ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СТРОКОВИХ ТРУДОВИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНІ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ім. В. М. КОРЕЦЬКОГО

На правах рукопису

МОСКАЛИК НАТАЛІЯ ГРИГОРІВНА

УДК 349.22

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СТРОКОВИХ
ТРУДОВИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНІ

Спеціальність 12.00.05 – трудове право; право соціального забезпечення

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник
ДРІЖЧАНА СВІТЛАНА ВОЛОДИМИРІВНА
кандидат юридичних наук,
cтарший науковий співробітник

Київ – 2010

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ……………………………..............4
ВСТУП………………………………………………………...........................5
РОЗДІЛ 1. ІСТОРИКО-ПРАВОВИЙ РОЗВИТОК
ЗАКОНОДАВСТВА ПРО СТРОКОВІ
ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ
1.1. Історико-правовий розвиток законодавства про
строкові трудові відносини в
Україні (1917–1991 рр.) …………………………………………….............14
1.2. Особливості розвитку законодавства про
строкові трудові відносини у
період незалежності України……………………………………….................................................36
1.3. Правове регулювання строкових
трудових відносин у
зарубіжних країнах…………………………………………........…..................................45
Висновки до розділу 1…………..........................................................68

РОЗДІЛ 2. ПОНЯТТЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ
СТРОКОВИХ ТРУДОВИХ ПРАВОВІДНОСИН
2.1. Поняття та ознаки строкових
трудових правовідносин………………………………………......................................71
2.2. Класифікація строкових
трудових правовідносин………………………………………....................114
Висновки до розділу 2………………………………….....................160

РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ УДОСКОНАЛЕННЯ
ЗАКОНОДАВСТВА, ЩО РЕГУЛЮЄ
СТРОКОВІ ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ,
ТА ПРАКТИКИ ЙОГО ЗАСТОСУВАННЯ
3.1. Удосконалення правового регулювання
строкових трудових відносин
та практики застосування норм, які
регулюють виникнення та припинення
строкових трудових відносин…………………………………....................163
Висновки до розділу 3…………………………………………..........177
ВИСНОВКИ………………………................................................................180
ДОДАТОК.......................................................................................................189
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………...................195

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

КЗпП України – Кодекс законів про працю України
Проект ТК України – Проект Трудового кодексу України
ЦК України – Цивільний кодекс України
ГК України – Господарський кодекс України
ТК Узбекистану – Трудовий кодекс Республіки Узбекистан
ТК Казахстану – Трудовий кодекс Республіки Казахстан
ТК Білорусі – Трудовий кодекс Республіки Білорусь
ТК Росії – Трудовий кодекс Російської Федерації
СНД – Співдружність Незалежних Держав
ЄС – Європейський Союз

ВСТУП

Актуальність теми. Проголошення України суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою викликало необхідність побудови власної правової системи, складовою якої є правові норми в сфері регулювання трудових відносин. Дослідження нових інститутів галузі трудового права зумовлено потребою у реформуванні трудового законодавства та приведенні його у відповідність з міжнародними нормами і стандартами.
Чинний Кодекс законів про працю України містить лише кілька статей, які стосуються регулювання особливостей строкових трудових відносин. Відсутність систематизованого викладу норм у цій сфері та єдиного підходу в регулюванні особливостей строкових трудових відносин не сприяє ефективному застосуванню законодавства, результатом чого є зниження рівня правових гарантій для працівників та безпідставне укладення строкових трудових договорів.
Актуальність цієї проблематики зумовлена також тим, що сьогодні проводиться активна робота з удосконалення проекту нового Трудового кодексу України, в якому особливості регулювання строкових трудових відносин викладені в окремій главі. Такий підхід розробників проекту свідчить про важливе місце інституту строкових трудових відносин у галузі трудового права. Закріплення спільних засад регулювання строкових трудових відносин, а також особливостей окремих їх видів у єдиному кодифікованому акті забезпечить ефективне виконання законодавства.
Особливо актуальним на сьогодні є дослідження загальноєвропейського законодавства, що регулює строкові трудові відносини, адже нашою державою був проголошений курс на європейську інтеграцію, пріоритетною складовою якої є адаптація законодавства України до законодавства ЄС.
Проблема правового регулювання строкових трудових відносин для науки трудового права не є новою, разом з тим дослідження науковців до цього часу обмежувалися лише розглядом окремих видів строкових трудових договорів. У зв’язку з цим існує потреба дослідити особливості укладення строкових трудових договорів з різними категоріями працівників для виявлення спільних ознак, притаманних строковим трудовим правовідносинам. Також потрібно дати визначення поняття та здійснити класифікацію строкових трудових правовідносин, що забезпечить чітке розмежування окремих їх видів.
Наявність широкої сфери укладення строкових трудових договорів зумовлює необхідність аналізу практики застосування норм, які регулюють виникнення та припинення строкових трудових відносин.
Варто зазначити, що протягом радянського періоду строкові трудові договори були предметом досліджень, зокрема, таких вчених, як: К. А. Абжанов, В. С. Андрєєв, Л. М. Анісімов, О. Б. Башкатова, О. М. Волкова, Є. А. Голованова, П. А. Гурєєв, А. Л. Епштейн, П. І. Жигалкін, І. Я. Кисельов, Д. О. Колбасін, Т. Ю. Коршунова, Ф. М. Левіант, Є. В. Магницька, В. І. Нікітінський, Ю. П. Орловський, О. С. Пашков, О. І. Процевський, О. В. Смирнов, А. І. Ставцева, Є. А. Суботін, Л. О. Туманов, К. П. Уржинський, Л. О. Чиканова, Д. М. Шиник, А. І. Шебанова та інші.
В Україні строкові трудові відносини були предметом дослідження Ю. В. Баранюк, О. В. Гаврилюк, С. В. Дріжчаної, О. М. Дуюнової, П. Д. Пилипенко, С. М. Прилипко, С. О. Сільченко та інших.
Зазначене зумовлює актуальність та необхідність проведення наукового дослідження строкових трудових правовідносин.
Зв’язок роботи з науковою програмою, планом, темою. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до планової роботи відділу проблем цивільного, трудового та підприємницького права Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, яке проводилось у рамках наукової роботи “Кодифікація трудового законодавства України: проблеми теорії та практики” (I кв. 2007 р. – IV кв. 2008 р., № PK 0106 U 012119).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розвиток теорії трудового права з питань строкових трудових правовідносин та удосконалення законодавства про працю у цій сфері.
