Тихонович Юрій Станіславович. Правове регулювання порядку звільнення працівників

Краткое описание

Тихонович Юрій Станіславович. Правове регулювання порядку звільнення працівників.- Дисертація канд. юрид. наук: 12.00.06, Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. - Київ, 2015.- 236 с.

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

ТИХОНОВИЧ ЮРІЙ СТАНІСЛАВОВИЧ

УДК 349.22

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПОРЯДКУ
ЗВІЛЬНЕННЯ ПРАЦІВНИКІВ

Спеціальність 12.00.05 – трудове право;
право соціального забезпечення

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Мельничук Наталія Олексіївна
доктор юридичних наук, доцент

Дніпропетровськ – 2015

ЗМІСТ

ВСТУП.....................................................................................................................3

РОЗДІЛ 1 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОРЯДКУ ЗВІЛЬНЕННЯ ПРАЦІВНИКІВ......................................................................................................3
1.1 Правова природа звільнення працівників…………………........………….11
1.2 Історичний генезис нормативно-правового регулювання порядку звільнення працівників………………………………………………….………31
1.3 Основні й додаткові підстави звільнення працівників…………..........…..53
1.4 Зарубіжний досвід правового регулювання порядку звільнення працівників: шляхи запозичення для України…………………………………71
Висновки до розділу 1………………………………………………...........…..98

РОЗДІЛ 2 ЮРИДИЧНИЙ МЕХАНІЗМ ТА СУБ`ЄКТИ ЗВІЛЬНЕННЯ ПРАЦІВНИКІВ..................................................................................................102
2.1 Правовий механізм регулювання звільнення з ініціативи працівника............................................................................................................102
2.2 Правовий механізм регулювання звільнення з ініціативи роботодавця..........................................................................................................129
2.3 Правовий механізм регулювання порядку звільнення працівників за участі інших суб`єктів трудового права............................................................151
2.4 Напрями вдосконалення та перспективи розвитку порядку звільнення працівників...........................................................................................................168
Висновки до розділу 2.......................................................................................193

ВИСНОВКИ........................................................................................................203
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.......................................................210

