РЕГУЛЮВАННЯ ВАЛЮТНОГО КОНТРОЛЮ В УКРАЇНІ: ФІНАНСОВО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ
імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО

На правах рукопису

Шевчик Олександр Сергійович

УДК 347.73

РЕГУЛЮВАННЯ ВАЛЮТНОГО КОНТРОЛЮ В УКРАЇНІ: ФІНАНСОВО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ

Спеціальність 12.00.07 – адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник –
Федоров Сергій Євгенович
кандидат юридичних наук, доцент

Харків – 2010

ЗМІСТ

Вступ ………………………………………………………………….. 3

Розділ 1. Теоретичні основи правового регулювання валютного контролю ............................................................................................ 11
1.1. Загальна характеристика валютних правовідносин …………… 11
1.2. Поняття та особливості валютного контролю ………………….. 31
1.3. Валютний контроль як юридична форма реалізації валютної політики …………………………………………………………………. 48
Висновки до Розділу 1………………………………………………… 66

Розділ 2. Особливості правового регулювання валютного контролю ……………………………………………………………… 70
2.1. Валютні цінності як предмет валютного контролю ……………. 70
2.2. Валютні операції як об’єкт валютного контролю ………………. 93
2.3. Форми та методи валютного контролю ………………………….. 127
Висновки до Розділу 2………………………………………………… 160

Висновки ……………………………………………………………… 165

Список використаних джерел ……………………………………... 174

ВСТУП

Актуальність теми. Проблема вдосконалення правового регулювання валютних відносин останнім часом (через поступовий перехід нашої країни до ринкової економіки) стала однією з найбільш актуальних. Цей процес логічно обумовлений, по-перше, підвищенням ролі правових норм у всіх сферах суспільного життя в результаті відходу від командно-адміністративних методів керування господарством країни, що особливо яскраво проявилося в зовнішньоекономічній сфері, а по-друге, об'єктивною необхідністю створення нормативної бази для ефективного регулювання економічної системи. Через наявність в СРСР адміністративно-розподільчої системи господарювання існувала абсолютна централізація зовнішньоекономічної діяльності й наявність державної валютної монополії. У подібних умовах валютні правовідносини обмежувалися відносинами між державою й вузьким колом спеціалізованих державних підприємств із приводу перерозподілу коштів в іноземній валюті. У сфері зовнішньоторговельних операцій діяла дозвільна система, а коло їх можливих учасників було жорстко обмежено.
Із проголошенням незалежності України почався процес зростання кількості експортно-імпортних операцій, з‘явилася можливість виходу на зовнішній ринок для будь-якого господарюючого суб'єкта, відкрився валютний ринок для фізичних осіб. Такі обставини обумовили необхідність належного правового врегулювання відносин з приводу використання валютних цінностей, результатом чого стало поступове розширення кола нормативних правових актів у валютній сфері. На жаль, необхідність оперативного вирішення великої кількості тактичних завдань у зазначеній сфері й значний обсяг нормативного матеріалу послужили причиною орієнтації наукових досліджень у валютно-правовій області на коментування чинних норм законодавства замість теоретичної розробці концептуальних проблем.
Системний підхід до дослідження валютного законодавства, який застосовується в дисертаційній роботі, дозволяє не обмежуватися аналізом фінансово-правових норм, що формують основу валютного регулювання та контролю, а розглядати їх у комплексі з нормами цивільного, адміністративного, міжнародного, кримінального й інших галузей права. Такий підхід до дослідження валютного контролю дає можливість уточнити місце валютного законодавства в системі законодавства України, сформувати теоретичну базу для подальшого розвитку валютного законодавства, уточнити шляхи його розвитку з урахуванням новітніх наукових досягнень у різних галузях права.
Одним із визначальних чинників вибору теми дисертаційного дослідження стала відсутність спеціальних наукових праць, присвячених правовому регулюванню валютного контролю. В дисертації зроблено спробу шляхом всебічного аналізу валютних правовідносин, їх суб‘єктного складу, форм та методів валютного контролю створити цілісне і комплексне наукове уявлення про природу валютного контролю, його призначення в процесі проведення суб‘єктами господарювання та фізичними особами валютних операцій.
Теоретичним підґрунтям дисертаційної роботи стали праці українських та зарубіжних вчених. Низка положень спирається на висновки провідних фахівців в галузі права, які працювали на межі ХІХ-ХХ сторіччя: П.П. Гензеля, С.І. Іловайського, І.Х. Озерова, В.О. Лебедєва, Г.Ф. Шершеневича, І.І.Янжула. Значну увагу в роботі приділено також працям дослідників радянської доби: О.С. Йоффе, Л.А. Лунца, М.І. Піскотіна, Ю.А. Ровинського, Р.Й. Халфіну. В той же час найбільша увага приділялася дослідженням сучасного етапу розвитку фінансово-правової науки, який представлений працями як українських, так і російських вчених. При цьому, ми маємо виділити праці В.Б. Авер‘янова, Д.А. Бекерської, Л.К. Воронової, Н.В. Воротіної, В.М. Гаращука, О.М. Горбунову, О.Ю. Грачеву, Н.Ю. Пришви, Г.В. Россіхіної, Л.А. Савченко, І.Є. Криницького, М.П. Кучерявенка, О.М. Козиріна, О.А. Лукашева, А.О. Мухатаєва, О.М. Олейника, Н.В. Сапожнікова, Н.І. Химічеву тощо.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана на кафедрі фінансового права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого відповідно до комплексної цільової програми Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого «Права людини та проблеми організації і функціонування органів державної влади і місцевого самоврядування в умовах становлення громадянського суспільства» (номер державної реєстрації №0106u002285).
Тему кандидатської дисертації «Регулювання валютного контролю в Україні: фінансово-правовий аспект» затверджено на засіданні вченої ради Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого (протокол № 6 від 16.12.2005).
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є визначення правової природи валютного контролю, форм його реалізації, суб‘єктного складу валютних правовідносин та підстав їх виникнення, зміни й припинення, обґрунтування правових конструкцій та методів, що використовуються в процесі здійснення валютного контролю уповноваженими органами.
