РОМАНЮК Роман Васильович. ВИНИКНЕННЯ, ЗМІНА ТА ПРИПИНЕННЯ ТРУДОВИХ ПРАВОВІДНОСИН З СУДДЯМИ

Краткое описание

РОМАНЮК Роман Васильович. Назва дисертаційної роботи: "ВИНИКНЕННЯ, ЗМІНА ТА ПРИПИНЕННЯ ТРУДОВИХ ПРАВОВІДНОСИН З СУДДЯМИ"

CХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
РОМАНЮК РОМАН ВАСИЛЬОВИЧ
Прим. № ____
УДК 349.2
ДИСЕРТАЦІЯ
ВИНИКНЕННЯ, ЗМІНА ТА ПРИПИНЕННЯ ТРУДОВИХ
ПРАВОВІДНОСИН З СУДДЯМИ
12.00.05 – трудове право;
право соціального забезпечення
(081 – Право)
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
__________________________________
(підпис, ініціали та прізвище здобувача)
Науковий керівник –
кандидат юридичних наук, доцент
Котова Любов В’ячеславівна
Київ – 2018

ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………...................................................3
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ КАДРОВОГО
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СУДОВОЇ ВЛАДИ………………………………………...11
1.1 Нормативно-правова регламентація порядку формування корпусу
суддів………………………………………………………………………………11
1.2 Система вимог до кандидата на посаду судді…………………………...….32
1.3 Проблеми професійної підготовки кандидатів на посаду судді……..….....54
Висновки до розділу 1……………………………………………………………68
РОЗДІЛ 2 ВИНИКНЕННЯ ТА ЗМІНА ТРУДОВИХ ПРАВОВІДНОСИН ІЗ
СУДДЯМИ…………………………………………...............................................70
2.1 Умови та підстави виникнення трудових правовідносин із суддями……..70
2.2 Порядок добору та призначення на посаду судді…………………………..90
2.3 Підстави зміни трудових правовідносин суддів…………………………...116
Висновки до розділу 2…………………………………………………………...131
РОЗДІЛ 3 ПРИПИНЕННЯ ТРУДОВИХ ПРАВОВІДНОСИН СУДДІВ...135
3.1 Загальні підстави та процедура припинення повноважень судді………...135
3.2 Спеціальні підстави та процедура звільнення судді з посади…………….160
3.3 Юридичні гарантії при звільненні та припиненні повноважень суддів….176
Висновки до розділу 3………………………………………………………...…199
ВИСНОВКИ………………………………………………………………….….203
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………212
ДОДАТОК…………………….…………………………………………………237

