СУДИ ЯК СУБ’ЄКТИ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИХ ВІДНОСИН

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

НАКОНЕЧНА ГАЛИНА ЯРОСЛАВІВНА
УДК 342.5

СУДИ ЯК СУБ’ЄКТИ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИХ ВІДНОСИН

Спеціальність 12.00.07 — адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник ―
доктор юридичних наук, доцент
Бевзенко Володимир Михайлович

Харків — 2013

ПЛАН

ВСТУП……………………………………………………………………………4
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СУДІВ ЯК СУБ’ЄКТІВ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИХ ВІДНОСИН
1.1. Поняття та структура адміністративно-правових відносин……………12
1.2. Сутність та особливості адміністративно-правових відносин за участю судів………………………………………………………………………………26
1.3. Проблеми розмежування адміністративних та інших правовідносин, що виникають під час реалізації правосуддя………………………………………41
1.4. Правові засади забезпечення функціонування судів та місце серед них адміністративно-правового регулювання……………………………………...58
Висновки до розділу 1…………………………………………………………...76
РОЗДІЛ 2 ВИДИ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИХ ВІДНОСИН ЗА УЧАСТЮ СУДІВ……………………………………………………………….79
2.1. Проблеми класифікації адміністративно-правових відносин за участю судів……………………………………………………………………………....79
2.2. Поняття та особливості адміністративних повноважень в судах як основа формування адміністративно-правових відносин……………….…………….96
2.2.1. Регулятивні адміністративно-правові відносини за участю судів…...................................................................................................................104
2.2.2. Охоронні адміністративно-правові відносини за участю судів………………………………………………………………………...…...110
Висновки до розділу 2……………………………………………………….....120
РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ СУДІВ УКРАЇНИ…...122
3.1. Зарубіжний досвід адміністративно-правового забезпечення функціонування судової системи та можливості його використання в Україні…………………………………………………………………………..122
3.2. Удосконалення підготовки та прийняття управлінських рішень в судах……………………………………………………………..……………..139
3.3. Взаємодія судів (суддів) між собою та іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування та громадськістю……………..150
3.4. Сучасний стан контролю за діяльністю судів та шляхи його удосконалення…………………………………………………………………..164
Висновки до розділу 3………………………………………………………….182
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………185
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………...191

ВСТУП

Актуальність теми. Становлення нової української держави, її розбудова на принципах законності, незалежності, демократичності та спрямованості на євроінтеграцію, здійснювані в Україні судова та правоохоронні реформи зумовили необхідність розгляду судів як суб’єктів адміністративно-правових відносин. Взагалі, адміністративно-правові відносини є однією із найбільш дискусійних проблем юридичної науки. Вони займають особливе місце серед правовідносин, які виникають у діяльності суду, а тому їх вивчення є важливим для підвищення ефективності функціонування сильної та дієвої судової системи. Основними проблемами, що зумовлюють необхідність розмежування норм адміністративного права з іншими галузями права, можемо назвати фінансування судової влади, взаємодію судів з державними органами, органами місцевого самоврядування та громадськістю, організаційно-штатну роботу, питання організації праці у судовому органі, професійної підготовки, контролю за поведінкою підлеглих, атестації суддів, формування кадрового резерву, застосування заохочень та дисциплінарних стягнень, ведення судової статистики та звітності, матеріально-технічне забезпечення, тощо.
Проблемами адміністративно-правових відносин, в тому числі і тих, що виникають у діяльності суду, займалися такі вчені як: В.Б. Авер’янов, О.Ф. Андрійко, І.В. Арістова, Г.В. Атаманчук, О.М. Бандурка, Д.М. Бахрах, В.М. Бевзенко, Ю.П. Битяк, А.Л. Борко, А.С. Васильєв, I.П. Голосніченко, Є.В. Додін, Р.А. Калюжний, С.В. Ківалов, Ю.М. Козлов, О.М. Клюєв, А.П. Клюшніченко, Л.В. Коваль, В.К. Колпаков, А.Т. Комзюк, В.В. Копейчиков, О.В. Кузьменко, Є.В. Курінний, А.М. Куліш, О.М. Музичук, Н.Р. Нижник, О.І. Остапенко, І.М. Пахомова, Ю.М. Старилов, О.П. Угровецький, В.М. Фесюнін, Ю.С. Шемшученко та інші. В основному, увага вчених приділялась дослідженню особливостей адміністративно-правових відносин, їх структури, суб’єктів, розглядався взаємозв’язок норм адміністративного права з іншими галузями права, тощо. Проте, незважаючи на доволі значну кількість вагомих наукових праць, написаних у минулі роки, все ж таки питанням діяльності судів як суб’єктів адміністративно-правових відносин у вітчизняній юридичній літературі не приділялось належної уваги. Як наслідок, особливості судів як суб’єктів адміністративно-правових відносин досліджені недостатньо.
Таким чином, необхідність удосконалення адміністративно-правового регулювання діяльності судів, наявність прогалин у відповідному правовому регулюванні та відсутність предметних досліджень цих проблем обумовлюють актуальність обраної теми.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до п. 61, 67 Додатку 13, п. 7 Додатку 14 Пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010–2014 рр., затверджених наказом МВС України № 347 від 29 липня 2010 р., п. 13.29, 19.5 Пріоритетних напрямів наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2011–2014 рр., затверджених Вченою радою Харківського національного університету внутрішніх справ 27 грудня 2010 р. (протокол № 10).
Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства України та узагальнення практики його реалізації, вивчення наукових розробок визначити особливості судів як суб’єктів адміністративно-правових відносин і на цій основі виробити пропозиції та рекомендації щодо удосконалення адміністративно-правового регулювання діяльності судів в Україні.
Для досягнення поставленої мети в дисертації необхідно було вирішити такі основні задачі:
 визначити місце судової гілки влади серед інших органів державної влади, охарактеризувати систему судів загальної юрисдикції та їх головне призначення;
 з’ясувати структуру адміністративно-правових відносин, які виникають за участі суду, сформулювати їх поняття, види та визначити особливості;
 охарактеризувати проблеми, які існують під час розмежування адміністративних та інших правовідносин, що виникають під час здійснення правосуддя;
 встановити правові засади забезпечення функціонування судів та місце серед них адміністративно-правового регулювання;
 визначити особливості адміністративних повноважень в судах як основи формування адміністративно-правових відносин;
 уточнити особливості підготовки та прийняття управлінських рішень в судах;
 охарактеризувати взаємозв’язок судової гілки влади з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування та громадськістю, а також стан контролю за діяльністю суду;
 сформулювати пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення адміністративно-правового регулювання діяльності судів.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають з питань адміністративно-правового забезпечення діяльності судів в Україні.
