ТВОРЧІСТЬ В. С. МОЕМА В УКРАЇНСЬКІЙ І РОСІЙСЬКІЙ РЕЦЕПЦІЇ І ПЕРЕКЛАДАХ

Краткое описание

Тернопільський національний педагогічний університет
імені Володимира Гнатюка

На правах рукопису

ЧОРНІЙ Раїса Петрівна

УДК 82. 091

ТВОРЧІСТЬ В.С.МОЕМА В УКРАЇНСЬКІЙ І РОСІЙСЬКІЙ
РЕЦЕПЦІЇ І ПЕРЕКЛАДАХ

Спеціальність 10.01.05 порівняльне літературознавство

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
доктор філологічних наук,
професор
Волкова Тетяна Сергіївна

Тернопіль 2006

Зміст
ВСТУП.........................................................................................................................4

Розділ 1. ВІЛЬЯМ СОМЕРСЕТ МОЕМ В АНГЛОМОВНОМУ ДИСКУРСІ..................................................................................................................12
1.1. Початкова фаза рецепції В.С.Моема в англомовному культурному
дискурсі кінця ХІХ початку ХХ століття...............................................................13
1.2. Літературно-критична рецепція творчої спадщини В.С.Моема
в 30-х роках ХХ століття.............................................................................................21
1.3. Довоєнна науково-критична рецепція творчості В.С.Моема.......................27
1.4. Рецепція постаті і творчості Моема в роки Другої світової війни..................34
1.5. Післявоєнний період рецепції В.С.Моема (1945-1965)..................................37
1.6. Осмислення художнього доробку В.С.Моема в
кінці 60-хрр. ХХст.початку ХХІ століття.............................................................41

Розділ 2 РЕЦЕПЦІЯ ТВОРЧОСТІ В.С.МОЕМА В УКРАЇНСЬКОМУ
І РОСІЙСЬКОМУ ЛІТЕРАТУРНОМУ ПРОСТОРІ...........................................51
2.1. Відтворення власного імені англійського прозаїка мовою перекладачів........51
2.2. Критична рецепція творчості В.С.Моема в Україні та Росії
першої половини ХХ століття (перше десятиліття
перша половина 50-х рр. ХХст.).............................................................................54
2.3. Сприйняття творчості В.С.Моема в радянському культурному
просторі другої половини 50-х кінець 60-х років ХХстоліття.............................70
2.4. Переосмислення історико-літературного та художнього
значення творів В.С.Моема в радянському літературознавстві
в 70-х початку 90-х рр. ХХ століття.................................................................82
2.5. Пострадянська рецепція творчості В.C.Моема в Україні та Росії
(90-ті рр. ХХ ст. до сьогодні)................93
2.6. ОпосередкованарецепціятворчостіВ.С.Моема українській літературі
ХХпочатку ХХІ століття........................................................................................103
Розділ 3 ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ХУДОЖНЬОЇ ПРАКТИКИ В.С.МОЕМА
В УКРАЇНІ ТА РОСІЇ (ПОРІВНЯЛЬНО-ТИПОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ)....119
3.1. Перекладацькі інтерпретації роману В.СМоема
The Moon and Sixpence” в першій половині ХХ століття........................120
3.2. Відтворення роману Cakes and Ale, or Skeleton in the Cupboard” українськими та російськими майстрами.............................................................138
3.3. Творче осмислення українським та російським майстрами слова
англійського роману Theatre”................................................................................149
3.4. Українсько-російське тлумачення художньо-образної системи
The Razor’s Edge”..................................................................................................157

ВИСНОВКИ............................................................................................................170

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...........................................................174

ДОДАТКИ................................................................................................................198

