Тимчишин Дмитро Михайлович. Використання науково-технічних засобів у розслідуванні вбивств

Краткое описание

Тимчишин Дмитро Михайлович. Використання науково-технічних засобів у розслідуванні вбивств.- Дис. канд. юрид. наук: 12.00.09, Нац. акад. внутр. справ. - Київ, 2014.- 260 с.

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

ТИМЧИШИН ДМИТРО МИХАЙЛОВИЧ

УДК 343.98:343.344

ВИКОРИСТАННЯ НАУКОВО-ТЕХНІЧНИХ
ЗАСОБІВ У РОЗСЛІДУВАННІ ВБИВСТВ

12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика;
судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
юридичних наук

Науковий керівник
Весельський Віктор Казимирович,
кандидат юридичних наук, професор

КИЇВ – 2014

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ 4
ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ТА СТАН НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ 14
У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ 14
1.1. Поняття, класифікація та стан наукового розроблення використання науково-технічних засобів у розслідуванні вбивств 14
1.2. Суб’єкти використання науково-технічних засобів у розслідуванні вбивств 34
1.3. Наукове забезпечення та правова регламентація використання науково-технічних засобів у розслідуванні вбивств 51
Висновки до розділу 1 71
РОЗДІЛ 2 ВИКОРИСТАННЯ НАУКОВО-ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ НА ПОЧАТКОВОМУ ЕТАПІ РОЗСЛІДУВАННЯ ВБИВСТВ 74
2.1. Використання науково-технічних засобів під час огляду місця події за фактами вбивств 74
2.2. Використання науково-технічних засобів під час огляду трупа за фактами вбивств 105
2.3. Удосконалення науково-технічного забезпечення початкового етапу розслідування вбивств 122
Висновки до розділу 2 138
РОЗДІЛ 3 ВИКОРИСТАННЯ НАУКОВО-ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ НА НАСТУПНОМУ ЕТАПІ РОЗСЛІДУВАННЯ ВБИВСТВ 141
3.1. Використання науково-технічних засобів під час проведення слідчих (розшукових) дій за участю підозрюваного 141
3.2. Використання науково-технічних засобів під час огляду предметів та зберігання речових доказів 160
3.3. Удосконалення науково-технічного забезпечення наступного етапу розслідування вбивств 176
Висновки до розділу 3 189
ВИСНОВКИ 193
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 200
ДОДАТКИ 235

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
АРК Автономна Республіка Крим
ВРУ Верховна Рада України
ГСУ Головне слідче управління
ГУ МВС Головне управління Міністерства внутрішніх справ
ДНДЕКЦ

ДАІ
ЄРДР Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр
Державна автомобільна інспекція
Єдиний реєстр досудових розслідувань
КК Кримінальний кодекс
КПК Кримінально-процесуальний кодекс, Кримінальний процесуальний кодекс
МВС Міністерство внутрішніх справ
НДЕКЦ Науково-дослідний експертно-криміналістичний центр
ОБСМЕ
ОВС Обласне бюро судово-медичної експертизи
Орган внутрішніх справ
СОГ Слідчо-оперативна група
США Сполічені Штати Америки
УМВС
ФБР Управління Міністерства внутрішніх справ
Федеральне бюро розслідувань

ВСТУП

Актуальність теми. Формування в Україні правової демократичної держави спрямоване на всебічну охорону прав і свобод кожного громадянина.
У ст. 3 Конституції України зазначається, що людина, її життя, здоров’я, честь та гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Після передачі 19 квітня 2007 року кримінального провадження за фактами вбивств до підслідності органів внутрішніх справ виникла низка проблем у розслідуванні кримінальних правопорушень зазначеної категорії.
Вирішення питань підвищення ефективності розслідування цих кримінальних правопорушень у нових умовах значною мірою залежить від чіткого й ефективного науково-технічного забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України.
