Процес європейської інтеграції Польщі: перспективи для України

Краткое описание

Національний інститут проблем міжнародної безпеки
Ради національної безпеки і оборони України

На правах рукопису

Басараб Мирослав Богданович

УДК 327: 303.446 (438+477)

Процес європейської інтеграції Польщі: перспективи для України

Спеціальність 21.01.01--- Основи національної безпеки держави
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук

Науковий керівник:

Парахонський Борис Олександрович,
доктор філософських наук

Київ-2003

ЗМІСТ

ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1 Політико-правова природа ЄС та перспективи його розвитку 11
1.1. Історико-політичні та правові засади створення та розвитку процесу євроінтеграції 11
1.2. Політико-правова природа ЄС 23
1.3. Перспективи майбутнього розвитку та роль ЄС на міжнародній арені 37
Висновки 48

РОЗДІЛ 2 Аналіз досвіду євроінтеграції Польщі 51
2.1. Аналіз та хід процесу входження Польщі у Європейський Союз 51
2.2. Політичні та економічні аспекти входження Польщі у Європейський Союз 73
Висновки 85

РОЗДІЛ 3 Європейський напрямок інтеграції у системі зовнішньої політики України. Використання досвіду євроінтеграції Польщі 88
3.1. Європейський напрямок зовнішньої політики України 88
3.1.1. Процес та стан співробітництва України з Європейським Союзом. Використання досвіду євроінтеграції Польщі 88
3.1.2. Проблеми та перспективи співробітництва України з ЄС 105
3.2. Східна політика Польщі та України. Вплив російського чинника”. 114
3.2.1. Україна-СНД та Україна-ЄврАзЄС 124
3.2.2. Україна-ГУУАМ 131
Висновки 136