ВСТУП

Видатний представник світової реалістичної думки ХХ століття, англійський прозаїк, драматург, публіцист В.С.Моем (1874-1965) залишив такий творчий доробок, який своєю самобутністю і суперечливістю ще й сьогодні привертає увагу не тільки істориків літератури, критиків, істориків-дослідників його творчості, а й численну аудиторію прихильників як в англомовному просторі, так і далеко за його межами. Упродовж 65-ти років активної літературної діяльності (1897 — 1962) ним створено багатогранну, різножанрову спадщину (13 збірок, в яких представлені понад 100 новел, 20романів, 25 п’єс, літературно-критичних нарисів, мемуарів), що дала підстави І.Гріну, одному із сучасних американських дослідників, назвати Моема a writing machine” (письменником-машиною [357])*.
Творчість В.С.Моема належить до періоду складних суспільно-політичних процесів. Одначе талант, творча інтуїція дозволили йому тонко відчути відповідність того чи іншого жанру певним реаліям часу. Ось чому й сьогодні не втрачають актуальності слова Р.Олдінгтона, в якого ще у 30-х роках минулого сторіччя викликав захоплення факт, що „одна людина (Моем Р.Ч.) може писати так багато і так добре, та ще й в таких різних жанрах” (one man should write so much and so well in such different genres[282,р.13]”). Схожою є думка й В.Скороденка, російського літературознавця кінця ХХ століття, який, відзначаючи високу художню майстерність англійського письменника, наголошував, що саме жанрова та тематична багатовекторність запорука актуальності і популярності творів англійського прозаїка[240,с.20].
Осмислення художньої практики В.С.Моема в зарубіжному літературознавстві дозволяє констатувати постійну зацікавленість його творчістю як пересічними, так і професійними читачами. У дослідженнях Р.Олдінгтона[282], Р.Ворда [348], С.Йенсена [315], В.Менарда [326], Р.Корделла [302-303], А.Кертіса [304-305], К.Пфейффера[332], Дж.Добринського[306] та інших представлена поліаспектна картина рецепції творчості англійського письменника.
Своєрідну еволюцію пройшло сприйняття художнього доробку прозаїка пересічними і професійними читачами України та Росії. В українському та російському літературознавстві ім’я В.С.Моема спорадично зустрічалося в академічних виданнях, у контексті рецепції англійської літератури.
Перші інтерпретації творів В.С.Моема з’явилися на початку ХХ-го століття (1909) і характеризувалися традиційними підходами до перекладацької школи того часу (прямі, непрямі переклади, переклади-посередники, вільні переклади).
Найбільшою мірою творчість Моема представляли передмови та післямови, що мали промотативний характер. Так, супроводжуючи перекладні версії творів Моема, автори критичних виступів знайомили читачів з тоді ще не відомим письменником (Б.Л. [79], Є.Сапожнікова [233], А.Старчаков [250], K.Локс[191-192]) або ж із маловідомим зарубіжним автором (Д.Крамінов[172], З.Лібман[186-187], К.Шангриладзе [274], Д.Шестаков [275]). У 60-х роках минулого століття в СРСР прослідковується тенденція до вивчення художнього доробку Моема на рівні загально-ідейної спрямованості, проблематики, змістовності жанрових форм (М.Злобіна [143], Н.Михальська [198], В.Скороденко [237]). Фрагментарно творчість Моема осмислювалася в спеціальних дослідженнях, присвячених впливові творчості А.П.Чехова на англійську літературу (М.Єлiзарова [134], Г.Пучкова [226], К.Суботіна [252]), а також у контексті досліджень драматичного мистецтва Англії початку ХХстоліття (І.Канторович[155], М.Грінберг [118]).
Власне науковий інтерес до „творчого феномену Моема” в Україні та Росії засвідчує ряд дисертаційних досліджень.
Унаслідок осмислення окремих аспектів творчості Моема в колишньому СРСР російськими (В.Паверман [218], А.Палій [220]), узбецьким (Ф.Юсупов[279]), вірменським (Н.Месропян [196]), білоруським (Т.Кирилова[157]) і українським (М.Комолова [164]) науковцями викристалізувалося коло проблем, що знайшли висвітлення в їх дослідженнях. Зокрема, аналізу деяких жанрових та стилістичних особливостей творчості англійського прозаїка присвячено студії В.Паверман, Н.Месропян, окремі етапи творчості Моема стали предметом вивчення в роботах А.Палій, Ф.Юсупова, проблема поетики художньої прози англійського письменника розглядалася в працях М.Комолової, Т.Кирилової.
Більшість з цих наукових досліджень виконані в річищі порівняльного аналізу, проте традиційно вивчаючи творчість В.С.Моема, наковці обмежувались вузькою географією англійським простором (Р.Кіплінг, С.Джонсон, Р.Стівенсон, Дж.Конрад). Т.Кирилова [157] у своїй роботі дещо розширила пошуки аналогій і вийшла на рівень порівняльного літературознавства (С.Моем П.Меріме), хоча дослідниця обмежилася лише констатацією схожості світоглядних позицій англійського та французького авторів.
Першою спробою глибокого аналізу особливостей сприйняття творів Моема в українській літературі стала стаття М.Комолової „Оповідання Сомерсета Моема в українських перекладах” (1981) [162] присвячена порівняльному аналізу перекладних версій двох оповідань Моема Appearance and Reality” („Видимість і дійсність”) та His Excellency” („Його екселенція”). Це була чи не єдина літературознавча розвідка, що порушила проблеми художнього перекладу творчості Моема в колишньому СРСР.
Таким чином, наукові літературознавчі студії лише частково торкалися проблеми сприйняття творчості В.С.Моема. Через відсутність комплексного підходу до осмислення всієї літературно-художньої спадщини англійського письменника поза увагою вчених залишилося ряд питань міжлітературної взаємодії.
Цим зумовлена актуальність теми дисертації „Творчість В.С.Моема в українській і російській рецепції і перекладах”.
У дослідженні ми розглядаємо проблему читацького сприйняття як одну з ключових категорій компаративістики. Рецепцію кваліфікуємо як характерні для естетичної діяльності поняття „діалогу” (Бахтін), „зустрічі” (Інгарден), „інтеракції” (Ізер), „конвергенції” (Яусс), які виникають між адресантом і адресатом художньої інформації з урахуванням принципу „зустрічних течій” (Веселовський) та „інтертекстуальності” (Ю.Крістєва).
Своєю популярністю у слов’янському світі В.С.Моем завдячує передусім перекладачам, які, презентуючи творчий доробок англійського письменника в різних жанрових виявах, активізували неабиякий читацький інтерес. Отож питання художнього перекладу належить до кола наших наукових зацікавлень. Адже цілісне сприйняття будь-якого інаціонального явища в культурі іншої країни не можливе без тлумачень, інтерпретацій, перекладних версій. На сьогодні існує кілька поглядів на проблему перекладу, що зумовлені різними підходами, завданнями, які науковці ставлять перед собою. У нашому дослідженні переклад розглядаємо як літературознавчу категорію, яка ґрунтується на тлумаченні власне художнього твору. Переклади як форми існування літературного твору не тільки виконують посередницьку функцію в міжлітературному процесі, а й збагачують власну національну літературу шляхом проникнення мистецьких досягнень однієї літератури в художній світ іншої. Отож, переклад як одна із форм літературної рецепції (reader-response criticism) забезпечує формування й розвиток інаціонального літературного явища в українському та російському культурному просторі.
Проте для цілісності рецепції творчості іншомовного письменника в східнослов’янському літературному дискурсі ми не можемо оминути проблеми сприйняття його творчості в „ органічному зв’язку з тим ґрунтом, з якого і для якого ті твори виросли [264, 426]”.
В англомовному літературознавстві за Моемом-письменником закріпилося кліше „першого серед других”(Class Two. Devision One”). Час ставить під сумнів таку оцінку творчості В.С.Моема, натомість зайвий раз доводить довершеність його спадщини. Свідченням цього є численні публікації перекладів творів письменника різними мовами світу, створення Центрів із вивчення творчості Моема в США, Угорщині, Канаді, Індії, Японії, наявність багатьох Web-сторінок в Інтернеті [358]. Ретельне дослідження творчості англійського письменника в англомовному світі дозволить спростувати тавро меншовартості В.С.Моема в англійських академічних колах.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана в контексті колективного дослідження теми „Проблеми рецептивної поетики, наратології і транслаторики в українсько-зарубіжних літературних зв’язках”, яка проводиться науковцями кафедри теорії літератури і порівняльного літературознавства філологічного факультету Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Тема дисертації затверджена науковою-координаційною радою при Інституті літератури ім.Т.Г.Шевченка НАН України „Класична спадщина і сучасна художня література” (протокол № 3 від 14 грудня 2000 року).
Об’єкт дослідження є першоджерела В.С.Моема та їх українські і російські перекладні версії.
Предмет осмислення різноманітність форм та видів рецепції художнього доробку англійського письменника у рідному англомовному та українському і російському літературному просторі.
Матеріалом для роботи послужили твори С.Моема „Місяць і гріш” (The Moon and Sixpence”, 1919); „Радощі життя або сімейна таємниця” (Cakes and Ale, or Skeleton in the Cupboard”, 1930); „Театр” (Theatre”, 1937); „На вістрі ножа” (The Razor’s Edge”, 1944), їх українські та російські інтерпретації, а також літературно-критичні матеріали, що висвітлюють їх рецепцію.
Мета пропонованої праці полягає у дослідженні динаміки різних форм, способів, типів рецепції художньої спадщини В.С.Моема на синхронному та діахронному рівнях в англомовному, українському, російському літературному та культурному дискурсі.
Для досягнення поставленої мети ставляться такі завдання:
Дослідити особливості англомовної рецепції творчості В.С.Моема.
Встановити відповідність та відмінність у літературознавчому осмисленні творчості С.Моема в англійській, українській та російській науково-критичній літературі.

