РОЗВИТОК ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ ДОШКІЛЬНИКІВ ЗАСОБАМИ ТЕРАПЕВТИЧНОЇ МЕТАФОРИ

Краткое описание

ПРИКАРПАТСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА

На правах рукопису

Міхіна Ірина Миколаївна
УДК 159.954

РОЗВИТОК ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ
ДОШКІЛЬНИКІВ ЗАСОБАМИ ТЕРАПЕВТИЧНОЇ
МЕТАФОРИ

19.00.07 педагогічна та вікова психологія.

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник-
Карпенко Зіновія Степанівна,
доктор психологічних наук,
професор

Івано-Франківськ 2003

ЗМІСТ

ВСТУП
РОЗДІЛ 1. Теоретико-методологічні засади дослідження розвитку творчих здібностей дошкільників засобами терапевтичної метафори
1.1. Теоретичні аспекти дослідження творчих здібностей дітей дошкільного віку
1.1.1. Історико-психологічні етапи дослідження творчості в західній психології
1.1.2. Здобутки вітчизняної психологічної науки в дослідженні творчих здібностей особистості
1.1.3. Психофізіологічні передумови, структура та розвиток креативності на етапі дошкільного дитинства
1.1.4. Розвиток творчого потенціалу дошкільників в імажина-тивній діяльності
1.2. Терапевтична метафора як засіб вивільнення творчих інтенцій розвитку особистості в дошкільному віці
1.2.1. Креативно-пізнавальні потенції метафори в контексті міждисциплінарних студій
1.2.2. Поняття терапевтичної метафори, її структура та особливості застосування в роботі з дошкільниками
1.2.3. Розуміння дошкільниками метафоричної історії як результат герменевтичної роботи
РОЗДІЛ 2. Організаційно-методичні чинники дослідження впливу терапевтичних метафор на розвиток творчих здібностей дошкільників
2.1. Організація і методика експериментального дослідження
2.2. Характеристика результатів пілотажного дослідження
2.3. Особливості роботи дитячого психолога зі створення та використання терапевтичних метафор

110
РОЗДІЛ 3. Ефективність застосування терапевтичної метафори з метою розвитку творчих здібностей дошкільників
3.1. Характеристика експериментальної вибірки на конста-туючому етапі дослідження
3.2. Аналіз результатів контрольного зрізу психолого-педагогічного експерименту
3.3. Перспективні напрямки застосування терапевтичних метафор у контексті психологічної допомоги дітям
Висновки
Список використаних джерел
Додатки

ВСТУП
Актуальність дослідження. Реформування системи освіти України як незалежної держави на сучасному етапі потребує розробки нових методологічних підходів і практичних засобів, покликаних підвищити ефективність навчання та виховання підростаючого покоління. Це, насамперед, зумовлено тим, що докорінні зміни, які відбуваються у суспільстві, не могли не відобразитися й на статусі дитинства як такого, його ролі та місця у житті соціуму. Вчені все частіше звертаються до аналізу історичної, соціокультурної, психологічної та педагогічної специфіки сучасного типу дитинства, конструювання варіативних моделей розвивальної дошкільної освіти та сімейного виховання з урахуванням зазначеної специфіки, пошуку способів побудови особистісно розвиваючих взаємодій дітей та дорослих (батьків, педагогів) у освітній та позаосвітній сферах, шляхів формування у дорослих психологічної готовності до організації таких взаємодій. Крім того, все більшої відомості набувають популярні та визнані за кордоном, проте недостатньо досліджені в пострадянському просторі питання визначення головних теоретичних засад та створення технологій психологічного консультування та психотерапії (індивідуальної, групової, сімейної).
Розвиток освіченої, творчої особистості є одним з першочергових стратегічних завдань системи освіти в нашій країні. Творчий підхід до навчання та виховання вимагає від педагогів та психологів не лише праці, заснованої на рекомендаціях нині діючих програм навчання та виховання, диференційованого та індивідуального підходу до дітей, але й грунтовних наукових знань з проблем теорії творчих здібностей та обдарованості, володіння новітніми методиками їх діагностики та формування, способами активізації творчої діяльності дошкільників.
Серйозними перешкодами у справі впровадження новітніх методів та прийомів розвитку творчих здібностей дітей є, по-перше, тривалий перехід з авторитарної до особистісно-орієнтованої моделі взаємодії педагога з вихованцем, який реалізовано далеко не у всіх дошкільних виховних закладах (ДВЗ), по-друге, недостатня розробленість системи роботи з розвитку творчих здібностей, особливо, що стосується роботи з дітьми, які мають вади особистісного розвитку. Означені проблеми методологічного характеру доповнюються і проблемами суто матеріальними, як-от: недостатнє фінансування ДВЗ, відсутність посади психолога у більшості з них, що особливо актуально для сільських дошкільних закладів, проблема комплектації груп, зокрема їх переповненість.
Поряд з тим світова психологічна думка пропонує чималий арсенал методик психотерапевтичної роботи з дітьми, що знайшли теоретичне та практичне підтвердження. Проте їх застосування в умовах традиційного українського дошкільного закладу вимагає попередньої апробації, адаптації з урахуванням вітчизняного менталітету, особливостей системи навчання та виховання, підготовки фахівців.
Істотне значення ролі та місця творчості в житті як окремого індивіда, так і суспільства в цілому, зумовили постійну увагу до різних її аспектів. Вагомим внеском у вивчення цієї проблеми є теоретичні та експери-ментальні дослідження вітчизняних вчених: С.О.Грузенберга, В.Г.Сегаліна, Т.К.Енгельмаєра, В.Н.Мясищева, Г.С.Костюка, К.К.Платонова, Б.М.Теплова, В.С.Виготського, Н.С.Лейтеса, В.О.Крутецького, В.О.Моляко, І.Д. Пасічника, Л.Е. Орбан-Лембрик, М.В. Савчина, В.П. Москальця та ін.
