ПРИНЦИП СПАДКОЄМНОСТІ В РОЗВИТКУ ДЕМОКРАТИЧНИХ ПОЛІТИЧНИХ СИСТЕМ: АНАЛІЗ ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИХ ПІДХОДІВ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ М.П.ДРАГОМАНОВА

На правах рукопису

КУРГАН Яна Миколаївна

УДК.: 321.01

ПРИНЦИП СПАДКОЄМНОСТІ В РОЗВИТКУ ДЕМОКРАТИЧНИХ ПОЛІТИЧНИХ СИСТЕМ: АНАЛІЗ ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИХ ПІДХОДІВ

Спеціальність 23.00.01 – теорія та історія політичної науки

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата політичних наук

Науковий керівник:
Бех Володимир Павлович
д.філос.н., професор

Київ-2009

ВСТУП
3
РОЗДІЛ 1 ІСТОРИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ ПРИНЦИПУ СПАДКОЄМНОСТІ В РОЗВИТКУ ДЕМОКРАТИЧНИХ ПОЛІТИЧНИХ СИСТЕМ

1.1. Політична система як об’єкт наукового дослідження
1.2. Теоретичні передумови вивчення спадкоємності
1.3. Підходи, принципи, методи та категоріальний апарат дослідження
Висновки до першого розділу

11
11
29

52
64
РОЗДІЛ 2 СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗДОБУТКІВ І ДОСВІДУ ЗАСТОСУВАННЯ ПРИНЦИПУ СПАДКОЄМНОСТІ У ПРОЦЕСІ ДИНАМІЧНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ДЕМОКРАТИЧНИХ ПОЛІТИЧНИХ СИСТЕМ

2.1. Природа, сутність, зміст та форми принципу спадкоємності в розвитку політичних систем
2.2. Механізм реалізації принципу спадкоємності в політичній сфері
2.3. Специфіка прояву принципу спадкоємності у становленні політичної системи інформаційного суспільства
2.4. Спадкоємність як чинник модернізації політичної системи України
Висновки до другого розділу

ВИСНОВКИ
156
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
160
ДОДАТКИ
187
ЗМІСТ

