Забезпечення застосування колізійної норми: кваліфікація, відсилання, обхід закону в міжнародному приватному праві

Краткое описание

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1
Кваліфікація у МПрП
1.1. Поняття та передумови виникнення питання про кваліфікацію
1.1.1. Про співвідношення понять «кваліфікація» та «тлумачення»
1.1.2. Суть питання про кваліфікацію в МПрП
1.2. Доктрина, судова практика та законодавство: шляхи вирішення питання про кваліфікацію в МПрП
1.3. Висновок
РОЗДІЛ 2
Зворотне відсилання (відсилання до права третьої країни) в МПрП
2.1. Суть проблеми «зворотне відсилання» («відсилання до права третьої країни») в МПрП
2.2. Еволюція розвитку доктрини та практики щодо зворотного відсилання та відсилання до права третьої країни
2.3. Кодифікаційні процеси МПрП з питань зворотного відсилання та відсилання до права третьої країни
2.4. Вирішення зворотного відсилання (відсилання до права третьої країни) в світлі доктринального наступу на традиційне МПрП
2.5. Висновок
РОЗДІЛ 3
Обхід закону в МПрП
3.1. Сутність проблеми обходу закону в міжнародному приватному праві
3.2. Практичні шляхи вирішення проблеми обходу закону в МПрП
3.2.1. Міжнародне арбітрування
3.2.2. Внутрішнє судочинство
3.3. Міжнародні уніфікації та кодифікаційні процеси
3.4. Доктрина та наукові висновки
3.5. Співвідношення положення про обхід закону та застереження про публічний порядок у МПрП
3.6. Положення про обхід закону та дія імперативних (надімперативних) норм
3.7. Висновок
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