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Конституція України визнала людину, її життя та здоров’я, честь і гідність, недоторканність та безпеку найвищими соціальними цінностями в державі. Кожному громадянину гарантуються основоположні права, одним з яких є право на працю. Становлення України як правової соціальної держави зумовлює потребу пошуку нового підходу до з’ясування сутності правового регулювання багатьох ключових питань у сфері трудових правовідносин. Одним із найбільш проблемних моментів є порядок звільнення працівника, оскільки він містить у собі не лише правові та соціальні елементи, а й економічні, культурні, психологічні, тощо, що безпосередньо відображається на розвитку вітчизняного суспільства.
Трудові правовідносини характеризуються поєднанням рівності суб’єктів у момент укладення трудового договору з підпорядкуванням працівника владі роботодавця у процесі здійснення трудової діяльності. У зв’язку з тим, що така діяльність є для більшості громадян основним засобом забезпечення життєдіяльності та фінансового благополуччя, процес звільнення з роботи повинен бути врегульований правовими нормами з метою дотримання прав працівників: кожен повинен бути впевненим, що не буде звільнений безпідставно, що його права не будуть порушені. Таким чином, щоб забезпечити ефективну реалізацію та захист прав працівників при припиненні трудових відносин, держава зобов’язана створити якісне нормативно-правове впорядкування регулюючого й захисного права, оскільки саме право є базовою умовою існування національної правової системи. Виходячи з вищезазначеного, варто констатувати: підвищений науковий інтерес до даної тематики пояснюється тим, що й досі не закріплено якісний юридичний механізм порядку звільнення працівників у нашій країні.
Проблематика правового регулювання порядку звільнення працівників була в тій чи іншій мірі предметом вивчення науковців, з-поміж яких варто назвати таких як Н. Б. Болотіна, В. І. Власов, В. С. Венедіктов, І. М. Грущиський, К. М. Гусов, С. М. Єрьоміна, В. В. Жернаков, М. І. Іншин, Є. А. Климов, В. М. Корельський, В. В. Копєйчиков, О. М. Крапівін, В. В. Лазарєв, В. В. Лазор, Р. З. Лівшиць, К. Ю. Мельник, М. В. Молодцов, Н. М. Неумивайченко, В. І. Прокопенко, В. Д. Перевалов, П. Д. Пилипенко, В. І. Щербина, О. М. Ярошенко та ін. Проте, незважаючи на внесок зазначених науковців у дослідження зазначеного питання і водночас не применшуючи їх ролі, тематика правового регулювання порядку звільнення працівників досліджена фрагментарно, у зв’язку з чим потребує проведення більш ґрунтовного наукового аналізу.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до Пріоритетних напрямів розвитку правової науки на 2011–2015 рр., затверджених постановою загальних зборів Національної академії правових наук України від 24.09.2010 року № 14-10, та у межах загальноуніверситетської наукової теми «Актуальні проблеми державотворення, правотворення та правозастосування» (державний реєстраційний номер 0112U003550), затвердженої 28.05.2012 р.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є визначення теоретико-правових засад правового регулювання порядку звільнення працівників відповідно до українських реалій, розкриття проблематики сучасного правового регулювання порядку звільнення працівників, а також пошуку шляхів його вдосконалення з урахуванням зарубіжного досвіду.
Для досягнення поставленої мети у дисертації необхідно, насамперед, вирішити такі задачі:
– визначити правову природу звільнення працівників;
– дослідити історичний генезис нормативно-правового регулювання порядку звільнення працівників;
– з’ясувати основні й додаткові підстави звільнення працівників;
– проаналізувати зарубіжний досвід правового регулювання порядку звільнення працівників та можливості його запозичення для України;
– визначити загальну характеристику порядку звільнення з ініціативи працівника як суб’єкта трудового права;
– охарактеризувати специфіку порядку звільнення з ініціативи роботодавця як суб’єкта трудового права;
– з’ясувати правовий механізм регулювання порядку звільнення працівників за участі інших суб’єктів трудового права;
– запропонувати напрями вдосконалення та перспективи розвитку порядку звільнення працівників.
Об’єктом дослідження виступають трудові правовідносини, пов’язані з порядком звільнення працівників.
Предметом дослідження є правове регулювання порядку звільнення працівників.
Методи дисертаційного дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. На основі історичного методу вивчалося виникнення, розвиток та становлення правового регулювання порядку звільнення працівників, а також аналізувався сучасний стан правового регулювання даної проблематики (підрозділ 1.2). Порівняльно-правовий використовувався для виявлення можливостей запозичення зарубіжного досвіду правового регулювання порядку звільнення працівників в Україні (підрозділ 1.4). Формально-юридичний став підґрунтям для внесення рекомендацій та пропозицій щодо напрямів удосконалення та перспектив розвитку порядку звільнення працівників (підрозділ 2.4). За допомогою методу раціональної критики проаналізовано нормативно-правову базу порядку звільнення працівників та надано характеристику наявним проблемам інституту звільнення працівників (підрозділи 1.3; 2.1–2.3).
Нормативно-правовим підґрунтям дослідження є Конституція України, міжнародно-правові акти, Кодекс законів про працю України та інші закони України, акти Президента України та Кабінету Міністрів України, а також підзаконні нормативно-правові акти, які регулюють трудові правовідносини, що пов’язані із порядком звільнення працівників.
Інформаційну та емпіричну основу дослідження становлять узагальнення практичного застосування норм закону та підзаконних актів, політико-правова публіцистика, довідкові видання, статистичні дані, наукові праці фахівців у галузі трудового права та права соціального забезпечення, тощо.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертація є однією з перших спроб комплексно, з використанням сучасних методів пізнання, урахуванням новітніх досягнень правової науки дослідити проблемні питання правового регулювання порядку звільнення працівників. Новація рукопису пояснюється також своєчасною постановкою проблеми, ретельним аналізом нових ідей, вивченням сучасних зарубіжних тенденцій розвитку правової регламентації у зазначеній сфері.
Відповідно до поставлених мети і задач дослідження на захист виносяться нижченаведені наукові висновки й положення.
Уперше:
– наведено визначення механізму звільнення працівників у разі ліквідації, банкрутства підприємства, скорочення штату як цілісної упорядкованої системи способів, юридичних засобів, форм і методів, взаємодіючих між собою, які здійснюються уповноваженими особами на підприємствах-банкрутах, що ліквідуються, або які проводять скорочення штату, від виконання обов’язків яких залежать права людини, захист від незаконного звільнення, відновлення порушених прав, вирішення правових спорів та усунення перешкод у реалізації суб’єктивних прав і законних інтересів, спрямованих на забезпечення порушених прав працівника;
– визначено дефініцію поняття «правовий механізм регулювання звільнення працівників за ініціативою третіх осіб» як сукупність взаємопов’язаних і взаємозалежних, установлених законом, нормами права підстав, засобів і способів, за допомогою яких треті особи впливають на управлінські відносини, організацію їх відповідно до завдань, поставлених державою саме перед указаними суб’єктами з метою здійснення регулюючого впливу та стабільного розвитку прав громадян, колективу або держави.
Удосконалено:
– загальні ознаки звільнення працівника за його ініціативою, до яких відносяться: (1) право працівника на звільнення належить до суб’єктивних прав, що випливають із трудових правовідносин; (2) для його виникнення необхідна наявність трудових правовідносин та юридичного факту; (3) суб’єктивне право на звільнення є конкретним, індивідуальним та різноманітним за змістом; (4) дане право є елементом загальної правоздатності громадян; (5) воно є проявом принципу свободи права на працю; (6) звільнення регулюється як загальним, так і спеціальним законодавством;
– історичні етапи становлення та розвитку правового регулювання трудових відносин у сфері звільнення працівників: І етап (ХV–ХVІІ ст.) – поява правових норм, які регулюють фактично сформовані трудові відносини з працівниками, що не є самостійними в здійсненні своїх трудових прав; ІІ етап (ХVІІІ – поч. ХХ ст.) – застосування найманої праці шляхом договору житлового запису, який є прототипом договору особистого найму; початковий етап становлення фабрично-заводського права (характеризується першими кроками встановлення прав працівників, надає можливість звільнення за бажанням робітника та роботодавця); питання звільнення регулюється в централізованому порядку (передбачені підстави звільнення працівників за ініціативою роботодавців за скоєні дисциплінарні проступки); ІІІ етап (1917–1922 рр.) – приймається ціла низка законодавчих актів, які ставили за мету врегулювати трудові відносини в нових умовах; ІV етап (1922–1956 рр.) – права працівників при звільненні відсутні (зокрема, введена заборона на звільнення за власним бажанням), упроваджується відповідальність роботодавців за звільнення працівників, законодавчим шляхом закріплені заходи репресивного характеру, звільнення як захід дисциплінарного стягнення розглядається як форма державно-правового та громадсько-правового впливу на порушників дисципліни праці; V етап (1957–1990 рр.) – період, в якому поступово під впливом міжнародних норм визнаються права і свободи людини, запроваджується принцип свободи праці. В силу сформованих суспільних умов і пануючої ідеології взагалі не поставало питання про те, що громадянин має право не займатися трудовою діяльністю й не працювати за трудовим договором; VI етап (1991 р. – до сьогодення) – період переходу до ринкових відносин в економіці, відмови від соціалістичної ідеології. Прагнення суспільства до створення в перспективі правової держави ознаменувалося конституційним гарантуванням прав людини, в тому числі на працю й на звільнення;
– перелік обставин, які є передумовою для звільнення працівника у зв’язку зі скороченням чисельності або штату підприємства, до яких віднесено наступні: (а) відсутність у працівника переважних прав на те, щоб в умовах скорочення за ним було збережено робоче місце (посада); (б) відсутність у роботодавця інших посад (робочих місць), які відповідно до законодавства можуть бути запропоновані працівникові для подальшого переведення (за письмовою згодою останнього); (в) відмова працівника надати письмову згоду на переведення на іншу роботу, запропоновану йому роботодавцем (з урахуванням стану здоров’я та кваліфікації працівника); (г) попередження працівника про майбутнє звільнення в порядку, передбаченому законодавством.
Дістали подальшого розвитку:
– особливості звільнення працівника за ініціативою роботодавця: (1) право на звільнення, як міра дисциплінарного стягнення, повинно бути передбачено локальним правовим актом підприємства – внутрішнім трудовим розпорядком та колективним договором; (2) роботодавець зобов’язаний погодити можливе звільнення, незважаючи на наявність або відсутність вини працівника, з профспілковим органом, що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності – з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом; (3) звільнення за ініціативою роботодавця передбачає поєднання правового регулювання, що здійснюється державними органами в централізованому порядку з локальним регулюванням; (4) колегіальне прийняття рішення щодо застосування звільнення, яке приймається адміністрацією за погодженням або спільно з профспілковим комітетом підприємства, установи, організації та з урахуванням думки трудового колективу; (5) гарантованість вихідної допомоги, яка передбачена правовими актами;
– ознаки механізму звільнення працівника: (а) звільнення здійснюється на підставі норм права, тобто правове регулювання напряму залежить від якості правової норми законодавства; (б) звільнення здійснюється через прийняті локальні акти – накази, які є обов’язковими для виконання всіма суб’єктами, на яких вони поширюють свою дію; (в) процес звільнення здійснюється завдяки діяльності уповноважених органів роботодавців, їх посадовими особами; (г) всі елементи механізму мають походження від держави, чим обумовлено необхідність реалізації їх функцій по державному управлінню в трудовій галузі; (ґ) застосовані засоби реалізації прав суб’єктів у процесі звільнення визначають управлінську спрямованість самого механізму.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені в дисертації результати дослідження можуть бути використані:
а) у науково-дослідницькій сфері – для подальшого дослідження теоретико-правових засад правового регулювання порядку звільнення працівників;
б) у правотворчості – у процесі підготовки проектів нових і вдосконалення чинних законодавчих актів щодо правового регулювання порядку звільнення працівників;
в) у правозастосуванні – з метою вдосконалення практики використання норм чинного трудового законодавства стосовно правового регулювання порядку звільнення працівників;
г) у навчальному процесі – положення й висновки, зроблені в дисертації, можуть бути використані під час вивчення такої наукової дисципліни як «Трудове право» у вищих юридичних закладах освіти, при підготовці підручників, навчальних посібників, лекцій, семінарських занять, у процесі вдосконалення робочих програм і планів.
Апробація результатів дисертації. Ключові теоретичні напрацювання й рекомендації даної дисертаційної роботи оприлюднені в доповідях і наукових повідомленнях на науково-практичних конференціях: «Дотримання прав людини: сучасний стан правового регулювання та перспективи його вдосконалення» (м. Київ, березень 2014 р.); «Правові реформи в Україні: реалії сьогодення» (м. Харків, травень 2014 р.); «Сучасний стан і перспективи розвитку держави і права» (м. Львів, червень 2014 р.).
Публікації. Основні положення та результати дисертації викладені в дев’яти наукових працях, серед яких п’ять статей у наукових фахових виданнях України, одна – у науковому виданні іноземної держави, а також тези трьох наукових доповідей і повідомлень на вказаних конференціях.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації подано теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, яке полягало в тому, щоб на підставі порівняння міжнародних і національних актів трудового законодавства, практики їх застосування, висновків і пропозицій вітчизняних і зарубіжних учених виявити особливості правового регулювання порядку звільнення працівників, а також внести пропозиції з удосконалення нормативного-правового забезпечення законодавчої і правозастосовної практики в цій царині.
1. Звільнення працівника – це врегульований нормами трудового права процес припинення трудового договору та трудових правовідносин за ініціативою працівника і/або роботодавця, за відсутності волевиявлення сторін трудового договору, що здійснюється на підставі юридичних норм, які регулюють процес розірвання трудових відносин (поєднуючи централізоване й локальне, державне й договірне регулювання), який потребує обов’язкового документального оформлення.
2. Здійснено періодизацію правового регулювання трудових відносин у сфері звільнення працівників та виокремлено такі етапи:
І етап (ХV–ХVІІ ст.) – поява правових норм, які регулюють фактично сформовані трудові відносини з працівниками, що не є самостійними в здійсненні своїх трудових прав;