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертаційному дослідженні представлене теоретичне узагальнення
та нове вирішення наукового завдання, що полягає у вдосконаленні правових
засад та нормативно-правового регулювання механізму виникнення, зміни та
припинення трудових правовідносин суддів у контексті судової реформи.
Основними науковими і практичними результатами роботи є такі висновки і
пропозиції:
1. Суддівський корпус України – це сукупність осіб, що здійснюють
правосуддя, – суддів та у визначених випадках присяжних. Вужчим за
змістом слід вважати поняття «корпус професійних суддів», куди слід
віднести лише суддів, які відповідно до вимог Закону України «Про
судоустрій і статус суддів» пройшли професійний відбір та трудовою
функцією яких є здійснення правосуддя.
2. Нормативно визначені вимоги до кандидатів на посаду судді
потребують удосконалення на основі використання міжнародних стандартів.
Добір суддів повинен проходити з урахуванням індивідуальних особливостей
претендента на зайняття відповідної посади, його професійних, ділових
якостей. Запропоновано передбачити диференційований граничний вік
кандидата на посаду судді залежно від наявності чи відсутності відповідного
юридичного стажу: наукового, практичного, педагогічного.
Запропоновано внести зміни до п. 6 ст. 69 Закону України «Про
судоустрій і статус суддів» та викласти його у такій редакції: «Стажем
професійної діяльності у сфері права для цілей цього закону є час фактичної
професійної діяльності особи за спеціальністю після здобуття нею вищої
юридичної освіти».
3. В аспекті такої обмежувальної вимоги щодо кандидата на посаду
судді як наявність незнятої чи непогашеної судимості запропоновано
встановити виняток – судимість за корупційні правопорушення, яка повинна
204
бути підставою для обмеження участі таких осіб у доступі до здійснення
правосуддя.
Рекомендується систематизувати перелік властивостей та якостей,
якими повинен володіти кандидат на посаду судді, сформувавши та
нормативно закріпивши професіограму судді з метою використання при
доборі кандидатів на посаду суддів України. Визначення моральних якостей
для кандидата на посаду судді запропоновано встановити більш чітко, за
аналогією із вимогами до педагогічних працівників, що закріплені у Законі
України «Про освіту».
4. З метою підвищення ефективності результатів спеціальної
підготовки кандидатів на посаду судді необхідно розробити довгострокову
програму підготовки суддівських кадрів і удосконалити існуючу науковометодичну базу для підготовки суддів у Національній школі суддів України.
Обґрунтовано, що ефективною формою навчання для кандидатів на
посаду судді є лише очна форма, тому заочну доцільно передбачити в
законодавстві лише для осіб, які проходять перепідготовку або підвищення
кваліфікації. Запропоновано збільшити строк спеціалізованої професійної
підготовки, встановивши його диференціацію: для осіб, які мають
професійний досвід, пов’язаний із судовою діяльністю, – 1 рік, для осіб без
спеціального досвіду роботи – 2 роки.
5. Трудові правовідносини суддів виникають під впливом сукупності
юридичних фактів (фактичного складу), серед яких трудовий договір не має
вирішального значення.
Поділ юридичних фактів на умови та підстави проводиться за
критерієм їх значимості для спричинених ними правових наслідків. Умовами
виникнення трудових правовідносин із суддями виступають закріплені
нормативно правові вимоги до суддів та нормативний порядок їх
призначення на посади. Підставами виникнення трудових правовідносин із
суддями є те головне, на чому ґрунтуються такі правовідносини, тобто
відповідні юридичні факти.
205
До юридичних фактів-підстав виникнення трудових правовідносин із
суддями віднесено наступні: 1) Указ Президента України про призначення
судді на посаду, який є оформленням трудового договору судді; 2)
зарахування судді до штату відповідного суду на підставі трудового
договору, який із суддями укладається в усній формі.
До юридичних умов виникнення трудових правовідносин належать
такі: 1) заява кандидата на посаду судді до Вищої кваліфікаційної комісії
суддів України; 2) рішення ВККС України про допуск до наступного етапу
відбору; 3) рішення ВККС України за результатами спеціальної перевірки
про направлення для проходження спеціальної підготовки в Національній
школі суддів України; 4) рішення Національної школи суддів України щодо
кандидатів, які пройшли спеціальну підготовку; 5) результати
кваліфікаційного іспиту; 6) рішення ВККС України про зарахування до
резерву на заміщення вакантних посад суддів; 7) рекомендація ВККС
України про призначення кандидата суддею; 8) подання Вищої ради
правосуддя Президентові України про призначення судді на посаду; 9)
складення суддею присяги. Вказані юридичні факти безпосередньо не
призводять до виникнення трудових відносин, хоча є умовами проходження
кандидатом добору на посаду судді та видання на цій основі Указу
Президента України, який і є основним юридичним фактом для виникнення
трудових правовідносин із суддею.
Фактичний склад (складний юридичний склад) для виникнення
трудових правовідносин із суддями – це нормативно встановлена система
юридичних фактів, необхідних для зайняття посади судді. Фактичний склад
як підстава виникнення трудових правовідносин із суддями включає такі
юридичні факти: 1) проходження спеціальної перевірки; 2) проходження
спеціальної підготовки; 3) складання кваліфікаційного іспиту; 4)
проходження конкурсного відбору; 5) призначення на вакантну посаду