4
5

12
12
12
17

24
50

56
56

58

83

87
97

100
100
109
109
123
127
130

137

144
151
161
171

ВСТУП

Наука МПрП має реагувати на зміни в соціальному, економічному, часовому просторі. В останнє десятиліття в Україні відбулися значні події. Аналіз наукових дослідженнь з питань МПрП за останні роки показує, що науковий, практичний інтерес до МПрП посилюється.
Важливими питаннями, які виникають на практиці, викликають гострі наукові дискусії, являються проблемні питання застосування колізійної норми в МПрП. Серед таких можна назвати конфлікт кваліфікацій, зворотне відсилання та обхід закону в МПрП.
Вирішення саме питань конфлікту кваліфікації, зворотного відсилання та обходу закону в МПрП має зробити застосування колізійної норми більш дієвим, забезпечити дію колізійно-правового методу регулювання, посилити роль колізійної норми та сприяти однаковому, вірному її застосуванню.
Шляхом вирішення проблемних питань застосування колізійної норми ми досягнемо правильного, відповідного застосування колізійної норми через ті механізми, які призначені вводити її в дію. Щоб застосувати колізійну норму слід провести кваліфікацію, здійснити відсилання та, в додачу до цього, вивчити правовідносини на відсутність/наявність обходу закону.
Мають бути вирішені проблемні питання дії колізійної норми і це є як забезпечення її застосування (дії). Окрім цього, кваліфікації, відсилання та обхід закону пов’язані між собою і, з огляду на те, що прагнемо віднайти вирішення вказаних питань з метою забезпечення застосування колізійної норми, маємо розглядати їх разом.
Актуальність теми. Після прийняття Закону України „Про міжнародне приватне право” гостро постала потреба в проведенні дослідження таких правових категорій, як кваліфікація, зворотне відсилання та обхід закону, узагальнення практики застосування відповідних положень закону, виявлення проблемних питань та їх наукового і практичного розв’язання.
Питання застосування колізійної норми: конфлікт кваліфікацій, обхід закону та зворотне відсилання мають понад столітній вік. Однак, і досі вони викликають неоднозначні наукові оцінки, а практичні підходи до їх регулювання в різних правових системах відрізняються один від одного.
Разом з тим, сучасна наука міжнародного приватного права (далі – МПрП), зокрема й українська, відчуває гострий дефіцит в наукових розробках фундаментальних питань застосування колізійної норми. Ці питання хіба що коротко піддавалися висвітленню в науці, наприклад, у працях А.І. Абдулліна, Л.П. Ануфриєвої, Е.І. Аметистова, Т. Ассера, Е. Бартена, Г. Батіфоля, Н. Бентвича, Т. Беті, Дж. Біля, Дж. Бузаті, М.М. Богуславського, О.М. Васильєва, Дж. Вестлейка, М. Вольфа, Л.Н. Галенської, С.О. Голунського, А. Дайсі, Р. Давида, Ф. Діспаньє, Г.К. Дмитрієвої, А.С. Довгерта, О.Н. Жильцова, Ж. Жавільє, В.П. Звєкова, І.В. Зуба, С.О. Іванова, Д.О. Керимова, Е.В. Кабатової, В.Я. Калакури, Б.М. Криволапова, С. Клауверта, К.О. Кольяра, В.І. Кисіля, І.Я. Кисельова, З. Кучери, Х. Коха, Л. Лене, М. Лаббе, І. Лусуарна, У. Магнуса, Г.К. Матвєєва, Н.І. Маришевої, О.І. Мінакова, О.О. Мережка, Д.К. Мосс, О.І. Муранова, Т.Н. Нешатаєвої, В.П. Пастухова, В. Пулета, О.Н. Садікова, Л.О. Сироватської, Б.С. Стичинського, М.С. Строговича, Г.С. Фединяк, Л.С. Фединяк, Г.Ю. Федосєєвої, С.Б. Чеховича, Дж. Чоусі, Г.Ф. Шершеневича та інших вчених.
Слід зазначити, що в указаних роботах аналіз питань кваліфікації, зворотного відсилання, обходу закону не досягав того рівня вимог, які ці проблемні питання насправді ставлять. Таким чином, як за радянських часів, так і після набуття Україною незалежності в науці українського МПрП правове забезпечення застосування колізійної норми – питання кваліфікації, зворотного відсилання, обходу закону – комплексно та окремо ґрунтовно не досліджувалися.
З огляду на коло питань дослідження, актуальність теми можна визначити за трьома напрямками:
1) науковий – системний аналіз доктрини в різні історичні періоди та обґрунтування наукових шляхів вирішення проблемних питань, що виникають із конфлікту кваліфікацій, зворотного відсилання, обходу закону;
2) практичний – дослідження та узагальнення судової практики з відповідними висновками;
3) законотворчий – аналіз іноземних законодавчих актів та вивчення міжнародно-правових актів; критична оцінка положень українського законодавства та пропозиції щодо його вдосконалення.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в рамках комплексної програми Київського національного університету імені Тараса Шевченка "Наукові проблеми державотворення України" і планової теми дослідження Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка "Міжнародні правові, політичні та економічні засади розвитку України" (ТЗ НДР № 01БФ048-01), а також науково-дослідної роботи кафедри міжнародного приватного і митного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Мета та завдання дослідження. Метою дисертації є проведення комплексного системного аналізу наукових та практичних (судових) проблем забезпечення застосування колізійної норми в МПрП, вивчення процесів кодифікації МПрП та надання відповідних рекомендацій для вдосконалення правового регулювання механізмів, що забезпечують застосування колізійної норми. Завданнями дисертаційної роботи є дослідження понять та правової природи кваліфікації, зворотного відсилання та обходу закону в МПрП і узагальнення підходів законодавства різних країн щодо регулювання цих питань; а також виявлення тенденцій розвитку відповідних кодифікаційних процесів.
Предмет та об’єкт дослідження. Предметом дослідження є нормативні акти, міжнародно-правові документи, правові інститути і правові явища, що пов’язані з забезпеченням застосування колізійної норми в МПрП, доктринальні положення вітчизняної та зарубіжної науки, рішення судових установ тощо. Об’єктом дослідження є питання забезпечення застосування колізійної норми, а саме: конфлікт кваліфікацій, обхід закону, зворотне відсилання в МПрП.
