Васильчишин Олександра Богданівна Фінансова безпека банківської системи України




  • скачать файл:
  • Название:
  • Васильчишин Олександра Богданівна Фінансова безпека банківської системи України
  • Альтернативное название:
  • Васильчишин Александра Богдановна Финансовая безопасность банковской системы Украины
  • Кол-во страниц:
  • 234
  • ВУЗ:
  • ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • Год защиты:
  • 2018
  • Краткое описание:
  • Васильчишин Олександра Богданівна, докторант кафе­дри податків та фіскальної політики Тернопільського націо­нального економічного університету: «Фінансова безпека банківської системи України» (08.00.08 - гроші, фінанси і кредит). Спецрада Д 58.082.01 у Тернопільському націо­нальному економічному університеті




    ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ




    Кваліфікаційна наукова
    праця на правах рукопису




    ВАСИЛЬЧИШИН Олександра Богданівна

    УДК 336.71:351.863




    ДИСЕРТАЦІЯ

    ФІНАНСОВА БЕЗПЕКА БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ






    Спеціальність 08.00.08 – гроші, фінанси і кредит



    Подається на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук


    Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і

    текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело

    ___________________________ О.Б. Васильчишин



    Науковий консультант: Крисоватий Андрій Ігорович, доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України




    ЗМІСТ



    ВСТУП 4



    РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ФІНАНСОВОЇ

    БЕЗПЕКИ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ 15

    1.1. Детермінація безпеки банківської системи у національній безпеці 15

    1.2. Економічний зміст та сутність фінансової безпеки банківської системи 43

    1.3. Сингулярність індикативних ознак порушення фінансової безпеки

    банківської системи 71

    Висновки до розділу 1 97



    РОЗДІЛ 2. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ТА ПРИКЛАДНИЙ

    ІНСТРУМЕНТАРІЙ ОЦІНЮВАННЯ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ

    БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ 99

    2.1. Аналіз наявних моделей та методик оцінки фінансової безпеки банків і

    банківської системи 99

    2.2. Визначення головних компонентів інтегральної оцінки рівня фінансової

    безпеки банківської системи України 120

    2.3. Концепція оцінки фінансової безпеки банківської системи в контексті

    досягнення стратегічних цілей її розвитку 140

    Висновки до розділу 2 167



    РОЗДІЛ 3. ЕНДОГЕННІ ІНДИКАТОРИ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ

    БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ 170

    3.1. Конкуренція і концентрація банківської діяльності та її вплив на фінансову

    безпеку банківської системи України 170

    3.2. Вплив тіньової економіки на фінансову безпеку банківської

    системи України 191

    3

    3.3. Організаційно-правові засади фінансової безпеки банківської

    системи України 225

    Висновки до розділу 3 249



    РОЗДІЛ 4. ЕКЗОГЕННІ ІНДИКАТОРИ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ

    БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ 252

    4.1. Вплив банків з іноземним капіталом на фінансову безпеку банківської

    системи України 252

    4.2. Фінансова безпека вітчизняної банківської системи в умовах

    Євроінтеграції 265

    4.3. Ризики фінансових інновацій та експансії криптовалют для фінансової

    безпеки банківської системи України 283

    Висновки до розділу 4 306



    РОЗДІЛ 5. РОЗВИТОК КОНЦЕПТУАЛЬНИХ ЗАСАД ДЕРЖАВНОГО

    РЕГУЛЮВАННЯ ФІНАНСОВИХ ВІДНОСИН У КОНТЕКСТІ

    ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ

    УКРАЇНИ 309

    5.1 Формалізація впливу державного регулювання та нагляду на фінансову

    безпеку банківської системи. 309

    5.2. Обґрунтування напрямів системної взаємодії антикризової, фіскальної та

    монетарної політики в механізмі забезпечення фінансової безпеки банківської

    систем України 335

    5.3. Концептуальні та стратегічні напрями удосконалення управління

    фінансовою безпекою банківської системи України 361

    Висновки до розділу 5 390



    ВИСНОВКИ 394

    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 401

    ДОДАТКИ 445

    4

    ВСТУП

    Актуальність теми дослідження. Банківська система як одна з головних ланок національної економічної системи є індикатором загального фінансово-економічного стану країни. Погіршення макроекономічної кон’юнктури, прояви соціальних та політичних негараздів призводять до виникнення певних кризових тенденцій у функціонуванні та розвитку банківської системи, що проявляється у зростанні ризиковості банківської діяльності, зменшенні обсягів ресурсної бази банків, зниженні рівня прибутковості, що значно погіршує стан фінансової безпеки банківської системи (ФББС) країни. В умовах динамічного розвитку світової економіки, зміни геополітичних та геоекономічних векторів, експансії транснаціональних компаній, питання забезпечення належного рівня ФББС стає досить значимим, адже саме банківська система бере найактивнішу участь у процесах глобального руху капіталу, інновацій тощо.

    Сьогодні надзвичайно актуальним є питання забезпечення належного рівня ФББС України з огляду на перманентність виникнення економічних та банківських криз, а також банкоцентричний характер вітчизняної фінансової системи. За таких умов розвитку національної економіки загострення ФББС України призводить до синхронного погіршення економічної безпеки суб’єктів господарювання зокрема та держави загалом. Тому одним із головних завдань вітчизняної науки є переосмислення підходів до розуміння сутності ФББС, дослідження основних її загроз та наслідків для держави, побудови концепцій та стратегій управління, визначення ролі тих чи інших державних інституцій у процесі забезпечення належного рівня ФББС України.

