СИСТЕМА ОСВІТИ В ОДЕСІ В ПЕРІОД РУМУНСЬКОЇ ОКУПАЦІЇ 1941-1944 РР.

Краткое описание

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ОСТАЩУК ВІРА ІВАНІВНА

УДК 94(477)”1941/1944”

СИСТЕМА ОСВІТИ В ОДЕСІ В ПЕРІОД
РУМУНСЬКОЇ ОКУПАЦІЇ 1941-1944 РР.

07.00.01 – історія України

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата історичних наук

Науковий керівник:
ТХОРЖЕВСЬКА ТЕТЯНА ВІКТОРІВНА,
кандидат історичних наук, доцент

Одеса – 2011

ЗМІСТ

ВСТУП....................................................................................................................4
РОЗДІЛ 1. СТАН НАУКОВОЇ РОЗРОБКИ ПРОБЛЕМИ, ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА, МЕТОДОЛОГІЯ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
1.1. Історіографія дослідження……………………………………………….8
1.2. Джерельна база………………………………………………………….20
1.3. Методологія і методи дослідження ……………………………………28
РОЗДІЛ 2. УПРАВЛІННЯ ОСВІТОЮ ТА ЇЇ ФУНКЦІЇ В КОНТЕКСТІ РУМУНСЬКОГО ОКУПАЦІЙНОГО РЕЖИМУ
2.1. Адміністративно-територіальний устрій та органи виконавчої влади: соціально-економічний аспект…………………………………………………31
2.2. Здійснення ідеологічної політики дирекцією культури. Науково-дослідний інститут Трансністрії. Народний університет..……………………43
РОЗДІЛ 3. СИСТЕМА ПОЧАТКОВОЇ ТА СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
3.1. Структура початкової та середньої освіти в румунській системі навчання та її впровадження в Одесі…………………………………………...67
3.2. Матеріально-технічна база та соціальне забезпечення початкової та середньої освіти………………………………………………………………….78
3.3. Викладацький склад шкіл……………………………………………….86
3.4. Навчальні програми ………………………………………………...…..92
3.5. Здійснення ідеологічного виховання…………………………………...97
РОЗДІЛ 4. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ДІЯЛЬНІСТЬ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ. ОДЕСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
4.1. Передумови відкриття вищих навчальних закладів в Одесі…...........104
4.2. Становлення та організація діяльності вищих навчальних закладів..110
4.3. Матеріально-технічні та соціальні аспекти функціонування вищих навчальних закладів …………………..............................................................130
4.4. Освітня діяльність вищіх навчальних закладів……………………....140
4.5. Науково-дослідна діяльність в місті ……...…………………………..158
4.6. Ідеологічні засади вищої освіти……………………………………....172
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………....183
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ ……………192
ДОДАТКИ……………………………………………………………………...269

ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Вивчення історії освіти в Україні є одним з пріоритетних напрямів українознавчих досліджень, оскільки освіта–основа культурного, соціального та інтелектуального розвитку суспільства та держави. Інтегрування освіти незалежної України у світову освітню систему потребують її аналізу в різні історичні періоди, особливо в екстремальних умовах існування суспільства, зокрема в період Другої світової війни.
Серед багатьох актуальних проблем дослідження Другої світової війни провідними фахівцями цього напряму визначається у тому числі проблема «соціального проекту для окупованих територій»[599]. Важливою складовою цього соціального проекту є впровадження нової системи освіти.
В контексті вивчення Другої світової війни політика окупаційної влади стосовно освіти належить до найбільш дискусійних. У масовій свідомості до цього часу побутує думка, що розвиток освіти на окупованих територіях був перерваним і здійснювався винятково в евакуації.
Крім прагматичної функції, яку виконує освіта, вона є потужним інструментом ідеологічного впливу для будь-якої влади. Виходячи з цього, актуальним видається вивчення досвіду функціонування системи освіти в Одесі в період румунської окупації, яка посідала чи не головне місце в системі ідеологічних заходів окупаційної влади.
Актуальність посилюється тим, що саме в Одесі (на відміну від інших населених пунктів Трансністрії) було представлено всі ланки освіти від початкової до вищої, а також наукові, науково-методичні, науково-виробничі підприємства та місцеві органи управління освітою, тобто всі складові будь-якої системи освіти.
Вивчення даної проблеми сприяє формуванню більш повного та цілісного сприйняття процесів, які відбувалися в Україні під час її окупації.
Зв’язок роботи з науковими програмами, темами, планами. Дисертація виконувалась в рамках проблематики наукової роботи кафедри історії та етнографії України Одеського національного політехнічного університету: «Політичні партії та громадські організації: історія та сучасність» (№ 581-78; № державної реєстрації 0107 U001977).
Мета роботи полягає у тому, щоб розкрити зміст і загальні принципи освітньої політики румунської адміністрації в Одесі, окреслити місце системи освіти в політиці окупаційної влади.
Для досягнення поставленої мети в дисертації ставляться такі завдання:
• з’ясувати стан наукового вивчення теми, ступінь репрезентативності та інформативності її джерельної бази;
• проаналізувати сутність і характер румунського окупаційного режиму, встановленого на території міста Одеси;
• охарактеризувати головні засади ідеологічної політики румунської влади;
• визначити принципи матеріально-технічного забезпечення навчальних закладів;
• проаналізувати зміст навчально-виховної діяльності початкової, середньої та вищої освіти в роки окупації;
• розкрити головні напрями науково-дослідної діяльності означеного періоду;
• виокремити головні аспекти та форми ідеологічного впливу, які впроваджувалися за допомогою системи освіти.
Об’єктом дослідження є суспільно-політичні та соціокультурні процеси в Одесі за умов румунського окупаційного режиму 1941-1944 рр.
Предметом дисертаційного дослідження є заходи румунської влади в освітній та науковій сфері, функціонування початкових, середніх, середньо-спеціальних та вищих навчальних закладів в Одесі.
Територіальні межі дисертаційного дослідження охоплюють важливий політичний, торгівельно-промисловий та культурний центр Південної України – місто Одесу, яка входила до складу Трансністрії.