ВСТУП

Актуальність теми. Впродовж усієї історії людства змінювалися форми правління країн, політики намагалися знайти адекватну форму володарювання та пошуку відповідних установ чи особистостей, які мали б уособлювати в собі державу та дбати про її народ. Демократія дає людству широкі можливості, але вона породжує й низку проблем. Однак, поширення духу й цінностей демократії – визначальна риса сучасності, один з виявів цивілізаційних надбань.
Сьогодні демократія й процеси, які її супроводжують, вимагають нового осмислення та аналізу. В умовах постійних швидких перетворень у різних сферах суспільного життя, в умовах світової кризи (в політичній сфері зокрема) знов і знов постають питання, як виявити чи визначити оптимальні механізми розвитку для світової спільноти. Разом з цим у переломні часи розвитку суспільства виникає потреба в осмисленні пройденого шляху, пошуку цих оптимумів. Знову й знову суспільна думка звертається до питань, які допоможуть вирішити проблеми вже перевіреним способом. Можливість звертатися до таких “підказок” забезпечує спадкоємність, як необхідна умова розвитку будь-якої сфери суспільства.
Якщо порушується процес спадкоємності, виникає реальна небезпека припинення руху, а значить – розвитку. Це призводить до втрати уявлень про реальну мету суспільного розвитку, до втрати історичної пам’яті, перспективних орієнтирів і найвищих цінностей.
Україна в такому випадку не є виключенням, оскільки сьогодні в умовах глибоких політичних перетворень актуальними стають питання аналізу ефективності існуючої демократичної політичної системи, відповідності цінностей минулого умовам сьогодення та спроможності ефективного функціонування системи на старих засадах. Необхідною умовою проведення такого аналізу виступає спадкоємність, яка дає змогу на основі аналізу минулого досвіду визначити напрямок подальшого розвитку політичної системи, а, можливо, й полегшити перехідний період для України.
Тому актуальність дисертаційного дослідження полягає в необхідності проведення наукового аналізу, який додав би чіткості в розумінні спадкоємності, механізмів і закономірностей її функціонування у політичних системах та показав би специфіку прояву принципу спадкоємності в розвитку демократичної політичної системи.
Цілісного аналізу прояву принципу спадкоємності у політичній сфері не можливо було б зробити без дослідження здобутків політичної науки в розумінні поняття “політична система”.
Важливий внесок у розробку теорії політичних систем зробили американські вчені: Д. Істон, Г. Алмонд, К. Дойч, Д. Трумен, М. Пауелл і М. Каплан. Також науковий інтерес викликають дослідження О. Аріна, Ж. Атталі, Ж. П. Бодріяра, З. Бжезинського, Б. Венна, Г. Кіссінджера, С. Хантингтона та ін.
Серед російських дослідників та науковців простору колишнього СРСР проблемами функціонування політичних систем займаються: Р. Абдулатипов, Г. Арбатов, А. Білоус, В. Бакіров, О. Дугін, О. Зінов’єв, С. Кара-Мурза, Є. Кубко, Р. Матвєєв, О. Панарін, О. Уткін, С. Фадєєв, І. Чубайс, Ю. Шишков.
Проблемні аспекти функціонування та розвитку політичної системи та її певних елементів знайшли відображення в роботах вітчизняних науковців, а саме: В. Андрущенка, О. Бабкіної, В. Бебика, М. Головатого, І. Варзаря, В. Горбатенка, Г. Зеленько, О. Категоренка, В. Кременя, Ю. Левенця, М. Михальченка, О. Романюка, Ф. Рудича, М. Сазонова, С. Телешуна, О. Фісуна, П. Шляхтуна та ін.
Але в процесі аналізу зазначених робіт виявлено, що теоретичного зв’язку між “принципом спадкоємності” і “політичною системою” не встановлено в повному обсязі. Відповідно рівень теоретико-методологічної розробки предмета дослідження залишається одним із менш досліджуваних. Досить ґрунтовними є дослідження спадкоємності в галузі природничих наук і майже відсутні дослідження, які б розглядали принцип спадкоємності власне в політичних системах, хоча ідея існування цього принципу так чи інакше використовується авторами та пронизує галузі суспільствознавчих наук. Тому лишаються нерозв’язаними питання, пов’язані з обґрунтуванням єдиної парадигми спадкоємності. Дане дослідження спрямоване на конструктивний синтез ідей у цілісну картину співіснування, взаємодії та взаємовпливу принципу спадкоємності і політичної системи. Проблемна ситуація дослідження полягає в тому, що в культурно-історичному вимірі існує суперечливе уявлення про природу, сутність, зміст, форми спадкоємності в розвитку політичних систем. Вибір теми дисертаційного дослідження також обумовлений недостатністю вивчення форм спадкоємності, закономірностей її прояву в демократичній політичній системі.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано у відповідності Тематичного плану науково-дослідних робіт Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, науковий напрям “Дослідження проблем гуманітарних наук”, який затверджений вченою радою Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (протокол № 5 від 27 січня 2005 року) та є складовою комплексної науково-дослідної теми кафедри політичних наук Інституту політології та права “Проблеми політичної модернізації і трансформації: світовий досвід і українські реалії”. Тема дисертаційного дослідження затверджена на засіданні вченої ради Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (протокол № 4 від 16 грудня 2004 року).
Метою дослідження є виявлення особливостей функціонування й реалізації принципу спадкоємності в демократичній політичній системі шляхом аналізу специфіки його проявів на кожному етапі її розвитку.
Для досягнення поставленої мети в дисертації визначені такі завдання:
- проаналізувати теоретико-методологічні основи дослідження поняття “політична система” в політичній науці;
- окреслити теоретичні передумови вивчення спадкоємності та визначити природу, сутність, зміст, форми принципу спадкоємності в розвитку політичних систем;
- уточнити підходи, принципи, методи та категоріальний апарат дослідження принципу спадкоємності в розвитку демократичної політичної системи;
- проаналізувати механізм прояву принципу спадкоємності у політичній системі;
- виявити специфіку прояву принципу спадкоємності у становленні політичної системи інформаційного суспільства;
- проаналізувати спадкоємність як передумову та чинник модернізації політичної системи України.
Об’єкт дослідження – політична система як інтегрована сукупність елементів, що перебувають у відносинах та зв’язках один з одним і утворюють цілісність, що здатна до відтворення і розвитку.
Предмет дослідження – принцип спадкоємності як необхідний безперервний зв’язок між елементами демократичної політичної системи, який забезпечує процеси її функціонування.
Теоретико-методологічну основу дисертаційного дослідження складає комплекс філософських, загальнонаукових і політологічних підходів та принципів. Щодо загальнонаукових та філософських підходів – аналіз демократичних політичних систем здійснюється за рахунок взаємодоповнення діалектичного і системного підходів.
Діалектичний підхід дав змогу обґрунтувати причинно-наслідкові зв’язки, процеси диференціації та інтеграції, постійну суперечність між сутністю та явищем, змістом і формою, об’єктивність в оцінюванні дійсності. Тобто вирішенням діалектичного протиріччя між старим та новим у демократичній політичній системі став аналіз принципу спадкоємності та його прояву у її розвитку.
Визначення політичної системи як певної множини елементів, взаємозв’язок яких зумовлює цілісні властивості цієї множини та притаманні їй характеристики системності, а саме: зв’язок, цілісність та стійка структура, яку вони обумовлюють, – дали змогу застосовувати до аналізу явища системний підхід, що окреслив і підтвердив ці властивості.
