ПРОФІЛАКТИКА УСКЛАДНЕНЬ ПЕРИМЕНОПАУЗАЛЬНОГО ПЕРІОДУ У ЖІНОК З МЕТАБОЛІЧНИМИ ПОРУШЕННЯМИ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ім. М.ГОРЬКОГО
НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ МЕДИЧНИХ ПРОБЛЕМ СІМ’Ї

На правах рукопису

ЯШИНА ОЛЕНА ГРИГОРІВНА

УДК 618.173-06-084:612.015.3

ПРОФІЛАКТИКА УСКЛАДНЕНЬ ПЕРИМЕНОПАУЗАЛЬНОГО ПЕРІОДУ У ЖІНОК З МЕТАБОЛІЧНИМИ ПОРУШЕННЯМИ

14.01.01 акушерство та гінекологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник доктор
медичних наук, професор
Квашенко Валентина Павлівна

Донецьк 2009

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ...4
ВСТУП.6
РОЗДІЛ 1. СУЧАСНІ АСПЕКТИ ПРОБЛЕМИ КЛІМАКТЕРИЧНИХ І МЕТАБОЛІЧНИХ ПОРУШЕНЬ У ПЕРИМЕНОПАУЗІ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)...12
1.1. Поширеність і основні клінічні прояви метаболічних порушень у перименопаузі....12
1.2. Вікові особливості гормонального, ліпідного й вуглеводного профілів у жінок у перименопаузальному періоді.15
1.3. Профілактика й лікування ускладнень перименопаузального періоду у жінок з метаболічними порушеннями..21
РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ Й МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.27
2.1. Матеріали дослідження..27
2.2. Клінічні методи дослідження31
2.3. Інструментальні методи дослідження...33
2.4. Лабораторні методи дослідження.34
2.5. Статистичні методи дослідження..35
2.6. Методи лікування й оцінка їхньої ефективності 36
РОЗДІЛ3. РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛІЗ ПОШИРЕНОСТІ МЕТА-БОЛІЧНИХ ПОРУШЕНЬ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ ТЕРАПІЇ У ЖІНОК ІЗ КЛІМАКТЕРИЧНИМИ РОЗЛАДАМИ В ПЕРИМЕНОПАУЗАЛЬНОМУ ПЕРІОДІ.39
РОЗДІЛ 4. КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБСТЕЖЕНИХ ГРУП...56
РОЗДІЛ 5. ОСОБЛИВОСТІ ГОРМОНАЛЬНОГО, ЛІПІДНОГО Й ВУГЛЕВОДНОГО СТАТУСУ В ЖІНОК ОБСТЕЖЕНИХ ГРУП...68
5.1. Результати дослідження гормонального статусу в жінок у перименопаузі....68
5.2. Результати дослідження ліпідного профілю жінок у перименопаузі....73
5.3. Результати дослідження деяких показників вуглеводного обміну в жінок у перименопаузі..77
РОЗДІЛ6. ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ НОВОГО МЕТОДУ ІНДИВІДУАЛІЗОВАНОЇ КОРЕКЦІЇ УСКЛАДНЕНЬ ПЕРИМЕ-НОПАУЗАЛЬНОГО ПЕРІОДУ В ЖІНОК З МЕТАБОЛІЧНИМИ ПОРУШЕННЯМИ.83
6.1. Патогенетичне обґрунтування методу індивідуалізованої корекції ускладнень перименопаузального періоду в жінок з метаболічними порушеннями..83
6.2. Вплив нового методу на гормональний статус86
6.3. Вплив запропонованого методу на ліпідний профіль.93
6.4. Показники вуглеводного обміну в динаміці проведеної терапії102
6.5. Вплив розробленого методу індивідуалізованої корекції ускладнень перименопаузального періоду на клінічний статус пацієнток...106
РОЗДІЛ 7. АНАЛІЗ І ОБГОВОРЕННЯ ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ..119
ВИСНОВКИ139
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ.141
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ...143
ДОДАТКИ...164

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
АО абдомінальне ожиріння
АТ артеріальний тиск
ВООЗ Всесвітня Організація Охорони Здоров’я
ГТ гормональна терапія
ГХ гіпертонічна хвороба
ГХС гіперхолестеринемія
ДАТ діастолічний артеріальний тиск
ДГЕА-сульфат дегідроепіандростерон-сульфат
Е2 естрадіол
ЗГТ замісна гормональна терапія
ІМТ індекс маси тіла
ІР інсулінорезистентність
ІХС ішемічна хвороба серця
КА коефіцієнт атерогенності
КСт коло стегон
КС клімактеричний синдром
КТ коло талії
ЛГ лютеотропний гормон
ММІ модифікований менопаузальний індекс
МП метаболічні порушення
МС метаболічний синдром
ММС менопаузальний метаболічний синдром
ПМС передменструальний синдром
ПРЛ пролактин
САТ систолічний артеріальний тиск
СВ система виміру
СІР синдром інсулінорезистентності
СПКЯ синдром полікістозних яєчників
ССЗ серцево-судинні захворювання
Т тестостерон
Т3 трийодтиронін
Т4 тироксин
ТГ тригліцериди
ТТГ тиреотропний гормон
УЗД ультразвукове дослідження
ФР фактор ризику
ФСГ фолікулостимулюючий гормон
ХС холестерин
ХС-ЛПВЩ холестерин ліпопротеїдів високої щільності
ХС-ЛПНЩ холестерин ліпопротеїдів низької щільності
ЦД цукровий діабет
ЩЗ щитовидна залоза

ВСТУП

Актуальність теми. Згідно з даними Всесвітньої Організації Охорони здоров’я (ВООЗ), поліпшення якості життя жінок у пізньому репродуктивному й пострепродуктивном періодах є стратегічним напрямком медицини ХХ століття.