Хронологічні межі дослідження охоплюють період 1941-1944 рр. Нижня хронологічна межа обумовлена приходом румунських військ та встановленням адміністрації, верхня – звільненням міста Одеси.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:
• вперше на дисертаційному рівні здійснено комплексне дослідження освітніх процесів в Одесі в період румунської окупації в 1941-1944 рр.;
• на основі широкої джерельної бази висвітлено зусилля окупаційної румунської влади, спрямовані на утвердження свого впливу на культурно-освітні процеси в Одесі;
• з’ясовано особливості заходів румунського окупаційного режиму в соціокультурній сфері у регіоні;
• проаналізовано вплив культурно-освітніх організацій на навчання і виховання дітей та молоді;
• розглянуто ідеологічний зміст освітньої політики, виявлено її головні напрями – румунський, антирадянський, антисемітський, релігійний;
• простежено, яким чином реалізовувались головні напрями румунської ідеологічної політики за допомогою системи освіти.
Практичне значення дослідження полягає у можливості залучення основних положень та висновків дисертації при написанні праць з історії України періоду Другої світової війни, викладанні лекційних курсів та краєзнавчих спецкурсів.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею. Основні положення, результати, висновки і рекомендації, сформульовані в дисертації, одержані авторкою особисто та викладені в опублікованих працях.
Апробація результатів дисертації знайшла відображення у доповідях і повідомленнях на: Четвертій Всеукраїнській науковій конференції «Інтелігенція і влада» (Одеса, 2006); Другій Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 65-й річниці визволення Одеси від окупантів «Південь України: етноісторичний, мовний, культурний та релігійний виміри» (м. Одеса, 10-11 квітня 2009); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Регіональні дослідження в Україні: досягнення і проблеми» (Первомайськ, 2009); П’ятій Всеукраїнській науковій конференції «Інтелігенція і влада» (Одеса, 2009); Всеукраїнській науковій конференції «Одеса у Великій Вітчизняній війні (1941-1945)» (Одеса, 2009); ІV Всеукраїнській конференції молодих вчених «Україна в умовах світової кризи: шляхи вирішення проблем» (Одеса, 2009); Третій міжнародній науковій конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Одеські читання: актуальні проблеми історії, археології та етнології» (Одеса, 2011).
Публікації. Основні положення та результати дисертації висвітлено у 12 публікаціях, з них 8 – опубліковані у наукових фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України.
Структура дисертації обумовлена метою та завданнями дослідження. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури, додатків. Основний текст дисертації 191 сторінка. Список літератури та джерел (671 позиція), займає 76 сторінок і додатки розміщені на 50 сторінках. Разом загальний обсяг роботи складає 317 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. Аналіз стану наукової розробки досліджуваної проблеми дає можливість стверджувати, що існує значна кількість наукової літератури, присвяченої різним аспектам діяльності окупаційних режимів періоду Другої світової війни. Зокрема, розглянуті й напрями діяльності румунської влади. Дослідження, присвячені проблемам освіти на окремих окупованих територіях, надають можливість застосування порівняльного аналізу з політикою румунської адміністрації на території міста Одеса. Стосовно безпосередньо досліджуваного аспекту існування окупованої Одеси – системи освіти – слід зазначити наявність окремих розвідок, які висвітлюють діяльність Одеського університету на основі періодичної преси, аналіз українського студентського руху. Поряд з цим, в узагальнюючих працях, присвячених історії міста, подаються статистичні показники щодо освітніх закладів періоду окупації (кількість освітніх закладів, учнів, студентів), наголошується на надмірності плати за навчання тощо.
Разом з тим можна зазначити, що комплексне дослідження, присвячене освітній системі міста Одеси періоду румунської окупації, відсутнє. Малодослідженим залишається також питання реалізації у освітніх програмах навчальних закладів Одеси основних ідеологічних напрямів політики окупаційної влади. Саме ці прогалини намагається подолати це дисертаційне дослідження.
Джерельна база праці представлена достатньо широким колом матеріалів, зокрема неопублікованих, які містяться в Державному архіві Одеської області, Національному архіві Румунії та Національному архіві республіки Молдова. Найбільш інформативними для даного дослідження є фонди «Дирекції культури губернаторства Трансністрії», «Дирекції культури примарії Одеського муніципалітету», «Одеський університет дирекції культури губернаторства Трансністрії». Офіційна документація, представлена текстами угод, діловодними документами різних установ, офіційним листуванням, фінансовими звітами навчальних закладів тощо, дає можливість простежити фактичну реалізацію політичного курсу окупаційної влади. Румунська окупаційна преса («Одесская газета», «Одесса», «Молва»), незважаючи на різну ступінь достовірності поданого фактажу, досить точно і об’ємно презентує ідеологічну лінію, яку проводила румунська адміністрація.
На основі наявної джерельної бази було визначено структуру румунської системи освіти, досліджено матеріально-технічну базу навчальних закладів, освітню та наукову діяльність, ідеологічну політику у сфері освіти, що дає можливість визначити джерельну базу як репрезентативну та інформативну.
2. Проаналізувавши сутність і характер румунського окупаційного режиму, встановленого на території міста Одеси, передусім слід зазначити, що, на відміну від губернаторств Бессарабія та Буковина, Трансністрія до Румунського Королівства не входила. Румунія мала лише тимчасовий мандат на управління цією території.
Ставлення до території Трансністрії, у тому числі – Одеси, як до такої, що мала увійти до Румунського Королівства, визначили адміністративно-територіальний поділ та політику румунської влади у регіоні. Так, був встановлений ідентичний до функціонуючого в Бессарабії та Буковині апарат виконавчої влади, представлений дирекціями, які займалися питаннями адміністрування, юстиції, фінансів, комерції, праці, індустрії, харчової промисловості, економіки, культури та ін.
Характеристика встановленого окупаційного режиму дає можливість визначити схожість румунського окупаційного режиму з німецьким. Про це свідчить, зокрема, впровадження жорсткого контролю за багатьма аспектами життя місцевого населення, знищення окремих груп населення (євреїв, партизанів, колишніх партійно-радянських функціонерів), антикомуністична пропаганда. Поряд з цим слід зазначити, що окремі аспекти окупаційної політики свідчили про певну лояльність (порівняно з німецькою окупаційною політикою) румунської влади до місцевого населення. Зокрема, масової насильницької депортації цивільного населення до Румунії не відбувалося.
Оскільки румунська влада намагалася зробити безпечним управління у майбутньому «своєю територією», вона приділяла увагу стабілізації та покращенню економічної ситуації в Одесі.
Необхідно відзначити організацію довгострокових проектів, як, наприклад, ремонт зруйнованих будівель, відновлення греблі Хаджибейського лиману тощо.
