ПРОФІЛАКТИКА РАННІХ РЕЦИДИВІВ КРОВОТЕЧ ПРИ КРОВОТОЧИВИХ ВИРАЗКАХ ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ ЦЕНТР ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ТА МЕДИЦИНИ КАТАСТРОФ

На правах рукопису

ЛЕМКО ІВАН ІВАНОВИЧ

УДК 616.342-002.44-005.1-08-039.71-005.1

ПРОФІЛАКТИКА РАННІХ РЕЦИДИВІВ КРОВОТЕЧ
ПРИ КРОВОТОЧИВИХ ВИРАЗКАХ ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ

14.01.03 хірургія

Дисертація
на здобуття наукового ступеню
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
Нікішаєв Володимир Іванович
доктор медичних наук,
старший науковий співробітник

Київ 2008

ЗМІСТ

Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень та термінів

4

ВСТУП

5

Розділ І. Сучасні підходи до діагностики, лікування ТА ПОПЕРЕДЖЕННЯ РЕЦИДИВІВ кровотЕЧ З виразок дванадцятиПАЛОЇ кишки (огляд літератури).

10

1.1.Основні патогенетичні механізми виникнення рецидивів кровотеч з кровоточивих виразок дванадцятипалої кишки

10

1.2.Прогноз рецидиву кровотеч з кровоточивих виразок дванадцятипалої кишки, значення діагностичної ендоскопії

17

1.3.Лікувальна ендоскопія при кровоточивих виразках дванадцятипалої кишки

19

1.4.Медикаментозна профілактика рецидивів виразкових кровотеч

23

Розділ ІІ. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ

32

2.1. Загальна характеристика хворих

32

2.2. Методи обстеження хворих

36

2.3. Методи лікування

39

Розділ ІІІ. ХАРАКТЕРИСТИКА ХВОРИХ З КРОВОТОЧИВИМИ ВИРАЗКАМИ ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ

44

3.1. Клініко-анамнестичні дані обстежених хворих

44

3.2 Ендоскопічна характеристика хворих з кровоточивими виразками дванадцятипалої кишки

56

3.3. Показники рН-метрії при кровоточивих виразках дванадцятипалої кишки

66

3.4. Особливості вмісту пептидних гормонів та цитокінового профілю у хворих з кровоточивими виразками дванадцятипалої кишки

70

Розділ IV. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ВПЛИВУ РІЗНИХ ВНУТРІВЕННИХ ІНГІБІТОРІВ ПРОТОННОЇ ПОМПИ

79

4.1. Дослідження кислотоутворюючої функції шлунку під впливом внутрівенного введення інгібіторів протонної помпи у хворих з кровоточивими виразками дванадцятипалої кишки залежно від активності кровотеч

79

4.2. Результати дослідження рН-метрії у хворих з кровоточивими виразками дванадцятипалої кишки під впливом внутрівенного введення омепразолу та пантопразолу

84

4.3. Зміни вмісту пептидних гормонів, деяких цитокінів та стабільних метаболітів оксиду азоту у хворих з кровоточивими виразками дванадцятипалої кишки під впливом лікування

97

Розділ V. РАННІ РЕЦИДИВИ КРОВОТЕЧ У ХВОРИХ З КРОВОТОЧИВИМИ ДУОДЕНАЛЬНИМИ ВИРАЗКАМИ ПІСЛЯ ЕНДОСКОПІЧНОГО ГЕМОСТАЗУ ТА ВНУТРІВЕННОГО ВВЕДЕННЯ ІНГІБІТОРІВ ПРОТОННОЇ ПОМПИ

107

ЗАКЛЮЧЕННЯ

113

ВИСНОВКИ

125

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

127

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

128

Перелік умовних позначень

АТ артеріальний тиск
ВХ виразкова хвороба
ДПК дванадцятипала кишка
ЕГДС езофагогастродуоденоскопія
ІЛ-8 інтерлейкін 8
ІЛ-4 інтерлейкін 4
ІЛ-10 інтерлейкін 10
ІПП інгібітори протонної помпи
МЕВ мініінвазивні ендохірургічні втручання
ФНПб фактор некрозу пухлин б
ШКК шлунково-кишкова кровотеча
ШКТ шлунково-кишковий тракт
NO оксид азоту
рН водневий показник, який вираховується як від’ємний десятковий логарифм
концентрації водневих іонів, виражений в моль/л

