Розвиток у старшокласників діалогічних якостей пізнавальної діяльності (на матеріалі курсу “Світова література”)

Краткое описание

Інститут психології ім. Г.С. Костюка
Академії педагогічних наук України
На правах рукопису

Івашкевич Едуард Зенонович

УДК 159.964.2 (048)

Розвиток у старшокласників діалогічних якостей пізнавальної діяльності
(на матеріалі курсу Світова література”)

19.00.07 педагогічна та вікова психологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник
доктор психологічних наук
професор Г.О. Балл

Київ - 2002

ЗМІСТ

ВСТУП...

3

РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи дослідження...

8

1.1. Проблема розвитку діалогічних якостей пізнавальної діяльності старшокласників у навчальному процесі...

8

1.1.1. Характеристика пізнавальної діяльності учнів у шкільному навчанні

8

1.1.2. Особливості розв’язування старшокласниками пізнавальних задач в спільній діяльності.

21

1.1.3. Діалогічний підхід в освіті як необхідна складова розвитку діалогічних якостей пізнавальної діяльності

31

1.2. Концептуальна модель розвитку діалогічних якостей пізнавальної діяльності старшокласників.

60

1.3. Визначальні психологічні характеристики педагогічних впливів спрямованих на розвиток діалогічних якостей пізнавальної діяльності старшокласників...

77

РОЗДІЛ 2.
Експериментальна перевірка ефективності педагогічних впливів вчителя на учнів з метою розвитку діалогічних якостей їх пізнавальної діяльності..

88

2.1. Стан сформованості діалогічних якостей пізнавальної діяльності старшокласників.

88

2.2. Основні напрямки та організація формуючого експерименту.

124

2.3. Аналіз отриманих результатів..

136

ВИСНОВКИ ...

158

ЛІТЕРАТУРА

162

ДОДАТКИ ..