Дотичним до проблеми творчості є питання специфіки здібностей. У ході раніше проведених дискусій, особливо в останні роки, багатьма вченими було констатовано, що визначення здібностей часто не відображають їх специфіки. Б.Г.Ананьєв, В.О.Крутецький, а пізніше В.Д.Шадриков намагалися внести в теорію здібностей положення, які дозволяли б виробити єдину концепцію, що була б однаково прийнятною хоча б у головних рисах для більшості шкіл і течій у психології. Поки що цього не сталося. На думку В.О.Моляко, одна з причин, що гальмує розвиток теорії здібностей, може бути пов’язана зі спробами надмірного виділення здібностей із загальної психологічної системи. Важливим аспектом нашого дослідження є аналіз ролі уяви в процесі творчості, виявлення структури творчих здібностей та засобів їх розвитку.
На особливу увагу заслуговує питання про засоби розвитку творчих здібностей дітей. Якщо у зарубіжній та вітчизняній літературі представлено чимало досліджень стосовно використання гри з цією метою (Е.Гансберг, Є.Заїка), то метод метафоричного впливу на людину знайшов своє відображення здебільшого у працях зарубіжних вчених (К.Юнг, М.Еріксон, Е. Россі, Н. Пезешкян і Х.Пезешкян). Вони, аналізуючи багатовіковий досвід використання метафори східними мудрецями, висувають свої теорії її застосування в нових, нетрадиційних галузях. Сьогодні терапевтичну метафору в літературі, зокрема зарубіжній, визначають як спосіб розв’язання психологічної проблеми через терміни іншої галузі.
Якщо традиційно терапевтичні метафори слугують зміні наявної чи створенню нової шкали цінностей через ідентифікацію дитини з подіями та героями історії (М.Еріксон, Дж.Міллс,Р.Кроулі), то у нашому випадку використання терапевтичних метафор пов’язується з розблокуванням прихованих внутрішніх творчих можливостей, їх вивільненням і розвитком. При цьому не втрачається вищезазначене первинне завдання терапевтичних метафор. Іншими словами, нас цікавить не тільки психотерапевтичний, але й особистісно-розвивальний потенціал метафор. Гармонізація особистості, що обумовлена відновленням внутрішнього балансу, почуттям впевненості у власних силах, трансформацією особистісних смислів, стає надійною базою для розвитку творчих здібностей дитини.
Отже, актуальність теми дослідження „Розвиток творчих здібностей дошкільників засобами терапевтичної метафори”, зумовлена об’єктивно високим значенням розвитку творчих здібностей дітей в умовах гуманізації системи освіти, недостатнім науково-теоретичним обгрунтуванням новітніх засобів розвитку творчих здібностей, нестачею спеціальних програм роботи з дітьми, що мають вади особистісного розвитку.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертація виконана відповідно до плану розробки колективної наукової теми кафедри педагогічної та вікової психології Прикарпатського університету імені Василя Стефаника Інноваційні психотехнології оптимізації аксіогенезу особистості” (протокол №5 від 25грудня 2001 р.)
Об’єктом дослідження є розвиток творчих здібностей дітей дошкільного віку.
Предмет дослідження становлять процеси конструювання і розуміння терапевтичних метафор як засобів актуалізації творчого потенціалу дошкільників.
Метою дослідження є виявлення структури та показників творчих здібностей, методик їх діагностики та розвитку засобами терапевтичної метафори.
Гіпотезою дослідження було припущення про опосередкований характер впливу терапевтичної метафори на актуалізацію творчого потенціалу дошкільників у психосоціальній та пізнавальній сферах.
Відповідно до мети та гіпотези дослідження були поставлені такі основні завдання:
1.Проаналізувати історичні віхи, концептуальні акценти і здобутки дослідження творчих здібностей в західній і вітчизняній психології.
2.Розкрити специфіку розвитку творчих здібностей на етапі дошкільного дитинства.
3.Охарактеризувати чинники, механізм впливу та особливості застосування терапевтичної метафори для вивільнення творчих інтенцій розвитку дошкільників.
4.У процесі психолого-педагогічного експерименту перевірити ефективність застосування терапевтичної метафори з метою актуалізації творчого потенціалу дошкільників у психосоціальній і пізнавальній сферах.
5.Сформулювати методичні рекомендації щодо створення та використання терапевтичних метафор у практиці роботи дитячого психолога і вихователя дошкільного закладу.
Теоретико-методологічною основою роботи стали дослідження творчості і творчих здібностей у вітчизняній (Л.А. Венгер, Л.С. Ви-готський, О.І. Дяченко, О.В. Запорожець, В.О. Моляко, М.М. Подд’яков, Б.М. Теплов) та західній (Е.деБоно, Дж. Гілфорд, Р. Лірі, В.А. Та-таркевич, Е.П. Торренс) психології; теоретичні положення, що лягли в основу уявлень про терапевтичну метафору (Ф. Баркер, Д. Бретт, Д. Гор-дон, Дж. Лакофф, М. Джонсон, Дж. Мілсс, Р. Кроулі, В. Оклендер); герменевтичні студії А.А. Брудного, В. Дільтея, З.С. Карпенко, В.К. Ні-шанова, П. Рікера, Ф. Шлейєрмахера, Н.В. Чепелєвої, принципи гуманістичної психології (Г.О. Балл, Л. Лендрет, А. Маслоу, К. Роджерс, В.О. Татенко).
Для розв’язання поставлених завдань та перевірки гіпотези були використані такі методи дослідження: аналіз теоретичних та науково-методичних джерел; діагностичні методики; включене спостереження, експертна оцінка, аналіз продуктів діяльності і поведінки; психолого-педагогічний експеримент у складі констатуючого, формуючого і контрольного етапів; статистичні методи обробки даних; структурний і генетичний методи інтерпретації.
Організація та етапи дослідження. Дослідження здійснювалось у чотири етапи протягом 1995-2002 років.