ВИСНОВКИ 140
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 144
ДОДАТКИ

ВСТУП

Останнім часом, а саме з початку 90-х років 20-го століття, Європа переживає процеси трансформації. Мова йде не лише, скажімо, про якісні перетворення всередині найпотужнішої європейської структури - Європейського Союзу, але і про нинішній процес його розширення.
Важливість даного етапу полягає, по-перше, у кількісному аспекті, адже лише перша хвиля розширення охоплює десять країн, а претендують на членство ще і, наприклад, Румунія, Болгарія, Туреччина, Україна, балканські країни. По-друге, привертає увагу якісний склад даного процесу. Більшість претендентів сповідували цінності, відмінні до тих, які існували серед країн Західної Європи. Відбувається докорінна перебудова зазначених суспільств. Для одних цей процес проходить достатньо успішно, як от Польща, для інших, як от Україна, він надто затягнувся.
Актуальність теми зумовлюється низькими темпами та недостатньою ефективністю організації українською стороною процесу європейської інтеграції країни. Такий стан справ виступає загрозою для національної безпеки України, оскільки гальмується проведення необхідних реформ, не відбувається покращення нашого міжнародного іміджу, а також ускладнюються євроінтеграційні зусилля.
Розгляд досвіду інтеграції Польщі дає можливість зрозуміти ряд ключових моментів, які є важливими та актуальними і для України з огляду на її намагання отримати спочатку статусу асоційованого, а потім і повноправного члена ЄС. Сюди можна насамперед зарахувати: детальне вивчення основоположних моментів підписаної з Польщею Угоди про асоціацію; інституційний механізм забезпечення процесу європейської інтеграції Польщі; якість документів, що приймаються; внутрішньополітичні, економічні та інші ключові моменти досвіду трансформації польського суспільства; зовнішньополітичну стратегію Польщі.
Вивчення зазначених, а також інших моментів процесу європейської інтеграції Польщі при порівнянні з аналогічним українським досвідом робить можливим визначити слабкі місця в наших зусиллях. Крім того, стає можливим окреслити потенційні складнощі інтеграційного процесу та відповідно підготуватися до їх подолання.
Вивчення зазначених аспектів є також важливим і з тієї точки зору, що вітчизняними науковцями розробляються переважно окремі питання або щодо функціонування самого ЄС, або щодо окремих ділянок співпраці власне України з Євросоюзом. Щодо вивчення досвіду євроінтеграції інших країн, подібних до нашої держави, то тут існує певна прогалина, яку і покликана заповнити дана робота.
Крім того, для українського суспільства, яке обрало шлях євроінтеграції, актуальним є чітке уявлення кінцевої мети даного процесу. Ідеться не лише про поточний аналіз правових, економічних та інших засад функціонування Європейського Союзу. Насамперед потрібно говорити про комплексний перспективний аналіз розвитку ЄС та про можливу кінцеву стадію його перетворень.
Стан розробки теми. Для вітчизняної політичної науки до останнього часу більш поширеними були дослідження безпосереднього досвіду інтеграції України до ЄС. Сюди відносяться роботи стосовно загальної характеристики даних відносин, наприклад, держсекретаря МЗС України О.Чалого, або дослідження більш вузьких аспектів цього процесу. Зокрема, Б.Парахонський та Я.Матійчик розглядають російський фактор у євроінтеграційних перспективах України, а В.Муравйова цікавили насамперед правові аспекти відносин Україна-ЄС.
Щодо досвіду інтеграції інших країн Східної Європи до ЄС, то тут дослідження українських науковців тільки починаються. Скажімо, Л.Токар розглядає стратегії національної безпеки країн Центрально-Східної Європи, а О.Шнирков, О.Кузнецов та С.Кульпінський, окрім власне питань валютного союзу ЄС, намагаються також проаналізувати його вплив на країни-кандидати на вступ до ЄС. М.Микієвич, окрім правових аспектів співпраці ЄС-Україна, також розглядає співпрацю ЄС-асоційовані члени.
Що стосується досвіду євроінтеграції Польщі та його використання Україною, то тут існують ще значні прогалини. Хотілося б відзначити дослідження Г.Зеленько, яка розглядає питання внутрішньої трансформації польського суспільства та польсько-українське співробітництво за нових умов. Тему співпраці розробляє також О.Павлюк, якого цікавить досвід прикордонного співробітництва Польща-Україна та польська східна політика.
Схожим є стан справ із дослідженням даної тематики й у російських науковців. Тут переважно розглядають питання відносин ЄС-Росія, перспективи та проблеми розширеного ЄС. Можна відзначити роботи С.Глінкіної, Д.Курочкіна, Ю.Борко, О.Буторіної та інші. Питання ж вивчення чийогось досвіду євроінтеграції не є для Росії надто актуальним, адже вона не ставить перед собою мети входження в ЄС.
Щодо західних науковців, то тема інтеграції країн Східної Європи добре висвітлюється, про що може свідчити навіть вивчення досвіду євроінтеграції України- К.Шнайдер, М.Гроніцкі. Наприклад, польські науковці глибоко аналізують процес входження своєї країни в ЄС. Це, насамперед, Я.Пйетрас, Е.Сіновйец, М.Гартецкі, M.Вереса. Глибока зацікавленість даною проблематикою характерна теж і для інших асоційованих членів ЄС. Розглядається не лише досвід своєї країни, але і, скажімо, роль такого міжнародного об'єднання, як Вишеградська четвірка, у сприянні просуванню його учасників до членства в ЄС.