    Теоретичним основам та концептуальним засадам забезпечення національної безпеки і фінансово-економічної безпеки різних суспільних утворень присвятили свої праці такі вітчизняні й зарубіжні вчені як: О. Барановський, Г. Беккер, І.Бланк, О.Гарт, В. Геєць, Б. Гольмстрем, О. Дзьобань, О. Другов, Д. Канеман, В. Кириленко, С. Корінний, Н. Кравчук, А. Крисоватий, В. Ліпкан, Я. Кондратьєв, Ю. Ніколаєнко, Д.Стігліц, О. Орлик, О. Підхомний, Л. Перехрест, Є. Савельєв, І. Хома, Р.Шиллер та ін.

    5

    Проблематику визначення сутності фінансової безпеки, обґрунтування методик кількісної оцінки її рівня та науково-практичні рекомендації щодо мінімізації екзогенних та ендогенних загроз висвітлено в працях Д. Алєксєєва, Д. Артеменко, Т. Болгар, Р. Вовченка, Н. Гребенюк, Р. Гриценка, О. Десятнюк, А. Єпіфанова, С. Єгоричевої, М. Єрмошенка, В. Іщенка, В. Загороднього, М. Зубка, Г. Карчевої, О.Кириленко, О. Кириченко, В. Коваленко, О. Костюченка, І. Крупки, Б. Луціва, Б.Пшика та ін.

    Напрямки подолання кризових явищ в банківській системі, забезпечення високого рівня її фінансової стійкості та фінансової стабільності розглянуто в дослідженнях М. Алексеєнка, О. Вовчак, О. Дзюблюка, І. Івасіва, О. Колодізєва, В.Козюка, А. Кузнєцової, Р. Міллера, В. Міщенка, Ф. Мишкіна, А. Мороза, П.Л. Примостки, О. Рожко, П. Роуза, Ф. Рузвельта, М. Савлука, Д. Сінкі, Т.Смовженко, О. Сугоняко, Н. Телбота, Д. Хеммонда та ін.

    Віддаючи належне існуючим фундаментальним розробкам в сфері забезпечення безпеки банківської системи, її ліквідності й фінансової стійкості відзначимо, що враховуючи нові виклики як світової економіки, так і розвитку суспільства, проблематика ФББС вимагає постійного моніторингу та нових ідей щодо її забезпечення на належному рівні. Комплексного підходу потребує аналіз екзогенних і ендогенних загроз ФББС враховуючи зростання кібер-ризиків, ризиків фінансових інновацій, експансії криптовалют, впливу тіньової економіки, «втечі» капіталу з країни тощо.

    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано згідно з планами науково-дослідних робіт Тернопільського національного економічного університету в межах держбюджетних фундаментальних досліджень: «Банківська система України: становлення і розвиток в умовах глобалізації економічних процесів» (державний реєстраційний номер 0106U011824),

    межах якої розроблено концепцію розвитку вітчизняної банківської системи як необхідної складової системи антикризових заходів економічної політики; «Дослідження потенціалу розвитку банків та їх впливу на економіку регіонів» (державний реєстраційний номер 0107U012108), де проаналізовано консолідацію

    6

    банківського капіталу та оцінено ресурсний потенціал банків України; «Розвиток ринку банківських послуг: проблеми та напрями удосконалення» (державний реєстраційний номер 0112U008455), у рамках якої визначено проблематику довіри до вітчизняних банківських установ; «Фіскальний простір сталого соціально-економічного розвитку держави» (державний реєстраційний номер 0111U010359), де проаналізовано взаємовплив фіскальної та монетарної політики та необхідність узгодженості їх задля економічного зростання; «Формування фіскального простору України в умовах глобалізаційних дисбалансів» (державний реєстраційний номер 0116U002498), де обґрунтовано взаємозв'язок складових фіскального простору та окреслено проблеми координації фіскальної та монетарної політики «Фіскальні виклики та асиметрії в умовах трансформації публічних фінансів: українські реалії» (державний реєстраційний номер 0117U000146), де досліджено складові фінансової безпеки України та окреслено значимість підтримання належного рівня ФББС в національній безпеці.

    Мета і завдання. Метою дисертаційної роботи є систематизація наукових поглядів на дослідження фундаментальних основ фінансової безпеки банків та розробка і обґрунтування концептуальних, теоретико-методологічних й методико-прикладних засад забезпечення ФББС України. Відповідно до зазначеної мети в дисертаційній роботі сформульовано та вирішено такі теоретичні та практичні завдання:

    визначити місце ФББС в національній безпеці для обґрунтування її проявів та формулювання сутнісно-типологічних характеристик ФББС;

    розкрити зміст та сутність ФББС через призму взаємозв’язку центрального банку та фінансової безпеки комерційного банку для поглиблення наукових знань щодо якісного та дієвого її забезпечення;

    виявити сингулярність індикативних ознак порушення ФББС з метою їх систематизації та планування забезпечення ФББС;

    удосконалити наукові підходи до побудови системи вибору показників оцінки ФББС з метою окреслення пропозицій щодо якісного оцінення та дієвого управління ФББС;

    7

    окреслити головні компоненти інтегральної оцінки рівня ФББС України та розробити її інтегральний індикатор для визначення та прогнозування наявного та потенційного рівня ФББС;

    розробити концепцію оцінки ФББС для прийняття управлінських рішень щодо забезпечення її належного рівня;

    обґрунтувати вплив конкуренції і концентрації у банківській діяльності та

    вплив тіньової економіки в державі на ФББС з метою виявлення загроз та формування рекомендацій щодо їх мінімізації;

    визначити організаційно-правові умови щодо забезпечення ФББС України для виявлення зон ризику та надання характеристики впливу на ФББС;

    охарактеризувати особливості функціонування банків з іноземним капіталом в Україні для визначення напрямів позитивного і негативного впливу на ФББС;

    з'ясувати вплив вимог Угоди про асоціацію з Європейським Союзом щодо імплементації новацій у банківському регулюванні на ФББС України;

    виявити вплив фінансових інновацій та наслідків експансії криптовалют на ФББС України з метою їх врахування при розробці рекомендацій щодо мінімізації наслідків на стан ФББС;

    оцінити ефективність державного регулювання і нагляду за діяльністю вітчизняних банків з точки зору мінімізації загроз фінансовій безпеці;

    обґрунтувати напрями системної взаємодії антикризової, фіскальної та монетарної політики для визначення механізмі забезпечення ФББС України;

    побудувати концепцію управління ФББС України з метою ефективної реалізації стратегії розвитку вітчизняної банківської системи.

