ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВИНИКНЕННЯ, ЗМІНИ І ПРИПИНЕННЯ ПОДАТКОВОГО ОБОВ’ЯЗКУ

Краткое описание

ЗМІСТ
стор.
ВСТУП……………………………………………………………....... 3
Розділ 1. Поняття й складові податкового обов'язку……………
1.1. Правова природа податкового обов'язку……………………….. 12
1.2. Класифікація складових податкового обов'язку……………...... 54
Висновки до Розділу 1. ....................................................................... 98
Розділ 2. Динаміка податкового обов'язку………………………..
2.1. Виникнення податкового обов’язку………………………….. 102
2.1.1. Виникнення обов'язку по веденню податкового обліку …….. 116
2.1.2. Виникнення обов'язку по сплаті податків і зборів……............ 123
2.1.3. Виникнення обов'язку по податковій звітності.…………........ 125
2.2. Зміна податкового обов’язку ………………………………..... 128
2.2.1. Зміна обов'язку по веденню податкового обліку ..………....... 133
2.2.2. Зміна обов'язку по сплаті податків і зборів……………........... 137
2.2.3. Зміна обов'язку по податковій звітності……...…………......... 141
2.3. Припинення податкового обов’язку ………………………… 144
2.3.1. Припинення обов'язку по веденню податкового обліку …..... 159
2.3.2. Припинення обов'язку по сплаті податків і зборів………....... 160
2.3.3. Припинення обов'язку по податковій звітності…………........ 163
Висновки до розділу 2……………………………………………….. 167
Висновки …………………………………………………………….. 173
Список літератури ………………………………………………….. 183

ВСТУП

Дисертаційне дослідження присвячено систематичному аналізу правового регулювання однієї із основних категорій податкового права – податкового обов'язку, визначенню на теоретичному й законодавчому рівнях як її поняття в цілому, так й її складових. В окремій науковій роботі такого аналізу не провадилося, що й зумовило вибір теми дослідження.
Актуальність теми дослідження. Процес гармонізації національного законодавства, що регулює сферу оподаткування, з відповідними нормами Європейського Союзу – необхідний крок для подальшого розвитку України. Він виступає одним із запланованих заходів, які зможуть наблизити її до повномасштабного інтеграційного входження в Європейське співтовариство. Це дозволить створити функціонуючу на відповідному рівні базу законодавства, що належним чином служитиме існуючим демократичним підвалинам держави, що розвиваються та насамперед утвердженню принципу верховенства права.
Правове регулювання сфери оподаткування з урахуванням її важливості для функціонування й діяльності як держави, так і окремих її органів, організацій та установ можна віднести до найважливіших проблем соціального, економічного й політичного життя суспільства. Це визначається тим, що для здійснення покладених на державу завдань і функцій, необхідно мати в розпорядженні відповідну і, що найголовніше, достатню кількість грошових коштів, акумульованих у певних фондах. Без цього неможливо уявити нормальну, демократичну та економічно стійку державу.
Формування таких фондів можливо шляхом постійних та своєчасних надходжень грошових ресурсів від податкових платежів у бюджети держави. Фінансова діяльність держави по стягненню обов'язкових платежів з платників податків і зборів спрямована в першу чергу на вирішення складного й об'ємного завдання – закріплення обов'язків і прав платників податків, яке б гарантувало своєчасне й повне виконання конституційного обов'язку по сплаті законно встановлених податків, зборів та інших обов'язкових платежів. Чітке вирішення зазначеної проблеми дозволяє державі одержати від зобов'язаних суб'єктів необхідні їй кошти і як наслідок – реалізовувати покладені на неї функції. Для цього потрібно чітке визначення як правової природи, і складових, які містить категорія „податковий обов'язок”. Крім того, існує гостра необхідність у детальному законодавчому закріпленні цього правового явища, що забезпечить платежі для формування фондів грошових коштів, у першу чергу Державного бюджету України та місцевих бюджетів.
Шляхи розв’язання позначених теоретичних і практичних проблем виступають пріоритетними в запропонованому дисертаційному дослідженні. Вивчення правових аспектів регулювання виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, покладеного на платників податків і зборів, безпосередньо пов'язано із загальними проблемами податкового права – такими, як компетенція органів, уповноважених державою на управління в галузі оподаткування, податкові правовідносини, правовий статус платників податків і зборів, забезпечення обов'язку по сплаті податків і зборів, відповідальність за порушення податкового законодавства.
Актуальність дисертаційної роботи зумовлена також необхідністю підвищення ефективності правового регулювання сфери оподаткування з погляду наповнення бюджетів усіх рівнів. Останнім часом питання аналізу податкового обов'язку як системоутворюючої категорії й безпосередньо податкового обов'язку платників податків і зборів знаходяться у сфері уваги дослідників. Йдеться насамперед про А.В. Бризгаліна, В.І. Гурєєва, Д.А. Кобильніка, І.І. Кучерова, М.П. Кучерявенка, М.О. Перепелицю, С.Г. Пепеляєва, Н.І. Хімічеву. Найчастіше в сучасних дослідженнях розглядувана нами проблема розроблялася вченими в рамках аналізу загальних питань фінансового права, деталізації й регулювання податкових правовідносин. Значний внесок у розробку проблеми зробили: Д.В. Вінницький, Л.К. Воронова, О.Ю. Грачова, В.В. Гриценко, О.О. Дмитрик, І.Н. Ілюшихін, М.В. Карасьова, М.І. Піскотін, Ю.А. Ровинський, Н.І. Хімічева, С.Д. Ципкін. У дослідженні були використані також й праці учених з теорії держави та права, адміністративного права, а саме: Н.Г. Александрова, С.С. Алексєєва, Д.М. Бахраха, Ю.П. Битяка, Л.Д. Воєводіна, В.М. Горшеньова, С.Ф. Кечек’яна, А.В. Малько, В.В. Лазарєва, А.Е. Лунева, Б.М. Семененко, Р.Й. Халфіной, В.М. Хропанюка, І.Б. Шахова. Певний вплив на роботу мали наукові дослідження з проблем цивільного права М.М. Агаркова, С.Н. Братуся, О.С. Йоффе, А.П. Сергєєва, Ю.К. Толстого, Є.О. Харітонова, що в сукупності й склали науково-теоретичні підвалини дисертаційного дослідження.
Таким чином, дослідження основних проблем правового регулювання категорії “податковий обов'язок” мали деяку історію розробки в теорії фінансового й податкового права. Але що стосується правового регулювання виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, покладеного на платника податків і зборів, визначення складових цієї категорії і тим більше їх класифікації, то наукові розробки й дослідження обраної теми знаходяться на первинному етапі і на сьогодні можна згадати лише окремі з них, що стосуються податкового обов'язку взагалі [37; 38; 49; 79] . Загального ж аналізу категорії “податковий обов'язок платників податків і зборів”, класифікації її складових в Україні ще не було.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого 21 грудня 2001 року (протокол № 7).
