УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ ОДЕРЖАННЯ МОЛОКА З МІНІМАЛЬНИМ БАКТЕРІАЛЬНИМ ОБСІМЕНІННЯМ

Краткое описание

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Д Ж М І Л Ь
О К С А Н А М И Х А Й Л І В Н А

УДК 619:614.31:637.12

УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ ОДЕРЖАННЯ
МОЛОКА З МІНІМАЛЬНИМ БАКТЕРІАЛЬНИМ ОБСІМЕНІННЯМ

16.00.09 ветеринарно-санітарна експертиза

ДИСЕРТАЦІЯ

на здобуття наукового ступеня кандидата
ветеринарних наук

Науковий керівник
доктор ветеринарних наук, професор
ЯКУБЧАК ОЛЬГА МИКОЛАЇВНА

БІЛА ЦЕРКВА 2006

З М І С Т

стор.
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ..........................................................4
ВСТУП.......5
РОЗДІЛ 1 ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ..................................................................11
1.1. Стан виробництва молока в світі та Україні...........................11
1.2. Джерела бактеріального обсіменіння і його вплив на
якість молока і молочних продуктів.......................................16
1.2.1. Вплив психрофільної мікрофлори на якість молока...23
1.3. Вимоги щодо бактеріального обсіменіння сирого
молока в окремих державах світу........................................28
1.4. Методи зниження мікробного обсіменіння молока...............32
1.4.1. Активізація лактопероксидазної системи молока....41
РОЗДІЛ 2 МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕНЬ..............................46
2.1. Матеріал для досліджень..........................................................46
2.2. Методики досліджень....47
РОЗДІЛ 3 РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ...............................53
3.1. Трансформація основних виробників молока в Україні....53
3.2. Фактори, що впливають на санітарну якість молока, отриманого в умовах ферм .....................................................57
3.2.1.Санітарна якість проведення підготовчих операцій
до доїння..........................................................................57
3.2.2. Санітарний стан доїльного і молочного обладнання...70
3.3. Аналіз ризиків при виробництві молока в особистих підсобних господарствах населення...................76
3.4.Спосіб зниження загального бактеріального обсіменіння
сирого молока шляхом активізації його лактопероксидазної
системи.........................................................................................85
3.4.1. Визначення вмісту тіоціанату в молоці....................85
3.5. Ветеринарно-санітарні та технологічні показники молока,
з активізованою LP-системою................................................88
3.5.1. Органолептичні та фізико-хімічні властивості
стабілізованого молока..................................................88
3.5.2. Санітарно-мікробіологічна оцінка
молока, стабілізованого натрію тіоціанатом і
натрію перкарбонатом....................................................90
3.5.3. Вивчення бактеріостатично-бактерици-
дних властивостей стабілізованого молока.................95
3.5.4. Токсичність та біологічна цінність стабілізованого молока..............................................................................98
3.5.5. Технологічні властивості молока, стабілізованого
LP-системою..................................................................105
3.5.5.1. Сичужно бродильна проба.......105
3.5.5.2. Пероксидне число молочного
жиру стабілізованого молока..........................107
3.6. Ветеринарно-санітарна оцінка стабілізованого
молока.......................................................................109
РОЗДІЛ 4 АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ113
ВИСНОВКИ......................................................122
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ.........................................124
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ............................................125
ДОДАТКИ.............................144

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ВБЦ відносна біологічна цінність
г/л 109 кл/л
ЗБО загальне бактеріальне обсіменіння
LP-система лактопероксидазна система
МПА м’ясо-пептонний агар
тис./см3 тисяч мікробних клітин в 1 см3 молока
тис./см2 тисяч мікробних клітин на 1см2 змивів
т/л 1012 кл/л
КУО колоній утворюючих одиниць
ВГТ високий гідростатичний тиск
БГКП бактерії групи кишкової палички

ВСТУП

Збільшення обсягів виробництва та поліпшення якості і безпеки продукції тваринництва є найбільш важливою і складною проблемою аграрної науки й практики України. Слід зазначити, що не є винятком молоко та молочні продукти, оскільки за своєю харчовою цінністю молоко унікальний і збалансований природний продукт, тому й використовується у харчуванні людей усіх вікових груп. За сучасними науковими даними, молоко містить понад 300 найцінніших поживних компонентів, а асортимент готових молочних продуктів сягає близько 3-х тисяч найменувань. Проте склад молока непостійний і залежить від багатьох факторів: стану здоров’я тварини, умов годівлі й утримання, породних та індивідуальних особливостей, віку та умов навколишнього середовища, способу отримання молока, організації контролю за його якістю тощо.