В аналізі предмету дослідження використано принципи, що доповнили діалектичний та системний підходи, а саме: принцип розвитку, всезагального зв’язку, принцип цілісності, багаторівневого розгляду.
Системний підхід доповнили принципи цілісності, структурності, принцип розгляду об’єктів в його взаємодії із зовнішнім середовищем. Завдяки домінантам сучасної системної методології у поле зору потрапили не лише одиниці аналізу, а й їх властивості, зокрема: взаємозв’язок, ієрархічність структури, цілісність та ін. У роботі також були використані методи аналізу та синтезу, індукції, узагальнення, порівняння та ін.
Запропонована концепція методологічного плюралізму забезпечила єдність гносеологічного, соціально-філософського і політологічного аналізу принципу спадкоємності в розвитку політичних систем у зв’язку з іншими компонентами соціокультурного та політичного життя соціуму.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що дисертація є одним з перших цілісних досліджень принципу спадкоємності, його природи, сутності, змісту, форм та ролі в розвитку демократичних політичних систем. Результати дослідження, що резюмують наукову новизну і виносяться на захист, можуть бути сформульовані у вигляді наступних тез.
1. Вперше у вітчизняній політичній науці визначено специфіку прояву принципу спадкоємності в демократичній політичній системі суспільства, як детермінанти і умови її породження, існування, пристосування, збереження та розвитку, що реалізується в здатності політичної системи до передачі ціннісно-смислових елементів на новий щабель розвитку. Спадкоємність визначається як необхідний безперервний зв’язок між етапами розвитку політичної системи, що забезпечує процеси збереження, фільтрації та передачі елементів.
2. Визначено специфіку прояву принципу спадкоємності у демократичних політичних системах, а саме встановлено: ціннісно-смислова природа спадкоємності, сутність, зміст, форми та закономірності прояву принципу спадкоємності в демократичній політичній системі. Зокрема, сутність визначена як забезпечення цілісності і сталого розвитку демократичної політичної системи у загальнополітичному просторі шляхом відтворення власних ціннісно-смислових елементів; зміст подано як сукупність трьох типів процесів: а) згортання або збереження застарілих елементів політичної системи (консервація, інтеріоризація); б) трансформація існуючих елементів, які домінують в політичній системі в певний історичний період (формування, актуалізація, утримання в активному стані); в) створення підстави для формування якісно нової системи цінностей майбутнього розвитку.
3. Розкрито структуру культурологічного ядра політичної системи, результатом якого стало створення трьохрівневої евристичної моделі спадкового інваріанту демократичних політичних систем: перший – це рівень збереження неактуальних цінностей системи, рівень відображення змісту системи впродовж її розвитку; другий – рівень актуалізації цінностей сьогодення; третій – рівень формування цінностей майбутнього. Логічно доведено, що завдяки існуванню каналів взаємозв’язку, по яких циркулює інформація між рівнями ядра, елементами системи та іншими сферами суспільства, забезпечується функціонування соціального цілого. Визначено функції культурологічного ядра демократичної політичної системи, за допомогою яких здійснюються процеси перетворення інформації на рівнях збереження, актуалізації та формування цінностей політичної системи.
4. Досліджено характер функціонування і розвитку демократичної політичної системи за такими параметрами: по-перше, складністю утворення; по-друге, специфікою протікання фаз розвитку політичної системи, серед яких: фаза формування, розгортання, зрілості та занепаду; по-третє, особливостями реакції культурологічного ядра на зміну цих фаз. Повторення циклів стає можливим завдяки пульсації культурологічного ядра, що забезпечує безперервний функціональний зв’язок між фазами розвитку політичної системи. Доповнює аналіз зовнішніх та внутрішніх форм прояву принципу спадкоємності алгоритм оновлення демократичної політичної системи, який здійснюється еволюційним та революційним шляхами. Залежно від обраного системою шляху проявляються відповідні форми спадкоємності, що викладені в авторській класифікації.
5. Запропоновано порівняльний аналіз основних елементів політичної системи на різних етапах суспільного розвитку, який дозволив виявити особливості нормативних підсистем (правової та етичної), форм правління та структури державного апарату, переважаючої ідеології та домінуючих цінностей політичної системи аграрного, індустріального та інформаційного суспільств.
6. Дістав подальшого розвитку праксеологічний аналіз стану політичної системи України, який виявив: по-перше, відсутність фундаментальних досліджень у цій галузі; по-друге, продемонстрував постійний і тривалий вихід спадкового ядра за межі системи (ядро ззовні), що детерміновано примусовим насадженням цінностей з боку політичних систем більш розвинених країн; по-третє, спрямованість руху культурологічного ядра політичної системи України до стану стабільності й подальшого розвитку; по-четверте, можливість політичної системи України набути сталого розвитку та інтегруватись до загальнополітичного простору та набути усталеного розвитку.
Практичне значення дисертаційного дослідження полягає в тому, що результати дослідження можуть бути використані як методологічна основа для розробки політологічних, соціологічних та організаційно-правових досліджень процесів функціонування політичної системи. Результати дослідження можуть бути використані у процесі викладання дисциплін і курсів з політології, соціальної філософії, державного управління, політичного менеджменту, а також слугувати імперативами у висвітленні сучасних проблем розбудови політичної системи та її окремих сегментів.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дослідження доповідалися й обговорювалися на засіданні кафедри політичних наук Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, ряді науково-практичних заходів, а саме: 4-ій Міжнародній конференції “Творча спадщина В. І. Вернадського і сучасність” (Донецьк, 2005); 4-ому Міжнародному семінарі “Проблеми управління поліетнічними суспільствами в умовах глобалізаційних та цивілізаційних викликах” (Алушта, 2005); Міжнародній науковій конференції “Другі міжнародні Драгомановські читання” (Київ, 2006); Міжнародній науково-теоретичній конференції “Трансформація політичних систем на постсоціалістичному просторі” (Київ, 2006); Міжнародних науково-практичних конференціях “Лівобережна Україна у Всеукраїнському філософсько-культурному вимірі” (Чернігів, 2007) та “Імперативи розвитку України в умовах глобалізації” (Чернігів, 2008); IV Всеукраїнській науково-методичній конференції “Безперервна освіта в Україні: реалії та перспективи” (Івано-Франківськ, 2008).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 10 праць, з них: 5 статей в наукових виданнях, які визначено ВАК України як фахові з політичних наук, 2 статті у збірниках наукових праць, 3 – у тезах науково-практичних конференцій.
Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (246 позицій) та 5 додатків. Обсяг роботи – 195 сторінок, основна частина дисертації – 160 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Спробуємо узагальнити результати дослідження. Гносеологічний аналіз такого складного явища як спадкоємність допоміг створити цілісне уявлення про природу, сутність, зміст, форми та особливості прояву принципу спадкоємності на різних етапах розвитку політичних систем. Головний здобуток даної роботи полягає у тому, що сформульована у вступі мета була досягнута шляхом послідовної реалізації низки завдань, що визначило логіку руху дослідження.