3. Виходячи з наявної джерельної бази, можна виокремити чотири головні напрями ідеологічної політики румунської адміністрації, які умовно можна визначити як прорумунський, антирадянський (антикомуністичний), антисемітський та релігійний.
Перший напрям, тобто виховання в населення Одеси лояльності до румунської адміністрації, й навіть формування патріотичного ставлення до королівства Румунії, віддзеркалював, зокрема, той факт, що румунська влада широко висвітлювала у періодичній пресі найбільш вдалі проекти розбудови міста: покращення системи сполучення, ремонт напівзруйнованих будівель, доріг та вулиць, пошкоджених при бомбардуванні, налагодження електричного постачання, санітарно-гігієнічних умов у місті, соціальної політики, благодійності та ін. Висвітлювались також культурне життя міста, функціонування в Одесі театрів, кінотеатрів, музеїв, бібліотек.
Важливим напрям ідеологічної політики була антикомуністична пропаганда. При цьому були задіяні всі наявні можливості окупаційної влади: вилучення з бібліотек радянської літератури, активна радіопропаганда, антирадянські публікації в місцевих періодичних виданнях, кінохроніка. Румунська адміністрація великого значення надавала широкому висвітленню у пресі реалізації соціальних та благодійних проектів, з особливим наголосом на тому, що вона виправляє диверсії Червоної армії та прорахунки більшовицького режиму.
Загалом прорумунський та антирадянський напрями агітації сприймалися мирним населенням досить нейтрально. Антирадянська пропаганда мала підтримку в основному тієї частини населення, яка постраждала від радянської влади або не сприймала її з інших причин.
Антисемітизм, який був характерним для нацистської політики загалом, мав місце й у діяльності румунської адміністрації в Одесі (депортація євреїв, позбавлення їх майна, необхідність повідомити окупаційну владу про євреїв, які переховувались, активні публікації в пресі та радіоефіри, в яких наголошувалося на тісному зв’язку між єврейством та більшовизмом). Влада намагалася сформувати у суспільній свідомості образ спільного ворога в особі євреїв, що до певної міри було реалізовано. Необхідно визнати, що означені дії користувались підтримкою певної частини мешканців міста. Зокрема, місцеве населення користувалося матеріальними перевагами, отриманими в результаті депортації єврейського населення. Можливо припустити, що у підтримці антисемітської політики відобразилось також невдоволення радянською владою певних кіл населення міста.
Певною підтримкою у місцевого населення користувалася й пропаганда релігії. На відміну від Німеччини, Румунія була православною країною та всіляко намагалася відродити православ’я. Майже у кожному номері окупаційної періодичної преси виходили статті та оголошення про необхідність відродження християнства, про відкриття церков, храмів тощо.
4. Уявлення про ставлення румунської адміністрації до освіти в окупованій Одесі дає, в першу чергу, аналіз матеріально-технічної бази функціонуючих навчальних закладів. Це питання перебувало під особливим контролем адміністрації міста. Забезпечення матеріально-технічної бази відбувалося за рахунок впровадженого в місті шкільного податку, плати за навчання (за винятком початкової школи). Проте матеріально-технічна база початкових та середніх навчальних закладів була слабкою (нестача шкільного приладдя, палива, скла). Відсутні були й дидактичні матеріали. Це дає можливість стверджувати, що на початковому етапі нова влада не мала чітких інструкцій щодо змісту освіти. Програми розроблялися школами. Щодо підручників простежується використання досвіду дореволюційної школи. Крім того, відбувалося часткове використання радянських підручників (після видалення з них елементів радянської ідеології). Роботу над збірником програм було завершено лише на початку травня 1943 року.
Виходячи зі співвідношення кількості вчителів та учнів, можна твердити про більш-менш нормальне забезпечення викладацькими кадрами.
Особливістю цього часу, як і за радянської влади, стало залучення вчителів, учнів та студентів у якості дешевої робочої сили, зокрема до польвих робіт.
Матеріально-технічна база вищих навчальних закладів дає можливість зробити висновок про зацікавленість окупаційної влади у їх відновленні. Так, Одеський університет розпочав свою діяльність на базі кількох колишніх радянських інститутів. Румунська влада приділяла досить велику увагу фінансуванню Одеського університету та консерваторії. Зокрема, впродовж короткого терміну був проведений ремонт внутрішніх та зовнішніх будівель.
Слід особливо підкреслити, що система оплати у вищих навчальних закладах забезпечувала перевагу в отриманні вищої освіти представникам румунської, молдавської та італійської національностей, а також дітям осіб, які співпрацювали з владою.
Важливим аспектом взаємодії між румунською владою та співробітниками вищих навчальних закладів було їх матеріальне забезпечення, що включало задовільний розмір зарплатні, академічні пенсії, пільги у навчанні дітей, в оплаті комунальних платежів, звання «заслуженого професора».
5. Проаналізувавши зміст навчально-виховної діяльності початкової, середньої та вищої освіти в Одесі в роки окупації, можна зазначити, що освітня система в Одесі формувалася з використанням окремих елементів румунської та дорадянської освітніх систем. Про це свідчить жорсткий контроль за відвідуванням початкових, середніх та вищих навчальних закладів; застосування тілесних покарань; проведення іспитів після завершення початкової школи. Поряд із цим використовувались й окремі здобутки радянської освітньої системи, зокрема, її навчальні програми.
Стосовно вищої освіти можна зазначити, що відкривалися навчальні заклади та факультети, які, по-перше, відповідали колишнім інститутам і були забезпечені викладацькими кадрами; по-друге, відповідали основним напрямкам ідеологічної політики румунської влади; по-третє, готували фахівців з «практичних» спеціальностей, кваліфікованих спеціалістів з яких не вистачало.
Використовувались як окремі елементи «класичної» університетської освіти, так і радянські здобутки. Зокрема, на медичному факультеті університету, відповідно до румунських стандартів, було збільшено термін навчання до шести років та впроваджене складання іспитів з 28 навчальних дисциплін; на політехнічному факультеті замість державних іспитів введено захист дипломних проектів, які повинні були мати практичне спрямування; студенти історико-філологічного факультету мали вивчати не менше двох іноземних мов; було відкрито юридичний факультет, який відповідав вимогам «класичної» університетської освіти.