За офіційними даними МВС України , у 2010 році на території України за допомогою науково-технічних засобів та методів розкрито 171 359 злочинів, у 2011 році – 175 821 злочин, упродовж 2012 року – 180 198 злочинів. Особливе занепокоєння протягом останніх років викликають факти, що свідчать про значну кількість убивств в Україні. Так, в Україні кількість вчинених злочинів цієї категорії становила: у 2007 році – 3176, у 2008 році – 2967, у 2009 році – 2659, у 2010 році – 2552, у 2011 році – 2694 та у 2012 році – 2732.
Як показали результати аналізу слідчої практики, у працівників органів внутрішніх справ виникають певні труднощі при розслідуванні цих видів злочинів. Це пояснюється тим, що удосконалюється злочинний механізм убивств, з’являються нові їх види, удосконалюється професійна спрямованість та організованість, а їх динамізм потребує адекватних засобів стратегічного і тактичного порядку боротьби з цим явищем, розроблення відповідних наукових рекомендацій.
Проблеми методики розслідування вбивств певним чином досліджувались у вітчизняній криміналістиці переважно за часів, коли вбивства були підслідні прокуратурі. Водночас сьогодні існує необхідність у вивченні проблем їх розслідування органами внутрішніх справ, використанні новітніх науково-технічних засобів у їх розслідуванні та у формуванні специфічної методики розслідування.
Проблеми розслідування окремих видів злочинів традиційно розглядаються в рамках конкретних криміналістичних методик, які останніми роками зазнали відчутного якісного та кількісного розвитку. Проблема використання науково-технічних засобів і методів з метою виявлення та розслідування вбивств – одна з найважливіших у сучасній криміналістиці.
Загальні проблеми розслідування та попередження окремих видів злочинів розглядаються в роботах Ю. П. Аленіна, Л. І. Аркуши, В. Д. Басая, В. П. Бахіна, Р. С. Бєлкіна, В. Д. Берназа, В. В. Бірюкова, В. К. Весельського,
А. Ф. Волобуєва, В. І. Галагана, В. Г. Гончаренка, І. В. Гори, В. А. Журавля, В. П. Захарова, А. В. Іщенка, Н. С. Карпова, І. І. Когутича, В. А. Колесніка,
О. Н. Колесніченка, В. О. Коновалової, І. І. Котюка, Н. І. Клименко,
В. С. Кузьмічова, В. В. Лисенка, В. Г. Лукашевича, Є. Д. Лук’янчикова,
Д. Й. Никифорчука, Ю. Ю. Орлова, М. А. Погорецького, М. В. Салтевського,
Д. Б. Сергєєвої, В. М. Стратотова, О. Ю. Татарова, В. В. Тіщенка, Л. Д. Удалової, В. Г. Хахановського, П. В. Цимбала, К. О. Чаплинського, С. С. Чернявського, В. Ю. Шепітька, Б. В. Щура.
Безпосередньо проблеми розслідування вбивств розглядалися у докторських дисертаціях В. Я. Горбачевського, В. П. Колмакова та О. С. Саінчина. Широке коло питань, пов’язаних з розслідуванням убивств, висвітлювалося в кандидатських дисертаціях О. О. Андреєва, І. В. Борисенка, В. І. Боярова, О. Ю. Булулукова, С. Ф. Здоровко, С. П. Зеленковського, Б. Н. Коврижних, Ю. Б. Комаринської, М. В. Костенко, І. В. Кубаревої, В. В. Польщикова, В. В. Семеногова, В. Л. Синчука, А. В. Старушкевича, М. И. Циганенка, А. М. Чорного, А. О. Шульги. Однак більшість опублікованих праць присвячено розробленню лише окремих питань розслідування вбивств, а проблематика використання науково-технічних засобів у розслідуванні вбивств вітчизняними вченими висвітлювалася фрагментарно та не була предметом окремого самостійного монографічного дослідження.
