ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ЯК ФУНКЦІЯ ДЕРЖАВИ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

ТИХОМИРОВ ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ

УДК 34.096+321.01

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ
ЯК ФУНКЦІЯ ДЕРЖАВИ

12.00.01 – теорія та історія держави і права;
історія політичних і правових учень

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
юридичних наук

Науковий керівник
Калюжний Ростислав Андрійович,
доктор юридичних наук, професор

Київ – 2011

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. Теоретико-методологічні засади досліджень забезпечення інформаційної безпеки як функції держави 12
1.1. Огляд наукової літератури за темою дослідження 12
1.2. Методологія дослідження державно-правового забезпечення
інформаційної безпеки 24
1.3. Особливості наукового осмислення функцій держави в сучасних
умовах 38
Висновки до розділу 1 61
РОЗДІЛ 2. Загальнотеоретичні аспекти державного забезпечення інформаційної безпеки 64
2.1. Теоретична конструкція поняття "інформаційна безпека" 64
2.2. Структурно-класифікаційні аспекти функції забезпечення
інформаційної безпеки як державної діяльності 85
2.3. Зміст державної діяльності по забезпеченню інформаційної безпеки 100
Висновки до розділу 2 124
РОЗДІЛ 3. Правове забезпечення інформаційної безпеки 127
3.1. Правові властивості інформаційної безпеки 127
3.2. Міжнародні правові стандарти забезпечення інформаційної безпеки 142
3.3. Нормативно-правове регулювання інформаційної безпеки в Україні:
стан та перспективи розвитку 162
Висновки до розділу 3 185
ВИСНОВКИ 188
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 196

ВСТУП

Актуальність теми. Важливими напрямами розвитку України в сучасних умовах глобалізації світу є інтеграція у світовий та європейський інформаційний простір, розробка і впровадження в усі сфери суспільного життя інформаційно-комунікаційних технологій, подальший розвиток інформаційної культури особи, забезпечення інформаційної відкритості діяльності органів держави та місцевого самоврядування, загалом становлення інформаційного суспільства.
Стрімкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій на межі
ХХ-ХХІ століть призвів до виникнення низки нових загроз світовому і національному розвитку, що значно підвищує вимоги до забезпечення національної безпеки України і зумовлює нові завдання і функції української держави та її правової системи. Серед них особливого значення в умовах становлення інформаційного суспільства набуває державно-правове забезпечення інформаційної безпеки. Глобальність, висока динаміка, латентність, спонтанність виникнення і зростання загроз в інформаційній сфері суттєво ускладнюють діяльність держави по забезпеченню інформаційної безпеки і певною мірою обмежують її можливості.
Особливої актуальності державно-правовому забезпеченню інформаційної безпеки надають процеси трансформації державної, правової, інформаційної сфери, що відбуваються в Україні останніми роками, зокрема адміністративна і судова реформа, реформа правоохоронних органів і системи забезпечення національної безпеки та інші.
Такі властивості інформаційної безпеки і системи її забезпечення зумовили їх наукове осмислення у межах не тільки юридичних, а й інших соціально-гуманітарних та технічних наук, зокрема:
 у теорії держави і права її досліджували В.М. Лопатін, Ю.Є. Максименко, А.А. Письменицький, Т.А. Полякова, Н.В. Римарьова, А.О. Стрельцов, які розглядали теоретико-правові аспекти забезпечення інформаційної безпеки в контексті взаємозв’язків з відповідними державними і правовими явищами;
 у галузевих і прикладних правових науках на проблемах інформаційної безпеки акцентували свою увагу в межах: адміністративно-правового забезпечення  І.В. Арістова, К.І. Бєляков, Б.А. Кормич, Г.М. Красноступ, О.В. Логінов, Н.Б. Новицька; кримінально-правової охорони  Д.С. Азаров, В.М. Бутузов, Н.А. Розенфельд; інформаційного права  О.А. Баранов, І.Л. Бачило, В.Д. Гавловський, М.В. Гуцалюк, Р.А. Калюжний, А.І. Марущак, В.С. Цимбалюк, М.Я. Швець; криміналістики  А.С. Білоусов, Л.В. Борисова, А.Т. Журба, Д.В. Пашнєв; цивільного права – В.С. Дмитришин, А.С. Колісник, О.В. Кохановська, М.В. Селіванов;
 у спеціальних правових дослідженнях інформаційну безпеку в контексті національної безпеки, міжнародних стандартів її забезпечення осмислювали В.Ю. Артемов, В.Т. Білоус, В.П. Горбулін, О.Г. Данільян, О.П. Дзьобань, Г.В. Іващенко, В.А. Ліпкан, Н.Р. Нижник, Г.В. Новицький, М.І. Панов, В.С. Сідак, Г.П. Ситник;
 у соціально-гуманітарних науках вивчалися такі аспекти забезпечення інформаційної безпеки: філософсько-соціологічні (Я.С. Артамонова, М.Ю. Захаров, О.М. Циденова, В.П. Шемякін); політологічні (О.Ю. Борисов, М.І. Бусленко, В.К. Конах, В.О. Козубський, О.О. Ніколаєв); психологічні (Г.В. Грачов, К.Х. Каландаров, С. Кара-Мурза, С.Є. Некляєв, В.В. Остроухов, І.Н. Панарін, Г.Г. Почепцов, Р. Харріс, О.В. Філатов).
Теоретичні та методологічні засади осмислення забезпечення інформаційної безпеки в контексті функцій держави, гуманізації державної влади, становлення громадянського суспільства, затвердження принципу верховенства права, розвитку правової системи тощо розроблені у працях С.С. Алексєєва, М.І. Байтіна, С.В. Бобровник, А.Б. Венгерова, С.Д. Гусарєва, Д.А. Керімова, М.І. Козюбри, А.М. Колодія, В.В. Копєйчикова, В.В. Ладиченка, Л.А. Луць, Н.М. Оніщенко, П.М. Рабіновича, О.В. Цельєва, М.В. Черноголовкіна.
Разом з тим, сучасний стан, значущість і перспективи розвитку інформаційного простору, невиправдані сподівання на ефективність саморегуляції мережі Інтернет та інших глобальних інформаційних мереж доводять необхідність виваженого державного впливу в інформаційній сфері на національному і міжнародному рівнях, особливо стосовно забезпечення інформаційної безпеки.
Зазначене вище свідчить про актуальність обраної теми дисертації і необхідність подальших досліджень теоретичних, методологічних та інших аспектів державно-правового забезпечення інформаційної безпеки.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснено згідно із: Законом України "Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки" від 9 січня 2007 року №537-V; Указом Президента України "Про Доктрину інформаційної безпеки України" від 8 липня 2009 року №514/2009. Тема дисертації відповідає "Основним напрямкам наукових досліджень та річних планів науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт Національної академії внутрішніх справ на 2010-2012 роки", а також "Пріоритетним напрямам наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ на період 2010-2014 років", затвердженим наказом МВС України №347 від 29 липня 2010 року.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є осмислення особливостей державного забезпечення інформаційної безпеки, його правового регулювання і перспектив розвитку в контексті становлення інформаційного суспільства та інтеграції України у світовий і регіональний інформаційний простір.