ІІ етап (ХVІІІ – поч. ХХ ст.) – застосування найманої праці шляхом договору житлового запису, який є прототипом договору особистого найму; початковий етап становлення фабрично-заводського права (характеризується першими кроками встановлення прав працівників, надає можливість звільнення за бажанням робітника та роботодавця); питання звільнення регулюється в централізованому порядку (передбачені підстави звільнення працівників за ініціативою роботодавців за скоєні дисциплінарні проступки);
ІІІ етап (1917–1930 рр.) – приймається ціла низка законодавчих актів, які ставили за мету врегулювати трудові відносини в нових умовах;
ІV етап (1930–1956 рр.) – права працівників при звільненні відсутні (зокрема, введена заборона на звільнення за власним бажанням), упроваджується відповідальність роботодавців за звільнення працівників, законодавчим шляхом закріплені заходи репресивного характеру, звільнення як захід дисциплінарного стягнення розглядається як форма державно-правового та громадсько-правового впливу на порушників дисципліни праці;
V етап (1957–1990 рр.) – період, в якому поступово під впливом міжнародних норм визнаються права і свободи людини, запроваджується принцип свободи праці. В силу сформованих суспільних умов і пануючої ідеології взагалі не поставало питання про те, що громадянин має право не займатися трудовою діяльністю й не працювати за трудовим договором;
VI етап (1991 р. – до сьогодення) – період переходу до ринкових відносин в економіці, відмови від соціалістичної ідеології. Прагнення суспільства до створення в перспективі правової держави ознаменувалося конституційним гарантуванням прав людини, в тому числі на працю й на звільнення.
3. Загальні підстави звільнення працівників – це юридичні факти, дії, які носять загальний характер та поширюються на всі категорії працівників, незалежно від посади, яку обіймає, чи роботи, яку виконує.
Додаткові підстави звільнення працівників – це підстави, які врегульовані правовими нормами для окремих категорій працівників або для осіб з окремим правовим статусом як суб’єктів трудового права, що регулюються спеціальними, додатковими, характерними лише для вказаної категорії осіб нормами трудового права, в яких передбачено ряд підстав припинення службового контракту, звільнення від займаної посади.
4. Шляхи запозичення зарубіжного досвіду щодо звільнення працівників: (1) введення правових норм стосовно принципу свободи праці, які не містяться в чинному Кодексі законів про працю України; (2) створення інтегрованої системи інспекцій праці, до функцій яких віднести контроль за порядком звільнення; (3) диференціація принципу повідомлення про майбутнє звільнення, який залежить від стажу при припиненні трудових відносин із ініціативи роботодавця; 4) рецепція судової практики, прецеденту.
5. Ознаки механізму звільнення працівників: (а) звільнення здійснюється на підставі норм права, тобто правове регулювання прямо залежить від якості правової норми законодавства; (б) звільнення здійснюється через прийняті локальні акти – накази, які є обов’язковими для виконання всіма суб’єктами, на яких вони поширюють свою дію; (в) процес звільнення здійснюється завдяки діяльності уповноважених органів роботодавців, їх посадовими особами; (г) всі елементи механізму мають походження від держави, чим обумовлено необхідність реалізації їх функцій по державному управлінню в трудовій галузі; (ґ) застосовані засоби реалізації прав суб’єктів у процесі звільнення визначають управлінську спрямованість самого механізму.
6. Особливості розірвання трудового договору з ініціативи працівника: (а) принцип свободи праці, добровільності та заборони примусової праці; (б) загальність звільнення працівників; (в) спрощений порядок звільнення; (г) безумовний характер звільнення; (ґ) дата звільнення за власним бажанням – останній день роботи.
7. Обов’язки працівника при припиненні трудових відносин з його ініціативи: (1) письмово попередити роботодавця про звільнення; (2) виконувати роботу до звільнення; (3) здати справи, повернути майно роботодавця в належному стані; (4) розписатися у наказі про звільнення та в документах роботодавця при отриманні трудової книжки.
8. Особливості звільнення працівника за ініціативою роботодавця: (а) право звільнення, як міра дисциплінарного стягнення, повинне бути передбачене локальним правовим актом підприємства – внутрішнім трудовим розпорядком та колективним договором; (б) роботодавець зобов’язаний погодити можливе звільнення, незважаючи на наявність або відсутність вини працівника, з профспілковим органом, що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності – з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом; (в) звільнення за ініціативою роботодавця передбачає поєднання правового регулювання, що здійснюється державними органами в централізованому порядку з локальним регулюванням; (г) колегіальне прийняття рішення щодо застосування звільнення, яке приймається адміністрацією за погодженням або спільно з профспілковим комітетом підприємства, установи, організації із урахуванням думки трудового колективу; (ґ) гарантованість вихідної допомоги, яка передбачена правовими актами.
9. Правовий механізм регулювання звільнення за ініціативою третіх осіб – це сукупність взаємопов’язаних і взаємозалежних, установлених законом, нормами права підстав, засобів і способів, за допомогою яких треті особи впливають на управлінські відносини, організацію їх відповідно до завдань, поставлених державою саме перед указаними суб’єктами з метою здійснення регулюючого впливу та стабільного розвитку прав громадян, колективу або держави.
10. Виокремлено напрями вдосконалення порядку звільнення працівників, до яких віднесено такі:
– попередження протиправних посягань на права працівників з боку роботодавців, фактів дискримінації при прийнятті рішень щодо звільнення за ініціативою роботодавця шляхом виключення з КЗпП абзацу 5 ст. 431 з метою розширення можливостей профспілок брати участь у регулюванні трудових відносин усіх без винятку працівників;
– розроблення та затвердження нормативно-правового акта, який передбачав би пряму заборону нецивілізованого, непристойного ставлення керівництва до підлеглих, психологічного терору, що може образити або принизити почуття людської гідності працівників і ступінь відповідальності роботодавця за вказані дії;
– доповнення Типових правил внутрішнього розпорядку механізмом (порядком) визначення кандидатур на звільнення у зв’язку з невідповідністю займаній посаді чи виконуваній роботі, при скороченні штату, в якому передбачити припис про те, що остаточне рішення щодо звільнення осіб роботодавцем приймається на підставі подання бригадира, керівників структурних підрозділів, членів трудового колективу або органу чи особи, що уповноважені на представництво інтересів трудового колективу;
– закріплення на локальному рівні (наприклад, у колективному договорі підприємства) переліку робіт, на яких праця неповнолітніх заборонена;
– внесення змін до КЗпП України в частині урегулювання проблемних питань при звільненні працівника за власним бажанням: (а) закріпити у ст. 38 право працівника на відклик заяви про звільнення за власним бажанням; (б) передбачити письмову форму повідомлення роботодавця із боку працівника про відклик заяви про звільнення за власною ініціативою; (в) з метою недопущення обмеження прав працівників, що передбачено ст. 22, доцільно частину 2 абз. 2 ст. 38 виключити; (г) абзац 4 ст. 24 доповнити реченням такого змісту: «Запрошення на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації за погодженням між керівниками цих установ здійснюється виключно на вакантну посаду»;
