ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ САМОАКТУАЛІЗАЦІЇ СУЧАСНОЇ ЖІНКИ

Краткое описание

ПРИКАРПАТСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА

На правах рукопису

ГАСЮК Мирослава Богданівна

УДК 159. 922.1 + 159.932.2 +159.922.6

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ САМОАКТУАЛІЗАЦІЇ СУЧАСНОЇ ЖІНКИ

19.00.07 педагогічна та вікова психологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник:

Карпенко Зіновія Степанівна
доктор психологічних
наук, професор

Івано-Франківськ
-2002-

З М І С Т

ВСТУП ..2
РОЗДІЛ I. КОНЦЕПТУАЛЬНІ І СВІТОГЛЯДНІ ЗАСАДИ
ГЕНДЕРНОЇ ПСИХОЛОГІЇ............................................................ 8
1.1. Науково-психологічні джерела та соціально-філософські
різновиди фемінізму........................................................................................ 8
1.2. Психологічні особливості гендерної соціалізації......................................... 22
1.3. Вікові проблеми психосоціального розвитку в гендерній проекції............ 43
РОЗДІЛ ІІ. ПСИХОЛОГІЧНИЙ ЗМІСТ І ТЕНДЕНЦІЇ CАМОАКТУАЛІЗАЦІЇ СУЧАСНОЇ ЖІНКИ....................................................................... 60
2.1. Ідея самоактуалізації в гуманістичній психології........................................ 60
2.2. Сім’я як фактор самоактуалізації сучасної жінки........................................ 77
2.2.1. Опис методики, експериментальної вибірки і процедури дослідження. 77
2.2.2. Порівняльний аналіз результатів експериментально-діагностичного дослідження..................................................................................... 86
РОЗДІЛ ІІІ. ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ ТА ПСИХОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ САМОАКТУАЛІЗАЦІЇ СУЧАСНОЇ ЖІНКИ........................... 105
3.1. Критичні періоди самоактуалізації жінки в контексті
життєвого шляху.............................................................................................. 105
3.1.1. Життєві кризи особистісного розвитку жінки у форматі
сімейного циклу............................................................................. 111
3.1.2. Кризи професійного становлення жінки....................................... 135
3.2. Стильові особливості поведінки сучасної жінки: порівняльне експериментально-діагностичне дослідження........................................................................... 149
ВИСНОВКИ...................................................................................................... 173
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ........................................................ 175
ДОДАТКИ ......................................................................................................... 190

ВСТУП

Актуальність дослідження. Незворотний процес соціально-економічних змін, що розпочався в Україні фактом набуття державного суверенітету, призвів до якісних зрушень у суспільній свідомості та ціннісних устремліннях громадян. Зокрема, намітилась і міцніє гуманістична складова трансформаційних процесів у сучасному українському суспільстві, що позначилось на активізації гендерних студій, популяризації феміністських теорій, спроб законодавчо закріпити рів­ність прав і обов’язків чоловіків і жінок.
Протягом 1991 2002 рр. в Україні склалася якісно нова соціокультурна ситуація, котра привела до зміни всієї морально-духовної парадигми життя країни. Переоцінка духовних цінностей та орієнтацій в період соціальних транс­формацій активізувала масову свідомість усіх груп населення, у тому числі і жіночого. Саме жінки, як доведено історією і наукою, мають вагомий вплив на формування духовного світу і культурних цінностей дітей, сім'ї, суспільства.
Дослідження психологічних проблем гендеру, що спостерігається в останні роки (Т.В. Говорун, С.І.Голод, А.О. Деркач, О.А. Донченко, Л.М. Карамушка, З.С. Карпен­ко, О.М. Кікінежді, І.С.Кон, В.Г. Крисько, Л.Е. Орбан-Лембрик, В.О. Татенко, Т.М. Тита­ренко), спрямоване на з’ясування сукупності умов, які забезпе­чують розкриття творчого потенціалу особистості з урахуванням специфічних чинників гендерної соціалізації і стратегічного вектора самоактуалізації, що вимагає від людини андрогінного мислення й поведінки.
Серйозні зміни у моральних та духовних орієнтаціях українок та їх все­зростаюча активність у політичному та соціальному житті країни вимагають науково обґрунтованого переосмислення механізмів формування основних психологічних якостей сучасної жінки з позиції актуального у сучасній психо­логічній науці теоретичного напряму гуманістичної психології. Провідною ідеєю гуманістичної психології є ідея самоактуалізації, що проголошує пріо­ритет здорової особистості, її природний розвиток, само­вираження, реалізацію потенційних можливостей. Розглядаючи розвиток особистості жінки у гуманіс­тичній проекції, необхідно дослідити самоактуалізацію жінки у сучасній соціо­культурній ситуації. Самоактуалізація є безперервним процесом, що триває все життя і визначається системою життєвих факторів. У зв’язку з цим проблема вивчення процесу самоактуалізації сучасної жінки на різних етапах її особистого і суспільного життя, а також детермінація цього процесу, є особливо актуальною у сучасній психології.
