Василенко Ксенія Микитівна Інтернет-видання України як засіб соціальної комунікації

Краткое описание

Василенко Ксенія Микитівна, шеф-редактор інтернет-порталу «LB.UA» у ТОВ «Горшенін Консалтинг». Назва дисертації: «Інтернет-видання України як засіб соціальної комунікації». Шифр та назва спеціальності 27.00.01 теорія та історія соціальних комунікацій. Спецрада Д 26.852.15 Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
ВАСИЛЕНКО КСЕНІЯ МИКИТІВНА
УДК 007:004.738.5:070.1(477)
ДИСЕРТАЦІЯ
ІНТЕРНЕТ-ВИДАННЯ УКРАЇНИ
ЯК ЗАСІБ СОЦІАЛЬНОЇ КОМУНІКАЦІЇ
Спеціальність 27.00.01 – теорія та історія соціальних комунікацій
(27 – соціальні комунікації)
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата наук із соціальних
комунікацій
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело.
____________ К. М. Василенко
Науковий керівник: Чекмишев Олександр Вікторович, доктор наук із
соціальних комунікацій, доцент
Київ – 2020

ЗМІСТ
ВСТУП........................................................................................................................ 11
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ
ІНТЕРНЕТ-ВИДАНЬ ЯК ЗАСОБУ КОМУНІКАЦІЇ............................................. 17
1.1. Інтернет-видання як новітній феномен медіа-комунікації ........................ 17
1.2. Діяльність інтернет-видання та розширення інформаційнокомунікаційного простору.................................................................................... 45
Висновки до розділу 1 .......................................................................................... 60
РОЗДІЛ 2. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА КОМУНІКАТИВНІСТЬ
ІНТЕРНЕТ-ВИДАНЬ ................................................................................................ 62
2.1. Концепції взаємодії інтернет-видань із суб’єктами
інформаційних відносин....................................................................................... 62
2.2. Типологічні особливості та комунікаційні стратегії
інтернет-видань ..................................................................................................... 73
2.3. Ринкові чинники комунікаційної позиції інтернет-медій.......................... 86
Висновки до розділу 2 .......................................................................................... 93
РОЗДІЛ 3. РОЛЬ ІНТЕРНЕТ-ВИДАНЬ УКРАЇНИ В ОПТИМІЗАЦІЇ ПРОЦЕСІВ
СОЦІАЛЬНОЇ КОМУНІКАЦІЇ................................................................................ 95
3.1. Мобільність аналітичного дискурсу національних
інтернет-видань ..................................................................................................... 95
3.2. Жанрові домінанти в творчості інтернет-видань
та структурування інформаційного простору .................................................. 118
10
3.3. Етичність журналістської діяльності як чинник оптимізації
процесів соціальної комунікації ........................................................................ 139
Висновки до розділу 3 ........................................................................................ 158
ВИСНОВКИ............................................................................................................. 161
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ............................................................... 164
ДОДАТКИ................................................................................................................ 185