Методи дослідження. Дисертаційне дослідження підготовлено за допомогою сукупності методів: історичного – для оптимального з’ясування суті та природи таких явищ, як кваліфікація, зворотне відсилання та обхід закону в МПрП; порівняльно-правового – для дослідження різноманітних правових систем як у сенсі концептуальних підходів, так і в аспекті регулювання конкретних правовідносин; логічного – для виведення класифікацій, особливостей, характерних рис понять, їх розмежування; діалектичного – для проведення аналізу всіх можливих точок зору на об’єкт дослідження; системно-функціонального – для віднайдення та відмежування для аналізу окремих складових явища, що досліджується в роботі; формально-юридичного – для аналізу юридичного змісту нормативних актів; соціологічного – для аналізу сутності та особливостей соціальних явищ та змісту і значення їх нормативного регулювання.
Наукова новизна. В даній роботі вперше у вітчизняній науці системно узагальнено та проаналізовано теоретичні й практичні проблеми забезпечення застосування колізійної норми в МПрП, зокрема питання кваліфікації, відсилання та обходу закону в МПрП. Основні наукові положення дослідження, що виносяться на захист як особистий внесок дисертанта, полягають у наступному:
Вперше:
1. виявлено розбіжності та встановлено основні відмінності між термінами «кваліфікація» та «тлумачення» в МПрП;
2. запропоновано та обґрунтовано такі терміни, як «фактична кваліфікація», «нормативна кваліфікація» та «кваліфікаційне тлумачення»;
3. виявлено, що прийняття за основу проведення кваліфікації за lex causae спричинює виникнення питання про зворотне відсилання або відсилання до права третьої країни;
4. виявлено, що у разі якщо допускати можливість зворотного відсилання, то в аспекті питання про конфлікт кваліфікацій задля послідовності слід визнати, що кваліфікація в МПрП повинна здійснюватися, серед іншого, за lex causae;
5. встановлено розмежування між положенням про обхід закону і застереженням про публічний порядок, а також між концепцією «імперативних норм» і положенням про обхід закону;
6. запропоновано авторське поняття обходу закону в МПрП, а також визначення предмету та об’єкту обходу закону в МПрП;
7. обґрунтовано доцільність внесення змін до Закону України «Про міжнародне приватне право», зокрема до п. 6 статті 1 та до статті 7 (щодо кваліфікації), до статті 6 та до статті 9 (щодо зворотного відсилання), а також до пункту 9 статті 1, ст. 10, ст. 12 (щодо обходу закону).
Удосконалено:
1) обґрунтування тези, що вирішувати питання зворотного відсилання у МПрП слід через аналіз механізму дії колізійної норми, її функції, призначення та її природу.
2) дослідження основних причин існування теорії обходу закону в МПрП.
Здобуло подальшого розвитку:
1) особливості вирішення конфлікту кваліфікацій у міжнародному комерційному арбітражі;
2) відображене в авторському підході вирішення конфлікту кваліфікацій, за яким слід поєднати декілька правил кваліфікації в МПрП;
3) обґрунтування твердження, що відсилання колізійною нормою до іноземного права слід розуміти як відсилання до його матеріальних норм;
4) особливості можливого прояву обходу закону в МПрП, якщо правовідносини розглядаються в міжнародному комерційному арбітражі;
5) теза, що теорія «обходу закону» в МПрП має забезпечувати ефективну дію колізійної норми.
Наукове та практичне значення одержаних результатів. Наукове та практичне значення дисертації полягає в її спрямованості на усунення прогалин у науці МПрП та законодавстві, яке регулює міжнародні приватноправові відносини, вирішення існуючих проблемних питань.
Положення дисертаційного дослідження можуть бути використані як оригінальна інформація та аналітична основа подальших наукових досліджень в сфері забезпечення застосування колізійної норми в МПрП – кваліфікація, відсилання, положення про обхід закону. Елементи здійснених автором міждисциплінарних студій та запропонованих ним узагальнень можуть мати значення з точки зору теорії та методології наукових досліджень в сфері МПрП. Матеріали дисертації можуть бути використані в навчальному процесі під час підготовки підручників, курсів лекцій, навчальних посібниках, у викладенні відповідних спецкурсів з дисциплін „Міжнародне приватне право”, „Порівняльне цивільне (сімейне і спадкове) право” та „Міжнародне сімейне право”.
На практиці результати дослідження можуть бути використані у судовій практиці, правотворчій діяльності, при вирішенні питань приєднання до міжнародно-правових документів у сфері регулювання відносин, ускладнених іноземним елементом.
Апробація результатів дослідження. Положення дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри міжнародного приватного і митного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Основні результати дисертаційного дослідження були оприлюднені на науково-практичних конференціях, семінарах та круглих столах, зокрема на Конференції молодих вчених «Актуальні проблеми міжнародних відносин», присвяченій 170-річчю Київського національного університету імені Тараса Шевченка та 60-річчю Інституту міжнародних відносин, що відбулась у жовтні 2004 р. у м. Києві, Другій міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Шевченківська весна. Сучасний стан науки: досягнення, проблеми та перспективи розвитку», що відбулась у березні 2004 р. у м. Києві.
Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження відображені в чотирьох наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях, та в тезах двох наукових доповідей.
Структура і обсяг дисертаційної роботи обумовлені метою і завданням роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, п’ятнадцяти підрозділів, чотирьох пунктів, висновку та списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи складає 196 сторінок, в тому числі 20 сторінок – список використаних джерел із 170 найменувань.