Мета дослідження зумовила визначення та розв’язання таких завдань:
 визначити особливості наукових позицій вітчизняних і зарубіжних учених стосовно функцій держави та їх інтерпретації у сучасних умовах;
 з’ясувати стан дослідженості інформаційної безпеки як складного соціального явища, систематизувати і висвітлити основні напрями його досліджень юридичними та іншими гуманітарними науками;
 виявити основні риси та складові інформаційної безпеки, а також фактори, що впливають на ефективність її державно-правового забезпечення;
 розробити теоретичну модель державної діяльності по забезпеченню інформаційної безпеки;
 з’ясувати правові властивості інформаційної безпеки, окреслити правові гарантії її забезпечення;
 висвітлити міжнародні правові стандарти забезпечення інформаційної безпеки, визначити доцільність і можливості їх застосування в Україні;
 проаналізувати стан вітчизняного законодавства з питань забезпечення інформаційної безпеки і розробити пропозиції щодо його удосконалення.
Об’єктом дослідження є інформаційна безпека як складова національної безпеки.
Предметом дослідження є забезпечення інформаційної безпеки як функція держави та правові основи його здійснення.
Методи дослідження. Комплексність, обґрунтованість і достовірність наукових результатів дослідження забезпечувалися світоглядними, філософськими, наукознавчими, соціологічними і теоретичними засадами, використанням зумовлених особливостями предмета, мети і завдань дослідження методологічних підходів, а також загальних методів пізнання, наукових методів та предметних наукових юридичних знань.
Функціональний підхід дозволив дослідити забезпечення інформаційної безпеки як функцію держави (підрозділи 1.3, 2.2); діяльнісний  осмислити особливості явища інформаційної безпеки, державного забезпечення інформаційної безпеки як державної діяльності, з виокремленням її змістовних елементів (підрозділи 1.3, 2.1, 2.2, 2.3); системний підхід орієнтував на з’ясування забезпечення інформаційної безпеки як системи, виявлення взаємодії різних її елементів у межах цілого та взаємовпливу останнього з навколишнім середовищем (підрозділи 2.1, 3.1); класифікаційний підхід надав можливість осмислити множину функцій держави, напрямів забезпечення інформаційної безпеки тощо (підрозділи 1.3, 2.1, 2.2, 2.3, 3.1).
Загальні методі пізнання (аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення, моделювання тощо) використовувалися при теоретичному осмисленні різноманітних явищ сфери забезпечення інформаційної безпеки. Серед загальнонаукових методів застосовувались: синергетичний – для виявлення процесів самоорганізації інформаційного простору та чинників впливу на інформаційну безпеку (підрозділ 2.1); структурний – для визначення складових функцій держави, інформаційної безпеки, їх координаційних та субординаційних зв’язків (підрозділи 1.3, 2.1, 2.2); історичний – для з’ясування особливостей становлення і розвитку теорії функцій держави, а також формування міжнародних правових стандартів забезпечення інформаційної безпеки (підрозділи 1.1, 1.3, 3.2); критеріальний  для оцінювання результатів забезпечення інформаційної безпеки (підрозділ 2.3). Конкретно-наукові методи спрямовувалися: статистичні – на дослідження стану інформаційного розвитку суспільства і держави (підрозділи 2.1, 2.3); психологічні – на з’ясування психологічних аспектів інформаційної безпеки (підрозділи 2.1, 2.2, 2.3). Серед спеціальних наукових методів використано формально-юридичний метод для осмислення нормативно-правових актів інформаційної сфери.
Емпіричною базою дослідження стали тексти нормативно-правових актів України, міжнародних нормативно-правових документів, нормативно-правових актів інших держав, статистичні дані (показники, рейтинги) щодо інформаційного розвитку України та інших держав, розроблені Міжнародним телекомунікаційним союзом (ITU) та іншими міжнародними організаціями, а також статистичні дані МВС України щодо злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку.
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що дисертація є першим в Україні комплексним теоретичним дослідженням особливостей державно-правового забезпечення інформаційної безпеки в контексті розбудови правової держави і становлення інформаційного суспільства.
В результаті здійсненого дослідження сформульовано висновки, положення і рекомендації, в яких:
уперше:
 процес трансформацій функцій держави в умовах становлення громадянського та інформаційного суспільства осмислено на трьох рівнях: ідеологічному, інституціональному, прагматичному, що сприяло усвідомленню синергетичних та субсидіарних особливостей формування функцій сучасної держави;
 запропоновано розрізняти визначення функцій держави у двох аспектах: теоретичному (апріорно побудовані концептуальні моделі держави та її функцій як теоретичні поняття); практичному (апостеріорно визначені функції, що здійснюються конкретною державою і закріплені в її законодавстві), сформульовано відповідні авторські визначення;
 на основі аналізу й узагальнення положень нормативно-правових актів та інших правових документів здійснено структурну, класифікаційну і змістовну характеристику забезпечення інформаційної безпеки як особливого комплексного виду діяльності держави, в результаті чого класифіковано напрями державного забезпечення інформаційної безпеки, з’ясовані особливості елементів його змісту в контексті інформаційного розвитку суспільства;
 визначено законність (правність) в інформаційній сфері як одну з правових основ інформаційної безпеки, проаналізовано причини, що впливають на неї, а також гарантії її забезпечення;
 виокремлено і обґрунтовано розуміння правової інформації як засобу та об’єкта державно-правового забезпечення інформаційної безпеки, яке сприяло усвідомленню основних можливостей його оптимізації в умовах розвитку інформаційно-телекомунікаційних технологій;
удосконалено:
 класифікацію функцій держави, зокрема, на основі підстав, що задають площину розгляду будь-якої функції держави як частини складним чином структурованого цілого (часову, ціннісну, структурно-системну, соціальну, діяльнісну, або в форматі "можливе – існуюче");
 теоретичне розуміння інформаційної безпеки, яку на основі філософсько-соціологічних інтерпретацій безпеки визначено як сукупність об’єктивних умов функціонування суб’єктів в інформаційній сфері і суб’єктивних можливостей їх усвідомлення, використання та контролю;
 застосування діяльнісного підходу до дослідження державно-правового забезпечення інформаційної безпеки, в результаті чого відповідним чином структуровано його зміст;
дістали подальшого розвитку:
 осмислення наукових джерел відносно забезпечення інформаційної безпеки в площині їх аналізу та узагальнення за критерієм поділу на теоретико-правові, галузево-правові, спеціально-правові (міждисциплінарні), інші соціально-гуманітарні дослідження;
 наукові знання стосовно факторів, що зумовлюють сучасні трансформації суспільства і є визначальними для осягнення поняття "інформаційна безпека";
 пропозиції щодо вдосконалення законодавства України, зокрема щодо необхідності, доцільності імплементації загальновизнаних стандартів управління інформаційною безпекою ISO/ІЕС 27000 та прийняття Закону України "Про інформаційну безпеку України";
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що в дисертації сформульовано та обґрунтовано положення, висновки і рекомендації, спрямовані на поглиблення наукового осмислення державного забезпечення інформаційної безпеки, його правового регулювання та здійснення.