ВСТУП

Актуальність проблеми. Виразкова хвороба шлунку та ДПК відноситься до поширених захворювань органів травлення сучасного періоду. За даними ВООЗ до 20% дорослого населення планети хворіють на виразки шлунку та ДПК [1,2]. Гастродуоденальні виразки впевнено займають провідне місце серед захворювань органів травлення в багатьох країнах світу і, не дивлячись на появу нових медикаментів та методів лікування, ситуація принципово не змінюється [3,4].
Крім того, проблема ускладнюється у зв’язку з розвитком резистентності до ряду препаратів, що використовуються в консервативному лікуванні пептичних виразок шлунку та ДПК, розвитком ряду ускладнень в перебігу захворювання, серед яких одними з найбільш важких є кровотечі, що можуть мати місце, за даними різних авторів, у 15% - 30% випадків виразкової хвороби [5,6,7,8]. Відмічено, що на Україні за останні 5 років кількість кровотеч збільшилась на 14% [2], що, ймовірно, пов’язано як із соціально-економічною ситуацією в країні, так і недостатнім запровадженням міжнародних рекомендацій з лікування цієї нозології. Серед хворих із виразковими кровотечами спостерігається розширення вікових меж переважно за рахунок пацієнтів молодого працездатного віку та збільшення кількості пацієнтів з важкою супутньою патологією [2].
Слід відмітити відсутність чіткого диференційованого підходу до лікування цих хворих та високу летальність, яка коливається біля 10%, недивлячись на всі новітні розробки [9,10,11]. Серед померлих більшість складають пацієнти, у яких не вдалося зупинити кровотечу при первинному ендоскопічному огляді, або ж наступив ранній рецидив кровотечі у стаціонарі [6,12]. Післяопераційна летальність у випадку втручань на висоті кровотеч коливається в межах 12%-28%, а у осіб старечого віку із вираженою супутньою патологією вона може досягати 48%-60% [13,14].
Таким чином, удосконалення лікувальної тактики у хворих з виразковими кровотечами, яке б сприяло стабілізації гемостазу і допомогло уникнути рецидивів кровотеч залишається актуальною проблемою екстреної хірургії.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась відповідно до основної НДР Українського науково-практичного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ України «Вивчити особливості патогенезу травматичної хвороби у постраждалих з полісистемними та поліорганними ушкодженнями в медико-географічних умовах України та розробити на цій підставі методологію формувань стандартів лікування (державний реєстраційний номер 0107U004763)»
Мета і завдання дослідження.
Мета роботи: покращити результати лікування хворих з кровоточивими виразками ДПК за рахунок зниження частоти ранніх рецидивних кровотеч шляхом удосконалення схем використання інгібіторів протонної помпи після ендоскопічного гемостазу.
Для реалізації цієї мети поставлені наступні завдання:
1. Вивчити показники рН шлунку у хворих з кровоточивими виразками ДПК при активних кровотечах та стигматах недавніх виразкових кровотеч.
2. Дослідити особливості змін вмісту гастрину та соматостатину в крові хворих на кровоточиві виразки ДПК залежно від активності кровотечі.
3. Вивчити особливості цитокінового статусу та рівнів стабільних метаболітів оксиду азоту у крові хворих на висоті виразкових кровотеч ДПК.
4. Дослідити особливості впливу різних внутрівенних ІПП (омепразолу та пантопразолу) на рівень рН шлунку протягом доби залежно від схеми їх введення при кровоточивих виразках ДПК.
5. Вивчити зміни вмісту пептидних гормонів, цитокінового балансу та рівнів стабільних метаболітів NO у хворих з кровоточивими виразками ДПК під впливом комплексного лікування з включенням внутрівенного введення ІПП.
6. Проаналізувати ефективність різних схем внутрівенного введення омепразолу та пантопразолу для попередження ранніх рецидивів кровотеч при кровоточивих виразках ДПК.
7. Розробити нові пристрої для зупинки кровотеч і профілактики їх рецидиву та удосконалити МЕВ при кровоточивих виразках ДПК.
Об’єкт дослідження: кровоточиві виразки ДПК.
Предмет дослідження: особливості клінічного перебігу кровоточивих виразок ДПК, їх ендоскопічні характеристики, ефективність комплексного лікування з включенням МЕВ та внутрівенного крапельного введення ІПП, можливість попередження ранніх рецидивних кровотеч з виразок ДПК.
Методи дослідження: клінічні, ендоскопічні, інструментальні, лабораторні загально-клінічні, біохімічні, радіоімунні, імуноферментні, статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів
Вперше досліджено зміни показників рН шлунку та регуляторних пептидних гормонів (гастрину, соматостатину) у взаємозв’язку з активністю кровотечі з виразок ДПК.
Вперше установлено особливості цитокінового статусу та вмісту стабільних метаболітів оксиду азоту в крові хворих з кровоточивими виразками ДПК у взаємозв’язку з активністю кровотечі та тривалістю виразкового анамнезу.
Виявлено особливості змін рН шлунку у хворих з кровоточивими виразками ДПК протягом доби при застосуванні різних схем введення внутрівенних форм ІПП (омепразолу, пантопразолу).
Вперше установлено особливості змін рівнів пептидних гормонів, про- та проти- запальних цитокінів, а також стабільних метаболітів NO під впливом комплексного лікування з включенням внутрівенних форм ІПП (омепразолу, пантопразолу).
Вперше визначено особливості динаміки вмісту пептидних гормонів та цитокінового статусу у хворих з рецидивними кровотечами з виразок ДПК та їх зміни в процесі лікування.
Практичне значення одержаних результатів.
Показано, що величини пристінкового та внутрішлункового рН при відсутності ознак крові у порожнині шлунку достовірно не відрізняються, що дозволяє використовувати показники внутрішлункового рН для добового моніторингу кислотності шлунку після успішного проведення МЕВ.
Розроблено ендоскопічний коагулюючий інжектор, застосування якого дозволяє ефективно здійснювати дві основні методики зупинки виразкових кровотеч: електрокоагуляцію та ін’єкційну терапію, спрощує техніку проведення маніпуляції та скорочує час її проведення. Розроблено також спосіб ендоскопічної зупинки кровотечі при хронічних кальозних виразках.
Показано, що призначення омепразолу або пантопразолу внутрівенно крапельно в дозі 40мг один або два рази на добу зумовлює швидкий підйом внутрішлункового рН протягом першої години після введення препарату, подальше зростання до 6-ї години та забезпечує підтримання його величини вище 6,0 протягом доби. При двократному введенні ІПП повторний підйом рН шлунку є достовірним і суттєвим та забезпечує більш ефективне усунення впливу кислотно-пептичного фактору на виразковий дефект до кінця доби.
Доведено, що включення в комплексне лікування кровоточивих виразок ДПК внутрівенного крапельного введення омепразолу або пантопразолу в дозі 40мг один або два рази на добу протягом перших трьох діб з часу діагностування виразкової кровотечі з подальшим переходом на їх прийом per os є ефективним методом попередження ранніх рецидивних кровотеч, який веде до зниження їх частоти до 6,3% випадків, проти 15,5% у групі порівняння. Причому при одноразовому та дворазовому введенні омепразолу частота рецидивів знижується до 6,7% та 5,4% відповідно, а при використанні пантопразолу до 7,7% та 5,9% відповідно, а також знижує кількість МЕВ та ендоскопічних досліджень на одного хворого.
Основні результати проведених досліджень впроваджено в практику роботи Київської міської клінічної лікарні швидкої допомоги, Київської міської клінічної лікарні №12, обласної клінічної лікарні (м.Ужгород), центральної міської клінічної лікарні м.Ужгорода, Перечинської ЦРЛ та Свалявської ЦРЛ Закарпатської області.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням. Тема дисертації запропонована науковим керівником, спільно з ним визначені мета та задачі роботи. Дисертант провів аналіз літературних джерел, самостійно визначив методи дослідження, проводив ендоскопічне обстеження та МЕВ у всіх обстежених хворих, здійснював забір крові для лабораторних досліджень, брав участь у лікуванні хворих після МЕВ (призначення ІПП) та у проведенні лабораторних досліджень. Приймав участь у розробці ендоскопічного коагулюючого інжектору (патент України на корисну модель №10669) та способу ендоскопічної зупинки кровотечі при хронічних кальозних виразках (патент України на корисну модель №11244). Дисертант створив комп’ютерну базу даних, провів аналіз і статистичну обробку отриманих результатів, оформив ці дані у дисертаційну роботу, обґрунтував висновки та практичні рекомендації.
Апробація роботи. Основні положення дисертації викладені на науково-практичній конференції лікарів-ендоскопістів України «Актуальні питання діагностичної та лікувальної ендоскопії» (Київ, 2004); школі-семінарі «Нові технології в ендоскопії» (Житомир, 2005); ІІІ з’їзді лікарів-ендоскопістів України (Тернопіль, 2005); школі-семінарі Актуальні питання діагностичної та лікувальної ендоскопії” (Рівне, 2005), школі-семінарі Актуальні питання діагностичної та лікувальної ендоскопії” (Львів, 2006), науково-практичній конференції «Сучасна діагностична та лікувальна ендоскопія» (Київ, 2006); Annual Conference of European Society of Surgery (Cyprus, 2006); IV школі семінарі «Сучасні аспекти медицини невідкладних станів» (Київ, 2006); науковому симпозіумі «Діагностика та лікування шлунково-кишкових кровотеч» (Київ, 2007); Al Х-lea congres al asociatiei chirurgilor "NICOLAE ANESTIADI" Din Republica Moldova (Moldova, 2007); European Society of Surgery. 11-th Annual Conference 2007, (Cracow 2007).