Актуальність і недостатнє розроблення проблеми зумовили вибір теми: Психологічні особливості самоактуалізації сучасної жінки”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисерта­ційне дослідження виконане відповідно до загального напряму психологічних досліджень кафедри педагогічної та вікової психології Прикарпатського уні­верситету імені Василя Стефаника. Тема дисертаційної роботи є частиною науково-дослідної роботи, пов’язаної із виконанням наукової теми Міністерства освіти і науки України ”Етнічні проблеми регіону” (№ державної реєстрації 0101U 002446).
Об’єктом дослідження є феномен самоактуалізації сучасної української жінки.
Предмет дослідження становлять характерні психологічні особливості процесу самоактуалізації сучасної жінки, для якого значущими факторами виступають сімейний стан та особливості гендерної соціалізації.
Мета дослідження полягає в експериментально-діагностичному відсте­женні та якісній інтерпретації психологічних критеріїв і показників процесу самоактуалізації у сімейних та самотніх жінок, що становлять розви­вальний потенціал обох вибірок.
Гіпотезою дослідження стало припущення про те, що психологічні особ­ливості самоактуалізації сучасних жінок зумовлюються факторами сімейного стану і віку, специфікою гендерної соціалізації, стильовими особливостями саморегуляції індивідуальної поведінки та професійною біографією.
Відповідно до мети і гіпотези дослідження були поставлені такі завдання:
1. Проаналізувати стан теоретичної розробки проблеми самоактуалізації у науковій літературі та сформулювати на цій основі вихідні теоретичні засади дослідження.
2. Обґрунтувати поняття самоактуалізації сучасної жінки в концептуальних і світоглядних аспектах гендерної психології.
3. З метою виявлення психологічного змісту і тенденцій самоактуалізації су­часної жінки експериментально встановити характер розподілу, тісноту коре­ляції та статистичну значущість загального та парціальних показників само­актуалізації сімейних та самотніх жінок.
4. На основі порівняльного експериментального дослідження визначити діаг­ностичні критерії та психологічні механізми самоактуалізації сучасної жінки.
Теоретико-методологічну основу дослідження склали концептуальні положення про сутність і розвиток особистості у процесі життєдіяльності (К.О. Абульханова-Славська, Б.Г.Ананьєв, З.С. Карпенко, Г.С. Костюк, О.П. Колісник, С.Д.Максименко, В.П.Москалець, І.Д.Пасічник, М.І.Пірен, М.В. Савчин, Н.В.Чепелєва); закономірності гендерної соціалізації та тенденції психо­соціаль­ного розвитку особистості, розглянуті у форматі гендерної проблематики (Г.О.Балл, Ш.Бюллер, К.Гілліган, М.Мід, Дж.Олпорт, К.Роджерс, В.Франкл, Е.Фромм, К.Хорні); ідея та емпіричні показники самоактуалізації особистості А.Маслоу; акмеологічна концепція професійного становлення особистості (А.О.Деркач, Є.Зеєр, Л.Е. Орбан-Лембрик, О.Ю. Панасюк, Є.Симанюк та ін.); понят­тя індивідуального життєвого стилю (А.Адлер) і стилю само­регуляції поведінки (Е.О. Климов, О.О. Конопкін, В.І. Моросанова, Є.М. Коноз).
Для розв’язання поставлених завдань та перевірки гіпотези були вико­ристані такі методи дослідження: теоретичні аналіз, порівняння, синтез, абстрагування, систематизація когнітивних концептів; психодіагностичні опитувальники: Самоактуалізація особистості (САМОАЛ)” Е. Шостром, адаптація А.В.Лазукіна, Н.Ф.Каліної, Стиль саморегуляції поведінки (СПП) -98” В.І.Моросанової, Є.М. Коноз; гли­бинне інтерв’ю, написання психобіографій, творів на тему: Любов, шлюб, сім’я”; контент-аналіз; інтерпретаційні структурний метод; організаційні порівняльний метод; статистичні знаходження середніх величин, процентних співвідношень, стандартного відхилення; графічні побудова таблиць, наочне моделювання, побудова графі­ків і гістограм розподілу відносних частот. Оцінка кореляцій досліджуваних показників визначалася за критеріями Ст’юдента, Пірсона, Хі-квадрат.
Експериментальна база дослідження. Загальна вибірка експерименталь­ної частини дисертаційного дослідження становила 844 досліджуваних. З них: 196 студенток вищих навчальних закладів і коледжів, 260 працівників освіти, 90 працівників вищого і середнього персоналу сфери медичного обслуговування, 124 працівники ділової сфери, 82 пацієнтки Івано-Франківського обласного перинатального центру, 152 непрацюючі. Вік досліджуваних 17 62 роки.