Наукові висновки, положення і рекомендації, запропоновані та обґрунтовані у дослідженні, можуть бути використані:
у правотворчій діяльності  для вдосконалення нормативно-правових актів, що регламентують сферу забезпечення інформаційної безпеки;
у правозастосуванні  для оптимізації діяльності суб’єктів забезпечення інформаційної безпеки;
у науково-дослідній сфері  в ході подальших теоретичних, галузевих і прикладних досліджень інформаційної безпеки та її забезпечення;
у навчальному процесі  для викладання навчальних дисциплін "Теорія держави і права", "Інформаційне право" тощо та розробки відповідних навчально-методичних матеріалів, а також у процесі правової освіти і правового виховання населення.
Результати дослідження були впроваджені у навчальний процес Національної академії внутрішніх справ (акт впровадження від 14 червня 2011 р.), Національної академії Служби безпеки України (акт впровадження від 1 червня 2011 р.), а також використані у діяльності Міжвідомчого НДЦ Ради національної безпеки і оборони України (акт впровадження від 7 червня 2011 р.).
Апробація результатів дисертації. Основні положення, висновки і рекомендації дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри теорії держави та права Національної академії внутрішніх справ, а також оприлюднені на 8 міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях (тези опубліковано): "Динаміка наукових досліджень – 2005" (м. Дніпропетровськ, 2005 р.); "Державна політика розвитку цивільної авіації 21-го століття: економічний патріотизм та стратегічні можливості України" (м. Київ, 2009 р.); "Особливості розвитку правової держави в умовах активізації євроінтеграційних процесів: проблеми теорії і практики" (м. Київ, 2010 р.); "Проблеми формування і розвитку громадянського суспільства" (м. Київ, 2010 р.); "Проблеми розбудови держави та громадянського суспільства в Україні" (м. Київ, 2010 р.); "Філософські, методологічні і психологічні проблеми права" (м. Київ, 2010 р.); "Національні та міжнародні стандарти сучасного державотворення: тенденції та перспективи розвитку" (м. Київ, 2011 р.); "Актуальні проблеми управління інформаційною безпекою держави" (м. Київ, 2011 р.).
Публікації. Результати дослідження викладені в 14 публікаціях у наукових журналах, матеріалах наукових та науково-практичних конференцій, у тому числі 6 статей у фахових журналах, перелік яких затверджено ВАК України.
Структура дисертації. Дисертація складається з трьох розділів, дев’яти підрозділів, висновків, списку використаних джерел.
Загальний обсяг дисертації становить 234 сторінки, із них основного тексту – 195 сторінок, список використаних джерел – 39 сторінок (351 найменування).

Список литературы

ВИСНОВКИ

Початок нового тисячоліття ознаменований масштабним переходом до нової концепції розвитку  глобального інформаційного суспільства. Інформація стає цінним ресурсом знань, інструментом розвитку, до якого кожен повинен мати повноцінний доступ.
Країни, які знаходяться в авангарді інформаційного розвитку, докладають зусилля для подолання інформаційної нерівності як між країнами, так і серед окремих осіб та затвердження визнаних Загальною декларацією прав людини загальнолюдських цінностей свободи, справедливості та злагоди між людьми.
Україна не стоїть осторонь цих процесів, намагаючись брати у них посильну участь та поступово входити до світового інформаційного простору як повноправний його учасник.
Проте інтенсивний інформаційний розвиток, що спричиняє проникнення інформаційно-комунікаційних технологій в усі сфери суспільного життя, крім значного потенціалу для самоорганізації та самореалізації, несе в собі низку нових загроз глобального масштабу, серед яких  кіберзлочинність та кібертероризм, розмивання національної ідентичності, нехтування моральними засадами суспільства, маніпулювання свідомістю тощо.
В таких умовах стратегічного значення набуває виважена інформаційна політика держави, що виводить на перший план функцію забезпечення інформаційної безпеки, а спрямованість на розбудову правової держави зумовлює пріоритетність правових форм і методів її реалізації.
Саме дослідженню теоретико-правових аспектів інформаційної безпеки в контексті сприйняття її забезпечення як функції держави присвячене дане дисертаційне дослідження, в результаті якого дисертант дійшов наступних висновків.
1. На основі огляду науково-практичних джерел встановлено, що інформаційна безпека є важливим підґрунтям подальшого розвитку суспільства і повинна розглядатися у багатьох аспектах, зокрема у державному, правовому, політичному, економічному, психологічному, технічному. Правові засади інформаційної безпеки розглядаються переважно галузевими фахівцями у межах адміністративно-правових досліджень. Теоретико-правові аспекти забезпечення інформаційної безпеки залишаються недостатньо дослідженими, отже обрана тема є актуальною.
2. Функції держави як явище перебувають у стані трансформації, що зумовлено переходом держави до правової демократичної концепції розвитку. В таких умовах процес формування функцій держави ускладнюється і може відображатися на трьох рівнях: 1) ідеологічному  рівень усвідомленості необхідності певної функції держави; 2) інституціональному  закріплення необхідності певної функції держави на нормативно-правовому рівні;
3) прагматичному  втілення функцій держави у реальній діяльності.
3. Традиційні для теорії держави і права підходи до розуміння функцій держави потребують певного удосконалення.
По-перше, поняття "функції держави" важливо розглядати у двох аспектах: 1) теоретичному  функції держави певного типу; 2) практичному  функції реально існуючої держави.
У теоретичному аспекті функції держави  це сукупність видів необхідної державної діяльності, що визначається в межах певної теоретичної концепції держави (функції правової держави, функції авторитарної, функції соціальної держави тощо). У практичному аспекті функції держави – це важливі для існування й розвитку суспільства і власне держави види діяльності, що визначені її законодавством та реалізуються державою з певним рівнем ефективності.
По-друге, класифікацію функцій держави доцільно здійснювати у специфічній формі, виділивши ознаки, які задають окрему площину розгляду, що дозволяє досліджувати функції держави як цілісне складним чином структуроване явище. За цими ознаками вони можуть розглядатися у площині часу існування, цінності (значення), структури, реальності або декларативності, діяльності (змісту), сфери соціального або державного життя тощо.