Необхідно також підкреслити, що окупаційна адміністрація всіляко намагалася впроваджувати та популяризувати технічну освіту. З цією метою були відкриті середні професійні навчальні заклади, агрономічний факультет Одеського університету. Технікуми, технічні школи, морське училище користувались попитом серед молоді, оскільки там можна було отримати практичні навички. Поряд з цим, популяризація саме технічної освіти певною мірою свідчить на користь спланованої політики подальшої «трудової мобілізації» місцевого населення.
6. Відкриття університету сприяло пожвавленню науково-дослідної діяльності в Одесі. На базі факультетів університету проводилися наукові зібрання, відкривалися наукові товариства. За підтримки окупаційної влади політехнічний факультет займався науково-дослідними проектами, які мали важливе промислове значення, зокрема були спрямовані на відновлення зруйнованої інфраструктури міста.
Важливим напрямом наукового життя було проведення конференцій, наукових сесій, відкритих засідань рад факультетів з обговоренням важливих наукових питань. За час окупації була захищена певна кількість дисертацій, найбільше – на медичному факультеті. Досить активною була видавнича діяльність. В структурі Одеського університету працювали такі науково-дослідні установи, як історико-археологічний музей та обсерваторія.
Науково-дослідна робота проводилась, крім Одеського університету, в гідрометеорологічному інституті та інституті селекції та генетики.
Загалом можна констатувати, що науково-дослідні роботи використовувались румунською владою передусім для практичних потреб міста Одеси (проекти відбудови дамби, відновлення пошкодженої будівлі Міської Думи на Миколаївському бульварі, окремих конструкцій оперного театру, мостів на Пересипі тощо). Практичне спрямування мали також проекти гідрометеорологічного інституту (відновлення метеорологічних і гідрологічних станцій), інституту селекції та генетики (розробка методів боротьби зі шкідниками люцерни, зернових культур; хімічних методів боротьби з іржею злаків; біометоду боротьби зі шкідниками сільськогосподарських рослин тощо). Можливість займатися науковою роботою за підтримки влади сприяла певній лояльності одеських наукових кіл до румунської влади.
7. Аналіз системи початкової, середньої та вищої освіти дає можливість стверджувати, що румунська влада розглядала систему освіти як ефективний засіб впливу на свідомість місцевого населення шляхом навчання та виховання дітей у школі у «правильному» ідеологічному руслі.
З підростаючого молодого покоління, яке б отримало освіту румунського зразка, нова влада намагалася виховати прорумунськи налаштоване, політично лояльне населення. Необхідно зазначити, що румунська освітня політика різко контрастувала з німецькою, яка дозволяла відкривати лише початкові та середні професійні школи.
З метою виховання лояльного населення в освіті широко використовувались вищенаведені чотири напрями ідеологічної політики. Згідно зі змістом навчальних програм та планів, на уроках історії, географії проводилася прорумунська пропаганда, яка полягала в обґрунтуванні легітимності румунської влади. Обов’язкове вивчення румунської мови та літератури не тільки учнями, а й учителями, також повинно було сприяти досягненню даної мети. У навчальному процесі використовувалася румунська символіка, обов’язковим було вивчення гімну Румунії.
Одеські школи стали осередком релігійної пропаганди: до навчальних планів входили предмети релігійної тематики, обов’язковими були молитва перед початком уроку, щотижневе відвідування церкви; відбувалася заміна радянських свят релігійними. Школи отримували фінансову підтримку від влади у закупівлі церковного реквізиту для виховання школярів.
В організації навчально-виховного процесу окупаційна влада спрямувала свої зусилля на утвердження антирадянської ідеології, зокрема видалення предмету історія СРСР, радянської символіки.
Отже, навчальний та виховний процес у початковій, середній та середньо-спеціальній школі відбувався відповідно до румунської ідеології. Такі підходи до навчання та виховання починалися вже з обов’язкової чотирирічної початкової школи.
Погоджуючись на відкриття в окупованому місті вищих навчальних закладів, румунська адміністрація планувала використання їх майбутнього інтелектуального ресурсу з метою отримання необхідних кваліфікованих фахівців та проведення відповідної ідеологічної пропаганди. Великі сподівання в цьому контексті покладалися на університет, якому було надано достатньо високий статус. Можна говорити про співпрацю влади з науковою інтелігенцією. Науковці, які залишилися в Одесі, прагнули відновити діяльність вузів та науково-дослідних установ, зберегти майно. Частина викладачів та науковців входили до місцевих органів влади. Це було обумовлено заходами окупаційної адміністрації щодо створення прошарку прорумунськи налаштованої інтелектуальної еліти, яка з різних причин не сприймала радянську владу. В основному це були представники наукових шкіл, які сформувались в дорадянські часи, отримали дореволюційну освіту. Вони отримували матеріальну підтримку, мали можливість займатися викладацькою та науковою діяльністю.
Головною метою влади було довести, що українські землі історично та етнічно є румунськими. Оскільки згідно зі статистичними даними етнічного складу навчальних закладів більшість студентів становили росіяни та українці, владою було вжито ряд заходів, спрямованих на створення пільгових умов навчання та матеріальну підтримку молдаван та румун (забезпечення умовами проживання не місцевих студентів цих національностей, звільнення від сплати за навчання тощо).
Антикомуністичне виховання в системі вищої освіти здійснювалось за посередництвом інституту антикомуністичних досліджень та пропаганди, головним напрямом роботи якого була критика комунізму, його теорії та практики. Професорсько-викладацький склад вищих навчальних закладів брав активну участь у роботі антикомуністичного інституту. В основному це пояснювалось певною формою примусу, оскільки до представників професорсько-викладацького складу, які не брали участь у роботі інституту, принаймні в якості слухачів, застосовувались важелі адміністративного впливу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ
Архівні джерела:
1. Державний архів Одеської області, м. Одеса
Ф. Р. 1142 Державний архів Одеської області. 1941-1944 рр.
оп. 1.
Спр. 128. Звірства фашистів в Одеській області в період її тимчасової окупації, 1941-1944 рр., 35 арк.
2. Р. 2242 Головна реєстратура губернаторства Трансністрії. 1941-1944 рр.
оп. 4.
Спр. 1. Накази губернатора Трансністрії. Копії. Списки співробітників дирекції адміністрації, 1941-1944 рр., 162 арк.
3. Ф. Р. 2244 Дирекція агрокультури губернаторства Трансністрії. 1941-1944 рр.
оп. 2.
Спр. 93. Відомості на видачу заробітної платні робітникам гідрометеологічного інституту, командировочні посвідчення, їх авансові звіти, 1942-1943 рр., 33 арк.
