УКРАЇНСЬКІ ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ВОЛИНІ (1921 − 1929 рр.)

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ "ОСТРОЗЬКА АКАДЕМІЯ"

На правах рукопису

ВЛАСЮК ОЛЕГ ВАЛЕРІЙОВИЧ

УДК 329(477.8) "1921/1929"

УКРАЇНСЬКІ ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ВОЛИНІ
(1921-1929 рр.)

Спеціальність 07.00.01 – історія України

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата історичних наук

Науковий керівник:
Трофимович Володимир Васильович,
доктор історичних наук, професор

Острог–2011

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ……………………………………. 3
ВСТУП…………………………………………………………....………... 4

РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ ТА ДЖЕРЕЛА …………………………... 8
1.1. Стан наукової розробки проблеми …..……….………...................... 8
1.2. Джерельна база дослідження…….………………………………….. 23

РОЗДІЛ 2. УКРАЇНСЬКИЙ ПОЛІТИКУМ ВОЛИНІ: СТРУКТУРА, ІДЕОЛОГІЯ, ДІЯЛЬНІСТЬ …………………..………………………….. 31
2.1. Націонал-комуністичний табір ……………………………………… 31
2.1.1. Комуністична партія Західної України …….…………...…… 31
2.2. Соціалістичні угруповання ………………………………………….. 49
2.2.1. Українська соціал-демократична партія …………………….. 49
2.2.2. Селянський союз ……………………………………………... 58
2.2.3. Сельроб ……………………………………………………..… 70
2.2.4. Українська соціалістично-радикальна партія ………………. 77
2.3. Національно-демократичні партії ……..……………………………. 87
2.3.1. Українська народна партія …………………………………... 87
2.3.2. Партія українського народного єднання ……………………. 94
2.3.3. Українське національно-демократичне об’єднання ……….. 98

РОЗДІЛ 3. УКРАЇНСЬКІ ПРЕДСТАВНИКИ У ВИЩИХ ЗАКОНОДАВЧИХ ОРГАНАХ …………….…………………………….. 111
3.1. Вибори у сейм і сенат 1922 р. на Волині …………………………….. 111
3.2. Діяльність українських послів сейму і сенаторів у 1922-1927 рр. ..... 122
3.3. Вибори 1928 р. і українське представництво у парламенті другого скликання ………………………………………………………………….. 168

ВИСНОВКИ………………………………………………………………... 181
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ ………..…. 186
ДОДАТКИ …………………………….…………………………………… 212

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ББ – Безпартійний блок співпраці з урядом
БНМ – Блок національних меншин
ДОК – Державне об’єднання на кресах
КОП – Корпус охорони прикордоння
КП(б)У – Комуністична партія (більшовиків) України
КПЗБ – Комуністична партія Західної Білорусі
КПЗУ – Комуністична партія Західної України
КПП – Комуністична партія Польщі (до 1925 р. КРПП – Комуністична робітнича партія Польщі)
КПСГ – Комуністична партія Східної Галичини
НПХ – Незалежна партія хлопська
ПНВ – Партія народної волі
ППС – Польська соціалістична партія (PPS – Polska Partia Socjalistyczna)
ПУНЄ – Партія українського народного єднання
УВО – Українська військова організація
УНДО – Українське національно-демократичне об’єднання
УНП – Українська народна партія
УНР – Українська Народна Республіка
УПНР– Українська партія національної роботи
УПР – Українська парламентарна репрезентація
УПСР – Українська партія соціалістів-революціонерів
УПСФ – Українська партія соціалістів-федералістів
УРП – Українська радикальна партія
УСДП – Українська соціал-демократична партія
УСДРП – Українська соціал-демократична робітнича партія
УСРП – Українська соціалістично-радикальна партія
УСРР – Українська Соціалістична Радянська Республіка
УЦВК – Український центральний виборчий комітет