4. Розвиток сучасного суспільства перебуває під впливом ряду факторів, які є визначальними для осягнення поняття "інформаційна безпека". Серед них підвищення соціальної цінності "інформації", динамічність перетворень в інформаційній сфері, взаємозв'язок та взаємозумовленість інформаційного розвитку та розвитку громадянського суспільства, залежність від глобалізаційних та інтеграційних процесів, місце у геополітичному просторі тощо.
5. На загальнотеоретичному рівні явище безпеки та його складових (видів) доцільно розглядати на основі філософсько-соціологічного розуміння, яке полягає у сприйнятті її як сукупності умов існування суб'єкта, якими він оволодів у процесі самореалізації, і які він, таким чином, здатний контролювати.
У межах такого підходу інформаційна безпека може бути інтерпретована як сукупність умов функціонування суб'єктів в інформаційній сфері та суб'єктивних можливостей їх усвідомлення й контролю, що не вступає в суперечності з нормативно-правовим розумінням національної безпеки як "стану захищеності..." або "захищеності…", оскільки і те, й інше в сутності є умовами, в яких суб'єкт має функціонувати і розвиватись.
6. Забезпечення інформаційної безпеки доцільно розглядати як цілеспрямовану діяльність, домінуючим, але не єдиним елементом об'єктно-суб'єктного складу якої є держава. Така інтерпретація враховує синергетичні тенденції розвитку сучасного суспільства та субсидіарні особливості його взаємодії з державою і в повній мірі відповідає положенням теорії держави і права, згідно з якими функції держави розуміються як напрями, сторони або види державної діяльності.
7. Структуру забезпечення інформаційної безпеки як комплексного виду діяльності реальної держави можна розглядати, ґрунтуючись на запропонованому дисертантом підході до класифікації функцій держави на основі таких ознак: за сферами суспільного (державного) життя; за об'єктами національної безпеки; за узагальненими структурними елементами; за основними видами інформаційної діяльності; за формами державного забезпечення інформаційної безпеки; за напрямами пізнавального процесу у галузі забезпечення інформаційної безпеки; залежно від елементів змісту діяльності по забезпеченню інформаційної безпеки (за об'єктами забезпечення інформаційної безпеки, за суб'єктами забезпечення інформаційної безпеки, за характером предмета діяльності по забезпеченню інформаційної безпеки, за складовими механізму протидії загрозам інформаційній безпеці, за характером здійснення державного впливу, за засобами забезпечення інформаційної безпеки); залежно від особливостей забезпечення доступу до інформації (за правовим режимом доступу до інформації, за заходами по захисту секретної інформації).
8. Інтегруючою основою змісту діяльності по забезпеченню інформаційної безпеки є такі її елементи як об'єкт, предмет, суб'єкт, мета, засоби, методи, принципи, результати. Зокрема в ході змістовної характеристики забезпечення інформаційної безпеки встановлено наступне:
а) об'єкти національної та інформаційної безпеки є спільними  особа, суспільство, держава; загальними об'єктами державного забезпечення інформаційної безпеки є інформаційна інфраструктура (держави, суспільства) та свідомість (особи, суспільства);
б) предметна спрямованість державної діяльності по забезпеченню інформаційної безпеки має дві сфери: 1) сприяння позитивним процесам;
2) протидія негативним процесам;
в) суб'єктами забезпечення інформаційної безпеки є: міжнародні організації; держава в особі державних організацій; недержавні організації, громадяни та їх об'єднання;
г) мета забезпечення інформаційної безпеки визначається сукупністю пріоритетів національних інтересів і має формулюватися з орієнтацією на розбудову інформаційного і громадянського суспільства;
д) держава для забезпечення інформаційної безпеки використовує широке коло засобів і методів (правових, технічних, управлінських, психологічних тощо), використання яких може розглядатися на трьох рівнях: 1) рівень загального сприяння (регулятивний рівень); 2) рівень індивідуально-особистісного сприяння (рівень стимулювання самозахисту); 3) рівень захисту (охоронний рівень);
е) на правовому рівні принципи державного забезпечення інформаційної безпеки можуть розглядатися двома групами: 1) принципи, що відображають загальносистемні засади державної політики забезпечення інформаційної безпеки; 2) принципи, що закладають правові та демократичні основи державної діяльності в напрямку забезпечення інформаційної безпеки;
є) результати забезпечення інформаційної безпеки повинні піддаватися комплексній оцінці через систему показників інформаційної безпеки  найбільш значущих параметрів, що надасть загальне уявлення щодо інформаційної системи держави, її стійкості, ефективності, здатності до розвитку тощо.
9. Правовим відображенням належного рівня інформаційної безпеки є сукупність правових умов, що забезпечують оптимальне функціонування і розвиток суб'єктів в інформаційному середовищі, складовою якого в сутності є право. Звідси можливо введення поняття "інформаційно-правова безпека" і ототожнення її з режимом законності (правності) в інформаційній сфері, а також розгляд правової інформації як особливого предмета інформаційних відносин, як універсального організаційного засобу, який є важливим інструментом державного забезпечення інформаційної безпеки і, водночас, об'єктом захисту.
10. Ефективність розповсюдження якісної правової інформації визначає результативність державного забезпечення інформаційної безпеки і має підвищуватися за рахунок широкого використання можливостей сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.
11. Законність (правність) є необхідним організаційно-ідеологічним фундаментом, на якому досягаються такі високі цілі, як розвиток громадянського та інформаційного суспільства і розбудова правової держави. Законність (правність) в інформаційній сфері життя суспільства і держави, в свою чергу, активно сприятиме цим процесам та забезпечуватиме стабільний інформаційний розвиток суспільства, ефективну взаємодію держави і громадян та громадян між собою, що в сутності є метою забезпечення інформаційної безпеки.
12. Юридичними гарантіями законності (правності) в інформаційній сфері є ефективне дієве інформаційне законодавство, яке повинно відповідати наступним вимогам: забезпеченість на рівні концепцій, принципів, дефініцій, що відображають багатоаспектність інформаційної безпеки; високий рівень законодавчої техніки та термінологічний комплекс, що відповідає всім вимогам до мови закону та юридичної термінології; зручність інформаційного законодавства; передбаченість ефективних механізмів реалізації; розвиненість та виваженість інституту юридичної відповідальності за різні правопорушення в інформаційній сфері; адекватне відображення в інформаційному законодавстві реальних умов життя, міжнародних стандартів, напрямків розвитку суспільства, балансу інтересів держави, суспільства та особистості.
