УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛ-КОМУНІЗМ: ВИТОКИ, СУТНІСТЬ, ЕВОЛЮЦІЯ

Краткое описание

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

На правах рукопису
Кам’янська Анна Вікторівна

УДК 329.17’15 (477)

УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛ-КОМУНІЗМ: ВИТОКИ, СУТНІСТЬ, ЕВОЛЮЦІЯ

23.00.01 – теорія та історія політичної науки

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата політичних наук

Науковий керівник
доктор політичних наук, професор
Салтовський Олександр Іванович

Київ-2008

ЗМІСТ

ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ВИТОКИ УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛ-КОМУНІЗМУ 9
РОЗДІЛ 2. АКСІОЛОГІЧНІ ОРІЄНТАЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛ-КОМУНІЗМУ 20-30-Х РОКІВ ХХ СТОЛІТТЯ 58
РОЗДІЛ 3. ІДЕЙНА ЕВОЛЮЦІЯ УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛ-КОМУНІЗМУ 140

ВИСНОВКИ 192
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 196

ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Основою розвитку України як сучасної незалежної демократичної держави є національна консолідованість українського суспільства. Вироблення загальнооб’єднуючої гуманістичної за змістом української національної ідеї вимагає оволодіння багатогранною інтелектуальною спадщиною минулих поколінь та аналізу їх політичної практики при одночасній зорієнтованості на ствердження демократичної культури, що сприятиме усвідомленню необхідності критичного ставлення до різних радикальних ідеологій, зокрема комунізму та окремих варіантів прояву націоналізму.
В українській політичній думці пошук ідеального устрою, котрий забезпечив би оптимальний розвиток як всього суспільства, так і окремої особистості, знаходив вираз у двох основних ідеях: соціальної справедливості та національної рівноправності, що значним чином зумовило специфіку процесу українського державотворення.
У цьому аспекті цікавим феноменом постає український націонал-комунізм як явище, що синтезувало в собі ідеї соціальної та національної справедливості. При цьому слід зазначити, що велика кількість праць представників цього напряму не увійшла до наукового обігу. В минулому теоретичні розробки та публіцистичні статті провідників українського націонал-комунізму вилучалися і знищувалися, а обговорення проблеми націонал-комунізму в Україні за радянських часів суворо заборонялось.
Незважаючи на збільшення останнім часом кількості публікацій за цією тематикою, багато питань залишаються невисвітленими. При цьому власне політологічних досліджень українського націонал-комунізму недостатньо, більшість існуючих наукових праць можна віднести до досліджень з політичної історії. Протягом останніх років у зв’язку з розсекреченням архівних матеріалів, виданням творів представників українського націонал-комунізму, що раніше не публікувалися, а знаходилися в архівах, з’явились нові відомості, які потребують ґрунтовного осмислення.
Таким чином, стан дослідженості ідеологічних засад українського націонал-комунізму, його світоглядно-теоретичних конструкцій та етапів еволюції слід визнати недостатнім і таким, що залишає простір для подальших пошуків. Актуальність зазначених проблем обумовила вибір теми дисертаційного дослідження, його мету та задачі.
Зв’язок роботи з науковими програмами, темами, планами. Дисертаційне дослідження є складовою комплексної наукової програми Київського національного університету імені Тараса Шевченка „Наукові проблеми державотворення України” та науково-дослідницької теми філософського факультету 01БФ041-1 „Філософська і політологічна освіта в Україні на перетині тисячоліть”.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є з’ясування змісту та визначальних ознак українського націонал-комунізму, витоків націонал-комуністичних ідей в Україні, встановлення відмінностей світоглядно-теоретичних конструкцій українського націонал-комунізму на різних історичних етапах його становлення й розвитку.
Для досягнення мети були визначені наступні задачі дисертаційного дослідження:
 дослідити витоки ідей українського націонал-комунізму та причини їх подальшого розвитку;
 розкрити теоретичні засади націонал-комунізму як ідейно-політичної течії в сучасній політичній науці;
 визначити аксіологічні орієнтації українських націонал-комуністів;
 з’ясувати співвідношення понять „український націонал-соціалізм”, „український націонал-більшовизм”, „український націонал-комунізм”;
 виявити особливості ідейної еволюції українського націонал-комунізму на різних етапах його розвитку.
Об’єктом дисертаційного дослідження є історія української політичної думки ХХ століття.
Предметом дисертаційного дослідження є український націонал-комунізм як ідейно-політична течія.
Методи дослідження. Дисертаційну роботу виконано на засадах комплексного підходу до застосування методів дослідження. Зокрема, було використано такі методи: системний, що дав можливість розглянути формування ідейних засад українського націонал-комунізму та їх еволюцію як цілісний процес; компаративістський, що забезпечив вивчення якісних змін цього політичного напряму на різних етапах його розвитку; антропологічний, який дозволив проаналізувати світоглядні мотивації представників українського націонал-комунізму, дослідити вирішальні чинники формування їх ціннісних орієнтацій на різних історичних етапах; аналізу документів, на основі якого було опрацьовано роботи очільників українських соціалістичних та комуністичних сил, опубліковані спогади учасників українського національно-визвольного руху, архівні документи.
У дослідженні застосовувались окремі історичні методи: історичних аналогій, який дав можливість співвіднести явище українського націонал-комунізму з відомими варіантами поєднання ідеологій націоналізму та соціалізму у різних країнах та виявити його специфічні риси; проблемно-хронологічний, що дозволив визначити хронологічні межі явища українського націонал-комунізму; періодизації, за допомогою якого було виявлено якісно відмінні етапи розвитку українського націонал-комунізму; конкретного аналізу, на основі якого дослідження ідейних засад українського націонал-комунізму здійснювалося з врахуванням історичних умов його розвитку.
Наукова новизна отриманих результатів полягає як у постановці наукової проблеми, так і у способі та результатах її розв’язання. Вперше здійснено політологічний аналіз українського націонал-комунізму, проведено комплексне дослідження сутності цього феномена, його витоків та еволюції.
У дисертаційній роботі відображені теоретичні результати, які відзначаються науковою новизною і характеризують особистий внесок автора, зокрема:
1. Вперше обґрунтовано непридатність застосування критеріїв визначення націонал-комунізму як ідеології панівних народів для аналізу цього явища в умовах пригноблених націй, доведено необхідність врахування особливостей формування та сутнісних відмінностей українського різновиду націонал-комунізму як такого, що розвивався на противагу іншому типу синтезу націоналізму та комунізму — російському великодержавницькому.
2. Уточнено зміст і сформульовано авторське визначення поняття „український націонал-комунізм” з огляду на необхідність удосконалення існуючих підходів до з’ясування сутності явища українського націонал-комунізму, що базуються на традиційному виокремленні його напрямів. Український націонал-комунізм – самостійний напрям вітчизняної політичної думки, представники якого, спираючись на комуністичну ідеологію, виступали за власний шлях побудови Україною соціалізму, що уможливив би реалізацію її національного інтересу (тобто життєво важливих інтересів держави і суспільства: територіальної цілісності, економічного розвитку, культурних цінностей і т.д.)
