ЗАПОБІГАННЯ ЗЛОЧИНАМ ПРОТИ СТАТЕВОЇ НЕДОТОРКАНОСТІ ДИТИНИ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

ДЖУЖА АНАСТАСІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 343.851

ЗАПОБІГАННЯ ЗЛОЧИНАМ ПРОТИ СТАТЕВОЇ
НЕДОТОРКАНОСТІ ДИТИНИ

12.00.08 – кримінальне право та кримінологія;
кримінально-виконавче право

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
юридичних наук

Науковий керівник
Колб Олександр Григорович,
доктор юридичних наук, професор

Київ – 2012

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ 4
ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1 СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВА ПРИРОДА ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ СТАТЕВОЇ НЕДОТОРКАНОСТІ ДИТИНИ 14
1.1. Правові засади запобігання злочинам проти статевої недоторканості в контексті міжнародних стандартів забезпечення прав дитини 14
1.2. Кримінально-правова характеристика злочинів проти статевої недоторканості дитини 32
1.3. Запобігання злочинам проти статевої недоторканості дитини за законодавством інших країн 58
Висновки до розділу 1 72
РОЗДІЛ 2 КРИМІНОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗЛОЧИНІВ 77
ПРОТИ СТАТЕВОЇ НЕДОТОРКАНОСТІ ДИТИНИ 77
2.1. Кримінологічний аналіз та детермінанти злочинів проти статевої недоторканості дитини 77
2.2. Характеристика осіб, які вчиняють злочини проти статевої недоторканості дитини 99
2.3. Віктимологічні ознаки та властивості потерпілого від злочинів проти статевої недоторканості дитини 122
Висновки до розділу 2 142
РОЗДІЛ 3 ЗАХОДИ ЗАПОБІГАННЯ ЗЛОЧИНАМ ПРОТИ СТАТЕВОЇ НЕДОТОРКАНОСТІ ДИТИНИ 145
3.1. Загальносоціальні та спеціально-кримінологічні заходи запобігання злочинам проти статевої недоторканості дитини 145
3.2. Індивідуально-профілактичні заходи запобігання злочинам проти статевої недоторканості дитини 165
3.3. Удосконалення нормативно-правового забезпечення запобігання злочинам проти статевої недоторканості дитини та іншим виявам жорстокого поводження з дітьми 181
Висновки до розділу 3 202
ВИСНОВКИ 205
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 210
ДОДАТКИ 234

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

КК Кримінальний кодекс
КПК Кримінально-процесуальний кодекс
КУпАП Кодекс України про адміністративні правопорушення
СК Сімейний кодекс
ЦК Цивільний кодекс
ЮНІСЕФ United Nations International Children’s Emergency Fund