Дослідити специфіку сприйняття творчості В.С.Моема в українському та російському культурному дискурсі з врахуванням особливостей суспільно-історичного процесу.
Простежити історію художніх перекладних версій творів В.С.Моема як невід’ємну частину літературного процесу в Україні та Росії.
З’ясувати вплив творчої спадщини Сомерсета Моема на українську літературу ХХ століття.
Здійснити порівняльний аналіз творів В.С.Моема з їх українськими та російськими перекладними версіями.
Методологічною і теоретичною базою дослідження є праці українських та зарубіжних теоретиків компаративістики М.Бахтіна, О.Веселовського, Р.Гром’яка, О.Веретюк, Д.Дюришина, Д.Наливайка, А.Нямцу, О.Потебні, літературознавців, які досліджували літературний процес з позицій рецептивної естетики В.Ізера, І.Франка, Р.Яусса, О.Червінської, а також фахівців з питань теорії і практики перекладу О.Гайнічеру, А.Діми, В.Коптілова, О.Кундзіча, М.Лановик, П.Топера.
Наукова новизна дисертації визначається вивченням нової для українського літературознавства проблеми осмислення рецепції творчості В.С.Моема в українському і російському літературно-критичному дискурсі і розглядається в контексті міжнаціональних літературних взаємин на рівні типологічного сходження та контактно-генетичних зв’язків. Уперше аналізуються українські та російські перекладні версії творів В.С.Моема як аспект порівняльного літературознавства за допомогою компаративістської методології з урахуванням синхронії та діахронії. Простежується історія становлення традиції перекладів творів Моема, яким притаманний феномен „множинності” та визначено їх історико-культурне значення. Вивчається вплив літературного доробку Моема на українську літературу ХХ століття.
Осмислення рецептивної моделі творчості В.С.Моема в Україні та Росії розглядаються на основі історико-порівняльного, герменевтичого та порівняльно-типологічного методів.

Практичне значення результатів пропонованої праці випливає з можливостей доповнити інформацію до цілісної картини рецепції В.С.Моема в українському літературознавстві, а також при подальшому вивченні українсько-англійських літературно-культурних контактів. Положення і висновки дослідження можуть бути використанні при викладанні курсу історії зарубіжної літератури ХХстоліття, з порівняльного літературознавства, зі стилістики, інтерпретації тексту, теорії і практики перекладу.
Мета та завдання роботи зумовили таку структуру роботи: вступ; три розділи: І В.С.Моем в англомовному дискурсі; ІІ Рецепція творчості В.С.Моема в українському та російському літературному просторі; ІІІ Інтерпретація художньої практики В.С.Моема в Україні та Росії (порівняльно-типологічний аналіз); висновки; список використаних джерел; додатки.
Апробація результатів дисертації. Робота обговорена на спільному засіданні кафедр теорії літератури і порівняльного літературознавства та практики англійської мови Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Основні положення роботи висвітлено у доповідях на наукових конференціях різних рівнів: міжнародних „Україна наукова’ 2003” (Дніпропетровськ, 2003); „Динаміка наукових досліджень’ 2003” (Дніпропетровськ, 2003); „Соціокультурні аспекти навчання іноземних мов” (Тернопіль, 2004); „Іноземномовна комунікація: здобутки та перспективи” (Тернопіль, 2006); міжнародного наукового семінару „Загальнолюдські цінності та національний менталітет у дзеркалі слов’янських літератур” (Луцьк, 2004); всеукраїнських „Міжнаціональні літературні взаємини у світлі сучасної компаративістики” (Київ, 2005); „Література в контексті кризової доби” (Чернівці, 2005); „Гуманітарні проблеми становлення сучасного фахівця” (Київ, 2006); міжвузівського наукового семінару „Терміносистема слов’янського літературознавства” (Луцьк, 2005), а також на щорічних звітно-наукових конференціях Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка протягом 1999 2006 роках.

За матеріалами дисертації опубліковано 6 статей у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України.
Структура і зміст роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків і списку використаних джерел, що нараховує 370 позицій, додатків. Загальний обсяг роботи 197 сторінок друкованого тексту. Основний текст дисертації викладено на 173 сторінках.

* Тут і далі, де спеціально не вказано, переклад наш. Р.Ч.

Список литературы

Висновки
Еволюція сприйняття літературного доробку В.С.Моема в Україні та Росії упродовж століття (перше десятиліття ХХ ст. до сьогодні) відзначалася складним, суперечливим характером і представляла розмаїтність творчих пошуків компетентних читачів. Хронологічно розглянуті чотири етапи сприйняття художнього доробку англійського митця українськими та російськими досвідченими читачами з урахуванням суспільно-історичної ситуації, зумовлені суспільно-ідеологічними чинниками і їх втручанням у процес міжлітературного діалогізму. Тому запропонована періодизація сприйняття творчості В.С.Моема в українському та російському літературному просторі носить синхронно діахронічний, політично детермінований характер.
Етап формування та активізації рецептивної моделі осмислення творчості В.С.Моема в східнослов’янському просторі був представлений в контексті реалістичної української та російської національних традицій і опосередковувся заангажованою підконтрольною комунікацією, що проявлялася „можливостями” у виборі авторів, творів для перекладу, сценічної адаптації, та критичного засвоєння з подальшим обов’язковим жорстким цензуруванням. Рецепція літературної спадщини англійського майстра слова в Україні, через відомі геополітичні обставини, характеризувалася двома напрямками ідеологічним (УРСР) та естетичним (Західна Україна). Література радянської України страждала від надмірного ідеологічного тиску, тому художня практика англійського майстра слова в Україні опосередковувалася російським контекстом. Неоднозначне ставлення до постаті В.С.Моема в радянському літературознавчому просторі спричинилося до того, що його творчість не була об’єктом зацікавлень українських радянських літературознавців. Проте попри таку надувагу твори В.С.Моема складали основу українського і російського культурного життя міжвоєнного періоду: активно перекладалися (М.Йогансен, К.Чуковський, М.Рудницький Е.іБ.Лебедєви, З.Вершиніна, В.Барбашова, О.Коган і ін), адаптувалися на сценах театрів Москви, Ленінграда, Харкова, Львова, Станіслава, Перемишля, критично осмислювалися (О.Теліга, Б.Л., К.Локс, ЄСапожнікова, Н.Галь А.Старчаков).
З початком політичної відлиги кінця 50-х 60-х років спостерігається тенденція до позитивного осмислення рецептивного доробку творчості В.С.Моема. Завдяки уніфікації власного імені Вільям Сомерсет Моем, активізувалися рецептивні можливості українських і російських читачів. Рецептивний досвід українського та російського сприйняття художньої практики англійського письменника збагатився низкою нових інтерпретацій різножанрових творів Моема при активній творчій діяльності українських (В.Легкоступ, Мар.Пінчевський, А.Муляр) та російських (М.Лоріє, Є.Голишева, Б.Ізаков, Н.Ман, М.Островська та ін.) прекладачів, а також започаткував опосередкований підхід до наукового осмислення іншомовного літературного явища в радянському літературознавстві (І.Кантарович, М.Грінберг, Г.Пучкова, К.Суботіна, М.Єлізарова).
У 70-ті на початку 90-х рр. спостерігається активізація і критичного засвоєння (від рецензій до дисертацій) художньої практики В.С.Моема, яка виконувала інформаційну, просвітньо-дидактичну, аналітично-програмну функції. Збагачення рецептивної палітри творчості В.С.Моема ХХ століття відбулося за рахунок численних „конкретизацій” інтертекстуального діалогу: інсценізація, екранізація, а останнім часом і радіомовленнєва інтерпретація за творами В.С.Моема сприяли розширенню рецептивної моделі інонаціонального автора в українському та російському літературно-художньому просторі.
Рецепція творчості В.С.Моема на сучасному етапі, зумовлена розпадом СРСР і „відсіченням” периферійних національних мистецьких (літературознавчих) шкіл від єдиної централізованої системи, а також складною фінансово-економічною ситуацією перших років існування незалежної української держави, що унеможливлювало повноцінний розвиток видавничої справи. Рецепція цього періоду представлена як літературно-критичними працями, так і новими україномовними перекладами оповідань В.С.Моема (В.Хом’як, М.Шудря, В.Романець, Є.Шевченко, І.Чебан), а також публікаціями російськомовних перекладних творів Моема. (Проте чи не більша половина всієї російськомовної перекладної продукції результат радянської школи перекладу).
На основі дослідження історії художніх перекладних версій творів В.С.Моема, а також при порівняльному аналізі творів англійського митця з їх українськими та російськими перекладними версіями простежено як тяглість перекладацької традиції, так і подальшу трансформацію інтерпретаційного досвіду за рахунок численних „конкретизацій” інтертекстуального діалогу як невід’ємної частини літературного процесу в Україні та Росії.
Розширення рецептивної моделі інонаціонального автора в українському літературно-художньому просторі визначається багатогранністю творчої постаті В.С.Моема, що лягла в основу багатьох контактно-типологічних сходжень (В.Підмогильний, М.Хвильовий, В.Марченко, В.Брюгген, Д.Бондаренко, П.Сорока).
При дослідженні особливостей рецептивної моделі творчості В.С.Моема в українському та російському культурному просторі було окреслено такі форми рецепції контактно-генетичних зв’язків, як алюзія, запозичення, переклад, парафраз, адаптація, ремінісценція, стилістичне наслідування, онаціональнення (Див. Додаток Б), а також такі типи сприйняття: індивідуальна та колективна, професійна (критична (літературознавча, мистецтвознавча, мовознавча та ін.), акторсько-психологічна, журналістсько-світоглядна, мистецько-літературна (інтерпретаційна) і непрофесійна (опосередковано-мистецька, політично-ідеологічна, церковно-релігійна, соціо-презентативна).
Отже на основі проведеного дослідження рецепції творчості В.С.Моема в українському та російському літературно-культурному просторі можемо констатувати, що рецепція творчості В.С.Моема пройшла складну еволюцію в українській та російській національних літературах та в англомовній літературній практиці загалом. Адже для адекватного осмислення цілісної рецепції іншомовного літературного явища в українському та російському літературному середовищі проаналізовано і картину сприйняття художнього доробку В.С.Моема в рідному англомовному просторі, виокремлено основні етапи її розвитку на основі ретроспективних, опосередкованих даних культурно-мистецького та суспільного життя на синхронному та діахронному рівнях.
Проаналізовано відповідність та відмінність літературознавчого осмислення художнього доробку В.С.Моема в англійській, українській та російській науково-критичній літературі. Встановлено, що спільна тенденція рецептивних практик і в англомовному, і в українському та російському літературному просторі в осмисленні творчої спадщини митця визнання майстерності Моема-новеліста, піднесення романістики англійського прозаїка до рангу шедеврів світової літератури завдяки численним інтерпретаціям, актуалізація поглядів В.С.Моема у трактуванні проблем не тільки літературознавчих, але й соціальних, психологічних, політичних, історичних та інших аспектів. Поряд з цим кожна рецептивна проекція англомовного та українського і російського культурного просторів відзначається специфікою, зумовленою передусім геополітичним чинником. Головна різниця полягає в тому, що в англомовному середовищі художній світ В.С.Моема зазнав вільних інтерпретацій тоді, як аналіз рецепції літературної практики В.С.Моема в українському та російському культурному просторі щоразу підганявся під канони пануючої ідеології. Це дозволяє створити цілісну модель творчості В.С.Моема, яка є значно багатовекторнішою та складнішою, аніж може здаватися на перший погляд. Ця модель показує нам не тільки Моема-майстра слова, а й філософа, космополіта, лікаря і т. п.
Таким чином, на основі проведеного комплексного аналізу, за допомогою якого простежено формування, активізацію рецепції творчості В.С.Моема в Україні та Росії, а також встановлено витоки української та російської перекладної традиції (на основі герменевтичної теорії „злиття горизонтів”), можна констатувати: творчість англійського майстра слова Вільяма Сомерсета Моема стала невід’ємною частиною духовного і громадського життя в Україні та Росії.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВИДАННЯ ТВОРІВ ВІЛЬЯМА СОМЕРСЕТА МОЕМА
1. Могам С. Лэди Фредерик. СПб.: Театр и искусство, 1909. 64 с.
2. Могам С. Принц Себастиан. СПб.: Театр и искусство, 1912. 56 с.
3. Могам-Сомерсет В. M-rsДот. М.: Круг, 1919. 95 с.
4. Могам В.Сомерсет. Обетованная земля. М.: Рус. театр. об-во, 1924. 72с.
5. Могам С. Сэди (Ливень). Л.-М.: МОДПИК, 1926. 78 с.
6. Могам В.С. Китти. М.: Мысль, 1926. 208 c.
7. Могам В.С. Правитель острова Талуа: Рассказы об островах Тихого океана. М.-Л.: Гос. изд-во, 1927. 123 с.
8. Могам В.Сомерсет. Луна и грош. Пер. с англ. М.: Круг, 1927. 217 с.
9. Могам С. Ашенден, или британский шпион. М. Л.: Земля и фабрика, 1929. 254 с.
10. Могем В.С. Седі (Злива). Харків: Рух, 1927. 104 с.
11. Могэм В.С. Луна и шестипенсовик. Пер. с англ. Л.:тип.им.Н.Бухарина, 1928. 263с.
12. Могэм В.С. Безволосый мексиканец. М.: Огонек, 1929. 46 с.
13. Могэм С. Шеппи. М.: Цедрам им. Воровского, 1935. 63 с.
14. Могэм С. Всегда в пять. М.: Цедрам им. Воровского, 1935. 61 с.
15. Моем С. Явище і дійсність // (Вітчизна. 1963. № 6. С. 139-147.
16. Моем С. Радощі життя, або Сімейна таємниця // Всесвіт. 1963. № 1. С. 12-45.
17. Моем С. Радощі життя, або Сімейна таємниця // Всесвіт. 1963. № 2. С. 83-125.
18. Моем В.С. Радощі життя, або Сімейна таємниця. Пер. з англ. К.:Рад.письменник, 1963. 174 с.
19. Моем С. Лицедії // Всесвіт. 1966. № 1. С. 3-53.
20. Моем С. Лицедії // Всесвіт. 1966. № 2. С. 8-53.
21. Моем В.С. Його екселенція // Вітчизна. 1966. № 4. С. 121-137.
22. Моем В.С. Радощі життя, або Сімейна таємниця. Пер. з англ. К.:Рад.письменник, 1970. 174 с.
23. Моем В.С. Жало бритви// Всесвіт. 1969. № 8. С. 20-96.
24. Моем В.С. Жало бритви// Всесвіт. 1969. № 9. С. 70-129.
25. Моем С. На жалі бритви. Пер. з англ. К.: Дніпро, 1970. 310с.
26. Моем В.С. Принцеса Вереснянка // Всесвіт. 1981. № 8. С. 236-240.
27. Моем В.-С. Місяць і мідяки; На жалі бритви: Романи. Пер. з англ.. К.:Дніпро, 1989. 574 с.
28. Моем В.С. Останнє слово перед смертю // Україна. 1991. № 20.
С.14-19.
29. Моем В.С. Друг у біді // Всесвіт. 1996. № 8-9. С. 189-192.
30. Моем В.С. Зимовий круїз // Всесвіт. 1998. № 10. С. 73-83.
31. Моем В.С. Шлюб із розрахунку // Всесвіт. 1998. № 11. С. 103-111.
32. Моем В.С. Лев’яча шкура // Всесвіт. 2005. № 11-12. С. 39-53.
33. Моэм С. Подводя Итоги. Пер. с англ. М.: Иностр. лит., 1957. 227 с.
34. Моэм В.С. Заметки о творчестве // Вопросы литературы. 1966. №4. С. 137-151.
35. Моэм В.С Театр // Современная английская новелла. Пер. с англ. М.:Прогресс, 1969. С.272-370.
36. Моэм У.Сомерсет. Сплошные прелести. Брегг М. В Англии: Романы. Пер.с англ. М.: Мол. гвардия, 1976. С. 23-183.
37. Моэм В. Непокоренная. Драма. М.: ВААП, 1976. 68 с.
38. Моэм У.С. Малый уголок. Театр. Романы. Пер. с англ. Минск: Мастац. літ., 1979. 368 с.
39. Моэм В.С. Рассказы. Пер. с англ. М.: Правда, 1979. 527 с.
40. Моэм У.С. Бремя страстей человеческих: Роман. Пер. с англ. Л.:Лениздат, 1984. 671 с. (Серия ХХ век: „Два лика планеты”).
41. Моэм С. Избранные произведения: В 2 т. Т. 2. Роман и рассказы. Пер. с англ. / Составл. В.Скороденко. М.: Радуга, 1985. 736 с.
42. Моэм С. Дождь. Рассказы. Пер. с англ. Львов: Вища шк., 1986. 365 с.
43. Моэм С. Дождь. Рассказы. Пер. с англ. Львов: Вища шк., 1987. 363 с.
44. Моэм В.С. Каталина. Пер. с англ. М.: Сов.Россия, 1988. 478 с. (Худож. и публицист. б-ка атеиста).
45. Моэм В. Постоянная жена. Пъеса. Пер. с англ. М.: Интертранс, 1989. 117 с.
46. Моэм В.С. Каталина. Рассказы: Пер. с англ. К.: Политиздат Украины, 1990. 415 с.
47. Моэм В.С. Шеппи. Пъеса. Пер. с англ. М.: Правда, 1990. 135 с.
48. Моэм С. Второе июля четвертого года: Новейшие материалы к биографии Антона П.Чехова. Одесса: „ВИАН”, 1994. 33 с.
49. Моэм С. Бремя страстей человеческих. Пер. с англ. К.: БМП „Борисфен”, 1995. 650с.
50. Моэм С. Маг. Луна и грош. Пироги и пиво, или скелет в шкафу. Романы. Пер. с англ. К.: БМП „Борисфен”, 1995. 541 с.
51. Моэм С. Театр. Острие бритвы. Пер. с англ. К.: БМП „Борисфен”, 1995. 523 с.
52. Моэм С. Рассказы. Пер. с англ. К.: БМП „Борисфен”, 1995. 622 с.
53. Моэм С.У. Собрание сочинений: В 5 т. Т. 1. Бремя страстей человеческих. Роман. Пер. с англ. М.: Худож. лит., 1997. 571 с.
54. Моэм С.У. Собрание сочинений: В 5 т. Т. 2. Луна и грош: Роман; Пироги и пиво, или Скелет в шкафу: Роман; Театр: Роман. Пер. с англ. М.: Худож. лит., 1997. 571 с.
55. Моэм С.У. Собрание сочинений: В 5 т. Т. 3. Узорный покров: Роман; Рождественские каникулы: Роман; Острие бритвы: Роман. Пер. с англ. М.: Худож. лит., 1997. 671 с.
56. Моэм С.У. Собрание сочинений: В 5 т. Т. 5. Пъесы; На китайской ширме; Подводя итоги; Эссе; Пер. с англ. М.: Худож. лит., 1997. 511 с.
57. Моэм Сомерсет. Полное собрание рассказов: В 5 т. Пер. с англ. Т.1. М.:ЗАХАРОВ,1999. 407 с.
58. Сомерсет-Могам. Король Талуа. Полинезийские рассказы. М. Л.: Земля и Фабрика, 1927. 212 с.
59. Сомерсет-МогамВ. Білизна Містера Гаррикгтона // Вісник. 1935. т.3. Кн. 7/8. С. 493-506.
60. Сомерсет-МогамВ. Ашенден. Повість // Українські вісті. 1936. 17квітня. ч.87. 23 травня. ч. 117.
61. Сомерсет-МогемВ. Нормальна Людина // Назустріч. 1935. ч. 9. С.4.
62. Сомерсет-Могем В. Оборона // Діло. 1938. 8 березня. ч. 50. С. 3-4.
63. Сомерсет Моем. Лицедії. Пер. з англ. К.: Дніпро, 1967. 223с.
64. Maugham W.S. Cakes and Ale or the Skeleton in the Cupboard. М.: Progress, 1980. 237p.
65. Maugham W.S. Essays in Literature. L.: New English Library, 1987. 191p.
66. Maugham W.S. Introduction // Modern English and American Literature. Philadelphia: The Blakiston Co., 1993. Р. v-xix.
67. Maugham W.S. Selected Prefaces and Introductions of W.Somerset Maugham. N.Y.: Doubleday, 1983. 158 p.
68. Maugham W.S. A Writer's Notebook. L.: Penguin Books, 1987. 332 p.
69. Maugham W.S. Theatre. N.Y.: Bantam Books, 1964. 184 p.
70. . Maugham W.S. Short Stories. Vintage, 1998. 613 p.
71. Maugham W.S. The Razor’s Edge. Vintage, 2000. 345 p.
72. Maugham W.S. The Moon and Sixpence. Vintage, 2002. 327 p.