Усе вищевикладене дає змогу стверджувати, що актуальність теми дослідження визначається об’єктивною потребою в подальшому розробленні криміналістичних методик використання науково-технічних засобів, що підвищують ефективність процесу розслідування вбивств.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до Стратегії національної безпеки України, затвердженої Указом Президента України від 12 лютого 2007 року № 105/2007, Рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про стан злочинності у державі та координацію діяльності органів державної влади у протидії злочинним проявам та корупції», схваленої Указом Президента України від 27 жовтня 2009 року № 870/2009, Державної програми профілактики правопорушень на період до 2015 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2011 року № 1911, Концепції державної політики у сфері боротьби з організованою злочинністю, схваленої Указом Президента України від 21 жовтня 2011 року № 1000/2011, Пріоритетних напрямів дисертаційних досліджень МВС України, що потребують першочергового розроблення і впровадження у практичну діяльність органів внутрішніх справ України на період 2010–2014 рр., оголошених наказом МВС України від 29 липня 2010 року № 347. Тему дисертацію затверджено Вченою радою Національної академії внутрішніх справ (протокол від 27 листопада 2010 року № 19) та включено до планів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт Національної академії внутрішніх справ на 2010–2012 рр.,
а також зареєстровано Координаційним бюро Національної академії правових наук України (№ 1446, 2010 р.).
Мета і задачі дослідження. Мета дослідження полягає в розробленні криміналістичних методик використання науково-технічних засобів у розслідуванні вбивств й обґрунтуванні пропозицій щодо подальшого удосконалення науково-технічного забезпечення розслідування злочинів цієї категорії.
Для досягнення зазначеної мети необхідно було вирішити такі задачі:
– висвітлити стан наукового розроблення використання науково-технічних засобів у розслідуванні вбивств;
– конкретизувати поняття «науково-технічний засіб» та охарактеризувати його ознаки;
– удосконалити класифікацію науково-технічних засобів;
– показати особливості діяльності суб’єктів використання науково-технічних засобів;
– охарактеризувати наукове забезпечення та правову регламентацію використання науково-технічних засобів;
– узагальнити практику використання науково-технічних засобів правоохоронними органами іноземних держав та надати пропозиції щодо їх використання в Україні;
– розкрити можливості використання новітніх науково-технічних засобів при розслідуванні вбивств на початковому та наступному етапах;
– висвітлити науково-технічне забезпечення огляду місця події за фактами вбивств;
– виявити специфіку науково-технічного забезпечення огляду трупа при розслідуванні вбивств;
– показати науково-технічне забезпечення проведення слідчих (розшукових) дій за участю підозрюваного у вчиненні вбивства;
– виділити особливості науково-технічного забезпечення огляду предметів та зберігання речових доказів за фактами вбивств;
– підготувати практичні рекомендації щодо використання науково-технічних засобів у розслідуванні вбивств.
Об’єкт дослідження – діяльність органів внутрішніх справ України в розкритті та розслідуванні вбивств.
Предмет дослідження – використання науково-технічних засобів у розслідуванні вбивств.
Методи дослідження. При проведенні дослідження для вирішення поставлених задач використовувались у комплексі загальнонаукові та спеціально-правові методи. Методологічну основу дисертації становить діалектичний метод наукового пізнання соціально-правових явищ у їх суперечностях, розвитку та змінах, що дає можливість об’єктивно дослідити елементи криміналістичної характеристики злочинів та криміналістичні засади їх розслідування. Порівняльно-правовий метод використано при дослідженні законодавства про використання науково-технічних засобів та практики його застосування в Україні й зарубіжних країнах (підрозділи 1.3, 2.3, 3.3); історико-правовий – для розкриття еволюції поглядів учених на окремі проблеми, що стосуються предмета дослідження (підрозділи 1.1, 1.2); догматичний – при тлумаченні юридичних категорій; за його допомогою також поглиблено та уточнено понятійний апарат (підрозділи 1.1, 1.2); системний – при класифікації науково-технічних засобів, характеристиці особливостей діяльності суб’єктів їх використання й основних етапів роботи з доказовою інформацією (підрозділи 1.3, 2.1, 2.2, 3.1, 3.2); статистичний – при ілюстрації теоретичних висновків даними вивчення державної та відомчої статистичної звітності (підрозділи 2.1, 2.2, 3.1, 3.2); соціологічний – при вивченні правозастосовної практики, а також під час анкетування слідчих та оперативних працівників ОВС щодо особливостей використання науково-технічних засобів у розслідуванні вбивств.