Список литературы

ВИСНОВКИ

В даній науковій праці викладені результати дослідження важливих питань загальної частини МПрП. Це питання про зворотне відсилання, кваліфікацію та обхід закону, вирішення яких представлені як механізми забезпечення застосування (дії) колізійної норми. По кожному із напрямків дослідження проводився детальний аналіз судової практики, доктрини, правовідносин, кодифікованих актів та міжнародних документів.
Кваліфікація, відсилання та застереження про обхід закону розглядаються нами як механізмами забезпечення застосування (дії) колізійної норми.
Щоб застосувати колізійну норму слід провести кваліфікацію, здійснити відсилання та, в додачу до цього, вивчити правовідносини на відсутність/наявність обходу закону. Ці механізми приводять в дію процес застосування колізійної норми, спричинюють роботу механізму колізійно-правового методу регулювання.
Вирішенням проблемних питань застосування колізійної норми досягається правильне, відповідне застосування колізійної норми через ті механізми, які призначені вводити колізійну норму в дію. Це сприяє однаковому, вірному застосуванню колізійної норми і це є як забезпечення її застосування (дії).
Окрім цього, питання конфлікту кваліфікацій, зворотного відсилання та обходу закону пов’язані між собою і, з огляду на те, що прагнемо віднайти вирішення вказаних питань з метою забезпечення застосування колізійної норми, ми розглядали їх разом.
Так, в ракурсі питання забезпечення застосування колізійної норми було віднайдено зв’язок між кваліфікацією, зворотнім відсиланням та обходом закону по наступним напрямкам:
1) кваліфікація за lex cause передбачає прихильне ставлення до зворотного відсилання;
2) розширення прив’язки колізійної норми її кваліфікацією (тлумаченням) сприяє виникненню зворотного відсиланню;
3) позитивне ставлення до зворотного відсилання ґрунтується на позиції тій, яка вказує на необхідність проведення кваліфікації за застосовуваним законом;
4) обхід закону може мати місце використовуючи механізми зворотного відсилання, кваліфікації колізійної норми (як фактичних обставин справи, так і здійснюючи кваліфікаційне тлумачення самої прив’язки).
Точні результати дослідження викладені в висновках до окремих підрозділів та розділів. Зосередимо увагу на окремих моментах отриманих результатів дослідження та пропозиціях щодо внесення змін до українського законодавства.
Запропоновано розрізняти поняття кваліфікації та тлумачення в МПрП за допомогою допоміжних дефініцій, а саме: «фактична кваліфікація», «нормативна кваліфікація» та «кваліфікаційне тлумачення», які входять до загального поняття кваліфікації в МПрП.
На практиці, ці поняття, включаються до загального поняття кваліфікації, поєднані та доповнюють одне одного з тим щоб віднайти застосовуване право. Метою такої пропозиції є: 1) вирішення питання про плутаницю між кваліфікацією та тлумаченням колізійної норми, 2) допомога у розумінні процесу кваліфікації колізійної норми при наукових дослідженнях та під час практичного застосування норми про кваліфікації.
Серед випадків, з якими доктрина пов’язує виникнення конфлікту кваліфікацій, слід виділити наступні та вважати їх такими, які дійсно породжують конфлікт кваліфікацій:
а) коли за іноземним правом кваліфікація одних і тих же відносин, інститутів, поняття відрізняється від кваліфікації за законом суду;
б) коли відносини, що мають місце за законом іншої країни не мають відповідного правового інституту в країні суду, або іноземний правовий інститут не відомий праву країни суду.
Іноді здійснюється кваліфікація за lex causae, коли сторони здійснили автономію волі сторін щодо застосовуваного права; виникає питання: чи є такий підхід хибним і чи може реалізація автономії волі сторін слугувати підставою для здійснення кваліфікації за lex causae?
Встановлено, здійснення автономії волі сторін щодо вибору застосовуваного права не може слугувати підставою про твердження, що кваліфікація за lex causae повинна мати місце, бо, все рівно, спочатку повинні провести кваліфікації, а потім «піти» до іноземного закону, на який вказує автономія волі, якщо в результаті кваліфікації такий закон дійсно є застосовуваним. Якщо такий крок пропускаємо, а відразу звертаємося до застосовуваного права, то: 1) маємо методичну помилку у вирішенні колізії в МПрП, 2) можемо мати скритий обхід закону в МПрП, який так і не виявимо.
Сьогодні домінує кваліфікація за законом суду, яка і знаходить своє відображення в більшості національних кодифікаційних актів. Але простежується тенденція закріплення загальних кваліфікаційних критеріїв в конвенціях, міжнародних договорах, типових міжнародних документах, тощо по окремим питанням; в цьому вбачаємо часткову реалізацію підходу Рабеля, Ріго та інших щодо закріплення загальних міжнародних принципів кваліфікації та, відповідно, здійснення «автономної кваліфікації».
Здійснення «автономної кваліфікації» з використанням, зокрема, загальних кваліфікаційних критеріїв, що закріплені в міжнародних актах, є більш практикуючою в міжнародних комерційних арбітражах, які, слід зазначити, взагалі то не витримують якоїсь однієї послідовної лінії з питання кваліфікації в МПрП. При цьому, існують справи МКАС при ТПП України, в яких: а) кваліфікація здійснюється за застосовуваним законом (такий підхід є домінуючим в практиці арбітражу, не дивлячись на його хибність), б) має місце «автономна кваліфікація» та кваліфікація лише з урахуванням матеріалів справи і намірів сторін, в) кваліфікація здійснюється за законом суду (цей підхід тісно переплітається з першим, бо майже завжди застосовуваним правом є право України, де і засідає арбітраж ).
Запропоновано основне правило кваліфікації, за яким кваліфікація має здійснюватися за lex fori. До нього введено виняток, який дозволяє приймати до уваги, але не застосовувати, правила іноземного закону. При цьому, приймаючи до уваги багатогранність, заплутаність, розвиток міжнародної торгівлі (де сторони намагаються «прив’язатися» не до певної правової системи, а до lex mercatoria), та можливість існування обходу закону в МПрП, введено також субсидіарний підхід - «автономну кваліфікацію».
Враховуючи це пропонуємо внести наступні зміни до Закону України «Про МПрП»:
1) п. 6) статті 1 викласти у наступній редакції:
«Кваліфікація – це дії по:
а) встановленню фактичних обставин відносин, ускладнених іноземним елементом, їх групування за правовими інститутами, систематизація та пошук компетентної норми МПрП (фактична кваліфікація);
б) визначенню правової мети правового інституту, норми МПрП і фактичного складу, який покладено законодавцем в її основу, за наявності якого така норма має застосовуватися до відносин, ускладнених іноземним елементом (нормативна кваліфікація);
г) розкриттю змісту застосовуваної норми МПрП, тлумачення термінів, якими оперує застосовувана норма МПрП (кваліфікаційне тлумачення).
Вказані дії здійснюються послідовно для досягнення мети Кваліфікації. Метою Кваліфікації є визначення права (в тому числі, положень міжнародних договорів України), що підлягає застосуванню до відносин, ускладнених іноземним елементом.»
2) статтю 7 викласти у наступній редакції:
«1. При здійсненні Кваліфікації суд чи інший орган керується положеннями права України, якщо інше не передбачено законом.
2. Якщо відносини, інститут, норми, поняття, терміни, що потребують Кваліфікації не відомі праву України або відомі під іншою назвою, мають іншу юридичну природу, мають іншу юридичну оцінку, по іншому тлумачаться, то при їх Кваліфікації також враховується іноземне право.
3. Якщо у порядку п. 1 чи п. 2 ст. 7 цього Закону Кваліфікацію не вдається здійснити, то при Кваліфікації можна враховувати загальні засади і принципи порівняльного цивільного права та положень міжнародно-правових документів та звичаїв.»
Інша проблема забезпечення застосування колізійної нори в МПрП виникає у разі, коли після застосування колізійної норми закону суду, яка відсилає до іноземного закону, маємо зворотне відсилання до закону суду при застосуванні вже іноземної колізійної норми. Ця проблема має назву зворотне відсилання.
Виявлено ситуації, коли маємо зворотне відсилання:
1) При застосуванні колізійних норм з однаковим об’ємом, але з різними прив’язками;
2) При різній кваліфікації колізійних норм (може бути пов’язано з ситуацією викладеною в п. 1);
3) При «переміщенні» судді на місце іноземного судді;
4) При ситуації, яка в німецькій доктрині називається «скритим» зворотнім відсилання, яке виникає у разі відсутності колізійної норми в іноземному праві (це дещо схоже з ситуацією, викладеною в п. 3).
Всі випадки базуються на тій позиції, що необхідно врахувати положення іноземної колізійною норми, при відсилання до такого іноземного права колізійною нормою закону суду. Тому, встановлено головну причину виникнення зворотного відсилання: переконання, що національна колізійна норма відсилає до як до колізійних норм іноземного закону, так і до матеріальних норм.
