ПРАВОВИЙ ТА СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ПРАЦІВНИКІВ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ В УКРАЇНІ (ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ)

Краткое описание

ЗМІСТ

ВСТУП .................................................................................................................3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВОГО СТАТУСУ ПРАЦІВНИКІВ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ

1.1. Соціально-правова характеристика служби в органах державної податкової служби..............................................................................14
1.2. Поняття правового статусу працівників податкової служби…….44
1.3. Морально-етичні вимоги до поведінки працівників органів державної податкової служби...........................................................58

РОЗДІЛ 2. ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ ПРАЦІВНИКІВ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

2.1. Загальна характеристика правової захищеності працівників органів державної податкової служби............................................................81
2.2. Заходи забезпечення правового захисту працівників органів державної податкової служби............................................................97
2.3 Особливості правової захищеності працівників податкової міліції та фактори її підвищення..................................................................114

РОЗДІЛ 3. СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ПРАЦІВНИКІВ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

3.1. Загальна характеристика соціального захисту працівників органів державної податкової служби..........................................................130
3.2. Механізм соціального захисту працівників органів державної податкової служби.............................................................................150
3.3. Особливості соціального захисту працівників податкової міліції..................................................................................................165

ВИСНОВКИ.....................................................................................................179
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ....................................................185

В С Т У П

Актуальність теми дослідження. У сучасних умовах, усвідомлюючи реальні події XXI століття, необхідно формувати всебічний творчий розвиток особистості взагалі та зокрема особистості працівника податкової служби України із врахуванням вимог розвитку економіки країни, а також соціальної, професійної та службової діяльності.
В умовах розбудови української державності, розвитку демократії, прагнення до вступу в Європейську співдружність важливе значення має удосконалення чинного законодавства, перш за все, в напрямку прав і свобод громадян. Розбудова правової держави неможлива без створення гарантій для захисту прав людини та без забезпечення механізму функціонування інституту захисту.
Конституція України визнала людину, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпеку найвищою соціальною цінністю. Податкова реформа, модернізація ДПС України передбачають удосконалення нормативно-правової бази, визначення статусу працівників органів податкової служби та їх захисту.
Службова діяльність працівників органів державної податкової служби нерозривно пов’язана з професійним ризиком. Це підтверджується як діяльністю органів ДПС, так і проведеними соціологічними опитуваннями.
Важливість і актуальність розгляду проблеми правового та соціального захисту працівників державної податкової служби в Україні зумовлена рядом обставин: по-перше, в умовах розвитку ринкової економіки в Україні з особливою гостротою постає питання про соціальний та правовий захист не тільки усіх верств населення, але й конкретних категорій, у тому числі працівників податкової служби; по-друге, виходом держави на якісно новий рівень міжнародних відносин і готовністю вступити до Європейських інститутів; по-третє, інтенсивністю розвитку інформаційних, комп’ютерних і телекомунікаційних галузей у нинішньому столітті та своєчасному впровадженні та використанні цих технологій у підготовці, перепідготовці і підвищенні кваліфікації працівника-податківця; по-четверте, складністю теоретичного вивчення поставленої проблеми і формування концепції правового і соціального захисту, що складається із мети, принципів розвитку, форм і методів реалізації, об’єкта та суб’єкта; по-п’яте, на особливу увагу заслуговують проблеми забезпечення особистої безпеки працівників правоохоронних органів, зокрема податкової служби. Ці особи виконують важливу фіскальну функцію держави щодо наповнення бюджету та контролю за дотриманням податкового законодавства і їх професійна діяльність пов’язана з ризиком для здоров’я.
Центральною проблемою, на нашу думку, є сама концепція соціального захисту.
Існують різні точки зору щодо того, чи була взагалі в радянському суспільстві така концепція. Ми вважаємо, що концепція соціального захисту як складова частина соціальної політики, звичайно була, але будувалась вона переважно на принципі сліпої віри в те, що загальнонародна власність і така соціальна політика майже автоматично захищала кожну людину.
Соціальний захист розумівся вузько і був практично своєрідним централізованим державним органом по соціальному захисту населення. Що ж до законів, які б регулювали соціальну захищеність, то у нас їх майже не було, а якщо і були, то носили в більшості декларативний характер, не представляючи інтереси конкретної людини, оскільки переважали інтереси суспільства, які ототожнювалися з інтересами номенклатури та бюрократії. До цього необхідно додати і штучне відокремлення країни від світової цивілізації, від досягнень у галузі соціальної захищеності трудящих індустріально розвинених держав.
Все це разом “... здійснювало видимість своєрідного соціального комфорту, якого, як нас переконували, позбавлені трудящі капіталістичного світу” [1, с. 3]. Тому не дивно, що сам термін “соціальний захист” до недавнього часу не використовувався при аналізі процесів, які відбуваються в нашому суспільстві. Відповідно і радянські вчені майже не вивчали пов’язані з цим поняттям проблеми.
У проаналізованій нами сучасній вітчизняній та зарубіжній літературі поняття “соціальний захист” в останній час використовується широко, але його сутність так і не розкривається. Більшість авторів пишуть про соціальний захист як про щось добре знайоме, що не може не створювати видимість рішення цього питання в теоретичному аспекті. Але при першому ж зіткненні з реальним життям, з його проблемами стає зрозуміло, що теоретичний аналіз і з’ясування сутності поняття “соціальний захист” мають принципове значення.
У тих публікаціях, де категорія “соціальний захист” досліджується, дається різна і подекуди діаметрально протилежна її трактовка. Так, ряд авторів соціальну захищеність ототожнюють або з соціальною політикою у цілому, або з соціальною справедливістю, або з соціальними гарантіями, що вносить суттєву плутанину в її осмислення. Звичайно, перелічені поняття тісно пов’язані між собою, взаємодіють один з одним, але вони не тотожні. Соціальна справедливість і гуманність, на нашу думку, є головними основоположними принципами, на яких повинна будуватися вся концепція соціального захисту населення, будь-якої його соціальної групи і конкретного індивіда. Що ж стосується іншої категорії – “соціальних гарантій”, щодо неї немає єдиної думки. Так, Л.Е. Кунельський під соціальними гарантіями розуміє “гарантованість з боку держави надання ряду послуг на безоплатній основі ...” [2, с. 8]. В.І. Патрушев бачить соціальні гарантії “в доступності освіти, культури, медичного обслуговування і житла, піклуванні про старість, материнство і дитинство” [3, с. 93]. В. Бесєдін, підкреслюючи зв’язок соціального захисту і соціальних гарантій, вважає, що “соціальна захищеність ... не повинна обмежуватися соціальними гарантіями, а має включати і закони ... про громадянство, про в’їзд та виїзд громадян з країни ...” [4, с. 18].
Неоднозначно трактується поняття “соціальний захист” і в індустріально розвинених країнах, де найчастіше дається визначення щодо конкретних груп населення. Соціальний захист в нашій країні більшість розуміють вузько: все зводиться переважно до тих чи інших виплат та пільг, тобто – до грошей.
На нашу думку, під соціальним захистом розуміється система законодавчих, економічних, соціальних і соціально-психологічних гарантій, що надають працездатним громадянам рівні умови для підвищення рівня життя за рахунок особистого трудового вкладу, економічної самостійності і підприємництва, а непрацездатним і соціально незахищеним верствам населення – переваги у користуванні державними фондами, у прямій матеріальній підтримці у вигляді матеріальної допомоги, стипендій та інших виплат, у зниженні податків, а також забезпечують фізичне і духовне здоров’я та душевний комфорт.
Науково-теоретичну базу дисертації складають праці таких вітчизняних та зарубіжних вчених у галузях теорії права, теорії управління, адміністративного права та процесу, кримінального та цивільно-процесуального права, як В.Б. Авер’янова, Г.В. Атаманчука, С.С. Алексєєва, О.М. Бандурки, Д.М. Бахраха, І.П. Голосніченка, Є.В. Додіна, С.Д. Дубенка, М.М. Ібрагімова, Л.В. Коваля, А.Т. Комзюка, М.П. Кучерявенка, Л.В. Лисенкова, Н.Р. Нижник, О.Ф. Скакуна, В.О. Шамрая, В.К. Шкарупи і ін., які стали фундаментальною базою для подальшого дослідження питань, що розглядаються.
Проблемам правового та соціального захисту працівників правоохоронних огранів присвячені роботи О.М. Бандурки, Є.В. Додіна, А.О. Селіванова, Л.І. Казміренко, В.К. Колпакова, С.Д. Порощука, Г.Ю. Шмельової та ін. Проте комплексного наукового дослідження різнобічних проблем адміністративно-правового характеру соціального та правового захисту працівників державної податкової служби на сьогоднішній день не існує.
