Слюсар Людмила Іванівна. Соціальні трансферти в економічному забезпеченні відтворення населення України

Краткое описание

Слюсар Людмила Іванівна. Соціальні трансферти в економічному забезпеченні відтворення населення України: Дис... канд. екон. наук: 08.09.01 / НАН України; Інститут економіки. - К., 2002. - 181арк. - Бібліогр.: арк. 171-181

Слюсар Л. І. Соціальні трансферти в економічному забезпеченні відтворення населення України. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.09.01 демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика. Інститут економіки НАН України, київ, 2002.
Дисертація присвячена вивченню соціальних трансфертів як складової економічного забезпечення відтворення населення України. Обгрунтовані теоретичні та методичні засади дослідження соціальних трансфертів, визначена їх сутність. Здійснено аналіз ролі соціальних трансфертів в економічному забезпеченні відтворення населення України та його основних вікових груп на етапі соціально-економічної трансформації: розраховано та проаналізовано їх обсяг, динаміку, структуру, джерела формування та напрями використання. Доведено, що обсяг соціальних трансфертів, що витрачаються на населення основних вікових груп, є вкрай недостатнім. Насамперед спостерігається негативна тенденція зменшення суспільних витрат на виховання і навчання дітей і підлітків. Визначено пріоритетні напрями вдосконалення механізму використання соціальних трансфертів у контексті протидії демографічній кризі.

1. Відтворення населення України економічно не забезпечується: за останнє десятиліття значно скоротився обсяг фонду життєвих засобів, що є матеріальною основою демопроцесу, погіршились умови демовідтворення в усіх його ланках, економічні умови життєдіяльності та розвитку всіх вікових груп населення. Це є однією з головних причин гострої демографічної кризи, тобто погіршення якісних і кількісних характеристик населення, глибинної деформації механізму його відтворення. Депопуляція (процес зменшення чисельності населення внаслідок перевищення рівня смертності над рівнем народжуваності) супроводжується погіршенням якості населення: насамперед його здоров’я і життєздатності, а також професійного складу, поширенням безробіття, маргіналізацією частини населення.
2. Невід’ємною складовою економічного забезпечення відтворення населення є суспільні соціальні фонди, тобто система економічних відносин по перерозподілу фонду життєвих засобів, яка забезпечує формування і розвиток найбільш важливих для суспільства якостей індивідів незалежно від їх особистих доходів. У суспільстві з адміністративно-командною економікою ці фонди функціонували як суспільні фонди споживання, у суспільстві з ринковою економікою як соціальні трансферти.
3. Більше сімдесяти років Україна належала до країн з командно-адміністративною моделлю організації суспільства, і суспільні соціальні фонди існували у формі суспільних фондів споживання, виступали одним із визначальних елементів системи економічного забезпечення відтворення населення. Хоча суспільні фонди споживання становили майже третину фонду споживання населення і забезпечували певну стабільність у відтворенні його важливих соціальних якостей, їх обсяг був недостатній для розвитку населення кінця ХХ століття, не відповідав потребам суспільства, які швидко зростали. Це стало однією з причин деформацій у відтворенні населення, перших ознак демографічної кризи, які спостерігались вже з 70-их років.
4. На етапі ринкової трансформації загострились проблеми в економічному забезпеченні відтворення населення України, які накопичувались роками, і це значною мірою пов’язано із скороченням обсягу суспільних соціальних фондів, які функціонують у формі соціальних трансфертів. Скорочення їх обсягу обумовлено, по-перше, виходом із впливу цих фондів таких моментів життєдіяльності населення, як відпочинок, придбання і утримання житла, утримання дітей тощо. Це є закономірним на етапі переходу до ринкової моделі організації суспільства за умови, що необхідні кошти закладені в індивідуальні доходи населення, і в першу чергу у заробітну плату. Однак сучасний рівень оплати праці недостатній навіть для забезпечення найнагальніших потреб працюючого населення, хоча повинен забезпечувати утримання і розвиток підростаючого покоління. По-друге, вкрай недостатнім є рівень фінансування охорони здоров’я, освіти, заходів соціально-демографічної політики, тобто тих найважливіших ланок демовідтворення, що визначають якість населення і на які витрачають значні кошти всі розвинені країни світу.
5. Аналіз сучасного механізму використання соціальних трансфертів, джерел їх фінансування і напрямів використання, обсягу і структури витрат на основні вікові групи населення свідчить, що хоча номінально їх сума збільшується, реальний їх обсяг у розрахунку на душу населення скорочується і є вкрай недостатнім. Спостерігається негативна тенденція зменшення насамперед суспільних витрат на виховання і навчання підростаючого покоління. Це є особливо небажаним в умовах, коли через низький рівень індивідуальних доходів працюючого дорослого населення сім’я не має достатніх коштів на утримання, виховання і розвиток дітей, що підриває саму економічну основу відтворення населення. У кризовому стані знаходиться суспільна система виховання і навчання дітей і підлітків, гостро стоїть проблема її якісної модернізації.
8. В умовах системної кризи суспільства, гострої нестачі коштів важливо знайти шляхи вдосконалення механізму використання соціальних трансфертів, сконцентрувати кошти на найболючіших проблемах розвитку населення. Проведені дослідження дозволяють окреслити пріоритетні напрями збільшення соціальних трансфертів: в першу чергу необхідно збільшити обсяг витрат на охорону здоров’я населення та на виховання і навчання підростаючого покоління.