Соловій Василь Васильович Україн­ська лірика 1990 - 2010-х років: метрика, ритміка, стро­фіка, фоніка

Краткое описание

Соловій Василь Васильович, молодший науковий спів­робітник НДВ «Поділля та Зона вітряків» Національного музею народної архітектури та побуту України: «Україн­ська лірика 1990 - 2010-х років: метрика, ритміка, стро­фіка, фоніка» (10.01.06 - теорія літератури). Спецрада Д 26.001.15 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка МОН України

Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
УДК 821.161.2-14`6(043.3)
СОЛОВІЙ ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ
ДИСЕРТАЦІЯ
УКРАЇНСЬКА ЛІРИКА 1990-х – 2010-х років: МЕТРИКА, РИТМІКА,
СТРОФІКА, ФОНІКА
10.01.06 – теорія літератури
Подана на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають покликання на джерело
__________________________________ В.В. Соловій
Науковий керівник – Костенко Наталія Василівна, доктор філологічних
наук, професор
Київ – 2019

ЗМІСТ
АНОТАЦІЯ……………………………………………………………...…..2
ВСТУП……………………………………………………………………..11
Список умовних скорочень………………………………………………18
Розділ 1. Теоретико-методологічні засади наукових досліджень
процесів версифікації …………………………………………………..……..20
1.1. Основні тенденції розвитку віршознавчого дискурсу про українську
лірику кін. 1990-х — поч. 2010-х років ………….…………….……..20
1.2. Поняття поезії та її віршової форми в оцінці сучасних поетів молодої
генерації ……………............................................................................33
1.3. Наукові підходи до класифікації сучасної лірики………………..…..45
1.3.1 Жанровий і жанрово-строфічний поділ лірики………………..46
1.3.2. Тематичний поділ…………………………………………………48
1.3.3. Стильовий принцип класифікації……………………………..…51
1.3.4. Корективи до постмодерністських підходів у контексті
сучасної української лірики.…………………………….….……53
1.3.5. Інші підходи до класифікації лірики (генераційний та
географічний)…………………………………………….………..58
Висновки до першого розділу ……………………….…………..……70
Розділ 2. Метрико-ритмічна організація віршових творів української
поезії кін. 1990-х — 2010-х………………….……………………………..….72
2.1. Метрика і ритміка української лірики 1990-х років…………...……..72
2.1.1. Загальні тенденції……………………….………..…..………….73
2.1.2. Літературне угруповання як обличчя літературного процесу
1990-х (на матеріалі поезії поетичного угруповання «Нова
дегенерація)»…………………………………………….……….87
2.1.3. Феномен літературного самітництва у сучасному
літературному процесі (на матеріалі творчості В’ячеслава
Анголенка)……………………………………………….….……96
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
10
2.2. Метрика і ритміка української лірики 2000-х — 2010-х років……..108
2.2.1. Опозиція «традиція-мейнстрім» в українській поезіїї 2000-х
– 2010-х років………………………………..……………………………..108
2.2.2. Поліметрія ……………………………………..……….........112
2.2.3. Верлібр як домінантна форма поезії двотисячників….…..118
2.2.4. Дольник, тактовик, акцентний вірш ………………………128
Висновки до другого розділу …………………………………..…….133
Розділ 3. «Фонічна і строфічна формотворчість в українській ліриці
кін. 1990-х – поч. 2010-х ………………………………………………..…...134
3.1. Рима…………………………………………………………….………....134
3.2. Асонанси та алітерації (на матеріалі збірки «Щільник» Ігоря
Астапенка).…………………………………………………………………….145
3.3. Строфіка ………………………………………………….……………....152
3.3.1. Теоретичні засади сучасної української строфіки…….….152
3.3.2. Основні строфічні форми української лірики……...……..161
Висновки до третього розділу ……………………………………..…176
Загальні висновки…………………………………………………...….177
Список використаних джерел…………………………………………180
Додатки……………………………………………………………….…202
Додаток 1. Список публікацій за темою дисертації………………...202
Додаток 2. Статистична таблиця метрики української лірики 1990-х
років………….…………………………………………………………………204
Додаток 3. Статистична таблиця метрики української лірики 2000-х –
2010-х років……………………………………………………………………..206
Додаток 4. Анкетування молодих українських поетів…………….…208

