Семененко-Мартинюк М. В Права та обов'язки фізичних і юридичних осіб за договором добровільного майнового страхування

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ім.В.М.КОРЕЦЬКОГО

На правах рукопису

СЕМЕНЕНКО-МАРТИНЮК Марія Вікторівна

УДК 347.4

ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ ФІЗИЧНИХ І ЮРИДИЧНИХ ОСІБ
ЗА ДОГОВОРОМ ДОБРОВІЛЬНОГО МАЙНОВОГО СТРАХУВАННЯ

Спеціальність 12.00.03 цивільне право і цивільний процес;
сімейне право; міжнародне приватне право

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник
СЕВРЮКОВА Інна Феліксівна,
кандидат юридичних наук,
старший науковий співробітник

Київ 2013

ЗМІСТ

ВСТУП....................................................................................................................

3

РОЗДІЛ1. Історія виникнення та розвитку прав і обов’язків учасників майнового страхування.......................................................................................

11

1.1Умови формування та розвитку прав і обов’язків учасників майнового страхування.............................................................................................................

11

1.2Еволюція прав та обов’язків учасників майнового страхування за нормативно-правовими актами.............................................................................

22

Висновки до Розділу1............................................................................................

33

РОЗДІЛ2. Обов’язки фізичних і юридичних осіб за договором добровільного майнового страхування............................................................

35

2.1Обов’язки страховика за договором добровільного майнового страхування.............................................................................................................

37

2.2Обов’язки страхувальника за договором добровільного майнового страхування.............................................................................................................

85

2.3Покладення обов’язків на вигодонабувача за договором добровільного майнового страхування..........................................................................................

125

Висновки до Розділу2............................................................................................

132

РОЗДІЛ3. Права фізичних і юридичних осіб за договором добровільного майнового страхування............................................................

135

3.1Права страхувальника за договором добровільного майнового страхування.............................................................................................................

137

3.2Права страховика за договором добровільного майнового страхування.............................................................................................................

160

3.3Наділення вигодонабувача правами за договором добровільного майнового страхування..........................................................................................

190

Висновки до Розділу3............................................................................................

199

ВИСНОВКИ...........................................................................................................

203

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..........................................................