4. Ф. Р. 2244 Дирекція агрокультури губернаторства Трансністрії. 1941-1944 рр.
оп. 2.
Спр. 142. Відомості на виплату зарплатні робітникам дирекції та інституту агротехніки та меліорації, 1942-1943 рр., 20 арк.
5. Ф. Р. 2244 Дирекція агрокультури губернаторства Трансністрії. 1941-1944 рр.
оп. 2.
Спр. 145. Відомості на виплату зарплатні робітникам інституту гідротехніки та меліорації, 1942 рр., 81 арк.
6. Ф. Р. 2244 Дирекція агрокультури губернаторства Трансністрії. 1941-1944 рр.
оп. 2.
Спр. 146. Відомості на виплату зарплатні робітникам інституту гідротехніки та меліорації, 1942-1943 рр., 30 арк.
7. Ф. Р. 2244 Дирекція агрокультури губернаторства Трансністрії. 1941-1944 рр.
оп. 2.
Спр. 147. Відомості на виплату зарплатні робітникам інституту гідротехніки та меліорації, 1942 р., 15 арк.
8. Ф. Р. 2244 Дирекція агрокультури губернаторства Трансністрії. 1941-1944 рр.
оп. 2.
Спр. 148. Відомості на виплату зарплатні робітникам інституту гідротехніки та меліорації, 1942р., 58 арк.
9. Ф. Р. 2245 Дирекція комерції губернаторства Трансністрії. 1941-1944 рр.
оп. 3.
Спр. 94. Списки субдирекції мистецтв, професорів консерваторії. Прохання про призначення на службу артистів та співаків, 1941-1943 рр., 407 арк.
10. Ф. Р. 2249 Дирекція культури губернаторства Трансністрії. 1941-1944 рр.
оп. 1.
Спр. 7. Рапорт про структуру та коло діяльності Дирекції, звіти про діяльність піддирекції мистецтв, 1942-1944 рр., 27 арк.
11. Ф. Р. 2249 Дирекція культури губернаторства Трансністрії. 1941-1944 рр.
оп. 1.
Спр. 9. Звіти про діяльність піддирекції просвіти та відомості про кількість та характер, 1942 р., 62 арк.
12. Ф. Р. 2249 Дирекція культури губернаторства Трансністрії. 1941-1944 рр.
оп. 1.
Спр. 15. Доповіді губернатору та директору культури з питань просвіти, пропаганди, мистецтва, особистого складу, адміністративним та господарським питанням, 18 січня 1943 р.-28 лютого 1944 р., 262 арк.
13. Ф. Р. 2249 Дирекція культури губернаторства Трансністрії. 1941-1944 рр.
оп. 1.
Спр. 16. Доповіді директора культури губернатору з адміністративних питань та про особистий склад, 1943-1944 рр., 208 арк.
14. Ф. Р. 2249 Дирекція культури губернаторства Трансністрії. 1941-1944 рр.
оп. 1.
Спр. 64. Акти обстеження навчальних закладів та осередків культури Трансністрії та звіти діяльності інспекторів, 1942-1943 рр.,142 арк.
15. Ф. Р. 2249 Дирекція культури губернаторства Трансністрії. 1941-1944 рр.
оп. 1.
Спр. 74. Розпорядження губернатора та директора з питань трудової дисципліни та утворення курсів для вчителів та ін., 2 червня 1943 р. – 31 серпня 1943 р., 6 арк.
16. Ф. Р. 2249 Дирекція культури губернаторства Трансністрії. 1941-1944 рр.
оп. 1.
Спр. 75. Листування з міністерствами, губернаторством навчальними закладами та особами про проведення педагогічних курсів для вчителів молдаван Трансністрії, 3 липня 1943 р.- вересня 1943 р., 120 арк.
17. Ф. Р. 2249 Дирекція культури губернаторства Трансністрії. 1941-1944 рр.
оп. 1.
Спр. 76. Протоколи засідань інспекторів просвіти, 17 лютого 1943 р.-7 вересня 1943 р., 22 арк.
18. Ф. Р. 2249 Дирекція культури губернаторства Трансністрії. 1941-1944 рр.
оп. 1.
Спр. 77. Звіти про діяльність шкільних інспекторів міста Одеси, 1943 р., 78 арк.
19. Ф. Р. 2249 Дирекція культури губернаторства Трансністрії. 1941-1944 рр.
оп. 1.
Спр. 79. Акти обстеження шкіл міста Одеси та Овідіопольського повіту, 18 жовтня 1943 р. –22 жовтня 1943р., 4 арк.
20. Ф. Р. 2249 Дирекція культури губернаторства Трансністрії. 1941-1944 рр.
оп. 1.
Спр. 82. Прохання та документи учнів на складання іспитів, 1943 р., 56 арк.
21. Ф. Р. 2249 Дирекція культури губернаторства Трансністрії. 1941-1944 рр.
оп. 1.
Спр. 84. Накази та розпорядження губернаторства з адміністративних питань та питань просвіти в Трансністрії, призначення на посади, розпорядження директора Культури про роботу органів просвіти, 1942-1944 рр., 121 арк.
22. Ф. Р. 2249 Дирекція культури губернаторства Трансністрії. 1941-1944 рр.
оп. 1.
Спр. 99. Монографії про повіти Трансністрії, 1943р., 154 арк.
23. Ф. Р. 2249 Дирекція культури губернаторства Трансністрії. 1941-1944 рр.
оп. 1.
Спр. 104. Листування з установами та особами з питань кадрів учнів, з фінансових, господарських питань, які стосуються навчальних закладів, викладачів та учнів, 19 грудня 1942 р. - 30 липня 1943 р., 323 арк.
24. Ф. Р. 2249 Дирекція культури губернаторства Трансністрії. 1941-1944 рр.
оп. 1.
Спр. 111. Статистичні дані про перепис дітей шкільного віку, списки викладачів, адміністративно-технічного персоналу та ін., 1942 р., 326 арк.
25. Ф. Р. 2249 Дирекція культури губернаторства Трансністрії. 1941-1944 рр.
оп. 1.
Спр. 112. Статистичні дані про перепис дітей шкільного віку, списки викладачів, адміністративно-технічного персоналу та ін., 1942-1943 рр., 190 арк.
26. Ф. Р. 2249 Дирекція культури губернаторства Трансністрії. 1941-1944 рр.
оп. 1.
Спр. 124. Програма та розклад занять румунських курсів для викладачів Трансністрії, 1943 р., 94 арк.