Гормональні зміни в клімактерії супроводжуються комплексом вегетативно-судинних, обмінно-ендокринних і психоемоційних порушень доти, поки організм не адаптується до нового стану дефіциту естрогенів. Усі ці симптоми формують картину клімактеричного синдрому (КС). За даними епідеміологічного дослідження, у 57% жінок, які мешкають у мегаполісах, у перименопаузі відзначений КС, частота якого знижується з настанням менопаузи [1].
Багато змін, що відбуваються в перименопаузальний період, характерні й для метаболічного синдрому (МС), який становить поєднання артеріальної гіпертонії (АГ), абдомінального ожиріння (АТ), дисліпідемії, інсулінорезистентності (ІР) [2, 4].
За даними ВООЗ, у європейських країнах серед дорослого населення віком 40-60 років метаболічний синдром трапляється від 14 до 22,6 % випадків і має достовірний зв’язок з віком і типом розподілу жиру [3, 485]. Виходячи з того, що розвиток або збільшення КС і МС у перименопаузальному віці пов’язується з дефіцитом естрогенів, передбачається, що призначення замісної гормональної терапії (ЗГТ) може попередити патологічний перерозподіл жирової тканини [2]. Однак єдиної думки з цього приводу немає. За даними одних авторів, застосування ЗГТ, незалежно від типу препарату й способу введення, сприяє зниженню маси тіла й зменшенню кількості абдомінально-вісцерального жиру у жінок з метаболічними порушеннями (МП) [4; 5]. Іншими дослідниками доведено, що вплив ЗГТ на вуглеводний і ліпідний обміни залежить від дози й хімічної формули естрогенів, способу введення, а також наявності або відсутності в ній прогестагену та його властивостей [6, 546]. Інші автори відзначають стабільність маси тіла у жінок на тлі ЗГТ порівняно з плацебо [7; 8]. На думку деяких науковців [2; 4], на збільшення маси тіла впливають скоріше особливості способу життя (паління, уживання алкоголю, рівень фізичної активності), ніж менопауза й, відповідно, ЗГТ не впливає на зміну маси тіла [9; 10; 11].
Період перименопаузи характеризується збільшенням частоти патології щитовидної залози (ЩЗ). Прогресує її інволюція на тлі загальної гормональної перебудови в організмі. У 24% жінок у постменопаузі виявлена наявність субклінічного гіпотиреозу, зумовленого підвищеним рівнем тиреотропного гормону (ТТГ) на тлі нормальних показників Т3 і Т4 [12]. Однак зв’язок МП на фоні клімактеричних розладів із субклінічним гіпотиреозом не вивчений.
Слід зазначити, що клінічні, метаболічні й гормональні особливості перехідного до менопаузи періоду у жінок із МП висвітлені недостатньо. Дотепер не розроблені найбільш ефективні схеми корекції порочного кола гормонально-метаболічних розладів у пацієнток з абдомінальним ожирінням [13]. Недостатньо вивчений вплив різних режимів ЗГТ на різні види обміну й клінічний статус у жінок із клімактеричним синдромом і МП у перименопаузі. Усе вищевикладене визначає актуальність розробки нових підходів до профілактики ускладнень перименопаузального періоду у жінок з метаболічними порушеннями.
Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Донецького національного медичного університету ім. М. Горького і НДІ медичних проблем сім’ї та є фрагментом теми «Репродуктивне здоров’я, профілактика та лікування його порушень у різні вікові періоди життя» (шифр теми МК 02.06.08, № держреєстрації 0101U007984). Дисертант є співвиконавцем зазначеної теми. Тема дисертації відповідає основним напрямкам Національної Програми «Репродуктивне здоров’я нації на період до 2015 року» (Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 р. № 1849).
Мета дослідження: знизити частоту та тяжкість ускладнень перименопаузального періоду у жінок з метаболічними порушеннями шляхом розробки нового методу їх індивідуалізованої корекції та профілактики розвитку.
Задачі дослідження:
1. На підставі ретроспективного аналізу вивчити поширеність метаболічних порушень у жінок із клімактеричними розладами в перименопаузі та оцінити ефективність традиційної терапії клімактеричних скарг.
2. Вивчити деякі особливості гормонального статусу, а також ліпідного та вуглеводного профілю у жінок перименопаузального періоду з метаболічними порушеннями, які мають КС.
3. Виявити поширеність субклінічних форм гіпотиреозу у жінок перименопаузального віку із КС та метаболічними проявами.
4. Науково обґрунтувати й розробити новий метод індивідуалізованої корекції та профілактики розвитку перименопаузальних ускладнень у жінок з метаболічними порушеннями.
5. Оцінити ефективність розробленого методу в профілактиці розвитку тяжких клімактеричних та метаболічних ускладнень в перименопаузі.
