ЗАХИСТ ІНТЕРЕСІВ ВЛАСНИКА ПРИ ПРИМУСОВОМУ ПРИПИНЕННІ ПРАВА ВЛАСНОСТІ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

СКРИПНИК ВОЛОДИМИР ЛЕОНІДОВИЧ

УДК 347.218.3

ЗАХИСТ ІНТЕРЕСІВ ВЛАСНИКА ПРИ ПРИМУСОВОМУ ПРИПИНЕННІ ПРАВА ВЛАСНОСТІ

12.00.03 – цивільне право і цивільний процес;
сімейне право; міжнародне приватне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник
Заіка Юрій Олександрович
доктор юридичних наук, професор

Київ – 2013

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ 3
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1 ПРИМУСОВЕ ПРИПИНЕННЯ ПРАВА ВЛАСНОСТІ: ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ
14
1.1 Основні етапи розвитку наукової думки з підстав примусового припинення права власності
14
1.2 Генеза законодавства про примусове припинення права власності 34
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1 59
РОЗДІЛ 2 ПРИМУСОВЕ ПРИПИНЕННЯ ПРАВА ВЛАСНОСТІ ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ
62
2.1 Підстави та способи примусового припинення права власності з проведенням грошових виплат власнику
62
2.2 Підстави та способи примусового припинення права власності без відшкодування його вартості 94
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2 117
РОЗДІЛ 3 СПОСОБИ ТА МЕЖІ ЗАХИСТУ ІНТЕРЕСІВ ВЛАСНИКА ПРИ ПРИМУСОВОМУ ПРИПИНЕННІ ПРАВА ВЛАСНОСТІ
121
3.1 Поняття та зміст інтересів власника при примусовому припиненні права власності
121
3.2 Механізм реалізації захисту інтересів власника при примусовому припиненні права власності
135
3.3 Способи та межі захисту інтересів власника при примусовому вилученні, оцінці та реалізації майна
152
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3 167
ВИСНОВКИ 170
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 178

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
ВСУ – Верховний суд України
ГК – Господарський кодекс України
ДВС – державна виконавча служба
ЖК – Житловий кодекс України
ЗК – Земельний кодекс України
КК – Кримінальний кодекс України
КпАП – Кодекс про адміністративні правопорушення України
МКУ – Митний кодекс України
Пленум ВСУ – Пленум Верховного Суду України
СК – Сімейний кодекс України
ЦК – Цивільний кодекс України
ЦК УРСР – Цивільний кодекс Української РСР 1963 р.
НЦУ – Німецьке цивільне уложення (Bürgerliches Gesetzbuch Deutschlands)
ЦКФ – Цивільний кодекс Франції (Code Civile)
ЦПК – Цивільний процесуальний кодекс України