На першому, ознайомлювальному етапі (1995-1996р.р.) було опрацьовано основну літературу з теми дослідження, обгрунтовано вихідні положення та розроблено програму і методичний апарат дослідження.
На другому, пілотажному етапі (1997р.) була підтверджена описова гіпотеза про наявність структурно-функціонального зв’язку між розумінням терапевтичної метафори і рівнем креативності дітей дошкільного віку.
На третьому, власне експериментальному етапі (1998-2000р.р.) було проведено психолого-педагогічний експеримент у складі констатуючого і контрольного зрізів, між якими здійснювався експериментальний вплив. Особливу увагу звернуто на рандомізацію експериментальної вибірки з метою запобігання появи артефактів.
На четвертому, завершальному етапі (2001-2002р.р.) сформульовано висновки і намічено перспективні шляхи дослідження проблеми.
Наукова новизна дослідження. Обгрунтовано авторське тлумачення терапевтичної метафори як дієвого засобу реконструкції ціннісно-смислової сфери особистості, що впливає на актуалізацію її творчого потенціалу; розкрито особливості конструювання і розуміння терапевтичної метафори в контексті її герменевтичної природи; розроблено та запропоновано до впровадження в практику роботи дошкільних психологів та педагогів систему терапевтичних метафор для корекції особистісної сфери та розвитку творчих здібностей дошкільників, що відзначаються вадами особистісного розвитку; виявлено головні тенденції та перспективи використання терапевтичних метафор у роботі з дітьми дошкільного віку.
Теоретичне значення дослідження полягає в обгрунтуванні тези про те, що розвиток творчих здібностей дошкільників забезпечується розблокуванням їх суб’єктного потенціалу за допомогою застосування ізоморфного особистісній проблемі емпатійного метафоричного впливу; визначенні критеріїв побудови ефективної метафоричної історії, встановленні психологічних механізмів дії терапевтичної метафори на розвиток творчих здібностей дошкільників.
Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці системи терапевтичних метафор для роботи з дітьми дошкільного віку з метою розвитку їх творчих здібностей, а також конкретних рекомендацій щодо побудови та ефективного застосування терапевтичних історій у практиці роботи дитячих психологів і вихователів ДВЗ. Положення та висновки дисертації можуть бути використані в спеціалізованих учбових курсах, які викладаються студентам психолого-педагогічних спеціаль-ностей.
Особистий внесок автора. При підготовці публікації у співавторстві внесок автора дисертації полягає у викладі практичної реалізації творчого задуму співавтора в обгрунтуванні ефективності терапевтичної метафори та впровадженні її в систему дошкільного виховання як засобу гармонізації особистісного розвитку й актуалізації творчого потенціалу дошкільників.
Надійність і вірогідність одержаних результатів забезпечувались комплексним вивченням наукової проблеми, рандомізацією експериментальної вибірки, застосуванням методів математичної обробки даних, використанням взаємодоповнюючих методів, поєднанням кількісного та якісного аналізу емпіричних даних.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження доповідались на Міжнародній науковій конференції Особистість в розбудові відкритого демократичного суспільства в Україні” (Івано-Франківськ, 2000), Всеукраїнських науково-практичних конференціях Українська система виховання: проблеми, перспективи” (Івано-Франківськ, 1998) та Психолого-педагогічні та методичні проблеми розвивального навчання” (Івано-Франківськ, 1999), щорічних звітних наукових конференціях Прикарпатського університету імені Василя Стефаника (1998-2002).
Публікації. Результати дослідження відображено в 5 працях автора, 4 з яких надруковані у фахових наукових виданнях.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел (184 найменувань). Загальний обсяг дисертації 227 сторінок, із яких 155 основного тексту, 15 списку використаних джерел, 56 додатків.

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. Показано, що проблема творчості і розвитку творчих здібностей досліджувалася з теологічних, філософських, естетичних і психологічних позицій. Остання представлена містичним, психоаналітичним, прагматичним, психометричним, когнітивним, гуманістичним та соціально-психологічним підходами. У вітчизняній психології дослідження проблематики творчої діяльності людини велися в руслі культурно-історичної теорії Л.С.Виготського і диференціально-психологічної теорії розвитку здібностей Б.М.Теплова. Психофізіологічною основою якісної характеристики розвитку пізнавальної діяльності людини є функціональна асиметрія півкуль головного мозку.
Визначено такі особливості розвитку здібностей як комплексної властивості цілісної організації психічних процесів, що забезпечують успіх діяльності: залежність від анатомо-фізіологічного субстрату задатків, знаково-культурне опосередкування, роль сенсорних еталонів та орієнтувальної діяльності в попередженні та розвитку творчої діяльності особистості.
Критеріями оцінювання рівня розвитку творчих здібностей в дитячому віці виступають оригінальність, семантична гнучкість, образна адаптативна гнучкість, семантична стихійна гнучкість (Дж.Гілфорд), а також ступінь володіння способами синтезування образів уяви (аглютинація, акцентування, гіперболізація та ін.)
3. Дослідження метафоричної проблематики відбувалося синхронно з дослідженнями природи, критеріїв і механізмів творчої діяльності людини, оскільки одним з найважливіших виявів творчих здібностей є здатність до метафоротворення. На сьогодні превалює інтегративний погляд на метафору як комплексну проблему із семантичним, прагматичним та психологічним аспектами.
Доведено, що терапевтична метафора являє собою новелістичний спосіб алегоричної презентації психологічних проблем і способів їх розв’язання. За допомогою розділеної феноменологічної реальності (психотерапевт історія клієнт) створюються передумови для подолання внутрішнього конфлікту й утилізації патологічної симптоматики дітей дошкільного віку.
Герменевтична робота з терапевтичною метафорою передбачає розуміння як результат її особистісної інтерпретації клієнтом, що розширює поле вибору вчинків і вивільняє творчі інтенції життєздійснення і продуктивної пізнавальної діяльності дошкільників.