13. Міжнародною співпрацею створена значна кількість міжнародних актів, спрямованих на становлення глобального інформаційного суспільства та забезпечення інформаційної безпеки, серед яких Окінавська хартія глобального інформаційного суспільства, програми ООН/ЮНЕСКО "Інформаційне суспільство для всіх" та "Інформація для всіх", матеріали Всесвітнього саміту на вищому рівні з питань інформаційного суспільства (Женева, 2003 р.  Туніс, 2005 р.), Конвенція про кіберзлочинність, європейські програми, сформовані у межах Лісабонської стратегії, зокрема Плани дій "Електронна Європа" та "Безпечніший Інтернет" тощо.
Основними напрямами міжнародної співпраці цими актами визначаються: усунення інформаційної нерівності (цифрового розриву) як в середині країн, так і між ними; інформатизація життєво важливих галузей суспільної діяльності; забезпечення безпечного використання інформаційно-комунікаційних технологій, в першу чергу, мережі Інтернет як основного інструменту розвитку інформаційного суспільства.
14. Важливим практичним досвідом забезпечення інформаційної безпеки для України є система міжнародних стандартів управління інформаційною безпекою ISO/IEC 27000, яка широко використовується для забезпечення інформаційної безпеки окремих організацій і завдяки своїй ефективності стала основою національних (державних) стандартів ряду країн.
15. Зміст інформаційного законодавство України на концептуальному рівні відповідає міжнародним стандартам. Орієнтиром для державної політики України у напрямку вирішення проблем забезпечення інформаційної безпеки має бути продовження міжнародної, і зокрема європейської співпраці з інформаційно-розвиненими державами, спрямованої на повноцінне приєднання до програм інформаційного розвитку та гармонійного впровадження отриманого досвіду у справу розбудови майбутнього українського суспільства.
16. Вітчизняне інформаційне законодавство потребує удосконалення, яке може здійснюватись за такими напрямами:
1) кодифікація певної кількості нормативно-правових актів інформаційного законодавства; при чому пропонується така назва кодексу  "Кодекс України про інформацію та інформаційну діяльність";
2) удосконалення законодавства, що регламентує питання юридичної відповідальності за правопорушення в інформаційній сфері, в першу чергу кримінального;
3) формування комплексу нормативно-правових актів, що відображатимуть цілісну модель державної політики забезпечення інформаційної безпеки.
17. З метою удосконалення державного забезпечення інформаційної безпеки пропонується прийняти Закон України "Про інформаційну безпеку", який повинен формуватися на спільній методологічній основі із Законом України "Про основи національної безпеки України" та деталізувати його положення щодо інформаційної безпеки та основних засад державної політики її забезпечення.
Зміст пропонованого Закону повинен сприяти виконанню наступних завдань: визначенню поняття і змісту інформаційної безпеки в контексті розвитку інформаційного суспільства в Україні; відображенню інформаційної безпеки в усіх її аспектах; розкриттю особливостей об'єктів інформаційної безпеки; деталізації національних інтересів в інформаційній сфері; затвердженню принципів забезпечення інформаційної безпеки з урахуванням аспектів її розуміння; визначенню узагальнених загроз інформаційній безпеці за сферами національної безпеки; окресленню основних напрямів державної політики з питань інформаційної безпеки як самостійної сфери і за сферами національної безпеки; визначенню суб'єктів забезпечення інформаційної безпеки та особливостей їх повноважень; створенню правового підґрунтя для формування доктрин, стратегій та програм забезпечення інформаційної безпеки загальнодержавного, регіонального, галузевого та іншого значення.
Проведене теоретико-правове дослідження забезпечення інформаційної безпеки в контексті його розуміння як важливої функції держави сприятиме, на думку дисертанта, процесам осмислення проблем в інформаційній сфері, вирішенню завдань побудови дієвого нормативно-правового забезпечення інформаційної безпеки України, що, в свою чергу, забезпечить її повноправне входження у світовий інформаційний простір.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Азаров Д. С. Кримінальна відповідальність за злочини у сфері комп'ютерної інформації : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 "Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право" / Д. С. Азаров. − К., 2003. − 18 с.
2. Азизов Р. Ф. Правовая информация: теоретические аспекты понимания и особенности законодательного закрепления / Р. Ф. Азизов
// История государства и права. − 2007. − № 4. − С. 31−35.
3. Алексеев С. С. Общая теория права : в 2-х т. / С. С. Алексеев. − М. : Юрид. лит., 1981. − Т. 1. − 360 с.
4. Алексеев С. С. Правовые средства : постановка проблемы, понятия, классификация / С. С. Алексеев // Советское государство и право. − 1987. − № 6. − С. 12−19.
5. Алексеев С. С. Проблемы теории государства и права
/ С. С. Алексеев. − М., 1987. − 448 с.
6. Алексеева И. Ю. Возникновение идеологии информационного общества [Електронний ресурс] : Распределенная конференция "Технологии информационного общества 98 − Россия" / И. Ю. Алексеева. − Режим доступу : http://www.iis.ru/events/19981130/alexeeva.ru.html
7. Андреева Г. М. Социальная психология : учеб. / Г. М. Андреева. − М. : Аспект Пресс, 2001. − 378 с.
8. Андрєєва О. М. Національна безпека України в контексті національної ідентичності і взаємовідносин з Росією : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. політ. наук : спец. 23.00.01 "Теорія та історія політичної науки" / О. М. Андрєєва. − К., 2010. − 36 с.
9. Анисимова Н. В. Принцип субсидиарности в европейском праве : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.10 / Н. В. Анисимова. − М., 2005. − 173 с.
10. Арістова І. В. Державна інформаційна політика та її реалізація в діяльності органів внутрішніх справ України: організаційно-правові засади : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. юрид. наук : спец. 12.00.07 "Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право"
/ І. В. Арістова. − Х., 2002. − 39 с.
11. Арістова І. В. Державна інформаційна політика: організаційно-правові аспекти : монографія / І. В. Арістова ; [заг. ред. О. М. Бандурка]. − Х. : Вид-во Ун-ту внутр. справ, 2000. − 368 с.
12. Ароян А. С. Субсидиарность как концептуальная основа эффективного взаимодействия государства, местного самоуправления и гражданского общества : дис. … канд. полит. наук : 23.00.01 / А. С. Ароян. − Ростов-на-Дону, 2010. − 185 с.
13. Артамонова Я. С. Информационная безопасность и социальный конфликт в современной России : дис. ... канд. социол. наук : 22.00.04
/ Я. С. Артамонова. − Волгоград, 2006. − 182 с.
14. Атаманов Г. А. Информационная безопасность в современном российском обществе (Социально-философский аспект) : дис. ... канд. филос. наук : 09.00.11 / Г. А. Атаманов. − Волгоград, 2006. − 168 с.
15. Атаян Г. Ю. Экономическая функция российского государства : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01 / Г. Ю. Атаян. − Ставрополь, 2006. − 214 с.
16. Бабаев С. В. Теория функций современного российского государства : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01 / С. В. Бабаев. − Н. Новгород, 2001. − 201 с.
