ПРИНЦИП СУБСИДІАРНОСТІ У МІСЦЕВОМУ САМОВРЯДУВАННІ КРАЇН ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ ТА УКРАЇНИ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

СОФІНСЬКА Ірина Дмитрівна

УДК 342.553 (4 + 477)

ПРИНЦИП СУБСИДІАРНОСТІ У МІСЦЕВОМУ САМОВРЯДУВАННІ КРАЇН ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ ТА УКРАЇНИ

12.00.02. – конституційне право; муніципальне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
ГУРАЛЬ Павло Федорович,
доктор юридичних наук, доцент

Київ – 2013

ЗМІСТ

ВСТУП.……………………………………………………………………....4
РОЗДІЛ 1. ЗАРОДЖЕННЯ, РОЗВИТОК ТА ДОКТРИНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРИНЦИПУ СУБСИДІАРНОСТІ У МІСЦЕВОМУ САМОВРЯДУВАННІ КРАЇН ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ ТА УКРАЇНИ
1.1. Стан наукових досліджень принципу субсидіарності у місцевому самоврядуванні країн Європейського Союзу та України ...................................14
1.2. Зародження та основні етапи розвитку принципу субсидіарності у місцевому самоврядуванні країн Європи .……………………………………....35
Висновки до першого розділу …………………………………………….55
РОЗДІЛ 2. ПРИНЦИП СУБСИДІАРНОСТІ У МІСЦЕВОМУ САМОВРЯДУВАННІ КРАЇН ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ ТА УКРАЇНИ: МЕТОДОЛОГІЯ ТА ПРАВОВА СУТНІСТЬ
2.1. Методологія дослідження принципу субсидіарності у місцевому самоврядуванні країн Європейського Союзу та України ....……………………57
2.2. Поняття та сутність принципу субсидіарності у місцевому самоврядуванні країн Європейського Союзу та України .....................………..67
2.3. Міжнародне нормативно-правове регулювання принципу субсидіарності та його імплементація у місцеве самоврядування країн Європейського Союзу та України …………….....................................................88
Висновки до другого розділу …………………………………………….110
РОЗДІЛ 3. РЕАЛІЗАЦІЯ ПРИНЦИПУ СУБСИДІАРНОСТІ У МІСЦЕВОМУ САМОВРЯДУВАННІ В КРАЇНАХ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ ТА В УКРАЇНІ
3.1. Основні тенденції розвитку принципу субсидіарності та його вплив на вдосконалення місцевого самоврядування країн Європейського Союзу…114
3.2. Перспективи впровадження принципу субсидіарності в організацію та діяльність місцевого самоврядування в Україні на основі досвіду країн Європейського Союзу .......................................………...……………………....145
3.3. Створення необхідних умов для ефективної реалізації принципу субсидіарності у системі місцевого самоврядування в Україні .......................164
Висновки до третього розділу ……………………………………………189
ВИСНОВКИ….…………………………………………………………...193
ДОДАТКИ ..................................................................................................198
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………201

ВСТУП

Актуальність теми. В Україні на державному рівні визнано необхідність проведення конституційної, адміністративної, судово-правової, муніципальної реформ, а також окреслено комплекс актуальних перетворень у сфері соціального життя. Перед державною владою України постають нові виклики і проблеми, розв’язання яких потребують сучасних підходів і ефективних рішень. Суттєве значення в цьому процесі має конституційно-правове регулювання організації та функціонування місцевої публічної влади. Досвід країн Європейського Союзу наочно демонструє, що застосування принципу субсидіарності є важливим і позитивним фактором прояву демократії, децентралізації влади та розвитку місцевого самоврядування, ефективного функціонування самостійної та самодостатньої територіальної громади у кожній державі.
Загальна ідея принципу субсидіарності полягає в тому, що органи влади повинні виконувати лише ті види діяльності, які не можуть ефективно здійснюватися на місцевому рівні, а тому вони характеризують принцип субсидіарності як чітке визначення необхідного обсягу допомоги або підтримки, потрібної для виконання завдань чи зобов'язань: «не забагато» і «не замало». Саме тому на конституційному рівні необхідно закріпити механізми, які розкриватимуть нову концепцію організації державної і самоврядної влади.
Рада Європи в своїх актах також використовує принцип субсидіарності, розуміючи його як взаємне доповнення і взаємну змінюваність різних рівнів влади на наддержавному, державному і місцевому (локальному) рівнях. В країнах Європейського Союзу різні аспекти принципу субсидіарності стали предметом наукових дискусій наприкінці ХХ століття. Принцип субсидіарності був зафіксований безпосередньо у конституціях багатьох європейських держав (Іспанії, Італії, Німеччини, Польщі, Франції, Швейцарії тощо).
Сутність принципу субсидіарності, його конституційно-правове закріплення, практика реалізації та роль у розвитку місцевого самоврядування були досить ґрунтовно досліджені німецькими вченими-правниками, починаючи ще з середини ХІХ століття. І лише з другої половини ХХ століття принцип субсидіарності отримав необхідне визнання серед інших європейських та американських науковців, які у своїх працях проаналізували різні теоретичні аспекти застосування цього принципу. До цих вчених, насамперед, належать: Н.В. Барбер, А. Беґґ, Шт. Ґозепат, Кен Ендо, А. Естелла де Нор’єґа, П. Ізензеє, П.Дж. Карроцца, Ф.-Л. Кнемеєр, А. Коломбо, Ш. Мійон-Дельсоль, Д. О’Кіфі, Г.-Ю. Папір, Ж. Пелкман, А. Фьоллесдаль та ін. Отже, ідея принципу субсидіарності має багату та давню традицію існування. Проте в Україні він отримав реальну можливість для дослідження лише наприкінці ХХ століття.
В Україні до сьогодні не існує єдиної позиції щодо значення принципу субсидіарності у місцевому самоврядуванні України, не визначено, в яких публічних відносинах і коли саме можна його використовувати, яку модель конституційно-правового закріплення принципу субсидіарності найбільш доцільно використовувати Україні, тоді як європейська доктрина розглядає різні підходи до вирішення питання місця принципу субсидіарності в організації та діяльності місцевого самоврядування.
Українська національна доктрина фактично не дає відповіді на поставлені питання, оскільки в Україні фактично відсутні системні дослідження принципу субсидіарності у місцевому самоврядуванні. Питанням конституційних засад місцевого самоврядування присвячені наукові праці українських учених М.О. Баймуратова, О.В. Батанова, В.І. Борденюка, П.Ф. Гураля, Б.В. Калиновського, А.М. Колодія, М.І. Козюбри, М.І. Корнієнка, В.В. Кравченка, В.С. Куйбіди, П.М. Любченка, М.П. Орзіха, М.В. Пітцика, В.Ф. Погорілка, Х.В Приходько, М.О. Пухтинського, П.Б. Стецюка, А.Ф. Ткачука, Ю.М. Тодики, В.Л. Федоренка, В.М. Шаповала, Ю.С. Шемшученка та інших дослідників. Аналіз їхніх робіт, які переважно стосуються лише окремих аспектів розвитку місцевого самоврядування, дає підстави стверджувати, що застосування принципу субсидіарності у системі місцевого самоврядування (зокрема між різними територіальними рівнями місцевого самоврядування, між територіальною громадою та створеними нею представницькими і виконавчими органами, їх посадовими особами) та його вплив на розвиток територіальної громади і місцевого самоврядування давно цікавили українських учених-правників, проте їхні дослідження протягом ХХ століття мали дещо епізодичний і фрагментарний характер, оскільки ними не були враховані численні наукові праці європейських учених.
Вектор зовнішньої політики України на інтеграцію до Європейського Союзу вимагає і європейського сприйняття принципу субсидіарності у питанні розподілу повноважень між державною владою і владою місцевого самоврядування, а також розподілу повноважень в самій системі місцевого самоврядування. Беручи до уваги, що питання горизонтального розподілу влади і розподілу повноважень регулюються саме конституційним правом, принцип субсидіарності також підлягає включенню в конституційно-правову матерію.