Відомо, що молоко, отримане від здорових тварин містить усі необхідні компоненти для розвитку та життя людини. Лише доброякісне молоко може бути корисним харчовим продуктом і тільки з такого молока можна виготовити доброякісну продукцію. Тому контроль за якістю і безпекою молока є необхідною умовою забезпечення споживачів високоякісними продуктами харчування [1, 2]. Отримання молока високого гатунку слід розглядати як проблему, яка має велике значення, тому що від якості сировини залежить якість виготовленої молочної продукції. Крім того, це має актуальне соціально-економічне значення з точки зору забезпечення населення безпечними, біологічно цінними продуктами харчування. Поняття „гігієнічна якість сирого молока” обмежується тим, що молоко розглядається з гігієнічної точки зору, а вміст поживних і біологічно активних речовин, як і хіміко-фізичні властивості молока, залишається поза увагою.
Найважливішим показником якості молока є його загальне бактеріальне обсіменіння (ЗБО), від якого, як правило, залежить санітарний стан молока [3 8]. Існує тісний зв’язок між ЗБО та іншими санітарно-гігієнічними показниками молока.
ПІдвищення мікробного обсіменіння впливає на органолептичні та фізико-хімічні властивості молока і робить його малопридатним для вживання та виготовлення молочних продуктів.
Одним із факторів, який впливає на збільшення мікробного обсіменіння молока є температура довкілля: від неї залежить життєздатність та розвиток мікрофлори молока [3, 9 16].
За даними В.М. Карташової, О. М. Якубчак та інших відомо, що молоко є гарним поживним середовищем для розвитку різноманітної мікрофлори [3, 5]. Технологія отримання та зберігання молока містить ряд факторів, що спричиняють його обсіменіння мікроорганізмами, розвиток яких призводить до швидкого зниження якості молока [9 17]. Порушення ветеринарно-санітарних і гігієнічних правил отримання та первинної обробки призводить до контамінації молока патогенними мікроорганізмами, які можуть викликати у людей різноманітні захворювання (туберкульоз, ящур, бруцельоз, сальмонельоз, дизентерію, харчові токсикоінфекції та токсикози тощо) [3, 7, 8, 11, 14, 16, 23 25].
Під час виробництва молоко обсіменяється мікроорганізмами на всьому шляху від виробника до споживача, тому виробники повинні скоротити час від його отримання до початку охолодження, а переробники застосовувати такі технології, які сприяють мінімізації мікробного обсіменіння молочної продукції.
Нині близько 80% валового виробництва молока, яке надходить на переробні підприємства, отримується в підсобних господарствах селян [29]. Під час заготівлі молока досить часто відсутній або недостатній процес його охолодження, трапляються випадки змішування різних партій молока, що безпосередньо впливає на підвищення бактеріального обсіменіння збірного молока, а це, в свою чергу, призводить до погіршення його якості та безпеки і технологічних властивостей.
Актуальність теми. Питання безпеки та якості молока було, є і буде одним із стратегічних в молочному скотарстві України.
Нині ця проблема є особливо актуальною, оскільки в Україні понад 80% валового виробництва молока надходить на молокопереробні підприємства з особистих підсобних господарств населення, де умови його отримання і первинної обробки мають значні недоліки. Як правило, в таких господарствах застосовується ручне доїння, немає ефективних методів охолодження, на відміну від тих, що існують у реформованих колективних сільськогосподарських підприємствах (фермах), де в основному створюються оптимальні умови для виробництва молока з використанням відповідної доїльної та охолоджувальної техніки.
Незважаючи на те, що до молока, яке заготовляється для переробки на молокопереробні підприємства пред’являються високі вимоги, проте до нинішнього часу залишаються недостатньо вивченими проблеми аналізу ризиків у процесі виробництва та первинної обробки, а також запровадження нових і безпечних методів зниження його загального бактеріального обсіменіння (ЗБО).
Зв’язок роботи з науковими планами, темами. Виконані дослідження є частиною наукової тематики кафедри ветеринарно-санітарної експертизи та гігієни переробки продукції тваринництва НАУ (номер держреєстрації 0101 U001703 Переглянути та вдосконалити діючі і розробити нові науково обгрунтовані нормативні документи з ветеринарно-санітарної експертизи продуктів тваринного походження і гігієни виробництва та безпеки харчових продуктів на основі прикладних та фундаментальних досліджень”).
Мета і завдання досліджень. Провести аналіз ризиків в процесі отримання молока в реформованих сільськогосподарських підприємствах та особистих підсобних господарствах населення щодо його ЗБО. Розробити та запропонувати виробництву метод зниження мікробного обсіменіння молока, отриманого за різних умов.
Для досягнення поставленої мети були визначені такі завдання:
провести аналіз ризиків мікробного обсіменіння молока за умов отримання в реформованих сільськогосподарських підприємствах і особистих підсобних господарствах населення;
вивчити вплив охолодження та тривалості зберігання молока на його мікрофлору;
розробити метод подовження бактеріостатичної фази сирого молока шляхом активізації його LP системи;
дослідити органолептичні, фізико-хімічні, санітарно-мікробіологічні, біохімічні, технологічні, токсикологічні показники та біологічну цінність стабілізованого молока;
на підставі отриманих досліджень удосконалити методи отримання молока з мінімальним мікробним обсіменінням та запропонувати виробництву спосіб його стабілізації з метою зниження його показника ЗБО.