Публікації за темою дисертації. За матеріалами дисертації опубліковано 17 наукових робіт (5 за кордоном), в тому числі у виданнях, рекомендованих ВАК України 8. Отримано 2 патенти України, видані методичні рекомендації.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Дисертаційна робота обгрунтовує новий підхід до вирішення наукового завдання, щодо покращення результатів лікування хворих з кровоточивими виразками ДПК за рахунок зниження частоти ранніх рецидивних кровотеч шляхом удосконалення схем використання інгібіторів протонної помпи після ендоскопічного гемостазу.
1. Рівень шлункового рН, що визначається при первинному ендоскопічному обстеженні хворих з кровоточивими виразками ДПК залежить, перш за все, від активності кровотечі за Forrest та характеру внутрішлункового вмісту. У пацієнтів із стигматами недавніх кровотеч із виразок ДПК ( FIIA, FIIB) при наявності крові або «кофейної гущі» в порожнині шлунку, внутрішлунковий рН є достовірно вищим і сягає 5,00±0,04 проти 3,80±0,09 при відсутності домішок крові у шлунковому вмісті.
2. Зниження рівню гастрину в крові хворих з активними виразковими кровотечами з просочуванням (FIB) та стигматами недавніх кровотеч з виразок ДПК (FIIA, FIIB) супроводжується одночасним достовірним зростанням вмісту соматостатину і свідчить про включення компенсаторних реакцій організму, спрямованих на зниження кислото-утворюючої функції шлунку.
3. У хворих з активними кровотечами (FIA, FIB) та стигматами недавніх кровотеч з виразок ДПК (FIIA, FIIB) виявлено дисбаланс системи цитокінів, вираженість якого залежить від активності кровотечі і проявляється різким підвищенням рівню ІЛ-8 (у 13,1 рази) порівняно з нормою та помірним зростанням (у 2,1 рази) вмісту ФНПб на тлі нормальних концентрацій протизапальних ІЛ-4 та ІЛ-10, що свідчить про неадекватну реакцію організму на патологічний процес і є одним із значимих факторів розвитку виразкових кровотеч гастродуоденальної зони.
У сироватці хворих з активними виразковими кровотечами (FIA, FIB) та стигматами недавніх кровотеч з виразок ДПК (FIIA, FIIB) виявлено достовірне підвищення вмісту стабільних метаболітів оксиду азоту (до 65,7±1,87ммоль/л проти 30,2±1,60 ммоль/л в нормі), яке залежить від активності кровотечі, є найбільш значимим при струменевих кровотечах (85,3±6,19ммоль/л проти 60,6±3,12ммоль/л при FIB кровотечах) і асоціюється з вираженістю пошкодження слизової оболонки гастродуоденальної зони.
4. Призначення ІПП (омепразолу або пантопразолу) внутрівенно крапельно хворим з кровоточивими виразками ДПК зумовлює швидке і достовірне підвищення рівню рН шлунку до 6,34±0,10 протягом першої години після їх введення з подальшим поступовим його підвищенням до 6-ї години спостереження (6,93±0,06). Досягнутий рівень тримається до 9-ї години, дещо знижується на 12-у годину і при однократному введенні препарату зберігається на цьому рівні до кінця доби (6,36±0,05). При двократному введенні ІПП повторний підйом рН шлунку є достовірним і суттєвим (6,93±0,04) та забезпечує більш ефективне усунення дії кислотно-пептичного фактору до кінця доби.
5. Комплексне лікування з включенням внутрівенного крапельного введення ІПП сприяє нормалізації рівнів гастрину та соматостатину, відновленню їх регуляторного впливу на кислото-утворюючу функцію шлунку, супроводжується достовірним зниженням ІЛ-8 у 1,5 рази, нормалізацією вмісту ФНПб та зниженням рівню стабільних метаболітів NO до 47,0±1,69ммоль/л, що відображає зменшення інтенсивності процесів пошкодження слизової оболонки ДПК.
6. Призначення ІПП (омепразолу або пантопразолу) внутрівенно крапельно по 40 мг один або два рази на добу протягом перших трьох діб з часу діагностування виразкової кровотечі з подальшим переходом на їх прийом per os є ефективним методом попередження ранніх рецидивів кровотеч, який веде до зниження їх частоти до 6,3% випадків, проти 15,5% у групі порівняння. Причому при одноразовому та дворазовому введенні омепразолу частота рецидивів знижується до 6,7% та 5,4% відповідно, а при використанні пантопразолу до 7,7% та 5,9% відповідно, а також знижує кількість МЕВ та ендоскопічних досліджень на одного хворого.
7. При активній кровотечі застосування ендоскопічного коагулюючого інжектору дозволяє ефективно здійснювати дві основні методики зупинки виразкових кровотеч: ендоскопічну ін’єкційну терапію та електрокоагуляцію, спрощує техніку проведення маніпуляції та скорочує час її проведення.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. У всіх хворих з кровоточивими виразками ДПК після проведення МЕВ, що забезпечують гемостаз, необхідно призначати консервативну медикаментозну терапію, спрямовану на швидке усунення дії кислотно-пептичного фактору і збереження адекватного гемостазу. Слід враховувати, що у пацієнтів з активними виразковими кровотечами ДПК ймовірність ранніх рецидивів кровотеч, порівняно з хворими із стигматами недавніх кровотеч, вища у 2,7 рази.
2. При проведенні МЕВ застосування розробленого ендоскопічного коагулюючого інжектора підвищує ефективність ендоскопічної ін’єкційної терапії та електрокоагуляції, спрощує техніку проведення маніпуляції та скорочує час її проведення.
3. Величини пристінкового та внутрішлункового рН при відсутності ознак крові у порожнині шлунку достовірно не відрізняються, що дозволяє використовувати показники внутрішлункового рН для добового моніторингу кислотності шлунку після успішного проведення МЕВ.
4. Призначення ІПП (омепразолу або пантопразолу) внутрівенно крапельно по 40 мг один або два рази на добу забезпечує швидкий підйом рН шлунку протягом 1-ї години після введення препарату з подальшим поступовим його зростанням до 3 6-ої години, супроводжується деяким зниженням величини внутрішлункового рН на 12-у годину, але зберігається на цьому рівні (вище 6,0) до кінця доби. При двократному введенні ІПП повторний підйом рН шлунку є достовірним і суттєвим та забезпечує більш ефективне усунення дії кислотно-пептичного фактору.
5. Вплив омепразолу та пантопразолу на кислото-утворюючу функцію шлунку не залежить від активності виразкової кровотечі, а визначається особливостями фармакокінетики досліджуваних препаратів та схемою їх призначення. Дворазове введення ІПП дає більш кращий клінічний ефект, ніж їх одноразове введення.