Важливість принципу субсидіарності для сучасного розвитку місцевого самоврядування в Україні та країнах Європейського Союзу підкреслило актуальність і зумовило звернення дисертанта до даної теми дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проводилось відповідно до п. 4.4.2.3 (Правове забезпечення державного будівництва, розвитку політичної системи та місцевого самоврядування) Основних наукових напрямків та найважливіших проблем фундаментальних досліджень у галузі природничих, технічних і гуманітарних наук на 2009-2013 рр., затверджених Постановою Президії НАН України від 25.02.2009 року № 55; воно відповідає тематиці рекомендованих Національною академією правових наук пріоритетних напрямів розвитку правової науки на 2011-2015 рр., затверджених Постановою загальних зборів від 24.09.2010 р. № 14-10). Тема дисертаційного дослідження «Принцип субсидіарності у місцевому самоврядуванні країн Європейського Союзу та України» затверджена рішенням вченої ради Національної академії внутрішніх справ (протокол № 9 від 29.05.2012 р.) та включена до планів науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт Національної академії внутрішніх справ.
Мета і задачі дослідження. Основною метою дослідження є розкриття конституційно-правового закріплення та визначення сутності принципу субсидіарності у місцевому самоврядуванні країн Європейського Союзу та Україні, а також обґрунтування умов для ефективної реалізація принципу субсидіарності у місцевому самоврядуванні в Україні на основі досвіду країн Європейського Союзу. Для досягнення поставленої мети у даному дисертаційному дослідженні вирішувались такі задачі:
- проаналізувати стан наукового дослідження принципу субсидіарності у місцевому самоврядуванні країн Європейського Союзу та України;
- окреслити теоретико-правові підстави зародження та визначити основні етапи розвитку принципу субсидіарності у місцевому самоврядуванні в країнах Європейського Союзу;
- визначити методологію дослідження принципу субсидіарності у місцевому самоврядуванні країн Європейського Союзу та України;
- сформулювати власне визначення поняття принципу субсидіарності у місцевому самоврядуванні і розкрити його організаційно-правову сутність;
- розкрити міжнародне нормативно-правове регулювання принципу субсидіарності у місцевому самоврядуванні та визначити стан його імплементації в країнах Європейського Союзу та Україні;
- встановити тенденції розвитку принципу субсидіарності та визначити його вплив на вдосконалення організації та функціонування місцевого самоврядування країн Європейського Союзу;
- визначити перспективи впровадження принципу субсидіарності в організацію та діяльність місцевого самоврядування в Україні на основі успішного досвіду країн Європейського Союзу;
- обґрунтувати необхідність створення умов для ефективної реалізації принципу субсидіарності у системі місцевого самоврядування в Україні.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають у процесі законодавчого закріплення та реалізації принципів місцевого самоврядування в країнах‒членах Європейського Союзу та Україні.
Предметом дослідження є принцип субсидіарності у місцевому самоврядуванні країн Європейського Союзу та України.
Методи дослідження. При розкритті теми дисертаційного дослідження використано комплекс філософських, загальнонаукових та спеціально-юридичних методів наукового пізнання.
В основу методології дослідження покладено такі загальнонаукові методи: діалектичний метод дозволив дослідити розвиток принципу субсидіарності (підрозділ 1.2); документальний метод використано при аналізі нормативно-правових актів, в яких закріплено принцип субсидіарності (підрозділи 2.3, 3.1); метод прогнозування використаний для обґрунтування проведення необхідних реформ і досягнення позитивних результатів при впровадженні принципу субсидіарності в Україні (підрозділи 3.2, 3.3); застосування логіко-семантичного методу сприяло формулюванню авторського визначення принципу субсидіарності у місцевому самоврядуванні (підрозділ 2.2). У дослідженні були також використані такі методи наукового пізнання: аналіз, за допомогою якого проведено дослідження сутності принципу субсидіарності; виявлено ті особливості його застосування, які безпосередньо впливають на функціонування органів місцевого самоврядування різного територіального рівня та ефективний розвиток місцевого самоврядування загалом (підрозділи 1.1, 1.2, 2.2, 2.3, 3.1); концептуальний, на підставі якого у дослідженні розглянуто функціонування органів місцевого самоврядування різного територіального рівня, їхніх виконавчих органів, їх посадових осіб та розмежування повноважень між ними за принципом субсидіарності (підрозділи 3.1, 3.2, 3.3); логіко-юридичний, мета використання якого полягала у визначенні логічного механізму розвитку місцевого самоврядування та функціонування самостійної і самодостатньої територіальної громади на підставі застосування принципу субсидіарності (підрозділи 3.2, 3.3); порівняльно-правовий, за допомогою якого було проаналізовано європейський досвід щодо застосування принципу субсидіарності у місцевому самоврядуванні загалом (підрозділ 3.1); семіотичний, який дозволив під новим кутом зору розглянути сутність принципу субсидіарності, на підставі застосування якого ефективно функціонує місцеве самоврядування країн Європейського Союзу (підрозділ 3.1); системно-комплексний, який дозволив визначити місце принципу субсидіарності серед норм, які визначають організацію та функціонування органів місцевого самоврядування різного територіального рівня (підрозділи 2.3, 3.1); статистичний, на підставі якого було проведено оцінювання самодостатності та самостійності територіальної громади (підрозділи 2.3, 3.3); структурно-функціональний метод був використаний для виявлення характерних ознак, структурних елементів принципу субсидіарності (підрозділ 2.2).