Дисертація виконана згідно з комплексною цільовою програмою: „Права людини і проблеми становлення організації і функціонування органів державної влади і місцевого самоврядування” № 0186.0.070865.
Мета і задачі дослідження. Метою є визначення дефініції податкового обов'язку, що покладається на платника податків і зборів, вивчення й характеристика всієї сукупності складових розглядуваної категорії, їх класифікація та аналіз у динаміці. Також метою виступає наукове пояснення похідного характеру податкових обов'язків платників в податкових правовідносинах від конституційного податкового обов'язку, закріпленого в статті 67 Конституції України.
Відповідно до зазначеної мети в роботі були поставлені наступні завдання:
– розглянути категорію „податковий обов'язок”, який покладається діючим законодавством на платників податків і зборів;
– визначити дефініцію „податковий обов'язок платників податків” і поняття кожної з її складової;
– з’ясувати поняття обов'язку по: веденню податкового обліку і податкової реєстрації, сплаті податків і зборів та податкової звітності ;
– розробити підстави класифікації складових податкового обов'язку;
– проаналізувати складові досліджуваної категорії, а саме: обов’язок по веденню податкового обліку і податкової реєстрації, по сплаті законно встановлених податків і зборів, по податкової звітності з погляду їх виникнення, зміни і припинення;
– виявити істотні риси кожної складової досліджуваного правового явища;
– сформулювати конкретні пропозиції по впорядкуванню й законодавчому закріпленню категорії податковий обов'язок та його складових у чинному законодавстві.
Об'єктом дисертаційного дослідження виступають суспільні відносини у сфері правового регулювання виникнення, зміни та припинення податкового обов'язку, його місця і призначення в податкових правовідносинах.
Предметом дослідження є норми податкового права, які регулюють виникнення, зміну і припинення податкового обов'язку платників податків і зборів. Аналіз провадиться у рамках загальнородової, системоутворюючої категорії „податковий обов'язок”.
В роботі послідовно провадиться класифікація складових податкового обов'язку платників; вони досліджуються як у сукупності та взаємозв'язку, так і окремо кожне із них. Усі складові цього правового явища, розглядаються у динаміці: від виникнення до моменту припинення. Питання, пов'язані з податковим обов'язком органів, уповноважених державою на управління сферою оподаткування, тобто з їх компетенцією, не ввійшли до предмета дисертаційної роботи, тому що вони, на наш погляд, заслуговують окремого вивчення.
Методи дослідження. Методами є сукупність наукових принципів і прийомів наукового пізнання, що ґрунтуються на вимогах усебічного, об'єктивного й повного аналізу правових явищ. З огляду на специфіку теми, мету й завдання в роботі застосовувалися відповідні методи дослідження. Загальнонауковий діалектичний метод пізнання виступає домінуючим, формулює основні вимоги до визначення сутності досліджуваних явищ громадського життя; завдяки йому комплексно досліджуються проблеми правового регулювання категорії податковий обов'язок, передусім обов'язок платника. Метод порівняльно-правового аналізу використовувався при характеристиці іноземного (російського) податкового законодавства і з’ясування схожих базових понять у теорії податкового права, як то: податковий обов'язок, його складових; методи моделювання і прогнозування – при розробці пропозицій щодо шляхів удосконалення таких понять, як обов'язок по податкової реєстрації, податковий облік, обов’язок по сплаті податків і зборів, податкова звітність платників податків і зборів; історико-правовий – при проведенні аналізу розвитку категорії податкового обов'язку; формально-юридичний – в аналізі чинного законодавства, що регулює сферу оподаткування; структурний – для дослідження взаємозв'язку і взаємозалежності складових податкового обов'язку платників податків і зборів; системний – для класифікації складових податкового обов'язку; логічний – при тлумаченні норм права.
Наукова новизна роботи визначається як самою постановкою теми роботи, так і тим, що дисертація є першим в Україні комплексним дослідженням правового регулювання виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, покладеного на платника податків відповідно до діючого законодавства.
Елементи наукової новизни містяться в наступних положеннях:
1. Уперше сформульовано поняття системоутворюючої категорії „податковий обов’язок”, під якою розуміється – передбачений спеціальними законами обов'язок суб'єктів податкових правовідносин як по реалізації компетенції уповноваженими державою особами, так і обов'язок платників податків по: обліку (податкової реєстрації), сплаті та звітності.
2. Вперше охарактеризовано розмежування дії податкового обов’язку в цілому та дії його складових. Якщо за загальними підставами податковий обов’язок орієнтований на майбутній час, то звітність передбачає дії по аналізу минулого часу, який передує складанню податкових звітів.
3. Наведено авторську аргументацію обґрунтування підстав розвитку податкового обов'язку платника, який базується виключно на нормі закону у взаємодії з певним юридичним фактом, а також кожного з його складових.
4. Обґрунтовано розмежовування податкового обов’язку як певної сталої категорії (переважно набору вимог до правил поведінки осіб) та податкового обов’язку як сукупності динамічних дій з реалізації податкової правосуб’єктності.
5. По-новому дано поняття податкового обов'язку платника податків і зборів під яким розуміється обов'язок кожного (платника) сплачувати у відповідний бюджет або державний цільовий фонд у повному обсязі й у встановленому законом порядку (способом), й у відповідні терміни суму податку або збору (податкового зобов'язання), що забезпечується державним примусом.
6. Вперше визначено зміст та сутність податкового обов’язку. Під сутністю обов'язку розуміється необхідність певної поведінки, а під змістом – конкретні належні дії.
7. По-новому характеризується зміст права вимоги у податковому праві, яка принципово відрізняється від цивільно-правового типу, перш за все, своїм імперативним змістом. У податковому праві вимога є тільки в уповноваженої сторони, тоді як у зобов’язаної сторони право вимоги відсутнє.
8. В-новому аспекті характеризуються особливості відповідальності, щодо збитків, які заподіяні неправомірними діями посадових осіб органів державної податкової служби. В цьому випадку необхідно розробити механізм солідарної відповідальності, коли відшкодування буде здійснюватись за рахунок: (а) коштів бюджету, куди надійшли кошти в наслідок неправомірних дії; (б) відповідних фондів коштів державної податкової інспекції, посадовими особами якої були прийняті ці рішення; (в) коштів посадової особи, яка прийняла таке рішення.
9. Запропоновані зміни до законодавчих актів, що регулюють як поняття й особливості податкового обліку, шляхом прийняття спеціального закону, що передбачав би види реєстрів та повноваження органів, які їх ведуть, а також підстави обов'язкової реєстрації осіб, як платників податків і зборів.
10. Рекомендовано авторський варіант редакції проектів статей Закону України „Про систему оподаткування”, що визначають поняття податкового обов'язку та його складових.
Практичне значення отриманих результатів зумовлюється актуальністю й новизною висвітлених у дисертації проблем, а також пропозиціями щодо їх як найшвидшого вирішення.