– розроблення механізму розрахунку матеріального й морального збитку, завданого працівнику неправомірними діями роботодавця, визначення джерел відшкодування;
– внесення змін до Положення про Державну інспекцію України з питань праці та до Порядку проведення Державною інспекцією України з питань праці перевірок, якими передбачити обов’язок інспекції з питань праці терміново реагувати на звернення, скарги працівників на незаконні дії роботодавців при звільненні шляхом проведення позапланових перевірок, визнати можливість їх проведення без згоди Держпраці України з метою забезпечення терміновості перевірки, визнати обов’язок проведення роз’яснювальної та консультаційної роботи з працівниками, передбачити ступені відповідальності інспекції праці за невиконання правових норм у частині контролю та нагляду за додержанням роботодавцями вимог законодавства при звільненні працівників;
– внесення до КЗпП України змін, що регулюють порядок звільнення, як санкції за порушення трудової дисципліни: (а) визначити обов’язок роботодавця щодо створення комісії за участю відповідних фахівців для проведення перевірки та встановлення факту порушення і причин його виникнення; (б) передбачити терміни розслідування залежно від того, чи знаходиться працівник на роботі, чи ні; (в) передбачити обов’язок роботодавця щодо ознайомлення працівника не тільки з наказом, а й з матеріалами дисциплінарного розслідування; (г) закріпити право працівника на оскарження не лише наказу роботодавця, а й будь-якого доказу, що знаходиться в матеріалах дисциплінарного розслідування, заявляти різного роду клопотання, давати пояснення необмежене число разів, а також знайомитися з матеріалами службового розслідування, знімати копії, отримувати на руки копію підсумкового акта роботодавця; (ґ) заборонити працівникові в суді посилатися на обставини, які він приховав від роботодавця чи не хотів їх йому пояснити під час перевірки.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Жернаков В. В. До питання про правове розуміння свободи праці / В. В. Жернаков. // Актуал. проблеми сучасної науки в дослідж. молодих вчених. – Вип. 3, 4. – Х. : Основа, 1997. – 526 с.
2. Большой юридический словарь / под ред. А. Я. Сухарева, В. Д. Зорькина, В. Е. Крутских. – М. : ИНФРА–М, 1998. – 790 с.
3. Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 р. № 322-VIII // Відом. Верхов. Ради УРСР. – 1971. – Дод. до № 50. – Ст. 375.
4. Гусов К. Н. Трудовое право России : учебник / К. Н. Гусов, В. Н. Толкунова. – М. : ТК Велби, Изд-во Проспект, 2004. – 496 с.
5. Андреев В. С. Советское трудовое право : учебник / под ред. В. С. Андреева. – М. : Высш. школа, 1976. – 415 с.
6. Трудовое право: учебник [3-е изд., перераб. и доп.] / под ред. Ф. Г. Мышко. – М. : ЮНИТИ-ДАНА: Закон и право, 2008. – 503 с.
7. Ожегов С. И. Толковый словарь русского языка: 80000 слов и фразеологических выражений [3-е изд., стереот.] / С. И. Ожегов, Н. Ю. Шведова ; РАН; Российский фонд культуры. – М. : Азъ, 1996. – 928 с.
8. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. – К. ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2005. – 1728 с.
9. Юридическая энциклопедия / под ред. Н. Ю. Тихомирова. – М., 2008. – 1088 с.
10. Мельник К. Ю. Проблеми правового регулювання трудових відносин службовців правоохоронних органів : моногр. / К. Ю. Мельник – Х. : ХНУВС, 2009. – 360 с.
11. Акопова Е. М. Компенсации к законодательству о трудовых договорах: правовое регулирование трудовых отношений / Е. М. Акопова, С. Н. Еремина. – Р-на-Д. : Феникс, 1995. – 464 с.
12. Венедиктов В. С. Конспект лекций по трудовому праву Украины : учебн. пособие в 2-х ч. / В. С. Венедиктов. – Х. : Консум, 1998. – Ч. 1. – 140 с.
13. Трудове право України: академ. курс : підруч. / А. Ю. Бабаскін, Ю. В. Баранюк, С. В. Дріжчана та ін. ; за заг. ред. Н. М. Хуторян. – К. : А.С.К., 2004. – 608 с.
14. Процевский А. И. Метод правового регулирования трудовых отношений : моногр. / А. И. Процевский. – М. : Юрид. лит., 1972. – 378 с.
15. Словарь терминов по теории государства и права / под общ. ред. Н. И. Панова. – Х. : Нац. юрид. акад. Украины, 1997. – 218 с.
16. Алексеев С. С. Общая теория социалистического права / С. С. Алексеев. – Свердловск, 1964. – 320 с.
17. Гайворонская Я. В. Теория государства и права / Я. В. Гайворонская, Т. М. Самусенко. – Владивосток, 2001. – 316 с.
18. Комаров С. А. Общая теория государства и права / С. А. Комаров. – М. : НОРМА, 1995. – 408 с.
19. Копєйчиков В. В. Загальна теорія держави і права : підруч. / В. В. Копєйчиков. – К., 1997. – 463 с.
20. Скакун О. Ф. Теорія держави і права : підруч. [пер. з рос.] / О. Ф. Скакун. – Х. : Консум, 2001. – 656 с.
21. Положення про дисципліну працівників залізничного транспорту : пост. КМУ від 26.01.1993 р. №55 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: www.rada.kiеv.ua
22. Дисциплінарний статут прокуратури України : пост. Верховної Ради України від 06.11.19991 р. // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: www.rada.kiеv.ua
23. Венедиктов В. С. Теоретические проблемы юридической ответственности в трудовом праве / В. С. Венедиктов. – Х. : Консум, 1996. – 136 с.
24. Философский словарь / под ред. М. М. Розенталя. – М. : Сов. энциклоп., 1973. – 684 с.
25. Философский словарь [изд. 6-е перераб. и доп.] / под ред. И. Г. Фролова. – М. : Политиздат, 1991. – 560 с.
26. Социология: наука об обществе / под общ. ред. В. П. Андрущенко, Н. И. Горлача. – Х. : Рубикон, 1997. – 683 с.
27. Трудовое право России : учебник / под ред. А. С. Пашкова. – СПб., 1993. – 289 с.
28. Трудовое право : учебник / под ред. О. В. Смирнова, И. О. Снигиревой. – М., 2008. – 600 с.
29. Трудовое право России : учебник / под ред. А. М. Куренного. – М. : Юристъ, 2006. – 493 с.
30. Явич Л. С. Общая теория права / Л. С. Явич. – Л .: Изд-во ЛГУ, 1976. – 286 с.
31. Скакун О. Ф. Теория права и государства : учебник / О. Ф. Скакун, Н. К. Подберезский. – Х., 1997. – 496 с.
32. Иоффе С. О. Ответственность по советскому гражданскому праву / С. О. Иоффе // Избранные труды: в 4-х т. – СПб., 2003. – Т. 1. – 574 с.
33. Венедиктов В. С. Правовые вопросы возникновения, изменения и прекращения трудовых правоотношений : учебн. пособие / В. С. Венедиктов. – Х. : УВД, 1996. – 196 с.
34. Трудовое право в вопросах и ответах : учебно-справ. пособие / Под ред. В. В. Жернакова. – Х. : Одиссей, 2000. – 624 с.
35. Молодцов М. В. Трудовое право России : учебник / М. В. Молодцов, О. М. Крапивин, В. И. Власов. – М. : НОРМА, 2001. – 576 с.
36. Пилипенко П. Д. Трудове право України : курс лекцій / П. Д. Пилипенко. – Л. : ВільнаУкраїна, 1996. – 159 с.
37. Болотіна Н. Б. Трудове право України : підруч. [4-те вид., стер.] / Н. Б. Болотіна. – К. : Вікар, 2006. – 725 с.
38. Бойко М. Д. Трудове право України : курс лекцій : навч. посіб. [2-ге вид., перероб. і доп.] / М. Д. Бойко. – К. : Олан, 2003. – 335 с.
39. Малая Советская энциклопедия в 10 т. [3-е изд.] / под ред. Б. А. Введенского. – М. : Сов. энциклоп., 1960. – Т. 9. – 1210 с.
40. Габучан К. В. Учебный толковый словарь русского языка / К. В. Габучан. – М. : Рус. язык, 1988. – 441 с.
41. Даль В. И. Толковый словарь живого великорусского языка в 2-х т. / В. И. Даль. – М. : Рус. язык, 1979. – Т. 2. – 780 с.
42. Философский энциклопедический словарь [2-е изд.] / под ред. С. С. Аверинцева, Л. Ф. Ильичева. – М. : Сов. энциклоп., 1989. – 816 с.
43. Горак Г. І. Філософія : курс лекцій / Г. І. Горак. – К. : Вілбор, 1997. – 272 с.
44. Смирнов О. В. Природа и сущность права на труд в СССР : моногр. / О. В. Смирнов. – М. : Юрид. лит., 1964. – 210 с.
45. Шудра О. В. Институт прав человека в России / О. В. Шудра // Сборник статей Поволжской акад. гос. службы. – Саратов, 1998. – С. 6.
46. Процевский А. И. Предмет советского трудового права : моногр. / А. И. Процевский. – М. : Юрид. лит., 1979. – 278 с.