185

ВСТУП

Останніми роками у психолого-педагогічній літературі все частіше піднімається питання формування нової мислительної культури підростаючого покоління як необхідної умови зростання нашої держави. Безперечним є факт, що перспективи її розвитку можуть бути адекватно усвідомлені лише за умови переборення стереотип в нашому мисленні; відповідно і мислительна культура суттєво змінює і спосіб спілкування людей. Спілкування набуває діалогічного характеру, що передбачає відсутність бар’єрів між партнерами, здатність людей ставати на позиції своїх опонентів.
Тому науковці значну увагу приділяють дослідженню якостей пізнавальної діяльності. Серед них діалогічність займає особливе місце. У процесі шкільного навчання й виховання вчителі повинні орієнтуватися на ті вимоги, які пред’явить людині суспільство в майбутньому. Це майбутнє потребує, передусім, людини творчої праці. Без діалогічності мислення та діяльності неможлива творчість особистості. Створювати нове можна лише за умов критичного аналізу минулого, бачення його позитивних і негативних сторін, що допоможе розвинути, вдосконалити позитивне та позбутися негативного.
Для того, щоб подивитися на речі по-новому, для нашого розуму корисним є опонент, який може вимагати доведення певних фактів, запропонувати протилежну нашій систему аргументації тощо. Учні повинні не просто погоджуватися з точкою зору інших, а вміти довести свою позицію, відстояти власну думку. Але, на жаль, в більшості випадків співрозмовником учнів на уроках виступає вчитель: він оцінює знання школярів, виправляє зроблені помилки, викладає новий матеріал і т.д. Досвід показує, що такими співрозмовниками можуть бути, крім учителя, і самі учні, якщо на уроках пропонувати їм спеціальні завдання, виконання яких передбачає заперечення певних думок, організувати рецензування відповідей та самостійних робіт школярів, проводити уроки-диспути, уроки-дискусії і т.д. Такі форми роботи сприяють розумовому розвитку школярів, зокрема діалогічних якостей їх пізнавальної діяльності.
Експериментальні дані, одержані останніми роками, дозволяють стверджувати, що на розумовий розвиток учнів впливає не тільки їх взаємодія з вчителем, але і взаємодія між собою та з матеріалом навчального завдання (зокрема, з літературним текстом).
Так, учні на заняттях розв’язують проблеми, що передбачає їх аналізування та оцінювання. Оцінка може виражатися в знаходженні помилки, чи встановленні позитивного, цінного в предметах та явищах, істинності факту, ідеї, які обговорюються. Діалогічність мислення в певній мірі визначається увагою та пам’яттю людини, її волею та почуттями, особливостями характеру, темпераменту. Не дивлячись на ці зв’язки, ми вважаємо діалогічність мислення певною автономною інтелектуальною якістю, а психічні процеси та деякі риси особистості впливають на її розвиток. Зокрема, на успішний перебіг внутрішнього діалогу впливає розвиток розумових здібностей, які забезпечують можливість вираження думки, виконання цілого ряду логічних операцій: зіставлення сприйнятого з певними критеріями, нормами, закономірностями; виокремлення спільного у об’єктах, що вивчаються.
Попри все, проблема визначення та розвитку діалогічних якостей пізнавальної діяльності залишається слабо розробленою в психолого-педагогічній літературі.
Актуальність та недостатня розробленість питання розвитку діалогічних якостей пізнавальної діяльності школярів на уроках світової літератури обумовили вибір об’єкта (взаємодія учасників навчально-виховного процесу в школі між собою та з літературним текстом) та предмета дослідження (психолого-педагогічні умови розвитку діалогічних якостей пізнавальної діяльності).
Мета дослідження полягала у з’ясуванні змісту діалогічних якостей пізнавальної діяльності старшокласників та тих характеристик педагогічних впливів вчителя на учнів, які найбільшою мірою сприятимуть розвиткові цих якостей.
Починаючи дослідження, ми запропонували наступну гіпотезу: педагогічні впливи вчителя на старшокласників сприяють діалогічному наповненню мотиваційної, змістової, операційної сторін пізнавальної діяльності через:
а) заохочення суб’єкт-суб’єктної взаємодії партнерів по спілкуванню;
б) постановку творчих завдань та створення проблемних ситуацій;
в) стимулювання пізнавальної активності школярів в процесі навчальних дискусій.
Мета та гіпотеза дослідження визначили наступні завдання дослідження:
1. Охарактеризувати діалогічні якості пізнавальної діяльності та показники ступеня їх розвитку.
2. З’ясувати фактори, що впливають на активізацію пізнавальної діяльності особистості та розвиток діалогічних якостей цієї діяльності.
3. Окреслити вимоги до педагогічних впливів вчителя на учнів, які мають сприяти розвиткові діалогічних якостей їхньої пізнавальної діяльності.
Теоретичну основу дослідження складають розроблені в психології положення, що розкривають: сутність пізнавальної діяльності та закономірності її розвитку в процесі учіння (Л.С.Виготський, І.А.Зязюн, Г.С.Костюк, О.М.Леонтьєв, І.Я.Лернер, С.Д.Максименко, Н.А.Менчинська, В.А.Моляко, С.Л.Рубінштейн, І.М.Сеченов, А.В.Скрипченко та ін.), походження та розвиток якостей пізнавальної діяльності (А.С.Байрамов, Х.Верн, Р.Іон, М.Д.Ешнер, А.І.Липкіна, Г.С.Костюк, У.М.Мунчаєва, У.І.Норман, В.Оконь, Д.Рассел, Л.О.Рибак та ін.), психологічні закономірності спілкування і спільної діяльності (Н.С. Бурлакова, М.С. Каган, О.О. Леонтьєв, Б.Ф. Ломов, С.Д. Максименко, П.С.Перепелиця, В.В.Рибалка, Е.Т. Соколова, Н.В. Чепелєва та ін.), характеристики діалогу як взаємодії різних смислових позицій (М.М. Бахтін, В.С. Біблер, М.Бубер, Г.Ґадамер та ін.), монологічні та діалогічні стратегії психологічних впливів (Г.О.Балл, М.С.Бургін, А.Г.Волинець, Г.О.Ковальов, С.Ю.Курганов), використання групових форм навчальної роботи (В.М.Бехтєрєв, П.П.Блонський, М.В.Ланге, Х.Й.Лійметс, Е.Мейер, Е.О.Помиткін, І.П.Сахаров та ін.), психологічні механізми розуміння тексту (М.М.Бахтін, А.В.Брушлинський, С.Л.Рубінштейн, І.М.Семенов, С.Ю.Степанов, О.К.Тихомиров, Н.В.Чепелєва).
Основними методами дослідження були констатуючий та формуючий психолого-педагогічні експерименти, допоміжними метод змістовно-смислового аналізу дискурсивного мислення (за І.М.Семеновим), спостереження, бесіди, анкетування, тестування, написання творчих робіт, письмові опитування учнів. Для обробки даних використовувалися відповідні статистичні методи.
Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечено методологічним обгрунтуванням вихідних положень, відповідністю методів дослідження його меті і завданням, поєднанням якісного і кількісного анілізу експериментальних даних.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що:
а) вперше предметом експериментального дослідження стали педагогічні впливи педагога на школярів, що сприяють діалогічному наповненню мотиваційної, змістової, операційної сторін пізнавальної діяльності старшокласників;
б) визначено діалогічні якості пізнавальної діяльності особистості;
в) з’ясовано фактори, які сприяють розвиткові діалогічних якостей пізнавальної діяльності школярів;
г) визначено шляхи розвитку діалогічних якостей пізнавальної діяльності старшокласників на уроках світової літератури.
Теоретичне значення дослідження в тому, що в дисертації:
а) розроблено систему характеристик, які дозволяють аналізувати ступінь розвитку діалогічних якостей пізнавальної діяльності старшокласників в навчальному процесі;
б) визначено значення цих характеристик на уроках світової літератури;
в) визначено найбільш доцільні педагогічні впливи вчителя на учнів з метою розвитку діалогічних якостей їхньої пізнавальної діяльності.
Практична значущість дослідження визначається можливістю використання отриманих результатів з метою розвитку діалогічних якостей пізнавальної діяльності учнів на уроках світової літератури, а також інших предметів гуманітарного циклу. Розроблені в дисертаційному дослідженні шляхи розвитку діалогічних якостей пізнавальної діяльності школярів можуть знайти використання в практиці роботи вчителів старших класів з метою активізувати мислення старшокласників, сприяти різнобічному розвитку їх особистості.
Основні положення та результати дослідження відображені в 8 публікаціях.