Сформульовані в дисертації наукові положення, висновки та пропозиції можуть бути застосовані у правотворчій сфері при підготовці проекту Податкового кодексу України і спеціальних податкових законів. У науково-дослідницькій роботі можуть послужити підґрунтям для подальшого вивчення проблем і вдосконалення процедур податкового обліку та звітності, для класифікації податкових обов'язків за окремими видами податків і зборів, окремими типами платників таких податків та інших інститутів податкового права, наприклад, фінансового контролю або відповідальності за порушення податкового законодавства.
Матеріали дисертації можуть бути використані при підготовці розділів підручників і наукових посібників з курсів „Фінансове право” й „Податкове право”, а також при викладанні зазначених дисциплін.
Апробація результатів дисертаційного дослідження. Дисертація виконана й обговорена на кафедрі фінансового права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого.
Основні наукові положення й висновки дисертаційного дослідження, а також практичні рекомендації щодо вдосконалення податкового законодавства України викладені дисертантом у доповідях на наукових і науково-практичних конференціях: „Проблеми розвитку юридичної науки в новому сторіччі” в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого (25-26 грудня 2002р.), „Бюджет і фінансовий контроль у державному управлінні” в Національній академії державного управління при Президенті України (27 листопада 2003р.), „Нове законодавство України і питання його застосування” в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого (26-27 грудня 2003р.).
Публікації. Ключові й окремі наукові положення та висновки дисертації знайшли своє відображення у 5-ти публікаціях: 3 наукові статті у фахових виданнях та 2 тез доповідей на науково-практичних конференціях.
Структура дисертації зумовлена метою й характером завдань дослідження, у тому числі авторською концепцією. Робота складається зі вступу, двох розділів, що поєднують 5 підрозділів, висновків до кожного розділу та загальних висновків до роботи, списку використаної літератури (162 найменування). Загальний обсяг дисертаційного дослідження становить – 182 сторінки.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Проведене автором дослідження дало змогу сформулювати і винести на захист такі наукові положення, висновки та практичні пропозиції і рекомендації.
Юридичний (правовий) обов'язок – це зумовлена імперативними приписами, що містяться в нормах права, вимога, необхідність здійснити відповідні дії, яка забезпечена державним примусом. Обов'язок може залишитися невиконаним, але він зберігається, існує й не залежить від волі зобов'язаних суб'єктів. Наявність юридичного (правового) обов'язку зумовлена необхідністю виконувати державою функції управління, підтримку правопорядку, регулювання суспільних відносин. Можна відокремити наступні суттєві ознаки, що характеризують досліджуваний обов'язок: (а) запропонована законом поведінка; (б) імперативний характер, безумовність, неможливість іншої поведінки, ніж це вимагається від зобов'язаної особи; (в) у правовідносинах наповнення відповідним змістом, тобто конкретним юридичним приписом; (г) як обов'язковий атрибут – забезпеченість поведінки зобов'язаної особи примусовими заходами.
В свою чергу, податковий обов'язок, будучи категорією, яка виражає зміст податкового регулювання, містить у собі два видових прояви: (а) податковий обов'язок органу, який являє собою владного суб'єкта, що полягає у здійсненні покладених на нього державою функції у сфері оподаткування; (б) податковий обов'язок платників податків і зборів, що традиційно розглядається як обов’язок по податковому обліку, сплаті і звітності. Під податковим обов'язком ми розуміємо передбачений спеціальними законами обов'язок суб'єктів податкових правовідносин по реалізації своєї компетенції як уповноважених державою осіб, а також обов'язок платників податків по дотриманню відповідного законодавства, а саме обов’язок по: податковому обліку (реєстрації), сплаті та звітності, який забезпечується державним примусом.
Необхідно враховувати той факт, що як правило обов'язок може простиратися тільки на майбутній час. Не можна бути зобов'язаним стосовно минулого, де особа мала обов'язок щодо того, чого ще не було, а лише буде зроблено, тобто того, що лежить у майбутньому. Але обов’язок по звітності платника є виключенням з цього правила, так як це передбачає необхідність відзвітуватися перед державою (органами, які уповноважені на управління оподаткуванням) за сплату у минулому податків і зборів, але у зв’язку з тим, що законом встановленні певні строки для цього, можливо зробити це й на майбутнє. При цьому важливо розмежовувати дію податкового обов’язку в цілому та дію його складових. Акцентуючи увагу на їх спрямованість щодо майбутнього часу треба дуже обережно переносити цю характеристику щодо обов’язку по податковій звітності. Дійсно за загальними підставами податковий обов’язок орієнтований на майбутній термін, але звітність передбачає дії по аналізу минулого часу, терміну який передує складанню податкових звітів. Тому на наш погляд, необхідно розмежовувати спрямованість дії податкового обов’язку на минулий та майбутній час, тобто ретроактивний та ретроспективний податковий обов’язок.
Ми вважаємо, що використання наукою податкового права й податковим законодавством інструментаріїв інших наук, зокрема цивільного права, виправдано. Але зробимо уточнення відносно такого використання або запозичення. Податкове право й податкове законодавство використовує у своїй термінології такі поняття цивільного права, як „пеня”, „зобов'язання”, „штраф”, „застава”, „поручительство”, „представництво”, „арешт активів” та ін. Однак з огляду на природу й особливості відносин, що регулюються податковим правом і податковим законодавством, усі перелічені вище терміни та поняття мають специфічні риси, які пов’язані з імперативним методом, нерівністю сторін та неможливістю змінювати ні об’єм, ні характер, ні коло обов’язків або прав.
Але ми ще раз наполягаємо, що у податковому праві неможливо говорити про рівність суб’єктів цих відносин, будь-яку діспозитивність, та, як наслідок, запозичення понять, термінів, категорії та інститутів з інших галузей права у повному обсязі з всіма їх рисами та ознаками. Податкове право або законодавство при використанні будь-якого терміну або поняття іншої галузі запозичує лише зовнішню оболонку та рідкіше деякі риси, але при цьому наповнює цей термін або поняття своїм характерним змістом, ознаками та рисами, тобто переробляє в зовсім інше правове явище.
Податковому обов’язку притаманні право вимоги, яке пов’язане з імперативним змістом. У податковому праві такі вимоги є тільки в уповноваженої сторони, тобто у державного органу. Відносно зобов’язаної сторони таке право вимоги відсутнє взагалі, вона має лише загальні права. Щодо відповідальності, то вона теж має відмінності від цивільної, тому як у більшості націлена на платника податків, відповідальність державного органу цілком пов’язана з невиконанням своїх функції. Більш того, неможливо говорити про рівновагу цих вимог у сторін в податкових правовідносинах ні по об’єму, ні по характеру. У свою чергу, збитки, заподіяні неправомірними діями посадових осіб органів державної податкової служби, підлягають відшкодуванню за рахунок кошт Державного бюджету. На наш погляд, це не зовсім зручно. В цьому випадку необхідно розробити механізм солідарної відповідальності, коли відшкодування буде здійснюватись за рахунок: (а) коштів бюджету, куди надійшли кошти в наслідок неправомірних дії; (б) відповідних фондів коштів податкової інспекції, посадовими особами якої були прийняті ці рішення; (в) коштів посадової особи яка прийняла таке рішення.