Наукова новизна одержаних результатів характеризується тим, що дана дисертація є першим в Україні комплексним дослідженням, в якому проаналізовано застосування субсидіарності у місцевому самоврядуванні країн Європейського Союзу та України. У межах проведеного дисертаційного дослідження отримано результати, що мають наукову новизну, яка конкретизується у таких положеннях:
вперше одержано:
- обґрунтування необхідності законодавчого закріплення (насамперед, в Конституції України) принципу субсидіарності як одного із конституційних принципів місцевого самоврядування, базуючись на досвіді країн Європейського Союзу;
- пропозицію щодо удосконалення законодавства України з місцевого самоврядування відповідно до сутності принципу субсидіарності, оскільки основні повноваження в системі місцевого самоврядування повинні бути закріплені і реалізовані на рівні, максимально наближеному до жителів територіальної громади, а тому суб’єкт виконання цих повноважень повинен бути наділений необхідними і достатніми ресурсами для їхнього ефективного виконання;
- висновок, що недоліки конституційно-правового регулювання місцевого самоврядування в Україні полягають, насамперед, у тому, що в національне законодавство лише частково імплементовано положення Європейської хартії місцевого самоврядування від 15.10.1985 р., про що неодноразово наголошувалося в актах Ради Європи щодо України, а також запропоновано конкретні шляхи удосконалення національного законодавства в цій сфері;
- обґрунтовану пропозицію щодо розробки переліку виключних повноважень органів місцевого самоврядування, розподілу їх між елементами системи місцевого самоврядування, що дозволить гарантувати дотримання прав та інтересів територіальних громад і їх жителів. Цей процес необхідно провести шляхом «інвентаризації» чи «каталогізації» повноважень органів місцевого самоврядування та місцевих органів державної виконавчої влади, унеможлививши дублювання повноважень і забезпечивши реальні підстави взаємної допомоги та взаємодії;
- науково аргументоване положення, що принцип субсидіарності має універсальний характер, оскільки він успішно використовується у соціальному житті, державному управлінні і місцевому самоврядуванні, а також у праві, а саме – в бюджетній сфері, в праві Європейського Союзу, в конституційному та муніципальному праві європейських країн, в міжнародному праві, фінансовому праві тощо. В муніципальному праві принцип субсидіарності задіяний в організації та функціонуванні, перш за все, органів місцевого самоврядування різного територіального рівня. Однак серед вітчизняних вчених не простежується єдиної позиції щодо трактування сутності та характерних ознак принципу субсидіарності у місцевому самоврядуванні в Україні;
- результати порівняльного аналізу особливостей застосування принципу субсидіарності у місцевому самоврядуванні країн Європейського Союзу на прикладі автономізованої Іспанії, реґіоналізованої Італії та децентралізованої Франції;
удосконалено:
- визначення принципу субсидіарності як принципу адекватного та ефективного розподілу владних повноважень між органами місцевого самоврядування різного територіального рівня, коли орган місцевого самоврядування вищого територіального рівня може втручатись у виконання повноважень органами місцевого самоврядування нижчого територіального рівня лише у тому випадку, якщо орган місцевого самоврядування нижчого територіального рівня не здатний самостійно або повністю виконати свої повноваження і тому звертається до органу місцевого самоврядування вищого територіального рівня з проханням надання допомоги з метою максимально ефективного виконання ним своїх повноважень;
- положення про те, що принцип субсидіарності у місцевому самоврядуванні спрямований на забезпечення безперервної роботи системи місцевого самоврядування за будь-яких обставин: якщо один суб’єкт системи не може самостійно виконати свої повноваження, то вони повинні бути реалізовані іншим суб’єктом системи місцевого самоврядування. Ефективне функціонування системи місцевого самоврядування можливе на підставі удосконалення її організаційно-правової, територіальної, матеріально-фінансової та соціальної основ;
дістали подальший розвиток:
- пропозиція щодо внесення змін до чинного законодавства України на підставі застосування принципу субсидіарності щодо комунальної власності; визначення повноважень територіальної громади; розмежування повноважень між органами місцевого самоврядування різного територіального рівня; об’єднань територіальних громад; органів самоорганізації населення; міжкомунальної співпраці тощо;
- положення щодо впливу ефективного застосування принципу субсидіарності на розвиток місцевого самоврядування України з метою створення самодостатньої територіальної громади, здатної самостійно вирішувати питання місцевого значення на рівні їх виникнення на підставі досвіду країн Європейського Союзу;
- конституційно-правові засади вдосконалення законодавства з місцевого самоврядування, спрямовані на уникнення збільшення політичних конфліктів між органами місцевого самоврядування різного територіального рівня; забезпечення невтручання держави чи органів місцевого самоврядування вищого територіального рівня у виконання органами місцевого самоврядування нижчого територіального рівня своїх повноважень; гарантування вирішення органами місцевого самоврядування базового територіального рівня питань місцевого значення на рівні їх виникнення.
Практичне значення одержаних результатів. Досягнуті результати, сформульовані висновки, пропозиції і рекомендації використані чи можуть бути використані за такими основними напрямками:
- у науково-дослідній діяльності – у наступних дослідженнях принципу субсидіарності, формалізації та подальшого його впровадження в місцеве самоврядування України на підставі досвіду країн Європейського Союзу;
у правотворчій діяльності – при удосконаленні законодавства України щодо: конституційно-правового статусу територіальної громади; розмежування повноважень між органами місцевого самоврядування різного територіального рівня та місцевими органами державної виконавчої влади; об’єднання територіальних громад; конституційно-правового статусу органів самоорганізації населення, а також під час розробки та прийняття актів органами місцевого самоврядування. Окремі результати дослідження знайшли практичне втілення під час розробки ухвал та рішень Львівської міської ради щодо питань розмежування завдань, функцій та повноважень між представницькими та виконавчими органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами щодо управління об’єктами комунальної власності; формування бюджету міста Львова; делегування повноважень органам місцевого самоврядування на підставі застосування принципу субсидіарності (довідка № 1104-вих-912 від 6.09.2012 р.)[Додаток А];
у правозастосовній діяльності – створення науково-доктринальної концепції принципу субсидіарності може бути використано при оптимізації правозастосовної діяльності та адаптації її правового забезпечення до міжнародно-правових стандартів місцевого самоврядування;
у навчальному процесі – для розробки навчально-методичних матеріалів, курсів лекцій для студентів і слухачів юридичних вузів та факультетів, а також стати джерелом при проведенні лекційних та практичних занять з дисциплін: «Конституційне право України», «Муніципальне право України», «Порівняльне конституційне право» (акт про впровадження результатів дисертаційного дослідження у навчальний процес Львівського національного університету ім. І. Франка від 12.09.2012 р.)[Додаток Б].
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації були представлені й обговорювалися на науково-практичних конференціях, семінарах, засіданнях «круглих столів», таких як: «Проблеми правової реформи та розбудови громадянського суспільства в Україні» (м. Львів, 29 вересня 2006 р., 28 вересня 2007 р., 26 вересня 2008 р., 28 вересня 2009 р.); «Європейські орієнтири муніципального управління» (м. Київ, 14 березня 2008 р.); «Сьомі осінні юридичні читання» (м. Хмельницький, 28–29 листопада 2008 р.); «Urban Governance: Innovation, Insecurity and the Power of Religion» (м. Берлін, 18–23 березня 2009 р.); «Порівняльне правознавство: сучасний стан і перспективи розвитку» (м. Київ, 8–11 квітня 2009 р.); «Громадянське суспільство в Україні: проблеми розвитку» (м. Львів, 19 жовтня 2010 р.); «Одинадцяті осінні юридичні читання» (м. Хмельницький, 23–24 листопада 2012 р.).
Публікації. Основні теоретичні положення та висновки дисертаційного дослідження відображено у шістнадцяти наукових публікаціях, серед яких дев’ять статей, вісім з яких опубліковано у наукових фахових виданнях, рекомендованих Міністерством освіти і науки України, а одна стаття англійською мовою опублікована за кордоном в електронному збірнику, та сім тез доповідей на наукових конференціях.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У висновках дисертації підведено підсумки проведеного дослідження та узагальнено найважливіші результати.
1. Визначено стан і рівень вітчизняних та зарубіжних наукових досліджень принципу субсидіарності в країнах Європейського Союзу та Україні. Особлива увага приділялася науковим доробкам українських учених, котрі, розмірковуючи про розвиток місцевого самоврядування та вирішення питань місцевого значення, особливу увагу звертали насамперед на проблеми, пов’язані з уточненням та реформуванням діючого адміністративно-територіального устрою України, визначенням правового статусу територіальної громади. Дещо менша увага приділялася опрацюванню та аналізу субсидіарності, як одному із основних конституційно-правових принципів та європейських стандартів місцевого самоврядування.
2. Принцип субсидіарності використовуються:
1) в доктрині Католицької Церкви;
2) у праві Європейського Союзу;
3) у законодавчому регулюванні та організації місцевого самоврядування. Здобувач у даному дисертаційному дослідженні зупинився на принципі субсидіарності у місцевому самоврядуванні.
Принцип субсидіарності – питання багатогранне щодо часу та простору, оскільки залежить не лише від етапів становлення держави, а й від рівня розвитку та удосконалення місцевого самоврядування. Саме тому дисертантом окреслено зародження та основні етапи розвитку принципу субсидіарності у місцевому самоврядуванні в країнах Європейського Союзу.
Міжнародно-правове закріплення принципу субсидіарності відбулося завдяки положенням Європейської хартії місцевого самоврядування, прийнятої Радою Європи 15 жовтня 1985 року. Загалом Хартія оперує саме таким значенням субсидіарності, яке означає для місцевого самоврядування перенесення механізму вирішення важливих проблем на рівень їх виникнення, а саме - на рівень територіальної громади.
3. У процесі аналізу чинного законодавства з місцевого самоврядування країн Європейського Союзу та України здобувачем визначено методологію дослідження принципу субсидіарності у місцевому самоврядуванні. Основна увага зосереджувалася на закріплених в країнах Європейського Союзу повноваженнях органів місцевого самоврядування, якими у Європі були і все ще залишаються дошкільна та початкова освіта, енергозабезпечення, культура і спорт, охорона здоров’я та соціальний захист, благоустрій територій та довкілля, транспортне забезпечення тощо.
