ПРАВОВІ ПІЛЬГИ: ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА

Краткое описание

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

УДК 340:349.3

Мурза Олена Віталіївна

ПРАВОВІ ПІЛЬГИ:
ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА

12.00.01 – теорія та історія держави і права;
історія політичних і правових учень

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Головко Олександр Миколайович,
доктор юридичних наук, професор

ХАРКІВ-2013

ЗМІСТ

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 3
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. ПРАВОВІ ПІЛЬГИ У СИСТЕМІ ЮРИДИЧНИХ ЗАСОБІВ ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ: ІСТОРИКО-ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ 12
1.1. Історія розвитку інституту правових пільг 12
1.2. Поняття та ознаки правових пільг 30
1.3. Співвідношення понять «правові пільги», «гарантії», «привілеї» та «правовий імунітет» 49
Висновки 67
РОЗДІЛ 2. СОЦІАЛЬНА СУТНІСТЬ, КЛАСИФІКАЦІЯ, МЕТА І ФУНКЦІЇ ПРАВОВИХ ПІЛЬГ 73
2.1. Соціальна справедливість як визначальна засада правових пільг 73
2.2. Класифікація правових пільг 91
2.3. Мета і функції правових пільг 113
Висновки 128
РОЗДІЛ 3. КРИТЕРІЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ТА НАПРЯМКИ ОПТИМІЗАЦІЇ ПРАВОВИХ ПІЛЬГ У СУЧАСНОМУ ЗАКОНОДАВСТВІ УКРАЇНИ 133
3.1. Критерії ефективності правових пільг 133
3.2. Напрямки оптимізації правових пільг у сучасному законодавстві України 150
Висновки 170
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 174

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 178

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ЗУНР – Західноукраїнська Народна Республіка
КЗпП України – Кодекс законів про працю України
РНК СРСР – Рада Народних Комісарів Союзу Радянських Соціалістичних Республік
СРСР – Союз Радянських Соціалістичних Республік
УНР – Українська Народна Республіка
УРСР – Українська Радянська Соціалістична Республіка
ЦК ВКП(б) – Центральний Комітет Всесоюзної Комуністичної партії (більшовиків)
ЦК КП(б) –Центральний Комітет Комуністичної партії (більшовиків)
ЦК КПРС – Центральний Комітет Комуністичної партії Радянського Союзу
ЧАЕС – Чорнобильська атомна електростанція.