Позитивних результатів досягнуто завдяки тому, що нами розроблений та реалізований загальнонауковий алгоритм дослідження, а саме: проблемна ситуація, мета та завдання, об’єкт та предмет дослідження.
Зазначимо низку позитивних результатів, що були отримані в ході дослідження.
По-перше, доведено, що спадкоємність – це об’єктивно існуючий нескінчений зв’язок не тільки у горизонті біологічних але й функціональних систем. У політичних системах спадкоємність визначено як об’єктивний зв’язок між етапами її розвитку, що забезпечує збереження, формування та передачу змісту культурологічного ядра системи на новий рівень. Доведено, що принцип спадкоємності забезпечує політичну систему матеріалом з якого вибудовується її морфологія і формуються онтологічні, функціональні, аксіологічні, нормативні характеристики на основі запозичення та утримання цінностей спадкового інваріанту.
По-друге, теоретичний аналіз передумов дослідження спадкоємності в науковій сфері показав, що інтеграція знань про дане явище у спадщину сучасної соціогуманітарної науки відбулася на основі вивчення специфіки проявів законів та закономірностей біологічної науки, що дістали подальшого розвитку в працях органіцистів, соціал-дарвіністів, еволюціоністів, фізиків, соціологів, правоведів, філософів та прихильників цивілізаційної концепції;
По-четверте, позитивні наслідки роботи забезпечила методологічна база дослідження, до комплексу якої було включено як традиційні підходи і принципи, так і методи, що добре себе зарекомендували у ході дослідження політологічних явищ та систем. Провідним методом дослідження визнано сходження від абстрактного до конкретного, завдяки якому автор “приміряє” закони і закономірності, що позитивно зарекомендували себе у сфері біологічних організмів до організмів соціального походження.
По-п’яте, встановлено, що явище спадкоємності в царині політичного буття за своєю природою є ціннісно-смисловим, сутність якого полягає у забезпеченні цілісності і сталого розвитку конкретної політичної системи шляхом відтворення, збереження та передачі культурологічного ядра, покладеного нацією – державотворцем у її основу. Зміст принципу спадкоємності подано як сукупність трьох типів самовідтворювальних процесів (згортання застарілих елементів; трансформації і постійної реновації існуючих ціннісно-смислових детермінант; створення підстави для синтезу якісно нової системи цінностей у просторі майбутнього розвитку. Наявність розмаїття форм його прояву в політичному житті сучасного світу класифіковані за декількома критеріями; наявність закономірностей в його функціонуванні і розвитку у внутрішньому і зовнішньому дискурсах.
По-шосте, результатом аналізу структури культурологічного ядра політичної системи стало створення евристичної трьохрівневої моделі культурологічного ядра, що забезпечує спадковість у політичній сфері. Теоретично доведено, що завдяки існуванню специфічних каналів взаємозв’язку, по яких циркулює інформація, забезпечується стале функціонування політичного цілого. Наведено місце і роль інформації у збереженні і трансформації культурологічного ядра. Завершенням стало виявлення закономірностей дії принципу спадкоємності та відтворення специфіки еволюційного і революційного розвитку політичних систем та алгоритму функціонування принципу спадкоємності.
По-сьоме, серед головних результатів пошукової роботи, в першу чергу, є відтворення механізму реалізації принципу спадкоємності, який забезпечує усталеність буття політичної системи шляхом її трансформації і розвитку якісно нових елементів ціннісно-смислового поля політичної системи. Доведено як саме в межах протікання цих фаз політична система зберігає свою якісну специфіку і проявляє потяг до усталеного розвитку на засадах відтворення ціннісно-смислового поля.
По-восьме, порівняльний аналіз історичних форм правління та структури державного апарату, панівної ідеології та домінуючих цінностей політичних систем аграрного, індустріального та інформаційного суспільств, виявив що особливість інформаційної доби полягає у злитті спадкового ядра з політичною системою, яке після цього не перестане існувати, а лише змінює характер і силу впливу на суспільство за умови переходу світової спільноти до інформаційної єдності соціального життя.
По-де’вяте, праксеологічний аналіз стану політичної системи України підтвердив дієвість запропонованих результатів і вказав, що (незважаючи на постійне примусове насадження цінностей з боку більш розвинених політичних систем і гальмуванням процесів поповнення та фільтрації джерела іманентного розвитку) українська політична система у загальноцивілізаційному русі до інформаційної фази розвитку світової спільноти може інтегруватись на основі крос-культурної комунікації, що веде до оновленого загальнополітичного простору і набуття політичними структурами сталого розвитку у сучасному глобалізованому світі.
Послідовне виконання вищевикладених наукових завдань забезпечило реалізацію мети даного дисертаційного дослідження. При цьому автор доходить до двох важливих висновків, суть яких полягає в наступному: по-перше, принцип спадкоємності в розвитку політичних систем виявився потужним предметом пізнання оволодіння яким по-новому висвітлює життєдіяльність і перспективи розвитку політичної сфери сучасного суспільства, а по-друге, вивчення і застосування на практиці одного з трьох провідних принципів розвитку біологічних організмів до функціональних соціальних систем є не тільки можливим але й корисним, оскільки висвітлює функціональні системи зовсім у іншому, непередбачуваному ракурсі. У той же час відтворення проявів даного принципу в життєдіяльності політичних систем збагачує наші знання про його атрибутивні властивості і структурно-функціональні можливості у сфері сучасного політичного буття. Крім того, вимагає негайного вивчення прояву інших двох законів (принципів) розвитку біологічних систем, а саме: мінливості і добору в політичній сфері та їх цілісність як синергетичних джерел саморозгортання політичного життя сучасної світової спільноти.
Вищезазначеними кроками ми створили перспективу для цілої низки досліджень, що можуть формуватись за різними критеріями. Наприклад, багатообіцяючими є гіпотези щодо аналізу механізмів прояву принципу спадкоємності у відповідності до сфери аналізу: соціальної, економічної, духовної тощо. Також перспективним може стати аналіз взаємозв’язку культурологічного ядра з відповідними інваріантами інших сфер суспільства та багато інших аспектів даного дослідження.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аванесова Г. А. Синергетические аспекты межцивилизационного взаимодействия в условиях глобализации. / Г. А. Аванесова // Синергетическая парадигма. – 2003. – № 1. – С. 463 – 477 .
2. Акофф Р. Л. Планирование будущего корпорации. / Р. Л. Акофф – [общ. ред. и предисл. В. И. Данилова-Данильяна]. – М. : Прогресс, 1985 – 327 с.
3. Акуленко В. І. Культурна спадщина людства: Збереження та використання. / В. І. Акуленко / НАН України. Інститут держави і права імені В.М. Корецького. – Київ, 2002. – 160 с.
4. Алтухов В. Л. Философия многомерного мира. / В. Л. Алтухов // Общественнне науки и современность. – 1992 – № 1. – С. 15 – 27.
5. Андрущенко В. П. Організоване суспільство. Проблема організації та суспільної самоорганізації в період радикальних трансформацій в Україні на рубежі століть: Досвід соціально-філософського аналізу. / В. П. Андрущенко. – К. : ТОВ “Атлант ЮемСі”, 2005. – 498 с.