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. У дисертаційному дослідженні проаналізовано наукову літературу з
проблеми розвитку інтернет-видань в Україні. Оскільки інтернет-видання є
новим видом ЗМК, що стрімко розвивається, теоретична база – як у світовій,
так і в українській науці – динамічно оновлюється та збагачується. Тому акцент
було зроблено на ґрунтовних працях зарубіжних (З. Бжезинського,
Е. Тоффлера, Ф. Уеббстера) та українських (Л. Городенко, В. Різуна,
Є. Цимбаленка, М. Чабаненко) дослідників. З кожним місяцем кількість якісних
тематичних досліджень зростає.
2. Упродовж 1995–2020 рр. в Україні відбулося становлення особливого
сегменту інформаційного національного простору – інтернет-журналістики.
Визначено головні етапи її розвитку: 1) 1995–2000 рр. – початковий етап
розвитку інтернет-журналістики в Україні; 2) 2000–2005 рр. – період
виокремлення дефініцій: «інтернет-сайт друкованого ЗМІ» (тут: як
електронного «додатку» до «паперової версії») та «самостійне інтернет-ЗМІ»
(тут: таке, що не є додатком до будь-якого друкованого видання, а самостійно
функціонує як повноцінне ЗМІ); 3) 2005–2010 рр. – становлення та розвиток
найбільш потужних (станом на сьогодні) інтернет-ЗМІ України; 4) 2010–
2014 рр. – функціонування інтернет-ЗМІ в умовах неофіційної, проте
всеохопної державної цензури за часів президентства Віктора Януковича; 5) від
2014 р. дотепер – новітній період розвитку інтернет-ЗМІ в Україні.
3. Станом на 2020 р. в Україні діють інтернет-видання, що мають
традицію успішної творчої діяльності: «Дзеркало тижня. Україна», «Українська
правда», «LB.ua» («Лівий берег»), «Цензор. НЕТ», «Новое время», «РБК
Україна», «Інтерфакс Україна», УНІАН, «Liga.net» (чотири останніх формально
зареєстровані як інформаційні агентства, однак на практиці вже багато років є
повноцінними потужними ЗМІ).
162
4. Інтернет-видання є принципово новим видом ЗМК. Ознакою цього є,
зокрема, висока інтенсивність їхньої комунікативності. Сучасні інтернетвидання функціонують за логікою дискурсивності, інтерактивності,
оперативного реагування на потреби своєї аудиторії та характеризується
такими функціональними ознаками: комунікативністю, інтерактивністю та
мобільністю.
Комунікативність інтернет-видань виявляється в усіх його
концептуальних аспектах (типологічному, жанровому тощо) та в усіх площинах
функціонування (видання – влада, видання – конкурентне середовище, видання
– соціальні мережі, видання – цільова аудиторія). Крім того, комунікативність
як функціональна ознака відображається в способах подачі журналістських
матеріалів – у їхній тематиці, обсязі, стилі викладу, у способах верстки
(розміщення на сайті) та оформлення за допомогою ілюстрацій.
Інтерактивність проаналізованих інтернет-видань передбачає
забезпечення постійного зв’язку з читачами – через власні тематичні сторінки у
соціальних мережах, різноманітні месенджери, навіть за допомогою приватних
сторінок відомих журналістів видання. Крім того, у дослідженні
обґрунтовуються причини прямої залежності подальшого розвитку інтернетЗМІ від якості такого «зворотного зв’язку».
Мобільність виявляється в оперативному реагуванні на потреби своєї
аудиторії, зокрема мобільна версія зв’язку передбачає впровадження в практику
масової комунікації такого прогресивного виду інформування, як мобільні
новини або новини через мобільний телефон. Йдеться про забезпечення
користувачів низкою сервісів, зокрема доступом до спеціальної версії сайту для
мобільних гаджетів, надсилання на мобільний телефон сигналів про появу
нових матеріалів, зокрема у вигляді заголовків і ключових слів.
5. Значну увагу в дисертаційному дослідженні приділено жанровим
особливостям інтернет-видань, зокрема новим їх видам – інтерактивним
опитуванням і текстам, що створюються за прямої участі читачів; онлайнформатам – від класичних інтерв’ю до круглих столів та обговорень. За
163
допомогою герменевтичного методу, керуючись теорією Г. Гадамера, було
доведено, що інтернет-видання стали причиною формування особливого
текстового простору; інформаційні матеріали, розміщені в інтернеті, мають
свою стилістику. Особливу увагу приділено інвестигативній журналістиці для
інтернет-видань. Наведено її оригінальну дефініцію. Зазначено, що, на відміну
від класичного репортажу-розслідування, який проводить один репортер,
інвестигативна журналістика є продуктом колективної діяльності, в тому числі
за прямої участі читачів.
Зазначені дослідження здійснено на базі аналізу кількості інтернеткористувачів в Україні (додаток В); користувачів, які регулярно читають онлайн медіа (додаток Г); рейтингу популярності інтернет-ЗМІ України
(додаток Д); переліку основних інтернет-видань України (додаток Е); власного
опитування редакторів вітчизняних інтернет-видань (додаток Є).
Отже, сучасні інтернет-видання України є джерелом комунікації, меншою
мірою – пропаганди та агітації, а також відіграють суттєву роль у розвитку
громадянського суспільства.
6. Інтернет-видання України як засіб соціальної комунікації має широкі
перспективи. Піднести комунікативний потенціал інтернет-видань можливо,
швидко «модернізуючи» інтернет-журналістику як відносно новий феномен
українських реалій, налагоджуючи ефективнішу комунікацію з читачем,
розвиваючи нові формати – зокрема відео- та аудіо- подачі матеріалів. У роботі
також запропоновано методи покращення системи використання жанрової
палітри, оновлення і творчого осмислення старих та перспективи кількох нових
жанрів, що виникли й розвинулися вже на основі інтернет-журналістики,
оптимізації роботи редакційних колективів в нових умовах