Апробація та впровадження результатів дослідження у практику загальноосвітньої середньої школи здійснювалися шляхом обговорення на педагогічних радах середніх шкіл №№2, 5, 7, 11, 12, 15, 17, 21, 23, школи Центр надії” м.Рівного, засіданнях лабораторії теорії та методології психології Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України, доповідалися на конференціях з проблем гуманізації навчання (Рівне, 1997; Остріг, 2000), використання нових технологій у навчанні (Рівне, 1997, 1998), доповідей на наукових семінарах кафедри психології Західного представництва Вікритого Міжнародного Університету Розвитку людини Україна”.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Теоретичне обґрунтування означеної проблеми та експериментальна апробація висунутих в дисертаційному дослідженні положень дають підстави стверджувати, що:
1. В роботі визначені діалогічні якості пізнавальної діяльності особистості:
а) толерантність по відношенню до інших, навіть протилежних точок зору;
б) здатність обґрунтовувати свою позицію;
в) здатність до співпраці з партнерами по спілкуванню в процесі розв’язання завдань;
г) здатність аналізувати свої судження, порівнювати їх з точкою зору партнера по спілкуванню;
д) здатність до творчого розв’язання проблемних завдань.
2. Результати формуючого експерименту підтверджують гіпотезу дослідження про те, що педагогічні впливи вчителя на старшокласників сприяють діалогічному наповненню мотиваційної, змістової, операційної сторін пізнавальної діяльності через:
а) заохочення суб’єкт-суб’єктної взаємодії партнерів по спілкуванню;
б) постановку творчих завдань та проблемних ситуацій;
в) стимулювання пізнавальної активності в процесі організації навчальних дискусій.
3. З’ясовано характеристики пізнавальної ситуації, які активізують мислення особистості та розвиток діалогічних якостей пізнавальної діяльності:
а) проблемність, що спричиняється неоднозначністю умов творчого завдання і, таким чином, активізує мислительну діяльність учня;
б) когнітивний дисонанс - стан, що виникає при зіткненні людини з проблемою, розв’язати яку за допомогою вже існуючого засобу-стереотипу неможливо.
4. Визначено основні засоби змістового впливу на розвиток діалогічних якостей пізнавальної діяльності старшокласників, а саме: проблемне відтворення змісту літературного твору на основі власних уявлень учнів; розв’язання творчих завдань із використанням літературного твору та без нього (що сприяло виходу учнів на творчу позицію); завдання та ігри, спрямовані на пізнання старшокласниками літературних текстів як особливої форми художнього спілкування, суті процесу спілкування, усвідомлення позицій партнерів по спілкуванню, розуміння думок та переживань інших людей; літературні дискусії, що мали на меті в процесі творчої взаємодії вчителя і учнів відкривати для них реальність смислу твору, виражених в ньому переживань через встановлення паралелей з власним емоційним світом, з’ясування нових для старшокласників питань та проблем; заходи, які забезпечували б та відображали взаємозв’язок школярів із ширшим соціально-культурним середовищем (наприклад, літературно-інформаційні бесіди, змістом яких міг бути обмін літературною інформацією між вчителем та учнем).
5. Результати формуючого експерименту показали, що найбільш важливими для розвитку діалогічних якостей пізнавальної діяльності старшокласників є дискретні впливи. Вони являють собою заздалегідь організовані вчителем різного роду проблемні ситуації, розв’язання яких потребує переосмислення звичайних засобів дій. У відповідності до складових концептуальної моделі дискретні впливи спрямовані на розвиток певної підструктури смислової сфери мислення та поділяються за цією ознакою на інтелектуально-рефлексивні, особистісно-рефлексивні та комунікативні (значення за підструктурами і визначають ступінь розвитку діалогічних якостей пізнавальної діяльності особистості).
6. Інтелектуально-рефлексивні впливи спонукають школярів до формулювання питань, відповіді на які сприяли б: глибшому розумінню змісту літературного твору; формулюванню сумнівів, які викликаються альтернативними висловлюваннями вчителя чи інших учнів; здійсненню контролю та оцінки чи корекції власного висловлювання чи суджень інших учнів; пошуку (спільного з іншими учнями) засобів розв’язання проблем в області літератури.
7. Особистісно-рефлексивні засоби впливу були спрямовані на встановлення позитивного мікроклімату в колективі учнів за допомогою ігрових ситуацій, що формують у старшокласників ставлення до іншої людини як суб’єкта діяльності; розвиток взаєморозуміння; розвиток навичок співробітництва завдяки організації спільної діяльності. З цією метою ми спонукали учнів до пошуку засобів побудови спільної діяльності, адекватних виконанню запропонованого завдання, встановленню правил спільної роботи, оцінки себе та товаришів з точки зору партнерів по спілкуванню.
8. Як показали результати формуючого експерименту, в учнів експериментальних класів відбулися значні зміни у внутрішньо-функціональній структурі мислительних операцій. Ця структура в учнів класів Е1, Е2 дає змогу їм формулювати сумніви щодо висловленої попередньої точки зору партнерів по спілкуванню, обґрунтовувати власну позицію чи думку, пропонувати свій шлях розв’язання проблеми чи творчого завдання, толерантно ставитись до думок інших старшокласників, водночас використовуючи те, що є в них прийнятним.
9. Визначено психолого-педагогічні умови розвитку в старшокласників діалогічних якостей пізнавальної діяльності: активізація, завдяки відповідним педагогічним впливам вчителя, мислення школярів, вдосконалення їхніх мислительних операцій, розвиток критичного ставлення до своєї точки зору, думок інших учнів та вчителя, підвищення здатності розуміти висловлювання партнерів по спілкуванню, обґрунтовувати власні судження, вносити нові ідеї та пропозиції.
10. Статистична обробка результатів проведеного дослідження підтвердила, що запропоновані педагогічні впливи дійсно сприяють розвиткові діалогічних якостей пізнавальної діяльності старшокласників. Тому їх використання на уроках світової літератури є доцільним та навіть необхідним з метою активізації мислительної та пізнавальної діяльності та діалогічної взаємодії, формування творчої особистості старшокласника.