    Об’єктом дослідження є процеси забезпечення та управління ФББС.

    Предмет дослідження – теоретико-методологічні та прикладні засади

    забезпечення ФББС України.

    Методи дослідження. Методологічною основою наукового дослідження є сукупність загальнонаукових та спеціальних методів дослідження, спрямованих на виявлення, обґрунтування та аргументацію сутнісних характеристик ФББС і її структурних елементів. Зокрема, при дослідженні понятійно-категоріального апарату

    8

    використано методи аналізу і синтезу, індукції та дедукції, наукової абстракції. Для виявлення спільних та відмінних рис у підходах до антикризової політики в банківських системах у розвинених країнах світу та України використано компаративні методи. Аналіз підходів до визначення місця і ролі фінансової безпеки

    системі національної безпеки здійснено за допомогою системного, діалектичного та структурно-логічного методів. При розробці інтегрального показника фінансової безпеки банківської системи України, аналізі екзогенних та ендогенних загроз використано інформаційно-статистичні методи та методи економіко-математичного аналізу. Для розробки науково-практичних рекомендацій, теоретичних концепцій та стратегії забезпечення належного рівня ФББС використано методи узагальнення,

    SWOT-аналізу, моделювання та екстраполяції.

    Інформаційну та фактологічну основу дослідження становили нормативно-правові й законодавчі акти, монографічні дослідження та наукові публікації провідних вітчизняних і зарубіжних учених та практиків, аналітична інформація науково-дослідних установ, статистичні матеріали і звітні дані Державної служби статистики України, Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства фінансів України, Ради національної безпеки і оборони України, Світового банку і Міжнародного валютного фонду, матеріали інформаційно-аналітичних бюлетенів, ресурси мережі Інтернет.

    Наукова новизна одержаних результатів. Основні положення дослідження, що визначають наукову новизну одержаних результатів, які є особистим здобутком автора та виносяться на захист, полягають у наступному:

    вперше

    сформовано концепцію управління ФББС України, як цілісне бачення завдань, принципів, методів та інструментів управління ФББС у їх взаємозв’язку, що спрямовані на створення умов для досягнення тактичних і стратегічних цілей розвитку вітчизняної банківської системи. Реалізація запропонованої концепції дозволить ефективно поєднати функції та інструменти суб’єктів управління ФББС в

    9

    межах реалізації антикризового потенціалу та потенціалу зростання вітчизняної банківської системи.

    обґрунтовано вплив концентрації банківської діяльності на ФББС шляхом застосування трикомпонентної системи оцінок, заснованої на показниках концентрації, індексу Херфіндаля-Хіршмана та індексу Лінда, що дало змогу обґрунтувати загрози для фінансової безпеки банків як на етапах високого рівня концентрації (де, виходячи із теорії поведінкових фінансів з метою виграшу конкурентної боротьби, загрози виражаються у зниженні вимог до кредитоспроможності позичальника та прийняття ризиків задля: утримання нових клієнтів, накопичення значних обсягів зовнішньої заборгованості та доларизації активів і пасивів), так і на етапах низького рівня концентрації (де, виходячи із теорії контрактів, загрози передбачають появу недобросовісної конкуренції та ефекту

    «спокійного життя монополіста» наслідком чого може бути: порушення існуючих правових норм; фінансові зловживання з метою отримання додаткової вигоди; швидкий вихід з ринку банків із іноземним капіталом після виведення коштів з країни-реципієнта; зростання ризиковості банківської діяльності в сфері кредитування та операцій з іншими фінансовими активами);

    висунуто і доведено гіпотезу про вплив банків з іноземним капіталом на ФББС з позицій диференціювання за функціонально-організаційними моделями та структурними особливостями діяльності. Такі особливості передбачають переслідування бізнесових, політичних та правових інтересів кінцевих бенефіціарів,

    що виражаються у генерації загроз ФББС України в площині виведення капіталу, спекуляцій з фінансовими активами, доларизації економіки, можливості фінансування тероризму, недобросовісної конкуренції, що в сукупності може виражати довгострокову стратегію керованого хаосу;

    розроблено науково-методичний підхід до побудови інтегрального індикатора ФББС шляхом агрегування п’яти груп індикаторів, що включають платоспроможність, ліквідність, прибутковість, якість активів банківської системи та кон’юнктуру зовнішніх і внутрішніх ринків. Такий індикатор відображає динаміку зміни рівня ФББС впродовж її історичного розвитку, є сигналом накопичення загроз в

    10

    економіці та базою для прогнозування, розроблення стратегій управління, удосконалення функціонування вітчизняних банків.