ЛІТЕРАТУРА

1. Яицкий Н.А., Седов В.М., Морозов В.П. Язвы желудка и двенадцатиперсной кишки. М. «МЕДпресс-информ», 2002. 376с.
2. 20-річний досвід хірургічного лікування гострих виразкових гастродуоденальних кровотеч / П.Г. Кондратенко, Є.Є.Раденко, М.В.Соколов, М.Л.Смирнов // Шпитальна хірургія. 2005. №1. С.118—121
3. Современные методы лечения язвенной болезни / В.Ф.Саенко, В.В.Грубник, Ю.В.Грубник, С.Г.Четвериков — К.: Здоров’я, 2002.— 272с.
4. Секачева М.И. Антисекреторные препараты в лечении неварикозных кровотечений из верхних отделов желудочно-кишечного тракта з точки зрения доказательной медицины // Consilium Medicum.— 2004.— Т.6, №6.— 6с.
5. Передерий В.Г., Ткач С.Н., Скопиченко С.В. Язвенная болезнь: прошлое, настоящее, будущее.- К.:Б.и., 2003.-256с.
6. Aabakken L. Nonvariceal upper gastrointestinal bleeding // Endoscopy.- 2001.- Vol.33, №1.- Р.16-23.
7. Васильев Ю.В. Язвенная болезнь желудка и дванадцатиперстной кишки, осложненная кровотечением, и Helicobacter pylori. // Consilium Medicum.- 2002.- Т.4, №7.- 7с.
8. Клінічні особливості ускладнених низько розташованих дуодентальних виразок / О.І.Геленко, В.І.Подлєсний, О.Г.Ходатенко, О.А.Крижанівський // Сучасна гастроентерологія.- 2006.-№3.- С.30-33.
9. Эндоскопическая диагностика и остановка острых гастродуоденальных кровотечений и прогнозирование риска их рецидива / Е.Д.Федоров, А.И.Михайлев, С.Ю.Орлов и др. // РЖГГК.— 2002.— №1.— С.9-18.
10. Marek T.A. Gastrointestinal bleeding // Endoscopy.- 2007.- V.39.- P.998-1004.
11. Gilbert D.A., Silverstein F.E. Acute upper gastrointestinal bleeding // Gastroenterologic Endoscopy / Ed. by M.V. Sivak.- 2nd ed.- W.B. Saunders company.- 2000.- Vol.1.- P.284-299.
12. Возможности совершенствования хирургической тактики при кровоточащей гастродуоденальной язве / Ю.Г.Шапкин, В.Ю.Климашевич, С.М.Потахин, Е.М.Матвеева // Вестник хирургии.- 2000.-№2.-С.24-26
13. Бондаренко М.М., Новиков А.И. Отдельные аспекты хирургического лечения больных с острыми гастродуоденальными кровотечениями язвенной этиологии // Український журнал малоінвазивної та ендоскопічної хірургії.- 2001.- Т.5.-№3.-С.35-38.
14. Диагностика предрецидивного синдрома при кровоточащей язве желудка и дванадцатиперстной кишки / Ю.Г.Шапкин, С.М.Потахин, А.В.Беликов и др. // Вестник хирургии.- 2004.- №1.- С.43-46
15. Мелатонин в лечении язвенной болезни двенадцатиперстной кишки / Н.К.Малиновская, Ф.И.Комаров, С.И.Рапопорт и др. // Клин.мед.-2006.-№1.-С.5-11.
16. Калинин А.В. Симптоматические гастродуоденальные язвы и язвенная болезнь // РЖГГК.-2004.- №3.- С.22-31
17. Опыт применения антисекреторных препаратов при кислотозависимых заболеваниях у детей / М.Ф.Денисова, С.М.Донде, В.С.Березенко, Т.М.Реминная // Сучасна гастроентерологія.- 2006.-№2 .-С.62-64.
18. Маев И.В., Самсонов А.А. Применение современных антацидных средств в терапии кислотозависимых заболеваний желудочно-кишечного тракта // Consilium Medicum.-2005.- №5.- 8с.
19. Barkum A.N. et.al. Review article: acid suppression in non-variceal acute upper gastrointestinal bleeding // Aliment. Pharmacol. Ther.-1999.- V.13.-P.1565-1584.
20. Hiramoto J.S. et.al. Evidence-based analysis: postoperative gastric bleeding: etiology and prevention // Surgical Oncology.-2003 .- №12.-Р.9-19.
21. Применение омепразола для парентерального введения у больных с язвенными гастродуоденальными кровотечениями после эндоскопического гемостаза / Ю.В.Яковлева, Н.В.Войташевская, И.В.Сидоренко, А.В.Бутров // Рус.мед.журнал.- 2005.- №9.- С.599-601.
22. Динамика морфологических и функциональных характеристик слизистой оболочки желудка после эрадикации Helicobacter Pylori у больных с язвами двенадцатиперстной кишки / С.И.Пиманов, Е.В.Макаренко, А.В.Воропаева, М.Е.Матвиенко // Тер.архив. 2006.№2. С.2631
23. McColl K.E., Cillen D., ElOmar E. The role of gastrin in ulcer pathogenesis // Baillieres Best Pract.Res. Clin. Gastroenterol. 2000. V.14. P.1326.
24. Dockray G.J. Gastrin // Best Pract.Res. Clin. Endocrinol. Metab.2004. V.18. P.555568.
25. Karita M., Noriyasu A. Kosako E. et. Al. Relationship between pepsinogen I & II and H. pylori infection considered with grade of atrophy and gastroduodenal diseases // Dig. Dis. Sci.2003.V.48.Р.18391845.
26. Bubenik G.A. Localization, physiological signifacance and possible clinical implication of gastrointestinal melatonin // Biol.Signals Recept. 2001. №10. Р.350-366.
27. Осадчук М.А., Кулиджанов А.Ю. Мелатонин продуцирующие и NO-синтазоположительные клетки желудка и процессы клеточного обновления при язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки // Клин.мед.-2005.- №9.- С.34-37.