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Процес розбудови в Україні незалежної, демократичної, правової, соціальної держави вимагає вирішення низки важливих завдань, до числа яких належать: інновація політичної і економічної системи, забезпечення реалізації прав громадян, мінімізація невиправданих соціальних відмінностей між різними соціальними групами українського суспільства, стримування майнового розшарування населення, а також зміцнення соціальної злагоди та єдності народу.
В умовах політичної нестабільності, кризової економіки, соціальної напруги та суперечностей між різними соціальними групами українського суспільства правові пільги, як правові засоби диференціації у механізмі правового регулювання нашої держави, відіграють важливу роль, займають одне з центральних місць.
Правові пільги створюють сприятливі умови для реалізації суб’єктами права їх прав та обов’язків, дозволяють наповнити реальним змістом закріплені на нормативно-правовому рівні права і свободи особи.
Крім цього, правові пільги є юридичними засобами, котрі дозволяють підвищити рівень соціальної захищеності особи, сприяють зрівнюванню фактичного положення суб’єктів, які є нерівними у зв’язку з певними соціально-економічними, фізіологічними причинами.
Саме за допомогою правових пільг право реагує на зміни в суспільстві, може своєчасно та адекватно враховувати інтереси як суб’єктів права, так і суспільства в цілому. Так, в одних випадках, правові пільги дозволяють забезпечити гідний людини прожитковий мінімум, створюють умови, які визнаються у суспільстві соціальним стандартом, а в інших правові пільги пов’язані з реалізацією особою своїх соціальних перспектив.
Проте, правові пільги є досить складним правовим засобом, який потребує обережного використання. З однієї сторони, пільги забезпечують нормальний розвиток суспільства, є однією з гарантій розбудови соціальної держави, а з іншої сторони – можуть стати причиною патерналізму та утриманства.
У зв’язку з вищевикладеним, важливого значення набуває проблема оптимізації системи правових пільг у сучасному законодавстві України. А це, у свою чергу, є неможливим без загальнотеоретичного з’ясування їх змісту, ролі та місця в українському праві, розкриття соціальної сутності та юридичної природи, встановлення основних критеріїв ефективності.
В юридичній науковій літературі окремі аспекти правових пільг досліджували: В. М. Баранов, Д. М. Бахрах, В. М. Ведяхін, М. Ф. Головатий, В. А. Гошовська, І. Я. Дюрягін, М. М. Козюк, І. І. Кравченко, Я. Я. Назаренко, М. Є. Панкіна, Т. О. Пікуль, С. В. Поленіна, М. В. Філіппова та ін.
Проте, на загальнотеоретичному рівні поняття, види, соціальну природу та функції правових пільг розглядали у своїх працях лише О. В. Малько та І. С. Морозова, що відповідно обумовлює актуальність теми даного дисертаційного дослідження, висуває на порядок денний коло питань, які потребують додаткового сучасного вивчення і наукового аналізу.
Крім робіт всіх вищезазначених авторів, теоретичну основу для проведення дослідження склали праці: О. М. Бандурки, М. В. Вітрука, О. М. Головка, В. В. Лапаєвої, М. І. Матузова, В. І. Новосьолова, О. З. Панкевича, Г. Г. Пашкової, І. М. Погрібного, О. В. Прядко, О. Ф. Скакун та ін.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження сформульована згідно з Пріоритетними напрямами розвитку правової науки на 2011-2015 рр., затвердженими Постановою загальних зборів Національної академії правових наук України від 24 вересня 2010 р. № 14-10, та Пріоритетними напрямками наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2010-2014 роки, затвердженими ректором ХНУВС 28 грудня 2010 р. (із доповненнями, внесеними наказом ХНУВС від 26 квітня 2011р. № 202).
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у комплексному загальнотеоретичному аналізі правових пільг їх змісту, ролі та місця в українському праві, розкритті соціальної сутності та юридичної природи, встановленні основних критеріїв ефективності та пошуку напрямків оптимізації у сучасному законодавстві України цього юридичного засобу диференціації.
Реалізація поставленої мети зумовила необхідність вирішення наступних дослідницьких задач:
- дослідити еволюцію інституту правових пільг у вітчизняному законодавстві;
- з’ясувати та проаналізувати основні ознаки правової пільги, сформулювати визначення її поняття;
- з’ясувати різницю між поняттями «правова пільга», «привілеї», «юридичні гарантії» та «правовий імунітет»;
- визначити критерії класифікації правових пільг та проаналізувати їх основні види;
- установити та охарактеризувати мету і функції правових пільг;
- проаналізувати соціальну сутність та призначення правових пільг;
- установити та проаналізувати критерії ефективності правових пільг;
- з’ясувати та охарактеризувати основні напрямки оптимізації правових пільг у сучасному законодавстві України.
Об’єктом дослідження є правові пільги як засіб юридичної диференціації правового регулювання.
Предметом дослідження є теоретико-правова характеристика правових пільг.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є сукупність методів та прийомів наукового пізнання, зумовлена особливостями об’єкта і предмета дослідження. Орієнтуючись на досягнення мети та задач даної роботи, автор виходить із діалектичного світорозуміння та застосовує систему загальнонаукових й спеціальних методів.
Зазначений вище підхід реалізовувався через застосування таких загальнонаукових методів, як метод поєднання логічного та історичного, логічний метод сходження від простого до складного, системно-структурний метод. Так, логічний метод сходження від простого до складного використано для з’ясування суттєвих ознак, принципів, форм соціальної справедливості через дослідження сутності поняття «справедливість» та особливостей соціальної справедливості як окремого її виду (підрозділ 2.1). Використання системно-структурного методу дозволило визначити місце правової пільги у системі юридичних засобів, а також дослідити мету і функції правової пільги (підрозділи 1.2, 1.3, 2.3). Метод поєднання логічного та історичного, використаний для визначення соціально-економічних чинників, існування котрих сприяло виникненню та розвиткові інституту правових пільг у вітчизняному законодавстві (підрозділ 1.1).
Під час проведення дослідження використовувались також такі спеціальні наукові методи, як історико-правовий, логіко-семантичний, логіко-юридичний, порівняльно-правовий, метод класифікації та моделювання. Історико-правовий метод використовувався для з’ясування ґенези інституту правових пільг у вітчизняному законодавстві (підрозділи 1.1). Логіко-семантичний та логіко-юридичний методи дозволили сформулювати авторські визначення понять «правова пільга», «ефективність правової пільги», «функції правової пільги», уточнити вже існуючі дефініції понять «привілеї», «ефективність правової норми», «еталон ефективності правової норми», «переважне право» (у цивільно-правовому розумінні) (підрозділи 1.2, 3.1). Метод класифікації застосовувався для виокремлення окремих видів правових пільг (залежно від визначених критеріїв) та функцій цього юридичного засобу (підрозділи 2.2, 2.3). Порівняльно-правовий метод використовувався під час аналізу співвідношення понять «правова пільга», «привілеї», «юридична гарантія», «правовий імунітет», у процесі визначення їх спільних та відмінних ознак (підрозділ 1.3). Метод моделювання використовувався для визначення перспектив та розробки напрямків оптимізації правових пільг у системі законодавства України (підрозділ 3.2).
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертаційна робота є першим дисертаційним дослідженням за часи незалежності України, в якому здійснено комплексну характеристику теоретико-правових аспектів правових пільг.
У дисертації уперше:
- сформульовано авторське визначення поняття правової пільги як різновиду встановлених компетентними органами в нормативно-правових актах юридичних винятків, за допомогою яких формується специфічний правовий режим, котрий характеризується наділенням суб’єкта додатковими заходами юридичного характеру, наданням йому особливих додаткових прав і звільнення від встановлених законом обов’язків;
- з’ясовано ґенезу інституту правових пільг в українському законодавстві; виокремлено сім історичних періодів його розвитку і становлення у сучасній системі законодавства України;
- установлено співвідношення понять «правові пільги», «привілеї», «юридичні гарантії» та «правовий імунітет»; доведено, що: «юридична гарантія» є більш широким поняттям, ніж поняття «правова пільга»; зміст поняття «привілеї» є вужчим, ніж зміст дефініції «правова пільга»; правовий імунітет є особливого роду привілеєм, різновидом пільгового способу регулювання суспільних відносин;
- обґрунтовано тезу про те, що соціальна справедливість, з однієї сторони, виступає мірою рівності між людьми, а, з іншої – мірою нерівності; встановлено, що: як міра рівності між людьми соціальна справедливість реалізується через те, що всі люди рівні у своїх правах і ця рівність закріплена у нормативно-правових приписах; як міра нерівності між людьми соціальна справедливість характеризується тим, що справедливим є такий нерівний розподіл матеріальних благ, який надає переваги кожному;
удосконалено:
- класифікацію видів правових пільг залежно від галузевої належності (за предметом правового регулювання); залежно від характеру правових пільг; залежно від сфери забезпечення життєдіяльності або залежно від змісту, або від виду блага чи права; за ступенем соціального забезпечення; залежно від кола суб’єктів-отримувачів правових пільг;
- поняття ефективності правових пільг; запропоновано під ефективністю правових пільг розуміти співвідношення між фактичним результатом (соціально корисним, негативним) їхньої дії і тією соціальною ціллю, для досягнення якої дані правові пільги були встановленні законодавцем;
- погляди щодо критеріїв ефективності правових пільг; з’ясовано, що основними критеріями ефективності правових пільг є: ступінь, у якій правові пільги дозволяють узгодити (гармонізувати) інтереси особи, окремих соціальних груп, держави та суспільства; ступінь впливу правової пільги на бажані для суспільства явища; розмір витрат правових пільг, необхідних для закріплення на законодавчому рівні та реалізації у житті; об’єктивність цілей правових пільг; якість юридичної норми, статті закону (законів);
дістали подальшого розвитку:
- вчення про сутність та призначення соціальної справедливості; встановлено, що: поняття соціальної справедливості є поліструктурним; зміст поняття соціальної справедливості має об’єктивну та суб’єктивну сторони; основними формами соціальної справедливості в процесі встановлення та надання правових пільг є розподільна та урівнююча форми; основними принципами розподільної та урівнюючої форми соціальної справедливості є принципи рівності, необхідності, соціального рангу, законності;
- науково обґрунтовані положення щодо мети та основних функцій правових пільг, зокрема гарантійної, компенсаційної та стимулюючої функції;
- погляди щодо напрямків оптимізації правових пільг у сучасному законодавстві; виходячи з критеріїв ефективності правових пільг, виокремлено сім основних напрямків оптимізації сучасної системи правових пільг у законодавстві України: створення реального ефективного механізму фінансування правових пільг; підвищення рівня адресності соціальних пільг; формування та ведення електронного реєстру осіб, які мають право на пільги та запровадження електронних соціальних карток; формування спеціальних схем та умов надання пільг; упорядкування існуючої системи правових пільг її систематизація; створення механізмів врахування суспільної думки під час встановлення та закріплення на законодавчому рівні правових пільг; проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи.
Практичне значення отриманих результатів полягає у наступному:
- у науково-дослідній сфері – сформульовані у дисертації висновки, пропозиції, узагальнення будуть сприяти подальшому розвитку загальної теорії права, можуть бути використані як підґрунтя для подальших теоретико-правових досліджень правових пільг;
- у правотворчості – пропозиції та рекомендації, сформульовані в дисертації, можуть бути використані з метою вдосконалення процесу встановлення і призначення правових пільг;
- у правовиховній сфері – положення та висновки дисертації сприятимуть підвищенню рівня правосвідомості та правової культури посадових осіб державних органів та громадян України;
- у навчальному процесі – матеріали дисертації доцільно використовувати при підготовці підручників, навчальних посібників із теорії держави і права та правознавства, проведення занять, розробки навчально-методичних матеріалів із зазначених дисциплін.
Апробація результатів дисертації. Загалом основні результати дослідження, окремі їх аспекти, одержані узагальнення і висновки були оприлюднені дисертантом на науково-практичних конференціях «Сучасні аспекти правового життя України» (м. Київ, 28-29 серпня 2012 р.), «Право та суспільні відносини: умови та способи гармонізації» (м. Харків, 22-23 червня 2012 р.).
Публікації. Основні положення та результати дослідження знайшли своє відображення у семи публікаціях, у т.ч. п’яти статтях у фахових з юридичних наук виданнях України, а також двох тезах наукових повідомлень на науково-практичних конференціях.
Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, восьми підрозділів, висновків і списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 200 сторінок, список використаних джерел складається з 220 назв (на 23 сторінках).

