ПРОФІЛАКТИКА ТА ДІАГНОСТИКА ІНФЕКЦІЙ СЕЧОВОЇ СИСТЕМИ НА АМБУЛАТОРНО-ПОЛІКЛІНІЧНОМУ ЕТАПІ

Краткое описание

` АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ДУ ІНСТИТУТ НЕФРОЛОГІЇ”

На правах рукопису

ШІФРІС ІРИНА МИХАЙЛІВНА

УДК 616.61/63 002.7 071 084

ПРОФІЛАКТИКА ТА ДІАГНОСТИКА
ІНФЕКЦІЙ СЕЧОВОЇ СИСТЕМИ НА АМБУЛАТОРНО-ПОЛІКЛІНІЧНОМУ ЕТАПІ

14.01.37 нефрологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
доктор медичних наук,
професор М.О.Колесник

Київ 2008

ЗМІСТ

Стор.
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ.................................................................... 4
ВСТУП ..................................................................................................................... 5
РОЗДІЛ 1. ІНФЕКЦІЇ НИРОК ТА СЕЧОВИВІДНИХ ШЛЯХІВ:
СУЧАСНИЙ СТАН ПРОБЛЕМИ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)...............................12
1.1. Інфекції сечової системи: фундаментальні аспекти12
1.2. Інфекції сечової системи: діагностика, профілактика та
підходи до лікування.....21
РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ..................................30
2.1. Матеріали дослідження..........................................................................30
2.2. Методи дослідження..............................................................................40
РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ВИВЧЕННЯ ДИНАМІКИ
ЗАХВОРЮВАНОСТІ ТА ПОШИРЕНОСТІ ІНФЕКЦІЙ СЕЧОВОЇ
СИСТЕМИ СЕРЕД ДОРОСЛОГО НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ.............................44
3.1. Особливості динаміки поширеності та захворюваності групи
хвороб «інфекції нирок» серед дорослого населення України.................44
3.2. Особливості динаміки поширеності та захворюваності
хронічного циститу серед дорослого населення України..................... ...60
РОЗДІЛ 4. РЕЗУЛЬТАТИ ВИВЧЕННЯ І ОЦІНКА ЯКОСТІ НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ХВОРИМ НА ІНФЕКЦІЇ СЕЧОВОЇ СИСТЕМИ
В ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАКЛАДАХ УКРАЇНИ....................75
4.1. Аналіз деяких показників стаціонарної допомоги
хворим на інфекції нирок ............................................................................75
4.2. Динаміка та особливості обсягу диспансерних спостережень
хворих на інфекції нирок та сечовивідних шляхів....................................89

РОЗДІЛ 5. РЕЗУЛЬТАТИ ВИВЧЕННЯ І ОЦІНКА ЯКОСТІ НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ХВОРИМ НА ІНФЕКЦІЇ СЕЧОВОЇ
СИСТЕМИ В АМБУЛАТОРНО-ПОЛІКЛІНІЧНИХ ЗАКЛАДАХ М.ВІННИЦІ.........................................................................................................105
5.1. Якість надання медичної допомоги в амбулаторно-
поліклінічних закладах.............................................................................106
5.2. Результати експертної оцінки якості диспансерного
спостереження, діагностики та лікування хворих на інфекції
сечової системи лікарями загальної практики (дільничними терапевтами)...............................................................................................116
5.3. Результати експертної оцінки якості діагностики та
лікування хворих на інфекції сечової системи в умовах денних стаціонарів поліклініки..............................................................................122
РОЗДІЛ 6. РЕЗЕРВИ ТА ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ХВОРИМ НА ІНФЕКЦІЇ СЕЧОВОЇ СИСТЕМИ НА АМБУЛАТОРНО ПОЛІКЛІНИЧНОМУ ЕТАПІ ТА ОЦІНКА ЇХ ЕФЕКТИВНОСТІ..................................................................................................133
6.1. Клініко-організаційні заходи, спрямовані на покращення
якості медичної допомоги хворим на інфекції сечової системи
на амбулаторно-поліклінічному етапі.....................................................133
6.2. Оцінка ефективності запропонованої програми оптимізації
медичної допомоги хворим на інфекції сечової системи на
амбулаторно-поліклінічних етапі.............................................................149
ОБГОВОРЕННЯ ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ..............................................156
ВИСНОВКИ ..........................................................................................................173
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ...175
ДОДАТКИ .............................................................................................................176
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ181

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ББ безсимптомна бактеріурія
ЗАС загальний аналіз сечі
ІРР інтраренальний рефлюкс
ІСС інфекція сечової системи
ІСШ інфекції сечовивідних шляхів
КТ комп'ютерної томографії
КУО кількість колонієутворюючих одиниць
ЛПЗ лікувально-профілактичний заклад
МКХ Міжнародна класифікація хвороб
МОЗ Міністерство охорони здоров’я
МРТ магнітно-резонансній томографії
МСК міхурово-сечівниковий клапан
МСР міхурово-сечівниковий рефлюкс
НІСС неускладнені інфекції сечової системи
РРГ радіонуклідна ренографія
СКХ сечокам'яна хвороба
СС сечова система
УЗД ультразвукове дослідження
ХНН хронічна ниркова недостатність
ХПН хронічний пієлонефрит
ХХН хронічна хвороба нирок
ЕКГ електрокардіографія
ЕУ екскреторна уронефрографія

ВСТУП

Актуальність теми. Інфекції сечових шляхів і нирок є найчисельнішою групою у структурі нефрологічних захворювань і посідають друге-третє місце серед інфекційних захворювань загалом [27, 28, 44, 46, 93, 133]. Проблема лікування хворих на інфекції сечової системи (ІСС) залишається одним з найактуальніших питань інтерністики.