ВСТУП

Актуальність теми дисертації визначається недостатнім рівнем вивчення діяльності українських політичних партій на теренах Волині в 1920-х роках у складі Другої Речі Посполитої. В сучасній історіографії відсутнє комплексне дослідження діяльності українського політикуму в регіоні з аналізом його роботи як на місцях, так і у вищих законодавчих органах Польщі. Водночас зазначений період був визначальним у становленні ідеологічної платформи та організаційних структур основних сил західноукраїнського політикуму. Значною мірою суспільно-політичні процеси цього часу зумовили подальший розвиток подій та міжнаціональну конфронтацію. У такому контексті значне наукове зацікавлення викликає вивчення різних аспектів суспільно-політичного життя на теренах Волині в умовах Польської держави у 1921-1929 рр. Актуальним є дослідження і з огляду на можливість ознайомлення з історичним досвідом діяльності українських політичних партій та громадських організацій, пристосування його до реалій сьогодення.
Зв’язок роботи з науковими планами, програмами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках науково-дослідної теми кафедри історії Національного університету "Острозька академія" "Актуальні проблеми української історії та історіографії модерної доби" (державний реєстраційний номер 0108U010890).
Мета дисертації – здійснити комплексний аналіз діяльності українських політичних партій у Волинському воєводстві та вищих законодавчих органах впродовж 1921–1929 рр.
Для реалізації визначеної мети поставлено завдання:
- дослідити стан наукової розробки проблеми та джерельну базу;
- з’ясувати процес оформлення ідеологічної платформи та організаційних структур українських політичних партій, основні форми діяльності;
- розкрити міжпартійні відносини в українському політичному таборі;
- вивчити динаміку електоральної бази українських політичних партій;
- проаналізувати діяльність Української парламентської репрезентації у сеймі та сенаті Другої Речі Посполитої.
Об’єктом дослідження є суспільно-політичні процеси на Волині у зазначений період.
Предмет дослідження – діяльність українських політичних партій Волині у 1921-1929 рр.
Хронологічні рамки охоплюють 1921-1929 рр. Нижня межа визначається часом ухвалення Ризького мирного договору, внаслідок якого узаконено включення Волині, Холмщини, Підляшшя та Полісся до Польщі. Верхня хронологічна межа дослідження зумовлюється впровадженням т.зв. волинської програми Г.Юзевського, яка передбачала зміцнення позицій польської влади в регіоні.
Географічні межі дисертації охоплюють територію Волині в кордонах окремої адміністративної одиниці у складі Польщі – Волинського воєводства.
Використання різних методів дослідження зумовлюється логікою розв’язання поставлених завдань, поєднується з принципами історизму, системності та об’єктивності. Застосовувалися загальнонаукові методи аналізу і синтезу (аналіз та систематизація джерел, вивчення окремих складових проблеми і виявлення загальних тенденцій), а також індукції та дедукції. Статистичний метод дозволив проаналізувати діяльність у парламенті на основі конкретного числового виразу різних форм роботи, їх динаміки та предметного наповнення. До використаних історичних методів дослідження належать – проблемно-хронологічний (аналіз діяльності українських політичних сил Волині у їх хронологічній послідовності), порівняльно-історичний (співставлення та визначення відмінностей у діяльності політичних сил у різних регіонах під владою Польщі), періодизації (виокремлення етапів у польській національній політиці та реакцій українських сил на її зміну). Біографічний метод історичного дослідження дозволив створити біограми визначних постатей волинського політикуму, персоніфікувати досліджувану проблему. Метод систематизації та узагальнення слугував для визначення конкретних результатів дослідження.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що вперше у вітчизняній історіографії комплексно досліджено діяльність усіх українських політичних партій Волині у 1920-х роках, що виявилося у системному аналізі їх роботи на теренах Волинського воєводства та у вищих законодавчих органах.
У рамках виконання поставлених завдань автором вперше у вітчизняній історичній науці:
– показано тяглість політичної думки українців, успадкування політичними силами Волині ідеологічних постулатів своїх попередників;
– проведено аналіз форм парламентської діяльності, доведено їх зв’язок з повсякденним життям і структуровано за хронологічним, територіальним, предметним, об’єктним критеріями;
– простежено конкретні вияви політичних переслідувань українських парламентарів, систематизовано такі випадки за хронологічним, персональним та географічним факторами;
– з’ясовано реальну розстановку сил у західноукраїнському політичному таборі, роль і місце в ньому волинських регіональних сил;
– виявлено причини зменшення впливів легальних українських політичних партій на Волині наприкінці 1920-х років.
Удосконалено класифікацію поглядів представників політичного табору Волині за їх ідеологією, характеристику міжпартійних відносин.
Набуло подальшого розвитку твердження про місце легальних політичних сил у захисті українських інтересів, які разом з культурно-освітніми та господарськими організаціями, а також націоналістичним підпіллям утворили єдиний фронт боротьби за свої права, постійно утримували українське питання у полі зору як польського суспільства, так і міжнародної спільноти.
Практичне значення одержаних результатів визначається можливістю використати їх для комплексного висвітлення історії України, зокрема національно-визвольної боротьби міжвоєнного періоду, укладання спецкурсів, посібників з історії України ХХ ст. та історичного краєзнавства. Значення результатів дисертаційного дослідження посилюється також можливістю використання історичного досвіду діяльності українських партій, його творче застосування в сучасних умовах.
Особистий внесок здобувача. У дисертації використано матеріали опублікованої у співавторстві монографії "Східні креси під знаком польського орла" (Рівне, 2004). Особистий внесок автора у цій праці полягає у підготовці окремих розділів про діяльність українських політичних партій (Сельсоюз, Сельроб, КПЗУ, УСРП, УНДО) та Українську парламентську репрезентацію. Ідеї та розробки, що належать співавторам, у дисертації не використовувались.
Апробація результатів дисертації здійснена на теоретичних семінарах кафедри історії Національного університету "Острозька академія". Основні положення та висновки представлені в доповідях на: ХV-й науковій викладацько-студентській конференції "Дні науки" Національного університету "Острозька академія" (Острог, 23-24.04.2010), Міжнародній конференції молодих науковців "Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії" (Рівне, 8-9.12.2010), Міжнародній науково-практичній конференції "Центрально-східна Європа: двадцять років системних трансформацій і геополітичних змін" (Рівне, 25.01.2011), ХVІ-й науковій викладацько-студентській конференції "Дні науки" Національного університету "Острозька академія" (Острог, 22-23.03.2011), регіональній науковій конференції "Актуальні питання історії України модерної доби. Україна і світ" (Острог, 20.05.2011).
Публікації. Основні положення дисертації опубліковано в монографії та чотирьох статтях у наукових фахових виданнях.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Історіографічний аналіз дає підстави стверджувати, що на даний час не створено спеціального наукового дослідження, присвяченого саме політичним процесам на Волині у 1920-х роках, яке б висвітлювало їх перебіг комплексно, аналізуючи діяльність українських політичних сил як безпосередньо на місцях, так і у вищих представницьких органах влади. Опубліковані праці торкаються цієї проблематики здебільшого опосередковано, частково розкриваючи той чи інший її аспект, окремі дослідження містять недоліки методологічного і фактологічного характеру, подекуди допускаються перекручення і відверті помилки. Загалом джерельна база, яка формується сукупністю опублікованих матеріалів та ще не залучених до наукового обігу документів, дозволила суттєво доповнити дотеперішні напрацювання, скорегувати оцінки ролі політичних партій та окремих діячів, уточнити перебіг суспільно-політичних процесів, системно дослідити структуру, ідеологію та діяльність українського політикуму Волині окресленого періоду.
Стимулом для відродження політичного життя на Волині стали парламентські вибори 1922 р. Посли сейму і сенатори УПР в 1923-1927 рр. були організаторами та лідерами політичних партій всієї Західної України, які прийшли на зміну їх регіональним попередникам. Такими стали УНДО, Сельроб, УСРП. Завдяки лівим послам сейму КПСГ перетворилася в КПЗУ. Незважаючи на відокремлення лівих репрезентантів від УПР, усі посли і сенатори у 1922-1927 рр. активно використовували парламентську арену для захисту соціальних та національних прав українців, виступали проти полонізації останніх, наголошували, що західноукраїнськими землями є не тільки Східна Галичина і Волинь, але також Холмщина, Підляшшя й українське Полісся, Лемківщина.