Зміст податкового обов'язку визначається насамперед імперативними методами фінансово-правового регулювання, особливостями відносин, що виникають між суб'єктами з приводу сплати податків і зборів. Державне управління у сфері фінансів вимагає підпорядкування суб'єкта вимозі уповноваженої особи, а точніше, вимозі органів, які здійснюють фінансову діяльність держави. Характерною рисою податково-правового регулювання є юридична нерівність суб'єктів. У податкових правовідносинах обов'язки суб'єктів виступають як стабільні, закріплені насамперед у нормативному фінансово-правовому акті. Податковим правовідносинам, як публічно-правовим відносинам, притаманні зв’язки підлеглості суб’єктів, а саме контролюючому органу підпорядковується платник. Щодо правового статусу платника, то десь необхідне визначити, що на платникові лежить коло встановлених законом податкових обов’язків, виконання яких забезпечується державним примусом.
Під податковим обов'язком, що покладається на платника податків і зборів, треба розуміти обов'язок кожного (фізичної або юридичної особи) сплачувати у відповідний бюджет або державний цільовий фонд у повному обсязі й у встановленому законом порядку (засобом) та у відповідні терміни суму податку або збору (податкового зобов'язання), який забезпечується державним примусом.
Складовими досліджуваної категорії виступають: (1) обов'язок, що випливає з вимог закону – статті 67 Конституції України, для фізичних осіб, а також з норм спеціальних законів, регулюючих сферу оподаткування, для юридичних осіб; (2) обов'язок саме сплатити визначену законом суму (під якою мається на увазі податкове зобов'язання платника) у відповідний бюджет, фонд, тобто здійснити платіж у грошовій формі суму податку (винятком є сплата в натуральному еквіваленті); (3) сплата податку, яка повинна бути здійснена в повному обсязі: така сплата можлива лише в тій кількості, у якій указано в законі (без винятку); тільки при повній сплаті можливо вести мову про виконання платником податкового обов'язку по сплаті конкретного податку або збору; (4) сплата суми податку чи збору, яка має здійснюватися у визначеному і точно встановленому законом порядку (засобом); (5) сплата суми податку, збору повинна здійснитися у визначені й точно встановлені законом строки. У зв’язку з відсутність, необхідно на рівні закону закріпити норми: поняття „податковий обов'язок платників податків”, та “складові податкового обов'язку”.
За критерієм виникнення першою складовою податкового обов'язку виступає обов'язок по веденню податкового обліку, до складу якого входить й обов'язок по податкової реєстрації, що виявляється у присвоєнні платникові податків ідентифікаційного номера і виражається в обов'язковій постановці на податковий облік в органах державної податкової служби. Адже податкова реєстрація як юридичний факт може здійснитися один раз і потім не змінюватися, а вести податковий облік необхідно постійно в міру наявності і зміни об'єктів оподаткування. Ця складова системи виражається в обов’язках: (а) вести податковий облік доходів і витрат, об'єктів оподаткування, а також обов'язково відображати в податковому обліку і фінансовій звітності зміни в доходно–видаткових показниках і в об'єктах оподаткування; (б) подавати контролюючим органам у встановлених законодавчими актами випадках документи обліку і звітності; (в) зберігати документи обліку, що відбивають доходи, й витрати, об'єкти оподаткування та їх динаміку протягом строків, визначених законодавством.
Другим за критерієм виникнення в системі обов'язків платника податків і зборів є обов'язок по сплаті податків і зборів, що існує у двох аспектах. Насамперед, це основний конституційний обов'язок платити податки і збори в порядку й у строки, передбачені законом. По-друге, – це обов'язок правильно, вчасно й у повному обсязі сплачувати суму податку (податкового зобов'язання) відповідно до вимог чинного законодавства України. Вбачається, що обов'язок по сплаті податків і зборів у потрійній системі категорії в цілому є найбільш значимим для держави, тому що в результаті виконання саме його, сума податку (податкового зобов'язання) надходить у бюджет або державний цільовий фонд. Однак говорити про те, що це основний вид обов'язку, на наш погляд, не можна. Необхідно враховувати той факт, що виконання зазначеного обов'язку неможливо без існування першої (за критерієм виникнення) складової, що формує систему податкового обов'язку в цілому.
Третьою складовою досліджуваної нами категорії є: обов'язок по податковій звітності, що виражається в обов'язковому і правильному складанні документів податкової звітності за формою, встановленою законодавством, у поданні даних і документів відповідним органам у визначений строк і збереженні документів податкової звітності протягом строку, встановленого законодавством. Розглядуваний податковий обов'язок має своєю метою (а) фіксацію всіх господарських (прибутково-видаткових) операцій платника й об'єктів оподаткування, (б) контроль за строками сплати податків і зборів і (в) контроль за правильністю обчислення сум податків і зборів, а також надає можливості податковим органам провести перевірку правильності, своєчасності й повноти сплати протягом строку збереження необхідних документів. Під податковою звітністю мається на увазі сукупність дій платника податків по складанню, веденню і здаванню документів установленої форми, що містять відомості про результати діяльності платника податків, його майнове становище фіксує процес обчислення податку, а також суму, що підлягає сплаті в бюджет.
Підставами виникнення усіх без винятку правовідносин у суспільстві є юридичні явища (факти) – усвідомлені дії, події, які найчастіше, як правило, не залежать від волі осіб. Юридичними фактами, приміром, можуть виступати конкретні життєві обставини, з якими норми права пов'язують виникнення, зміну або припинення правовідносин. В свою чергу, ми вважаємо, що пов’язувати підстави виникнення, зміни або припинення податкових правовідносин або тільки з об’єктами оподаткування, або тільки з юридичними фактами є однобічним, тому як умовами динаміки податкових правовідносин виступають податкова правосуб'єктність і податково-правова норма, а підставою їх виникнення, функціонування і припинення – відповідний юридичний факт; без наявності хоча б однієї з цих обов'язкових ознак правовідносин, вони не можуть ні виникнути, ні існувати. Такими підставами є комплекс різноманітних по змісту але взаємопов’язаних юридичних явищ, а саме: нормативних, правосуб’єктних та фактичних.
Динаміка податкових правовідносин пов'язана з реальними життєвими обставинами, що мають юридичне значення, тобто з юридичними фактами – конкретними життєвими обставинами, з настанням яких норма права пов'язує виникнення, зміну і припинення правовідносин. Податковий обов'язок – це безпосередній і першочерговий обов'язок платника податку по сплаті податку або збору за наявності певних обставин, можливість віднесення конкретного суб'єкта до категорії платників податку, зумовленого в якості такого чинним законодавством України. Необхідною умовою служить наявність у платника податку об'єкта оподаткування або здійснення ним діяльності, пов'язаної зі сплатою податку або збору, а також (що немаловажно) нормативно-правового (насамперед, законодавчого) регулювання всіх елементів податкового механізму.