Усе це зумовило вибір теми дисертаційної роботи та основні напрями наукових пошуків.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами Дисертаційне дослідження виконано в контексті заходів з реалізації Концепції адміністративної реформи та Стратегії реформування системи державної служби в Україні, затвердженими Указами Президента України від 22.07.1998 року № 810/98 та від 14.02.2000 року № 599/2000. Цей напрям дослідження знайшов підтвердження і в Комплексній програмі профілактики злочинності на 2001–2005 роки, затвердженій Указом Президента України від 21.12.2000 року № 1376/2000. Роботу виконано в межах планів Національної академії державної податкової служби України як частину комплексної науково-дослідної роботи “Проблеми безпеки співробітників податкової міліції” (номер державної реєстрації 0101U007182 від 31 січня 2001 року).
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб із урахуванням досягнень юридичної науки, законодавства України та практики його застосування у сфері проблем належного соціально-правового захисту, провести комплексний аналіз теоретичних положень та концептуальних основ у реалізації механізму адміністративно-правового захисту працівників державної податкової служби України, розробити окремі пропозиції з метою вдосконалення такого захисту.
Для досягнення поставленої мети були визначені такі завдання:
- дослідити правову та соціальну сферу діяльності органів державної податкової служби;
- на основі правової та соціальної характеристики діяльності органів та підрозділів державної податкової служби проаналізувати їх правовий статус;
- визначити та дослідити морально-етичні вимоги до поведінки працівників органів державної податкової служби;
- охарактеризувати стан правової захищеності працівників державної податкової служби;
- визначити систему заходів щодо правової захищеності працівників ДПС України та напрями її підвищення;
- дослідити механізм соціального захисту працівників ДПС України та фактори його удосконалення;
- виявити особливості соціального захисту працівників податкової міліції та напрями його підвищення;
- сформулювати пропозиції щодо вдосконалення законодавчої бази, а також діяльності органів виконавчої влади стосовно забезпечення правового та соціального захисту працівників ДПС України і приведення його у відповідність до міжнародних стандартів.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у сфері соціально-правового захисту працівників державної податкової служби України.
Предметом дослідження є адміністративно-правовий механізм здійснення правового та соціального захисту працівників державної податкової служби України та його елементи.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Їх застосування обумовлюється системним підходом, що дає можливість досліджувати проблеми в єдності їх соціального змісту і юридичної форми.
За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат (підрозділи 1.2, 1.3, 2.1, 3.2), вказано на окремі складові адміністративно-правового статусу працівника ДПС (підрозділ 1.2). З метою аналізу адміністративно-правового статусу працівника ДПС як соціально-правового явища використовувався метод єдності логічного та історичного, а також методи аналізу та синтезу (підрозділи 1.2). Системно-структурний, логіко-семантичний і структурно-функціональний методи застосовувалися для дослідження співвідношення адміністративно-правового статусу працівника ДПС та правовідносин, які складаються за його участю (підрозділи 1.2, 2.1, 3.1). Порівняльно-правовий метод використовувався для дослідження зарубіжного досвіду правового регулювання соціально-правового захисту працівників податкової служби (підрозділи 2.2, 3.2). За допомогою історико-правового методу досліджувались процеси становлення адміністративно-правового статусу працівника державної податкової служби (підрозділи 1.1, 1.2). Структурно-логічний та порівняльно-правовий метод використано для аналізу правової захищеності працівника державної податкової служби та особливостей цієї захищеності працівників податкової міліції (підрозділи 2.1, 2.2, 2.3). Методи класифікації і структурно-логічний застосовувались для виділення окремих елементів соціальної та правової захищеності працівників ДПС (підрозділи 2.1, 3.1). За допомогою статистичного методу і документального аналізу визначено недоліки правового регулювання окремих елементів соціального та правового захисту працівників податкової служби (підрозділи 2.2, 3.2). Компаративний метод і документальний аналіз використовувались для вироблення пропозицій щодо удосконалення законодавства, що регулює соціальний та правовий захист працівника податкової служби (підрозділи 2.2, 3.2).
Нормативною основою роботи є Конституція України, чинні законодавчі та інші нормативно-правові акти, що регулюють питання, які належать до соціального та правового захисту працівників податкової служби. Теоретичну базу дослідження складають наукові праці з питань теорії держави та права, конституційного, кримінального, адміністративного, цивільного, трудового та інших галузей права. Автор звертався також до актуальної політико-правової публіцистики, на сторінках якої дискутується багато питань правоохоронної діяльності в цілому та участі в ній, зокрема, податкової міліції. Емпіричну базу дослідження становлять узагальнення практичної діяльності податкової служби, політико-правова публіцистика, довідкові видання, статистичні та архівні матеріали щодо соціального та правового захисту працівників податкової служби.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим комплексним науковим дослідженням організаційно-правових проблем правового та соціального захисту працівників державної податкової служби України.
У результаті проведеного дослідження сформульовано нові наукові положення, обґрунтовано ряд висновків, рекомендацій і пропозицій. Основні з них такі:
• уперше екстропольовані на розробку і формулювання:
- поняття правового захисту працівників податкової служби;
- особливостей правового захисту працівників податкової міліції;
- заходів правового та соціального забезпечення працівників податкової служби;
- поняття соціального захисту працівників податкової служби;
- особливостей соціального захисту працівників податкової міліції;
- механізмів соціального захисту працівників податкової служби;
• дістало подальшого розвитку поняття правового статусу працівників податкової служби;
• удосконалено перелік морально-етичних вимог до працівників податкової служби;
• сформульовані пропозиції з удосконалення законодавства та практики в цій сфері.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані:
- у науково-дослідній сфері для подальших досліджень соціального та правового статусу працівників податкової служби;
- у правотворчій діяльності – для вдосконалення законодавчого регулювання правового та соціального захисту працівників податкової служби;
- у правозастосовній діяльності – для покращення діяльності державних органів та правоохоронних структур усіх рівнів у сфері дотримання прав та законних інтересів працівників податкової служби;
- у навчальному процесі – при викладанні таких навчальних дисциплін, як: “Правовий, соціальний та фізичний захист працівників органів ДПС України”, “Адміністративне право”, “Адміністративна діяльність”, „Охорона праці в органах ДПС. Особиста безпека працівників податкової міліції”.
Окремі концептуальні положення дисертації використовуються у Центрі перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів для державної податкової служби України.
Зроблені автором узагальнення, висновки та пропозиції також можуть бути використані у навчально-виховному процесі Національної академії, яка є базовим навчальним закладом Державної податкової служби України, а також у містах Житомирі, Вінниці, Сімферополі, Сторожинці Чернівецької та Кам’янці-Подільському Хмельницької областей – філіях академії.
Особистий внесок здобувача. Наукове дослідження з питань правового та соціального захисту працівників податкової служби проведене автором особисто. Усі сформульовані в ньому положення та висновки обґрунтовані на підставі особистих досліджень теоретичних джерел, емпіричної бази, нормативних джерел, практики застосування.
Навчальний посібник, а також статті, опубліковані у співавторстві Шкарупи В.К., Савчука О.П., у дисертації не використовувались.
Апробація результатів дисертації та їх реалізація використовувалися в доповідях на міжнародних, міжвузівських наукових і науково-практичних конференціях, семінарах: IV міжнародна науково-практична конференція “Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці” (15 – 17 травня 2003 року, м. Ірпінь); четверта міжнародна наукова конференція “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання” (10 – 12 грудня 2003 року, м. Донецьк); науково-практична конференція “Бюджетно-податкова політика: теорія, практика, проблеми” (18 – 19 грудня 2003 року, м. Ірпінь); міжнародний науково-практичний семінар “Безпека у Причорноморському регіоні: погрози та протидія” (8 квітня 2004 року, м. Одеса); міжнародна науково-практична конференція “Проблеми гармонізації законодавства країн СНД та Європейського Союзу” (16 квітня 2004 року, м. Ірпінь); IV міжвузівська науково-практична конференція “Використання сучасних досягнень криміналістики у боротьбі зі злочинністю” (30 квітня 2004 року, м. Донецьк); V міжнародна християнсько-військова конференція “Християнсько-військовий рух та душпастирська опіка військовослужбовців в Україні” (12 – 14 травня 2004 року, м. Київ); Другі Ірпінські міжнародні педагогічні читання “Проблеми гуманізації навчання та виховання у вищому закладі освіти” (21 – 22 травня 2004 року, м. Ірпінь); міжнародна науково-практична конференція “Актуальні проблеми забезпечення економічної безпеки держави”, присвячена 10-річчю утворення органів фінансової поліції (28 – 29 травня 2004 року, м. Астана, Республіка Казахстан).
Результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри адміністративного права та адміністративної діяльності Національної академії державної податкової служби України, а також використовувалися при підготовці лекцій, навчально-методичних розробок, проведенні різних видів занять з курсантами, студентами та слухачами курсів підвищення кваліфікації працівників податкової служби в Національній академії ДПС України (акт впровадження від 25 травня 2004 р.; акт провадження від 10 листопада 2003 р.).

ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Основні положення та результати дисертації опубліковані у навчальному посібнику та чотирьох наукових статтях у фахових виданнях та збірниках наукових праць.
1. Шкарупа В.К., Шакірова О.В. Проблеми правової захищеності працівників податкової міліції України // Науковий вісник: збірник наукових праць Академії ДПС України. – № 2 (12 ). – 2001 – С. 237–244.
2. Савчук О.П., Шакірова О.В. Про правовий і соціальний захист працівників податкової міліції // Науковий вісник: збірник наукових праць Академії ДПС України. – № 2 (16 ). – 2002 – С. 207–213.
3. Шакірова О.В. Засоби забезпечення правового захисту працівників податкової служби України // Науковий вісник: збірник наукових праць Академії ДПС України. – № 1 (19 ). – 2003 – С. 178–185.
4. Шакірова О.В. Поліпшення правового захисту працівників державної податкової служби // Вісник прокуратури. – № 11 (29 ). – 2003 – С. 74–79.
5. Шулла О.І., Шакірова О.В. Тіньова економіка як елемент небезпеки в Україні // Труды четвертой международной научной конференции студентов и молодых ученых “Управление развитием социально-экономических систем: глобализация, предпринимательство, устойчивый экономический рост”. – Ч. 2. – Донецк: ДонНУ, 2003. – С. 74–75.
6. Циганець В.В., Шакірова О.В. Технології кореляційного аналізу підрозділів ГУМП ДПА України // Тези ІV міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці”. – Ірпінь: АДПСУ, 2003. – С. 566–568.
Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, дев’яти підрозділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації складає 198 сторінок, з них: список використаних джерел (175 найменувань) – 14 сторінок, основний текст – 184 сторінки.

