Васильєва Марина Петрівна. Теоретичні основи деонтологічної підготовки педагога

Краткое описание

Васильєва Марина Петрівна. Теоретичні основи деонтологічної підготовки педагога: дис... д-ра пед. наук: 13.00.04 / Харківський держ. педагогічний ун-т ім. Г.С.Сковороди. - Х., 2004

Васильєва М.П. Теоретичні основи деонтологічної підготовки педагога. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 теорія і методика професійної освіти. Харківський державний педагогічний університет ім.Г.С.Сковороди, Харків, 2004.
У дисертації досліджуються питання деонтологічної підготовки майбутнього педагога, її методологічні, теоретичні та методичні засади. Науково обґрунтовано концепцію конструювання змісту деонтологічної підготовки як складника професійної підготовки студента-майбутнього педагога в умовах вищого педагогічного навчального закладу на основі методологічних підходів: системного, компетентнісного, особистісно-діяльнісного, культурологічного та аксіологічного. Розроблено модель змісту деонтологічної підготовки педагога (мотиваційно-ціннісний, когнітивний, процесуальний, аналітико-рефлексивний компоненти), умови її впровадження в навчальному процесі ВНЗ; введено поняття деонтологічна компетентність педагога”, готовність педагога до здійснення нормативної поведінки в галузі практичної професійної діяльності. Обґрунтовано варіативні технології забезпечення деонтологічної підготовки педагога, засобом однією з яких виступав розроблений спецкурс Основи педагогічної деонтології”. Установлено, що найбільш ефективною технологією реалізації деонтологічної підготовки є не лише введення спецкурсу, а й безпосередня організація практичної діяльності студентів кураторами, деканатом, ректоратом з метою формування деонтологічної компетентності. Доведено, що впровадження розробленої моделі змісту деонтологічної підготовки вимагає використання різних форм та методів роботи зі студентами (створення ситуацій вибору, розв’язання різних ситуацій конфлікту, ризику), а її реалізації підвищує ефективність професійної підготовки майбутнього педагога до здійснення нормативної професійної поведінки.
Подальшого розвитку набули дефініції педагогічної деонтології, критерії та показники готовності студента до здійснення нормативної професійної поведінки.

Узагальнення результатів теоретичного пошуку, експериментальної роботи підтверджують основні положення гіпотези дослідження й дозволяють зробити такі висновки:

На основі здійсненого аналізу наукової літератури доведено, що історичні, етико-соціологічні передумови, практика суспільного розвитку, розподіл праці, становлення низки професій сприяли появі соціальної потреби в узгодженні поведінки й діяльності представників професійних груп зі специфічними нормами професійного обов’язку і належної поведінки у сфері конкретної праці, формуванню професійної деонтології як складника етичної науки про систему вимог, норм, принципів належної професійної поведінки, якому генетично притаманний зв'язок етики і права. Деонтологія дозволяє переводити загальні теоретичні питання філософії, соціології на мову конкретних понять в окремих сферах суспільства, розкривати відношення між нормою (вимогою, зобов'язанням) і конкретними діями виконавців певної діяльності, відбиваючи складні взаємозв'язки суспільства й особистості, суспільства і колективу, колективу й особистості, особистості з особистістю.
На основі аналізу наукових праць з питань деонтології в галузі медицини, права визначено поняття «педагогічна деонтологія» як галузь педагогічної науки, що становить узагальнену систему принципів, норм, вимог, яким має відповідати поведінка педагога в умовах професійної діяльності. Отже, предметом педагогічної деонтології є нормативна поведінка педагога в його професійній діяльності. Визначено основні категорії педагогічної деонтології: професійний обов’язок педагога та відповідальність педагога. У понятійно-категоріальний апарат педагогіки введено поняття: деонтологічні принципи”, норми”, вимоги” до нормативної професійної поведінки педагога, визначено її особливості в різних ситуаціях практичної діяльності (ситуаціях ризику, конфлікту, морального вибору). Доведено необхідність цілеспрямованої деонтологічної підготовки педагога в умовах вищого педагогічного навчального закладу.
Науково обґрунтовано концепцію конструювання змісту деонтологічної підготовки педагога, методологічною основою якого стали системний, компетентнісний, особистісно-діяльнісний, культурологічний та аксіологічний підходи. Установлено, що деонтологічна підготовка педагога - це цілеспрямований керований процес, який забезпечує деонтологічну компетентність шляхом оволодіння майбутнім педагогом деонтологічними знаннями та уміннями, розвитку відповідних особистісних якостей, необхідних для здійснення нормативної професійної поведінки.
Розроблено теоретичну модель змісту деонтологічної підготовки педагога, що включає мотиваційно-ціннісний, когнітивний, процесуальний та аналітико-рефлексивний компоненти.