47. Советское гражданское право : учебник / под ред. О. С. Иоффе, Ю. К. Толстого, Б. Б. Черепахина. – Л., 1971. – 520 с.
48. Лушников А. М. Курс трудового права : учебник в 2-х т. / А. М. Лушников, М. В. Лушникова. – М. : Проспект, 2003. – Т. 1: Историко-правовое введение. Общая часть. Коллективное трудовое право. – 448 с.
49. Жернаков В. В. Свобода праці як принцип сучасного трудового права / В. В. Жернаков // Право України. – 1999. – № 3. – С. 35–39.
50. Словарь русского языка / сост. С. И. Ожегов ; под ред. С. П. Обнорского. – М. : Изд-во иностран. и национ. словарей, 1952. – 848 с.
51. Философский словарь [изд-е 22-е, нов., перераб.] / под ред. Г. Шишкоффа. – М. : Республика, 2003. – 575 с.
52. Проблемы общей теории права и государства : учебник / под ред. В. С. Нерсесянца. – М., 2004. – 832 с.
53. Теория государства и права : курс лекций / под ред. Н. И. Матузова, А. В. Малько. – Саратов, 1995. – 560 с.
54. Бугров Л. Ю. Проблемы свободы труда в трудовом праве России : моногр. / Л. Ю. Бугров. – Пермь : Изд-во Пермского ун-та; Информационно-правовое агентство ИНПЭА, 1992. – 260 с.
55. Лазор В. В. Теоретические и социальные аспекты сущности трудового договора и порядок разрешения споров при невыполнении его условий : моногр. / В. В. Лазор. – Луганск : СНУ им. В. Даля, 2002. – 249 с.
56. Чанишева Г. І. Окремі теоретичні проблеми сучасного трудового права України (до постановки питання) / Г. І. Чанишева, Н. Б. Болотіна // Право України. – 1999. – № 9. – С. 13–19.
57. Копейчиков В. В. Реальный социализм: демократия‚ личность‚ права человека / В. В. Копейчиков‚ З. И. Сущук. – К.‚ 1983. – 151 с.
58. Кечекьян С. Ф. Правоотношения в социалистическом обществе : моногр. / С. Ф. Кечекьян. – М. : Изд-во АН СССР, 1958. – 181 с.
59. Братусь С. Н. Субъекты гражданского права : моногр. / С. Н. Братусь. – М. : Госюриздат, 1950. – 367 с.
60. Толстой Ю. К. К теории правоотношения / Ю. К. Толстой. – Ленинград : Изд-во ЛГУ, 1959. – 88 с.
61. Алексеев С. С. Механизм правового регулирования в социалистическом государстве : моногр. / С. С. Алексеев. – М. : Юрид. лит., 1966. – 187 c.
62. Матузов Н. И. Личность, права, демократия. Теоретические проблемы субъективного права : моногр. / Н. И. Матузов. – Саратов : Изд-во Сарат. ун-та, 1972. – 292 с.
63. Смирнов О. В. О правовом статусе рабочих и служащих / О. В. Смирнов // Сов. гос-во и право. – 1974. – № 3. – С. 40–46.
64. Александров Н. Г. Законность и правоотношения в советском социалистическом обществе : моногр. / Н. Г. Александров. – М. : Госюриздат‚ 1955. – 176 с.
65. Алексєєв С. С. Теория права / С. С. Алексеев. – М. : Изд-во БЕК, 1995. – 320 с.
66. Конституція України : Закон від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР // Відом. Верхов. Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
67. Про охорону праці : Закон України від 14.10.1992 р. № 2694-XII // Відом. Верхов. Ради України. – 1992. – № 49. – Ст. 668.
68. Черданцев А. Ф. Теория государства и права : учебник / А. Ф. Чарданцев. – М. : Юрайт, 2000. – 432 с.
69. Хуторян Н. М. Проблеми правового регулювання дисциплінарної відповідальності працівника / Н. М. Хуторян // Праця і зарплата. – 2003. – № 24. – С. 6–7.
70. Лебедев В. М. Современное трудовое право (Опыт трудо-правового компаративизма) / В. М. Лебедев, Е. Р. Воронкова, В. Г. Мельникова; под ред. В. М. Лебедева. – М. : Статут, 2007. – Кн. 1. – 301 с.
71. Основи держави і права : навч. посіб. / С. Д. Гусарев, С. А. Калюжний та ін. ; за ред. А. М. Колодія, А. Ю. Олійник. – К. : Либідь. – 1997. – 211 с.
72. Іоннікова І. А. Правове регулювання розірвання трудового договору із ініціативи роботодавця : дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.05 / Іоннікова Ірина Анатоліївна. – Х., 2004. – 213с.
73. Киселев И. Я. Трудовое право в тоталитарном обществе (из истории права ХХ века) / И. Я. Киселев ; отв. ред. Е. В. Клинова. – М. : ИНИОН РАН, 2003. – 84 c.
74. Киселев И. Я. Трудовое право России. Историко-правовое исследование : учеб. пособие / И. Я. Киселев. – М. : НОРМА, 2001. – 384 с.
75. Томашевский К. Л. Очерки трудового права (История, философия, проблемы систем и источников) / К. Л. Томашевский ; науч. ред. О. С. Курылева. – Минск : Изд. центр БГУ, 2009. – 335 с.
76. Владимирский-Буданов М. Ф. Хрестоматия по истории русского права / М. Ф. Владимирский-Буданов. – М. : Территория будущего, 2005. – Т. 3. – 800 с.
77. Ножкин В. В. Право Руси в период феодальной раздробленности. Псковская Судная грамота / В. В. Ножкин. – Свердловск : СЮИ, 1981. – 49 с.
78. Соболев С. А. История становления трудового договора в России / С. А. Соболев // Гос-во и право. – 2002. – № 2. – С. 93–102.
79. Российское законодательство Х–ХХ вв. : в 9-ти т. / под ред. О. И. Чистякова. – М., 1985. – Т. 2. Законодательство периода образования и укрепления русского централизованного государства. – 520 с.
80. Зайцева О. Б. Исторический аспект трудовой правосубъектности как важнейшей категории трудового права / О. Б. Зайцева // Моск. гос. юрид. академия. – 2006. – № 4. – С. 96–108.
81. История политических и правовых учений : хрестоматия / под ред. О. Э. Лейста. – М. : Городец, 2000. – 512 с.
82. Пестель П. И. Русская правда / П. И. Пестель // Избранные произведения декабристов. – М., 1953. – С. 73–162.
83. Таль Л. С. Трудовой договор. Цивилистическое исследование / Л. С. Таль. – Ярославль : Тип. Губернского Правления, 1913. – 342 с.
84. История российского трудового права / под ред. В. А. Устинова. – Пермь, 2001. – 540 с.
85. Курс российского трудового права : в 3-х т. / под ред. Е. Б. Хохлова. – СПб. : Изд-во С.-Петерб. ун-та, 1996. – Т. 1. Общ. часть. – 573 с.
86. Полный свод Законов Российской империи. – Изд-во. – СПб., 1888. – Т. IV. – № 67–69.
87. Войтинский И. Трудовое право : учеб. пособие [2-е изд.] / И. Войтинский. – М. : Юридиздат, 1928. – 128 с.
88. Полный свод Законов Российской империи. – Т. XI. – Ч. 2. – СПб., 1913.
89. Устав о промышленном труде с правилами и разъяснениями // Свод законов Российской империи (Сер. истор. зак-во). – Т. ХІ. – Ч. 2 / сост. В. В. Громан. – СПб., 1999. – 630 с.
90. Иванов С. А. Российское трудовое право: история и современность / С. А. Иванов // Гос-во и право. – 1999. – № 5. – С. 36–45.
91. Крузе Э. Э. Условия труда и быта рабочего класса России в 1900–1914 годах / Э. Э. Крузе. – М. : Наука, 1981. – 144 с.
92. Лепешкин А. И. Правовое положение советских граждан / А. И. Лепешкин ; редкол.: Ф. И. Калинычев, Б. П. Кравцов, А. Л. Недавний. – М. : Мысль, 1966. – 56 c.
93. Про заходи боротьби з розладнанням сільського господарства : Закон Української Держави від 08.07.1918 р. // Державний вісник. – 1918. – № 27. – Ст. 18.
94. Киселёв И. Я. История развития трудового законодательства : учебн. пособие / И. Я. Киселёв. – М. : Норма, 2000. – 728 с.
95. Собрание Узаконений и Распоряжений Рабочего и Крестьянского Правительства РСФСР. – 1918. – № 87–88. – Ст. 905.
96. Бюллетень трудового фронта. – 1921. – № 1 Бюллетень ЦСУ. 1918–1922 гг.
97. Собрание Узаконений и Распоряжений Рабочего и Крестьянского Правительства РСФСР. – 1919. – № 56. – Ст. 537.
98. Собрание Узаконений и Распоряжений Рабочего и Крестьянского Правительства РСФСР. – 1918. – № 90. – Ст. 919.
99. Общее Положение о милитаризации государственных учреждений и предприятий : пост. Совета рабоче-крестьянской обороны от 28.11.1919 г. // [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: http://www.libussr.ru/doc_ussr/ussr_492.htm
100. Всеобщая декларация прав человека, утвержд. Генеральной Ассамблеей ООН 10.12.1948 г. // Междунар. соглашения и рекомендации ООН в области защиты прав человека и борьбы с преступностью. – 1989. – № 1.