17. Байтин М. И. Сущность и основные функции социалистического государства / М. И. Байтин. − Саратов : Изд-во Сарат. ун-та, 1979. − 302с.
18. Балдицын В. В. Охранительные правоотношения в сфере обеспечения информационной безопасности современной России (Теоретико-правовой аспект) : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01 / В. В. Балдицын. − СПб., 2000. − 178 c.
19. Баранов О. А. Інформаційне право України: стан, проблеми, перспективи / О. А. Баранов. − К. : Видавничий дім "СофтПрес", 2005. − 316 с.
20. Бебик В. М. Глобальне інформаційне суспільство: поняття, структура, комунікації / В. М. Бебик // Інформація і право. − 2011. − № 1(1). − С. 41−49.
21. Бекетов Н. Информационная безопасность развития государства
/ Н. Бекетов // Информационные ресурсы России. − 2004.− № 6. − С. 32−35.
22. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. Опыт социального прогнозирования / Д. Белл ; [пер. с англ. под ред. В. Л. Иноземцева]. – М., 1999. – 783 с.
23. Беляков К. И. Управление и право в период информатизации : монография / К. И. Беляков. − К. : Издательство "КВІЦ", 2001. − 301 с.
24. Берлач А. І. Основи економічної безпеки України : навч. посібник
/ А. І. Берлач, Т. В. Філіпенко. − Донецьк : Донецький юридичний інститут, 2007. − 420 с.
25. Бермічева О. В. Соціальна функція держави в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 "Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень" / О. В. Бермічева. − Х., 2002. − 18 с.
26. Бернюков А. М. Юридична герменевтика як методологія здійснення правосуддя (філософсько-теоретичний аналіз) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.12 "Філософія права" / А. М. Бернюков. − Л., 2008. − 16 с.
27. Бєляков К. І. Організаційно-правове та наукове забезпечення інформатизації в Україні: проблеми теорії та практики : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. юрид. наук : спец. 12.00.07 "Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право" / К. І. Бєляков. − К., 2009. − 38 с.
28. Білоусов А. С. Криміналістичний аналіз об'єктів комп'ютерних злочинів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 "Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність" / А. С. Білоусов. − К., 2008. − 19 с.
29. Бірюков В. В. Використання комп'ютерних технологій для фіксації криміналістично значимої інформації у процесі розслідування : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 "Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність"
/ В. В. Бірюков. − К., 2001. − 20 с.
30. Бобровник С. В. Законність / С. В. Бобровник // Великий енцеклопедичний юридичний словник / [ред. Ю. С. Шемшученко]. − К. : Юрид. думка, 2007. − С. 274.
31. Богданова М. А. Теоретические аспекты совершенствования государственной политики развития информационного пространства и обеспечения информационной безопасности России в современных условиях : дис. ... канд. полит. наук : 23.00.02 / М. А. Богданова. − М., 2006. − 143 с.
32. Боер В. М. Информационно-правовая политика и безопасность России: Теоретико-правовой аспект : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. юрид. наук. : 12.00.01 / В. М. Боер. − СПб., 1998. − 15 с.
33. Большой энциклопедический словарь. − 2-е изд. перераб. и доп. − М. : "Большая Российская энциклопедия", 1997. − 1456 с.
34. Борисов А. Ю. Государственная политика в области информационной безопасности на современном этапе : дис. ... канд. полит. наук : 23.00.02 / А. Ю. Борисов − М., 2006. − 166 с.
35. Борисова Л. В. Транснаціональні комп'ютерні злочини як об'єкт криміналістичного дослідження : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 "Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність" / Л. В. Борисова. − К., 2007. − 19 с.
36. Брижко В. М. До гносеології категорії "інформація" / В. М. Брижко
// Інформація і право. − 2011. − № 2 (2). − С. 13−20.
37. Брижко В. М. Організаційно-правові питання захисту персональних даних : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 "Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право" / В. М. Брижко. − Ірпінь, 2004. − 20 с.
38. Брижко В. М. Вступ до інформаційної культури та інформаційного права / В. М. Брижко, В. Д. Гавловський, Р. А. Калюжний, В. М. Попович, В. С. Цимбалюк ; [заг. ред. М. Я. Швець, Р. А. Калюжний]. − Ужгород : ІВА, 2003. − 240 с.
39. Бурило Ю. П. Організаційно-правові питання державного управління в інформаційній сфері : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 "Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право" / Ю. П. Бурило. − К., 2008. − 18 с.
40. Бусленко Н. И. Политико-правовые основы обеспечения информационной безопасности Российской Федерации в условиях демократических реформ : дис. ... докт. полит. наук : 23.00.02 / Н. И. Бусленко. − Ростов-на-Дону, 2003. − 439 c.
41. Бухтерева М. А. Формы реализации функций государства : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01 / М. А. Бухтерева. − М., 2002. − 202 c.
42. Варич О. Г. Економічні функції сучасної держави: природа, зміст, тенденції розвитку в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 "Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень" / О. Г. Варич. − К., 2006. − 20 с.
43. Васенина А. Н. Информационная функция современного Российского государства : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01 / А. Н. Васенина. − Н. Новгород, 2008. − 218 с.
44. Василюк В. Я. Інформаційна безпека держави : курс лекцій
/ В. Я. Василюк, С. О. Климчук. − К.: КНТ, Видавничий дім "Скіф", 2008. − 136 с.
45. Ващинець І. І. Цивільно-правова охорона авторських прав в умовах розвитку інформаційних технологій : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 "Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право" / І. І. Ващинець. − К., 2006. − 20 с.
46. Введение в теорию государственно-правовой организации социальных систем / [общ. ред. Е. Б. Кубко]. − К. : Юринком, 1997. − 192 с.
47. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / [уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел]. − К.; Ірпінь : ВТФ "Перун", 2005. − 1728 с.
48. Венгеров А. Б. Теория государства и права : учеб. для юрид. вузов
/ А. Б. Венгеров. − 3-е изд. − М. : Юриспруденция, 2000. − 528 с.
49. Виноградова Г. В. Правове регулювання інформаційних відносин в Україні / Г. В. Виноградова. − К. : "Юстініан", 2006. − 463 с.
50. Воротилина Т. Л. Постнеклассические тенденции в западной и российской традициях правопонимания : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01
/ Т. Л. Воротилина. − Н. Новгород, 2002. − 228 с.