Наукова новизна дослідження полягає в експериментальному підтверд­жен­ні ідеї самоактуалізації як вродженої тенденції людини прагнути до макси­мально повної реалізації своїх потенцій. Дослідження особливостей гендерної соціалізації, проведені у дисертаційній роботі, дозволили вибудувати її типоло­гію, засновану на способах підпорядкування гендерним нормам (поступливість, схвалення, ідентифікація, непідкорення, андрогінія). Вперше здійснено теоретик­не моделювання типів поведінки подружжя з різними комбінаціями гендерних установок. На прикладах доведена перевага андрогінної орієнтації і відповідної лінії поведінки в повсякденному житті сучасної людини.
Реалізоване комплексне дослідження психологічних особливостей само­актуалізації сучасної жінки у посттоталітарному українському суспільстві. Визна­чено психологічний зміст, тенденції, діагностичні критерії і відповідні їм показни­ки, а також психологічні механізми самоактуалізації сучасної жінки з урахуван­ням основних детермінантів цього процесу: особливостей гендерної соціалізації, сімейного стану, віку, стильових особливостей само­регуляції поведінки та професійної біографії.
Експериментально і теоретично доведено, що універсальним критерієм, а одночасно і засобом самоактуалізації служать критичні періоди розвитку особистості, які зумовлюють перехід на якісно вищі рівні функціонування і смислового наповнення життя.
Теоретичне значення роботи полягає у визначенні системи значущих детермінантів, тенденцій і регулятивних механізмів процесу самоактуалізації су­часної жінки у професійній та сімейно-особистісній сферах.
Практична цінність дослідження визначається комплексом запропоно­ваних експериментально-діагностичних, статистичних та герменевтичних проце­дур верифікації емпіричних показників самоактуалізації сучасної жінки. Резуль­тати дослідження можуть бути використані при прийнятті законо­давчих рішень, доповненні змісту курсу Гендерна психологія” у вищих навчальних закладах, висуненні низки жіночих ініціатив у бізнесі та соціальній політиці.
Особистий внесок автора полягає у плануванні методів вирішення поставленої задачі; виборі стратегії дослідження та формування вибірки експе­рименту; отриманні експериментальних результатів та розробці комплексу мето­дик аналізу експериментальних даних.
При підготовці публікації у співавторстві внесок автора дисертації полягає у теоретичній розробці ідеї публікації, плануванні експериментального дослід­ження, математичній обробці результатів та їх психо­логічній інтерпретації.
Надійність і вірогідність результатів теоретичного дослідження забезпе­чувалася використанням засобів діалектичної логіки, емпіричного репрезента­тивністю вибірки, застосуванням методів математичної статистики, викорис­танням взаємодоповнюючих методів.
Апробація результатів дослідження відбувалася шляхом публікації наукових статей, виступів і доповідей на міжнародній науковій конференції Особистість в розбудові відкритого демократичного суспільства в Україні” (Івано-Франківськ, 2000), на науково-практичній конференції Сучасна родина у системі самовідтворення української нації” (Івано-Франківськ, 2001), на регіональному семінарі Соціально-психологічні проблеми становлення сучас­ної молоді” (Івано-Франківськ, 2002), на семінарі Гендерні аспекти стосунків «батьки-діти»” (Івано-Франківськ, 2003), щорічних звітно-наукових конфе­ренціях Прикарпатського університету імені Василя Стефаника.
Публікації. Основний зміст дисертації відображено в 5 статтях, які надру­ковані у фахових наукових виданнях.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, 3-х розді­лів, коротких висновків до кожного розділу, загальних висновків і додатків, списку використаних джерел (208 найменувань). Загальний обсяг дисертації 200 сторінок, із яких 174 основного тексту, 15 списку використаних джерел, 11 додатків.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Проблема самоактуалізації сучасної жінки визріла в умовах системних транс­формаційних змін українського суспільства посттоталітарного періоду. Науко­во-методологічною платформою гендерної психології, як одного з найактуаль­ніших напрямів сучасної психологічної науки, є філософські, культурологічні та історичні надбання основних напрямів теорії фемінізму. Науково-психоло­гічні студії гендерної проблематики призвели до розуміння значення у людсь­кому суспільстві фактору статевого диморфізму не тільки як постійної характеристики онтогенетичної еволюції людини, а як соціального аспекту статі і статевої диференціації, що має місце в різних соціокультурних суспіль­них системах. Формування гендерних стереотипів індивіда залежить від соціально-значущого оточення, перш за все родини, та визначається куль­турною й соціальною структурою суспільства. Доведено, що особливості чоловічої та жіночої статево-рольової ідентифікації специфічно відобра­жають­ся на становленні людини в суспільстві, зокрема її особистісній і професійній долях. Моделювання типів подружнього спілкування партнерів у сім’ї здійсню­ється шляхом суперпозиції п’яти основних способів підпорядку­вання гендер­ним нормам (поступливості, схвалення, ідентифікації, непідко­рен­ня та андро­гінії), взаємодія між якими з позиції конфліктогенності визна­чає основні прогнозовані моделі поведінки подружжя.
