РОЛЬ ДИСФУНКЦІЇ ЕНДОТЕЛІЮ ПРИ ВРОДЖЕНИХ ВАДАХ СЕРЦЯ У ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ

Краткое описание

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА «ІНСТИТУТ СПАДКОВОЇ ПАТОЛОГІЇ»
АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

На правах рукопису

АВРАМЕНКО ІРИНА ЮРІЇВНА

УДК: 612.12 007 053. 1: 611 018. 74: 616 053.3

РОЛЬ ДИСФУНКЦІЇ ЕНДОТЕЛІЮ ПРИ ВРОДЖЕНИХ ВАДАХ СЕРЦЯ
У ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ
14.01.10 педіатрія

Дисертація на здобуття наукового
ступеня кандидата медичних наук

Науковий керівник:
Гнатейко Олег Зіновійович,
доктор медичних наук, професор

Львів 2008

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 4
ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1 ЗНАЧЕННЯ ДИСФУНКЦІЇ ЕНДОТЕЛІЮ ПРИ
ПРИРОДЖЕНИХ ВАДАХ СЕРЦЯ ( ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ ) 14
1.1. Патофізіологічні та клінічні аспекти фізіологічної
легеневої гіпертензії при природжених вадах серця 14
1.2. Сучасні уявлення про значення дисфункції ендотелію
в патогенезі недостатності кровообігу 20
1.3. Участь оксиду азоту й ендотеліну-1 в патогенезі
дисфункції ендотелію 26
1.4. Сучасні методи лікування легеневої гіпертензії 40
РОЗДІЛ 2 МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ 47
2.1. Об’єкт та об’єм досліджень
Загальноклінічні методи досліджень 47
2.2 Визначення вмісту нітрит аніону ( NO2-) у сироватці крові 54
2.3 Визначення рівня ендотеліну-1 у сироватці крові 56
2.4 Статистичні методи дослідження 58
РОЗДІЛ 3 КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДІТЕЙ
ОБСТЕЖЕНИХ ГРУП 60
3.1. Клінічна характеристика новонароджених з природженими
вадами серця, які характеризувались збагаченим
легеневим кровообігом 61
3.2. Клінічна характеристика дітей у віці одногодвох
місяців з природженими вадами серця, що характеризуються
збагаченим легеневим кровообігом 73

3.3. Порівняльна клінічна характеристика дітей І групи,
що отримували каптоприл або лозартан 77
3.4. Клінічна характеристика новонароджених з природженими
вадами серця, що характеризуються збідненим
легеневим кровообігом 84
3.5. Динаміка клінічних ознак у дітей ІІ групи у віці
одногодвох місяців 97
РОЗДІЛ 4 ДИНАМІКА МАРКЕРІВ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ
АКТИВНОСТІ ЕНДОТЕЛІЮ У ДІТЕЙ ІЗ ПРИРОДЖЕНИМИ
ВАДАМИ СЕРЦЯ 103
4.1. Особливості обміну нітрит аніону, як маркера функції
ендотелію у новонароджених з природженими вадами серця 103
4.2 Динаміка обміну нітрит аніону і особливості клінічних
показників у немовлят з природженими вадами серця 108
4.3. Дослідження концентрації ендотеліну1 як маркера
дисфункції ендотелію у новонароджених дітей з
природженими вадами серця 116
4.4. Аналіз динаміки концентрації вазоконстриктора
ендотеліну1 у немовлят з природженими вадами серця 120
РОЗДІЛ 5 АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
ДОСЛІДЖЕНЬ 135
ВИСНОВКИ 153
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 155
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 156
ДОДАТКИ 183

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АПФ ангіотензинперетворюючий фермент
ДЕ дисфункція ендотелію
ЕТ ендотелін
ЕТ 1 ендотелін 1
ЕКГ електрокардіографія
ЕхоКГ ехокардіографія
ЛГ легенева гіпертензія
НСГ нейросонографічне обстеження
НК недостатність кровообігу
ПВС вроджені вади серця
ССС серцево судинна система
УЗД ультразвукове дослідження
ШКТ шлунково кишковий тракт
cGMP циклічний гуанозинмонофосфат
NO оксид азоту
NO2- нітрит аніон
NOS NO синтетаза
eNOS ендотеліальна NO синтетаза

ВСТУП

Актуальність теми. За останні роки, на загальному тлі кількості природжених вад розвитку та смертності від них, в Україні зростає частота природжених аномалій системи кровообігу. Якщо в 2003 році захворюваність дітей першого року життя на природжені аномалії складала 53,4 на 1000 дитячого населення і природжені вади серця становили 7 на 1000 дітей, народжених живими, то в 2005 році, на фоні зниження захворюваності дітей першого року життя природженими вадами розвитку до 49,3 на 1000 дитячого населення, кількість природжених вад серця становила 8 на 1000 дітей річного віку або один на 125 народжених живими (динаміка+5,3%) [98]. Така ж статистична ситуація спостерігається і у світі [157, 168, 235]. В той же час смертність від природжених вад серця в віці до року становила 214 випадків, тобто 0,5 на 1000 дитячого населення. Всього по Україні в 2005 році вперше було виявлено 5947 природжених вад серця, з них у віці до шести років 4946. За даними Львівського обласного статистичного управління за 2005 рік природжені вади системи кровообігу діагностовано у 1851 дитини, що складало 4,27 на 1000 дитячого населення. Очевидною є тенденція до зростання даної патології в структурі природжених аномалій розвитку. Варто зазначити, що за останні роки збільшилась питома вага дуже важких комбінованих та поєднаних природжених вад серця. Тому на початку ХХІ століття, незважаючи на прогресивний розвиток та можливість своєчасного надання кардіохірургічної допомоги дітям з природженими вадами серця, ця проблема набуває соціального значення, оскільки природжені вади серця ведуть до ранньої інвалідизації хворих, зниження якості та тривалості життя. Смертність від природжених вад серця є досить високою і складає 177 на 100000 народжених живими, з них, при відсутності своєчасної кардіохірургічної допомоги, 90 % помирає протягом першого року життя від недостатності кровообігу.
При природжених вадах серця, які не підлягають корекції або ж можливим є їх часткове паліативне хірургічне лікування, внаслідок постійного порушення гемодинаміки, виникає недостатність кровообігу. На сьогоднішній день встановлено наявність дисфункції ендотелію при недостатності кровообігу. Дисфункція ендотелію визначається як порушення балансу між факторами, що підтримують гомеостаз судинної стінки та регулюють її тонус. В існуючих дослідженнях Уразаєва А. Х., Зефірова Ф. Л. та Vincent R. виділено основні патогенетичні механізми ендотеліальної дисфункції при недостатності кровообігу у дорослих і визначено молекулярні сполуки, які є маркерами функціональної активності ендотелію. До них віднесено оксид азоту та його метаболіти (потужні вазодилятатори) та ендотелін1, який викликає судинний спазм і є міткою апоптозу ендотеліоцитів [105, 233].