Предмет дослідження становлять суди як суб’єкти адміністративно-правових відносин.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Їх застосування спрямовується системним підходом, що дає можливість дослідити проблеми в єдності їх соціального змісту і юридичної форми, здійснити системний аналіз адміністративно-правового регулювання діяльності судів як суб’єктів адміністративно-правових відносин. У роботі використовувалися також окремі методи наукового пізнання. Так, використання формально-логічного методу дало змогу виявити недоліки у понятійному апараті діяльності судів як суб’єктів адміністративно-правових відносин, сформулювати практичні висновки та рекомендації (підрозділи 1.1, 1.3, 1.4, 2.2, 2.2.1, 2.2.2, 3.3, 3.4). За допомогою методу нормативно-порівняльного аналізу охарактеризовано вітчизняний та зарубіжний досвід адміністративно-правового забезпечення функціонування судової системи та можливості його використання в Україні (підрозділ 3.1). Методи класифікації, групування та системно-структурного аналізу застосовано при розмежуванні адміністративних та інших правовідносин, що виникають під час реалізації правосуддя, при дослідженні видів адміністративно-правових відносин за участю судів (підрозділи 1.3, 2.1). Статистичний метод, методи узагальнення та компаративний використано при визначенні основних шляхів удосконалення підготовки та прийняття управлінських рішень в судах (підрозділ 3.2). Соціологічний метод став у нагоді при здійсненні дослідження сутності та особливостей адміністративно-правових відносин за участю судів (підрозділ 1.2). Для формування пропозицій щодо удосконалення чинного законодавства в досліджуваній сфері використовувався метод документального аналізу (підрозділи 3.1–3.4).
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим у вітчизняній адміністративно-правовій науці комплексним дослідженням особливостей судів як суб’єктів адміністративно-правових відносин. У результаті проведеного наукового дослідження сформульовано ряд нових наукових положень і висновків, запропонованих особисто здобувачем. Зокрема:
вперше:
 сформульовано поняття адміністративно-правових відносин за участі суду як відносин, які виникають у сфері реалізації державної влади з обов’язковою участю судового органу, діяльність якого спрямована на охорону та захист проголошених Конституцією України прав, свобод та законних інтересів фізичних та юридичних осіб. Визначено особливості адміністративно-правових відносин, які виникають у діяльності суду;
 доведено необхідність поділу адміністративно-правових відносин, які виникають у діяльності суду, за наступними видами: зовнішні і внутрішні, вертикальні і горизонтальні, регулятивні і охоронні, матеріальні і процесуальні. Окремими видами правовідносин за участю судів визначені реординаційні та змішані правовідносини;
 визначено особливості процедури підготовки та прийняття управлінського рішення у суді, стадіями якої названі: усвідомлення необхідності його прийняття; прийняття та ухвалення; реалізація та контроль за виконання; систематизація та узагальнення;
удосконалено:
 розуміння адміністративно-правових відносин, які виникають за участю суду, шляхом розгляду суб’єкта, об’єкта, змісту адміністративно-правових відносин, підстав їх виникнення, зміни та припинення;
 розмежування адміністративних та інших правовідносин, які виникають під час реалізації правосуддя, шляхом уточнення предмету правового регулювання з таких питань як: фінансування судової влади; взаємодія судів з державними органами, органами місцевого самоврядування та громадськістю; організація проходження служби та внутрішнього розпорядку; ведення судової статистики та звітності; матеріально-технічне забезпечення; тощо;
 визначення понять регулятивних та охоронних правовідносин у діяльності суду, де під першими пропонується розуміти правомірну поведінку їх учасників, спрямовану на реалізацію позитивних задач, що стоять перед судовою гілкою влади; під другими — відносини, які виникають із неправомірної поведінки суб’єктів таких правовідносин, що виражається у їх дії чи бездіяльності, в результаті якої може настати передбачена законом відповідальність;
 розуміння сутності адміністративних повноважень в судах, які визнано основою для реалізації завдань і функцій судових органів, і які запропоновано класифікувати за такими критеріями: залежно від місця в судовій системі; за суб’єктами реалізації; залежно від посади; за стадіями судового процесу; за видом провадження; за характером організаційно-розпорядчих дій;
дістали подальшого розвитку:
 розмежування контролю та нагляду за судовою владою, що у судовій діяльності сприяє здійсненню поставлених задач, законності вибору методів і засобів для виконання поставленої мети, дотриманню посадовими особами своїх прямих обов’язків та забезпеченню законності у всьому державному апараті;
 визначення поняття управлінського рішення у суді, під якими запропоновано розуміти форму впливу, що становить собою сукупність певних послідовних стадій, які відображають вольовий акт уповноваженого на те суб’єкта, і який здійснює певний управлінський вплив на об’єкт;
 розгляд проблемних питань взаємодії судів (суддів) між собою та іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування та громадськістю, у зв’язку з чим визначено перспективні напрямки та форми як зовнішньої, так і внутрішньої взаємодії за участю судів (суддів);
 обґрунтування положення про те, що різноманітність адміністративно-правових відносин в судах зумовлює виділення їх зовнішніх (відносини з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, громадськістю) та внутрішньоорганізаційних (організаційне забезпечення діяльності суду, проходження служби, кадрове та матеріально-технічне забезпечення судової влади) зв’язків;
 пропозиції внесення змін та доповнень до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо запровадження стажування судді на посаду, врахування моральних якостей судді під час проведення професійного відбору кандидатів на заміщення вакантних посад у суді, необхідності підтвердження стану здоров’я кандидата відповідною довідкою, виданою уповноваженою на те особою медичної установи; сформульовано ряд пропозицій, спрямованих на вдосконалення взаємодії суду з іншими органами державної влади та громадськістю, які б сприяли поширенню демократії, розвитку громадянського суспільства, прозорості судової діяльності.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що:
– у науково-дослідній сфері отримані результати можуть бути основою для подальшої розробки проблем діяльності судів як суб’єктів адміністративно-правових відносин;
– у сфері правотворчості висновки, пропозиції та рекомендації, сформульовані в дисертації, може бути використано для підготовки змін і доповнень до нормативних актів, які регулюють адміністративно-правові відносини за участю судів;
– у правозастосовчій діяльності використання одержаних результатів дозволить покращити практичну діяльність судових органів, а також державних органів, які здійснюють контроль та нагляд за їх діяльністю (акт впровадження результатів дисертаційного дослідження у практичну діяльність прокуратури м. Харкова від 10.10.2012 р.);
– у навчальному процесі матеріали дисертації можуть бути використані під час проведення занять із дисциплін «Судові та правоохоронні органи України», «Адміністративне право України», вони вже використовуються у ході проведення занять із цих дисциплін у Харківському національному університеті внутрішніх справ (акт впровадження результатів дисертаційного дослідження в навчальний процес Харківського національного університету внутрішніх справ від 20.09.2012 р.).