Об'єкт дослідження прояви клімактеричного синдрому у жінок в перименопаузальному періоді з метаболічними порушеннями.
Предмет дослідження деякі особливості гормонального статусу, а також ліпідного та вуглеводного обміну у жінок з метаболічними порушеннями в перименопаузі.
Методи дослідження клінічні, інструментальні, лабораторні, статистичні.
Наукова новизна отриманих результатів. Виявлена велика поширеність метаболічних порушень у жінок з наявністю клімактеричних розладів та з’ясована низька ефективність традиційного лікування клімактеричних проявів в перименопаузі.
Доповнені дані щодо особливостей перебігу КС, гормонального, ліпідного та вуглеводного обміну у пацієнток з наявністю метаболічних порушень у перименопаузі.
Отримані дані, що підтверджують раннє формування й більш тяжкий перебіг пізньочасових клімактеричних розладів у жінок з метаболічними порушеннями в перименопаузальному періоді.
Встановлені кореляційні зв’язки між модифікованим менопаузальним індексом (ММІ) і показниками гормонального та ліпідного стану у хворих із КС та метаболічними порушеннями. Виявлена пряма залежність між ММІ та рівнем тестостерону (Т), тригліцеридів, загального холестерину та загальних ліпідів, виражена позитивна кореляція між ММІ та рівнем ТТГ, як у пре- (r=0,73; p<0,001), так і у постменопаузальному періоді (r=0,70; p<0,001).
Розроблено нову методику використання препарату для ЗГТ з метаболічно активним прогестагеном у жінок з метаболічними розладами в пременопаузі та режими застосування відомих препаратів ЗГТ у перименопаузі.
Патогенетично обґрунтована необхідність індивідуалізованої корекції перименопаузальних порушень у жінок з метаболічними розладами. Доведено, що така корекції сприяє попередженню розвитку тяжких клімактеричних та метаболічних ускладнень у перименопаузі.
Практична значимість роботи. Для лікарів-гінекологів запропонована нова схема обстеження жінок із клімактеричними проявами та метаболічними порушеннями в перименопаузальному періоді. Розроблений новий метод індивідуалізованої корекції ускладнень перименопаузального періоду у пацієнток з метаболічними розладами залежно від результатів гормонального, ліпідного та вуглеводного обстеження, що дає можливість поліпшити якість життя жінок. Результати впроваджені в Донецькому регіональному центрі охорони материнства та дитинства (ДРЦОМД), НДІ медичних проблем сім’ї, лікарнях міста Донецька, містах Донецької області: Маріуполі, Дружковці, Краматорську. Теоретичні і практичні рекомендації дисертаційної роботи включені в навчальний процес на кафедрі акушерства, гінекології та перинатології ФІПО Донецького національного медичного університету ім. М.Горького.
Особистий внесок здобувача. Дисертантом проведено ретроспективний аналіз первинної медичної документації жінок перименопаузального періоду. Самостійно здійснено набір та обстеження пацієнток, розподіл їх за групами, накопичення і аналіз первинної документації. Проведено статистичну обробку отриманих результатів та розроблено алгоритм застосування різних видів лікування перименопаузальних порушень. Оцінена ефективність запропонованого методу індивідуалізованої терапії, сформульовані висновки та практичні рекомендації.
Апробація результатів роботи. Основні положення дисертаційної роботи були представлені на ХII з’їзді акушерів-гінекологів України з міжнародною участю (Донецьк, 2006); науково-практичній конференції Асоціації акушерів-гінекологів України (Дніпропетровськ, 2008); Міжнародному конгресі «Актуальні питання акушерства, гінекології та перинатології» (Судак, 2008); Пленумі Асоціації акушерів-гінекологів України (Одеса, 2007); обласних та міських конференціях акушерів-гінекологів (2005, 2006, 2007, 2008); на спільному засіданні кафедри акушерства, гінекології та перинатології ФІПО Донецького національного медичного університету та Вченої ради НДІ медичних проблем сім’ї (2009).
Публікації. Основні положення дисертації відображені в 6 роботах: 4 статті у фахових виданнях і 1 у збірнику наукових праць, затвердженому ВАК України та 1 патент на корисну модель.
Обсяг і структура дисертації. Повний обсяг дисертації 173 сторінки, основний текст викладений на 137 сторінках. Робота складається зі вступу, огляду літератури, розділу методів дослідження і лікування, 4 розділів власних досліджень, аналізу й обговорення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку літератури, що включає 187 джерел, в тому числі 122 вітчизняних і 65 зарубіжних, 2 додатків на 10 сторінках, ілюстрована 17 рисунками і 36 таблицями, у тому числі 3 рисунки і 17 таблиць, які повністю займають площу аркуша, на 23 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації наведене нове рішення актуального завдання сучасної гінекології поліпшення якості життя жінок у пізньому репродуктивному й пострепродуктивному періодах. На основі вивчення особливостей гормонального, ліпідного й вуглеводного обміну науково обґрунтований метод індивідуалізованої корекції перименопаузальних порушень у жінок з метаболічними розладами, що попереджає розвиток тяжких клімактеричних і метаболічних ускладнень у постменопаузі.