Не дивлячись на розвиток та впровадження у практику нових медичних технологій, досягнень фармації та біотехнології домінуючим підходом у лікуванні є застосування антибактеріальних препаратів, серед яких, навіть найсучасніші, найефективніші часто забезпечують лише тимчасовий ефект [2, 7, 124, 161, 204].
Ефективність лікування значною мірою лімітується формуванням резистентності до антибактеріальних препаратів; наявністю цукрового діабету, сечокам’яної хвороби, не адекватною тривалістю та об’ємом лікування, погіршенням стану імунної системи внаслідок негативної екологічної ситуації, яка склалась на сьогодні. Ці ж причини призводить до хронізації, рецидивування та реінфекції ІСС, довготривалої втрати працездатності пацієнтів, погіршення якості їх життя [1, 14, 56, 67, 82, 92, 156, 189].
Поряд із маніфестними проявами хвороби існують малосимптомні. Останні мають тривалий латентний перебіг, маніфестуючи на фоні інтеркурентних інфекцій та під час вагітності [27, 28, 117, 171].
Кінцевим етапом прогресування ІСС є хронічна ниркова недостатність (ХНН), яка в подальшому потребує лікування методами замісної ниркової терапії [9, 28, 37, 82].
Поширеність ІСС переважно серед осіб працездатного віку у багатьох випадках призводить до інвалідизації хворих. Окремо слід наголосити , що при аналізі структури причин ХНН в Україні в 2003 та 2004 роках хронічний пієлонефрит, посідає друге місце (23,3% та 29,2% відповідно) і перше серед вперше встановлених випадків порушення функції нирок [35, 37].
Вищезазначене обумовлює медико-соціальну актуальність проблеми: подальше удосконалення надання кваліфікованої медичної допомоги хворим з інфекційними ураженнями сечових шляхів та/або нирок. Тому активно продовжується пошук шляхів поліпшення ранньої діагностики та підвищення ефективності лікування ІСС на амбулаторно-поліклінічному етапі надання медичної допомоги. В період реформування системи охорони здоров’я робота цієї ланки медичної допомоги повинна бути спрямована на суттєве підвищення якості лікування населення, повноцінну реабілітацію і раціональне використання лікарняних ліжок [3, 30, 61, 64, 70].
Не менш актуальною є проблема удосконалення заходів профілактики виникнення та/або прогресування ІСС. У науковій літературі приділяється велика увага пріоритетності профілактичної спрямованості роботи первинних структур охорони здоров’я. Впровадження профілактичних програм у медичну практику розвинутих країн світу сприяло зниженню рівня захворюваності та смертності, пов’язаних із деякими найпоширенішими захворюваннями [23, 43, 59, 79].
Для прийняття ефективних управлінських рішень, спрямованих на покращення якості медичної допомоги зазначеним контингентам хворих в умовах реформування медичної галузі на засадах загальної практики/сімейної медицини, необхідна реальна інформація щодо епідеміології ІСС в Україні, критична оцінка існуючого рівня надання медичної допомоги, визначення основних існуючих проблем та шляхів їх вирішення.
Вищезазначене свідчить, що дослідження проблем надання медичної допомоги хворим на ІСС на амбулаторно поліклінічному етапі є нагальним і важливим як для теоретичної, так і для практичної медицини.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом планової теми науково-дослідної роботи Інституту нефрології АМН України «Визначити етіозалежні механізми формування інфекцій сечової системи, їх топічну діагностику, лікування, профілактику», номер державної реєстрації 0104U000341, співвиконавцем якої є дисертант. Проведене дослідження відповідає сучасним етичним нормам та принципам, щодо проведення клінічних досліджень.
Мета дослідження: підвищити якість профілактики, діагностики та диспансеризації хворих на інфекції сечової системи на амбулаторно-поліклінічному етапі надання медичної допомоги дорослому населенню України.
Для досягнення поставленої мети дослідження визначені наступні завдання:
1. Вивчити захворюваність та поширеність інфекції нирок в тому числі хронічного пієлонефриту серед дорослого населення України;
2. Вивчити захворюваність та поширеність хронічного циститу серед дорослого населення України;
3. Визначити динаміку тривалості і об’єму госпіталізацій при «інфекції нирок»;
4. Провести аналіз динаміки показників диспансерного спостереження та їх зв'язок з поширеністю, захворюваністю та показниками стаціонарної допомоги;
5. Визначити обізнаність населення стосовно ІСС, причин звернень, рівня обстеження та якості диспансеризації;
6. Оцінити якість надання медичної допомоги хворим на ІСС в амбулаторно-поліклінічних умовах;
7. Опрацювати програму клініко-організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію медичної допомоги хворим на ІСС та провести її апробацію.
Об’єкт дослідження ‑ дорослі хворі на ІСС.
Предмет дослідження ‑ захворюваність та поширеність ІСС; стан організації та якості медичної допомоги в амбулаторно-поліклінічних умовах та обсяг стаціонарної допомоги.
Методи дослідження: бібліосемантичний, соціологічний (анкетування), аналітико-синтетичний та компаративний, експертна оцінка, концептуально-логічне та графо-описове моделювання, статистичний та епідеміологічний аналіз.
Наукова новизна. Вперше встановлені особливості захворюваності та поширеності ІСС серед дорослого населення України та виявлена інтенсивність характеру їх змін в регіональному аспекті.
Вперше встановлені особливості взаємозв’язку між обсягом стаціонарної допомоги та охватом диспансерним спостереженням хворих на ІСС, який проявляється більш інтенсивним зменшенням кількості диспансеризованих пацієнтів на ХПН, ніж госпіталізованих.
Вперше доведено, що при вірогідному зростанні питомої ваги кількості диспансеризованих за п’ять років з інфекціями нирок, кількість хворих на ХПН достовірно зменшується.