6. Анисимов С. Ф. Ценности реальные и мнимые (критика христианского истолкования и использования ценностей жизни и культуры). / С. Ф. Анисимов. – М. : “Мысль”, 1970. – 183 с.
7. Антипов Г. А. Проблемы методологии исследования общества как целостной системы. / Г. А. Антипов, А. Н. Кочергин, [отв.ред. Ю. Г. Марков] / АН СССР. СО. Институт истории, филологии и философии. – Новосибирск : Наука. СО., 1988. – 258 с.
8. Аристотель Сочинения: в 4 т. / В. Ф. Асмус (ред.) / АН СССР. Институт философии. – М. : Мысль, 1975. – 550 с.
9. Афанасьев В. Г. Системность и общество. / В. Г. Афанасьев. – М. : Политиздат, 1980. – 368 с.
10. Бабкин В. Д. Народ и власть. / В. Бабкин, В. Селиванов. – К. : Манускрипт, 1996. – 446 с.
11. Бабкина О. В. Неоконсервативные политические теории Запада: сущность, проблемы, тенденции развития: дис... доктора полит. наук: 23.00.03 / О. В. Бабкина / АН Украины. Институт философии. – К., 1992. – 366 арк.
12. Бабкіна О. В. Демократичні детермінанти трансформації українського суспільства / О. В. Бабкіна // Матеріали міжнародної науково-теоретичної конференції [“Трансформація політичних систем на постсоціалістичному просторі”], (Київ, 8 – 9 лютого 2006 року) / Укладач Г. О. Нестеренко / За ред. В. П. Беха. – К. : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2006. – 364 с.
13. Бакиров В. С. Ценностное сознание и активизация человеческого фактора. / В. С. Бакиров. – Х. : Высшая школа, 1988. – 150 с.
14. Барановський Ф. Спільність внутрішніх та євроінтеграційних потреб вдосконалення політичної системи України. / Ф. Барановський // Політичний менеджмент. – 2008. – № 4. – С. 57 – 65.
15. Барулин В. С. Социальная философия: [Учебник для студентов вузов]. / В. С. Барулин. – 2-е изд., испр. и доп. – М. : Фаир – Пресс, 2002. – 500 с.
16. Баскаков А. Я. Методология научного исследования: [Учебное пособие для студентов вузов]. / А. Я. Баскаков, Н. В. Туленков / Межрегиональная академия управления персоналом (МАУП) – К. : МАУП, 2002. – 214 с.
17. Бебик В. М. Політологія для політика і громадянина: [Монографія]. / В. М. Бебик. – К. : МАУП, 2003. – 424 с.
18. Бебик В. “Третя республіка”: державний устрій та ідеологія. / В. Бебик, О. Самойленко, Н. Трач // Політичний менеджмент. – 2007. – № 4. – С. 3 – 13.
19. Бевзенко Л. Життєвий успіх, цінності, стилі життя / Л. Бевзенко // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2007. – № 4. – С. 132 – 151.
20. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. Опыт социального прогнозирования. / Д. Белл / [В. Л. Иноземцев (пер. с англ.)]. – М. : Academia, 1999. – 787 с.
21. Белл Д. Прихід постіндустріального суспільства // Сучасна зарубіжна соціальна філософія: Хрестоматія. / [Віталій Лях (упоряд.)] / Міжнародний фонд “Відродження”. – К. : Либідь, 1996. – С. 194 – 250.
22. Белл Д. Социальные рамки информационного обшества: Пер. с англ. // Новая технократическая волна назападе / [П. С. Гуревич (сост.)]. – М. : Прогресс, 1986. – С. 330 – 342.
23. Берг Р. Л. Генетика и эволюция: Избранные труды. / Р. Л. Берг / [отв. ред. С. И. Малецкий, Л. Д. Колосова] / РАН СО. Институт цитологии и генетики. – Новосибирск : ВО “Наука”. Сибирская издательская фирма, 1993. – 283 с.
24. Бех В. П. Фірма в дискурсі організменої ідеї: [Монографія]. / В. П. Бех, А. В. Гашенко – Суми : ВТД “Університетська книга”, 2006. – 376 с.
25. Бех В. П. Генезис соціального організму країни: [Монографія] / В. П. Бех – 2-е вид., доп. – Запоріжжя : Просвіта, 2000. – 288 с.
26. Бех В. П. Социальный организм. / В. П. Бех. – Запорожье : РА “Тандем-У”, 1998 – 186 с.
27. Бех Ю. В. Саморозгортання соціального світу: [Монографія]. / Ю. В. Бех. – К. : Видавництво Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, 2007. – 248 с.
28. Біологічний словник. / За ред. К. М. Ситника, О. П. Топачевського. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К. : Вища школа, 1986. – 679 с.
29. Биология: Большой энциклопедический словарь. / Абрамов И. В., Абрамов И. И., Агафонов Н. П., Агре Н. С., Адрианов О. С. / [М. С. Гиляров (гл.ред.)]. – 3-е репр. изд. – М. : Большая Российская энциклопедия, 1999. – 864 с. – (Большие энциклопедические словари).
30. Биология: Справочное пособие. / А. А. Слюсарев, А. В. Самсонов, В. Н. Мухин и др. / [ред. В. А. Мотузного (ред.)]. – К. : Вища школа, 1985. – 368 с.
31. Биология. Толковый словарь с английскими эквивалентами. / В. П. Андреев, А. Г. Макаров, Г. И. Дубенская, Е. Ф. Сороколетова. – СПб. : Лань, 1999. – 448 с.
32. Блауберг И. В. Системный подход: предпосылки, проблемы, трудности. / Блауберг И. В., Садовский В. Н., Юдин Э. Г. – М. : “Знание”, 1969. – 48 с.
33. Бляхер Л. Я. Проблема наследование приобретенных признаков. История априорных и эмпирических попыток ее решения / Л. Я. Бляхер. – М. : Издательство “Наука”, 1971. – 274 с. – (Шмуцтит : АН СССР. Институт истории естествознания и техники).
34. Бойко-Бойчук Л. Методика синергетичного аналізу соціально-політичних систем (теоретичний аспект). / Л. Бойко-Бойчук // Людина і політика. – 2004. – № 4. – С. 92 – 105.
35. Брайс Д. Современные демократии. / Д. Брайс. – М. : “Прогресс”, 1992. – 203 с.
36. Бульбенюк С. Проблеми демократизації України: теоретичний і прикладний аспекти. / С. Бульбенюк // Політичний менеджмент. – 2008. – № 3. – С. 62 – 70.
37. Бурлачук В. Ф. Символ и власть: роль символических структур в построении картины социального мира. / В. Ф. Бурлачук / НАН Украины; Институт социологиии (Киев) – К. : Институт социологии НАН Украины, 2002. – 266 с.
38. Быченков В. М. Сверхколлективные образования и безликие формы социальной субъективности. / В. М. Быченков. – М. : Российская академия социальных наук, 1996. – 976 с.
39. Вагурин В. А. Синергетика эволюции современного общества. / В. А. Вагурин. – Луганск : Копицентр, 2005. – 200 с.
40. Варзар І. М. Політична етнологія як наука: теоретико-методологічний і науковча-праксеологічні аспекти: дис... доктора політ. наук: 23.00.03 / І. М. Варзар / НАН України. Інститут держави і права імені В. М. Корецького. – К., 1995. – 369 арк.
41. Варзар І. М. Тріадний принцип структуризації та функціональної ієрархізації соціальної і політичної систем транзитного суспільства. / І. М. Варзар // Матеріали міжнародної науково-теоретичної конференції [“Трансформація політичних систем на постсоціалістичному просторі”], (Київ, 8 – 9 лютого 2006 року). / Укладач Г. О. Нестеренко / За ред. В. П. Беха. – К. : Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, 2006. — 364 с.
42. Василенко И. А. Диалог цивилизаций: социокультурные проблемы политического партнерства. / И. А. Василенко / Московский государственный университет имени М. В. Ломоносова. Философский факультет. – М. : Эдиториал УРСС, 1999. — 272 с.
43. Василькова В. В. Порядок и хаос в развитии социальных систем: (Синергетика и теория социальной самоорганизации). / В. В. Василькова. – СПб. : Издательство “Лань”, 1999. – 480 с. – (Серия: “Мир культуры, истории и философии”).
44. Василькова В. В. Синергетика и социологический эволюционизм. / В. В. Василькова // Синергетическая парадигма. – 2003. – № 1. – С. 50 – 58.
45. Гегель Г. В. Ф. Лекции по философии истории. / [А. М. Воден (пер.), Ю. В. Перов (вступ. ст.), К. А. Сергеев (вступ.ст.)]. – СПб. : Наука, 2000. – 479 с. – (Слово о сущем).
46. Гегель Г. В. Ф. Сочинения / Г. В. Ф. Гегель. – М. : Наука, 1959. – . –
Т. IV. – М. – 440 с.
47. Генетические коды цивилизации: материалы третьей научной конференции [“Человек и природа – проблема социоестественной истории”], (сентябрь 1994 г., Феодосия, Республика Крым) / [Кульпин Э. С. (ред.)]. – М. : “Московский лицей”, 1995. – 200 с.