Об’єкт дослідження технологічні процеси одержання молока з точки зору загального бактеріального обсіменіння.
Предмет дослідження умови одержання, первинної обробки, зберігання та транспортування молока в реформованих сільськогосподарських підприємствах і особистих підсобних господарствах населення та метод зниження його загального бактеріального обсіменіння.
Методи дослідження органолептичні, фізико-хімічні, біохімічні, мікробіологічні, токсикологічні.
біометрична обробка цифрового матеріалу проводилася з використанням методів варіаційної статистики.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше вивчено загальне бактеріальне обсіменіння молока в літній і зимовий періоди залежно від послідовності підготовчих операцій до доїння. Крім того, з метою ідентифікації ризиків у процесі доїння і зберігання молока, вперше в умовах ферм та підсобних господарств селян вивчено динаміку бактеріального обсіменіння молока від початку технологічного процесу до відправлення на переробне підприємство. Встановлено, що на тривалість бактеріостатичної фази в молоці впливає не тільки температура зберігання, а й початкове бактеріальне обсіменіння. Вперше визначено критичні точки контролю в процесі отримання молока в підсобних господаствах селян. При цьому встановлено температуру молока за різних умов його зберігання в домашніх умовах, а також динаміку ЗБО молока, отриманого в підсобних господарствах селян залежно від пори року. В Україні вперше серед країн СНД науково обґрунтовано підхід до зниження мікробного обсіменіння молока за допомогою ензимної стабілізації його з використанням тіоціанату за рахунок пролонгування бактеріостатичної фази молока. Вивчено токсичність і біологічну цінність молока, яке піддавали обробці натрієм тіоціанату.
Практичне значення одержаних результатів полягає в науковому обґрунтуванні впливу кількісного вмісту мікрофлори сирого збірного молока в процесі його зберігання при різних температурах, використання натрію тіоціанату з метою збереження санітарної якості молока, що дає можливість знижувати його мікробне обсіменіння. Отримано патент на спосіб зниження мікробного обсіменіння молока з використанням натрію тіоціанату. Використання даного методу дасть можливість молокопереробним підприємствам отримувати сировину з низьким рівнем мікробного обсіменіння, що позитивно впливатиме на технологічні властивості молока.
Результати, отримані в процесі виконання роботи застосовуються в лекційному курсі та лабораторно-практичних заняттях зі студентами факультету ветеринарної медицини, біолого-технологічного факультету, слухачами Інституту післядипломного навчання керівників і спеціалістів ветеринарної медицини і викладачами курсу ветсанекспертизи технікумів з дисциплін Ветеринарно-санітарна експертиза з основами технології і стандартизації продуктів тваринництва”, Технологія переробки молока” БДАУ та НАУ.
Особистий внесок здобувача. Здобувачем самостійно опрацьовано літературні джерела за даною тематикою, виконано обсяг експериментальних робіт, досліджено бактеріальне обсіменіння молока, отриманого в умовах ферми (реформовані сільськогосподарські підприємства) та за ручного доїння (підсобні господарства населення), проведено органолептичні, мікробіологічні, біохімічні, токсикологічні дослідження та визначення біологічної цінності. Здобувачем запропоновано методику отримання молока з мінімальним бактеріальним обсіменінням шляхом використання активізації лактопероксидазної системи, узагальнено та проаналізовано результати експериментальних досліджень, зроблено висновки та запропоновано пропозиції виробництву.
Апробація результатів. Матеріали дисертації доповідалися та обговорювалися на міжнародних наукових і науково-практичних конференціях: Перша конференція професорсько-викладацького складу і аспірантів навчально-наукового інституту ветеринарної медицини, якості і безпеки продукції АПК” (м.Київ, 2002 р.), Якість і безпека продукції харчування в Україні на прикладі молока і м’яса: роль освіти, бізнесу та політики” (м. Біла Церква, 2002 р.), Друга конференція професорсько-викладацького складу і аспірантів навчально-наукового інституту ветеринарної медицини, якості і безпеки продукції АПК” (м.Київ, 2003 р.), Сучасні проблеми ветеринарії” (м. Біла Церква, 2003 р.), Якість та довкілля 2004” (м. Київ, 2004 р.). За результатами досліджень отримано Деклараційний патент України 67560А, А 01J11/00 Спосіб тривалого збереження сирого молока”: /Якубчак О.М., Джміль О.М./ Заявлено 17.10.2003 р.; опубліковано 15.06.2004. Бюлетень. № 6.