ВСТУП

Актуальність теми. Конституція України, виходячи із принципу непорушності права власності, передбачає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності (ст. 41).
Від ступеня гарантованості права власності залежить економічна стабільність суспільства, і як наслідок – держави. Зміни соціально-економічної системи, які сьогодні відбуваються в Україні, об’єктивно зумовлюють необхідність певних змін правової системи держави – приведення правових норм у відповідність із новими засадами економічної діяльності. Підстави позбавлення права приватної власності передбачені у законодавчих актах різних галузей права, що зумовлює існування не лише внутрішніх суперечностей, а і низку прогалин. Окремі аспекти позбавлення права власності висвітлювалися в навчальній літературі не лише з цивільного та з цивільного процесуального права, а і з земельного, митного, адміністративного, кримінального, кримінально-процесуального, міжнародного приватного права.
Проблеми примусового припинення права власності досліджувалися ще в працях дореволюційних вчених (Є.В. Васьковського, М.В. Венеціанова, Ю.С. Гамбарова, Д.І. Мейєра, К.П. Побєдоносцева, Й.О.Покровського, В.І.Синайського, Г.Ф.Шершеневича) та радянських юристів (С.С. Алєксєєва, А.В. Венедиктова, Д.М. Гєнкіна, В.П. Грибанова, О.С. Іоффе, А.В. Карасса, О.О. Красавчикова, Г.К. Матвєєва, І.Б. Новицького, В.О. Рясенцева, В.П. Маслова та ін.).
Особливий інтерес до проблематики примусового припинення права власності став виявлятися в останні десятиліття у зв’язку з кодифікацією цивільного законодавства та дослідженню підстав та способів примусового припинення права власності в сучасних умовах (Т.В. Боднар, М.К. Галянтич, І.В. Венедіктова, І.О. Дзера, О.В. Дзера, Ю.О. Заіка, В.М. Коссак, Н.С. Кузнєцова, І.М. Кучеренко, В.В. Луць, Р.А. Майданик, Є.О. Мічурін, З.В. Ромовська, І.В. Спасибо-Фатєєва, І.А. Спасибо, Р.О. Стефанчук, Є.О. Харитонов, Я.М.Шевченко, Р.Б. Шишка, С.Я. Фурса, О.С. Яворська та ін.).
Низка робіт, в тому числі і дисертаційних, були присвячені окремим підставам припинення права власності у Російській Федерації (М.В.Балін, В.А.Бєлов, М.І.Брагінський О.І.Буртовий, В.В.Вітрянський, А.А.Крисанов, О.П.Сергєєв, Є.О.Суханов, К.І.Скловський, Ю.К.Толстой Б.В.Хаскельберг).
Проте в цілому цивілістична доктрина демонструє фрагментарність дослідження проблем захисту інтересів власника при примусовому припиненні права власності. Єдиними за останні роки вітчизняними монографічними працями є роботи А.З. Баранюка «Позбавлення права приватної власності» (2007 р.) та О.С. Харченко «Підстави припинення права власності» (2007 р.), проте вони присвячені дослідженню загальних питань щодо підстав припинення права власності, і залишили поза увагою проблему створення цілісної системи способів захисту інтересів власника.
Актуальність теоретичних досліджень щодо підстав примусового позбавлення права власності зумовлена не лише необхідністю розуміння правової природи припинення права власності проти волі власника, а і необхідністю визначення ефективних способів захисту майнових інтересів власника при примусовому припиненні права власності в умовах оновлення цивільного законодавства.
Ретельне регулювання відносин власності, дотримання вимог щодо належного використання правових норм при примусовому припиненні права власності, виплата за певних умов необхідних компенсацій власнику, захист його інтересів забезпечує стабільність не лише відносин власності в суспільстві, а і всієї правової системи держави.
Відсутність цілісного дослідження, присвяченого особливостям та межам захисту конституційного права особи на власність, невизначеність теоретико-методологічної бази, суперечливість правозастосовної практики щодо захисту інтересів власника при примусовому припиненні права власності і зумовлює актуальність обраної теми дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2007 р. № 1035-р; Переліку пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010-2014 років, затвердженого наказом МВС України від 29 липня 2010 р. № 347, щорічних планів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт Національної академії внутрішніх справ. Тему дисертаційного дослідження затверджено на засіданні Вченої ради Київського національного університету внутрішніх справ (нині – Національна академія внутрішніх справ) 29 червня 2010 р. (протокол № 12) і включено до Переліку тем дисертаційних досліджень з проблем держави і права Національної академії правових наук України (реєстр. № 342, 2010 р.).
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є комплексний аналіз цивілістичних проблем, які виникають у зв’язку із примусовим припиненням права приватної власності та захистом інтересів власника при цьому, та надання науково обґрунтованих пропозицій стосовно вдосконалення законодавства України з цього питання.
Для досягнення цієї мети в межах дисертаційного дослідження сформульовані такі задачі:
 вивчити стан наукового дослідження питання щодо примусового припинення права власності і захисту інтересів власника;
 розглянути історію становлення та розвитку законодавства про підстави позбавлення права приватної власності;
 дослідити вітчизняну цивільно-правову доктрину щодо підстав та способів припинення права власності та захисту інтересів власника;
 проаналізувати правову природу та визначити юридичну мету примусового припинення права власності;
 виявити умови та юридичний склад примусового припинення права власності;
 сформулювати категорію «інтереси власника», як окремого об’єкту захисту в цивільному праві;
 розкрити зміст поняття механізм захисту інтересів власника при примусовому припиненні права власності та визначити його структуру;
 дослідити способи захисту інтересів власника при примусовому припиненні права власності;
 розробити пропозиції щодо внесення змін у чинне законодавство України з метою удосконалення механізму захисту інтересів власника при примусовому припиненні права власності.
Об’єктом дослідження є цивільні правовідносини, пов’язані із захистом інтересів власника при примусовому припиненні права власності та їх правове регулювання.
Предметом дослідження є захист інтересів власника при примусовому припиненні права власності.
Методи дослідження. Для досягнення наукової об’єктивності результатів автором використано такі методи: діалектичний – основний метод дослідження, який дозволив з’ясувати еволюцію вітчизняної доктрини про захист інтересів власника при примусовому припиненні права власності та визначити основні етапи становлення та розвитку законодавства щодо захисту інтересів власника (підрозділи 1.1, 1.2); конкретно-історичний метод - виявився основоположним при розгляді ретроспективи інституту примусового припинення права власності; системно-структурний - використано для встановлення юридичного складу, необхідного для прийняття компетентними органами рішення про примусове припинення права власності (підрозділи 2.1, 2.2); догматичний - застосовувався при встановленні змісту правових категорій та їх тлумаченні, внаслідок чого було уточнено понятійно-категоріальний апарат інституту примусового припинення права власності (підрозділ 1.1); формально-логічний - застосовано для виявлення елементів механізму правового захисту інтересів власника при примусовому припиненні права власності (підрозділ 3.2); дедукції - дозволив зробити висновок щодо об’єктивних умов, від яких залежить рівень захисту інтересів власника при примусовому припиненні права власності (підрозділ 3.2); порівняльно-правовий - використано для аналізу відповідних положень інституту примусового припинення права власності, встановлених законодавством України та інших країн (підрозділи 3.1, 3.2); прогностичний метод дозволив запропонувати перспективну модель ефективної системи захисту інтересів власника при примусовому припиненні права на власність, що віднайшло відображення у пропозиціях до змін окремих статей чинного законодавства (підрозділи 2.1, 2.2., 2.3, 3.1, 3.2, 3.3).
Наукова новизна одержаних результатів зумовлена тим, що у дисертації вперше в українській правничій науці проведено всебічне дослідження способів захисту інтересів власника при примусовому припиненні права власності та вироблені пропозиції, спрямовані на вдосконалення чинного законодавства. У дослідженні обґрунтовано низку концептуальних положень, узагальнень та висновків, які відповідають критеріям наукової новизни, основними з яких є такі:
вперше:
 обґрунтовано визначення примусового припинення права власності, як особливого публічно-приватного інституту цивільного права, який визначає підстави, порядок та процедуру вилучення майна у власника, та систему гарантій, які забезпечують захист інтересів власника в залежності від підстав вилучення майна;
 доведено, що під інтересом власника, як об’єкта цивільно-правового захисту, при примусовому припиненні права власності, необхідно розуміти майнові блага, які власник втрачає або вже не може набути, внаслідок примусового припинення права власності. Зловживання особою належними їй правами не позбавляє права на захист її приватного інтересу;
 визначено, що способи захисту інтересів власника при примусовому припиненні права власності залежать від юридичних підстав припинення права власності; органу, який прийняв рішення про примусове припинення права власності; категорії об’єкту, який вилучається та умов такого вилучення;
 запропоновано вважати складовими змісту поняття загальні інтереси власника при примусовому припиненні права власності інтерес у : а) законності підстав припинення права власності на майно; б) переліку майна, яке підлягає вилученню; в) порядку, процедурі і часі вилучення майна; г) розмірі і порядку виплати компенсації; д) можливості оскаржити дії компетентних органів про вилучення майна чи про їх оцінку; є) можливості повернення в натурі вилученого майна;
 проведено періодизацію основних етапів становлення і розвитку інституту примусового припинення права власності в новітній Україні: а) ре-волюційної доцільності, коли підстави припинення права власності були зведені до революційної необхідності (1917 р. – початок 20 років ХХ ст. ); б) формування соціалістичної державності, коли залишки приватної власності знищувалися і ліквідовувалися самі передумови виникнення окремих об’єктів на праві приватної власності в суспільстві взагалі (початок 20 років – кінець 80 років ХХ ст.); в) сучасний, коли держава намагається демонструвати свою прихильність до загальнолюдських європейських цінностей і створює передумови для здійснення цивілізованої процедури вилучення майна (початок 90 років ХХ ст.); г) перспективний (з моменту гармонізації вітчизняного законодавства), коли буде досягнуте оптимальне співвідношення між публічними та приватними інтересами у суспільстві;
удосконалено:
 положення щодо мети примусового припинення право власності, якою є: а) покарання правопорушника; б) забезпечення громадської безпеки; в) задоволення державних і громадських потреб;
 концепцію, що реквізиція виступає як особливе публічне-правове відношення, підставою виникнення якого є спеціальний юридичний склад, а саме: наявність обставин, які носять надзвичайний характер; обґрунтоване рішення державного органу (або військового командування) про примусове оплатне вилучення майна;
 підхід, що, власне, конфіскація має місце, коли майно вилучається саме за постановою суду, як санкція за вчинення злочину. В інших випадках такі дії повинні визнаватись як безоплатне вилучення майна, яке застосовується в адміністративному порядку за вчинення податкових, адміністративних та інших правопорушень;
дістало подальший розвиток:
 положення, що способи захисту інтересів власника виступають як передбачені законом юридичні прийоми, за допомогою яких особа, яка вважає, що її права, як власника, порушено, має змогу припинити такі порушення, поновити порушене право або вимагати виплати справедливої компенсації;
 висновок щодо співвідношення понять підстави та способи припинення права власності. Підставою припинення права власності є спеціальний юридичний склад, який заснований на нормі права або рішенні компетентного органу про вилучення майна, спосіб – це прийоми вилучення майна відповідно до підстави;
 аргументація про необхідність поширення правового режиму майна, яке не може належати особі за законом, прийнятим пізніше, на майно, яке було набуте, проте в силу закону не може такій особі належати;
 обґрунтування висновку про необхідність відмови від інституту добровільного виконання рішення суду та іншого органу у виконавчому провадженні боржником у зв’язку із зловживанням останнім своїми правами;
 наукові погляди щодо необхідності встановлення обов’язку власника надавати державному виконавцю відомості про свій майновий стан;
 пропозиція, що оскільки суспільна небезпека, яка настає внаслідок вчинення злочинних дій і внаслідок цивільного правопорушення не є тотожною, відповідно, необхідно переглянути і перелік майна, на яке не може бути звернене стягнення за вчинення злочину, і майно, яке вилучається у випадках невиконання цивільно-правових зобов’язань.
На підставі наведених вище висновків дисертантом вносяться конкретні пропозиції щодо вдосконалення законодавства України, які також становлять наукову новизну. Так пропонується внести відповідні зміни до ч. 1 ст. 348 ЦК України, Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», п. 2 ст. 18 Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності», п. 8 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження».
Практичне значення одержаних результатів полягає у використанні розроблених пропозицій і висновків у :
 науково-дослідній роботі – сформульовані та викладені узагальнення, висновки є підґрунтям для подальших наукових розробок щодо способів захисту інтересів власника при примусовому припиненні права власності;
 законотворчій діяльності – в процесі удосконалення актів цивільного законодавства, якими регламентуються підстави та порядок вилучення майна. Окремі пропозиції знайшли відображення у Законі України від 17.05.2012 р. № 4765-VI «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» (довідка про впровадження Міністерства юстиції України від 02.10.2012 р. № С-18572/8.1);
 правозастосовчій діяльності – при розгляді судами спорів про захист інтересів власника при примусовом у припиненні права власності;
 навчальному процесі – при підготовці підручників і посібників з курсу «Цивільне право України» і спецкурсу «Право власності» (акт впровадження Кременчуцького національного університету ім. Михайла Остроградського від 17 жовтня 2012 р.).
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження доповідалися на Всеукраїнському круглому столі «Проблемні питання захисту особистих немайнових та майнових прав громадян при здійсненні правоохоронної діяльності» (м. Херсон, 2009 р.) та на 9 науково-практичних і науково-теоретичних конференціях: Науково-практичній конференції «Проблеми національної державності» (м. Одеса, 2010 р.); Науково-теоретичній конференції «Правові реформи в Україні» (м. Київ, 2010 р.); Міжнародній науково-теоретичній конференції «Актуальні проблеми юридичної науки» (м. Київ, 2010 р.); ІІ Науково-практичній конференції «Проблеми теорії і практики виконання рішень судів та інших органів» (м. Хмельницький, 2011 р.); Міжнародній науковій конференції «Культура і право на початку ХХІ століття» (м. Київ, 2011 р.); Х ювілейній науково-практичній конференції «Україна у стані перманентного вибору: духовно-культурні, соціально-економічні та політико-правові стратегії» (м. Київ, 2011 р.); Всеукраїнській науково-теоретичній конференції «Оптимізація цивільного та цивільно-процесуального законодавства України» (м. Київ, 2011 р.); Всеукраїнській науково-теоретичній конференції «Правовий захист людини та громадянина в Україні» (м. Київ, 2011 р.); III Всеукраїнській науково-теоретичній конференції «Проблеми та стан захисту прав людини в Україні» (м. Київ, 2012 р.).
Публікації. Основні положення та висновки дисертації викладені у 16 публікаціях, в тому числі у 5 статтях у наукових фахових виданнях України, у 1 статті у фаховому виданні іншої країни, 9 тезах виступів на науково-практичних конференціях та 1 на круглому столі.
Структура та обсяг дисертації. Структура дисертації зумовлена метою і задачами дослідження і складається зі вступу, трьох розділів, які об’єднано в 7 підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 197 сторінок машинописного тексту, з них 20 сторінок займає список використаних джерел (300 найменувань).