2. Ідея самоактуалізації, що визріла в надрах гуманістичної психології, виражає вроджену тенденцію людини прагнути до максимально повної реалізації своїх можливостей. Застосування комплексного підходу до розв’язання теми вимагає співвіднести процесуальні прояви самоактуалізації з біологічними змінами організму, стадіями життєвого шляху і професійного становлення жінки, фаза­ми сімейного циклу тощо. Показано, що індивідуальний розвиток особистості жінки визначається тісним взаємо­зв’язком основних часових систем відліку життєвого шляху, пов’язаних із біологічними змінами організму, засвоєнням основних соціальних ролей, сі­мейним циклом та професійним становленням.
3. Експерименталь­но встановлено, що за основними параметрами самоактуалі­за­­­ції (орієнтація в часі, цінності самоактуалізації, погляд на природу людини, автономність, кре­ативність, контактність) сімейні жінки значно переважають несімейних. Показники розвитку потреби у пізнанні, гнучкості у спілкуванні не корелюють із фактором сімейного стану, а якісний показник спонтанності слабко виражений в усіх досліджуваних. Рівень і напрям статистичної кореля­ції показників САМОАЛу щодо віку досліджуваних визначається психолог­гічним змістом кожного з показників, характером вибірки та її однорідністю.
4. Дослідження стильових особливостей саморегуляції поведінки дало змогу виявити соціально-психологічні механізми самоактуалізації сучасних жінок. Підтверджено позитивний вплив фактору наявності сім’ї на таку характер­ис­тику саморегуляції, як планування. Диференційованими або статистично не значущими виявилися відмінності між результатами вибірок сімейних і несі­мейних жінок за показниками моделювання, програмування та оцінювання результатів діяльності. Статистично значущої кореляції з віком показників стильових особливостей саморегуляції не виявлено.
5. Універсальним критерієм самоактуалізації сучасної жінки служать критичні періоди розвитку її особистості, які дозволяють сягнути якісно вищого рівня функціонування і смислового наповнення життя. Типи основних поведін­кових установок (тенденцій) жінки упродовж життєвого шляху залежать від результату подолання життєвих криз особистісного розвитку у форматі сімей­ного циклу. Конструктивне подолання криз розвитку особистості створює умови для реалізації телеологічної перспективи людини. Співвіднесення життєвих криз особистісного розвитку зі стадіями сімейного циклу і стадіями професійного становлення дозволило виокремити основні ментальні та поведінкові патерни сучасних жінок.
Перспективним напрямом подальшого дослідження проблем самоактуа­лізації сучасних жінок є конкретизація аналізу процесу щодо означених видів професійної діяльності, освіти, стадій сімейного циклу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абубикирова Н.И. Что такое «гендер»? // Общественные науки и современ-ность, 1996. №6. С.123 125.
2. Абульханова-Славская К.А. Диалектика человеческой жизни. М.: Мысль, 1977. 224 с.
3. Абульханова-Славская К.А. Развитие личности в процессе жизнедеятельности // Психология формирования и развития личности. М.: Наука, 1981. С. 19 44.
4. Альбуханова-Славская К.А. Стратегия жизни. М.: Мысль, 1991. 299с.
5. Агеев В.С. Психологические и социальные функции полоролевых стереотипов. Вопросы психологии. 1987. №2, С.152-158.
6. Адлер Альфред. Наука жить: Пер. с англ. и нем. К.: Port-Royal, 1997. 288 с.
7. Абрумова А.Г. Анализ состояний психологического кризиса и их динамика // Психол. журнал. 1985. Т6 № 6 С 64 78.
8. Айвазова С. К истории феминизма // Слово і час. 1991. №6. С.16 25.
9. Аксенова О. А. Айсберг сексизма // ЭКО. 1995. №3. С. 156 163.
10. Актуальные проблемы социализации девушек-подростков / Под общ ред. Г.М.Лактионовой. К.: А.Л.Д., 1995. 104с.
11. Алешина Ю. Е., Гозман Л. Я., Дубовская Е. М. Социально-психологические методы исследования супружеских отношений. М.: Изд-во МГУ, 1987. 120с.
12. Алешина Ю. Е., Лекторская Е. В. Ролевой конфликт работающей женщины // Вопр. психологии. 1989. N 5. С. 80 88.
13. Алешина Ю.А. Полоролевая дифференциация как комплексный показатель -межличностных отношений супругов // Вестн. МГУ. Сер.14. 1984. № 2. С. 44 53.
14. Алешина Ю.Е. Цикл развития семьи: исследования и проблемы // Вест. Моск. ун-та. Психология. Сер.14. 1987. №2. С.60 72.