4. Багаторічне дослідження з метою перевірки впливу терапевтичної метафори на актуалізацію творчого потенціалу дошкільників у пізнавальній і психосоціальній сферах довело ефективність застосування діагностичних методик (тест Творчість”, опитувальник ДВОР” та ін.), формуючого експерименту, методів статистичної обробки експериментальних даних та їх інтерпретації.
Встановлено, що застосування терапевтичної метафори в розвивально-корекційній роботі з дітьми дошкільного віку повинно враховувати визначені організаційні, структурні, особистісні і процесуальні вимоги, сформульовані в ряді психотерапевтичних напрямів: нейролінгвістичному програмуванні, позитивній і наративній психотерапії, ігровій і казковій дитячій психотерапії та ін.
5. Результати психолого-педагогічного експерименту свідчать про двоєдину функціональну спрямованість терапевтичної метафори в герменевтичному ареалі дошкільника, а саме: гармонізація особистісного розвитку (ліквідація чи пом’якшення внутрішніх конфліктів як результат їх усвідомлення і апробацій інших варіантів поведінки) вивільняє творчі інтенції розвитку дитини і в пізнавальній сфері.
Перспективні напрямки застосування терапевтичних метафор вбачаємо у форматі індивідуального, вікового і сімейного консультування, ігровій, казковій, позитивній і наративній психотерапії, нейролінгвістичному програ­му­ванні.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Акімов І., Клименко В. Феномен вундеркінда : Психологія : Феномен дитинства // Початкова школа. 1989. - № 6. С. 12-14.
2. Алексеев К.И. Метафора как обьект исследования в философии и психологии // Вопросы психологии. 1996. - № 2. С. 73-80.
3. Альтшуллер Г.С. Алгоритм изобретения. М. : Изд. "Московский рабочий". 1-е издание - 1969 г., 2-е издание - 1973 г. С.282-284.
4. Альтшуллер Г.С., Шапиро Р.Б. О психологии изобретательского творчества // Вопросы психологии. 1956. - № 6. - С. 37-49.
5. Анастази А. Психологическое тестирование: книга 2; пер. с англ./ Под ред. К. М. Гуревича, В. И. Лубовского. - М.: Педагогика, 1982. - 336 с.
6. Аристотель. Об искусстве поэзии / Пер. с древнегреческого В.Г. Ап-пельрота. М.: Гослитиздат, 1957. 183 с.
7. Арутюнова Н.Д. Метафора и дискурс // Теория метафоры / Общ. ред. Н.Д. Арутюновой и М.А. Журинской. - М.: Прогресс, 1990. - С. 5-32.
8. Арутюнова Н.Д. Типы языковых значений. М.: Изд-во АН СССР, 1988. 235 с.
9. Арутюнова Н.Д. Функциональные типы языковой метафоры // Изв. АН СССР. Сер. лит. и яз. 1978. Т. 34. - №4. С. 333-361.
10. Арутюнова Н.Д. Языковая метафора (синтаксис и лексика) // Лингвистика и поэтика. М.: Наука, 1979. С. 147-173.
11. Бабаева Ю.Д. Психологический тренинг для выявления одаренности / Под ред. В.И. Панова. - М.: Молодая гвардия, - 1997.- 278с. 12. Балл Г.А. Психологическое содержание личностной свободы: сущность и составляющие // Психологический журнал. 1997. т. 18. - № 5. С. 7-18.
13. Баркер Ф. Использование метафор в психотерапии. Воронеж: НПО „МОДЭК”, 1995. 224 с.
14. Батищев Г.С. Диалектика творчества. - М.: ИНИОН, 1984. 443 с.
15. Быстрицкий Е.К. Научное познание и проблема понимания / АН УССР, Ин-т философии. К.: Наук. думка, 1986. 134 с.
16. Блэк М. Метафора // Теория метафоры / Под ред. Н.Д. Арутюновой, М.А. Журинской. М.: Прогресс, 1990. С. 153-172.
17. Богин Г.И. Филологическая герменевтика и общая стилистика: Сб. науч. тр. / Твер. гос. ун-т-Тверь, 1992.- 158 c.
18. Богоявленская Д. Б. Интеллектуальная активность как проблема творчества. Ростов-на-Дону: Изд-во Рост. ун-та, 1983. 173 с.
19. Богоявленская Д. Б. О предмете исследования творческих способностей // Психол. журнал.- 1995. - Т.16. - №5. - С. 49-58.
20. Бондаренко С.М., Ротенберг В.С. Мозг. Обучение. Здоровье. М.: МОБК „МАРС”, 1999. 200 с.
21. Бремс К. Полное руководство по детской психотерапии. М.: Изд-во ЭКСМО - Пресс, 2002. 640 с.
22. Бретт Д. „Жила была девочка, похожая на тебя...” : Психотера-певтические истории для детей / Г.А. Павлов (пер. с англ.). М.: Независимая фирма „Класс”, 1996. 224 с.
23. Брудный А.А. Психологическая герменевтика. М.: Лабиринт, 1998. 336 с.
24. Бурно М.Е. Терапия творческим самовыражением. М.: Медицина, 1989. 302[1] с.
25. Буш Г.Я. Аналогия и техническое творчество. Рига: Авотс, 1981. 139 с.
26. Вагнер Е. Психотерапія як наука, відмінна від медицини // Психо-терапія нова наука про людину / А. Пріц (ред.); Ю. Прохасько (пер. з нім.) Львів: Електрон, 1998. 391 с.
27. Виглсуорт М.Ф. Вилли и его друзья: руководство по созданию метафор для развития у ребенка чувства собственного достоинства. Воронеж: НПО „МОДЭК”, 1995. 224 с.
28. Выготский Л.С. Воображение и творчество в детском возрасте : Психол. очерк : Кн. для учителя. М.: Просвещение, 1991. - 90[2] с.
29. Выготский Л.С. Развитие высших психических функций. Из неопублик. трудов. М., Изд-во Акад. пед. наук, 1960. 500 с.