Список литературы

ВИСНОВКИ

В результаті проведеного наукового дослідження дисертант дійшов до таких висновків:
1. Наукове дослідження, що винесене на захист має теоретичне і практичне значення. З наукової точки зору, значення поданої дисертаційної праці полягає в тому, що її положення і висновки можуть сприяти подальшому вдосконаленню механізму реалізації правового та соціального захисту працівників державної податкової служби, яка є органом виконавчої влади, що має особливе значення у наш час – у період формування в Україні ринкових відносин, розбудови демократичного суспільства.
2. З точки зору практики, сформульовані у дисертації основні положення, що характеризують зміст і спрямування правового та соціального захисту, як недостатнього, на підставі досвіду зарубіжних країн, можуть як узагальнення та пропозиції сприяти визначенню шляхів удосконалення діяльності податкової служби у сфері належного соціально-правовго захисту.
3. Не можна пройти й повз те, і це теж свідчить про наукове і практичне значення поданої на захист дисертації, що у її висновках щодо соціальної природи державної служби в органах податкової служби, яка полягає в попередженні, припиненні, розкритті та розслідуванні правопорушень, пов’язаних з реалізацією податкової політики державно-організаційного суспільства, відзначається відхід держави від загальноприйнятих рішень та практики застосування державної служби розвинутих країн, що потребує удосконалення законодавства.
4. Особливості державної служби в органах податкової служби обумовлені їх своєрідним організаційно-правовим статусом, цілями, завданнями, принципами та функціями. Свою специфіку має нормативно-правове забезпечення функціонування служб, порядок проходження служби державними службовцями цих структурних підрозділів системи органів виконавчої влади.
5. Державна податкова служба об’єднала в собі податкову інспекцію та податкову міліцію. У державі з’явився новий правоохоронний орган, наділений правом здійснення оперативно-розшукової діяльності, дізнання та попереднього слідства. Для підвищення ефективності роботи усієї системи необхідно терміново здійснити комплекс заходів по забезпеченню дієвого правового та соціального захисту працівників податкової служби.
6. Специфіка правового статусу працівників податкової служби обумовлена особливостями цілей, завдань та функцій цих структурних підрозділів механізму виконавчої влади, а також сутністю і соціально-юридичною природою службово-трудових відносин, змістом яких є управлінська діяльність з притаманними їй функціями організаційно-розпорядчого характеру.
7. Особливість правового статусу співробітнтиків податкової служби, в аспекті їх службово-трудових відносин, обумовлена своєрідним порядком вступу на державну службу, її проходження та припинення. Правова позиція працівників служб, підрозділів та структур податкової служби відрізняється рядом пільг та привілеїв, що є своєрідною компенсацією за підвищення вимог, яких вони повинні дотримуватись у процесі службово-трудової діяльності, а також посиленою відповідальністю, яка має урівноважувати обсяг їх повноважень.
8. Правовий статус працівників податкової служби, крім наявності владних елементів, визначається їх професійним рівнем, що передбачає необхідний обсяг знань та практичний досвід. Тому забезпечення процесу виконання управлінських функцій у сфері реалізації податкової політики держави потребує від працівників органів, служб та підрозділів податкової служби належного рівня спеціальної професійної підготовки.
9. Під державними правообмеженнями, пов'язаними з державною службою в органах, службах та підрозділах податкової міліції, слід розуміти обумовлені загальними і спеціальними нормативно-правовими актами умови, що ставлять працівника податкової міліції в певні юридичні межі, вихід за які тягне застосування того чи іншого різновиду юридичної відповідальності.
10. Дослідження основних прав та обов’язків працівників податкової служби, обмежень, пов’язаних зі службою в підрозділах податкової міліції, культурно-етичних вимог до поведінки їх особового складу дає підставу внести доповнення до ст. 16 Закону України “Про державну службу” таким правообмеженням: про неможливість державному службовцю займатися іншою оплачуваною діяльністю, крім педагогічної, наукової та іншої творчої діяльності; про заборону використовувати у неслужбових цілях засоби матеріально-технічного, фінансового та інформаційного забезпечення, інше державне майно і службову інформацію.
11. Права персоналу податкової служби – соматичне поняття, яке охоплює декілька рівнів: права державного службовця України, а також права осіб рядового та начальницького складу органів податкової міліції. Службовець органів податкової служби поряд з загальними правами державного службовця України має також специфічні посадові права, необхідні йому для безпосереднього виконання своїх функціональних обов’язків. Права державних службовців доцільно класифікувати так: права, надані державному службовцю при вступі на службу; загальногромадські права; службові права, що поділяються на загальнослужбові і посадові; особисті права, пов’язані з кар’єрою державного службовця, з реалізацією прав на матеріальне забезпечення, відпочинок, пільги, соціально-правовий захист.
12. Для того, щоб працівники державної податкової служби, зокрема, співробітники податкової міліції успішно захищали права й свободи громадян, їм необхідно професійно захищати самих себе, а для цього потрібно знати відповідне законодавство, бути фізично й технічно підготовленими, вміло і сумлінно виконувати свої обов’язки, бути впевненими, що їх добросовісна праця буде відповідним чином оцінена, а честь, гідність, здоров’я та майно їх особисто та їх близьких надійно захищені.
13. Необхідно доповнити Закон України „Про державну службу” фактично існуючими правами державних службовців. Це: право на обов’язкове страхування на випадок заподіяння шкоди здоров’ю і майну, у зв’язку з виконанням державним службовцем своїх посадових обов'язків та право на обов’язкове державне соціальне страхування на випадок хвороби чи втрати працездатності в період проходження ним державної служби. Доцільно у названому нормативному акті передбачити також права на відшкодування втрат і надання компенсацій у зв’язку з переведенням державного службовця в інший державний орган чи підрозділ, направленням його на державну службу в іншу місцевість, відшкодування пов’язаних з цим транспортних витрат і витрат на оплату житла.
14. Доповнити розділ п’ятий Закону України „Про державну податкову службу в Україні” статтею „Обов’язки податкової міліції”, що містяться у статті другій під назвою „Завдання органів державної податкової служби” та у статті двадцять першій під назвою „Повноваження працівників податкової міліції”.
15. Внести зміни до ст. 12 Закону України „Про державну службу”, так назва „Обмеження, пов’язанні з прийняттям на службу в державні органи та їх апарати” вимагає удосконалення щодо: заміни даної назви на „Обмеження, пов’язані з прийняттям на державну службу”, доповнення переліку обмежень таким як: „раніше притягувалися до відповідальності за корупційне діяння”; замінити оціночне поняття „мають судимість, що є несумісною зайняттям посади” на „мають непогашену судимість за навмисний злочин”.