    удосконалено:

    науковий підхід до трактування сутності поняття «фінансова безпека банківської системи» (відмінність від існуючих підходів – акцент на безпеці банківського сектору). Застосування постулатів теорій систем, системного аналізу й теорії управління та дослідження функціональних взаємозв’язків центрального і комерційних банків, окреслює зміст ФББС як динамічний стан всіх банків країни, що характеризується стабільністю їх взаємозв’язків, безперебійною реалізацією основних функцій, збалансованістю фінансових показників та грошових потоків;

    теоретичні підходи до трактування поняття «фінансова безпека банку», що дозволило визначити його як такий динамічний його стан, що відображає збалансованість показників платоспроможності, ліквідності, фінансової стійкості та прибутковості в умовах перманентного впливу ризиків, ендогенних і екзогенних загроз фінансового й нефінансового характеру з метою захисту інтересів банку як юридичної особи, а також його власників, вкладників та кредиторів (на основі структурного, функціонального та захисного підходів);

    методологічний інструментарій побудови системи показників оцінки ФББС

    (на відміну від існуючих підходів, що характеризуються спрямованістю на мікроекономічний рівень, відсутністю системності, низькою значущістю та прогнозованістю показників, значним рівнем спорідненості та тотожності), що передбачають врахування принципів вимірності, значущості та прогнозованості показників, які охоплюють основні напрями діяльності банку і банківської системи;

    концептуальний підхід щодо оцінки ФББС як фундаментальної конструкції прийняття управлінських рішень у сфері банківської діяльності, яка ґрунтується на поєднанні якісного та кількісного аналізу фінансово-економічного, законодавчого та політичного середовища, а також економічної, правової та управлінської компонент банківської безпеки шляхом використання кількісних показників, що відображають динаміку основних економічних процесів на макро- і мікрорівні, та якісних показників, що дозволяють оцінити ефективність банківського менеджменту;

    11

    наукові підходи до розуміння поняття «системний ризик» як ймовірність виникнення організаційних, інституціональних, фінансових та управлінських дисбалансів у державному, реальному та фінансовому секторах економіки внаслідок порушення взаємозв’язків їх структурних елементів, що може призвести до порушення функціонування інфраструктури і функцій банківської системи.

    набули подальшого розвитку

    аргументація щодо індивідуалізації понять «банківська система» та

    «банківський сектор» з позицій рівнів їх домінантності у системі фінансової безпеки країни. Банківська система визначається як синергетична сукупність усіх банків країни і їх взаємозв’язків, на основі яких формуються інтегральні властивості і функції цілісного об’єкта як нової структури, що піддається управлінському впливу та становить цінність для суспільного розвитку. Водночас банківський сектор визначається як статистично-інформаційний інструмент економічного аналізу, що відображає частину економіки з чітко окресленими межами і множиною структурних елементів, діяльність яких не завжди є взаємопов’язаною і позбавленою функціональних характеристик цілісного об’єкта суспільно-економічних відносин;

    розкриття особливостей аналізу процесів тіньової економіки на засадах теорій раціоналізму злочинності, інституціоналізму та економічної тератології в контексті визначення загроз для ФББС (на відміну від існуючих підходів, що розглядають тіньові економічні відносини з позицій уникнення оподаткування та формування дефіциту бюджету і його впливу на макроекономічну динаміку), що дозволяють розширити науковий світогляд у цій сфері шляхом аналізу історичної логіки формування вітчизняних економічних відносин, об’єктивності розвитку трансфертного ціноутворення, втечі капіталу, зростання масштабів тіньового валютного ринку та їх впливу на зниження обсягів ресурсної бази, активів і прибутковості банків як основних об’єктів їх фінансової безпеки.

    науково-методичні підходи до розробки критеріїв визначення системної важливості банку шляхом застосування додаткових до наявних методик показників,

    які зокрема враховують частку кредитування галузей промисловості, чутливих до національної безпеки.

    12

    Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що науково-теоретичні, практичні розробки та пропозиції узагальнено до рівня науково-практичних положень і теоретико-методологічних рекомендацій щодо забезпечення та управління ФББС України. Зокрема, пропозиції щодо удосконалення управління фінансовою безпекою вітчизняної банківської системи були використані при розробці та обговорені Концепції реформування державного сектору банківської системи України Комітетом Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності (довідка № 04-37/10-190 від 20.06.2018 р.). Науково-практичні напрацювання щодо регулювання участі іноземного капіталу в банківській системі України та зниженню рівня тіньової економіки використано при розробці Стратегії розвитку банківської системи 2016-2010 Асоціацією українських банків (довідка 07-006/147 від 30.05.2018 р.). Пропозиції щодо удосконалення нормативно-правового забезпечення з регулювання транскордонного руху капіталу, трансфертного ціноутворення, мінімізації масштабів неофіційного готівкового валютного ринку використано ПрАТ «Українська міжбанківська валютна біржа» (довідка № 1/67 від 24.05.2018 р.). Концептуальні напрями удосконалення управління фінансовою безпекою банківської системи впровадженні у діяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (довідка № 28-13090/18 від 21.06.2018 р.). Департаментом фінансів Тернопільської обласної державної адміністрації (довідка № 42-33-720 від 21.06.2018 р.) використано рекомендації стосовно визначення екзогенних та ендогенних індикаторів фінансової безпеки банківської та фінансової системи. Пропозиції щодо методичного інструментарію оцінки ФББС та комерційних банків, формування концепції управління ФББС враховано при управлінні фінансового моніторингу в діяльності таких банків як: ПАТ «Банк Кредит Дніпро» (довідка № 7-2772/1 від 27.04.2018 р.); Публічне акціонерне товариство Акціонерно-комерційний банк «Львів» (довідка №995/0-01 від 23.05.2018 р.), філії Тернопільського обласного управління АТ «Ощадбанк» ТВБВ100019/017 (довідка № 101 від 19.06.2018 р.). Пропозиції ефективної співпраці та фінансової безпеки банківських установ із банками Європейського Союзу впроваджені в програми навчання DKLexAcademy м. Таллінн (довідка № 10-19/09/16 від 19.09.2016р.). Окремі положення

    13

    дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі Тернопільського національного економічного університету (довідка № 126-31/1047 від 08.06.2018 р.) при викладанні дисциплін «Центральний банк і грошово-кредитна політика», «Банківський ризик-менеджмент», «Податки і фіскальна політика».