4. Дисертантом здійснено спробу сформулювати власне бачення принципу субсидіарності, як адекватного та ефективного розподілу владних повноважень між органами місцевого самоврядування різного територіального рівня у чітко визначених сферах суспільного життя з метою вирішення питань на рівні їх виникнення, та визначити його поняття, ознаки та сутність. Наголошується, що у цьому випадку принцип субсидіарності передбачає, що зі сфери повноважень держави повинні бути вилучені та передані до відання органів місцевого самоврядування найнижчого територіального рівня саме ті повноваження, які можуть бути ефективно виконані саме на рівні територіальної громади.
5. Розкрито міжнародне нормативно-правове регулювання принципу субсидіарності з метою розширення змісту місцевого самоврядування та обсягу повноважень його органів, оскільки протягом останніх 10-ти років провідні науковці Європи та України звертали увагу на низький рівень реалізації основних принципів Хартії в національному законодавстві України. Незважаючи на відсутність серед українських учених єдності щодо трактування принципу субсидіарності, дисертант обґрунтовує доцільність та необхідність повної імплементації європейських стандартів місцевого самоврядування шляхом удосконалення та «модернізації» законодавства України у сфері місцевого самоврядування щодо комунальної власності; функціонування самодостатньої територіальної громади, здатної самостійно вирішувати питання місцевого значення на рівні їх виникнення; розмежування повноважень між органами місцевого самоврядування різного територіального рівня; об’єднання територіальних громад та міжмуніципальної співпраці, діяльності органів самоорганізації населення тощо на предмет законодавчого закріплення принципу субсидіарності.
У численних резолюціях, рекомендаціях, коментарях Ради Європи та звітах моніторингового комітету Конгресу місцевих і регіональних влад Європи щодо України неодноразово зазначалася потреба удосконалення системи місцевого самоврядування в Україні та створення самостійної територіальної громади, здатної самостійно вирішувати питання місцевого значення на рівні їх виникнення на підставі «принципу дзеркала», коли кількість повноважень органу місцевого самоврядування повинна відповідати його наявним матеріально-фінансовим і кадровим ресурсам, промисловому потенціалу тощо.
6. На підставі аналізу законодавства країн Європейського Союзу та України визначено правові підстави застосування принципу субсидіарності у системі місцевого самоврядування як України, так і країн Європейського Союзу. З’ясовано взаємозалежність між ефективним застосуванням принципу субсидіарності, розвитком місцевого самоврядування загалом та успішним вирішенням органами місцевого самоврядування нижчого територіального рівня (самостійно чи у вигляді міжкомунальних об’єднань) питань місцевого значення на рівні їх виникнення. Здобувач вважає, що основною метою створення міжкомунальних об’єднань є позбавлення органів місцевого самоврядування базового територіального рівня складних чи незручних повноважень, усунення підстав виникнення конкуренції повноважень, а також спільного вирішення питань місцевого значення.
Вважаємо, що найкращими прикладами успішного розвитку місцевого самоврядування на підставі ефективного застосування принципу субсидіарності у Європі вчені справедливо вважають законодавче закріплення децентралізації у Франції, «Ломбардську модель» міжкомунальної співпраці в реґіоналізованій Італії та кооперацію «Мондраґон» в автономізованій Іспанії, досвід яких слід запозичити і Україні, та продовжити активну співпрацю з різними установами та організаціями, основною метою діяльності яких є «муніципальний розвиток, спрямований на територіальну громаду».
7. У даному дисертаційному дослідженні здійснено спробу дослідити перспективи законодавчого закріплення принципу субсидіарності та запропонувати рекомендації щодо вдосконалення законодавства з місцевого самоврядування в Україні на підставі успішного досвіду країн Європейського Союзу.
Принцип субсидіарності, який закріплений в обов’язковій для виконання Україною Європейській хартії місцевого самоврядування, ще не знайшов системного закріплення ні в Конституції України, ні в базовому Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні» № 280/97-ВР від 21 травня 1997 року. Наголошується, що на даний час підготовлено, обговорюється у суспільстві і навіть подано до Верховної Ради України декілька законопроектів щодо територіальної громади, покращення матеріально-фінансової та територіальної основ місцевого самоврядування, комунальної власності та міжкомунальної співпраці, які покликані: 1) законодавчо закріпити принцип субсидіарності; 2) розвантажити органи місцевого самоврядування від невластивих їх функцій; 3) наблизити вирішення органами місцевого самоврядування питань місцевого значення до первинного рівня їх виникнення; 4) уточнити засади делегування повноважень органами місцевого самоврядування; 5) передбачити форми об’єднання територіальних громад для вирішення ними питань місцевого значення на рівні їх виникнення.
Основною рушійною силою цього процесу є необхідність виконання взятих на себе зобов’язань щодо застосування європейських стандартів місцевого самоврядування у результаті ратифікації Хартії Верховною Радою України (Закон України N 452/97-ВР від 15 липня 1997 р.) у повному обсязі без використання застережень.
8. Обґрунтовано необхідність створення умов для ефективної реалізації принципу субсидіарності органами місцевого самоврядування в Україні на підставі ґрунтовного аналізу чинного законодавства України з місцевого самоврядування.
З часу прийняття Верховною Радою України Конституції України 28 червня 1996 р. питання щодо розвитку місцевого самоврядування постійно входить до «десятки» найбільш обговорюваних у суспільстві тем. Українські вчені неодноразово звертали увагу на необхідність докорінного реформування місцевого самоврядування в Україні з метою створення самодостатньої територіальної громади як первинного суб’єкта місцевого самоврядування, яка була б здатна самостійно вирішувати питання місцевого значення на рівні їх виникнення на підставі наявних достатніх фінансових, матеріально-технічних і кадрових ресурсів, промислового потенціалу та інвестиційної привабливості.
Саме тому, підтримуючи ідеї українських вчених щодо розвитку місцевого самоврядування, здобувачем робиться акцент на нагальній потребі закріплення в Україні на законодавчому рівні принципу субсидіарності як одного із основних конституційних принципів місцевого самоврядування, беручи до уваги і успішний приклад в цьому напрямку європейських країн.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Нормативно-правові документи
1. Бюджетний кодекс України. Закон України. № 2456-VI. 08.07.2010. // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2010 р., № 50, № 50-51, стор. 1778, стаття 572
2. Всесвітня декларація місцевого самоврядування, Ріо-де-Жанейро, 26 вересня 1985 р. // Місцеве самоврядування. – 1997. – № 1–2. – С. 95–97.
3. Децентралізація влади в Україні. Розширення прав місцевого самоврядування, схвалені Постановою Верховної Ради України № 3227-15 від 15 грудня 2005 р. [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Верховної ради України. Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi. – Дата доступу: 05.03.2011.
4. Думка Ради Європи 1 (1995) від 30 травня 1995 р. «Про проект Рекомендації No. R (95) Комітету Міністрів держав-учасниць щодо імплементації принципу субсидіарності» [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Ради Європи. Режим доступу: https://wcd.coe.int/ViewDoc.jsp?id=826671&Site=Congress&BackColorInternet=e0cee1&BackColorIntranet=e0cee1&BackColorLogged=FFC679. – Дата доступу: 05.03.2011.
5. Європейська хартія місцевого самоврядування, Страсбург, 15 жовтня 1985 р. // Київ: Парламентське видавництво, Збірка договорів Ради Європи, 2000.
6. Конституція України. Закон України № 254к/96-ВР. 28.06.1996. // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, № 30, ст. 141
7. Податковий кодекс України. Закон України. № 2755-VI. 02.12.2010. // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2011 р., № 13, / № 13-14, № 15-16, № 17, стор. 556, стаття 112
8. Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії. Закон України № 2017-III від 5 жовтня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України вiд 01.12.2000 – 2000 р., № 48, стаття 409.
