ВИЗНАЧЕННЯ ПРІОРИТЕТІВ У ПОЛІТИЦІ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ
ПОДІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНО-ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЛУЧИК ВАСИЛЬ ЄФРІМОВИЧ

УДК 332.14

ВИЗНАЧЕННЯ ПРІОРИТЕТІВ У ПОЛІТИЦІ
РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

Спеціальність 08.00.05 – розвиток продуктивних сил
і регіональна економіка

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
доктора економічних наук

Науковий консультант –
Василенко Валерій Миколайович,
доктор економічних наук, професор

Кам’янець-Подільський – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ПОЛІТИКИ
РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ 16
1.1. Сутність політики регіонального розвитку 16
1.2. Методи забезпечення політики регіонального розвитку 37
1.3. Сучасний досвід реалізації політики регіонального розвитку 73
Висновки до розділу 1 96

РОЗДІЛ 2. МЕТОДОЛОГІЧНА БАЗА ВИЗНАЧЕННЯ ПРІОРИТЕТІВ У
ПОЛІТИЦІ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ 99
2.1. Передумови можливих змін у політиці регіонального розвитку 99
2.2. Способи визначення пріоритетів у регіональному розвитку 125
2.3. Науковий інструментарій реалізації політики
регіонального розвитку 151
Висновки до розділу 2 176

РОЗДІЛ 3. ОЦІНКА ІСНУЮЧОЇ ПРАКТИКИ РЕГІОНАЛЬНОГО
РОЗВИТКУ 178
3.1. Позиціонування регіонів України за рівнем
економічного розвитку 178
3.2. Рівень інноваційного розвитку регіонів України 212
3.3. Оцінка рівня життя населення 238
Висновки до розділу 3 271

РОЗДІЛ 4. ОСОБЛИВОСТІ ВИЗНАЧЕННЯ ПРІОРИТЕТІВ У
ДЕРЖАВНІЙ ПОЛІТИЦІ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ 274
4.1. Визначення пріоритетів у економічному розвитку регіонів 274
4.2. Визначення пріоритетів у соціальному розвитку регіонів 301
4.3. Механізми реалізації державної політики
регіонального розвитку 331
Висновки до розділу 4 361
РОЗДІЛ 5. НАУКОВО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИЗНАЧЕННЯ
ПРІОРИТЕТІВ У ПОЛІТИЦІ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ
(НА МІСЦЕВОМУ РІВНІ) 365
5.1. Моделювання регіональних прогнозних балансів 365
5.2. Розробка прогнозів економічного та соціального розвитку 379
5.3. Механізми реалізації політики регіонального розвитку
(на місцевому рівні) 387
Висновки до розділу 5 404

ВИСНОВКИ 407
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 411
ДОДАТКИ 442