Метою роботи є розкриття особливостей процесу євроінтеграції та механізмів ведення переговорного діалогу Європейського Союзу з Польщею, а також вироблення рекомендацій щодо практичного використання зазначеного досвіду Україною.
Відповідно до поставленої мети передбачається вирішення наступних завдань:
- дослідити історико-політичні закономірності розвитку інтеграційних процесів на європейському континенті;
- розкрити політико-правову природу Європейського Союзу на нинішньому етапі та спрогнозувати перспективи його трансформації;
- вивчити механізм та умови розширення ЄС на Схід, детально аналізуючи політичні, економічні та юридичні аспекти перебігу цього процесу для Польщі;
- показати особливості: договірних відносин ЄС-Польща, інституційного механізму забезпечення євроінтеграції Польщі, нормативного забезпечення даного процесу, зовнішньополітичної стратегії країни;
- дати оцінку стану та перспективам інтеграції України до ЄС з урахуванням внутрішньополітичних, економічних та інших факторів, що ускладнюють просування України у даному напрямку;
- приділити особливу увагу прикладному значенню для України використання досвіду європейської інтеграції Польщі;
- виробити рекомендації щодо підтримання необхідного зовнішньополітичного балансу з урахуванням східного напрямку зовнішньої політики України.
Об'єктом дисертаційного дослідження є дослідження інтеграційних процесів у Європі на прикладі Польщі.
Предметом дисертаційного дослідження є аналіз досвіду євроінтеграції Польщі під кутом зору його прикладного використання у процесі інтеграції України до Європейського Союзу.
Методи дослідження визначаються недостатньою вивченістю політичних аспектів інтеграції до ЄС окремих країн Східної Європи, а, отже, обмеженими можливостями у використанні наявного досвіду. З метою заповнення цієї прогалини у дисертаційній роботі застосовується ряд загальнонаукових методів.
Зокрема, при допомозі нормативного або структурно-функціонального аналізу вдалося відстежити особливості налагодження співпраці на рівні ЄС-Польща та ЄС-Україна. Таке вивчення при використанні порівняльного методу дає можливість не лише побачити загальні тенденції та закономірності процесу євроінтеграції, але й виокремити специфічні риси, притаманні досвіду кожної із зазначених країн, а, отже, встановити потенційний обсяг робіт або наявні прорахунки. У свою чергу, емпірико-аналітичний аналіз дозволяє обробити отримані результати, визначити їх практичну корисність та можливий ефект від використання.
У дисертаційному дослідженні використовувалися:
- офіційні документи ЄС щодо проблем розширення на Схід;
- офіційні документи польських державних структур, присвячені інтеграції Польщі до ЄС;
- офіційні документи українських державних структур із євроінтеграційної проблематики;
- науковий доробок польських та інших закордонних науковців щодо даних питань;
- публікації вітчизняних аналітиків із питань євроінтеграції.
Теоретичне й практичне значення дисертації полягає у тому, що її положення доповнюють сприйняття перебігу нинішніх інтеграційних процесів у Європі через призму досвіду окремо взятої країни - Польщі. Вивчення відповідного досвіду євроінтеграції є корисним для України з огляду на вироблення свого власного шляху співпраці з європейськими структурами. Досягнуті результати є додатковою інформацією для комплексного й цілісного сприйняття Міністерством закордонних справ, іншими зацікавленими відомствами та установами стану та перспектив інтеграції України до ЄС.
Положення й висновки дисертаційного дослідження можуть бути використані також для подальших наукових досліджень, пов'язаних з інтеграційними процесами у Європі та інтеграцією України до європейського політико-правового простору, при підготовці та складанні підручників, навчальних посібників та спецкурсів, присвячених питанням європейської інтеграції та політології міжнародних відносин.
Наукова новизна дослідження полягає у тому, що дисертант уперше у вітчизняній політичній науці провів порівняльний аналіз досвіду євроінтеграції Польщі та України. При цьому, вказано на прикладне значення для України використання позитивних результатів польського досвіду, що повинно сприяти інтенсифікації руху нашої країни у напрямку до членства в ЄС.
· Встановлено, що результатом закономірної консолідації Європи стала поступова трансформація інтеграційних ідей у міжнародні організації і, зрештою, у Європейський Союз. На даному етапі трансформації ЄС не можна кваліфікувати в якості міжнародної організації або конфедерації. Розгляд питань суверенітету країн-членів, трансформації інституційної системи ЄС, способу прийняття й обов'язковості рішень органів Євросоюзу, принципу субсидіарності, громадянства, валюти тощо вказує на перевагу федералістських рис. Відбувається поступове формування нового суб’єкта федерації держав.