9. Про делегування деяких повноважень районним в місті Києві державним адміністрація. Рішення Київської міської ради № 653/7990 від 12.07.2012 [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Київської міської ради. Режим доступу: http://kmr.ligazakon.ua/SITE2/l_docki2.nsf/alldocWWW/1CC65AA06E4AD902C2257A4B006861E5?OpenDocument. – Дата доступу: 30.03.2011.
10. Про місцеве самоврядування в Україні. Закон України. № 280/97-ВР. 21.05.1997. // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1997, N 24, ст. 170. (з наступними змінами та доповненнями)
11. Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради. Ухвала Львівської міської ради № 3704 від 8 липня 2010 р. [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Львівської міської ради. Режим доступу: http://www8.city-adm.lviv.ua/inteam/uhvaly.nsf/(SearchForWeb)/A45C5FFCB4E7C935C2257760004A6A17?OpenDocument. – Дата доступу: 30.03.2011.
12. Регіональна політика та місцеве самоврядування в Україні: законодавчі аспекти. Парламентські слухання. 16 квітня 2003 року [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Верховної Ради України. Режим доступу: http://static.rada.gov.ua/zakon/skl4/par_sl/index.htm. – Дата доступу: 05.08.2012.
13. Резолюція Ради Європи 97 (2000) від 25 травня 2000 р. «Про фінансові ресурси органів місцевої влади щодо їх відповідальності: лакмус для субсидіарності» [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Ради Європи. Режим доступу: https://wcd.coe.int/ViewDoc.jsp?id=894693&Site=Congress&BackColorInternet=e0cee1&BackColorIntranet=e0cee1&BackColorLogged=FFC679. – Дата доступу: 05.03.2011.
14. Резолюція Ради Європи 123 (2001) від 9 листопада 2001 р. «Про місцеву та регіональну демократію в Україні» [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Ради Європи. Режим доступу: https://wcd.coe.int/ViewDoc.jsp?id=824705&Site=Congress&BackColorInternet=e0cee1&BackColorIntranet=e0cee1&BackColorLogged=FFC679. – Дата доступу: 05.03.2011.
15. Резолюція Ради Європи 186 (2004) від 27 травня 2004 р. «Про Конвенцію Ради Європи про регіональне самоврядування – розвиток проекту» [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Ради Європи. Режим доступу: https://wcd.coe.int/ViewDoc.jsp?id=817579&Site=Congress&BackColorInternet=e0cee1&BackColorIntranet=e0cee1&BackColorLogged=FFC679. – Дата доступу: 05.03.2011.
16. Рекомендації парламентських слухань «Децентралізація влади в Україні. Розширення прав місцевого самоврядування» / Постанова Верховної Ради України № 3227-IV вiд 15 грудня 2005 р. [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Верховної Ради України. Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3227-15&c=1#Public. – Дата доступу: 14.04.2011.
17. Рекомендація Ради Європи 39 (1998) від 6 березня 1998 р. «Про інкорпорацію Європейської хартії місцевого самоврядування в правові системи країн, які її ратифікували, і про правовий захист місцевого самоврядування» [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Ради Європи. Режим доступу: https://wcd.coe.int/ViewDoc.jsp?id=853831&Site=Congress&BackColorInternet=e0cee1&BackColorIntranet=e0cee1&BackColorLogged=FFC679. – Дата доступу: 05.03.2011.
18. Рекомендація Ради Європи 48 (1998) від 27 травня 1998 р. «Про місцеву та регіональну демократію в Україні» [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Ради Європи. Режим доступу: https://wcd.coe.int/ViewDoc.jsp?id=853929&Site=Congress&BackColorInternet=e0cee1&BackColorIntranet=e0cee1&BackColorLogged=FFC679. – Дата доступу: 05.03.2011.
19. Рекомендація Ради Європи 79 (2000) від 25 травня 2000 р. «Про фінансові ресурси органів місцевого самоврядування щодо їх повноважень: перевірка для субсидіарності» [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Ради Європи. Режим доступу: https://wcd.coe.int/ViewDoc.jsp?id=896523&Site=Congress&BackColorInternet=e0cee1&BackColorIntranet=e0cee1&BackColorLogged=FFC679. – Дата доступу: 05.03.2011.
20. Рекомендація Ради Європи 156 (2004) від 27 травня 2004 р. «Про Конвенцію регіонального самоврядування Ради Європи» [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Ради Європи. Режим доступу: https://wcd.coe.int/ViewDoc.jsp?id=819079&Site=Congress&BackColorInternet=e0cee1&BackColorIntranet=e0cee1&BackColorLogged=FFC679. – Дата доступу: 05.03.2011.
21. Рекомендація Ради Європи 171 (2005) від 1 червня 2005 р. «Про «Консультації місцевих влад» – імплементація Європейській хартії місцевого самоврядування – ст. 4.6, 5, 9.6 і 10» [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Ради Європи. Режим доступу: https://wcd.coe.int/ViewDoc.jsp?id=866597&Site=Congress&BackColorInternet=e0cee1&BackColorIntranet=e0cee1&BackColorLogged=FFC679. – Дата доступу: 05.03.2011.
22. Рішення Конституційного Суду України № 11-рп/2001 від 13 липня 2001 р. у справі за конституційним поданням народних депутатів України щодо офіційного тлумачення термінів «район» та «район у місті», які застосовуються в пункті 29 частини першої статті 85, частині п’ятій статті 140 Конституції України, і поняття «організація управління районами в містах», яке вживається в частині п’ятій статті 140 Конституції України та в частині першій статті 11 Закону України «Про столицю України – місто-герой Київ», а також щодо офіційного тлумачення положень пункту 13 частини першої статті 92 Конституції України, пункту 41 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» стосовно повноваження міських рад самостійно вирішувати питання утворення і ліквідації районів у місті (справа про адміністративно-територіальний устрій) [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Конституційного суду України. Режим доступу: http://www.ccu.gov.ua/uk/doccatalog/list?currDir=9400. – Дата доступу: 30.03.2011.
23. Статут Львова від 6 квітня 2009 року [Електронний ресурс] / Сайт Громадського порталу Львова. Режим доступу: http://www.gromada.lviv.ua/articles/2009/04/06/874.html. – Дата доступу: 05.03.2011.
24. Статут територіальної громади міста Києва / рішення Київської міської ради №371/1805 від 28.03.2002 р., Наказ Міністерством юстиції України №14/5 від 02.02.2005р. [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Верховної Ради України. Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v14_5323-05. – Дата доступу: 05.08.2012.
25. BverfG, Urteil des Zweiten Senats vom 30. Juni 2009 – 2 BvE 2/08, 2 BvE 5/08, 2 BvR 1010/08, 2 BvR 1022/08, 2 BvR 1259/08 und 2 BvR 182/09 – Zustimmungsgesetz zum Vertrag von Lissabon mit Grundgesetz vereinbar; Begleitgesetz verfassungswidrig, soweit Gesetzgebungsorganen keine hinreichenden Beteiligungsrechte eingeräumt wurden. [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Конституційного суду Німеччини. Режим доступу: http://www.bundesverfassungsgericht.de/entscheidungen/es20090630_2bve000208.html. – Дата доступу: 03.02.2011.
26. Code des communes (станом на 16 березня 2011 р.) [Електронний ресурс] / Офіційний сайт законодавства Франції. Режим доступу: http://www.legifrance.gouv.fr/affichCode.do?cidTexte=LEGITEXT000006070162&dateTexte=20090529. – Дата доступу: 05.03.2011.
27. Code Général des Collectivités Territoriales, Art. L. 2111-1 [Електронний ресурс] / Офіційний сайт законодавства Франції. Режим доступу: http://droit-finances.commentcamarche.net/legifrance/85930-la-commune. – Дата доступу: 5.03.2011.