Емпіричну базу дослідження становлять систематизовані матеріали офіційної статистичної звітності МВС України за період 2007–2012 рр.; узагальнені результати вивчення 50 кримінальних справ про вбивства, що перебували у провадженні слідчих ОВС протягом 2007–2012 рр.; узагальнені дані опитувань 198 слідчих підрозділів розслідування злочинів вчинених проти життя та здоров’я особи МВС України з міста Києва, Вінницької, Дніпропетровської, Житомирської, Івано-Франківської, Київської, Львівської, Полтавської, Сумської, Тернопільської, Хмельницької, Чернівецької областей; аналіз оглядів судово-слідчої практики, офіційних звітів та довідок, а також іншого практичного матеріалу ОВС України. При підготовці роботи використано власний досвід автора, набутий на посаді слідчого СУ УМВС України в Івано-Франківський області.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше в Україні на монографічному рівні, ґрунтуючись на положеннях загальної теорії криміналістики та узагальнення даних проведеного анкетування і результатів судово-слідчої практики, проведено ґрунтовне узагальнення проблем науково-технічного забезпечення розслідування вбивств, сформульовано положення і рекомендації щодо перспектив розвитку цього напряму діяльності та запропоновано конкретні шляхи їх реалізації в законотворчому процесі і практичній діяльності правоохоронних органів України. У дисертації обґрунтовано низку нових концептуальних положень, висновків і рекомендацій, що мають важливе теоретичне та практичне значення, зокрема:
вперше:
– науково обґрунтовано необхідність поняття «технічні засоби» змінити на термін «науково-технічні засоби»;
– встановлено тенденції формування та розвитку використання науково-технічних засобів у розслідуванні вбивств, криміналістичній науці та експертній практиці;
– із сучасних позицій розкрито завдання, правові основи, принципи взаємодії та класифікацію суб’єктів використання науково-технічних засобів у розслідуванні вбивств;
– показано можливості використання при розслідуванні вбивств таких науково-технічних засобів, як FARO Laser Scanner Focus3D та Google Earth;
– на основі використання зарубіжного досвіду запропоновано створити в ДНДЕКЦ МВС України картотеку зубів невпізнаних трупів, що підвищить ефективність розслідування вбивств;
удосконалено:
– поняття «науково-технічний засіб», «наукове забезпечення використання науково-технічних засобів», «правова регламентація використання науково-технічних засобів»;
– критерії та класифікацію науково-технічних засобів за суб’єктами використання, призначенням та видом;
– обґрунтування щодо доукомплектування наборів науково-технічних засобів GPS-навігаторами, з метою їх використання під час проведення слідчих (розшукових) дій, для прив’язки конкретного місця події за допомогою системи глобальної космічної навігації;
– тактика проведення огляду місця події та огляду трупа з використанням науково-технічних засобів за фактами вбивств;
– напрями використання науково-технічних засобів на початковому та наступному етапах розслідування вбивств;
дістали подальший розвиток:
– історичні засади становлення і розвитку використання науково-технічних засобів у розслідуванні вбивств;
– механізм використання науково-технічних засобів під час проведення слідчих (розшукових) дій за участю підозрюваного;
– методика застосування науково-технічних засобів у процесі огляду предметів та зберігання речових доказів.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що матеріали дослідження впроваджено як рекомендації та можуть бути використані у:
– науково-дослідній роботі – результати дослідження можуть бути основою для подальшого розроблення теоретичних проблем використання науково-технічних засобів у розслідуванні вбивств, тактики проведення слідчих (розшукових) дій та методики розслідування вбивств (акт впровадження Національної академії внутрішніх справ від 11 жовтня 2013 року);
– законотворчій діяльності – для вдосконалення законодавчого та відомчого нормативно-правового регулювання діяльності з протидії вбивствам (акт впровадження Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності від 14 лютого 2013 року № 04-19/14-1150);
– практичній діяльності ОВС України – як рекомендації та пропозиції, що спрямовані на вдосконалення використання науково-технічних засобів у розслідуванні вбивств (акти впровадження Головного слідчого управління
МВС України від 5 жовтня 2012 року та Головного управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні Генеральної прокуратури України від 11 січня 2013 року);
– навчальному процесі – як матеріали для підготовки відповідних навчально-методичних і наукових видань та для проведення різноманітних занять з дисциплін «Криміналістика» та «Особливості розслідування окремих видів злочинів» (акти впровадження Львівського державного університету внутрішніх справ від 25 вересня 2012 року; Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника від 27 листопада 2012 року; Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького від 11 грудня 2012 року; Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ від 20 грудня 2012 року).