ВСТУП

Актуальність теми зумовлена тим, що розширення процесу європейської інтеграції України потребує втілення у правоохоронну практику визнаних світовим товариством стандартів захисту прав і свобод людини. Передусім це стосується дітей, які унаслідок психологічної, соціальної та особистісної незрілості, залежності від дорослих, недостатньо життєвого досвіду та багатьох інших чинників найменш захищені перед небезпеками, зокрема виявами сексуального насильства (за даними ЮНІСЕФ, кожна п’ята дитина в Європі стає жертвою сексуального насильства). Загальносвітові гуманітарні підходи щодо охорони статевої недоторканості дитини закріплено в Женевській декларації прав дитини 1924 p., а згодом – у Загальній декларації прав людини 1948 p., Декларації прав дитини 1959 р., Конвенції про права дитини 1989 р. (ратифікованій в Україні 1991 p.), Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального розбещення. Відповідно до міжна¬родних стандартів, поряд з покаранням винних, слід проводити роботу з тими, хто вчинив дії сексуального характеру, для попередження нових посягань, а також щодо реабілітації постраждалих від цих діянь.
Злочини проти статевої недоторканості дитини завдають найбільшої шкоди найважливішим для цивілізованого суспільства цінностям і, водночас, мають спільні кримінологічні ознаки. За даними МВС України, кількість злочинів, передбачених ст. 155, 156 КК України, збільшується щороку (протягом 2007–2009 рр. – на 10–15 %, 2010–2011 рр. – на 5–7 %). Якщо 2008 р. зареєстровано 1,8 тис. злочинів цієї категорії, то 2010 р. – 1,9 тис., 2011 р. – 2,1 тис. Однак дані офіційної статистики не відображають реальну кількість посягань на статеву недоторканість дитини, зокрема, через закритість стосунків у сім’ях, взаємозалежність жертв й агресорів, відсутність соціального контролю за вразливими групами неповнолітніх.
За кримінальними справами, кожний восьмий виявлений злочин вчинено в сім’ї (13,2 %), кожний сьомий (15,4 %) – з особливою жорстокістю, кожний шостий (16,9 %) – зі знущанням над потерпілим, кожний десятий (10,3 %) – із заподіянням катувань. Майже 27 % опитаних дітей підтвердили, що до них зверталися незнайомці через мережу Інтернет з пропозиціями сексуального характеру (за статистикою, 78 % дітей віком 6–17 років користуються Інтернетом, а в мережі існує до 200 тис. веб-сайтів, що пропонують контент з дитячою порнографією) . Малолітні жертви сексуальних посягань підсвідомо прагнуть відтворити свій життєвий досвід у дорослому житті. Віддаленими наслідками для потерпілих у майбутньому стає їх схильність до алкоголізму, наркоманії, асоціальної поведінки, жорстокості (за даними статистики, діти-жертви у 10 разів частіше роблять спроби суїциду; у 85 % дорослих пацієнтів психіатричних клінік виявляється історія сексуального насильства в дитинстві).
Відтак, проблема забезпечення статевої недоторканості дитини, що тривалий час була закритою для обговорення, нині вимагає підвищеної уваги як з боку держави, так і громадянського суспільства, оскільки породжує комплекс інших соціально-психологічних проблем.
Питанням запобігання злочинам проти статевої свободи та статевої недоторканості дитини присвятили свої праці вітчизняні й зарубіжні вчені в галузі теорії кримінального права та кримінології, зокрема Ю.В. Александров, Ю.М. Антонян, М.М. Бабаєв, О.М. Бандурка, Ю.В. Баулін, Ю.Д. Блувштейн, С.В. Бобровник, І.Г. Богатирьов, В.І. Борисов, Я.М. Брайнін, Л.П. Брич, П.А. Воробей, В.О. Глушков, А.І. Долгова, І.М. Даньшин, О.М. Джужа, О.О. Дудоров, А.П. Закалюк, А.Ф. Зелінський, О.М. Ігнатов, М.А. Ісаєв, В.Є. Ємінов, О.Г. Колб, М.Й. Коржанський, В.М. Кудрявцев, І.П. Лановенко, О.М. Литвинов, В.В. Лунєєв, В.Т. Маляренко, М.І. Мельник, П.П. Михайленко, А.В. Савченко, В.Я. Тацій, В.П. Тихий, В.О. Туляков, М.І. Хавронюк, В.І. Шакун, Л.В. Франк та ін. Слід виокремити монографії О.М. Ігнатова, П.І. Люблінського, П.П. Осипова, І.Я. Фойницького, Я.М. Яковлєва, С.С. Яценко та інших дослідників, що опубліковані ще на початку та в середині ХХ ст.