ЛІТЕРАТУРА

1. АзаровЮ.П. Искусство воспитывать: Книга для учителя.М.: Просвещение, 1980.448 с.

2. АмонашвилиШ.А. Психологические основы педагогики сотрудничества.К.: Освіта, 1991.111 с.

3. АнаньевБ.Г. Избранные психологические труды: В 2х томах.М.: Педагогика,1980.Т.2.287с.

4. Ананьев Б.Г. Психология чувственного подсознания. М.: Издательство АПН РСФСР, 1960. 486с.

5. Андреев А.Л. Художественный образ и спецификация исскуства: Методологические аспекты проблемы. М.: Наука, 1981. 193с.

6. Андреева Г.М. Социальная психология.М.: Изд-во МГУ, 1980. 416с.

7. АндрієвськаВ.В., БаллГ.О., ВолинецьА.Г., та ін. Діалогічна взаємодія у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи: Книга для вчителя // За ред.Г.О.Балла, О.В.Киричука, Р.М.Шамелашвілі.К.: ІЗМН, 1997.136с.

8. АндрієвськаВ.В. Навчальний діалог: основні характеристики // Діалогічна взаємодія у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи / За ред. В.В.Андрієвської,Г.О.Балла, А.Г.Волинця та ін. К., 1997. С.47-61.

9. Апаньев Б.Г. Задачи исскуства // Художественное творчество: Вопросы комплексного изучения. М., 1982. С. 234-245.

10. БалаянА.Р. Проблемы моделирования диалога // Материалы третьего Всесоюзного симпозиума по психолингвистике.М., 1970. С. 149-152.

11. БаллГ.А, Бургин М.С. Анализ психологического воздействия и его педагогическое значение // Вопросы психологии. 1994. № 4. С. 56-66.

12. БаллГ.А. Концепция самоактуализации личности в гуманистической психологии.Киев-Донецк, 1993.

13. БаллГ.А. Основы теории задач: Дис...д-ра психол. наук.К., 1990.386с.

14. БаллГ.А. Теория учебных задач: Психолого-педагогический аспект.М.: Педагогика, 1990.184 с.

15. БаллГ.О.,ВолинецьА.Г, Копилов С.О. Діалого-культурологічний підхід як напрями гуманізації освіти // Психологія в школі. К., 1997. С. 76-82.

16. БаллГ.О.,ВолинецьА.Г Про ідейні засади розбудови освіти // Діалогічна взаємодія у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи / За ред. В.В.Андрієвської,Г.О.Балла, А.Г.Волинця та ін. К., 1997. С.24-27.

17. Балл Г.О. Діалогічні універсалії сучасного гуманізму // Гуманітарні науки. №1. К., 2001. С.4-11.

18. БаллГ.О. Проблема гуманізації освіти та діалогічний підхід // Діалогічна взаємодія у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи / За ред. В.В.Андрієвської,Г.О.Балла, А.Г.Волинця та ін. К., 1997. С.6-27.

19. БаллГ.О. Проблема гуманізації освіти та деякі напрямки її розв'язання // Психологічні засади гуманізації загальної середньої освіти.Рівне, 1995. С. 10-16.

20. БаллГ.О. У світі задач.К.: Т-во Знания”, 1986.46 с.

21. БаранникД.Х. Устная монологическая речь: Автореф. дис... докт. филолог. наук.К., 1970.44 с.

22. БарчЕ.Б., ЛыгаловА.П. Основы риторики для менеджеров.Ужгород.: Инпроф, 1998.396с.

23. Бастун Н., Сиволоцька Л. Психологічні передумови гуманізації освіти в умовах соціальної кризи: подолання внутрішніх протиріч // Міжнародний семінар з гуманістичної психології та педагогіки (Рівне, 15-17 червня 1998р.) Тези доповідей і повідомлень. Рівне, 1998. С.19-20.

24. БахтинМ.М. Вопросы литературы и эстетики.М., 1975.

25. БахтинМ.М. К философии поступка // Философия и социология науки и техники.М.: Наука, 1986. С. 80-160.

26. БахтинМ.М. Проблемы поэтики Достоевского.М.: Сов. Россия, 1979.320с.

27. БахтинМ.М. Эстетика словесного творчества.М., 1979.