Для досягнення поставленої мети в дисертації вирішуються такі основні завдання:
– проаналізувати стан науки трудового права України в області дослідження строкових трудових договорів;
– дослідити ознаки та сформулювати поняття строкових трудових правовідносин;
– провести класифікацію строкових трудових правовідносин та визначити особливості окремих їх видів;
– визначити особливості розвитку законодавства про строкові трудові відносини в Україні в радянський період, а також у період незалежності; з метою адаптації трудового законодавства України до законодавства Європейського Союзу, розглянути особливості загальноєвропейського законодавства в цій сфері;
– проаналізувати практику застосування норм, що регулюють строкові трудові відносини, та виявити її недоліки;
– сформулювати пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства та положень, викладених у проекті нового Трудового кодексу України.
Об’єктом дослідження є строкові трудові правовідносини як вид трудових правовідносин.
Предметом дослідження виступають теоретичні і практичні проблеми правового регулювання строкових трудових відносин.
Методи дослідження. Для досягнення мети дисертаційного дослідження, а також вирішення поставлених завдань у дисертації комплексно використовувались загальнонаукові та спеціальні методи дослідження правових явищ.
Зокрема, основою дослідження став діалектичний метод, який дав можливість розглянути поставлені в роботі питання у своїй єдності. Використання методу аналогії дало змогу на прикладі зв’язку між правовідносинами та трудовими правовідносинами визначити зв’язок між трудовими правовідносинами та строковими трудовими правовідносинами. Метод абстрагування та узагальнення використовувався при формулюванні визначень “строкові трудові правовідносини” та “строк у строкових трудових правовідносинах”. За допомогою методу аналізу та синтезу були сформульовані ознаки строкових трудових правовідносин, здійснено класифікацію строкових трудових правовідносин та розглянуто їх види. Використання історико-правового методу дало можливість простежити генезис правового регулювання строкових трудових відносин. Водночас формально-юридичний метод сприяв можливості застосування різних підходів у тлумаченні норм чинного законодавства та положень проекту нового Трудового кодексу України, виявленню суперечностей та неузгодженостей у них, що дало змогу сформулювати пропозиції щодо внесення змін до відповідних норм законодавства та удосконалення положень проекту. Порівняльно-правовий метод використовувався при зіставленні особливостей регулювання строкових трудових відносин у зарубіжних країнах із законодавством нашої країни.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертаційна робота є першим комплексним науковим дослідженням правового регулювання строкових трудових відносин.
У процесі дисертаційного дослідження було досягнуто таких нових результатів, які виносяться на захист:
уперше:
здійснено періодизацію розвитку законодавства про строкові трудові відносини в Україні протягом 1917–1991 років: перший період (кінець 1917–1922 роки) пов’язаний з прийняттям КЗпП РСФРР 1918 року; другий період охоплює 1922–1971 роки та починається з прийняттям КЗпП УРСР 1922 року; третій період розпочинається з прийняттям КЗпП УРСР 1971 року і закінчується 1991 роком. Визначено особливості на кожному з цих етапів, що дало можливість зробити висновок про те, що можливість укладання строкових трудових договорів була і залишається обмеженою. З 1991 року починається новий період розвитку строкових трудових відносин, пов’язаний з необхідністю реформування трудового законодавства України та його адаптації до загальноєвропейських норм;
сформульовано поняття строкових трудових правовідносин. Строкові трудові правовідносини – вид трудових правовідносин, які виникають на підставі укладення строкового трудового договору;
здійснено класифікацію строкових трудових правовідносин, в основу якої було покладено суб’єктну ознаку. Строкові трудові правовідносини поділяються на такі види: 1) строкові трудові правовідносини, що можуть виникати з усіма працівниками при додержанні умов укладення строкових трудових договорів; 2) строкові трудові правовідносини, що можуть виникати з певними категоріями працівників у випадках, спеціально передбачених законодавчими актами;
з метою адаптації трудового законодавства України до законодавства ЄС вноситься пропозиція передбачити у КЗпП України положення про рівність трудових прав усіх громадян незалежно від строку, на який було укладено трудовий договір;
пропонується закріпити у трудовому законодавстві України обов’язок роботодавця інформувати працівників, з якими були укладені строкові трудові договори, про наявність вакансій, що можуть бути заміщені на підставі укладення безстрокового трудового договору. Для цього КЗпП України доцільно доповнити статтею такого змісту: “Обов’язок роботодавця надавати інформацію працівникам, з якими були укладені строкові трудові договори.
Роботодавець зобов’язаний надавати інформацію в письмовій формі працівникам, з якими були укладені строкові трудові договори, про наявність вакансій, що можуть бути заміщені шляхом укладення безстрокових трудових договорів. Із зазначеною інформацією працівник повинен бути ознайомлений під розписку”;
удосконалено:
для удосконалення глави проекту ТК України, яка регулює строкові трудові відносини, доцільно передбачити принцип презумпції трудових відносин, що виникли на підставі укладення безстрокового трудового договору: якщо законодавством або трудовим договором не встановлено інше, трудові відносини вважаються такими, що виникли на підставі укладення безстрокового трудового договору;
з метою запобігання безпідставного укладення строкових трудових договорів доцільно у ст. 68 проекту ТК України визначити умови укладення строкових трудових договорів, тобто строкові трудові договори укладаються у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру роботи, умов її виконання або інтересів працівника та у випадках, передбачених законодавчими актами;
для забезпечення прав працівників у трудових правовідносинах доцільно залишити у проекті ТК України норму ст. 39-1 КЗпП України, яка передбачає продовження дії строкового трудового договору на невизначений строк. Для цього у проекті ТК України пропонується передбачити у окремій статті підстави перетворення строкового трудового договору у безстроковий: якщо після закінчення дії строкових трудових договорів трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, строковий трудовий договір перетворюється у безстроковий. Строкові трудові договори, що були переукладені один чи декілька разів, за винятком випадків, коли були додержані умови їх укладення, вважаються безстроковими;
удосконалено статтю 41 проекту ТК України, у якій містяться загальні вимоги щодо форми трудового договору. Вказану статтю доцільно викласти у такій редакції: “Трудовий договір у письмовій формі повинен бути підписаний його сторонами до закінчення строку випробування, передбаченого ст. 46 цього Кодексу. У тому випадку, коли працівника фактично було допущено до роботи без умови про випробування, трудовий договір повинен бути підписаний не пізніше наступного дня після фактичного допуску до роботи”;
дістало подальшого розвитку:
дослідження особливостей строкового трудового договору як підстави виникнення строкових трудових правовідносин. Перша їх особливість полягає у тому, що він являє собою складний юридичний факт, а у деяких випадках є елементом фактичного складу. Другою особливістю строкового трудового договору є передбачені в КЗпП України необхідні умови, додержання яких є обов’язковим для обґрунтованого укладення строкового трудового договору. Третя особливість строкового трудового договору пов’язана з передбаченою в КЗпП України та іншими законодавчими актами можливістю їх трансформації в безстрокові трудові договори. Особливі підстави припинення строкового трудового договору складають його четверту особливість. П’ята особливість строкового трудового договору полягає у передбачених у КЗпП України та інших законодавчих актах гарантіях для працівників, з якими був укладений строковий трудовий договір;
пропозиція про необхідність введення неустойки (штрафу) в трудове законодавство України як санкції за дострокове припинення строкових трудових правовідносин.