27. Ф. Р. 2249 Дирекція культури губернаторства Трансністрії. 1941-1944 рр.
оп. 1.
Спр. 127. Списки вчителів, які займалися на курсах із вивчення румунської мови та їх викладачів, 1943 р., 58 арк.
28. Ф. Р. 2249 Дирекція культури губернаторства Трансністрії. 1941-1944 рр.
оп. 1.
Спр. 135. Статистичні відомості про кількість початкових навчальних закладів, учнів та викладацького складу у повітах Трансністрії, 1944 р., 107 арк.
29. Ф. Р. 2249 Дирекція культури губернаторства Трансністрії. 1941-1944 рр.
оп. 1.
Спр. 140. Листування про особистий склад навчальних закладів, про складення монографій повітів Трансністрії, про роботу курсів румунської мови та списки вчителів, відвідуючих курси, 1942-1943 рр., 164 арк.
30. Ф. Р. 2249 Дирекція культури губернаторства Трансністрії. 1941-1944 рр.
оп. 1.
Спр. 148. Листування з вищою медико-фармацевтичною школою в місті Одесі про хід навчальних занять, про учнів та кадри школи, 21 грудня 1942 р. – 29 січня 1944 р., 184 арк.
31. Ф. Р. 2249 Дирекція культури губернаторства Трансністрії. 1941-1944 рр.
оп. 1.
Спр. 148-а. Листування з Вищою школою харчової промисловості про хід навчальних занять, учнів та про кадри, 21 грудня 1942 р. - 2 лютого 1944 р., 58 арк.
32. Ф. Р. 2249 Дирекція культури губернаторства Трансністрії. 1941-1944 рр.
оп. 1.
Спр. 149. Листування з вищою Технічною школою в м. Одесі, 23 грудня 1942 р. - 15 лютого 1944 р., 100 арк.
33. Ф. Р. 2249 Дирекція культури губернаторства Трансністрії. 1941-1944 рр.
оп. 1.
Спр. 151. Листування з жіночим ліцеєм губернаторства про хід навчальних занять, про учнів, кадри та ін., 9 жовтня 1942 р. - 16 лютого 1944 р., 412 арк.
34. Ф. Р. 2249 Дирекція культури губернаторства Трансністрії. 1941-1944 рр.
оп. 1.
Спр. 155. Листування з 1-м музичним ліцеєм про хід навчальних занять, учнів та кадри ліцею, 18 грудня 1942 р. - 11 лютого 1944 р., 67 арк.
35. Ф. Р. 2249 Дирекція культури губернаторства Трансністрії. 1941-1944 рр.
оп. 1.
Спр. 156. Листування з жіночим промисловим ліцеєм в м. Одесі про хід учбових занять, учнів, кадрах та ін., 23 грудня 1942 р. - 28 січня 1944 р., 103 арк.
36. Ф. Р. 2249 Дирекція культури губернаторства Трансністрії. 1941-1944 рр.
оп. 1.
Спр. 157. Переписка з чоловічим промисловим ліцеєм про перебіг учбових занять, учнів, кадрах та ін., 18 грудня 1942 р. - 31 січня 1944 р, 61 арк.
37. Ф. Р. 2249 Дирекція культури губернаторства Трансністрії. 1941-1944 рр.
оп. 1.
Спр. 159. Листування з практичним хіміко-аналітичним ліцеєм в м. Одесі про перебіг учбових занять, учнів, кадрах та ін., 6 листопада 1942 р. - 15 лютого 1944 р., 48 арк.
38. Ф. Р. 2249 Дирекція культури губернаторства Трансністрії. 1941-1944 рр.
оп. 1.
Спр. 160. Листування з комерційним ліцеєм в м. Одесі про перебіг учбових занять, учнів, кадрах та ін., 1942 – 1944 рр., 87 арк.
39. Ф. Р. 2249 Дирекція культури губернаторства Трансністрії. 1941-1944 рр.
оп. 1.
Спр. 161. Листування з чоловічою промисловою гімназією в м. Одесі про перебіг учбових занять, учнів, кадрах та ін., 22 грудня 1942 р. - 19 лютого 1944 р., 112 арк.
40. Ф. Р. 2249 Дирекція культури губернаторства Трансністрії. 1941-1944 рр.
оп. 1.
Спр. 164. Плани роботи та програми середніх навчальних закладів, 1942-1943 рр., 159 арк.
41. Ф. Р. 2249 Дирекція культури губернаторства Трансністрії. 1941-1944 рр.
оп. 1.
Спр. 169. Листування з відомствами губернаторства та Одеським міським Управлінням про санітарний стан шкіл, 1943 р., 39 арк.
42. Ф. Р. 2249 Дирекція культури губернаторства Трансністрії. 1941-1944 рр.
оп. 1.
Спр. 181. Аналітичні програми середніх навчальних закладів м. Одеси, 1943 р., 133 арк.
43. Ф. Р. 2249 Дирекція культури губернаторства Трансністрії. 1941-1944 рр.
оп. 1.
Спр.183. Описи інвентарю середніх шкіл м. Одеси, 1943 р., 108 арк.
44. Ф. Р. 2249 Дирекція культури губернаторства Трансністрії. 1941-1944 рр.
оп. 1.
Спр. 185. Листування з різними установами та особами з питань кадрів університету, про студентів та учнів ліцеїв, переписка про господарські питання вищих, середніх навчальних закладів, про видання підручників, словників, антирадянської літератури та ін., 1942-1943 рр., 446 арк.
45. Ф. Р. 2249 Дирекція культури губернаторства Трансністрії. 1941-1944 рр.
оп. 1.
Спр. 187. Листування з губернаторством та різними установами та особами про вивіз професорського та викладацького складу з Румунії в Одесу для вищих навчальних закладів, 1942 р.- 1943 рр., 206 арк.
46. Ф. Р. 2249 Дирекція культури губернаторства Трансністрії. 1941-1944 рр.
оп. 1.
Спр. 191. Розпорядження по службі та циркуляри по піддирекції навчальним закладам та ін., 1943 - 1944 рр., 172 арк.
47. Ф. Р. 2249 Дирекція культури губернаторства Трансністрії. 1941-1944 рр.
оп. 1.
Спр. 192. Постанови та Листування про видачу академічних пенсій, 1943р., 66 арк.
48. Ф. Р. 2249 Дирекція культури губернаторства Трансністрії. 1941-1944 рр.
оп. 1.