    Особистий внесок здобувача. Наукові положення, висновки та рекомендації, що виносяться на захист, одержані автором особисто і є його науковим доробком. З наукових праць, що опубліковані у співавторстві, в роботі використані лише ті ідеї та положення, які є результатом особистих розробок здобувача. Обсяг особистого внеску у роботах, опублікованих у співавторстві, наведений у переліку опублікованих праць.

    Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення дисертаційної роботи та практичні результати дослідження доповідалися та обговорювалися на міжнародних, всеукраїнських науково-практичних конференціях і круглих столах,

    серед яких: «Соціально-економічні перспективи розвитку України» (м. Дніпропетровськ, 2006 р.), «Розвиток фінансово-кредитної системи України: здобутки, проблеми, перспективи» (м. Львів, 2007 р.), «Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті» (м. Тернопіль, 2007 р.), «Фінанси, грошовий обіг і кредит в підвищенні добробуту населення України» (м. Сімферополь, 2008 р.), «Розвиток банківської системи України як основа реалізації стратегії економічного зростання» (м. Тернопіль, 2008 р.), «Фінансова політика України: реалії та перспективи розвитку» (Хмельницький, 2008), «Розвиток України в ХХІ столітті: економічні, соціальні, екологічні, гуманітарні та правові проблеми» (м. Тернопіль, 2008 р.), «Формування єдиного простору Європи та завдання економічної науки» (Тернопіль, 2009), «Забезпечення стійкості банківської системи як необхідна умова подолання кризових явищ в економіці України», (м. Тернопіль, 2010 р.), «Актуальні проблеми та перспективи розвитку економіки України» (Луцьк, 2011 р.), «Фінансові та соціально-політичні проекти модернізації суспільства в умовах відновлення економічного зростання» (м. Люблін - м. Ірпінь, 2011 р.), «Реформування фінансової системи та стимулювання економічного зростання в нестабільній економіці» (м. Дніпропетровськ, 2011 р.), «Імплементація Податкового кодексу України в

    14

    умовах реформування вітчизняної економіки» (Тернопіль, 2011), «Проблеми та перспективи розвитку банківської системи України в умовах фінансової нестабільності» (м. Тернопіль, 2012 р.), «Актуальні проблеми економічного і соціального розвитку регіону» (м. Донецьк 2012 р.), «Актуальні аспекти розвитку фінансово-кредитного забезпечення реального сектору економіки України в контексті євроінтеграції» (м. Тернопіль, 2014 р.), «Проблеми розвитку банківсько системи України в умовах фінансової нестабільності та економічної невизначеності» (м. Тернопіль, 2015 р.), «Банківський та реальний сектор економіки: фінансово-економічні аспекти взаємодії та перспективи розвитку» (Тернопіль, 2015 р.), «Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна візія та виклики глобалізації» (м. Тернопіль, 2016 р.), «Ефективні моделі управління в сучасних умовах: теорія і практика» (м. Кіровоград, 2016), «Розвиток банківських систем світу в умовах глобалізації фінансових ринків» (м. Черкаси, 2016), «Сталий розвиток 2030: економічна, соціальна, екологічна та політична складові» (м. Тбілісі - м. Львів, 2017 р.) та ін.

    Публікації. Основні наукові положення, висновки та результати дослідження опубліковано у 58 наукових працях загальним обсягом 50,14 друк. арк., з яких автору належить 46,91 друк. арк., у тому числі: 1 одноосібній монографії, 5 підрозділах у колективних монографіях (з них – 1 у зарубіжному виданні (Литва)); 24 наукових статтях, з яких 22 – у фахових виданнях України (в тому числі 15 статей у виданнях, внесених до реєстру міжнародних наукометричних баз), 1 статті у науковому періодичному виданні інших держав (Естонія), 28 публікацій – апробаційного характеру.

    Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг роботи становить 501 сторінку, обсяг основного тексту викладено на 400 сторінках. Робота містить 39 таблиць та 70 рисунків. Список використаних джерел включає 473 найменування. Дисертація має 21 додаток на 55 сторінках.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    дисертаційній роботі подано теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення важливої наукової проблеми, що виявляється у розробці теоретико-

    методологічних положень та науково-методологічних підходів до дослідження проблем забезпечення та управління ФББС України. Результати досліджень дозволили сформулювати низку концептуально-теоретичних, методологічних і науково-практичних висновків, спрямованих на вирішення завдань дисертації відповідно до визначеної мети.

    На сьогодні спостерігається зростання загроз, пов’язаних із гібридними військовими конфліктами, фінансовими санкціями, торговими війнами, що зумовлює необхідність дослідження процесу забезпечення національної безпеки в цілому та окремих її складових. Теоретичні постулати розуміння сутності ФББС визначають їй центральне місце в системі національної безпеки та характеризують її як буфер щодо акумулювання загроз на мікро-, мезо- і макрорівнях. Роль банківської системи у забезпечені належного рівня національної безпеки пояснюється реалізацією нею функцій фінансового посередництва та забезпечення ліквідністю практично всіх інших підсистем державної безпеки, що дає змогу в кризові періоди акумулювати необхідні кошти для подолання наслідків криз, збільшувати військові бюджети,

    забезпечувати фінансову, цінову та валютну стабільність, як фундаментальну основу захисту національних інтересів.