Список литературы

ВИСНОВКИ

Проведене наукове дослідження правових пільг дає підстави зробити наступні висновки:
1. Процес становлення інституту правових пільг у сучасній системі законодавства України можна умовно розділити на сім історичних періодів: 1) правові пільги у державному праві Римської імперії і праві античних держав Північного Причорномор’я ІV ст. до н. е. – VІ ст. н.е.; 2) правові пільги в Київській Русі та українських землях під владою Польщі і Литви (VI–XVII ст.); 3) правові пільги періоду козацько-гетьманської держави (середина XVII– кінець XVIII ст.); 4) правові пільги періоду перебування українських земель у складі Російської імперії (XIX – початку XX ст.); 5) правові пільги періоду УНР, Гетьманату, Директорії, ЗУНР (1917-1920 рр.); 6) правові пільги періоду радянської влади; 7) правові пільги в Україні на сучасному етапі (1991 р. – по теперішній час).
2. Правова пільга – це різновид встановлених компетентними органами в нормативно-правових актах юридичних винятків, за допомогою яких формується специфічний правовий режим, котрий характеризується наділенням суб’єкта додатковими заходами юридичного характеру, наданням йому особливих додаткових прав і звільнення від встановлених законом обов’язків.
3. Правові пільги, привілеї, юридичні гарантії і правовий імунітет є поняттями досить близькими, проте не тотожними. Співвідношення понять «правові пільги», «привілеї», «юридичні гарантії» та «правовий імунітет» полягає у тому, що: правові пільги є одним із засобів юридичних гарантій (соціальних гарантій), тобто гарантія є більш ширшим поняттям, ніж поняття «правова пільга»; привілеї є окремим конкретним проявом правових пільг, тобто зміст поняття «привілеї» є вужчим, ніж зміст дефініції «правова пільга»; правовий імунітет є особливого роду привілеєм, різновидом пільгового способу регулювання суспільних відносин.
4. Правові пільги можна класифікувати за наступними підставами:
- залежно від галузевої належності (за предметом правового регулювання) правові пільги поділяються на пільги конституційного, трудового, фінансового, цивільного, адміністративного, кримінального права тощо;
- залежно від характеру правових пільг є матеріальні та процесуальні пільги;
- залежно від сфер забезпечення життєдіяльності або залежно від змісту, або від виду блага чи права бувають житлові пільги або пільги у сфері забезпечення житловим приміщенням, житлово-комунальні пільги, трудові пільги, податкові пільги або пільги у сфері оподаткування, фінансово-кредитні пільги, пільги у сфері медичного обслуговування та санаторно-курортного лікування (відпочинку) або медичні та санаторно-курортні пільги, освітні пільги, транспортні пільги, пенсійні пільги та інші правові пільги;
- за ступенем соціального забезпечення існують соціальні пільги та професійні пільги;
- залежно від кола суб’єктів-отримувачів правових пільг є пільги фізичних осіб та пільги юридичних осіб. У свою чергу пільги фізичних осіб поділяються на наступні групи: громадяни, які мають право на пільги у зв’язку з малозабезпеченістю (інваліди, багатодітні сім’ї, пенсіонери, безробітні діти-сироти та діти, які залишилися без піклування батьків, біженці та особи які потребують додаткового або тимчасового захисту з боку держави), громадяни, які постраждали від військових дій та політичних репресій (жертви політичних репресій та інваліди Великої Вітчизняної війни), громадяни, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною і суспільством (особи, які мають «військові» заслуги перед державою, особи, котрі мають особливі заслуги перед суспільством та сім’ї, члени яких загинули під час виконання своїх службових обов’язків).
5. Мета правових пільг полягає у покращенні положення окремих категорій осіб та у створенні умов для задоволення інтересів певних категорій осіб у більш сприятливому режимі порівняно з загальновстановленим. Мета правових пільг реалізується через їх функції.
6. Функції правових пільг є основними напрямками впливу правових пільг на суспільні відносини з метою покращення положення окремих категорій осіб та створення умов для задоволення інтересів певних категорій осіб у більш сприятливому режимі порівняно з загальновстановленим. Основними функціями правових пільг є гарантійна, компенсаційна та стимулююча функції.
7. Соціальна справедливість є визначальною засадою правових пільг. Соціальна справедливість виступає мірою рівності між людьми, а, з іншої, – мірою нерівності. Як міра рівності між людьми соціальна справедливість реалізується через те, що всі люди рівні у своїх правах і ця рівність закріплена у нормативно-правових приписах. Як міра нерівності між людьми соціальна справедливість характеризується тим, що справедливим є такий нерівний розподіл матеріальних благ, який надає переваги кожному.
8. Зміст поняття «соціальна справедливість» має об’єктивну та суб’єктивну сторони, залежить від конкретного історичного періоду розвитку суспільства. Поняття «соціальна справедливість» є поліструктурним, має наступні якості: оціночний характер; спрямованість на зрівнювальність, рівняння; є уявленням про необхідне; умовність і динамічність. Основними формами соціальної справедливості в процесі встановлення та надання правових пільг є розподільна та урівнююча форми. Розподільна та урівнююча форми соціальної справедливості здійснюються відповідно до принципів: рівності; необхідності; соціального рангу; законності.
9. Ефективність правових пільг – це співвідношення між фактичним результатом (соціально корисним, негативним) їхньої дії і тією соціальною ціллю, для досягнення якої дані правові пільги були встановленні законодавцем. Визначення критеріїв оцінки ефективності правових пільг вимагає встановлення еталону (міри) оцінки їх ефективності. Еталоном оцінки ефективності правової пільги є співвідношення між ціллю і фактичним результатом дії відповідної пільги.
10. Основними критеріями оцінки ефективності правових пільг є: ступінь, у якій правові пільги дозволяють узгодити (гармонізувати) інтереси особи, окремих соціальних груп, держави та суспільства; ступінь впливу правової пільги на бажані для суспільства явища; розмір витрат правових пільг, необхідних для їх закріплення на законодавчому рівні та реалізації у житті; об’єктивність цілей правових пільг; якість юридичної норми, статті закону (законів).