30. Выготский Л.С. Собрание сочинений: В 6 томах. М.: Педагогика, 1982-1984.
31. Вовк В.Н. Языковая метафора в художественной речи. - К.: Наук. Думка, 1986. 142 с.
32. Возрастная одаренность и индивидуальные различия / Лейтес Н. С. - М.: ИПП, - 1997. - 448 с.
33. Возрастная психология / Обухова Л.Ф. - М.: Пед.об-во России, 1999. - 442 с.
34. Вопросы детской психологии / Выготский Л. С. - СПб.: Союз, 1999. - 224 с.
35. Вопросы психологии способностей. Сборник статей / Под ред. В.А. Крутецкого. М.: Педагогика, 1973. С. 210-216.
36. Гак В.Г. Метафора: универсальное и специфическое // Метафора в языке и тексте / В.Г. Гак, В.Н. Телия, Е.М. Вольф и др.; Отв. ред. В.Н. Те-лия; АН СССР. Ин-т языкознания. - М.: Наука, 1988. 176 с.
37. Герменевтика: история и современность (Критические очерки). - М.: Мысль, 1995. 303 с.
38. Гордон Д. Психотерапевтические метафоры. - Подольск, 1994. 221 с.
39. Гордон Д. Терапевтические метафоры : оказание помощи другим посредством зеркала / [ Пер. Горин С.]. СПб.: Белый кролик, 1995. 195, [1] с.
40. Грузенберг С.О. Психология творчества. Минск : Бєларусь, 1993.
41. Гусев С. Наука и метафора. Л.: ЛГУ, 1984. 152 c.
42. Гусев С.С., Тульчинський Г.Л. Проблема понимания в философии : Философско - гноссеологический анализ.-М.: Политиздат, 1985. 192 с.
43. Дэвидсон Д. Что означают метафоры // Теория метафоры / Под ред. Н.Д. Арутюновой, М.А. Журинской. М.: Прогресс, 1990. С.173-193.
44. Дильтей В. Возникновение герменевтики // Философская и социо-логическая мысль. 1996. - №3-4. - С. 167-194.
45. Добжиньская Т. Метафора в сказке // Теория метафоры / Общ. ред. Н.Д. Арутюновой и М.А. Журинской. М.: Прогресс, 1990. С. 476-492.
46. Дружинин В.Н. Психодиагностика общих способностей. М.: Изд. центр"Академия", 1996. 224 c.
47. Дружинин В.Н. Экспериментальная психология. СПб: Изд-во „Питер”, 2000. 320 с.
48. Дьяченко О.И. Об основных направлениях развития воображения дошкольников // Вопросы психологии. 1988. - № 6.
49. Дьяченко О.И. Проблема развития способностей : до и после Л.С. Вы-готского // Вопросы психологии. 1996. - № 5. С. 99-105.
50. Дьяченко О.М. Воображение дошкольника. М.: Знание, 1986. 96 с.
51. Эльконин Д.Б. Послесловие к четвертому тому собрания сочинений Л.С. Выготского. М.: Педагогика, 1984. С. 396.
52. Эльконин Л.И. Роль сказки в психическом развитии дошкольников // Мир психологии. 1998. - №3. С. 123-136.
53. Ермолаева М.В. Психология развивающей и коррекционной работы с дошкольниками. — М.: МПСИ, 2002. 176 с.
54. Жоль К.К. Мысль. Слово. Метафора: Проблемы семантики в философ-ском освещении. К.: Наукова думка, 1984. 304 с.
55. Заика Е.В. Комплекс игр для развития воображения // Вопросы психологии. - 1993. - № 2. С. 54-62.
56. Заика Е.В., Назарова Н.П., Маренич И.А. Об организации игровых занятий для развития мышления, воображения и памяти // Вопросы психологии. - 1995. - №1. - С. 41.
57. Зак А., Мадорский Л. Искры творчества : О воспитании творческих способностей у дошкольника. Семья и школа. - 1987. - № 3. С. 37-39.
58. Запорожец А.В. Избранные психологические труды: В 2-х т., Т. I. Психологическое развитие ребенка. - М.: Педагогика, 1986. - 320 с.
59. Земляной С.Н. Герменевтика и проблема понимания // Проблемы и противоречия буржуазной философии 60-70-х годов ХХ века. М.: Наука, 1983. 384 с.
60. Знаков В.В. Понимание в познании и общении. - М.: Институт психологии РАН, 1994. - 235 с.
61. Казакова Т. Г. Развивайте у дошкольников творчество (конспекты занятий рисованием, лепкой, аппликацией). Пособие для воспитателей детского сада. М.: Просвещение, 1985.-192с., ил.
62. Карпенко З.С. Герменевтика психологічної практики. К.: РУТА, 2001. 160 с.
63. Карпенко З.С. Експресивна психотехніка для дітей. К.: НПЦ Перспектива, 1997. 96 с.
64. Карпенко З.С. Методика визначення рівнів розвитку імажинативної діяльності дітей 5-7 р. // Карпенко З.С., Савчин З.Я. Вивчення і розвиток уяви в дитячому віці. Коломия: Вік, 1996. С. 34-35.
65. Карпенко З.С. Психокорекція розвитку дитини. Івано Франківськ, 1994, С. 101-107.
66. Карпенко З.С., Савчин З.Я. Вивчення і розвиток уяви в дитячому віці. Коломия: Вік, 1996. 48 с.
67. Кассирер Э. Сила метафоры // Теория метафоры / Общ. ред. Н.Д. Ару-тюновой и М.А. Журинской. М.: Прогресс, 1990. - С. 33-43.
68. Квіт С. Основи герменевтики // Кур’єр Кривбасу. 1998. - №№ 5,6.
69. Кэролл Л., Тоубер Дж. Дети „Индиго”. К.: „София”; М.: ИД „Гелиос”, 2002. 288 с.
70. Кедров Б.М. О творчестве в науке и технике. М.: Молодая гвардия, 1987.