Практичне значення одержаних результатів. Теоретичне значення дисертації полягає у можливості використання її результатів у подальших наукових дослідженнях проблем правового регулювання строкових трудових відносин.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що сформульовані в дисертаційному дослідженні висновки та пропозиції можуть бути використані у законотворчій роботі Верховної Ради України, зокрема, при вдосконаленні положень проекту Трудового кодексу України, що регламентують особливості строкових трудових відносин. Отримані результати можуть бути використані у навчальному процесі у юридичних та інших навчальних закладах при написанні підручників, монографій, науково-практичних посібників, при викладанні курсу “Трудового права України”, а також у науково-дослідницькій роботі науковців, аспірантів та студентів.
Апробація результатів дисертації. Результати проведеного дослідження апробовані при обговоренні дисертації у відділі проблем цивільного, трудового та підприємницького права Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України.
Результати дослідження доповідалися дисертанткою на науково-практичній конференції “Конституційні засади державотворення і правотворення в Україні: проблеми теорії і практики” (м. Київ, 26 червня 2006 року); міжнародній науково-практичній конференції “Гарантії прав суб’єктів трудових правовідносин в умовах ринкової економіки” (м. Хмельницький, 29–30 вересня 2006 року); всеукраїнській студентській науково-практичній конференції “Проблеми та перспективи реформування права України очима молодих вчених” (м. Запоріжжя, 23 березня 2007 року).
Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження знайшли відображення в п’яти наукових статтях, розміщених у фахових виданнях, згідно з переліком ВАКу, та у трьох тезах доповідей на науково-практичних конференціях.
Структура дисертації. Дисертація складається із переліку умовних скорочень, вступу, трьох розділів, які об’єднують шість підрозділів, висновків, додатку і списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 224 сторінки. Основного тексту – 188 сторінок, обсяг додатку – 6 сторінок, списку використаних джерел (249 найменувань) – 30 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і вирішення наукового завдання, яке полягає у дослідженні строкових трудових правовідносин як виду трудових правовідносин. Результати наукового дослідження відображаються у таких висновках.
1. Розвиток законодавства про строкові трудові відносини в Україні протягом 1917–1991 років поділяється на три періоди. Перший період (кінець 1917–1922 роки) пов’язаний з прийняттям КЗпП РСФРР 1918 року, в якому вперше в історії трудового права нашої держави норми про обмеження трудових відносин визначеним строком чи часом виконання певної роботи знайшли законодавче закріплення у кодифікованому нормативному акті, а сплин строку чи виконання обумовленої роботи почали розглядатись як підстави припинення трудових правовідносин. Починаючи з цього періоду, законодавство в галузі трудового права почало передбачати надання гарантій для працівників, які були прийняті на тимчасову роботу, хоча і з особливостями, характерними для організації праці тих часів.
Другий період охоплює 1922–1971 роки та починається з прийняттям КЗпП УРСР 1922 року, в якому систематизовано регулювання строкових трудових відносин, трудовий договір був визначений підставою їх виникнення, а також визначались види трудових договорів залежно від строку їх укладання. На цьому етапі закладається принцип, метою якого стає обмеження виникнення строкових трудових правовідносин, з’являються перші нормативні акти з регулювання трудової діяльності окремих категорій працівників, з якими укладались строкові трудові договори.
Третій період розпочинається з прийняттям КЗпП УРСР 1971 року і закінчується 1991 роком. У цей час значно розширюється сфера регулювання праці певних категорій працівників, починається систематизація судової практики із застосування норм, що регулюють укладення строкових трудових договорів. Основною особливістю даного періоду є те, що вперше в історії розвитку трудового права України було передбачено можливість укладення контракту з керівником державного підприємства, що стало початком подальшого розширення сфери укладення контрактів.
2. За часів незалежності України зміни в регулюванні строкових трудових відносин знайшли відображення у КЗпП України, а також інших законодавчих актах. У КЗпП України було передбачено можливість укладення контракту. Законодавець дозволив на підставі угоди сторін визначати строк його дії, права, обов’язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальну), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору. У КЗпП України були передбачені випадки укладення строкового трудового договору. КЗпП України був доповнений нормою про продовження дії строкового трудового договору на невизначений строк. За часів незалежності України кількість нормативних актів, які регулюють укладення строкових трудових договорів, значно збільшилась за рахунок розширення сфери укладення контрактів. Прийняття у першому читанні проекту ТК України, у якому законодавець пропонує новий підхід у регулюванні строкових трудових відносин, пов’язано з потребою реформування законодавства України про працю у відповідності до нових економічних умов.
3. У результаті аналізу норм трудових кодексів таких країн СНД, як Білорусь, Казахстан, Росія та Узбекистан було зроблено висновок про те, що укладення строкових трудових договорів у цих країнах є досить обмеженим. Обмеження проявляється у тому, що кодифіковані акти встановлюють максимальний або мінімальний строки укладення строкового трудового договору. Окрім цього, трудові кодекси Білорусі, Росії та Узбекистану передбачають умови укладення строкових трудових договорів.
4. Проаналізувавши Директиви ЄС можна стверджувати, що загалом законодавство нашої держави у сфері регулювання строкових трудових відносин відповідає їх вимогам. З метою адаптації трудового законодавства до законодавства ЄС, а саме до вимог Директиви Ради Європи № 99/70/ЄС “Про рамкову угоду щодо роботи на строкових умовах” були запропоновані зміни та доповнення до чинного законодавства та проекту ТК України, спрямовані на удосконалення законодавства щодо забезпечення трудових гарантій працівників, які уклали строкові трудові договори. Статтю 4 проекту, яка передбачає недопущення дискримінації у сфері праці, пропонується доповнити забороною будь-якої дискримінації залежно від строку, на який було укладено трудовий договір. У окремій главі проекту, яка регулює особливості строкових трудових відносин, пропонується встановити обов’язок роботодавця інформувати працівників, з якими були укладені строкові трудові договори, про наявність вакансій, що можуть бути заміщені на підставі укладення безстрокового трудового договору. Зазначена норма надасть можливість працівникам, з якими були укладені строкові трудові договори, отримати постійну роботу.