11. Сформульовані за результатами дослідження теоретичні узагальнення стали основою для розробки основних напрямків реформування сучасної системи правових пільг. Основними напрямками оптимізації правових пільг у сучасному законодавстві є: створення реального ефективного механізму фінансування правових пільг; підвищення рівня адресності соціальних пільг; формування та ведення електронного реєстру осіб, які мають право на пільги та запровадження електронних соціальних карток; формування спеціальних схем та умов надання пільг; упорядкування існуючої системи правових пільг, її систематизація; створення механізмів врахування суспільної думки під час встановлення та закріплення на законодавчому рівні правових пільг; проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абасов Г. Г. Гарантії прав місцевого самоврядування в Україні: поняття та специфічні ознаки / Г. Г. Абасов // Часопис Київського університету права 2010. – № 4. – С. 81–86.
2. Абрамова А. А.Эффективность механизма правового регулирования : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теория и история права и государства; История учений о праве и государстве» / А. А. Абрамова. – Красноярск, 2006. – 24 с.
3. Алексеев Н. Н. Основы философии права / Алексеев Н. Н. – СПб. : Юридический институт, 1998. – 256 с.
4. Алексеев С. С. Проблемы теории права. Курс лекций : в 2-х т. / Алексеев С.С. – Свердловск : Свердл. юрид. ин-т, 1972. – Т.1. Основные вопросы общей теории социалистического права. – 394 с.
5. Андрющенко М. Н. Понятие эффективности и его философский смысл / М. Н. Андрющенко // Учен. записки кафедры общественных наук вузов г. Ленинграда. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1971. – Вып. 12. – С. 42–49.
6. Антоненко В. О. Кодифікація як самостійна форма систематизації правових джеред / В. О. Антоненко // Форум права. – 2009. – № 3. – С. 35–42 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http//www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2009-3/09avocpd.pdf.
7. Аристотель. Никомахова этика [Электронный ресурс]. – Режим доступа: www.lib.ru/POEEAST/ARISTOTEL/nikomah.txt.
8. Бабецька І. Я. Правова природа переважних прав / І. Я. Бабецька // Форум права. – 2011. – № 1. – С. 37–41 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2011-1/11bijppp.pdf .
9. Баранов В. М. Истинность норм советского права. Проблемы теории и практики / Баранов В. М. – Саратов : Изд-во Сарат. ун-та, 1989. – 400 с.
10. Баранов В. М. Поощрительные нормы советского социалистического права / Баранов В. М. – Саратов : Изд-во Сарат. ун-та, 1978. – 147 с.
11. Баранов В. М. Правовые формы поощрения в развитом социалистическом обществе: сущность, назначение, эффективность / Баранов В. М. – Изд-во Саратського университета, 1975. – 51 с.
12. Бахрах Д. Н. Административные методы управления / Д. Н. Бахрах // Правовые вопросы управления. Ученые записки Пермского университета. Пермь : Изд-во Перм. ун-та, 1973, № 299. – С. 3–30.
13. Бахрах Д. Н. Правове льготы / Д. Н. Бахрах // Справедливость и право. Межвузовский сборник. – Свердловськ : Изд-во Свердл. юрид. ин-та, 1989. – С. 74–82.
14. Бірченко Ю. І. Визначення поняття ефективності правових норм / Ю. І. Бірченко // Наукові записки Національного університету "Києво-Могилянська Академія. – 2001. – Том 19. Спеціальний випуск. – С. 200–203.
15. Бірченко Ю. І. Деякі критерії оцінки якості та ефективності нормативно-правових актів / Ю. І. Бірченко // Наукові записки Національного університету «Києво-Могилянська Академія». – Серія Юридичні науки. – Том 26. – 2004. – С. 9–14.
16. Большая советская энциклопедия : в 49 т. / глав. ред. Б. А. Введенский. – 2-е изд. – М. : Большая советская энциклопедия, 1953. – Т. 21. – 627 с.
17. Брокгауз Ф. А., Ефрон И. А. Энциклопедический словарь [Электронный ресурс]. – Режим доступа: www.infoliolib.info/sprav/brokgaus/2/2687.html.
18. Бутовский А. Н. Право преимущественной покупки по действующим законам и по проекту Гражданского Уложения / А. Н. Бутовский // Вестник права. – 1905. – № 6. – С. 141–191.
19. Бутусова Н. В. Конституционно-правовой статус российского государства. Монография / Бутусова Н. В. – М. : Изд-во Воронеж. гос. ун-та, 2006. – 376 с.
20. Ведяхин В. М. Правовые стимулы: понятие, виды / В. М. Ведяхин // Правоведение. – 1992. – № 1. – С. 50–55.
21. Векпедия [Электронный ресурс]. – Режим доступа: ru.wikipedia.org/wiki/критерий.
22. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел]. – К.; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2004. – 1440 с.
23. Венгеров А. Б. Теория государства и права: Учебник для юрид. вузов / Венгеров А. Б. – М. : Омега-Л, 2004. – 608 с.
24. Витрук Н. В. Правовой статус личности: содержание, виды и тенденции в развитии / Н. В. Витрук // Проблемы правового статуса субъектов права : сборник науч. трудов. – Калининград, 1976. – С. 25–34.
25. Гавриленко О. А. Античні держави Північного Приичорномор’я: біля витоків вітчизняного права (кінець VII ст. до н.е. – перша половина VI ст. н.е.). Монографія / Гавриленко О. А. – Харків : Парус, 2006. – 352 с.
26. Гамбаров Ю. С. Курс гражданского права: Часть общая. / Гамбаров Ю. С. – СПб. : Тип. М. М. Стасюлевича, 1911. – Т. 1.– 793 с.
27. Генеральна Угода про привілеї та імунітет Ради Європи : угода, Міжнародний документ від 02.09.1949 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/994_019/ed19961001.
28. Глухарева В. А. Методологические аспекты развития теории прав человека / В. А. Глухарева // Государство и право. – 2006. – № 3. – С. 14–19.
29. Головатий М. Ф. Соціальна політика і соціальна робота : термінол. – понятійн. слов. / М. Ф. Головатий, М. Б. Панасик. – К. : МАУП, 2005. – 560 с.
30. Господарський кодекс України : закон України від 16.01.2003 р. № 436-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18. – № 19–20, № 21–22. – Ст. 144.
31. Гошовська В. А. Соціальна реальність у контексті розбудови демократичного суспільства : навч. посібник / Гошовська В. А. – К. : НАДУ, 2008. – 292 с.
32. Гримм Д. Д. Лекции по догме римского права: Пособие для слушателей / Гримм Д. Д. – изд. 3-е, испр. и доп. – СПб : Тип. Ю. Н. Эрих, 1910. – 421 с.
33. Гриненко А. М. Соціальна політика. Навч. посіб / Гриненко А. М. – К. : Вид-во КНЕУ, 2004. – 309 с.
34. Даев В. Г. Иммунитеты в уголовно-процессуальной деятельности / В. Г. Даев // Правоведение. – 1992. – № 3. – С. 45–49.
35. Действующее законодательство о труде Союза ССР и союзных республик. Изд 2-е. В 2 томах. – М. : Вопросы труда, 1927. – Том 2. – 1880 с.