3. Поглиблено аналіз ідейних витоків українського націонал-комунізму. Встановлено, що цей політичний напрям був певним ідейним наступником драгоманівства, продовженням традиції „суверенного марксизму” перших українських політичних організацій, а частково – наслідком російського більшовицького впливу. На підставі висновку про недоцільність ототожнення українського націонал-комунізму та українського більшовизму представлено авторське трактування організаційного складу націонал-комуністичної течії в Україні.
4. Уточнено зміст ідейних засад українського націонал-комунізму. Встановлено, що попри відсутність організаційної та тактичної єдності українського націонал-комунізму в 20-30-х рр. ХХ ст., його основні світоглядні орієнтації були спільними: представники цього напряму вважали соціальне та національне визволення взаємозалежними рівнозначними завданнями та доводили можливість власного українського шляху до побудови соціалізму, орієнтуючись на українське селянство, робітництво та інтелігенцію як на свою соціальну основу.
5. Сформульована авторська періодизація еволюції українського націонал-комунізму: 1) 1895–1919 рр. – формування ідейних засад українського націонал-комунізму; 2) 1919-1933 рр. – остаточне оформлення націонал-комунізму у програмних роботах більшовиків С. Мазлаха та В. Шахрая та небільшовицьких політичних сил – Української комуністичної партії (боротьбистів) (УКП(б)) й Української комуністичної партії (УКП), діяльність „національної опозиції” в Комуністичній партії (більшовиків) України (КП(б)У) в умовах монопартійності, утворення та розкол Комуністичної партії Західної України (КПЗУ), персональні виступи націонал-комуністів, функціонування закордонних груп українських комуністів; 3) 1960-1970 рр. – розвиток націонал-комунізму в рамках українського дисидентського руху; 4) 1989-1991 рр. – український суверен-комунізм.
6. Виявлено нові аспекти у відмінностях ідейно-теоретичних конструкцій українського націонал-комунізму на різних етапах його розвитку; доведено, що представники цього напряму політичної думки в 60-х-70-х і 90-х рр. ХХ ст. у своїй діяльності спиралися на творчі та практично-політичні здобутки очільників українського націонал-комунізму 20-30-х рр. ХХ ст.; обґрунтовано, що спадковість між поглядами і політикою різних поколінь націонал-комуністів постійно переривалася, кожен наступний вияв націонал-комунізму ставав не продовженням попереднього, а був або протестом проти посилення національного утиску після періоду незначної лібералізації (дисидентство у 1960-х рр.), або відповіддю на загрозу відродження і посилення тоталітарного режиму (виступ українських суверен-комуністів проти гекачепістів у 1990-х рр.).
Практичне значення результатів дослідження. Отримані результати можуть використовуватись для розробки лекційних курсів з історії політичної думки України, історії України, слугувати підґрунтям для подальших досліджень з цієї проблематики.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження обговорювались на засіданнях кафедри політичних наук Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доповідалися на таких науково-практичних конференціях: Міжнародна наукова конференція „Дні науки філософського факультету – 2005” (Київ, 2005), ІІ Міжнародна науково-практична конференція „Науковий потенціал світу – 2005” (Дніпропетровськ, 2005), Міжнародна наукова конференція: „Дні науки філософського факультету – 2006” (Київ, 2006), V Міжнародна науково-практична конференція „Динаміка наукових досліджень – 2006” (Дніпропетровськ, 2006), Міжнародна наукова конференція „Дні науки філософського факультету – 2007” (Київ, 2007).
Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковані у 9 роботах загальним обсягом 3,27 д. а., в тому числі 4 у наукових фахових виданнях загальним обсягом 2,6 д. а., 5 в інших виданнях загальним обсягом 0,67 д.а.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації здійснене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у з’ясуванні змісту й визначальних ознак українського націонал-комунізму, уточненні витоків націонал-комуністичних ідей в Україні, встановленні відмінностей світоглядно-теоретичних конструкцій українського націонал-комунізму на різних історичних етапах його становлення й розвитку.
Український різновид націонал-комунізму розвивався в умовах соціального та національного гніту, відсутності політичного оформлення нації, отже як націонал-комунізм захисного типу. Цей політичний напрям був ідейним наступником драгоманівства, продовженням традиції „суверенного марксизму” перших українських політичних організацій, а частково – наслідком російського більшовицького впливу, який спочатку спричинив формування більшовизму в Україні, але своєю практичною спрямованістю призвів до зміни українськими більшовиками політичних пріоритетів.
В результаті проведеного дослідження було виявлено необхідність перегляду класичного підходу до визначення сил українського націонал-комуністичного напряму, який базується на його ототожненні з українським більшовизмом. На підставі висновку про те, що марксизм-ленінізм вплинув на процес формування поглядів всіх представників комуністичної течії в Україні, але не став ідеологією Української Комуністичної партії (боротьбистів) та Української Комуністичної партії, доведено доцільність розгляду українського націонал-більшовизму як однієї з складових частин українського націонал-комунізму. Такий підхід дозволяє об’єктивно аналізувати процес становлення цього напряму вітчизняної політичної думки, сприяє усвідомленню відмінностей між явищами українського та російського націонал-більшовизму.
У 20-30-х рр. ХХ ст. український націонал-комунізм представляли: 1) окремі українські більшовики у складі РСДРП(б), а згодом новоствореної КП(б)У; 2) Українська комуністична партія (боротьбистів); 3) Українська комуністична партія; 3) „українська опозиція” в КП(б)У в умовах монопартійності; 4) Комуністична партія Західної України, Закордонна група українських комуністів на чолі з В. Винниченком, інші організаційно самостійні групи українських комуністів, що діяли на території здебільшого європейських країн, а іноді навіть входили як підсекції до складу їх компартій (Австрія, Німеччина).
Слід також зауважити, що попри відсутність організаційної та тактичної єдності українського націонал-комунізму в 20-30-х рр. ХХ ст., його основні ідейні засади були спільними. Представники цього напряму вважали соціальне та національне визволення взаємозалежними рівнозначними завданнями та обґрунтовували можливість власного українського шляху до побудови соціалізму. До проблем національної політики вони відносили питання політичного суверенітету УРСР, державного будівництва, територіальної цілісності, економічної незалежності та культурно-освітні. При цьому українські націонал-комуністи звертали увагу на необхідність адаптації марксистської теорії до специфічної соціальної структури українського суспільства, орієнтуючись на українське селянство, робітництво та інтелігенцію.
Отриманий в ході дослідження висновок про спільність основних засад українських націонал-комуністичних сил 20-30-х рр. ХХ ст. дозволяє стверджувати, що недоцільним є популярний підхід до визначення цього напряму як низки персональних виступів, які стали підґрунтям для розвитку таких течій націонал-комунізму, як „волобуєвизм”, „шумськизм”, „хвильовизм”, „скрипниківщина”, „яворщина” та ін. Його наслідком є невиправдане розмежування політичних, економічних, національно-культурних вимог українських націонал-комуністів.
Поразка ідеологів цього напряму в 30-х рр. ХХ ст. не поклала кінець українському націонал-комунізму. Тиск з боку радянської влади спричиняв постійне посилення серед українських комуністів національних інтересів.
Відродження українського націонал-комунізму у 60-70-х рр. ХХ ст. було зумовлене, зокрема, посиленням національного тиску після тимчасової відносної лібералізації, усвідомленням частиною українського суспільства факту ігнорування питань задоволення національних потреб українців.