28. Бедерханова В.П. К вопросам о социальной перцепции в связи с использованием ролевых игр в процессе профессиональной педагогической подготовки // Теоретические и прикладные проблемы психологии познания людей.Краснодар: Изд-во Кубанского ун-та, 1975. С. 232-233.

29. БехтеревВ.М., ЛангеМ.В. Влияние коллектива на личность // Педология и воспитание.М., 1928.

30. Белинский В.Г. Идея исскуства // Собрание сочинений: в 9 т. М., 1978. Т.3. С. 278-293.

31. БиблерВ.С. Михаил Михайлович Бахтин.М., 1992.

32. БиблерВ.С. Мышление как творчество.М.: Политиздат, 1975.

33. БиблерВ.С. Нравственность. Культура. Современность.М.: Знание, 1990.

34. Библер В.С. От наукоученияк логике культуры.М.: Политиздат, 1991.

35. БобневаМ.М. Нормы общения и внутренний мир личности // Проблемы общения в психологии / Под. ред.Б.Ф.Ломова.М.: Наука, 1981. С. 245-274.

36. БогомоловаН.И. Ситуативно-ролевая игра как активный метод социальнопсихологической подготовки // Теоретические и методические проблемы социальной психологии.М.: Изд-во МГУ, 1974. С. 183-184.

37. БогоявленскийД.Н. Приёмы умственной деятельности и их формирование у школьников // Вопр. психологии.1969.№ 2. С. 27-34.

38. Бодалев А.А. Восприятие и понимание человека человеком.М.: Изд-во МГУ, 1982.200 с.

39. Бодалев А.А. Личность и общение.М.: Педагогика, 1963.271с.

40. Бодалев А.А. Общение и формирование личности // Вопросы психологии познания людьми друг друга и самосознание.Краснодар: Изд-во Кубанского ун-та, 1978.19 с.

41. БодалевА.А. О состоянии и задачах разработки психологии познания людьми друг друга: Психология межличностного познания.М.: Педагогика, 1981. С. 4-15.

42. Бодалев А.А. Формирование понятия о другом человеке как личности.Л.: Изд-во ЛГУ, 1970.135 с.

43. БоришевськийМ.Й., КиричукО.В. Самосвідомість як детермінант саморозвитку особистості // Ментальність. Духовність. Саморозвиток особистості / Тези доп. та матеріали Міжнарод. наук.-практ. конференції, м. Луцьк 18-25 червня 1994р.1 частина, 3 розділ.Київ-Луцьк, 1994. С. 406-408.

44. Боришевський М.Й. Розвиток самоактивності дитини як основа гуманізації педагогічного процесу // Міжнародний семінар з гуманістичної психології та педагогіки (Рівне, 15-17 червня 1998р.) Тези доповідей і повідомлень. Рівне, 1998. С.22-23.

45. БородулинаМ.К., МининаН.М. Диалогическая речь и методика ее преподавания (на примере немецкого языка) // Язык и стиль / Под. ред.Т.А.Дехтеревой.М.: Мысль, 1965. С. 211-225.

46. БорышевскийМ.Й. Влияние позиции подростка на саморегуляцию поведения // Вопр. психологии.1972.№ 5. С.121-128.

47. Бубер М. Я и ТЫ.М.: Высшая школа, 1993.176с.

48. ВайсбурдМ.Л. Обучение диалогической речи.Иностранные языки в школе.1965.№4. С. 11-19.

49. Векслер С.И. Развитие критического мышления старшеклассников в процессе обучения // Дисканд наук по спец.: 13.00.01. К., 1973. 148 с.

50. ВинокурТ.Г. О некоторых синтаксических особенностях диалогической речи // Исследования по грамматике русского литературного языка.М.: Изд-во АН СССР, 1970. С.342-355.

51. Возрастные особенности психического развития детей / Под ред. Н.В. Дубровиной,М.И. Лисиной.М.: Просвещ., 1982.164с.

52. ВолковаЕ.В. ЭстетикаМ.М. Бахтина.М.,1990.

53. Волощук Є. Західні літературознавчі концепції мали б збагатити методологічну базу викладання предмету // Всесвітня література. 1999. №4. С. 12-15.

54. ВыготскийЛ.С. Мышление и речь.М., 1995.

55. ВыготскийЛ.С. Педагогическая психология.М.,1996.