Список литературы

Загальні висновки
У висновках підсумовано результати проведеного дослідження.
Саме у 90-ті роки процеси тонізації українського вірша почали
набувати стрімких ознак, тих, які тривають дотепер. Вже для покоління
«дев’яностників» панівною віршовою формою стає верлібр. Вільний вірш
утверджується у першу чергу як символ символізує розкутості і свободи, що
суголосно настроям перших років Незалежності. Водночас помітним є
актуалізація досвіду українського і світового авангардизму 20-30-х років
ХХ століття. Це простежується у творчості майже всіх поетів дев’яностих.
Верлібр увібрав у себе дві тенденції - інтелектуально-філософську, і
епатажно-карнавальну і став платформою для формотворчих експериментів.
Спостерігаємо тенденцію до створення великих за обсягом
верлібрових творів. Однак все ж таки поети-дев’яностники дуже обережно
використовують цю віршову форму. Робимо припущення, що верлібр
дев’яностих років не становить опозицію до традиційної римованої поезії на
основі класичних віршових форм, а існує в межах загальних тенденцій.
Літературне покоління 2000-х – 2010-х років схарактеризувалося
різким відходом від класичних форм віршування. Частка усіх творів,
написаних класичними віршовими формами, у цей період становить менше
п’ятої частини усього метричного репертуару за чисельністю рядків.
Особливо у 2000-х роках похитнулися позиції ямбічних ритмів - якщо у
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
178
1990-х роках верлібр ще не переважає ямбічні ритми за сукупністю, що
разом становлять близько третини від усього метричного репертуару, то
вже у 2000-х – 2010-х роках ямби становлять усього лиш близько 5%.
Верлібр у цей період вже 60% метричного репертуару. Відзначаємо, що
більшість творів написано «чистою формою» верлібру, що тяжіє до прози.
Інтонаційні, структурні, тематичні характеристики цих творів дозволили
нам виділити чотири основні типи верлібру періоду 2000-х – 2010-х років:
«новелістичний», «есеїстичний», «медитативний», «філософський».
У 2000-х роках в українському віршуванні активно почала
розвиватись поліметрія. Причини цьому вбачаються насамперед у зв’язку зі
стрімким розвитком верлібру у цей період, який у 2000-х роках займає
виразні домінуючі позиції. Ритмічна та інтонаційна завершеність
верлібрового рядка як основної ритмічної одиниці, що часто є наддовгим,
мотивувала авторів до підвищення інтонаційно-смислової місткості рядків
творів і у римованій поезії. Збільшується загальна довжина рядка віршового
твору, все популярнішими стають довгі форми.
З 1990-х років ХХ ст. рима в українській літературі теж зазнає низки
трансформацій. Нові постмодерні тенденції в літературі цього періоду
спонукають до рішучого розширення наявного словника рим, гостро, на
наш погляд, почала відчуватись потреба у збільшенні традиційного запасу
рим. Лексичний словник рим збагачується за рахунок екзотизмів, власних
імен, термінів, авторських неологізмів, діалектизмів і т.д.
Уведення нового лексичного матеріалу до римування дозволяло
встановити певний баланс у віршовому творі – поряд з новими свіжими
римами поетами і далі використовуються старі, ті які можна назвати
банальними, проте тепер їх присутність у вірші компенсаційно виправдана і
вони перестають помічатися. Але у поезії молодших поколінь – 2000-х і
2010-х років відбувається знову певне збіднення рими, оскільки популярні
перед цим екзотизми, діалектизми, неологізми відходять на другий план.
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
179
Ця ситуація компенсувалась широким розповсюдженням
мікрополіметрії у період 2000-х - 2010-х років. Поліметрія дозволила
авторам культивувати більшу свободу римованих закінчень. Якщо у
творчості авторів 1990-х років, які використовували класичні форми
віршування, рими у значній мірі відзначаються граматичною та метричною
однорідністю, що спонукається ритмікою класичних розмірів, то
мікрополіметрія 2000-х – 2010-х стала майже обов’язковою умовою для
свободи римованих поєднань.
У фоніці української лірики 1990-х – 2010-х років помітним явищем
стало широке використання звукопису. Найпопулярнішими стають дві його
форми – асонанс та алітерація.
Строфіка української лірики теж зазнала змін у порівнянні з
попередніми літературними епохами, що відзначалися великою
різнорідністю строфічних форм. Строфіка сучасної поезії тяжіє до
астрофізму. На кін. ХХ ст. загальна картина строфічного репертуару дещо
обмежилася під натиском астрофічної поезії. Серед канонічних строфічних
форм активним лишається сонет з його різновидами, лідером серед простих
форм очікувано є катрен.