36. Дюрягин И. Я. Гражданин и закон / Дюрягин И. Я. – М. : Юридическая литература, 1989. – 278 с.
37. Законодавство : проблеми ефективності / [Авер’янов В. Б., Бобровик С. В., Головченко В. В. та ін. ]. – К. : Наук. думка, 1995. – 232 с.
38. Законы о привилегиях на изобретения и усовершенствования в главнейших государствах [Электронный ресурс] / Сост. : Я. А. Канторович. – С.-Пб. : Тип. АО "Издат. дело Брокгауз-Ефрон", 1900. – 257 с. – (препринт. – Режим доступа: www.bookland.ru/book10000668.htm )
39. Занковский С. С. Предпринимательские договоры / Занковский С. С. – М. : Волтерс Клувер, 2004. – 304 с.
40. Запорожець О. М. Норми права у структурі механізму правового регулювання охоронних відносин у трудовому праві [Електронний ресурс] / О. М. Запорожець // Форум права. – 2011. – № 4. – С. 277–283. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2011-4/11zomutp.pdf.
41. Зарапіна Ю. Е. Дефініційні засади соціальної структури суспільства в умовах глобалізації / Ю. Е. Зарапіна // Актуальні проблеми економіки. – 2011. – № 3 (117). – С. 201–208.
42. Захаров М. Л. Право социального обеспечения России: Учебник / М. Л. Захаров, Э. Г. Тучкова. – 2-е изд., испр. и перераб. – М. : изд-во БЕК, 2002. – 560 с.
43. Зубарь В. М. На берегах Боспора Киммирийского / В. М. Зубарь, А. С. Руяева. – К. : ИД «Стилос», 2004. – 239 с.
44. Иванкина Т. В. Проблемы правового регулирования распределения общественных фондов потребления : автореф. дис. на соискание науч. степени докт. юрид. наук : спец. 12.00.05 «Трудовое право; право социального обеспечения» / Т. В. Иванкина. – М., 1986. – 42 с.
45. Іванов В. М. Історія держави та права України: Навч. посіб.: у 2-х ч. / Іванов В. М. – К. : МАУП, 2002. – Ч. І. – 264 с.
46. Коваль О. Я. Реформування пільг і привілеїв в Україні – наближення до європейських стандартів / Коваль О. Я., Тарасенко Л. Л., Яцків Т. Г. – Львів : Галицький друкар, 2009. – 216 с.
47. Калєщикова-Матвєєва В. М. Інформаційно-роз’яснювальна діяльність державної служби зайнятості / В. М. Калєщикова-Матвєєва // Ринок праці та зайнятість населення. – 2010. – № 4. – С. 16–19.
48. Каменський А. Б. От Петра І до Павла I: реформы в России XVIII века (опыт целостного анализа) / Каменський А. Б. – М. : РГГУ, 2001. – 575 с.
49. Кант И. Метафизика нравов // Кант И. Критика практического разума / И. Кант. – СПб. : Наука, 2007. – С. 259–505.
50. Карасева М. В. Финансовое право. Общая часть / Карасева М. В. – М. : Юристъ, 2000. – 256 с.
51. Карпенко Д. А. Гарантии и льготы / Карпенко Д. А. – К. : Профиздат Украины, 1987. – 85 с.
52. Карташкин В. А. Как подать жалобу в Европейский Суд по правам человека / Карташкин В. А. – М. : Норма - Инфра-М, 1998. – 96 с.
53. Керимов Д. А. Методология, предмет, функции, проблемы философии права. 2-е изд. / Керимов Д. А. – М. : Юрист, 2001. – 640 с.
54. Кобильнік Д. А. Правове регулювання пільг при оподаткуванні : дис. … кандидата юрид. наук : 12.00.07 / Кобильнік Д. А. – Харьков, 2002. – 207 с.
55. Кодекс законів про працю України: закон України від 10.12.1971 р. № 322-VIII // Відомості Верховної Ради. – 1971. – № 50. – Ст. 375.
56. Козлов В. А. Ворсы теории эффективности правовой нормы : афтореф. дис. на получение науч. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теория и история права и государства; история учений о праве и государстве» / В. А. Козлов. – Л., 1972. – 26 с.
57. Козловець Є. А. Соціологія : словник термінів і понять / Є. А. Козловець, Є. А. Біленький. – К. : Кондор, 2006. – 372 с.
58. Козюк М. Н. Правовое равенство и привелегия депутатской неприкосновенности / Козюк М. Н. – М. : Профиздат, 1987. – 386 с.
59. Конвенція про привілеї та імунітет Об’єднаних Націй: конвенція, Міжнародний документ від 13.02.1946 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступа: http://zakon.nau.ua/doc/?code=995_150.
60. Конституція України : Науково-практичний коментар / редкол. : В. Я. Тацій, Ю. П. Битяк, Ю. М. Грошевий та ін. – Харків : Право; Київ: Видавничий Дім «Ін Юре», 2003. – 808 с.
61. Конституція України від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
62. Копєйчиков М. Соціальна держава як політична реальність / М. Копєйчиков // Вісник Академії правових наук України.– 2001.– №2(25). – С. 218–219.
63. Корельский В. М. Теория государства и права : учебник [для юридических вузов и факультетов] / В. М. Корельский, В. Д. Перевалов. – М. : Издательская группа Инфра-М-НОРМА, 1997. – 570 с.
64. Косович В. Якість нормативно-правових актів України: загальнотеоретична характеристика / В. Косович // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2012. – Випуск 55. – С. 20–27.
65. Кохановський В. В. Юридична природа та ознаки правового імунітету інституту Президентства / В. В. Кохановський // Митна справа № 5 (77). – 2011. – частина 2. – С. 22–27.
66. Кравченко И. И. Выступление на «круглом столе» по теме «Власть, демократия, привилегии» / И. И. Кравченко // Вопросы философии. –1991. – №7. – С. 3–5.
67. Кравченко М. Основні підходи до реформування до системи пільг в Україні / М. Кравченко // Державне управління та місцеве самоврядування. – 2010. – Вип. 3 (6). – С. 155–164.
68. Крылатых Е. Г. Роль льгот в праве социального обеспечения / Е. Г. Крылатых // Вестник Московского университета. – Серия 11, Право. – 1988. – № 2. – С. 89–94.
69. Кудрявцев В. Н. Эффективность правовых норм / [Кудрявцев В. Н., Никитский В. И., Самощенко И. С., Глазырин В. В.]. – М. : Юрид. лит., 1980. – 289 с.
70. Кучинский В. А. Личность, свобода, право / Кучинский В. А. – М. : Юрид. лит., 1978. – 208 с.
71. Лавріненко О. В. Право соціального забезпечення України. Підручник: у 2-х частинах / Лавріненко О. В. – Х. : Право, 2006. – Ч. 1: Загальна частина. – 2006. – 634 с.
72. Лазарев В. В. Эффективность правоприменительных актов. Вопросы теории / Лазарев В. В. – Казань : Изд-во Казан. ун-та., 1975. – 207 с.
73. Лапаева В. В. Эффективность действия права. Проблемы общей теории права и государства: учебник / В. В. Лапаева; под общ. ред. В. С. Нерсесянца. – М. : Норма, 2004. – 612 с.
74. Ледях И. А. Социальное государство и права человека (из опыта западных стран) / И. А. Ледях // Социальное государство и защита прав человека. Сборник науч. статей. – М. : Изд-во ИГиП РАН, 1994. – С. 22–33.
75. Лившиц Р. З. Социальная политика и ее правовое опосредование / Р. З. Лившиц // Правовая система социализма в 2-ух т. : Понятие, структура, социальные святи. Т. 1 [под ред. А. М. Васильева]. – М. : Юрид. лит., 1986. – С. 265–304.