16. Розробка і реалізація найдосконаліших заходів правової захищеності не досягне мети без формування у керівництва почуття відповідальності за життя і здоров’я підлеглих. Практично це почуття відповідальності проявляється, коли керівники особисто займаються проблемами захищеності, обговорюють ці питання на нарадах і зборах колективів, проводять інструктажі з питань безпеки, планують їх у діяльності податкової служби і контролюють їх виконання, беруть участь у програмах підготовки та перепідготовки особового складу податкової служби з питань правового регулювання безпеки праці, подають особистий приклад в уміннях та навичках відповідної поведінки.
17. Нормативне регулювання умов професійної діяльності працівників податкової служби є комплексним, багатоступеневим процесом, який реалізується на рівні держави, органів податкової служби, кожного працівника.
18. Головна мета організації вивчення та оволодіння навиками безпечних дій у відповідних ситуаціях  привчати працівників до виконання норм та правил адаптованої поведінки під час виконання професійних обов’язків, вироблення та закріплення необхідних знань, умінь та навичок. Чим більшу кількість законних і відповідно адаптованих дій вдається зробити автоматичними, тим більше часу у працівників залишається для оцінки ситуації, прийняття правильного рішення, що, у свою чергу, може зберегти йому здоров'я або навіть життя.
19. Необхідно передбачити у Законі України „Про державну службу” окремий розділ під назвою „Правовий статус державних службовців”, у якому зазначити про поширення на державних службовців загальногромадських прав. У окремих статтях даного розділу повинні міститися права, що певним чином пов’язані зі вступом на державну службу, її проходження та припиненням. Назви цих статей повинні бути такими: „Права при вступі на державну службу”, „Службові права”, „Особисті права державних службовців”.
20. Чинна практика нормативного регулювання основ організації й функціонування державної служби в органах податкової міліції у розділі п’ятому Закону України „Про державну податкову службу в Україні” повинна бути удосконаленою шляхом прийняття Положення про проходження державної служби в органах податкової міліції. Модель даного Положення про цей різновид державної служби повинна охоплювати такі розділи: особливості державної служби в органах податкової міліції; посади, кваліфікаційні вимоги до посад; спеціальні звання особового складу; правовий статусу державних службовців органів податкової міліції; умови і порядок проходження служби; визначення різновидів державної служби в спеціальних органах; визначення органу управління державною службою; компетенція кадрових служб; порядок формування кадрового резерву; правовий та соціальний захист; пенсійне забезпечення працівників органів податкової міліції.
21. У дисертації зазначається, що соціальна захищеність працівників податкової служби не зводиться тільки до матеріальної забезпеченості, але включає і реальну можливість для підвищення правового і культурного рівня.
Соціальний захист податківців – це система соціальних гарантій, що забезпечують задоволення матеріальних і духовних потреб та компенсують певні обмеження, встановлені законодавством щодо цієї категорії осіб.
22. У дисертаційному дослідженні звертається увага на те, що в якості механізму адміністративно-правового захисту працівників податкової служби виступає система адміністративно-правових норм, правових засобів захисту, за допомогою яких уповноважені на те суб’єкти створюють відповідні умови для реалізації працівниками податкової служби законодавчо встановлених гарантій адміністративно-правового захисту.
Зміст дисертації переконливо доводить, що більшість її висновків та положень прямо або побічно пов’язані з вирішенням теоретичних та практичних питань державотворення в Україні щодо розвитку і вдосконалення правової та соціальної захищеності податківців, а тому моуть розглядатись як відповідні теоретичні підвалини проведення практичної роботи у цьому напрямі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Шишков Ю. Рынок и социальная защищенность // Наука и жизнь. – 1991. – № 1. – С. 3.
2. Кунельский Л.Э. Перестройка и социальная справедливость (экономический аспект). – М., 1990. – С. 8.
3. Патрушев В.И. Социальные резервы трудового коллектива: пути реализации (социалогический анализ). – Киев, 1990. – С. 93.
4. Беседин В. Перестройка и переход к рыночным отношениям // Экономика советской Украины. – 1990. – № 8. – С.18.
5. Манасин В.М. Служба и служащий в Российской Федерации: правовое
регулирование. – М.: Юрист, 1997. – 296 с.
6. Дубенко С.Д. Державна служба і державні службовці в Україні / За заг. ред. Н.Р. Нижник. – К.: Видавничий Дім “Інюре”, 1999. – 239 с.
7. Бахрах Д.Н. Административное право: Учебник. – М.: Изд–во “БЕК”, 1993. – 572 с.
8. Государственное управление: основи теории й организации. Учебник / Под ред. В.А. Козбаненко. – М.: Статут, 2000. – 912 с.
9. Государственная служба: теория й организация. Курс лекций / Кол. авт.: Охотский Е.В., Игнатов В.Г., Латов Б.В. и др. – Ростов–на–Дону: Феникс, 1998. – 640 с.
10. Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения. – Т. 25. – Ч. 1. – 732 с.
11. Вебер М. Избранные произведения. – М.: Прогрес, 1990. – 815 с.
12. Атаманчук Г.В., Казанцев Н.М. Базовые аспекты концепции государственной службы в Российской Федерации // Ежегодник’95. Государственная служба России. – М.: РАГС, 1996. – С. 32–41.
13. Алехин А.П., Козлов Ю.М. Административное право Российской Федерации. – М.: Статут, 1995. – 592 с.
14. Игнатьев В.Г., Майборода С.О., Понеделков А.В., Старостин А.М. Государственный служащий современной России: социально–политический анализ деятельности и ценностных ориентаций. Региональный уровень. –Ростов–на–Дону: Изд–во СКНЦ ВИН, 1997. – 184 с.
15. Коваль Л. Адміністративне право України. – К.: Основа, 1994. – 315 с.
16. Нижник Н. Державна служба – специфічний фактор зміцнення державного управління // Збірник наукових праць Української Академії державного управління при Президентові України. – Вип. 1. – 1998. – С.70–78.
17. Дубенко С.Д. Державна служба в Україні. Посібник. – К.: УАДУ, 1998 –381 с.
18. Державне управління: теорія і практика / За заг. ред. В.Б. Авер’янова. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 432 с.
19. Битяк Ю.П., Зуй В.В. Административное право Украины (общая часть) Учебное пособие. – X.: ООО “Одиссей”, 1994. – 224 с.
20. Овсянко Д.М. Административное право: Учебное пособие / Под ред. Г.А. Туманова. – М: Юрист, 1999. – 448 с.
21. Ноздрачев А.Ф. Государственная служба. Учебник. – М.: Статут 1999. –591 с.
22. Атаманчук Г.В. Государственная служба как сфера управлення // Проблеми теории и практики управления. – 1992. – № 4. – С. 14–18.
23. Атаманчук Г.В. Обеспечение рациональности государственного управлення. – М.: Юрид. лит., 1990. – 448 с.
24. Мальцев Г.В. Государственная служба в России: проблемы становлення // Сборник научных статей. – М.: Изд–во “Луч”, 1993. – С. 9–14.
25. Мельников В.Г. Государственная служба в Российской Федерации: концепции, опыт, проблеми / Материалы “Круглого стола” РАУ. – М., 1993. – С. 339–344.
26. Воробьев В.А. Советская государственная служба. – Ростов–на–Дону: Изд–во Ростовского ун–та, 1986. – 541 с.
27. Пашерстник А.Е. К вопросу о советской государственной службе // Вопросы советского административного права. – М.: АН СССР, 1949. – С. 119–124.
28. Битяк Ю.Г. Державна служба в СРСР і розвиток її демократичних основ: Навчальний посібник. – К.: УМК. 1990. – 182 с.