Таким чином, податковий обов'язок – це обов'язок кожної особи; в цьому випадку маються на увазі всі платники податків, які володіють податковою правосуб'єктністю (правоздатністю й дієздатністю). Досліджуваний вид обов'язку виникає з набуття зобов'язаною особою правосуб'єктності. Для фізичної особи можливий виняток: обов'язок по сплаті податків може виникати з моменту її народження, тобто з того моменту коли у фізичної особи з’являється правоздатність, але у неї ще нема дієздатності та деліктоздатності, тобто правосуб’єктності в повному обсязі. Зауважимо, що цей вид обов'язку – безумовний і ніяк не може бути пов'язаний ні з відповідною категорією осіб (інваліди, ветерани Великої Вітчизняної Війни, підприємства з іноземними інвестиціями тощо), ні з конкретним видом діяльності зобов'язаних суб'єктів (сільськогосподарські підприємства, мале підприємництво, підприємства сфери машинобудування та ін.), ні з системою оподаткування (загальною або спрощеною), ні з конкретною особою (фізичною або юридичною), тобто не залежить від будь-якої характеристики фізичної чи юридичної особи.
Обов'язок по сплаті конкретного податку або збору пов'язано виключно з вимогою закону, що регулює порядок його сплати, і виникає в платника за наявності в нього об'єкта оподаткування відповідним податком або збором. Сплата податку або збору – це сукупність юридично значимих дій платника податків (зборів) по фактичному внесенню сум податку (збору), що підлягають сплаті в певний бюджет або цільовий фонд держави.
Категорія “податковий обов'язок платника” і поняття „обов'язок по сплаті податків і зборів” співвідносяться як загальне й часткове. У динаміці податкового обов'язку займають вторинне за критерієм виникнення місце, але, як видно, дуже істотне для формування бюджету. Останнє поняття використовується при безпосередньому нарахуванні і сплаті сум податків і зборів, що відображається вже в грошово-майновій формі. Інакше кажучи це вже як й облік та звітність, це реалізація платником свого податкового обов'язку на практиці.
Обов'язок по сплаті податків і зборів (обов'язкових платежів) – це безпосереднє нарахування суми податку, збору (обов'язкового платежу) й подальша його сплата платником у відповідний бюджет України, а також надання в певному порядку звітності про його сплату.
Таким чином, можна зробити висновки про те, що: (1) податковий обов'язок, передбачений статтею 67, не може бути зміненим яким-небудь засобом, крім як внесенням змін у норми Конституції України, і це стосується лише фізичних осіб. Щодо податкового обов'язку для юридичних осіб або по окремих податках і зборах, або по окремим складовим, то слід зазначити, що вони можуть бути змінені шляхом прийняття нових або зміни старих норм податкового законодавства; (2) кожна із трьох складових податкового обов'язку платників податків і зборів, за наявності законодавчо закріплених юридичних фактів, тобто основ, може змінитися за волевиявленням зобов'язаного суб'єкта податкових правовідносин.
Вважаємо необхідним, записати у норми цього акту додатково умови при наявності яких платник вважається таким, що виконав свій податковий обов’язок по сплаті. Такими обставинами, які необхідно закріпити у законі пропонуємо вважати: (а) пред'явлення платником податків у банк доручення на сплату відповідного податку або збору, (б) наявність достатнього грошового залишку на рахунку платника для виконання обов'язку по сплаті податку або збору, (в) нездійснення платником відкликання цього доручення на сплату податку або неповернення цього ж доручення особі банком, (г) відсутність на момент пред'явлення в банк доручення на сплату податку, інших невиконаних вимог, пред'явлених до рахунку особи.
Виконання податкового обов'язку може бути визнано належним, тобто таким, що відповідає законодавству про податки чи збори, лише в тому разі, якщо платник податків самостійно, вчасно або достроково й у повному обсязі, у визначеній валюті й у відповідний бюджет (позабюджетний фонд) сплатив податок (збір). Під самостійним виконанням податкового обов'язку розуміється сплата податку (збору) за рахунок власних коштів платника податків (зборів). Перекладення обов'язку по сплаті податків на інших осіб не допускається.

CПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Агарков М.М. Обязательство по советскому гражданскому праву. – М.: Юрид. изд-во НКЮ СССР. – 1940. – 191 с.
2. Административное право: Учебник / Под ред. А.Е. Лунева. – М.: Юрид. лит., 1970. – 597 с.
3. Адміністративне право України: Підручник для юрид. вузів і фак. / За ред. Ю.П. Битяка. – Харків: Право, 2000. – 520 с.
4. Административное право Украины. – 2-е изд., перераб. и доп. / Под ред. Ю.П. Битяка. – Харьков: Право, 2003. – 576 с.
5. Айзенберг А.М., Карева М.П. Правовые нормы и правоотношения. – М.: Изд-во ВЮЗИ, 1949. – 59 с.
6. Александров Н.Г. Законность и правопорядок в социалистическом обществе // Сов. государство и право. – 1955. – № 5. – С. 3-16.
7. Александров Н.Г. Юридическая норма и правоотношение в социалистическом обществе / Под ред. И.Т. Голякова. – М.: Московский юридический ин-т, 1947. – 27 с.
8. Алексеев С.С. Общая теория права. Курс лекций в 2-х т. – Т.2. – М.: Юрид. лит., 1982. – 359 с.
9. Алексеев С.С. Проблемы теории права: Курс лекций в 2-х т. – Т.1. – Свердловск: Свердл. юрид. ин-т., 1972. – 396 с.
10. Алексеев С.С. Тайна права. Его понимание, назначение, социальная ценность. – М.: Норма, 2001. – 176 с.
11. Алексеев С.С. Структура советского права. – М.: Юрид. лит., 1975. – 264 с.
12. Алисов Е.А. Финансовое право Украины: Учеб. пособие. – Харьков: Эспада, 2000. – 288 с.
13. Бакун О.В. Громадянин як суб’єкт податкових правовідносин в умовах переходу до ринкової економіки: Дис. ... канд. юрид. наук. – Чернівці, 2000. – 170 с.
14. Балабин В. Представительство в налоговых правоотношениях // Хозяйство и право. – 1999. – № 9. – С. 109-113.
15. Бахрах Д.Н. Административное право: Учебник для вузов. – М.: Изд-во БЕК, 1996. – 368 с.
16. Бесчеревных В.В. Советское финансовое право: Учебник. – М.: Юрид. лит., 1974. – 461 с.
17. Братусь С.Н. Субъекты гражданского права. – М.: Юрид. лит., 1950. – 376 с.
18. Бюджетний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – N 37. – Ст. 189.
19. Винницкий Д.В. Субъекты налогового права. – М.: Норма, 2000. – 185 с.
20. Витте С.Ю. Конспект лекций о государственном хозяйстве. – СПб.: Типография Брокгаузь-Ефронь, 1914. – 154 с.
21. Воеводин Л.Д. Конституционные права и обязанности советских граждан. М.: Изд-во МГУ, 1972. – 298 с.
22. Воронова Л.К, Кучерявенко Н.П. Финансовое право: Учеб. пособие для студ. юрид. вузов и фак. – Харьков: Легас, 2003. – 360 с.