Список литературы

ВИСНОВКИ

У висновках дисертації здійснено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукових задач, що полягає в розробленні наступних положень.
1. Джерелознавчий огляд вітчизняних та зарубіжних наукових праць засвідчує той факт, що незважаючи на окремі напрацювання щодо загальних питань інституту виникнення і припинення права власності, проблеми захисту прав і інтересів власника при примусовому припиненні права власності спеціально в літературі не досліджувалися.
2. Інститут примусового припинення права власності виник як інститут кримінального права і виступав як міра покарання за вчинення тяжких злочинів ( державна зрада, вбивство та ін.)
3. На етапі становлення пролетарської диктатури і боротьби з залишками пануючих класів найпоширенішими способами позбавлення права власності були:
а) конфіскація;
б) реквізиція;
в) реквізиція з частковою оплатою – а основною метою примусового вилучення майна – досягнення справедливого, в розумінні пролетарської держави, розподілу матеріальних благ.
4. Проведено періодизацію основних етапів становлення і розвитку інституту примусового припинення права власності в новітній Україні:
а) революційної доцільності, коли підстави припинення права власності були зведені до революційної необхідності (1917 р. – початок 20 років ХХ ст. );
б) формування соціалістичної державності, коли залишки приватної власності знищувалися і ліквідовувалися самі передумови виникнення окремих об’єктів на праві приватної власності в суспільстві взагалі (початок 20 років – кінець 80 років ХХ ст.);
в) сучасний, коли держава намагається демонструвати свою прихильність до загальнолюдських європейських цінностей і створює передумови для здійснення цивілізованої процедури вилучення майна (початок 90 років ХХ ст.);
г) перспективний (з моменту гармонізації вітчизняного законодавства), коли буде досягнуте оптимальне співвідношення між публічними та приватними інтересами в суспільстві, і примусове припинення права власності, як правове і соціальне явище, втратить свою надзвичайність, а буде зумовлено необхідністю його найефективнішого використання суспільством, коли буде досягнуте оптимальне співвідношення між публічними та приватними інтересами у суспільстві.
5) На перших двох етапах розмір компенсації, яка виплачувалась власнику, визначався в односторонньому порядку. Виплата справедливою компенсації та відшкодування збитків, пов’язаних з примусовим припиненням права власності, стає характерною ознакою чинного законодавства.
6. Примусове припинення права власності необхідно розглядати як публічно-приватний інститут цивільного права, який визначає підстави, порядок та процедуру вилучення у власника, та систему гарантій, які забезпечують захист інтересів власника в залежності від підстав вилучення майна.
7. Примусове припинення права приватної власності зумовлено необхідністю задовольнити громадські потреби в :
– забезпеченні законності і охорони громадського порядку та захисту моральних цінностей;
– попередженні злочинів та правопорушень;
– покаранні за вчинені злочини чи інші протиправні дії в кримінальному, адміністративному чи цивільно-процесуальному порядку;
– примусовому викупі майна у власника;
– задоволенні духовних чи економічних потреб суспільства чи розвитку виробництва.
8. Залежно від мети примусове припинення права власності виступає як засіб:
а) покарання правопорушника;
б) забезпечення громадської безпеки;
в) задоволення суспільних потреб;
г)превентивний засіб проти вчинення злочинів та інших правопорушень.
9. Підставою припинення права власності є спеціальний юридичний склад, який заснований на нормі права або рішенні компетентного органу про вилучення майна, спосіб припинення права власності – це прийоми вилучення майна відповідно до підстав.
10. Реквізиція виступає як особливе публічне-правове відношення, підставою виникнення якого є спеціальний юридичний склад, а саме: наявність обставин, які носять надзвичайний характер; обґрунтоване рішення державного органу (або військового командування) про примусове оплатне вилучення майна;
11. Поряд із, власне, реквізицією майна, яка є правом компетентних державних органів позбавити особу права власності на умовах і в порядку, передбачених законом, може проводитись і оплатне вилучення майна, коли в уповноважених державних органів виникає обов’язок вилучити забруднене шкідливими речовинами чи заражене небезпечними інфекціями майно з метою його знищення задля захисту загальнокорисних інтересів.
12. Необхідно розмежовувати, власне, конфіскацію, коли майно вилучається за судовим рішенням, як санкція за вчинення злочину, і безоплатне вилучення майна, яке застосовується в адміністративному порядку за інші правопорушення, де вилучення майна можливе не лише у правопорушника, а і у титульного володільця.
Така конструкція відповідальності власника буде стимулювати останнього більш відповідально ставитися до обрання особи з яким укладається цивільно-правовий договір і передається майно певного роду (морські судна, плавальні засоби, засоби полювання, лісозаготівельна техніка та ін. ) в тимчасове користування).
Засобом захисту майнових інтересів власника за таких обставин буде і обов’язковість страхування майна на випадок вилучення його за рішенням суду.
13. Під інтересом власника, як об’єкта цивільно-правового захисту, необхідно розуміти майнові блага, які власник втрачає або вже не може набути внаслідок примусового припинення права власності на певний об’єкт, який із інтересів публічних підлягає вилученню.
Приватні інтереси особи можуть обмежуватися як безпосередньо законодавчими нормами, так і інтересами публічними або приватними інтересами інших осіб, а також засадами цивільного законодавства – розумністю, добросовісністю, справедливістю.
З іншої сторони, зловживання особою належними їй правами не позбавляє її права на захист приватного інтересу взагалі.
14. Елементами змісту інтересів власника при примусовому припиненні права власності виступає інтерес у :
а) законності підстав припинення права власності;
б) переліку майна, яке підлягає вилученню;
в) порядку, процедурі і часі вилучення майна;
г) розмірі і порядку виплати компенсації;
д) можливості оскаржити дії компетентних органів про вилучення майна чи про їх оцінку;
є) можливості повернення в натурі вилученого майна.
15. Обставинами, які впливають на характер інтересів власника, що підлягають захисту у встановленому порядку, є перш за все, підстави примусового припинення права власності: є :
а) протиправність поведінки власника, яка зумовлює застосування до нього санкцій у вигляді конфіскації, безоплатного чи оплатного вилучення майна;
б) наявність державних чи громадських потреб, реалізація яких зумовлює примусове оплатне вилучення майна;
в) наявність інших публічних інтересів, які домінують над інтересами приватними, і здійснення яких зумовлює примусове вилучення майна.
Інша обставина, яка визначає характер інтересів власника, що захищаються, це можливість поновити права на конкретні об’єкти, в яких його обмежують (право на повернення вилучених речей при реквізиції і інших випадках оплатного вилучення майна, можливість повного відшкодування в натурі та ін.)
16. Під механізмом захисту приватних інтересів необхідно розуміти систему цивільно-правових засобів, спрямованих на здійснення та реалізацію прав власника, які дозволяють йому захистити свої інтереси, пов’язані із правомоччями власника.
17. Належний захист майнових прав та інтересів власника при примусовому припинені права власності повинен включати не лише сукупність способів захисту порушеного права, і як наслідок, поновлення порушених прав шляхом самозахисту, добровільного вчинення дій боржником, винесення відповідного рішення суду, яким задовольняється позовні вимоги власника, а і забезпечення реального виконання такого рішення, та, водночас, унеможливлення зловживання потерпілим своїми правами.
Лише за таких умов, правова мета створеного державою механізму захисту майнових прав та інтересів власника буде вважатися досягнутою.
18. Способи захисту інтересів власника виступають як передбачені законом юридичні прийоми, за допомогою яких особа, яка вважає, що її права, як власника, порушено, має змогу припинити такі порушення, поновити порушене право або вимагати виплати справедливої компенсації.
19. Захист інтересів власника передбачає застосування таких основних способів:
1) перевірка правових підстав примусового припинення права власності:
- відповідності мети примусового припинення права власності обставинам справи (задоволення державних чи громадських потреб, покарання за вчені протиправні дії, інтереси громадської безпеки, невиконання цивільно-правових зобов’язань та ін.);
- відповідності рішення публічного органу фактичним обставинам конкретної справи; відповідність вчинених дій наявним підставам для припинення права власності;
2) вчинення дій, спрямованих на захист порушених прав та інтересів власника:
– оскарження в установленому порядку прийнятих рішень відповідними органами;
– витребування майна із чужого незаконного володіння;
– самозахист;
– оскарження встановленого розміру компенсації за вилучене майно;
– оскарження визначеного переліку майна, яке підлягає вилученню;
– звернення з вимогою про повернення вилученого майна після припинення обставин, які стали підставою його вилучення.
20. Реалізація принципу справедливості при примусовому припиненні права власності можливе лише при проведенні двосторонньої компетентної оцінки майна, яке підлягає вилученню, та повного відшкодування збитків.
Доцільним розмежувати визначення вартості майна, що підлягає примусовому відчуженню в різних правових режимах.
З метою захисту інтересів власника майна, вилученого за умова надзвичайного стану, необхідно прямо передбачити право власника на повернення вилученого майна в позасудовому порядку, за умови, якщо майно збереглося в натурі, а його вартість державою не відшкодовувалася.
21. Суспільна небезпека, яка настає внаслідок вчинення злочинних дій і наслідки цивільного правопорушення не є тотожними. З врахуванням цієї обставини необхідно переглянути і перелік майна громадян, на яке не може бути звернене стягнення, в якості додаткової міри покарання за вчинення злочину, і майно, яке вилучається, для виконання цивільно-правових зобов’язань.
22. Для унеможливлення уникнення боржником виконання рішення суду чи іншого виконавчого документа доцільно внести певні доповнення до Закону України «Про виконавче провадження», а саме:
– відмовитися від інституту добровільного виконання рішення суду та
іншого органу у виконавчому провадженні.
23. Сформульовані пропозиції щодо чинного законодавства, зокрема:
 з метою захисту інтересів власника вважаємо доцільним поширити фактичний правовий режим майна, яке за законом не може належати цій особі прийнятим пізніше, на майно, яке на законних підставах було набуте, проте в силу закону не може їх належати.
 У зв’язку з цим в ч.1 ст. 348 ЦК пропонується доповнити п. 4 наступного змісту:
 «У такому ж порядку підлягає відчуженню майно, яке набула особа з підстав не заборонених законом, проте яке їй не може належати»;
– доповнити п. 2 ст. 18 Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» від 17 листопада 2009 р. положенням:

– « Із суми відшкодування вартості земельної ділянки та об’єктів нерухомого майна в першу чергу погашаються боргові зобов’язання, а залишок коштів перераховується власнику».