Деякі кримінально-правові та кримінологічні проблеми запобігання злочинам, передбаченим розділом ІV Особливої частини КК України, розглядали у своїх дисертаціях С.С. Косенко (2004 р.), Л.С. Кучинська (2007 р.), Л.Г. Козлюк, Д.П. Москаль, (2009 р.), І.О. Бандурка, С.П. Репецький, Л.В. Чеханюк, С.В. Чмут (2010 р.). Водночас, незважаючи на напрацювання вітчизняних і зарубіжних вчених, комплексного кримінологічного дослідження проблем запобігання злочинам проти статевої недоторканості дитини не проводилось, що зумовило обрання цієї теми дисертації.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження ґрунтується на положеннях Загальнодержавної програми “Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини” на період до 2016 року (Закон України від 5 березня 2009 р. № 1065–VI), Державної програми профілактики правопорушень на період до 2015 р. (розпорядження Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2011 р. № 1911), Концепції розвитку кримінальної юстиції щодо неповнолітніх в Україні (Указ Президента України 24 травня 2011 р. № 597/2011), відповідає Пріоритетним напрямам наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010–2014 років, затвердженим наказом МВС України від 29 липня 2010 р. № 347, планам науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт Національної академії внутрішніх справ на 2010–2011 рр. Тему дисертації зареєстровано Координаційним бюро Національної академії правових наук України (№ 1077, 2011 р.).
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розроблення на основі законодавства, результатів узагальнення судової та правоохоронної практики, наукових джерел і зарубіжного досвіду науково обґрунтованих засад запобігання злочинам проти статевої недоторканості дитини.
Для досягнення зазначеної мети було поставлено такі задачі:
– визначити соціально-правову природу злочинів проти статевої недоторканості дитини в контексті міжнародно-правових стандартів забезпечення прав дітей та гарантій їх захисту від жорстокого поводження;
– уточнити об’єктивні та суб’єктивні ознаки злочинів проти статевої недоторканості дитини, на основі чого сформулювати рекомендації щодо внесення змін і доповнень до ст. 155, 156 КК України;
– обґрунтувати можливості використання зарубіжного досвіду запобігання злочинам проти статевої недоторканості дитини;
– дати кримінологічну характеристику злочинів проти статевої недоторканості дитини, з’ясувати стан, тенденції та головні детермінанти їх поширення в Україні;
– розкрити кримінологічні ознаки осіб, які вчиняють злочини проти статевої недоторканості дитини, а також особливості віктимологічної характеристики потерпілих (жертв) злочинів;
– запропонувати комплекс заходів (загальносоціальних, спеціально-кримінологічних, індивідуально-профілактичних) та практичних рекомендацій щодо запобігання злочинам проти статевої недоторканості дитини;
– сформулювати пропозиції щодо удосконалення нормативно-правового забезпечення запобігання злочинам проти статевої недоторканості дитини та іншим виявам жорстокого поводження з дітьми.
Об’єкт дослідження – суспільні відносини, що виникають у зв’язку з діяльністю правоохоронних органів та суду щодо протидії злочинам проти статевої свободи та статевої недоторканості.
Предмет дослідження – запобігання злочинам проти статевої недоторканості дитини.
Методи дослідження обрано з урахуванням мети та задач дослідження, його об’єкта і предмета. Під час дослідження використано загальнонаукові та спеціальні методи юридичної науки. За допомогою системно-структурного методу проаналізовано сутність досліджуваних категорій і правових явищ, їх елементно-компонентний склад, виявлено елементи кримінологічної характеристики злочинів, сформульовано понятійно-категорійний апарат дослідження (підрозділи 1.1, 1.2, 2.1, 3.1). З використанням методу наукової абстракції оцінено різні за характером, сферою застосування та рівнем заходи запобігання злочинам проти статевої недоторканості дитини (підрозділи 1.3, 2.3, 3.1, 3.2). Діалектичний метод наукового пізнання соціально-правових явищ в їх суперечностях, розвитку та змінах дав можливість об’єктивно оцінити рівень й ефективність запобігання злочинам (підрозділи 3.2, 3.3). Формально-логічний метод використано при побудові визначення поняття “статева недоторканість” та інших сформульованих дисертантом дефініцій (розділи 1–3). Порівняльно-правовий метод застосовано при аналізі чинного законодавства та міжнародних нормативних актів, що визначають порядок діяльності правоохоронних органів України, міжнародних поліцейських організацій та суду стосовно запобігання