Апробація результатів дисертації. Підсумки розробки проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення й висновки були оприлюднені дисертантом на науково-практичних конференціях: «Суверенність, незалежність, конституційність: становлення та розвиток української держави» (Харків, 2011 р.), «Сучасні проблеми правового, економічного та соціального розвитку держави» (Харків, 2012 р.), «Адміністративне право України: сучасний стан та шляхи розвитку» (Харків, 2012 р.), «Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених» (Харків, 2012 р.), «Актуальні проблеми застосування нового кримінального процесуального законодавства України та тенденції розвитку криміналістики на сучасному етапі» (Харків, 2012 р.), а також на засіданнях кафедри адміністративного, фінансового та інформаційного права навчально-наукового інституту права та масових комунікацій Харківського національного університету внутрішніх справ.
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладено у п’яти статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях, у трьох тезах наукових повідомлень на науково-практичних конференціях, а також у двох інших публікаціях (навчальному посібнику та збірнику наукових праць).

Список литературы

ВИСНОВКИ

В дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання — визначення особливостей судів як суб’єктів адміністративно-правових відносин та шляхів їх удосконалення. У результаті проведеного дослідження сформульовано ряд висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на досягнення зазначеного завдання.
Під адміністративно-правовими відносинами пропонується розуміти відносини, які виникають у сфері реалізації державної влади з обов’язковою участю відповідного органу державного управління або іншого носія повноважень державно-владного характеру, діяльність якого спрямована на охорону та захист проголошених Конституцією України прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина. При цьому, доведено, що особливостями адміністративних правовідносин, які виникають за участю суду, є наступні: 1) виникають у сфері державного управління, але окремо від виконавчої влади; 2) регулюються адміністративно-правовими нормами, які визначають основні засади і види правовідносин, які виникають у діяльності суду; 3) особливий суб’єктний склад таких відносин; 4) наявність у суб’єкта відносин (суду) владних повноважень, що надають йому змогу керувати процесом реалізації поставлених цілей та виконання завдань; 5) поєднання імперативного і диспозитивного методу правового регулювання; 6) наявність конкретних владних повноважень як у зовнішніх відносинах, так і у внутрішньоорганізаційних, що залежать від їх компетенції; 7) прояви як вертикальних, так і горизонтальних відносин; 8) мають вольовий характер; 9) у випадку порушення таких норм особа нестиме відповідальність не перед іншою особою, а перед державою; 10) адміністративно-правові відносини у діяльності суду, як і будь-які інші, виникають, змінюються і припиняються за наявності певних юридичних фактів чи їх сукупності.
Наголошується, що адміністративно-правові відносини, які виникають в діяльності суду, тісно пов’язані з іншими правовідносинами, наслідком чого є проблемний характер їх розмежування. Доведено, що найскладнішим є розмежування відносин, які виникають з питань фінансування судової влади, взаємодії судів з державними органами, органами місцевого самоврядування та громадськістю, врегулювання організаційно-штатної роботи, організації праці у судовому органі, професійної підготовки, контролю за поведінкою підлеглих, атестації суддів, формування кадрового резерву, застосування заохочень та дисциплінарних стягнень, ведення судової статистики та звітності, матеріально-технічного забезпечення, тощо. Складність у розмежуванні вищенаведених та багатьох інших відносин за участю судів (суддів) полягає у тому, що вони мають комплексний (міжгалузевий характер), регулюються нормами різних галузей законодавства.
Зроблено висновок, що судова влада при здійсненні правосуддя керується певними принципами, до яких віднесено наступні: законність — центральний принцип, який характеризує діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування; рівність всіх учасників судового розгляду, що передбачає однакову можливість кожного звернутися до суду і вимагати належного розгляду своєї справи; гласність судового процесу, тобто відкритість судового розгляду, вільний доступ до судового рішення та результатів розгляду справи, фіксування перебігу судового процесу; незалежність суду — судді ні від кого не залежать, нікому не підкоряються, діють самостійно, на власний розсуд, але в межах закону; недоторканість суддів, що виражається у так званому імунітеті суддів, тобто наділенні їх певними привілеями у порівнянні з іншими посадовцями як гарантії здійснення їх професійної діяльності; незмінюваність суддів, тобто право судді залишатися на посаді доти, доки він за власною волею на піде у відставку або до моменту досягнення встановленого законом віку; право на доступність правосуддя, яке на законодавчому рівні не закріплене, але означає право особи на безперешкодне звернення до суду; право на захист — право кожного звертатися до суду за захистом, оскаржувати в суді неправомірні дії органів та їх посадових осіб, незалежно від того, що такі рішення вже були оскаржені до вищого органу, а також можливість апеляційного і касаційного оскарження рішень суду; обов’язковість судових рішень, тобто після набрання ними законної сили вони є обов’язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України.
Обґрунтовано, що поділ адміністративно-правових відносин, які виникають у діяльності суду, доцільно здійснювати за наступними видами: зовнішні і внутрішні, вертикальні і горизонтальні, регулятивні і охоронні, матеріальні і процесуальні. Доведено, що особливого розгляду потребують реординаційні відносини, а також відносини, кваліфікаційною підставою яких є предмет таких відносин. Значення здійснення такого розподілу відносин у суді полягає в тому, щоб комплексно підійти до вирішення проблем забезпечення належного рівня правосуддя та організаційно-розпорядчих питань, які виникають у діяльності суду. Це також сприятиме кращому розумінню судової системи як гілки влади, її структури, відносин, які виникають при здійсненні правосуддя, взаємодії з іншими державними органами влади, органами місцевого самоврядування та ін.
Визначено, що терміни «компетенція» і «повноваження» є різнорідними категоріями, оскільки повноваження закріплюють права і обов’язки певного органу, а компетенція — це обсяг самих повноважень. При цьому, класифікацію повноважень суду доцільно здійснювати за такими критеріями: 1) залежно від місця в судовій системі: притаманні судам загальної юрисдикції та Конституційному Суду України; 2) за суб’єктами — повноваження, які виникають при одноособовому розгляді справи і колегіальному розгляді; 3) за стадіями судового процесу: розгляд і вирішення справи по суті, перевірка законності і обґрунтованості прийнятого рішення, звернення рішення до виконання; 4) від виду провадження: провадження у справах про адміністративні правопорушення, провадження за зверненнями громадян, дисциплінарне провадження, контрольно-наглядове провадження, діловодство та ін.; 5) за характером дій: активні та пасивні; 6) за повноваженнями, які притаманні особам, які займають адміністративні посади: голові суду та його заступнику.
Доведено, що регулятивними адміністративно-правовими відносинами за участю суду є відносини, що виникають з правомірної поведінки їх учасників і спрямовані на реалізацією позитивних завдань державної влади. Такі відносини тісно пов’язані з регулятивною функцією права, яка спрямована на регулювання суспільних відносин шляхом здійснення свого впливу. Правомірною поведінкою в діяльності суду є дії суду і його посадових осіб, які відповідають приписам адміністративно-правових норм.