    На основі структурного, функціонального та захисного підходів із врахуванням дворівневості банківської системи й дуалістичного характеру центрального банку як вищого її рівня, аргументовано, що ФББС є уособленням функції та взаємозв'язків центрального банку й комерційних банків, яке спрямоване на: організацію ефективної банківської діяльності; захист інтересів власників,

    вкладників та кредиторів банківських установ; досягнення високого рівня фінансової стійкості й фінансової стабільності, що дозволяє без втрат протистояти зовнішнім та внутрішнім загрозам та забезпечувати реалізацію фінансових інтересів держави.

    Дослідження теоретичних підходів щодо визначення індикативних ознак порушення ФББС визначило домінантність кількісного підходу до оцінки рівня

    395

    загроз для фінансової безпеки, який, хоч і є достатньо інформативним, однак не враховує якісного аспекту, що полягає у дослідженні законодавства, регулятивних норм, інформаційних ризиків тощо. Втім, якісну оцінку ФББС за визначеними параметрами усіх складових фінансової системи необхідно здійснювати поряд з кількісною оцінкою. В частині кількісної оцінки обґрунтована наявність об’єктивного набору параметрів, критеріїв та індикаторів, що визначають порогові значення функціонування системи. Зазначено, що система порогових значень ФББС повинна бути адаптована до реальних умов функціонування, тобто повинна відповідати економічній, соціальній, політичній, ментальній специфіці конкретної держави.

    В економічній літературі не існує комплексної моделі оцінки ФББС, оскільки немає єдиного підходу до визначення структури понять безпеки банку загалом.

    Наявні моделі оцінки фінансової безпеки банківської діяльності в більшості спрямовані на мікроекономічний рівень та характеризуються наступними недоліками: відсутність системності, низька значущість та прогнозованість показників, високий рівень спорідненості та тотожності тощо. Основними напрямами удосконалення підходів до оцінки фінансової безпеки банків і банківської системи є формування системи показників оцінки ФББС, що ґрунтується на принципах вимірності, значущості та прогнозованості, а також охоплює в собі показники, які відображають основні напрями діяльності банку і банківської системи та вплив зовнішніх факторів на фінансову безпеку банків. Від вибору показників оцінки фінансової безпеки банків

    банківської системи залежить ефективність моделей такої оцінки, які можуть бути побудовані за принципами таксономічних показників, золотого поділу або побудови інтегрального показника.

    Використання методів економіко-статистичного аналізу та моделювання дало змогу виокремити основні групи ендогенних та екзогенних індикаторів ФББС України. Ендогенні індикатори відображають фактори впливу на ФББС, які пов’язані із зміною динаміки ліквідності, депозитів, кредитів і прибутковості, а також із впливом діяльності банків з іноземним капіталом та ризиковістю активів. До ендогенних індикаторів належать такі групи: ліквідність, ризиковість та прибутковість. Екзогенні фактори відображають стан справ у макроекономіці та на

    396

    міжнародних ринках грошей і капіталу через врахування динаміки валютного курсу, індексу споживчих цін, валового внутрішнього продукту та ринкових спредів, що виступають індикатором суверенного рейтингу держави. До групи екзогенних індикаторів віднесено кон’юнктуру внутрішніх і зовнішніх ринків. Запропонований та розрахований інтегральний показник ФББС відобразив початок періодів зниження

    рівня та зародження кризових явищ в економіці, що повинно бути сигналом для внесення коректив як в загальноекономічну політику держави, так і в дії Національного банку України, уряду і банків.

    Систематизація існуючих методик оцінки фінансової безпеки комерційних банків та банківського сектору, а також дослідження основних проблем у сфері аналізу рівня ФББС лягли в основу розробленої концепції оцінки ФББС, що ґрунтується на поєднанні якісного та кількісного аналізу фінансово-економічного,

    законодавчого та політичного середовища, а також економічної, правової та управлінської компонент. Якісний аналіз процесів забезпечення ФББС ґрунтується на дослідженні незалежності і транспарентності банку Уряду та інформаційною прозорістю діяльності комерційних банків. При цьому відслідковується пряма залежність рівня цих процесів до ФББС.

    Порушення показників концентрації банківської діяльності є суттєвою загрозою для ФББС, оскільки пов’язане зі зростанням концентрації депозитів та кредитів фізичних осіб у банків з державним капіталом. Такі установи мають вищий рівень довіри (зумовлений наявністю повної державної гарантії вкладів фізичних осіб, що з одного боку призводить до «втечі» депозитів з менших банків до державних, а з іншого – державні банки своїми рішеннями впливають на встановлення ціни на банківські ресурси), яка може бути значно нижчою за середньо-

    ринкову. Вагомий вплив на ФББС України має концентрація 83% статутного капіталу

    десяти найбільших банках, п’ять з яких є банками із російським капіталом, які в умовах гібридної війни є інструментом політичного шантажу та інструментами виведення іноземної валюти з міжбанківського валютного ринку України. Зростання концентрації банківської діяльності в Україні на фоні зменшення кількості банків призводить до монополізації та олігополізації ринку банківських послуг, що, разом з

    397

    підвищенням вимог Національного банку України до розміру статутного капіталу, створює високі бар’єри для виходу на банківський ринок та знижує ефективність банківської діяльності, з одного боку підвищуючи її ризиковість, а з іншого – створює ефект «спокійного життя монополіста».