71. Клепіков О.І. Творчість: Істина, краса, благо. К., 1991. С.128-129.
72. Коваленко Л.Б. Психологические особенности процесса понимания творческих задач // Вопросы психологии.- 1992. - № 5.
73. Короленко Ц.П., Фролова Г.В. Чудо воображения (Воображение в норме и патологии). Новосибирск, 1975. с.78-79.
74. Корольков В.И. О внеязыковом и внутриязыковом аспектах исследования метафоры // Учен. Зап. МГИИЯ им. М.Тореза- М. - 1971. - Т. 58.
75. Коршунова Л.С. Воображение и его роль в познании. - М.: Изд-во МГУ, 1979. 145 с.
76. Коршунова Л.С., Пружинин Б.И. Воображение и рациональ-ность: Опыт методолог. анализа познавательных функций воображения. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1989. 182 с.
77. Костюк Г.С. О психологии понимания // Избранные психологические труды. - М.: Педагогика, 1988. 304 с.
78. Котляр В. Творчість і малювання (в д/с) // Дошкільне виховання. 1990. - № 11. С. 10-11.
79. Кошарний С.О. Біля джерел філософської герменевтики. К.: Наук. думка, 1992. 124 с.
80. Кудрявцев В., Синельников В. Ребенок дошкольник: к диагностике творческих способностей // Дошк. воспитание. 1995. - № 9.
81. Кулиев Г.Г. Метафора и научное познание. Баку: Элм, 1987.
82. Куліш Н.М. Розвиток самосвідомості обдарованих дітей у спільній діяльності: Дис.... канд. психол. наук: 19.00.07 педагогічна і вікова психологія. К., 2003. 210 с.
83. Кульчицька О.І. Специфічні особливості поведінки обдарованої дитини // Психологія. Зб. наук. праць. НПУ ім. М.П. Драгоманова, Вип. 14., 2001. С. 184-190.
84. Лакофф Дж., Джонсон М. Метафоры, которыми мы живем // Язык и моделирование социального взаимодействия. М. 1987
85. Лэндрет Г.Л. Игровая терапия: искусство отношений. М.: Междунар. пед. академия, 1994. 368 с.
86. Левченко О.А. и др. Творчество и креатотерапия. Луганск: Изд-во Восточноукраинского ун-та, 1998. 307 с.
87. Лейтес Н.С. Возрастная одаренность школьников: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений. М.: Издательский центр «Академия», 2000. 320 с.
88. Лейтес Н.С. Ранние проявления одаренности // Вопросы психологии. - 1988. - № 4. С. 97-104.
89. Лук А.Н. Мышление и творчество. М.: Физкультура и спорт, 1970. - 88 с.
90. Лук А.Н. Учить мыслить. М.: Знание, 1985. С. 85-86.
91. Максименко С.Д. Основи генетичної психології. К.: НПЦ „Перспектива”, 1990. 240 с.
92. Матюшкин А.М. Загадки одаренности: Проблемы практической диагностики. - М.: Школа - Пресс, 1993. - 128 с.
93. Матюшкин А.М., Сиск Д.А. Одаренные и талантливые дети // Вопросы психологии. - 1988. - № 4. С.88-97.
94. Мелик-Пашаев А.А. Об источнике способности человека к ху-дожественному творчеству // Вопросы психологии. - 1998. - №1. С. 76-82.
95. Метафора в языке и тексте / В.Г. Гак, В.Н. Телия, Е.М. Вольф и др.; Отв. ред. В.Н. Телия; АН СССР. Ин-т языкознания. - М.: Наука, 1988. 176 с.
96. Миллс Дж., Кроули Р. Терапевтические метафоры для детей и „внутреннего ребенка” - М.: Независимая фирма „Класс”, 1996. 144 с.
97. Миславский Ю.А. Саморегуляция и творческая активность личности // Вопросы психологии. - 1988. - № 3. С. 71-78.
98. Моляко В.А. Психологические проблемы творческой одаренности / Укр. Дом экон. и науч.-техн. Знаний общ-ва „Знание” Украины. К., 1995. 52 с.
99. Моляко В.А. Психология решения школьниками творческих задач. К.: Радянська школа, 1983. 94 с.
100. Моргунова Я.М. Метафора: психологічний вимір // Актуальні проблеми психології: Наукові записки Інституту психології ім. Г.С. Кос-тюка АПН України / За ред. академіка С.Д. Максименка. К.: Нора-Друк, 2001. Вип. 21. С. 206-210.
101. Москалець В.П. Психологічне обгрунтування української національ-ної школи. Львів: Світ, 1994. 120 с.
102. Миллер Дж. Образы и модели, уподобления и метафоры // Теория метафоры / Под ред. Н.Д. Арутюновой, М.А. Журинской. М.: Прогресс, 1990. С. 236-283.
103. Никитин Б.П. Ступеньки творчества или развивающие игры. - М.: Просвещение, 1990. 160 с.
104. Ниренберг Дж.И. Искусство творческого мышления: Пер. с англ. Мн.: Попурри, 1996. 240 с.
105. Нишанов В.К. Комуникативная и когнитивная природа понимания / АН СССР. ИНИОН. М., 1989. 48 с.
106. Нишанов В.К. Феномен понимания: когнитивный анализ /АН КиргСССР, Ин-т философии и права. Фрунзе: Илим, 1990. 227с.
107. Овсянецька Л.П. Психологічний аналіз впливу мікросоціуму на розвиток креативності особистості // Вісник Прикарпатського універси-тету. Філософські і психологічні науки. 2002. Вип. ІІІ. С. 150-158.
108. Овчарова Р.В. Практическая психология в начальной школе. —М.: Творческий центр „Сфера”, 1996. 240 с.
109. Одаренные дети: Пер. с англ. / Общ. ред. Г.В.Бурменской и В.М. Слуцкого. - М.: Прогресс, 1991, - С. 280-283.