Вперше науково обґрунтована стратифікація пацієнтів на три групи спостереження відповідно до наявності клінічних проявів ІСС, факторів ризику виникнення патології та сімейного анамнезу група спеціальної уваги, група підвищеної уваги та група уваги, що дозволяє диференційовано здійснювати лікувально-профілактичні заходи та проводити санітарно-освітню роботу.
Вперше встановлено, що низька якість надання медичної допомоги хворим на ІСС в умовах поліклініки та загально-профільних денних стаціонарів України обумовлена недостатнім об’ємом лабораторних та інструментальних обстежень, неадекватним лікуванням, та не відповідає сучасним можливостям лікувально-профілактичних закладів (ЛПЗ).
Вперше науково обґрунтована необхідність удосконалення системи надання медичної допомоги хворим на ІСС в амбулаторно-поліклінічних умовах. Розроблена програма клініко-організаційних заходів, спрямованих на підвищення ефективності профілактики та діагностики ІСС.
Практичне значення одержаних результатів. Створений алгоритм координації медичних маршрутів пацієнтів на територіальній дільниці дозволить підвищити результативність роботи лікаря загальної практики/сімейного лікаря (дільничного терапевта) за рахунок чіткого визначення меж його компетенції та стандартизації медичної практики.
Обґрунтовано обсяги медичної допомоги хворим на ІСС на рівні лікаря загальної практики (дільничного лікаря) та лікаря-нефролога поліклініки.
Запропоновані клініко-організаційні заходи первинної та медичної профілактики ІСС в умовах реформування первинної медико-санітарної допомоги на засадах загальної практики /сімейної медицини.
Розроблені рекомендації, щодо перегляду контингентів диспансерного спостереження відповідно до існуючого розвитку спеціалізованої нефрологічної допомоги та впровадження нових класифікацій хвороб, в тому числі і ІСС .
Опрацьований алгоритм інформаційно-просвітницької діяльності, головна мета якого полягає в необхідності узгодженості дій лікаря і пацієнта, спрямованих на раннє виявлення ІСС.
На основі інтегрованого підходу розроблено програму клініко-організаційних заходів, спрямованих на попередження виникнення, раннє виявлення, покращення діагностики, удосконалення системи диспансерного спостереження відповідно до вимог реформування амбулаторно поліклінічної ланки на засадах загальної практики/сімейної медицини; визначено провідну роль сімейного лікаря в проведенні заходів первинної профілактики та впровадженні інформаційно-просвітницької роботи для всіх віко-статевих груп.
Впровадження результатів дослідження. Результати проведених досліджень впроваджені в лікувальну практику поліклінічного відділення I-ї міської лікарні м. Полтави, міської поліклініки м. Ужгорода, поліклінічного відділенні ЦРЛ м. Мукачева, поліклініки №1 Деснянського району м. Києва, поліклінічного відділення Вінницького ОСКДРЗН, поліклінічного відділенні Кримської РУ «КЛ ім. М.О.Семашко»
Основні положення дисертації використовуються у навчальному процесі кафедри терапії медичного факультету №2 Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова, кафедри терапії та сімейної медицини ФПО та кафедри пропедевтики внутрішньої медицини Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського.
Особистий внесок дисертанта. Дисертаційна робота є особистим дослідженням здобувача. Автор самостійно провела патентно-інформаційний пошук, огляд сучасної наукової літератури. Разом з науковим керівником визначено мету і завдання дослідження. Пошукувачем особисто проведено накопичення та обробку фактичного матеріалу, розроблена спеціальна анкета «Анкета опитування» та проведено анкетування 240 респондентів, проведено аналіз діагностики та лікування 241 хворого. Особисто здобувачем розроблені алгоритми координації медичних маршрутів пацієнтів на територіальній дільниці, діагностики та маршрутизації потоку хворих із ІСС, диспансерного спостереження, медичної профілактики ІСС, інформаційнопросвітницької діяльності, що впроваджені в практику охорони здоров’я м. Вінниці та інших регіонів України. Дисертант самостійно сформулювала основні положення та висновки роботи.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались на: Всеукраїнській науково-практичній конференції нефрологів «Реабілітація хворих нефрологічного профілю» (Ужгород, 2003), обласній науково-практичній конференції з нефрології «Реабілітація хворих нефрологічного профілю» (Вінниця, 2003), XV з’їзді терапевтів України (Київ, 2004), II з’їзді нефрологів України (Харків, 2005), Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю «Сучасні проблеми терапії: від гіпотез до фактів» (Вінниця, 2005), симпозіумі «Патогенетичні механізми токсичних нефропатій» (Одеса, 2006).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 9 робіт, серед яких 6 статей в наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 1 методичну рекомендацію, узгоджену з Департаментом організації та розвитку допомоги населенню МОЗ України, 2 тез. 8 робіт виконано пошукувачем самостійно.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що дозволяє суттєво підвищити ефективність надання медичної допомоги хворим на інфекції сечової системи на амбулаторно-поліклінічному етапі, завдяки обґрунтуванню програми клініко-організаційних заходів спрямованих на удосконалення методів профілактики, діагностики та диспансерного спостереження за визначеними контингентами.
1. Зростання (1998-2002рр.) показника поширеності групи хвороб «інфекції нирок» серед дорослого населення становить 26,3%. Темп зростання поширеності (32,7%) хронічного пієлонефриту перевищує темп зростання захворюваності (11,8%), що супроводжується накопиченням хворих на ХПН в Україні, разом з тим темп зростання захворюваності (56,4%) на хронічний цистит превалює над темпом зростання його поширеності (38,0%).