Українська Робітничо-Селянська Спілка на чолі з Л. Лук'яненком, С. Караванський, М. Брайчевський, І. Дзюба, В. Чорновіл підкреслювали важливість правильного вирішення національного питання для побудови соціалізму, виступаючи за перегляд національної політики в СРСР та використовуючи в якості теоретичної основи своїх вимог марксизм або марксизм-ленінізм.
На відміну від окремих представників націонал-комунізму 20-30-х рр., більшість шістдесятників не дозволяли собі прямо виступати за вихід України з СРСР, але вказували на необхідність врахування такого варіанту у політиці центру відносно України, фактично використовуючи можливість такого розвитку подій в якості аргументу для лібералізації режиму. У своїй діяльності вони орієнтувалися на документи українського націонал-комунізму 20-30-х рр. ХХ ст., хоча відрізнялись демократизмом своїх поглядів та гуманістичною спрямованістю. Так само як і їх попередники, національне питання вони розглядали як багатоаспектне, тобто таке, що охоплює економічну, культурну, освітню сфери життя суспільства, тісно пов’язане з питаннями державного будівництва.
Суверен-комунізм 90-х рр. став відповіддю на загрозу відродження і посилення тоталітарного режиму. Український суверен-комунізм 90-х рр. не можна розглядати як однопорядкове явище з націонал-комунізмом 20-30-х та 60-70-х років. Хоча його представники насправді повторювали національні ініціативи українських націонал-комуністів 20-х рр., проте, враховуючи той факт, що перехід їх на платформу націонал-комунізму був викликаний кризою комуністичної ідеології в СРСР, адекватною оцінкою політичної ситуації, що склалася, більшість з них можна визначити комуністами лише з огляду на партійну приналежність. До особливостей українських суверен-комуністів можна віднести відсутність ідеологічних ілюзій та реалістичний прагматизм, в чому полягала їх істотна відмінність від представників українського націонал-комунізму 20-30-х рр. – відданих комуністичній ідеї революціонерів, перехід яких на націонал-комуністичні позиції був зумовлений усвідомленням різниці між теоретичною та практичною політикою російських більшовиків стосовно України.
Протягом майже сторіччя саме український націонал-комунізм був формою національно-визвольної боротьби в умовах соціалістичної країни, таким чином з 20-х до 90-х рр. ХХ ст. він розвивався саме як „захисний” націонал-комунізм на противагу агресивному російському комуністичному націоналізму.
Відсутність сил націонал-комуністичного спрямування, принаймні відсутність їх активної участі у політичному житті України з початку 90-х рр. минулого століття, можна пояснити тим, що після розпаду СРСР та реалізації однієї з цілей українського націонал-комунізму – ствердження України як незалежної суверенної держави – було знято потребу саме у національно-визвольній складовій цього політичного напряму. А оскільки український націонал-комунізм розвивався за моделлю захисного націонал-комунізму, зміни середовища його розвитку: усамостійнення держави, демократизація політичного життя, багатопартійність та ін. висунули перед ним вимоги адаптації до сучасних умов суспільно-політичного життя у світі. Наслідком став перехід більшості представників цього напряму на позиції соціал-демократії та, в окремих випадках, – націоналізму.
З огляду на необхідність удосконалення існуючих підходів до з’ясування сутності явища українського націонал-комунізму, врахування особливостей його ідейно-теоретичних конструкцій на різних етапах розвитку, поняття „український націонал-комунізм” запропоновано визначити як самостійний напрям вітчизняної політичної думки, представники якого, спираючись на комуністичну ідеологію, виступали за власний шлях побудови Україною соціалізму, що уможливив би реалізацію її національного інтересу (тобто життєво важливих інтересів держави і суспільства: територіальної цілісності, економічного розвитку, культурних цінностей і т.д.).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Андерсон Б. Уявлені спільноти : Міркування щодо походження і поширення націоналізму / Бенедикт Андерсен ; пер. з англ. В.Морозов. – [2-ге перероб. вид.]. – К. : Критика, 2001. – 271 с.
2. Антоненко В. Г. Нацизм / В. Г. Антоненко // Політологічний енциклопедичний словник / [упоряд. В. П. Горбатенко] ; за ред. Ю. С. Шемшученка, В. Д. Бабкіна, В. П. Горбатенка. – [2-ге вид., доп. і перероб.] – К. : Ґенеза, 2004. – 736 с. – С. 383-384.
3. Апель К.-О. Дискурсивна етика як політична етика відповідальності у ситуації сучасного світу / Карл-Отто Апель // Єрмоленко А. М. Комунікативна практична філософія: [підручник для студ. вищ. навч. закл.]. – К : Лібра, 1999. – С. 395-412.
4. Арон Р. Демократия и тоталитаризм / Реймон Арон; пер. с. фр. – М.: Текст, 1993. – 303 с.
5. Арон Р. Мнимый марксизм / Реймон Арон ; [пер. с. фр. И. А. Гобозова, ред. В. П. Гайдамака]. – М. : Прогресс, 1993. – 382 с.
6. Багряний І. Вибрані твори: [в 2-х т.] / Іван Багряний ; [упоряд. О. Коновал, О. Шугай ; ред., передм. О. Шугай]. – К. : Юніверс. – Т.1. – 2006. – 584 с.
7. Багряний І. Публіцистика : Доп., ст., памфлети, рефлексії, есе / Іван Багряний ; [упоряд. О. Коновал; передм. І. Дзюби ; післям. Г. Костюка]. – [2-ге вид.]. – К. : Смолоскип, 2006. – 856 с.
8. Бадзьо Ю. Право жити : Україна в складі СРСР, людина в системі тоталітарного соціалізму / Юрій Бадзьо. – К. : Таксон, 1996. – 400 с.
9. Бандера С. Українська національна революція, а не тільки протирежимний резистанс [Електронний ресурс] / Степан Бандера. – Режим доступу до статті : http://www.ukrstor.com/ukrstor/unr.html.
10. Бачинський Ю. Большевицька революція і українці. Критичні замітки / Юліан Бачинський. – [2-ге доп. вид].– Берлін, 1928. – 135 с.
11. Бачинський Ю. О. Україна irredenta / Юліан Бачинський. – К. : Основні цінності, 2003. – 171 с.
12. Бегей І. Юліан Бачинський : соціал-демократ і державник / Ігор Бегей. – К. : Основні цінності, 2001. – 254 с.
13. Бойченко І. В. Філософія історії : підруч. [для студ. вищ. навч. закл.] / І. В. Бойченко. – К.: Т-во „Знання”, КОО, 2000. – 723 с. – (Серія „Вища освіта ХХІ століття”).
14. Брайчевський М. Ю. Приєднання чи возз’єднання? / М. Ю. Брайчевський. – Б.М.: Студіюм, 1972. – 53 с.
15. Будзиновський В. Держава і руське мужицтво : промова В. Будзиновського виголошена в палаті послів Держ. Ради / В. Будзиновський. – Чернівці : З друк. Тов. „Руска Рада”, 1908. – 24 с.
16. Верменич Я. Національна реформа 20-30-х років в Україні : підсумки, політичні наслідки, уроки / Я. Верменич // Проблеми історії України: факти, судження, пошуки. - Київ: Інститут історії України НАН України, 2004. – № 11. – С. 210-224.