Спр. 193. Устави, Регламенти, Програми Одеського університету, 10 лют. 1943 р.-15 лют. 1944 р., 111 арк.
49. Ф. Р. 2249 Дирекція культури губернаторства Трансністрії. 1941-1944 рр.
оп. 1.
Спр. 198. Списки студентів молдаван, живучих у гуртожитках, листування з питань персоналу гуртожитку з господарських питань та. ін., 1943 - 1944 р, 121 арк.
50. Ф. Р. 2249 Дирекція культури губернаторства Трансністрії. 1941-1944 рр.
оп. 1.
Спр. 200. Доповідні губернатору та Директору Культури про роботу університету, антикомуністичному інституту та ін. установ про наукову роботу, про особистий склад вузів та ін., 6 липня 1943 р. - 5 лютого 1944 р., 247 арк.
51. Ф. Р. 2249 Дирекція культури губернаторства Трансністрії. 1941-1944 рр.
оп. 1.
Спр. 203-а. Відомості на видачу заробітної платні, акти, кошторис, 28 лютого 1944 р., 4 арк.
52. Ф. Р. 2249 Дирекція культури губернаторства Трансністрії. 1941-1944 рр.
оп. 1.
Спр. 211. Листування з установами в Румунії та з відомствами губернаторства про роботу друкарень та вивіз обладнання друкарень до Румунії, про цензуру та видавництва, про видання книг в Трансністрії та ін. Рукописи антирадянських брошур. Листування з питань виданих дозволів на відкриття книжкових магазинів та продаж книг. Листування, репортажі, оголошення та з інших питань публікацій, випуску газет. Статті, опубліковані в газетах та журналах. Листування про придбання паперу, 1942-1943 рр., 900 арк.
53. Ф. Р. 2249 Дирекція культури губернаторства Трансністрії. 1941-1944 рр.
оп. 1.
Спр. 212. Листування та списки виданих дозволів на користування фотоапаратами. Листування, доповіді губернатору, повідомлення та ін. Про об’яву та результати конкурсу антикомуністичних творів. Листування про розповсюдження періодичних видань. Листування про організацію пропагандистських лекцій, концертів, про розповсюдження в Трансністрії брошур, плакатів та ін., про видання географії Румунії та Трансністрії, про роботу типографій та ін. Том. ІІ., 1942-1943 рр., 300 арк.
54. Ф. Р. 2249 Дирекція культури губернаторства Трансністрії. 1941-1944 рр.
оп. 1.
Спр. 214. Звіт про культурне життя в Трансністрії з жовтня 1941 по грудень 1943, 1943 р., 19 арк.
55. Ф. Р. 2249 Дирекція культури губернаторства Трансністрії. 1941-1944 рр.
оп. 1.
Спр. 233. Копії протоколів засідання сенату Одеського університету, 1941-1944 рр., 411 арк.
56. Ф. Р. 2249 Дирекція культури губернаторства Трансністрії. 1941-1944 рр.
оп. 1.
Спр. 236. Листування з різними установами та особами про написання антирадянської та антисемітської літератури, про антирадянські доповіді Балясного та його біографія, про будівництво в Одесі радіостанцій та організацію радіо віщання, 30 липня 1943 р.-11 лютого 1944 р., 44 арк.
57. Ф. Р. 2249 Дирекція культури губернаторства Трансністрії. 1941-1944 рр.
оп. 1.
Спр. 271. Розпорядження та циркуляри про роботу повітових центрів, листування з центрами губернаторства та ін. установами про роботу центрів культури, 1942-1943 рр., 94 арк.
58. Ф. Р. 2249 Дирекція культури губернаторства Трансністрії. 1941-1944 рр.
оп. 1.
Спр. 272. Листування з румунськими міністерствами, видавництвами, культурними товариствами та ін. з придбання та посилці пропагандистського матеріалу, літератури періодичних видань, 1942-1943 рр., 103 арк.
59. Ф. Р. 2249 Дирекція культури губернаторства Трансністрії. 1941-1944 рр.
оп. 1.
Спр 305. Листування з губернаторством та академією вишуканих мистецтв в м. Одесі про роботу, кадри академії, 1943-1944 рр., 182 арк.
60. Ф. Р. 2249 Дирекція культури губернаторства Трансністрії. 1941-1944 рр.
оп. 1.
Спр. 331. Листування з Одеським університетом та різними установами з фінансових, господарських та з питань кадрів університету, 6 жовтня 1942 р.-4 січня 1944р., 269 арк.
61. Ф. Р. 2249 Дирекція культури губернаторства Трансністрії. 1941-1944 рр.
оп. 1.
Спр. 348. Бюджет Дирекції Культури, 1943 р., 115 арк.
62. Ф. Р. 2249 Дирекція культури губернаторства Трансністрії. 1941-1944 рр.
оп. 1.
Спр. 349. Листування з відомствами губернаторства з питання про виплату пенсій співробітникам похилого віку та вдовам наукових співробітників, 8 січня 1943 р. - 4 вересня 1943 р., 43 арк.
63. Ф. Р. 2249 Дирекція культури губернаторства Трансністрії, 1941-1944 рр.
оп. 1.
Спр. 364. Листування з гуртожитком, губернаторством та ін. установами з фінансових, господарських та ін., питань гуртожитку студентів-молдаван, 31 січня 1943 р. - 21 серпня 1943 р., 191 арк.
64. Ф. Р. 2249 Дирекція культури губернаторства Трансністрії. 1941-1944 рр.
оп. 1.
Спр. 375. Звітні документи про витрати з виплати зарплатні вчителям початкових шкіл повітів, 1942 р., 49 арк.
65. Ф. Р. 2249 Дирекція культури губернаторства Трансністрії. 1941-1944 рр.
оп. 1.
Спр. 383. Прохання та постанови про виплату пенсій престарілим вчителям м. Одеси, листопад 1943 р., 307 арк.
66. Ф. Р. 2249 Дирекція культури губернаторства Трансністрії. 1941-1944 рр.
оп. 1.
Спр. 401. Відомості на виплату зарплатні співробітникам шкіл м. Одеси, 1943 р., 132 арк.
67. Ф. Р. 2249 Дирекція культури губернаторства Трансністрії. 1941-1944 рр.
оп. 1.
Спр. 404. Відомості на виплату зарплатні співробітникам шкіл м. Одеси, 1943 р., 46 арк.
68. Ф. Р. 2249 Дирекція культури губернаторства Трансністрії. 1941-1944 рр.