Виявлено, що зворотне відсилання виникло на відносно ранній стадії формування науки, законодавства та практики із-за невірного розуміння призначення колізійної норми в МПрП. З часом питання про відсилання було «роздуто» науковцями, загострене специфічним підходом до вирішення справ англійськими судами та використано в судочинстві як юридико-технічний механізм для винесення «справедливого» рішення (більше характерно судовим інстанціям США).
На нашу думку, зворотне відсилання є простою помилкою при винесенні рішення судовою інстанцією, яка перетворила процес «відсилання» в МПрП в заручники наукових дискусій, і предметом маніпулювання при судочинстві.
Вирішення питання про зворотне відсилання лежить в площині юридичної природи, призначення колізійної норми. Адже саме колізійна норма здійснює відсилочну функцію і від її кваліфікації залежить до якої частини права вона саме відсилає: до матеріальної або і до колізійної також. Щоправда, сьогодні формується думка, яка проявляється в тому, що зворотне відсилання просто відійде і взагалі зникне, якщо: а) переглянути радикально ключові положення правового регулювання МПрП, б) відмовитися від традиційних базисних принципів класичного МПрП як конфліктного права.
Вважаємо, що це не вирішує питання про зворотне відсилання. При цьому, доводи вчених «нової течії» не виглядають переконливими, і є більше спробами «переступити» через колізійний метод врегулювання відносин, ускладнених іноземним елементом, з тієї метою, щоб просто відкинути «одним махом» питання дії колізійної норми, в тому числі і питання про renvoi. Ці підходи здебільшого залишають в теорії. Законодавець поки що притримується класичних підходів до вирішення конфліктів в приватній міжнародно-правовій сфері.
Оскільки:
а) головна функція колізійної норми – це відсилання до компетентного правопорядку,
б) колізійна норма вирішує питання зіткнення колідуючих законів окремих країн,
в) колізійна норма не вирішує колізію колізійних норм,
г) при відсиланні односторонньої колізійної норми до закону суду не виникає конфлікту колізійних норм (зворотного відсилання),
д) невірне розуміння призначення колізійної норми і, відповідно, прихильне ставлення до зворотного відсилання, породжує: - необхідність здійснювати кваліфікацію за іноземним законом; - можливість здійснення дій по обходу закону,
е) іноземні колізійні норми покликані виконувати ту ж функцію що і норми країни суду; вони є нормами для вирішення конфлікту законів, який виникає у суді, що засідає на території іноземної країни, а не нормами для вирішення конфлікту колізійних норм,
то, відсилання колізійної норми до іноземного права слід розуміти як відсилання до матеріальних норм такої іноземної країни. Це означає, що в такому випадку, питання зворотного відсилання і відсилання до права третьої країни в МПрП не виникає.
Відповідно до цього пропонуємо наступні зміни до Закону України «Про МПрП»:
1. Викласти положення п. 1 статті 6 Закону наступним чином:
«Застосування права іноземної держави охоплює всі його норми, які регулюють відповідні відносини, за виключенням його колізійних норм, якщо інше не встановлено цим Законом.»
2. Викласти другорядне речення положення п. 2 статті 9 Закону, яке починається після слів «… виключаючи застосування його колізійних норм», наступним чином:
«…, якщо інше не встановлено цим Законом».
3. Уточнити у п. 2 статті 9 Закону термін «сімейний статус» або замінити його іншим терміном.
Поведінка зацікавлених осіб, що направлена на те, щоб уникнути застосування небажаних положень певного правопорядку, вивчалася в третьому розділі. Таку поведінка в доктрині називають обходом закону. Щоправда, певного єдиного визначення обходу закону в МПрП в доктрині не існує. Доктринальні підходи до пошуку юридичної природи, визначення дій по обходу закону в МПрП досить неузгоджені і навіть протиричиві. Більше того, деякі із науковців вважають, що дати юридичне точне визначення обходу закону взагалі не можна, оскільки такі дії пов’язані з навколоправовими явищами. І враховуючи це пропонується взагалі виключити теорію «обходу закону» із механізмів МПрП та обмежитися концепцією імперативних норм і застереженням про публічний порядок.
Сучасні національні кодифікації і міжнародні уніфікації з МПрП в більшості ігнорують питання про обхід закону та, начебто, таким чином перекладають улагодження проблеми обходу закону на суддів, паралельно, «озброюючи» останніх традиційними механізмами обмежень зловживання правом на волевиявлення та захист соціальних, публічних, економічних тощо інтересів – імперативні норми, публічний порядок (в негативному значенні). Щоправда, не маючи спеціальних положень, деякі законодавці вводять норми, які враховують певні ситуації, що можуть виникнути при обході закону (Швейцарія, Австрія). На наш погляд, підхід, згідно з яким відкидається повністю внесення положення про обхід закону до законодавства, зумовлено тим, що законодавці сприймають традиційну теорію «обходу закону» - обхід матеріальних приписів правопорядку. У тому разі, коли розробники законодавчих актів відзначають, що обхід закону в МПрП має місце в частині обходу в тому числі і норм МПрП, питання про обхід закону вноситься до відповідних нормативних актів.
В свою чергу, внутрішня судова практика включає до поняття «обходу закону»: 1) як створення певного об’єму відносин з метою застосування бажаної конфліктної норми (йде мова про обхід норм МПрП), так і здійснення дій по уникненню застосування імперативних приписів, що містяться у внутрішньому законодавстві (домінуючою позицією є та, що вказує на обхід закону саме в частині матеріального внутрішнього права); 2) може мати місце і обхід іноземного закону. Результатом розгляду питання про «обхід закону» є, здебільшого, 1) прийняття рішення про невизнання результату, який отримує зацікавлена особа при здійснення «обходу закону»; або 2) визнання недійсною саму дію, що спрямована на отримання бажаного результату при обході закону.
Слід зазначати, що механізм міжнародного арбітрування, особливо в аспекті теорії делокалазації, надає можливість оминути національне судочинство, а разом з тим і приписи публічного порядку (як в позитивному, так і в публічному сенсі) та норми МПрП, зокрема щодо рамок здійснення автономії волі, які встановлюються національним законодавством особи-учасниці.
При цьому, застереження про обхід закону в Законі України «Про МПрП» формально випадає із сфери можливого застосування МКАС при ТПП України; для його застосування арбітражу необхідно буде а) ввійти в застосовуване українське право, б) спираючись на матеріали справи та на ст. 14 закону про імперативні норми, застосувати положення про обхід закону. Але ж: 1) відносини на предмет обходу закону в тому сенсі, як визначено в українському законі, мають перевірятися до моменту застосування певного правопорядку; і, звідси, 2) на якій підставі тоді арбітр визначить, що українське право є застосовуваним – за волею сторін чи на власний розсуд, - та звернеться до припису про імперативні норми (який також не є конфліктною нормою і входить до частини імперативних приписів українського законодавства).
На наш погляд, наукова позиція, що дії по обходу закону в МПрП можуть бути цілком призупинені за допомогою концепції імперативних норм та застереження про публічний порядок не є вірною. Проведено порівняльний аналіз вказаних понять з застереженням про обхід закону та виявлено, що кожен має своє окреме призначення та механізм дії.
Зокрема, положення про обхід закону в МПрП, яке відображає поняття обходу закону (в тому оновленому сенсі, який викладено автором у висновках до третього розділу), є єдиним прямим механізм забезпечення застосування (дії) саме колізійної норми.
Враховуючи нові тенденцій у МПрП, розуміння дій по обходу закону, його предмет, об’єкт, сформульовано оновлене поняття «обходу закону» в МПрП як соціально-правовий феномен, який несе в собі відпечаток дій осіб (особи) по порушенню приписів МПрП з умислом або без нього; по умисному створенню фактичних обставин (об’єму) через прихований намір, волю (удавані дії); по помилковій кваліфікації норми, фактичних обставин, що щирою волею створені, об’єктом яких є колізійна норма.
Із врахуванням висновків пропонуємо наступні зміни до Закону України «Про МПрП»:
1. п. 9) статті 1 Закону викласти у наступній редакції:
«обхід закону – це дії осіб (особи) по порушенню правил цього Закону з умислом або без нього, по умисному створенню фактичних обставин (об’єму колізійної норми) через прихований намір, волю (удавані дії), по помилковій кваліфікації».
2. ст. 10 Закону викласти у наступній редакції:
«Положення про обхід закону.
1. Обхід закону є недопустимим. Дії осіб (особи), які виражають обхід закону, є нікчемними. У цьому разі застосовується колізійна норма, яка порушена особою (особами) або/та має застосовуватися відповідно до правил цього Закону».
3. ст. 12 Закону викласти у наступній редакції:
«1. Норма права іноземної держави не застосовується у випадках, якщо її застосування призводить до наслідків, явно несумісних з основами правопорядку (публічним порядком) України.
У таких випадках застосовується відповідні положення права України, за виключенням колізійних норм».