Публікації. За результатами досліджень опубліковано 6 наукових статей у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Теоретично узагальнено і запропоновано шляхи вирішення наукового завдання з аналізу ризиків у процесі отримання безпечного і якісного молока та рекомендовано спосіб стабілізації лактопероксидазної системи сирого збірного молока з метою зниження його загального бактеріального обсіменіння (ЗБО).
2. Встановлено, що для виробництва безпечного та якісного молока в умовах ферми, потрібно ефективно застосовувати мийні та дезінфікуючі засоби, враховувати технологію доїння, особливості хімічного складу молока протягом дня та інтервал між доїннями, тобто час, коли обладнання перебуває в неробочому стані.
3. При отриманні молока в умовах ферми в доїльні відра, його загальне бактеріальне обсіменіння від початку технологічного процесу до відправлення на переробне підприємство збільшується у 26 разів, а в разі доїння в молокопровід у 14 разів, а у доїльних залах у 8 разів, що також залежить від початкового мікробного обсіменіння.
4. Досліджено, що у сирому охолодженому до 3-50С молоці не відбувається істотних змін основних груп мікроорганізмів протягом 24-48 год., а в охолодженому до 8-100С 24 год. Ця температура є граничною для короткочасного зберігання сирого молока (не більше 24 год.). За необхідності більш тривалого зберігання (2-3 доби) молоко слід охолоджувати до 3-50С. В процесі зберігання сирого молока при 13-150С відбуваються значні зміни мікрофлори вже за першу добу.
5. В особистих підсобних господарств населення критичні контрольні точки: ручне доїння (підвищення ЗБО у 2,17 рази взимку та 2,6 рази влітку), повільне і недостатнє охолодження (підвищення ЗБО у 1,56 і 3,3 рази відповідно), а змішування молока, отриманого в різні періоди доби, призводить до підвищення даного показника у 3 рази та 4,6 рази відповідно. Найсуттєвішою критичною точкою для безпеки молока є охолодженяя: температура молока, охолодженого в побутовому холодильнику через 18 год. становить 4,30С, а в погребі (в посудині з водою) 12,2 0С.
6. Встановлено, що зниження загального бактеріального обсіменіння молока і підтримання його належного рівня безпеки та якості можна досягнути застосуванням ензимної стабілізації (внесення натрію тіоціанату та натрію перкарбонату) сирого збірного молока. Дослідженнями доведено, що вона не впливає на органолептичні, фізико-хімічні, технологічні властивості молока.
7. Виявлено, що активізована лактопероксидазна система чинить бактеріостатичний вплив на загальне бактеріальне обсіменіння та психрофільну мікрофлору молока протягом перших 24 год. зберігання, надалі ж кількість її зростає, проте менше, ніж у контрольних пробах: ЗБО в контрольній пробі зростає у 9,2 рази, а у дослідних у 5,5 та 4,4 рази відповідно; кількість психрофільних мікроорганізмів у контрольній пробі збільшилася у 8разів, а в дослідних у 3,2 рази відповідно.
8. Активізація лактопероксидазної системи сирого збірного молока, отриманого в особистих підсобних господарствах населення, дозволяє знизити показник ЗБО взимку протягом 6 та 12 год. в 1,4 рази та 1,3 рази відповідно, а влітку в 1,1 та 1,03 рази.
9. Встановлено, що рівень тіоціанату в сирому збірному молоці залежить від виду корму, що використовують для годівлі тварин і протягом року істотно не змінюється: коливання в межах 7,0±0,26 8,5 ±0,22 мг/л (з ферми) та 6,1±0,319,2±0,22 мг/л (особистих підсобних господарств селян). Після пастеризації сирого збірного молока, в яке було внесено 14 та 21 мг/л тіоціанату, його концентрація становила відповідно 9,9±0,49 мг/л та 17,7±0,53 мг/л.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. З метою поліпшення безпеки та якості молока, що виробляється в особистих підсобних господарствах селян, слід керуватис.я Рекомендаціями щодо виробництва і реалізації молока від корів, які утримуються в господарствах населення відповідно до вимог ДСТУ 366297”, затв. наказом №262 від 5 серпня 2003 р. по Міністерству аграрної політики України.
2. Для зниження загального бактеріального обсіменіння сирого збірного молока, що виробляється в особистих підсобних господарствах селян, пропонуємо проводити активізацію його лактопероксидазної системи.
3. Активізацію лактопероксидазної системи сирого молока слід проводити згідно з Рекомендаціями щодо активізації лактопероксидазної системи сирого молока для збереження його санітарної якості”, затв. Науково-методичною радою Держдепартаменту ветеринарної медицини МінАПК України (протокол №4 від 23 грудня 2004 року).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Санитария производства молока / Белоусов В.И., Демидова Л.Д., Миляновский А.Г., Ивановцев В.В. // Ветеринария. 2002. №5. С.3 - 6.