Діяльність західноукраїнського політикуму в 1920-х роках позначена кількома засадничими рисами, основною з яких стала тенденція до охоплення структурами всіх українських теренів під владою Польщі. Першими до організаційного об’єднання прийшли в 1923 р. шляхом створення КПЗУ українські націонал-комуністи. Наступного року в УСДП об’єдналися ідеологічно близькі групи соціал-демократів. В 1925 р. наступила злука націонал-демократів в найпотужнішу політичну силу міжвоєнного часу – УНДО. Нарешті, 1926 р. справа дійшла до єднання есерівських кіл в УСРП та радянофільських угруповань у Сельробі. Таким чином, на середину 1920-х рр. завершився процес сполучення панівних течій політичного життя в партіях, які діяли на всій території Західної України.
Політичні сили, представлені на тогочасній арені Західної України, не з’явились на пустому місці – усі вони були правонаступницями політичних партій попередніх періодів, більшою або меншою мірою втілюючи їх програмні постулати у своїй діяльності. Таким чином забезпечувалась спадкоємність національної політичної думки.
Іншим важливим наслідком зростання політичної активності західних українців став розвиток організаційної мережі, залучення поза нечисленними колами інтелектуалів також ширших кіл працюючого населення. Зосередження у політичних інституціях близько 40 тисяч активних членів давало українцям необхідний досвід самоорганізації та дисципліни.
Основними ідейними напрямами українського політичного життя на Волині в 1920-х роках стали націонал-демократичний, соціалістичний (в двох версіях – народницькій та марксистській) і націонал-комуністичний. Перший напрям був представлений УНДО, УНП і ПУНЄ; другий – Сельсоюзом і УСРП (народницький варіант), а також Сельробом і УСДП (марксистський варіант); третій – КПЗУ. У волинському політикумі того періоду не були представлені сили, які керувалися ідеологією консерватизму. Це пояснюється фактичною відсутністю в структурі населення національних землевласницьких та промислових еліт, які здебільшого в усталених демократичних спільнотах і є прихильниками цієї ідеології. Натомість перевага соціалістичних доктрин виростала з місцевих умов та потреб населення, жахливого економічного стану краю.
За баченням шляхів подальшої боротьби за власну державність український політикум Волині можна поділити на три основні течії – полонофільську або угодовську (УНП і ПУНЄ); радянофільську (КПЗУ, Сельроб); національну або прихильників опертя на власні сили (УНДО, УСРП, Сельсоюз).
Використовуючи класичний поділ політичних партій на ліві, центристські та праві, представники волинських сил відносяться до лівого табору (КПЗУ, УСДП, Сельроб, Сельсоюз, УСРП) та центру (УНП, ПУНЄ, УНДО). Політичних сил, які б представляли правий табір і відігравали помітну роль в означений період, на Волині не було, адже УВО на північно-західних українських землях активною діяльністю не вирізнялась, та й за своєю суттю і завданнями вона була організацією суто військовою, відтак її робота випадає з предметного поля дослідження.
Якщо брати загалом західноукраїнську політичну арену, то в 1920-х роках, попри значну кількість різних угруповань, визначилася тенденція до усталення двопартійної системи – найпотужніших УНДО та УСРП. Проте на Волині далася взнаки державна політика регіоналізації, коли за допомогою адміністративного обмеження діяльності цих партій та виборчих фальсифікацій держава виводила на противагу їм іншого гравця – лояльні кола, зосереджені спочатку в УНП і ПУНЄ, потім у Безпартійному блоці, і, зрештою, у Волинському українському об’єднанні.
Наступні вибори до парламенту 1928 р. показали, що політичні партії зробили великий крок на шляху перетворення в організації, які представляли не окремі регіони, а всю Західну Україну. Водночас, подекуди їм заважали вузькопартійні інтереси та ідеологічні розбіжності, посилені цілеспрямованою політикою держави на регіоналізацію. Ще однією із суттєвих хиб національного руху слід вважати недостатню участь у боротьбі за місцеве самоврядування. Адже усунення українців від участі в низових ланках влади означало, що польські чинники отримували фактично повну і необмежену свободу дій на місцях.
Аналіз територіальної локалізації організаційних структур окремих партій та електоральних симпатій населення у 1920-х роках дозволяє умовно розділити територію Волинського воєводства на своєрідні зони впливу. Так, у північній частині традиційно переважали радянофільські та комуністичні тенденції. Натомість перевага соціалістичних сил з національним обличчям спостерігалася у південних (УСРП) та західних (Сельсоюз) повітах. Впливи згаданих ідеологій перетиналися у центрі та на сході воєводства, де також розгорнули діяльність партії центристського спектру (УНДО та конформістські середовища).
У загальній структурі волинського політикуму в 1920-х роках спостерігалася перевага соціалістичної ідеології в різних її варіантах та модифікаціях. Такий стан речей, безперечно, був зумовлений реаліями життя, значною потребою населення у покращенні соціальних стандартів. Крім того, регіон став ареною потужних впливів зовнішніх чинників – привнесення комуністичних доктрин зі сходу та полонізаторська потуга з заходу, якій держава намагалась надати певних привабливих рис, пропонуючи можливості самореалізації лояльним громадянам.
Негативною тенденцією західноукраїнського політичного життя міжвоєнного періоду стало його сповзання до міжпартійної боротьби. На словах прийнявши уже класичний в європейській політичній думці постулат, що загальної соціальної справедливості та дотримання культурно-освітніх прав можна осягнути виключно у власній державі, західноукраїнські політичні лідери на ділі часто знову і знову включалися у запеклу полеміку про первинність національного чи соціального.
Проте, гіперболізувати, а тим паче аргументувати це негативне явище міфологемою про нездатність українців домовлятися і об’єднуватися – не варто. Багатопартійність та пошуки певного "власного шляху" притаманні більшості націй на початкових етапах їх становлення та політичної самоорганізації. Яскравий приклад – та ж відроджена після вікової неволі Польща, адже до її парламенту в 1922 р. пройшло більше 20 політичних угруповань, які теж затято поборювали одна одну в гонитві за владою та впливами. І навіть після травневого перевороту, який відбувався під гаслами боротьби з "партійництвом" та "санації", кількість польських партій не зменшилася, а зросла.
Іншим недоліком західноукраїнського політикуму, була нестача харизматичних постатей. Причиною було багатовікове перебування під владою іноетнічних держав, відтак фактична відсутність власних українських еліт, а подекуди й просто освічених людей – у тому ж Волинському воєводстві, за даними офіційного перепису, на початку 1920-х років серед півтора мільйонів населення лише три тисячі можна було віднести до української інтелігенції. Крім того, волиняни (на відміну від галичан) здебільшого не мали необхідного політичного досвіду. Вихід з цього глухого кута був лише один – щоденна самовіддана робота у найвіддаленіших куточках краю, організація культурно-освітніх та господарських установ, підвищення національної свідомості молоді – концепція такої "органічної праці" в умовах іноземного панування була найбільш реалістичною.
Загальним підсумком політичної діяльності українців Волині у 1920-х роках стає тотальне взяття його легальних проявів під контроль державної адміністрації наприкінці періоду і виштовхування незгодних з легального сектора на маргінеси підпільної боротьби. Розуміючи позірну ефективність протистояння державному апарату, який до того ж не завжди дотримується власних законів, активні кола волинської громадськості, переважно молодь, змушені шукати інших методів відстояти власні права. Починаючи з рубежу 1920–1930-х років, чимраз більша їх кількість знаходила відповіді на свої питання у радикальних гаслах націоналістичного підпілля, у пафосі нелегальної боротьби та самопожертви. Інша частина намагалася шукати компромісу з владою, всіляко засвідчуючи лояльність.
Узагальнення результатів дало можливість сформулювати таке концептуальне положення: впродовж 1921-1929 рр. представлені на території Волині українські політичні сили змогли налагодити розгалужені місцеві структури та долучилися до консолідаційних процесів з галицькими колегами, проводили значну пропагандистську роботу серед населення. Після здобуття депутатських мандатів українські представники активно працювали у парламенті, актуалізуючи українське питання перед польським суспільством та міжнародною спільнотою. Незважаючи на певні помилки і недоліки, загалом діяльність політичних партій Волині сприяла розвитку української національно-визвольної боротьби, забезпечувала зростання рівня національної свідомості серед населення та відповідала вимогам часу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