2. Визначено що темп зменшення кількості диспансеризованих хворих на хронічний пієлонефрит інтенсивніший ніж темп зменшення госпіталізованих, а також відмічено зменшення середньої тривалості госпіталізації в цілому по Україні з 14,7 днів у 1998р. до 13,6 днів у 2002р. при ХПН та з 14,1 днів до 12,8 днів при інфекції нирок.
3. При звернені до лікувальних закладів у випадках диспансерного спостереження призначаються загальні аналізи крові 25,0±6,4% та сечі 30,8±6,4% хворих і лише кожний третій пацієнт спрямовується на консультацію до вузьких фахівців (серед них 13,2% до нефролога та 10,5 до уролога).
4. Половина респондентів не обізнана з метою та завданнями диспансеризації і не визнають її необхідності, 40,8±3,2% байдужі до стану власного здоров’я, 60,0±3,2% займаються самолікуванням та не дотримуються призначеного лікування.
5. Існуюча система надання медичної допомоги в умовах поліклініки та загально-профільних денних стаціонарах не відповідає вимогам сьогодення: мінімальний комплекс обстеження був виконаний лише у 23±4,3% та 52,5±5,6% хворих відповідно, максимальний комплекс обстеження не був дотриманий в жодному випадку. Наслідком недостатнього рівня консультативної допомоги при перебуванні хворих у денному стаціонарі загального профілю є велика кількість діагностичних помилок (61,25±5,4%), незадовільні рекомендації, щодо подальшої тактики лікування і диспансерного спостереження у 35±5,3% хворих та їх відсутність у 43,7±5,5%.
6. Призначене лікування не відповідає сучасному рівню знань у 38,0±5,0% випадків (у 47,0±5,1% хворих взагалі не призначається) при зверненні до дільничних терапевтів та 87,5±3,7% випадків при проведенні лікування у денному стаціонарі загального профілю.
7. Розроблена програма клініко-організаційних заходів спрямованих на удосконалення системи надання медичної допомоги хворим на ІСС в амбулаторно-поліклінічних умовах. Її дієздатність підтверджується підвищенням ефективності диспансеризації (коефіцієнт асоціації 0,24), покращенням показників тимчасової втрати працездатності (індекс ефективності становив 2,6 в випадках та 2,2 в днях) та вірогідним підвищенням кількості звернень з приводу ІСС, як на основній, так і на додатковій базі (коефіцієнт ефективності склав відповідно 17,9% та 15,9%).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Антибактериальная терапия неосложненного острого цистита и пиелонефрита у взрослых: Пособие для врачей // Клин. микробиол. антимикроб. химиотер.- 1999. -№1(1).- С.69-76.
2. Антибактериальная терапия неосложненного острого цистита и пиелонефрита у взрослых / Н.А. Лопаткин, И.И. Деревянко, Л.С. Страчунский и др. // Клин. микробиол. антимикроб. химиотер. 2000. № 1. С.69-76
3. Бакалюк О.Й. Деякі урологічні захворювання у терапевтичній практиці. У кн.: Нефрологія для сімейного лікаря. Тернопіль: Укрмедкнига, 2003. С. 313-333.
4. Березняков И. Г. Профилактика рецидивирующих циститов у женщин // Провизор.- 2002.- С. 30-33.
5. Березняков И.Г. Инфекции мочевых путей: диагностика, лечение, профилактика: лекция для врачей // Харьков: ГП ХМЗ ФЕД. - 2002. - 104 С.
6. Березняков И.Г. Инфекция мочевых путей // Клин. антибиотикотер. - 2000.- №5-6.- С.4-15.
7. Березняков И.Г. Новые фторхинолоны в лечении инфекций мочевых путей // Клин. антибиотикотер. - 2002. -№ 1 (15). - С. 15-18.
8. Березняков И.Г., Приходько О.А. Антибактериальная терапия циститов: теория и практика// Клин. антибиотикотер. -2003. - № 2 (22). - С.17-19.
9. Бикбов Б.Т., Томилина Н.А. О состоянии заместительной терапии больных с хронической почечной недостаточностью в Российской Федерации в 2001 г. // Нефрология и диализ. - 2004. Т. 6, №1.- С.4-42.
10. Борзих О.А. Епідеміологія інфекції нирок i хронічного пієлонефриту в Укpaїні // Лiкарська справа. - 1998.- №6.- С.181-185.
11. Борисов И.А. Пиелонефрит и его лечение на современном этапе: Обзор лит. //Терапевт. архив.- 1997.-№8.- С.49-54.
12. Васильев Г.К., Голяченко А.М. Методы эпидемиологического изучения неинфекционных болезней.- К.: Здоровье. 1983. 123 с.
13. Введение в оздоровительную реабилитацию. В 2 кн. Кн. 1 / В.П. Зотов. Ю.Г.Антомонов, А.Б. Котова, В.М. Белов. К.: Медикол Укр. РНПФ Медицина-экология, 1995. 181 с.
14. Возианов А.Ф., Пасечников С.П., Байло В.Д. Хронический пиелонефрит // Журн. практ. врача. - 1998. - № 2. - С.25-29.
15. Возіанов О.Ф. Смертність населення України: головні причини, шляхи подолання негативних тенденцій // Журнал Академії медичних наук України. 1996. Т 2, № 2. С. 191-199.
16. Гирина О.Н. Основные принципы семейной медицины // Мед. всесвіт. - 2002. - Т.2, № 1-2. - С. 142-144.
17. Голяченко О.М., Уваренко А.Р. Деякі епідеміологічні особливості здоров′я людності України // Лік. справа. 1992. № 1. С.115-119.
18. Гончарук Е.И., Вороненко Ю.В., Марценюк Н.И. Изучение влияния факторов окружающей среды на здоровье населения. К.: Здоров’я, 1989. 204 с.