206

ВСТУП

Актуальність теми. Розвиток сучасної системи страхування має супроводжуватись формуванням цілісної та несуперечливої нормативно-правової бази, спрямованої на регулювання страхових правовідносин. Діюче законодавство України встановлює певний перелік обов’язків сторін договору страхування, однак, вони містять деякі неточності у своєму формулюванні та невідповідності в процедурі їх виконання. При цьому, діюче законодавство не закріплює за учасниками правовідношення з добровільного майнового страхування необхідного переліку прав. Ряд питань, що виникають з цього приводу, вимагає теоретичного осмислення, зокрема, що стосується змісту прав та обов’язків учасників договору добровільного страхування майна (майнового страхування) та проблем їх співвідношення.
Необхідність дослідження прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб за договором добровільного майнового страхування назріла сьогодні через брак достатньої уваги до практичних способів розв’язання численних проблем, що виникають під час дії договору майнового страхування та в процесі врегулювання спорів, пов’язаних з настанням страхового випадку та виплатою страхового відшкодування.
Теоретичну основу дослідження становлять праці відомих науковців з загальних питань теорії цивільного права: М.І. Брагинського, С.С. Бичкової, В.В. Вітрянського, О.В. Дзери, О.В. Кохановської, І.М. Кучеренко, В.В. Луця, О.П. Орлюк, Р.О. Стефанчука, Г.П. Тимченка, В.О. Тарадонова, Р.О. Халфіної, Я.М. Шевченко, Г.Ф. Шершеневича, Р.Б. Шишки та ін., праці з загальних питань страхування: Є.Ф. Дюжикова, Д.П. Біленчука, В.Д. Базилевича, В.В. Мачуського, А. Манеса, Є.Ю. Грачової, В.К. Райхера, С.К. Реверчука, В.І. Серебровського, В.А. Смоляка, М.Б. Смирнової, Ю.О. Сплетухова, Т.А. Яковлевої, С.С. Осадця, Н.Б. Грищенко, В.Ю. Абрамова та ін.; дисертаційні дослідження на здобуття кандидатського ступеня, зокрема: «Договір страхування майна фізичних осіб» (В.В. Ельбрехт, 2009 р.), «Цивільно-правові аспекти майнового страхування в Україні» (О.В. Гринюк, 2004 р.).
За допомогою аналізу вищевказаних наукових джерел було визначено ряд проблем із страхування, що ставились дослідниками у різні часи та за існування минулої і сучасної нормативної бази. Зокрема, це питання: предмету та мети договору страхування (С.Є. Ліон), юридичної природи страхування (В.І. Серебровський), сутності та принципів страхування (С.С. Осадець), відповідальності сторін страхового зобов’язання (В.П. Янишен), регулювання ринку страхування (О.М. Залетов), організації та напрямків розвитку страхової справи в Україні (Л.М. Горбач, Н.В. Ткаченко). Стосовно проблем майнового страхування в Україні, що досліджувались останнім часом, то це: виконання та припинення договору страхування майна фізичних осіб (В.В. Ельбрехт), теоретичні засади становлення та розвитку майнового страхування як інституту цивільного права в Україні (О.В. Гринюк). Численні роботи інших спеціалістів по страхуванню (теоретиків та практиків) обмежуються переважно наведенням переліку прав та обов’язків страховика і страхувальника, із зазначенням їх змісту згідно діючого законодавства. При цьому залишились поза увагою комплексні дослідження змісту та співвідношення прав і обов’язків учасників добровільного майнового страхування. Проблема реалізації та захисту прав сторін і вигодонабувача за договором добровільного страхування майна, належного виконання вказаними учасниками обов’язків залишається нерозв’язаною.
Необхідність в розкритті змісту прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб за договором добровільного майнового страхування, що встановлені законодавством, а також тих прав і обов`язків, які обумовлені теорією та практикою страхування, зумовили вибір теми дисертаційного дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане у відділі проблем цивільного, трудового і підприємницького права Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, та є складовою комплексної програми роботи відділу «Актуальні проблеми охорони і захисту цивільних прав та інтересів в цивільному праві України» (2009-2010 р.р., РК 0108U009965) «Проблеми цивільних правовідносин в сучасній Україні» (2011-2012 р.р., РК 0110U008117).
Мета і задачі дослідження. Мета роботи полягає в удосконаленні теоретичних засад правового закріплення прав і обов’язків фізичних і юридичних осіб за договором добровільного майнового страхування, формулюванні теоретичних висновків та внесенні практичних пропозицій для дотримання та захисту майнових інтересів учасників страхового правовідношення.
Для досягнення вказаної мети автором поставлені такі основні задачі:
- дослідити еволюцію прав та обов’язків учасників договору майнового страхування;
- з`ясувати зміст прав та обов’язків учасників правовідношення з добровільного майнового страхування за діючим законодавством України та зарубіжних країн;
- узагальнити проблеми, що виникають при реалізації прав та виконанні обов’язків учасниками страхового правовідношення з майнового страхування, та встановити причини їх виникнення;
- проаналізувати взаємодію та співвідношення прав та обов’язків сторін і вигодонабувача за договором добровільного майнового страхування;
- теоретично обґрунтувати зміст прав та обов’язків, що впливають на захист майнових інтересів учасників договору добровільного майнового страхування;
- виокремити необхідний перелік прав та обов’язків сторін і вигодонабувача за договором добровільного майнового страхування як такий, що має закріплюватись та гарантуватись законом;