28. Constitución Española de 1978 (Конституція Іспанії, прийнята 31 жовтня 1978 р.) [Електронний ресурс] / Офіційний сайт сенату Іспанії. Режим доступу: http://www.senado.es/constitu_i/indices/consti_ing.pdf. – Дата доступу: 05.03.2012
29. La Costituzione della Repubblica Italiana (Конституція Італії, прийнята 22 грудня 1947 р.) [Електронний ресурс] / Офіційний сайт сенату Італії. Режим доступу: http://www.senato.it/istituzione/29375/articolato.htm. – Дата доступу: 05.03.2012.
30. La Constitution de la V République (Конституція П’ятої Республіки, прийнята 4 жовтня 1958 р.) [Електронний ресурс] / Офіційний сайт законодавства Франції. Режим доступу: http://www.legifrance.gouv.fr/affichTexte.do?cidTexte=LEGITEXT000006071194#LEGISCTA000006095833. – Дата доступу: 05.03.2012.

Спеціальна література (книги, статті, електронні ресурси)
31. Адміністративно-територіальна реформа в Україні: політико-правові проблеми. Монографія. Кресіна І.О., Коваленко А.А., Вітман К.М. та ін. / За ред. І.О. Кресіної. – К.: «Логос», 2009. – 480 с.
32. Багмет М.О., Євтушенко О.Н. Базові принципи діяльності територіальних інститутів управління в контексті Європейської хартії місцевого самоврядування / М.О. Багмет, О.Н. Євтушенко // Наукові праці: Науково-методичний журнал. – Т. 69. Вип. 56. Політичні науки. Правознавство. – Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2007. – С. 56-60.
33. Баймуратов М.О. Європейські стандарти локальної демократії та місцеве самоврядування в Україні / М.О. Баймуратов // Х.: «Одісей», 2000. – С. 1–73.
34. Баймуратов М.О. Правова природа міжнародних (європейських) стандартів локальної демократії та їх роль у становленні місцевого самоврядування в Україні: питання сприйняття та імплементації / М.О. Баймуратов // Наукові читання. Присвячені пам’яті В.М. Корецького: Зб. наук. Праць / Київський університет права НАН України. – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2008. – С. 12–21.
35. Батанов О. Державна та муніципальна влада: проблеми розмежування повноважень: матеріали «круглого столу» «Влада в Києві: від конфліктності до балансу повноважень», 20 березня 2008 року / за заг. ред. В. Є. Воротіна. – К.: НІСД, 2008. – 38 с.
36. Батанов О.В. Муніципальна влада в Україні. Проблеми теорії та практики. Монографія. / О.В. Батанов // К.: «Юридична думка», 2010. – 656 с.
37. Борденюк В. Державна та муніципальна влада: проблеми розмежування повноважень: матеріали «круглого столу» «Влада в Києві: від конфліктності до балансу повноважень», 20 березня 2008 року / за заг. ред. В. Є. Воротіна. – К.: НІСД, 2008. – 38 с.
38. Борденюк В. Місцеве самоврядування в механізмі держави: конституційно-правовий аспект / В. Борденюк // Право України. – 2003. – № 4. – С. 14–17.
39. Брюке Ф. де. Європейська хартія місцевого самоврядування як правова основа місцевого самоврядування в Європі [Текст] – Українсько-європейський журнал міжнародного та порівняльного права. – 2001. – № 2. – Т.1. – С. 85–87.
40. Варналій З. Регіональна політика України: нові умови, нові вимоги // Стратегічні пріоритети. – 2007. – № 1 (2). – С. 141–149.
41. Верменич Я. Еволюція адміністративно-територіального устрою в Україні: проблеми концептуалізації / Я. Верменич. – К.: Український історичний журнал – 2005. – № 4. – С. 114–145.
42. Верменич Я. Реформування адміністративно-територіального устрою УРСР у 20-30-х рр.: прорахунки й уроки // Проблеми історії України: факти, судження, пошуки. – К.: Інститут історії України НАН України, 2003. – № 10. – С. 82–92.
43. Взаємодія органів державної влади та місцевого самоврядування у межах нової системи територіальної організації влади в Україні. / Національний інститут стратегічних досліджень – К., 2011. – 54 с.
44. Ганус А. Як переділять Україну / Газета «Експрес», № 5692 від 14 квітня 2011 р. – С. 6.
45. Ганущак Ю.І. Місцеві бюджети / Ю.І. Ганущак. – К.: «Легальний статус», 2011. – 48 с.
46. Григорьев В.А. Эволюция местного самоуправления. Отечественная и зарубежная практика: Монография / В.А. Григорьев – К.: «Истина», 2005. – с. 110.
47. Грушевський М.С. Історія України–Руси: в 11 т., 12 кн. / М.С. Грушевський – К.: «Наукова думка», 1991. – т. 1. – С. 352.
48. Грушевський М.С. На порозі нової України: статті та джерельні матеріали / М.С. Грушевський – К.: Укр. істор. тов-во, 1992. – 278 c.
49. Гураль П. Територіальна громада в Україні: історико-правове дослідження: Монографія. / П.Ф. Гураль – Львів: ЛьвДУВС, «Край», 2008. – 468 с.
50. Гьофнер Й. Християнське суспільне вчення / Й. Гьофнер – Львів: «Свічадо», 2002. – с. 58–61.
51. Дайнен Д. Дедалі міцніший союз: курс європейської інтеграції; [Пер. з англ. М. Марченко]. – К.: «К.І.С.», 2006. – 696 с.
52. Держава і громадянське суспільство в Україні: проблеми взаємодії: Монографія / [Кресіна І.О., Скрипник О.В., Коваленко А.А., Перегуда Є.В., Стойко О.М., Балан С.В., Полішкарова О.О., Явір В.А.]; за редакцією І.О. Кресіної. – К.: «Логос», 2007. – 316 с.
53. Держава та регіони: від патерналізму до партнерства. Аналітична доповідь. – К.: НІСД, 2010. – 30 с.
54. Державне управління регіональним розвитком України: монографія / за заг. ред. В. Є. Воротіна, Я. А. Жаліла. – К. : НІСД, 2010. – 288 с.
55. Долішній M., Кравців B., Симоненко B. Концептуальна модель державної реґіональної політики України // з книги: Реґіональна політика: методолоігія, методика, практика / Національна академія наук України, Інститут реґіональних досліджень. – Львів: 2001.
56. Доценко А. Адміністративно-територіальний устрій і розселення в Україні – К.: РВПС Укр. НАН Укр., 2003. – С. 10–75.
57. Єлагін В.П. Соціальна держава та принцип субсидіарності в системі владних відносин провідних держав світу – Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. пр. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2009. – № 1 (35). – С. 1–10.
58. Заєць А. Законодавче забезпечення реформи місцевого самоврядування і адміністративно-територіального устрою в Україні // Матеріали науково-практичного семінару «Реформування місцевого самоврядування в контексті конституційної реформи. 23–24 червня 2005 року, м. Бердянськ. – С.134–143.
59. Закон України про місцеве самоврядування. Науково-практичний коментар / За ред. М.Ф. Верменчук. – К.: АТ «Книга», 1999. – 123 с.
60. Законодавство для місцевого самоврядування: перспектива змін. Збірник законопроектів. / За ред. А. Ткачука. – К.: Інститут громадянського суспільства: ТОВ «ІКЦ Леста», 2004. – С. 41.
61. Заєць А. Законодавче забезпечення реформи місцевого самоврядування і адміністративно-територіального устрою в Україні [Електронний ресурс] / Реформа для людини: Збірник матеріалів про шляхи реалізації адміністративно-територіальної реформи. Коментарі фахівців. // Офіційний сайт Харківської обласної державної адміністрації. Режим доступу: http://kharkivoda.avakov.com/show.php?page=444. – Дата доступу: 03.02.2011.