(укладення трудового договору).
206
6. Призначення на посаду не можна ототожнювати лише з Указом
Президента України, оскільки він не приймає рішення щодо відповідності
судді займаній посаді, а лише «узаконює» відповідне рішення Вищої
кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради правосуддя. Правова
категорія «призначення судді на посаду» означає надання рекомендації
(подання) на право заміщення вакантної посади судді уповноваженим
органом – Вищою радою правосуддя – відповідно до рекомендації Вищої
кваліфікаційної комісії суддів України, яке підлягає подальшому
погодженню Президентом України шляхом видання відповідного Указу. У
зв’язку з цим запропоновано передати остаточне право на призначення
суддів на посаду Вищій раді правосуддя.
7. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» не визначає
правових наслідків відмови судді від складання присяги. Запропоновано
передбачити норму за аналогією із державними службовцями, встановивши,
що у разі відмови особи від складення Присяги судді, вона вважається такою,
що відмовилася від зайняття посади судді, і акт про її призначення на посаду
скасовується суб’єктом призначення. У такому разі застосовується
відкладене право другого за результатами конкурсу кандидата на зайняття
вакантної посади судді. Якщо конкурсною комісією такого кандидата не
визначено, проводиться повторний конкурс.
8. Окремі етапи добору та призначення на посаду судді, визначені
законодавством, доцільно об’єднати з метою спрощення процедури
формування суддівського корпусу. Так, визначені законом перші два етапи
прийняття рішення ВККС України про оголошення добору кандидатів на
посаду судді та розміщення відповідної інформації на своєму офіційному
веб-сайті цілком логічно об’єднати в один етап. Без відповідного рішення
ВККС України процедура добору в принципі не може бути розпочата, тоді як
без доведення інформації про конкурс до відома потенційних кандидатів
порушуються ключові принципи судової системи – гласність та публічність.
207
9. Поняття «конкурс на заміщення вакантної посади судді» можна
визначити як спеціальний спосіб добору професійних суддів, що передбачає
оцінку ділових та особистих моральних якостей претендента на засадах
об’єктивності, гласності, змагальності та недискримінації з метою перевірки
відповідності особи вимогам, що ставляться для зайняття посади судді та
забезпечення зайняття посади кращим з кандидатів. Конкурс на заміщення
вакантної посади судді, в сукупності з іншими етапами добору суддів, є
правовим засобом, що покликаний забезпечити ефективний відбір кращих
кандидатів, неупередженість, гласність та рівність учасників добору.
До основних засад проведення конкурсу на заміщення вакантної
посади судді належать: 1) гласність, публічність та відкритість, що полягає в
доступності для усіх кандидатів інформації про конкурс, умови та строки
його проведення; 2) обрання найкращих кандидатів на відповідні посади.
На основі аналізу законодавчих положень до етапів проведення
конкурсу слід віднести: 1) прийняття рішення ВККС України про проведення
конкурсу; 2) публікацію оголошення про проведення конкурсу в друкованих
засобах масової інформації та на офіційних веб-порталах; 3) волевиявлення
кандидатів для участі в конкурсі шляхом подання заяви та визначених ВККС
України документів; 4) розгляд ВККС України поданих кандидатами
документів та прийняття рішення про допуск або недопуск до участі
кандидатів у конкурсі; 5) спеціальну перевірку щодо кандидата; 6)
кваліфікаційне оцінювання та визначення рейтингу кандидата для участі у
конкурсі; 7) встановлення результатів конкурсу, що полягає у визначенні
учасника конкурсу, який має вищу позицію за рейтингом.
За результатами проведення конкурсу ВККС України надсилає до
Вищої ради правосуддя відповідно до кількості вакантних посад суддів
рекомендації про призначення кандидатів суддями або щодо переведення
відповідного судді до іншого суду. Вказаний етап відноситься до процедури
добору суддів, однак не є частиною конкурсу на заміщення вакантних посад.
208
10. Класифікація переведень суддів залежно від волевиявлення
включає наступні види: 1) за згодою судді: а) переведення за результатами
конкурсу на заміщення вакантної посади судді, б) тимчасове переведення як
відрядження у зв’язку з неможливістю здійснення правосуддя у відповідному
суді, виявленням надмірного рівня судового навантаження у відповідному
суді, припиненням роботи суду, пов’язаним зі стихійним лихом, військовими
діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними
обставинами; 2) без згоди судді: а) переведення у випадках реорганізації,
ліквідації або припинення роботи суду, у якому такий суддя обіймає посаду
судді, б) переведення в порядку дисциплінарної відповідальності.
11. Основними гарантіями для заохочення суддів реалізовувати
суддівську кар’єру визначено: 1) встановлення та гарантування права на
просування по службі шляхом закріплення в Законі України «Про судоустрій
і статус суддів» права подати заяву для проведення кваліфікаційного
оцінювання; 2) регламентацію заохочень, що впливають на суддівську
кар’єру (право на зайняття адміністративної посади в суді або посади в
органах суддівського самоврядування; право на переведення судді до суду
вищого рівня або суду іншої спеціалізації); 3) існування матеріальних
заохочень (доплата за вислугу років, перебування на адміністративній посаді
в суді, вища оплата праці в судах вищих рівнів).