З’ясовано, що охоронними правовідносинами за участю суду є правовідносини, які виникають із неправомірної поведінки суб’єктів, що виражається у їх дії чи бездіяльності, в результаті якої настає передбачена законом відповідальність. Початком виникнення охоронних правовідносин є початок здійснення процесуальних дій по відношенню до виявлених злочинів. А кінцем — не лише винесення і набрання чинності індивідуального акту, а й факт його повного виконання зобов’язаною особою. Основним призначенням охоронних правовідносин у діяльності суду є забезпечення належного здійснення правосуддя, яке досягається за рахунок дотримання законності і правопорядку під час роботи суду, розгляду і вирішення справ. Охоронні правовідносини можуть виникати і у внутрішньоорганізаційній діяльності суду, наприклад, при притягненні судді до дисциплінарної відповідальності.
На основі аналізу досвіду зарубіжних країн визначено деякі проблеми, які виникають у діяльності суду, та запропоновано шляхи їх подолання. Однією з найбільших проблем є залежність судової гілки влади від інших органів державної влади, зокрема, виконавчих. Іншим питанням є кадрове забезпечення судового корпусу, де особливу увагу приділяють не тільки професійним, а й моральним та психологічним якостям кандидата на посаду судді. Важливим аспектом, який використовується у зарубіжних країнах, є проходження спеціального стажування кандидата на посаду судді у суді, де наявна вакантна посада, під керівництвом судді–наставника.
Опираючись на досліджений позитивний досвід інших країн та підтримуючи позиції окремих вітчизняних науковців, внесена пропозиція щодо обмеження судового імунітету, а саме надати право затримувати суддю безпосередньо на місці вчинення злочину без згоди уповноваженого на те органу (Верховної Ради України), але з подальшим повідомленням про це даного органу. Також внесена пропозиція розширити перелік осіб, які беруть участь у порушенні кримінальної справи щодо судді.
Під управлінським рішенням у суді запропоновано розуміти форму впливу, що становить собою сукупність певних послідовних стадій, які відображають вольовий акт уповноваженого на те суб’єкта, який здійснює певний управлінський вплив на об’єкт. При цьому, визначено чотири стадії підготовки та прийняття управлінського рішення у суді: 1) усвідомлення необхідності його прийняття; 2) прийняття та ухвалення; 3) реалізація та контроль; 4) систематизація та узагальнення.
Доведено, що контроль за судовою владою сприяє здійсненню поставлених завдань, законності вибору методів і засобів для виконання поставленої мети та завдань, дотриманню посадовими особами своїх прямих обов’язків та забезпеченню законності у всьому державному апараті. Часто поряд із терміном «контроль» науковці використовують поняття «нагляд». Проте, це два різних поняття. Контроль за судовою діяльністю полягає в тому, що він здійснюється як уповноваженими органами судової гілки влади, так і іншими органами. Такий контроль здійснюється з боку голови суду, його заступників, органів суддівського самоврядування, органів законодавчої та виконавчої влади, органів самоврядування, громадськості, тощо. Дія такого контролю є безперервною, найчастіше не пов’язаною зі здійсненням процесуальної діяльності. Нагляд охарактеризовано як несистематичну перевірку діяльності суду. Така перевірка найчастіше виражається у перегляді судових рішень у апеляційному і касаційному порядку та у перегляді судових рішень за нововиявленими обставинами.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Гуценко К. Ф. Правоохранительные органы : учеб. [для юрид. вузов и фак.] / К. Ф. Гуценко, М. А. Ковалев. – Изд. 5-е, перераб. и доп. ; под ред. К. Ф. Гуценко. – М. : Зерцало, 2000. – 400 с.
2. Шевченко Е. О. Визначення поняття адміністративно-правових відносин з урахуванням пріоритетного значення та ролі в них суб’єкта адміністративного права (на прикладі адміністративного суду) / Е. О. Шевченко // Форум права. – 2011. – № 1. – С. 1116–1122 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2011-1/11seopac.pdf.
3. Теория государства и права : учебник / [А. С. Пиголкин, А. Н. Головистикова, Ю. А. Дмитриев, А. Х. Саидов] ; под ред. А. С. Пиголкина. – М. : Юрайт-Издат, 2005. – 613 с.
4. Демин А. В. Теория государства и права : курс лекций / А. В. Демин. – М. : ИНФРА-М, 2004. – 184 с.
5. Адміністративне право України в сучасних умовах (виклики початку ХХI століття) : монографія / [В. В. Галунько, В. І. Олефір, М. П. Пихтін, О. О. Онищук та ін.] ; за заг. ред. В. В. Галунька. – Херсон : Херсонська міська друкарня, 2010. – 378 с.
6. Васильєв А. С. Адміністративне право України / А. С. Васильєв. – Х. : Одісей, 2002. – 288 с.
7. Конституція України : від 28.06.1996 р., № 254к/96–ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
8. Клюшниченко А. П. Советское административное право. Часть общая : спец. курс лекций / А. П. Клюшниченко. – К. : НИ и РИО КВШ МВД СССР, 1975. – 264 с.
9. Якуба О. М. Советское административное право / О. М. Якуба. – К. : Вища шк., 1975. – 232 с
10. Стеценко С. Г. Адміністративне право України : навч. посіб. / С. Г. Стеценко. – К. : Атіка, 2008. – 624 с.
11. Олійник А. Ю. Конституційно-правовий механізм забезпечення основних свобод людини і громадянина в Україні : монографія / А. Ю. Олійник. – К. : Алерта ; КНТ ; Центр навч. л-ри, 2008. – 472 с.
12. Ківалов С. В. Адміністративне право України : навч.-метод. посіб. / С. В. Ківалов, Л. Р. Біла. – 2 вид. перер. і доп. – Одеса : Юрид. л-ра, 2002. – 312 с.
13. Комзюк А. Т. Адміністративний процес України : навч. посіб. / А. Т. Комзюк, В. М. Бевзенко, Р. С. Мельник. – К. : Прецедент, 2007. – 531с.
14. Кечекьян С. Ф. Правоотношения в социалистическом обществе / С. Ф. Кечекьян. – М. : Юрид. лит., 1958. – 361 с.
15. Шуба В. В. Адміністративно-правові відносини в діяльності органів прокуратури України : загальнотеоретичні аспекти: дис. кандидата юрид. наук : 12.00.07 / Шуба Володимир Васильович. – Дніпропетровськ, 2006. – 200 с.
16. Ейдельберг М. М. Суб’єкти адміністративно-правових відносин з приводу володіння земельною ділянкою / М. М. Ейдельберг // Форум права. – 2010. – № 2. – С. 145–150 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2010-2/10emmpzd.pdf.
17. Колпаков В. К. Адміністративне право України : підручник / В. К. Колпаков, О. В. Кузьменко. – К. : Юрінком Інтер, 2003. – 544 с.
18. Компаниец И. Н. Административно-правовое регулирование свободы совести: дис. ... кандидата юрид. наук : 12.00.07 / Компаниец Игорь Николаевич. – X., 1996. – 179 с.
19. Котельникова Е. А. Административное право : учебник / Е. А. Котельникова, И. А. Семенцева, М. Б. Смоленский. – Ростов н/Д : Феникс, 2002. – 252 с.