19. Гуськова А.К. Уроки Чернобыля: медицинские последствия и задачи на будущее // Врач. 1999. № 6. С. 35 37.
20. Дудар І.О., Величко М.Б. Ренопротекція: реальні можливості сьогодення / Ліки України.- 2004.- №3.- С. 14-18.
21. Дядык А.И. Роль исследования мочевого синдрома в клинической практике // Лаб. диагност. - 2000. - № 2. - С.61-68.
22. Ермоленко В.М. Пиелонефрит // Приложение к журналу "Здоровье". -1999.- № 12.- С. 64.
23. Задачи по достижению здоровья для всех. Политика здравоохранения для Европы. Копенгаген: ЕРБ ВОЗ, 1993. 322 с.
24. Захарова И.Н. Инфекции мочевой системы у детей и современные представления об этиологии // Нефрол., диал. - 2001. - № 1. - С. 20-24.
25. Зіменковський А.Б., Пономаренко В.М., Матвійчук Б.О. Організація стандартизації медичних технологій в Україні. Львів, 2003 190 с.
26. Индивидуальная программа реабилитации больных и инвалидов/ В.Б.Смычек, Л.С. Гиткина, Т.Д.Рябцева, В.В. Ломако // Медико-социальная экспертиза и реабилитация: Сб. науч. ст. Минск, 1999. С. 82-88.
27. Инфекции почек и мочевыводящих путей; Под ред. Дядык А.И., Колесник Н.А. - Д., 2003. - 398 с.
28. Іванов Д.Д. Інфекції сечових шляхів у практиці сімейного лкаря (Лекція) //Ліки України. - 2005. - № 2. - С. 10-14.
29. Іванов Д.Д. Патогенетична характеристика та лікування ниркової гіпертензії // Проблеми медицини.- 1999.- №3.- С. 22-26.
30. Іванов Д.Д., Корж О.М. Нефрологія в практиці сімейного лікаря.- К., 2005.- 272 с.
31. Ігнатенко Г.А., Николаенко В.Ю., Мухін І.В. Застосування алгоритмів діагностики протеїнурії у навчанні лікарів-інтернів// Acta med. Leoopoliensia. 2003. № 1. С. 85-88.
32. Класифікація хвороб сечової системи та ведення регіональних та національного реєстрів хворих з хронічною хворобою нирок. Методичні рекомендації / М.О.Колесник, М.В.Голубчиков, Н.О.Сайдакова та ін. // Мін. охор. здоров’я України; Академія мед наук України; Інститут нефрології АМН України. Київ, 2006. 37 с.
33. Клиническое руководство по ультразвуковой диагностике/ Под ред. В.В.Митькова. М: Видар, 1997. Т. IV. 388 с.
34. Клінічна нефрологія / Л.A. Пиріг, A.M. Романенко, O.I. Дядик та ін.; За ред. Акад. Л. А. Пирога.- К.: Здоров'я, 2004.- 528 с.
35. Колесник М.О. Спеціалізована допомога хворим нефролопчного профілю та шляхи її удосконалення // Актуальні проблеми нефрології: Зб. наук. праць,- Київ: Задруга, 2003.- Вип. 9.- С. 38-46.
36. Колесник М.О., Дудар І.O., Степанова Н.М. Протокол надання медичної допомоги хворим на пієлонефрит //Укр. журнал нефрології та діалізу.- 2005.- № 2(5).- С. 19-26.
37. Колесник М.О., Сайдакова Н.О. Медико-профілактична допомога хворим нефрологічного профілю у 2005 році в Україні // Український журнал нефрології та діалізу.- 2006.- № 4(12).- С. 21-40.
38. Колесник М.О., Сайдакова Н.О. Спеціалізована медична допомога дорослим хворим нефролопчного профілю в Україні (2004 рік) // Український журнал нефрології та діалізу.- 2005.- № 2(5).- С. 26-38.
39. Корецкий В.Л., Проданчук Н.Г., Орлова О.М. Социально-экономическая значимость рабочего потенциала в развитии здравоохранения // Проблемы социальной гигиены и истории медицины. М., 1988. № 6. С.36 37.
40. Кукало Н.П., Пащенко В.М. Організаційно-npaвoвi форми діяльності амбулаторії загальної практики сімейної медицини // Фінансово-економічні засади реформування охорони здоров’я в Україні нові законодавчі ініціативи: Мат. конференції.- Київ, 2004. - С. 186-188.
41. Лехан В.М., Гук А.П. Методичні підходи до розробки медичних стандартів. Київ: Сфера, 2000. 24 с.
42. Лехан В.М., Гук А.П. Стандартизація медичної практики: від міфів до реалій // Фармацевтична Україна. 2004. № 1.- С. 35-39.
43. Лисенко Г., Xiмioн Л. Профілактичні програми в практиці сімейного лікаря // Ліки України. - 2005. - № 1. -С. 5-8.
44. Лопаткин Н.А., Деревянко И.И. Неосложненные и осложненные инфекции мочеполовых путей. Принципы антибактериальной терапии// Русс. мед. журнал. 1997.№ 5 (24).- С. 1579-1588.
45. Лоран О., Гвоздев М., Дубов С. Острый пиелонефрит //Врач. -1998. -№ 1. - С. 13-16.
46. Лоран О.Б. Эпидемиологические аспекты инфекций мочевыводящих путей / Инфекции мочевыводящих путей у амбулаторных больных: Мат. симп.- М., 1999.- С. 5-9.
47. Лоран О.Б., Пушкарь Д.Ю., Тевлин К.П. Левофлоксацин в лечении инфекций мочевыводящих путей //Русс. мед. журнал. -2001. - №9(16-17). -С. 676-678.