76. Литвинов О. М. Про нормотворчу техніку в контексті ефективності кримінологічного законодавства [Електронний ресурс] / О. М. Литвинов – Право і безпека.– 2012. – № 1. –Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Pib/2012_1/PB-1/PB-1_35.pdf.
77. Лопушняк Г. Удосконалення класифікації соціальних пільг [Електронний ресурс] / Г. Лопушняк // Вісник Львівського національного аграрного університету. Серія Економіка АПК.– № 18(1). – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Chem_Biol/Vldau/APK/2011_18_1/files/11lgsbiu.pdf.
78. Мадіссон В. В. Основи філософії приватного права : навч. посіб. / Мадіссон В. В. – К. : Школа, 2004. – 144 с.
79. Максимов С. И. Правовая реальность : опыт философского осмысления / Максимов С. И. – Харьков : Право, 2002. – 328 с.
80. Маликов В. П. Философия права / Малахов В. П. – Екатеринбург ; Москва : Академический проект. – 447 с.
81. Малько А. В. Льготы: политико-правовой анализ / А. В. Малько // Общественные науки и современность. – 1996. – № 3. – С. 47–56.
82. Малько А. В. Правовые иммунитеты / А. В. Малько // Правоведение. – С.-Пб. : Изд-во С.-Петербург. ун-та, 2000. – № 6. – С. 11–22.
83. Малько А. В. Стимулы и ограничения в праве. Монография / Малько А. В. – Москва : Юрист, 2003. – 250 с.
84. Малько А. В. Теория государства и права в вопросах ы ответах: учеб.-метод. Пособ. / Малько А. В. – 4-е изд., перераб. и доп. – М. : Юристь, 2004. – 300 с.
85. Малько А. В. Стимулы и ограничения в праве / А. В. Малько // Правоведение. – 1998. – № 3. – С. 134–147.
86. Мальцев Г. В. Социальная справедливость и право / Мальцев Г. В. – М. : Мысль, 1977. – 255 с.
87. Матвеева Ю. І. Соціальна ефективність правових норм / Ю. І. Матвеева // Наукові записки. Том 53, Юридичні науки / Національний університет "Києво-Могилянська академія". – 2006. – С. 31–35.
88. Матузов Н. И. Теория государства и права: Ученик / Н. И. Матузов, А. В. Малько. – М. : Юристь, 2001. – 512 с.
89. Межуев В. М. Выступление на «круглом столе» по теме «Власть, демократия, привилегии» / В. М. Межуев // Вопросы философии. – 1991. – № 7. – С. 15–17.
90. Метьюз М. Становление системы привилегий в Советском государстве / М. Метюз // Вопросы истории. – 1992. – № 2-3. – С. 45–61.
91. Мозоль Н. І. Критерії соціальної справедливості у дзеркалі цифр / Н. І. Мозоль // Держава та регіони [науково-виробничий журнал]. – 2011. – С. 215–219.
92. Морозова И. С. Нормативные изъятия и дополнительные преимущества: общетеоретические проблемы / И. С. Морозова // Правоведение. – 2006. – № 3. – С. 190–198.
93. Морозова И. С. Теория правовых льгот : дис. … доктора юрид. наук : 12.00.01 / Морозова И. С. – Саратов, 2007. – 449 с.
94. Муздыбаев К. Идея справделивости / К. Муздыбаев // Социологические исследования. – 1992. – № 11. – С. 94–101.
95. Назаренко Я. Я. Теоретичні аспекти формування системи пільг в Україні / Я. Я. Назаренко, Д. Рульова // Вісник Національного транспортного університету: В 2-х частинах: Ч.1. – 2009. – Вип. 16. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Vntu/2009_19_1/pdf/51.pdf.
96. Новоселов В. И. Правовое положение граждан в советском государственном управлении / Новоселов В. И. – Саратов : Изд-во Сарат. ун-та, 1976. – 217 с.
97. О бесплатном проезде школьников, проживающих в сельской местности : постановление Президиума Совета СССР от 09.07.1965 г. № 3699-VI // Ведомости Верховного Совета СССР. – 1965. – № 32. – Ст. 464.
98. О дополнительных льготах для инвалидов Отечественной войны и семей погибших военнослужащих : постановление ЦК КПСС Совета Министров СССР от 18.04.1975 г. № 304 // СП СССР. – 1975. – № 11. – Ст. 54.
99. О дополнительных льготах для инвалидов Отечественной войны и семей погибших военнослужащих : постановление Совета Министров СССР от 10.09.1978 № 907 // СП СССР. – 1978. – № 27. – Ст. 164.
100. О жилищных льготах семьям военнослужащих и партизан, погибших или без вести пропавших на фронтах Отечественной войны : постановление Совета Министров СССР от 15.08.1948 г. № 1222 // СП СССР. – 1948. – № 5. – Ст. 61.
101. О порядке предоставления прав и преимуществ техническому и обслуживающему персоналу иностранных посольств и миссий в СССР : указ Президиума Совета СССР от 27.03.1956 г. // Ведомости Верховного Совета СССР. – 1956. – № 12. – Ст. 256.
102. О расширении льгот для лиц, работающих в районах Крайнего Севера и в местностях, приравненных к районам Крайнего Севера : указ Президиума Совета СССР от 26.09.1967 г. № 1908-VII // Ведомости Верховного Совета СССР. – 1967. – № 39. – Ст. 519.
103. О расширении льгот инвалидам Отечественной войны и членам семей военнослужащих, погибших в Великую Отечественную войну : постановление Совмина СССР от 06.03.1965 № 140 [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.libussr.ru/doc_ussr/usr_6203.htm.
104. О сельскохозяйственном налоге : закон Верховной Рады СCСР от 08.08.1953 [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.zaki.ru/pagesnew.php?id=1841&page=4.
105. Об улучшении пенсионного обеспечения рабочих и служащих, ставших инвалидами вследствие профессионального заболевания пневмокониозом : указ Президиума Совета СССР от 26.06.1959 г. // Ведомости Верховного Совета СССР. – 1959. – № 26. – Ст. 146.
106. Об утверждении положения о льготах для инвалидов Отечественной войны и семей погибших военнослужащих : постановление Совета Министров СССР от 23.02.1981 г. № 209 // СП СССР. – 1981. – № 12. – Ст. 71.
107. Общая теория государства и права. Академический курс в 3-х томах / отв. ред. проф. М. Н. Марченко. – М. : ИКД «Зерцало-М», 2001. – Т. 2. – 528 с.
108. Общая теория государства и права. Академический курс В 3-х томах / [В. В. Борисов, Н. В. Витрук, Н. Л. Гранат и др.] ; отв. ред. М. Н. Марченко. – 2-е изд., перераб. и доп. – Московский государственный университет им. М. В. Ломоносова. Юридический факультет. – 2002. – Т.1. – 528 с.
109. Оніщенко Н. Гармонізація правової системи України : основні напрями та тенденції [Електронний ресурс] / Н. Оніщенко // Юридична газета № 18/78 від 28.09.2006. – Режим доступу: http://gender.in.ua/category_75.html.
110. Павленко В. Сучасні технології у сфері соціальних послуг / В. Павленко // Урядовий кур’єр. – № 65. – 2007. – 12 квітня. – С. 5–7.
111. Па¬н¬ке¬вич О. З. Соціальна держава: поняття та загальна характеристика: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / О. З. Па¬н¬ке¬вич. – Л., 2003. – 20 с.