20. Великий юридичний енциклопедичний словник / за ред. Ю. С. Шемчушенка. – К. : Юрид. думка, 2007. – 992 с.
21. Лазур Я. Загальні проблеми дослідження правовідносин у сфері адміністративно-правового забезпечення реалізації прав і свобод людини / Я. Лазур // Публічне право. – 2011. – № 2. – С. 33–39.
22. Волинка К. Г. Теорія держави і права : навч. посіб. / К. Г. Волинка. – К. : МАУП, 2003. – 240 с.
23. Дашутін І. В. Правове регулювання судового захисту трудових прав громадян : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.05 «Трудове право; право соціального забезпечення» / І. В. Дашутін. – Х., 2008. – 20 с.
24. Про судоустрій і статус суддів : Закон України : від 07.07.2010 р., № 2453–VI // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 41–42, № 43, № 44–45. – Ст. 529.
25. Константий О. В. Правова природа й класифікація управлінських відносин у судах / О. В. Константий // Державне будівництво та місцеве самоврядування. – 2006. – Вип. 12. – С. 29–36.
26. Штогун С. Г. Голова суду – судовий адміністратор чи «міністр без портфеля»? / С. Г. Штогун // Юридичний вісник України. – 2006. – № 47. – С. 7.
27. Кіт Х. Голова суду як суб’єкт владних повноважень / Х. Кіт // Вісник Львів. ун-ту. Серія юрид. – 2011. – Вип. 54. – С. 173–179.
28. Правознавство : підручник / [А. І. Берлач, Д. О. Карпенко, В. С. Ковальський, А. М. Колодій та ін.] ; за ред. В. В. Копейчикова, А. М. Колодія. – К. : Юрінком Інтер, 2004. – 752 с.
29. Курінний Є. В. Предмет і об’єкт адміністративного права України : характеристика категорій в умовах системного реформування : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. юрид. наук : спец. 12.00.07 - адміністративне право і процес, фінансове право,; інформаційне право/ Є. В. Курінний ; НАВСУ. – К., 2004. – 38 с.
30. Погребной И. М. Теория права / И. М. Погребной. – Х. : Основа, 2003. – 128 с.
31 Скакун О. Ф. Теорія держави і права : підручник / О. Ф. Скакун ; пер. з рос. – Х. : Консум, 2001. – 656 с.
32. Матузов М. И. Личность. Права. Демократия. Теоретические проблеми субьективного права / М. И. Матузов. – Саратов: Изд. Саратовского ун-та,, 1996. – 342 с.
33. Кикоть Г. Проблема класифікації юридичних фактів у сучасній теорії права / Г. Кикоть // Право України. – 2003. – № 7. – С. 29–33.
34. Гордєєв В. В. Правова природа юридичного факту / В. В. Гордєєв // Держава і право. – 2011 – Вип. 51. – С. 732–737.
35. Красавчиков О. А. Юридические факты в советском гражданском праве / О. А. Красавчиков. – М. : Госюриздат, 1958. – 184 с.
36. Популярна юридична енциклопедія / [кол. авт.: В. К. Гіжевський, В. В. Головченко, В. С. Ковальський (кер.) та ін.]. – К. : Юрінком Інтер, 2002. – 528 с.
37. Иоффе О. С. Правоотношения по советскому гражданскому праву / О. С. Иоффе. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1949. – с. 144
38. Кутафин О. Е. предмет конституционного права / О. Е. Кутафин. – М. : Юристь, 2001. – 444 с.
39. Ткач А. П. Административное право : курс лекций / А. П. Ткач. – М. : Волтерс Клувер, 2010. – 208 с.
40. Адміністративне право України : підруч. [для юрид. вузів і ф-тів] / за ред. Ю. П. Битяка. – Х. : Право, 2000. – 520 с.
41. Соловйов В. М. Поняття і сутність правового регулювання державного управління в Україні / В. М. Соловйов // Університетські наукові записки. – 2007. – № 3 (23). – С. 27–33.
42. Атаманчук В. Г. Теория государственного управления : курс лекций / В. Г. Атаманчук. – М. : Юрид. лит., 1997. – 400 с.
43. Пикулькин А. В. Система государственного управления / А. В. Пикулькин. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2001. – 399 с.
44. Козлов Ю. М. Советское административное право / Ю. М. Козлов – М. : Знание, 1984. – 208 с.
45. Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики / за заг. ред. В. Б. Авер’янова. – К. : Факт, 2003. – 384 с.
46. Адміністративне право : підручник : у 2 т. Т. 1. Загальна частина / за заг. ред. В. Б. Авер’янова. – К. : Вид-во «Юрид. думка», 2004. – 584 с.
47. Авер’янов В. Б. Права громадян у сфері виконавчої влади: адміністративно-правове забезпечення реалізації та захисту / В. Б. Авер’янов, М. А. Бояринцева, І. А. Кресіна ; за заг. ред. В. Б. Авер’янова. – К. : Вид-во «Наук. думка», 2007. – 582 с.
48. Куйбіда Р. О. До питання про критерії публічно-правових відносин / Р. О. Куйбіда // Вісник Державної судової адміністрації. – 2009. – № 3. – С. 17–19.
49. Старилов Ю. Н. Курс общего административного права : в 3 т. Т. 1: История. Наука. Предмет. Нормы. Субъекты / Ю. Н. Старилов. – М. : НОРМА-Инфра-М, 2002. – 728 с.
50. Пономаренко Г. О. Адміністративно-правові відносини, які виникають в управлінні забезпеченням національної безпеки Службою безпеки України // Форум права. – 2007. – № 3. – С.195–201 [Електронний ресурс]. –Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2007-3/07pgosbu.pdf.
51. Банчук О. Підстави розмежування публічного та приватного права в Україні / О. Банчук // Публічне право. – 2011. – № 2. – С. 143–151.
52. Біла Р. В. Особливості адміністративно-договірних відносин за участю органів державної податкової служби / Р. В. Біла // Держава і право. – 2010. – Вип. 47. – С. 285–290.
53. Завальна Ж. Адміністративний та цивільний договори: порівняльна характеристика / Ж. Завальна // Право України. – 2007. – Вип. 3. – С. 135–138.
54. Адміністративно-правове забезпечення прав і свобод людини та громадянина : навч. посіб. / [І. О. Ієрусалімова, І. О. Ієрусалімов, П. М. Павлик, Ж. В. Удовенко]. – К. : Знання, 2007. – 223 с.
55. Кодекс адміністративного судочинства України // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 35–36, № 37. – Ст. 446.
56. Кодекс України про адміністративні правопорушення // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1984. – Дод. до № 52. – Ст. 1122.
57. Бойко І. Громадянин як суб’єкт адміністративно-правових відносин / І. Бойко // Вісник Академії правових наук. – 2004. – № 136. – С. 94–102.
58. Адміністративне право України : підручник / [Бандурка О. М., Бугайчук К. Л., Гуменюк В. А. та ін.] ; за заг. ред. О. М. Бандурки. – Х. : Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2004. – 480 с.