1. Установлено, що поширеність метаболічних порушень у жінок із клімактеричним синдромом становить 33,1%. У 37,6% жінок із метаболічними розладами має місце тяжка форма перебігу клімактеричного синдрому за даними ММІ (вище 58 балів). Ефективність традиційної терапії клімактеричних порушень у них удвічі нижча за кількістю некупельованих симптомів, ніж у жінок без метаболічних розладів.
2. Виявлено, що у пацієнток із клімактеричним синдромом і метаболічними порушеннями середній рівень тестостерону в крові підвищений на 60,1 % (p<0,01), рівень тригліцеридів на 38,7 % (p<0,05), холестерину крові на 16,5 % (p<0,05) і ЛПНЩ на 16,9 % (p<0,05) порівняно з жінками без метаболічних розладів. У 32,2 % пацієнток з комбінацією клімактеричних і метаболічних порушень наявне збільшення рівня тестостерону вище популяційної норми. У третини всіх жінок з абдомінальним ожирінням і підвищенням АТ на тлі клімактеричного синдрому наявне достовірне зниження індивідуальних рівнів ЛПВЩ нижче 1,1 ммоль/л, а в половини збільшення рівнів тригліцеридів вище 1,7ммоль/л порівняно з жінками без метаболічних порушень у перименопаузі, що свідчить про істотну зміну ліпідного спектра крові та високий ризик формування метаболічного синдрому в постменопаузі.
3. Установлено, що в пацієнток із клімактеричними й метаболічними розладами рівень ТТГ підвищений на 31,8 % (p<0,05) порівняно з жінками без метаболічних порушень. У кожної другої жінки з комбінацією клімактеричних і метаболічних розладів рівень ТТГ був вищий за норму, що свідчить про наявність у них субклінічного гіпотиреозу та може бути відбиттям неадекватної функціональної адаптації гіпоталамо-гіпофізарної системи на тлі вікового зниження діяльності яєчників і наслідком порушеної гормональної перебудови в клімактерії.
4. Використання диференційованого підходу до вибору препарату ЗГТ із метою профілактики розвитку тяжких метаболічних порушень у жінок із комбінацією клімактеричного синдрому й абдомінальним ожирінням та підвищенням АТ сприяє достовірному зниженню рівня холестерину крові на 11,1 % (p<0,05) у пре- і 7,2 % (p<0,05) у постменопаузі; ЛПНЩ на 25,2% (p<0,05) і 25,1 % (p<0,05); загальних ліпідів на 10,5 % (p<0,05) і 13,6% (p<0,05); тригліцеридів на 29,8% (p<0,05) і 31,7 % (p<0,05); коефіцієнта атерогенності на 29,2 % (p<0,05) і 21,8 % (p<0,05) у пре- і постменопаузі відповідно.
5. Науково обґрунтовано, що найбільш ефективним методом корекції клімактеричного синдрому в жінок з метаболічними розладами є замісна гормональна терапія з метаболічно активним прогестагеном, застосування якої дозволило через 3 місяці терапії нормалізувати АТ, через 6 місяців зменшити абдомінальне ожиріння на 81,8 % (р<0,05) у пре- і на 77,7 % (р<0,05) у постменопаузі, рівень ФСГ на 49,7 % (р<0,05), Т на 30,9 % (р<0,05). Зменшення рівня ТТГ на тлі ЗГТ на 31,3 % (р<0,05) протягом півроку підтвердило припущення про вторинність змін щитовидної залози в перименопаузальному періоді. Полегшити стан клімаксу вдалося на 53,6 % (p<0,05) у пре- і на 57,8 % (p<0,05) у постменопаузі. Порівняно з традиційними методами терапії ММІ знизився: у пременопаузі з 28,38±2,19 на тлі метаболічно нейтрального препарату ЗГТ і з 27,03±1,43 на тлі препарату циміцифуги до 21,04±1,82 бала (p<0,05), у постменопаузі з 27,64±1,96 і 32,65±1,22 до 21,39±1,39 бала (p<0,05).

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. При розробці індивідуальної програми лікування пацієнток з наявністю клімактеричного синдрому середнього й тяжкого ступенів (за даними ММІ) необхідно враховувати результати дослідження ліпідного спектра крові:
а) при відсутності змін ліпідного спектра крові (зменшення рівня ЛПВЩ нижче 1,1 ммоль/л і підвищення рівня тригліцеридів крові понад 1,7ммоль/л) можливе призначення ЗГТ із метаболічно нейтральним прогестагеном, похідним натурального прогестерону;
в) при наявності змін ліпідного спектра крові, а також підвищенні АТ понад 130/85 мм рт.ст. і ознак абдомінального розподілу жиру (коло талії більше 80 см) рекомендувати препарати замісної гормональної терапії з метаболічно активним прогестагеном, похідним спіролактону, з метою підвищення ефективності терапії клімактеричного синдрому й профілактики розвитку тяжких ускладнень у постменораузі. Для пацієнток у пременопаузі такий препарат ЗГТ призначати в переривистім режимі «21+7».
2. Для корекції клімактеричних розладів легкого ступеня (ММІ до 34 балів) можливе застосування препарату циміцифуги.