2. Козак В.Л. Ветеринарно-санитарные и гигиенические требования к производству молока и молочных продуктов // Молочное дело. 2003. №2. С.24 - 27.
3. Карташова В.М. Получать молоко на фермах только высшего качества // Ветеринария. 1989. №4. С.18 20.
4. Загаевский И.С., Жмурко Т.В. Пути получения молока высокого санитарного качества. К.: Вища школа, 1986. 120 с.
5. Якубчак О.Н. Проблемы контроля качества молока. // Молочная промышленность. l995. №7. С.13 - 14.
6. Атраментов А.Г. Совершенствование первичной обработки молока. М.:Агропромиздат, 1990. 63с.
7. Карташова В.М., Ивашура А.И. Маститы коров. М.: Агропромиздат, 1988. 256 с.
8. Якубчак О.М. Виявлення контамінації Pseudomonas aeruginosa збірного молока. Вісник БДАУ. Вип. 1. Біла Церква. 1996. С.45 - 48.
9. Банникова Л.А., Королева Н.С., Семенихина В.Ф. Микробиологические основы молочного производства. М.: Агропромиздат, 1987. 399 с.
10. Королев С.А. Основы микробиологии молочного дела. М.: П.:
Сельколхозгиз, 1932, 590 с.
11. Барановский М., Курак А., Агейчик Т. Улучшение качества молока при машинном доении коров // Молочное и мясное скотоводство. 2003. №3. С.28 - 32.
12. Касянчук В.В. Пути получения молока высокого санитарного качества / Повышение качества продуктов животноводства: //Сб. научн. тр. СХА. К., 1988. С.40 - 42.
13. Якубчак О.М., Хоменко В.І., Джміль О.М. Актуальні проблеми санітарії виробництва молока // Науковий вісник НАУ. 2001. №38. С.172 - 178.
14. Даниленко І.П. Санітарний контроль виробництва молока на фермах. К.: Урожай, 1973 135 с.
15. Галат Б Ф., Машкин Н.И., Козача Л.Г. Справочник по технологии молока. К.: Урожай, 1990. 188 с.
16. Якубчак О.Н. Контроль санитарного качества молока по общей бактериальной обсемененности //Ветеринария. 1995. № 12. С. 44 - 46.
17. Бурыкина И.М., Андреева Г.В. Качество сырого молока / Спец. инф. бюллет. // Переработка молока. 2003. №1. С.6.
18. Влияние некоторых факторов на качество молока / Загаевский И.С., Микитюк П.В., Касянчук В.В., Марченко Н.И. // Ветеринария. 1990. №5.
С.22 - 24.
19. Хоменко В.И. Гигиена получения и ветсанконтроль молока по государственному стандарту. К.: Урожай, 1985. 256 с.
20. Йенсон А., Мюллер-Мадсен. Влияние корма и типа фермы на содержание микроорганизмов в коровьем молоке // Матер. XXІ мол. конгресса. Краткие сообщ. М., 1982. Т. 1 . Кн. 1 С.109 - 110.
21. Горинова Л.П., Скибо В.Н. Бактериальная обсемененность молока при привязном стойлово-пастбищном содержании //Тр. НИЗВ. Минск, 1977. Т.15. С.127.
22. Болгар І.П. Організація молочної справи. К.: Урожай, 1974. 240 с.
23. Касянчук В.В. Ветеринарно-санитарный контроль получения молока в молочных комплексах и фермах: Автореф. дис. канд. вет. наук.-16.00.06. М., 1982 23 с.
24. Королева Н.С., Семенихина В.Ф. Санитарная микробиология молока и молочных продуктов. М.: Пищевая промышленность, 1980. 254 с.
25. Карташова В.М., Якубчак О.Н. Изменение видового состава микроорганизмов сырого молока // Докл. Рос. акад.с/х. наук. 1995. №5. С.45 - 46.
26. Карташова В.М. Пути получения санитарного качества молока // Пробл. вет. санитарии и гигиены в промышленном животноводстве. М., 1986. С.59 - 67.
27. Крижанівський А, Даниленко І., Голик М., Мусіенко М. Формування теоретичних основ санітарії молока // Ветеринарна медицина України. 2003. №7. С.35 - 36.
28. Состав и свойства молока как сырья для молочной промышленности: Справочн. / Под ред. Я.И. Костина. М.: Мир, 1986. 137 с.
29. Дубін А.М. Проблеми та перспективи розвитку молочного скотарства в Україні // Аграрні вісті. 2002. №3. С. 24 - 26.
30. Хель К., Назаренко Н. Проблеми виробництва молока в Україні з точки зору консалтингу. Київ, День НУАП. 2002. 16 с.
31. Ситуація на ринку молока та молокопродуктів: стан, проблеми, рішення // Маркетинг в Україні. 2002. №3. С.9 - 13.
