Проскурович Оксана Василівна. Методи та моделі для організації самоспостережень у нормуванні праці (на прикладі підприємств машинобудування)

Краткое описание

Проскурович Оксана Василівна. Методи та моделі для організації самоспостережень у нормуванні праці (на прикладі підприємств машинобудування): Дис... канд. екон. наук: 08.03.02 / Технологічний ун-т Поділля. - Хмельницький, 2002. - 250арк. - Бібліогр.: арк. 179-188

Проскурович О.В. Методи та моделі для організації самоспостережень у нормуванні праці (на прикладі підприємств машинобудування). Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.03.02 Економіко-математичне моделювання. Технологічний університет Поділля, м. Хмельницький, 2002.
Дисертацію присвячено дослідженню проблем застосування методів та моделей для організації самоспостережень у нормуванні праці для підприємств машинобудування.
У роботі досліджена організація самоспостережень на базі економіко-математичних і описових моделей у таких напрямках: дослідження за стабільністю процесів праці; реалізація принципу зовнішнього доповнення через механізм синтезу самоспостережень; обґрунтування логіки розвитку процесів праці за допомогою відхилень; формулювання припущень та спрощень; вивчення характеру та особливостей задач самоспостережень; дослідження моделей планування, проведення та обробки даних самоспостережень.
На базі проведених досліджень були розроблені методики організації самоспостережень за допомогою марківських процесів для складно-розумової праці в управлінні та обслуговуючому виробництві.
Доведено, що за допомогою системи алгебраїчних рівнянь та описових моделей при циклічно повторюваних процесах ручної й машинно-ручної праці можна створювати нормативну базу значно швидше, ніж традиційними методами.
Вперше в нормуванні праці виділена та сформульована задача оцінки різноманітності за законом Ешбі для декількох суміжних робочих місць і на цій основі зроблено два важливих висновки:
похибки розрахунків, що призводять до збільшення допусків на відхилення, відповідають певній величині теоретичної різноманітності системи;
традиційне визначення норм одним числом (середнім значенням) у процесі підготовки виробництва не можна вважати засобом оплати праці для працівників підприємства.
Дослідження за допомогою моделей перевірки даних спостережень на однорідність дозволили запропонувати методику планування спостережень як в процесі рішення однієї і тієї ж задачі, так і різних задач.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що полягає в обґрунтуванні структури економіко-математичних та описових методів для організації самоспостережень у нормуванні праці.
З розвитком ринкових відносин і впровадженням реінжинірингу, з одного боку, відпала потреба у приховуванні резервів економії праці, з другого боку, ускладнюються процеси праці за рахунок передачі персоналу більшої частини функцій управління. Тому організація самоспостережень дозволяє створювати нормативну базу власними силами підприємств із значним покращенням при цьому якості норм та нормативів, із зменшенням тривалості циклів та трудомісткості нормувальних робіт. Крім цього, тенденції збільшення питомої ваги розумової, складно-розумової і творчої праці змушують визнати самоспостереження як новий засіб покращення знань у системах нормування й управління підприємством.
Відповідно до цілей та задач дисертаційного дослідження отримано такі результати:
1. Теорія та практика нормування праці раніше не включала в себе самоспостереження у вигляді окремого, концептуально оформленого та обґрунтованого напрямку досліджень у цій галузі знань. Організація самоспостережень, як об’єктивно необхідний різновид діяльності, в ринкових умовах поширюється на підприємствах у вигляді рекомендованої, проте періодичної, виробничої функції для всього персоналу при самому широкому використанні економіко-математичних моделей та обчислювальної техніки.
2. Проблема стабілізації процесів праці за витратами запланованого часу для індивідуальної оцінки окремих здібностей виконавців робіт не може бути вирішена без самоспостережень.
3. Відхилення у планових та фактичних нормах, а також відхилення між цими показниками створюють значні різноманітності системи, зменшення яких неможливе без організації самоспостережень та механізму зворотного зв’язку (вихідна, теоретична різноманітність зменшується у сотні раз).
4. Для організації самоспостережень необхідним є комплекс економіко-математичних методів та моделей, що складається з:
марківських процесів із неперервним та дискретним часом;
описових моделей у комбінації з методом збору та обробки даних при циклових хронометражах;
механізмом зворотного зв’язку, який включає в себе методи обробки даних за стійкими характеристиками з відбраковуванням дефектних замірів та перевіркою статистичних даних на однорідність.
5. Винятково важливе значення для планування й обґрунтування даних самоспостережень при малих обсягах вибірки, а відповідно і зниження їх трудомісткості мають бутстреп - процедури і ентропійний метод, які не вимагають апріорних припущень про знання законів розподілу випадкових величин.
6. При виборі методів обґрунтування статистичних даних самоспостережень були розглянуті робастні оцінки, які забезпечують стійкі результати за середніми характеристиками у порівнянні із середньоарифметичними значеннями при кількості спостереженьп10. Доведено, що область застосування кожного з методів не обмежується будь-якими конкретними видами робіт, має універсальне призначення, а комбінування методів дозволяє вирішувати задачі різної складності, аж до творчої праці.
7. Здійснення класифікації об’єктів спостережень за допомогою таксономічних методів має суттєвий науково-практичний зміст для проведення паралельних у часі процесів самоспостережень, що дозволяє скоротити виробничі цикли проведення самоспостережень у декілька разів при можливому збільшені трудомісткості таких робіт.
8. Встановлено, що відмінності при описі процесів праці в статиці (найбільш простий спосіб) та в динаміці (більш складний) стосовно точності визначення витрат часу на рівні комплексу рухів не є суттєвими і значно відрізняються від точності у нормативах, яка закладена розробниками системам МТМ і БСМ.