29. Государственная служба основних капиталистических стран / Отв. ред. В.А. Туманов. – М.: Наука, 1977. – 106 с.
30. Франция: Государственная служба й государственные служащие. – М.: Посольство Франции, 1996. – 287 с.
31. Бергман Вильфрид. Право й система государственной службы в Германии // Проблеми теории й практики управлення. – 1992. № 5. – С.86–89.
32. Философский энциклопедический словарь. – М.: Советская энциклопедия, 1983. – 923 с.
33. Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 11.– Ст. 50.
34. Селіванов А., Дзісяк О. Правове регулювання діяльності органів податкової служби в Україні // Право України. – 1998. – № 7. – С. 15–19.
35. Про державну податкову службу в Україні: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 6. – Ст. 37.
36. Петришин О. Види державної служби: загальнотеоретичний підхід // Вісник Академії правових наук України. – 2000. – № 4. – С. 116–128.
37. Про утворення державної служби боротьби з економічною злочинністю: Постанова Кабінету Міністрів України від 5 липня 1993 року № 510 // Збірник постанов Уряду України. – 1993. – № 10. – Ст. 231.
38. Ляхович В. Податкова міліція діє: створення служби по боротьбі з кримінальним приховуванням доходів від оподаткування // Вісник податкової служби України. – 1995. – № 1. – С.17–22.
39. Про утворення Державної податкової адміністрації України та місцевих державних податкових адміністацій: Указ Президента України від 22 серпня 1996 р. № 760 Урядовий кур’єр. – 1996. – 15 жовтня.
40. Про питання державних податкових адміністрацій: Указ Президента України № 1013/96 від 30 жовтня 1996 року // Урядовий кур’єр. – 1996. – 10 листопада.
41. Яблонський В. Податкова поліція має право // Голос України. – 1997. – № 171.– С. 7.
42. Яблонський В. Податкова поліція незаконно взяла на себе функції органів дізнання // Галицькі контракти. – 1997. – № 33. – С. 10–11.
43. Захарко М. Податкова поліція – це все ж не кримінальна міліція // Галицькі контракти. – 1998. – № 4. – С. 14–15.
44. Про внесення змін до Закону України про держану податкову службу в Україні: Закон України // Офіційний вісник України. – 1998. – № 6. – Ст. 210.
45. Податкова міліція: друге дихання // Вісник податкової служби України. – 1998. – № 5. – С. 24.
46. Шершенель Л. Налоговая полиция стала милицией // Деловая Украина.– 1998.–№ 16. – С. 3.
47. Мельник М.І., Хавронюк М.І. Суд та інші правоохоронні органи. Правоохоронна діяльність. – К.: Атіка, 2000. – 258 с.
48. Полюхович В.І. Структура і діяльність державної податкової служби в Україні: організаційно–правовий аспект: Автореф. дис. к. ю. н. 12.00.07 / Ін–т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. – К., 1998. – 20 с.
49. Проценко Т., Шамрай В., Форостовець В. Становлення податкової міліції в контексті модернизації, реформування та розвитку державної податкової служби України // Науковий вісник. –1998. – № 2. – С. 12–16.
50. Шальнов А. У налогового инспектора права полицейского: США // Известия. – 1993. – 17 апреля.
51. Проневич А. Полицейская деятельность налоговой службы США: современность // Преступление и наказание. – 2000 .– № 12. – С. 32–38.
52. Дункан М., Маклур Ч. Американская налоговая служба: децентрализованная система // Российский экономический журнал. – 1997. –№ 3.– С.18–23.
53. Кушнарєва Г.Е., Кучерявенко М.Г. Система податкових органів України. – X.: Торсін, 2000. – 293 с.
54. Гега П.Т. Правовий режим оподаткування в Україні. – К.: ЮРІНКОМ, 1997.–143 с.
55. Финансы: Учебник для вузов / Под ред. Л.А. Дробозиной. – М.: Финансы, ЮНИТИ, 1999. – 527 с.
56. Телятников Н.Б. Из опыта работы налоговых служб Германии // Финансы. – 1993. – № 10. – С. 8–12.
57. Дудоров О. Кримінальне переслідування податкових злочинів (за законодавством Федеративної Республіки Німеччини) // Предпринимательство, хозяйство й право. – 1999. – № 11.– С. 26–30.
58. Скляр І.Г. Система налоговых органов зарубежных стран // Налоговая полиция. – 1999. – № 1.–С. 11–16.
59. Кириченко Н. Налоговая система Испании // Вестник налоговой служби Украины. – 1999. – № 47. – С. 92–96.
60. Налоговые системи зарубежных стран: Учебник для вузов / Под ред. В.Г. Князева, Д.Г. Черника – М.: Закон и право, ЮНИТИ, 1997. – 191с.
61. Правоохранительные органы Российской Федерации. Учебник / Под ред. В.Г. Божьева. – М.: Спартак, 1996. – 286 с.
62. О федеральных органах налоговой полиции Закон РФ: // Ведомости Сьезда народних депутатов РФ и Верховного Совета РФ. – 1993. – № 29.–Ст.1114.
63. Добрушкин Б. Будем знакомы: московская налоговая полиция. Экономика и жизнь. – 1994. – № 4. – С.11–15.
64. Федеральний Закон РФ “О внесений изменений и дополнений в Закон РФ “О федеральных органах налоговой полиции” и Уголовно–процессуальный кодекс РСФСР” // Собрание законодательства РФ. – 1996 – № 51.– Ст. 4973.
65. Алмазов С. Новые полномочия налоговой полиции: Комментирует директор федеральной службы налоговой полиции России // Российская газета. – 1995. – 27 декабря.
66. Кучеров Й.Й. Налоговые преступления. – М.: Учебно–консультационный центр “Юр. Инфор”, 1997. – 215 с.
67. Вечернин Д.А. Административно–правовой статус федеральных органов налоговой полиции: Автореферат. – Екатеринбург: Уральская государственная юридическая академия, 1999. – 23 с.
68. Налоговый кодекс РФ. Часть первая. – М.: Статут, 1999. – 125 с.
69. Уголовний кодекс Российской Федерации с постатейным приложением нормативних актов. – М.: Изд. Группа НОРМА–ИНФРА, 1999. – 824 с.
70. Об утверждении Положення о прохождении службы в органах налоговой полиции РФ: Постановление Верховного Совета Российской Федерации // Ведомости Сьезда народных депутатов РФ и ВС РФ. – 1993. – № 29.– Ст. 1110.
71. Теория права и государства: Учебник / Под ред. В.В. Лазарева. – М.: Право и закон, 2001. – 576 с.
72. Скакун О.Ф. Теория государства и права: Учебник – Харьков: Консум; Ун–т внутр. дел, 2000. – 704 с.
73. Теория государства и права. Учебник, / Под ред. В.М. Корельского и В.Д. Перевалова. – М.: НОРМА–ИНФРА, 1998. – 570 с.
74. Теория государства й права: Учебник для вузов / Под ред. М.М. Рассолова, В.О. Лучина, Б.С. Збзеева. – М.: ЮНИТИ–ДАНА, Закон и право, 2001.– 640с.
75. Общая теория государства и права / Отв. ред. М.Н. Марченко. – М.: Изд–во “Зеркало”, 2000. – 416 с.
76. Старилов Ю.Н. Служебное право. Учебник. – М.: Изд–во “БЕК”, 1996. – 698 с.
77. Алехин А.П., Козлов Ю.М. Административное право Российской Федерации. –М.: ТЕИС. 1995. – 582 с.
78. Алексеев С.С. Государство и право. – М.: Юрид. лит., 1994. – 411 с.
79. Марочкін І.Є., Сибільова Н.В. Організація судових та правоохоронних органів: Навчальний посібник. – Харків: Нац. юрид. акад. Укрїни, 1996 – 138 с.
80. Энциклопедический юридический словарь / Под общ. ред. В.Е. Крутских. – М.: ИНФРА–М, 1998. – 368 с.
80. Финансовое право: Учебник / Под ред. О.Н. Горбуновой. – М.: Юрист, 1996. – 400 с.
81. Про деякі заходи з регулювання підприємницької діяльності: Указ Президента України // Офіційний вісник України. – 1998. – № 30. – Ст. 111.
82. Нижник Н.Р. Государственно–управленческие отношения в демократическом обществе. – К.: НАН Украины, Институт государства и права, 1995.– 206 с.
83. Бандурка О.М. Управління в органах внутрішніх справ України: Підручник. – Харків: Ун–т внутр. справ, 1998. – 480 с.
84. Понеделков А.В. Элита (политико–административная элита: проблемы методологии, социологии, культуры). – Ростов на Дону: Изд–во Северо–Кавказского научн. центра. 1995.– 418 с.
85. Сливка С. Професійна культура юриста. – Львів: Світ, 2000. – 332 с.
86. Кунц Г., Одоннел С. Управление: системный и ситуационный анализ управленческих функций: Пер. с англ.: В 2 т. – Т.1. – М.: Прогресе, 1981. – 495 с.
87. Аболіна Т.Г. Моральнісна культура в контексті соціокультурної динаміки (філософсько–етичний аналіз): Дис.. д–ра філос.наук. – К.: Київський ун–т ім. Т. Шевченка, 1999. – 401 с.
88. Маркарян Є.С. Теория культуры и современная наука: Логико-методологический анализ. – М.: Мысль, 1983. – 256 с.
89. Малахов В.А. Етика: Курс лекцій: Навч. посіб. – К.: Либідь, 1996. – 304 с.
90. Денщик О.І. Деонтологія державного службовця: Навч. посіб. –Хмельницький ХІУП, 1998. – 50 с.
91. Федоренко Е.Г. Профессиональная этика. – К.: Вища школа, 1983. –214 с.
92. Щепанский Ян. Элементарные понятия социологии: Пер. с польского В.Ф. Чесновой. – Новосибирск, 1967. – 247 с.
93. Клименко Н.И. Криминалистические знанния в структуре профессиональной подготовки следователя. – К.: Вища школа, 1990. – 103 с.
94. Авраменко В.Н. Профессиональное самоутверждение й нравственная культура личности // Профессиональная этика: производственные аспекти (тезисы докладов и выступлений). – Владимир, 1982. – С. 50–62.
95. Щербак Ф.Н. Профессионально–нравственная культура труда. – М.: Прогресе, 1985. – 64 с.
96. Хайкин Я.З. Взаимодействие норм права и морали. – М.: Тарту, 1963. – 125 с.
97. Москалькова Т.Н. Этика уголовно–процессуального доказывания (стадия предварительного расследования). – М.: Спартак, 1996. – 125 с.
98. Букреев В.Й., Римская И.Н. Этика права: От истоков этики и права к мировоззрению: Учеб. пособ. – М.: Юрайт., 1998. – 336 с.
99. Філософський словник / За ред. В.І. Шинкарука. – К.: Головна редколегія УРЕ, 1973. – 560 с.
100. Профессиональная этика сотрудников правоохранительных органов: Учеб.пособие / Под ред. А. Опалева, Г. Дубова. – М.: Щит, 1997. – 327с.
101. Лысенкова Л.В. Культура общения как средство гуманизации подготовки специалистов: Метод. реком. к спецкурсу. – К.: УМК ВО, 1991. – С. 8–9.
102. Білоус В.Т. Кодекс честі працівників органів внутрішніх справ України / Білоус В.Т., Шамрай В.В, Чабан В.П, Жаріков О.Ю., Кочетов В.І., Проценко Т.О. Типові дії працівників податкової міліції. – К.: Логос, 1997.
103. Таранов П.С. Методы 100 % победы. Манеры поведения. Логика риска. Зигзаги общения. – Симферополь: Реноме, 1997. – 560 с.
104. Забезпечення особистої безпеки працівників органів внутрішніх справ при виконанні службових обов’язків: Науково–практичні рекомендації / Юхновець Г.О., Андросюк В.І., Казміренко Л.І. та ін.; Під заг. ред. М.І. Ануфрієва, Я.Ю. Кондратьєва. – К.: Національна академія внутрішніх справ України, 1999.
105. Ибрагимов М.М., Куличенко В.Р., Стадин В.Г. Профессиональная этика и этическая культура сотрудников органов внутенних дел: Учебное пособие. – К.: НИ и РИО Киевской высшей школы МВД., 1990. –304 с.
106. Зарайский Д.А. Управление чужим поведением. – Дубна: Феникс, 1997. – 187 с.
107. Про державну службу: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 52. – С. 490.
108. Загальні правила поведінки державного службовця, затверджені Наказом Головдержслужби України від 23 жовтня 2000 року № 58 // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 2002. – № 1.
109. Коментар до Конституції України / За ред. В. Ф. Опришко, – К., 1996. – 376 с.
110. Коваль Н.В. Введение в юридическую специальность (деонтологический аспект): Курс лекций. – Донецк: Центр подготовки абитуриентов, 1998. – С. 47.
111. Бандурка О.М., Вишневська М.К., Жвалюк В.Р. та ін. Податкова міліція: коментарі та роз’яснення чинного законодавства. – Харків: Ун–т внутр. справ, 1999. – С. 17.
112. Медведчук В. Сучасна українська національна ідея і питання державотворення. – К., 1997. – С. 8.
113. Мельник П.В. Кримінально–правові гарантії охорони праці в умовах формування підприємницького сектору економіки. – Ірпінь: УФЕІ, 1998. – С. 8.
114. Человек и закон. Обозрение. Терроризм: война без правых. – Запорожье: Издатель ООО “БТК”, – 1999. – С. 4.
115. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях / Бабенко О.І., Задорожна О.М., Черевко Р.І. Навч. посібник. – К.: ІЗМН, 1996. – 224 с.
116. Про Цивільну Оборону України: Закон України // Голос України. –1993. – 6 березня. – С. 12.
117. Джигирей В.С., Жидицький В.Ц. Безпека життєдіяльності. – Львів: Афіша, 1999. – С. 5–16.
118. Деликатный С.К., Половникова Ж.Ю., Прыгунов П.Я. Основы профессиональной и психологической подготовки сотрудников личной охраны. – К., 1998. – С. 153.
119. Про міліцію: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 4. – Ст. 20.
120. Про оперативно–розшукову діяльність: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 22. – С. 303.
121. Кодекс України про адміністративні правопорушення. – Х.: ТОВ „Одіссей”, 2003. – 264 с.
122. Кримінальний кодекс України // Бюлетень законодавства і юридичної
практики України. – 2001. – № 6. – 240 с.
123. Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 11. – С. 51.
124. Про пенсійне забезпечення військово–службовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 29. – С. 339.
125. Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 29. – С. 397.
126. Про надзвичайний стан: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 37. – С. 538.
127. Про організаційно–правові основи боротьби з орагнізованою злочинністю: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 35. – С. 358.
128. Руднеев Н., Мальцев В. Уголовно–правовая защищенность работников милиции и военнослужащих // Социалистическая законность. – 1991. – № 11. – С. 20.
129. Васильев Н.О. О гуманизме наших законов // Социалистическая законность. – 1999. – № 5. – С.
130. Нижник Н.Р. Государственно–управленческие отношения в демократическом обществе. – К.: НАН Украины, Институт государства и права, 1995. – 206 с.
131. Керимов Д.А. Методология права (предмет, функции, проблемы философии права). – М.: Аванта, 2001. – 560 с.
132. Афанасьев В.Г. Управление как целесообразная деятельность человека. Общественные науки. – 1978. – № 2. – С. 33–38.
133. Кечекьян С.Ф. Правоотношения в социалистическом обществе. – М.: Юрид.лит., 1958. – 361с.
134. Алексеев С.С. Механизм правового регулирования в социолистическом государстве. – М.: Юрид. лит., 1996. – 428с.
135. Тихомиров Ю.А. Право и социальное управление в развитом социалистическом обществе. – М.: Юрид.лит., 1978. – 477с.
136. Знаменский Г.П. Хозяйственный мезанизм и право. – Киев: Вища школа, 1988. – 371с.
137. Горшенев В.М. Способы и организационные формы правового регулирования в социалистическом обществе. – М.: Юрид. лит., 1972.– 293с.
138. Комаров С.А. Общая теория государства и права: Учебник. – М.: Юрист, 1998. – 416 с.
139. Енгибарян Р.В., Краснов Ю.К. Теория государства и права. – М.: Юрист, 1999. – 542с.
140. Проблемы общей теории права и государтсва. Учебник для вузов / Под общ. ред. В.С. Нерсянца. – М.: НОРМА – ИНФРА. – М., 1999. – 832 с.
141. Лившиц Р.З. Теория права. – М.: Юрист, 1994. – 489 с.
142. Ожегов С.И. Словарь русского языка. – М.: Русский язык, 1984. – С. 374.
143. Уледов А.К. Проблема социалистического закона в обществоведении // Философские науки. – 1971. – № 4. – С. 28.
144. Толкунова В.Н. Социальная помощь и трудовые льготы женщинам по материнству в СССР // Серия: Государство и право. – 1983. – № 3. – С. 8.
145. Перфилев М.Н., Орлова Л.В. Социальные отношения: методологические проблемы исследования. – Л., 1973. – С. 51. – 133 с.
146. Лукьянчук Е.А. Человеческий фактор – обьект социальной политики. – М., 1988. – 35 с.
147. Козлов А.Б. Социальная политика: конституционно–правовые проблемы. – М., Наука, 1990. – 158 с.
148. Лазарев В.М. Юридическая ответственность как форма и средство реализации социальной справедливости в советском обществе. – М., 1990. – С. 26.
149. Козинцев И. Законодательство и социальная справедливость // Советское право. – 1990. – № 1 – 6. – С. 52.
150. Герасимов А.В., Лоза Г.Г. Социальная защищенность советского военнослужащего. – М., 1991. – С. 17.
151. Азарова Е.Г., Козлов А.Е. Личность и социальное обеспечение в СССР: Правовое исследование. – М.: Наука, 1983. – 190с. – С. 190.
152. Конституция Российской Социалистической Федеративной Советской Республики. – М., 1918. – С. 36.
153. Конституция Союза Советских Социалистических Республик. – М., 1937. – 53с.
154. Конституция Союза Советских Социалистических Республик. – М., 1984.
155. Кабалкин А.Ю. Социально–экономические права советских граждан (в отраслях права цивилистического профиля) / Отв. ред. В.М. Чхиквадзе; АН СССР, Ин–т государства и права. – М.: Наука, 1986. – 207 с.
156. Ебзеев Б.С. Советское государство и права человека: конституционные. Саратов, 1986. – 85 с.
157. Попов В.Д. Социальная политика советского государства и право. – М., 1986. – 26 с.
158. Євдокімов В. Розвиток ідеї правової держави в умовах тоталітаризму та переходу до демократії // Право України. – 1997. – №. 7. – С. 3–4.
159. Бабкін В.Д. Соціальна держава та захист прав людини // Правова держава. – Вип. 9. – 1998. – С. 3–10.
160. Сокуренко С. Гуманістичний зміст концепції соціальної держави // Право України. – 2000. – № 11. – С. 21.
161. Сташків Б. Поняття права соціального забезпечення // Право України. – 2000. – № 5. – С. 24.
162. Про основні напрямки соціальної політики на 1997–2000 роки: Указ Президента України // Соціальний захист. – 1997. – № 3. – С. 3–4.
163. Конституційне право України / За ред. В.Ф. Погорілка. – К.: Наукова думка, 2000. – 732 с.
164. Шаталин С.С. Социальная защищенность и ответственность // Социальные ориентиры обновления: общество и человек. – М., 1990. – С. 262.
165. Лукашова Е.А. Правовое государство и обеспечение прав человека / В книге “Права человека: проблемы и перспективы”. – М., 1990. – С. 83.
166. Новиков В. Социальная среда – важный путь рынковых реформ // Социальная защита. – 1996. – № 4. – С. 17.
167. Усенин В.И. Реформизм и буржуазное социальное законодательство. – М., Наука, 1967. – 256 с.
168. Доморацкая Э.И. Социальное законодательство Франции. – М., 1975.
169. Основи законодавства України про охорону здоров’я // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 4. – Ст. 19; 1993. – № 15. – Ст. 132.
170. Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1992. № 15. – Ст. 190.
171. Про Основні напрями соціальної політики на період до 2004 року: Указ Президента України від 24 травня 2000 р. № 717 // Інформаційно–аналітична система “Парус–Консультант”.
172. Про основні напрямки реформування пенсійного забезпечення в Україні Указ Президента України від 13 квітня 1998 року // Урядовий кур’єр, – 1998, – 23 квітня.
173. Болотіна Н. Право людини на соціальне забезпечення в Україні: проблеми термінів і понять // Право України. – 2000. – № 4. – С. 35–39.
174. Стаховська Н.М. Відносини в праві соціального забезпечення: Автореф. дис… канд. юрид. наук: 12.00.05 / Київський національний університет ім. Т.Г. Шевченка. – К., 2000. – 21 с.
175. Лазарев В.Р. Теория государства и права: (Актуальные проблемы): Учебное пособие. – М., 1992. – 183 с.
176. Мацонашвили Т. Проблемы социального государства в ФРГ к исходу XX века // Актуальные проблемы Европы. Социальное государство в Западной Европе: Проблемы и перспективы. Проблемно–тематический сборник. – М., 1999. – № 3. – С. 107.
177. Уголовный кодекс. – М.: Изд–во Народного комисариата внутренних дел. 1928.
178. Большая советская енциклопедия. – М., 1954. – т. 27. – С. 104.
179. Краткий словарь по научному коммунизму / Сост. В.Т. Калтахчян. – М.: Политиздат, 1989. – 428. – С. 364.
180. Михес М. Роль социалистического принципа распределения в деле обеспечения социальной защищенности / В книге “Роль трудового права и права социального обеспечения в развитии социалистического образа жизни”. –М., 1989. – С. 135.
181. Малеин Н.С. Об социальной защищенности личности в правовом государстве // Советское государство и право. – 1990. – № 6. – С. 21.
182. Лавріненко О.В. Удосконалення законодавства про службу в ОВС – передумова ефективної правоохоронної діяльності // Матеріали науково–практичної конф. “Конституційні гарантії захисту людини у сфері правоохоронної діяльності”. – Дніпропетровськ., 1999. – С. 13.
183. Мочульская Е.Е. Право социального обеспечения: Учебное пособие для вузов. – 2–е изд., перераб. и доп. – М., 1999.
184. Право соціального забезпечення: Навчальний посібник / За ред. К.Н. Гусова та ін. – М., 1999.
185. Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 48. – Ст. 409.
186. Царенко О.М. До питання про забезпечення пільг військовослужбовців в Україні / Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 13. – К.: Ін–т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2001. – 568 с.
187. Проблемы льгот и поощрений в праве // Проблемы теории государства и права: Учебное пособие. – М., 1999. – С. 357–358.
188. Малько А.В. Льготы и поощрения в праве // В книге: Теория государства и права. Курс лекций / Под. ред. Н.И. Матузова и А.В.Малько. – М.: Юристь, 1997. – 672 с.
189. Коренев А.П. Формы административного права и их применение. – М., 1978. – С. 42.
190. Бахрах Д.Н. Правовые льготы // Справедливость и право. – Свердловск, 1989. – С. 78–79.
191. Ведяхин В.М. Правовые стимулы: понятия, виды. // Правоведение. – М., 1992. – № 1. – С. 31.
192. Кодекс законів про працю України (з постатейними матеріалами) / За ред. В.М. Вакуленко, О.П. Товстенко. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 1040 с.
193. Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи: Закон України / Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 16. – Ст. 200.
194. Про пенсійне забезпечення: Закон України
195. Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 4.
196. Про державну допомогу сім’ям з дітьми: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – К., 1992.
197. Положення про Пенсійний фонд України: Постанова Кабінету Міністрів України. – К., 1992.
198. Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту: Закон України від 22.10.1993 . – К.,1993.
199. Про соціальний захист населення в умовах лібералізації цін: Указ Президента України від 27.12.1991. – К., 1992.
200. Про затвердження Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ: Постанова Кабінету Міністрів України // Ком’ютерна БД „Право”. – 1991.
201. Науково–практичний коментар до Закону України „Про міліцію” // За заг. ред. Я.Ю. Кондратьєва, І.П. Голосніченка. – Київ: Українська академія внутрішніх справ, 1996. – 144 с.
202. Международная защита прав и свобод человека: сборник документов / Сост. Г.М. Мелков. – М., 1990.
203. Бахин В.П. Об классификации прав человека, которые провозглашены в международных договорах // Правоведение. – 1991. – № 2. – С. 45
204. Артомонов Ш. Гра