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Андреев В.К. О праве частной собственности в России (критический очерк) / В.К. Андреев. – М.: Волтерс Клувер, 2007. – 184 с.
2. Андреев Ю.Н. Механизм гражданско-правовой защиты / Ю.Н. Андреев. – М.: НОРМА; ИНФРА. – М., 2010. – 461 с.
3. Апранич М.Л. Охраняемые законом личные неимущественные интересы / М.Л. Апранич // Правоведение. Известия вузов. – 2001. – № 2. – С.124-132.
4. Арчинова В.И. Способы приобретения права собственности : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03/ В.И. Арчинова; Кубанский гос. аграрный ун-т. – Краснодар, 2003. – 21 с.
5. Афанасьева Е.Н. Правовая природа реквизиции / Е.Н. Афанасьева // Вестник Томского государственного университета. – 2009. – № 324. – С.221-222.
6. Бажаев Е. В. Основания прекращения права собственности на земельные участки : автореферат дисс. … канд. юрид. наук : 12.00.03 / Е. В. Бажаев; М., 2008. – 25 с.
7. Балин М.В. Гражданско-правовые основания принудительного прекращения права собственности : автореферат дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03 / М. В. Балин; Институт экономики, права и гуманитарных специальностей. – Краснодар, 2011. – 25 с.
8. Баранюк А.З. Позбавлення права приватної власності : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03 / А.З. Баранюк; Львівський нац. ун-т ім. Івана Франка. – Львів, 2006. – 227 с.
9. Безсмерта Н.В. Здійснення громадянами права приватної власності в Україні : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03 / Н. В. Безсмертна; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. – К., 2001. – 19 с.
10. Белов В.А. Национализация в российском гражданском праве: история и современность / В.А. Белов // Законодательство. – 1999. – № 2-3. – С. 14-17.
11. Берестова І.Е. Розмежування приватного інтересу та суб’єктивного цивільного права // Особливості здійснення суб’єктивних прав учасниками цивільних відносин : монограф / За ред. В.В. Луця. – К.: НДІ приватного права і підприємництва НАПрН України, 2011. – С. 99-114.
12. Бубон К.В. О сути и смысле восстановления конфискации имущества в Уголовном кодексе Российской Федерации / К.В. Бубон // Адвокат. – 2008. – № 11. – С. 22-24.
13. Бубон К.В. Что делать или чем заменить конфискацию имущества/ К.В. Бубон // Адвокат. – 2006. – № 2. – С.18-19.
14. Бутаева Э.С. Прекращение права собственности помимо воли собственника : дисс. … канд. юрид. наук : 12.00.03 / Э. С. Бутаева; Кубанский госуд. аграрный ун-т, Краснодар, 2008. – 169 с.
15. Вавилин Е.В. Осуществление и защита гражданских прав : монограф. / Е.В.Вавилин. – М.: Волтерс Клувер, 2009. – 225 с.
16. Васильев Ю. С. Взаимодействие права и морали / Ю.С.Васильев // Советское государство и право. — 1966. — № 11. — С. 18-20.
17. Васильева А.П. Публичные интересы в экологическом праве / А.П. Васильева. – М. : МГУ, 2003. – 424 с.
18. Васьковский Е.В. Учебник гражданского права / Е.А. Васьковский. – М. : Статут, 2003. – 326 с.
19. Венедиктов А.В. Гражданско-правовая охрана социалистической собственности в СССР/ А.В. Венедиктов. – М.-Л.: Издат. АН СССР. – 1954. – 268 с.
20. Венедіктова І.В. Методологічні засади охоронюваних законом інтересів у приватному праві / І.В.Венедіктова. – Х.: Нове Слово, 2011. – 260 с.
21. Венецианов М.В. Экспроприация с точки зрения гражданского права / М.В.Венецианов. – Казань. – Тип. Императорского ун-та, 1891. – 189 с.
22. Вінник О.М. Публічні та приватні інтереси в господарських товариствах : проблеми правового забезпечення : монограф. / О.М. Вінник. – К.: Атіка, 2003. – 352 с.
23. Вильнянский В.И. Толкование и применение гражданско-правовых норм / В.И.Вильнянский // Харьковская цивилистическая школа: в духе традицій : монограф. / под. ред. И.В. Спасибо-Фатеевой. – Харьков : Право, 2011. – С. 34 -71.
24. Владимирский - Буданов М.Ф. Обзор истории русского права / М.В.Владимирский-Буданов. – Ростов - на Дону : Феникс, 1995. – 493 c.
25. Власник і право власності в Україні: монограф. / За ред. Я.М. Шевченко. – К. : Наук. думка, 1994. – 164 с.
26. Власов Ю.Л. Проблеми тлумачення норм права / Ю.Л.Власов. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького, 2001. – 177 с.
27. Власова М.В. Право собственности в России. Возникновение, юридическое содержание, пути развития / М.В. Власова. – М. : Пресс, 2002. – 170 с.
28. Вовк В.М. Бівалентність римської правової дійсності: монограф. / В.М. Вовк. – Полтава : Вид-во «Полтавський літератор», 2001. – 353 с.
29. Возз'єднання українського народу в єдиній українській радянській державі (1939—1949 рр.): Збірник документів і матеріалів. —К., 1949. — 442 с.
30. Гамбаров Ю.С. Добровольная и безвозмездная деятельность в чужом интересе вне договорного отношения и не по предписанию закона (1879-1880). – М., 1904. – 126 с.
31. Гельвеций К.А. Соч. : В 2-х т. – М.: Мысль. – 1973-1974. – Т. 2. – 603 с.