62. Історія споживчої кооперації України. – Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, 1996. – С. 103–109.
63. Їжак О. Принцип субсидіарності ЄС і межі його застосування в Україні [Електронний ресурс]. // Сайт Національного інституту стратегічних досліджень. Режим доступу: http://www.db.niss.gov.ua/docs/polmil/185.htm. –Дата доступу: 03.02.2011.
64. Калиновський Б. Принцип субсидіарності, його місце в Європейській хартії місцевого самоврядування та національних правових системах // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. – 2002. – № 2. – C. 243-248.
65. Кампо В. Політичні моделі місцевого самоврядування: європейський та український досвід // У зб. Муніципальний рух: новий етап розвитку: Матеріали УІІ Всеукр. муніципал. слухань «Муніципал. рух в Україні – 10 років розвитку» (6–8 вересня 2001 року, м. Бердянськ) / За заг. ред. М. Пухтинського. – К.: «Логос», 2002. – С. 359–364.
66. Кампо В. Ресурси місцевого самоврядування: політичні моделі і методологічні проблеми розвитку самоврядуввання в контексті політико-правових реформ України // Інноваційні механізми місцевого та регіонального розвитку. – К.: «Атіка-Н», 2003. – С. 224–235.
67. Каплан Ю. Розширення компетенції місцевого самоврядування базового рівня з метою ефективного забезпечення принципу субсидіарності [Електронний ресурс] / Сайт Національного інституту стратегічних досліджень. Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/Monitor/Juni/14.htm. –Дата доступу: 03.02.2011.
68. Карась А. Філософія громадянського суспільства в класичних теоріях і некласичних інтерпретаціях: Монографія. – Київ; Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2003. – 520 с.
69. Карпінський Ю.О. Аналіз проблем сучасного стану адміністративно-територіального устрою України // Проблеми трансформації територіальної організації влади. Збірник матеріалів та документів / Науковий редактор М. Пухтинський. – К.: «Атіка», 2005. – С. 242–251.
70. Коментар до Конституції України // Київ: Інститут законодавства Верховної Ради України, 1996. – 376 с.
71. Конкурентоспроможність територій : практ. посіб. / А. Ткачук, В. Толкованов, С. Марковський, [та ін.]. – К.: «Легальний статус», 2011. – 252 с. : іл. – Бібліогр. : с. 239–251
72. Конституція України. Науково-практичний коментар / редкол.: В. Я. Тацій (голова редкол.), О.В. Петришин (відп. секретар), Ю.Г. Барабаш та ін.; Нац. акад. прав. наук України. – 2-ге вид., переробл. і допов.– Х.: «Право», 2011. – С. 971–1028.
73. Концепція Програми міжсекторного співробітництва з питань ресурсного забезпечення місцевого і регіонального розвитку в Україні // Кур’єр місцевого самоврядування. Спецвипуск 2005 р. – С. 79–80.
74. Корнієнко М. Державна влада і місцеве самоврядування: актуальні питання теорії і практики // Українське право. – 1995. – № 1 (2). – С. 72.
75. Костюк П. Соціальна доктрина Церкви: короткий нарис: джерела – енцикліки – основні поняття – Льєж–Івано-Франківськ–Тернопіль, 1996. – 201 с.
76. Кравченко В. Проблеми та перспективи розвитку законодавства про місцеве самоврядування – Інноваційні механізми місцевого та регіонального розвитку. – К.: «Атіка-Н», 2003. – С. 256–268.
77. Куйбіда В.С., Толкованов В.В. Досвід впровадження стандартів доброго врядування на місцевому рівні в Україні та інших європейських країнах / В.С. Куйбіда, В.В. Толкованов. – К.: ТОВ «Поліграфічний Центр «Крамар», 2010. – 258 с.
78. Куйбіда В. Місцеве самоврядування України в контексті реформи місцевої демократії – Хмельницький: ХУУП, 2008. – 467 с.
79. Майка Ю. Социальное учение Католической Церкви: опыт исторического анализа – Рим–Люблин: издательство Святого Креста, 1994. – 480 с.
80. Макинтайр Р. Местная община как фактор социально-экономического возрождения страны [Електронний ресурс] / Сайт «Территориальное управление: государственное, региональное, муниципальное». Режим доступу: http://www.vasilievaa.narod.ru/ptpu/15_1_03.htm. – Дата доступу: 05.03.2011.
81. Місцевий розвиток, орієнтований на громаду у Львівській області [Електронний ресурс] / Офіційний сайт проекту «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду». Режим доступу: http://cba.org.ua/images/stories/CBA_news/Innovations_in_CBA/Dokumentuvannia_dosvidu_Lviv_CBA_2011_1.pdf. – Дата доступу: 15.03.2011.
82. Музика О.А. Неподаткові доходи місцевих бюджетів України (фінансово-правове дослідження): Монографія. – К.: «Атака», 2006. – 256 с.
83. Муніципальне право зарубіжних країн: навч. посіб.: [у 3 ч.]. Ч. 3 / Барвіцький В.Ю., Батанов О.В., за заг. ред. П.Ф. Мартиненка; НДІ приватного права і підприємництва. – Київ: «Знання України», 2006. – 283 с.
84. Некряч А.І. Субсидіарність по-українськи: реалії та перспективи (політичний аналіз) / А.І. Некряч // Проблеми міжнародних відносин. – 2010. – № 1. – С. 23–37.
85. Нова влада - виклики модернізації. – К.: «К.І.С.», 2011. – 260 с.
86. Новий курс: реформи в Україні. 2010–2015. Національна доповідь / за заг. ред. В. М. Гейця [та ін.]. – К.: НВЦ НБУВ, 2010. – 232 с. (С. 38)
87. Определение и пределы принципа субсидиарности. Доклад Координационного Комитета по местным и региональным властям (CDLR) // Коммуны и регионы Европы. – Вып. 55. – Страсбург: Издание Совета Европы, 1994. – С. 8–54.
88. Основні проблеми місцевого самоврядування в Україні [Електронний ресурс] / Інформаційна довідка від 20 серпня 2010 року. // Офіційний сайт Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України. Режим доступу: http://www.minregionbud.gov.ua/uk/publish/article/44475. – Дата доступу: 05.04.2011.
89. Панейко Ю. Теоретичні основи самоврядування – Мюнхен: «Бібльос», 1963. – 193 с.
90. Панкевич О. Соціальна держава: до загальнотеоретичної характеристики [Текст] // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2004. – № 2–3 (28–29). – С. 33.
91. Панкевич О. Соціальна держава та права людини «другого покоління» (загальнотеоретичне дослідження) / Праці Львівської лабораторії прав людини і громадянина Науково-дослідного інституту державного будівництва та місцевого самоврядування Академії правових наук // Редкол.: П.М. Рабінович (голов. ред.) та ін. – Серія 1. Дослідження та реферати. Випуск 11. – Львів: «Астрон», 2006. – 176 с.
92. Перспективи реформування місцевого самоврядування в Україні [Електронний ресурс] / Інформаційна довідка від 20 серпня 2010 року. // Офіційний сайт Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України. Режим доступу: http://www.minregionbud.gov.ua/uk/publish/article/44463. – Дата доступу: 05.04.2011.
93. Погорілко В.Ф., Баймуратов М.О., Бальций Ю.Ю. та ін. Муніципальне право України: Підручник. / За ред. Баймуратова М.О. – 2-ге вид. доп. – К.: «Правова єдність», 2009. – 720 с.
94. Про вплив новацій податкової та бюджетної реформ на бюджети місцевого самоврядування [Електронний ресурс] / Вісник АМУ № 71, лютий 2011 року // Офіційний сайт Асоціації міст України. Режим доступу: http://www.auc.org.ua/sites/default/files/files/Visnyk%2071_small.pdf. – Дата доступу: 15.04.2011.