ВСТУП

Актуальність теми. Розробка стратегій розвитку країни неможлива без урахування регіонального чинника. Сучасна система владних відносин між державою і територіями створюється в умовах, коли директивні методи управління регіональним господарством зруйновані, а ринкові знаходяться у процесі формування. Переважна більшість економічно розвинутих країн Європи прийшли до розуміння мати таку регіональну політику, яка була б однією із складових національної політики і мала свій алгоритм вирішення регіональних проблем. Державна регіональна політика, яка до недавнього часу діяла в Україні, сприймається виключно як допомога слаборозвинутим регіонам, тому й не виправдовує себе. Для зменшення регіональних нерівностей застосування інструментів політики регіонального розвитку має бути сконцентровано на організації узгоджених дій органів державної влади та місцевого самоврядування стосовно створення максимально сприятливих умов для розвитку економіки регіонів, перш за все, шляхом залучення приватних інвестицій та підвищення якості та доступності бюджетних послуг, доступу до інформації і новітніх технологій, що в сукупності складає основу для зростання рівня і якості життя населення та соціально-економічного розвитку держави в цілому.
Розгляд регіону в якості самостійного суб'єкту економічного розвитку, який забезпечує господарським процесам системний зв'язок і екологічний порядок, змушує під новим кутом зору розглянути категорію «політика регіонального розвитку». Роль держави щодо забезпечення розвитку регіонів у сучасному світі не обмежується лише регуляторними функціями чи стимулюванням економічного зростання, раціонального використання трудового потенціалу, забезпечення прогресивних зрушень у галузевій і територіальній системах, підтримки експорту продукції та послуг. Головною метою держави по забезпеченню регіонального розвитку стає забезпечення збалансованого соціального та економічного розвитку регіонів України. Це передбачає скорочення відмінностей у їх рівні соціально-економічного розвитку, захист вітчизняних виробників на світових ринках, забезпечення комфортного середовища проживання для населення, гармонізація майнових відносин, зміцнення існуючого ладу, демократизація управління, інтеграція держави в європейські структури тощо.
Політика регіонального розвитку регулюється законами, нормативно-правовими і директивними актами органів державної влади, сукупність яких окреслює контури цієї політики. Питання державного управління, оцінки ефективності виконання затверджених цілей та завдань, забезпечення інтересів регіонів розроблені недостатньо. Усвідомлення того факту, що одним із наслідків суспільних реформ стала суттєва дивергенція соціально-економічного розвитку регіонів, потребувало доповнення пріоритетів політики регіонального розвитку. Виникнення регіональних асиметрій та диспропорцій, а також необхідність оздоровлення депресивних територій привертає увагу суспільства, учених і політиків. Проте, в офіційних актах та науковій літературі не вироблено чітких критеріїв вибору та методів визначення пріоритетів у політиці регіонального розвитку. Власне недосконалість існуючого інструментарію формування політики регіонального розвитку зумовила актуальність вибраної теми дослідження та визначила логіку, структуру, мету та задачі дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана як складова наукової проблематики Подільського державного аграрно-технічного університету Міністерства аграрної політики та продовольства України. Наукові результати, основні теоретичні положення і висновки дослідження знайшли своє відображення у темах науково-дослідних робіт: «Економічне прогнозування пріоритетів і наслідків державної регіональної економіки» (ДР №0110U006934), у межах якої автором досліджено теоретичні основи і методологічну базу визначення пріоритетів політики регіонального розвитку, здійснено оцінку, вибір і прогнозування пріоритетів забезпечення та реалізації політики регіонального розвитку, обґрунтовано механізм забезпечення і реалізації стратегії регіонального розвитку; «Розробка заходів з підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва на основі втілення досягнень науково-технічного прогресу, раціонального використання виробничого та трудового потенціалу, фінансових, кредитних, інвестиційних та інформаційних ресурсів, запровадження ефективного менеджменту, застосування передових досягнень в обліку та аудиті» (ДР №0110U005064), в рамках якої автором розроблено рекомендації щодо ефективного використання ресурсного потенціалу аграрних регіонів, обґрунтовано і змодельовано інноваційний сценарій їх розвитку.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є визначення пріоритетів політики регіонального розвитку на державному та місцевому рівнях на основі узагальнення теоретико-методологічних та розробки методичних засад забезпечення економічного і соціального розвитку регіонів країни.
Відповідно до мети дослідження необхідно поставити і вирішити наступні завдання:
уточнити сутність політики регіонального розвитку;
розширити методи забезпечення політики регіонального розвитку;
систематизувати сучасний досвід реалізації політики регіонального розвитку;
визначити передумови можливих змін у політиці регіонального розвитку;
розкрити способи визначення пріоритетів у регіональному розвитку;
охарактеризувати науковий інструментарій реалізації політики регіонального розвитку;
здійснити позиціонування регіонів України за рівнем економічного розвитку;
проаналізувати рівень інноваційного розвитку регіонів України;
оцінити рівень життя населення регіонів;
обґрунтувати пріоритети у економічному розвитку регіонів;
визначити пріоритети у соціальному розвитку регіонів;
охарактеризувати механізми реалізації державної політики регіонального розвитку;
здійснити моделювання регіональних прогнозних балансів;
розробити прогнози економічного та соціального розвитку регіонів;
запропонувати механізми реалізації політики регіонального розвитку (на місцевому рівні).
Об’єктом дослідження є політика регіонального розвитку, яка детермінована рухом економічних і соціальних процесів у визначених просторово-часових межах.
Предметом дослідження є методи і способи визначення пріоритетів політики регіонального розвитку.
Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертаційної роботи стали класичні положення ринкової економічної теорії, соціально-філософські концепції, комплексні теорії суспільного розвитку, гуманізації суспільства і соціальної стабільності, фундаментальні праці вітчизняних і зарубіжних вчених у сфері забезпечення та проведення політики регіонального розвитку, законодавчі та нормативно-правові акти України з питань здійснення державної регіональної політики, відродження регіонів і господарського комплексу.
Теоретико-методологічні засади регіональної політики сформулювали і розвинули Б.І. Адамов, Е.Б. Алаєв, В. І. Арженовський, С.В. Богачов, C.О. Біла, І.К. Бистряков, П.П. Борщевський, З.С. Варналій, В.М. Василенко, В.Є. Воротін, А.І. Гаврилов, В.М. Геєць, М.І. Долішній, С.І. Дорогунцов, А.Г. Гранберг, Я.А. Жаліло, М.В. Жук, І.В. Заблодська, І.В. Запоточний, В.Ф. Кифяк, В.В. Корженко, І.К. Марача, А.С. Маршалова, Т.Н. Митрахович, Л.П. Нагорна, М.М. Некрасов, В.Ю. Керецман, Л.В. Пельтек, Є.Г. Попкова, Ю.В. Савельєв, Г.А. Сатаров, Л.А. Серебрякова, С.П. Сонько, С.О. Суспіцин, В.В. Третяк, Р.Ф. Туровський, Л.С. Шеховцева, Г.П. Щедровицький, Л.Г. Червова, Л.Г. Чернюк, М.Г. Чумаченко та ін.
Методологічною базою дослідження політики регіонального розвитку стали загальнонаукові методи пізнання: системний, діалектичний, логічний, синергетичний та історичний. Сутність політики регіонального розвитку як соціально-економічної категорії, вибір її пріоритетів визначені за допомогою методів аналізу, синтезу, індукції, дедукції та наукової абстракції. При опрацюванні наукових джерел, законодавчих і нормативно-правових документів щодо забезпечення та проведення політики регіонального розвитку застосований метод монографічного опису. Оцінка економічного, інноваційного розвитку регіонів, а також якості життя населення з метою позиціонування регіонів здійснена за допомогою статистичного і графічного методів та порівняльного аналізу. Методи економіко-математичного моделювання були використані для прогнозування регіональних балансів, економічного і соціального розвитку регіонів, побудови механізму реалізації державної політики регіонального розвитку на місцевому рівні.
Правове поле дослідження склали діючі законодавчі та нормативні акти Верховної Ради України і Кабінету Міністрів України, нормативні акти, розпорядження і накази органів державної влади та місцевого самоврядування з питань реалізації політики регіонального розвитку, державні цільові програми розвитку територій.
Інформаційною базою дослідження політики регіонального розвитку на місцевому рівні та обґрунтування висновків і пропозицій щодо її ефективного проведення стали матеріали Державної служби статистики України та обласних управлінь статистики, окремих господарюючих суб’єктів.
Наукова новизна одержаних результатів. Основний науковий результат полягає у тому, що визначені пріоритети у політиці регіонального розвитку ґрунтуються на теоретичних та методологічних засадах, відповідних методичних положеннях, що забезпечує можливості подолання існуючих територіальних асиметрій та диспропорцій в економічному і соціальному вимірі.
У результаті проведеного дослідження вперше:
доповнено прийоми використання моделі прогнозних регіональних балансів, які базуються на редукції задачі зліченної кількості періодів прогнозування на скінчено вимірний випадок, що дозволяє періодично коригувати механізми та інструменти реалізації визначених стратегічних напрямків розвитку регіонів;
запропоновано механізм реалізації політики регіонального розвитку (на місцевому рівні) на основі використання моделі ефективного вибору пріоритетів розвитку регіонів, що посилює ступінь досягнення стратегічних цілей їх економічного і соціального розвитку;
удосконалено:
способи визначення пріоритетів у політиці регіонального розвитку шляхом проведення регіонального прогнозування з одночасним вирішенням проблеми дисконтування (залежності отриманих результатів від глибини прогнозування), що дозволяє підвищити достовірність прогнозованих розрахунків;
територіальний підхід до позиціонування регіонів за рівнем економічного розвитку на основі розрахунку зведеного інтегрального індексу, який враховує використання економічного потенціалу, що дозволяє визначатися з перспективами його змін у просторово-часовому вимірі;
прийоми аналізу рівня інноваційного розвитку регіонів України на основі відбору показників, які використано для розрахунку відповідних інтегральних індексів, що дозволяє виявляти структурну деформованість, інституційну неповноту, неузгодженість та незбалансованість в інноваційній діяльності;
вимір оцінки рівня життя населення регіонів України на основі розмаху коливань відповідних індексів, що дозволяє встановлювати характер змін відмінностей у рівнях розвитку регіонів;