· У дослідженні показано, що існує ряд моментів, які визначають успіхи євроінтеграції Польщі та відповідне сповільнення цього процесу для України. Важливим є спосіб організації інституційного забезпечення процесу євроінтеграції. Ключовим у даному відношенні є відповідальне ставлення до роботи органів, створених ЄС та партнером, а також наявність єдиної національної структури, яка зосереджує на собі весь спектр питань інтеграції до ЄС.
· Вагоме місце посідає швидкість та якість проведення робіт із євроінтеграції. Польща не очікувала сигналів з ЄС, а перша проводила активні приготування до зближення. Українській стороні притаманне сповільнене реагування та постійне очікування першого кроку з боку ЄС. Спостерігається відсутність чіткого визначення завдань, відповідальних за їх виконання та джерел фінансування.
· На відміну від України, Польща рішуче і швидко проводила економічні реформи, що дозволило їй в обумовлений Угодою про асоційоване членство термін від 2 до 10 років відповідати стандартам ЄС. Отже, Україні потрібно максимально адаптувати свою економіку до вимог Євросоюзу до моменту набуття статусу асоційованого члена. Це дозволить вкластися потім у визначені часові рамки.
· У дисертації доведено, що зовнішньополітичний успіх Польщі визначався чіткою зорієнтованістю на інтеграцію в ЄС, де корисним було використання форматів Веймарського трикутника та Вишеградської четвірки. Для України на шляху євроінтеграції необхідно також активізувати контакти з країнами-членами ЄС, а також, як колись і для Польщі, врегулювати спірні питань у відносинах з Росією. Серед східних партнерів особливий акцент потрібно зробити на формат ГУУАМ, який може бути використано, як Вишеградська четвірка для Польщі.
Зазначений аналіз відбувається на фоні дослідження політичних аспектів майбутнього розвитку та ролі на міжнародній арені Європейського Союзу, що робить вивчення поставлених завдань органічно поєднаним із сучасною обстановкою.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження апробовані автором на міжнародній науково-практичній конференції Розширена Європа та виклики безпеці в Чорноморсько-Каспійському регіоні” (Київ, 23-24 вересня 2002 р.) та на науково-практичній конференції Концептуальні засади забезпечення державної безпеки України (Київ, 25 червня 2003 р.). Наукові положення та результати дисертації обговорювалися на засіданнях відділу Глобальної безпеки та європейської інтеграції Національного інституту проблем міжнародної безпеки і були використані при підготовці аналітичних матеріалів.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Результати даного дисертаційного дослідження показали, що питання, пов’язані з Європейським Союзом та його розширенням на Схід, висвітлені у вітчизняній літературі та працях авторів СНД недостатньо. Це пояснюється виникненням зацікавленості даною тематикою лише з часу активізації відносин Україна-ЄС, коли було підписано у 1994 році Угоду про партнерство та співробітництво з ЄС.
Проте, ця актуальність вилилася переважно у розгляд історичних аспектів розвитку інтеграційних процесів у Європі, а також у вигляді детального аналізу правових та економічних аспектів діяльності та розвитку Європейського Союзу. Політичний же спектр зазначених процесів, перспективне прогнозування їхнього розвитку, а також висвітлення особливо актуальних моментів процесу євроінтеграції нових країн-кандидатів із використанням позитивних моментів їхнього досвіду Україною залишилися поза увагою. Заповнити дану прогалину і було покликане дане дисертаційне дослідження.
Що стосується конкретних результатів даної роботи, то вони зумовлені поставленими завданнями.
Насамперед, проведено наглядну демонстрацію того, що інтеграція в Європі не є явищем випадковим. Її передумови були закладені ще в античні часи та середні віки. Проте, тоді це було лише на рівні ідей. Якщо ж говорити про наочну та ефективну інтеграцію, то тут відлік починається з 50-х років 20 століття із створенням Європейських Співтовариств.
Закономірним і логічним продовженням прагнень Європи було створення структури нового типу - Європейського Союзу. Більше того, підписаний і ратифікований Договір у Ніцці вказує на можливість та бажання не зупинятися на досягнутому рівні.
Дослідження показало, що сучасні інтеграційні тенденції у Європі перейшли межу початкової точки, статусу міжнародної організації. Наочними є прагнення до уподібнення ЄС до федерації нового типу - федерації держав. Підтвердженням цього є, наприклад, наявність спільного громадянства, валюти, вирішення більшості питань не на принципі одноголосності, а більшістю голосів, підвищення ролі Союзу в проведенні спільної зовнішньої політики та політики оборони та ряд інших ознак. Число таких федеративних ознак постійно збільшується, про що може свідчити хоча б усе більше наближення інституційної системи ЄС до аналогічної у федеративних державах.
Зазначена еволюція та здобуття все більшої ваги у світі, свідченням чого є все жорсткіша конкуренція із США в багатьох сферах життєдіяльності, не означає, однак, перетворення континенту на федерацію у звичайному розумінні цього слова. Причиною цього є надто значні культурні, релігійні, ментальні та інші відмінності у європейських народів.