48. Герцен А. И. Сочинение в девяти томах. / А. И. Герцен / [под общей ред. В. П. Волгина и др.]. – М. : Гослитиздат, 1955. – .–
Т. 2 : – Дилетантизм, 1955. – 515 с.
49. Гиппократ Избранные книги. / [В. П. Карпов (ред., вступ. ст. и примеч.), В. И. Руднев (пер.)]. – М. : Сварог, 1994. – 736 с.
50. Гісем О. В. Історія України в таблицях. / Гісем О. В., Мартинюк О. О., Трухан О. Ф. – Х. : Книжковий Клуб “Клуб Сімейного Дозвілля”, 2007. – 478 с.
51. Глазко В. І. Цивілізаційні кризи і революції: генно-культурна парадигма / В. І. Глазко // Вісник НАН України. – 2006. – № 9. – С. 24 – 43.
52. Глотов М. Б. Преемственность социальная // Социологическая энциклопедия. В 2 т. / [В. Н. Иванов (гл.ред.)] / Национальный общественно-научный фонд. – М. : Мысль, 2003 – .–
Т. 2. : Н – Я. – С. 249 – 250.
53. Головаха Є. Основні етапи і тенденції трансформації українського суспільства: від перебудови до “помаранчевої революції”. / Є. Головаха, Н. Паніна // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2006. – № 3. – С. 32 – 51.
54. Головнев А. Конечная Вселенная: Физико-философская концепція. / А. Головнев. – К. : Издательский Дом Дмитрия Бураго, 2002. – . –
Кн. 1: Три тайны Вселенной: Мироздания, Жизнь, Разум. – 344 с.
55. Горбатенко В. П. Модернізація українського суспільства у контексті сучасних цивілізаційних процесів: дис... доктора політ. наук: 23.00.02 / В. П. Горбатенко / НАН України; Інститут держави і права імені В. М. Корецького. – К., 1999. – 379 арк.
56. Горбатенко В. П. Постмодерн і трансформація ціннісної основи людського буття. / В. П. Горбатенко // Політичний менеджмент. – 2005. – № 1. – С. 3 – 13.
57. Горбатенко В. П. Стратегія модернізації суспільства: Україна і світ на зламі тисячоліть / В. П. Горбатенко. – К. : Академія, 1999. – 239 с.
58. Горбатенко В. П. Ціннісні аспекти реформування політичної системи України. / В. П. Горбатенко // Політичний менеджмент. – 2007. – № 3. – С. 9 – 12.
59. Горєлов М. Є. Цивілізаційна історія України. / Горєлов М. Є., Моця О. П., Рафальський О. О. / НАН України; Інститут політичних і етнонаціональних досліджень; Інститут археології. – К. : ТОВ УВПК “ЕксОб”, 2005. – 632 с.
60. Грачев Г. В. Личность и общество в условиях кардинальних общественных изменениний: формирование концепции информационно-психологической безопасности / Г. В. Грачев // Синергетическая парадигма. – 2003. – № 1. – C. 312 – 330.
61. Грееф Г. Общественный прогресс и регресс. / Г. Грееф. – СПб. : Типография Ю. Н. Эрлих, 1896.
62. Грушевський М. С. З політичного житя Старої України: Розвідки, статї, промови / М. С. Грушевський. – К., 1917. – 127 с. – Описано мовою оригіналу.
63. Грушевський М. С. Історія України-Русі: В 11 т., 12 кн. / П. С. Сохань (голова ред.кол. ) / НАН України; Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського та ін. – 2.вид. – К. : Наукова думка, 1991. – .– (Пам’ятки історичної думки України).
Т. 5 : Суспільно-політичний і церковний устрій і відносини в українсько-руських землях XIV-XVII віків. – 687 с.
64. Дарвин Ч. Происхождение видов путем естественного отбора или сохранение благоприятных рас в борьбе за жизнь. / [А. Л. Тахтаджян (отв.ред.)]. / РАН / – 2-е изд., доп. – СПб. : Наука, 2001. – 568 с. – (Серия “Классики науки”).
65. Дашков Г. В. Наследование // Социологическая энциклопедия. В 2 т. / [В. Н. Иванов (гл.ред.)]. / Национальный общественно-научный фонд. — М. : Мысль, 2003 – .–
Т. 2. : Н – Я. – С. 17 – 18.
66. Данилов-Данильян В. И. Моделирование: системно-методологический аспект. / Данилов-Данильян В. И., Рыбкин А. А. // Системные исследования. – М., 1982. – С. 182 — 209.
67. Делакрое К. Х. Синергетика и познание социальных трансформаций / К. Х. Делакрое // Синергетическая парадигма. – 2003. – № 1. – С. 18 – 35.
68. Дмитренко М. А. Формування політичної культури особистості в умовах трансформації суспільства (політологічний аналіз): дис... кандидата політ. наук : 23.00.03 / М. А. Дмитренко / АПН України. Інститут вищої освіти. – К., 2005. – 190 арк.
69. Додонов Р. А. Теория ментальности: учение о детерминантах мыслительных автоматизмов. / Р. А. Додонов / Запорожский государственный университет. – Запорожье : РА “Тандем-У”, 1999. – 256 с.
70. Драгневич О. В. Спадкування: за законом і за заповітом / О. В. Драгневич. – К. : Видавець Фурса С. Я., 2005. – 60 с. – (Серія “Правовий всеобуч населення”).
71. Дробницкий О. Г. Ценность. / О. Г. Дробницкий // Философская энциклопедия. – Т. 5. – М. : Государственное научное издательство “Советская энциклопедия”, 1970. – С. 462.
72. Дьяченко А. П. Словарь авторских терминов, понятий и названий. / А. П. Дьяченко. – М. : ИКЦ “Академкнига”, 2003. – 376 с.
73. Дьяченко Н. В. Преемственность в развитии культуры и культурный процесс: [учеб. пособие] / Н. В. Дьяченко. — Харьков : Изд-во при ХГУ “Основа”, 1984. – 84 с.
74. Дьяченко Н. В. Отрицание и преемственность в развитии культуры. / Н. В. Дьяченко. – Харьков : Изд-во при ХГУ “Основа”, 1992. – 171 с.
75. Егоров В. К. Еще раз об осмыслении культуры: чтобы нове предложения не затмили проверенные. / В. К. Егоров // Синергетическая парадигма. – 2003. – № 1. – С. 370 – 384.
76. Жюлиа Дидье Философский словарь / Жюлиа Дидье / [Н. В. Андреева (пер. на рус.яз)]. – М. : Международные отношения, 2000. – 539 с.
77. Заіка Ю. О. Становлення та розвиток спадкового права в Україні. / Ю.О. Заіка. – К. : Національна академія внутрішніх справ України, 2004. – 280 с.
78. Закономерности развития сложных систем: эволюция и надмолекулярные неравновесные явления. / Э. Н. Елисеев, В. В. Бакакин, Н. В. Белов и др. / [под ред. К. О. Кратца, Э. Н. Елисеева]. – Л. : “Наука”, Ленинградское отделение, 1980. – 343 с.
79. Захарченко М. В. Історія соціології від античності до початку ХХ ст. : [посібник для студентів вузів]. / М.В. Захарченко, О. І. Погорілий. – К. : Либідь, 1993. – 336 с.
80. Зеленько Г. І. “Навздогінна модернізація”: досвід Польщі та України / Зеленько Г. І. – К. : Критика, 2003. – 216 с. – (Серія “Критичні студії”).
81. Зеленко Г. І. Україна і Польща: моделі політичної модернізації: дис... кандидата політ. наук: 23.00.02 / Г. І. Зеленько / НАН України. Інститут політичних та етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса. – К., 2001. – 190 арк.
82. Зубков С. А. Политическое развитие и его движущие силы в современном обществе : [учеб. пособие]. / С. А. Зубков, А. И. Панов. – М. : МИИТ, 2000. – 164 с.
83. Исаев В. Д. Человек в пространстве цивилизации и культуры / В. Д. Исаев. – Луганск : Світлиця, 2003. – 188 с.
84. Исмаилов Ф. Ю. Преемственность в историческом процессе. / Ф. Ю. Исмаилов / [под ред. Ж. Т. Туленова]. – Ташкентский педагогический институт имени Низами. – Ташкент : Изд-во “Фан” Узбекской ССР, 1989. – 174 с.
85. Іскакова Г. Політичні процеси на пострадянському просторі: тенденції, протиріччя, перспективи / Г. Іскакова // Політичний менеджмент. – 2007. – № 3. – С. 128 – 134.
86. Історія держави і права України: Курс лекцій. / [Шевченко О. О., Самохвалов В. О., Шевченко М. О., Капелюшний В. П.; Гончаренко В. Г. (ред.)]. – К. : Вентурі, 1996. – 288 с.
87. Історія світової кльтури: [Навч. посіб. для студ гуманіт спец. вищ. навч.закл.]. / [Л. Т. Левчук, В. І. Панченко, О. В. Шинкаренко, В. С. Гриценко, В. В. Єфименко]. – 4-е вид., стереотип. – Київ : Либідь, 2003. – 368 с.
88. Історико-політичні уроки української державності: енциклопедичний словник / [Відп. ред. Ю. І. Римаренко] / НАН України. Інститут держави і права імені В. М. Корецького та ін. – К.; Донецьк, 1998. – 544 с.
89. Каган М. С. Философская теория ценностей. / М. С. Каган. – СПб. : Петрополис, 1997. – 205 с.