17. Верменич Я. В. Здійснення українізації у 20-30-х роках: політичні і культурні аспекти проблеми : автореф. дис. канд. іст. наук : спец. 07.00.01 / Я. В. Верменич. — К., 1993. — 24 с.
18. Винниченко В. Вибрані твори / Володимир Винниченко; [передм. А. Гуляка]. – К.: Сакцент Плюс, 2005. – 256 с.
19. Винниченко В. Відродження нації : в 3-х т. / Володимир Винниченко. – Репринт. відтворення вид. 1920 р. — К. : Політвидав України, 1990.— (Бібліотека репринтних видань). Ч. 1. — 1990. — 348 с. — Вих. дан. ориг. : К. ; Відень, 1920.
20. Винниченко В. Відродження нації : (Історія укр. революції [марець 1917 р. – грудень 1919 р.]) / Володимир Винниченко. — Репринт. відтворення вид. 1920 р. — К.: Політвидав України, 1990–(Бібліотека репринтних видань). Ч. 2. — 1990. — 328 с. — Вих. дан. ориг. : К. ; Відень, 1920.
21. Винниченко В. Відродження нації: в 3-х т. / Володимир Винниченко. – Репринт. відтворення вид. 1920 р. — К. : Політвидав України, 1990.— (Бібліотека репринтних видань). Ч. 3. — 1990. — 542 с. — Вих. дан. ориг. : К. ; Відень, 1920.
22. Винниченко В. Заповіт борцям за визволення / Володимир Винниченко. – К. : Криниця, 1991. – 128 с.
23. Винниченко В. Оповідання. „Слово за тобою, Сталіне!” [роман]. „Чорна Пантера і білий Медвідь” [п’єса] / Володимир Винниченко – К. : Наук. думка, 2001. – 440 с. – (Серія „Б-ка школяра”).
24. Винниченко В. Публіцистика / Володимир Винниченко ; [упоряд. і ред. В.Бурбела; передм. П.Федченка] ; Українська вільна академія наук у США, НАН України, Ін-т літератури ім. Т.Г. Шевченка. – Нью-Йорк-Київ, 2002. – 391 с.
25. Винниченко В. Сонячна машина / Володимир Винниченко ; [передм. О. Гнідан]. – К. : Сакцент Плюс, 2005. – 640 с.
26. Вітик С. Східна Галичина і східні кордони Польщі / С. Вітик // Червоний шлях. — № 3. – червень. Х., 1923. – 299 с.
27. Волобуєв М. До проблеми української економіки / Михайло Волобуєв // Документи українського комунізму / [під ред. І. Майстренка]. – New-York : Пролог, 1962. – С. 132-230.
28. Волобуєв М. Проти економічної платформи націоналізму. До критики волобуєвщини / Михайло Волобуєв // Більшовик України. – 1930. — № 7. – С. 48
29. Гаджиев К. С. Политическая философия / К. С. Гаджиев. – М. : ОАО „Издательство „Экономика”, 1999. – 606 с. – (Системные проблемы России).
30. Галаган М. З моїх споминів: 1880-1920-ті рр. / Микола Галаган. – К. : Темпора, 2005. – 655 с.
31. Ґелнер Е. Нації та націоналізм ; Націоналізм / Е. Ґелнер [пер. з англ. Г. Касьянов]. – К. : Таксон, 2003. – 300 с.
32. Гермайзе О. Нариси з історії революційного руху на Україні /Осип Гермайзе. – К.: Книгоспілка, 1926. – Т.1. : Революційна Українська Партія (РУП), – 1926. – Х, 387 с.
33. Гнатюк О. Прощання з імперією: Українські дискусії про ідентичність / Оля Гнатюк ; [пер. з польськ. А. Бондар, М. Боянівська та ін.; заг. ред. М. Боянівської ]. – К. : Критика, 2005. – 528 с.
34. Головченко В. Від „Самостійної України” до Союзу визволення України: Нариси з історії української соціал-демократії початку ХХ століття / Володимир Головченко. – Харків : Майдан. – 1996. – 190 с.
35. Граціозі А. Війна і революція в Європі, 1905-1956 рр. / Андреа Граціозі ; пер. з італ. М. Прокопович. – К. : Вид-во Соломії Павличко „Основи”, 2005. – 350 с.
36. Гриневич В. Як Україну до вступу в ООН готувала сталінська „конституційна реформа” воєнної доби [Електронний ресурс] / Владислав Гриневич // Дзеркало тижня. – 2005. – № 41(569), 22-28 жовтня. – Режим доступу до тижн.: http://www.zn.kiev.ua/ie/show/569/51558/
37. Гунчак Т. Україна : Перша пол. ХХ ст. : Нариси політичної історії / Тарас Гунчак. – К. : Либідь, 1993. – 286 с.
38. Гунчак Т. Українська політична думка 1920-х років: монархізм, націоналізм, націонал-комунізм / Тарас Гунчак // Сучасність. – 1986. – № 1. – С. 69-79.
39. Даниленко В. „Українізація” 1920-30-х рр. : Передумови, здобутки, уроки / Даниленко В. М., Верменич Я. В., Бондарчук П. М., Гриневич Л. В., Ковальчук О. О. / НАН України ; Інститут історії України / відп.ред. В. А. Смолій. — К., 2003. — 392 с.
40. Дзюба І. Інтернаціоналізм чи русифікація? / Іван Дзюба. – К. : Вид. дім „Києво-Могилянська акад.”, 2005. – 330 с.
41. Дзюба І. Микола Хвильовий : „Азіатський ренесанс і психологічна Європа” / Іван Дзюба // Дзеркало тижня. – 15-21 жовтня 2005. – № 40 (568). – С. 13.
42. Дзюба І. Свіча у кам’яній пітьмі // Василь Стус. Палімпсест: Вибране. / передм. І. Дзюби – К. : Факт, 2003. – С. 7-31.
43. Дзюба І. М. Україна перед Сфінксом майбутнього / Іван Дзюба. – К.: Вид. дім „КМ Академія”, 2001. – 35 с.
44. Дичковська Г. О. Український націонал-комунізм / Дичковська Галина Орестівна. – К.: ТОВ „Між нар. фін. Агенція”, 1998. – 35 с.
45. Діяк І. В. Українська національна ідея : Шлях до Великої України / І. В. Діяк. – К.: ПП „УКРПОЛІГРАФСЕРВІС”, 2005. – 334с.
46. Діяк І. В. Українське відродження чи нова русифікація? / І. В. Діяк. – К. : Гранослов, 2000. – 304 с.
47. Дмитриченко В. С. Соціалістична думка на Україні в 70-х – на початку 80-х рр. ХІХ ст. / В. С. Дмитриченко. – К. : „Вища школа”, Вид-во при Київ. ун-ті, 1974. – 224 с.
48. Документи українського комунізму / [упоряд., вступ ст. І. Майстренка]. – New-York : Пролог, 1962. – 233 с.
49. Долженков О. О. Утвердження тоталітаризму в Україні: нариси політичної історії / Долженков О. О. – Луганськ: Редакційно-видавничий відділ МВС України, 1997. – 51 с.
50. Донцов Д. Націоналізм / Дмитро Донцов. – Вінниця : ДП ДКФ, 2006. – 232 с.