32. Генкин Д.М. Право собственности в СССР/ Д.М. Генкин. – М.: Госюриздат, 1961. – 222 с.
33. Генкин Д.М. История советского гражданского права 1917-1947. / Генкин Д.М. , Новицкий И.Б., Рабинович Н.В. – М.: Юрид. изд-во Минюста СССР, 1949. – 544 с.
34. Глущенко Ю.І. Передова / Ю.І. Глущенко. – Революційне право. – 1939. – № 5-6. – С. 34.
35. Головчук В. Предмет та суб’єкт незаконних дій щодо майна, на яке накладено арешт або яке описано чи підлягає конфіскації, потребують розширення / В.Головчук // Право України. – 2010. – № 1. – С.195-198.
36. Голубев И.И. Конфискация имущества как вид уголовного наказания / И.И. Голубев. – М. : Статут, 1999. – 126 с.
37. Гонгало Б.М. Учение об обеспечении обязательств / Б.М. Гонгало. – М. : Статут, 2002. – 222 с.
38. Гончаров В. Методологія тлумачення юридичних норм у світлі грамотології / В. Гончаров // Вісник Академії правових наук України. – Х., 2010. – № 1. – С. 257-267.
39. Гражданский кодекс советских республик. Текст и практический комментарий / Под ред. А.Малицкого. – Изд. 2-е, испр. и доп. – Х.: Госуд. изд-во Украины. – 1925. – 408 с.
40. Гражданский кодекс Украинской ССР : Научн. - практ. коммент. Пер. с укр. / И.А. Агапов, М.И. Бару, И.А. Беленчук и др. – К.: Политиздат Украины, 1981. – 639 с.
41. Гражданский кодекс Франции (Кодекс Наполеона) : Пер. с франц. В.Захватаев / Отв. ред. А.С. Довгерт. – К.: Истина, 2006. – 1008 с.
42. Гражданско-правовые способы защиты права собственности на недвижимость : науч.-практич. пособие по применению гражданского законода-тельства / А. В. Зарубин и др. ; под общ. ред. В. Н. Соловьева; науч. ред.С. В. Потапенко. — 2-е изд., перераб. и доп. — М. : Издательство Юрайт, 2012. — 447 с.
43. Гражданское и торговое право капиталистических государств : учеб. – 3-е изд. перераб. и доп. / Под ред. Е.А. Васильева. – М. : Межд. отношения. 1993. – 560 с.
44. Гражданское право. Часть первая : учебн. / Под ред. А.Г. Калпина, А.И. Масляєва. – М.: Юристь, 1997. – 472 с.
45. Гражданское право: учебн. : Часть 1. Изд. третье, перераб. и доп. / Под ред. А.П.Сергеева, Ю.К. Толстого. – М.: ПРОСПЕКТ, 1998. – 632 с.
46. Гражданское право учебн. / В 3 т. — Т. 1 / Н. Д. Егоров, И. В. Елисеев, А. А. Иванов и др. / Отв. ред. А. П. Сергеев, Ю. К. Толстой. — М.: ПРОСПЕКТ, 2004. — 569 с.
47. Гражданское право : учебн. : в 3-х т. – Т.1. / Отв. ред. А.П.Сергеев, Ю.К.Толстой. – М.: ПРОСПЕКТ, 2007. – 560 с.
48. Гражданское право. Часть первая : учебн. / Под ред. Т.И. Илларионовой, Б.М. Гонгало, В.М. Плетнева. – М. : НОРМА-ИНФРА-М, 2006. – 490 с.
49. Гражданское право : учебн. : в 3-х т. / Под ред. А.П. Сергеева, Ю.К. Толстого. – М.: ПРОСПЕКТ, 2001. – Т.1. – 532 с.
50. Гражданское право России. Часть первая : учебн. / Под ред. З. И. Цибуленко. – М.: Юристь, 2000. – 464 с.
51. Гражданское уложение Германии. Пер. с нем. : науч. ред. А.Л. Маковский. – М. : Волтерс Клуверс, 2004. – 816 с.
52. Грибанов В. П. Осуществление и защита гражданских прав. Изд. 2-е. / В.П.Грибанов. – М.: Статут, 2001. – 411 с.
53. Гроций Г. О праве войны и мира / Г.О.Гроций. – М.: Ладомир, 1994. – C. 6–38.
54. Гукасян Р.Е. Охраняемый законом интерес как предмет судебной защиты / Р.Е.Гукасян // Ученые труды Саратовского юридического института им. Д.И.Курского. – Саратов : Коммунист. – 1969. – Вып. 3. – С.166-178.
55. Деякі аспекти правового регулювання договірних відносин у господарській діяльності [Текст] / В.В. Луць // Розробка механізму правового регулювання договірних відносин у підприємницькій діяльності / За ред. В. В. Луця. – К.: НДІ приватного права і підприємництва Академії правових наук України, 2009. – С. 8-20.
56. Дзера І.О. Цивільно-правові засоби захисту права власності в Україні : монограф. / І.О. Дзера. – К. : Юрінком Інтер, 2001. – 256 с.
57. Дзера О.В. Розвиток права власності громадян в Україні : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03 / О.В. Дзера; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка, К., 1996 – 21 с.
58. Дзера О.В. Розвиток права власності в Україні : монограф. / О.В. Дзера. – К.: Вентурі, 1996. – 272 с.
59. Дзера О.В. Умови виникнення і припинення права приватної власності фізичних осіб (громадян) // Цивільне право України : підруч. : У двох томах / За ред. Я.М. Шевченко. – Т.1. Загальна частина. – К.: Ін Юре, 2004. – С. 460-467.
60. Дзера О.В. Цивільно-правова конфіскація в контексті змін ст. 228 ЦК України / О.В.Дзера // Право України. – 2011. – № 5. – С. 60-76.
61. Договір між Україною та США про заохочення та взаємний захист інвестицій від 4 березня 1994 р. [Електронний ресурс ] – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/840_419
62. Дождев Д.В. Римское частное право: учебн. / Под ред. В.С. Нерсесянца. – М.: НОРМА, 1996. – 704 с.
63. Ерошенко А.А. Личная собственность в гражданском праве / А.А. Ерошенко. – М. : Юрид. лит, 1973. – 208 с.