28. Ивашкин Т.В. Прогноз развития гастроэнтерологии и гепатологии на ближайшие 10 лет // РЖГГК.- 2001.- №1.- С.713
29. Хомерики С.Г. Процессы регенерации в слизистой оболочки желудка и канцерогенез // РЖГГК.- 2001.- №2.- С.17-23.
30. Сеидов В.Д., Алекберзаде А.В., Нагиев Э.Д. Значение некоторых апудоцитов в прогнозировании осложнения язвенной болезни желудка острым кровотечением // Хирургия.- 2002.- №3.- С.36-37
31. Алекберзаде А.В. Прогнозирование осложнения язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки острым желудочно-кишечным кровотечением: Автореф.дис.канд.мед.наук.- Баку, 1999.- 34с.
32. Гостишев В.К., Евсеев М.А. Патогенез рецидива острых гастродуоденальных язвенных кровотечений // Хирургия.- 2004.- №5.- С.46-51.
33. Іващук О.І., Бодяка В.Ю. Особливості архітектоніки судин дванадцятипалої кишки у хворих літнього та старечого віку з гострокроточивою дуоденальною виразкою // Шпитальна хірургія.- 2005.- №3.- С.47-51.
34. Лазебник Л.Б., Звенигородская Л.А. Хроническая ишемическая болезнь органов пищеварения.- М.: Анахарсис, 2003.- 136с.
35. Kolkman J.J., Otte J.A., Groeneveld A.B. Gastrointestinal luminal tonometry: an update on physiology, methodology and clinical applications // Br.J. Anaest. 2000.- V.84.- P.74-86.
36. Бука Г.Ю.Ранні рецидивні кровотечі у хворих на виразкову хворобу шлунка і дванадцятипалої кишки: Автореферат дис. ...канд.мед.наук. Харків, 2001.-19с.
37. Макаров В.В. Особливості хірургічного лікування хворих на гострі виразки та ерозії шлунка, ускладені кровотечею, з урахуванням порушень імунітету: Автореф.дис.канд.мед.наук.- Харків, 2002.- 19с.
38. Застосування синтетичного аналогу соматостатину-окрестатину в лікуванні ерозій і гострих виразок шлунку і дванадцятипалої кишки, ускладнених кровотечею / П.Д.Фомін, В.М.Сидоринко, О.І.Лісов, О.В.Бобков // Клінічна хірургія.- 2005.-№1.- С.11-14
39. Яворський М.І. Особливості хірургічної тактики у хворих з кровоточивою виразкою шлунка та дванадцятипалої кишки і прогнозування рецидиву кровотечі: Автореф.дис.канд.мед.наук.- Тернопіль, 2002.- 19с.
40. Вияви окисного стресу в слизовій оболонці шлунку хворих із пептичною виразкою дванадцятипалої кишки після успішної ерадикації Helicobacter pylori / А.П.Черкас, Х.О.Семен, О.П.Єлісеєва та ін. // Сучасна гастроентерологія.- 2007.- №5.- С.13-16.
41. Каземірко Н.К., Арешкович А.О. Особливості перекисного окислення ліпідів та системи антиоксидантного захисту при виразковій хворобі дванадцятипалої кишки // Укр..мед.альманах.- 2005.- №1.- С.79-82.
42. Бобков О.В. Вплив діагностики на лікувальну тактику при кровоточивих гострих виразках і ерозіях верхніх відділів шлунково-кишкового тракту // Екперим.і клін.медицина.-2004.- №3.- С.110-112.
43. Рыбачков В.В., Бряженков И.Г. Осложненные гастродуоденальные язвы // Хирургия.- 2005.- №3.- С.27-29.
44. Андерсен Л., Норгаард А., Беннедсен М. Клеточный иммунный ответ организма на инфекцию Helicobacter pylori // РЖГГК. 1999. - №2. С.22-26.
45. Прокопенко В.Д., Нелюбин В.Н., Мудров В.П. и др. Клеточно-опосредованный имунный ответ на Helicobacter pylori // РЖГГК.- 2001.- №5.- С.25-30.
46. Страшок Л.А. , Сорокина И.В, Палова Г.Б. Иммуногистохимические параллели при гастродуоденальной патологии у подростков // Сучасна гастроентерологія.- 2006.- №2.- С.7-11.
47. Бука Г.Ю. Helicobacter pylori і зміни складу імунокомпенентних клітин при виразкових гастродуоденальних кровотечах та їх ранніх рецидивах // Вісник Вінницького держ.мед.університету.- 2000.-№2.- С.451-453.
48. Кононов А.В. Helicobacter pylori и воспаление: иллюзия решенных проблем // РЖГГК.- 2003.- №3, прилож.19.- С.39-45.
49. Бука Г.Ю. Прогностична значимість імунологічних порушень у хворих з рецидивними шлунково-кишковими кровотечами // Укр.мед.альманах.- 2000.-№4.- С.33-36.
50. Іоффе І.В. Автоімунні зміни у хворих з численними виразками шлунку та дванадцятипалої кишки та їх патогенетичне значення у комплексі хірургічного лікування // Клін.хірургія.- 205.- №1.- С.8-10.
51. Интерлейкины при язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки / Г.Н.Соколова, Т.Н.Царегородцева, М.М.Зотина, Е.А.Дубцова // Рос.гастроэнтерология.- 2001.- №2.- С.147-148.
52. Дубцова Е.А., Соколова Г.Н., Трубицина Н.Е. Содержание цитокинов при часто рецидивирующей форме язвенной болезни двенадцатиперстной кишки // Мед.иммунол.- 2002.- №2.- С.148.
53. Царегородцева Т.М., Серова Т.И. Цитокины в гастроэнтерологии.- М.: Анахарсис, 2003.- 96с.
54. Association of polymorphism’s of interleukin-1 beta gene and Helicobacter pylori infection with the risk of gastric ulcer / Y.T.Chang, M.S.Wu , C.T.Shun et.al. // Hepatogastroenterology.- 2002.- V.4.- №47.- Р.1474-1476.