Апробація результатів дисертації. Результати дослідження оприлюднено на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях, зокрема: «Актуальні проблеми нормативно-правового забезпечення діяльності та професійної підготовки працівників правоохоронних органів» (м. Івано-Франківськ, 15 квітня 2011 року), «Проблеми реформування кримінально-процесуального законодавства України на сучасному етапі» (м. Київ, 20 травня 2011року), «Актуальні проблеми кримінального права, процесу та криміналістики» (м. Одеса, 28 жовтня 2011 року), «Роль та місце ОВС у розбудові демократичної правової держави» (м. Одеса, 24 лютого 2012 року), «Актуальні проблеми застосування нового кримінального процесуального законодавства України та тенденції розвитку криміналістики на сучасному етапі» (м. Харків, 5 жовтня 2012 року), «Правові реформи в Україні: реалії сьогодення» (м. Київ, 11 жовтня 2012 року). «Реформування системи кримінальної юстиції в Україні: кримінально-правові, кримінально-процесуальні та криміналістичні проблеми» (м. Ірпінь, 16 листопада 2012 року).
Публікації. Основні положення та висновки дослідження, що сформульовані в дисертації, відображено у 12 наукових публікаціях, серед яких чотири статті – у виданнях, включених МОН України до переліку наукових фахових видань з юридичних наук, одна стаття – в іноземному науковому фаховому виданні, і сім статей – у збірниках тез наукових доповідей, оприлюднених на науково-практичних конференціях.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Під науково-технічними засобами, що використовуються у кримінальній процесуальній діяльності, варто розуміти науково обґрунтовану систему існуючих і тих, що розробляються, приладів, пристроїв, устаткування, інструментів, матеріалів, речовин, програм і технологій та наукових положень, методів і методик їх застосування й використання уповноваженими особами відповідно до закону для виявлення, фіксації, вилучення, упакування, транспортування, передачі, зберігання, слідчого огляду, попереднього та експертного дослідження, кримінальної реєстрації ідеальної та матеріальної інформації про подію злочину та особу злочинця, його розшуку та затримання, що здійснюється на основі слідчої, експертної, судової та оперативної практики, а також активного впровадження природничих і технічних наук з метою повного, усебічного, об’єктивного та швидкого виявлення й розслідування злочинів і викриття осіб, винних у їх вчиненні.
2. Класифікацію науково-технічних засобів необхідно здійснювати на змішаній основі, оскільки більшість науково-технічних засобів є багатофункціональними, і чітко та категорично визначити межу, що відділяє одну класифікаційну групу від іншої, практично неможливо, а тому з розвитком науково-технічного прогресу наведені вище класифікації будуть постійно змінюватися та доповнюватися інноваційними засобами.