23. Горшенев В.М. Способы и организационные формы правового регулирования в социалистическом обществе. – М.: Юрид. лит., 1972. – 256 с.
24. Горшенев В.М., Шахов И.Б. Контроль как форма правовой деятельности. – М.: Юрид. лит., 1987. – 176 с.
25. Господарський кодекс України // Від. Верхов. Ради України. – 2003. – N 18. – Ст. 144.
26. Господарський процесуальний кодекс України: Верховна Рада України від 06.11.1991 р., № 1798-XII // Від. Верхов. Ради України. – 1992. – N 6. – Ст. 56.
27. Гражданское право: Учебник: Ч. 1. – Изд. 2-е, перераб. и доп. / Под ред. А.П. Сергеева, Ю.К. Толстого. – М.: ПРОСПЕКТ, 1997. – 600 с.
28. Гражданский кодекс Украины. – Научн. практ. ком. – Харьков.: Одиссей, 2002. – 848 с.
29. Гражданский кодекс Украины (с изм. и доп. по состоянию на 15.01.1999г.). – Харьков.: Одиссей. – 160 с.
30. Грачева Е.Ю. Проблемы правового регулирования государственного финансового контроля. – М.: Юриспруденция, 2000. – 192с.
31. Грачева Е.Ю., Соколова Э.Д. Финансовое право. – М.: Юриспруденция, 2000. – 304 с.
32. Гриценко В.В. Гражданин как субъект налогового права в Российской Федерации: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. – Воронеж, 1994. – 26с.
33. Гуреев В.И. Российское налоговое право. Учебник. – М.: ОАО «Изд-во «Экономика», 1997. – 383 с.
34. Гусева Т.А. Проблемы совершенствования механизма налогового контроля и порядка привлечения к налоговой ответственности: Дис. … канд. юрид. наук. – Саратов, 2001. – 205 с.
35. Деякі питання, пов’язані із справлянням податку на додану вартість: Постанова КМ України від 23.03.2004 р., № 359 // Уряд. кур’єр, 24.03.2004р.
36. Дмитрик О.А. Содержание и классификация финансовых правоотношений.– Х.: Легас, 2004. – 160 с.
37. Дмитрик О.О. Зміст і класифікація фінансових правовідносин: Дис… канд. юрид. наук. - Харків, 2002. – 187с.
38. Зимин А.В. Критерии недобросовестности налогоплательщиков в споре о признании налоговой обязанности исполненной // Финансовое право. – 2002. – № 4. – С. 39 - 48.
39. Илюшин И.Н. Понятие и признаки налогового правоотношения // Правоведение. – 2000. – № 2. – С. 127 – 145.
40. Иоффе О.С. Обязательственное право. – М.: Юрид. лит. – 1975. – 880 с.
41. Исаков В.Б. Юридические факты в советском праве. – М.: Юрид. лит., 1984. – 143 с.
42. Інкотермс – Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року) (укр./рос.): Правила, Міжнародна торговельна палата України від 01.01.2000 // Уряд. кур'єр, 10.04.2002.
43. Карасева М.В. Налоговое законодательство и правосубъектность физического лица // Хозяйство и право. – 1996. – №7. – С. 97 - 105.
44. Карасева М.В. Финансовое право: Общ. ч.: Учебник. – М.: Юристъ, 1999. – 256 с.
45. Карасева М.В. Финансовое правоотношение. – М.: Норма, 2001. – 288 с.
46. Карасева М.В., Крохина Ю.А. Финансовое право: Учеб. пособие. – М.: Норма, 2001. – 288 с.
47. Кечекьян С.Ф. Правоотношения в социалистическом обществе. – М.: Изд-во АН СССР, 1958. – 181 с.
48. Кобильнік Д.А. Правове регулювання пільг при оподаткуванні: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. – Харьков. – 2002. – 18 с.
49. Кобильнік Д.А. Правове регулювання пільг при оподаткуванні: Дис. … канд. юрид. наук. – Харків. – 2002. – 176 с.
50. Ковалева Н.А. Понятие и классификация финансового контроля // Вопр. адм. и фин. права в свете решения ХХVII съезда КПСС.: Сб. научн. тр. ВЮЗИ. – М.: Изд-во ВЮЗИ, 1983. – С. 81-90.
51. Кодекс України про адміністративні правопорушення: Верховна Рада УРСР від 07.12.1984 р., № 80731-X // Від. Верхов. Ради України. – 1984. – N 51. – Ст. 1122.
52. Комментарий к налоговому кодексу Российской Федерации части первой (постатейный) / Сост. и авт. коммент. С.Д. Шаталов. – Учеб. пособие. – М.: МЦФЭР, 1999. – 638с.
53. Кононов О.Ю. Институт постоянного представительства в налоговом праве: Учеб. пособие. – М.: Акад. прав. ун-т. – 2002. – 152 с.
54. Конституция Российской Федерации // Рос. газ. – 1993. – 25 дек.
55. Конституция Российской Федерации. – М.: Проспект, 1999. – 48 с.
56. Конституція України // Від. Верхов. Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
57. Кримінальний кодекс України // Від. Верхов. Ради України. – 2001. – N 25. – Ст. 131.
58. Крохина Ю. Ответственность за нарушение налогового законодательства: понятие, сущность и механизм реализации // Хозяйство и право. – 2003. – № 5 (316). – С. 102 – 111.
59. Кучеров И.И. Налоговое право России: Курс лекций. – М.: Учеб. конс. центр «ЮрИнфоР», 2001. – 360 с.
60. Кучеров И.И., Судаков О.Ю., Орешкин И.А. Налоговый контроль и ответственность за нарушение законодательства о налогах и сборах. – М.: Учеб. конс. центр «ЮрИнфоР», 2001. – 256 с.
61. Кучерявенко Н.П. Налоговое право: Учебник. – Харьков: Легас, 2001. – 584 с.
62. Кучерявенко Н.П. Теоретические проблемы правового регулирования налогов и сборов в Украине. – Х.: Консум, 1997. – 256 с.
63. Львов Д. Курс финансового права. – Казань: Тип. Импер. ун-та, 1888. – 517с.
64. Матузов Н.И. Субъективные права граждан СССР. – Саратов: Приволж. кн. изд-во, 1966. – 188 с.
65. Матузов Н.И., Семененко Б.М. Исследование проблемы юридических обязанностей граждан СССР // Сов. государство и право. – 1980. – № 12. – С. 28 – 38.
66. Налоги и налоговое право: Учебник / Под ред. А.В. Брызгалина. – М.: Аналитика-Пресс, 1998. – 608 с.
67. Налоговое право Украины: Учеб. пособие / Под ред. Н.П. Кучерявенко. – Харьков: Легас, 2004. – 488 с.
68. Налоговое право: Учеб. пособие / Под ред. С. Г. Пепеляева – М.: ИД ФБК – ПРЕСС, 2000. – 608 с.
69. Налоговый кодекс Российской Федерации: Ч. I: Постатейный комментарий / Под общ. ред. В.И. Слома. – М.: Статут, 1999. – 396 (2) с.