3. Усім жінкам із комбінацією клімактеричних і метаболічних порушень у перименопаузі надати рекомендації з «модифікації способу життя», що включають:
а) дотримання низькокалорійної (до 1500-1700 ккал на добу) дієти зі зменшенням загального споживання жиру до 30 % споживаної з їжею енергії й частки насичених жирів не більше 1/3 від загального споживання жирів. Споживання екзогенного холестерину має становити не менш 300 мг/доб. Насичені жири можуть бути частково замінені складними вуглеводами й омега-3-поліненасиченими жирними кислотами, які містяться в морепродуктах. Достатнє споживання білка 80-90 г/доб., збільшення споживання клітковини;
в) відмова від паління й уживання алкоголю;
с) збільшення фізичного навантаження до 30-45 хвилин 4-5 разів на тиждень, використання аеробних вправ ходьба, плавання, легкий біг.
5. Усім жінкам із клімактеричним синдромом необхідно проводити обстеження функції щитовидної залози. При виявленні субклінічних форм гіпотиреозу (підвищення ТТГ і нормальні рівні Т3 і Т4) рекомендувати йодсбалансований раціон харчування, який уключає використання йодованої ((40 ± 15,0)∙10-4 %) солі до 5г на добу на тлі індивідуалізованої ЗГТ. Контроль функції щитовидної залози проводити через 6 місяців для вирішення питання про необхідність специфічної корекції.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Ташбулатова Н.К. Особенности клинических проявлений климактерического синдрома у женщин в пери- и постменопаузе / Н.К. Ташбулатова // Вестник КРСУ. 2003. - № 7. С. 20 31.
2. Мамедов М.Н. Эпидемиологические аспекты метаболического синдрома / М.Н. Мамедов, Р.Г. Оганов // Кардиология. 2004. - № 9. С. 4 - 8.
3. Дзяк Г.В. Дисметаболический постменопаузальный синдром / Г.В. Дзяк, Н.К. Крыжановская // Журнал АМН України. 2000. Т.6, № 3. С. 485 495.
4. Spencer C..P. Is there a menopause metabolic syndrome? / Spencer C..P. , Godslan I.F., .Stevenson C. // Gynecol. Endocrinol. - 1997. - Vol. 11. P. 341355.
5. Crook D. The metabolic consequences of treating postmenopausal women with non-oral hormone replacement therapy / D. Crook // Brit. J. Obstet .Gynecol. .1997. - Vol. 104. P. 413.
6. Сметник В.П. Современные представления о менопаузальном метаболическом синдроме / В.П. Сметник, И.Г. Шестакова // Consilium medicum. 2003. Т. 5, № 9. С. 543 546.
7. Body weight, body fat distribution, and hormonal replacement therapy in early postmenopausal women ./. M. Gambacciani, M. Ciaponi, . B..Cappagli et al. // J. Clin. Endocrinol. Metab. 1997. Vol. 82..- P. 414. 417.
8. Gambacciani M. Climacteric modifications in body and fat distribution / Gambacciani M., Ciaponi M., Cappagli B. // Climacteric. - 1999. - Vol. 2.- P. 37.
9. Хорошева Г. Менопауза и масса тела: существует ли постменопаузальное ожирение? / Г. Хорошева, Т. Беркетова // Врач. 2003. - № 6. С. 6 7.
10. Regional body fat distribution and metabolic profile in postmenopausal women / Piché M.E., Lapointe A., Weisnagel S.J. et al. // Metabolism. 2008. - Vol. 57, № 8. P. 1101-1107.
11. Menopause and the metabolic syndrome: the Study of Women's Health Across the Nation / Janssen I., Powell L.H., Crawford S. et al. // Arch. Intern. Med. 2008. - Vol. 168, № 14. P. 1568-1575.
12. Заремба Е.Х. Субклінічний гіпотиреоз як незалежний фактор ризикуішемічної хвороби серця у жінок в період менопаузи / Е.Х. Заремба, І.С. Шатинська-Мицик, О.С. Рибаков // Фітотерапія. Часопис. 2007. - № 3. С. 56 58.
13. Проблема ожиріння в Україні / М.В. Давиденко, І.П. Смирнова, І.М. Горбась, Е.А. Кваша // Журнал практичного лікаря. 2002. - № 1. С. 81 83.
14. Серов В.Н. Клинико-патогенетические варианты гормональной недостаточности яичников у женщин с метаболическим синдромом / В.Н. Cеров, Н.И. Кан // Акушерство и гинекология. 2004. - № 5. С. 29 32.
15. Гормонально-метаболические нарушения и их коррекция у детей с ожирением / Н.В. Болотова, А.П. Аверьянов, С.В. Лазебникова и др. // Проблемы эндокринологии. 2003. Т. 48, № 4. С. 22 24.
16. Мамедов М.Н. Обсуждение основных тезисов II Международной Нью-Йоркской конференции «Метаболический синдром и дислипедимия»: как адаптировать результаты крупных исследований к реальным российским условиям? / М.Н. Мамедов // Российский кардиологический журнал. 2005. - № 5. С. 95 101.
17. Аничков Д.А. Менопаузальный метаболический синдром (современное состояние проблемы): [обзор] / Д.А. Аничков, Н.А. Шостак // Артериальная гипертензия. 2004. Т. 10, № 3. С. 143 146.