95. Про Проект «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» [Електронний ресурс] / Офіційний сайт проекту «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду». Режим доступу: http://cba.org.ua/ua/about/about-cba. – Дата доступу: 15.03.2011.
96. Проблеми функціонування місцевих рад та їх виконавчих органів: Монографія / за ред. Ю.М. Тодики. – Х.: «Право», 2009. – 540 с.
97. Прошко В. Принцип субсидіарності – інструмент розподілу повноважень // Аспекти самоврядування. – 2000. – № 1 (6). – С. 2–7.
98. Пухтинський М. Концептуальні засади трансформації територіальної організації влади, місцевого самоврядування // Проблеми формування доброчесного, належного місцевого врядування: Збірник матеріалів та документів / Заг. ред. М.Пухтинського. – К.: «Атіка», 2008. – С. 350–358.
99. Пухтинський М. Проблеми поступу місцевого самоврядування // Самостійність місцевих влад та розподіл повноважень між ними: організація місцевого самоврядування відповідно до принципів Європейської хартії місцевого самоврядування: Матеріали міжнар. конф., м. Київ, 11–12 червня 2002 р. – К.: «Логос», 2002. – С. 182–198.
100. Пухтинський М., Толстоухов А. Нова парадигма місцевого і регіонального розвитку / Муніципальний рух: новий етап розвитку. Матеріали VІІ Всеукраїнських муніципальних слухань «Муніципальний рух в Україні – 10 років розвитку» (6–8 вересня 2001 р., м. Бердянськ). – К.: «Логос», 2002. – С. 271–285.
101. Рабінович С.П. Права людини у природно-правовій думці католицької церкви (за матеріалами соціальної доктрини католицизму): Праці Львівської лабораторії прав людини і громадянина: Серія 1. Дослідження та реферати. Вип. № 7 / С. П. Рабінович. – Львів: «Астрон», 2004. – 198 с.
102. Регіональна політика: правове регулювання. Світовий та український досвід / В. Куйбіда, А. Ткачук, Т. Забуковець-Ковачич; за заг. ред. Р. Ткачука. – К.: «Леста», 2010. – 224 с.
103. Регіони України та їх склад. Статистика [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Верховної Ради України. Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/a002 – Дата доступу: 05.09.2012.
104. Регіони Укрaїни: проблеми та пріoритети соціально-економічного розвитку // за редакцією З. Варналія, Київ: «Знання України», 2005. – 498 с.
105. Реформування публічної адміністрації [Електронний ресурс] / Сайт Міжнародного центру перспективних досліджень. Режим доступу: http://www.icps.com.ua/files/articles/46/86/Green%2006%20-%20Secretariat%20of%20the%20President%20U.pdf. – Дата доступу: 05.03.2011.
106. Реформування територіального устрою та місцевого самоврядування в Україні: проекти нормативно-правових актів / упоряд. О. С. Врублевський. – К.: Ін-т громадян. сусп-ва, 2009. – 80 с.
107. Смирнова Т. Правове регулювання місцевого самоврядування в Україні // Навч. посібник – Київ: Видавничий дім «КМ Академія», 2001. – с. 63.
108. Софінська І.Д. Громадянське суспільство і принцип субсидіарності: погляд крізь призму Європейського Союзу / І.Д. Софінська // Вісник Львівського національного університету ім. Івана Франка (серія юридична). – Львів, 2012. – Вип.: 56. – С. 194–202.
109. Софінська І.Д. Місце принципу субсидіарності у соціальній доктрині Католицької Церкви / І.Д. Софінська // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2010. – Вип.: 46. – С. 99–106.
110. Софінська І.Д. Поняття, сутність та походження принципу субсидіарності у муніципальному праві / І.Д. Софінська // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2008. – Вип.: 41. – С. 279–284.
111. Софінська І.Д. Принцип субсидіарності крізь призму Європейської хартії місцевого самоврядування / І.Д. Софінська // Порівняльне правознавство: сучасний стан і перспективи розвитку. Зб. статей /// За ред. Ю.С. Шемшученка, Л.В. Губерського, І.С. Гриценка; упор. О.В. Кресін. – К.: Логос, 2009. – С. 333–335.
112. Софінська І.Д. Теоретичне становлення принципу субсидіарності у місцевому самоврядуванні / І.Д. Софінська // Вибори та демократія: Науково-просвітницький правничий журнал. – К.: Ін-т виборчого права, Національний університет «Києво-Могилянська Академія», 2008. – Вип.: 4 (18). – С. 43–48.
113. Софінська І.Д. Територіальна основа місцевого самоврядування: стандарти існування / І.Д. Софінська // Вісник Львівського національного університету ім. Івана Франка (серія юридична). – Львів, 2008. – Вип.: 46. – С. 65–71.
114. Соціальна доктрина Церкви (Збірник статтей) – Львів: «Свічадо», 1998. – 300 с.
115. Стасюк Ю. Чи маємо волю впроваджувати? / Журнал Верховної ради України «Віче» від 9 листопада 1995 року. [Електронний ресурс] / Сайт журналу Верховної ради України «Віче». Режим доступу: http://www.viche.info/journal/1687/. – Дата доступу: 05.03.2011.
116. Стецюк П. Станіслав Дністрянський як конституціоналіст / П.Б. Стецюк. – Львів, 1999. – 232 с.
117. Сторожук І.П. Принцип делегування повноважень у місцевому управлінні // Університетські наукові записки, 2005. – № 4 (16). – С. 231–236.
118. Телешун С. Окремі аспекти реформування адміністративно- територіального устрою в контексті останніх урядових пропозицій // Київ: Право України. – 2003. – № 1. – С. 8–11.
119. Ткачук А.Ф., Агранофф Р., Браун Т. Місцеве самоврядування: світовий та український досвід // К.: «ЗАПОВІТ», 1997. – 188 с.
120. Толкованов В.В. Правові інструменти Ради Європи з питань місцевого і регіонального розвитку та проблеми їх імплементації в Україні. / В.В. Толкованов – Київ: Центр досліджень питань місцевого і регіонального розвитку та сприяння адміністративній реформі, 2007. – 349 с.
121. Толкованов В.В., Пухтинський М.О. Європейська Хартія місцевого самоврядування та розвиток місцевої і регіональної демократії в Україні. / В.В. Толкованов, М.О. Пухтинський – К.: Видавництво «Крамар», 2003. – 400 с.
122. Україна ХХІ століття. Стратегія реформ і суспільної консолідації / Експертна доповідь Національного інституту стратегічних досліджень до Послання Президента України В. Януковича до Українського народу // [Електронний ресурс] / Сайт Національного інституту стратегічних досліджень. Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/public/File/2010_Book/Poslanya_2010/ukr.pdf. – Дата доступу: 05.03.2011.
123. Фінансовий стан міст. 2011 рік. [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Асоціації міст України. Режим доступу: http://auc.org.ua/sites/all/sites/default/files/files/Фінансовий%20стан%20міст%202011.pdf. – Дата доступу: 11.11.2012
124. Церква і соціальні проблеми. Енцикліка «Сотий рік» – Львів, 1993, – С. 516–549.
125. Шаповал В. Сутнісні характеристики місцевого самоврядування / В. Шаповал. – Право України. – 2002. – № 3. – С. 50.
126. Шемшученко Ю. С. Європейське право: теорія і практика / Ю.С. Шемшученко. – Адвокат. – 1998. – № 4. – С. 10.
127. Althusius J. An abridged translation of the Third Edition of Politica Methodice Digesta, Atque Exemplaris Sacris Et Profanis Illustrata – Translated, with an Introduction by Frederick S. Carney, Canada: S. J. Reginald Saunders and Co., Ltd., Toronto, 1964.
128. Archer M.S. Education, Subsidiarity and Solidarity: Past, Present and Future [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Ватикану. Режим доступу: http://www.vatican.va/roman_curia/pontifical_academies/acdscien/2