3. Класифікацію науково-технічних засобів запропоновано доповнити: а) за суб’єктом їх використання – «науково-технічні засоби слідчого-криміналіста» (у зв’язку зі створенням в органах внутрішніх справ підрозділів розслідування злочинів, учинених проти життя та здоров’я особи, у яких було введено посади старших слідчих в особливо важливих справах – криміналістів, до посадових обов’язків яких належить використання науково-технічних засобів під час розслідування); б) за призначенням – «науково-технічні засоби для створення повноцінних умов для отримання й передачі інформації на відстань у режимі реального часу» (КПК України 2012 року містить статтю 232 «Допит і впізнання у режимі відеоконференції», під час якої використовуються науково-технічні засоби, які раніше, у зв’язку з відсутністю можливості проведення дистанційного досудового розслідування, не використовувались у кримінальному провадженні та не були передбачені жодною з класифікаційних груп); в) за видом – «програми» і «технології» (без відповідного програмного забезпечення неможлива робота сучасних науково-технічних засобів, зокрема робота FARO® Laser Scanner Focus3D без програми FARO SCENE, а без технології Internet неможливе проведення дистанційного досудового розслідування); г) до комплектів науково-технічних засобів запропоновано включити GPS-навігатори, з метою використання під час проведення слідчих (розшукових) дій за фактами вбивств.
4. Зазначено, що коло суб’єктів, які використовують науково-технічні засоби, є ширшим за коло суб’єктів, які застосовують ці засоби. До суб’єктів, які використовують науково-технічні засоби в розслідуванні вбивств, належать прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, працівник оперативного підрозділу. До суб’єктів, які застосовують науково-технічні засоби в розслідуванні вбивств, належать: спеціаліст та експерт.
5. Під науковим забезпеченням використання науково-технічних засобів варто розуміти наукові здобутки криміналістів і процесуалістів, тобто кандидатські й докторські дисертації, монографії, навчальні посібники, підручники та інші доробки, що були написані, захищені, опубліковані за тематикою використання науково-технічних засобів, тактикою проведення слідчих дій, методикою розкриття та розслідування окремих видів злочинів і, зокрема, вбивств, тобто розроблені криміналістикою науково обґрунтовані методи, методики та рекомендації з використання науково-технічних засобів, які стали науковим підґрунтям та джерельною базою для нашого дисертаційного дослідження. Під правовою регламентацією використання науково-технічних засобів варто розуміти закони України та інші нормативно-правові акти, що регламентують використання рекомендованих криміналістикою науково-технічних засобів та легалізують дані, отримані в результаті їх використання.
Належне наукове забезпечення і правова регламентація використання науково-технічних засобів є запорукою швидкого, повного, усебічного й об’єктивного розслідування злочинів загалом і вбивств зокрема.
6. Огляд місця події переважно є першою, невідкладною та найбільш інформативною процесуальною дією за фактами вбивств і, зазвичай, проводиться до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, яке здійснюється негайно після завершення огляду. Головною особливістю, яка відрізняє огляд місця події за фактами вбивств від інших видів слідчого огляду, є наявність трупа або його частин на місці події. Під час огляду місця події більшість дій процесуального та медичного характеру здійснюються з використанням науково-технічних засобів, тобто кожен огляд місця події потребує науково-технічного забезпечення. Однією з головних умов оптимізації розслідування вбивств є використання науково-технічних засобів, без чого неможливо здійснити жодну дію у матеріальній обстановці місця події, а тому належне науково-технічне забезпечення огляду місця події за фактами вбивств є запорукою успіху в найбільш швидкому, повному, усебічному, об’єктивному та ефективному розслідуванні злочинів зазначеної категорії.