55. El-Omar E.M. The importance of interleukin-1Я in Helicobacter pylori associated desease // Gut.-2001.-V.48.- P.743-747.
56. Interleukin-1 beta polymorphism’s increase risk of hypochlorhydria and atrophic gastritis and reduce risk of duodenal ulcer recurrence in Japan / T.Furuta, E.M. El-Omar, F.Xiao et.al. // Gastroenterology.-2002.-V.123.- №1.-Р.92-105
57. The polymorphic IL-1Я and IL-1RN genes in the aetiopathogenesis of peptic ulcer / M.A. Garcia-Gonzalez, A.Lanas, S.Santolaria et.al. // Clin.Exp.Immunol.-2001.-V.125.-№3.- Р.368.
58. Связь полиморфизма 511С/Т в промоторной области гена интерлейкина-1Я с предрасположенностью к язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки и особенностями ее течения / В.П.Иванов, А.В.Полоников, И.В.Хорошая и др. // РЖГГК.- 2006.- №1.- С.42-46.
59. Орловський О.В. Корекція цитокінової регуляції у хворих з пептичною виразкою дванадцятипалої кишки, ускладненої кровотечею, за допомогою імунофану” // Сучасна гастроентерологія.- 2006.- №1.- С.18-21
60. Ткачева А.Г. Состояние иммунитета у больных язвенной болезнью желудка и дванадцатиперстной кишки // Матер.V Съезда общества гастроэнтерологов в России, ХХХII сессии Центрального НИИ гастроэнтерологии.- М.,2005.- С.156-157
61. Циммерман Я.С., Михалева Е.Н. Состояние иммунной системы у больных язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки и влияние на нее современной терапии и иммуномодулирующих средств // Клин.мед.- 2003.- №1.- С.40-44.
62. Система интерферонов при осложненной язвенной болезни двенадцатиперстной кишки / И.В.Честерова, В.В.Малиновская, В.А.Роменская и др. // Аллергол.и иммунол. 2003.- №2.- С.32-35.
63. Особенности цитокинового профиля у пациентов с хроническим Н.pylori ассоциированым гастритом и язвенной болезнью / Э.А.Кондрашина, Н.М.Калинина, Н.И.Давидова и др. // Цитокины и воспаление.- 2002.- №4.- С.3-11.
64. Beales I.L.P. Letter: Effects of proinflammatory cytokines on acid secretion // Dig. Dis. Sci.- 2000.- V.45, №2.- Р.289.
65. Apoptosis of human gastric epithelial cells via caspase-3 activation in response to Helicobacter pylori infection: possible involvement of neutrophils through tumor necrosis factor-a and soluble Fas ligands / J.M.Kim, J.S.Kim, H.C.Jung et.al. // Scand.J. Gastroenterol.-2000.-V.35, №1.- Р.40-48.
66. Factors Regulating the Effect of IL-4 on Intestinale Epithelial Barrier Function / Leo V. Di , P.C.Yang, M.C.Berin, M.H.Pedrue // Int. Arch. Allergy, Immunol.- 2002.- V.29, №3.- Р.219-227.
67. Губергриц Н.Б., Прилуцкая О.А. Клинико-патогенетические особенности и лечение гастродуоденальной патологии, ассоциированной с различными штаммами Helicobacter pylori // Сучасна гастроентерологія.- 2005.- №1.- С.19-30.
68. Ивашкин В.Т., Драпкивна О.М. Оксид азота в регуляции функциональной активности физиологических систем // РЖГГК.- 2000.- №4.- С.16-21
69. Мала Л.Т., Бабак О.Я. Найближчі перспективи розвитку гастроентерології (огляд літератури) // Журн. АМН України. - 2002. - №1. С.55-68.
70. Прогноз развития гастроэнтерологии и гепатологии на ближайшие 10 лет// Рос. журнал гастроэнтерол., гепатол., колопроктол. 2001. № 1. - С. 7-13.
71. Лечение язвенной болезни: взгляды терапевта и хирурга (Материалы «круглого стола») // Рос. журнал гастроэнтерол., гепатол., колопроктол. 2001. № 2. - С. 9-16.
72. Передерий В.Г., Ткач С.Н., Скопиченко С.В. Язвенная болезнь: прошлое, настоящее, будущее.- К.:Б.и., 2003.-256с.
73. Жакун І.Б., Жакун В.М. Helicobacter pylori, запалення та ліпіди // Сучасна гастроентерологія.- 2006.- №5.- С.16-20.
74. Бондаренко Т.Г. Оптимізація лікування виразкової хвороби дванадцятипалої кишки з урахуванням токсигенності Helicobacter pylori: Автореф.дис....канд..мед.наук.- Д., 2005.- 20с.
75. Maciorkowska E., Panasiuk A., Kaczmarsеk M. Concentrations of gastric mucosal cytokines in children with food allergy and Helicobacter pylori infection // World J. Gastroenterol.- 2005.- V.11.- P.6751-6756.
76. Association of Helicobacter pylori vacuolating toxic (VacA) with lipid rafts / W.Shcraw, Y.Li , M.S.McClain et al. // J.Biol.Chem.-2002.-V.277.- P.34642-34650.
77. Impromevent in lipid and haemostasis patterns after Helicobacter pylori infection eradication in type 1 diabetic patients / D.A.De Luis, Avello A.Garcia, M.A.Lasuncion et al. // Clin.Nutr.-1999.-V.18.-P.227-231.
78. Influence of chronic Helicobacter pylori infection on ischeamic cerebral stroke risk factors / J.Majka, T.Rog, P.C.Konturek et al. // Med.Sci. Monit. 2002.- V.8.- P.675-684.