101. Законодавство про працю // Збірн. найважлив. законів, указів і постанов. – К., 1946. – 572 с.
102. Положение о расценочно-конфликтных комиссиях // СУ. – 1922. – № 74. – Ст. 911.
103. Акопова Е. М. Современный трудовой договор (контракт) / Е. М. Акопова. – Р-на-Д : Март Мова, 1998. – 352 с.
104. Про зміцнення трудової дисципліни : пост. ЦВК і РНК СРСР від15.11.1932 p. // СЗ УССР. – 1932. – № 31–32. – Ст. 108.
105. Об отмене судебной ответственности рабочих и служащих за самовольный уход с предприятий и из учреждений и за прогул без уважительной причины : Указ Президиума ВС СССР от 25.04.1956 г. // Ведом. Верхов. Совета СССР. – 1956. – № 10. – Ст. 203.
106. Положення про права фабричних, заводських, місцевих комітетів професійних спілок : затв. Указом ПВР СРСР від 15.07.1958 р. // Ведом. Верхов. Совета СССР. – 1958. – № 15. – Ст. 282.
107. Положення про порядок розгляду трудових спорів : затв. Указом ПВР СРСР від 31.01.1957 р. // Ведом. Верхов. Совета СССР. – 1957. – № 4. – Ст. 58.
108. Конвенции и рекомендации‚ принятые МОТ 1919–1956 гг. – Женева‚ 1991. – Т. 1. – С. 197–208.
109. Киселев И. Я. Зарубежное трудовое право : учебник / И. Я. Киселев. – М. : Норма, 1999. – 263 с.
110. Международный пакт о гражданских и политических правах, принят Генеральной Ассамблеей ООН 19.12.1966 г. // Ведом. Верхов. Совета СССР. – 1976. – № 17. – Ст. 291.
111. Кодекс законов о труде РСФСР, утвержд. Законом РСФСР от 09.12.1971 г. «Об утверждении Кодекса законов о труде РСФСР» // Ведом. Верхов. Совета РСФСР. – 1971. – № 50. – Ст. 1007.
112. Конституція УРСР : Закон від 20.04.1978 р., № 888-IX // Відом. Верхов. Ради УРСР. – 1978. – № 18. – Ст. 268.
113. Основи законодавства Союзу РСР та союзних республік про працю : Указ Президії Верховної Ради СРСР від 30.11.1970 р. // Відом. Верхов. Ради СРСР. – 1970. – № 48. – Ст. 514.
114. Про додаткові заходи по зміцненню трудової дисципліни : пост. РМ СРСР і ВЦРПС від 28.07.1983 р., №745 // СП СССР. – 1983. – № 21. – Ст. 116.
115. Про затвердження типових правил внутрішнього трудового розпорядку для робітників та службовців підприємств, установ, організацій : пост. Держкому СРСР з праці та соц. питань за погодженням з ВЦРПС від 20.07.1984 р., № 213 // Баланс. – 2002. – № 9–10 (Спецвип.).
116. Декларація про державний суверенітет України від 16.07.1990 р. № 55-XII // Голос України. – 1991. – № 45.
117. Стецюк П. Конституція України як цінність, гарантія національної державності українського народу / П. Стецюк. – Л. : Вид-во Астролябія, 2004. – 38 с.
118. Про міністерства і державні комітети Української РСР : Закон від 03.08.1990 р., № 150-XII // Відом. Верхов. Ради УРСР. – 1990. – № 33. – Ст. 482.
119. Питання Міністерства праці УРСР : пост. Ради Міністрів УРСР від 13.09.1990 р. № 252 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://pravo.ligazakon.ua/document/view/KP900252?edition=1990_09_13
120. Смирнов О. В. Трудовое право : учебник [изд. 2-е, перераб. и доп.] / О. В. Смирнов. – М. : Проспект, 1998. – 448 с.
121. Сыроватская Л. А. Трудовое право : учебник [2-е изд., перераб. и доп.] / Л. А. Сыроватская. – М. : Юристъ, 1998. – 312 с.
122. Грузінова Л. П. Трудове право України : навч посіб. / Л. П. Грузінова, В. Г. Короткін. – К. : МАУП, 2003. – 226 с.
123. Пилипенко П. Д. Підстави виникнення індивідуальних трудових правовідносин / П. Д. Пилипенко. – К. : Знання, 2003. – 146 с.
124. Солодовник Л. Юридичні факти підстави виникнення трудових правовідносин / Л. Солодовник // Право України. – 2000. – № 1. – С. 59–60.
125. Рассказов Л. П. Теория государства и права : учебник / Л. П. Рассказов. – М. : Норма – РИОР, 2008. – 463 с.
126. Лазарев В. В. Теория государства и права : учебник / В. В. Лазарев, С. В. Липень. – М. : Спарк, 2000. – 511 с.
127. Хропанюк В. Н. Теория государства и права : учеб. пособие [2-е изд., испр. и доп.] / В. Н. Хропанюк. – М., 1999. – 384 с.
128. Перевалов В. Д. Теория государства и права : учебник [3-е изд., перераб. и доп.] / В. Д. Перевалов. – М. : НОРМА, 2007. – 496 с.
129. Иоффе О. С. Вопросы теории права / О. С. Иоффе, М. Д. Шаргородский. – М. : Госюриздат, 1961. – 381 c.
130. Спиридонов Л. И. Теория государства и права : учебник / Л. И. Спиридонов. – М. : Проспект, 1996. – 301 с.
131. Марченко М. Н. Теория государства и права : учебник / М. Н. Марченко. – М. : МГУ, 2007. – 640 с.
132. Шершеневич Г. Ф. Общая теория права : учебн. пособие в 2-х т. (по изд. 1910-1912 гг.) / Г. Ф. Шершеневич ; авт. предисл. М. Н. Марченко. – М. : Юрид. колледж МГУ. – 1995. – Т. 1. – Вып. 1. – 308 с.
133. Аппаков А. А. Расторжение трудового договора : учеб. пособие / А. А. Аппаков. – Владивосток : Изд-во Дальневост. ун-та 1997. – 100 с.
134. Зайкин А. Д. Советское трудовое право : учебник / А. Д. Зайкин. – М. : Юрид. лит., 1979. – 276 с.
135. Комментарий к Трудовому кодексу Российской Федерации / под ред. К. Н. Гусова. – М., 2003. – 528 с.
136. Левиант Ф. М. Нормативные акты, регулирующие труд рабочих и служащих / Ф. М. Левиант ; под ред. В. М. Догадова. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1960. – 135 c.
137. Іншин М. І. Поняття диференціації правового регулювання в сфері державної служби України / М. І. Іншин // Вісник НУВС. – 2003. – № 21. – С. 136–143.
138. Трудовое право России : учебник / под ред. С. П. Маврина, Е. Б. Хохлова. – М. : ИНФРА, 2002. – 645 с.
139. Лазор В. В. Юридичні і соціальні аспекти сутності трудового договору у сучасних умовах : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.05 / В. В. Лазор ; НУВС. – Х., 2001. – 18 с.
140. Тихомиров М. Ю. Увольнение с работы : учебно-практ. пособие [2-е изд., доп. и перераб.] / М. Ю. Тихомиров. – М. : Изд. Тихомирова М. Ю., 2004. – 40 с.
141. Про практику розгляду судами трудових спорів : пост. Верхов. Суду України від 06.11.1992 р. № 9 // Дебет-Кредит (Галицькі контракти). – 2008. – № 29. – Ст. 279.
142. Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні : Закон від 26.01.1993 р. № 2939-XII // Уряд. кур'єр. – 1993. – № 33–34.
143. Про державну службу : Закон України від 16.12.1993 р. № 3723-XII // Відом. Верхов. Ради України. – 1993. – № 52. – Ст. 490.
144. Шо Р. Б. Ключи к доверию в организации. Результативность. Порядочность. Проявление заботы [пер. с англ.] / Р. Б. Шо. – М. : ДЕЛО, 2000. – 272 с.
145. Про засади запобігання і протидії корупції : Закон України від 07.04.2011 р. № 3206-VI // Голос України. – 2011. – № 107.
146. Малиновський В. Я. Словник термінів і понять з державного управління / В. Я. Малиновський. – К. : Центр сприяння інституційному розвитку державної служби, 2005. – 254 с.
147. Про судоустрій і статус суддів : Закон України від 07.07.2010 р. № 2453-VI // Офіц. вісник України. – 2010. – № 55/1. – Ст. 1900.
148. Про прокуратуру : Закон України від 05.11.1991 р. № 1789-XII // Відом. Верхов. Ради України. – 1991. – № 53. – Ст. 793.
149. Цуркан М. І. Присяга судді як невід’ємний структурний елемент правового статусу / І. М. Цуркан // Бюл. Мін-ва юстиції України. – 2010. – № 12. – С. 11–18.
150. Про місцеве самоврядування в Україні : Закон від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР // Голос України. – 1997. – № 102.
151. Про затвердження Дисциплінарного статуту прокуратури України : пост. ВРУ від 06.11.1991 р., № 1796-XII // Відом. Верхов. Ради України. – 1992. – № 4. – Ст. 15.
152. Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України : Указ від 10.12.2008 р. № 1153/2008 // Офіц. вісник Президента України. – 2008. – № 47. – Ст. 1417.
153. Шемшученко Ю. С. Великий енциклопедичний юридичний словник / Ю. С. Шемшученко. – К. : Юрид. думка, 2007. – 992 с.
154. Конституционное право. Энциклопедический словарь / отв. ред. С. А. Авакьян. – М. : Изд-во НОРМА, 2000. – 688 с.