прийоми вибору методів визначення пріоритетів у політиці економічного розвитку регіонів на основі використання показників їх позиціонування відносно можливостей зростання і модернізації, з урахуванням яких повинні формуватися відповідні цілі підвищення конкурентоспроможності;
вибір методів визначення пріоритетів у соціальному розвитку регіонів на основі використання показників їх позиціонування за рівнем життя населення (зайнятість, освіта, стан і охорона здоров’я), з урахуванням яких повинні формулюватися відповідні цілі забезпечення соціальної безпеки людини і підвищення людського потенціалу;
елементну базу механізму реалізації державної політики регіонального розвитку шляхом уточнення об’єктно-суб’єктного складу суспільних відносин з урахуванням їх владних повноважень та фінансового забезпечення, що дозволяє зменшити міжрегіональні нерівності;
територіальний підхід до розробки прогнозів економічного та соціального розвитку регіонів на основі здійснення середньо- і довгострокового прогнозування виявлених трендів, що дозволяє визначитися із пріоритетами у політиці регіонального розвитку (на місцевому рівні);
дістало подальшого розвитку:
сутність політики регіонального розвитку як системи відносин між суб’єктами рівнів влади щодо забезпечення умов ефективного використання ресурсних потенціалів та визначення пріоритетів регіонального розвитку, що дозволяє більш чітко позиціонувати її змістовну частину у широкому та вузькому розумінні;
розширено перелік економічних методів розробки регіональних оперативних прогнозів шляхом виділення з них імпульсних, що дозволяє коригувати і уточнювати пріоритети розвитку регіонів у часи економічних криз та нестабільності фінансової системи;
систематизація зарубіжного досвіду забезпечення політики регіонального розвитку на основі виділення груп проблемних регіонів, що дозволило визначитися з інституціональною складовою її наповнення (суб’єктно-об’єктною складовою, цільовою спрямованістю, функціональною визначеністю механізмів реалізації);
визначення передумов можливих змін у політиці регіонального розвитку з урахуванням наслідків глобалізації світових цивілізаційних процесів, посилення протиріч у відносинах регіонів як з державою, так і з окремими регіонами, недосконалості системи управління та політичної складової протиріч у суспільстві, що дозволяє уточнити та скоригувати пріоритети політики регіонального розвитку;
форми реалізації політики регіонального розвитку шляхом розмежування повноважень між центром і регіонами щодо стратегічного комплексного планування соціально-економічного розвитку регіонів, стимулювання ефективного використання наявного потенціалу, що дозволяє визначати пріоритети регіонального розвитку на перспективу, підвищити конкурентоспроможність регіональних економік.
Практичне значення одержаних результатів. Основні теоретичні положення, обґрунтовані автором у дисертації, доведені до рівня методичних і практичних рекомендацій щодо удосконалення політики регіонального розвитку шляхом визначення пріоритетів економічного і соціального розвитку регіонів. Особливу практичну значимість мають:
пропозиції щодо реалізації державної політики регіонального розвитку на основі розробленого механізму законодавчого розподілу повноважень, відповідальності та фінансових ресурсів між різними рівнями управління для використання органами державної влади і місцевого самоврядування;
рекомендації щодо удосконалення інструментів реалізації політики регіонального розвитку на основі змодельованих регіональних прогнозних балансів на будь-який термін часу, що дозволяє підвищити конкурентоспроможність регіонів та забезпечити ефективне використання їх ресурсного потенціалу, для використання органами державного управління і місцевого самоврядування;
заходи щодо зменшення регіональних диспропорцій на основі підвищення інноваційного розвитку регіонів та рівня якості життя населення, що дозволяє зберегти і примножити ресурсний потенціал регіонів, для використання органами державної влади, місцевого самоврядування та суб’єктами господарювання;
пропозиції щодо реалізації на місцевому рівні політики регіонального розвитку на основі використання моделі ефективного вибору пріоритетів розвитку регіонів, що дозволяє удосконалити стратегії соціального і економічного розвитку регіонів на перспективу, для використання органами державного управління і місцевого самоврядування.
Основні положення дисертаційної роботи використано: Хмельницькою обласною державною адміністрацією (довідка № 99/04-29-5936/2012 від 19.11.2012 р.) – при оптимальному виборі стратегічних шляхів розвитку Хмельницької області; Головним управлінням статистики у Хмельницькій області Державної служби статистики України (довідка №02-01-23/393 від 04.10.2012 р.) – при обґрунтуванні рекомендацій, спрямованих на подолання диспропорцій в економічному і соціальному розвитку регіонів; Управлінням регіонального розвитку, містобудування та архітектури Чернівецької обласної державної адміністрації (довідка № 02-43/205 від 09.10.2012 р.) – при підготовці пропозицій щодо максимального використання ресурсного потенціалу регіону; Ярмолинецькою районною державною адміністрацією Хмельницької області (довідка №28/01-2380/12 від 01.10.2012 р.) – при програмуванні економічного та соціального розвитку району; Заставнівською районною державною адміністрацією Чернівецької області (довідка №24/24-2500 від 15.10.2012 р.) – при виборі пріоритетних напрямів економічного та соціального розвитку району; Теребовлянською районною державною адміністрацією Тернопільської області (довідка №01-1565/02-16 від 18.10.2012 р.) – при використанні моделі ефективності вибору стратегій регіонального розвитку; Виконавчим комітетом Кам’янець-Подільської міської ради (довідка №2/02-18-2820 від 09.10.2012 р.) – при розробці пропозицій щодо оптимізації вибору пріоритетів розвитку міста. Теоретичні розробки дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі Подільського державного аграрно-технічного університету Міністерства аграрної політики та продовольства України за програмами підготовки студентів економічних спеціальностей при викладанні дисциплін «Регіональна економіка», «Державне регулювання економіки», «Економіко-математичні методи і моделі» (довідка № 502 від 25.10.2012 р.).
Особистий внесок здобувача полягає в обґрунтуванні теоретико-методологічних засад формування політики регіонального розвитку та визначенні пріоритетів в економічному та соціальному розвитку регіонів. Наукові положення, розробки та висновки дисертаційної роботи є результатом самостійно проведеного дослідження і містяться в опублікованих роботах. У наукових роботах, опублікованих у співавторстві, використані лише ті ідеї та положення, які є результатом особистої роботи здобувача. Особистий внесок здобувача у наукових роботах, опублікованих у співавторстві, конкретизовано у списку праць за темою дисертації.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися, обговорювалися й одержали схвалення на: науковій конференції викладачів, докторантів і аспірантів за підсумками науково-дослідної роботи Кам’янець-Подільського національного університету (м. Кам’янець-Подільський, Хмельницька обл., 2008 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Соціально-економічний розвиток України в ХХІ столітті: проблеми і перспективи» (м. Кам’янець-Подільський, Хмельницька обл., 2009 р.); науково-практичній конференції «Організаційно-економічні проблеми забезпечення продовольчої безпеки в умовах економічної кризи» (м. Кам’янець-Подільський, Хмельницька обл., 2009 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Розвиток агробізнесу в Україні: проблеми, пріоритети, перспективи» (м. Житомир, 2010 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Економіко-правові особливості розвитку України та її регіонів в умовах євроінтеграції» (м. Сімферополь, 2011 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Інноваційні процеси в дорадництві: проблеми та перспективи» (м. Київ, 2011 р.); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Формування та розвиток інтеграційних процесів в АПК» (м. Полтава, 2011 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Економічний розвиток агропромислового виробництва та природоохоронної сфери в умовах глобалізації і регіональних викликів» (м. Київ, 2011 р.); I Всеукраїнській науково-практичній конференції «Менеджмент ХХІ сторіччя: фінансові, економічні та інноваційні аспекти» (м. Київ, 2011 р.); І Міжнародній науково-практичній інтернет-конференції «Управління економічною діяльністю промислових підприємств в системі сучасних глобалізаційних процесів» (м. Хмельницький, 2011 р.); Міжнародній науково-практичній інтернет-конференції «Теоретико-методологічні і науково-практичні засади інвестиційного, фінансового та облікового забезпечення розвитку економіки» (м. Кам’янець-Подільський, Хмельницька обл., 2011 р.); науково-теоретичних конференціях професорсько-викладацького, аспірантського складу та науковців Подільського державного аграрно-технічного університету (м. Кам’янець-Подільський, Хмельницька обл., 2011-2012 рр.); VІ Міжнародній науково-практичній конференції «Розвиток економіки України на інноваційній основі» (м. Мелітополь, Запорізька обл., 2012 р.); Міжнародній науково-теоретичній конференції «Економіка, бізнес і фінанси: стан та перспективи розвитку» (м. Кам’янець-Подільський, Хмельницька обл., 2012 р.); V Міжнародній науково-практичній конференції «Формування ефективних механізмів господарювання в умовах ринкової економіки: актуальні проблеми та шляхи їх вирішення» (м. Кам’янець-Подільський, Хмельницька обл., 2012 р.); науково-практичному круглому столі «Реформування податкової системи України: стан, проблеми, перспективи» (м. Кам’янець-Подільський, Хмельницька обл., 2012 р.).
Публікації. Основні результати дослідження опубліковані у 37 наукових працях, зокрема, одній монографії, 27 статтях – у наукових фахових виданнях, 3 – в інших, 6 – за матеріалами конференцій. Загальний обсяг публікацій складає 38,19 друк. арк., з яких особисто автору належить 35,22 друк. арк.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Вияснено, що тлумачення політики регіонального розвитку у широкому та вузькому її розумінні забезпечує як умови ефективного використання ресурсних потенціалів та визначення пріоритетів у регіональному розвитку, так і можливості послабити міжрегіональних протиріччя та зменшити диференціації регіонів, чому буде сприяти уточнення її сутності як системи відносин між державним та місцевими рівнями влади.
2. Обґрунтовано, що коригування і уточнення пріоритетів розвитку регіонів у моменти економічної кризи і нестабільності функціонування фінансової системи стає можливим при використанні імпульсних прогнозів, що дозволило розширити перелік економічних методів розробки регіональних оперативних прогнозів.
3. Встановлено, що інституціональна складова наповнення політики регіонального розвитку в окремо взятій країні залежить від наявності та складу проблемних регіонів, систематизація досвіду яких стає важливим підґрунтям для зменшення існуючих диспропорцій.