56. ВыготскийЛ.С. Развитие высших психических функций.М.: Изд-во АПН РСФСР, 1960.500с.

57. ВыготскийЛ.С. Собрание сочинений:В 6-ти томах.М.: Педагогика, 1983.

58. ВыготскийЛ.С. Собрание сочинений:В 6-ти томах / Под ред.А.Р.Лурия, М.Г.Ярошевського.М.: Педагогика,1984. Т.2360с.

59. Глассер У. Школы без неудачников.М. ,1991.

60. Григоровская Л.В. Развитие образного мышления младших подростков средствами музыки // Дис. канд. наук по спец.: 13.00.01. К., 1990. 237с.

61. Діалогічна взаємодія у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи // За ред В.В.Андрієвської, Г.О.Балла, А.Г.Волиньця та ін.К.,1997.

62. Діалог культур та освіта: Зб. статей до семінару / За ред. В.М. Титова.К.,1993.

63. ДобровичА.Б. Воспитателю о психологии и психологическом общении. Книга для учителей и родителей.М.: Просвещ., 1987.207 с.

64. ЕвдокимовЕ.И., Барабаш В. П. Некоторые особенности повышения эффективности проблемного обучения // Проблемы совершенствования обучения в школе.М.,1974. С.53-60.

65. ЕршоваЛ.Д. Особенности перцептивных способностей учителя // Психология труда и личности учителя.М.: Просвещ., 1979. С.91-107.

66. Зливков В. Самоідентифікація педагога: персоналізація чи персоніфікація? // Міжнародний семінар з гуманістичної психології та педагогіки (Рівне, 15-17 червня 1998р.) Тези доповідей і повідомлень. Рівне, 1998. С.40-41.
67. Зязюн И.А. Основы педагогического мастерства / Учебное пособие для педагогических институтов. - К., 1987. - 209 с.

68. Зязюн І.А. Педагогіка добра: ідеали і реалії / Навчально-методичний посібник. - К.: Міжрегіональна Академія Управління Персоналом, 2000. - 307 с.
69. Івашкевич Е.З. Діалогічні аспекти мислення старшокласників та їх розвиток у процесі спільної навчальної діяльності на уроках // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наук. Праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. К., 2000. Т.2. Ч.1. С. 66-69.
70. Івашкевич Е.З. Діалогічний підхід в освіті як шлях її гуманізації // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наук. Праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. К.,2000. Т.2. Ч.5. С. 221-228.

71. Івашкевич Е.З. Диференційний підхід до школярів як основна умова ефективності навчального процесу в сучасній середній школі // Реформування освіти і школи: сутність, проблеми перспективи. Рівне,1997. С. 185-187.

72. Івашкевич Е.З. Продуктивне спілкування школярів як передумова розвитку їх діалогічних аспектів мислення // Наукові записки Острозької академії, серія Педагогіка і психологія”. Вип.1. Остріг,2000. С. 167-172.

73. Івашкевич Е.З. Розвиток діалогічних аспектів мислення школярів // Взаємозв’язок психолого-педагогічної науки і шкільної практики як фактор вдосконалення педагогічної діяльності. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (23-24 квітня 1998 р., м. Рівне) / За ред. М.Ю. Новоселецького. Рівне, 1998. С. 111-113.

74. ІльїнЄ.М. Мистецтво запитання // Пед. пошук / За ред.I.М.Баженова.К., 1988.

75. Карамушка Л. Гуманізація управлінського процесу в школі як умова особистісного розвитку керівників, вчителів та учнів // Міжнародний семінар з гуманістичної психології та педагогіки (Рівне, 15-17 червня 1998р.) Тези доповідей і повідомлень. Рівне, 1998. С. 42-43.

76. КиричукА.В. Формирование у учеников активной жизненной позиции.К.: Радянська школа, 1983.140 с.

77. КиричукО.В. Діалог у контексті педагогічної взаємодії // Діалогічна взаємодія у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи / За ред. В.В.Андрієвської,Г.О.Балла, А.Г.Волинця та ін. К., 1997. С.31-46.

78. КиричукО.В. Проблеми психології педагогічної взаємодії. //Психологія: Респ.наук. зб./ Відп. ред.О.В. Киричук.К.:Освіта, 1991.Вип.37. С.3-12.