КРИТИЧНА ЛІТЕРАТУРА

73. Автобіографія Сомерсета-Могема // Діло. 1938. 27 лютого. С. 9.
74. Аникин Г.В. Трагическое в романах Моэма Луна и грош” и Раскрашенная вуаль” // Ученые записки Пермского государственного университета им.М.Горького. Пермь, 1966. № 145. С. 77-110.
75. Аникин Г.В., Михальская Н.П. История английской литературы. Учеб. для студ. пед. ин-тов по спец. № 2103 «Иностранные языки». 2-е изд., перераб. и испр. М.: Высш. шк., 1985. 431 с.
76. Аникст А.А. История английской литературы. М.: Учпедгиз, 1956. 294c.
77. Антология новеллы // Иностранная литература. 1939. №9-10. С. 248.
78. Арнольд И.В. Значение сильной позиции для интерпретации художественного текста // Иностранные языки в школе. 1978. №4. С.23-31.
79. Б.Л. Предисловие // Могам В.С. Луна и грош. М.: Круг, 1927. С. 5-6.
80. Бабенко В.Г. Драматургия современной Англии. М.: Высш. шк., 1981. 144 с.
81. Баран Є. Слово за ради думки // Кальміус. 2002. № 1-2 (17-18). С. 47.
82. Баран Я.А. Фразеологія у системі мови. Івано-Франківськ: Лілея НВ.,1997. 175 с.
83. Бахтін М. Висловлювання як одиниця мовленнєвого спілкування // Слово. Знак. Дискурс. Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. / За ред. М.Зубрицької. Львів: Літопис, 1996. С. 308-317.
84. Беркнер С.С., Вошина О.Е. Проблема сохранения индивидуального стиля автора и стиля произведения в художественном переводе // Вестник Воронеж. гос. ун-та. Воронеж, 2003. Вып. 1. С. 71-73.
85. Беседа с Моэмом // Иностранная литература. 1960. № 8. С.272.
86. Билык Н.Д. Искусство и художник в английском реалистическом романе (1950-1980гг.) // Литература английская. ХХ век. К.: Вища шк., 1987. 399 с.
87. БобылеваЛ.К. Очерки по языку английского романа ХХ века. Владивосток: Дальневост. ун-т, 1984. 63 с.
88. Бобошко Ю.М. Режисер Лесь Курбас. К.: Мистецтво, 1987. 197 с.
89. Большая советская энциклопедия / За ред. С.И.Вавилова. Второе изд-е: Большая советская энциклопедия, 1951. Т. 7. С. 312.
90. Бондаренко Д. Пацюк. Збірка оповідань. Дніпропетровськ: РВА „Дніпро-ВАЛ”, 2003. 80 с.
91. Боровой Л. Спор о коммерческой пьесе” // Театр. 1938. № 7.
С. 143-150.
92. Брандес К.А. Лингвотекстовые особенности речевого жанра „художественное эссе” (на материале эссэистики С.Моэма).
Дисс. канд. филол. наук: 10.02.04 К, 1996. 169 с.
93. Брехт Б. Отречение драматурга // Брехт Б. Театр. Пьесы. Статьи. Высказывания: В 5 т. Т. 5. Кн. 2. М.: Искусство, 1967. С. 33-37.
94. Брюгген В.О. Блокноти. Харків: Майдан, 2003. 304 с.
95. Бурцев А.А. Проблема характера в рассказах С.Моэма // Филологические науки. 1991. № 3. С. 8086.
96. Ванчура3. Двадцать лет английского романа (1945-1964). М.:Высш.шк., I968. 115 с.
97. Васюков В.С. Предистория интервенции. М.: Политиздат, 1968. 295 с.
98. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Бусел В.Т. К.,Ірпінь: ВТФ Перун”. 2002. 1440 с.
99. Веретюк О.М. Наука чи метанаука, або компаративістика в епоху постмодернізму // Матеріали V конгресу Міжнародної асоціації україністів: Літературознавство / Упоряд. і відп. ред. О.Мишанич. Чернівці: Рута, 2003. Кн. 1. С. 113-116.
100. Вечора Г. Предисловие // С.Могэм. Шутка перед ужином. М.:ЦЕДРАМ, 1935. С. 3.
101. Влахов С., Флорин С. Непереводимое в переводе: Моногр. 2-е изд., исп. и доп. М.: Высш. шк., 1986. 416 с.
102. Влодавська І. Цей „загадковий” Сомерсет Моем // Всесвіт. 1974. №2. С. 162-169.
103. Влодавская И.А. Поэтика английского романа воспитания начала XX века. К.: Выща шк., 1983. 180 с.
104. Влодавська І. Герої в пошуках сенсу буття // Моем В.С. Місяць і мідяки; На жалі бритви: Романи. К.: Дніпро, 1989. С. 5-17.
105. Влодавская И.А. Предисловие // Моэм Сомерсет. Каталина. Рассказы. К.: Политиздат Украины, 1990. С. 3-20.
106. Войтковська Л. Присвячено С.Моему // Всесвіт. 1986. № 6. С.168.
107. Волкова Т.С. Проблема жанра в современной поэзии / На материале современной русской и украинской поэзии /. Львов: Свит, 1991. 188 с.
108. Второе рождение одной книги // Иностранная литература. 1956. №6. С. 262.
109. Гаврилюк А. Послесловие // Моэм С. Дождь. Рассказы. М.: Правда, 1979. С. 357-364.
110. Гавришків В. Мій найкращий роман // Жовтень. 1964. № 2. &ndash