І. Архівні матеріали

Государственный архив Брестской области
1. Ф.67. Командование корпуса округа №9 в г.Брест.
Оп.1.
Д.365. Отчеты и донесения Полесского воеводского управления об общественно-политическом движении за октябрь-ноябрь 1923 г., 226 л.

Державний архів Волинської області
2. Ф.1. Волинське воєводське управління державної поліції, м. Луцьк.
Оп.2
Спр.985. Рапорти повітових поліцій про компанію УНДО проти закону про земельну реформу. 28.12.1925 – 03.02.1926, 11 арк.
3. Ф.1. Волинське воєводське управління державної поліції, м. Луцьк.
Оп.2
Спр.1091. Інформації про з’їзди та конференції УСРП. 17.11.1925 – 24.01.1928, 59 арк.
4. Ф.1. Волинське воєводське управління державної поліції, м. Луцьк.
Оп.2
Спр.1363. Інформації про з’їзд делегатів організації "Сельроб" в м.Луцьк 24.01.1928 – 29.03.1928, 29 арк.
5. Ф.1. Волинське воєводське управління державної поліції, м. Луцьк.
Оп.2
Спр.1608. Інформації про діяльність організації "Сельроб". 27.01.1927 – 8.02.1927, 24 арк.
6. Ф.38. Луцький шкільний інспекторат.
Оп.1
Спр.1304. Особова справа Колодюк Гелени. 1925–1935 рр., 24 арк.
7. Ф.46. Волинське воєводське управління, м.Луцьк.
Оп.9
Спр.5. Розпорядження МВС та звіти староств про боротьбу з комуністичним рухом в повітах. 02.11.1921 – 11.05.1923, 33 арк.
8. Ф.46. Волинське воєводське управління, м.Луцьк.
Оп.9
Спр.51. Інформація воєводи про розслідування зловживань адміністративною владою та поліцією під час виборів до Сейму та Сенату у воєводстві, 16 арк.
9. Ф.46. Волинське воєводське управління, м.Луцьк.
Оп.9
Спр.68. Ситуаційний звіт за травень 1923 р., 16 арк.
10. Ф.46. Волинське воєводське управління, м.Луцьк.
Оп.9
Спр.659. Листування з Дубенським повітовим староством про діяльність товариства "Просвіта". 06.01.1927 – 30.03.1931, 425 арк.
11. Ф.46. Волинське воєводське управління, м.Луцьк.
Оп.9
Спр.720. Інформації староств про друковані видання, що видаються у повітах. Список обов’язкових друкованих видань. 11.04.1927 – 08.01.1929, 87 арк.
12. Ф.46. Волинське воєводське управління, м.Луцьк.
Оп.9
Спр.1021. Інформація про діяльність УНДО та директиви УНДО. 23.6.1928 – 20.11.1928, 89 арк.
13. Ф.46. Волинське воєводське управління, м.Луцьк.
Оп.9
Спр.1096. Розпорядження МВС про створення сил безпеки під час виборів до Сейму. 17.02.1928 – 27.02.1928, 42 арк.
14. Ф.46. Волинське воєводське управління, м.Луцьк.
Оп.9
Спр.1324. Інформації слідчого управління воєводського управління державної поліції та повітових староств про діяльність товариства "Просвіта". 28.03.1929 – 01.06.1929, 38 арк.
15. Ф.46. Волинське воєводське управління, м.Луцьк.
Оп.9а
Спр.49. Листування з повітовими староствами про розшук осіб. 14.02.1923 – 23.04.1923, 191 арк.
16. Ф.46. Волинське воєводське управління м.Луцьк
Оп.9а.
Спр.104. Інформації воєводського коменданта державної поліції. Пропозиції, висновки для політичної секції Ради міністрів, 22.01.1925–15.01.1926, 60 арк.
17. Ф.46. Волинське воєводське управління, м.Луцьк.
Оп.9а
Спр.351. Доповідь про організацію та діяльність УСРП в Польщі, 12 арк.
18. Ф.216. Прокуратура Луцького окружного суду.
Оп.3
Спр.10. Ситуаційні звіти і рапорти воєводського управління і Камінь-Каширського повітового управління поліції. 16.02.1925 – 28.11.1925, 130 арк.

Державний архів Рівненської області
19. Ф.30. Рівненське повітове староство.
Оп.18
Спр.133. Рапорт начальника І-го району про відкриття українських шкіл і списки вчителів. 24.10.1921–10.12.1921, 23 арк.
20. Ф.30. Рівненське повітове староство
Оп.18.
Спр.863. Переписка з Волинським воєводським управлінням про діяльність українського націоналіста Оскілко та інших підозрюваних в діяльності, направленій проти Польської держави, 15.07.1924–14.05.1925, 189 арк.
21. Ф.30. Рівненське повітове староство
Оп.18
Спр.1143. Звіти округу державної поліції міста Варшави і Рівненського повітового управління державної поліції про суспільно-політичний стан на території Польщі за 1926 рік. 29.12.1926, 215 арк.
22. Ф.30. Рівненське повітове староство
Оп.18.
Спр.1144. Звіти і рапорти поліції про суспільно-політичний стан на території Польщі, 31.12.1926–20.06.1927, 106 арк.
23. Ф.30. Рівненське повітове староство
Оп.18.
Спр.1277. Статути, списки членів Української соціалістично-радикальної партії "Сельроб" і переписка з Волинським воєводським управлінням державної поліції про діяльність цієї партії на території повіту, 20.01.1927–10.02.1928, 234 арк.
24. Ф.33. Прокуратура Рівненського окружного суду
Оп.4.
Спр.6. Звіти Волинського воєводського управління про суспільно-політичний стан на території воєводства, 08.04.1924–24.06.1924, 339 арк.
25. Ф.33. Прокуратура Рівненського окружного суду
Оп.4.
Спр.21. Звіти і рапорти Волинського воєводського управління і командування першої бригади КОП та ін. про суспільно-політичний стан на території воєводства. 01.06.1926–29.12.1926, 576 арк.
26. Ф.33. Прокуратура Рівненського окружного суду
Оп.4.
Спр.22. Звіти і рапорти Волинського воєводського управління і командування першої бригади КОП та ін. про суспільно-політичний стан на території воєводства. 10.12.1926–27.04.1927, 371 арк.
27. Ф.33. Прокуратура Рівненського окружного суду
Оп.4.
Спр.25. Звіти і рапорти Волинського воєводського управління і командування першої бригади КОП та ін. про суспільно-політичний стан на території воєводства. Том 2. За 04.05.1927–12.07.1927, 328 арк.
28. Ф.33. Прокуратура Рівненського окружного суду
Оп.4.
Спр.29. Звіти і рапорти Волинського воєводського управління державної поліції та ін. про суспільно-політичну ситуацію на території воєводства, 04.05.1927–12.07.1927, 328 арк.
29. Ф.86. Рівненське повітове управління державної поліції.
Оп.3.
Спр.1223. Рапорти повітових управлінь державної поліції про громадський стан на території Волинського воєводства. 8.1.1929–1.1.1930, 285 арк.
30. Ф.86. Рівненське повітове управління державної поліції.
Оп.4
Спр.24. Програми і агітаційні листівки українських націоналістичних партій, розпорядження в дні виборів до сейму і сенату. 1922 р., 29 арк.
31. Ф.100. Здолбунівське повітове староство.
Оп.1.
Спр.748. Листування з Волинським воєводським управлінням поліції і постами поліції про діяльність націоналістичних партій Західної України, розшук і організацію нагляду над їх керівниками і активними членами. 18.5.1925–10.10.1928, 68 арк.
32. Ф.100. Здолбунівське повітове староство.
Оп.1.
Спр.751. Листування з Волинським воєводським управлінням і постерунками державної поліції про діяльність українських націоналістичних партій. 25.12.1925–24.12.1927, 124 арк.