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

І. Нормативні акти:

1. Конституція України від 28 червня 1996 р:
2. Договір між Україною і Китайською Народною Республікою про
правову допомогу в цивільних та кримінальних справах від 31 жовтня 1992 р. // Фединяк Г.С. МПрП: Курс вибр. лекцій. - К.: Юрінком Інтер, 1997. - С. 239-246.
3. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року. - К.: Атіка, 2003. – 416 с.
4. Цивільний процесуальний кодекс України від 18.03.2004, №1618-1V //
Відомості Верховної Ради України. - 2004. - № 40-41, 42.
5. Сімейний кодекс України від 10 січня 2002 року // Зак-во України про
Сім'ю: Зб. нормат. актів. - К.: Юріком Інтер, 2002. - 384 с.
6. Кодекс торговельного мореплавства України (прийнятий 9 грудня
1994 року) // Відомості Верховної Ради України. - 1995. - № 47-52.
7. Гражданский кодекс Российской Федерации. Часть 1. Научно-практический комментарий. / Отв. ред. Т.Е. Абова, А.Ю. Кобалкин. - М.: БЕК,
1996. – 714с.
8. Гражданский кодекс Российской Федерации, № 14-ФЗ от 26.01.96. //
www.duma.gov.ru.
9. Французский гражданский кодекс / Научное редактирование и предисловие Д.Г. Лаврова, перевод с франц. А.А. Жуковой, Г.А. Пашковской. -
СПб.: Юрид. центр Пресс, 2004. - 1101с.
10. Гражданский кодекс Германии / В.А. Савельев - М.: Юрист, 1994. - 95с.
11. Гражданско-процессуальный кодекс Германии / А.Г. Давтян Гражданское процессуальное право Германии - М.: Городециздат, 2000. – 320с.
12. Гражданско-процессуальный кодекс Франции // А. Довгерт Новый
Гражданско-процессуальный кодекс Франции - К.: Истина, 04. - 544 с.
13. Единообразный торговый кодекс США: Пер с англ. / Серия: Совр.
зарубежное и международное частное право. - М.: Междунар. центр фин.- эконом. развития, 1996. - 427 с.
14. Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16.04.91., №
959-ХП // Відомості Верховної Ради. - 1991. - № 29. - Ст. 377.
15. Про захист прав споживачі: Закон України від 12.05.91., № 1024-ХИ
// Відомості Верховної Ради. - 1991. - № 30. - Ст. 379.
18. Про Міжнародні договори України: Закон України від 22.12.93., №
3767-ХН // Відомості Верховної Ради. - 1994. - № 10. - Ст. 45.
19. Про авторське право і суміжні права: Закон України від 23.12.93., №
3792-ХИ // Відомості Верховної Ради. - 1994. - № 13. - Ст. 64.
20. Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства: Закон
України від 04.02.94., № 3929-ХН // Відомості Верховної Ради. - 1994. - № 23. -
Ст. 162.
21. Про Міжнародний комерційний арбітраж: Закон України від 24.02.94.,
№ 4002-ХП // Відомості Верховної Ради. - 1994. - № 25. - Ст. 198.
22. Про практику розгляду судами клопотань про визнання і виконання
рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених в
порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України:
Постанова Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 р., № 12 // Юридичний Вісник України. - 2-8 березня 2000 р. - С. 29.
23. Регламент Международного коммерческого арбитражного суда при
Торгово-промышленной палате Украины // Сборник международных договоров. Международная торговля. Международный гражданский процесс / Сост. И.В. Фисенко. -Мн.: Амалфея, 1999. - С. 341-362.
24. Договір між Україною і Республікою Полыца про правову допомогу та
правові відносини у цивільних і кримінальних справах / Фединяк Г.С, Фединяк
Л.С. МПрП: Навч. пос1б. - 2-е вид., допов. - К.: Юршком
Інтер, 2000. - С. 246.
25. Основы гражданского законодательства Союза ССР и союзных
республик // Сборник избранных документов по международному частому праву.-М., 1967. - Вып. 1.
26. Цивільний кодекс Україннської РСР від 18 липня 1963 року: текст зі
змінами і доп. станом на 1 липня 1998 р. - Ужгород: «ІВА», 1998. - 320 с.
27. О международном коммерческом арбитраже: Закон РФ от 07.07.1993
года № 5338-1 // Розенберг М.Г. Контракт международной купли-продажи. - М.: Книжный мир, 1998. - С. 641-660.
28. Арбитражный регламент ЮНСИТРАЛ (Одобрен Генеральной
Ассамблеей ООН 15 июня 1976 года) // Розенберг М.Г. Контракт
международной купли-продажи. - М.: Книжный мир, 1998. - С. 726-757.
29. Конвенция по вопросам гражданского процесса 1954 р. // Международное частное право. Сборник документов. - М.: Изд-во БЕК, 1997. - С. 862-869.
30. Конвенция ООН о праве, применимом к международной купли-продажи товаров. Гаага, 1955 г. // Розенберг М.Г. Контракт международной купли-продажи. - М.: Книжный мир, 1998. - С. 250-254.
31. Нью-Йоркская конвенция о признании и приведении в исполнение
иностранных арбитражных решений 1958 року // Розенберг М.Г. Контракт международной купли-продажи. - М.: Книжный мир, 1998. - С. 693-701.
32. Европейская конвенция про внешнеторговом арбитраже 1961 р. // Розенберг М.Г. Контракт международной купли-продажи. - М.: Книжный мир,
1998.-С. 701-711.
33. Конвенция про урегулирование инвестиционных споров между государствами и физическими и юридическими лицами других держав 1965р. // Международное частное право. Сборник документов. - М.: Изд-во БЕК, 1997. - С. 605.
34. Римская конвенция о праве применимом к договорным обязательствам
1980 года // Хозяйство и право. - 1997. - № 4. - С. 114-126.
35. Венская конвенция о договорах международной купли-продажи
товаров 1980 року // Розенберг М.Г. Контракт международной купли-продажи.
- М: Книжный мир, 1998. - С. 196 -231.
36. Конвенция ООН о праве, применимом к договорам международной
купли-продажи товаров. Гаага, 1986 г. // Розенберг М.Г. Контракт международной купли-продажи. - М.: Книжный мир, 1998. - С. 255-266.
37. Конвенщя країн СНД про правову допомогу по цивільних, сімейних і кримінальних справах 1993 року (витяг) // Кибенко Е.Р. международное
частное право: Учебно-практическое пособие. - X.: Эспада, 2003. - С. 227-242.
38. Межамериканская конвенция о праве, применимом к международным
контрактам 1994 року // Право и экономика. - 1997. -№ 4. - С. 62-64.
39. Кодекс Бустаманте // Международное частное право: Иностранное
законодательство / Предисл. А.Л. Маковского; сост. и научн. ред. А.Н.
Жильцов, А.И. Муранов. - М.: Статут, 2000.
40. Автономия воли в международных контрактах между физическими и
юридическими лицами. Резолюция института международного права. 1991г.
Annuiare de l’Institut de droit international, Session dе Ва1е. - 1992. - Vol. 64 - II.
41. Унифицированные правила по инкассо в редакции 1995 года. //
Михайлов Д.М. Международные расчеты и гарантии. - М., 1998. - С. 253-263.
42. Практика Международного коммерческого арбитражного суда при
ТПП РФ за 2001-2002 гг. / Сост. М.Г. Розенберг. - М.: Статут, 2004. - 494 с.
43. Принципи Європейського контрактного права // Бахин СВ.
Субправо (международные своды унифицированного контрактного права). —
СПб.: Изд-во Юридический центр Пресс, 2002. - С. 268-309.
44. Принципы международных коммерческих договоров УНИДРУА //
Международный ин-т. унификации част, права. Пер. с англ. Комарова А.С. - М.: Межд. центр фин.-екон. развития, 1996. - 328 с.
45. Унифицированные правила и обычаи для документарных
аккредитивов в редакции 1993 года // Журнал международного частного права.
-1995.-№1 (7).-С. 33-63.
46. Инкотермс 2000 (извлечение) // Кибенко Е.Р. Международное частное
право: Учебно-практическое пособие. - X.: Эспада. - С. 364-394.
47. Проект регламенту Європейського Парламенту і Ради «Про право, яке
застосовується до позадоговірних зобов'язань» (КОМ (2003) 427 кінцева редакція // Офіційний сайт ЄС в рубриці EUR-LEX за адресою http://europa.eu.int/documents/eur-lex/index_de.htm.
48. Резолюція. Прийнята на сесії в Амстердамі 26 вересня 1957 року // статті 1, 9, 11.
49. Резолюція. Прийнята на сесії в Сант-Яго де Компостера 4 – 14 вересня 1989 року // статті 4 та 6.
50. Преамбула Резолюції, що прийнята на сесії в Базелі 28 серпня – 3 вересня 1991 року.
51. Попереднє арбітражне рішення від 14 січня 1970 року по справі № 1512.