110. Одаренность и ее выявление у детей дошкольного возраста: Метод. реком. / О-во „Знание” Украины. УДЭНТЗ; Подгот. В.А. Моляко и др. - К., 1993. 104 с.
111. Оклендер В. Окна в мир ребенка: Руководство по детской психотерапии. М.: Независимая фирма „Класс”, 1997. 336 с.
112. Орбан Л.Э. Акмеологическая концепция нравственного становления личности: Автореферат дис. ... доктора психол. Наук. М., 1992. 61 с.
113. Ортега и Гассет Х. Две великие метафоры... // Теория метафоры / Под ред. Н.Д. Арутюновой, М.А. Журинской. М.: Прогресс, 1990. С. 68-81.
114. Палагина Н.Н. Развитие воображения ребенка в русской народной педагогике // Вопросы психологии. - 1989. - № 6. С. 69-73.
115. Панов В.И. Некоторые теоретические и практические проблемы одаренности // Прикладная психология. 1998. - №3. - С.33-48.
116. Пезешкиан Н. Позитивная семейная психотерапия: семья как психотерапевт: Пер. с англ., нем. М: Смысл, 1993. 332 с.
117. Пезешкян Н. Торговец и попугаи: Восточные истории и психотерапия / Пер. с англ. Л.П. Галанзо М.: Прогресс, 1992. 240 с.
118. Подьяков Н.Н. Новый подход к развитию творчества у дошкольников // Вопросы психологии. - 1990. - №1.
119. Пономарев Я.А. Психология творчества: перспективы // Псих. Журнал. - Т 15. 1994. - № 6. С. 41-46.
120. Пріц А., Тойфельгарт Г. Психотерапія наука про суб’єктивне // Психотерапія нова наука про людину / А. Пріц (ред.); Ю. Прохасько (пер. з нім.) Львів: Електрон, 1998. 391 с.
121. Приходько Ю.О. Генезис ставлень дитини дошкільного віку як основа її особистісного розвитку: Дис. ... докт. психол. наук: 19.00.07 (КДПІ ім. М.Драгоманова). К., 1997. 427 с.
122. Пропп В.Я. Исторические корни волшебной сказки. М.: Лабиринт, 2000. 336 с.
123. Проскура О. Обдарована дитина // Дошкільне виховання. 1992. - № 2. С. 4-5.
124. Психогимнастика /Чистякова М.И. М.: Владос, 1995. - 160с.
125. Психодиагностика, коррекция и развитие личности / Шевандрин Н.И. - М.: Владос,. 1998. 512 с.
126. Психологический словарь / Под ред. В.В.Давыдова, А.В. Запорожца, Б.Ф. Ломова и др.; Научн. исслед. Ин-т общей и педагогической психологии. Акад. Пед. наук СССР. М.: Педагогика, 1983. 448 с., ил.
127. Психология общих способностей / Дружинин В.Н. - С.Пб.: Питер, 1999. 368 с.
128. Психология одаренности детей и подростков: Учеб. пособие для студ. высш. и сред. пед. учеб. заведений / Ю.Д.Бабаева, Н.С.Лейтес, Т.М. Марютина и др.; Под ред. Н.С.Лейтеса. - 2-е изд., перераб. и доп. М.: Издательский центр «Академия», 2000. 336 с.
129. Психотерапевтическая энциклопедия / Под ред. Б.Д. Карвасарского. СПб.: Питер Ком, 1998. 752 с.
130. Психотерапія нова наука про людину / А. Пріц (ред.); Ю. Прохасько (пер. з нім.) Львів: Електрон, 1998. 391 с.
131. Рабочая книга социолога. М.: Наука, 1983. 478 с.
132. Развитие и диагностика способностей / Под. ред. В. Н. Дружинина, В. Д. Шадрикова. - М.: Наука, 1991.
133. Рикер П. Метафорический процесс как познание, воображение, ощущение // Теория метафоры / Под ред. Н.Д. Арутюновой, М.А. Жу-ринской. М.: Прогресс, 1990. С. 416-434.
134. Роменець В.А. Психологія творчості. К.: Либідь, 2001. 286 с.
135. Рубинштейн С.Л. Проблема способностей и вопросы психологической теории // Психология индивидуальных различий. Тексты. // Под ред. Ю.Б. Гиппенрейтер, В.Я. Романова. М., 1982, С. 65-68.
136. Савченко О.Я. Розвиток пізнавальної самостійності молодших школярів. К.: Рад. школа, 1982. 176 с.
137. Савченко О.Я. Сімейне виховання: молодші школярі. Здібності, коли і як вони розвиваються. - К.: Рад. школа, 1979, С. 66-70.
138. Савчин М.В. Духовний потенціал людини. Івано-Франківськ: Вид-во „Плай” Прикарпатського ун-ту, 2001. 203 с.
139. Самоукина Н.В. Игры, в которые играют...: Психологический практикум. Дубна: Феникс, 1996. - 160 с.
140. Сапогова Е.Е. Вниз по кроличьей норе: метафора и нонсенс в детском воображении // Вопросы психологии. - 1996. - №2. - С. 5-13.
141. Семенова Т.С., Лукашевич Т.П. Формирование творческой инициативы у дошкольников в деятельности / Новые исследования в психологии / АПН СССР 1984. - № 2. С. 37-41.
142. Соколов Д.Ю. Сказки и сказкотерапия. 2 изд. М.: Класс, 1997. 160 с.
143. Способности ваших детей [Пособие для родителей и воспитателей]. Сост. Н.П. Линькова и Е.А. Шумилин. М.: „Просвещение”, 1969. 216 с.
144. Способности и склонности. Комплексные исследования / Авт. кол.: Э.А. Голубева и др., Под ред. Э.А. Голубевой; НИИ общей и пед. психологии АПН СССР. М.: Педагогика, 1989. 200 с.
145. Стернберг Р., Григоренко Е. Инвестиционная теория креативности // Психологический журнал. 1998. - № 2. С. 144-158.
146. Субботина Л.Ю. Психологические защиты. Ярославль: Академия Холдинг: Академия развития, 2000. 110 с.