5. У результаті аналізу особливостей правового регулювання строкових трудових відносин на рівні Директив ЄС та у законодавстві таких країн–членів ЄС, як Велика Британія та Іспанія було зроблено такий висновок. У загальноєвропейському законодавстві, що регулює дану сферу трудових відносин, передбачаються загальні вимоги, які спрямовані на обмеження укладення строкових трудових договорів. Виконання цих вимог у країнах ЄС здійснюється по-різному. Так, у законодавстві Великої Британії обмеження укладення строкових трудових договорів пов’язане з встановленням максимального строку переукладених строкових трудових договорів, тоді як у законодавстві Іспанії визначаються випадки укладення строкового трудового договору.
6. Визначено поняття строкових трудових правовідносин. Строкові трудові правовідносини – вид трудових правовідносин, які виникають на підставі укладення строкового трудового договору.
7. Строк у строкових трудових правовідносинах – певний проміжок часу, протягом якого на працівника та роботодавця поширюється законодавство, що регулює строкові трудові відносини. Строк є їх обов’язковою умовою, оскільки сам факт виникнення строкових трудових правовідносин залежить від домовленості між сторонами щодо нього.
8. Строковим трудовим правовідносинам притаманні як ознаки, характерні для трудових правовідносин, так і ті, які дають можливість відокремити їх від родової категорії трудових правовідносин. Першою ознакою строкових трудових правовідносин є строковий трудовий договір як підстава їх виникнення. Строковий трудовий договір має свої особливості. Перша його особливість пов’язана з тим, що він представляє собою складний юридичний факт. У тих випадках, коли виникнення строкових трудових правовідносин пов’язується з такими юридичними фактами, як акт обрання на посаду, акт призначення, акт обрання за конкурсом чи інші юридичні факти, строковий трудовий договір є елементом фактичного складу. Другою особливістю строкового трудового договору є передбачені в КЗпП України необхідні умови, додержання яких є обов’язковим для обґрунтованого укладення строкового трудового договору. Третя особливість строкового трудового договору пов’язана з передбаченою КЗпП України та іншими законодавчими актами можливістю їх трансформації в безстрокові трудові договори. Особливі підстави припинення строкового трудового договору є його четвертою особливістю. Остання п’ята особливість строкового трудового договору полягає у передбачених у КЗпП України та інших законодавчих актах гарантіях для працівників, з якими був укладений строковий трудовий договір.
Другою ознакою строкових трудових правовідносин є їх суб’єктний склад. Суб’єктами строкових трудових правовідносин є працівник, з яким було укладено строковий трудовий договір, та роботодавець, що використовує його працю. Особливостями правосуб’єктності працівників у строкових трудових правовідносинах є те, що деяке законодавство містить спеціальні вимоги, додержання яких надає їм право бути прийнятими (обраними, призначеними) на роботу (посаду) на певний строк.
Третя ознака строкових трудових правовідносин пов’язана з тим, що їх об’єкт, яким є праця як трудова функція, використовується виключно в межах певного часу, який обмежується чітко визначеним строком, часом виконання роботи або настанням певної події. Об’єктом строкових трудових правовідносин на час виконання певної роботи є праця в межах певного часу, метою якої є досягнення конкретно визначеного результату.
Особливий зміст строкових трудових правовідносин є їх четвертою ознакою. Змістом строкових трудових правовідносин є суб’єктивні права та юридичні обов’язки працівника, з яким було укладено строковий трудовий договір, та роботодавця, що використовує його працю. Він визначається як за допомогою централізованого регулювання правовідносин, так і сторонами самостійно за допомогою локального методу. При виникненні строкових трудових правовідносин з особами, які займають посади в органах державної влади та в органах місцевого самоврядування, їх суб’єкти не можуть розширювати зміст строкових трудових правовідносин, адже їх права та обов’язки регламентуються виключно законодавчими актами.
8. Строкові трудові відносини поділяються на такі види: 1) строкові трудові правовідносини, що можуть виникати з усіма працівниками при додержанні умов укладення строкових трудових договорів; 2) строкові трудові правовідносини, що можуть виникати з певними категоріями працівників у випадках, спеціально передбачених законодавчими актами.
9. Підставою виникнення першого виду строкових трудових правовідносин є укладення трудового договору на визначений строк або на час виконання певної роботи. Строкові трудові правовідносини цього виду можуть виникати при додержанні умов обґрунтованого укладення строкового трудового договору, якими є характер роботи, умови її виконання або інтереси працівника.
10. Строкові трудові правовідносини другого виду можуть виникати за умови, що укладення строкового трудового договору передбачено законодавчими актами. До цього виду належать строкові трудові правовідносини, що можуть виникати, зокрема, з такими категоріями працівників: сезонними та тимчасовими працівниками; молодими спеціалістами; працівниками, які проходять професійне навчання на виробництві; помічником-консультантом народного депутата України чи депутата місцевої ради; робітниками при організованому наборі; працівниками, які взяли участь у оплачуваних громадських роботах; працівниками, з якими може бути укладений контракт.
11. Потребують удосконалення положення глави проекту ТК України, яка регулює особливості строкових трудових відносин. Зазначену главу запропоновано назвати “Строкові трудові відносини”.
12. У цій главі доцільно передбачити принцип презумпції трудових відносин, що виникли на підставі укладення безстрокового трудового договору, та викласти його у окремій статті такого змісту: “Якщо законодавством або трудовим договором не встановлено інше, трудові відносини вважаються такими, що виникли на підставі укладення безстрокового трудового договору”.
13. У главі проекту ТК України доцільно визначити підстави виникнення строкових трудових правовідносин та види строкових трудових договорів: “Строкові трудові відносини виникають на підставі укладення строкових трудових договорів. Види строкових трудових договорів: 1) трудовий договір, укладений на визначений строк; 2) трудовий договір, укладений на час виконання певного виду чи обсягу роботи, а також до настання певної події”.
14. У проекті доцільно відтворити норму ч. 2 ст. 23 КЗпП України та обмежити укладення строкових договорів визначеними умовами у статті такого змісту: “Строкові трудові договори укладаються у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру роботи, умов її виконання або інтересів працівника та у випадках, передбачених законодавчими актами”.
15. У статті проекту ТК України запропоновано залишити норму ст. 39-1 КЗпП України, яка передбачає продовження дії строкового трудового договору на невизначений строк, та викласти її у такій редакції: “Якщо після закінчення дії строкових трудових договорів трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, строковий трудовий договір перетворюється у безстроковий. Строкові трудові договори, що були переукладені один чи декілька разів, за винятком випадків, коли були додержані умови їх укладення, вважаються безстроковими”.