51. Доценко О. Літопис української революції. – Матеріали, документи до історії української революції // Олександр Доценко. – К. : Львів. – Т.2, кн.1: 1917-1922., – 1923. – 362 с.
52. Доценко О. Г. Соціально-економічний і політичний розвиток України в 20-х -80-х роках ХХ ст. // О. Г. Доценко. – К. : Правові джерела, 2002. – 237 с.
53. Драгоманов М. Автобіографія / Михайло Драгоманов. – Видавниче товариство „Криниця” у Києві. К. : Військова Друкарня „Гарольд”, 1917. – 63 с.
54. Єфіменко Г. Про причини появи „волобуєвщини” / Г Єфіменко //Проблеми історії України : факти, судження, пошуки: міжвідомчий зб. наук. праць. – Вип. 14. – – К. 2005. – С. 94-136
55. Єфіменко Г. Український націоналізм – головна небезпека для Кремля у 1933 році або справжня мета приїзду Постишева в Україну [Електронний ресурс] / Геннадій Єфіменко // Дзеркало тижня. – 2004. – № 16(491), 24-29 квiтня. – Режим доступу до тижн. : http://www.zn.kiev.ua/ie/show/491/46250/
56. Єфіменко Г. Г. Економічні аспекти національної політики Кремля щодо Радянської України (1918-1919 рр.) / Г. Г. Єфіменко // Український історичний журнал. – січень-лютий 2006 року. – № 1 (466). – С. 84-99.
57. Журба М. А. Етнонаціональні та міжнародні аспекти діяльності громадських об’єднань українського села (20-30 рр. ХХ ст.) / Журба М. А. – К.: Наук. світ, 2002. – 499 с.
58. Заболоцький В. Соціалізм / В. Заболоцький // Філософський енциклопедичний словник / [редкол.: В.І. Шинкарук (голова) та ін.]. – К. : Абрис, 2002 – 742 с. – С. 597-598.
59. Замлинська О. Ідеологічний терор та репресії проти творчої інтелігенції у перші повоєнні роки (1945-1947 рр.) / Олена Замлинська // Київська Старовина. – 1993. – № 2. – С. 73-80.
60. Затонский В. Национально-культурное строительство и борьба против национализма : доклад и заключительное слово на январской сессии ВУАН / Владимир Затонский. – Х. : Укр. робітник, 1934. – 84 с.
61. Затонський В. П. У боротьбі за лінію партії : доповідь на ХІ з’їзді КП(б)У / В. П Затонський. – Х. : Держвидав України, 1930. – 108 с.
62. Заява П. Солодуба до колегії ОГПУ СРСР 28 квітня 1934 р. // Остання адреса. До 60-річчя соловецької трагедії : В 3 т. [НАН України ; Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.Грушевського] / Арсен Зінченко (відп. ред. ), Петро Кулаковський (упоряд.), Юрій Шаповал (упоряд.) — К. : Сфера, 1997. — 286 с. – Т. 2 . – С. 107.
63. Камянська А. В. Витоки українського націонал-комунізму / Камянська А. В. // „Нова парадигма” : Журнал наукових праць. – Вип. 68. – К. : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2007. – С. 173-185.
64. Камянська А. В. Проблема становлення України як самостійного національно-господарського організму у поглядах українських націонал-комуністів 20-30-х рр. ХХ ст. / А. В. Камянська // Альманах „Грані” Центру соціально-політичних досліджень Дніпропетровського державного університету. – 2007. –№ 4 (54). – С. 126-130.
65. Камянська А. В. Теорія азіатського ренесансу у творчій спадщині М. Хвильового / А. В. Камянська // Вісник Київського нац. ун-ту ім. Тараса Шевченка. Серія : Філософія. Політологія. –2007. – Вип. 87 – 88. –– С. 28-31.
66. Камянська А. В. Український націонал-комунізм: зміст та особливості / А. В. Камянська // Вісник Київського нац. ун-ту ім. Тараса Шевченка. Серія: Філософія. Політологія. –2007. – Вип. 81 – 83. – С. 173-176.
67. Касьянов Г. Теорії нації та націоналізму: монографія / Георгій Касьянов. – К. : Либідь, 1999. – 352 с.
68. Касьянов Г. В. Сталінізм і українська інтелігенція (20-30-ті рр.) / Г. В. Касьянов, В. М. Даниленко. – К. : Наукова думка, 1991. – 95 с.
69. Касьянов Г. В. Незгодні: українська інтелігенція в русі опору 1960-80-х рр. / Г. В. Касьянов. – К. : Либідь, 1995. – 221 с.
70. Касьянов Г. В. Українська інтелігенція 1920-х-30-х рр.: соціальний портрет та історична доля / Г. В. Касьянов. – К. : МП „Глобус”: МП „Вік”; Едмонтон: Канад. Ін.-т. Укр. студій Альберт. Універ-ту, 1992. – 195 с.
71. Кафарський В. Комунізм і український національно-визвольний рух / Володимир Кафарський. – Івано-Франківськ : Плай. – 2002 р. – 831 с.
72. Кершоу Я. Гітлер / Я. Кершоу ; [пер. з англ. Н. Коваль, А. Д. Гриценко]. – К. : Мегатайп, 2000. – 238 с.
73. Китаєв В. Деструкція радянської тоталітарної системи / В. Китаєв // Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького [ редкол : Ю. І. Римаренко та ін] /. – К. : Ґенеза, 1996. – С. 676
74. Кіпіані В. Погромний січень 72-го. Шістдесятництво як явище було „задушене” тридцять років тому [Електронний ресурс] / Вахтанг Кіпіані // Українська правда – 12 січня 2002 року. – Режим доступу до статті : http://kipiani.org/plain.cgi?260
75. Коммунизм, террор, человек: Дискуссионные статьи на тему „Черной книги коммунизма” / [cост. С. Крайцберг, И.Маннтойдель, А. Штейннингер]. – К.: Оптима, 2001 – 195 с.
76. Конквест Р. Жнива скорботи: Радянська колективізація і голодомор/ Роберт Конквест. – К. : Либідь, 1993. – 384 с.
77. Конквест Р. Роздуми над сплюндрованим сторіччям / Роберт Конквест; [пер. з англ. О. Мокровольський]. – К. : Вид-во Соломії Павличко „Основи”, 2003. – 371 с.
78. Копиленко О. Л, Держава і право України 1917–1920: [навч. посіб.] / О. Л. Копиленко, Копиленко М. Л. – К. : Либідь, 1997. – 208 с.
79. Кошелівць І. Микола Скрипник / Іван Кошелівць. – К. : Ред. ж-лу „Дніпро”, 1993. – 207 с. – „Дніпро” : Спец. вип. ; № 10-12.
80. КП(б)У. З’їзд ХІІ. Стенографічний звіт. – Х., 1934 – 738 с.
81. КПУ в резолюціях і рішеннях з’їздів, конференцій і пленумів ЦК. – Т. 1. – К. : Політвидав України, 1976 р. – 1918-1941 рр. – 831 с.
82. Кузик П. Ідеологія національної трагедії (український націонал-комунізм як продукт антагоністичних світоглядів) / Петро Кузик // Людина і політика. – 2000. – №1. – С. 54-57.
83. Кузик П. Націоналізм і шовінізм у міжнародних відносинах / Петро Кузик. – Львів : Нац.ун-т імені Івана Франка, 2003. – 214 с.