155. Людина. Право. Держава : зб. правових актів / упоряд. В. С. Торош. – Х. : Консум, 1996. – 51 с.
156. Основной Закон ФРГ от 23 мая 1949 г. // Конституции государств Европы: в 3-х т. / под общ. ред. П. А. Окунькова. – М. : Изд-во НОРМА, 2001. – Т. 1. – 647 с.
157. Основной Закон Греции // Конституции государств Европы: в 3-х т. / под общ. ред. П. А. Окунькова. – М. : Изд-во НОРМА, 2001. – Т. 1. – 647 с.
158. Конституция Итальянской Республики // Конституции государств Европы: в 3-х т. / под общ. ред. П. А. Окунькова. – М. : Изд-во НОРМА, 2001. – Т. 2. – 840 с.
159. Конституция Французской Республики 1958 г. // Конституции государств Европы: в 3-х т. / под общ. ред. П. А. Окунькова. – М. : Изд-во НОРМА, 2001. – Т. 3. – 792 с.
160. Про міжнародні договори України : Закон від 29.06.2004 р. № 1906-IV // Відом. Верхов. Ради України. – 2004. – № 50. – Ст. 540.
161. Международный пакт об экономических, социальных и культурных правах от 19.12.1966 г. // Ведом. Верхов. Совета СССР. – 1976. – № 17. – Ст. 1831.
162. Об основополагающих принципах и правах в сфере труда : Декларация МОТ от 18.06.1998 г. // Рос. газ. – 1998. – 16 декабря.
163. Венская декларация и программа действий от 25.06.1993 г. // Действующее международное право в 2-х т. / сост. Ю. М. Колосов, Э. С. Кривчикова. – М., 1999. – Т. 2. – С. 94–104.
164. Бориславський Л. В. Деякі теоретичні і практичні питання реалізації Конституції України / Л. В. Бориславський // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні : матер. ІХ регіональної наук.-практ. конф. (м. Львів, 13–14 лют. 2003 р.) / гол. ред. П. М. Рабінович. – Л. : Юрид. факультет Львів. нац. ун-ту ім. І. Франка, 2003. – С. 121–122.
165. Попков В. Д. Соотношение внутригосударственного и международного права / В. Д. Попков // Проблемы теории государства и права : учеб. пособие / под ред. М. Н. Марченко. – М., 1999. – 504 с.
166. Європейська конвенція про захист прав і основоположних свобод людини, прийн. Радою Європи 04.11.1950 р. // Офіц. вісник України. – № 32. – 2006. – Ст. 270.
167. Строгович М. С. Права личности: вопросы теории / М. С. Строгович // Вопр. философии. – 1979. – № 4. – С. 15.
168. Чиркин В. Е. Конституционное право зарубежных стран / В. Е. Чиркин. – М. : Юрист, 2000. – 568 с.
169. Хамагути Э. Нихонтэки Сю:дансюги / Японский коллективизм / Э. Хамагути, С. Кумон. – 1989. – С. 11.
170. Имаи М. Кайдзен. Ключ к успеху японских компаний [пер. с англ. ; 4-е изд.] / М. Иман. – М. : Альпина Паблишерз, 2009. – 276 с.
171. Солдатов А. В. Зарубежный опыт стимулирования труда / А. В. Солдатов // Человек и труд. – 2006. – № 4. – С. 24–32.
172. Макмиллан Ч. Японская промышленная система [пер. с англ.] / Ч. Макмиллан. – М. : Прогресс, 1988. – 400 с.
173. Рамзес В. Япония: в поисках новых рубежей / В. Рамзес. – М. : Наука, 2008. – 287 с.
174. Тимонина И. Л. Корпоративная культура Японии: общее и особенное – Портрет современного японского общества / И. Л. Тимонина. – М. : АИРО-XXI, 2006. – 120 с.
175. 賞与（ボーナス）制度（Система поощрения） // [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: http://www.crosscurrents.hawaii.edu.
176. Декларация независимости США 1776 г. // США: Конституция и законодательные акты / под ред. О. А. Жидкова. – М. : Изд. гр. «Прогресс», «Универс», 1993. – 768 с.
177. Конституция Соединенных Штатов Америки от 17.09.1787 г. // Конституции зарубежных государств : учебн. пособие [4-е изд., перераб. и доп.] / сост. В. В. Маклаков. – М. : Волтерс Клувер, 2003. – 624 с.
178. Предпринимательское право Российской Федерации / отв. ред. Е. П. Губкин, П. Г. Лахно. — М. : Юристъ, 2005. – 1001 с.
179. Трудовое и социальное право зарубежных стран: основные институты. Сравнительное правовое исследование / под ред. Э. Б. Френкель. – М. : Юристъ, 2002. – 687 с.
180. Макконел К. Р. Экономика: принципы, проблемы, политика : в 2-х т. / К. Р. Макконел, С. Л. Брю. – М., 1992. – Т. 2. – 974 с.
181. Киселев И. Я. Сравнительное и международное трудовое право : учебник / И. Я. Киселев. – М. : Дело, 1999. – 728 с.
182. Labor-Management Reporting and Disclosure Act of 1959, As Amended [Revised text1 shows new or amended language in boldface type.] Public Law 86-257, September 14, 1959, 73 Stat. 519-546, as amendedby: Public Law 89-216, September 29, 1965, 79 Stat. 888 Public Law 98-473, October 12, 1984, 98 Stat. 2031, 2133, 2134 Public Law 99-217, December 26, 1985, 99 Stat. 1728 Public Law 100-182, December 7, 1987, 101 Stat. 1266, 1269
183. Montana Wrongful Discharge from Employment Act (Mont. Code Ann. § 39-2-901).
184. Americans with Disabilities Act of 1990 – ADA – 42 U.S. Code Chapter 126, 42 USC CHAPTER 126 – EQUAL OPPORTUNITY FOR INDIVIDUALS WITH DISABILITIES
185. Age Discrimination in Employment Act of 1967 ADEA is cited from 29 USCS 621 to 29 USCS 634.
186. Лушников А. М. Курс трудового права : учебник в 2-х т. / А. М. Лушников, М. В. Лушникова. – М. : Статут, 2009. – Т. 2. Коллективное трудовое право. Индивидуальное трудовое право. Процессуальное трудовое право. – 1151 с.
187. Согтап 5. А. Ваяс Тех1 оп ЬаЬогЬа». Т1пюшга1юп апдСоИесвуеВаг§атт§. Соут§1оп, 1976. – Р. 327.
188. Пурей М. М. Право на працю в умовах ринкової економіки : дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.05 / Пурей Микола Миколайович. – Х., 2003. – 173 с.
189. Конституции зарубежных государств : учебн. пособие [2-е изд., исправ. и доп.] / сост. В. В. Маклаков. – М. : БЕК, 1999. – 584 с.
190. Spiezia V. The greing population; A wasted human capital or social liability / V. Spiezia // Ibid. – 2002. – Vol. 141 – № 1–2. – P. 71–114.
191. Ibid, 1989. – Вып. 3. – 199 с.
192. Лукьянова Г. И. Трудовые отношения в современной Франции / Г. И. Лукьянова // Труд за рубежом. – 2004. – № 3. – С. 65–82.
193. Конституция Французской Республики 1958 г. // Конституции государств Европы: в 3-х т. / под общ. ред. П. А. Окунькова. – М. : Изд-во Норма, 2001. – Т. 3. – 204 с.
194. Роговина О. М. Труд и социальное развитие Франции в канун ХХ века / О. М. Роговина // Труд за рубежом. – 2001. – № 3– С. 52–70.
195. Convention collective nationale applicable au personnel des bureaux d'йtudes techniques, des cabinets d'ingйnieurs-conseils et des sociйtйs de conseils du 15 decembre 1987 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.legifrance. gouv.fr/download_code_pdf.do?cidTexte=KALITEXT0 00005679895&pdf=KALITEXT000005679895
196. Convention collective nationale des salariйs du particulier employeur du 24 novembre 1999 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.legifrance.gouv.fr/affichIDCC.do?idConvention=KALICONT000005635792
197. Code du travail // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.legifrance.gouv.fr/affichCode.do?cidTexte=LEGITEXT000006072050&dateTexte=20121129.
198. Arrкt de la Cour de Cassation du 22.07.2011 №10-18897 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.legifrance.gouv.fr/affichJuri- Judi.do?oldAction=rechJuriJudi&idTexte=JURITEXT000024254344&fastReqId=1394163343&fastPos=1.
199. Le ministre du travail, de l’emploi, de la formation professionnelle et du dialogue social // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: // http://travail-emploi.gouv.fr/ informations-pr-atiques,89/fiches-pratiques,91/demission, 120/demission, 1095.html.
200. Біла Г. В. Діяльність інспекції праці за кордоном / Г. В. Біла // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pubupr/2011_3/doc/3/03.pdf
201. Цвайгерт К. Введение в сравнительное правоведение в сфере частного права : в 2-х т. / К. Цвайгерт, Х. Кетц. – М. : Междунар. отнош., 1998. – Т. 1. Основы. – 480 с.
202. Richard W. Painter Cases and Materials on Employment Law / Richard W. Painter, Ann E.M. Holmes // Oxford University press. – 2004. – P. 48.
203. Progressive Disciplinary action // [Електрон. ресурс].