ІІ. Опубліковані джерела
33. Боротьба за возз'єднання Західної України з Українською РСР. 1917-1939. Збірник документів та матеріалів / Упоряд. М.Г.Вавричин, Н.Ф.Врадій, Н.П.Гусєва та ін. – К., 1979. – 556 с.
34. Боротьба трудящих Волині за визволення з-під гніту панської Польщі і возз'єднання з Радянською Україною. 1921-1939. Збірник документів і матеріалів. – Ч. 1. 1921-1928 / Упоряд. Л.М.Буднікова, З.А.Горохова та ін. – Луцьк, 1957. – 270 с.
35. Історія українських політичних партій: Хрестоматія-посібник. Кінець ХІХ ст. – 1917 р. Ч.1 / Упоряд.: Б.І.Корольов, І.С.Михальський. – К., 2003. – 561 с.
36. За волю народну. Боротьба трудящих Ровенщини за соціальне і національне визволення та возз’єднання з Радянською Україною, 1921–1939. Документи і матеріали / Редколегія: О.Т.Бугайов (голов. ред.), М.О.Гарматюк, К.К.Ексузян та ін. – Львів, 1964. – 290 с.
37. Листи М.Грушевського до Е.Фариняка: Від 18 березня 1924 до 12 лютого 1927 / Публ. М.Антоновича // Укр. історик. – 1977. – № 3/4 (55/56). – С. 108–109.
38. Національні процеси в Україні: історія і сучасність. Документи і матеріали. Довідник. У 2 ч. / Упоряд.: О.І.Кресіна, В.Ф.Панібудьласка. – К., 1997. – Ч.2. – 704 с.
39. Павлюк І. Хрестоматія української легальної преси Волині, Полісся, Холмщини та Підляшшя 1917-1939, 1941-1944 рр. / Ігор Павлюк, Микола Мартинюк. – Луцьк, 2005. – 432 с.
40. Тисяча років української суспільно-політичної думки. У 9 т. – Т.VІІ (20-ті – 40-ві роки ХХ ст.) / Упоряд. Т.Гунчак, Р.Сольчаник. – К., 2001. – 440 с.
41. Українська суспільно-політична думка в ХХ столітті. Документи і матеріали / Упоряд. Т.Гунчак, Р.Сольчаник. – Т.ІІ. – Нью-Йорк, 1983. – 426 с.
42. Konstytucja Rzeczypospolitej z dnia 17 marca 1921 r. – Lwów-Warszawa: Atlas, 1926. – 26 s.
43. Regulamin obrad Sejmu uchwalony 16.02.1923 r., uzupelniony zgodnie z uchwalami Sejmu z dn. 11.X.1923, 30.XI.1923, 14.XI.1924 i 18.XII.1924 r. – Warszawa, 1925. – 58 s.
44. Rocznik statystyki Rzeczypospolitej Polskiej. 1927. – Warszawa, 1927. – 424 s.
45. Rocznik statystyki Rzeczypospolitej Polskiej. 1928. – Warszawa, 1928. – 436 s.
46. Sejm Rzeczypospolitej Polskiej (okres I). Sprawozdanie stenograficzne z 2 posiedzenia z dnia 1.12.1922 r. – Warszawa, 1922. – 16 ł.
47. Sejm Rzeczypospolitej Polskiej (okres I). Sprawozdanie stenograficzne z 3 posiedzenia z dnia 3.12.1922 r. – Warszawa, 1922. – 6 ł.
48. Sejm Rzeczypospolitej Polskiej (okres I). Sprawozdanie stenograficzne z 4 posiedzenia z dnia 14.12.1922 r. – Warszawa, 1922. – 16 ł.
49. Sejm Rzeczypospolitej Polskiej (okres I). Sprawozdanie stenograficzne z 11 posiedzenia z dnia 26.1.1923 r. – Warszawa, 1923. – 34 ł.
50. Sejm Rzeczypospolitej Polskiej (okres I). Sprawozdanie stenograficzne z 22 posiedzenia z dnia 9.3.1923 r. – Warszawa, 1923. – 70 ł.
51. Sejm Rzeczypospolitej Polskiej (okres I). Sprawozdanie stenograficzne z 25 posiedzenia z dnia 16.3.1923 r. – Warszawa, 1923. – 10 ł.
52. Sejm Rzeczypospolitej Polskiej (okres I). Sprawozdanie stenograficzne z 31 posiedzenia z dnia 24.3.1923 r. – Warszawa, 1923. – 60 ł.
53. Sejm Rzeczypospolitej Polskiej (okres I). Sprawozdanie stenograficzne z 32 posiedzenia z dnia 12.4.1923 r. – Warszawa, 1923. – 24 ł.
54. Sejm Rzeczypospolitej Polskiej (okres I). Sprawozdanie stenograficzne z 33 posiedzenia z dnia 17.4.1923 r. – Warszawa, 1923. – 50 ł.
55. Sejm Rzeczypospolitej Polskiej (okres I). Sprawozdanie stenograficzne z 35 posiedzenia z dnia 23.4.1923 r. – Warszawa, 1923. – 26 ł.
56. Sejm Rzeczypospolitej Polskiej (okres I). Sprawozdanie stenograficzne z 36 posiedzenia z dnia 27.4.1923 r. – Warszawa, 1923. – 54 ł.
57. Sejm Rzeczypospolitej Polskiej (okres I). Sprawozdanie stenograficzne z 37 posiedzenia z dnia 14.5.1923 r. – Warszawa, 1923. – 38 ł.
58. Sejm Rzeczypospolitej Polskiej (okres I). Sprawozdanie stenograficzne z 42 posiedzenia z dnia 2.6.1923 r. – Warszawa, 1923. – 100 ł.
59. Sejm Rzeczypospolitej Polskiej (okres I). Sprawozdanie stenograficzne z 49 posiedzenia z dnia 21.6.1923 r. – Warszawa, 1923. – 64 ł.
60. Sejm Rzeczypospolitej Polskiej (okres I). Sprawozdanie stenograficzne z 54 posiedzenia z dnia 23.6.1923 r. – Warszawa, 1923. – 70 ł.
61. Sejm Rzeczypospolitej Polskiej (okres I). Sprawozdanie stenograficzne z 67 posiedzenia z dnia 9.10.1923 r. – Warszawa, 1923. – 44 ł.
62. Sejm Rzeczypospolitej Polskiej (okres I). Sprawozdanie stenograficzne z 80 posiedzenia z dnia 20.11.1923 r. – Warszawa, 1923. – 54 ł.
63. Sejm Rzeczypospolitej Polskiej (okres I). Sprawozdanie stenograficzne z 82 posiedzenia z dnia 27.11.1923 r. – Warszawa, 1923. – 60 ł.
64. Sejm Rzeczypospolitej Polskiej (okres I). Sprawozdanie stenograficzne z 124 posiedzenia z dnia 5.6.1924 r. – Warszawa, 1924. – 76 ł.
65. Sejm Rzeczypospolitej Polskiej (okres I). Sprawozdanie stenograficzne z 146 posiedzenia z dnia 9.7.1924 r. – Warszawa, 1924. – 80 ł.
66. Sejm Rzeczypospolitej Polskiej (okres I). Sprawozdanie stenograficzne z 152 posiedzenia z dnia 17.7.1924 r. – Warszawa, 1924. – 58 ł.
67. Sejm Rzeczypospolitej Polskiej (okres I). Sprawozdanie stenograficzne z 168 posiedzenia z dnia 10.12.1924 r. – Warszawa, 1924. – 58 ł.
68. Sejm Rzeczypospolitej Polskiej (okres I). Sprawozdanie stenograficzne z 172 posiedzenia z dnia 18.12.1924 r. – Warszawa, 1924. – 52 ł.
69. Sejm Rzeczypospolitej Polskiej (okres I). Sprawozdanie stenograficzne z 178 posiedzenia z dnia 19.2.1925 r. – Warszawa, 1925. – 58 ł.
70. Sejm Rzeczypospolitej Polskiej (okres I). Sprawozdanie stenograficzne z 180 posiedzenia z dnia 25.2.1925 r. – Warszawa, 1925. – 46 ł.
71. Sejm Rzeczypospolitej Polskiej (okres I). Sprawozdanie stenograficzne z 209 posiedzenia z dnia 15.5.1925 r. – Warszawa, 1925. – 46 ł.
72. Sejm Rzeczypospolitej Polskiej (okres I). Sprawozdanie stenograficzne z 215 posiedzenia z dnia 9.6.1925 r. – Warszawa, 1925. – 68 ł.
73. Sejm Rzeczypospolitej Polskiej (okres I). Sprawozdanie stenograficzne z 221 posiedzenia z dnia 25.6.1925 r. – Warszawa, 1925. – 100 ł.
74. Sejm Rzeczypospolitej Polskiej (okres I). Sprawozdanie stenograficzne z 222 posiedzenia z dnia 26.6.1925 r. – Warszawa, 1925. – 68 ł.
75. Sejm Rzeczypospolitej Polskiej (okres I). Sprawozdanie stenograficzne z 237 posiedzenia z dnia 17.7.1925 r. – Warszawa, 1925. – 44 ł.
76. Sejm Rzeczypospolitej Polskiej (okres I). Sprawozdanie stenograficzne z 238 posiedzenia z dnia 18.7.1925 r. – Warszawa, 1925. – 40 ł.
77. Sejm Rzeczypospolitej Polskiej (okres I). Sprawozdanie stenograficzne z 239 posiedzenia z dnia 20.7.1925 r. – Warszawa, 1925. – 30 ł.
78. Sejm Rzeczypospolitej Polskiej (okres I). Sprawozdanie stenograficzne z 246 posiedzenia z dnia 28.11.1925 r. – Warszawa, 1925. – 60 ł.
79. Sejm Rzeczypospolitej Polskiej (okres I). Sprawozdanie stenograficzne z 255 posiedzenia z dnia 25.11.1925 r. – Warszawa, 1925. – 68 ł.
80. Sejm Rzeczypospolitej Polskiej (okres I). Sprawozdanie stenograficzne z 288 posiedzenia z dnia 25.6.1926 r. – Warszawa, 1926. – 128 ł.
81. Sejm Rzeczypospolitej Polskiej (okres I). Sprawozdanie stenograficzne z 298 posiedzenia z dnia 30.7.1926 r. – Warszawa, 1926. – 48 ł.
82. Sejm Rzeczypospolitej Polskiej (okres I). Sprawozdanie stenograficzne z 321 posiedzenia z dnia 9.2.1927 r. – Warszawa, 1927. – 132 ł.
83. Sejm Rzeczypospolitej Polskiej (okres I). Sprawozdanie stenograficzne z 338 posiedzenia z dnia 19.9.1927 r. – Warszawa, 1927. – 62 ł.
84. Sejm Rzeczypospolitej Polskiej (okres IІ). Sprawozdanie stenograficzne z 3 posiedzenia z dnia 29.3.1928 r. – Warszawa, 1928. – 16 ł.
85. Sejm Rzeczypospolitej Polskiej (okres IІ). Sprawozdanie stenograficzne z 12 posiedzenia z dnia 30.5.1928 r. – Warszawa, 1928. – 88 ł.
86. Sejm Rzeczypospolitej Polskiej (okres IІ). Sprawozdanie stenograficzne z 42 posiedzenia z dnia 31.1.1929 r. – Warszawa, 1929. – 102 ł.
87. Sprawozdanie z zycia mniejszości narodowych za II i III kwartal 1930 r. – Warszawa, 1930. – 182 s.
88. Sprawozdanie z zycia mniejszości narodowych za pazdziernik, listopad i grudzien 1929 r. – Warszawa, 1930. – 140 s.
89. Ukraine and Poland in documents. 1918-1922 / Edited by Taras Hunczak. – Part I. – New York–Paris–Sydney–Toronto, 1983. – 456 s.
90. Weinfeld I. Tablice statystyczne Polski. 1923 / Ignacy Weinfeld. – Warszawa-Bydgoszcz, 1923. – 110 s.
91. Wybory do ciał ustawodawczych w województwie Wołyńskiem w r. 1928. – Łuck, 1928. – 14 s.