84. Кульчицький С. „Інтернаціоналізм чи русифікація?” / Станіслав Кульчицький // Іван Дзюба Інтернаціоналізм чи русифікація? – К. : Вид. Дім „Києво-Могилянська акад.”, 2005. – С. 28-31.
85. Кульчицький С. Комунізм в Україні : перше десятиріччя (1919-1928) / Станіслав Кульчицький. – К. : Основи, 1996. – 396 с.
86. Кульчицький С. Три Переяслави [Електронний ресурс] / Станіслав Кульчицький // Дзеркало тижня. – 2002. – № 33 (408). – Режим доступу до тижн. : http://www.zn.kiev.ua/ie/show/408/35901/
87. Кульчицький С. Україна між двома війнами (1921-1939 рр.) / Станіслав Кульчицький. – К. : Вид. дім „Альтернативи”, 1999. – 335 с.
88. Кульчицький С. В. Курс політичної історії ХХ ст. : [для студ. магістеріуму порівняльної політології] / С. В. Кульчицький. – К. : Ін-т історії НАН України, 2000. – 49 с.
89. Кульчицький С. В. Постать Миколи Скрипника в нашій історії / С. В. Кульчицький // Скрипник Микола Олексійович: до 125-річчя з дня народження : матеріали „круглого столу”(Інститут історії України, 24 січня 1997 р.) ; [зб. статей] / НАН України, Ін-т історії України. – К. : НАН України, Ін-т історії України, 1998. – С. 6-38.
90. Кульчицький С. В. Спроби реформ (1956-1964) / С. В. Кульчицький // Український історичний журнал. – 1998. – № 4. – С. 91-102.
91. Курас І. „Краще бути звинуваченим в ідеалізмі, ніж у цинізмі” [Електронний ресурс] / Іван Курас, Юрій Шаповал // День. – 2001. – № 196. – Режим доступу до статті: http://www.day.kiev.ua/24741/
92. Курас І. Ф. Етнополітика : історія і сучасність : ст., виступи, інтерв’ю 90-х рр. / Іван Курас.– К. : Ін-т політичних та етнонаціональних досліджень НАН України, 1999. – 656 с.
93. Левенець Ю. А. Теоретико-методологічні засади української суспільно-політичної думки: проблеми становлення та розвитку (друга половина ХІХ – початок ХХ століття) / Левенець Юрій Анатолійович [НАН України ; Інститут політичних і етнонаціональних досліджень]. – К. : Стилос, 2001. – 584 с..
94. Ленін В. І. Про Україну : у 2-х ч. / Ленін Володимир Ілліч. – К., Політвидав України, 1977. – Ч. 1. : 1893-1917 – 631 с.
95. Ленін В. І. Про Україну : у 2-х ч. / Ленін Володимир Ілліч. – К., Політвидав України, 1977. – Ч. 2. : 1917-1922 – 547 с.
96. Лисяк-Рудницький І. Історичні есе: [у 2 т. ] / Іван Лисяк-Рудницький; [упоряд. Я. Грицак]. – К. : Основи, 1994 р. – Т. 1. – 1994. – 530 с.
97. Лисяк-Рудницький І. Історичні есе : [у 2 т. ] / Іван Лисяк-Рудницький; [упоряд. Я. Грицак]. – К. : Основи, 1994 р. – Т .2. – 1994. – 537 с.
98. Лісовий В. Націоналізм український / В. Лісовий // Філософський енциклопедичний словник / [редкол. : В.І. Шинкарук (голова) та ін.]. – К. : Абрис, 2002. – С. 412-413.
99. Літопис нескореної України: документи, матеріали, спогади / НАН України; Інститут українознавства; відп. ред. Ярослав Лялька. – Львів: Просвіта, 1993. — Кн. 2 — 664с.
100. Лук’яненко Л. Сповідь у камері смертників / Левко Лук’яненко – К.: Вітчизна, 1991. – 124 с.
101. Любченко А. Вибрані твори / Аркадій Любченко – К. : Смолоскип, 1999. – 520 с. – (Серія „Розстріляне відродження”)
102. Любченко П. Вогонь по націоналістичній контрреволюції та по націонал-ухильниках / П. Любченко // Червоний шлях. – 1933. – № 10. – С. 196-199.
103. Мазлах С. Шахрай В. До хвилі. Що діється на Україні і з Україною / С. Мазлах, В. Шахрай ; [передм. І. Майстренка]. – [2-ге вид.] . – Нью-Йорк: Пролог, 1967. – 303 с.
104. Майборода О. Націонал-більшовизм / О. Майборода // Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького [ редкол: Ю. І. Римаренко та ін] /. – К. : Ґенеза, 1996. – С. 725.
105. Майстренко І. Історія Комуністичної партії України / Іван Майстренко. – Б. м.: Сучасність, 1979. – 256 с.
106. Майстренко І. Спогади учасника революційних подій в Україні / Іван Майстренко. – Едмонтон : Канадський інститут українських студій : Албертський університет, 1985. – ХІ, 416 с.
107. Майстренко І. Сторінки з історії Комуністичної партії України / Іван Майстренко. – Нью-Йорк, Пролог. – Ч. 1. – 1967. – 98 с.
108. Майстренко І. Сторінки з історії Комуністичної партії України / Іван Майстренко. – Мюнхен, Сучасність. – Ч. 2. – 1967. – 107 с.
109. Маркс К., Энгельс Ф. Манифест Коммунистической партии / Карл Маркс, Фридрих Энгельс. – М. : Политиздат, 1989. – 62 с.
110. Маркс К., Енгельс Ф. Твори / в 30-ти т.— К.: Держполітвидав УРСР, 1959. – Т. 3: [1845-1847]. К. Маркс. Тези про Фейєрбаха.— К. Маркс і Ф. Енгельс. Німецька ідеологія. — Ф. Енгельс. „Істинні соціалісти”, 1959. – ХШ, 603 с.
111. Мейс Дж. Український національний комунізм: трагічні ілюзії / Джеймс Мейс, Май Панчук ; [редкол. : І. Ф. Курас (голова) та ін.] – К. : ІНВІП, 1997. – 81 с. – (Серія „Політологія і етнологія”; вип. 3).
112. Михайло Брайчевський : вчений і особистість / [за ред. Ю. В. Павленка] – К. : Фенікс, 2002. – 228 с.
113. Нагорна Л. П. Еліта і контр еліта в Україні : Феномен Миколи Скрипника / Л. П. Нагорна // Скрипник Микола Олексійович : до 125-річчя з дня народження : матеріали „круглого столу”(Інститут історії України, 24 січня 1997 р.) ; [зб. статей] / НАН України, Ін-т історії України. – К. : НАН України, Ін-т історії України, 1998. – С. 63-94.
114. Нагорний В. І. Більшовизм та український націонал-комунізм в добу революції (1917-1920 рр.) : автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. іст. наук: спец. 07.00.01 / В. І. Нагорний. — К., 1995. — 23 с.
115. Національні процеси в Україні : історія і сучасність. Документи і матеріали : довідник у 2-х ч. / [За ред. В. Ф. Панібудьласка]. – К. : Вища школа, 1997. – Ч. 1. – 1997. – 581 с.