18. Григорян О.Р. Менопаузальный синдром у женщин с нарушениеями углеводного обмена. Взгляд гинеколога-эндокринолога / О.Р. Григорян, Е.Н. Андреева // Трудный пациент. 2007. - № 9. С. 343 351.
19. Дороднева Е.Ф. Метаболический синдром / Е.Ф. Дороднева, Т.А. Пугачева, И.В. Медведева // Терапевтический архив. 2002. Т. 74, № 10. С. 7 12.
20. Мітченко О.І. Менопаузальний метаболічний синдром // Нова медицина. 2003. № 5. С. 60 62.
21. Фитотерапия метаболического синдрома и сахарного диабета 2 типа: возможности фитониринга / Д.Д. Иванов, В.И. Назаренко, С.В. Кушниренко и др. // Здоров’я України. 2005. - № 17(126) . С. 46 47.
22. Drown D.J. Women, menopause, and the metabolic syndrome / Drown D.J. // Prog. Cardiovasc. Nurs. 2006. - Vol. 21, № 1. P. 51-52.
23. Методы раннего выявления и коррекции метаболического синдрома / Н.В. Перова, В.А. Метельская, М.Н. Мамедов, Р.Г. Оганов // Профилактика заболеваний и укрепление здоровья. 2001. Т. 4, № 1. С. 18 31.
24. Лечение метаболического синдрома / S.M. Grundy, B. Hansen, S.C. Smith et al. // Новости медицины и фармациию 2005. - № 14 (174). С. 8 10.
25. Квашенко В.П. Показатели липидного и углеводного гомеостаза у женщин перименопаузального возраста с клиническими признаками метаболического синдрома / В.П. Квашенко // Здоровье женщины. 2008. - № 3. С. 115 117.
26. Чекальская Н.А. Гормональные и метаболические в организме женщин в период менопаузе: обзор лит. и собств. данные / Н.А. Чекальская, О.В. Зиныч // Здоровье женщины. 2008. - № 2. С. 196 204.
27. Sinagra D. Metabolic syndrome in menopause: physiopathological, clinic and therapeutic aspects for cardiovascular prevention / Sinagra D., Conti M. // Recenti Prog. Med. - 2007. - Vol. 98, № 3. P. 185-191. [Review].
28. The metabolic syndrome in women / Schneider J.G., Tompkins C., Blumenthal R.S., Mora S. // Cardiol. Rev. - 2006. - Vol. 14, № 6. P. 286-291. [Review].
29. Menopausal symptoms and associated risk factors among postmenopausal women screened for the metabolic syndrome / Chedraui P., Hidalgo L., Chavez D. et al. // Arch. Gynecol. Obstet. - 2007. Vol. 275, № 3. P. 161-168.
30. Шестакова И.Г. Влияние заместительной гормональной терапии препаратом Фемостон на массу тела и углеводный обмен у женщин в перименопаузе / И.Г. Шестакова // Проблемы репродукции. 2007. - № 2. С. 46 48.
31. Кисляк О.А. Менопаузальный метаболический синдром: опыт лечения блокатором рецепторов ангиотензина телмисартаном О.А. Кисляк, О.Н. Царева, Л.В. Стародубова // Справочник поликлинического врача. 2007. - № 2. С. 38 43.
32. Metabolic syndrome throughout the menopausal transition: influence of age and menopausal status / Mesch V.R., Boero L.E., Siseles N.O. // Climacteric. 2006. - Vol. 9, № 1. P. 40-48.
33. Milewicz A. Climacteric obesity: from genesis to clinic / Milewicz A., Jedrzejuk D. // Gynecol.Endocrinol. - 2006. Vol. 22, № 1. P. 18-24.
34. Чеботникова Т.В. Клинические и метаболические проявления климактерического синдрома: Обзор лит. / Т.В. Чеботникова, Г.А. Мельниченко, Е.Н. Андреева // Проблемы репродукции. 2004. - № 2. С. 69 76.
35. Milewicz A Clinical aspects of obesity in the gynecological endocrinologicaly practice / Milewicz A., Jedrzejuk D. // Maturitas. 2007. - Vol. 56, № 2. P. 113-121.
36. Антропометрические и гормонально-метаболические показатели при абдоминальном ожирении / А.А. Плохая, А.В. Воронцов, Ю.В. Новолодская и др. // Проблемы эндокринологии. 2003. Т. 49, № 4. С. 18 21.
37. Григорян О.Р. Проблема менопаузального периода и заместительная гормональная терапия у женщин с сахарным диабетом 2 типа (обзор лит.) / О.Р. Григорян, Т.В. Себко, И.П. Мешкова, М.Б. Анциферов // Проблемы репродукции. 1998. - № 5. С. 69 75.
38. Аккер Л.В. Клинические и метаболические последствия хирургической и естественной менопаузы и их гормональная коррекция / Л.В. Аккер // Российский вестник акушера-гинеколога. 2007. Т. 7, № 1. С. 46 -51.
39. Беляков Н.А. Метаболический синдром Х: Часть 1. История вопроса и терминология / Н.А. Беляков, В.И. Мазуров, С.Ю. Чубриева // Эфферентная терапия. 2000. Т. 6, № 2. С. 3 15.
40. Kurachi H. Estrogen and obesity / Kurachi H., Tsutsumi S., Ohta T. // Nippon. Rinsho. 2006. - Vol. 64, Suppl 4. P. 387-393. [Review].