15. Ананьев Б.Г. О проблемах современного человекознания / Под ред А.А. Бода­льова. М.: изд. Институт практической психологии”, Воронеж: НПО МОДЭК”, 1996. З84 с.
16. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1968. 336 с.
17. Анастази А. Дифференциальная психология // Психология индивидуальных различий. Сб. ст. М., 1986. 327 с.
18. Антология гендерной теории: Сб. науч. тр. / Сост. и коментар. Е.И. Гаповой. Минск: Пропилек, 2000. 384 с.
19. Антонов В.А. Проблемы социологического изучения репродудуктивного поведения семьи // Вопросы теории и методов социологических исследований. М. 1984 №3. С. 115 121
20. Анцыферова Л.И. Новые стадии поздней жизни: время теплой осени или суровой зимы // Психологический журнал. 1994. Том 15. № 3. С. 99 106.
21. Анцыферова Л.И. Психология старости: особенности развития личности в период поздней взрослости // Психологический журнал. 2001. Том 22. №3. С. 86 100.
22. Аристахова И. Гендерные исследования в постсоветской России: источники, теоретические парадигмы и пути развития // Аспекты социальной теории и современного общества. М.: Изд-во Институт социологии РАН, 2000. С. 145-154.
23. Арутюнян М.Ю. «Кто Я?» Проблема самоопределения юношей и девушек подростков // Женщины и социальная политика (гендерный аспект). М., 1992. С. 131 140.
24. Асаджоли Р. Самореализация и психологические потрясения / Психология возрастных кризисов: Хрестоматия / Сост. К.В. Сельченок. Мн.: Харвест, 2000. С511 537.
25. Асеев В.Г. Значимость и временная стратегия поведения // Психол. журнал. 1981.Т.2. №6. С. 18.
26. Асмолов А.Г. Личность как предмет психологического исследования. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1989. 104 с.
27. Бабаева Л., Нельсон Л. Деловая активность женщин в новых экономических структурах // Социологические исследования. 1992. №5. С.28 35.
28. Баблоян З., Булавина Т. Гендерная проблематика в психологии // Теория и история феминизма. Харьков, 1996. С.224 258.
29. Баз Л.Л., Баженова О.В. Исследование восприятия психологической под­держки беременными женщинами // Психологический журнал. 1994. Том 15. № 1. С. 137 146.
30. Балл Г.А. Концепция самоактуализации личности в гуманистической психо-логии. Киев-Донецк, 1993. 165 с.
31. Баскакова М.Е. Равные возможности и гендерные стереотипы на рынке труда. М.: МЦГИ, 1998. 64 с.
32. Бердяев Н.А. Мир объектов: опыт философии одиночества и общения // Мир философии: / В 2-х т. М.: Политиздат. 1991. Т.2. С. 48 57.
33. Бундулас Я. Индивидуальная психология Альфреда Адлера // Вопросы психо­логии. 1982. №2. С. 133 139.
34. Берн Ш. Гендерная психология. СПб.: Прайм-ЕВРОЗНАК, 2001. 320с.
35. Берн Э. Игры, в которые играют люди. Психология человеческих взаимоотно­шений; Люди, которые играют в игры. Психология человеческой судьбы: Пер. с англ. М.: Прогресс, 1988. 400 с.
36. Берн Э. Секс в человеческой любви: Пер. с англ. М.: Моск. кадр. центр, 1990. 110 с.
37. Билинкис А.А. Анализ проблем женщин, обращающихся в службу «Телефон доверия » // Психологический журнал. 1997. Том 14. № 4. С. 85 91.
38. Богатирева Е. Секреты женской психологии. СПб.: ПитерПрес, 1996. 192 с.
39. Бодалев А.А. Акме эффект личностного осуществления в процессе социализации и индивидуализации взрослого человека // Мир психологии. 1998. №1. С. 59 65.
40. Бодалев А.А. Личность и общение. М.: Педагогика, 1983. 271с.
41. Бодалев А.А., Рыбалко Е.Ф. Б.Г. Ананьев первооткрыватель и исследователь сложнейших проблем психологии // Психологический журнал. Т.18. №6. С.28 35.
42. Божедонова А. Проблеми сім’ї і жінки: системний підхід // Людина і праця. 1995. № 1. С. 42 44.
43. Бойко В.В. Малодетная семья: социолого-психологический аспект.-2е изд. переработанное и дополненное. М.: Мысль, 1988, 237 с.
44. Бойко В.В. Рождаемость: социолого-психологические аспекты. М.: Мысль, 1985. 238 с.
45. Бок Г. История женщин, история полов // THESIS, 1994. 36 с.
46. Бондаренко Л. Ю. Роль женщины: от прошлого к настоящему // Общественные науки и современность. 1996. №6. С. 163-170.
47. Браверман Э.М., Мучник И.Б. Структурные методы обработки эмпирических данных. М.: Наука, 1983. 464 с.