48. Нагорна А.М., Степаненко А.В., Морозов А.М. Проблема якості в охороні здоров’я. Кам’янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2002. 383 с.
49. Нефрология / Под ред. И.Е. Тареевой.- М.: Медицина, 2000.- 688с.
50. О порядке проведения всеобщей диспансеризации населения / Приказ № 770 МЗ СССР.- М., 1986.
51. Окороков А.Н. Диагностика болезней внутренних органов: Практ. руководство: В 5т. Т. 5. Хронический пиелонефрит. - М.: Мед. Литература, 2001.- С. 415-432.
52. Особливості епідеміології гострого та хронічного циститу / О.Ф. Возіанов, С.П. Пасєчніков, Л.П. Павлова та ін. // Урологія. 1999. №2. С. 3-7.
53. Охорона здоров’я в Україні: проблеми та перспективи / Під ред. В.М. Поономаренка. К.: Здоров’я, 1999. 309 с.
54. Павлова Л.П., Борзих О.А. Розповсюдженість інфекції нирок серед дорослого населення України / Первинний пієлонефрит. Інтерстиціальний нефрит. Дисметаболічна ефропатія: Матер. конф. нефрологів. Тернопіль, 5-6 жовтня, 1995 р. Тернопіль-Київ, 1995. С. 47-48.
55. Пасечніков С.П., Мітченко М.В. Неспецифічний цистит // Мистецтво лікування.- 2004.- №7(013).- С. 46-49.
56. Петрук Д., Чорнобиль та здоров’я людини // Ліки України. 2000. № 5. С. 34 37.
57. Пиелонефрит: клиника, диагностика и лечение [Электроный ресурс] / А.Д. Каприн, Р.А. Гафанов, К.Н. Миленин // Лечащий врач. 2002.- №11.- Режим доступа к журналу: www.osp/ru./
58. Пиріг Л.А. Хронічний пiєлонефрит (етіолопя, патогенез, діагностика, лікування) // Лікування та діагностика.- 1998.- №3.- С. 10-14.
59. Пиріг Л.А. Можливосп запобігання хворобами нирок в діяльності лікаря загальної практики. // Роль практ. лікаря в розв’язанні проблем профілактики неінфекційних захворювань: Мат. наук. праць Респ. наук. конф.- 1997. - С. 11-112.
60. Пиріг Л.А. Нефрологія в структурі медичної допомоги на засадах сімейної медицини // Український журнал нефрології та діалізу.- 2005.- № 3(6).- С. 1-4.
61. Пиріг Л.А. Нефрологічний профіль первинної медико-санітарної допомоги. // Ваше здоров’я. - 1999. -№ 38.- С. 45-48.
62. Пиріг Л.А. Обсяг нефрологічної допомоги в діяльності сімейного лікаря. // VI-й конгрес СФУЛТ: Тези допов.- Одеса, 1996. - С. 21.
63. Пиріг Л.А. Патологія нирок у профілактичній та діагностично-лікувальній діяльності сімейного лікаря // Сімейна медицина. - 2000. - № 1-2. - С. 45-48.
64. Пиріг Л.А. Урологічна патологія в практиці терапевта-нефролога: диференціально-діагностичні аспекти // Мистецтво лікування. 2004 № 07(13). С.9-11.
65. Пиріг Л.А. Хронічний пієлонефрит (етіологія, патогенез, діагностика, лікування) // Лікування та діагностика.- 1998.- № 3.- С. 10-15.
66. Пономаренко В.М. Основні проблеми реформування системи охорони здоров’я України // Вісн. соц. гігієни та організації охорони здоров’я України. 1999. № 1. С. 7-11.
67. Поражение почек у больных сахарным диабетом пожилого возраста / Э.Р.Абрамова, И.А.Борисов, А.В.Гордеев и др. //Тер. архив.- 1998. - №6. - С. 1-20.
68. Посохова К., Вікторов О., Мальцев В. Фторхінолони основи ефективного та безпечного застосування // Ліки України.- 2004.- № 1.- С. 14 - 22.
69. Про затвердження окремих документів з питань сімейної медицини / Наказ МОЗ України № 72.- 2001. 26 с.
70. Про поліпшення якості та організації системи медичної допомоги дорослим хворим нефрологічного профілю / Наказ МОЗ України № 65/462.-2003. 26 с.
71. Проблема галузевої медичної науки та заходи щодо оптимізації діяльності науково-дослідних установ вищих медичних закладів освіти / А.М.Сердюк, Є.М.Горбань та ін. // Лік. справа 1996. № 5-6. С. 191-199.
72. Проблеми підвищення ефективності впровадження досягнень медичної науки у практику охорони здоров’я / Є.М. Горбань, Г.Й. Близнюк-Ходоровська, Т.В. Єльчиць, П.Р. Петрашенко // Вісн. соц. гігієни та організації охорони здоров’я України. 2000. № 4. С. 54 59.
73. Пути торможения развития хронической почечной недостаточности / И.Е.Тареева, И.М.Кутырина, А.Ю.Николаев и др. // Тер. архив. - 2000. - №6. -С. 9-14.
74. Пушкарь Д.Ю., Тевлин К.П., Дьяков В.В. Фторхинолоны в урологии // Здоровье мужчины.- 2003.- №2.- С. 71-73.
75. Рафальский B.C. Клиническое значение бактериурии // Междунар. журн. мед. практ. 2000.- №4.- С. 12-18.
76. Рафальский В.В. Использование принципов доказательной медицины при создании практических рекомендации по лечению инфекций мочевыводящих путей // Человек и лекарство: Тез. VIII Росс. Нац. Конгресса. Москва, 2-6 апреля 2001 г.- Москва, 2001.- С. 456.