16. У проекті ТК України існує невизначеність щодо обов’язковості письмової форми трудового договору, в тому числі строкового. У ст. 41 проекту пропонується передбачити, що трудовий договір у письмовій формі повинен бути підписаний його сторонами до закінчення строку випробування. У тому випадку, коли працівника фактично було допущено до роботи без умови про випробування, трудовий договір повинен бути підписаний не пізніше наступного дня після фактичного допуску до роботи.
17. Стаття 67 проекту зобов’язує роботодавця видати наказ (розпорядження) про прийняття працівника на роботу та ознайомити його з ним під розписку в семиденний строк з дня початку роботи. З метою забезпечення інтересів працівника у трудових правовідносинах пропонується скоротити цей строк до трьох днів.
18. Дисертанткою обстоюється точка зору, що у главі “Строкові трудові відносини” необхідно передбачити випадки виникнення строкових трудових відносин, особливості яких передбачені законодавчими актами. Це пропонується зробити шляхом визначення категорій працівників, з якими строкові трудові договори укладаються відповідно до законодавчих актів. Особливості регулювання праці тимчасових та сезонних працівників запропоновано закріпити в окремих статтях глави “Строкові трудові відносини”.
19. Встановлення у проекті ТК України однакової можливості для розірвання як безстрокового трудового договору, так і строкового за ініціативою працівника не є виправданим. У зв’язку з цим у проекті запропоновано залишити умови розірвання строкового трудового договору за ініціативою працівника, передбачені ст. 39 КЗпП України, у такій статті: “Строковий трудовий договір за ініціативою працівника може бути достроково розірваний у таких випадках: 1) у разі хвороби працівника або його інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором; 2) порушення роботодавцем трудового законодавства або умов трудового чи колективного договору; 3) у випадках, передбачених статтею 96 цього Кодексу”.
20. Запропоновано у проекті надати можливість суб’єктам строкових трудових правовідносин визначити матеріальну відповідальність за дострокове розірвання строкового трудового договору: “Сторони при укладенні строкового трудового договору можуть передбачити у ньому, що при його достроковому розірванні однією із сторін, сторона з ініціативи якої його було достроково розірвано, зобов’язана сплатити на користь другої сторони неустойку (штраф), розмір якої визначається у договорі. За наявності поважних причин, передбачених ст. 96 цього Кодексу, сторона з ініціативи якої було достроково розірвано трудовий договір, звільняється від сплати неустойки”.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Шершеневич Г. Ф. Учебник русского гражданского права (по изданию 1907 г.); вступительная статья, Е. А. Суханов / Габриэль Феликсович Шершеневич. – М. : Фирма “СПАРК”, 1995. – 556 с.
2. Мейер Д. И. Русское гражданское право (в 2-х ч. Часть 2); по испр. и доп. 8-му изд., 1902 г. / Дмитрий Иванович Мейер. – М. : Статут (в серии “Классика российской цивилистики”), 1997. – 455 с.
3. Таль Л. С. Трудовой договор : Цивилистическое исследование / Лев Семенович Таль. – М. : Статут (в серии “Классика российской цивилистики”), 2006. – 539 с.
4. Громан В. В. Устав о промышленном труде : (Св. зак. т. XI. ч. 2, изд. 1913 г., статьи 1–228 и 597) с правилами и распоряжениями, изданными на основании этих статей, с разъяснениями к ним правительствующего сената. – Пг. : Изд. Юрид. книжного склада “Право”, 1915. – 439 с.
5. Гражданские Законы : (Свод Законов т. X. ч. 1) / С разъяснением их по решениям правительствующего сената. – 9-е доп. изд. – СПб. – М., 1874. – 153 с.
6. Развитие советского трудового права : учеб. пос. / Составила Е. Б. Башкатова. – Рига, 1970. – 36 с.
7. Киселев И. Я. Трудовое право России : Историко-правовое исследование : учеб. пос. / Игорь Яковлевич Киселев. – М. : Издательство НОРМА (Изд. группа НОРМА-ИНФРА-М), 2001. – 384 с.
8. Кодекс законов о труде РСФСР от 10 декабря 1918 года // Собрание Узаконений и Распоряжений Рабочего и Крестьянского Правительства РСФСР. – 1918. – № 87–88. – Ст. 905.
9. Кодекс законов о труде УССР от 2 декабря 1922 года // Собрание Узаконений УССР. – 1922. – № 52. – Ст. 751
10. Кодекс законів про працю УРСР від 10 грудня 1971 року : Офіц. вид. – К. : Вид-во політ. літ. України, 1972. – 116 с.
11. Основы Законодательства СССР и союзных республик о труде от 18 июля 1970 года // Ведомости Верховного Совета СССР. – 1970. – № 29. – Ст. 265.
12. Иванов С. А. Российское трудовое право: история и современность / С. А. Иванов // Государство и право. – 1999. – № 5. – С. 36–45.
13. Об условиях труда на сезонных работах : постановление ЦИК и СНК СССР от 4 июня 1926 года // Собрание законов СССР. – 1926. – № 40 – Ст. 290.
14. Об условиях труда временных рабочих и служащих : постановление ЦИК и СНК СССР от 14 января 1927 года // Собрание законов СССР. – 1927. – № 9. – Ст. 80.
15. Об условиях труда работников, выполняющих на дому у нанимателя (домашние работники) работы по личному обслуживанию нанимателя и его семьи : постановление ЦИК и СНК СССР от 8 февраля 1926 года // Собрание узаконений РСФСР. – 1926. – № 8. – Ст. 57.
16. О злостных дезорганизаторах производства : постановление НКТ от 17 января 1931 года // Известия НКТ. – 1931. – № 4.
17. О переходе на восьмичасовой рабочий день, на семидневную рабочую неделю и о запрещении самовольного ухода рабочих и служащих с предприятий и учреждений : указ Президиума Верховного Совета СССР от 26 июня 1940 года // Ведомости Верховного Совета СССР. – 1940. – № 20. – Ст. 83.
18. О порядке ухода колхозников с предприятий в связи с окончанием срока трудового договора : постановление СНК от 12 июля 1940 года // СП СССР. – № 18. – Ст. 440.
19. Об отходничестве : постановление ЦИК и СНК СССР от 30 июня 1930 года // Собрание законов СССР. – 1931. – № 42. – Ст. 286.
20. О льготах для лиц, работающих на Крайнем Севере РСФСР : постановление ВЦИК и СНК от 10 мая 1932 года // Собрание узаконений СССР. – 1932. – № 62. – Ст. 278.