41. Not insulin but insulin sensitivity, leptin, and cortisol are major factors regulating serum acylated ghrelin level in healthy women / Kempa A., Krzyzanowska-Swiniarska B., Miazgowski T., Pilarska K. // J. Endocrinol. Invest. 2007. - Vol. 30, № 8. P. 659-665.
42. Синдром інсулінорезистентності при гіпотиреозі: особливості формування і лікуввння / В.Ю. Романов, Т.В. Беляєва, І.В. Чулаєвська та ін. // Нова медицина. 2004. - № 3. C. 44 47.
43. Митченко Е.И. Гиполипидемический эффект аторвастатина и состояние инсулинорезистентности у больных с метаболическим синдромом / Е.И. Митченко, В.Ю. Романов // Здоров’я України. 2005. - № 22(131) . С. 28 31.
44. Baños G. Medicinal agents in the metabolic syndrome / Baños G., Pérez-Torres I., El Hafidi M. // Cardiovasc. Hematol. Agents. Med. Chem. 2008. - Vol. 6, № 4. Р. 237 - 252. [ Review].
45. Бобров В.А. Артериальная гипертензия у женщин после менопаузы / В.А. Бобров, И.В. Давыдова, Л.В. Клименко // Therapia. 2005. - № 2. С. 54 58.
46. Баранова Е.И. Метаболический сердечно-сосудистый синдром в постменопаузе: Обзор / Е.И. Баранова, О.О. Большакова // Артериальная гипертензия. 2005. Т. 11, № 2. С. 111 116.
47. Воронін К.В. Формування метаболічного синдрому у жінок із природною і хірургічною менопаузою / К.В. Воронін, Н.К. Крижановська, Н.В. Сімонова // Медичні перспективи. 2003. - Т. 8, № 4. С. 61 65.
48. Аничков Д.А. Менопаузальный метаболический синдром (современное состояние проблемы): обзор / Д.А Аничков,. Н.А. Шостак // Артериальная гипертензия. 2004. Т. 10, № 3. С. 143 146.
49. Метаболический синдром у женщин: две грани единой проблемы / Н.М. Подзолкова, В.И. Подзолков, О.Л. Глазкова и др. // Акушерство и гинекология. 2003. - № 6. С. 28 33.
50. Маличенко С.Б. Вазоактивные эффекты фемостона у женщин с метаболическим постменопаузальным синдромом / С.Б. Маличенко, Е.П. Амяльева, Л.Б. Лазебник //Клиническая медицина. 2000. Т. 78, № 6. С. 48 53.
51. Godsland I.F. Oestrogens and insulin secretion / Godsland I.F. // Diabetologia. - 2005. - Vol. 48, № 11. P. 2213-2220.
52. Alexander J. Cardiovascular disease after menopause: a growing epidemic / Alexander J., Clearfield M. // Minerva Ginecol. 2006. - Vol. 58, № 1. P. 35-40. Review.
53. Increased cortisol bioavailability, abdominal obesity, and the metabolic syndrome in obese women / Duclos M., Marquez Pereira P., Barat P.et al. // Obes. Res. - 2005. Vol.13, № 7. P. 1157-1166.
54. Metabolic syndrome affects cardiovascular risk profile and response to treatment in hypertensive postmenopausal women / Rossi R., Nuzzo A., Origliani G., Modena M.G. // Hypertension. - 2008. - vol. 52, № 5. Р. 865- 872.
55. Гиперинсулинемия и инсулинорезистентность у женщин с метаболическим синдромом в климактерическом периоде / Н.В. Изможерова, А.А. Попов, Н.В. Тагильцева и др. // Клиническая медицина. 2006. Т. 84, № 5. С. 65 68.
56. Гаспарян Н.Д. Перименопауза критический период в жизни женщины: Обзор / Н.Д. Гаспарян, А.В. Королева // Рос. вестник акушера гинеколога. 2004. Т.4, № 3. С. 23 26.
57. Bentley-Lewis R. The metabolic syndrome in women / Bentley-Lewis R., Koruda K., Seely E.W. // Nat. Clin. Pract. Endocrinol. Metab. - 2007. - Vol. 3, № 10. P. 696-704. Review.
58. Взаимосвязь инсулинорезистентности и нарушений липидного обмена у больных с ожирением / В.В. Агеева, Е.И. Красильникова, И.М. Зубина, Е.В. Шляхто // Терапевтический архив. 2002. - № 10 . С. 12 15.
59. Калашникова М.Ф. Особенности пери- и постменопаузального периода у женщин с эндокринными заболеваниями (клиническая лекция) / М.Ф. Калашникова, Ю.Б. Катхурия, Г.А. Мельниченко // Проблемы репродукции. 2003. - № 1. С. 44 52.
60. Жук С.И. Качественное определение ФСГ методом иммунохроматографического анализа как критерий наступления менопаузы / С.И. Жук, Т.Д. Мотсеева-Постоловская // Репродуктивное здоровье женщины. 2006. - № 4. С. 131 132.
61. Ярман С.А. Современные представления о гормональных изменениях в организме женщин при физиологическом и патологическом течении перименопаузального периода: обзор / С.А. Ярман // Журнал акушерства и женских болезней. 2008. - № 1. С. 46 123.