Якщо ж говорити про майбутнє Європейського континенту, то тут вирішальне значення матиме успішне втілення в життя процесу розширення ЄС на Схід, тобто процесу, який символізує собою все ширшу консолідацію європейських країн. Власне дане дисертаційне дослідження і дає нам можливість детально вивчити цей процес. Зокрема, подається аналіз умов та процедури приєднання нових країн-членів.
Для більшої наочності у сприйнятті складного, комплексного та надзвичайно важливого для країн-кандидатів процесу приготування своєї країни до вступу зроблено детальний аналіз досвіду окремо взятої країни - Польщі. Вибір зроблено з огляду на найбільшу подібність даної країни з-поміж нинішніх претендентів на вступ за своїми параметрами до України.
Дослідження показало, що успіх євроінтеграції Польщі та відповідні прорахунки України полягають:
- У способі організації інституційного забезпечення процесу євроінтеграції. Ключовим у даному відношенні є серйозне ставлення до роботи органів, створених ЄС та партнером, а також наявність єдиної національної структури, яка зосереджує на собі весь спектр питань інтеграції до ЄС.
- У швидкості та якості проведення робіт із євроінтеграції. Важливим є не очікувати сигналів з ЄС, а проводити активні приготування до зближення. Чітке формулювання завдань, визначення відповідальних за їх виконання та джерел фінансування лише сприятимуть швидкості інтегрування.
- У рішучості швидкого проведення економічних реформ, що дозволить у межах від 2 до 10 років після підписання Угоди про асоційоване членство відповідати стандартам ЄС.
- У чіткості зовнішньополітичних пріоритетів. У якості основоположних завдань розглядається необхідність врегулювання спірних питань у відносинах з Росією, активізація контактів із країнами-членами ЄС та налагодження продуктивної співпраці зі східними сусідами.
Таким чином, проаналізована в даному дисертаційному дослідженні нормативна база, механізми, процеси та процедури в рамках ЄС та навколо процесу його розширення на Схід дають можливість більш комплексно та повно сприйняти зазначені явища. Досягнуті результати становлять особливу цінність для Міністерства закордонних справ, інших міністерств, відомств та установ, які займаються питаннями європейської інтеграції та здійсненням відповідних перетворень в Україні в напрямку залучення нашої держави до цих процесів. Крім того, вивчення відповідного досвіду євроінтеграції Польщі є корисним з огляду на вироблення свого власного шляху співпраці з європейськими структурами.
Положення й висновки дисертаційного дослідження можуть бути використані також для подальших наукових досліджень, пов'язаних з інтеграційними процесами в Європі та інтеграцією України в європейське політико-правове середовище, для вироблення та обґрунтування стратегій зовнішньої політики та національної безпеки України, для написання та складання підручників, навчальних посібників та спецкурсів, присвячених політології міжнародних відносин та питанням європейської інтеграції.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Алексеев Д.М., Михайлов А.П. Европейское объединение угля и стали.-М.:ИМО,1960.-283с.
Андрійчук В.Г. Напівдорозі до СОТ // Політика і час.-2001.-№6.- С.16-23.
Барановский В.Г. Европейское сообщество в системе международных отношений. - М.: Наука, 1986.-235с.
Барановский В.Г. Западная Европа. Военно-политическая интеграция.-М.:Наука,1988.-196с.
Барановський В.Г. Политическая интеграция в Западной Европе: Некоторые вопросы теории и практики. -М.:Наука, 1983.-264с.
Басараб М.Б. Євроінтеграція Польщі. У сусіда хата біла”?// Віче.-2002.- №10.-С.39-43.
Басараб М.Б. З досвіду євроінтеграції Польщі// Стратегічна панорама.-2003.-№1.-С.206-212.
Басараб М.Б. На противагу російському впливу// Політика і Час .- 2003.-№5.-С.70-76.
Басараб М.Б. Роль ЄС у стабілізації Чорноморсько-Каспійського регіону// Розширена Європа та виклики безпеці в Чорноморсько-Каспійському регіоні: Збірка статей на основі матеріалів міжнародної науково-практичної конференції, Київ, 2003/ Національний інститут проблем міжнародної безпеки, Фонд Фрідріха Еберта; Гол. Редактор: Б.Парахонський.- К.,2003.-С.76-83.
Безруков А.И., Зубченко Л.А. Европейское сообщество на пути к единому рынку: роль транснационального капитала. - М.: Междунар. Отношения, 1990.-341с.
Бжезінський З. Велика Шахівниця: Пер. з англ. - Львів-Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2000.-236 с.
Білоблоцький М.П. Економічний та науково-технічний розрізи українсько-російських відносин// Україна та Росія у системі міжнародних відносин: стратегічна перспектива. Монографія.-К.: НІПМБ,2001.-С.111-146.
Бодрук О.С. Проблема Чорноморського флоту// Україна та Росія у системі міжнародних відносин: стратегічна перспектива. Монографія.-К.:НІПМБ,2001.-С442-456.
Борко Ю., Буторина О. Перспективы Евросоюза в новом веке// Современная Европа.-2001.-№3.-С.10-24.
Борко Ю., Буторина О. От Европейского Союза- к Соединенным Штатам Европы?// Европейский Союз на пороге 21 века: выбор стратегии развития. Под ред. Ю.А.Борко и О.В.Буториной.-М.:Эдитериал УРСС, 2001.- С.430-461.
Бути чи не бути європейській армії// Євробюлетень.-жовтень 2002.-С10-11.