90. Калініченко М. Влада громадянського суспільства: [Монографія]. / М. Калініченко. – Суми : ВТД “Університетська книга”, 2006. – 175 с.
91. Картель Н. А. Генетика: Энциклопедический словарь. / Н. А. Картель, Е. Н. Макеева, А. М. Мезенко / Институт генетики и цитологии НАН Беларуси, Белоруский республиканский фонд фундаментальных исследований. – Минск : Тэхнология, 1999. – 448 с.
92. Категоренко О. І. Трансформаційні та модернізаційні аспекти політичної системи сучасної України: політологічний аналіз: дис. ... кандидата політ. наук: 23.00.02 / О. І. Категоренко / НАН України. Інститут політичних і етнонаціональних досліджень. – К., 2004. – 183 арк.
93. Качуровський М. О. Синергетика: нове мислення: [навч. посібник]. / Качуровський М. О., Наумкіна О. А., Цикін В. О. / Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка – Суми : СумДПУ, 2004. – 128 с.
94. Клир Дж. Системология. Автоматизация решения системных задач. / Дж. Клир / [пер. с англ. М. А. Зуева]. – М. : Радио и связь, 1990. – 539 с.
95. Колеватов В. А. Социальная память и познание / В. А. Колеватов. – М. : Мысль, 1984 – 190 с.
96. Корнієнко В. О. Політичний ідеал: проблеми еволюції та втілення в умовах сучасного суспільного розвитку: дис... доктора політ. наук: 23.00.03 / В. О. Корнієнко / Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова. – К., 2002. – 413 арк.
97. Космина В. Г. Вступ до історії сучасної цивілізації: Конспект лекційного курсу: Навчальний посібник для студентів гуманітарних спеціальностей. / В. Г. Космина / Запорізький державний університет. – Запоріжжя : Просвіта, 2001. – 76 с.
98. Костюк В. Н. Изменяющиеся системы / В. Н. Костюк / РАН ВНИИ системных исследований. – М. : Наука, 1993. – 352 с.
99. Костюк В. Н. Теория эволюции и социоэкономические процессы. / В. Н. Костюк. – М. : Эдиториал УРСС, 2001. – 176 с.
100. Крип’якевич І. П. Історія України. / І. П. Крип’якевич. – Львів : Світ, 1990. – 519 с. – (Пам’ятки Історичної думки України).
101. Крисаченко В. С. Философский анализ эволюционизма. / В. С. Крисаченко / отв. ред. В. Л. Храмова / АН УССР. Институт философии. – К. : Наукова думка, 1990. – 216 с.
102. Кудрявцев В. Н. Социальные деформации: (причины, механизмы и пути преодоления) / В. Н. Кудрявцев / РАН. Институт государства и права. – М., 1992. – 134 с.
103. Кули Ч.Х. Человеческая природа и социальный порядок. / Ч. Х. Кули / пер. с англ. – М. : Идея – Пресс, ДИК, 2000. – 309 с. – (Университетская библиотека).
104. Кухтенко А. И. Эволюция, коэволюция, хаос. / А. И. Кухтенко. – К., 1993. – 37 с.
105. Кухтенко А. И. Аналитическая теория логико-динамических систем. / А. И. Кухтенко. – К., 1994. – 45 с. – (Перепр. / НАН Украины ; Институт кибернетики имени В. М. Глушкова; 94 – 20).
106. Кучмаева И. К. Культурное наследие: современные проблемы. / И. К. Кучмаева / [отв.ред. А. И. Арнольдов]. – АН СССР, Институт философии – М. : Наука, 1987. – 173, [1] с.
107. Кучмаева И. К. Социальные закономерности и механизмы наследования культуры. / И. К. Кучмаева – М. : Государственная академия славянской культуры, 2006. – 277 с.
108. Лайон Д. Інформаційне суспільство: проблеми та ілюзії. / Д. Лайон // Сучасна зарубіжна соціальна філософія: Хрестоматія. / [Віталій Лях (упоряд.)]. / Міжнародний фонд “Відродження”. – К. : Либідь, 1996. – С. 362 – 380.
109. Лапкин В. В. Концепция эволюционного усложнения мировой политической системы. / В. В. Лапкин, В. И. Пантин // Политические исследования. – 2006. – № 1. – С. 157 – 174.
110. Ленин В. И. Полное собрание сочинений в 40 т. / В. И. Ленин / Институт марксизма-ленинизма при ЦК КПСС. – 5-е изд. – М. : Политиздат, 1977 – . –
Т. 29. – 1977. – 535 с.
111. Леонтьєва Л. Проблема протидії інформаційно-психологічному впливу в сучасних умовах. / Л. Леонтьєва // Людина і політика. – 2004. – № 4. – С. 65 – 73.
112. Лобань Т. Особливості українського менталітету та його вплив на процес державного будівництва в Україні. / Т. Лобань // Людина і політика. – 2004. – № 4. – С. 106 – 112.
113. Лосев А. Ф. Сущность. / И. Т. Фролов (ред.) – 7-е изд., перераб. и доп. – М. : Республика, 2001. – С. 550.
114. Лукашев А. В. Принцип эволюции. / А. В. Лукашев. – СПб. : Издательский дом “Бизнес-Пресса”, 2000. – 238 с.
115. Луман Н. Власть. / Н. Луман / [пер. с нем. А.Ю. Антоновского]. – М. : Праксис, 2001. – 256 с.
116. Лясота А. Є. Політичні традиції у забезпеченні динамічної рівноваги політичної системи: дис... кандидата політ. наук: 23.00.02 / А. Є. Лясота / Дніпропетровський національний університет. – Д., 2005. – 220 арк.
117. Мартинюк С. Є. Генезис інформаційної цивілізації: [Монографія]. / С. Є. Мартинюк. – Запоріжжя : Просвіта, 2002. – 150 с.
118. Масуда Й. Гіпотеза про генезис Ноmosapiens. / Й. Масуда // Сучасна зарубіжна соціальна філософія: Хрестоматія. / [Віталій Лях (упоряд.)] / Міжнародний фонд “Відродження”. – К. : Либідь, 1996. – С. 335 – 361.
119. Методологія соціального пізнання: здобутки та проблеми. Матеріали Всеукраїнскої науково-теоретичної конференції 25 травня 2005року / [В. І. Воловик (голова редкол.)] / Інститут вищої освіти АПН України; Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова; Запорізький національний університет; Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти. – Київ–Запоріжжя : Просвіта, 2005. – 332 с.
120. Михальченко М. Політичні ризики в сучасній України: виклики й відповіді. / М. Михальченко // Політичний менеджмент. – 2007. – № 3. – С. 3 – 8.
121. Михальченко М. Цивілізаційна чи ціннісна розколотість України? / М. Михальченко, Ю. Шайгородський // Політичний менеджмент. – 2006. – № 6. – С. 18 – 28.
122. Моисеев Н. Н. Современный антропогенез и цивилизационные разломы (эколого-политический анализ). / Н. Моисеев / Международный независимый эколого-политологический университет – М. : МНЭПУ, 1994. – 47 с.
123. Моисеев Н. Н. Человек и ноосфера. / Н. Н. Моисеев. – М. : Молодая гвардия, 1990. – 351 с.
124. Мостяєв О. Світ як затриманий розпад: Роздуми щодо еволюції відкритих систем. / О. Мостяєв. – К. : МП “Леся”, 2004. – 346 с.
125. Нагорний В. Сутнісні проблеми політичної культури України. / В. Нагорний // Політичний менеджмент. – 2006. – № 5. – С. 83 – 94.
126. Налимов В. В. Реальность нереального. Вероятностная модель бессознательного. / Налимов В. В., Дрогалина Ж. А. – М. : Изд-во “Мир идей”, АО АКРОН, 1995. – 432 с.
127. Налимов В. В. Разбрасываю мысли. В пути и на перепутье. / В. В. Налимов. – М. : Прогресс-Традиция, 2000. – 344 с.
128. Налимов В. В. Самоорганизация как творческий процесс: философский аспект. / В. В. Налимов // Синергетическая парадигма. – 2002. – № 1. – С. 143 – 154.
129. Наследование // Биология: Энциклопедия / Гл. ред. М. С. Гиляров. – М.: Большая Росийская Энциклопедия, 2003. – 884 с. – С. 394.
130. Наследственность // Биология: Энциклопедия / Гл. ред. М. С. Гиляров. – М.: Большая Росийская Энциклопедия, 2003. – 884 с. – С. 395.
131. Негодаев И. А. На путях к информационному обществу / И. А. Негодаев. – Ростов-на-Дону, 1999. – 396 с.
132. Николаева М. И. Политическая система современной Украины: процессы институциональных изменений и стабилизации: дис... кандидата полит. наук: 23.00.02 / М. И. Николаева / Одесский национальный университет имени И. И. Мечникова. – О., 2003. – 192 л.
133. Ніколаєв Є. Постіндустріальний процес як виклик для інституту держави. / Є. Ніколаєв // Політичний менеджмент. – 2008. – № 2. – С. 144 – 155.
134. Новакова О. В. Політична модернізація та розвиток демократичних процесів в сучасній Україні: дис. ... доктора політ. наук: 23.00.02 / О. В. Новакова / Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля. – Луганск, 2007. – 386 арк.