злочинам проти статевої недоторканості дитини (підрозділи 1.3, 3.1, 3.3). За допомогою статистичного методу проаналізовано емпіричні дані з метою математичного підтвердження обґрунтованих автором висновків і пропозицій (підрозділи 2.1, 2.2, 2.3, 3.2, додатки). Соціологічні методи (спостереження, опитування, інтерв’ювання) використано під час аналізу діяльності правоохоронних органів у сфері запобігання злочинам проти статевої недоторканості (підрозділи 1.2, 2.2, 2.3, 3.1, 3.2). При розробленні проекту Комплексної цільової програми запобігання злочинам проти статевої недоторканості дітей застосовано також програмно-цільовий метод (підрозділ 3.2, додатки).
Емпіричну базу дослідження становлять результати вивчення матеріалів 180 кримінальних справ за ч. 3, 4 ст. 152, ч. 2, 3 ст. 153, 155, 156 КК України, що завершені провадженням з направленням до суду протягом 2006–2011 рр., результати анкетування 260 слідчих органів внутрішніх справ, 200 працівників оперативних підрозділів МВС України (110 працівників карного розшуку, 90 кримінальної міліції у справах дітей), 80 суддів, зведені дані інтерв’ювання 355 громадян (дітей віком 14–18 років, які стали жертвами протиправних дій сексуального характеру), а також аналітичні матеріали Міністерства внутрішніх справ України, Генеральної прокуратури України, Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Міністерства охорони здоров’я України.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в опрацюванні комплексу проблем запобігання злочинам проти статевої недоторканості дитини. Сформульовані положення і рекомендації надали можливість запропонувати напрями удосконалення законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та реалізації відповідних положень на практиці. У дисертації обґрунтовано низку нових концептуальних положень, висновків і рекомендацій, головними з яких є такі:
вперше:
– дано соціально-правову оцінку правових та організаційних засад запобігання злочинам проти статевої недоторканості дитини в контексті реалізації Україною міжнародно-правових зобов’язань щодо захисту дітей від різних форм насильства та жорстокого поводження;
– розкрито зміст елементів кримінологічної характеристики злочинів проти статевої недоторканості в Україні, зокрема особи злочинця, особи потерпілого (жертви) від злочину з визначенням ступеня впливу фізіологічних, психологічних, соціальних, правових та інформаційних чинників, що детермінують вчинення злочинів цієї категорії;
– запропоновано рекомендації щодо запобігання злочинам проти статевої недоторканості дитини в Україні на основі вивчення правозастосовної практики інших країн та досвіду міжнародних правоохоронних організацій;
– визначено типовий алгоритм дій працівників кримінальної міліції у справах дітей щодо вжиття індивідуально-профілактичних заходів запобігання злочинам проти статевої недоторканості дитини;
– розроблено пропозиції щодо внесення змін і доповнень до КК України, КПК України, законів України “Про охорону дитинства”, “Про захист суспільної моралі”, “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, “Про психіатричну допомогу”, проект Комплексної цільової програми запобігання злочинам проти статевої недоторканості дитини, а також нову редакцію постанови Пленуму Верховного Суду України щодо застосування судами законодавства про відповідальність за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості;
удосконалено:
– кримінально-правове визначення поняття “статева недоторканість дитини” з урахуванням встановленого мінімального віку для початку статевих стосунків;
– підходи щодо застосування законодавства про кримінальну відповідальність за злочини у сфері статевої свободи та статевої недоторканості;
– систему спеціально-кримінологічних заходів запобігання злочинам проти статевої недоторканості дитини;
– типологію та кримінологічну класифікацію осіб, які вчиняють злочини проти статевої недоторканості дитини, та дітей, постраждалих від цих злочинів;
дістало подальший розвиток:
– положення стосовно захисту інтересів дітей, які постраждали або стали свідками злочинів у рамках упровадження в Україні засад ювенальної юстиції, а також пропозиції щодо законодавчого забезпечення профілактичної діяльності органів внутрішніх справ;