59. Щеглов В. Н. Субъекты судебного гражданского процесса / В. Н. Щеглов. – Томск : Изд-во Томск. ун-та, 1979. – С. 129.
60. Чечот Д. М. Избранные труды по гражданскому процессу / Д. М. Чечот. – СПб. : Изд. Дом С.-Петерб. гос. ун-та, 2005. – с. 616
61. Зейдер Н. Б. Гражданские процессуальные правоотношения / Н. Б. Зейдер. – Саратов : Изд-во Сарат. ун-та, 1965. – С. 46–47.
62. Мінка Т. П. Характеристика методу правового режиму адміністративного права / Т. П. Мінка // Науковий вісник Дніпропетровськ. держ. ун-ту внутр. справ. – 2010. – № 10. – С. 173–179.
63. Теорія держави і права. Академічний курс : підручник / за заг. ред. О. В. Зайчука, Н. М. Оніщенко. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 688 с.
64. Бахрах Д. Н. Административное право России : учеб. [для вузов] / Д. Н. Бахрах. – М. : НОРМА, 2002. – 443 с.
65. Новиков С. А. Административное право : конспект лекций / С. А. Новиков. – М. : Приор-издат, 2003. – 128 с.
66. Кравченко В. В. Конституційне право України : навч. посіб. / В. В. Кравченко. – Вид. 3-те, випр. і допов. – К. : Атіка, 2004. – 512 с.
67. Международное частное право : учебник / Ануфриева Л. П., Дмитриева Г. К. ; под ред. Г. К. Дмитриевой. – М. : Проспект, 2000. – 650 с.
68. Міжнародне приватне право : підруч. [для студ. юрид. вищ. навч. закл.] / за ред. В. П. Жушмана та І. А. Шуміло. – Х. : Право, 2011. – 320 с.
69. Жушман В.П., Шуміло І.А. та ін. Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та практичних занять з навчальної дисципліни Міжнародне приватне право /для студентів V курсу /Уклад. Жушман В.П., Шуміло І.А., Білоусов Є.М., Жуков І.М., Курман Т.В., Погорецька Н.В.- Х.: Нац. юрид. акад. України, 2010.- 71 с.
70. Інструкція про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, одержання доказі та визнання і виконання судових рішень / затв. Наказом Міністерства юстиції та Державною судовою адміністрацією України : від 02.06.2008 р. // Офіційний вісник України. – 2009. – № 17. – Ст. 545.
71. Порядок здійснення захисту прав та інтересів України під час урегулювання спорів, розгляду в закордонних юрисдикційних органах справ за участю іноземного елемента / затв. Указом Президента України : від 25.06.2002 р. // Офіційний Вісник України. – 2006. – № 37. – Ст. 2541.
72. Про приєднання до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних та комерційних справах : Закон України : від 19.10.2000 р., № 2052–III // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 49. – Ст. 424.
73. Про приєднання України до Конвенції про отримання за кордоном доказів у цивільних або комерційних справах : Закон України : від 19.10.2000 р., № 2051–III // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 49. – Ст. 423.
74. Прокопенко В. I. Трудове право України : підручник / В. I. Прокопенко. – X. : Консум, 1998. – 480 с.
75. Трудове право України у запитаннях і відповідях : навч.-довід. посіб. / за заг. ред. В. В. Жернакова. – Х. : Одісей, 2010. – 280 с.
76. Реформування державного управління в Україні: проблеми і перспективи / кол. авт. ; наук. кер. Цвєтков В. В. – К. : Оріони, 1998. – 364 с.
76. Державне управління та державна служба : словник-довідник / уклад. О. Ю. Оболенський. – К. : КНЕУ, 2005. – 480 с.
77. Битяк Ю. П. Інститут державної служби: поняття і зміст / Ю. П. Битяк // Державне управління в Україні : навч. посіб. / за заг. ред. Авер’янова В.Б. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького, 1999. – 266 с.
78. Іншин М. І. Державна служба як сфера регулювання трудового права / М. І. Іншин // Форум права. – 2011. – № 3. – С. 303–308 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2011-3/11imirtp.pdf.
79. Иванов С. А. Трудовое право переходного периода: некоторые проблемы / С. А. Иванов // Государство и право. – 1994. – № 4. – С. 53–61.
80. Процевський В. Правове регулювання трудових відносин державних службовців: деякі проблеми / В. Процевський // Право України. – 2004. – № 12. – С. 96–101.
81. Венедиктов В. С. Статус працівників органів внутрішніх справ України як державних службовців : наук. практ. посіб. / В. С. Венедиктов, М. І. Іншин. – Х. : Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2003. – 188 с.
82. Лобойко Л. М. Кримінально-процесуальне право : курс лекцій / Л. М. Лобойко. – Вид. 2-ге, змін. і допов. – К. : Істина, 2008. – 488 с.
83. Кримінально-процесуальний кодекс України // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1961. – № 2. – Ст. 15.
84. Цивільний Кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – №№ 40–44. – Ст. 356.
85. Навчально-методичний посібник для підготовки до складання іспиту з курсу «Цивільне право». Ч. І / за ред. Є. О. Харитонова, Н. Ю. Голубєвої. – Х. : Одіссей, 2009. – 320 с.
86. Тимощук В. П. Адміністративні акти: процедура прийняття та припинення дії : монографія / В. П. Тимощук. – К. : Конус-Ю, 2010. – 296 с.
87. Марченко М. Н. Судебное правотворчество и судейское право / М. Н. Марченко. – М. : ТК Велби ; Изд-во Проспект, 2008. – 512 с.
88. Чередниченко С. П. Судебное правотворчество: сравнительно-правовое исследование: дис. кандидата юрид. наук : 12.00.01 / Чередниченко Сергей Петрович. – М., 2005. – 203 с.
89. Верещагин А. Н. Судебное правотворчество в России. Сравнительно-правовые аспекты / А. Н. Верещагин. – М. : Междунар. отношения, 2004. – 344 с.
90. Шевчук С. Судова правотворчість: світовий досвід і перспектива в Україні / С. Шевчук. – К. : Реферат, 2007. – 640 с.
91. Луць Л. А. Перспективи становлення судового прецеденту як джерела права України / Л. А. Луць // Вісник центру суддівських студій. – 2006. – № 6. – С. 9–15.
92. Стецик Н. Судові правотворчі акти: загальнотеоретична характеристика / Н. Стецик // Вісник Львів. ун-ту. Серія юрид. – 2011. – Вип. 52. – С. 27–32.
93. Про Регламент Конституційного суду України / затв. рішенням Конституційного Суду України : від 05.03.1997 р. // Офіційний вісник України. – 1997. – № 20. – С. 87.
94. Про регламент Пленуму Верховного Суду України / затв. Постановою пленуму Верховного Суду України : від 09.04.2012 р., № 5 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-12
95. Про затвердження Інструкції про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять службову інформацію : Постанова Кабінету Міністрів України : від 27.11.1998 р., № 1893 // Офіційний вісник України. – 1998. – № 48. – Ст. 1764.