- виробити пропозиції, спрямовані на вдосконалення чинного законодавства України в частині прав та обов’язків учасників страхового правовідношення з захисту їх майнових інтересів.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають в сфері добровільного страхування майна (майнового страхування).
Предмет дослідження - система нормативних актів, які регулюють відносини в сфері добровільного страхування майна, теоретичні основи та практичні питання правового регулювання відносин з добровільного майнового страхування, що виявляються в наукових позиціях, висновках, пропозиціях, судових рішеннях.
Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дисертаційного дослідження є система загальнонаукових та спеціальних методів пізнання. Історичний метод пізнання дозволив дослідити передумови виникнення та розвитку прав і обов’язків учасників майнового страхування (розділ 1). Аналіз і синтез застосовувались у ході визначення чинників, котрі впливали на формування прав і обов’язків фізичних і юридичних осіб за договором майнового страхування (підрозділ 1.1). За допомогою методу формально-логічного тлумачення правових норм досліджено понятійних апарат Цивільного кодексу України в частині страхування та Закону України «Про страхування» (підрозділи 2.1 2.3 та 3.1-3.3). Метод порівняння був використаний під час з’ясування особливого правового становища сторін договору добровільного страхування майна і вигодонабувача, змісту їх обов’язків та природи страхування (розділи 2 і 3). За допомогою методу узагальнення юридичної практики виявлено проблеми, що виникають при врегулюванні спорів по страхових випадках та виплаті страхового відшкодування. Запропоновано шляхи їх вирішення (підрозділ 2.1 2.3 та 3.1-3.3). Теоретико-прогностичний метод дозволив розробити пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства у сфері майнового страхування (розділи 2 і 3).
Нормативно-правовою базою дослідження є Конституція України, Цивільний кодекс України, Кодекс торговельного мореплавства України, Закони України: «Про страхування», «Про заставу», «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму», «Про захист прав споживачів», інші закони та підзаконні акти України, нормативно-правові акти інших країн, в яких містяться основні принципи, положення та вимоги з майнового страхування, захисту прав та виконання обов’язків учасниками страхового правовідношення. Інформаційну та емпіричну основу дослідження становлять узагальнення практичної діяльності державних та судових органів, довідкові видання.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертація є одним з перших комплексних досліджень в українській правовій науці з питань правового статусу учасників договору майнового страхування. До положень, які становлять наукову новизну, належать, зокрема, такі:
вперше:
1) здійснено зіставлення прав та обов’язків учасників страхових правовідносин за нормативними актами з часів Київської Русі до прийняття діючого Закону України «Про страхування» та з`ясовано, що зміст таких прав і обов’язків обумовлювався необхідністю у захисті майнових інтересів страхувальників та наміром страховиків заробити статок;
2) аргументовано необхідність передбачити в законі та в договорі страхування такі права страхувальника, що направлені на захист його інтересів, як споживача страхової послуги, власника, користувача майна. Зокрема, це: 1) право на отримання від страховика необхідної інформації стосовно умов страхового захисту під час дії договору страхування як до настання страхового випадку, так і після його настання; 2) право на вільне залучення аварійного комісара для розслідування обставин настання страхового випадку. У зв’язку з чим запропоновано внести в діючий Закон України «Про страхування» відповідні зміни і доповнення;
3) встановлено, що, закріплене законом право страхувальника на заміну вигодонабувача до настання страхового випадку, інколи може бути обмежене в його реалізації. Зокрема, коли в період зміни власника майна трапляється збиток пошкодження або знищення цього майна. Така обставина тягне за собою відмову у виплаті страхового відшкодування з боку страховика, тому запропоновано законодавчо встановити вимоги до процедури заміни вигодонабувача, що передбачатимуть строк та спосіб завчасного повідомлення страхувальником страховика про заплановану заміну особи вигодонабувача;
4) обґрунтовано доцільність встановлення заборони для страховика вимагати від страхувальника та вигодонабувача додаткових відомостей про їх особу, крім тих, що передбачені законом як обов’язкові для укладання договору страхування. З метою захисту права страхувальника та вигодонабувача на заборону використовувати та поширювати про них конфіденційну інформацію без дозволу, запропоновано внести відповідні зміни і доповнення в діючий закон України «Про страхування» в частині виконання обов’язку страховика щодо нерозголошення відомостей про учасників договору страхування;
5) доведено неможливість належного виконання страховиком обов’язку, визначеного законом, «протягом двох робочих днів, як стало відомо про настання страхового випадку оформити документи для своєчасної виплати страхового відшкодування»: документи про настання страхового випадку оформлюють та видають треті особи протягом відповідного періоду часу, збирати ж такі документи зобов’язаний страхувальник. На цій підставі запропоновано до відносин з добровільного страхування майна не застосовувати вимоги Закону України «Про страхування», що встановлює вищевказаний обов’язок страховика;
удосконалено:
6) вимоги, що їх необхідно дотримуватись при укладанні договору страхування: для дотримання майнових інтересів всіх учасників страхового прав