32. Донченко Л.В., Падыкта В. Д. Безопасность пищевой продукции. М.: Пищепромиздат, 2001. 528с.
33. Нікберг І.І., Сергета І.В., Цимбалюк Л.І. Гігієна з основами екології. К.:Здоров’я, 2001. 503 с.
34. Рынок молока и молочных продуктов в Украине // Молочное дело. 2004. №2. С. 5 - 12.
35. Данкверт А., Зернаева Л. Пути улучшения качества молока // Молочное и мясное скотоводство. 2003. №8. С. 2 - 6.
36. Пиерс Л.Е. Влияние переработки молока на снижение риска заболеваемости // Молочная промышленность. 2003. №7. С. 13 - 15.
37. Золотин А.Ю., Тищенко В.П., Малышева Е.В. Формирование качества молока / Молочная промышленность. 2003. №1. С.41 - 43.
38. Дюрич Г.Н., Герцен Е.И. Поточная технология производства высококачественного молока в молочных комплексах // 21 Междунар. молочн. конгресс. М.: Пищепромиздат, 1982. Т. 1. Кн. 2. С. 78.
39. Карташова В.М. Гигиена получения молока. М.: Колос, 1980. 176 с.
40. Сергеев В.Н. Повышению качества молока первостепенное значение // 3оотехния. 1988. №4. С.62 - 63.
41. Архангельский И.И., Карташова В.М. Гигиена молока и контроль его санитарного качества. М.: Колос, 1966 -242 с.
42. Загаевский И.С., Якубчак О.Н. Субклинический мастит коров с основами ветсанэкспертизы и санитарной оценки молока // Повышение качества продуктов животноводства. 1988. С.29 - 32.
43. Шатохин Н.Г., Самородов Н.М. Субклинические маститы у коров на МТФ и комплексах Узбекистана // Повьшение качества продуктов животноводства. 1988. С.97 - 99.
44. Хоменко В. И. Гигиена получения и ветсанконтроль молока по государственному стандарту. Киев, 1990. 400 с.
45. Барабанщиков Н.В. Контроль качества молока на ферме. М.: Агропромиздат, 1986 159 с.
46. Лабинов В. О ценообразовании на сырое молоко // Молочная промышленность. 2004. №1. С. 22 - 25.
47. Архангельский И.И. Методы санитарной оценки молока и доильного оборудования // Ветеринария. 1973. №6. С.31.
48. Загаевский И.С. Гигиена получения высококачественного молока на товарных фермах. Кишинев: Картя молдовеняскэ, 1971. 116 с.
49. Коряжнов В.П. Практикум по ветеринарно-санитарной экспертизе молока и молочных продуктов. М.: Колос, 1980. 176 с.
50. Яблочкін В. Належний санітарний стан молочного обладнання висока якість молочної продукції // Ветеринарна медицина України. 1997. №6. С.36 - 37.
51. Даниленко I., Остапів Н., Лисенко С. Теорія i практика охолодження молока // Ветеринарна медицина України. 2000. №10. С.26 - 27.
52. Наурызбаев И.Б. Ветеринарно-санитарные меры при производстве молока. Алма-Ата.: Кайнар, 1979. 68 с.
53. Наурызбаев И.Б., Шмигирилов В.Я. Ветеринарно-санитарные мероприятия на молочных фермах // Ветеринария. 1978. №8. С.37.
54. Ивашура А.И. Гигиена производства молока. М.: Росагропромиздат, 1989 237 с.
55. Шведские заметки: /Специал. инф. бюллетень / Под ред. Н.И. Михайловой // Переработка молока. 2003. №2. С.15 - 17.
56. Райнер Пльозе. Виробництво молока. Полтава.: «Інтер Графіка», 2003. 146 с.
57. Костенко В.І., Маньківський А.Я. Довідник по контролю якості молока на фермі. Київ.: Урожай, 1992. 202 с.
58. Горинова Л.П., Карпусь Л.А.. Состояние и пути повышения санитарного качества молока в хозяйствах промышленного типа/Тез. докл. конф. Пути повышения качества продуктов животноводства и их ветеринарно-санитарная оценка”. Киев, 23 - 25 июня, 1981.
59. Коган Г.Ф., Горинова Л.П. Маститы и санитарное качество молока. Минск.: Ураджай, 1990 . 134 с.
60. Житенко П.В. Влияние безвыгульного содержания коров на состав и свойства молока //Сб. межвуз научн. Тр. К., 1988. С.27 - 29.
61. Winter P. Klinische Uberprufung von P3 oxyFoam und BluCard bei Milchkuhen//Tierarzth Umsch. 1999. Jg. 54. V.12. S.699 - 704.
62. Nelli A., Brunner F. Dati comparativi sull’nso di fazzoletti disinfettanti imbevuti di chorexidina per la detersione del capezzolo in allevamenti a stabulazione fissa e libera: - aspetti gigienico sanitari. 1998. №5. V1. S 4.