96. Про затвердження Інструкції з діловодства в апеляційних і місцевих адміністративних судах : наказ ДСА України : від 05.12.2006 р., № 155 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 52. – Ст. 3548.
97. Про затвердження Інструкції з діловодства у загальному місцевому суді : Наказ Державної судової адміністрації : від 27.06.2006 р., № 68 // Офіційний вісник України. – 2006. – №31. – Ст. 2266.
98. Про затвердження Інструкції про порядок фіксування судового процесу технічними засобами : Наказ Державної судової адміністрації : від 21.05.2005 р., № 84 // Офіційний вісник України. – 2005. – № 32. – Ст. 1974.
99. Про затвердження Інструкції про порядок забезпечення старшими судовими розпорядниками та судовими розпорядниками проведення судового засідання, їх взаємодії з правоохоронними органами : Наказ Державної судової адміністрації : від 18.10.2004 р., № 182/04 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 44. – Ст. 2923.
100. Про затвердження форм звітності про розгляд апеляційними та місцевими (крім господарських) судами судових справ і матеріалів та Інструкції щодо їх заповнення і подання : Наказ Державної судової адміністрації : від 05.06.2006 р., № 55 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 25. – Ст. 1856.
101. Дроздов О. М. Джерела кримінально-процесуального права України : монографія. – Х. : Видавець ФО-П Н. М. Вапнярчук, 2008. – 208 с.
102. Бурда С. Я. Значння постанов Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах для учасників кримінального судочинства / С. Я. Бурда // Митна справа. – 2011. – № 2 (74). – Ч. 2. – С. 62–66.
103. Краткий этимологический словарь русского язика / под ред. С. Г. Бархударова. – М. : Изд-во «Просвещение», 1971. –с. 542.
104. Божко В. Аналіз співвідношення змісту термінів «засада» і «принцип» крізь призму правових позицій Конституційного Суду України / В. Божко // Вісник Львівськ. ун-ту: Серія юрид. – Вип. 54. – 2011.– С. 124–132.
105. Ожегов С. И. Славарь русского языка / С. И. Ожегов ; под ред. Н. Ю. Шведовой. – 17-е изд., стереотип. – М. : Рус. яз., 1985. – 797 с.
106. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К. ; Ірпінь : Перун, 2004. – 1440 с.
107. Навроцька В. Поняття принципу (засади) кримінального процесу / В. Навроцька // Вісник Львівськ. ун-ту. Серія юрид. – Вип. 48. – 2009. – С. 304–311.
108 Алексеев С. С. Общая теория права : учебник / С. С. Алексеев. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : Проспект, 2009. – 576 с.
109. Рабинович П. М. Основи загальної теорії права і держави: посіб. [для студ. спец. «Правознавство»] / П. М. Рабинович. – Вид. 2-ге зі змін. і допов. – К. : Ін Юре, 1994. – 236 с.
110. Маляренко В. Т. Принципи судочинства / В. Т. Маляренко // Юридична енциклопедія. Т. 5 : П–С / Ю. С. Шемшученка (ред.). – К. : Вид-во «Укр. енцикл.» ім. М. П. Бажана, 2003. – С. 129.
111. Гаращук В. М. Законність у сфері державного управління / В. М. Гаращук, Ю. П. Битяк, О. В. Дьяченко та ін. // Адміністративне право України : підручник / за ред. Ю. П. Битяка. – К. : Юрінком Інтер, 2005. – 544 с.
112. Андрійко О. Ф. Поняття і система засобів забезпечення законності у державному управлінні / О. Ф. Андрійко // Адміністративне право України. Академічний курс : підручник : у 2 т. Т. 1. Загальна частина / ред. кол. В. Б. Авер’янов (голова). – К. : Вид-во «Юрид. думка», 2004. – с.354-348.
113. Стеценко С. Г. Адміністративне право України : навч. посіб. / С. Г. Стеценко. – К. : Атіка, 2008. – 624 с.
114. Кудрявцев Ю. А. Законность и демократия / Ю. А. Кудрявцев. Правовой режим законности: вопросы теории и истории : материалы Межвуз. науч.-теоретич. конф. (г. Санкт-Петербург, 15.02.2001 г.) / под общ. ред. Д. И. Луковской. – СПб. : Изд-во СПб. гос. ун-та, 2001. – С. 119–121.
115. Кечуа А. М. Теоретичні підходи до визначення поняття законності в діяльності органів виконавчої влади / А. М. Кечуа // Наше право. – 2010. – № 2. – Ч. 1. – С. 55–59.
116. Голосніченко І. П. Адміністративне право України (основні категорії і поняття) / І. П. Голосніченко. – К. : МАУП, 1998. – 52 с.
117. Адміністративна юстиція України: проблеми теорії і практики : настільна книга судді / за заг. ред. О. М. Пасенюка. – К. : Істина, 2007. – 608 с.
118. Деришев Ю. В. Проблеми равноправия сторон в досудебном производстве по уголовным делам : монография / Ю. В. Деришев, М. Э. Романовский. – Омск : Омск. юрид. ин-т, 2007. – 150 с.
119. Основи адміністаривного судочинства та адміністративного права : навч. посіб. / за заг. ред. Куйбіди Р. О., Шишкіна В. І. – К. : Старий світ, 2006. – 576 с.
120. Штефан М. Й. Цивільний процес : підруч. [для студ. юрид. спец. закл. освіти] / М. Й. Штефан. – 2-ге вид. перероб. і допов. – К. : Ін Юре, 2001. – 696 с.
121. Гутник П. М. Сучасні проблеми гласності судового розгляду з позицій практикуючого адвоката / П. М. Гутник // Адвокат. – 2001. – № 7 (118). – С. 20–22.
122. Петрухин И. Л. Гласность судопроизводства / И. Л. Петрухин // Конституционные основы правосудия в СССР / под ред. В. М. Савицкого. – М. : Наука, 1981. – 360 с.
123. Лукашкова Н. Гласність судового процесу та його повна фіксація / Н. Лукашкова, В. Стефанюк // Вісник Верховного Суду України. – 2001. – № 2. – С. 36–38.
124. Анишина В. И. Основы судебной власти и правосудия в Российской Федерации : курс лекций / В. И. Анишина. – М. : Эксмо, 2008. – 272 с.
125. Куцин М. М. Реалізація принципу незалежності і недоторканості суддів / М. М. Куцин // Питання удосконалення судової системи України : матеріали наук.-практ. конф. / редкол.: Ю. В. Баулін (голова ред.) та ін. – Х. : Кроссроуд, 2007. – С. 93–95.
126. Городовенко В. В. Проблеми становлення незалежної судової влади в Україні : монографія / Городовенко В. В. – К. : Фенікс, 2007. – 224 с.
127. Штогун С. Концепція удосконалення судоустрою чи продовження судової реформи / С. Штогун // Право України. – 2006. – № 7. – С. 10–16.
128. Четвернин В. А. Демократическое конституционное государство: введение в теорию / В. А. Четвернин. – М. : Юрид. лит., 1993. – 273 с.