оп. 1.
Спр. 495. Звітні документи про витрати Одеської консерваторії, 1943 р., 8 арк.
69. Ф. Р. 2249 Дирекція культури губернаторства Трансністрії. 1941-1944 рр. оп. 1.
Спр. 503. Звітні документи про витрати Одеської консерваторії, 1943 р., 22 арк.
70. Ф. Р. 2249 Дирекція культури губернаторства Трансністрії. 1941-1944 рр.
оп. 1.
Спр. 516. Звітні документи про витрати Одеської університету, 1943 р., 196 арк.
71. Ф. Р. 2249 Дирекція культури губернаторства Трансністрії. 1941-1944 рр.
оп. 1.
Спр.520. Звітні документи про витрати агрономічного факультету Одеського університету, 1943 р., 165 арк.
72. Ф. Р. 2249 Дирекція культури губернаторства Трансністрії. 1941-1944 рр.
оп. 1.
Спр. 573. Відомості на виплату зарплатні співробітникам та стипендії студентам, 1942 р., 237 арк.
73. Ф. Р. 2249 Дирекція культури губернаторства Трансністрії. 1941-1944 рр.
оп. 1.
Спр. 581. Циркуляри та розпорядження губернаторства з фінансових питань, 1943 р., 119 арк.
74. Ф. Р. 2249 Дирекція культури губернаторства Трансністрії. 1941-1944 рр.
оп. 1.
Спр. 641. Контракти та акти прийомних робіт з ремонту початкових шкіл м. Одеси, 1943 р., 157 арк.
75. Ф. Р. 2249 Дирекція культури губернаторства Трансністрії. 1941-1944 рр.
оп. 3.
Спр. 10. Списки співробітників Одеського університету, 1941-1943 рр., 10 арк.
76. Ф. Р. 2249 Дирекція культури губернаторства Трансністрії. 1941-1944 рр.
оп. 3.
Спр. 29. Списки та особисті картки співробітників Одеського університету, б.д., 198 арк.
77. Ф. Р. 2249 Дирекція культури губернаторства Трансністрії. 1941-1944 рр.
оп. 3.
Спр. 32. Списки та особисті карки співробітників Одеського університету, б.д., 115 арк.
78. Ф. Р. 2249 Дирекція культури губернаторства Трансністрії. 1941-1944 рр.
оп. 3.
Спр. 46. Копії антирадянських статей, які передавалися по радіо, 1942 р., 46 арк.
79. Ф. Р. 2249 Дирекція культури губернаторства Трансністрії. 1941-1944 рр.
оп. 3.
Спр. 120. Списки професорів та студентів Одеського університету, відправлених до Румунії для навчання, активних членів інституту із дослідження Трансністрії організований окупантами, 1943 р., 53 арк.
80. Ф. Р. 2249 Дирекція культури губернаторства Трансністрії. 1941-1944 рр.
оп. 3.
Спр.185. Відомості на видачу заробітної платні робітникам Одеської консерваторії, 1943 р., 30 арк.
81. Ф. Р. 2249 Дирекція культури губернаторства Трансністрії. 1941-1944 рр.
оп. 3.
Спр. 189. Відомість на видачу заробітної платні співробітникам Одеського університету, 1943 р., 75 арк.
82. Ф. Р. 2249 Дирекція культури губернаторства Трансністрії. 1941-1944 рр.
оп. 3.
Спр. 192. Відомості на видачу пенсії вдові професора Одеської консерваторії Моравек Евеліні, 1943 р., 12 арк.
83. Ф. Р. 2249 Дирекція культури губернаторства Трансністрії. 1941-1944 рр.
оп. 3.
Спр. 254. Звітні бухгалтерські документи про державні витрати із придбання інвентарю для Одеського університету, 1941-1943 рр., 111 арк.
84. Ф. Р. 2271 Одеський університет дирекції культури губернаторства Трансністрії. 1941-1944 рр.
оп. 1.
Спр. 1. Алексєєв Г. Є., 1941-1944 рр., 6 арк.
85. Ф. Р. 2271 Одеський університет дирекції культури губернаторства Трансністрії. 1941-1944 рр.
оп. 1.
Спр. 2. Алексєєва Г.Ф. , 1941-1944 рр., 9 арк.
86. Ф. Р. 2271 Одеський університет дирекції культури губернаторства Трансністрії. 1941-1944 рр.
оп. 1.
Спр.3. Андрикевич Л. П., 1941-1944 рр., 4 арк.
87. Ф. Р. 2271 Одеський університет дирекції культури губернаторства Трансністрії. 1941-1944 рр.
оп. 1.
Спр.4. Анисевич Л. Г., 1941-1944 рр., 5 арк.
88. Ф. Р. 2271 Одеський університет дирекції культури губернаторства Трансністрії. 1941-1944 рр.
оп. 1.
Спр.5. Антонюк М. І., 1941-1944 рр., 32 арк.
89. Ф. Р. 2271 Одеський університет дирекції культури губернаторства Трансністрії. 1941-1944 рр.
оп. 1.
Спр.5-а. Анципович О. Л., 1941-1944 рр., 5 арк.
90. Ф. Р. 2271 Одеський університет дирекції культури губернаторства Трансністрії. 1941-1944 рр.
оп. 1.
Спр.6. Ариничева Н. П., 1941-1944 рр., 15 арк.
91. Ф. Р. 2271 Одеський університет Дирекції Культури губернаторства Трансністрії. 1941-1944 рр.
оп. 1.
Спр. 7. Арсирій Н. І., 1941-1944 рр., 8 арк.
92. Ф. Р. 2271 Одеський університет Дирекції Культури губернаторства Трансністрії. 1941-1944 рр.
оп. 1.
Спр. 8. Ассауляк Є. С., 1941-1944 рр., 7 арк.
93. Ф. Р. 2271 Одеський університет Дирекції Культури губернаторства Трансністрії. 1941-1944 рр.
оп. 1.
Спр. 9. Ахабадзе А. А., 1941-1944 рр., 8 арк.
94. Ф. Р. 2271 Одеський університет Дирекції Культури губернаторства Трансністрії. 1941-1944 рр.
оп. 1.
Спр. 10. Бабурова З. П., 1941-1944 рр., 7 арк.
95. Ф. Р. 2271 Одеський університет Дирекції Культури губернаторства Трансністрії. 1941-1944 рр.
оп. 1.
Спр.11. Бабченко О. Ф., 1941-1