– засади міжнародного співробітництва в запобіганні виявам сексуального насильства та жорстокого поводження з дітьми;
– кримінологічна класифікація причин та умов, що сприяють вчиненню злочинів проти статевої недоторканості дитини.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що матеріали дослідження впроваджено та можуть бути використані:
у законотворчій діяльності – при внесенні змін і доповнень до КК України щодо удосконалення інституту кримінальної відповідальності за злочини проти статевої недоторканості дитини (акт Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності від 6 березня 2012 р. № 04–19/14–471);
у практичній діяльності органів внутрішніх справ України – щодо застосування законодавства про відповідальність за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості (акт Головного слідчого управління МВС України від 21 березня 2012 р. № 13\12–3281);
у навчальному процесі – при розробленні лекцій і навчально-методичних матеріалів з курсів “Кримінологія”, “Профілактика злочинів”, “Кримінальна віктимологія”, а також у рамках підвищення кваліфікації та спеціалізації слідчих і працівників оперативних підрозділів МВС України (акт Національної академії внутрішніх справ від 3 квітня 2012 р.).
Особистий внесок здобувача. Положення, що викладені в дисертації та виносяться на захист, розроблені автором особисто. Наукові ідеї та розробки, що належать співавторам опублікованих робіт, у дисертації не використовуються. У методичних рекомендаціях, опублікованих у співавторстві, особистий внесок здобувача становить 40 %.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертації оприлюднено автором у виступах на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Принципи гуманізму та верховенства права як умова розвитку демократичної, соціальної, правової держави (пам’яті професора В.В. Копєйчикова)” (Київ, 2009 р.); “Новітні підходи до державотворення в умовах інтеграції (пам’яті професора Ю.І. Римаренка)” (Київ, 2009 р.); “Засади кримінального судочинства та їх реалізація в законотворчій та правозастосовній діяльності” (Київ, 2009 р.); “Криміналістика у протидії злочинності : тези доповідей науково-практичної конференції” (Київ, 2009 р.); “Правова держава: історія, сучасність та перспективи формування в Україні” (Київ, 2010 р.); “Міжнародне співробітництво ОВС у боротьбі з транснаціональною злочинністю” (Київ, 2010 р.); “Юридична наука на шляху розбудови правової держави в Україні” (Київ, 2010 р.); “Актуальні проблеми забезпечення конституційних прав і свобод людини і громадянина в Україні” (Київ, 2011 р.)”; “Захист прав і свобод людини і громадянина в Україні” (Київ, 2011 р.); “Актуальні проблеми кримінологічної політики в Україні” (Київ, 2012 р.);
Публікації. Основні положення та висновки дослідження, що сформульовані в дисертації, відображено у 20 наукових публікаціях, серед яких дев’ять статей – у виданнях, включених МОНмолодьспорту України до переліку наукових фахових видань з юридичних наук, і 10 статей – у збірниках тез наукових доповідей, оприлюднених на науково-практичних конференціях та методичних рекомендаціях.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У висновках дисертації здійснено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, що полягає в розробленні таких положень:
1. Засади національного законодавства щодо запобігання злочинам проти статевої недоторканості дитини визначаються на міжнародно-правовому рівні. Міжнародно-правові стандарти протидії жорстокому поводженню з дітьми, включаючи вияви сексуального насильства, становлять важливий елемент національного законодавства щодо захисту прав дитини. Категорія “сексуальне насильство” хоч і використовується у міжнародному праві, проте її зміст та дефініції в національних законодавствах відрізняються та не завжди узгоджуються між собою, унаслідок чого цим поняттям охоплюється цілий спектр форм протиправної поведінки щодо дітей: від власне статевих злочинів до інших правопорушень, що вчиняються стосовно дитини. З урахуванням безпосереднього об’єкта, злочини, що посягають на розвиток дітей, можна поділити на такі, що посягають на фізичний розвиток, моральний розвиток, на свободу особистості дитини та на матеріальні (майнові) права дітей. Статева недоторканість дитини як об’єкт злочину – це абсолютна заборона вступати в будь-які сексуальні контакти з дитиною, яка не досягла статевої зрілості, як усупереч справжньому волевиявленню такої дитини або ігноруючи його, так і за її особистим бажанням. Відтак, обстоюється позиція щодо доцільності закріплення у КК України вікового цензу потерпілого для визначення безумовного порогу кримінальної відповідальності за посягання на статеву недоторканість дитини.