129. Ершов В. В. Судебная власть в правовом государстве: дис. … доктора юрид. наук : 12.00.10 – Судоустрій, прокуратура та адвокатура / Ершов Валентин Валентинович – М., 1992. – 463 с.
130. Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів Закон України : від 23.12.1993 р., № 3781–XII // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 11. – Ст. 50.
131. Про офіційне тлумачення положень ч. 1 ст. 126 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України “Про статус суддів” (справа про незалежність суддів як складову їхнього статусу) від 1 груд. 2004 р. № 19–рп/2001 : рішення Конституційного Суду України у справах за конституційним поданням Верховного Суду України // Офіц. вісн. України. – 2004. – № 49. – Ст. 3220.
132. Павлов Д. М. Організаційно-правові засади фінансування органів виконавчої та судової влади із використанням програмно-цільового методу. / Д. М. Павлов, А. Г. Чубенко, Л. В. Лемещук // Юридична наука. – 2011. – № 4–5. – С. 77–82.
133. Самсін І. Методологічний шлях від декларації професійності суддів до х інтелектуальної незалежності / І. Самсін // Вісник Нац. акад. прокуратури. – 2011. – № 1. – С. 91–94.
134. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К. : Перун, 2002. – 1440 с.
135. Руднев В. И. Иммунитеты в уголовном судопроизводстве: дис. … кандидата юрид. наук : 12.00.02 - Конституційне право, муніципальне право. / Руднев Владимир Ильич. – М., 1997. – с. 212
136. Онопенко В. Як уникнути кишенькового правосуддя? / В. Онопенко // Полтавський вісник. – 2008. – № 13 (976).
137. Москвич Л. П. принцип незалежності судової системи: міжнародні стандарти й український досвід / Л. М. Москвич // Проблеми законності. – 2010. – № 109. – С. 175–183.
138. Про Конституційний суд України : Закон України : від 16.10.1996 р., № 422/96–ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 49. – Ст. 272.
139. Сакара Н. Належна судова процедура як елемент доступності правосуддя / Н. Сакара // Юридична Україна. – 2004. – № 3. – С. 63–67.
140 Марочкін І.Є. Доступність правосуддя та гарантії його реалізації /
Судова реформа в Україні. Проблеми та перспективи / Мат. наук.-практ. конф. 18-19 квітня 2002 р., м. Харків. – К. ; Х. : Юрінком Інтер, 2002. – С. 31– 34.
141. Лужанський А. В. Конституційна природа права на доступ до правосуддя в Україні / А. В. Лужанський // Вісник Верховного Суду України. – 2010. – № 10 (122). – С. 45–48.
142. Рішення Конституційного Суду України від 25.11.1997 у справі за конституційним зверненням громадянки Дзюби Галини Павлівни щодо офіційного тлумачення частини другої статті 55 Конституції України та статті 248-2 Цивільного процесуального кодексу України (справа громадян: // Офіційний вісник України. – 2003. – № 28. – Ст. 1377.
143. Цивільний процесуальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 40–41, 42. – Ст. 492.
144. Рішення Конституційного Суду України : від 30.06.2009 р., № 16–рп/2009 // Офіційний вісник України. – 2009. – № 52. – Ст. 1800.
145. Хоменко І.В. Логіка для юристів : підручник / І. В. Хоменко. – К. : Юрінком Інтер, 2004. – 224 с.
146. Марцев А. И. Диалектика и вопросы теории уголовного права / А. И. Марцев. – Красноярск : Изд-во Красноярск. ун-та, – 1990. – 128 с.
147. Административное право. Общая и особенная части : учебник / под ред. А. П. Коренева. – М. : МВШМ МВД СССР, 1986. – 487 с.
148. Административное право : учебник / под ред. Л. Л. Попова. – Изд. 2-е, перераб. и доп. – М. : Юристъ, 2005. – 343 с.
149. Проблемы теории государства и права : учебник / под ред. С. С. Алексеева. – М. : Юрид. лит., 1987. – 392 с.
150. Ігонін Р. В. Проблеми функціонування органів суддівського самоврядування у сфері адміністративно-правового забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції. / Р. В. Ігонін // Держава і право. –2011 – Вип. 51. – С. 277–282.
151. Дерець В. Реординаційні відносини як окремий вид управлінських відносин між органами виконавчої влади / В. Дерець // Право України. – 2005. – № 5. – С. 32–35.
152. Нижник Н. Управлінець ХХІ століття: організатор чи термінатор? / Н. Нижник, Л. Пашко // Соц. психологія. – 2005. – № 5 (13). – С. 28–37.
153. Толстой Ю. К. К теории правоотношения : монография / К. Ю. Толстой. – Ленинград : Ленинград. ун-т, 1959. – 88 с.
154. Скорченко Ю. О. Деякі проблеми зміцнення судової гілки влади / Ю. О. Скорченко // Вісник Верховного Суду України. – 2003. – № 2. – С. 33–35.
155. П’ятковський В. І. Державна судова адміністрація України як суб’єкт адміністративного права / В. І. П’ятковський // Форум права. – 2011. – № 3. – С. 648–653 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2011-3/11pvicap.pdf.
156. Хливнюк А. М. Правовий статус Державної судової адміністрації України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.10 «Судоустрій; прокуратура та адвокатура. » / А. М. Хливнюк ; Акад. адвокатури України. – К., 2009. – с. 20
157. Стрижак А. А. Державне управління а органах судової влади України – поняття та сутність / А. А. Стрижак // Вісник Верховного Суду України. – 2003. – № 5. – С. 53–56.
158. Лукашова Н. П. Про деякі питання організації діяльності суду першої інстанції / Н. П. Лукашова, А. Ю. Малєєв // Вісник Верховного Суду України. – 2001. – № 1. – С. 44–47.
159. Притика Д. Правові проблеми судового управління / Д. Притика // Право України. – 2003. – № 3. – С. 30–35.
160. Бринцев В. Д. Стандарти правової держави : втілення у національну модель організаційного забезпечення судової влади : монографія / В. Д. Бринцев. – Х. : Право, 2010. – 464 с.
161. Козачук І. В. Поняття та види діловодства в адміністративних судах / І. В. Козачук // Право та управління. – 2011. – № 2. – С. 174–178.
162. Бобринський В. Ю. Судовий контроль у сфері національно безпеки / В. Ю. Бобринський // Митна справа. – 2011. – № 3 (75). – Ч. 2. – С. 293–298.
163. Туманянц А. Р. Слідчий суддя як суб’єкт реалізації судових функцій у досудовому провадженні / А. Р. Туманянц // Форум права. – 2011. – № 2. – С. 896–901 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2011-2/11tarudp.pdf.
164. Про пожежну безпеку : Закон України : від 17.12.1993 р., № 3745–XII // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 5. – Ст. 21.
165. Касымов Б. Е. Организационные и правовые основы пожарной безопасности / Б. Е. Касымов. – Ташкент :