112. Панкин М. Е. Льготы Рабочим и служащим / Панкин М. Е. – М. : Профиздат, 1979. – 224 с.
113. Пашков А. С. Эффективность действия правовой нормы (К методологии и методике социологического исследования) / А. С. Пашков, Л. С. Явич // Советское государство и право. – 1970. – № 3. – С. 40–48.
114. Пашкова Г. Г. Льготы в праве социального обеспечения: дисс. … кандидата юрид. наук : 12.00.05 / Пашкова Г. Г. – М., 2003. – 196 с.
115. Пепеляев С. П. Подоходный налог – принципы и структура / Пепеляев С. П. – М. : Контакт, 1993. – 87 с.
116. Пивоварська К. Б. Соціальні пільги: сучасний стан і перспективи розвитку // К. Б .Пивоварська // Вісн. Акад. праці і соц. відносин Федерації проф. спілок України. – 2010. – № 1. – С. 27–31.
117. Погорєлов Є. В. Кодифікаційна діяльність в правові системі України : дис. … кандидата юрид. наук : 12.00.01 / Погорєлов Є. В. – Х., 2000. – 166 с.
118. Поленина С. В. Закон как средство реализации задач формирования правового государства / С. В. Поленина // Теория права: новые идеи. – 1993. – Вип. 3. – С. 13–22.
119. Политическое руководство Украины. 1938-1989 / Сост. В. Ю. Васильев, Р. Ю. Подкур, Х. Куромия, Ю. И. Шаповал, А. Вайнер. – М. : Росспэн, 2006. – 544 c.
120. Полулях П. В. Надання пільг громадянам України : соціально-правовий аспект / П. В. Полулях // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е. О. Дідоренка. – 2010. – № 2. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vlduvs/2010_2/v2_10_4_5.pdf.
121. Правила користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями : постанова Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 р. № 572 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/562-92.
122. Право совета Европы и Россия: сборник документов и материалов / [ответственный за выпуск Скворцов И. П.]. — Краснодар: Советская Кубань, 1996. — 383 с.
123. Прилипко С. М. Предмет права соціального забезпечення : дис. … доктора юрид. наук : 12.00.05 / Прилипко С. М. – Харків, 2007. – 382 с.
124. Про акціонерні товариства : закон України від 17.09.2008 р. № 514-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2008. – № 50–51. – Ст. 384.
125. Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту: закон України від 08.07.2011 р. № 3671-VІ // Відомості Верховної Ради України. – 2012. – № 16. – Ст. 146.
126. Про вибори народних депутатів України : закон України від 17.11.2011 р. № 4062-VІ // Відомості Верховної Ради України. – 2012. – № 10–11. – Ст. 73.
127. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту багатодітних сімей: закон України від 19.05.2009 р. № 1343-VІ // Відомості Верховної Ради України. – 2009. – № 39. – Ст. 550.
128. Про господарські товариства : закон від 19.09.1991 р. № 1576-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 49. – Ст. 682.
129. Про громадянство України: закон від 18.01.2001 р. № 2235-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 13. – Ст. 65.
130. Про державний бюджет України на 2012 рік : закон України від 22.12.2011 р. № 4282-VI // Офіційний вісник України. – 2011. – № 100. – Ст. 3696.
131. Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії : закон України від 05.10.2000 р. № 2017-III // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 48. – Ст. 409.
132. Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів: закон України від 23.09.1997 р. № 540/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 50. – Ст. 302.
133. Про державну службу : закон України від 16.12.1993 р. № 3723-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 52. – Ст. 490.
134. Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам: закон України від 16.11.2000 р. № 2109-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 1. – Ст. 2.
135. Про державну соціальну допомогу особам, які мають право на пенсію, та інвалідам: закон України від 18.05.2004 р. № 1727-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 33–34. – Ст. 404.
136. Про державну таємницю: закон України від 21.01.1994 р. № 3855-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 16. – Ст. 93.
137. Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування: закон України від 13.01.2005 р. № 2342-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 6. – Ст. 147.
138. Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття: закон України від 10.03. 2000 р. № 1533-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 22. – Ст. 171.
139. Про зайнятість населення: закон України від 01.03. 1991 р. № 803-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 14. – Ст. 170.
140. Про запровадження електронної соціальної картки : постанова Кабінету Міністрів України від 11.10.2010 р. № 947 // Офіційний вісник України. – 2010. – № 79. – Ст. 2802.
141. Про затвердження Порядку надання пільгового проїзду студентам вищих навчальних закладів 1-4 рівнів акредитації та учням професійно-технічних навчальних закладів у міському та приміському пасажирському транспорті та міжміському автомобільному й залізничному транспорті територією України : постанова Кабінету Міністрів України від 5.04.1999 р. № 541 – Режим доступу: Http://www.president.gov.ua/documents/6723.html
142. Про міліцію : закон України від 20.12.1990 р. № 565-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 4 . – Ст. 20.
143. Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні : закон України від 21.03.1991 р. № 875-ХІІ // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 21. – Ст. 252.
144. Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в України : закон від 16.12.1993 р. № 3721-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 4. – Ст. 18.
145. Про Основні напрями вдосконалення системи соціальних виплат населенню: указ Президента України від 10.05.2006 р. № 359/2006 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 19. – Ст. 1374.
146. Про пожежну безпеку : закон України від 17.12.1993 р. № 3745-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 5. – Ст. 21.
147. Про приватизацію державного житлового фонду : закон України від 19.06.1992 р. № 2482-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 36 . – Ст. 524.
148. Про прокуратуру: закон України від 05.11.1991 р. № 1789-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 53. – Ст. 793.
149. Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні : закон України від 17.04.1991 р. № 962-ХІІ // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 22. – Ст. 262.