4.1 Елементами мотиваційно-ціннісного компонента є: стійка мотивація формування та вдосконалення власної нормативної професійної поведінки, що визначає професійно-педагогічну спрямованість майбутнього педагога на здійснення нормативної поведінки; пізнавальний інтерес до проблем педагогічної деонтології; система цінностей, усвідомлених як ціннісні орієнтації особистості, керуючись якими можна формувати позитивну мотивацію нормативної поведінки педагога; сформована система особистісно значущих якостей, сприйняття їх як цінності.
4.2 Когнітивний компонент деонтологічної підготовки педагога включає систему деонтологічних знань різної спрямованості: а) педагогічної: розкриття особливості поведінки педагога в різних ситуаціях - конфлікту, ризику, вибору, спілкування й ін.; б) психологічної: міжособистісна взаємодія учасників педагогічного процесу, самопізнання, самооцінка, самовдосконалення педагога й ін.; в) правової: основи Конституційного устрою, права і обов’язки громадян України, закони, нормативно-правові акти в галузі освіти і ін.; г) етичної: обов’язок та відповідальність з позицій належного, деонтологічні принципи, норми, цінності, документи етичного змісту, що регламентують поведінку педагога, містять вимоги до його особистісних якостей й ін..
4.3 Процесуальний компонент деонтологічної підготовки педагога передбачає цілісну систему деонтологічних умінь та навичок (цілепокладання, інтелектуальних, діагностичних, проектувальних, прогностичних, організаційних, комунікативних), що характеризуються єдністю прикладного й аналітичного аспектів діяльності педагога. Деонтологічні вміння педагога визначаються як сформована в особистісному досвіді на основі набутих в процесі деонтологічної підготовки відповідних знань здатність здійснювати нормативну професійну поведінку в різноманітних ситуаціях.
4.4 Аналітико-рефлексивний компонент передбачає здатність здійснювати рефлексію власної нормативної поведінки, внутрішню психологічну діяльність педагога, спрямовану на самопізнання, самоаналіз, усвідомлення своєї поведінки з боку інших людей, а також компетентний аналіз та оцінку поведінки інших учасників педагогічного процесу, що ґрунтуються на глибокому знанні теорії педагогічної деонтології та сформованих уміннях і навичках здійснювати нормативну професійну поведінку, тобто це процес співвіднесення себе, можливостей свого «Я» з вимогами професії.

Уточнено систему критеріїв і показників визначення рівнів готовності майбутніх педагогів до здійснення нормативної поведінки. Критеріями цієї готовності у проведеному дослідженні були ознаки, на підставі яких оцінювався ступінь сформованості її компонентів: сформованість стійкої мотивації студентів на формування та удосконалення власної нормативної професійної поведінки, що визначає їхню професійно-педагогічну спрямованість на здійснення нормативної поведінки; пізнавальний інтерес до проблем педагогічної деонтології (його стійкість до питань нормативної професійної поведінки); сформованість особистісно значущих якостей, необхідних для здійснення нормативної професійної поведінки (відповідальність, вимогливість до себе, справедливість, почуття такту та ін.); якість деонтологічних знань студента про нормативну професійну поведінку в різних ситуаціях професійної діяльності у взаємовідносинах з іншими учасниками педагогічного процесу (повнота та характер); уміння й навички здійснення нормативної професійної поведінки в галузі практичної діяльності (цілепокладання, інтелектуальні, діагностичні, проектувальні, прогностичні, організаційні, комунікативні); уміння здійснювати рефлексію власної поведінки (аналіз та самоаналіз поведінки).
Науково обґрунтовано та експериментально перевірено варіанти впровадження теоретичної моделі змісту деонтологічної підготовки педагога:

а) спеціальна організація практичної деонтологічної діяльності (група Е1);
б) поєднання практичної деонтологічної діяльності з теоретичною підготовкою під час впровадження розробленого спецкурсу Основи педагогічної деонтології” (група Е2); в) впровадження спецкурсу Основи педагогічної деонтології”, який передбачав поєднання різних форм і методів навчання. Аналіз результатів проведеного експерименту дозволив зробити висновки про ефективність визначених варіантів деонтологічної підготовки педагога. Розкрито конкретні зміни, котрі відбулися в різних групах, а саме: перший варіант забезпечив практичну спрямованість готовності до здійснення нормативної поведінки - оволодіння організаційними та комунікативними вміннями, але виявлено недостатню мотиваційну, когнітивну та рефлексивну підготовленість; другий варіант сприяв всебічній практичній і теоретичній готовності студентів-майбутніх педагогів до здійснення нормативної професійної поведінки; третій варіант не забезпечив достатньою мірою практичну готовність студентів до здійснення нормативної професійної поведінки.

Розроблено навчальні посібники й методичні рекомендації для студентів і викладачів вищих педагогічних закладів щодо цілеспрямованої деонтологічної підготовки.

Таким чином, нами була експериментально підтверджена гіпотеза, котра ґрунтувалася на припущенні, що ефективність процесу професійної підготовки студентів-майбутніх педагогів можна суттєво підвищити, якщо буде розроблено і втілено в практику концепцію конструювання змісту їхньої деонтологічної підготовки.
Результати дисертаційного дослідження дають підстави вважати, що досягнення мети, реалізація завдань, використання розробленої технології впровадження моделі змісту деонтологічної підготовки в процесі професійної підготовки майбутніх педагогів в умовах вищого педагогічного навчального закладу підвищує ефективність професійної підготовки педагога до здійснення ним нормативної поведінки.
У цілому, теоретичні й практичні результати дисертаційного дослідження доцільно використовувати вищим педагогічним навчальним закладам у процесі професійної підготовки майбутніх педагогів.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми деонтологічної підготовки педагога. Подальшого дослідження потребують такі аспекти проблеми як забезпечення особистісно-орієнтованого підходу до деонтологічної підготовки, виявлення шляхів її реалізації в умовах післядипломної освіти, врахування особливостей роботи зі студентами різних факультетів тощо.