21. О порядке замещения должностей профессорско-преподавательского состава и научных работников в высших учебных заведениях : приказ Министра высшего и среднего специального образования СССР от 31 июля 1962 года № 283 // Бюллетень Министерства высшего и среднего специального образования СССР. – 1962. – № 9.
22. О порядке замещения должностей научных работников в научно-исследовательских учреждениях Академии Наук СССР : инструкция, утв. постановлением Академии Наук СССР от 14 декабря 1962 года № 982 // Бюллетень Министерства высшего и среднего специального образования СССР. – 1963. – № 3.
23. Об улучшении использования молодых специалистов : постановление ЦИК и СНК СССР от 15 сентября 1933 года // Собрание законов СССР. – 1933. – № 59. – Ст. 356.
24. Войтинский И. Трудовое право СССР / И. Войтинский. – М. : Гос. изд-во, 1925. – 364 с.
25. Ставцева А. И. Срочный трудовой договор по советскому праву : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук / Антонина Ильинична Ставцева; Московский юридический институт. – М., 1951. – 16 с.
26. Гришин З. Советское трудовое право / Зин. Гришин. – М. : Сов. зак-во, 1936. – 272 с.
27. Пашерстник А. Е. Советское трудовое право : учеб. пос. для юрид. шк. НКЮ др. союз. респ. / А. Е. Пашерстник, В. П. Марченко. – М. : Юридиздат Укр. НИИ юрид. наук НКЮ СССР, 1940. – 208 с.
28. Александров Н. Г. Советское трудовое право : [учебник для юрид. ин-тов и юрид. фак. гос. ун-тов] / Николай Григорьевич Александров, Арон Ефимович Пашерстник. – М. : Госюриздат, 1952. – 448 с.
29. Волкова О. Н. История развития советского трудового законодательства : учеб. пос. / О. Н. Волкова. – М. : Всесоюзный юридический заочный институт, 1986. – 64 с.
30. Об отмене судебной ответственности за самовольный уход с предприятий и учреждений и за прогул без уважительной причины : указ Президиума Верховного Совета СССР от 25 апреля 1956 года // Ведомости Верховного Совета СССР. – 1956. – № 10. – Ст. 203.
31. О порядке предоставления льгот лицам, работающим в районах Крайнего Севера и местностях, приравненных к районам Крайнего Севера : инструкция, утв. постановлением Государственного комитета Совета Министров СССР по вопросам труда и заработной платы и Президиума ВЦСПС от 10 декабря 1967 года № 530/П–28 // Бюллетень Государственного комитета Совета Министров СССР по вопросам труда и заработной платы. – 1968. – № 2.
32. Про умови праці робітників і службовців, зайнятих на сезонних роботах: указ Президії Верховної Ради СРСР від 24 вересня 1974 року № 310–09 // Відомості Верховної Ради СРСР. – 1974. – № 40. – Ст. 661.
33. Про умови праці тимчасових робітників і службовців : указ Президії Верховної Ради СРСР від 24 вересня 1974 року № 311–09 // Відомості Верховної Ради СРСР. – 1974. – № 40. – Ст. 662.
34. О мерах по дальнейшему совершенствованию организованного набора рабочих и общественного призыва молодежи : постановление ЦК КПСС и Совета Министров СССР от 27 сентября 1984 года № 1013 // Сборник постановлений правительства СССР. – 1984. – № 35. – Ст. 190.
35. Положение о распределении молодых специалистов, оканчивающих высшие и средние специальные учебные заведения : Госплан СССР, Министерство высшего и среднего специального образования и Госкомтруда СССР от 22 июля 1980 года // Бюллетень нормативных актов министерств и ведомств СССР. – 1981. – № 5.
36. О распределении выпускников профессионально-технических учебных заведений : положение, утв. приказом Госпрофотбора СССР от 29 марта 1983 года // Бюллетень нормативных актов министерств и ведомств СССР. – 1983. – № 7.
37. О распределении лиц, оканчивающих аспирантуру с отрывом от производства : постановление Совета Министров СССР от 19 сентября 1969 года № 758 // СП СССР. – 1969. – № 22. – Ст. 129.
38. О порядке замещения должностей профессорско-преподавательского состава в вузах : положение, утв. приказом Министерства высшего и среднего образования СССР от 15 мая 1973 года № 435 // Бюллетень нормативных актов министерств и ведомств СССР. – 1973. – № 9.
39. О порядке формирования творческих составов театров, концертных организаций и художественных коллективов : постановление Совета Министров СССР от 1 марта 1986 года № 282 // СП СССР. – 1986. – № 12. – Ст. 73.
40. О порядке найма и освобождения руководителя государственного союзного предприятия : постановление Совета Министров СССР от 23 октября 1990 года № 1073 // СП СССР. – 1990. – № 30. – Ст. 141.
41. О порядке применения контрактной формы заключения трудового договора с руководителем государственного союзного предприятия : рекомендации, утв. постановлением Госкомтруда СССР от 20 декабря 1990 года // Бюллетень Госкомтруда СССР. – 1991. – № 4.
42. О применении судами законодательства, регулирующего заключение, изменение и прекращение трудовых договоров : постановление Пленума Верховного Суда СССР от 26 апреля 1984 года № 3 // Бюллетень Верховного Суда СССР. – 1984. – № 3. – С. 24.
43. Лазор В. В. Юридические и социальные аспекты сущности трудового договора в современных условиях: дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.05 / Валерий Васильевич Лазор. – Луганск, 2001. – 199 с.
44. Про внесення змін і доповнень до Кодексу законів про працю Української РСР при переході республіки до ринкової економіки : закон України від 20 березня 1991 року № 871–XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 23. – Ст. 267.
45. Кодекс законів про працю України : затв. Законом УРСР від 10 грудня 1971 року № 322–III // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1971. – № 50. – Ст. 375.
46. Про внесення змін і доповнень, що стосуються трудового договору, до Кодексу законів про працю України : Закон України від 19 січня 1995 року № 6/95–ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 5. – Ст. 30.
47. Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР : постанова Верховної Ради України від 12 вересня 1991 року // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 46. – Ст. 621.
48. Про надання одноразової адресної грошової допомоги деяким категоріям випускників вищих навчальних закладів : постанова Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2006 року № 1361 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 39. – Ст. 34.
49. Вышинская Н. Ю. Роль срочного трудового договора в регулировании общественно-трудовых отношений // Роль договора в регулировании общественных отношений : Межвузовский сборник научных трудов / Ю. Н. Вышинская. – Перм. ун-т. – Пермь, 1986. – С. 18–24.