77. Рафальский В.В. Нежелательные лекарственные реакции и взаимодествия при антибиотокотерапии инфекций мочевыводящих путей // Клин. микробиол. антимикроб. химиотер. - 2000.-№3.- С.24-27.
78. Реброва О.Ю. Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета прикладных программ STATISTICA.- М.: Медиасфера, 2003.- 312 с.
79. Рекомендації Українського товариства кардіологів з профілактики та лікування артеріальної гіпертензії.- K., 2004.- 54 c.
80. Рябов С.И. Нефрология (руководство для врачей).- С.-Пб.: СпецЛит., 2000. - 672 с.
81. Сайдакова Н.О. Медико-соціальні основи поліпшення результатів лікування хворих на урологічні захворювання: Автореф. дис. доктора мед. наук. Київ, 1992. 28 с.
82. Семидоцкая Ж.Д. Пиелонефрит // Доктор. -2001.- №6(10).- С. 37-40.
83. Сергієні О.В. Наукове обґрунтування оптимізації організації медико-соціальної допомоги населенню України та управління нею: Автореф. дис.... доктора мед. наук. К., 1998. 34с.
84. Система контроля качества медицинской помощи // Медицинское страхование. 1996.№ 1-2 (13-14). С. 47-51.
85. Соціальна медицина та організація охорони здоров’я / За ред. Ю.В. Вороненко, В.Ф. Москаленко. Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. 680 с.
86. Страчунский Л.С, Белоусов Ю.Б., Козлов С.Н. Антибактериальная терапия: Практическое руководство. - М: Фармединфо, 2000. 56 с.
87. Страчунский Л.С, Рафальский В.В. Клиническое значение и антибактериальная терапия острых циститов // Клин. микробиол. антимикроб, химиотер. -1 999. - № 1(3).- С.84-90.
88. Тиктинский О.Л., Калинина С.Н. Пиелонефриты. С.-Пб.: Правда, 1995. - 238 с.
89. Указ президента України про Концепцію розвитку охорони здоров’я населення України від 7 грудня 2000р. № 1313/2000 // Вісн. наукових досліджень. 2001. № 1. С. 5-8.
90. Уровень доказательности исследований в отечественных журналах урологического профиля / В.В.Рафальский, И.В.Андреева, Е.Л.Рябкова, А.Н.Фаращук // Человек и лекарство: Тез. VIII Росс. Нац. Конгресса. Москва, 2-6 апреля 2001 г.- Москва, 2001.- С. 722.
91. Ухаль М.І., Костев Ф.І., Ухаль О.М. Роль бактеріальної транслокації кишкової мікрофлори у розвитку гострого пієлонефриту в умовах первинного кишкового дисбактерюзу // Уролопя.- 2000.- №3.- С. 19-21.
92. Хопельман А., Гирлингс С. Инфекции мочевыводящих путей при сахарном диабете // Клин. микробиол. антимикроб, химиотер. - 2000. - № 2(2).- С.40-46.
93. Хроническая инфекция мочевых путей (патогенез, принципы диагностики и лечения) [Электроный ресурс] / А.В. Морозов // Русский медицинский журнал.- 2002.- №1.- Режим доступа к журналу: www.rmj.ru.
94. Хронический пиелонефрит // Руководство по урологии. Под ред. акад.РАМН Н.А.Лопаткина. - М.: Медицина, 1998.- С. 288-316.
95. Цветное картирование и импульсная допплерография в диагностике уролитиаза и сопутствующих нарушений уродинамики / В.В. Митьков, Ф.Н.Хитрова, И.Ю. Нансикова и др. //Ультразвук. диагност. - 1998.- №1.- С.63-74.
96. Частота выявлений нефрологической патологии в Санкт-Петербурге, по данным патологоанатомических исследований за 1993-1997 гг. / Ю.А. Ермаков, И.Г. Каюков, Г.Б. Ковальский, И.А. Черемичина //Нефрология. 2002. Т. 3, №3. - С. 62-68.
97. Шевола Д., Дмитриева Н. Антибиотикопрофилактика в медицинской практике.- М.: ИПО «Лев Толстой», 1999.- 198 с.
98. Шиган Е.Н. Методы прогнозирования и моделирования в социально-гигиенических исследованиях. М.: Медицина, 1986.- 206 с.
99. Шиган Е.Н. О системном подходе в управлении здравоохранением. М.: ЦОЛНУВ, 1974.- 18 с.
100. Шиган Е.Н., Остапюк С.В. Целевые комплексные программы в здравоохранении. М.: Медицина, 1988. 233 с.
101. Шулутко Б.И. Нефрология 2002. Современное состояние проблемы. С.-Пб.: Ренкор, 2002. - 780 с.
102. Яворовський О.П., Рябчун В.В. Сучасні погляди на інструментально-лабораторну діагностику у первинній ланці охорони здоров'я (науковий огляд) // МРЖ, соціальна гігієна та організація охорони здоров'я.- 1997.- Розд. 2, Вип. 1-2. С.61-65.
103. Яковлев С. В. Пиелонефрит в практике врача-терапевта. Инфекции в амбулаторной практике.- М.: Центр по биотехнологии, медицине и фармации, 2002.- С. 74-81.
104. A European perspective on nosocomial urinary tract infections II. Report on incidence, clinical characteristics and outcome (ESGNI- 004 study) / E. Bouza, R. San Juan, P. Munoz // Clin. Microbiol. Infect.- 2001.- Vol. 7.- P. 523-531.
105. A randomized trial of short-course ciprofloxacin, ofloxacin, or trimethoprim/sulfamethoxazole for the treatment of acute urinary infection in women / J.M. McCarty, J. Richard, W. Huck et al. // Amer. J. Med. - 1999. - Vol. 106. - P. 292-299.