48. Брутман В.И., Радионова М.С., Ениколопов С.Н. Нежелательная беремен-ность у жертв сексуального насилия (психолого-психиатрические аспекты проб­лемы) // Вопросы психологии. 1995. №1. С. 33 40.
49. Брутман В.И. Панкратова М.Г. Ениколопов С.Н. Некоторые результаты обследования женщин, отказывающихся от своих новорожденных детей // Вопросы психологии. 1994. №5. С. 31 37.
50. Булатевич Н.В., Грабська І.А. Особливості статево-рольової ідентифікації дівчат: роль батьків як еталонів маскулінності / фемінності // Вісник «Соціологія. Психологія. Педагогіка». Випуск 8. 2000. С. 32 35.
51. Васильева О.С. Демченко Е. А. Изучение основных характеристик жизненной стратегии человека // Вопросы психологии. 2001. №2. С. 74 85.
52. Василюк Ф.Е. Жизненный мир и кризис: типологический анализ критических ситуаций // Психологический журнал. 1995. Том 16. № 3. С. 90 102.
53. Василюк Ф.Е. Психология переживания (анализ преодоления критических ситуаций). М.: Изд-во Моск. ун-та, 1984. 200 с.
54. Вейнингер О. Пол и характер: Принципиальное исследование: Пер. с нем. М.: Терра, 1992. 480 с.
55. Вилюнас В.К. Эмпирические характеристики эмоциональной жизни // Психо­логический журнал. 1997. Т. 18. № 3. С. 26 34.
56. Виткин Дж. Женщина и стресс. СПб.: Питер, 1995. 320 с.
57. Вівчарик Т.П. Психологічні механізми самореалізації жінки (на прикладі жіночої молоді, включеної у творчу діяльність): / Автореф. дис. канд. психол. наук (19.00.01) / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка К., 2000. 20 С.
58. Владимирова Е.К. Исследование ценностных ориентаций личности // Вопросы психологии. 2001. №4. С. 131 -135.
59. Воронина О. А. Женщина в «мужском обществе» // Социс. 1988. №2. С. 32-41.
60. Воронина О. А. Категории пол/гендер в философии феминизма // Философские исследования. 1995. № 4. С 24 32.
61. Воронина О. А. Клименкова Т. Гендер и культура.// Женщины и социальная политика. М., 1992. С. 13 21
62. Гендерна освіта в Україні. ПРООН в Україні, 2000. електронний варіант.
63. Геодакян В.А. Теория диморфизма полов в проблемах человека // Человек в системе наук. М., 1989. С. 171-190.
64. Гиллиган К. Иным голосом: психологическая теория и развитие женщин // Этическая мысль: Научн.-публицист. чтения. 1991 / Общ. ред . А.А. Гусейнова. М.: Республика, 1992. С. 352-371.
65. Говорун Т., Кікінежді О. Стать та сексуальність: психологічний ракурс. Тернопіль, 1999. 383 с.
66. Горностай П.П. Вимірювання параметрів рольового конфлікту: зарубіжний досвід // Конфліктологічна експертиза: теорія та методика. Вип. 1. К., 1997. С. 116-125.
67. Горностай П.П. Диагностика и коррекция ролевых конфликтов // Журн. практ. психолога. 1999. N 1. С. 44 51.
68. Горностай П.П. Культурні особливості рольової поведінки та психологічна допомога // Практична психологія в контексті культур. К.: Ніка-Центр, 1998. С. 119 124.
69. Горностай П.П. Социализация личности и психологические роли // Анань-евские чтения 97: Материалы юбил. науч. конф., посвященной 90-летию Б.Г.Ананьева. СПб, 1998. 274с.
70. Горностай П.П. Творчество как форма освоения и переживания времени личности // Психология личности и время жизни человека. Черновцы: ЧГУ, 1991. С. 24-32.
71. Горностай П.П., Васьковская С.В. Теория и практика психологического консультирования: Проблемный подход. К.: Наук. думка, 1995. 128 с.
72. Грабська І.А. Насильство у подружніх стосунках: зарубіжний досвід досліджень та консультування // Практична психологія та соціальна робота. 1998. №9. С. 20 22.
73. Грабська І.А., Дайєк Е., Шинкаренко О.Д. Дослідження сімейного насильства у кросс-культурній перспективі // Вісник Соціологія. Психологія. Педагогіка. Випуск 8. 2000. С.29 32.
74. Гройсман А.Л. Проблемы ролевой психотерапии // Психол. механизмы регуля-ции социального поведения. М.: Наука, 1979. С. 175-203.
75. Гуманистическая и трансперсональная психология: Хрестоматия / Сост. К.В.Сельчонок. Мн.: Харвест, М.: АСТ, 2000. 592 с.
76. Гулевская А. В. Гайдинг: возможности в решении проблем социализации // Актуальные проблемы социализации девушек-подростков: (Сб. науч. ст / Укр. гос. центр служб для молодежи) / Под общ. ред. Г. М. Лактионовой. К., 1993. С. 57 58.