Бухарін Н.І. Концепции восточной политики Польши. Посткоммунистическая Восточная Европа: новые межгосударственные отношения и внешнеполитические ориентиры // Сборник статей, обзоров и рефератов.- М.: ИНИОН РАН.-1996.- ст.11-26.
Бюджет Європейського Союзу// Євробюлетень.-жовтень 2002.-С 6-8.
Виступ міністра закордонних справ Австрії В.Шюсселя на конференції у Відні (в) Centrum Europepejskie Uniwersytetu Warszawskiego// Materialy i Dokumenty”, Austria-Unia Europejska, Warszawa 1998.
Гальчинський А. На перехресті інтересів // Дзеркало тижня.- 2002.- №25 (400).
Гауен П. ЄС-країни Вишеградської четвірки” втрати чи здобутки// Політична думка.-1996.-№1.-с.56-63.
Глинкина С. Страны Центральной и Восточной Европы определяют перспективы расширения европейской интеграции // Евро.- № 3.- 2000.- С.27-30.
Глинкина С. Накануне вступления в Евросоюз// Современная Европа.-2001.-№3.-С.37-47.
Глухарев Л.И. Европейские сообщества: в поисках новой стратегии. - М.: Междунар. Отношения.- 1990.-243с.
Гончар М.М., Москалець О.П. Каспійські перспективи для нової Європи і роль України.//Україна та Росія у системі міжнародних відносин: стратегічна перспектива. Монографія.-К.: НІПМБ,2001.-С.324-328
Гончар М.М., Москалець О.П. Українсько-російські енергоресурсні взаємини: оцінка стану та перспектив в контексті відносин: Україна-РФ-ЄС.// Україна та Росія у системі міжнародних відносин: стратегічна перспектива. Монографія.-К.: НІПМБ,2001.- С.317-343.
Горбулін В. Із Союзу непорушного до... Союзу Європейського: вибір України// Голос України.-1997.-№165.
Гроніцкі М. Значення Польщі для України: приклад для наслідування, держава, яка межує з Україною, інтегратор?// Україна на шляху до Європи.-К.: Фенікс,2001.- С. 39-46.
Гудима Б. Дорогою до спільного дому.// Політика і час.-1995.-№5.-С.3-6.
ГУУАМ як міжнародна організація: проект чи реальність?: Матеріали круглого столу. -К.:НІПМБ, 2001.-80 с.
Денисюк В. Далекий обрій європейський.// Політика і час.-2001.-№9.-С.19-30.
Дейвіс Норман. Європа.Історія.-К.:Основи,2000.-1464с.
Дейкин А. России стоит сделать выводы из анализа экономических реформ в странах Центральной и Восточной Европы // Євро.- 2000.-№1-2.-С.24-29.
Дипломатический словарь/Главная ред. А.А,Громыко, А.Г.Ковалева, П.П.Севостьянов, С.Л.Тихвинский.-четвертое изд.-М.: Наука,1986.- в 3 томах.
Дюрозель Ж.Б. Історія дипломатії від 1919 року до наших днів.-К.: Основи, 1995.-903 с.
Євробюлетень.Огляд.-січень-лютий 2002 року.
Европейская интеграция: правовые проблемы// Сборник. Книга первая. - М.- 1992.-274с.
Европейский Союз. Прошлое, настоящее, будущее. Договоры, учреждающие Европейские Сообщества.-М.: Право, 1994.- 390 с.
Европейское сообщество в преддверии создания единого внутреннего рынка // Реферативный сборник. Часть первая. - М, 1992.-184с.
Європу славлю ту, що є, а тричі - ту, що буде// Євробюлетень.-листопад 2002.-С.8-9.
Євросистема и процесс расширения Европейского союза (European Central Bank Monthly Bulletin, February 2000)// Євро.-2000.-№5.-С.35-41.
Євросправка// Євро.-2000.-№ 1-2.-С.16.
Євросправка// Євро.-2000.-№ 4.-С.16.
Євросправка// Євро.-2000.-№ 4.-С.38.
Євросправка// Євро.-2000.-№ 5.-С.13.
Жангожа Р. Нефтетранспортные коридоры каспийского шельфа в контексте экономических и политических интересов Украины// Стратегія національної безпеки України в контексті досвіду світової спільноти.- К.2001.-С.44-74.
Журкин В. Европейская оборона: от мифа к реальности// Современная Европа.-2001.-№3.-С.52-66.
Забарко Б. ЄС та Східна Європа// Політика і час.-1996.-№8.-с.47-55.
Зайончковський В. Восточная Европа в польской дипломатии// http://pubs.carnegie.ru/p&c/vo13-1998/2/03zaionchk.asp.
Зеленько Г.І. Україно-польські політичні відносини гарант стабільності у східноєвропейському регіоні// Україна в сучасному геополітичному просторі: теоретичні і практичні аспекти: [Кол. Моногр.]/ За ред. Ф.М.Рудича.- К.: МАУП, 2002.- ст.275-293.
Зіллер Жак. Політико-адміністративні системи країн ЄС. -К.: Основи. - 1996.-267с.
Каліновський Я. Поки що не Польща, а Європейський Союз має проблеми з дотриманням графіка переговорів // Дзеркало тижня.- 2002.- № 30 (405).
Каррі Д.П. Конституція США: Посібник для всіх/пер. З англ.О.М.Мокровольського.-К.:Весна,1993.-192с.
Кириченко В.П. Захід чи Схід: пошук балансу// Політика і час.- 2000.- №9-10.- С.8-15.
Кисільова Т.М. Сучасні проблеми економічного розвитку України//Стратегічна панорама.-1999.-№3.-С.105-112.
Кім М.М., Хмель С.М. Український варіант селективного протекціонізму// Політика і час.-2001.-№4.-С.82-86.
Колосов В.А. Политическая географія: проблемы и методы.-Л.: Наука,1988.-189 с.
Конституция Российской Федерации.- Санкт-Петербург.: Альфа, 1996.- 62с.
Конституція України.-К.:Просвіта, 1996.-78 с.
Костенко М.Л., Лавренова Н.В. ЄС после Маастрихта: федерация, конфедерация или международная организация?// Государство и право.-1994.-№4.-С.105-113.
Краузе Герхард. Вплив Європейського Валютного Союзу на економіку України // Україна на шляху до Європи.-К.: Фенікс, 2001.- С.263-285.
Кубів О., Трохимчук С. Європейський Союз як феномен міждержавної економічної і політичної інтеграції. - Львів.: Вид-во Львівського держ. ун-ту.- 1997.-157с.