51. Всемирная встреча на высшем уровне по вопросам информационного общества (Женева, 2003 г. − Тунис, 2005 г.) Декларация принципов. Документ WSIS−03/GENEVA/DOC/4−R от 12 декабря 2003 года [Електронний ресурс]. − Режим доступу : http://www.un.org/russian/conferen
/wsis/dec.pdf
52. Всемирная встреча на высшем уровне по вопросам информационного общества (Женева, 2003 г. − Тунис, 2005 г.). План действий. Документ WSIS-03/GENEVA/DOC/5-R от 12 декабря 2003 года [Електронний ресурс]. − Режим доступу : http://www.un.org/russian/conferen/wsis/plan.pdf
53. Всемирная встреча на высшем уровне по вопросам информационного общества (Женева, 2003 г. − Тунис, 2005 г.). Тунисское обязательство. Документ WSIS-05/TUNIS/DOC/7-R от 15 ноября 2005 года [Електронний ресурс]. − Режим доступу : http://www.un.org/russian/conferen
/wsis/commitment.pdf
54. Всемирная встреча на высшем уровне по вопросам информационного общества (Женева, 2003 г. − Тунис, 2005 г.). Тунисская програма для информационного общества. Документ WSIS-05/TUNIS/DOC/6(Rev.1)-R от 15 ноября 2005 года [Електронний ресурс]. − Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/law/05tunis2.pdf
55. Всемирный саммит по информационному обществу : ЮНЕСКО отстаивает свободу слова. Париж, декабрь 2003 г. [Електронний ресурс]. − Режим доступу : http://www.unesco.org/bpi/rus/pdf/03-102-Russe.pdf
56. Ганьба Б. П. Системний підхід та його застосування в дослідженні України як демократичної, соціальної, правової держави : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 "Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень" / Б. П. Ганьба. − Х., 2001. − 19 с.
57. Гладенко О. М. Міжнародно-правове співробітництво України з Європейським Союзом у сфері Спільної зовнішньої політики та політичної безпеки : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.11 "Міжнародне право" / О. М. Гладенко. − О., 2010. − 21 с.
58. Гладышев А. Г. Основы социального управления : учеб. пособие
/ А. Г. Гладышев, В. Н. Иванов, В. И. Патрушев и др. ; [ред. В. Н. Иванов]. − М. : Высш. шк., 2001. − 271 с.
59. Глебов А. П. Понятие и структура функций социалистического государства: пособие по спецкурсу "Проблемы теории социалистического государства и права" / А. П. Глебов. − Воронеж, 1974. − 150 с.
60. Глебов А. П. К теории функций государства: Л. И. Каск. Функции и структура государства. Изд. ЛГУ, 1969, 64 стр. : [Рецензия] / А. П. Глебов.
// Правоведение. − 1971. − № 6. − С. 102−104
61. Голобуцький О. "Електронний уряд" [Електронний ресурс]
/ О. Голобуцький, О. Шевчук. − Режим доступу : http://golob.narod.ru
/egovper.html
62. Горбулін В. Актуальні проблеми системного забезпечення інформаційної безпеки України / В. Горбулін, М. Биченок, П. Копка // Форми та методи забезпечення інформаційної безпеки держави : зб. матеріалів наук.-практ. конф. (м. Київ, 13 березня 2008 р.). − К. : Видавець Захаренко В. О., 2008. − 216 с.
63. Горбулін В. П. Проблеми захисту інформаційного простору України : монографія / В. П. Горбулін, М. М. Биченок. − К. : Інтертехнологія, 2009. − 136 с.
64. Горінецький Й. І. Правоохоронна функція держав Центральної Європи: теоретичні і практичні аспекти : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 "Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень" / Й. І. Горінецький. − К., 2005. − 20 с.
65. ГОСТ Р ИСО/МЭК 17799 "Информационные технологии. Практические правила управления информационной безопасностью" [Електронний ресурс]. − Режим доступу : http://www.npo-echelon.ru
/common_files/gost/GOST-17799-2005.pdf
66. ГОСТ Р ИСО/МЭК 27001 "Информационные технологии. Методы безопасности. Система управления безопасностью информации. Требования" [Електронний ресурс]. − Режим доступу : http://www.altell.ru/assets/images/laws
/standard/27001-2006.pdf
67. Грачев Г. В. Информационно-психологическая безопасность личности: состояние и возможности психологической защиты / Г. В. Грачев. − М. : Изд-во РАГС, 1998. − 125 с.
68. Гурковський В. І. Державне управління розбудовою інформаційного суспільства в Україні (історія, теорія, практика) / В. І. Гурковський . − К. : "Видавництво "Науковий світ" та МНДЦ з проблем боротьби з організованою злочинністю при РНБО України, 2010. − 396 с.
69. Гурковський В. І. Організаційно-правові питання взаємодії органів державної влади у сфері національної інформаційної безпеки : дис. … канд. юрид. наук : 25.00.02 / В.І. Гурковський. − К., 2004. − 225 с.
70. Гусарєв С. Д. Функціональний підхід та функції юридичної практичної діяльності / С. Д. Гусарєв // Держава і право: збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. − К. : Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2005. − Вип. 30. − С. 55−60.
71. Гусарєв С. Д. Юридична діяльність: методологічні та теоретичні аспекти / С. Д. Гусарєв. − К. : Знання, 2005. − 375 с.
72. Давыдов А. А. Системная социология / А.А. Давыдов. – 2-е изд. − М. : Издательство ЛКИ, 2008. − 192 с.
73. Данільян О. Г. Національна безпека України: сутність, структура та напрямки реалізації / О. Г. Данільян, О. П. Дзьобань, М. І. Панов. − Х. : “ФОЛІО”, 2002. − 296 с.
74. Декларация о культуре мира и программа действий в области культуры мира. Утверждены резолюцией 53/243 Генеральной Ассамблеи ООН от 13 сентября 1999 года [Електронний ресурс]. − Режим доступу : http://www.un.org/russian/documen/declarat/ culture_ of_peace.pdf
75. Декларация о принципах международного права, касающихся дружественных отношений и сотрудничества между государствами в соответствии с Уставом ООН. Утверждена резолюцией 2625 (XXVI) Генеральной Ассамблеи ООН от 24 октября 1970 года [Електронний ресурс]. − Режим доступу : http://www.un.org/russian/documen/gadocs/convres/r25-2625.pdf
76. Декларация принципов терпимости. Утверждена резолюцией 5.61 Генеральной конференции ЮНЕСКО от 16 ноября 1995 г. [Електронний ресурс]. − Режим доступу : http://www.un.org/russian/documen/declarat
/toleranc.htm
77. Декларация тысячелетия Организации Объединенных Наций. Утверждена резолюцией 55/2 Генеральной Ассамблеи ООН от 8 сентября 2000 г. − [Електронний ресурс]. − Режим доступу : http://www.un.org/russian
/documen/gadocs/ convres/r15-1514.pdf
78. Демкова М. Інформаційне право: стан та перспективи розвитку в Україні (з "круглого столу") / М. Демкова // Право України. − 2004. − № 5. − С. 169−171.
79. Денисов А. И. Советское государство: возникновение, развитие, сущность и функции / А. И. Денисов − М. : Моск. гос. ун-т, 1967. − 427 с.