147. Татенко В.А. Психология в субъектном измерении: Монография. К.: Видавничий центр „Просвіта”, 1996. 404 с.
148. Творческое мышление в научном познании : Сборник / АН СССР. Ин-т философии; Отв. Ред.: А.С. Майданов, Л.В. Кривых. М.: Наука, 1989. 172[1] с.
149. Творческое мышление: парадоксы и парадигмы развития: (Междунар. науч. симпоз.): Тез. выступлений / (Редкол.: Александро-ва Н.А. и др.) Целиноград: Б.и., 1991. 277 с.
150. Телия В.Н. Метафора как модель смыслопроизводства и ее экспресивно-оценочная функция // Метафора в языке и тексте / Отв. ред. В.Н. Телия; АН СССР. Ин-т языкознания. - М.: Наука, 1988. С. 26-51.
151. Теория метафоры / Под ред. Н.Д. Арутюновой, М.А. Журинской. М.: Прогресс, 1990. - 512 с.
152. Теплов Б.М. Способности и одаренность / Хрестоматия по психологии / Под ред. А.В. Петровского. М.: Просвещение, 1987. С. 281-286.
153. Титаренко Т.М. Життєвий світ особистості: структурно-генетичний підхід: Автореф. дис.... д-ра психол. наук: 19.00.01 КДУ ім. Т.Шевченка. К., 1994. 48 с.
154. Титов С.А. Герменевтические аспекты функционирования и развития биологических и социальных систем // Общественные науки и современность. 1997. - № 2.
155. Торшина К.А. Современные исследования проблемы креативности в зарубежной психологии // Вопросы философии. 1999. - №4. С. 31-63.
156. Учителю об одаренных детях / Под ред. В.П. Лебедевой, В.И. Панова. М.: Молодая гвардия, 1997. 354 с.
157. Федотова В.Г. Понимание в различных проблемных ситуациях / Понимание как философско методологическая проблема // Вопросы философии. 1986. - №8.
158. Фрейденберг О.М. Метафора // Фрейденберг О.М. Миф и литература древности. М.: Просвещение, 1978. С. 183-184.
159. Фридман Дж., Комбс Дж. Конструирование иных реальностей: Истории и рассказы как терапия. М.: Независимая фирма „Класс”, 2001. 368 с.
160. Фридман Л.М. Вступительная статья / Юсов Б.П., Ильченко В.И., Левченко О.А. Личность и творчество: проблемы, идеи, возможности. Луганск : Пресса, 1997. С. 4-6.
161. Холодная М.А. Психологические механизмы интелектуальной одаренности // Вопросы психологии. 1993. - №1.- С. 32-39.
162. Художественное творчество и ребенок / Под ред. Н.А. Ветлугиной - М.: Педагогика, 1972. 287 с.
163. Цапок В.А. Творчество: Философский аспект проблемы. Кишинев: Штиинца, 1989. 152 с.
164. Челпанов Г.И. Мозг и душа. М.:Изд-во Психол. ин-та РАО, изд-во „Круг”, 1994. С. 237-238.
165. Чепелєва Н.В. Характеристика процесів розуміння та інтерпретації у контексті психотерапії // Актуальні проблеми психології: Наукові записки Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. академіка С.Д. Максименка. К.: Нора-Друк, 2001. Вип. 21. С. 25-31.
166. Чепелева Н.В., Яковенко Л.Н. Теоретические положения нарративной психологии // Актуальні проблеми психології: Том 2. Психологічна герменевтика. Вип. 1. К., 2001. С. 63-75.
167. Чистякова М.И. Психогимнастика. М.: Просвещение, 1990. 128 с.
168. Чудновский В.Э., Юркевич В.С. Одаренность: дар или испытание. М.: Знание, 1990. 80 с.
169. Шадриков В.Д. Введение в психологию: способности человека. - М.: Логос, 2002. - 160 с.
170. Шадриков В.Д. Психология деятельности и способности человека. - М.: Логос, 1996. - 144 с.
171. Шрагина Л.И. Логика воображения. Одесса: Полис, 1995. 111 с.
172. Шрагина Л.И. Процесс конструирования метафоры как объект психологического исследования // Психологический журнал. - 1997. - Том 18. - №6. С. 121-128.
173. Яковлева Е.Л. Психологические условия развития творческого потенциала у детей дошкольного возраста // Вопросы психологии. - 1994. - №5. С. 37-43.
174. Яковлева Е.Л. Развитие творческой личности школьника // Вопросы психологии. - 1996. - №3. С. 28-30.
175. Яковлева Е.Л. Развитие творческой одаренности детей школьного возраста // Школьный психолог. 2001. - №№ 9,10,11.
176. Юнг К.Г. Конфликты детской души. М.: Канон, 1994. 336 с.
177. Юсов Б.П., Ильченко В.И., Левченко О.А. Личность и творчество: проблемы, идеи, возможности. Луганск : Пресса, 1997. 157 с.
178. Юркевич В.С. Одаренный ребенок: иллюзии и реальность: Кн. для учителей и родителей. М.: Просвещение, 1996. 136 с.
179. Gordon W. Synectics the Development of Creative Capacity. New York, 1961. p. 3.
180. Guilford J.P. A psychometric approach to creativity. University of Southern California, 1986. p. 223-227.
181. Ortony A. et al. Interpreting metaphors and idioms: Some effect of context on comprehension // J. Verbal Learn and Verbal Behav. 1978. V. 17. №4. p. 465-477.
182. Tardif T., Sternberg R. What we know about creativity? // R. Sternberg, T.Tardif (eds.). The nature of creativity. Cambridge: Cambr. Press. 1988. p. 429-446.
183. Torrance E.P. The nature of creativity as manifest in its testing. The blazing drive: The creative personality. Buffalo, N-Y: Barely limited, 1987. p. 211-223.

184. Vernon Ph. The structure of human abilities. London, 1950. p. 11-23.