77. Гусейнова Л.А. Ценностные ориентации: гендерный аспект // СОЦИС, № 5, 1999. С. 28 32.
78. Давидова Н.М. Глава семьи: распределение и способ выживания // Общес-твенные науки и современность. 2000. № 4. С. 165 174.
79. Джеймс М. Брак и любовь: Пер с англ. М.: Прогрес, 1985. 192 с.
80. Джидарьян И.Я. Счастье в представлениях обыденного сознания // Психол. журнал. 2000. Т. 21. №2. С. 40 48.
81. Джонсон Р.А. Он. Глубинные аспекты мужской психологии: Пер. с англ. Х.: Фолио; М.: Ин-т общегуманит. исслед, 1996. 190 с.
82. Джонсон Р.А. Она. Глубинные аспекты женской психологии. Харьков, 1996. 190 с.
83. Димнова Т.И. зависимость характеристик супружеской семьи от родительской // Вопр. психол. 1988. №2. С. 46 55.
84. Діагностика посттравматичного стресового розладу як ускладнення після перенесеної хвороби та пологів // Практична психологія та соціальна робота. 2000. № 4. С. 5 10.
85. Донченко Е.А. Титаренко Г.М. Личность, конфликт, гармония. К.: Политиздат Укр., 1997. 157 с.
86. Ениколопов С.Н., Дворянчиков Н.В. Концепции и перспективы исследования пола в клинической психологии // Психологический журнал. Т.22. №3. С.100 116.
87. Естес К.П. Бегущая с волками. Женский архетип в мифах и сказаниях: Пер. с англ. К.: София, 2000. 496с.
88. Етнопсихологічні орієнтири сімейного виховання / За ред. Л.Е. Орбан . Івано-Франківськ, 1996 96 с.
89. Жеребкіна І. Феміністська теорія 90-х років: проблеми та парадокси репре­зентації жіночої суб’єктності // Філософська думка. 2001. №2 С. 56 71.
90. Жеребкіна І. Філософія фемінізму як напрямок постструктуралістської філософії // Філос. думка. 1998. №2. С. 98 119.
91. Завгородня О. Фемінне та маскулінне у психології художньо обдарованої особистості: постановка проблеми // Психологія і суспільство. 2001. № 3. С. 33 44 с.
92. Зеер Є.Ф., Сыманюк Є.Є. Кризисы профессионального становления личности // Психол. журнал. Т. 18. №6. 1981. С. 35 44.
93. Зейгарник Б.В. Теории личности в зарубежной психологии. М., 1982. 128с.
94. Зелінська Г. Гендер: новий погляд на материнство // Початкова школа. 2002. №5. С. 55 57.
95. Карпенко З.С. Аксіопсихологія особистості. К.: ТОВ «Міжнар. фін. агенція», 1998. 216 с.
96. Карпенко З.С. Герменевтика психологічної практики. К.: РУТА, 2001. 160с.
97. Карпенко З.С. Міжстатеві стосунки в дзеркалі історичної перспективи // Етнопсихологічні орієнтири сімейного виховання / За ред. Л.Е. Орбан. Івано-Франківськ, 1996. С. 35 54.
98. Клецина И.С. Гендерная социализация. Учебное пособие. СПб.: 1998. 77 с.
99. Климов Е.А. Индивидуальный стиль деятельности в зависимости от типологических свойств нервной системы. Казань: Изд-во Казанского ун-та, 1969. 265 с.
100. Колпакова М.Ю. Психологическая работа с женщинами, отказывающимися от своих новорожденных детей // Вопросы психологии 1997. № 3. С. 61 69.
101. Кон Н.С. Психология половых различий // Вопросы психологии. 1981. № 2. С. 132-146.
102. Конопкин О.А. Психологические механизмы саморегуляции деятельности. М., 1980. 150 с.
103. Конопкин О.А., Моросанова В.И. Стилевые особенности саморегуляции деятельности // Вопросы психологии. 1989. № 5. С.18 26.
104. Копыл О.А., Баз Л.Л., Баженова О.В. Готовность к материнству: выделение фактов, условий психологического риска для будущего развития ребенка // Синапс. 1993. №4 С. 35 42.
105. Кочарян О.С. Особистість і статева роль: симптомокомплекс маскуліннос­ті/фемінности в нормі та патології: Автореф. дис. д-ра психол. наук (19. 00.04) / Київський інститут ім. Тараса Шевченка. К., 1996. 48с.
106. Крысько В.Г., Деркач А.А. Этнопсихология. Теория и методология: Учебное пособие. Ч.1. М.: Ин-т молодежи, 1992. 199 с.
107. Лабиринты одиночества. М.: Прогресс, 1989. 624 с.
108. Лавриненко Н. Женщина: Самореализация в семье и обществе (гендерный аспект). К.: ВИПОЛ, 1999. 172 с.