116. Національні процеси в Україні : історія і сучасність. Документи і матеріали : довідник у 2-х ч. / [За ред. В. Ф. Панібудьласка] – К. : Вища школа, 1997. – Ч. 2. – 1997.– 703 с.
117. Новітня історія України (1900-2000) : [підруч. для студ. істор. спец. вищ. навч. закл.] / [А. Г. Слісаренко, В. І. Гусєв, В. М. Литвин та ін.]. – К. : Вища шк., 2002. – 719 с.
118. Новохатько Л. М. Волобуєв i „волобуєвщина” : загадкова iсторiя походження укр. „сепаратизму” / Новохатько Леонід Михайлович – К. : Ін-т iсторiї, 1997. - 80 с.
119. Огірчук В. Етнічний екзоцентризм / В. Огірчук // Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького [ редкол: Ю. І. Римаренко та ін] /. – К. : Ґенеза, 1996. – С. 688.
120. Ойзерман Т. И. Марксизм и утопизм. / Т. И. Ойзерман. – М. : Прогресс-Традиция, 2003. – 568 с.
121. Останні партійні документи з національної політики КП(б)У. Про націоналістичний ухил у КП(б)У т.т.Шумського, Максимовича / Тези, резолюції та стаття М.Скрипника ; [передм. І. Лакизи]. – К. : Держвидав України, 1927. – XV , 100(2) с.
122. Панченко В. Володимир Винниченко: парадокси долі і творчості : Книга розвідок і мандрівок / Володимир Панченко. – К. : Твім інтер, 2004. – 288 с.
123. Панчук М. І. „Білі плями” героїчного літопису : з історії Комуністичної партії Західної України / М. І. Панчук. – К. : Політвидав України, 1989. – 129 с.
124. Панчук М. І. Боротьба КПЗУ за ідейне й організаційне зміцнення партійних лав і посилення впливу на маси / М. І. Панчук. – К. : Вища школа. Вид-во при Київському ун-ті, 1982. – 199 с.
125. Петро Шелест : „Справжній суд ще попереду”. Спогади, щоденники, документи, матеріали / [упоряд. В. Баран, О. Мандебура та ін.]; за ред. Ю. Шаповала. – К. : Ґенеза, 2003. – 808 с
126. Підгайний С. Українська інтелігенція на Соловках : Спогади 1933-1941 рр. / Семен Підгайний ; [ред. Р. Матейко, Б. Мельничук]. – Тернопіль : Джура, 1999. – 123 с.
127. Плющ В. Правда про хвильовизм / Василь Плющ. – Мюнхен : Спілка визволення України, 1954. – 63 с.
128. Політична історія України. ХХ ст. : У 6 т. / [редкол.: І. Ф. Курас (голова) та ін.]. – К.: Ґенеза, 2002-2003. – Т. 1: На зламі століть (кінець ХІХст. – 1917 р.) / [Ю. А. Левенець (кер.), Л. П. Нагорна, М. С. Кармазина]. – 2002. – 424 с.
129. Політична історія України. ХХ ст. : У 6 т. / [редкол.: І. Ф. Курас (голова) та ін.]. – К.: Ґенеза, 2002-2003. – Т. 3: Утвердження радянського ладу в Україні / [С. В. Кульчицький (кер.), Ю. І. Шаповал, В. А. Греченко та ін.]. – 2003. – 448 с.
130. Політична історія України. ХХ ст. : У 6 т. / [редкол.: І. Ф. Курас (голова) та ін.]. – К.: Ґенеза, 2002-2003. – Т. 5: Українці за межами УРСР (1918-1940) / [В. П. Трощинський (кер.)]. – 2003. – 720 с.
131. Політична історія України. ХХ ст. : У 6 т. / [редкол. : І. Ф. Курас (голова) та ін.]. – К. : Ґенеза, 2002-2003. – Т. 6 : Від тоталітаризму до демократії (1945-2002) / [О. М. Майборода, Ю. І. Шаповал, О. В. Грань та ін.]. – 2003. – 696 с.
132. Політологічний енциклопедичний словник / [упоряд. В. П. Горбатенко] ; за ред. Ю. С. Шемшученка, В. Д. Бабкіна, В. П. Горбатенка. – [2-ге вид., доп. і перероб.] – К. : Ґенеза, 2004. – 736 с.
133. Політологія : [підруч. для вищих навч. закл.] / Кирилюк Ф. М. (ред.), Обушний М. І., Хилько М. І., Корж М. О., Федірко І. П. — 2.вид., перероб. і доп. — К. : Здоров'я, 2004. – 775 с.
134. Полушкина В. А. Стратегия и тактика большевиков по отношению к национальным непролетарским партиям (1903-1925 гг.) : автореферат дис. на соиск. учен. степени д-ра ист. наук : спец. 07.00.01 / В. А. Полушкина. – М., 1986. – 56 с.
135. Попович М. Перевідкривач до 70-річчя Івана Дзюби [Електронний ресурс] / Мирослав Попович // Дзеркало тижня. – 2001. – № 28 (352), 28 липня – 3 серпня. – Режим доступу до тижн. : http://www.zn.kiev.ua/ie/show/352/31718/
136. Попович М. Червоне століття / Мирослав Попович. – К. : АртЕк, 2005. – 888 с.
137. Потапенко Я. О. Зарубіжна історіографія українського націонал-комунізму: автореф. дис. ... канд. іст. наук : спец. 07.00.06 / Я. О. Потапенко. — К., 2000. — 20 с.
138. Потапенко Я. О. Зарубіжна історіографія українського націонал-комунізму: дис. ... канд. іст. наук : спец. 07.00.06 / Потапенко Ярослав Олександрович. — К., 2000. — 192 арк
139. Пристайко В. Справа „Спілки визволення України” : невідомі документи і факти / Володимир Пристайко, Юрій Шаповал. – К. : Інтел, 1995. – 447.
140. Прокоп М. Про український націонал-комунізм (З приводу праці Джеймза Е. Мейса) / Мирослав Прокоп // Сучасність. – 1986. – № 3. – С. 65-78.
141. Равич-Черкасский М. История Коммунистической партии (большевиков) Украины / М. Равич-Черкасский. – Харьков, 1923. – 234 с.
142. Річицький А. Дві програми / Андрій Річицький // Червоний прапор. – 26 березня 1920 р. – С. 5-14.
143. РКП(б). З’їзд Х-й. Резолюції Х з’їзду КП(б)У, „Пролетаріат”, 1928. – 216 с.
144. Розстріляне відродження : антологія 1917-1933: поезія-проза-драма-есей / [упоряд., передм., післям. Ю.Лавріненка ; післям. Є. Сверстюка]. – [3-тє вид.]. – К. : Смолоскип, 2004. – 992 с.
145. Розумний М. Фактори сучасної національної самоідентифікації українців / Максим Розумний. // Політичний менеджмент. – 2007. – № 1 (22). – C. 93-99.
146. Розумний М. Ідея і нація в інформаційну епоху / Максим Розумний. — Х. : Майдан, 2006. — 340 с.
147. Розумний М. М. Суспільні ідеї як чинник формування політичної нації : автореф. дис. д-ра політ. наук: спец. 23.00.03 / Розумний Максим Миколайович. — К., 2007. — 36 с.
148. Розумний М. Українська ідея на тлі цивілізації / Максим Розумний. — К. : Либідь, 2001. — 288 с.