62. Архипкина Т.П. Гормональный статус в перименопаузе у женщин, оперированных в репродуктивном возрасте по поводу синдрома поликистозных яичников / Т.П. Архипкина // Поблеми ендокриноії патології. 2003. - № 4. С. 37 43.
63. Raven P.W. Dehydroepiandrosterone (DHEA) and the menopause: an update / Raven P.W., Hinson J.P. // Menopause Int. 2007. - Vol. 13, № 2. P. 75-78. [Review].
64. Corbould A. Effects of androgens on insulin action in women: is androgen excess a component of female metabolic syndrome? // Diabetes. Metab. Res. Rev. 2008. - Vol. 24, № 7. P. 520-532. [Review].
65. Sex hormones and adipocytokines in postmenopausal women / Siemińska L., Cichoń-Lenart A., Kajdaniuk D. et al. // Pol. Merkur. Lekarski. - 2006. Vol. 20, № 120. P. 727-730. [Review].
66. Styer AK. Adipocytokines and the postmenopausal metabolic syndrome: cause and effect, association, or neither? / A/K Styer // Menopause. - 2007. Vol. 14, № 5. P. 817-819.
67. Гормональный профиль женщин в перименопаузальном периоде / С.В. Бескровный, Ю.В. Цвелев, Н.Н. Ткаченко, С.А. Рудь // Вестник Российской ассоциации акушеров гинекологов. 1998. № 2. С. 32 36.
68. Калашникова М.Ф., Катхурия Ю.Б., Мельниченко Г.А. Особенности пери и постменопаузального периода у женщин с эндокринными заболеваниями: Клинич. лекция / М.Ф. Калашникова, Ю.Б. Катхурия, Г.А Мельниченко // Проблемы репродукции. 2003. Т. 9, № 1. С. 44 52.
69. Differential expression of factors involved in fat metabolism with age and the menopause transition / Misso M.L., Jang C., Adams J. // Maturitas. - 2005. Vol. 51, № 3. P. 299-306.
70. Ефремов А.В. Оценка функции щитовидной железы у женщин с гиперандрогенией / А.В. Ефремов, М.Ф. Некрасова, Е.В. Предтеченская // Вестник новых медицинских технологий. 2004. Т. 11, № 3. С. 67 68.
71. Morris M.S. The association between serum thyroid-stimulating hormone in its reference range and bone status in postmenopausal American women / Morris M.S. // Bone. 2007. - Vol. 40, № 4. P. 1128-1134.
72. Вдовиченко Ю.П. Коррекция климактерических нарушений у женщин с первичным гипотиреозом с сочетанным использованием заместительной гормональной терапии и препарата Кратал / Ю.П. Вдовиченко, И.П. Глазкова // Репродуктивное здоровье женщины. 2004. - № 1. С. 90 - 92.
73. Соколова М.Ю. Климактерический синдром и гипофункция щитовидной железы / М.Ю. Соколова, Т.М. Варламова // Гинекология. 2005. - Т. 7, № 3. - С. 145 148.
74. Зелинский А.А. Лечение проявлений климактерического синдрома у женщин переходного периода на фоне гипотиреоза / А.А. Зелинский, З.В. Чумак // Репродуктивное здоровье женщины. 2003. - № 4. С. 39 42.
75. Эседова Т.М.-С. Показатели липидного обмена в перименопаузе в норме и при патологии щитовидной железы / Т.М.-С. Эседова , А.Э. Эседова, Н.Х. Насруллаева, М.М. Гаджиева, Л.В. Гурова, Р.А. Ферзилаева // Клиническая лабораторная диагностика. 2000. - № 6. С 10 13.
76. Гельфанд М. Скрининговые обследования для выявления заболеваний щитовидной железы. Часть 1. Обзор литературы / М. Гельфанд, К.С. Редфери // Международный журнал медицинской практики. 1999. - № 10. С. 35 49.
77. Абусуев С.А. Особенности перименопаузы при эндемическом зобе у женщин с гипотиреозом / С.А. Абусуев, А.Э. Эседова, Т. Х.-М. Хашаева // Проблемы эндокринологии. 2000. Т. 46, № 1. С. 12 15.
78. Мельниченко Г. Субклинический гипотиреоз: проблемы лечения / Г. Мельниченко, В. Фадеев // Трудный пациент. 2006. - № 2. С. 16 24.
79. Эседова А.Э. Климактерические расстройства у женщин в йоддефицитном регионе / А.Э. Эседова // Проблемы репрдукции. 2003. - № 4. С. 82 86.
80. Баскаков П.М. Порівняльні аспекти клімактеричного синдрому у жінок із гіпотирозом / П.М. Баскаков, І.Б. Глазкова // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2004. - № 3. С. 110 113.
81. Ванханен В.В. Нутріціологія / В.В. Ванханен, В.Д. Ванханен, В.І. Ципріян. Донецьк: Донеччина, 2001. 474 с.
82. Децик О.З. Інтегральна характеристика стану здоров’я жінок у пери- і постменопаузі / О.З. Децик // Главный врач. 2008. - № 9. С. 74 76.
83. Schindler A.E. Climacteric symptoms and hormones / Schindler A.E. // Gynecol. Endocrinol. - . 2006. - № 3. P. 151-154. Review.
84.