109. Леонтьев Д.А. Развитие идеи самоактуализации в работах А.Маслоу // Вопр. психологии, 1987. №3. С.54 65.
110. Либина А. Чтобы не осталась женщина одинокой / Психология совладания с кризисами и сложными жизненными ситуациями. М.: Силена+, 1995. 560с.
111. Маслоу А. Новые рубежи человеческой природы / Пер с. англ. М.: Смысл, 1999. 425 с.
112. Маслоу А. Психология бытия: Пер. с англ. М.: Рефл-бук, К.: Ваклер, 1997. 304 с. Серия «Актуальная психология».
113. Мещерякова С.Ю. Психологическая готовность к материнству // Вопр. психологии. 2000. № 5. С. 18 27.
114. Мид М. Одиночество, самостоятельность и взаимозависимость в контексте культуры // Лабиринты одиночества. М., 1989. С. 564.
115. Митина О.В. Исследование женского гендерного поведения в социальном и кросскультурном аспектах // Общ. науки и современность. 1999 №1. С.179 191.
116. Максименко С.Д. Основи генетичної психології: Навч. посібник. К.: НПЦ Перспектива, 1998. 220 с.
117. Митлс А.А. Гармония и дисгармония личности. -М.: Политиздат, 1990. 222с.
118. Москаленко В.В., Циба В.Т.Критичні періоди у розвитку особистості // Сучасна психологія в сучасному вимірі: Матеріали Третіх Костюківських читань 20-22 грудня 1994р. Т.1. К., 1994. С. 206 210.
119. Моросанова В.И, Холопова Е.Н. Стиль саморегуляции и успешность пред-выборной борьбы // Психологические аспекты социальной нестабильности / Под ред. Б.А. Сосновского. М.: МПГУ, 1995. С. 110 120.
120. Моросанова В.И. Индивидуальный стиль саморегуляции в произвольной активности человека // Психологический журнал. 1995. Т.14 № 4. С. 26 -35.
121. Моросанова В.И. О стилевых особенностях саморегулирования как факторе успешности овладения профессиональной деятельностью школьниками // психологические условия профессионального становления личности в свете реформы общеобразовательной и профессиональной школы. Славянск, 1988. С. 52 58.
122. Моросанова В.И. Стилевые особенности саморегулирования личности // Вопросы психологии. 1991. № 1. С. 121 127.
123. Моросанова В.И., Коноз Е.М. Стилевая саморегуляция поведения человека Вопросы психологии 2000. №2. С. 118-127.
124. Моросанова В.И., Коноз Е.М. Стилевая саморегуляция поведения человека // Вопросы психологии. 2000. № 2. С. 118 127.
125. Моросанова В.И., Сагиев Р.Р. Диагностика индивидуально-стилевых особенностей саморегуляции в учебной деятельности студентов // Вопросы психологии, 1994. № 5. С. 134 140.
126. Моросанова В.И., Соколова Л.А. Опросный метод для диагностики осознан-ного уровня саморегулирования деятельности. Сообщение 1. О связи осознан-ного уровня саморегулирования с успешностью деятельности // Новые иссле-дования в психологии и возрастной физиологии. 1989. № 2. С.14 18.
127. Москалець В.П. Психологічний зміст духовності і духовність мистецтва // Ментальність. Духовність. Саморозвиток особистості. Ч.1. ІІІ розд. К.: 1994 С. 284 286.
128. Муздибаев К. Переживание времени в период кризисов // Психологический журнал. 2000. Том 21. № 6. С. 110 112.
129. Муздибаев К. Переживание времени в период кризисов // Психологический журнал. 1999. Том 18. № 4. С. 26 35.
130. Муздибаев К. Феноменология надежды // Психологический журнал. 1999. Том 18. № 4. С. 18 26.
131. Немировский В.Г. Смысл жизни: проблемы и поиски. К.: Политзидат Украины, 1990. 223 с.
132. Нуркова В.В Автобиографическая память как проблема психологического исследования // Психологический журнал. 1996. Том 17. № 2. С. 16 30.
133. О соотношении биологического и социального в природе человека // Вопросы психологии. 1994. №1. С.81 92.
134. Ольшанникова А.Е., Пацявичус Й.В. Роль эмоциональности в саморегуля-ции деятельности // Психол. журнал. 1981. Т. 18. № 1. С. 70 81.
135. Орбан-Лембрик Л.Є. Психологія управління: Навчальний посібник. Івано-Франківськ: Плай”, 2001. 695 с.
136. Орбан Л.Є. Життєва перспектива особистості: акмеологічний аспект аналізу // Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. Івано-Франківськ: Плай” Прикарпатського ун-ту, 1996. Вип. 1 Ч.1. С. 14 25.
137. Пельцман Л. Стресовые состояния у людей, потерявших работу // психологический журнал. 1992 Т.13. №1. С. 126 129.
138.