7. При розслідуванні вбивств у більшості випадків труп оглядають як на місці події – у межах огляду місця події, так і в морзі – у межах окремої слідчої (розшукової) дії. Під час огляду трупа на місці події для дослідження трупних змін та суправітальних реакцій судово-медичний експерт використовує такі науково-технічні засоби: ртутний термометр – для вимірювання температури повітря, води, трупа; електротермометр – для вимірювання температури трупа в тканинах печінки; динамометр – для дослідження трупних плям; металевий стержень чи лінійку – для виклику ідіомускулярної пухлини; неврологічний молоток – для проведення проби на механічне подразнення скелетних м’язів та сухожильних рефлексів; прилад для електроподразнення скелетних м’язів; розчин пілокарпіну й атропіну – для перевірки реакції очей; шприц туберкуліновий та голки – для ін’єкцій; хронометр – для засікання часу зміни кольору трупних плям; діагностичні таблиці, номограми. Отже, огляд трупа як одна з невідкладних слідчих (розшукових) дій початкового етапу розслідування вбивств потребує належного науково-технічного забезпечення.
8. З метою удосконалення науково-технічного забезпечення початкового етапу розслідування вбивств, на нашу думку, слід використовувати такі науково-технічні засоби: а) для виявлення матеріальних слідів (лазерні сканери – для зчитування слідів рук; фіброгастроскоп – для пошуку дрібних предметів у важкодоступних місцях; теплове інфрачервоне фотографування – для пошуку трупів, захованих на місцевості; георадіолокатори «ОКО» і «Грот»– для пошуку захоронених трупів); б) для фіксації матеріальної інформації (FARO Laser Scanner Focus3D – при фіксації місця події та програми FARO SCENE WebShare – для оброблення інформації отриманої за допомогою FARO Laser Scanner Focus3D; програми Google Earth – для отримання супутникових зображень місця події; GPS навігатори – для прив’язування місця події до конкретних географічних координат за допомогою системи глобальної космічної навігації; фотоапарати, обладнані GPS-приймачем та компасом – для точної фіксації сфотографованих об’єктів відносно координат та сторін світу); в) для вимірювання (лазерні далекоміри – для встановлення відстаней до віддалених і труднодоступних об’єктів; лазерні указки – для встановлення напрямку пострілу методом візування); г) для попереднього дослідження (засоби експрес-аналізу – для встановлення походження біологічних речовин та з’ясування групи крові); ґ) для упакування та зберігання (спеціально виготовлені пакувальні матеріали – для різних категорій речових доказів); д) для пошуку та ідентифікації (програми «Мегаробот» – для встановлення особи невпізнаних трупів методом реконструкції обличчя та застосуванням комп’ютерного відеоспівставлення TADD – 2; програму «YASNI» – для пошуку та ідентифікації особи за зовнішністю, шляхом моніторингу соціальних мереж); е) для кримінальної реєстрації та пошуку інформації (автоматизовану дактилоскопічну інформаційно-пошукову систему «Папілон» – для пошуку осіб за дактилоскопічним відбиткам; автоматизовані інформаційно-пошукові системи «Монстр», «Насильство», «Діалог», «Серіал-2» – для збору та початкового аналізу необхідних відомостей про серійні злочини проти особи; єдиний для ГУ МВС, УМВС, міськрайлінорганів електронний накопичувач даних (підсистема «Злочин») – для систематизації відомостей щодо обставин учинення тяжких та особливо тяжких (серійних, резонансних) злочинів).