Разом з тим, в доступній літературі немає досліджень, присвячених вивченню цих маркерів дисфункції ендотелію у дітей з природженими вадами серця і різним легеневим кровообігом. У дітей раннього віку порушений легеневий кровообіг супроводжується дисфункцією ендотелію. У випадку природжених вад серця, які характеризуються збагаченим легеневим кровообігом, при природньому перебігу захворювання, дисфункція ендотелію веде до ремоделювання судинної стінки, виникнення незворотньої легеневої гіпертензії і недостатності кровообігу. При легеневій гіпертензії ознаками дисфункції ендотелію визначено порушення вазодилятації, збільшення синтезу біологічно активних речовин з вазоконстрикторною дією, судинне ремоделювання і підвищення адгезивності ендотелію з активацією процесів апоптозу [56, 176]. Таким чином, особливої актуальності набуває пошук нових підходів до діагностики початкових проявів легеневої гіпертензії у дітей із природженими вадами серця. Найважливіше значення це має у немовлят, оскільки характерні клінічні ознаки недостатності кровообігу і легеневої гіпертензії у цьому віці можуть бути замасковані екстракардіальною патологією, а недосконалість компенсаторних механізмів може призводити до швидшого виснаження адаптаційних можливостей і прогресування гемодинамічних порушень, перешкоджаючи об’єктивній клінічній та інструментальній діагностиці як самої легеневої гіпертензії так і ступеня її важкості [19].
На жаль, результати об’єктивного обстеження хворих надалі залишаються одним з основних критеріїв діагностики недостатності кровообігу і легеневої гіпертензії у дітей з природженими вадами серця. Існує потреба детального вивчення діагностичних тестів дисфункції ендотелію і раннього розвитку легеневої гіпертензії у таких пацієнтів. Вважається, що в основі розвитку дисбалансу між факторами, що підтримують тонус судинної стінки й ендокринну функцію ендотелію, при дії різних за природою факторів, лежить єдиний біохімічний механізм, а ступінь ремоделювання легеневих судин визначається станом метаболізму ендотеліальної вистилки та інтенсивністю репаративних процесів. Основою більшості патофізіологічних реакцій є порушення анатомо функціональної організації і, як наслідок, дестабілізація ендотеліоцитів. Тому важливими є дослідження метаболізму окремих речовин, які безпосередньо впливають на функціональний стан ендотелію та механізми розвитку і перебіг недостатності кровообігу та легеневої гіпертензії при природжених вадах серця. Це положення знайшло свій розвиток у дослідженнях обміну сполук оксиду азоту і ендотеліну1.
Відома роль у регуляції судинного тонусу оксиду азоту і ендотеліну1 [42]. Однак, ці дослідження ендотеліальної дисфункції описані в літературі недостатньо. Даний стан проблеми потребує подальшого комплексного аналізу з одночасним врахуванням особливостей раннього дитячого віку. В багатьох клінічних дослідженнях було проведено оцінку дисфункції ендотелію неінвазивно чи інвазивно на підставі оцінки ендотелійзалежної вазодилятації до ацетилхоліну чи фізіологічної стимуляції, такої як гострий стрес (потік опосередкована вазодилятація) [78]. Використання цих методик обмежено їх відносною складністю і неможливістю проведення у ранньому дитячому віці. В зв’язку з чим залишається потреба в біологічних маркерах дисфункції ендотелію.
Терапія недостатності кровообігу при природжених вадах серця базується на сучасних уявленнях про патогенез захворювання і спрямована на відтермінування дисфункції ендотелію і легеневої гіпертензії та покращення функціонального стану хворих немовлят для своєчасної хірургічної корекції певної природженої вади серця. Слід відзначити, що до цього часу чітких методик лікування порушень функції ендотелію не вироблено.
Таким чином, дані про маркери дисфункції ендотелію дозволять дати комплексну характеристику стану легеневого кровообігу та зможуть висвітлити зв’язок змін метаболізму вазодилятуючих та вазоконстрикторних факторів ендотелію з виникненням і прогресуванням недостатності кровообігу у дітей раннього віку, розширять можливості діагностики і визначення ступеня ризику раннього виникнення легеневої гіпертензії у дітей при окремих природжених вадах серця, що може застосовуватись для оптимізації термінів кардіохірургічного лікування. Тому і необхідне дослідження дисфункції ендотелію при природжених вадах серця у немовлят з вдосконаленням патогенетичної терапії легеневої гіпертензії.
Отже, проведений аналіз патентної документації, вітчизняної та зарубіжної науково медичної літератури показав, що дані дослідження є актуальними і відповідають сучасним тенденціям педіатрії і дитячої кардіології зокрема.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є частиною планової комплексної науково дослідної роботи Інституту спадкової патології АМН України « Дослідження частоти та спектру природжених вад розвитку у популяціях Львівської, Тернопільської та Закарпатської областей » (№ держреєстрації 0105 U002529).
Мета і задачі дослідження. Метою даної роботи було підвищити ефективність надання медичної допомоги немовлятам з природженими вадами серця шляхом розробки критеріїв ранньої діагностики і прогнозування перебігу легеневої гіпертензії, а також оптимізації лікування на підставі дослідження маркерів дисфункції ендотелію.
Для досягнення поставленої мети було заплановано вирішити наступні задачі дослідження:
1. Визначити основні маркери дисфункції ендотелію у дітей раннього віку з природженими вадами серця залежно від анатомії вади і ступеня недостатності кровообігу.
2. Провести кількісний аналіз метаболізму ендотеліальних факторів вазоконстрикції та вазодилятації у здорових немовлят і дітей з природженими вадами серця.
3. Визначити ранні діагностичні ознаки вторинної легеневої гіпертензії у новонароджених із природженими вадами серця, що характеризуються збагаченим легеневим кровообігом.
4. Встановити критерії формування «груп ризику» швидкого прогресування легеневої гіпертензії у дітей раннього віку із природженими вадами серця, що характеризуються збагаченим легеневим кровообігом.
5. Обгрунтувати доцільність диференційованого застосування інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту або блокаторів рецепторів до ангіотензину І для корекції ендотеліальної дисфункції та відтермінування важкої вторинної легеневої гіпертензії.
Об’єкт дослідження: природжені вади серця.