106. A randomized, double-blind, multicenter comparison of gatifloxacin versus ciprofloxacin in the treatment of complicated urinary tract infeсtion and pyelonephritis / С.Е.Cох, Т.С.Marbury, W.G.Pittman et al. // Clin. Ther. - 2002.- Vol. 24.- P. 223-36.
107. Abbott G.D. Urinary tract infection in children: Diagnosis, investigation and management // New Ethic- 1991. -Vol. 12. - P. 117-127.
108. Abidari J.M., Shortliffe L.M.D. Urinary incontinence in girls // Urol. Clin. N. Amer.- 2002. - Vol.29.- P. 1-15.
109. Antibacterial therapy of complicated urinary infections in outpatients / W. Rafalskii, L.S. Strachunskii, M.L. Kogan et al. // Urolog. - 2004.- Vol.5.- P. 25-31.
110. Antibiotics for preventing recurrent urinary tract infection in non-pregnant women / X. Albert, I. Huertas, I. Pereiry et al. // The Cochrane Database of Systematic Reviews.- 2004.- P. 120-129.
111. Antimicrobial susceptibility of community-acquired uropathogens in northern Israel / R. Colodner, Y. Keness, В. Chazan, R. Raz // Int. J. Antimicrob. Agents. - 2001. -Vol.18. - P. 189-192.
112. Appelbaum P.C., Hunter P.A. The fluoroquinolone antibacterials: past, present and future perspectives // Int. J. Antimicrob. Agents. 2000. - Vol.16.- P.5-15.
113. Bacheller С., Bernstein J. Urinary tract infection // Med. Clin. N. Amer. -1997. - Vol.81. - P. 251-276.
114. Bailey R.R. Management of uncomplicated urinary tract infection in women // Infections of the kidney and urinary tract / Ed. by W.R. Cattell. - Oxford university press, 1996.- P. 129-157.
115. Bailey R.R., Lynn K.L., Smith A.H. Long-term follow-up of infants with gross vesico-ureteric reflux. Part 2 // J. Urol.- 1992. - Vol. 148.- P. 1709-1711.
116. Ball P. Quinolone generations: natural history or natural selection? // J. Antimicrob. Chemother. - 2000. - Vol.46. - P. 17-24.
117. Bass P., Jarvis J., Mitchell C. Urinary tract infections // Prim. Car. Clin. Off. Pract. 2003. Vol.30. P. 145-149.
118. Bendall M.J. Urinary tract infection in the elderly//Infections of the kidney and urinary tract: Ed. by W.R. Cattell. Oxford: Oxford university press, 1996. - P.234-246.
119. Bent S., Saint S. The optimal use of diagnostic testing in women with acute uncomplicated cystitis// Amer. J. Med. 2002. Vol.113. P.234-239.
120. Bishop M., Lobel В., Widner W. Urinary tract infections -summary of diagnostic and treatment options // Eur. Urol.- 2001. -Vol.39, №1.- P.1-12.
121. Bremnor J. Evaluation of disuria in adults // Amer. Fam. Phys.- 2002.- Vol. 65.- P. 1157-1162.
122. Catheter-associated urinary tract infections: impact of catheter materials on their management / H. Kumon, H. Hashimoto, M. Nishimura et al. // Int. J. Antimicrob. Agent. - 2001. - Vol. 17. - P.311 -316.
123. Cattell W.R. Urinary tract infection: definitions and classifications // Infections of the kidney and urinary tract / Ed. by W.R. Cattell. - Oxford university press, 1996. - P. 1-7.
124. Chew L.D., Fihn S.D. Recurrent cystitis in non-pregnant women // West J.Med. -1999. -Vol.170. - P. 274-277.
125. Childs S.J., Egan R.J. Bacteriuria and urinary infections in the elderly // Urol. Clin. N. Arner. - 1996. - Vol.23. - P.43-53.
126. Connolly A.M., Thorp J.M. Urinary tract infections in pregnancy // Urol.Clin. N. Amer.- 1999. - Vol. 26. - P.779-786.
127. Daza R., Gutierrez J., Piedrola G. Antibiotic susceptibility of bacteria] strains isolated iirora patients with community-acquired urinary tract infections // Int. J. Antimicrob. Agents. - 2001.- Vol. 18.- P. 211-215.
128. Delzell J.E., Lefevre M.L. Urinary tract infections during pregnancy // Amer. Fam. Physician. - 2000. - Vol. 61. - P. 3567.
129. Duration of antibacterial treatment for uncomplicated urinary tract infection in women / G. Milo, E.A. Katchman, M. Paul et al. // The Cochrane Database of Systematic Reviews. - 2005. - Vol. 4. - P. 234-238.
130. Falagas M.E., Gorbach S.L. Practice guidelines: urinary tract infections // Infect. Dis. Clin. Pract. - 1995.- Vol. 4.- P. 241-256.
131. Fihn S. Acute uncomplicated urinary tract infection in women // N. Engl. J. Med.- 2003. - Vol. 349. - P. 259-266.
132. Finkelstein R., Kasis E., Reinhertz G. Community -aquired UTI in adults: a hospital viewpoint // J. Hosp. Infections. - 1998. - Vol. 38, № 3.- P. 193-202.
133. Foxman В. Epidemiology of urinary tract infections: incidence, morbidity, and economic costs // Amer. J. Med.- 2002. - Vol.113.- P. 1-5.
134. Franz M., Horl W. Common errors in diagnosis and management of urinary tract infection // I: Pathophysiology and dia Transplant. - 1999. -Vol.14. - P. 2746-2753.
135. Goldstein F.W. The Multicenter Study Group. Antibiotic susceptibility of bacterial strains isolated from patients with community-acquired urinary tract infections in France // Eur. J. Clin. Microbiol. Infect. Dis.- 2000.- Vol. 19.- P. 112-117.