    Значні масштаби тіньової економіки, які спостерігаються в Україні, суттєво впливають на ФББС. Найбільше це проявляється у таких сферах, як: купівля-продаж товарів, послуг та рух грошових коштів у фінансових операціях. Основною загрозою для ФББС України у сфері купівлі-продажу товарів і послуг визначено великі масштаби трансфертного ціноутворення, що характерне виведенням капіталу,

    переміщенням фінансових ресурсів через державний кордон певними фізичними чи юридичними особами з метою уникнення оподаткування чи контролю відповідних органів шляхом трансфертного ціноутворення, грошових переказів, іноземних інвестицій тощо. Виведення капіталу з України відбувається в тому числі через посередництво комерційних банків, які є пов’язаними з власниками або перебувають

    структурі власності офшорних компаній, що може слугувати підставою для виведення банку з ринку і створення ефекту «доміно» або введенням санкцій з боку міжнародних контролюючих органів, наслідком чого може бути погіршення фінансової стійкості банків. Результатом виведення капіталу з України може бути девальвація гривні та зменшення обсягів банківських ресурсів, які безпосередньо впливають на фінансову безпеку банківської системи. Другим важливим напрямом впливу тіньової економіки на ФББС є розвиток тіньового валютного ринку, що спричиняє постійний тиск на динаміку офіційного валютного курсу та є альтернативним джерелом розміщення банківських ресурсів, особливо в кризових ситуаціях.

    Сучасне загальне та спеціальне законодавство у сфері банківської діяльності не забезпечує ефективного правового базису ФББС України, оскільки не визначає її сутності та основних загроз; воно є роздробленим та містить значні прогалини у сфері законодавчого забезпечення ключових напрямів банківської діяльності. Прецеденти стосуються, насамперед, визнання недійсними валютних кредитних договорів, що призводить до значних збитків банківських установ та погіршення їх репутації;

    398

    відсутності складу злочину в частині доведення банку до неплатоспроможності; відсутності покарань і санкцій до посадових осіб Національного банку України у випадку їх бездіяльності або прийняття помилкових рішень, наслідками яких є суттєві збитки для вітчизняної банківської системи та економіки в цілому. На сьогодні актуалізується питання прийняття Банківського кодексу, який повинен стати зведенням банківського права в Україні і основою ефективного правового забезпечення ФББС.

    Банки з іноземним капіталом мають як позитивний, так і негативний вплив на ФББС України. Гострою є проблема впливу банків з державним російським капіталом, які в умовах гібридного військового конфлікту використовують свої можливості для спекуляцій на валютному ринку, політичного шантажу і фінансування тероризму. Визначено, що основною причиною негативного впливу діяльності банків з іноземним капіталом на фінансову безпеку вітчизняної банківської системи є не самий факт їхньої присутності чи застосування стратегії діяльності на ринку банківських послуг, а внутрішнє організаційно-правове середовище, яке створює всі умови для дисбалансів у сфері організації банківської справи в країні.

    Аргументовано неготовність вітчизняної банківської системи до процесів євроінтеграції, оскільки внутрішні резерви та можливості є недостатніми для забезпечення високого рівня капіталізації банків, що не дозволить виконати регулятивні вимоги. Низький рівень капіталізації деяких банків, короткострокова ресурсна база та дорогі, порівняно з європейськими банками, джерела поповнення ліквідних коштів, у випадку інтеграції в Європейський Союз призведуть до згортання діяльності частини банків з українським капіталом, а також до звуження сфери їх діяльності, що, в свою чергу, поставить під загрозу існування цілісної національної банківської системи.

    Проаналізовано тенденції розвитку фінансових інновацій та обґрунтовано зростання негативного впливу на ФББС кібер-ризиків та кібер-злочинності, які спрямовані на ураження новітніх банківських технологій з метою нанесення фінансових втрат або порушення діяльності банківських установ. Значний негативний вплив на фінансову безпеку банківських систем має діяльність хедж-фондів як

    399

    інституційних інновацій фінансового ринку, адже ризикові стратегії їх діяльності призводять до раптового відпливу коштів інвесторів, що, в свою чергу, призводить до кризи ліквідності банків, які є власниками або партнерами таких фондів. Не менш важливим ризиком інновацій для фінансової безпеки банківської системи є експансія криптовалют як спекулятивних фінансових інструментів, що як і деривативи, збільшують неконтрольовану грошову масу, курсові ризики для банків, а також фінансові втрати внаслідок потенційного зменшення їх капіталізації. Ризиком інновацій для ФББС є експансія криптовалют як спекулятивних фінансових інструментів, що нарощують неконтрольовану грошову масу

    До основних недоліків державного регулювання і нагляду за банківською діяльністю в Україні віднесено наступні: відсутність ефективного контролю за використанням коштів рефінансування; низька ефективність роботи кураторів НБУ в тих комерційних банках, які отримали рефінансування та втратили платоспроможність; вибірковий підхід до надання кредитів рефінансування великим банкам, незважаючи на високі показники ліквідності і рентабельності малих банків з українським капіталом та ін. Аргументовано необхідність застосування ризико-

    орієнтованого банківського нагляду, спрямованого на глибокий аналіз причин і факторів виникнення системних ризиків в Україні, а також оцінювання ризик-апетиту банків, особливо системно-важливих. Зазначено, що підвищення ефективності банківського нагляду та регулювання можна досягнути лише завдяки встановленню чітких критеріїв відповідальності посадових осіб у банківській системі щодо результатів проведення ними банківського нагляду та грошово-кредитного регулювання економіки.

    В процесі реалізації антикризової політики основний акцент зосереджується на вжитті заходів щодо забезпечення високого рівня фінансової стійкості і ФББС, як основи економічного розвитку держави. Від ефективності взаємодії монетарної та фіскальної політики в контексті реалізації антикризових заходів залежить швидкість подолання кризи в банківській системі та створення передумов для відновлення економічного зростання шляхом використання монетарно-фіскальних важелів.