Предмет дослідження: Рівень маркерів дисфункції ендотелію в сироватці крові в динаміці захворювання у дітей з природженими вадами серця.
Методи дослідження: Для вирішення поставлених задач використовувались генеалогічний, клініко лабораторні, рентгенографічні та інструментальні (ЕКГ, ЕхоКГ) методи дослідження. Визначення концентрації метаболіту нітрит аніону в сироватці крові проводили спектрофотометричним методом [36]. Рівень ендотеліну1 в сироватці крові визначали імуноферментним методом з використанням діагностичної тест - системи виробництва «Biomedica Medizinprodukte» (Австрія), згідно з методикою виробника. Усі результати були статистично опрацьовані.
Наукова новизна отриманих результатів. Вперше встановлено концентрацію в сироватці крові нітрит аніону й ендотеліну1 у здорових новонароджених та немовлят віком одного двох місяців.
За допомогою комплексного обстеження немовлят з природженими вадами серця, проведеного в динаміці захворювання, вперше виявлено, що вміст нітрит аніону й ендотеліну1 у сироватці крові дітей раннього віку залежить від стану легеневого кровообігу. У немовлят з природженими вадами серця, які характеризуються збагаченим легеневим кровообігом, на фоні базисної та запропонованої терапії, концентрація нітрит аніону в сироватці крові з перебігом хвороби залишається практично незмінною, а рівень ендотеліну-1 стрімко зростає, в той час як у пацієнтів з природженими вадами серця, для яких є характерним обмежений легеневий кровообіг, спостерігається зниження рівня нітрит аніону і повільне зростання кількості ендотеліну-1 в динаміці.
Показано, що динаміка рівня ендотеліну1 та нітрит аніону в сироватці крові дітей з природженими вадами серця не залежить від ступеня недостатності кровообігу та не відрізняється у пацієнтів з синдромом Дауна та немовлят лише з природженими вадами серця.
Вперше для діагностики легеневої гіпертензії, зумовленої природженими вадами серця у новонароджених дітей запропоновано визначення маркерів дисфункції ендотелію.
Отримано нові дані про диференційоване використання інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту та блокаторів рецепторів до ангіотензину І у немовлят з природженими вадами серця, що характеризуються збагаченим легеневим кровообігом.
Практичне значення отриманих результатів. Встановлені кількісні показники нітрит аніону та ендотеліну1 здорових дітей, придатні для визначення дисфункції ендотелію як контрольні дані. Обґрунтовано доцільність використання виявлених маркерів дисфункції ендотелію як додаткової диференційної ознаки природжених вад серця у новонароджених. Рекомендовано включати в комплекс обстеження дітей з природженими вадами серця, що характеризуються збагаченим легеневим кровообігом дослідження концентрації нітрит аніону в динаміці, що дозволить прогнозувати характер перебігу легеневої гіпертензії. Враховуючи можливе пошкодження ендотеліоцитів малого кола кровообігу, у комплексному лікуванні природжених вад серця, що супроводжуються збагаченим легеневим кровообігом, до проведення хірургічної корекції, рекомендується застосовувати блокатор рецепторів до ангіотензину І у дозі 0,5 мг/кг на добу.
Результати роботи впроваджені у практичну діяльність відділення реанімації новонароджених (додаток А) і раннього дитинства КЗ «Львівська обласна дитяча клінічна лікарня «ОХМАТДИТ»» (додаток Б), неонатологічного відділення Львівського обласного державного перинатального центру (додаток В), науково практичного медичного центру дитячої кардіології та кардіохірургії Міністерства охорони здоров’я України (додаток Д), педіатричного відділення Сумської міської дитячої клінічної лікарні (додатокЕ).
Особистий внесок здобувача. Здобувачем самостійно проаналізовано патентну документацію, вітчизняну та зарубіжну науковомедичну літературу, обґрунтовано актуальність обраної теми і відповідність її сучасним тенденціям дитячої кардіології, визначено мету і завдання, а також об’єм та методи дослідження хворих. Автор дисертації особисто проводила підбір тематичних хворих, їх обстеження та стаціонарне лікування. При особистій участі здобувача виконувались інструментальні методи дослідження (ЕКГ, рентгенографія, ДЕхоКГ). Дисертант особисто проводила забір крові, лабораторне визначення, клінічне трактування показників дисфункції ендотелію. Самостійно проведено статистичну обробку отриманих результатів, їх аналіз, обговорення та подальше послідовне впровадження у практику. Автором запропоновано нові підходи до ранньої діагностики легеневої гіпертензії при природжених вадах серця і сформульовано практичні рекомендації для неонатологів, педіатрів і дитячих кардіологів щодо прогнозування перебігу ЛГ та додаткових діагностичних ознак ПВС у новонароджених. Оформлення всіх розділів дисертації та автореферату виконано самостійно.
Апробація результатів дисертації. Результати дослідження були представлені на V (ювілейній) та VI всеукраїнській науковопрактичній конференції «Актуальні питання дитячої кардіоревматології» (м. Євпаторія Крим, 2006 і 2007 рр.) [2, 45], ІV ЛьвівськоЛюблінській конференції «Сучасні аспекти експериментальної та клінічної біохімії» (м. Люблін, Польща,2006р.) [155], ІІІ конгресі педіатрів України «Сучасні проблеми клінічної педіатрії» (м. Київ, 2006 р.) [21]. Окремі розділи та основні положення дисертації доповідались на засіданнях відділення епідеміології вродженої та спадкової патології ДУ «Інституту спадкової патології» АМНУкраїни(2005 2007 р.р.).
Дисертаційну роботу розглянуто і рекомендовано до захисту на спільному засіданні Вченої Ради ДУ «Інституту спадкової патології» АМН України та кафедри пропедевтики дитячих хвороб Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького 26 червня 2007 р.
Публікації. За темою дисертації опубліковано 9 наукових праць, з них 5 журнальні статті в наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 4 тези доповідей в матеріалах конференцій.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної наукової задачі, що полягає у підвищенні ефективності надання медичної допомоги немовлятам з природженими вадами серця шляхом розробки критеріїв ранньої діагностики і прогнозування перебігу легеневої гіпертензії, а також оптимізації лікування на підставі дослідження маркерів дисфункції ендотелію.
1. У здорових дітей протягом першого місяця життя спостерігається значне зростання рівня нітрит аніону та помірне підвищення вмісту ендотеліну-1 в сироватці крові, що сприяє становленню фізіологічного системного і легеневого кровоплину.
2. Для новонароджених з природженими вадами серця характерна висока концентрація нітрит аніону та знижений рівень ендотеліну1 в сироватці крові у ранньому неонатальному періоді. Динаміка вмісту основних діагностичних маркерів дисфункції ендотелію, нітрит аніону та ендотеліну1 у сироватці крові, не залежить від ступеня важкості недостатності кровообігу, статі та супутньої генетичної патології (синдром Дауна).