ІІІ. Мемуаристика
92. До справи Сидора Твердохліба. Розповідь інж. Федора Яцури // Срібна сурма. Спогади й матеріали до діяння Української військової організації. Збірник І / Зібрав, упорядкував і зредагував Зиновій Книш. – Торонто, 1962. – 128 с.
93. Кедрин І. Життя – події – люди. Спомини і коментарі / Іван Кедрин. – Нью-Йорк: Червона Калина, 1976. – 724 с.
94. Макух І. На народній службі / Іван Макух. – Детройт, 1958. – 628 с.
95. Мартос Б. Оскілко й Болбочан (спогади) / Борис Мартос. – Мюнхен, 1958. – 62 с.
96. Теслюк М. У боротьбі за возз’єднання. Сторінки спогадів / М.М.Теслюк. – Львів, 1979. – 314 с.
97. Чернецький А. Спомини з мого життя / Антін Чернецький. – К., 2001. – 168 с.
98. Rataj M. Pamiętniki. 1918-1927: do druku przygot. Jan Dеbski / Мaciej Rataj. – Warszawa, 1965. – 488 s.
99. Singer B. Od Witosa do Slawka / Bernard Singer. – Paryż, 1962. – 398 s.

ІV. Періодичні видання
100. Боротьба. – 1928. – 22 січня.
101. Громада. – 1926. – №.4.
102. Громада. – 1926. – №17.
103. Громадський голос. – 1926. – 20 лютого.
104. Громадський голос – 1928. – 16 лютого.
105. Громадський голос – 1928. – 17 лютого.
106. Громадський голос. – 1928. – 7 квітня.
107. Громадський голос. – 1929. – 16 лютого.
108. Дзвін. – 1923. – Ч.23. – 4 серпня.
109. Дзвін. – 1924. – Ч.48. – 22 березня.
110. Дзвін. – 1924. – Ч.56. – 31 травня.
111. Дзвін. – 1926. – Ч.172. – 1 січня.
112. Дзвін. – 1926. – Ч.190. – 13 червня.
113. Дзвін. – 1926. – Ч.197. – 10 липня.
114. Дзвін. – 1926. – Ч.201. – 10 жовтня.
115. Дзвін. – 1926. – Ч.209. – 5 грудня.
116. Діло. – 1923. – 27 квітня.
117. Діло. – 1923. – 28 квітня.
118. Діло. – 1923. – 23 травня.
119. Діло. – 1925. – 15 липня.
120. Діло. – 1926. – 18 вересня.
121. Діло. – 1927. – 12 липня.
122. Діло. – 1928. – 28 березня.
123. Досвітня зоря. – 1923. – №1.
124. Досвітня зоря. – 1923. – №18.
125. Народній вістник. – 1927. – 9 червня.
126. Народній вістник. – 1927. – 22 грудня.
127. Наша правда. – 1924. – №48.
128. Наша правда. – 1928. – березень-серпень.
129. Наше життя. – 1922. – Ч.11.
130. Наше життя. – 1923. – №44.
131. Наше життя. – 1924. – №50.
132. Наше життя. – 1925. – №14-15.
133. Наше життя. – 1925. – №26.
134. Наше життя. – 1925. – №37.
135. Наше життя. – 1926. – №14-15.
136. Наше життя. – 1926. – 21 листопада.
137. Новий час. – 1932. – 25 травня.
138. Розбудова нації. – №1-2 (25-26). – січень-лютий 1930.
139. Свобода. – 1923. – 27 березня.
140. Свобода. – 1923. – 1 жовтня.
141. Свобода – 1925. – №1.
142. Свобода. – 1925. – 18 червня.
143. Свобода. – 1928. – №3.
144. Сель.-Роб. – Львів, 1927. – Ч.4.
145. Селянська доля. – 1923. – 18 вересня.
146. Українська громада. – 1927. – Ч.5.
147. Українська громада. – 1928. – 26 січня.
148. Українська громада. – 1928. – Ч.6.
149. Українська громада. – 1928. – Ч.38.
150. Українська нива. – 1927. – Ч.29.
151. Українське життя. – 1922. – №3.
152. Українське життя. – 1922. – №15.
153. Myśl narodowa. – №17. – 25 kwietnia, 1925.
154. Robotnik. – 1930. – 24 maja.
155. Sprawy Narodowościowe. – 1928. – №1.