ІІ. Література:

1. Алексеев С.С. Право: азбука – теория – философия: Опыт комплексного исследования. – М.: «Статут», 1999.– С. 123.
2. Ануфриева Л.П. Иностранные физические лица: правовое положение в
России // Российская юстиция. - 1997. - № 6. - С. 34-35.
3. Ануфриева Л.П. Международное частное право: В 3-х томах. Том І. Общая часть: Учебник. - М: Изд-во БЕК, 2000. - 288 с.
4. Арбузкин А.М., Мураметс О.Ф. Принципы правового регулирования
пребывания в СССР иностранцев: Учеб. пособие. - М.: ВНИИ МВД, 1979. – 21 с.
5. Бабаев М. X. Проблемы публичного порядка в международном частном праве // Между народное частное право: Современные проблемы Баратянц и др. Отв. ред. Богуславский // РАН Институт государства и права. -М.: ТЕИС, 1994. - С. 462-475.
6. Бакланова Е.Г. «Автономия воли» в международном частном праве //
Актуальные проблемы развития гражданского и хозяйственного законодательства. - М., 1988. - С. 91-100.
7. Бардина М.О. О праве, применимом к договорным обязательствах в органах ЕС // Хозяйство и право. - 1997. - № 4. - С. 114-126.
8. Бахин С.В. Субправо (международные своды унифицированного контрактного права). - СПб.: Изд-во Юридический центр Пресс, 2002. - 311 с.
9. Белов А.П. Публичный порядок: Законодательство, доктрина, судебная практика // Право и экономика. - М., 1996. -№ 19/20. - С. 85-91.
10. Бєлоглавек О. Міжнародне контрактне право. - К.: Таксон, 2000. - 270 с.
11. Беляева I. Межі дії принципу свободи договору в сфері зовнішньо економічної діяльності: поняття, вираження, походження // Підприємництво, господарство і право. - 2003. - № 8. - С. 45-47.
12. Богуславский М.М. Коллизионные вопросы обязательственных правоотношений во внешней торговле СССР // Правовое регулирование
внешней торговли СССР. - М.: Внешторгиздат, 1960. - 514 с.
13. Богуславский М.М. Международное частное право. - М.: Юрист, 1998.
- 408 с.
14. Богуславский М.М. Международное частное право. Современные проблемы. - М., 1994г. - С. 75.
15. Боярська З.І. Міжнародне комерційне право: Навч. посібник. - К.:
КНЕУ, 2001.- 143 с.
16. Брун М.И. Очерки истории конфликтного права. - М., 1915.
17. Быстрицький Р. К вопросу о конфликте квалификации // Бюллетень чехословацкого права. – 1956. - № 1-2. С. 37.
18. Варшаломидзе Л.Г. Уніфікація норм МПрП в рамках УН1ДРУА: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 -К., 1998. - 16 с.
19. Вилкова Н.Г. Межамериканская конвенция о праве, применимом к
международным контрактам. - Право и экономика. - М., 1997. - № 4. - С. 62-64.
20. Вилкова Н.Г. Международные правила толкования торговых терминов
Инкотермс 2000 // Государство и право. - № 9. - С. 66-73.
21. Вилкова Н.Г. Региональная унификация коллизионных норм и международные коммерческие контракты // Юридический мир. - 1997. - № 10.
- С. 40-46.
22. Власенко Н.А. Коллизионные нормы в советском праве. - Иркутск:
Изд-во Иркут. ун-та, 1984. - 99 с.
23. Вольф М. Международное частное право. М.: Государственное издательство иностранной литературы,- 1948.- С. 526.
24. Вольф М. Международное частное право / Под ред. проф. Л.А.
Лунца. - М.: Гос. изд-во ин. лит., 1948. - 702 с.
25. Гаврилов В.В. Международное частное право: Общая часть. - Изд-во
Дальневост. ун-та, 1997. - 123 с.
26. Галенская Л.Н. Действие общих принципов международного права в
сфере международного частного права // Журнал Международного частого права. - СПб, 1995. - № 4. - С. 3-11.
27. Галенская Л.Н. Международное частное право: Учебное пособие. - Л.:
Изд-во ЛГУ, 1983.-233 с.
28. Герасименко Ю.В. Иностранцы: понятие и содержание их
конституционно-правового статуса. - Омск: ОмЮИ, 1996. - 26 с.
29. Гірша Різау Айле Система колізійних норм в міжнародному
приватному праві Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 -К., 1998. - 13 с.
30. Гражданское законодательство КНР. - М.: Международный центр
финансово-экономического развития, 1997. - 224 с.
31. Давтян А.Г. Гражданское процессуальное право Германии. - М.:
Городециздат, 2000. - 320 с.
32. Данилькевич Н.И., Федорова О.Н. Международное частное право:
Учебное пособие. - Д.: Арт-пресс, 1999. - 208 с.
33. Джурович Р. Руководство по заключению внешнеторговых
контрактов: Пер. с серб.-хорват. - М.: Российское право, 1992. - 416 с.
34. Довгерт А.С. Колізійний принцип lех vоluntatis в регулюванні
трудових відносин з іноземним елементом // Пробл. правознавства. - К., 1990. -
Вип. 4.- С. 41-45.
35. Довгерт А.С. Правовое регулирование международных трудовых
отношений: Учебное пособие. - К.: УМК ВО, 1992. - 248 с.
36. Довгерт А.С. Система приватного права та структура проекту нового
цивільного кодексу України // Українське право. - 1992. - № 4. - С. 21.
37. Доронина Н.Г. Унификация и гармонизация права в условиях
экономической интеграции государств // Право и экономика. - 1997. - № 17-18.
- С. 84-92.
38. Енекцерус Л. Курс германского гражданского права. – т. І.- П/t. ІІ. – М., 1950. – С. 405 – 431.
39. Ермолаев В.Д., Сиваков О.В. Международное частное право. Курс
лекций. - М.: Былина, 1998. - 176 с.
40. Жильцов А.Н. Проблема применения императивных норм третьих
стран в европейском международном частном праве // Адвокат. - М., 1997 . - №
12.-С. 75-87.
41. Законодавство в Україні та міжнародне право (проблеми гармонізації)
/ Збірник наукових праць. Інститут законодавства ВР України. - К., 1998. - Вип.
4.- 297 с.
42. Звеков В.П. К вопросу о соотношении материально-правового и
коллизионного способов регулирования в международном частном праве // Советский ежегодник международного права. - 1973. - М.: Наука, 1975. - С. 284-292.
43. Звєков В.П. Международное частное право. Курс лекций. - М., 1999. - С. 148.
44. Звєков В.П. Международное частное право: Курс лекций. - М.: Норма-
Инфра, 1999.-689 с.
45. Звєков В.П. Новое российское гражданское законодательство и