79. Vercellotti G.M. Microbes, inflammation and aterosclerosis with old pathology lessons guide new therapies? // Trans.Am.Clin.Climatol.Assoc. 2001.- V.122.- P.215-222.
80. Кровопотеря. Возможности эндоскопического гемостаза и значение эндоскопии в выборе тактики при лечении гастродуоденальных кровотечений / Л.Я.Тимен, Б.А.Хаит, А.И.Черепанин и др. — 14c. Режим доступу http://www.rusmedserv.com/misc/021/021.htm .
81. Новиков А.І. Оптимізація лікувальної програми у хворих з кровоточивими гастродуоденальним виразками (кілініко-експериментальне дослідження) / Автореферат дис.на здобуття наукового ступеня канд.мед.наук.- Харків, 2001.- 20с.
82. Risk assessment and prediction of rebleeding in bleeding gastroduodenal ulcer / A.Guglielmi, A.Ruzzenente, M.Sandri et al // Endoscopy.- 2002.- Vol.34, №10.- Р.778-786.
83. Диагностика и лечение кровотечений из верхних отделов пищеварительного тракта с использованием эндоскопических вмешательств: Методические рекомендации / Э.Д.Федоров, А.И.Михалев, С.Ю.Орлов и др. — М.: ЗАО «Бизнес-школа «Интел-Синтез», 2001.- 48с.
84. Сотников В.Н., Дубинская Т.К., Разживена А.А. Эндоскопическая диагности острых кровотечений из верхних отделов пищеварительного тракта / Учебное пособие.- М.: Рос.мед.акад.последипломного образования, 2000.- 16с.
85. Calvet X., Vergara M., Brullet E. Endoscopic treatment of bleeding ulcers: has everything been said and done? // Gastroenterol. Hepatol. 2005.- V.28, №6.- Р.347-353.
86. Ertekin C., Yanar H., Taviloglu K., Guloglu R., Alimonglu O. Can endoscopic injection of epinephrine prevent surgery in gastroduodenal ulcer bleeding? An analysis of 107 cases // J. Laparoendosc.Adv.Surg.Tech.A.- 2004.- V.14,№3.- Р.147-152.
87. Гастродуоденоскопия в диагностике и лечении язвенных гастродуоденальных кровотечений / Н.В.Лебедев, А.Е.Климов, Н.В.Войташевская и др. // Хирургия.- 2007.- №3.- С.17-21
88. Новые технологии при язвенных желудочно-кишечных кровотечениях: 5 Всеросийская конференция «Новые технологии в хирургии»/ С.А.Совцов, О.Ю.Кушниренко, В.Ю.Подшивалов и др. — Уфа, 2001.- С.132-134.
89. Гостишев В.К., Евсеев М.А. Рецидив острых гастродуоденальных язвенных кровотечений // Хирургия.-2003.-№7.-С.43-49.
90. Затевахин И.И., Щеголеев А.А., Типков Б.Е. Новые технологии в лечении язвенных гастродуоденальных кровотечений. М.2001.-166с.
91. Хирургическое лечение гастродуоденальных кровотечений язвенной этиологии / А.И.Станулис, Р.Е.Кузеев, А.П.Гольдберг и др. // Хирургия.-2001.- №3.- С.17-21.
92. Гриценко І.І.,Степанов Ю.М., Будзак І.Я. Клініко-ендоскопічна і морфологічна характеристика ерозивних уражень слизової оболонки гастродуоденальної зони // Журн.АМН України.- 2001.- Т.7,№1.- С.163-172.
93. Подшивалов В.Ю. Эндоскопия кровоточащих гастродуоденальных язв // Хирургия.- 2006.- №4.- С.33-38.
94. Роль эндоскопии в диагностике и лечении гастродуоденальных кровотечений / А.М.Хаджебаев, Ю.Р.Маликов, Р.М.Холматов и др. // Хирургия.- 2005.- №4.-С.24-27,
95. Optimal injection volume of epinephrine for endoscopic prevention of recurrent peptic ulcer bleeding / C.N.Park, S.J.Lee, J.H.Park et al // Gastrointest.Endosc.-2004.-V.60, №6.-Р.875-880.
96. Wireless capsule endoscopy in patients with difficult gastrointestinal bleeding / M.Appleyard, A.Glukhovsky, S.Gan, P.Swain // Endoscopy.-2000.-V.32, Suppl.1-P.E.59.
97. Сацукевич В.М., Сацукевич Д.В. Острые желудочно-кишечные кровотечения из хронических гастродуоденальных язв // Кремлевская медицина. Клинический вестник.-2000.-№2.-С.3-9.
98. Прогнозирование рецидива язвенного кровотечения / Ю.Г.Шапкин, Ю.В.Чалык, С.В.Капралов, Е.Н.Матвеева // Хирургия.-2002.-№11.-С.32-33
99. Язвенные желудочно-кишечные кровотечения / Ю.М.Стойко, С.Ф.Багненко, А.А.Курыгин и др. // Хирургия.- 2002.- №8.- С.32-35.
100. Forrest J.A.H., Finlay N.D.C., Shearman D.J.C. Endoscopy in gastrointestinal bleeding // Lancet. 1974. № 2. Р. 394 397
101. Роль імуно-морфологічних критеріїв у виборі хірургічної тактики в лікуванні виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки, ускладненої кровотечею / І.Я.Дзюбановський, І.І.Басистюк, О.Б.Луговий, О.І.Дзюбановський // Клін.хірургія.- 2006.- №4-5.- С.10-11.
102. Бука Г.Ю. Сравнительная оценка методов прогнозирования раннего рецидивного кровотечения язвенного генеза // Клін.хірургія.- 2000.- №6.- С.7-9.
103. Мидленко В.И., Белоногов Н.И., Смолькина А.В. Лечебно-диагностическая тактика при язвенных гастродуоденальных кровотечениях // Хирургия.- 2005.- №10.- С.64-67
104. Ганджий В.В. Применения гастродуоденофиброскопии в диагностике и лечении извъязления, осложнонного гастродуоденальным кровотечением // Клшініч.хірургія.- 2003.- №6.- С.10-13.