Курочкин Д. Европейский континент как потенциальная сфера влияния евро// Евро.-№ 3.-2000.-С. 8-14.
Курочкин Д. Евро перекраивает карту мировых валютных зон// Евро.-2000.-№ 4.-С. 8-11.
Курочкин Д. Первый год работы европейского валютного союза прошел успешно// Евро.-2000.-№1-2.-С.19-23.
Курс на європейську інтеграцію// Політика і час.-2002.-№11.-С.3-10
Ландабасо А. Европейский опыт поможет в решении региональных проблем России// Євро.-2000.-№ 3.-С.21-25.
Лахно С.В. Членство в СОТ: проблеми лишаються// Політика і час.- 2001.-№7.-С.74-76.
Леонов В.В. Миротворча діяльність на теренах СНД у контексті розвитку міжнародної безпеки//Стратегічна панорама.-1999.-№3.-С.31-37.
Литвин В.М. Економічні аспекти ролі України у формуванні Європи сьогодення та Європи майбутнього // Стратегічна панорама.-2001.-№1-2.-С.11-28.
Максимова М.М., Шишков Ю.В., Леман Н. Европейское сообщество: регулирование интеграционных процессов. - М.: Наука.- 1986.-389с.
Матійчик Я.П. Європейський екзамен // Політика і час.- №8.- 2001.-С.40-48.
Международное право: Учебник/ Отв.ред. Ю.М.Колосов, В.И.Кузнецов.-М.:Междунар.отношения.-1995.-527с.
Методично-нормативний посібник з питань адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу/ під редакцією Станік С.Р.-К.:Логос,2000.-120 с.
Микієвич М.М. Міжнародно-правові аспекти співробітництва Європейського Союзу з третіми країнами: Монографія.-Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2001.-200 с.
Міжнародні економічні відносини: Сучас. Міжнар.ек.відносини: Підручник для студентів екон.вузів і фак./ А.С.Філіпенко, С.Я.Боринець, В.А.Вергун та ін.-К: Либідь, 1992.-243с.
Мішин А.О. Євразійське економічне співтовариство// Україна та Росія у системі міжнародних відносин: стратегічна перспектива. Монографія.-К.: НІПМБ,2001.-С.375-379.
Муравйов В.І. Правові аспекти співробітництва України з європейськими економічними структурами// Суверенітет України і міжнародне право. - К.,1995.- С.158-162.
НАТО. Довідник.-К.:Молодь, 1999.-543 с.
Національна безпека і оборона.-УЦЕПД,2001.-№ 11.-60 с.
Общая европейская политика в области безопасности и обороны (документы)// Евро.-2000.- №3.-С.42-46.
Опришко В.Ф. Міжнародне економічне право: Підручник.-К.: Либідь. - 1995.-275с.
Ольшевський В.Й. Міждержавне воєнно-економічне співробітництво//Стратегічна панорама.-1999.-№3.-С.129-137
Опітц П., Хіршхаузен К. Україна як газовий міст до Європи? Економічні та геополітичні роздуми// Україна на шляху до Європи.-К.:Фенікс,2001.-С.171-189.
Паризький самміт Україна-ЄС”//Урядовий кур’єр.-2000.-№169.
Парахонський Б.О. Організація Чорноморського Економічного Співробітництва// Україна та Росія у системі міжнародних відносин: стратегічна перспектива. Монографія.-К.: НІПМБ,2001.-С.381-385.
Парахонський Б.О. Перспективи Співдружності Незалежних Держав/ Україна та Росія у системі міжнародних відносин: стратегічна перспектива. Монографія.-К.: НІПМБ,2001.-С.359-363.
Парахонський Б.О. Система Чорноморського Економічного Співробітництва// Стратегічні інтереси України в країнах Чорноморського регіону та проблеми національної безпеки .-К.:НІСД, 2001.-С.46-54.
Парахонський Б.О. Статус Азовського моря та Керченської протоки.// Україна та Росія у системі міжнародних відносин: стратегічна перспектива. Монографія.-К.: НІПМБ,2001.-С462-466.
Пирожков С.І., Сухоруков А.І., Григоренко О.Я. Фінансова політика в Україні та Російській Федерації: порівняння, досвід, проблеми .- К.: НІУРВ,2000.-148 с.
Постанова Кабінету міністрів України від 16 серпня 1999 року № 1496 Про Концепцію адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу”// Офіційний вісник України.-1999.-№33.-1734 c.
Приходько О. Розширення майже задурно// Дзеркало тижня.-2002.-№ 26 (4001).
Про затвердження Положення про Міжвідомчу координаційну раду з адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу. Постанова Кабінету Міністрів України від 12 листопада 1998 року// Офіційний вісник України.- 1999.- №33.- 1734 с.
Про затвердження Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу. Указ президента України від 11 червня 1998// Офіційний вісник України.- 1998.- №24.-870 с.
Про концепцію адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу. Постанова Кабінету Міністрів України від 16 серпня 1999р.//Офіційний вісник України.-1999.-№33.-1734 с.
Про основні напрямки зовнішньої політики України. Постанова Верховної ради України від 2 липня 1993 р.// Відомості Верховної Ради України.-1993.-№37.
Про Уповноваженого України з питань європейської інтеграції// Указ президента №1146/2001 від 26.11.2001.
Рішення Ради 98/260/WE від 30 березня 1998 року щодо засад, пріоритетів, цілей та умов, зазначених в Партнерстві для членства з Польщею”// OJL 121/98 від 23 квітня 1998 року.
Сіденко В.Р. Потрібна новітня модель зовнішньої торгівлі// Політика і час.- 2001.-№7.-С.48-50.
Сіденко В., Барановський О. Україна і Світова організація торгівлі: як збільшити плюси та зменшити мінуси? // Дзеркало тижня.- 2002.- №26 (401).
Скромне свято Копенгагена// Дзеркало тижня.-2002.-№48 (423).
Слідами Стокгольмського самміту. Галілео звільнить Європу від американської залежності// Євробюлетень, квітень 2001.-С.9.
Спільна стратегія Європейського Союзу щодо України// Політика і час.-2000.-№3-4.-С.15-27.