79. КисарчукЗ.Г. Влияние особенностей диалога младших школьников на эффективность их совместной деятельности: Дис... канд. психол. наук.К.,1985.177с.

80. КовалевГ.А. О системе психологического воздействия // Психология воздействия.М.,1989.

81. КовалевГ.А. Три парадигмы в психологиитри стратегии психологического воздействия // Вопр.психологии,1987.№3. С.41-49.

82. Коломінський Н. Особистість як системоутворюючий фактор гуманізації управління в освіті // Міжнародний семінар з гуманістичної психології та педагогіки (Рівне, 15-17 червня 1998р.) Тези доповідей і повідомлень. Рівне, 1998. С.45-46.

83. КоломенскийЯ.Л., БерезовинН.А. Экспериментальное исследование социально-психологической наблюдательности учителей // Теоретические и прикладные проблемы психологии познания людьми друг друга. Краснодар: Изд-во Кубанского ун-та, 1975. С.240-289.

84. КоломенскийЯ.Л., ОловниковаН.Г. Исследование взаимоотношений учителей и учащихся в социальной и педагогической психологии ГДР // Вопр.психологии.1982.№2. С.16-9.

85. КоломенскийЯ.Л. Социально-психологические проблемы взаимоотношений в малых группах // Вопр.психологии.1971.№6. С.46-52.

86. КоломенскийЯ.Л. Социальные эталоны как стабилизирующие факторы социальной психики // Вопр.психологии.1972.№1. С.23-34.

87. Кондратьева С.В. Общение в системе "учительученик".М.: Педагогика, 1984.80 с.

88. Кондратьева С.В. Психолого-педагогические аспекты проблемы понимания людьми друг друга // Психология межличностного познания / Под ред. А.А.Бодалева.М.: Педагогика, 1981. С. 158-174.

89. КондратьеваС.В. Психолого-педагогические проблемы общения: Учебное пособие.Гродно: Изд-во Гродненского ун-та,1982.66с.

90. КостюкГ.С., АндриевскаяВ.В., БаллГ.А. Сравнительное исследование индивидуального и совместного решения мыслительных задач младшими школьниками // Психологич. журнал.1983.Т.4.№5. С.23-31.

91. КостюкГ.С. Вопросы психологии мышления // Психологическая наука в СССР.М.,1959.Т.І. С.357-440.

92. КостюкГ.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості.К. : Рад. школа,1989.608 с.

93. КотовВ.В. Нормирование коллективных отношений при групповой организации учебной работы на уроках в старших классах // Ученые записки Рязанского пед. ин-та.1970.Т.52. С.18-34.

94. КотовВ.В. Организация коллективных отношений в процессе учебной деятельности в старших классах средней школы: Автореф. дис. канд. пед. наук.Л., 1969.23 с.

95. КрамаренкоВ.Ю., НикитинЗ.Е., АндреевГ.Г. Интеллект человека.Воронеж: Изд-во ВГУ, 1990.184с.

96. Краткий словарь по социологии / Под ред. Д.М.Гвишани.М.: Политиздат, 1989.479 с.

97. Культурологічні та психолого-педагогічні аспекти гуманізації освіти: Науково-методичний збірник / За ред.Г.О.Балла.К.: Наукова думка, 1998.196 с.

98. КургановС.Ю. Ребенок и взрослый в учебном диалоге.М.,1989.

99. КучинскийГ.М. Диалог в процессе решения мыслительных задач: Автореф. дис... канд. психол. наук.М., 1980.24 с.

100. КучинскийГ.М. Диалог в процессе совместного решения мыслительных задач // Проблема общения в психологии.М.: Наука, 1981. С.92-121.

101. КучинскийГ.М. Диалог и мышление.Минск: Изд-во БГУ, 1983.190с.

102. ЛеонтьевА.А. Педагогическое общение.М.: Знание, 1979.47с.

103. ЛеонтьевА.А. Функции и формы речи // Основы теории речевой деятельности.М.: Наука, 1974. С.241-254.

104. ЛеонтьевА.Н. Деятельность и личность // Вопросы философии, 1974.№5. С.65-78.

105. Леонтье