4. Обґрунтовано, що уточнення та коригування пріоритетів політики регіонального розвитку вимагає урахування тенденцій світових цивілізаційних процесів, посилення протиріч у відносинах регіонів як з державою, так і з окремими регіонами, недосконалості системи управління та політичної складової, які визначають передумови можливих змін у політиці регіонального розвитку.
5. Встановлено, що підвищення достовірності регіональних прогнозів можливе на основі здійснення регіонального прогнозування з одночасним вирішенням проблеми дисконтування, що дозволило доповнити способи визначення пріоритетів у політиці регіонального розвитку.
6. Обґрунтовано, що визначення пріоритетів політики регіонального розвитку на перспективу, підвищення конкурентоспроможності економік регіонів можливе на основі розмежування повноважень між центром і регіонами щодо стратегічного і комплексного планування їх соціально-економічного розвитку, що дозволило розширити науковий інструментарій реалізації політики розвитку регіонів.
7. Доведено, що перспективи економічного розвитку регіонів України можуть визначатися на основі розрахунку зведеного інтегрального індексу, який враховує використання економічного потенціалу та може бути покладений для їх позиціонування за рівнем економічного розвитку. Позиціонування регіонів України за економічним розвитком виявило значні регіональні диспропорції та стійкі тенденції до їх подальшого поглиблення. Значний розмах інтегрального показника економічного розвитку свідчить про досягнення критичних значень, за межею яких регіональні диспропорції перетворюються на проблему безпеки держави.
8. Доведено, що для виявлення можливої структурної деформованості, інституційної неповноти, неузгодженості та незбалансованості в інноваційній діяльності необхідно використовувати розрахунки відповідних інтегральних індексів, які відбивають характер інноваційного розвитку регіонів України. Наведені розрахунки доводять, що для забезпечення конкурентоспроможності регіонів інноваційна політика має спрямуватися на формування інноваційних технологій управління розвитком територій, створення економічних передумов для інноваційної поведінки суб’єктів господарювання, визнання галузі освіти і науки пріоритетною у кожному регіоні.
9. Виявлено, що зміни відмінностей у рівнях розвитку регіонів можуть бути встановлені на основі розмаху коливань рівня життя. Отримана оцінка рівня життя населення регіонів свідчить про подальше поглиблення регіональних відмінностей їх соціального розвитку. Постійне підвищення рівня життя має визначатись як найважливіший пріоритет для всіх рівнів влади. Політика регіонального розвитку повинна цілеспрямовуватись на підвищення рівня добробуту населення, підтримку сім’ї, материнства і дитинства, зміцнення здоров’я населення, підвищення його рівня освіченості тощо.
10. Доведено, що цілі політики економічного розвитку регіонів стосовно підвищення їх конкурентоспроможності повинні формуватися на основі використання показників позиціонування регіонів відносно можливостей зростання і модернізації, що дозволяє забезпечувати вибір методів визначення пріоритетів в політиці економічного розвитку регіонів.
11. Обґрунтовано, що цілі політики соціального розвитку регіонів повинні визначатися стосовно забезпечення соціальної безпеки людини і підвищення людського потенціалу на основі використання показників позиціонування регіонів за рівнем життя населення (зайнятість, освіта, стан і охорона здоров’я), що дозволило удосконалити вибір методів визначення пріоритетів у соціальному регіональному розвитку.
12. Доведено, що зменшення міжрегіональної нерівності має здійснюватися шляхом уточнення об’єктно-суб’єктного складу суспільних відносин з урахуванням їх владних повноважень та фінансового забезпечення, що дозволило удосконалити елементну базу механізму реалізації державної політики регіонального розвитку.
13. Обґрунтовано, що періодичне коригування механізмів та інструментів реалізації визначених стратегічних напрямів розвитку регіонів, які базуються на редукції задачі зліченної кількості періодів прогнозування на скінчено вимірний випадок дозволило удосконалити прийоми використання моделі прогнозних регіональних балансів. Прогнозні баланси, отримані за інноваційним сценарієм розвитку на прикладі України та окремих її регіонів, свідчать про те, що стрімкий її розвиток та розвиток всіх регіонів неминуче призведе до згладжування міжрегіональної диференціації.
14. Обґрунтовано, що визначення пріоритетів у політиці регіонального розвитку (на місцевому рівні) стає можливим завдяки здійсненню середньо- і довгострокового прогнозування виявлених трендів економічного та соціального розвитку, що дозволило удосконалити територіальний підхід до розробки відповідних прогнозів, які підтверджують поглиблення рівня диференціації регіонального розвитку при інваріантності регіональної політики в Україні.
15. Визначено, що досягнення стратегічних цілей економічного і соціального розвитку регіонів на основі використання моделі ефективного вибору пріоритетів регіонального розвитку стає можливим завдяки удосконаленню механізму реалізації політики регіонального розвитку. Проведені прогнозні розрахунки вибору пріоритетних напрямів розвитку регіонів показали необхідність, насамперед, виваженої соціально-економічної політики, що підтверджує необхідність гарантій соціального захисту населення під час складних політичних, економічних, соціальних та інших реформ.
16. Отримані за результатами дослідження визначення, удосконалені методи, сформульовані висновки і вимоги до методичних положень щодо визначення пріоритетів у політиці регіонального розвитку визначають його теоретичну і наукову новизну. Отримані результати, знайдені недоліки, а також розроблені рекомендації стосовно визначення пріоритетів у політиці регіонального розвитку складають прикладний аспект наукової новизни виконаного дослідження.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Соціально-економічні системи продуктивних сил регіонів України / [С.І. Дорогунцов, Л.Г. Чернюк, П.П. Борщевський та ін.]; під заг. ред. С.І. Дорогунцова. – К.: Нічлава, 2002. – 690 с.
2. Markusen A. Regions: Economics and Politics of Territory. Rowman and Littlefield Publishers, 1987. – 251 p.
3. Алаев Э.Б. Социально-экономическая география: понятийно-терминологический словарь / Э.Б. Алаев. – М.: Мысль, 1983. – 350 с.
4. Некрасов Н.Н. Региональная экономика / Н.Н. Некрасов. – М.: Экономика, 1978. – 343 c.
5. Третяк В.В. Розвиток регіональних зовнішньоекономічних зв’язків: питання теорії та практики: монографія / В.В. Третяк; НАН України. Ін-т економіко-правових досліджень. – Донецьк: ТОВ «Юго-Восток, Лтд», 2005. – 331 с.
6. Paasi, Annsi. Territories, boundaries and Consciousness: the Changing Geographies of Finnish-Russian Border. Chichster: John Wiley&Sons, 1996. – 353 p.
7. Запоточний І.В. Державне регулювання регіональної економіки / І.В. Запоточний, В.І. Захарченко. – Харків: Одіссей, 2003. – 600 с.
8. Про стимулювання розвитку регіонів: Закон України від 08.09.2005 р. № 2850-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 51. – Ст. 548.
9. Керецман В.Ю. До проблеми законодавчого забезпечення розвитку регіонів в Україні / В.Ю. Керецман // Вісник державної служби. – 2004. – № 4. – С. 51-55.
10. Арженовский В.И. Региональный рынок: воспроизводительный аспект / В.И. Арженовский. – Нижний Новгород: ВВАГС, 1997. – 125 с.
11. Долятовський В.А. Зарубежный опыт комплексного развития регионов / В.А. Долятовский // Регионология. – 1994. – №2-3. – С. 149-156.
12. Державне управління регіональним розвитком України: монографія / за заг. ред. В.Є. Воротіна, Я.А. Жаліла. – К.: НІСД, 2010. – 288 с.
13. Конкурентоспроможність національної економіки / за ред. д-ра екон. наук Б.Є. Кваснюка. – К.: Фенікс, 2005. – 582 с.
14. Панова В. Парадигма «нового регіоналізму» в Європейському Союзі [Електронний ресурс] / В. Панова. – Віче. – 2008. – №13-14. – С. 47-49. – Режим доступу: http://www.viche.info/journal/1022/.
15. Гаврилов А.И. Региональная экономика и управление / А.И. Гаврилов. – М.: ЮНИТИ, 2002. – 239 с.
16. Нагорна Л.П. Регіональна ідентичність: український контекст / Л.П. Нагорна. – К.: ІПіЕНД імені І.Ф. Кураса НАН України, 2008. – 405 с.
17. Landerss D. Kultura przesadza prawie o wszystkim / David Landers // Jak waptości wplywaja na rozwój spoleczeństw; (red) Lawrence E. Harrison, Samuel P. Huntington; przelożyl Slawomir Dymczyk. – Poznań: Zyck I S-ka Wydawnictwo, 2003. – 464 p.
18. Быстряков И.К. Экономическое пространство региона: новая исследовательская парадигма / И.К. Быстряков // Продуктивні сили України. – 2006. – №1 – С. 2-41.
19. Великий тлумачний словник сучасної укр. мови / уклад. і головн. ред. В.І. Бусел. – К.-Ірпінь: ВТФ «Перун», 2001. – 1440 с.
20. Сонько С.П. Ринок і регіоналістика: навч. посіб. / С.П. Сонько, В.В. Кулішов, В.І. Мустафін. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2002. – 380 с.
21. Регіональна економіка: словник-довідник / О.Д. Богоград, О.М. Тевелєв, В.М. Падалка, М.В. Підмогильний. – К.: НДІСЕП, 2004. – 226 с.
22. Политологический словарь / науч. ред. А.А. Могоматьев; в 2 ч. – М.: Луч, 1994. – Ч. 1. – 208 с.
23. Оболенский О. Теорія системного підходу в державному управлінні / О. Оболенский // Вісник Української академії державного управління при Президентові України. – 1996. – №3. – С. 151-158.
24. Вебер М. Избранные произведения / М. Вебер. – М.: Прогресс, 1990. – 809 с.
25. Бьюкенен Дж. Избранные труды / Дж. Бьюкенен. – М.: Таурус Альфа, 1997. – Т. 1. – 239 с.
26. Від кризи до росту / [В. Геєць, Т. Степанкова, Б. Кваснюк та ін.]. – К.: УАДУ при Президентові України, 1995. – 87 с.
27. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов / А. Смит. – М.: Наука, 1962. – 993 с.
28. Жук М.В. Розміщення продуктивних сил і економіка регіонів України: підруч. / М.В. Жук, В.П. Круль. – К.: Кондор, 2004. – 296 с.
29. Долішній М.І. Регіональна політика на рубежі ХХ-ХХІ ст.: нові пріоритети: монографія / М.І. Долішній. – К.: Наук. думка, 2006. – 511 с.
30. Чумаченко М.Г. Регіональна промислова політика / М.Г. Чумаченко // Економіка України та шляхи її подальшого реформування: матеріали Всеукр. наради економістів (м. Київ, 15-16 вересня 1995 р.). – К.: Генеза, 1996. – С. 99-100.
31. Регіональна політика: методологія, методи, практика: монографія / [М.І. Долішній та ін.; за ред. М.І. Долішнього]; НАН України. Ін-т регіональних досліджень. – Львів, 2001. – 700 с.
32. Туровский Р.Ф. Центр и регионы: проблемы политических отношений: монографія / Р.Ф. Туровский. – М.: ГУ ВШЭ, 2006. – 399 с.
33. Про Концепцію державної регіональної політики: Указ Президента України від 25 травня 2001 р. №341/2001 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 22. – Ст. 983.
34. Регіони України: проблеми та пріоритети соціально-економічного розвитку: монографія / за ред. З.С. Варналія. – К.: Знання України,
2005. – 498 с.