150. Про соціальний захист дітей війни : закон України від 18.11.2004 р. № 2195-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 4. – Ст. 94.
151. Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей : закон України від 20.12.1991 р. № 2011-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 15. – Ст. 190.
152. Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту : закон України від 22.10.1993 р. № 3551-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 45. – Ст. 425.
153. Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист : закон України від 24.03.1998 р. № 203/98-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 40–41. – Ст. 249.
154. Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи : закон України від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 16. – Ст. 200.
155. Про статус народного депутата України : закон України від 17.11.1992 р. № 2790- ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1993 . – № 3. – Ст. 17.
156. Про судоустрій та статус суддів : закон України від 07.07.2010 р. № 2453-VІ // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 41-42, № 43, № 44-45. – Ст. 529.
157. Про схвалення Стратегії упорядкування системи надання пільг окремим категоріям громадян до 2012 року : розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.06.2009 р. № 594-р // Офіційний вісник України. – 2009. – № 42. – Ст. 1416.
158. Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб’єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження: закон України від 17.02.00 р., № 1457-III // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 12. – Ст. 97.
159. Проблемы теории государства и права : учебное пособие / [Алексеев С. С., Дюрягин И. Я., Карельський С. И. и др.] ; под ред. С. С. Алексеева. – М. : Юрид. лит., 1979. – 392 с.
160. Прозоров В. Ф. Качество и эффективность хозяйственного законодательства в условиях рынка / Прозоров В. Ф. – М. : Юрид. лит., 1991. – 160 с.
161. Прядко О. В. Митні пільги і тарифні преференції: дис. … кандидата юрид. наук : 12.00.07 / Прядко О. В. – Х., 2008. – 192 с.
162. Рабінович П. Верховенство права (за матеріалами практики Страсбурзького Суду та Конституційного Суду України) / П. Рабінович // Вісник Академії правових наук України. – 2006. – № 2 (45). – С. 13–19.
163. Рабінович П. М. Ефективність права // Юридична енциклопедія : у 6 т. / за ред. Ю. С. Шемшученка [та ін.]. – К. : Укр.. енцикл., 1999. – Т. 2. – С. 369–370.
164. Рабінович П. М. Соціальна держава // Мала енциклопедія етнодержавознавства, Ін-т держави і права НАН України. – К. : Довіра; Генеза, 1996.– 374с.
165. Риженко Ю. М. Система права у структурі романо-германської правової сімї / Ю. М. Риженко // Часопис Київського університету права. – 2009. – № 4. – С. 79–85.
166. Рішення Конституційного Суду України від 10 грудня 2003 р. № 19-рп / 2003 у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень частини 1 ст. 105, частини 1 ст. 111 Конституції України (справа щодо недоторканості та імпічменту Президента України) / Електронний режим доступу: http // zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v019p710-03.
167. Ролз Дж. Теория справделивости / Ролз Дж. – Новосибирск : Изд-во Новосибирского ун-та, 1995. – 535 с.
168. Руднев В. И. Иммунитеты от уголовного преследования / В. И. Руднев // Журнал российского права. – 1998. – № 7. – С. 30–43.
169. Руженський М. М. Інституціональні засади соціального захисту населення і трансформаційній економіці / М. М. Руженський // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок. – 2011. – № 1. – С. 128–132.
170. Сагач Г. М. Основи зв’язків із громадськістю («Паблікрилейшнз») / Г. М. Сагач, І. Г. Єрмаков. – Київ, 1997. – 63 с.
171. Сарана С. В. Систематизація як форма удосконалення податкового законодавства України / С. В. Сарана // Форум права. – 2009. – № 2. – С. 379–383 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http//www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2009-2/09ccvpzu.pdf.
172. Серьогін В. О. Конституційне право України: навч. посіб. / В. О. Серьогін ; МВС України, Харк. нац. ун-т внутр. справ. – Х. : ХНУВС, 2010. – 368 с.
173. Сидор В. Д. Проблеми ефективності земельного законодавства України / В. Д. Сидор // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского серия «Юридические науки». Том 24 (63). – 2011.– №1. – С. 143–150.
174. Синчук С. Соціальні пільги як вид соціального забезпечення в Україні [Електронний ресурс] / С. Синчук // Інтернет-вид@ння «Юриспруденція on-line». – Режим доступу : www.lawyer.org.ua/?w=r&i=&d=311.
175. Систематизація законодавства України : проблеми та перспективи вдосконалення: Монографія / кол. авт. : Н. М. Пархоменко, В. Ф. Сіренко та ін. – К. : ІДП НАН України, 2003. – 220 с.
176. Систему пільг реформують? // Урядовий кур’єр. – № 191. – 2009. – 16 жовт. – С. 2–5.
177. Скакун О. Ф. Теорія держави і права (Енциклопедичний курс) : Підручник. / Скакун О. Ф. – видання 2-е, перероблене і доповнене. – Харків : Еспада, 2009. – 752 с.
178. Скакун О. Ф. Теорія держави та права : Підручник / Скакун О. Ф. – Харків: Консум, 2001. – 656 с.
179. Скловский К. Институт преимущественной покупки в российском и зарубежном праве / К. Скловский, М. Смирнова // Хозяйство и право. – 2003. – № 11. – С. 103–108.
180. Словник іншомовних слів / [за ред. академіка О.С. Мельничука]. – К. : Головна редакція. УРЕ, 1985. – 964 с.
181. Сопельцева Н. С. Иммунитеты в конституционном праве Российской Федерации / Сопельцева Н. С. – Челябинск : Рекпол, 2004. – 194 с.
182. Социальные ориентиры обновления: общество и человек / [Албанкин Л. И., Амбарцумов Е. А., Аметистов Э. М. и др.] ; под ред. Т. И. Заславской. – М. : Политиздат, 1990. – 448 с.
183. Соціальний захист населення України: монографія / [ Гнибіденко І. Ф., Кравченко М. В., Новикова О. Ф. та ін.] ; за ред. В. М. Вакуленка, М. К. Орлатого. – К. : НАДУ, 2009. – 184 с.
184. Соціальні підсумки 2011 року: прірва між багатими і бідними та ліквідація соціальних зобов’язань [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://maidan.org.ua/2011/12/sotsialni-pidsumky-2011-roku-prirva-mizh-bahatymy-i-bidnymy-ta-likvidatsiya-sotsialnyh-zobovyazan/ф.
185. Страутманис Я. Я. Эффективность земельного законодательства / Я. Я. Страутманис // Советское государство и право. – 1974. – № 12. – С. 28–34.
186. Сулейманова Г. В. Право социального обеспечения :Учебник для вузо