проблемы международного частного права // Московский журнал
международного частного права. - М., 1998. - С. 250-257.
46. Зыкин И.С. Внешнеэкономические операции: право и практика. - М.:
Международные отношения, 1994. - 304 с.
47. Зыкин И. С. Теория «lех mercatoria» // Международное частное право.
Современные проблемы. - М.: ТЕИС, 1994. - С. 399-404.
48. Зыкин И.С. Договор во внешнеэкономической деятельности. - М.:
Международные отношения, 1990. - 224 с.
49. Зыкин И.С. Обычаи и обыкновения в международной торговле. - М.:
Международные отношения, 1983. - 158 с.
50. Кабатов В.А. Применимое право при разрешении споров в
Международном коммерческом арбитражном суде при Торгово-промышленной
палате РФ // Хозяйство и право, 1998. -№5.-С. 101-105.
51. Кабатова Е.В. Деликты в международном частном праве\\ Государство и право. -1992. № 9.
52. Кабатова Е.В. «Изменение роли коллизионного метода в международном частном праве» \\ Сборник статей под редакцией М.М. Богуславского, А.Г. Светлановой. - М., 2000. - С. 12 – 14.
53. Кабатова Е.В. Новое коллизионное регулирование в проекте Гражданского кодекса РФ // Журн. междунар. част. права: СПб., 1996. - № 4. -С. 3-13.
54. Калакура В.Я. Кодифікація МПрП в країнах Європи: Автореф. дис. канд. юрид. наук: 2003 - К., 1993. -26 с.
55. Кант И. Собрание сочинений. В 8-ми т. Т.4. - М.: Чоро, 1994. - 630 с.
56. Карабельщиков Б.Р. Проблема публичного порядка при приведении в
исполнение решений международных коммерческих арбитражей // Журнал
российского права. – 2001 - № 8 - С. 101-109.
57. Кибенко Е.Р. Международное частное право: Учебно-практическое
пособие. - X.: Эспада, 2003. - 512 с.
58. Кириллова М.Я. Исковая давность. М., 1996. - С. 14.
59. Кисіль В.І. Зворотнє відсилання в МПрП // Актуальні проблеми міжнародних відносин. Випуск 13 (ч.1), 1999.
60. Кисіль В.І. Механізм колізійного регулювання в сучасному
МПрП Автореф. дис… д-ра юрид. наук: 2003 / Київський національний ун-т імені Тараса Шевченка. - К., 2001. - 39 с.
61. Кисіль В.І.. МПрП. Питання кодифікації. - К., 2000.- С. 86, 172, 186, 206, 209-210.
62. Кисиль В.І., Пастухов В.П. Правовой статус иностранцев в СССР. - К., 1987. - С. 132.
63. Кисіль В.І., Шевченко А.Н. Договорной процесс во внешнеторговой
деятельности Украины // Реализация международно-правовых норм во
внутреннем праве. - К.: Наукова думка, 1992. - С. 180-204.
64. Кичигина И.Л. Коллизионный и материально-правовой методы регулирования в международном частном праве: Автореф. дис… канд. юрид. наук: 12.00.03 / МГУ им. Ломоносова. - М., 1987. - 23 с.
65. Кодифікація приватного (цивільного) права України / За ред. проф. А.
Довгерта. - К.: Украшський центр правничих студій, 2000. - 336 с.
66. Колізії в законодавстві України: проблеми теорії і практики:
Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. - Київ, 23-24 жовтня 1995 / Ю.С.
Шемшученко та ш. - К.: Генеза, 1996. - 122 с.
67. Колодій А.М. Принципи права України. - К.: Юрінком Інтер, 1998. -
208 с.
68. Комаров А.С. Выбор применимого права в контрактах с фирмами
капиталистических стран. // Материалы секции права / Торг. пром. палата
СССР.-М., 1988.-№38.-С. 59-71.
69. Комаров А.С. Правовые вопросы товарообменных сделок. - М.:
ТЭИС, 1994.-199 с.
70. Контрактное право. Мировая практика. - Собрание документов в 3-х
томах. Т. 1. Сделки. / Под ред. Г.В. Петровой. - М.: Изд. дом Имидж, 1992. - 397с.
71. Кордеро Мосс Дж. Применение в странах с развитой рыночной
экономикой права, избранного сторонами в договоре. - Тезисы докладов на
теоретической конференции аспирантов Института государства и права
Российской академии наук и Московской государственной юридической
академии. -М, 1994.-С. 102-105.
72. Корецкий В.М. Избр. тр. Кн. 1., 1989. С. 225.
73. Корецкий В. М. Очерки англо-американской доктрины и практики международного частного права. – М.: Институт права Академии Наук СССР, 1948.
74. Корецкий В.М. Савиньи в международном частном праве // Корецкий
В.М. и др. Избранные труды: в двух книгах / АН УСССР Ин-т государства и
права. -К.: Наукова думка, 1989. -Кн.1 - 343 с.
75. Кох X., Магнус У., Винеклер фон Моренсфельс П. Международное
частное право и сравнительное правоведение / Пер. с нем. д-ра юр. наук Ю.М.
Юмашева. - М.: Международные отношения, 2001. - 480 с.
76. Криволапов Б.М. Исковая давность в международном частном праве. дисс… канд. юр. н. К., 1997. - С. 16.
77. Кукин А. Принципы УНИДРУА и процедура заключения
международных договоров // Законодательство и экономика. - 1999. - № 11.-
С. 37-41.
78. Кучер А.Н. Регулирование торгового оборота в США // Законодательство. - М, 1998. - №7. - С. 74-80.
79. Лебедев С.Н. Международный коммерческий арбитраж: компетенция
арбитров и соглашение сторон. - М.: Изд-во Торгово-промышленной палаты
СССР, 1988.-123 с.
80. Лебедев С.Н., Нарышкина Р.Л., Уайт Дж., Саммерс Р. Единообразный
торговый кодекс США. Пер. с англ. Лебедева С.Н.? Нарышкиной Р.Л. - М.:
Междунар. центр фин.-экон. развития. - 1996. - 427 с.
81. Левитин А.Б. Спорные вопросы международного частного права. Общая часть.- М., 1973.- С. 71
82. Лугинина Ю.С. Основные положения Конвенции 1980 года, о праве
применимом к договорным обязательствам и Межамериканской конвенции
1994 г., о праве применимом к международным договорам (Сравнительный
анализ) // Актуальные проблемы гражданского права. Сборник статей. Вып. 5 /
Под ред. В.В. Витрянского. - М: Статут. - 2002. - С. 390-421.
83. Лукашук И.И. Международное «мягкое» право // Государство и право.
- 1994. - № 8-9. - С. 159-167.
84. Лунц Л.А. Внешнеторговая купля-продажа (коллизионные вопросы) -
М.: Юрид. лит., 1972. - 102 с.
85. Лунц Л. А. К вопросу о «квалификации» в международном частном праве // Советский ежегодник международного права 1979. – М.: Наука, 1980. – с.