США-Європа: два береги одного океану// Євробюлетень, лютий 2001.-С 10-11.
Татам А. Право Європейського Союзу.: Підручник-К.: Абрис, 1998.-423с.
Тимошенко В. Украина делает свой выбор// Независимая газета.-2001.-№169.
Токар Л.П. Компаративний аналіз концепції і стратегій національної безпеки країн Центрально-Східної Європи в контексті зовнішньої політики РФ та США// Стратегічна панорама. - 2001.-№ 3-4.- ст. 35-43.
Топорнин Б.Н. Европейское право: Учебник.- М.: Юристь, 1998.- 456 с.
Угода про партнерство та співробітництво між Європейським Союзом та Україною // Делегація Європейської Комісії в Україні.- К., 1995.-89с.
Угоди між Україною та ЄС// Політика і час.-2000.-№3-4.
Україна 2000 і далі: геополітичні пріоритети та сценарії розвитку. Монографія. - К.:НІСД,1999.-384с.
Україна на роздоріжжі. Уроки з міжнародного досвіду економічних реформ// за редакцією Зіденберга А., Хоффмана Л.-К.: Фенікс, 1998.- 477с.
Фомін С.С. Жадоба інтеграції// Політика і час.-2001.-№4.-С71-81.
Хахлюк М. Економічна химера чи реальна модель інтеграції?// Політика і час.-2000.-№11-12.-С.18-24.
Хиршлер М., Циммерман Б. Западноевропейские интеграционные объединения. Право: Пер.с нем./Под общ.ред. ы с предисл. Э.М.Аметистова и М.И.Брагинского.-М.: Прогресс, 1987.-275с.
Черниченко С.В. Международное право: современные теоретические проблемы.-М.:Междунар.отношения, 1993.-156с.
Чубарьян А.О. Европейская идея в истории: Проблемы войны и мира.-М.:Международные отношения,1987.-351с.
Шахназарян Д. Азербайджан, Грузія та Вірменія - потенційний район стабільності// Стратегія національної безпеки України в контексті досвіду світової спільноти.- К.2001.-С.113-117.
Шебанов А.Н. Европейское объединение угля и стали.-М.:Наука,1968.-208с.
Шемятенков В. Большая Европа и западноевропейская интеграция// Европейский Союз на пороге 21 века: выбор стратегии развития. Под ред. Ю.А.Борко и О.В.Буториной.-М.:Эдитериал УРСС, 2001.- С.11-25.
Шемятенков В. Проект валютного союза России и Белоруссии подлежит испытанию временем//Евро.-2000.-№4.-С.20-24.
Шнайдер Клаус. Угода про партнерство і співробітництво між Україною та Європейським Союзом - ідея та реальність.// Україна на шляху до Європи.-К.:Фенікс,2001.- С.77-90.
Шнирков О.І., Кузнецов О.В., Кульпінський С.В. Європейський валютний союз: Навчальний посібник. - К.: Видавничо-поліграфічний центр Київський університет”, 2001.-198 с.
Що таке Угода про Партнерство та Співробітництво?: Довідник по Угоді, підписаній між Європейським Союзом та Україною в Люксембурзі 16 червня 1994 року.-К, 1995.
Що являє собою Тасіс? Партнерство та співробітництво з Новими Незалежними Державами // опубліковано Європейською Комісією.-16 с.
Accession negotiations- selected results. Interim report. Conferenz papers. European integration. // European institute in Lodz,2000.-190s.
Agenda 2000- Commission Opinion on Poland`s Application for Membership of the European Union// DOC/97/16, Brussels, 15th July 1997.
Аndras Inotai. Procesy adaptacyjne w krajach Grupy Wyszehhradskiej: restrukturyzacja premyslu i handlu. // Integracja europejska/ Lektury II., Institut europejski w Lodzi., 1998., S.95-102.
Auf dem Weg zum Euro// CA-Quarterly special, Oktober” 96.
Avery G. The European Union”s Enlargement Negotiations, The Oxford International Review, Summer Issue, s.29.
Avis Komisji Europejskiej o polskim wniosku o czlonkostwo w Unii Europejskiej-Wybrane Fragmenty// Wspolnoty Europejskie.- 1997.-N 10.-s.13-30.
Belka M., Hausner J., Jasinski L., Marody M., Zirk-Sadowski M. Polska transformacja w perspektywie integracji europejskiej.- Warszawa, 1997.
Biala Ksiega. Przygotowanie krajow stowarzyszonych Europy Srodkowej i Wschdniej do integracji z Rynkiem Wewnetrznym Unii Europejskiej// Przedstawicielstwo Komisji Europejskiej w Polsce.- Warszawa, 1995.
Bielecki J. Polska moze liczyc na 25 mld euro// Rzeczpospolita.-19.03.1998.
Biuletyn Ekonomiczny.-Polish Commercial Counsellors Office.Moscow.:1994.-№36.
Bratkiewicz J. Kierunek wschodni: perspektywy podejscia strategicznego// Miedzy polityka a strategia.- W-wa, 1994.-S.118-146.
Bulletin Quotidien Europe.- 2000.-№7705
Bulletin Quotidien Europe.- 2000.-№7706
Central European Free Trade Agreement concluded by the Czech Republic, the Republic of Hungary, the Republic of Poland and the Slovak Republic// Biblio Est-East.-1994.-№3.-P.55-65.
Centrum Badania Opinii Spolecznej, June 2000.
Centrum Badania Opinii Spolecznej, November 2000.
Commission opinion on Poland¢s application for membershipof the European Union// Supplement 7/97 to the Bulletin of the EU.-1997.-104p.
Critical issue: EU enlargement// Biblio Est-East.-2000.-№1.-С.42-46.
Coundenhove-Kalergi R. Pan-Europe.-Paris, 1998.-258 p.
Die Osterweiterung der Europäischen Union /Aktuelle Entwicklungen// EU-Referat III/1/a.,Jänner 1998.
Dijmarescu E. Globalization and enlargement: What future for Eastern Europe?// Biblio Est-East.-2001.-№4.-С.5-10.
Europa 2000. Der Europäische Union der Fünfzehn..-1998.-OMNIA Verlag Gmbh, Köln.-42 s.
Europe agreement establishing an assotiation between the European Communities and their Member States, of t