80. Денісова О. О. Інформаційні системи і технології в юридичній діяльності : навч. посіб. / О. О. Денісова. − К. : КНЕУ, 2003. − 315 с.
81. Украинская советская энциклопедия − К. : Главная редакция Украинской Советской Энциклопедии, 1980. − Т. 3. − 544 с.
82. Джураєва О. О. Функції сучасної держави : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 "Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень" / О. О. Джураєва. − О., 2006. − 20 с.
83. Дзіс С. А. Проблеми авторського права в сфері новітніх комп'ютерних технологій : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03 / С. А. Дзіс. − К., 2004. − 252 с.
84. Дмитренко В. А. О методологическом значении деятельностного подхода к науке / В. А. Дмитренко // Вопросы методологии наук. − Вып. 5. − 1975. − С. 3−20.
85. Дмитришин В. С. Набуття та передання авторських прав на комп'ютерні програми : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 "Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право" / В. С. Дмитришин. − К., 2008. − 20 с.
86. Доктрина информационной безопасности Российской Федерации [Електронний ресурс]. − Режим доступу : http://www.gtk.lissi.ru
/doc.phtml?DocumentID=39
87. Доповідь Секретаря РНБОУ Р. Богатирьової щодо питання забезпечення національної безпеки в інформаційній сфері 22.03.2008 [Електронний ресурс] : Рада національної безпеки і оборони України. − Режим доступу : http://www.rainbow.gov.ua/news/662.html
88. Доценко Е. Л. Психология манипуляции: феномены, механизмы и защита / Е. Л. Доценко. − М. : ЧеРо, Издательство МГУ, 1997. − 344 с.
89. Дудаш Т. І. Праворозуміння: герменевтичне дослідження : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 "Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень" / Т. І. Дудаш. − Л., 2008. − 16 с.
90. Дьяконов В. В. Контроль и надзор в системе функций государства (Теоретический аспект) : дис. ... кандидата юрид. наук : 12.00.01
/ В. В. Дьяконов. − М., 2006. − 209 с.
91. Еллинек Г. Общее учение о государстве / Г. Еллинек. − СПб., 1908. − 570 с.
92. Емелин В. Постмодернизм и информационные технологии [Електронний ресурс] / В. Емелин. − Режим доступу : http://www.geocities.com
/emelin_vadim/articles.htm
93. Емельянов Г. В. Проблемы обеспечения информационно-психологической безопасности России [Електронний ресурс] / Г. В. Емельянов, В. Е. Лепский, А. А. Стрельцов // Информационное общество. − 1999. − №3. − С. 47−51. − Режим доступу : http://www.reflexion.ru/Library/Lepsky_1999_d.htm
94. Єзеров А. А. Конституційний конфлікт як феномен та процес в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 "Конституційне право; муніципальне право" / А. А. Єзеров. − О., 2007. − 18 с.
95. Жоль К. К. Методы научного познания и логика (для юристов) : учеб. пособие / К. К. Жоль. − К. : Атика, 2001. − 288 с.
96. Журба А. І. Особливості предмета доказування у справах про комп'ютерні злочини : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 "Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність" / А. І. Журба. − Х., 2008. − 19 с.
97. Загальна декларація прав людини. Прийнята і проголошена резолюцією 217A (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року [Електронний ресурс]. − Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_015
98. Загальна теорія держави і права / [ред. В. В. Копєйчиков]. − К. : Юрінком, 1997. − 320 с.
99. Загидуллин Р. И. Правоохранительная функция современного российского государства (Вопросы теории и практики) : дис. ... кандидата юрид. наук : 12.00.01 / Р. И. Загидуллин. − Уфа, 2004. − 184 c.
100. Заінчковський М. Л. Права людини як новоєвропейський філософський та політико-правовий феномен : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.12 "Філософія права"
/ М. Л. Заінчковський. − К., 2003. − 20 с.
101. Залєвська І. І. Принципи державної політики у сфері забезпечення інформаційної безпеки [Електронний ресурс] / І. І. Залєвська // Вісник ДАКККіМ. − 2011. − № 1. − Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal
/Soc_Gum/Vdakk/2011_1/46.pdf
102. Захаров М. Ю. Информационная безопасность социума: социально-философское исследование / М. Ю. Захаров. − Ростов-на-Дону, 1998. − 258 c.
103. Звід правил для управління інформаційною безпекою. ГСТУ СУІБ 2.0/ISO/IEC 27002:2010 [Електронний ресурс]. − Режим доступу : http://www.bank.gov.ua/B_zakon/Draft/02022010/27002.pdf
104. Иванов Д. Идея Информационного общества и Internet [Електронний ресурс] / Д. Иванов. − Режим доступу : http://www.soc.pu.ru:8101/persons/dvi
/internet.html
105. Иванов С. И. Виртуальность / С. И. Иванов. − М. : 2006. − 187 с.
106. Иващенко Г. В. Доктрина информационной безопасности и методологические проблемы теории безопасности / Г. В. Иващенко
// Глобальная информатизация и безопасность Росии / [общ. ред. В. И. Дебреньков]. − М : Изд-во Московского университета, 2001. − 398 с.
107. Иноземцев В. Л. Современное постиндустриальное общество: природа, противоречия, перспективы : учеб. пособие для студ. вузов
/ В. Л. Иноземцев. − М. : Логос, 2000. − 304 с.
108. История стандарта BS 7799 [Електронний ресурс] : ISO27000.ru. − Режим доступу : http://www.iso27000.ru/chitalnyi-zai/standarty-informacionnoi-bezopasnosti/istoriya-standarta-bs-7799
109. Іванов Д. А. Інформаційно-правові основи забезпечення безпеки мореплавства : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 "Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право" / Д. А. Іванов. − О., 2008. − 19 с.
110. Інформаційне забезпечення управлінської діяльності в умовах інформатизації: організаційно-правові питання теорії та практики : монографія
/ [ред. Р. А. Калюжний, В. О. Шамрай]. − К., 2002. − 296 с.
111. Інформаційне законодавство України: проблеми і перспективи [Електронний ресурс]. − Режим доступу : http://instzak.rada.gov.ua/instzak
/doccatalog/document?id=46630
112. Кадомцева А. Е. Развитие экологической функции современного Российского государства и правовые формы ее осуществления : дис. ... кандидата юрид. наук : 12.00.01 / А. Е. Кадомцева. − Саратов, 1999. − 174 c.
113. Казимирчук В. П. Право и методы его изучения / В. П. Казимирчук. − М. : Юрид. лит., 1965. − 204 с.
114. Каландаров К. Х. Управление общественным сознанием. Роль коммуникативных процессов / К. Х. Каландаров. − М. : Гуманитарный центр "Монолит", 1998. − 80 с.
115. Калюжний Р. А. Інформаційному суспільству України інформаційне законодавство (Щодо питань реформування законода