V. Монографії, брошури, статті
156. Богодіст І. Революційна боротьба трудящих Західної України (1917–1939 рр.) / І.Богодіст. – Львів, 1948. – 51 с.
157. Бойко М. Бібліографія періодики Волині / Максим Бойко. – Блумінгтон, 1970. – 140 с.
158. Бортникова А. Діяльність Волинської групи парламентського представництва на рубежі 20-х–30-х років ХХ ст. / А.Бортникова // Волинь у новітній історії української державності. Збірник наукових праць. – Луцьк, 1999. – С.135–141.
159. Васюта І. Формування робітничо-селянського союзу в революційній боротьбі на Західній Україні, 1921–1939 / Іван Кирилович Васюта. – Львів, 1988. – 176 с.
160. Винниченко В. Відродження нації. Частина І / Володимир Винниченко. – К., 1990. – 350 с.
161. Візітів Ю. Пластовий рух на Волині в міжвоєнний період / Юлія Візітів. – Рівне, 2008. – 180 с.
162. Власовський І. Нарис історії Української Православної Церкви / Іван Власовський. – Т.4 (ХХ ст.). – Ч.2. – К., 1998. – 368 с.
163. Власюк О. Діяльність українського соціалістичного об'єднання "Селянський союз" у 1924–1930 рр. / Олег Власюк // Наукові записки Національного університету "Острозька академія": Історичні науки. – Острог, 2011. – Випуск 17. – С.149–162.
164. Власюк О. Західноукраїнські громадські об’єднання 1922–1927 рр.: спроби порозуміння та подолання розбіжностей / Олег Власюк // Наукові записки Національного університету "Острозька академія": Історичні науки. – Острог, 2010. – Випуск 16. – С.19–30.
165. Власюк О. Кримінальне переслідування українських послів польського сейму (1922–1927 рр.) / Олег Власюк // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". – №693. – Львів, 2011. – С.158–165.
166. Власюк О. "Східні креси" – під знаком польського орла / О.Власюк, В.Сидорук, В.Цятко. – Рівне, 2004. – 136 с.
167. Власюк О. Український посол польського сейму Марко Луцкевич / Олег Власюк // Слов’янський вісник: збірник наукових праць. Серія "Історичні та політичні науки" / Рівненський інститут слов’янознавства Київського славістичного університету. – Рівне, 2011. – Випуск 11. – С.9–12.
168. Гайбонюк В. Зародження та початок діяльності українських політичних партій на Волині (на прикладі діяльності УНДО та УСРП) [Електронний ресурс] / В.Гайбонюк, Я.Цецик // Матеріали V Буковинської Міжнар. іст.-краєзн. конф. / Чернівец. нац. ун-т ім. Ю. Федьковича. – Чернівці, 2006. – Т. 2. Всесвітня історія. Спеціальні історичні дисципліни. Політологія. Міжнародні відносини. – Режим доступу до статті: http://istvolyn.info/index.php?option= com_content&task=view&id=374&Itemid=25.
169. Галушко Є. Нариси історії ідеологічної та організаційної діяльності КПЗУ в 1919-1928 рр. / Євген Максимович Галушко. – Львів, 1965. – 260 с.
170. Герасименко М. Боротьба трудящих Західної України за возз’єднання з Радянською Україною (1921–1939 рр.) / М.П.Герасименко, Б.К.Дудикевич; Ф.П.Шевченко (ред.). – К., 1955. – 242 с.
171. Гон М. Між лояльністю і угодовством: українські проурядові політичні партії Західної України (1920–1930 рр.) / Максим Гон // Polska i jej wschodni sąsiedzi. T.6. – Rzeszów, 2005. – S.31–40.
172. Гон М. Особливості міжетнічної взаємодії в контексті політичних процесів на західноукраїнських землях в міжвоєнний період / Максим Гон. – Рівне, 2006. – 432 с.
173. Гон М. Українська народна партія В.Оскілка: пошуки союзника / Максим Гон // Проблеми історії України: факти, судження, пошуки. Міжвід. зб. наук. праць. – Київ: Інститут історії України НАНУ, 2003. – Вип.8. – С.321–330.
174. Грицак Я. Нарис історії України. Формування модерної української нації ХІХ–ХХ ст. / Ярослав Грицак. – К., 2000. – 360 с.
175. Грещук В. Ян Бодуен де Куртене в обороні прав української мови / Василь Грещук // Warszawskie zeszyty ukrainoznawcze. Т.21–22. – Warszawa, 2006. – S.119–128.
176. Гунчак Т. Україна: перша половина ХХ століття. Нариси політичної історії / Тарас Гунчак. – Київ, 1993. – 288 с.
177. Дарованець О. Організаційні початки УВО та формування її структури (1920–1922) / Олександр Дарованець // Український визвольний рух. – Львів, 2007. – Зб. 11. – C.5–60.
178. Дарованець О. Самійло Підгірський – кандидат в члени Української Головної Визвольної Ради / Олександр Дарованець // Український визвольний рух. – Львів, 2005. – Зб. 5. – С.183–191.
179. Дем’янчук Г. Михайло Черкавський – просвітянський діяч, публіцист / Григорій Дем’янчук // Діячі науки і мистецтва рідного краю у розвитку української національної культури. – Рівне, 1998. – С.27–30.
180. Долганов П. Захисна експансія: економічний націоналізм у діяльності українських політичних партій Західної України в міжвоєнний період / Петро Долганов // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії. Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. – Рівне, 2008. – Вип. 12. – С. 57–62.
181. Долганов П. Український економічний націоналізм на західноукраїнських землях: 1919–1939 рр.: автореф. дис. ... канд. іст. наук: 07.00.01 / Долганов Петро Сергійович. – Луцьк, 2010. – 20 с.
182. Жерноклеєв О. Володимир Темницький. Сторінки політичної біографії / О.С.Жерноклеєв, І.Я.Райківський // Український історичний журнал. – 2004. – №6. – С.68–83.
183. Заболотний І. Нескорена Волинь. Нарис з історії революційного руху на Волині 1917−1939 / І.Заболотний. – Львів, 1964. – 204 с.
184. Зайцев О. Вибори 1922 року у Західній Україні / О.Зайцев // Україна модерна. – 1999. – Ч. 2–3. – С.194–205.
185. Зайцев О. Політичні партії Західної України у парламентських виборах 1928 р. / О.Зайцев // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. – Львів, 1995. – Вип.2. – С.172–186.
186. Зайцев О. Представники українських політичних партій Західної України в парламенті Польщі (1922–1939 рр.) / О.Ю.Зайцев // Український історичний журнал. – 1993. – №1. – С.72–84.
187. Зайцев О. Українська народна трудова партія (1919–1925) / О.Зайцев // Україна модерна. – 2002. – Ч.7. – С.69–90.
188. Зашкільняк Л. Історія Польщі та українсько-польських відносин у відображенні сучасної української історіографії (90-ті роки ХХ ст.) / Леонід Зашкільняк // Polska – Niemcy – Ukraina w Europie. Narodowe identyfikacje i europejskie integracje w przededniu XXI wieku. – Rzeszów, 2000. – S.99–128.