35. Соколов М.О. Удосконалення управління регіональним соціально-економічним розвитком в умовах транзитної економіки / М.О. Соколов // Вісник Сумського державного унiверситету. Серія: економіка. – 2007. – Т. 2, № 1. – С. 96-103.
36. Богачов С. Проблеми теорії і практики розвитку міста як соціально-економічної системи / С. Богачов // Вісник ТНЕУ. − 2007. − № 3. − С. 46-53.
37. Osborn D. Reinventing Government How the Entrepreneurial Spirit is Transforming the Public Sector / D. Osborn, T. Gabler. – N.Y., 1993. – 43 p.
38. Гранберг А.Г. Основы региональной экономики: учеб. для вузов / А.Г. Гранберг. – М.: ГУВШЭ, 2000. – 495 с.
39. Маршалова А.С. Управление экономикой региона: учеб. пособие / А.С. Маршалова, А.С. Новоселов. – Новосибирск: Сибирское соглашение, 2001. – 404 с.
40. Запоточний І.В. Державне регулювання регіональної економіки: навч. посіб. / І.В. Запоточний, В.І. Захарченко. – Харків: Одіссей, 2003. – 600 с.
41. На шляху до Європи. Український досвід євро регіонів: [Проект Київського центру Ін-ту Схід-Захід] / Є. Кіш, О. Вишняков, М. Лендьєл та ін.; за ред. С. Максименка, І. Студеннікова. – К.: Логос, 2000. – 171 с.
42. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – К.: Просвіта, 1996. – 80 с.
43. Максименко С. Перспективи регіональної політики України в контексті європейського досвіду / С. Максименко // Незалежний культурологічний часопис «Ї». – 2001. –№23. – С. 32-44.
44. Про планування і забудову територій: Закон України від 20.04.2000 р. № 1699-III // Відомості Верховної Ради. – 2000. – № 31. – Ст. 250. – (Зі змін. та доп.).
45. Про Генеральну схему планування території України: Закон України від 07.02.2002 р. № 3059-ІІІ // Офіційний вісник України. – 2002. – № 10. – Ст. 466.
46. Про державні цільові програми: Закон України від 18.03.2004 р. № 1621-ІV // Офіційний вісник України. – 2004. – № 14. – Ст. 956.
47. Кифяк В.Ф. Транскордонний бізнес-інкубатор як один із інструментів активізації розвитку підприємництва в сфері рекреації та туризму / В.Ф. Кифяк // Вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту, 2011. – Вип. 1(41). – С. 229-236.
48. Тормышева Т.А. Мониторинг деятельности бизнес-инкубатора / Т.А. Тормышева [Електроннй ресурс]. – Российская ассоциация инновационного развития. – 2010. – Режим доступу: http://rair-info.ru/publication/publication2.
49. Вовканич С. Соціогуманістична парадигма: захист і людини, і нації / С. Вовканич // Світогляд [науково-популярний журнал]. – 2009. – № 1. – С. 14-22.
50. Про Стратегію економічного та соціального розвитку України «Шляхом європейської інтеграції» на 2004-2015 роки: Указ Президента України від 28.04.2004 р. № 493/2004 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 18. – Ст. 1278.
51. Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року: Постанова Кабінету Міністрів України від 21.07.2006 р. № 1001 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 30. – Ст. 2132.
52. Третяк В. Стратегічна карта стимулювання соціально-економічного розвитку регіону / В. Третяк, О. Недобєга // Схід. – 2012. – № 2. – С. 60-63.
53. Марцин В.С. Особливості планової роботи в ринковій економіці в період виходу з кризи / В.С. Марцин // Економіка, фінанси, право. – 2010. – №1. – С. 8-14.
54. Ющик О. Без загальнодержавного планування економіку і країну не підняти / О. Ющик, В. Мамутов // Голос України. – 2010. –
№114(4864). – С. 8-9.

55. Петров К.П. Организационно-технологический подход к макроэкономическим системам – ключ к успеху экономического и общекультурного развития общества / К.П. Петров, В.А. Ефимов, В.Н. Зазнобин. – СПб.: КОБ, 2010. – 300 с.
56. Оскольський В. Про економічну політику сталого розвитку в Україні / В. Оскольський // Економіка України. – 2010. – №6. – С. 4-13.
57. Гапоненко А.Л. Стратегическое управление: учебник / А.Л. Гапоненко, А.П. Панкрухин. – М.: Омега-Л, 2004. – 472 с.
58. Суэтин Д. Мифы и реальность индикативного планирования / Д. Суэтин [Електронний ресурс] // Экономика и жизнь. – 2005. – № 2. – Режим доступу: http://www.ruspravda.ru/facts_and_thoughts/macro/ article/?id=137.
59. Прогнозирование и планирование экономики: учеб. пособие для вузов / В.И. Борисевич, Г.А. Кандаурова, Н.Н. Кандауров и др.; под общ. ред. В.И. Борисевича, Г.А. Кандауровой. – Минск: ООО «Интерпрессервис», УП «Экоперспектива», 2001. – 380 с.
60. Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України: Закон України від 23.03.2000 р. № 1602-III р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 25. – Ст. 195.
61. Райзберг Б.А. Программно-целевое планирование и управление / Б.А. Райзберг, А.Г. Лобко. – М.: Инфра-М, 2002. – 428 с.
62. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 24. – Ст. 170. – (Зі змін.).
63. Про місцеві державні адміністрації: Закон України від 09.04.1999 р. № 586-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 20-21. –
Ст. 190. – (Зі змін.).
64. Глівенко С.В. Економічне прогнозування: навч. посіб. / С.В. Глівенко, М.О. Соколов, О.М. Теліженко; 3-те вид., доп. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2004. – 207 с.
65. Акофф Р.Л. Акофф о менеджменте / Р.Л. Акофф; пер. с англ. под ред. Л.А. Волковой. – СПб.: Питер, 2002. – 448 с.
66. Ерохин В.Г. Индикативное планирование в системах управления социально-экономическими процессами [Електронний ресурс] / В.Г. Ерохин // Сборник трудов по науке и технике. – 2001. – Режим доступу: http://www.technobusmess.chat.ru.
67. Матвієнко В.Я. Прогностика / В.Я. Матвієнко. – К.: Українські пропілеї, 2000. – 484 с.
68. Rommeib G. Der hypothetishe Charakter wissenscdftli-cher Voraussicht gesll-schaftlicher Entwicklungstendehzan Archtektur und Bauwesen. – Weimar, 1965. – Heft 3. – 195 p.
69. Lauterbach H. Planung – Wissenschaft oder speculation / H. Lauterbach, G. Soder // Wirtschaftswissenschaft. – 1966. – Heft 1. – 24 p.
70. Янч Э. Прогнозирование научно-технического прогресса / Э. Янч. – М.: Прогресс, 1974. – 586 с.
71. Науменко В.І. Впровадження методів прогнозування і планування в умовах ринкової економіки / В.І. Науменко, Б.Я. Панасюк. – К.: Глобус, 1995. – 198 с.
72. Рабочая книга по прогнозированию / редкол.: И.В. Бестужев-Лада (отв. ред.). – М.: Мысль, 1982. – 430 с.
73. Антохонова И.В. Методы прогнозирования социально-экономических процессов: учеб. пособие / И.В. Антохонова. – Улан-Удэ: ВСГТУ, 2005. – 212 с.
74. Про державне прогнозування та стратегічне планування в Україні: Проект Закону України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?pf3511=37295.
75. Ксенофонтов М.Ю. Теоретические и прикладные аспекты социально-экономического прогнозирования (очерки методологии) / М.Ю. Ксенофонтов. – М.: ИСЭПН, 2002. – 312 с.
76. Стратегічний план розвитку України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: htpp://me.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article/main?art-id=13839cat_id=3846.
77. Балацкий Е.В. Технологии предвидения будущего: от сложного к простому [Електронний ресурс] / Е.В. Балацкий. // Капитал страны [Федеральное интернет-издание]. – 2008. – Режим доступу: http://www.kapital-rus.ru/index.php/articles/article/64/.
78. Марача В.Г. Региональное стратегирование и форсайт как методы повышения эффективности государственного управления региональным развитием в Российской Федерации / В.Г. Марача // Процедура разработки Форсайта: материалы Первой Междунар. интернет-конф.; под ред. Н.Я. Калюжновой. – Иркутск: Иркут. гос. ун-т, 2007. – С. 40-58.
79. Ben R. Martіn. Technology Foresіght іn a Rapіdly Globalіzіng Economy/.– SPRU – Scіence and technology Polіcy research, Unіversіty of Sussex, 1995.
80. Балацкий Е.В. Технологии, изменяющие науку / Е.В. Балацкий // Информационное общество. – 2006. – № 5-6. – С. 91-95.
81. Treaty establishing the European Economic Community (1957) [Електронний ресурс] // Portal site of the European Union. – Режим доступу: http://eurlex.europa.eu/en/treaties/index.html.
82. Бенар И. Толковый экономический и финансовый словарь. Французская, русская, английская, немецкая, испанская терминология / И. Бенар, Ж. Колли. – М.: Междунар. отношения, 1994. – Т. 1: A-F. – 783 с.
83. Максименко С. Регіональна політика в країнах Європи: Уроки для України / С. Максименко. – К.: Логос, 2000. – 171 с.
84. Азійський прорив. Висновки для України // Києво-Могилянська Бізнес Студія. – 2006 р. – №16. – 70 с.
85. Алехин Э.В. Управление региональной экономикой: учеб. пособие / Э.В. Алехин. – Пенза: ПГУ, 2011. – 225 с.
86. Про статус гірських населених пунктів в Україні: Закон України від 15.02.1995 р. № 56/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 9. – Ст. 59.
87. Формы и механизмы межрегиональной интеграции: учеб. пособие / под ред. В.Е. Селиверстова. – Новосибирск: Сибирское соглашение,
1999. – 282 с.
88. Европейская региональная политика: источник вдохновения для стран, которые не входят в ЕС? [Електронний ресурс]. – Бельгия: European Union, 2009. – Режим доступу: http://ec.europa.eu/regional_policy/sources/ docgener/presenta/international/external_ru.pdf.
89. International Monetary Fund, World Economic Outlook Database, Data for 2010 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.imf.org/external/pubs/ft/weo/2010/02/weodata/weorept.aspx.
90. Зубаревич Н. Модернизация: региональная проекция [Електронний ресурс] / Н. Зубаревич // Резюме лекции Натальи Зубаревич в Клубе 2050. – 2010. – Режим доступу: http://club2050.ru/2010/05/modernization-regional-projection/.
91. Серебрякова Л.А. Региональная политика: сущность, основные направления и механизмы реализации [Електронний ресурс] / Л.А. Серебрякова // Сборник научных трудов Северо-Кавказского государственного технического университета. Сер.: экономика. – 2005. – № 1. – Режим доступу: http://www.ncstu.ru.
92. Суспицын С.А. Подход к комплексной оценке влияния государственной политики на региональное развитие / С.А. Суспицын // Регион: экономика и социология. – 2000. – № 3. – С. 42-60.
93. Федюк В. Регіональний розвиток у Швеції та Україні / В. Федюк, А. Биченко // Національна безпека і оборона. – 2009. – №1. – С. 48-50.
94. Байнев В.Ф. Региональные проблемы и политика в европейских странах с переходной к рынку экономикой / В.Ф. Байнев, С.А. Пелих // Экономика региона: учеб. пособие. – Минск: Академия управления при Президенте Республики Беларусь, ИВЦ Минфина, 2007. – С. 45-68.
95. Региональная политика России: адаптация к разнообразию: аналит. докл. / [Г.А. Сатаров и др.]; по общей ред. Г.А. Сатарова. – М.: Фонд ИНДЕМ, 2004. – 190 с.
96. Лучик В.Є. Політика регіонального розвитку: рівні, види та методи: монографія / В.Є. Лучик; наук. ред. В.М. Василенко. – Кам’янець-Подільський: Видавець ПП Зволейко Д.Г., 2012. – 400 с.
97. Лучик В.Є. До визначення пріоритетів державної регіональної політики / В.Є. Лучик // Экономика и право. – 2011. – №1 (29). – С. 22-25.
98. Лучик В.Є. Особливості регіонального маркетингу / В.Є. Лучик // Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка. Економічні науки. – Харків: ХНТУСГ, 2011. – Вип. 113. – С. 136-141.
99. Лучик В.Є. Висвітлення особливостей реалізації державної регіональної політики в умовах глобалізації / В.Є. Лучик, С.Д. Лучик // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія: економіка: аграрний менеджмент, бізнес. – К.: ВЦ НУБіП України, 2011. – Вип. 168, ч. 1. – С. 234-242.
100. Лучик В.Є. До проблеми інституціоналізації державної регіональної політики / В.Є. Лучик // Экономика и право. – 2011. –
№3 (31). – С. 124-127.
101. Лучик В.Є. Місцеві бюджети як фінансова основа розвитку регіонів / В.Є. Лучик // Науковий вісник: фінанси, банки, інвестиції. – 2012. – №11(14). – С. 16-19.
102. Лучик В.Є. До питання визначення пріоритетів фінансової політики регіонів / В.Є.Лучик // Теоретико-методологічні і науково-практичні засади інвестиційного, фінансового та облікового забезпечення розвитку економіки: матеріали Міжнар. наук.-практ. Інтернет-конф. (м.Кам’янець-Подільський, 15-16 листоп. 2011 р.). – Тернопіль: Крок, 2011. – Ч. 1. – С. 315-317 с.
103. Територіальне управління: проблеми, рішення, перспективи: монографія / В.В. Корженко, Г.С. Одінцова, Н.М. Мельтюхова та ін.; за заг. ред. В.В. Корженка. – Харькыв: ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2004. – 216 с.
104. Філіпенко А.С. Методологічна основа геоекономічного розвитку / А.С. Філіпенко // Актуальні проблеми міжнародних відносин: зб. наук. пр. – К.: КНУ, 2008. – Вип. 71, ч. ІІ. – С. 5-10.
105. Савельев Ю.В. Управление конкурентоспособностью региона: от теории к практике / Ю.В. Савельев; Ин-т экономики КарНЦ РАН. – Петрозаводск: Карельский научный центр РАН, 2010. – 516 с.
106. Белякова Е.В. Новая парадигма регионального развития / Е.В. Белякова [Електронний ресурс] // Проблемы современной экономики. – 2009. – № 2(30). – Режим доступу: http://www.m-economy.ru/art. php?nArtId=2547.
107. Шеховцева Л.С. Методология формирования стратегических целей развития региона / Л.С. Шеховцева // Менеджмент в России и за рубежом. – 2007. – №3. – С. 67-75.
108. Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року: Постанова Кабінету Міністрів України від 21.07.2006 р. № 1001 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 30. – Ст. 2132. – (Зі змін.)
109. Концепція державної регіональної політики України (затв. Кабінетом Міністрів України від 02.07.2008 р.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.minregionbud.gov.ua/index.php?id=895.
110. The WHOQOL Group. The World Health Organization Quality of Life Assessment (WHOQOL): Position Paper from the World Health Organization // Soc. Sci. Med. – 1995. – Vol. 41. – P. 1403-1409.
111. Якуба К.І. Життєвий трудовий потенціал сільського населення України. Теорія, методологія, практика / К.І. Якуба. – К.: ННЦ ІАЕ,
2007. – 362 с.
112. Загоруйко М.Г. О формулировке стратегической цели развития региона [Електронний ресурс] / М.Г. Загоруйко. – Режим доступу: http://www.city-strategy.ru/47.
113. Населення України може скоротитися до 25 млн. людей [Електронний ресурс]. – ЛIГАБiзнесIнформ. – 2010. – 12 листоп. – Режим доступу: http://rss.novostimira.com/n_314905.html.
114. Куйбіда В. Регіональна політика: правове регулювання. Світовий та український досвід / В. Куйбіда, А. Ткачук, Т. Забуковець-Ковачич; за заг. ред. Р. Ткачука. – К.: Леста, 2010. – 224 с.
115. Старцева О.А. Институциональные предпосылки развития регионов [Електронний ресурс] / О.А. Старцева, Н.Н. Авакумова // Экономика. – 2008. – Режим доступу: http://sun.tsu.ru/mminfo/000063105/319/image/319-157.pdf.
116. Рамкові критерії ради Європи щодо регіональної демократії // Європейська правова база місцевого і регіонального розвитку: бюлетень: за матеріалами Утрехтської Конференції міністрів держав-членів Ради Європи, відповідальних за місцеве і регіональне управління (16-17 листопада 2009 р.) / упорядкув.: О.В. Бейко; під заг. ред. С.В. Малікова, А.К. Гука. – К.: ПАЛИВОДА А.В., 2010. – № 1. – С. 44-60.
117. Європейська хартія місцевого самоврядування та розвиток місцевої і регіональної демократії в Україні: наук.-практ. посіб. / упоряд. О.В. Бейко, А.К. Гук, В.М. Князев; за ред. М.О. Пухтинського, В.В. Толкованова. – К.: Крамар, 2003. – 396 с.
118. Комірна В.В. Місцеві органи управління та місцевий ринок як інститути регіональної політики [Електронний ресурс] / В.В. Комірна. – 2009. – Режим доступу: http://www.investplan.com.ua/index.php?iid=5&operation=9.
119. Дятлов С.О. Типология мирового финансово-экономического кризиса и целевая доминанта инновационной антикризисной политики [Електронний ресурс] / С.О. Дятлов // Новая экономическая ассоциация. Конспект доклада на первом Российском экономическом конгрессе (г. Москва, 7-12 дек. 2009 г.). – Режим доступу: www.econorus.org/consp/d242.html.
120. Стратегії розвитку регіонів: шляхи забезпечення дієвості: аналітична доповідь / C.О. Біла, О.В. Шевченко, В.І. Жук, М.О. Кушнір [та ін.]; за ред. С.О. Білої. – К.: НІСД, 2010. – 25 с.
121. Советский энциклопедический словарь / за ред. А.М. Прохорова; 3-е изд. – М.: Советская энциклопедия, 1985. – 1600 с.
122. Ван Гиг Дж. Прикладная общая теория систем / Гиг Дж. Ван; пер. с англ.; в 2-х кн. – М.: Мир, 1981. – Кн. 1. – 733 с.
123. Блюмин С.Д. Модели и методы принятия решений в условиях неопределенностей / С.Д. Блюмин, И.А. Шуйкова. – Липецк: ЛЭГИ,
2001. – 138 с.
124. Круш П.В. Регіональне управління: навч. посіб. / П.В. Круш, О.О. Кожемячко. – К.: ЦУЛ, 2007. – 248 с.
125. Сонько С.П. Сучасна модифікація теорії економічного району-вання / С.П. Сонько // Регіональна економіка. – 2005. – №3(37). – С. 7-18.
126. Про Державну програму економічного і соціального розвитку України на 2010 рік: Закон України від 20 трав. 2010 р. № 2278-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 33. – Ст. 470.
127. Виступ Президента України В. Януковича на засіданні Ради регіонів 24 січня 2011 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ns.voladm.gov.ua/index.php?option=com_k2&view=item&id=158.
128. Тынянова В.И. Адаптивно-рациональное прогнозирование показателей социально-єкономичпеского развития региона / В.И. Тынянова // Вестник Челябинского государственного университета. Экономика. – 2007. – Вып. 11, №10 (88). – С. 78-86.
129. Тинякова В.И. Современные тенденции развития прогности-ческих методов: адаптивно-рациональный подход / В. И. Тинякова // Научно-технические ведомости С.-Петерб. гос. техн. ун-та. – 2006. – № 4. – С. 348-353.
130. Тихонов Э.Е. Методы прогнозирования в условиях рынка: учеб. пособие / Э.Е. Тихонов. – Невинномысск: СевКавГТУ, 2006. – 221 с.
131. Геец В.М. Прогнозирование динамики и структуры обществен-ного производства / В.М. Геец. – К.: Наук. думка, 1987. – 168 с.
132. Федулова Л.І. Форсайт: сучасна методологія технічного прогнозування / Л. І. Федулова // Економіка і прогнозування. – 2008. –
№ 3. –С. 106-120.
133. Нанивская В.Г. Теория экономического прогнозирования: учеб. пособие / В.Г. Нанивская, И.В. Андронова. – Тюмень: ТюмГНГУ, 2000. – 98 с.
134. Касти Дж. Связность, сложность и катастрофы; пер. с англ. / Дж. Касти. – М.: Мир, 1982. – 216 с.
135. Zwicky F. Morphological astronomy / F. Zwicky. – Berlin, 1957. – 132 р.
136. Zwicky F. Discovery, invention, research through the morphological approach / F. Zwicky. – Toronto: The Macmillan Company, 1969 – P. 19-57.
137. Zwicky F. The morphological approach to discovery, invention, research and construction / F. Zwicky // New methods of thought and procedure. – Pasadena, 1967. – P. 273-297.
138. Галушкин А.И. Теория нейронных сетей: учеб. пособие для вузов / А.И. Галушкин. – М.: ИПРЖР, 2001. – Кн. 1. – 385 с.
139. Головко В.А. Нейронные сети: обучение, организация и применение: учеб. пособие для вузов / общая ред. А.И. Галушкина. – М.: ИПРЖР, 2001. – Кн. 4. – 256 с.
140. Розенблат Ф. Принципы нейродинамики: Персептрон и теория механизмов мозга / Ф. Розенблат; пер. с англ. – М.: Мир, 1965. – 175 с.
141. Сигеру О. Нейроуправление и его приложения / О.Сигеру; пер. с англ. под ред. А.И. Галушкина. – М.: ИПРЖР, 2001. – 321 с.
142. Бондаревский А.С. Метрология информационных операций. Теория рисков / А.С. Бондаревский // Электронная техника. Серия 3. Микроэлектроника. – 1996. – № 1 (150). – С. 71-75.
143. Кинен М. Технологический Форсайт / М. Кинен // Форсайт. –2009. – № 3 (11). – С. 60-67.
144. Селин В.С. Роль прогнозирования в формировании стратегии регионального развития / В.С. Селин // Проблемы прогнозирования. – 2009. – №6. – С. 95-104.
145. Гранберг А.Г. Региональное развитие: опыт России и Европейского Союза / А.Г. Гранберг. – М.: Экономика, 2000. – 439 с.
146. Щедровицкий Г.П. Технологии регионального планирования: от индустриальной к инновационной модели / Г.П. Щедровицкий // Компас промышленной реструктуризации. – 2003. – №5(6). – С. 15-16.
147. Підтримка сталого регіонального розвитку в Україні [Електронний ресурс] // Вісник Проекту підтримка сталого регіонального розвитку в Україні. – 2010. – липень. – Режим доступу: http://www.slideshare.net/ssrd/ss-4837470.
148. Уткин Э.А. Государственное и региональное управление/ Э.А. Уткин, А.Ф. Денисов. – М.: ИКФ «ЭКМОС», 2002. – 320 с.
149. Ледли Р.С. Объективные основания диагноза / Р.С. Ледли, Л.Б. Ластед // Кибернетический сборник. – 1961. – №2. – С. 6.
150. Фетисов Г.Г. Региональная экономика и управление: учебник / Г.Г. Фетисов, В.П. Орешин. – М.: Инфра-М, 2007. – 416 с. –
(Серия: Высшее образование).
151. Жаліло Я.А. Теорія та практика формування ефективної економічної стратегії держави: монографія / Я.А. Жаліло. – К.: НІСД,
2009. – 336 с.
152. Хейвуд Е. Политология: учеб. для студентов вузов / Е. Хейвуд; пер. с англ. под ред. Г.Г. Водолазова, В.Ю. Вельского. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2005. – 544 с.
153. Конопацький С. Громадянство в глобальному контексті / С. Конопацький // Глобалізація. Регіоналізація. Регіональна політика. – Луганськ: Альма матер – Знання, 2002. – С. 80-94.
154. Перфілова Н.М. Проектний підхід до управління державними фінансами / Н.М. Перфілова // Вісник національної академії наук України: Математичні машини і системи. – 2009. – №2. – С. 26-28.
155. Державні цільові програми мають працювати на курс реформ [Електронний ресурс]. – 2012. – 15 трав. – Доступ до ресурсу: http://blog.liga.net/user/gsmityuh/article/9213.aspx.
156. Василенко В.Н. Экономическое развитие регионов: сходство и различие: монография / В.Н. Василенко, В.Ю. Медведь, Т.М. Савельева; науч. ред. В.Н. Василенко; НАН Украины. Ин-т экономико-правовых исследований. – Донецк: ООО «Юго-Восток, Лтд», 2010. – 219 с.
157. Пушкар З. Стратегічне планування регіонального розвитку / З. Пушкар, Б. Пушкар // Українська наука: минуле, сучасне, майбутнє. – 2008. – Вип. 13. – С. 100-105.
158. Шевченко О.В. Фінансова самодостатність територій як пріоритет державної регіональної політики в Україні / О.В. Шевченко // Стратегічні пріоритети. – №3(8). – 2008 р. – С. 150-156.
159. Яндиев М.И. Финансы регионов / М.И. Яндиев. – М.: Финансы и статистика, 2002.– 240 с.
160. Концепція державної регіональної політики [Електронний ресурс]. – 2010 – 4 февр. – Режим доступу: http://ebentabe.ucoz.ua/news/koncepcija_derzhavnoji_regionalnoji_politiki/2010-02-04-66.
161. Етимологічний словник української мови: / [уклад. Н.С. Родзевич та ін.] — К.: Наук. думка, 1985. – Т. 2. – 572 с.
162. Червова Л.Г. Экономический потенциал и конкурентоспо-собность регионов / Л.Г. Червова // Управление экономикой переходного периода: сб. науч. тр. [редкол.: Чумаченко Н.Г. (отв. ред.) и др.]. – Донецк: Ин-т экономики пром-ти НАН Украины, 2006. – С. 15-24.
163. Підвисоцький В.Г. Щодо визначення рейтингової оцінки конку-рентоспроможності регіонів: метод. матеріали / В.Г. Підвисоцький. – К.: Леста, 2008. – 48 с.
164. Кравченко М.В. Розробка моделей організації управління соціальним захистом населення: національний та зарубіжний досвід / М.В. Кравченко, О.М. Петроє; за заг. ред. М.В. Пітцика. – К.: Асоц. міст України та громад, 2007. – Кн. 19. – 250 с. – (Серія навчальних програм для працівників місцевого самоврядування).
165. Лучик В.Є. Методологічні підходи до визначення пріоритетів державної регіональної політики / В.Є. Лучик // Науковий вісник Буковинської державної фінансової академії: зб. наук. праць. Економічні науки. – Чернівці: Золоті литаври, 2011. – Вип. 1(20). – С. 307-313.
166. Лучик С.Д. До питання концептуалізації розвитку державної регіональної політики / С.Д. Лучик, В.Є. Лучик // Вісник Хмельницького національного університету. – Серія: економічні науки. – 2011. – №5, т. 2. – С. 117-121.
167. Лучик В.Є. Економіко-математичний підхід до прогнозування регіонального розвитку / В.Є. Лучик // Збірник наукових праць. Економічні науки. – Чернівці: Книги-ХХІ, 2012. – Вип. 8. – C. 276-287.
168. Лучик В.Є. Застосування методу аналізу ієрархій для прогнозування регіонального розвитку / В.Є. Лучик // Збірник наукових праць Подільського державного аграрно-технічного університету. – Кам'янець-Подільський: ПДАТУ, 2012. – Вип. 20. – С. 215-221.
169. Лучик В.Є. Участь громадських організацій у регіональному розвитку / В.Є. Лучик // Вісник Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Економічні науки. – Кам'янець-Подільський: Абетка, 2012. – Вип. 6. – С. 30-34.