    Акцентовано, що така ефективність є неможлива без законодавчого та

    400

    інфраструктурного забезпечення антикризової політики, яке ґрунтується на оперативному прийнятті нових законів, спрямованих на посилення регулювання тих процесів економіки, де реалізація функції саморегулювання неможливо або піддається значному впливу людського фактору. Щодо інфраструктурного забезпечення антикризової політики, в тому числі у сфері забезпечення належного рівня ФББС, то для дієвості позитивними є створення антикризових інституцій, таких як спеціалізовані установи розвитку, банки токсичних активів, гарантійні фонди.

    Аналіз діючих стратегій та програм розвитку вітчизняної банківської системи дав змогу виявити їх структурну невідповідність, декларативність, відсутність чітких тактичних і стратегічних цілей, незавершеність напрямів реалізації стратегій. На основі аналізу зазначених програм та SWOT-аналізу банківської системи України побудовано організаційно-функціональний конструкт стратегії розвитку банківської системи шляхом забезпечення належного рівня фінансової стійкості та ФББС.

    Необхідно враховувати крім монетарного та наглядового блоку стратегії ще й такі блоки як законодавчий, банківського менеджменту, операцій та послуг, інфраструктурний блок, реформування що створить умови для ефективної реалізації грошово-кредитної і валютної політики й забезпечить прийнятність рівнів ризику банківської діяльності та стабільний рівень прибутковості банківських установ. Основою реалізації запропонованої стратегії розвитку банківської системи України є концепція управління ФББС України, яка є цілісним баченням завдань, принципів, системи та інструментів управління ФББС у їх взаємозв’язку, що спрямовані на створення умов для зростання вітчизняної банківської системи.

    Основні результати дослідження використовуються у діяльності Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності Верховної Ради України, Асоціації українських банків, ПрАТ «Українська міжбанківська валютна біржа», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Департаменту фінансів Тернопільської обласної державної адміністрації, ПАТ «Банк Кредит Дніпро», ПАТ Акціонерно-комерційний банк «Львів», філії Тернопільського обласного управління АТ «Ощадбанк», а також у навчальному процесі Тернопільського національного економічного університету та DKLexAcademy.

    401


    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    Абрамов В. Теорія безпеки та інститути (про вибір методологічної основи наукового дослідження системи національної безпеки). Вісник Національної академії державного управління. 2013. №11. С.5-13.

    Адаменко С. І. Характеристика та класифікація загроз у банківській системі України. Стратегічна панорама. 2004 № 4. С. 48–52.

    Акерлоф Дж., Шиллер Р. Фішинг / пер. з англ. Олександр Герасимчук.

    К.: Наш Формат, 2017. 278 с.

    Акофф Р. Планирование будущего корпорации : Прогресс, 1985. 328 с.

    Алаевых М.А. Банковская система или банковский сектор? Банковская система. 2004. №11. С.17-24

    Алексашенко С.В. Опыт других стран: есть чему поучиться / С. В. Алексашенко, Д. В. Мирошниченко, С. В. Смирнов [и др.]. Ч. 1. Экономическая политика. 2011. № 1. C. 23–54.

    Алексеєнко Л. М. Інституційні імперативи забезпечення фінансової безпеки розвитку ринків капіталу та нерухомості. Вісник Одеського національного університету. Серія : Економіка. 2016. Т. 21, Вип. 1. С. 181-185.

    Алексеева Д.Г. Банковская безопасность: правовые проблемы: автореф. дис. ... д-ра юрид. наук: спец.: 12.00.14 / Российский університет дружбы народов.

    Москва, 2011. 58 с.

    Алексеева Д.Г. Понятие и основные составляющие банковской безопасности. Национальная безопасность. 2011. №2. С.4-9.

    Алексеева Д.Г. Правовые проблемы обеспечения безопасности банковской системы в условиях глобализации. Актуальные проблемы гуманитарных и естественных наук. 2011. № 6. С.122-126.

    Алексеева М. М. Планирование деятельности фирмы. М.: “Финансы и статистика”, 2000. 248 с.

    Аленин В.В. Стратегия обеспечения экономической безопасности регионального банковского сектора: методология, методика, практика: автореф.

    402

    дис. … д-ра экон. наук: спец. 08.00.10 / Ивановский государственный химико-технологический університет. Иваново, 2007. 32 с.

    13. Трунин П.В., Князев Д.А., Сатдаров А.М. Анализ независимости центральных банков РФ, стран СНГ и Восточной Европы. М.: ИЭПП. 2010. 76 с.

    Аналіз діяльності комерційного банку : навч. посібн. / За ред. А.М. Герасимовича, Ф.Ф. Бутинця. Житомир : Вид-во "Рута", 2006. 599 с.

    Аналіз ефективності монетарної політики Національного банку України/

    URL: https://feao.org.ua/wp-content/uploads/2016/08/FEAO_Analysis-of-the-NBU-Monetary-Pollicy-Effectiveness_A5_03.pdf

    Аналітичний звіт: Дії Національного банку України в період загострення

    світової фінансової кризи URL: http://www.bank.gov.ua/Publication/ Analytical/Report_fin_kr.pdf.
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ПОСЛЕДНИЕ СТАТЬИ И АВТОРЕФЕРАТЫ

ГБУР ЛЮСЯ ВОЛОДИМИРІВНА АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ ВОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ
МИШУНЕНКОВА ОЛЬГА ВЛАДИМИРОВНА Взаимосвязь теоретической и практической подготовки бакалавров по направлению «Туризм и рекреация» в Республике Польша»
Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА