Пригодій Алла Володимирівна. Розвиток просторової уяви учнів основної школи в процесі технічного моделювання

Краткое описание

Пригодій Алла Володимирівна. Розвиток просторової уяви учнів основної школи в процесі технічного моделювання : Дис... канд. наук: 13.00.02 2007

Пригодій А.В. Розвиток просторової уяви учнів основної школи в процесі технічного моделювання. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 теорія та методика трудового навчання Інститут професійно-технічної освіти АПН України. Київ, 2007.
Дисертаційне дослідження присвячене проблемі розвитку просторової уяви учнів в процесі технічного моделювання та художнього конструювання виробів з паперу. В дисертації проаналізовано особливості організації процесу навчання, виховання та розвитку дитини в позашкільних закладах освіти. Здійснено аналіз та експериментальну перевірку впливу прикладної діяльності на розвиток індивідуальних якостей особистості. На основі цього аналізу визначено підходи до проблеми розвитку просторової уяви учнів основної школи. Визначено умови забезпечення розвитку просторової уяви школярів. Запропоновані теоретично обґрунтовані та експериментально перевірені засоби впливу на просторову уяву учнів у процесі технічного моделювання та художнього конструювання виробів з паперу. Розроблено систему завдань, що активізує наочно-образне мислення та сприяє підвищенню рівня розвитку просторової уяви. Визначено показники рівнів сформованості просторової уяви. Здійснено експериментальну перевірку запропонованої системи завдань, що впливають на рівень розвитку просторової уяви учнів вікової групи основної школи.

Результати проведеного теоретичного та експериментального дослідження методологічних і психолого-педагогічних засад розвитку просторової уяви учнів вікової групи основної школи в процесі технічного моделювання та художнього конструювання виробів з паперу дають підставу для таких висновків:

Аналіз літератури, вивчення досвіду роботи позашкільних закладів освіти показав, що основним завданням є забезпечення необхідних умов для особистісного розвитку, зміцнення здоров’я, професійного самовизначення, творчої праці дітей та молоді, адаптація їх до життя у суспільстві; формування загальної культури; організація змістовного дозвілля. Організація позашкільної діяльності дітей та молоді є одним з резервів підвищення якості та інтенсивності вирішення завдань суспільства та держави в галузі освіти.

Проаналізувавши кількісний склад та число навчальних закладів, визначено, що найпопулярнішими напрямами позашкільної освіти є художньо-естетичний, науково-технічний, еколого-натуралістичний та туристко-краєзнавчий.
Аналіз чисельності учнів, які займаються у позашкільних навчальних закладах дає підстави сподіватись на позитивні зрушення у даній сфері, навіть на фоні тенденції скорочення кількості позашкільних навчальних закладів. Так у 2004 2006 роках відбулося стабілізація та підвищення даного показника.

Важливі можливості для педагогіки розкриває образотворча, декоративна та конструкторська діяльності. Разом вони сприяють розвитку здібностей. Так вони сприяють формуванню зору та руки, як цілісної системи (око мозок рука), тобто як системи мислення. Художньо-естетична діяльність це перш за все праця, яка сприяє: розвитку зору, чутливості пальців, оскільки без розвинутого зору та дотику художня та конструкторська робота практично неможлива; художньо-конструкторська діяльність нерозривно пов’язана з формуванням образного мислення, уяви (оскільки лише передбачаючи форму і зміст майбутнього об’єкта людина може створити його).

Результати констатувального експерименту показали, що: заняття дітей художньоконструкторською працею, сприяє розвитку стійкості уваги, здатності до запам’ятовування, активізується інтелектуальна діяльність, підвищується працездатність, знижується виснажливість при виконанні інтелектуальних вправ; залучення школярів до виготовлення об’єктів складних форм та нестандартних (дрібних) розмірів сприяє більш ефективному розвитку особистісних якостей дитини у порівнянні з більш легким режимом навантаження органів чуття; ефективним, в плані розвитку особистості, є залучення дітей із середнім та низьким рівнем розвитку психофізіологічних якостей, оскільки за даними дослідження саме у дітей даної групи спостерігався помітний розвиток цих якостей.

Розвиток творчих здібностей школярів тісно пов’язаний з рівнем розвитку їхньої уяви, на основі якої учні створюють нові, невідомі до цього комбінації предметів, моделі, дії, що сприяють подальшому і глибшому розумінню реальних об’єктів. Рушійною силою уяви є обмежена кількість інформації, яку необхідно гіпотетично придумувати, тому розвиток уяви тісно пов’язаний з розвитком творчих здібностей людини.

Дії з уявними образами перетворюють навчання в цікавий процес, роблять його наочним і тим самим полегшують усвідомлення змісту матеріалу, що вивчається, розвивають образне мислення, просторову уяву, сприяють індивідуальному розвитку творчих здібностей особистості.
Виявлено, що основними методами навчання, в процесі яких відбувається формування і розвиток просторової уяви, є демонстрація об’єктів, наочних посібників, графічних зображень та виконання вправ. Їхнє раціональне використання робить навчання наочним, полегшує усвідомлення змісту багатьох процесів та їх закономірностей, розвиває просторову уяву, логічне мислення та сприяє індивідуальному розвитку творчих здібностей людини. Для оперування просторовими образами дитина повинна володіти певним обсягом інформації із галузі, де буде використовуватись предмет, образ якого вона створює чи перетворює.

Рівень розвитку просторової уяви залежить від комбінації таких факторів: а) вихідної інформації; б) кількості та якості знань. Для характеристики розвитку просторової уяви нами були визначені наступні рівні, які враховують співвідношення обсягу вихідної інформації та кількості й якості знань учнів з певної проблеми: репродуктивний, репродуктивно-пошуковий, комбінаторний, комбінаторно-пошуковий, продуктивний, творчий.

З урахуванням визначеної градації розвитку уяви розроблено варіанти тестових завдань для перевірки рівня розвитку просторової уяви учнів основної школи.

Визначено види діяльності, під час яких відбувається навчання дитини знаходити і творчо сприймати проблему, творчо перетворювати її для кращого сприйняття, мислити над її розв’язанням, самостійно знаходити зв’язки і відношення між предметами, що позитивно впливає на розвиток просторової уяви учнів.

Створено і апробовано систему об’єктів праці, яка увійшла до програми гурткової роботи основного рівня "Технічне моделювання з елементами художнього конструювання виробів з паперу" та методику розвитку просторової уяви учнів на основі впровадження спеціальної системи завдань, що базуються на аналітико-синтетичній діяльності уяви (фантазії) учнів.
Проведена експериментальна перевірка доступності змісту програми роботи гуртка "Технічне моделювання з елементами художнього конструювання виробів з паперу". Констатувальний експеримент, проведений у загальноосвітніх навчальних закладах І-ІІІ ступенів Чернігівської та Львівської областей, засвідчив, що учні основної школи мають переважно середній рівень розвитку просторової уяви.
Результатами експериментальної перевірки доведено, що існує відмінність розподілу ймовірностей рівня розвитку уяви учнів, які займалися в гуртку з технічного моделювання та художнього конструювання виробів з паперу, й тих хто не був залучений до роботи гуртка. Після проведеного експерименту члени гуртка досягли більш високого рівня розвитку просторової уяви, ніж учні, що не відвідували гуртки. Одержані результати педагогічного дослідження пройшли експериментальну перевірку та статистичну обробку і довели правомірність основних положень висунутої гіпотези педагогічного дослідження.
Дисертація не вичерпує всіх аспектів проблеми. Проведене дослідження дало змогу спроектувати подальший науковий пошук з цієї проблеми за такими напрямами: підготовка вчителя до розвитку просторової уяви та інших мислительних операцій в учнів основної школи; застосування комп’ютерних інформаційних технологій для розвитку просторової уяви дітей; розробка методики розвитку творчих здібностей учнів на основі технічного моделювання з елементами художнього конструювання виробів з паперу; створення ефективних електронних посібників для самостійної позаурочної роботи.