Для досягнення цієї мети поставлені такі завдання:
- визначення правової природи фінансового контролю та валютного контролю, як різновиду фінансового;
- аналіз правових відносин між органами державної влади та суб‘єктами, що здійснюють валютні операції, вироблення певних шляхів удосконалення ефективності цих процесів;
- виявлення закономірностей та тенденцій правового регулювання валютного контролю у зв‘язку із налагодженням відносин у сфері міжнародного співробітництва;
- аналіз позитивного досвіду країн колишнього Радянського Союзу та європейських країн у регулюванні процесів здійснення операцій з валютними цінностями та реалізації контрольних функцій уповноваженими державними органами;
- визначення ефективності та значення проведення валютного контролю по окремих операціях з валютними цінностями як в Україні, так і за кордоном;
- дослідження ефективності окремих форм здійснення валютного контролю, виявлення їх позитивних та негативних рис і вироблення пропозицій щодо підвищення їх ефективності;
- розроблення конкретних пропозицій з удосконалення законодавства України, яке стосується сфери валютного регулювання та контролю, обґрунтування низки змін до чинних нормативних актів, що регулюють ці відносини.
Об'єктом дисертаційного дослідження виступають фінансові правовідносини, які виникають у сфері валютного контролю при проведенні валютних операцій національними та іноземними суб‘єктами підприємницької діяльності, а також фізичними особами.
Предметом дослідження є фінансово-правовий аспект регулювання валютного контролю в Україні.
Методи дослідження. Методологічною базою дослідження проблем валютного контролю виявилась сукупність загальних та спеціальних методів наукового пізнання. Серед них необхідно виокремити наступні. Головним в цій системі є загальнонауковий діалектичний метод, використовуючи який в роботі питання та проблеми розглядались та вирішувались в єдності соціального змісту та юридичної форми. Порівняльно-правовий метод виступив як певне продовження та деталізація в правовій площині діалектичного методу. Правова характеристика валютного контролю здійснювалась як у динамічному порівнянні щодо розвитку норм законодавства, яке регулює положення, що увійшли до дисертаційного дослідження, так і у аспекті виділення спільних рис та відмінностей чинного українського законодавства та законодавств інших держав. Безумовним доповненням до нього виявився метод системного аналізу, завдяки якому характеристика валютного контролю здійснювалась в системі засобів публічного регулювання в цілому. Історико-правовий метод застосовувався в двох аспектах: при порівнянні поглядів сучасних фахівців та класиків фінансово-правової науки минулих століть; при аналізі становлення і розвитку законодавства України щодо проведення валютного контролю. Застосування формально-логічного методу обумовило визначення та характеристику правової природи валютного контролю як різновиду контролю фінансового, виокремлення його суттєвих рис. Завдяки використанню цих методів у дисертаційному дослідженні склалися умови вирішення теоретичних та практичних завдань, що обумовлені метою роботи.
Наукова новизна одержаних результатів. Робота є першим в українській правовій літературі монографічним дослідженням фінансово-правового аспекту регулювання валютного контролю в Україні. Наукова новизна знайшла своє відображення в таких положеннях:
вперше:
- доведено подвійну природу контролю, який, з одного боку є невід’ємним елементом при реалізації функції державного управління, а з іншого боку, є самостійною, функціонально відособленою, об’єктивно необхідною діяльністю, що отримує вираження у вольових, цілеспрямованих, позитивних організуючих діях уповноважених органів;
- обґрунтовано доцільність виділення в сфері валютного контролю родового об’єкту (сукупності суспільних відносин з приводу обігу валюти та валютних цінностей), опосередкованого об’єкту (суспільних відносин з приводу проведення окремих видів валютних операцій), та безпосереднього предмету (валюти та валютних цінностей);
- наведено визначення терміну «агент валютного контролю», під яким слід розуміти суб’єктів, які відповідно до чинного законодавства здійснюють функції валютного контролю, що не обумовлено метою створення чи існування самого суб’єкту, а є наслідком доручення або зобов’язання внаслідок отримання генеральної ліцензії від Національного банку України на проведення даними суб’єктами валютних операцій, та діяльність яких обмежується виключно проведенням контролю за дотриманням валютного законодавства з боку резидентів та нерезидентів, що проводять валютні операції через установи даного суб’єкта;
удосконалено:
- визначення завдань, які необхідно вирішувати для досягнення загальної мети валютного контролю, до кола яких відносяться: визначення відповідності проведених валютних операцій чинному законодавству, наявності необхідних для них ліцензій і дозволів; перевірка виконання резидентами зобов'язань в іноземній валюті перед державою; перевірка обґрунтованості платежів в іноземній валюті; перевірка переміщення валюти та валютних цінностей через митний кордон України; перевірка повноти та об’єктивності обліку і документації стосовно валютних операцій;
- визначення валютних правовідносин, під якими слід розуміти урегульовані нормами права суспільні відносини, що виникають, змінюються та припиняються в сфері обігу валюти та валютних цінностей, які існують при безумовній участі уповноважених державою органів валютного регулювання та валютного контролю, що реалізують валютну політику держави;
- визначення валютного правочину не просто як дії фізичних та юридичних осіб, що спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків у рамках яких здійснюється одна чи декілька валютних операцій, що складають безпосередній об’єкт чи засіб платежу, але і як фактичного наслідку укладання угоди або виконання вимог нормативно-правових чи індивідуально-правових актів;
набули подальшого розвитку:
- пропозиції щодо подолання протирічь в процедурах встановлення офіційних курсів валют, коли вони встановлюються службовими розпорядженями замість нормативних актів, шляхом закріплення в Законі України «Про Національний банк України» чітких критеріїв до змісту документів Національного Банку України, якими регламентується визначення курсу валют;
- аналіз недоліків режиму обігу цінних паперів та подолання цього шляхом встановлення на законодавчому рівні вичерпного переліку цінних паперів і платіжних документів, які відносяться до валютних цінностей та відносити до цієї категорії лише ті цінні папери, що посвідчують грошові права (облігації, векселя, депозитні сертифікати тощо), і, відповідно, застосовувати режим валютного регулювання та валютного контролю до їх обігу;
- підхід щодо доцільності віднесення до валютних цінностей валюти України (гривні) та доведено можливість включення її до предмету валютного контролю лише у випадках здійснення операцій між резидентами та нерезидентами, а також операцій з валютою України між нерезидентами на її території.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що наукові висновки та пропозиції, що отримані в дисертаційному дослідженні, можуть бути використані з метою вдосконалення чинного законодавства України; послужити основою для подальших наукових висновків у сфері міжнародного фінансового і міжнародного податкового права; сприяти практичній діяльності установ та організацій, на яких покладено обов’язок забезпечувати контроль за надходженням податків і зборів; а також застосовуватись у навчальному процесі.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри фінансового права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. Основні положення, сформульовані в дисертації, викладено в наукових публікаціях дисертанта. Результати роботи доповідалися у виступах на конференції «Конституція України – основа побудови правової держави і громадянського суспільства» (м. Харків, 2006 р.); «Сучасні проблеми юридичної науки та практики» (м. Харків, 2007 р.); «Соціальна безпека і гуманітарний захист в Україні на початку ХХІ сторіччя: проблеми теорії і практики» (м. Чернігів, 2009 р.).
Публікації. За темою дисертації опубліковано три наукові статті у збірниках, що входять до переліку фахових видань, затвердженого ВАК України, та тези трьох доповідей на науково-практичних конференціях.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає у визначенні місця й ролі валютного контролю, виявленні закономірностей й тенденцій у сфері правового регулювання валютного контролю, виокремленні суттєвих рис, що відокремлюють його від інших різновидів державного контролю. При аналізі правового регулювання існуючих нормативно-закріплених механізмів проведення валютного контролю по окремих операціях зроблено акцент на існуванні специфічного комплексу методів та засобів його проведення, співвідношенні компетенції органів, що здійснюють валютний контроль, дослідженні ефективності окремих форм здійснення валютного контролю, виявленні їх позитивних та негативних рис. У висновках формулюються найсуттєвіші результати проведеного дослідження, виносяться конкретні пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання валютного контролю в Україні. У ході дослідження було вирішено низку завдань, що дозволило дійти певних висновків:
1. Валютні правовідносини виступають в якості урегульованих нормами права суспільних відносин, що виникають, змінюються та припиняються в сфері обігу валюти та валютних цінностей, що відбуваються між конкретними учасниками правовідносин при безумовній участі уповноважених державою органів валютного регулювання та валютного контролю, які реалізують виконання валютної політики держави. В залежності від сфери валютно-правового регулювання вони поділяються на три групи правовідносин: а) правовідносини в сфері валютного регулювання, в тому числі валютні обмеження; б) правовідносини в сфері валютного контролю; в) правовідносини в сфері валютного обігу. Правовідносини в сфері валютного контролю є суспільними відносинами, що виникають у зв’язку з діяльністю спеціально уповноважених суб’єктів щодо перевірки дотримання учасниками валютних правовідносин норм валютного законодавства та положень актів органів валютного регулювання.
2. Валютний контроль є специфічним видом фінансового контролю, оскільки виконує специфічну функцію управління в сфері фінансової діяльності держави, виступає одним із адміністративних засобів регулювання валютних відносин та нерозривно пов’язаний з іншими адміністративними засобами регулювання валютними відносинами – з валютним регулюванням та валютними обмеженнями. Характерною рисою валютного контролю є те, що він покликаний забезпечувати належну поведінку суб’єктів валютних правовідносин відповідно до тих юридичних меж, які встановлені державою шляхом запровадження засобів валютного регулювання або валютних обмежень.
3. Валютний контроль має специфічні, притаманні лише йому завдання, серед яких є: визначення відповідності проведених валютних операцій чинному законодавству і наявності необхідних для них ліцензій і дозволів; перевірка виконання резидентами зобов'язань в іноземній валюті перед державою; перевірка обґрунтованості платежів в іноземній валюті; перевірка переміщення валюти та валютних цінностей через митний кордон України; перевірка повноти та об’єктивності обліку і документації стосовно валютних операцій, протидія легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом.
4. Валютний контроль має власний об’єкт та предмет. Об’єктом валютного контролю виступають валютні операції, які пов’язані як з обігом валютних цінностей в межах країни так і операції, які виникають у зв’язку з їх транскордонним переміщенням. Валютні цінності при цьому виступають в якості безпосереднього предмету валютного контролю.
5. Валютний контроль виступає юридичною формою опосередкування реалізації валютної політики держави. При цьому самі засоби, форми й методи, що застосовуються при його проведенні, продиктовані курсом валютної політики, який було обрано державою на конкретному періоді її розвитку. В залежності від обраного державою курсу валютної політики, валютний контроль набуває певного змісту та отримує певні специфічні риси.
6. Валютний контроль, як засіб реалізації здійснення валютної політики держави, при режимі валютної монополії за адміністративного управління валютними правовідносинами в процесі реалізації валютної політики набуває домінуючого значення.
7. Основним завданням валютного контролю за умов валютної монополії є контроль виконання встановленої заборони на володіння валютними цінностями будь-якими суб’єктами, окрім держави, та, відповідно, заборони будь-якого обігу валютних цінностей в межах країни, окрім обігу, обумовленого планово-управлінською діяльністю держави.
8. При здійсненні валютної монополії як режиму валютної політики фактично відсутня юридично виважена система органів валютного контролю, немає розподілу між конкретними учасниками валютних правовідносин та контролюючими суб’єктами, а повноваження щодо здійснення контролю в галузі валютного контролю зосереджені виключно серед державних органів. Наявність контрольних повноважень у суб’єктів, які не є державними інституціями повністю виключена.
9. При здійсненні валютної політики за допомогою використання режиму валютного регулювання, державою адміністративним методам управління вже не надається домінуючого, пріоритетного значення при регулюванні валютного обігу.
10. При режимі валютного регулювання валютний контроль виступає як невід’ємна складова адміністративних засобів валютного регулювання та виступає як стадія управлінської діяльності, що забезпечує реалізацію виконання інших засобів валютного регулювання – встановлення порядку здійснення валютних операцій та правил обігу валютних цінностей, дотримання валютних обмежень на окремі валютні операції.
11. Валютний контроль не розглядається як пріоритетний засіб регулювання валютного обігу – метою його застосування є не допустити порушень встановленого порядку здійснення валютних операцій та нормативно визначених валютних обмежень.
12. Основними завданнями валютного контролю при режимі валютного регулювання є: перевірка відповідності проведених валютних операцій чинному законодавству, перевірка виконання резидентами зобов’язань в іноземній валюті перед державою, перевірка обґрунтованості платежів в іноземній валюті та перевірка переміщення валюти та валютних цінностей через митний кордон.
13. При здійсненні валютного регулювання як режиму валютної політики існує об’єктивна потреба в юридично виваженій системі органів валютного контролю.
14. Для максимального досягнення мети, направленої на дотримання валютного законодавства учасниками валютних правовідносин, здійснюється розподілу між конкретними учасниками валютних правовідносин (підконтрольними) та контролюючими суб’єктами.
15. Повноваженнями щодо здійснення контролю наділені як державні органи, так і уповноважені державою суб’єкти, що не відносяться до адміністративного апарату державної влади – агенти валютного контролю. При цьому повноваження агентів валютного контролю обмежується виключно виявленням фактів порушень валютного законодавства, в той час як органи валютного контролю окрім виявлення фактів правопорушень в цій сфері уповноважені застосовувати санкції адміністративного та фінансового характеру.
16. Застування санкції до порушників встановлених правил проведення валютних операцій носять переважно майновий характер.
17. При здійсненні валютної політики шляхом запровадження режиму вільного обігу валютних цінностей, незважаючи на відсутність адміністративних важелів регулювання обігу валютних цінностей, застосування валютного контролю не втрачає актуальності, однак як форма реалізації валютної політики він набуває свого специфічного змісту.
18. Суттєвим недоліком українського законодавства є недостатньо чітке визначення критеріїв та ознак, за якими той чи інший предмет матеріального світу віднесено до категорії валютних цінностей. Законодавець відносить до цієї категорії валюту України, платіжні документи та інші цінні папери, виражені у валюті України, іноземну валюту, платіжні документи та інші цінні папери, виражені в іноземній валюті або банківських металах та банківські метали. При цьому загального родового визначення цієї категорії в законодавстві немає.
19. В залежності від режиму міжнародного обігу валюти діляться на вільно конвертовані, які широко використовуються для здійснення платежів за міжнародними операціями, та такі, що широко не використовуються для здійснення платежів за міжнародними операціями, а також неконвертовані валюти.
20. Сам режиму міжнародного обігу національної валюти безпосередньо продиктований економічним розвитком держави, що в свою чергу і зумовлює обраний нею курс національної валютної політики а відтак і форми та методи здійснення валютного контролю. Якщо валютна політика держави направлена на застосування системи валютних обмежень, коли національна грошова одиниця має тенденцію до виходу на світовий валютний ринок, – національна валюта цих країн є частково конвертованою. При застосуванні валютної політики направленої на встановлення режиму валютної держави – національна грошова одиниця є замкнутою валютою – неконвертованою.
21. Для будь-якого цінного папера є характерними наступні ознаки: 1) цінним папером є документ; 2) документ має бути встановленої форми; 3) документ має містити відповідні реквізити; 4) документ має посвідчувати грошове чи інше майнове право, яке визначає взаємовідносини між особою яка його випустила (видала) і власником; 5) документ передбачає виконання зобов’язань згідно з умовами його випуску (видачі); 6) документ передбачає можливість передачі прав, що випливають з нього, іншим особам.
22. Монети, виготовлені із дорогоцінних металів виступають товаром, тобто ці монети не є засобом платежу. Валютні правовідносини за своєю природою є грошовими відносинами і розглядаються як родові та видові. Оскільки монети, виготовлені із дорогоцінних металів не виконують функцію грошей, то і суспльні відносини, що виникають в результаті їх обігу за своєю природою не є валютними, тому недоцільним є віднесення законодавцем монет, виготовлених із дорогоцінних металів, до валютних цінностей.
23. Під валютними операціями слід визначати не лише дії, що пов’язані з переходом права власності на валютні цінності, але й дії, пов’язані з переходом права на реалізацією права власності на валютні цінності – права володіння, користування та розпорядження.
24. Валютний правочин є не просто діями фізичних та юридичних осіб, спрямованими на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків, у рамках яких здійснюється одна чи декілька валютних операцій, які складають безпосередній об’єкт чи засіб платежу, але і є фактичним наслідком укладання угоди або виконання вимог нормативно-правових чи індивідуально-правових актів. При цьому, лише після укладання угоди чи виконання вимог нормативно-правових чи індивідуально-правових актів виникають, змінюються чи припиняються у суб’єктів права та обов’язки відносно предметів, що віднесені до валютних цінностей.
25. В залежності від змісту виділено наступні види валютних операцій: а) операції, пов’язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України; б) операції, пов’язані з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов’язань, предметом яких є валютні цінності; в) операції, пов’язані з ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України.
26. В залежності від предмета регулювання валютні операції поділено на наступні групи: а) валютні операції з валютою України (окрім операцій між резидентами у валюті України); б) валютні операції з платіжними документами та іншими цінними паперами, вираженими у валюті України (окрім операцій з цими валютними цінностями між резидентами); в) валютні операції з іноземною валютою; г) валютні операції з платіжними документами та іншими цінними паперами, вираженими у іноземній валюті; д) валютні операції з банківськими металами.
27. Наявність власної компетенції відносно проведення валютного контролю та обумовленість існування органу виконанням функцій, які полягають у вирішення загальнодержавного завдання – підтримки законності при проведенні суб’єктами валютних операцій, дозволяють виділити такі органи валютного контролю: а) Національний банк України; б) митні органи; в) органи державної податкової служби; г) правоохоронні органи.
28. Покладання обов’язку законодавством по виконанню певних спеціальних функцій – зокрема функції валютного контролю, на нашу думку, дозволяє виділити серед державних органів окрему категорію – органи валютного контролю спеціальної компетенції.
29. Агенти валютного контролю, виходячи з аналізу валютного законодавства відносно їх правового статусу, не уповноважені здійснювати для виявлення порушень спеціальних контрольних методів як перевірка, ревізія тощо. Проведння контролю в цих випадках обмежується застосуванням таких методів, як спостереження, облік та аналіз валютних операцій, що проводяться резидентами і нерезидентами через їх установи.
30. Під формами валютного контролю слід розуміти сукупності конкретних способів і методів організації здійснення контрольних дій суб’єктів валютних правовідносин, застосування яких обумовлюється компетенцією контролюючого суб’єкта в галузі валютного контролю при здійсненні притаманних для них напрямів валютного контролю.
31. Під методами валютного контролю слід розуміти систему способів (прийомів), які застосовуються контролюючими суб’єктами з метою виконання завдань та функцій валютного контролю. Самі методи валютного контролю відрізняються певним різноманіттям, а їх застосування залежать від конкретного об’єкта контролю, повноважень контролюючих суб’єктів валютного контролю.
32. Облік в галузі валютного контролю може проводитись як самими підконтрольними суб’єктами своєї діяльності так і контролюючими суб’єктами стосовно об’єкта контролю. При цьому, проведення обліку підконтрольними суб’єктами своєї діяльності обумовлено обов’язком звітувати перед органами валютного контролю стосовно своєї діяльності. Облік, що здійснюється органами та агентами валютного контролю відбувається обумовлений повноваженнями щодо проведення валютного контролю та здійснюється стосовно: а) валютних цінностей, доходів і майна, що належать резиденту України та знаходяться за її межами; б) окремих видів валютних операцій (наприклад валютні операції щодо торгівлі іноземною валютою); в) суб’єкти, що отримали ліцензії на проведення валютних операцій.
33. Негативним фактором, що несприятливо впливає на хід контролюючих заходів в галузі валютних правовідносин, як на нашу думку, є також відсутність чіткого закріплення встановлення кола контролюючих суб’єктів, що уповноважені застосовувати той чи інший метод валютного контролю. Певним негативним явищем є також те, що підстави, порядок проведення та оформлення та подальшого використання результатів конкретних методів контролю, на сьогодні окремими підзаконними нормативними актами, які як правило носять відомчий характер. Відтак, на нашу думку, на законодавчому рівні доцільно встановити вичерпний перелік методів валютного контролю, що уповноважені застосовувати контролюючі суб’єкти в галузі валютного контролю та регламентувати коло прав та обов’язків як контролюючих так і контрольованих суб’єктів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Айзенберг И.П. Валютная система СССР / Айзенберг И.П. – М.: Соцєкгиз, 1962. – 268 с.
2. Алексеев С.С. Общая теория права: Курс в 2-х т. / С.С. Алексеев – Т.1. – М.: Юрид. лит., 1982. – 359 с.
3. Алексеев С.С. Проблемы теории права: Курс лекций в 2-х т. / С.С. Алексеев –Т.1. – Свердловск: Свердл. юрид. ин-т, 1972. – 396 с.
4. Алехин А.П. Административное право Российской Федерации: Учебник / Алехин А.П., Кармолицкий А.А., Козлов Ю.М. – М.: ЗЕРЦАЛО, 1997. – 365 с.
5. Алісов Є.О. Правовое регулирование валютных отношений в Украине / Алісов Є.О. – Х.: Фирма "Консум", 1998. –142 с.
6. Алмазова В.О. Золото и валюта: прошлое и настоящее / Алмазова В.О. – М.: Финансы и статистика, 1988. – 156 с.
7. Альтшулер А.Б. Валютные отношения во внешней торговле СССР / Альтшулер А.Б. – М.: Правовые вопросы, 1987. – 120 с.
8. Андрійко О.Ф. Державний контроль в Україні: організаційно-правові засади / Андрійко О.Ф. – Київ.: Наукова думка, 2004. – 256с.
9. Артемов Н.М. Валютные ограничения / Артемов Н.М. – М.: ООО «Профобразование», 2001. – 193с.
10. Базилевич В.Д. Державні фінанси: Навч.посіб. / Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. – К.: [б.в.], 2002. – 241 с.
11. Бахрах Д.Н. Административное право. Учебник для вузов / Д.Н. Бахрах. – М.: Издательство БЕК, 1996. - 368с.
12. Белобжецький И.А. Финанасовый контроль и новый хозяйственный механизм / Белобжецький И.А. – М.: Финансы и статистика. – 1989. – 204 с.
13. Белов В. Денежные обязательства / Белов В. – М.: АО «ЦентрЮрИнфоР», 2001. – 237 с.
14. Беляев В.П. Контроль как форма юридической деятельности и гарантия законности / В.П. Беляев // Право и политика. – 2004. – №2. – С. 15-23.
15. Бельский К.С. Финансовое право: наука, история, библиография / К.С. Бельский. – М.: Юристъ, 1995. – 208 с.
16. Бесараб В.Г. Прокуратура в системе государственного контроля Российской Федерации / Бесараб В.Г. – М.: [б.в.], 2001. – 156 с.
17. Близнюк О. Проблеми правового регулювання відносин валютного управління в Україні / О. Близнюк // Юридична Україна. – 2006. – № 1. – С. 33-38.
18. Большая экономическая энциклопедия / Под ред. А.И. Азрилияна. – М.: Институт новой экономики. – 1999. – 830 с.
19. Бондаренко С. Проблеми, що стоять перед українською системою валютного контролю та можливі шляхи її вирішення / С. Бондаренко // Вісник Академії митної служби України . – 2000. – № 1 (13). – С.60-61.
20. Бражников Геннадий Николаевич. Уголовная ответственность за нарушение правил о валютных операциях: дис. канд. юрид. наук.: 12.00.08 / Геннадий Николаевич Бражников. – Х., 1982. – 186 с.
21. Бурцев В.В. Организация системы государственного финансового контроля в РФ / Бурцев В.В. – М.:[б.в.], 1999. – 421 с.
22. Бюджетная система России: Учебник / Под ред. Г.Б. Поляка. М.: [б.и.], 1999. – 342 с.
23. Бюджетная система Российской Федерации: Учебник / М.В. Романовский и др.; Под ред. М.В. Романовского, О.В. Врублевской. - М.: Юрайт, 1999. – 420 с.
24. Бюджетний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – №37-38. – Ст.189.
25. Бюджетный кодекс Российской Федерации. – М.: „Проспект”, 1999. – 600 с.
26. Валютная политика капиталистических стран / Г.Н. Анулова, С.В, Горбунов, И.Г. Доронин и др.; Отв. ред И.С. Королёв. – М.: Наука, 1990. – 224 с.
27. Валютное право: Учеб. пособие / [Д.Г. Алексеева, С.В. Пыхтин, Н.В. Сапожников, Я.М. Фальковская]. – М.: Норма, 2007. – 352 с.
28. Валютное право: Ученик для вузов / Ю.А. Крохина, Ю.Л. Смирникова, Ю.В. Тютина; под ред. д-ра юрид. наук, проф.Ю.А. Крохиной. – М.: Высшее образование, 2007. – 378 с.
29. Валютный рынок и валютное регулирование. Учебное пособие / Под ред. Платоновой. – М.: Издательсво БЕК, 1996. – 475 с.
30. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. І допов.): словник [Уклад. і голов. Ред.. В.Т. Бусел]. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. – 1728 с.
31. Великий тлумачний словник сучасної української мови: словник [Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел]. – К.: Ірпінь: ВТ “Перун”, 2001. – 1440 с.
32. Весельський М.М. Правові основи справляння податків в Україні: Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.07 / М.М. Весельський. – К., 2001. – 24 с.
33. Воронова Л.К. Бюджетноправове регулювання в СРСР / Л.К. Воронова / К.: [б.и.], 1975. – 183 с.
34. Воронова Л.К. Про правове регулювання відносин у галузі місцевих фінансів / Л.К. Воронова // Правове регулювання місцевих доходів і видатків. – Харків: [б.и.], 1998. – 400 с.
35. Воронова Л.К. Финансовое право Украины: Учебное пособие / Л.К. Воронова, Н.П. Кучерявенко. – Харьков.: Одиссей, 2004. – 168 с.
36. Воронова Л.К. Финансовое право: Учебное пособие для студентов юридических вузов и факультетов / Л.К. Воронова, Н.П. Кучерявенко. – Харьков: Легас, 2003. – 360 c.
37. Воронова Л.К. Фінансове право / Л.К. Воронова, Д.А. Бекерська. – Київ, 1995. – 271 с.
38. Воронова Л.К. Фінансове право України: Підручник / Воронова Л.К. – К.: Прецедент; Моя книга, 2006. – 448 с.
39. Галлиган Д. Административное право: история развития и основные современные концепции / Д. Галлиган, В.В. Полянский, Ю.Н. Старилов. – М.: Юристъ, 2002. – 410 с.
40. Гаращук В.М. Контроль та нагляд у державному управліні / Гаращук В.М. – Харків: [б.в.], 2002. – 176с.
41. Головашевич О.О. Правове регулювання оподаткування доходів фізичних осіб в Україні: Дис. кандидата юрид. наук: 12.00.07 / Олександр Олександрович Головашевич. – Х., 2007. – 193 с.
42. Горбунова О.Н. Финансовое право и финансовый мониторинг в современной России. Москва / Горбунова О.Н., М.: [б.и.], 2003. – 158 c.
43. Горшенев В.М. Контроль как правовая форма деятельности / В.М. Горшенев, И.Б. Шахов. – М.: Юридическая литература, 1987. – 259 с.
44. Господарський кодекс України від 16.01.2003 // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – №18-22. – Ст. 144.
45. Грачева Е.Ю. Проблемы правового регулирования государственного финансового контроля / Грачева Е.Ю. – М.: Юриспруденция, 2000. – 192 с.
46. Грачева Е.Ю. Финансовое право: Учебное пособие / Е.Ю. Грачева, Э.Д. Соколова. – М.:[б.и.], 1998. – 487 с.
47. Грачева Е.Ю., Соколова Э.Д. Финансовое право: Учеб пособие / Е.Ю. Грачева, Э.Д. Соколова. – М.: Юристъ, 2003. – 521 с.
48. Гроші та кредит: Підручник / [А.М. Мороз, М.Ф. Пуховкіна, М.І. Савлук та ін]. За заг. ред. М.І. Савлук. – К., 2001. – 602 с.
49. Гузенко Н.М. Валютный контроль в системе валютного регулирования: международный опыт и российская практика : дис. канд. экон. наук: 08.00.14 / Н.М. Гузенко. – М.,2004. – 124 с.
50. Делас В.А. Місце комерційних банків у системі валютного контролю / В.А. Делас // Фінанси України. – 2004. – № 5. – С. 151-155.
51. Демин А.В. Финансовое право: предмет, метод, нормы и правоотношения / А.В. Демин. – Красноярск: [б.и.], 1998. – 120 с.
52. Державотвороння і правотворення в Україні: досвід, проблеми, перспективи / За ред. Ю.С.Шемшученка: Монографія. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького, 2001. – 656с.
53. Дмитрик О.О. Фінансові правовідносини : Підручник / Г.В. Бех, О.О. Дмитрик, І.Є. Криницький / За ред. М.П. Кучерявенка. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 320 с.
54. Дроздовська О.С. Теоретичні засади фінансової децентралізації / О.С. Дроздовська // Фінанси України. – №8. – 2002. – С. 19-25.
55. Емелин А.В. Валютное регулирование как экономико-правовой институт / А.В. Емелин // Финансы и бизнес. – 1998. – № 1. – С. 43-50.
56. Емелин А.В. Валютные операции и валютные сделки / А.В. Емелин // Деньги и кредит. – 2000. – № 4. – С. 45-51.
57. Емелин А.В. Проблемы финансово-правового регулирования валютных отношений в Российской Федерации: дис. канд. юрид. наук: 12.00.14 / А.В. Емелин. – М., 2000 . – 179с.
58. Емелін А.В. Валютное регулирование как экономико-правовой институт / А.В. Емелин // Финансы и бизнес. –1998. – № 1. – С. 38-43.
59. Енциклопедія банківської справи України / Ред .кол.: В.С. Стельмах (голова) та ін. – К.: Молодь, Ін Юре, 2001. – 680 с.
60. Завальна Ж.В. Валютне право України: Навч. Посібник / Ж.В. Завальна, М.В. Старинський [2-ге вид., перероб. і допов.]. – Суми .: ВТД «Університетська книга», 2006. – 384 с.
61. Загальна теорія держави і права: Підручник / За ред. М.В.Цвіка, В.Д.Ткаченка, О.В.Петришина. – Харків: Право, 2002. – 432 с.
62. Зажицкий В.И. Правовые принципы в законодательстве Российской Федерации / В.И. Зажицкий // Государство и право. – 1996. – №11. – С.92-98.
63. Зеркин Д.П. Основы теории государственного управления / Д.П. Зеркин, В.Г. Игнатов. – М.:Ростов-на-Дону, 2000. – 213с.
64. Інструкція про порядок видачі індивідуальних ліцензій на здійснення інвестицій за кордон. // Офіційний вісник України. – 1999. – № 17. – Ст.754.
65. Карасева М.В. Финансовая деятельность государства - основополагающая категория финансово-правовой науки / М.В. Карасева // Государство и право. – 1996. – №2. – С. 38-46.
66. Карасева М.В. Финансовое отношение / Карасева М.В. – Воронеж: Издательство Воронежского государственного университета, 1997. – 304 с.
67. Карманов Є.В. Банківське право України: Навчальний посібник / Карманов Є.В. – Харків: Консум, 2000. – 464 с.
68. Качалич А.Г. Валютная политика стран с трансформируемой экономикой в условиях финансовой глобализации: дис. канд. экон. наук: 08.00.10 / А.Г. Качалич. – М., 2006. – 183с.
69. Колодій А.М. Принципи права України / Колодій А.М. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 207 с.
70. Коментар до Конституції України. – К., 1996. –224с.
71. Конституційні акти України 1917-1920: невідомі конституційні акти. – К.: філософська і соціологічна думка, 1992. – 220 с.
72. Конституція України від 28.06.1996 // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 41.
73. Короташова І.М. Організаційно-правові засади контролю в митній службі України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.07 / І.М. Короташова. – Київ, 2006. – 20с.
74. Кравченко Л.М. Правові засади валютного регулювання та контролю в Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.07 / Л.М. Кравченко. – Ірпінь, 2003. – 20 с.
75. Кравченко Л.М. Правові засади валютного регулювання та валютного контролю в Україні / Кравченко Л.М. – К.: Нац. Торг.-екон. Ун-т, 2005. – 156 с.
76. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 //Відомості Верховної Ради . – 2001. – №25-26. – Ст. 131.
77. Крохина Ю.А. Валютное право: учебник для вузов / Ю.А. Крохина, Ю.Л. Смирникова, Ю.В. Тютина; под ред. д-ра юрид. наук, проф. Ю.А. Крохиной. – М.: Высшее образование, 2007. – 378 с.
78. Кульчицький М.В. Проблеми бюджетного реформування в Україні / М.В. Кульчицький // Фінанси України. – №7. – 2002. – С. 25-29.
79. Кучерявенко Н.П. Курс налогового права: В 6-ти т. / Кучерявенко Н.П. – Т.ІІ: Введение в теорию налогового права. – Харьков: Легас, 2004. – 600 с.
80. Кучерявенко Н.П. Курс налогового права: В 6-ти т. / Кучерявенко Н.П. –Т.ІІІ: Учение о налоге. Харьков: Легас, 2005. – 600 с.
81. Кучерявенко Н.П. Курс налогового права: В 6-ти т. / Кучерявенко Н.П. – Т.І: Генезис налогового регулирования. – Ч.1. – Харьков: Легас, 2002. – 665 с.
82. Кучерявенко Н.П. Налоговое право: Учебник / Кучерявенко Н.П. – Харьков: Легас, 2001. – 584 с.
83. Кучерявенко М.П. Основи податкового права: Навчальний посібник / Кучерявенко М.П. – Харків: Легас, 2001. – 304 с.
84. Кучерявенко М.П. Теоретичні проблеми правового регулювання податків та зборів в Україні: Дис. на здобуття наук. ступеня доктора юрид. наук: 12.00.07 / НЮАУ імені Ярослава Мудрого. – Харків, 1997. – 35 с.
85. Кучерявенко Н.П. Налоговое право: Учебник / Кучерявенко Н.П. – Харьков: Консум, 1997. – 432 с.
86. Кучерявенко Н.П. Налоговое право: Учебник / Кучерявенко Н.П. – Харьков: Консум, 1998. – 448с.
87. Лига: Закон [Электронный ресурс]: Компьютер.-правовая система / Всеукр. сеть распространения правовой информ. – Версия 7.4. – К., 2004.
88. Лукашев О.А. Правове регулювання грошової системи України: дис. канд. юрид. наук: 12.00.07 / Олександр Анатолійович Лукашев. – Х., 2002. – 204 с.
89. Лучковська С.І. Правові основи валютного контролю :дис. канд. юрид. наук: 12.00.07 / Світлана Ігорівна Лучковська. – Київ, 2007. – 179 с.
90. Лучковська С.І. Правові основи валютного контролю: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.07 / Світлана Ігорівна Лучковська. – Київ, 2007. – 22 с.
91. Любимцев К. Финансовые кругообороты в системе федеративных отношений / К. Любимцев // Федерализм. – 1998. – №2. – С. 24-28.
92. Ляшенко Ю.І. Фінансова діяльність держави: цілі, засоби, результати / Ю.І. Ляшенко, І.А. Максименко // Фінанси України. – №6. – 2003. – С. 61-66.
93. Мазур А.В. Організаційно-правові основи митного контролю в Україні / Мазур А.В. –Харків: [б.в.], 2004. – 189 с.
94. Малый толковый словарь русского языка: Около 35000 слов. – М.: Русский язык, 1990. – 875 с.
95. Масловская Т.С. Нормотворчество органов местного самоуправления Российской Федерации: Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: 12.00.04. – Омск, 1998. – 20 с.
96. Мельник А.Н. Осуществление таможенными органами валютного контроля как мера противодействия утечке капитала за рубеж: автореф. дис. на соискание ученой степени кандидата юридических наук: спец. 12.00.14 / А.Н. Мельник. – М., 2004. – 22 с.
97. Миронов О.О. Конституционное право Российской Федерации и его субъекты. Личность и власть (конституционные вопросы) / О.О. Миронов // Межвузовский сборник научных работ. – Ростов-на-Дону. – 1995. – С. 66-71.
98. Митний кодекс України від 11.07.2002 //Відомості Верховної Ради. – 2002 . – №38-39. – Ст. 288.
99. Міщенко В.Л. Валютне регулювання: основні поняття та показники / В.Л. Міщенко, С.В. Науменкова. – Суми: Інформинсайт, 1994. – 126 с.
100. Мусин Эмиль Фаридович Валютный контроль в Российской Федерации: дис. канд. эконом. наук: 08.00.10 / Эмиль Фаридович Мусин. – М., 1998. – 189 с.
101. Налоговый кодекс Российской Федерации. Части I и II. М.: Приор, 2001. – 624 с.
102. Налоговый кодекс Российской Федерации. Часть вторая. – М.: Ось-89, 2001. – 160 с.
103. Неверова Н.В. Полномочия территориальных учреждений центрального банка Российской Федерации в области валютного контроля: автореферат на соискание ученой степени кандидата юридических наук: спец. 12.00.14 / Н.В. Неверова. – Саратов, 2002. – 22 с.
104. О валютном регулировании и валютном контроле: Закон Республики Беларусь №226-З от 22 июля 2003 г. – 2003. – № 226-З. – Ст.26.
105. О валютном регулировании и валютном контроле: Закон Российской Федерации. – 2003. – №173. – Ст.22.
106. Озеров Н.М., Оптивцев А.Н., Орлов Ф.Е. Местные финансы и местный бюджет / Н.М. Озеров, А.Н. Оптивцев, Ф.Е. Орлов. – М.: Госиздат, 1931. – 240 с.
107. Орлов Н. Использование субъектами предпринимательской деятельности средств государственных целевых фондов и некоторых видов местных налогов / Н. Орлов // Підприємництво, господарство і право. – №7. – 2002. – С. 72-75.
108. Пpo внесення змін та доповнень до Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів і транспортних засобів із застосуванням вантажної митної декларації: Наказ Державної митної служби України № 715 від 21.10.2003 // Офіційний вісник України. – 2003. – №47. – Ст. 2453.
109. Петров В.А. Каким должен быть бюджетный кодекс? / В.А. Петров // Финансы. – 1997. – №5. – С. 60-65.
110. Полінець О.П. Контроль в державному управлінні України: теоретико-організаційні питання / Полінець О.П. – К.:[б.в.], 2003. – 187 с.
111. Половко Сергій Миколайович Правове регулювання банківських валютних операцій в Україні : дис. канд. юрид. наук: 12.00.07 / Сергій Миколайович Половко. – Київ, 2004. – 176 с.
112. Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою: Постанова Правління Національного банку України №281 від 10.08.2005 // Офіційний вісник України. – 2005. – №35. – Ст. 2133.
113. Посполітак В. Правове визначення поняття цінних паперів. Ознаки та класифікація цінних паперів / В. Посполітак // Юридичний журнал. – 2005. – № 1 (31). – Ст. 92-102.
114. Про банки і банківську діяльність: Закон України № 2121-III від 07.12.2000 // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 5-6. – Ст. 30.
115. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України № 996-XIV від 16.07.1999 // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – №40. – Ст. 365.
116. Про валютное регулирование: Закон СССР № 1982-1 от 1 марта 1991 года // Ведомости съезда народных депутатов СССР и верховного Совета СССР. – 1991. – № 12. – 316 с.
117. Про валютное регулювание и валютный контроль: Закон Республики Казахстан // Внесен на рассмотрение Мажилиса Парламента РК в соответствии с постановлением Правительства РК от 30 сентября 2004 г. №1007.
118. Про валютное регулювание: Закон Республіки Азербайджан. – 1994. – № 910.
119. Про валютное регулювание: Закон Республіки Узбекистан. – 2003. – №556-II. – Ст. 25.
120. Про введення в обіг монет номіналом 1 гривня зразка 2004 року: Постанова Правління Національного банку України №476 від 07.10.2004 // Офіційний вісник України. – 2004. – №41. – Ст. 2721.
121. Про внесення змін до Схеми організації та взаємодії центральних органів виконавчої влади: Указ Президента України № 1784/2005 від 19.12.2005 // Офіційний вісник України. – 2005. – №51. – Ст. 3182.
122. Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства: Указ Президента України № 734/99 від 27.06.1999 // Офіційний вісник. – 1999. – №27. – Ст. 1310.
123. Про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів: Постанова Правління Національного банку України №496 від 12.11.2003 // Офіційний вісник України. – 2003. – №49. – Ст. 2565.
124. Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів: Закон України № 3781-XII від 23.12.1993 // Відомості Верховної Ради . – 1994. – №11. – Ст.50.
125. Про державну податкову службу в Україні: Закон України № 509-XII від 04.12.1990 // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – №6. – Ст. 37.
126. Про державну податкову службу в Україні: Закон України № 509-XII від 04.12.1990 // Відомості Верховної Ради . – 1991. – №6. – Ст. 37.
127. Про Державну прикордонну службу України: Закон України № 661-IV від 03.04.2003 // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – №27. – Ст. 208.
128. Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади: Указ Президента України № 493/92 від 03.10.1992 // Урядовий кур'єр. – 1992. – № 42-43.
129. Про додаткові заходи щодо вдосконалення валютного регулювання: Указ Президента України № 502/93 від 02.11.1993 // Урядовий кур'єр. – 1993. – №163.
130. Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом: Закон України № 249-IV від 28.11.2002 // Відомості Верховної Ради . – 2003. – №1. – Ст. 2.
131. Про затвердження Класифікатора іноземних валют: Постанова Національного банку України №34 від 04.02.1998 // Офіційний вісник України. – 1998. – №7. – Ст. 274.
132. Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації роботи податкових органів з повернення в Україну валютних цінностей та майна, що незаконно знаходяться за її межами, та недопущення їх відтоку з України: Наказ Державної податкової адміністрації України №559 від 03.10.2007 // Баланс. – 2008. – №28.
133. Про затвердження Положення про валютний контроль: Постанова Правління Національного банку України №49 від 08.02.2000 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 14. – Ст. 573.
134. Про затвердження Положення про Міністерство транспорту та зв’язку України: Постанова Кабінету Міністрів України №789 від 06.06.2006 // Офіційний вісник України. – 2006. – №23. – Ст. 1716.
135. Про затвердження Положення про організацію торгівлі банківськими металами на валютному ринку України: Постанова Національного банку України №65 від 24.02.1998 // Офіційний вісник України. – 1998. – №11. – Ст. 418.
136. Про затвердження Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій: Постанова правління національного банку України №275 від 17.07.2001 // Офіційний вісник України. – 2001. – №34. – Ст. 1601.
137. Про затвердження Положення про порядок проведення виїзних, невиїзних (камеральних) перевірок щодо дотримання банками, іншими фінансовими установами, національним оператором поштового зв'язку вимог валютного законодавства України та перевірок пунктів обміну іноземної валюти на території України: Постанова Правління Національного банку України № 338 від 21.09.2007 // Офіційний вісник України. – 2007. – №82. – Ст. 3055.
138. Про затвердження Положення про планування та порядок проведення інспекційних перевірок: Постанова національного банку України №338 від 21.09.2007 // Офіційний вісник України. – 2001. – №34. – Ст. 1602.
139. Про затвердження форми Декларації про валютні цінності, доходи і майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами: Наказ Міністерства фінансів України № 207 від 25.12.1995.
140. Про заходи по виконанню Указу Президента України N 762/96 від 25.08.96 «Про грошову реформу в Україні»: Наказ Національного банку України № 71 від 26.08.1996 // Офіційний вісник України. – 1998. – №7.
141. Про міліцію: Закон України № 565-XII від 20.12.1990 //Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – №4. – Ст. 20.
142. Про Національний банк України: Закон України № 679-XIV від 20.05.1999 // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – №29. – Ст. 238.
143. Про національного оператора поштового зв’язку: Розпорядження Кабінету Міністрів України № 10-р від 10.01.2002 // Офіційний вісник України. – 2002. – №2. – Ст. 75.
144. Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами: Указ Президента України № 319/94 від 18.06.1994 // Урядовий кур'єр. – 1994. – №96-97.
145. Про невідкладні заходи щодо додержання вимог законодавства у сфері торгівлі та посилення боротьби зі спекуляцією: Указ Президента України № 318/94 від 18.06.1994 // Урядовий кур'єр. – 1994. – №96-97.
146. Про невідкладні заходи щодо посилення валютного контролю: Указ Президента України № 195/93 від 08.06.1993 // Урядовий кур'єр. – 1993. – №87.
147. Про операції з валютними цінностями: Лист Національного банку України № 33-000/3230-3798 від 17.06.2002 // Вісник законодавства України. – 2002. – №35.
148. Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю: Закон України № 3341-XII від 30.06.1993 // Відомості Верховн