50. Конституція України : затв. Законом України від 28 червня 1996 року № 254/96–ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
51. Про державну службу : Закон України від 16 грудня 1993 року № 3723–XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 52. – Ст. 490.
52. Про статус народного депутата України : Закон України від 17 листопада 1992 року (в ред. Закону України від 22 березня 2001 року № 2328–III) // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 42. – Ст. 212.
53. Про прокуратуру : Закон України від 05 листопада 1991 року № 1789–XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 53. – Ст. 793.
54. Про судоустрій : Закон України від 07 лютого 2002 року № 3018–III // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 27–28. – Ст. 180.
55. Про статус суддів : Закон України від 15 грудня 1992 року № 2862–XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 8. – Ст. 56.
56. Про міліцію : Закон України від 20 грудня 1990 року № 565–XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 4. – Ст. 20.
57. Про місцеве самоврядування в Україні : Закон України від 21 травня 1997 року № 280/97–ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 24. – Ст. 170.
58. Про службу в органах місцевого самоврядування : Закон України від 7 червня 2001 року № 2493–III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 33. – Ст. 175.
59. Про статус депутатів місцевих рад : Закон України від 11 липня 2002 року № 93–IV // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 40. – Ст. 290.
60. Про сприяння в працевлаштуванні випускників державних вищих навчальних і професійних навчально-виховних закладів України : положення, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1994 року № 79 // Інформаційний Бюлетень Українського державного центру правової інформації – 1994. – № 14.
61. Про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів : положення, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 року № 309 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 9. – Ст. 71.
62. Про освіту : Закон України від 23 травня 1991 року № 1060–XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 34. – Ст. 451.
63. Про вищу освіту : Закон України від 17 січня 2002 року № 2984–III // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 20. – Ст. 134.
64. Про наукову і науково-технічну діяльність : Закон України від 13 грудня 1991 року № 1977–XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 12. – Ст. 165.
65. Про обрання та прийняття на роботу науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів третього та четвертого рівнів акредитації : положення, затв. наказом Міністерства освіти і науки України від 24 грудня 2002 року № 744 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 29. – Ст. 1515.
66. Про зовнішньоекономічну діяльність : Закон України від 16 квітня 1991 року № 959–XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 29. – Ст. 377.
67. Про товарну біржу : Закон України від 10 грудня 1991 року № 1956–XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 10. – Ст. 139.
68. Про застосування контрактної форми трудового договору з керівником підприємства, що є у загальнодержавній власності : положення, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1993 року № 203 // Заробітна плата України. – 1994. – № 7. – Ст. 166.
69. Про порядок укладання контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників : положення, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 року № 170 // Заробітна плата України. – 1994. – № 7. – Ст. 172.
70. Типова форма контракту з працівником : затв. наказом Міністерства праці України від 15 квітня 1994 року № 23 // Людина і праця: Інформаційний бюлетень Міністерства праці України. – 1994. – № 6.
71. Про практику розгляду судами трудових спорів : постанова Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – № 1. – 1993. – ППВСУ. – Ст. 337.
72. Постанови Пленуму Верховного Суду України (1995–1998). Правові позиції щодо розгляду судами окремих категорій цивільних справ / Відп. ред. П. І. Шевчук. – К. : Юрінком Інтер, 1998. – 272 с.
73. Проект Трудового кодексу України, зареєстрований у Верховній Раді України 4 грудня 2007 року за № 1108 [Електронний ресурс] // Офіційний веб-сайт Верховної Ради України. – Режим доступу :
http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=30947.
74. Дріжчана С. В. Правові підстави процесу гармонізації трудового законодавства / Світлана Володимирівна Дріжчана // Гармонізація трудового законодавства України із законодавством Європейського Союзу : [монографія] / Н. М. Хуторян, Ю. В. Баранюк, С. В. Дріжчана, Л. П. Гаращенко, І. П. Лаврінчук, О. В. Макогон, М. П. Стадник, Г. І. Чанишева; Відп. ред. Н. М. Хуторян. – К. : ТОВ “Видавництво “Юридична думка”, 2008. – Ст. 30–45.
75. Музичук О. М. Порівняльний аналіз національного та європейського законодавства щодо правого регулювання охорони праці працівників з фіксованим терміном працевлаштування та тимчасових працівників / Олександр Миколайович Музичук // Трудове право України в контексті європейської інтеграції : матеріали науково-практичної конференції, м. Харків. – 2006. – Ст. 36–40.
76. Трудовой кодекс Российской Федерации. Текст с изменениями и дополнениями на 1 февраля 2008 года. – М. : Эксмо, 2008. – 272 с. (Российское законодательство).
77. Трудовой кодекс Республики Узбекистан от 21 декабря 1995 года [Електронний ресурс] // Национальная база данных законодательства Республики Узбекистан. – Режим доступу :
http://lex.uz/guest/irs_html.winlav?pid=145261.
78. Трудовой кодекс Республики Казахстан от 15 мая 2007 года [Електронний ресурс] // Справочно-правовая система ПАРАГРАФ. – Режим доступу:
http://www.zakon.kz/our/news/news.asp?id=30103567.
79. Трудовой кодекс Республики Беларусь от 26 июля 1999 года [Електронний ресурс] // Национальный правовой интернет-портал Республики Беларусь. – Режим доступу :
http://www.pravo.by/webnpa/text.asp?start=1&RN=HK9900296.
80. Ершова Е. А. Трудовое право в России / Елена Александровна Ершова, Рос. акад. правосудия. – М. : Статут, 2007. – 620 с.
81. Ершова Е. А. Трудовые правоотношения государственных гражданских и муниципальных служащих в России / Елена Александровна Ершова, Рос. акад. правосудия. – М. : Статут, 2008. – 668 с.
82. Про основні напрямки зовнішньої політики України : Постанова Верховної Ради України від 2 липня 1993 року № 3360–XII ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 37. – Ст. 379.
83. Про ратифікацію Угоди про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами- членами : Закон України від 10 листопада 1994 року № 237/94–ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 46. – Ст. 415.
84. Програма інтеграції України до Європейського Союзу : Указ Президента України від 14 вересня 2000 року № 1072/2000 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 39. – Ст. 1648.
85. Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу : Закон України від 18 березня 2004 року № 1629–IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 29. – Ст. 367.
86. Договір про Європейський Союз : Конституційні акти Європейського Союзу. – Частина I / Упоряд. Г. Друзенко, за загальною редакцією Т. Качки. – К. : Юстініан, 2005. – С. 17–44.
87. Кернз В. Вступ до права ЄС : навч. посіб.; пер. з англ. – К. : Т-во “Знання” КОО, 2002. – 381 с. – (Європейське право).
88. Киселев И. Я. Трудовое право стран Запада на рубеже XXI века / Игорь Яковлевич Киселев // Государство и право. – 1996. – № 1. – С. 121–132.
89. Вишневская Н. Т. Реформа законодательства о защите занятости в странах с развитой рыночной экономикой // Труд за рубежом. – 2002. – № 1. – С. 88–108.
90. Договір про заснування Європейської Спільноти : Конституційні акти Європейського Союзу. – Частина I / Упорядник Г. Друзенко, за заг. ред. Т. Качки. – К. : Юстініан, 2005. – С. 45–184.
91. Council Directive on an employer’s obligation to inform employees of the conditions applicable to the contract or employment relationship № 91/533/EC of 14 October 1991 [Електронний ресурс] // The website of European Union law “EUR-Lex”. – Режим доступу :
http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=CELEX:31991
L0533:EN:HTML.
92. Council Directive concerning the framework agreement on fixed-term work concluded by ETUC, UNICE and CEEP № 99/70/EC of 28 June 1999 [Електронний ресурс] // The website of European Union law “EUR-Lex”. – Режим доступу :
http://eur-lex.europa.eu/smartapi/cgi/sga_doc?smartapi!celexapi!prod!
CELEXnumdoc&lg=EN&numdoc=31999L0070&model=guichett.
93. Council Directive supplementing the measures to encourage improvements in the safety and health at work of workers with a fixed-duration employment relationship or a temporary employment relationship № 91/383/EEC of June 1991 [Електронний ресурс] // The website of European Union law “EUR-Lex”. – Режим доступу :
http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=CELEX:31991
L0383:EN:HTML.
94. Киселев И. Я. Сравнительное трудовое право : учебник / Игорь Яковлевич Киселев. – М. : ТК Велби, Проспект, 2005. – 360 с.
95. Коршунова Т. Ю. Правовое регулирование отношений, связанных с направлением работников для выполнения работ в других организациях (заемный труд) // Трудовое право. – 2005. – № 6. – С. 7–30.
96. Про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця : конвенція МОП від 22 червня 1982 року // Інформаційний бюлетень Міністерства праці України “Людина і праця”. – 1994. – № 4.
97. The Fixed-term Employees (Prevention of Less Favourable Treatment) Regulations 2002 : Blackstone’s Statutes on Employment Law 2007–2008 / 17-th edition. – Oxford University Press, 2007. – P. 353–359.
98. Estatuto de los Trabajadores : Real Decreto Legislativo 1/1995 de 24 de marzo 1995 – Valencia : Tirant lo blanch, 2008. – 236 р.
99. Александров Н. Г. Трудовое правоотношение / Николай Григорьевич Александров. – М. : Юриздат, 1948. – 336 с.
100. Йоффе О. С. Правоотношение по советскому гражданскому праву / Олимпиад Соломонович Йоффе. – Л. : Изд-во Ленингр. гос. ун-та им. А. Н. Жданова, тип. им. Евг. Соколовой, 1949. – 144 с.
101. Халфина Р. О. Общее учение о правоотношении / Раиса Осиповна Халфина. – М. : Юридическая литература, 1974. – 352 с.
102. Рабінович П. М. Основи загальної теорії права та держави : посібник для студентів спеціальності “Правознавство” / вид. 2-е, зі змін. й доп. – К., 1994. – 236 с.
103. Скакун О. Ф. Теорія держави і права (Енциклопедичний курс) : підручник. – Харків : Еспада, 2006. – 776 с.
104. Комаров С. А. Общая теория государства и права : Курс лекций / Сергей Александрович Комаров. – 2-е издание, исправленное и дополненное. – М., 1995. – 312 с.
105. Теория государства и права : учебник для юридических вузов и факультетов / под ред. В. М. Корельского и В. Д. Перевалова. – М. : Изд. группа ИНФРА, 1997. – 570 с.
106. Пилипенко П. Д. Проблеми теорії трудових правовідносин в умовах переходу України до ринкової економіки: дис. ... докт. юрид. наук : 12.00.05 / Пилип Данилович Пилипенко. – Львів, 2001. – 388 с.
107. Строгович М. С. Избранные труды / В 3 т. Т. 1. Проблемы общей теории права. – М. : Наука, 1990. – 304 с.
108. Процевский А. И. Метод правового регулирования трудовых отношений : [монография]. – М. : Юридическая литература, 1972. – 288 с.
109. Философская энциклопедия / глав. ред. Ф. В. Константинов. М., (Науч. совет изд-ва “Советская энциклопедия”; Ин-т философии АН СССР. Энциклопедии. Словари. Справочники). Т. 4. “Наука логики”. – Сигети, 1967. – 592 с.
110. Карпушин М. П. Социалистическое трудовое правоотношение : [монография] / Михаил Петрович Карпушин. – М. : Госюриздат, 1958. – 176 с.
111. Радянське трудове право : підручник / за заг. ред. Мірона Йосифовича Бару. – К. : Вища школа, 1975. – 362 с.
112. Гинцбург Л. Я. Социалистическое трудовое правоотношение : [монография] / Леонид Яковлевич Гинцбург. – М. : Наука, 1977. – 312 с.
113. Болотіна Н. Б. Трудове право України : підручник. – 3-тє вид., стер. – К. : Вікар, 2005. – 725 с. – (Вища освіта XXI століття).
114. Сичов Д. В. Правове регулювання індивідуальних трудових відносин : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.05 “Трудове право; право соціального забезпечення” / Дмитро Вікторович Сичов; Нац. ун-т внутрішніх справ. – Харків, 2005. – 18 с.
115. Трудовое право : учебник. – М. : Статус ЛТД+, 1996. – 384 с.
116. Трудовое право России : учебник для вузов / А. В. Завгородний, В. В. Коробченко, А. В. Кузьменко и др.; под. общ. ред. Е. Б. Хохлова, В. А. Сафонова. – М.: ООО “Юрайт-Издат”, 2008. – 672 с.
117. Алексеев С. С. Общая теория права : курс в 2-х т. – М. : Юрид. лит., 1982. – Т. II. – 359 с.
118. Солодник Л. В. Юридичні факти – підстави виникнення трудових правовідносин // Право України. – 2000. – № 1. – С. 59–63.
119. Пилипенко П. Д. Підстави виникнення індивідуальних трудових правовідносин / Пилип Данилович Пилипенко. – Т. : Т-во “Знання”, КОО, 2003. – 146 с.
120. Данилюк О. В. Юридичні факти як підстави виникнення індивідуальних трудових правовідносин : автореф. дис. на здобуття наук. ступе