9. З метою вдосконалення розкриття та розслідування вбивств на наступному етапі варто використовувати такі науково-технічні засоби: а) для вилучення ідеальної та матеріальної інформації (психологічні індикатори (музикального чи запахового фону, лікарські засоби) – під час допитів; електронні дактилосканери – для спрощення процедури отримання зразків відбитків рук, оперативного формування автоматизованих баз даних та ідентифікування осіб, затриманих без документів, осіб, які відмовляються назвати свої анкетні дані чи умисно змінюють їх, осіб, які перебувають у стані сильного алкогольного чи наркотичного сп’яніння, осіб, які перебувають у безсвідомому стані, або невпізнаних трупів; лазерні сканери – для вилучення слідів рук, які раніше неможливо було виявити та вилучити з гладких поверхонь; спеціального клею – для поліпшення вилучення слідів рук); б) для експертного дослідження ідеальної та матеріальної інформації (поліграф – для використання «тесту на знання винного»; тепловізор під час допиту підозрюваного – для підвищення можливості отримання інформації про емоційну напруженість підозрюваного у вчиненні вбивства; засобів аналізу волосся, які полегшують виявлення наркотичних речовин, передусім, коли минув значний проміжок часу з моменту вживання цих речовин; програм для цифрового збільшення фотографій; засоби дослідження мітохондріальної ДНК – для дослідження мінімальної кількості деградованої ДНК, виділеної з пошкоджених об’єктів, біологічного матеріалу, клітини якого не містять ядра, а також для встановлення родинних зв’язків за материнською лінією як за вертикаллю (між батьками та дітьми), так і за горизонталлю (між братами та сестрами), що неможливо під час використання методів аналізу ядерної ДНК; аналізатор рідини Флюорат – 02 – 3 м, який дає змогу встановлювати наявність крові як у замитих і запраних, так і у видимих неозброєним оком плямах крові на речових доказах); в) для пошуку та ідентифікації (програмного забезпечення – для ідентифікації та відслідковування серійних убивць); г) для кримінальної реєстрації та пошуку інформації (криміналістичних обліків, в яких зберігати усі можливі зразки для експертизи (слини, крові, волосся з голови, рук, ніг, лобка та підборіддя, нігтів, відбитків пальців, запаху, голосу, фото-, відеозображення, відбитків зубів тощо) підозрюваних у вчиненні насильницьких злочинів; комп’ютеризованої бази даних яка міститиме інформацію про зниклих дітей; автоматизованих обліків генетичних ознак людини до яких заносити ДНК-профілі абсолютно всіх осіб, які притягуються до кримінальної відповідальності, що дасть можливість створити національну базу ДНК-профілів), і вжити таких організаційних заходів: а) розподілити ДНК лабораторії таким чином, щоб хоча б одна ДНК лабораторія була розташована в кожній області України, незалежно від того, до якого відомства вона належатиме; б) створити в Експертній службі МВС України картотеки зубів для встановлення за зубами, пломбами, вкладками, коронками, мостами, протезами особи невпізнаного чи скелетованого трупа (одонтологія); в) розробити прилад для вимірювання ударного навантаження та розміру площини контактної взаємодії холодної зброї ударно-дробильної дії, який дасть можливість проводити необхідні експертні дослідження під час розслідування вбивств.
10. Розроблено практичні рекомендації щодо запровадження дистанційного досудового розслідування, що передбачає можливість проведення окремих слідчих (розшукових) дій за умови, що учасники таких дій на момент їх проведення перебувають у різних місцях, географічно віддалених одне від одного на відстань, що створює неможливість їх безпосереднього контакту. Такий контакт відбувається завдяки використанню науково-технічних засобів: а) персонального комп’ютера, обладнаного відеокамерою, мікрофоном і динаміками; б) відповідного програмного забезпечення, яке здатне зчитувати, відтворювати аудіовізуальну інформацію та забезпечувати інформаційну безпеку, зокрема, програма типу «Skype» чи її аналоги; в) відповідної технології, яка здатна забезпечувати належну якість зображення і звуку та передавати аудіовізуальну інформацію на відстань, зокрема, технології «Internet».
11. На основі узагальнення дисертаційних робіт з методики розслідування вбивств (три докторські і 19 кандидатських), підготовлених українськими вченими, встановлено, що використання науково-технічних засобів у розслідуванні вбивств на монографічному рівні не розглядалося.
12. Особливістю огляду предметів та зберігання речових доказів є обов’язкове використання науково-технічних засобів під час виявлення, фіксації, вилучення, упакування, транспортування, передачі, слідчого огляду, попереднього дослідження та зберігання речових доказів з метою отримання, використання та збереження криміналістично значущої інформації про подію кримінального правопорушення.