105. Newer endoscopic therapies decrease both re-bleeding and mortality in high risk patients with acute peptic ulcer bleeding: a series of meta-analyses [Abstract] / M.Bardou, M.Youssef, Y.Toubouti et al // Gastroenterology.- 2003.-V.123.- A239.
106. Newer endoscopic therapies decrease both re-bleeding and mortality in high risk patients with acute peptic ulcer bleeding: a series of meta-analyses [Abstract] / M.Bardou, M.Youssef, Y.Toubouti et al // Gastroenterology.- 2003.-V.123.- A239
107. Barkun A., Bardou M., Marshall J. K. Consensus Recommendations for Managing Patients with Nonvariceal Upper Gastrointestinal Bleeding // Annals of Internal Medicine.- 2003.- V.139, №10.- р.843-857
108. Use of a national endoscopic database to determine the adoption of emerging pharmacological and endoscopic technologies in the everyday care of patients with upper GI bleeding: the RUGBE initiative [Abstract] / A.N.Barkun, N.Chiba, R.Enns et al. // Am J Gastroenterol.- 2001.- V.96.- P.261.
109. Non-variceal upper gastrointestinal haemorrhage: guidelines // Gut.- 2002.-V.51, Suppl 4.- P.1-6.
110. Recurrent bleeding from peptic ulcer associated with adherent clot: a randomized study comparing endoscopic treatment with medical therapy / B.L.Bleau, C.J.Gostout, K.E.Sherman et al. // Gastrointest Endosc.- 2002.- V.56.- P.1-6
111. Нікішаєв В.І. Ендоскопічна діагностика та мініінвазивна ендохірургія при кровотечах з гастродуоденальних виразхок та варикозно-розширених вен стравоходу і шлунку: Автореф.дис. д.мед.наук.- Київ.- 2003.- 38с.
112. Clinical pathways for general surgeons: acute upper GI bleeding—peptic ulcer // Am.Surg.- 1999.- V 65.- Р.295-297.
113. Эндоскопическая диагностика и лечение желудочно-кишечних кровотечений / В.Я.Белый, В.Н.Чернев, И.Л.Насташенко и др. // Український журнал малоінвазивної та ендоскопічної хірургії.- 2001.- Т.5, №1.- С. 15-16?
114. Застосування синтетичного аналогу соматостатину-окрестатину в лікуванні ерозій і гострих виразок шлунку і дванадцятипалої кишки, ускладнених кровотечею / П.Д.Фомін, В.М.Сидоринко, О.І.Лісов, О.В.Бобков // Клінічна хірургія.- 2005.-№1.- С.11-14
115. Лечение язвенных гастродуоденальных кровотечений у пациентов с высокой степенью операционного риска / Л.Я.Тимен, Б.А.Хаит, А.И.Черепанин, С.В.Стоноги. — C.5.— Режим доступу http://www.rusmedserv.com/misc/015/015.htm
116. Эндоскопический гемостаз в перспективе неоперативного лечения язвенных гастродуоденальных кровотечений / Л.Я.Тимен, А.Г.Шерцингер, С.Б.Жигалова и др. — С.7.— Режим доступу http://www.rusmedserv.com/misc/023/023.htm
117. Lau J.Y., Chung S.C. Surgery in the acute management of bleeding peptic ulcer // Bailieres Best Pract Res Clin Gastroenterol.- 2000.- V.14, №3.- Р. 505-518.
118. Казымов И.Л. Лечение язвенных гастродуоденальных кровотечений // Хирургия.- 2007.- №4.- С.22-27.
119. Methods of granting hospital privileges to perform gastrointestinal endoscopy / G.M.Eisen, T.H.Baron, J.A.Dominitz et al. // Gastrointest Endosc.- 2002.-V.55.- P.780-783.
120. MacSween HM. Canadian Association of Gastroenterology Practice Guideline for granting of privileges to perform gastrointestinal endoscopy // Can J Gastroenterol.- 1997.- V.11.- P.429-432
121. Farrell RJ, Alsahli M, LaMont JT. Is successful triage of patients with uppergastrointestinal bleeding possible without endoscopy? // Lancet.- 2000.-V.356.- P.1289-90.
122. Курбанов Х.Х. Эндоскопический гемостаз при гастродуоденальных язвенных кровотечениях: Автореф.дис.канд.мед.наук.- Душанбе, 2002.- 20с.
123. Короткевич А.Г. Лечебная и оперативная эндоскопия при язвенной болезни двенадцатиперстной кишки . Автореф.юдис.док.мед.наук. Новосибирск, 2000.- 33с.
124. Blatchford O, Murray WR, Blatchford M. A risk score to predict need for treatment for upper-gastrointestinal haemorrhage // Lancet.- 2000.- V.356.- P.1318-1321.
125. Three-year prospective validation of a pre-endoscopic risk stratification in patients with acute upper-gastrointestinal haemorrhage / E.A.Cameron, J.N.Pratap, T.J.Sims et al. // Eur J Gastroenterol Hepatol.- 2002.- V.14.- P.497-501
126. Rollhauser C., Fleischer D.E. Ulcer and Nomvariceal Bleeding // Endoscopy.- 1999.- V.31№1.- P.17-25.
127. Laine L, Estrada R. Randomized trial of normal saline solution injection versus bipolar electrocoagulation for treatment of patients with high-risk bleeding ulcers: is local tamponade enough? // Gastrointest Endosc.- 2002.- V.55.- P.6-10.
128. Randomized trial of N-butyl-2-cyanoacrylate compar