149. Рубльов О. Долі співробітників „УРЕ” на тлі репресивної політики 30-х років/ Олександр Рубльов, Михайло Фельбаба // Галузевий державний архів СВУ „З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ”. – 2000. – № 2. – С. 2-43.
150. Русначенко А. Національно-визвольний рух в Україні. Середина 1950-х –початок 1990-х р. / Анатолій Русначенко – К. : Видавництво ім. О.Теліги, 1998. – 720 с.
151. Русначенко А. Розумом і серцем. (Українська суспільно-політична думка 1940 — 1980-х років) / Анатолій Русначенко – К. : Вид.дім „КМ Академія”, 1998. – 324 с.
152. Савельев В. Л. Несостоятельность буржуазних концепций политической культуры социализма / В. Л. Савельєв, М. Х. Фарушкин. – К. : Политиздат Украины, 1986. – 157 с.
153. Салтовський О. І. Концепції української державності в історії вітчизняної політичної думки (від витоків до початку ХХ сторіччя) / О. І. Салтовський. – К. : ПАРАПАН, 2002. – 396 с.
154. Свербигуз В. Чи має комуніст Вітчизну? Українська відповідь (продовження) [Електронний ресурс] / Володимир Свербигуз // День. –2001. – № 201. – Режим доступу до статті: http://www.day.kiev.ua/66649
155. Свербигуз В. Чи має комуніст Вітчизну? Українська відповідь [Електронний ресурс] / Володимир Свербигуз // День. – 2001. – № 196. – Режим доступу до статті : http://www.day.kiev.ua/66466/
156. Сергійчук В. І. „Українізація Росії”. Політичне ошуканство українців російською більшовицькою владою в 1923-1932 роках // Володимир Сергійчук. – К. : Українська Видавнича Спілка, 2000. – 336 с.
157. Скрипник М. О. Історія пролетарської революції на Вкраїні : Короткий начерк з портретами / М. О. Скрипник. – Х. : Червоний шлях, 1923. – 85 с.
158. Скрипник М. О. Лист до тов. Лебедя / М. О. Скрипник // Більшовик України. – 1928. – № 9-10. –С. 16.
159. Скрипник М.О. Вибрані твори / М. О. Скрипник; [упоряд. : І. Ф. Курас (керівник) та ін.].—К. : Вид-во „Україна”, 1991. – XVIII, 617 с.
160. Скрыпник Н. „Украинцы отлично владеют руським язиком, а посему не нуждаються ни в каком особом обслуживании на родном...” Так было в России всегда и будет? [Електронний ресурс] / Н Скрыпник // Зеркало недели. – 1995. – № 24 (37). – Режим доступу до тижн.: http://www.zerkalo-nedeli.com/ie/show/37/40409/
161. Словник іншомовних слів / За ред. Мельничука О. С. – К. : Голов. ред. УРЕ, 1974. – 775 с.
162. Солдатенко В. Донецько-Криворізька республіка – ілюзії і практика національного нігілізму [Електронний ресурс] / Валерій Солдатенко // Дзеркало тижня. – 2004. – № 49 (524), 4-10 грудня. Режим доступу до тижн. : http://www.zn.kiev.ua/ie/show/524/48531/
163. Солдатенко В.Ф. Незламний. Життя і смерть Миколи Скрипника / В. Ф. Солдатенко. – К.: Пошуково-видавниче агентство „Книга памяті України”, 2002. – 352 с.
164. Сталин И. В. Собрание сочинений в 13 т. / И. В. Сталин— Mосква, 1948. – T. 8. – C. 14.
165. Сторінки історії України: ХХ століття [посіб. для вчителя] / за ред. С. Кульчицького ; упоряд. В. П. Шевчук та ін. – К. : Освіта, 1992. – 336 с.
166. Стрілець В. В. Державотворча діяльність політичних партій України (1917-1920 рр.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. істор. наук : спец. 07.00.01 / В. В. Стрілець. – К. : Київський ун-т імені Т. Шевченка, 1992. – 20 с.
167. Стрілець В. В. Українська радикально-демократична партія: витоки, ідеологія, організація, діяльність (кінець XIX століття-1939 рік) / Василь Васильович Стрілець. — К. : ВПЦ „Київський університет”, 2002. — 361 с.
168. Субтельний О. Україна: історія / Орест Субтельний; пер. з англ. Ю. І. Шевчук; вст. ст. С. В. Кульчицького. – [2-ге вид.]. – К. : Либідь, 1992. – 512 с.
169. Тисяча років української суспільно-політичної думки : у 9 т. / Тарас Гунчак (голова ред.кол., наук.ред.), Тарас Гунчак (упоряд.і прим.), Роман Сольчаник (упоряд.і прим.) — К. : Дніпро, 2001. – Т. 6 : 90-ті роки XIX - 20-ті роки XX ст. — 520 с.
170. Тисяча років української суспільно-політичної думки: у 9 т. / Тарас Гунчак (голова ред.кол., наук.ред. ), Тарас Гунчак (упоряд.і прим.), Роман Сольчаник (упоряд.і прим.) — К. : Дніпро, 2001. — Т. 7 : 20-ті - 40-ві роки XX ст. — 440 с.
171. Ткачук А. Симон Петлюра. Політичний портрет / Андрій Ткачук // Київська Старовина. 1992. – № 6. – С. 60-70.
172. Тютюнник Ю. Революційна стихія. Зимовий похід 1919-20 рр. / Юрко Тютюнник ; [упорядкув., передм. О. Романчук]. – Львів: „Універсум”, 2004. – 192 с.
173. Українська суспільно-політична думка в ХХ столітті : документи і матеріали : [в 3-х т.] / [Упоряд. Т. Гунчак, Р. Сольчаник]. – Б. м. : Сучасність, 1983. – Т.2. – 1983. – 426 с.
174. Українська суспільно-політична думка в ХХ столітті : документи і матеріали : [в 3-х т.] / [Упоряд. Т. Гунчак, Р. Сольчаник]. – Б. м. : Сучасність, 1983. – Т. 3. – 1983. – 381 с.
175. Український національно-визвольний рух : березень-листопад 1917 року: Документи і матеріали / [упоряд., ред. В. Верстюк (керівник) та ін.]. – К. : Видавництво Олени Теліги, 2002. – 1022 с.
176. Український радянський енциклопедичний словник : у 3-х т. / [Редкол.: Бабичев Ф. (Голов.ред.), Денисов А., Дзеверін І., Кондуфор Ю, Кудрицький А. та ін.]. – 2-ге вид. – К. : Голов. ред. УРЕ, 1986. – Т. 1 : А-К. – 1986. – 752 с.
177. Український радянський енциклопедичний словник : у 3-х т. / [Редкол.: Бабичев Ф. (Голов. ред.), Денисов А., Дзеверін І., Кондуфор Ю, Кудрицький А. та ін.]. – 2-ге вид. – К. : Голов. ред. УРЕ, 1986. – Т. 2: К-П. – 1986. – 736 с.
178. Українські політичні партії кінця ХІХ-початку ХХ століття : програмові і довідкові матеріали / [упоряд. В. Ф. Шевченко та ін.]. – К. : Консалтинг : Фенікс, 1993. – 333 с.
179. Франко І. До історії соціалістичного руху / Іван Франк