3. У дітей з природженими вадами серця, що характеризуються збагаченим легеневим кровообігом, протягом першого місяця життя, рівень нітрит аніону в сироватці крові не змінюється, а концентрація ендотеліну1 значно зростає, що може бути обумовлено перевантаженням малого кола кровообігу надмірним об’ємом крові. Досягнення оптимального тонусу судинної стінки в системі легеневої артерії відбувається за рахунок сповільненого синтезу вазодилятаторів та активації утворення речовин з вазоконстрикторним ефектом.
4. У дітей з природженими вадами серця, які характеризуються збідненим легеневим кровообігом, протягом першого місяця життя рівень нітрит аніону у сироватці крові знижується, а кількість ендотеліну1 незначно зростає. Концентрація цих маркерів функціональної активності ендотелію в одно двомісячному віці є суттєво нижчою від їх рівня у здорових дітей.
5. Відсутність значного зростання концентрації нітрит аніону (не більше, ніж на 22 % від величини, визначеної в перші чотири дні життя) у сироватці крові дітей з природженими вадами серця, які характеризуються збагаченим легеневим кровообігом, свідчить про вірогідно вищий ризик швидкого прогресування легеневої гіпертензії.
6. Використання у комплексному лікуванні немовлят з вторинною легеневою гіпертензією блокатору рецепторів до ангіотензину І (лозартану) порівняно із застосуванням інгібітору ангіотензинперетворюючого ферменту (каптоприлу) забезпечує досягнення кращих клінічних результатів, сповільнюючи розвиток недостатності кровообігу і створюючи можливість для своєчасної корекції вади серця.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Доцільно впровадити в практику роботи спеціалізованих неонатологічних відділень визначення концентрації нітрит аніону та ендотеліну1 в сироватці крові новонароджених з клінічними ознаками природжених вад серця. Рівень в сироватці крові нітрит аніону понад 1,0 мкмоль/л та концентрація ендотеліну 1 менше 0,2 фмоль/мл, є додатковою диференційною ознакою природжених вад серця у новонароджених.
2. Включити в комплекс обстеження дітей з природженими вадами серця, що характеризуються збагаченим легеневим кровообігом, дослідження концентрації нітрит аніону в сироватці крові в динаміці (що місяця), що дасть можливість прогнозувати характер перебігу легеневої гіпертензії. Пацієнтів з незначним збільшенням цього показника (не більше, ніж на 22 % від його величини в періоді новонародженості) відносити до групи ризику швидкого прогресування легеневої гіпертензії.
3. Дітям зі встановленим діагнозом природженої вади серця, яка характеризується збагаченим легеневим кровообігом, з метою скорішої стабілізації гемодинаміки, скорочення передопераційного періоду та зменшення тривалості перебування пацієнта в стаціонарі доцільно призначати лозартан у добовій дозі 0,5 мг/кг. Використання цього препарату лише один раз у добу є більш зручним для батьків пацієнтів з природженими вадами серця.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Авраменко І. Ю.Роль дисфункції ендотелію при вроджених вадах серця у дітей раннього віку / І. Ю. Авраменко // Вісник Сумського державного університету. 2007. № 2. С. 67 71.
2 . Авраменко І. Ю. Концентрація маркерів дисфункції ендотелію в сироватці крові новонароджених з вродженими вадами серця / І.Ю.Авраменко, Р.Я.Ковальський, М. В. Децик // Таврический медико биологический вестник. 2007. Т. 10, № 2. С. 105.
3. Авраменко І. Ю. Роль ендотеліну 1 як маркера дисфункції ендотелію при вроджених вадах серця у дітей раннього віку / І.Ю.Авраменко // Одеський медичний журнал. 2007. № 3. С. 38 41.
4. Агапитов Л. И., Белозеров Ю.М. Эндотелийзависимая вазодилятация у детей с легочной гипертензией / Л. И. Агапитов, Ю. М. Белозеров // Всероссийский конгресс «Детская кардиология 2004”: Тез. М., 2004. С. 5.
5. Андрухов О. Я. Механізм впливу оксиду азоту на чутливість скорочувального апарату гладеньких м’язів до Са2+ / О. Я. Андрухов, В.Ф. Сагач // Фізіол. журн. 2001. Т. 47, № 5. С. 41 46.
6. Беленков Ю. Н. Эндотелиальная дисфункция при сердечной недостаточности: возможности терапии ингибиторами ангиотензинпревращающего фермента / Ю. Н. Беленков, В.Ю.Мареев, Ф. Т. Агеев // Кардиология. 2001. № 5. С. 100 104.
7. Белозеров Ю. М. Первичная легочная гипертензия у детей / Ю.М.Белозеров, Л. И. Агапитов // Рос. вестник перинатологии и педиатрии. 2005. № 2. С. 7 13.
8. Белоконь Н. А., Кубергер М. Б. Болезни сердца и сосудов у детей : руководство для врачей в двух томах / Н. А. Белоконь, М. Б. М. : Медицина, 1987. Т. 1. 447с.
9. Бондаренко В. М. Антимикробная активность окиси азота и ее роль в инфекционном процессе / В. М. Бондаренко, Н. А. Виноградов, В.В.Малеев // Журн. микробиол. 1999. № 5. С. 67 72.
10. Бочков Н. П. Медицинская генетика / Н. П. Бочков, А. Ф.Захаров, В.И.Иванов М. : Медицина, 1984. С. 217 237.
11. Брюне Б. Апоптотическая гибель клеток и оксид азота: механизмы активации и антагонистические сигнальные пути / Б. Брюне , К. Сандау, А. фон Кнетен // Биохимия. 1998. Т. 63, № 7. С. 966 975.
12. Бужієвська Т. І. Основи медичної генетики / Бужієвська Т. І. К. : Здоров’я, 2001. 136 с.
13. Ванин А. Ф. Взаимопревращение двух возможных форм эндотелиально го фактора релаксации сосудов S нитроцистеина и динитрозольного комплекса железа с цистеином / А. Ф. Ванин // Биофизика. 1993. Т. 13, № 1. С. 110 115.
14. Ванин А. Ф. Оксид азота в биологии: история, состояние и перспективы исследований / А. Ф. Ванин // Биохимия. 1998. Т. 63, № 7. С. 867 869.
15. Виноградов Н. А. Антимикробные свойства окиси азота и регуляция ее биосинтеза в макроорганизме / Н. А. Виноградов // Антибиотики и химиотерапия 1998. Т. 43, № 2. С. 24 29.