63. Jurczak M. , Zdzirski К. The quality of raw milk delivered to creameries and the allempts at objectivization of its sanitary examination//Ann. Warsaw Agr. Univ. Anim. Sc.-Warsaw, 1998. №34. Р.8191.
64. Дуденко Г.И., Дехтярук И.А. Послеродовый стафилококковый мастит. Київ, Здоров’я. 1984. 116с.
65. Маланин Л.П., Даниленко И.П., Балковой И.И., Париков В.А. К вопросу о наличии S. aureus в сыром молоке // Ветеринария. 1984. № 12. С.60 - 62.
66. Zurgul D., Katie V., Miliykovic V. Odnos patogena 1 i 2 reda u mlecny Zlezdi Krova // Veter. Glasnik. 1989. V. 43 . №1. Р.93 - 97.
67. Петков П., Божкова Г., Филипов В. Ефективно лекуване на клиничте мастити при крави // Ветеринарна сбирка. София. 1988. №1.С. 17 - 18.
68. Alexander Knor. Viel gute Mielch //Boehringer Ingelheit Vetmedica GmbH. Januar, 2000. S. 35.
69. Хоменко В.И. Гигиена получения и ветеринарно-санитарный контроль молока: Автореф. дис. докт. вет. наук. М., 1990. 63 с.
70. Якубчак О.Н. Роль некоторых бактерий в снижении качества молока и разработка ускоренных методов его ветеринарно-санитарной экспертизы: Автореф. дис. докт. вет. наук. М., 1997. 27 с.
71. Nosal D., Kaufmann R., Schik M., Ammann H. Nowe Rozwiazania techniczne w dziedzinie posyskiwania mleka I wykonane na ten temat prace badawcze w fat // VII Miedzynarodowa Konferencja Naukowa «Problemy intensyfikacji produkcji zwierzecej z uwzglednieniem ochrony srodowiska I przepisow UE«. Warszawa, 25-26 wkzesnia. 2001. S.83 - 89.
72. Motarjiemi Y. Food Technologies and Public Health. Food Safety Unit, WHO Geneva, Switzerland. 1995. 156 p.
73. Potter E. M.& Tauxe R.V. Epidemiology of food-borne disease: tool and applications. Wld. Hith. Quart. 1997. V. 50. ( 1/2). P. 24 - 29.
74. Slorach S.A., Maijala R., Belveze It. Examples of comprehensive and integrated approach to risk analysis in food chain: experiences and lessons learned. Conference paper. RAO/WHO Pan-European Conference on Food and Quality, Budapest, Hungary. 2002. V.4. P. 25 28.
75. Nosal D., Kaufmann R., Schick M., Ammann H. Nowe Rozwiazania techniczne w dziedzinie pozyskiwania mieka i wykonane na ten temat prace badawcze w fat // VII Miedzynarodowa Konferencja Naukowa Problemy intensyfikacji produkcji zwierzecej z uwzglednieniem ochrony srodowiska i sprzepisow UE”. Warszawa. 2001. V.2. S. 83 - 89.
76. Kaczor A., Szyndler J. Wplyw temperatury na wydajnosc mieczna krow w polotwartej oborze // VII Miedzynarodowa Konferencja Naukowa Problemy intensyfikacji produkcji zwierzecej z uwzglednieniem ochrony srodowiska i przepisow UE”. Warszawa. 2001. V.2. S. 97 - 101.
77. Gancarz F. Badania technologii doju i wstepnej obrobki mieka, zywienia w wybranych oborach wolnostanowiskowych w gospodarstwach rodzinnych // VII Miedzynarodowa Konferencja Naukowa Problemy intensyfikacji produkcji zwierzecej z uwzglednieniem ochrony srodowiska i przepisow UE”. Warszawa. 2001. V.2. S. 108 - 116.
78. Якубчак О.М. Проблемы качества молока // Молочная промышленность. 1995. № 7. С. 13 - 14.
79. Saboja L.V., Manbois Z.L. Current developments of microfiltration technology in the dairy industry, Lait 80. INRA, EDP Sciences. S. 541 553.
80. Molska I. Zarys microbiology mieczarskiej PWRiL, W-wa. 1998. V.1. S.25 27.
81. Coliform mastitis (Qualiti milk promotion services (NYS mastitis control program). 1991. S.16 19.
82. Якубчак О.М., Хоменко B.I. Шляхи підвищення ефективності виробництва високоякісного молока // Ветеринарна медицина України. 2000. №7. С.30 - 31.
83. Кильвайн Г. Руководство по молочному делу и гигиене молока М.: Мир, 1980 203 с.
84. Качество сырья и компонентов для продуктов детского питания / Толстенко Л.А., Столярова А.В., Кукуева Г.В., Иванова Т.В. // Молочная промышленность. 1992. №1. С.42 - 44.