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання щодо вдосконалення правового закріплення прав і обов’язків фізичних і юридичних осіб за договором добровільного майнового страхування.
1. Узагальнюючи історичні факти розвитку майнового страхування, автор прийшов до висновку, що розвиток прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб в майновому страхуванні має супроводжуватись дотриманням принципу захисту майнових інтересів власників (користувачів) майна та дотриманням інтересів страховика як надавача страхової послуги.
2. На підставі аналізу норм діючого Закону України «Про страхування», який закріплює відповідні права та обов’язки учасників договору страхування, встановлено, що вказані елементи страхового правовідношення за змістом та у своїй сукупності не відповідають належному рівню захисту майнових інтересів страхувальника, вигодонабувача та страховика.
3. Аналіз змісту обов’язків страховика свідчить про те, що в основному своєму переліку згідно закону, вони пов’язані з діями, які мають місце після настання страхового випадку. Стосовно обов’язків страховика під час дії договору страхування, то закон не встановлює необхідного їх переліку, що не сприяє дотриманню інтересів страхувальника та вигодонабувача.
4. Доведено, що з метою належного виконання страховиком обов’язку з виплати страхового відшкодування необхідним є встановлення чітких строків щодо прийняття рішення про виплату страхового відшкодування, затримання його прийняття та строків виплати страхового відшкодування.
5. У роботі обґрунтовано, що реалізація страховиком права на відмову у виплаті страхового відшкодування має здійснюватись в межах дотримання майнових прав страхувальника (вигодонабувача), та дотримання принципу наявності зв’язку між причинами і наслідками настання майнового збитку.
6. Сплата страхового платежу є основоположним обов’язком страхувальника, з виконанням якого у страховика виникає зустрічний обов’язок з виплати страхового
відшкодування у разі настання страхового випадку.
7. Виконання страхувальником обов’язку з інформування страховика про зміну ступеню страхового ризику залежить переважно від самого страховика. Від того, як чітко страховик в договорі страхування визначить для страхувальника фактори, що дозволяють останньому виявити зміни в страховому ризику та повідомити про них страховика, залежить дотримання інтересів страховика як надавача страхового захисту.
8. Проведене дослідження змісту прав і обов’язків страховика та страхувальника дає підстави стверджувати, що можливість реалізації страхувальником права на отримання страхового відшкодування залежить від здійснення відповідних позитивних дій обох сторін договору страхування як зі сторони страховика, що виявляються у добросовісному наданні послуг зі страхування, так і зі сторони страхувальника, який має бережливо ставитись до застрахованого майна.
9. На підставі узагальнення основних ознак, якими наділена особа вигодонабувача (володіння майновим інтересом у застрахованому майні, є особою, на користь якої укладено договір страхування) наголошено про можливість добровільного виконання вигодонабувачем обов’язків страхувальника. При цьому, вигодонабувач не може бути примушений до виконання обов’язків страхувальника.
10. Проведене дослідження дозволяє стверджувати, що вигодонабувачем не може бути кредитор страхувальника, оскільки, це порушує майнові інтереси власника (співвласників) застрахованого майна, який в разі пошкодження майна при настанні збитку (страхового випадку) позбавляється можливості відновити таке майно та користуватись ним.
11. Обґрунтовано твердження про те, що вигодонабувач має право не лише отримувати страхове відшкодування, але й вимагати від страховика здійснити виплату страхового відшкодування в разі невиплати відшкодування в строк та в повному обсязі.
12. Зазначено, що права виникають у вигодонабувача з початку дії договору страхування, однак, реалізувати їх вигодонабувач може в залежності від умов, передбачених сторонами та законом.
13. Вигодонабувач може наділятися іншими правами за договором добровільного страхування майна (майнового страхування); перелік таких прав має визначатись в кожному конкретному випадку. При цьому страхувальник залишається стороною за договором страхування, і без внесення відповідних змін в договір страхування вигодонабувач не може замінити страхувальника.
14. Для забезпечення належного функціонування страхового правовідношення закон має закріплювати за його учасниками (фізичними і юридичними особами) мінімально необхідний перелік прав. Оскільки відсутність гарантованих законом прав страховика, страхувальника і вигодонабувача призводить до неузгодженості в діях вказаних осіб як під час дії договору страхування, так і в процесі врегулювання спорів по страхових випадках.
15. Аналіз прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб за договором добровільного майнового страхування свідчить про те, що вказані елементи страхового правовідношення мають кореспондуватися один з одним відносно характеру та об’єму вимог до кожного учасника договору страхування, змісту дій кожного з них з метою забезпечення інтересів учасників договору страхування та рівності сторін. У зв’язку з цим, автором запропоновано перелік прав та обов’язків страховика і страхувальника, а також прав вигодонабувача, що мають закріплюватись діючим Законом України «Про страхування» і договором добровільного страхування майна (майнового страхування).