Ставрояні, Сергій Сергійович. Партнерство церкви і суспільства у наративах української протестантської теології початку ХХІ століття

Краткое описание

Ставрояні, Сергій Сергійович. Партнерство церкви і суспільства у наративах української протестантської теології початку ХХІ століття : автореферат дис. ... канд. філософ. наук : 09.00.11 / С. С. Ставрояні ; наук. кер. Т. В. Щириця ; М-во освіти і науки України, Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. - Київ, 2016. - 19 с.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.11 - релігієзнавство. - Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова. - Київ, 2016. У дисертації вперше у вітчизняному релігієзнавстві на основі системно-аналітичного підходу розкривається специфіка української протестантської наративної теології та особливості використання наративних джерел у дискурсі сучасного українського протестантизму. На цьому тлі виявлено антропологічний зміст сучасної протестантської теології, яка, в дусі постмодерністських інтенцій, постає відкритою до особистості та доведено, що основним наративними джерелами для українського протестантизму є, з одного боку, Біблія як головне нормативне джерело, а з іншого - вітчизняна протестантська традиція як додаткове. Наявний у сучасному протестантському дискурсі пошук нових наративних стратегій зумовлений визнанням неефективності усіх традиційних і новаторських методів проповіді. В цих умовах відбувається зміна спрямованості зацікавлень із нових технологій донесення Євангелія до суспільства на оздоровлення самих церков шляхом нової Реформації. Уточнено сутність наративу, який постає як специфічний спосіб конструювання та усвідомлення реальності та доведено, що гостра критика модерного способу мислення у сучасному протестантському дискурсі, все ж не дає можливості говорити про докорінну зміну його методологічних засад, а виявляється лише у зміні світоглядних інтенцій наративу. Встановлено, що концепції партнерства церкви і суспільства в сучасному українському протестантському богослов’ і є частиною ліберальної теології звільнення, яка має наративний характер та відстоює особливі цінності європейського та українського християнства.
Thesis for a Candidate Degree in Philosophy: specialty 09.00.11 - Religious Studies. - National Pedagogical Dragomanov University. - Kyiv, 2016. The thesis is the first scholarly study within Ukrainian religious studies that on a basis of the system-analytical approach reveals the characteristics of Ukrainian Protestant narrative theology and specifics of the use of the narrative sources in the discourse of modern Ukrainian Protestantism. The study reveals the anthropological content of modern Ukrainian Protestant theology which, inspired by postmodern intentions, appears open to an individual. Bible as a main normative source and local Protestant tradition as an additional source are the main narrative sources for Ukrainian Protestantism. The search for new narrative strategies within the modern Protestant discourse is induced by the fact that all traditional and innovative techniques of preaching are declared inefficient. In these conditions, the priority shifts from new techniques of evangelizing to a revitalization of the churches through a new Reformation. The essence of the narrative as a specific way of constructing and understanding the reality is redefined in the thesis. It is proved that the strong criticism of the present-day way of thinking in the modern Protestant discourse does not let speak about a radical change in its methodological provisions and manifests only in the change of ideological intentions of the narrative. The thesis states that the concept of the partnership of church and society in the modern Ukrainian Protestant theology is a part of the liberal theology of liberation, which has a narrative nature and promotes essential values of European and Ukrainian Christianity.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата философских наук по специальности 09.00.11 - религиоведение. - Национальный педагогический университет имени М. П. Драгоманова. - Киев, 2016. В диссертации впервые в отечественном религиоведении на основе системноаналитического подхода раскрывается специфика украинской протестантской нарративной теологии и особенности использования нарративных источников в дискурсе современного украинского протестантизма. В ходе исследования показано, что нарративный анализ зарубежного и украинского протестантизма необходим для адекватного понимания развития украинского протестантской теологии и украинского протестантского дискурса времени глобальных трансформационных изменений. Сложности анализа связаны с многочисленными противоречиями между тяготением к либеральной модернизации и к фундаментализму, попытками сохранить традицию отечественного протестантизма предыдущих веков, вызовами эпохи постмодерна. В диссертации подчеркивается выразительное антропологическое содержание современной протестантской теологии - оно проявляется в открытости к личности и ее интерпретации библейских текстов. Рассматривая специфику нарративных источников украинского протестантизма, диссертантка подчеркивает, что здесь, рядом с Библией, важное место отводится отечественной протестантской традиции. На этом фоне показано, что украинский протестантизм мыслит себя не только как интерпретативное сообщество, но и придает огромное значение авторитета опыту героев веры прошлого. Раскрыта сущность нарратива, который предстает не как репрезентация определенного содержания, а как специфический способ конструирования и осознание реальности. На этом фоне показано драматический характер нарратива, который позволяет личности войти в нарративный мир через сознательное или бессознательное принятие определенных ролей в мировой драме и тем самым определить особенности мировоззрения и личности и сообщества. Подчеркивается, что поиск новых нарративных стратегий обусловлен признанием неэффективности всех традиционных и новаторских методов проповеди. В этих условиях происходит изменение направленности интересов из новых технологий донесения Евангелия до общества на оздоровление самых церквей путем новой Реформации. Последняя выступает как результат выразительной кризиса проявляется в сокращении численности общин, в конфликте поколений, в неприспособленности к условиям постмодернизма. Кроме этого, показаны формы нарративных источников эпохи постмодернизма, среди которых ведущее значение занимают «евангельские соборы», направленные на формирование общего церковного учения о ценности, теории и практики христианства будущего. Установлено, что концепции партнерства церкви и общества в современном украинском протестантском богословии являются частью либеральной теологии освобождения, которая имеет нарративный характер и отстаивает особые ценности европейского и украинского христианства.