135. Новейший философский словарь. / А. А. Грицанов (сост. и гл. науч. ред.). – 3.изд., испр. – Минск : Книжный Дом, 2003. – 1279 с. – (Серия “Мир энциклопедий”).
136. Оборотов Ю. М. Традиції та новації в правовому розвитку: [Монграфія]. / Ю. М. Оборотов. – Одеса : “Юридична література”, 2001. – 160 с.
137. Оборотов Ю. М. Традиції та оновлення правовій сфері: питання теорії (від пізнання до розуміння права): [Монграфія]. / Ю. М. Оборотов. – Одеса : “Юридична література”, 2002. – 280 с.
138. Обушний М. І. Політологія: Довідник, навч. посіб. / М. І. Обушний, А. А. Коваленко, О. І. Ткач, [за ред. М. І. Обушного] / Київський національний університет імені Т. Г. Шевченка. – К. : Довіра, 2004. – 599 с.
139. Олех Л. Г. Цивилизация и революции. / Л. Г. Олех / [отв.ред. А. Т. Москаленко]. – Новосибирск : Наука. СО., 1989. – 192 с. – (История и современность).
140. Оноприенко Ю. И. Биологическая организация и наследственная информация. / Ю. И. Оноприенко. – АН СССР, Дальневосточное отделение, Биологический почв. институт. – Владивосток : ДВО АНСССР, 1990. – 168, [2] с.
141. Остапенко М. А. Політична культура сучасноїмолоді в Україні (на прикладі вузів м. Києва): дис... кандидата політ. наук: 23.00.03 / М. А. Остапенко / Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова. – К., 2000. – 207 арк.
142. Остапенко М. А. Політичний плюралізм як базова цінність політичної культури демократичного типу. / М. А. Остапенко // Матеріали міжнародної науково-теоретичної конференції [“Трансформація політичних систем на постсоціалістичному просторі”], (Київ, 8-9 лютого 2006 року) / Укл. Г. О. Нестеренко / За ред. В. П. Беха. – К. : Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, 2006. – 364 с.
143. Павленко Ю. В. Історія світової цивілізації. Соціокультурний розвиток людства: [Навч. посібник для студ гуманітарних факультетів вищих навчальних закладів] / Ю. В. Павленко / Міжнародний фонд Відродження. – К. : Либідь. – 1996. – 358 с. – (Програма “Трансформація гуманітарної освіти в Україні”).
144. Павлов Т. Избранные философские произведения. В 4-х т. / Т. Павлов / [пер. с болг. ред. О.И.Попов]. – М. : Иностранная литература, 1961, – . –
Т.1. – 1961. – 602 с.
145. Перминова О. С. Профессионализм как реализация жизненного смысла. / О. С. Перминова // Кадры предприятия. –2002. – № 2. – С. 55 – 71.
146. Пилипенко В. Е. Социальный морфогенез: эволюция и катастрофы (синергетический подход). / Пилипенко В. Е., Поддубний В. А., Черненко И. В.; [отв. ред. Ю. Н. Пахомов] / АН Украины; Институт социологии (Киев). – К. : “Наукова думка”, 1993. – 96 с.
147. Плотинский Ю. М. Модели социальных процессов: Учебное пособие для высших учебных заведений. / Ю. М. Плотинский. – изд. 2-е, перераб. и доп. – M. : Логос, 2001. – 296 с.
148. Плохинский Н. А. Наследуемость. / Н. А. Плохинский / [отв. ред. канд. биол. наук З. С. Никоро]. – Новосибирск : Редакционно-издательский отдел сибирского отделения АНСССР, 1964. – 196 с.
149. Повороты истории: Постсоциалистические трансформации глазами немецких исследователей: в 2 т. / Европейский ун-т в Санкт-Петербурге. Факультет политических наук и социологии; Общество социальных исследований и публицистики (GSFP); [Владимир Гельман (науч.ред.), Петра Штыков (ред.сост.), Симона Шваниц (ред.сост.)]. – СПб. ; М. ; Берлин : Европейский университет в Санкт-Петербурге; Летний сад; Berliner Debatte Wissenschafftsverlag, 2003. – .–
Т. 1: Постсоциалистические трансформации: теоретические подходы. – 2003. – 510 с.
150. Пойзнер Б. Н. Хаос, порядок, время в древних картинах мира. / Б. Н. Пойзнер // Синергетическая парадигма. – 2003. – № 1. – С.508 – 518
151. Политическая энциклопедия: В 2 т. / Национальный общественно- научный фонд / Г. Ю. Семигин (пред. науч.-ред.совета). – М. : Мысль, 2000. – . –
Т. 1 : А – М. – 752 с.
152. Политическая энциклопедия: В 2 т. / Национальный общественно- научный фонд / Г. Ю. Семигин (пред.науч.-ред.совета). – М. : Мысль, 2000. – . –
Т. 2 : Н – Я. – 704 с.
153. Политические системы современности: (Очерки). / [Ф. М. Бурлацький, Г. Н. Манов, В. Г. Каленский и др.; отв. ред. Ф. М. Бурлацкий, В. Е. Чиркин]. – М. : “Наука”, 1978. – 253 с.
154. Політична історія України ХХ ст.: у 6 т. / О. В. Гарань, О. М. Майброда, Ю. І. Шаповал та ін. / НАН України. Інститут політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса – К. : Генеза, 2003. – . –
Т. 6 : Від тоталітаризму до демократії (1945 – 2002). – 696 с.
155. Політична система сучасної України: особливості становлення, тенденції розвитку. / [Курас І. Ф, Рудич Ф. М., Балабан Р. В. та ін.]. – К. : Парламентське вид-во, 1998. – 350 с.
156. Політологічний енциклопедичний словник. / В. Б. Авер’янов, І. В. Алесєєнко, С. С. Андрєєв, О. В. Антонюк / [Ю. С. Шемшученко (відп. ред.), В. П. Горбатенко (упоряд.)]. – 2-е вид., доп. і перероб. – К. : Ґенеза, 2004. – 736 с. – (НАН України; Інститут держави і права імені В. М. Корецького; Українська асоціація політологів).
157. Політологічний словник: [навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.]. / М. Ф. Головатий, О. В. Антонюк (ред.): Міжрегіональна академія управління персоналом. – К. : МАУП, 2005. – 792 с.
158. Политология: Словарь-справочник. / [М. А. Василик, М. С. Вершинин, Л. Д. Козырева, И. А. Барыгин, Ю. В. Косов]. – М. : Гардарики, 2000. – 328 с. – (Disciplinae).
159. Политология: [Учеб. пособ. для студ. вузов]. / [Н. И. Сазонов, А. А. Фисун, В. И. Чигиринов и др; Н. И. Сазонов (ред.-сост.)]. / Харковский национальный университет имени В. Н. Каразина. – Харьков : Фолио, 2001. – 831 с.
160. Політологія: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. / Антоненко В. Г., Бабкін В. Д., Бабкіна О. В., Бебик В. М., Головатий М. Ф.; [О. В. Бабкіна (ред.), В. П. Горбатенко (ред.).] – 2. вид., перероб., доп. – К. : Видавничий центр “Академія”, 2001. – 526 с. – (Серия “Альма-матер”).
161. Політологія: підручник. / Антоненко В. Г., Бабкін В. Д., Бабкіна О. В., Бебик В. М., Головатий М. Ф.; [О. В. Бабкіна (ред.), В. П. Горбатенко (ред.).] – 3. вид., перероб., доп. – К. : Видавничий центр “Академія”, 2008. – 567 с. – (Серия “Альма-матер”).
162. Політологія: Термінологічний словник. / Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв / Є. М. Луценко (уклад.). – К. : ДАКККіМ, 2005. – 176 с.
163. Поляков В. А. Эволюция человечества. Закономерности развития цивилизации / В. А. Поляков / Международная научная школа универсологии (МНШУ); Международный союз академий (МСА); Российская национальная академия управления, межсистемного прогнозирования и кардинальной психологии (РНАУМПКП); Всеукраинская академия управления, межсистемного прогнозирования и кардинальной психологии (УАУМПКП); Беларусское отделение МНШУ (ОЭС). – М. : Издательство “Национальной академии управления, межсистемного прогнозирования и кардинальной психологии”, 2002. – 40 с. – (Причинная системология, социосистемология, универсология).
164. Пономарев А. А. Синергетика живих систем / А. А. Пономарев / НАН Украины. Научно-учебный центр прикладной информатики . – Киев, 2004. – 77 с.
165. Популярний энциклопедический словарь. – М. : Научное издательство “Большая Российская энциклопедия”, 2001. – 1583 с.
166. Предборська І. М. Мінливість, соціум, людина: [Монографія]. / І. М. Предборська. – Суми : “Слобожанщина”, 1995. – 136 с.
167. Преемственность поколений как социальная проблема / [Редколлегия: канд. филос. наук Л. Н. Москвичев (отв. ред) и др.]. – М. : Изд-во “Мысль”, 1973. – 295 с.
168. Проблема взаимосвязи организации и эволюции в биологии: (советско-польское ис