70. Налоговый кодекс РФ // СЗ РФ. –1998. – № 31. – Ст. 3824; изм. и доп. // Рос. газ. 1999. – 15 и 17 июля.
71. Нечай А.А. Динамика финансовых отношений и новый поход к категориям финансового права // Государство и право. – 2000. – №12. – С. 33-38.
72. Общая теория государства и права: Акад. курс в 2-х т. – Т.2: Теория права / Под ред. М.Н. Марченко. – М.: Зерцало, ТЕИС, 1998. – 639 с.
73. Общая теория права и государства: Учебник / Под ред. В.В. Лазарева. – М.: Юрист, 1994. – 360 с.
74. Ожегов С.И. Словарь русского языка / Под ред. Н.Ю. Шведовой, изд. 4-е. – М.: Рус. яз., 1997. – 944 с.
75. Онищенко В.А. Податковий контроль (основи організації). – К.: Ред. журн. „Вісн. подат. служби України”, 2002. – 432 с.
76. Основы налогового права: Учеб. пособие / Под ред. Н.П. Кучерявенко. – Харьков: Легас, 2003. – 384 с.
77. Пацурківський П.С. Проблеми теорії фінансового права. – Чернівці, Чернов. держ. ун-т, 1998. – 276 с.
78. Перепелица М.А. Правовое регулирование статуса плательщиков налогов и сборов в Украине. – Харьков: Легас, 2003. – 116 с.
79. Перепелиця М.О. Правове регулювання статусу платників податків і зборів в Україні: Дис. … канд. юрид. наук: Харків, 2002. – 181с.
80. Перепелиця М.О. Правове регулювання статусу платників податків і зборів в Україні: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: Харків, 2002. – 18 с.
81. Петрова Г.В. Налоговое право. Учеб. пособие для вузов. – М.: Изд. гр. ИНФРА.М – НОРМА, 1997. – 271с.
82. Пискотин М.И. Советское бюджетное право (Основные проблемы). – М.: Юрид. лит., 1971. – 312 с.
83. Попов В.В. Банки как субъекты налогового права: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. – Саратов, 1998. – 25 с.
84. Правовые основы финансового контроля в Российской Федерации: Учеб. - метод. пособие / Под ред. Н.И. Химичевой. – Саратов: СГАП, 1999. – 204 с.
85. Про акцизний збір: Декрет КМУ від 26.12.1992 р., № 18-92 // Від. Верхов. Ради України. – 1993. – N 10. – Ст. 82.
86. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16.07.1999 р., №996-XIV // Від. Верхов. Ради України. – 1999. – N40. – Ст. 365.
87. Про виконання Закону від 16.07.1999 р., N 1003-XIV “Про внесення змін до Закону України “Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів”: Лист ДПА України від 25.10.1999 р., № 15976/7/29-0119 // Все про бух. облік. – N 101\99.
88. Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом: Закон України від 14.05.1992 р., № 2343-XII // Від. Верхов. Ради України. – 1992. – N 31. – Ст. 440.
89. Про внесення змін до форми Книги обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва - юридичної особи та Порядку її ведення: Наказ ДПА України від 12.10.1999 р., № 554 // Офіц. вісн. України. – 2001. – № 42. – стор. 276.
90. Про господарські товариства: Закон України від 19.09.1991 р., № 1576-XII // Від. Верхов. Ради України. – 1991. – N 49. – Ст. 682.
91. Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів: Закон України від 22.12.1994 р., № 320/94-ВР // Від. Верхов. Ради України. – 1995. – N 2. – Ст. 10.
92. Про державну податкову службу в Україні: Закон України від 04.12.1990 р., № 509-XII // Від. Верхов. Ради України. – 1991. – № 6. – Ст. 37.
93. Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців: Закон України від 15.05.2003 р., №755-IV // Від. Верхов. Ради України. – 2003. – N 31. – Ст. 263.
94. Про деякі зміни в оподаткуванні: Наказ Президента України від 07.08.98 р., N 857/98 // Офіц. вісн. України. – 1998. – N 32. – стор.12.
95. Про заставу: Закон України від 02.10.1992 р., № 2654-XII // Від. Верхов. Ради України. – 1992. – N 47. – Ст. 642.
96. Про затвердження Інструкції про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті: Постанова НБ України від 18.12.1998 р., № 527 // Офіц. вісн. України. – 1999. – N 1. – стор. 98.
97. Про затвердження Інструкції про прибутковий податок з громадян: Наказом ГДПІ України від 21.04.1993р., № 12 // Бізнес, (Зб. сист. зак-ва), (із змінами на 16.07.2003р.), (з додатками 5-8, 10). – 2004. – Вип. №7. – Стр. 177.
98. Про затвердження податкового роз'яснення щодо порядку застосування нульової ставки податку на додану вартість по операціях по вивозі (експорту) товарів за межі митної території України: Наказ Державної податкової адміністрації України від 05.09.2002 р., N 418 // Бізнес, Бухгалтерія. – 2002. – № 38/1-2. – стор.11.
99. Про затвердження Інструкції про порядок обліку платників податків: Наказ ДПА України від 19.02.1998 р., № 80 // Офіц. вісн. України. – 1998. – N 11. – стор.118.
100. Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України: Постанова Пенсійний фонд України від 19.10.2001 р., № 16-6 // Офіц. вісн. України. – 2001. – N 49. – ст. 2211. – стор. 160.
101. Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку нарахування та сплати консолідованого податку на прибуток: Наказ ДПА України від 10.04.1998 р., № 175 // Галицькі контрак¬ти. – 2001. – № 1. – Ст. 46.
102. Про затвердження Переліку типових документів: Наказ Головархів України від 20.07.1998 р., № 41 // Офіц. вісн. України. – 1998. – N 38. – стор. 81.
103. Про затвердження Положень (стандартів) бухгалтерського обліку: Наказ, Положення Мінфін України від 31.03.1999 р., № 87 // Офіц. вісн. України. – 1999. – N 25. – стор. 330.
104. Про затвердження Порядку складання розрахунку податку на прибуток нерезидента, що проводить діяльність на території України через постійне представництво: Наказ ДПА України від 31.07.1997 р., № 274 // Офіц. вісн. України. – 1997. – N 35. – стор. 201.
105. Про затвердження Свідоцтва про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою та Порядку його видачі: Наказ ДПА України від 13.10.1998 р., № 476 // Офіц. вісн. України. – 1998. – N 43. – стор. 260.
106. Про затвердження Свідоцтва про сплату єдиного податку – фізичною особою та Порядку його видачі: Наказ ДПА України від 29.10.1999 р., № 599 // Офіц. вісн. України. – 1999. – N 44. – стор.110.
107. Про затвердження форми декларації про прибуток підприємства та Порядку її складання: Наказ ДПА України від 08.07.1997 р.. № 214 // Офіц. вісн. України. – 1997. – N 34. – стор. 25.
108. Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб, які придбали спеціальний торговий патент, та Порядку її ведення: Наказ ДПА України від 30.01.2002 р., № 43 // Офіц. вісн. України. – 2002. – N 9. – ст. 423. – стор.160.
109. Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання: Наказ ДПА України від 30.05.1997 р., № 166 // Офіц. вісн. України. – 1997. – N 28. – стор. 390.
110. Про затвердження форми розрахунку податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства та Порядку його складання, а також форми повідомлення платника податку про прийняття рішення щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства: Наказ ДПА України від 10.02.2003 р., № 68 // Офіц. вісн. України. – 2003. – N 10. – ст. 459. – стор. 158.
111. Про заходи щодо запровадження ідентифікаційних номерів фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів: Постанова КМ України від 06.11.1997 р., № 1232 // Офіц. вісн. України. – 1997. – № 46. – стор. 49.
112. Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування: Закон України від 26.06.1997 р., № 400/97-ВР // Від. Верхов. Ради України. – 1997. – N 37. – Ст. 237.
113. Про звітність платників консолідованого податку на прибуток за січень 2003 року: Наказ ДПА України від 20.02.2003 р., № 2913/7/15-2117 // Податки та бух. облік. – 06.03.2003. – N 19.
114. Про ідентифікаційні номери для фізичних осіб, які через релігійні або інші переконання відмовляються їх прийняти: Лист НБ України від 06.06.2000 р. // „Налоговый – банковский – таможенный Консультант”. – 2000. – N 23.
115. Про ідентифікаційні номери: Лист ДПА України від 28.01.2000 р., № 216/Д/29-0115 // Юридичний вісник України. – 2000. – N 23.
116. Про окремі поточні рахунки для справляння податку на додану вартість та обороту коштів податку: Наказ Президента України від 01.03.2004 р., № 259/2004 // Офіц. вісн. України. – 2004. – N 10. – ст. 573. –стор. 26.
117. Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України від 28.12.1994 р., № 334/94-ВР // Від. Верхов. Ради України. – 1995. – N 4. – Ст. 28.
118. Про підприємництво: Закон України від 07.02.1991 р., № 698-XII // Від. Верхов. Ради України. – 1991. – N 14. – Ст. 168.
119. Про плату за землю: Закон України від 03.07.1992 р., № 2535-XII // Від. Верхов. Ради України. – 1992. – N 38. – Ст. 560.
120. Про податок з доходів фізичних осіб: Закон України від 22.05.2003 р., № 889-IV // Від. Верхов. Ради України. – 2003. – N 37. – Ст. 308.
121. Про податок на додану вартість: Закон України від 03.04.1997 р., № 168/97-ВР // Від. Верхов. Ради України. – 1997. – N 21. – Ст. 156.
122. Про податок на промисел: Декрет КМУ від 17.03.1993 р., № 24-93 // Від. Верхов. Ради України. – 1993. – N 19. – Ст. 208.
123. Про порядок ведення Книги ф. N 10: Лист ДПА України від 05.11.1997 р., № 17-0117/10-8886 // Вісник подат. служби України. – 1997. – № 12.
124. Про порядок державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності: Постанова КМ України від 25.05.1998 р., № 740 // Офіц. вісн. України. – 1998. – N 21. – стор. 33.
125. Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами: Закон України від 21.12.2000 р., № 2181-III // Від. Верхов. Ради України. – 2001. – N 10. – Ст. 44.
126. Про прибутковий податок з громадян: Декрет КМУ від 26.12.1992 р., № 13-92 // Від. Верхов. Ради України. 1993. – № 10. – Ст. 77.
127. Про систему оподаткування: Закон України від 25.06.1991 р., № 1251-XII // Від. Верхов. Ради України. – 1991. – N 39. – Ст. 510.
128. Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва: Наказ Президента України від 03.07.1998 р., № 727/98 // Офіц. вісн. України. – 1998. – N 27. – стор.1.
129. Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України: Постанова КМ України від 22.01.1996 р., № 118 // Уряд. кур'єр. – 01.02.1996.
130. Про фіксований сільськогосподарський податок: Закон України від 17.12.1998 р., № 320-XIV // Від. Верхов. Ради України. – 1999. – N 5. – Ст. 39.
131. Ровинский Е. А. Советское финансовое право: Учебник. – М.: Госюриздат, 1957. – 192 с.
132. Ровинский Е.А. Основные вопросы теории советского финансового права. – М.: Госюриздат. – 1960. – 191с.
133. Ровинский Е.А. Финансовый контроль в СССР. – М.: Госюриздат, 1947 – 242 с.
134. Савченко Л.А. Правові проблеми фінансового контролю в Україні: Дис. ... д-ра юрид. наук. – Акад. держ. подат. служби України. – Ірпінь, 2002. – 445 с.
135. Теория государства и права: Курс лекций / Под ред. Н.И. Матузова, А.В. Малько. – М.: Юристъ, 2000. – 672 с.
136. Теория государства и права: Учебник для юрид. ин-тов и фак. / Отв. ред. Н.Г. Александров. – Изд. 2-е, доп. и перераб. – М.: Юрид. лит., 1974. – 664 с.
137. Философский словарь / Под ред. М.М. Розенталя. Изд. 3-е, М.: Политиздат, 1975. – 496 с.
138. Финансовое право: Учебник / Отв. ред. Л.К. Воронова. – Изд. 2-е, испр. и доп. – Харьков: Консум, 1999. – 496 с.
139. Финансовое право: Учебник / Отв. ред. Н.И. Химичева. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 1999. – 600 с.
140. Финансовое право: Учебник / Отв. ред. Н.И. Химичева. – М.: Юристъ, 2002 – 600 с.
141. Финансовое право: Учебник / Под ред. О.Н. Горбуновой. – М.: Юристъ, 1996. – 400 с.
142. Финансовое право: Учебник / Под ред. О.Н. Горбуновой. – М.: Юристъ, 2000. – 495 с.
143. Фінансове право: Навч. посібник / За ред. Л.К. Воронової ї Д.А. Бекерської. – К.: Вентурі, 1995. – 272 с.
144. Фінансове право: Підручник / За ред. Л.К. Воронової. – Харків: Консум, 1998. – 387 с.
145. Фінансове право: Підручник / Кер. авт. кол. і відп. ред. Л.К. Воронова. – Харків: Консум, 1998. – 496 с.
146. Халфина Р.О. Общее учение о правоотношении. – М.: Юрид. лит., 1974. – 351 с.
147. Харитонов Е.О., Саниахметова Н.А. Гражданское право: Частное право. Цивилистика. Физические лица. Юридические лица. Вещное право. Обязательства. Виды договоров. Авторское право. Представительство: Учеб. пособие. – К.: А.С.К., 2001. – 832 с.
148. Химичева Н.И. Налоговое право: Учебник. – М.: Изд-во БЕК, 1996. – 336 с.
149. Химичева Н.И. Финансовое право: Учебник. – М.: Изд-во БЕК, 1996. – 525 с.
150. Храбров А.О. Про деякі проблеми правового регулювання виникнення податкового обов’язку // Пробл. законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Від