16. Волосовець О. П. Патогенетична роль оксиду азоту та ендотеліальної дисфункції в розвитку захворювань серцево судинної системи у дітей / О.П.Волосовець, С. П. Кривопустов, Т. С. Мороз // Здороье ребенка. 2007. № 2. С. 33 38.
17. Волосовець О. П. Оксидантний стрес як причина ендотеліальної дисфункції у дітей / О. П. Волосовець, С. П. Кривопустов, Т.С.Остапчук // Таврический медико биологический вестник. 2006. Т. 9, № 2. С. 24 25.
18. Выявление и оценка депо NO в организме бодрствующей крысы / С.Ю.Машина, А. Ф. Ванин, В. А. Сереженков [и др.] // Бюл. эксперим. биологии и медицины. 2003. Т. 136, № 7. С. 32 36.
19. Галдіна І. М. Клініко ехокардіографічні критерії діагностики серцевої недостатності у дітей раннього віку : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14. 01. 10. «Педіатрія» / І. М. Галдіна. Х., 2004. 20 с.
20. Гаррен А. К. Ф. Универсальная и комплексная энзимология синтазы оксида азота ( обзор ) / А. К. Ф. Гаррен, Б. Майер // Биохимия. - 1998. Т. 63, №7. - С. 870 - 880.
21. Гнатейко О.З. Оксид азоту як маркер дисфункції ендотелію при вроджених вадах серця у дітей / О. З. Гнатейко, І. Ю. Авраменко, Л.М.Куновська // Сучасні проблеми клінічної педіатрії: Матеріали ІІІ конгресу педіатрів України, м. Київ. К., 2006. С. 23 24. 87
22. Гнатейко О. З. Зміна маркерів дисфункції ендотелію в сироватці крові новонароджених із вродженими вадами серця / О. З. Гнатейко, І.Ю.Авраменко, Л. М. Куновська // Перинатология и педиатрия. 2007. Т.1, № 29. С. 11 13.
23. Гнатейко О. З. Зміна рівня метаболітів оксиду азоту в сироватці крові при вроджених вадах серця у новонароджених дітей / О.З.Гнатейко, О.Я.Скляров, І. Ю. Авраменко // Педіатрія акушерство гінекологія. 2006. № 4. С. 11 13.
24. Гуревич К. Г. Оксид азота: биосинтез, механизмы действия, функции / К.Г.Гуревич, Н. Л. Шимановский // Вопросы биол. мед. и фармацевт. химии. 2000. - № 4. С. 16 22.
25. Данилович Ю. В. Взаимосвязь образования NO и H2O2 и их роль в регуляции ионного гомеостаза клеток / Ю. В. Данилович // Укр. біохім. журн. 2001. Т. 73, № 3. С. 5 20.
26. Депонирование оксида азота в кровеносных сосудах in vivo / Б.В.Смирин, А.Ф. Ванин, И. Ю. Малышев [и др.] // Бюл. эксперим. биол. и мед. 1999. Т. 127, № 6. 629 632.
27. Досенко В. Є. Метод оцінки функціонального значення алельних варіантів гена ендотеліальної NO синтази / В. Є. Досенко // Лабораторна діагностика. 2005. Т. 2, № 32. С. 47 52.
28. Дослідження ролі ендотелій залежних факторів у реалізації кардіогенних рефлексів за нормальних і патологічних умов / О.О.Мойбенко, В.Б.Павлюченко, В. В. Даценко [та ін.] // Фізіол. журн. 2000. Т. 46, № 2 С. 19 32.
29. Експресія іNOS та активність іNOS та сNOS у лівому та правому шлуночках при ішемії реперфузії ізольованого серця щурів / О.Ю.Гарматина, А.Г.Портниченко, О. О. Мойбенко [та ін.] // Фізіол. журн. 2003. Т. 49, № 1. С. 13 17.
30. Жарова Е. А. Эндотелин. Физиологическая активность. Роль в сердечно сосудистой патологии / Е. А. Жарова, О. Н. Горбачова, Е.Л. Насонов // Терапевт. архив 1990. № 8. С. 140 145.
31. Животовская Р. Г. Применение монооксида азота при врожденных пороках сердца с легочной гипертензией / Р. Г. Животовская, В.В.Лазоришенец, Г.В.Кнышов // Укр. кардиол. журн. 2001. №4. С.110 114.
32. Журавлева И. А. Роль окиси азота в кардиологии и гастроэнтерологии / И.А.Журавлева, И. А. Мелентьев, Н.А.Виноградов // Клинич. медицина. 1997. Т. 75, № 4. С. 18 21.
33. Залесский В. Н. Апоптоз при ишемии и реперфузии миокарда / В.Н.Залесский, Т. Н. Гавриленко, А. А. Фильченков // Врачеб. дело. 2002. № 1. С. 8 15.
34. Затейщиков А. А. Эндотелиальная регуляция сосудистого тонуса: методы исследования и клиническое значение / А. А. Затейщиков, Д.А.Затейщиков // Кардиология. 1998. № 9. С. 68 80.
35. Зима О. В. Механізм дії оксиду азоту на кальцієві та калієві канали електрозбудливої мембрани гладеньком’язових клітин : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. біол. наук / О. В. Зима. К., 1998. 22 с.
36. Зміни концентрації NO2- в біологічних рідинах при захворювання на рак шлунка / О. Я. Скляров, І. П. Федорович, В. М. Коробов [та інші] // Медична хімія. 2004. Т. 6, № 3. С. 55-57.
37. Значение химических свойств оксида азота для лечения онкологических заболеваний / Д. А. Винк, И. Р. Водовоз, Дж. А. Кук [и др.] // Биохимия. 1998. Т.63, №7. С.948-957.
38. Ивашкин В. Т. Оксид азота в регуляции функциональной активности физиологических систем / В. Т. Ивашкин, О.М.Драпкина // Рос. журн. гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. 2000. № 4. С. 16 20.
39. Карпюк В. Б. Лабораторный мониторинг состояния нитроксидергической вазорелаксации при субарахноидальном кровоизлиянии / В. Б. Карпюк, Ю.С.Черняк, М. Г. Шубин // Клинич лаб. диагностика. 2000. - № 5. С. 16 18.
40. Кіселик І. О. L аргінін та сполуки оксиду азоту у хворих на вірусні гепатити. Теоретичні та практичні аспекти їх дослідження : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14. 01. 13 «Інфекційні хвороби»/ І. О. Киселик. К., 2003. 20 с.
41. Комаров Ф. И. К проблеме управления биоритмами оргпнизма / Ф.И.Комаров, С. И. Рапопорт, Н. К. Малиновская // Клинич. медицина. 1996. № 8. С. 4 6.