85. Гусева А.С. Показатели санитарного состояния молока и доильного оборудования // Ветеринария. 1976. №3. С.45 - 47.
86. Оксамитный Н.К. Субклинические маститы у коров: Автореф. дисс. докт. вет. наук. Львов, 1982. 32 с.
87. Париков В.А Разработка и совершенствование методов диагностики, терапии и профилактики мастита у коров. Автореф. дис. докт. вет. наук. Воронеж, 1990 29 с.
88. Вплив прихованої форми маститу на санітарні i харчові якості молока корів / Хоменко В., Роговський П., Риженко Г. та ін. // Ветеринарна медицина України. 1997. №11. С.42.
89. Fox L.K., Hancock D. D. Effect of segregation on prevention of interemammary infection by S. аureus // J. Dairy Sc. 1989. V.72. №2. Р.540 - 544.
90. Katholm J. Avut mastitis i en dansk landpraksis // Dan. Veterinaeftidsskr. 1986. V.69. №24. P.1261 - 1265.
91. Мутовин В.И. Борьба с маститами коров. М.: Колос, 1974. 392 с.
92. Milner P., Page K.L., Walton A.W., Hillerton J. Detection of Clinical Mastitis by Changes in Electrical Conductivity of Foremilk Before Visible Changes in Milk. // Journal of Dairy Science. 1996. 79.: Р. 83 - 86.
93. Bramly A. J. Infection of the udder with Streptococcus uberis Escherichia coli and minor pathogenes // Mastitis control and herd managment-Technical Bull. 1980. №4. Р.70 - 79.
94. Jones G.F., Ward G.E. Evaluation of systemic administration of gentamicin for treatment of coliform mastitis in cow // J. Am.Veter. Med. Assn.-1990. V.197. №6. P.731 - 735.
95. Butler M.C., Hillerton J.E., Grindal R.J. The control of Milk From Througt the Teats of Dairy Science 1992. 75. S.1019 1024.
96. Koning CJ.A.M.de, Miltenburg J.D.H.M., Vliet J.H. van, Lat T. J.G.M. De melkmachine nader bekeken, Tijdschrift voor Diergeneeskunde Deel. 1997. V.19. Pag. 5324.
97. Grindal R. J., Walton A.W., Hillerton J.E. Influence ofmilklow rate and streak canal length on new Intramammary infection in dairy cows // Journal of Dairy Research. 1991. V.58. P. 383 - 388.
98. Yazdankhah S.P., Hellemann A.L., Ronningen K., Olsen E. Rapid and sensitive detection of Staphylococcus species in milk by ELISA based on monodisperse maquetis particles// Veter. Microbiol. l998. Vо1.62. №1. P.17 - 26.
99. Presentation by Dr. D. Goeman, Deputy Director, Federal Ministri of Agriculture. Bonn at the Technical Seminar «Consulting services for quality production, Berlin, 1999. V. 4. P. 54/
100. Ветеринарно-санитарные мероприятия: Инф. материал /Всероссийский научно-исследовательский институт информатики и технико экономических исследований агропромышленного комплекса. 1992. 25 с.
101. Титарчук К.В. Ветеринарно-санитарные мероприятия при получении молока высшего сорта: Автореф. дис. канд. вет. наук. М., 1997. 23 с.
102. Кугенев П.В. Обработка молока и уход за молочным оборудованием. М.: Россельхозиздат, 1986. 94 с.
103. Яблочкін В. Належний санітарний стан молочного обладнання висока якість молочної продукції //Ветеринарна медицина України. 1997. №6. С.36 - 37.
104. Gancarz F. Badania technologii doju i wstepnej obrobki mieka, zywienia w wybranych oborach wolnostanowiskowych w gospodarstwach rodzinnych // VII Miedzynarodowa Konferencja Naukowa «Problemy intensyfikacji produkcji zwierzecej z uwzglednieniein ochrony srodowiska i przepisow UE». Warszawa. 2001. V.3. S. 108 - 116.
105. Winnicki S., Stezala S. Miekki materac dia krow // VII Miedzynarodowa Konferencja Naukowa «Problemy intensyfikacji produkcji zwierzecej z uwzglednieniem ochrony srodowiska i przepisow UE». Warszawa. 2001. V.3 S. I45 - 150.
106. Гусева А.С. Показатели санитарного состояния молока и доильного оборудования // Ветеринария. 1976. №3. С.45 - 47.
107. Гигиеническое и противоэпидемиологическое обеспечение производства молока и молочных продуктов/Васильев Л.Г., Абрамова-Оболенская Н.И., Павлов В.А. М.: Агропромиздат, 1990.303 с.
108. Kupczyk A., Drozdz В. Wybrane problemy sektora ursadzen do produkcji mkeka surowego // VII Miedzynarodowa