170. Лучик В.Є. Вибір сучасних методів економічного прогнозування / В.Є. Лучик // Збірник наукових праць Подільського державного аграрно-технічного університету. – Кам'янець-Подільський: ПДАТУ, 2011. –
Вип. 19. – С. 268-273.
171. Червова Л. Потенциал конкурентоспособности промышленности регионов Украины / Л. Червова, Л. Кузьменко, М. Дубинина // Общество и экономика. – 2006. – № 2. – С. 113-135.
172. Валовий регіональний продукт за 2010 рік: стат. збірник / Держкомстат України. – К., 2012. – 161 с.
173. Баркова О.М. Производительность. Инновации. Создание индустриальных округов на Востоке России [Електронний ресурс] / О.М. Баркова. – Режим доступу: http://www.dvcongress.ru/Doklad/Barkova.PDF.
174. Семикіна М.В. Продуктивність праці: методологія вимірювання, передумови зростання / М.В. Семикіна // Наукові праці КНТУ. Економічні науки. – 2010. – №17. – С. 121-126.
175. Куликов Г.Т. Шляхи регулювання оплати праці в Україні / Г.Т. Куликов // Праця і зарплата. – 2008. – № 29 (6 серп.). – С. 4-6.
176. Global employment trends: May 2009 update / International Labour Office. – Geneva: ILO, 2009. – 15 p.
177. Методика розрахунку показника енергоємності валового регіонального продукту [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.zoda.gov.ua/images.
178. Національна доповідь про стан та перспективи реалізації державної політики енергоефективності у 2008 році [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://naer.gov.ua/wp-content/ uploads/ 2010/02/nazdopovid.pdf.
179. Рейтинг енергоефективності областей України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.energy-index.com.ua.
180. Дубін Т. Альтернативні джерела фінансування інвестиційної діяльності / Т.Дубін // Вісник Національної академії державного управління. – 2009. – №5. – С. 209-214.
181. Національний банк України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: // http://www.bank.gov.ua.
182. Інвестиції зовнішньоекономічної діяльності у 2010 р.: стат. збірник / Держкомстат України. – К., 2011. 67 с.
183. Урбан І.Г. Стратегія залучення іноземних інвестицій [Електронний ресурс] / І.Г. Урбан. – 2011. – Режим доступу: http://libfor.com/index.php?newsid=173.
184. Розвиток промислового потенціалу України в процесі післякризового відновлення / О.В. Собкевич, А.І. Сухоруков, В.Г. Савенко [та ін.]; за ред. Я.А. Жаліла. – К.: НІСД, 2010. – 48 с.
185. Третяк В.В. Проблеми формування та напрями реалізації регіональної інноваційної політики / В.В. Третяк, Н.В. Дронова // Вісник економічної науки України. – 2009. – № 2. – С. 154-156.
186. Про інноваційну діяльність: Закон України вiд 04.07.2002 р. № 40-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 36.– Cт. 226.
187. Шишкин О. Зачем Украине наука и инновации? / О. Шишкин // Еженедельник 2000. – 2010. – 9 нояб. (№ 44).
188. Стратегія інноваційного розвитку України на 2010-2020 роки в умовах глобалізаційних викликів: Парламентські слухання [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://kno.rada.gov.ua/komosviti/control/uk/publish.
189. Штангрет А.М. Стан та ключові проблеми у сфері НДДКР та інновацій в Україні [Електронний ресурс] / А.М. Штангрет. – 2011. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/4_SND_2011/Economics/15_78953.doc.htm.
190. Назустріч економічному зростанню та процвітанню: звіт про конкурентоспроможність України 2010 [Електронний ресу