42. Корж А. Н. Патогенетические и терапевтические аспекты ендотелиальной дисфункции при хронической сердечной недостаточности / А. Н. Корж // Кровообіг та гомеостаз. 2003. №2. С. 16 21.
43. Корж А. Н. Современные представления о структуре, функции и биологической роли сосудистого эндотелия / А. Н. Корж // Междунар. мед. журн. 2003. № 1. С. 130 134.
44. Коркушко О. В. Эндотелиальная дисфункция. Клинические аспекты проблемы / О. В. Коркушко, В. Ю. Лишневская // Кровообіг та гомеостаз. 2003. №2. С. 4 15.
45. Короляк О. Я. Рівень сироваткових метаболітів оксиду азоту в новонароджених з вродженими вадами серця / О. Я. Короляк, Р.Я.Ковальський, І. Ю. Авраменко // Таврический медико биологический вестник. 2006. Т. 9, № 2. С. 113. 85
46. Кривопустов С. П. Деякі найбільш поширені вроджені вади серця у дітей / С.П. Кривопустов // Таврический медико биологический вестник. 2007. Т. 10, № 2. С. 79 83.
47. Лагодич Т. С. Вплив донаторів оксиду азоту на скоротливу функцію міокарда / Т. С. Лагодич // Фізіол. журн. 2001. Т. 47, № 1. С. 34 37.
48. Лишманов Ю. Б. Роль опиоидной системы в адаптации организма и зашите сердца при стрессе / Ю. Б. Лишманов, Л. Н. Маслов, Т.В.Ласукова // Успехи физиол. наук. 1997. Т. 29, № 1. С. 75 96.
49. ЛогвиненкоН.Г. Роль эндотелинов в прогрессировании хронического гломерулонефрита / Н. Г. Логвиненко, И. В. Мухин, Э.А. Мухина // Врач. практика. 2001№2. С. 4047.
50. Лопач С. Н. Статистические методы в медикобиологических исследованиях с использованием EXCEL : практ. пособие / С.Н.Лопач. К., 2000. 320 с.
51. Лутай М. И. Дисфункция эндотелия при ишемической болезни сердца: значение и возможные пути коррекции. Часть 1: Эндотелий универсальный регулятор функции сердечно сосудистой системы / М.И. Лутай, В.А.Слободской // Укр. кардіол. журн. 2001. № 3. С. 79 83.
52. Маеда Х. Оксид азота и кислородные радикалы при инфекции, воспалении и раке / Х. Маеда, Т. Акаике // Биохимия. 1998. Т. 63, №7. С. 1007 1019.
53. Мазур Н. А. Дисфункция эндотелия, монооксид азота и ишемическая болезнь сердца / Н. А. Мазур // Терапевт. архив. 2003. № 3. С. 84 86.
54. Майданник В. Г. Фізіологічна роль оксиду азоту в дитячому організмі / В.Г.Майданник, А. В. Малкоч // Педіатрія акушерство гінекологія. 1998. № 6. С. 51 56.
55. Малая Л. Т. Эндотелийзависимые механизмы в обосновании комбинированой терапии стенокардии ингибиторами ангиотензинпревращаюшего фермента и нитратами / Л. Т. Малая, А.Н.Корж // Журн. АМН України. 1998. Т. 4, №4. С. 621 629.
56. Малая Л. Т. Эндотелиальная дисфункция при патологии сердечно сосудистой системы / Л. Т. Малая, А. Н. Корж, Л. Б. Балковая Х., 2000. 432 с.
57. Малышев И. Ю. Введение в биохимию оксида азота. Роль оксида азота в регуляции основных систем организма / И. Ю. Малышев // Рос. журн. гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. 1999. № 1. С. 49 55.
58. Малышев И. Ю. Стресс, адаптация и оксид азота / И. Ю, Малышев, Е.Б.Манухина // Биохимия. 1998. Т. 63, № 7. С. 992 1006.
59. Марков Х. М. Роль оксида азота в патогенезе болезней детского возраста / Х.М. Марков // Рос. вестн. перинатол. и педиатрии. 2000. № 4. С. 43 47.
60. Марков Х. М. О биорегуляторной системе L аргинин оксид азота / Х.М.Марков // Пат. физиология 1996. № 1. С. 34 43.
61. Марков Х. М. Оксид азота и оксид углерода новый класс сигнальных молекул / Х. М. Марков // Успехи физиол. наук. 1996. № 4. С. 30 43.
62. Марков Х. М. Оксид азота при первичной артериальной гипертензии и гипотензии у детей и подростков / Х. М. Марков, А. Г. Кучеренко, И.А.Домбровская // Материалы Всерос. научно практ. конф. «Актуальные проблемы детской кардиологии». М., 1998. С. 35 37.
63. Мартынюк Т.В. Современные подходы к медикаментозному лечению легочной гипертензии / Т. В. Мартынюк, И. Д. Коносова, И.Е. Чазова // Consilium medicum. 2003. № 5. С. 5.
64. Механізми дії оксиду азоту на серцево судинну систему та патогенетичне лікування захворювань серцево судинної системи / В.В.Фролькіс, В. В. Безруков, Л. Т. Мала [та ін.] // Кровообіг та гомеостаз. 2003. № 2. С. 42 53.
65. Мойбенко О. О. Роль нових ендогенних регуляторів в розвитку патологічних процесів у серцево судинній системі / О. О. Мойбенко // Буковинський мед. вісник. 1998. Т. 2, № 2. С. 11 20.
66. Мойбенко А. А. Роль оксида азота в регуляторной саморегуляции кровообращения / А. А. Мойбенко, В. Б. Павлюченко, В. В. Даценко // Досягнення біології та медицини. 2003. Т. 1, № 1. С. 72 79.
67. Мойбенко А. А. Имунные нарушения деятельности сердечно сосудистой системы / А. А. Мойбенко, В. Ф. Сагач К. : Наук. думка, 1992. 202 с.
68. Мощич П. С. Легенева гіпертензія у дітей / П. С. Мощич, Г. Г. Шеф // Мистецтво лікування. 2003. № 3. С. 12 18.
69. Мурадян Х. К. Апоптоз и старение / Х. К. Мурадян // Пробл. старения и долголетия. 1999. Т. 8, № 1. С. 85 102.
70. Оксид азота и адаптация к гипоксии / Е. Б. Манухина, С.Ю.Машина, Б.В.Смирин [и др.] // Фізіол. журн. 2001. Т. 47, № 1. С. 28 35.
71. Оксид азота и перекисное окисление липидов как факторы эндогенной интоксикации при неотложных состояниях / П. П. Голиков, Н.Ю.Николаева, И. А. Гавриленко [и др.] // Пат. физиология и эксперим. терапия. 2000. №2. С. 6-9.
72. Оксид азота и перекисное окисление липидов как факторы эндогенной интоксикации при неотложных состояниях / П. П. Голиков, Н.Ю.Николаева, И. А. Гавриленко [и др.] // Пат. физиология и эксперим. терапия. 2000. № 2. С. 6 9.
73. Опоидные механизмы регуляции ритма сердца / [ В. А. Алмазов, Е.В.Шляхто, Т. Н. Соллертинская [и др.] Краснодар, 1996. 18 с.
74. Особенности синтеза оксида азота у больных инфарктом миокарда / О.М. Драпкина, О. О. Задорожная, В. Т. Ивашкин [и др.] // Клинич. медицина. 2000. Т. 78, № 3 С. 19 23.
75. Патофізіологічні аспекти генетичного поліморфізму ендотеліальної NO синтази / В. Є. Косенко, В. Ю. Загорій, О. М. Мойбенко [та ін.] // Фізіол. журн. 2002. Т. 48, № 6. С. 86 102.
76. Петрищев Н. Е. Функциональное состояние эндотелия при ишемии реперфузии ( обзор литературы ) / Н. Е. Петрищев, Т. Д. Власов // Рос. физиол. журн. 2000. Т. 86, № 2. С. 148 163.
77. Подзолков В. И. Эндотелины и их роль в генезе артериальных гипертоний / В.И.Подзолков, А. Е. Удовиченко // Терапевт. архив. 1996. № 5. С. 81 84.
78. Поливода С. Н. Дисфункция сосудистого эндотелия при гипертонической болезни от клинических проявлений к внутриклеточным механизмам формирования / С. Н. Поливода, А.А.Черепок // Кровообіг та гомеостаз 2003 № 2. С. 60 64.
79. Поливода С. Н. Роль оксидативного стресса в нарушении метаболизма азота оксида при гипертонической болезни / С.Н.Поливода, А.А.Черепок // Серце і судини. 2004. № 1. С. 39 43.
80. Порушення ендотелій залежних судинних реакцій, аргіназного та NO синфазного шляхів обміну L аргініну при артеріальній гіпертензії / В.Ф.Сагач, О. В. Базілюк, А. В. Коцюба [та ін.] // Фізіол. журн. 2000. Т.46, № 3. С. 3 13.
81. Постанов Ю. В. Первичная гипертензия как патология клеточніх мембран / Ю. В. Постанов, С. Н. Орлов М. : Медицина, 1987. 189 с.
82. Применение антагонистов кальция и изменение состояния NO системы у больных с артериальной гипертензией / Е. А. Митченко, Н. М. Гулая, А.П.Викторов [и др.] // Укр. кардіол. журн. 2000. № 1 2. С. 49 55.
83. Раевский К. С. Оксид азота новый физиологический мессенджер: возможная роль при патологии центральной нервной системы / К.С.Раевский // Бюл. эксперим. биол. и мед. 1997. Т.123, №5. С. 484-490.
84. Реутов В. П. Цикл окиси азота в организме млекопитающих / В.П.Реутов // Успехи биол. химии. 1995. №. 35. С. 189 228.
85. Роль метаболизма оксида азота в кардиологической патологи / Т.В.Звягина, Е. А. Губанова, Т. В. Аникеева [и др.] // Запорожский мед. журн. 2002. № 6. С. 62 65.
86. Роль оксида азота в регуляции микроциркуляции и агрегатного состояния крови / А. Й. Гоженко, С. Г. Котюжинская, А.Л.Котюжинский [и др.] //Укр. мед. альманах. 2000. Т. 3, №1. С. 197 200.
87. Роль оксида азота и кислородных свободных радикалов в патогенезе артериальной гипертензии / Е. Б. Манухина, Н. П. Лямина, П.В.Долотовская [и др.] // Кардиология. 2002. № 11. С. 73 84.
88. Сагач В. Ф. Ендотелій та порушення кровообігу / В. Ф. Сагач // Фізіол. журн. 1996. Т. 44, № 3 4. С. 68 72.
89. Сагач В. Ф. Ендотелін і серцево судинна система / В. Ф. Сагач // Фізіол. журн. 1998. Т. 44, № 1 2. С. 103 109.
90. Сагач В. Ф. Вивчення ролі оксиду азоту у змінах споживання кисню та кисневої вартості роботи серцевого м’яза / В. Ф. Сагач, Т. В. Шиманська, С.М. Надточій // Фізіол. журн. 2000. Т. 46, № 2. С. 33 40.
91. Северина И.С. Растворимая гуанилатциклаза в молекулярном механизме физиологических эффектов оксида азота / И. С. Северина // Биохимия. 1998. Т. 63, №7. С. 939 947.
92. Серкова В. Эндотелины и их роль в генезе артериальных гипертензий / В.Серкова, Н. Горобец // Ліки України. 2005. № 5. С. 119 122.
93. Скорочувальна функція судин при артеріальній гіпертензії різного генезу та її корекція за допомогою фосфатидилхолінових ліпосом / А.І.Соловйов, С.М.Тишкін, А. С. Хромов [та ін.] // Фізіол. журн. 2002. Т. 48, № 6. С.11 18.
94. Соловьев А. И. Клеточные механизмы артериальной гипертензии / А.И.Соловьев // Лікування та діагностика. 2002. № 1. С. 9 13.
95. Соловьев А. И. Фармакология и токсикология оксида азота / А.И.Соловьев, А. В. Стефанов // Соврем. пробл. токсикологии. 1998. № 1. С. 35 38.
96. Сорокин Д. Ю. Нитрификация в тканях млекопитающих / Д.Ю.Сорокин // Успехи соврем. биологии. 1991. Т. 3, № 2. С. 202 -206.
97. Сорокин Е. В. Статины, эндотелий и сердечно сосудистый риск / Е.В.Сорокин, Ю. А. Карпов // Рус. мед. журн. 2001. № 9. С. 47 52.
98. Стан здоров’я дітей та підлітків в Україні та надання їм медичної допомоги за 2005 рік : статистичний довідник / МОЗ України. К. : Центр медичної статистики МОЗ України, 2006. С. 12 18.
99. Старшинська О. Л. Генотип гена рецептора ангіотензину ІІ 1 го типу як фактор впливу на функцію ендотелію судин / О.Л.Старшинська, В.М.Жебель // Кровообіг та гомеостаз. 2005. № 3 4. С. 49 55.
100. Статистичний довідник показників стану здоров’я населення та діяльності лікувально профілактичних установ Львівської області за 2005 рік. Львів, 2006. С. 31, 38.
101. Стокле Ж. К. Гиперпродукция оксида азота в патофизиологии кровеносных сосудов / Ж. К. Стокле, Б. Мюлле, Р. Андриащитова // Биохимия. 1998. Т.63, вып. 7. С. 976-983.
102. Сучасні уявлення про механізми впливу гіпоксії на тонус кровоносних судин / І. В. Кізуб, О. О. Павлова, В. Ф. Сагач [та ін.] // Фізіол. журн. 2002. Т.48, № 1. С. 112 122.
103. Ткаченко М. М. Оксид азоту та судинна регуляція / М. М. Ткаченко // Журн. АМН України. 1997. Т. 3, № 2. С. 241 254.
104. Тэйлор Б. С. Индуцибельная синтаза оксида азота в печени: регуляция и функции: Обзор / Б. С. Тэйлор, Л. Х. Аларсон, Т.Р.Биллиар // Биохимия. 1998. Т. 63, № 7. С. 905 923.
105. Уразаев А. Х. Физиологическая роль оксида азота / А. Х. Уразаев, А.Л.Зефиров // Успехи физиологических наук. 1999. Т. 30, №1. С. 54 72.
106. Участие оксида азота в управлении респираторной активностью в ранний постнатальный период / Д. В. Волгин, В. А. Майский, М.М.Середенко [и др.] // Архив клинич. и эксперим. медицины. 2000. Т. 9, № 1. С. 47 49.
107. Хайтович М. В. Мітохондріальна недостатність у дітей з вегетативними дисфункціями: діагностика та лікування : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора мед. наук : спец. 14. 01. 10 «Педіатрія» / М. В. Хайтович Київ, 2006. 36 с.
108. Циклические превращения оксида азота в организме млекопитающих / [В.П.Реутов, Е. Т. Сорокина, В. Е. Охотин, Н.С.Косицын ] М. : Наука, 1997. 156 с.
109. Частота алельного полиморфизма гена эндотелиальной NO синтазы у больных с острым коронарным синдромом в украинской популяции / В.Е.Досенко, Я. М. Лутай, В. Ю. Загорий [и др.] // Цитология и генетика. 2005. № 2. С. 10 18.
110. Чоп’як В. В. Ендотеліоцит: фізіологія та патологія / В. В. Чоп’як, Г.О.Потьомкіна, І. В. Вальчук // Серце і судини. 2004. № 1. С. 105 108.
111. Шабалов Н. П. Неонатология : учебное пособие / Н. П. Шабалов М. : Медицина, 1998. 320 с.
112. Шевченко Н. А. Эндотелий магистральных сосудов и его место в системе тканей / Н. А. Шевченко // Архив. анатомии, гистол. и эмбриол.. 1967. №13. С. 3 18.
113. Шестакова М. В. Дисфункция эндотелия причина или следствие метаболического синдрома / М. В. Шестакова // Рус. мед. журн. 2001. №2. С. 88
114. Abnormal aortic valve development in mice lacking endothelial nitric oxide synthase / T. C. Lee, Y. D. Zhao, D. W. Courtman [et al.] //.Circulation. 2000. Vol. 101, № 20. P. 2345 2348.
115. Analysis of nitrite and nitrate in biological fluids / L. C. Green, D.A.Wagner, J.Glogowski [et al.] // Ann. Biochem. 1982. Vol. 126, №1. P. 131 138.
116. Anatomic heterogeneity of vascular aging: role of nitric oxide and endothelin / M.Barton, F.Cosentino, R.P.Brandes, [et al.] // Hypertension. 1997. Vol. 30, №4. P.817 824.
117. Angus J. A. Interpretation of the acetylcholine test of endothelial cell dysfunction in hypertension / J. A. Angus, M. J. Lew // J. Hypertension. 1992. Vol. 10, № 7. Р. 179 186.
118. Augmented vasoreactivity in adult life associated with perinatal vascular insult / C.Sartori, Y. Alleman, L. Trueb [et al.] // Lancet. 1999. Vol. 353, № 9171. P. 2205 2207.
119. Beghetti M. Congenital heart disease and pulmonary hypertension / M.Beghetti // Rev. Port. Cardiol. 2004. №. 23. P. 273 281
120. Blak S. M., Johengen M. J., Soifer S. J. Coordinated regulation of genes of the nitric oxide and endothelin patways during the development of pulmonary hypertension in fetal lambs / S. M. Blak, M. J. Johengen, S.J.Soifer // Pediatric Research. 1998. Vol. 44, № 6. P. 821 830.
121. Bonnie A. S. Cardiovascular genetics redefining the role of the clinical geneticist / A. S. Bonnie // Progress Pediatric Cardiol. 2003. Vol. 18, № 2. P. 105 110.
122. Born G., Schwartz C. Vascular endothelium / G. Born, C. Schwartz. Stuttgart: Schattauer., 1997. 390 p.
123. Bosentan therapy for pulmonary arterial hypertension / L. J. Rubin, D.B.Badesch, R. J. Barst [et al.] // N. Engl. J. Med. 2002. № 346. P. 896 - 903.
124. Boughman J. A. Familial risk of congenital heart disease assessed in a population based epidemiology study / J. A. Boughman, K. A. Berg, J.A.Asternborski // Amer. J. Med. Genet. 1987. № 26. P. 839 849.
125. Cai H. Endothelial dysfunction in cardiovascular diseases: the role of oxidant stress / H. Cai, D. O. Harrison // Circ. Res. 2000. № 87. P. 840 844.
126. Captopril in infants for congestive heart failure secondary to a large ventricular left to right shunt / M. Montigny, A. Davignon, F. Jean Claude [et al.] // Amer. J. Cardiol. 1989. № 63. P. 1989.
127. Carter C. O. The ethiology of the common congenital malformations / C.O.Carter // Medical genetics: Proc. of the Symp. Debrecen Hajduszoboszlo, Hungary, 27 29.IV. 1976. Amsterdam. Oxford, 1977. P. 401 409.
128. Castsigne A. Renin-angiotensin-angiosterone system and heart failure :therapeutic aspects / A. Castsigne, S. Benaceraff // Therapia. 1998 . № 53. P. 285 289.
129. Celermajer D. S. Impairment of endothelium dependent pulmonary artery relaxation in children with congenital heart disease and abnormal pulmonary hemodynamics / D. S. Celermajer, S. Cullen, J. E. Deanfield // Circulation. 1993. № 87. P. 440 446.
130. Changes in urinary nitrate and nitrite during treatment of ulcerative colitis / K.Sascjima, Y. Yoshida, S. Yinakado [et al.] // Digestion.