64. Энциклопедический словарь : в 86 т. / Под ред. И.Е. Андреевского, К.К. Арсеньева, Ф.Ф. Петрушевского : издат. Ф.А. Брокгауз и И.А. Ефрон (С-Петербург). – СПб, 1894. – Т. 4 (кн. 25). – 670 с.
65. Жабреев В.С. Возникновение вещных прав на недвижимое имущество: дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03/ В.С. Жабреев. – Екат. гос. ун-т. – Екатеринбург, 2005. – 175 с.
66. Жидкова О.С. Цивільно-правовий механізм захисту права на недоторканість ділової репутації : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00. 03 / О.С.Жидкова. – Харк. нац. ун-т внутр. справ. – Х., 2008. – 16 с.
67. Житлове право України / За ред. В.С.Гопанчука, Ю.О.Заіки. – К.: Істина, 2003. – 202 с.
68. Заіка Ю.О. Захист конституційних прав громадян при примусовому припиненні права власності // Актуальні проблеми забезпечення конституційних прав та свобод людини і громадянина в Україні: мат. наук.- практ. конф. (Київ, 15-16 квітня 2011 р.) – К., НАВС.– Ч.1 – 2011. – С. 28-30.
69. Заіка Ю.О. Захист права власності // І.А. Бірюков, Ю.О. Заіка. – Цивільне право України. Загальна частина. – К. : Наук. думка, 2000. – 302 с.
70. Заіка Ю.О. Захист права власності : [підручн.] / Ю.О. Заіка // Цивільне право України. Загальна частина. – К.: КНТ, 2008. – 480 с.
71. Заіка Ю.О. Особливість захисту права на обов’язкову частку спадщини / Ю.О.Заіка // Особливості захисту суб’єктивних цивільних прав : монограф. За заг. ред. О.Д. Крупчана та В.В.Луця. – К.: НДІППіП НАПрН України. – 2012. – 348-364.
72. Заіка Ю.О. Спадкове право в Україні: Становлення і розвиток : монограф. / Ю.О.Заіка – К. : КНТ, 2007. – 288 с.
73. Заіка Ю.О. Українське цивільне право [навч. посібн.] / Ю.О. Заіка : 2-е вид. доп. – К.: КНТ, 2008 – 368 с.
74. Законы гражданские с разьяснениями Правительствующего Сената и комментариями русских юристов. Составил И.М. Тютрюмов. Кн. третья. – М.: Статут, 2004. – 571 с.
75. Здравомыслов А.Г. Проблема интереса в социологической теории / А.Г. Здравомыслов. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1964. – 74 с.
76. Земельний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 3. – Ст. 27.
77. Зубков С.О. Цивільно-правове регулювання набуття права власності на новостворене нерухоме майно : автореф. дис. ... канд. юрид. наук / 12.00.03/ С.О. Зубков, НДІ ПрПіП НАПрН України – К., 2011. – 20 с.
78. Іванов А. Умови застосування реквізиції в Україні / А. Іванов // Підприємництво, господарство і право. – 2009. – № 1. – С. 18-21.
79. Іванов А. Підстави припинення права спільної часткової власності // В.Іванов // Право України. – 2009. – № 3. – С. 95-101.
80. Ільків Н. Примусове відчуження земельних ділянок та об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені з мотивів суспільної необхідності: правові проблеми // Н.Ільків, О.Ільницький // Право України. – 2011. – № 5. – С. 231-236.
81. Історія української конституції. / Упоряд. А.Г. Слюсаренко, М.В. Томенко. – К.: Право, 1997. – 464с
82. Інструкція з діловодства в місцевому суді, затверджена наказом Державної судової адміністрації України від 27.06.2006 р. № 68 [ Електронний ресурс] – Режим доступу: // http://zakon2.rada.gov.ua /laws/show/z0860-О6/page?text %EA%EE%ED%F4% B3%F1%EA%E0%F6% B3%FF
83. Історія держави і права України. Частина 2 : підруч. : У 2 ч. / А.Й. Рогожин, М.М. Страхов, В.Д. Гончаренко та ін.; / За ред. А.Й. Рогожина. К: Ін Юре. – 1996. – 548 с.
84. Історія українського права [Текст] : навч. посіб. для вищ. навч. закл. / І. А. Безклубий та ін. ; за ред. д-ра юрид. наук, проф. І. А. Безклубого ; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – К. : Грамота, 2010. – 336 с.
85. Історія українського права [Текст] : навч. посібник: Матеріали до курсу лекцій з історії української державності / О. О. Шевченко [и др.] ; ред. О. О. Шевченко. – К. : Олан, 2001. – 214 с.
86. Институции Гая // Памятники римского права: Законы ХII таблиц. Институции Гая. Дигесты Юстиниана. – М. : Зерцало, 1997. – С. 16-152.
87. Иоффе О.С. Избранные труды по гражданскому праву/ О.С.Иоффе : Из истории цивилистической мысли. Гражданское правоотношение. Критика теории «хозяйственного права». – М.: Статут, 200. – 777 с.
88. Иоффе О.С. Советское гражданское право : Курс лекцій / О.С.Иоффе. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1958. – 420 с.
89. Кабытов Н. П. Выкуп земельного участка как основание прекращения права частной собственности автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03 / Н.П. Кабытов; Самар. гос. ун-т, Самара, 2004. – 21 с.
90. Калюжний Р.А. Римське приватне право : підруч. / Р.А. Калюжний, В.М. Вовк. – К.: Атіка, 2012. – 408 с.
91. Карасс А.В. Право государственной социалистической собственности / А.В. Карасс. – М. : Изд-во АН СССР, 1954. – 280 с.
92. Каращук К. Деякі аспекти тлумачення норма права / К. Каращук // Вісник академії прокуратури України. – 2008. – № 4. – С.118-124.
93. Кичко А.П. Принудительное прекращение права собственности на земельные участки : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03/ А.П. Кичко. — Кубан. гос. аграрный ун-т, Краснодар, 2011. — 168 с.
94. Клименко О. Правова природа та розвиток інституту реквізиції в праві України / О. Клименко // Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка / Юридичні науки. – 2012. – Вип. 91. – С. 56-59.
95. Клименко О. М. Міжнародно-правові аспекти розвитку інституту примусового відчуження приватної власності з мотивів суспільної необхідності / О.М.Клименко // Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. – 2010. – № 3. – С. 113-119.
96. Кодекс України про адміністративні правопорушення // Відомості Верховної Ради УРСР. – 2004. – № 51. – Ст. 1122.
97. Кодифікація цивільного законодавства на українських землях: Т.1 / Уклад. Ю.В. Білоусов, І.Р. Калаур, С.Д. Гринько та ін. / За ред. Р.О. Стефанчука та М.О. Стефанчука. – К.: Правова Єдність, 2009. – 1168 с.
98. Комментарий к Гражданскому кодексу Российской Федерации : в 3 т. – Т.1. – 3-е изд., перераб. и доп. / Под ред. Т.Е.Абовой, А.Ю.Кабалкина. – М. : Юрайт, 2007. – 870 с.
99. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1959 р. [ Електронний ресурс ] – Режим доступу : / http: /zakon4. rada.gov.ua /laws/show/995_004
100. Кораблева М.С. Защита гражданских прав: новые аспекты / М.С. Кораблева // Актуальные проблемы гражданского права / Под ред. М.И. Брагинского. – М.: Статут, 1999. – С. 76-108.
101. Котошкин Г.К. О России в царствование Алексея Михайловича. – Изд. 3-е. – СПб. – 1884 – 450 с.
102. Кравчук В.М. Припинення корпоративних правовідносин в господарських товариствах: монограф. / В.М.Кравчук. – Львів: Край, 2009. – 464 с.
103. Крат В.І. Недійсність оцінки майна боржника: pro et contra / В.І.Крат // Проблеми теорії і практики виконання рішень судів та інших органів : збірник наук. праць за результатами Третьої міжнародної наук.-практ. конф. (м. Хмельницький, 14-15 червня 2012 р.) – Хмельницький : Хмельницький ун-т управління та права. – 2012. – С.185-189.
104. Крашенинников Е.А. Интерес и субъективное гражданское право/ Е.А. Крашенников // Правоведение. Известие вузов. - 2000. - №3. – С. 133-141.
105. Крашенинников Е.А. Охраняемый законом інтерес / Е.А. Крашенников // Ученые записки Тартурского гос. ун-та: Методология права: общие проблемы и отраслевые особенности: труды по правоведению. - Тарту: Типография ТГУ. – 1988. – Вып. 806. – С. 235-260.
106. Кримінально-виконавчий кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 3-4. – Ст. 21.
107. Крысанов А.А. Принудительное прекращение права собственности : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03 / А.А. Крысанов; Рязан. гос. педагог. ун-т, Рязань, 2002. – 24 с.
108. Кубко А.Є. Засоби реалізації публічних інтересів у цивільному праві України: деякі методологічні аспекти / А.Є. Кубко // Часопис Київського університету права. – 2010.– № 3. – С. 170-174.