189. Зашкільняк Л., Крикун М. Історія Польщі: від найдавніших часів до наших днів / Леонід Зашкільняк, Микола Крикун. – Львів, 2002. – 752 с.
190. Зашкільняк Л. Україна і Польща у ХХ ст.: від конфліктів до порозуміння / Леонід Зашкільняк // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. – Львів, 2008. – Вип.17. – С.3–18.
191. Зашкільняк Л. Українсько-польські стосунки у ХХ ст.: Історіографічні аспекти / Леонід Зашкільняк // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. – Львів, 2005. – Вип.13. – С.3–22.
192. Зашкільняк Л. Українсько-польські стосунки у ХХ ст.: традиції та сучасність / Леонід Зашкільняк // Проблеми слов’янознавства. Міжвідомчий науковий збірник. – Львів, 1996. – Вип.49. – С.71–76.
193. Книш З. На повні вітрила! (Українська Військова Організація в 1924–1926 роках) / Зиновій Книш. – Торонто, 1970. – 424 с.
194. Коваль Р. Трагедія отамана Волинця / Роман Коваль, Костянтин Завальнюк. – К., 2002. – 200 с.
195. Козира В. Політика Міністерства внутрішніх справ Польської республіки щодо східних кресів у 1918–1926 рр. / В.Козира // Ucrainica Polonica. – Вип.ІІ. – К.; Житомир, 2008. – С.20–42.
196. Комар В. Українське питання в політиці урядів Польщі (1926–1939) / В.Комар // Український історичний журнал. – 2001. – №5. – С.120–128.
197. Кондратюк О. Аграрне питання в програмах та діяльності українських політичних партій Західної України 1919–1939 рр.: автореф. дис. … канд. іст. наук: 07.00.01 / Олена Кондратюк. – Львів, 1997. – 18 с.
198. Корнат М. Прометеїзм – польська візія перебудови Східної Європи (1921–1939) / Марек Корнат // Україна модерна. – 2010. – Число 6. – К., 2010. – С.131–148.
199. Корнійчук А. Становище трудящого селянства західних областей України під владою панської Польщі (1920–1939 рр.) / А.Я.Корнійчук; Відп. ред. В.В.Бондаренко. – К., 1957. – 71 с.
200. Крамар Ю. Основні засади національної політики "санації" на Волині у міжвоєнний період / Юрій Крамар // Наукові записки Нац. ун-ту "Острозька академія". Історичні науки. – Вип.3. – Острог, 2003. – С.204–211.
201. Крамар Ю. Політика державної асиміляції на Волині (1928–1938 рр.): автореф. дис. … канд. іст. наук: 07.00.02 / Юрій Крамар. – Львів, 1998. – 18 с.
202. Кугутяк М. Галичина: сторінки історії. Нарис суспільно-політичного руху (ХІХ ст. – 1939 р.) / М.Кугутяк. – Івано-Франківськ, 1993. – 200 с.
203. Кугутяк М. Історія української націонал-демократії (1918–1929). Т. 1. / Микола Кугутяк. – К.; Івано-Франківськ, 2002. – 536 с.
204. Кульчицький С. Україна між двома війнами (1921–1939) / Станіслав Кульчицький // Україна крізь віки. У 15 т. – Т.11. – К., 1999. – 336 с.
205. Купчик О. Таємна діяльність Закордонного відділу ЦК КП(б)У на території Волині (початок 1920-х років) / О.Купчик // Українська полоністика. – Випуск 1. – Житомир, 2004. – С.66–72.
206. Кучер В. Західна Україна. Боротьба за соборність українських земель (1923–1939) / В.Кучер, В.Павленко // Київська старовина. – 1999. – №1. – С.78-90.
207. Кучерепа М. Волинь у виборах до парламентів Другої Речі Посполитої / Микола Кучерепа // Наукові записки Нац. ун-ту "Острозька академія". Історичні науки. – Вип.3. – Острог, 2003. – С.169–176.
208. Кучерепа М. Зародження та діяльність на Волині українських політичних партій та громадських організацій / Микола Кучерепа // Збірник навчально-методичних матеріалів та наукових статей історичного факультету ВДУ ім.Лесі Українки. – №1. – Луцьк, 1995. – С.67–75.
209. Кучерепа М. Український політикум Волині 1921–1939 років: спроба узагальнення / Микола Кучерепа // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. – Вип. 17: Українсько-польсько-білоруське сусідство: ХХ століття / НАН України, Інститут українознавства ім. І.Крип'якевича; голова редколегії Ярослав Ісаєвич, упорядники Микола Литвин, Василь Футала. – Львів, 2008. – С.239–248.
210. Кучерепа М. Волинь у міжвоєнний період (1921–1939 рр.) / М.М.Кучерепа, В.Г.Дмитрук, В.І.Прокопчук. – Луцьк, 1994. – 60 с.
211. Макарчук С. Этносоциальное развитие и национальные отношения на западноукраинских землях в период империализма / Степан Арсеньевич Макарчук. – Львів, 1983. – 256 с.
212. Мартинюк Я. Особливості проведення виборів до органів місцевого самоврядування на Волині у міжвоєнний період (1921–1939) / Ярослава Мартинюк // Наукові записки Нац. ун-ту "Острозька академія". Історичні науки. – Вип.3. – Острог, 2003. – С.128–134.
213. Мартинюк Я. Становлення та діяльність органів місцевого самоврядування на Волині у міжвоєнний період (1919–1939): автореф. дис. … канд. іст. наук: 07.00.01 / Ярослава Мартинюк. – Львів, 2001. – 20 с.
214. Мартинюк Я. Становлення та організаційна структура органів міського самоврядування на Волині у міжвоєнний період (1919–1939) / Ярослава Мартинюк // 1939 рік в історичній долі України і українців. Матеріали міжнародної конференції. – Львів, 2001. – С.50–57.
215. Місько В. Політика Польщі щодо ліворадикального руху в Західній Україні (1918–1939 рр.): автореф. дис. … канд. іст. наук: 07.00.01 / Володимир Місько. – Тернопіль, 2011. – 20 с.
216. Місько В. Діяльність міжнародної організації допомоги революціонерам у Західній Україні (1922–1938 рр.) / Володимир Місько // Вісник Черкаського університету. Серія: Історичні науки. – 2010. – Вип.192. – С.78–84.
217. Мірчук П. Нарис історії ОУН / Петро Мірчук. – Т.1. – Мюнхен; Лондон; Нью-Йорк, 1968. – 640 с.
218. Міщук М. Національно-державна платформа Української соціалістично-радикальної партії (1926–1939 рр.) / Мар’яна Міщук // Нова парадигма. – 2005. – №42. – С.145–160.
219. Міщук М. Передвиборчі кампанії та парламентська діяльність Української радикальної партії – Української соціалістично-радикальної партії (1922–1938 рр.) / Мар’яна Міщук // Грані. – 2007. – №1(51). – С.96–103.
220. Міщук М. Українська радикальна партія – Українська соціалістично-радикальна партія: ідеологія, організація, політика (1918–1939 рр.): автореф. дис. … канд. політ. наук: 23.00.02 / Мар’яна Міщук. – Київ, 2007. – 20 с.
221. Наленч Д. Юзеф Пилсудский – легенды и факты / Дарья Наленч, Томаш Наленч / Пер. с пол. – М., 1990. – 398 с.
222. Нариси історії Волинської обл