109. Куделин А.В. Самозащита в форме восстановления утраченного владения недвижимостью в праве Англии и США : дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03/ А.В. Куделин. – М., 1997. – 163 с.
110. Кузнєцова Н. С. Вдосконалення механізму правового регулювання цивільних відносин в Україні // Матеріали науково-практичної конференції, присвяченої пам’яті В. П. Маслова «Актуальні проблеми цивільного, житлового та сімейного законодавства», 25 лютого 2011 р. / Н. С. Кузнєцова. – Харків, 2011. – С. 152 – 154.
111. Кузнєцова Н.С. Принципи сучасного зобов’язального права України / Н.С.Кузнєцова // Методологія приватного права. – К., 2003. – С.144-152.
112. Кузнєцова Н. Проблеми гармонізації та уніфікації сучасного приватного права / Н.Кузнєцова // Право України. – 2012. – № 1-2. – С. 139-152.
113. Кузнєцова Н.С. Цивільно-правова відповідальність і захист цивільних прав // Про українське право. Часопис кафедри теорії та історії держави і права Київ. нац. ун-ту ім. Тараса Шевченка / За ред. І. Безклубого. – К., 2010. – Чис. У. Правова відповідальність. – С. 192-201.
114. Куликова И.П. Неприкосновенность собственности как важнейшая гарантия стабильности имущественного оборота // И.П.Куликова. – Юрист, 2003. – № 11. – С. 28-32.
115. Кутепов О.Е. Приобретение и прекращение права собственности в гражданском праве России : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03/ О.Е.Кутепов. – М., 2000. – 198 с.
116. Кухар В.І., Афанасьєв В.В., Томчишен С.В. Застава об’єктів нерухомого майна (іпотека) : звернення стянення на предмет іпотеки… / В.І.Кухар // Актуальні питання цивільного та господарського права. – 2010. – № 1. – С. 88 – 125.
117. Лазар Я. Собственность в буржуазной правовой теории : Пер. с нем. — / Я. Лазар. – М.: Юрид. лит., 1985. – 182 с.
118. Лисаченко А.В. Приобретение права собственности в гражданском праве России : дис.. … канд. юрид. наук : 12.00.03/ А.В.Лисаченко; Всерос. гос. налог. акад., Екатеринбург. – 2002. – 202 с.
119. Майданик Р.А. Колізія здійснення суб’єктивних цивільних прав // Особливості здійснення суб’єктивних прав учасниками цивільних відносин: монограф. / За ред. В.В. Луця. – К.: НДІ приватного права і підприємництва НАПрН України, 2011. – С.115-121.
120. Майданик Р. Судовий захист іноземних інвесторів на нерухомість: державна реєстрація, експропріація, гарантії іноземних інвестицій, оспорювання правових актів органів державної влади // Р.Майданик // Право України. – 2009. – № 9. – С. 49-44.
121. Малеин Н. С. Правонарушение: понятие, причины, ответственность/ Н.С. Малеин. — М.: Юрид. лит., 1985. — 186 с.
122. Малеин Н. С. Юридическая ответственность и справедливость/ Н.С. Малеин. — М.: Манускрипт, 1992. — 160 с.
123. Малеина М. Н. Реквизиция : Комментарий к статье 242 Гражданского кодекса РФ / М. Н. Малеина // Журнал российского права. – 2006. – № 8. – С. 117–122.
124. Малиновский А. А. Злоупотребление правом / А.А.Малиновский. — М.: МЗ–Пресс, 2002. — 164 с.
125. Малишев Б.В., Москалюк О.В. Застосування норм права (теорія і практика) : навч. посіб. / За заг. ред. Б.В. Малишева. – К.: Реферат, 2010. – 260 с.
126. Малько А.В. Субъективное право и законный интерес / А.В. Малько // Правоведение. Известия вузов. – 2000. - №3. – С. 30-48.
127. Мартенс Ф.Ф. О праве частной собственности во время войны : дисс. … магистра международного права. – СПб, 1869. – 455 с.
128. Маслов В.Ф. Осуществление и защита права личной собственности в СССР/ В.Ф. Маслов. – М.: Госиздат юрид. лит. – 1961. – 240 с.
129. Мацегорін О.І. Поняття та зміст захисту цивільних прав / О.І. Мацегорін // Часопис Київського університета права. – 2011. – № 3. – С.143- 147.
130. Мейер Д. И. Русское гражданское право (в 2-х ч. Часть 1). По испр. и доп. 8-му изд. 1902. – М.: Статут, 1997. – 290 с.
131. Мейер Д. И. Русское гражданское право (в 2-х ч. Часть 2). По испр. и доп. 8-му изд. 1902. – М.: Статут, 1997. – 455 с.
132. Миколенко А.Ф. Национализация как основа возникновения и правового режима государственной социалистической собственности/ А.Ф. Миколенко // Правоведение. – 1961. – № 2. – С. 34-37.
133. Митний кодекс України [Електронний ресурс ] – Режим доступу: http: //zakon3.rada.gov.ua /laws/show/4495%D0%B4-17/paran328#n328
134. Михайлов С.В. Категория интереса в российском гражданском праве / С.В. Михайлов. – М. : Статут, 2002. – 205 с.
135. Монтескье Шарль Луи. Избранные произведения / Общ. ред. и вступ. статья М.П. Баскина. — М.: Гослитиздат, 1955. – 421 с.
136. Мусіяка В.Л. Проблеми права власності, що випливають із прийняття нового Цивільного кодексу // Наукові записки Києво – Могилянської академії. – Том 20. – Юридичні науки. – 2002. − С.7-8.
137. Найденко В.Н. Конфискация имущества как правовой инструмент противодействия этнонациональному экстремизму / В.Н.Найденко // Журнал российского права. – 2009. – № 1. – С. 116. – 122.
138. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України : у 2 т. – 4-у вид. перероб. і допов. / за ред. О.В. Дзери (кер. авт. кол.), Н.С. Кузнєцової, В.В. Луця. – Т. 1. – К.: Юрінком Інтер, 2011. — 1088 с.
139. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України / За ред. В.М.Коссака. – К.: Істина, 2004. – 976 с.
140. Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України . У 2 –х т. Від. ред. В.Г. Ротань. – 2-ге вид. – Т.1. – Х.: Фактор, 2010. — 800 с.
141. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України : у 2 т. – 4-е вид. перероб. і допов. / за ред. О.В. Дзери (кер. авт. кол.), Н.С. Кузнєцової, В.В. Луця. – Т. 1. – К.: Юрінком Інтер, 2011. — 1088 с.
142. Никитюк П.С. Основания возникновения и прекращения права личной собственности на жилой дом в СССР : автореф. дис. … канд. юрид. наук, Киев, 1963. – 23 с.
143. Новицкая Т.Е. Гражданский кодекс РСФСР 1922 года / Т.Е. Новицкая. – М. : ИКД «Зерцало-М», 2002. – 224 с. (Серия «Памятники советского законодательства»).
144. Новицкий И.Б. Основы римского гражданского права : учеб. пособ. / И.Б. Новицкий. – М.: Юрид. лит. 1970. – С 120.
145. О конфискации всего движимого имущества граждан, бежавших за пределы Республики или скрывающихся до настоящего времени: Декрет СНК РСФСР от 19 ноября 1920 г. // СУ РСФСР. – 1921. – № 18. – Ст. 111.
146. О национализации земли, банков, промышленных и коммунальных предприятий, железнодорожного и водного транспорта и средств святи южной части острова Сахалина и Курильських островов: Указ Президии Верховного Совета СССР от 2 февраля 1946 г. // Сборник Законов СССР и Указов Президиума Верховного Совета СССР (1938-1956 гг.) – М.: Госиздат юрид. лит., 1956. – С. 26.
147. О порядке рассмотрения вопросов по отводу земель для государственных, общественных и других нужд: Постановление КМ СССР от 22 июня 1954 г. // Законодательство о капитальном строительстве в СССР. – Т. 1. – М.: Госюриздат, 1961. – С. 279.
148. О реквизиции и конфискации: Сводный закон РСФСР от 28 марта 1927 г. // Собр. Узак. РСФСР. – 1927. – № 38. – Ст. 248.
149. Общее гражданское уложение Австрийское империи 1811 г./ Пер. Г. Вербловский; Алфавит. указатель / Сост. В. Мухин. – СПБ.: Издание редакц. комиссии по составлению гражданского уложення, 1884. – 421 с.
150. Огнева Н.И. Теоретические и практические вопросы приобретения и прекращения права собственности гражданами : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03/ Н.И. Огнева; Всерос. гос. налоговая акад. Минфина России. – Москва, 2006. – 198 с.
151. Основные институты гражданского права зарубежных стран. Сравнительно-правовое исследование. / Рук. авт. кол. В.В. Залесский. – М.: НОРМА, 1999. – 648 с.
152. Особливості здійснення суб’єктивних прав учасниками цивільних відносин : монограф. / за ред. В. В. Луця. – К.: НДІ ПрПіП НАПрН України. – 2011. – 320 с.
153. Палій М., Назимко Є. Реформування інституту конфіскації майна як реалізації адекватності покарання та відновленняч соціальної справедливості // М.Палій, Є.Назимко / Підприємництво, господарство і право. – 2008. – № 5. – С. 115-118.
154. Памятники римского права: Законы ХII таблиц. Институции Гая. Дигесты Юстиниана. – М. : Зерцало, 1997. – 416 с.
155. Паунд Р. Современная правовая теория // Антология мировой правовой мысли: в 5 т. – М.: Мысль. – 1999. – Т. III. – 678 с.
156. Пахман С.В. История кодификации гражданского права. – Т. I. – С. -Петербург, Типография II отделения собственной Е. И. В. Канцелярии, 1876 г. – 560 с.
157. Пересунько С.І. Право державної власності в Україні / С.І. Пересунько. – (історія, сучасність, перспективи). – Кіровоград: Улисавет. – 1998. – 297 с.
158. Першин М.В. Частно-правовой интерес : понятие, правообразование, реализация : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / М.В. Першин. – Н. Новгород. – 2004. – 199 с.
159. Першина И.В. Интерес в праве : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01/ Першина Ирина Викторовна. – Н. Новгород. – 2005. – 188.
160. Підлубна, Тетяна Миколаївна. Право на захист цивільних прав та інтересів : автореферат дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03 / Т. М. Підлубна ; Нац. акад. наук України, Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького. – К., 2009. – 22 с.
161. Підопригора О.А. Римське право: підруч. / О.А. Підопригора, Є.О. Харитонов.– К.: Юрінком Інтер, 2009. – 538 с.
162. Писарев Г.А. Теоретические и практические вопросы приобретения и прекращения права собственности и других вещных прав на земельный участок : автореф. дис. … кан