2. Злочини проти статевої недоторканості дитини – це суспільно небезпечні діяння у формі активних дій, що мають насильницький або ненасильницький характер, завдають шкоду нормальному фізичному та моральному розвитку дитини, яка усвідомлює суспільно небезпечний характер цих дій або не здатна його усвідомити унаслідок перебування у статевонезрілому віці чи за іншими причинами. До злочинів проти статевої недоторканості дитини слід відносити зґвалтування (ч. 3, 4 ст. 152 КК України), насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом (ч. 3, 4 ст. 153 КК України ), статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості (ст. 155 КК України), розбещення неповнолітніх (ст. 156 КК України). Залежно від того, чи застосовується під час вчинення злочинів проти статевої недоторканості дитини фізичне та/чи психічне насильство, їх можна поділити на насильницькі (ст. 152, 153 КК України) і ненасильницькі (ст. 155, 156 КК України).
Одержані в дисертації висновки в частині удосконалення законодавства про кримінальну відповідальність дають підстави запропонувати такі зміни та доповнення до КК України:
у ст. 152 і 153 з частин третіх виключити кваліфікуючу ознаку “неповнолітньої чи неповнолітнього”; у ст. 152 і 153 в частинах четвертих кваліфікуючу ознаку “малолітньої чи малолітнього” замінити на “дитини”;
доповнити КК України ст. 154–1 “Примушування до вступу в статевий зв’язок дитини” у такій редакції:
“Стаття 154–1. Примушування до вступу в статевий зв’язок дитини.
1. Примушування дитини до вступу в статевий зв’язок природним або неприродним способом без застосування насильства особою, яка досягла статевої зрілості, –
2. Ті самі дії, вчинені повторно або групою осіб, –
3. Дії, передбачені частиною першою, або другою цієї статті, які призвели до знищення, пошкодження або вилучення майна дитини, чи її близьких родичів чи розголошення відомостей, які ганьблять її чи близьких родичів, –”;
викласти ст. 156 КК України в новій редакції:
“Стаття 156. Розбещення дітей.
1. Вчинення розпусних дій щодо особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, –
2. Ті самі дії, вчинені щодо дитини батьком, матір’ю, вітчимом, мачухою, опікуном чи піклувальником, особою, на яку покладено обов’язки щодо виховання потерпілого або піклування про нього, а також за допомогою телекомунікаційних чи інших мереж та засобів передачі інформації –
3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені повторно або групою осіб, –”;
На основі результатів вивчення судової практики застосування кримінального законодавства про відповідальність за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості запропоновано проект нової редакції відповідної Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України у кримінальних та цивільних справах.
3. У країнах Європейського Союзу та США визначення державної політики з протидії злочинам проти статевої недоторканості дитини не обмежується національним законодавством, оскільки велику кількість документів прийнято на міжнародному рівні. На відміну від кримінально-правових стандартів країн Європи, федеральне законодавство США підходить до питання щодо кримінально-правової охорони статевої недоторканості дитини дуже широко, включаючи до так званих “сексуальних зловживань” цілу низку діянь, що мають не лише прямий, а й опосередкований зв’язок із сексуальною мотивацією винної особи.
4. У структурі злочинності злочини проти статевої недоторканості дитини становлять до 0,2 %, однак характеризуються високим ступенем латентності. Зростає інтенсивність убивств, пов’язаних зі зґвалтуваннями, частішають випадки їх вчинення злочинцями-маніяками. Злочини проти статевої недоторканості дитини вчиняють переважно в сільській місцевості, невеликих містах і селищах міського типу (68,5 %). Головними чинниками, що визначають причини та умови вчинення злочинів проти статевої недоторканості дитини, є недоліки у сфері виховання, вплив соціально-неблагополучних родин, наркотизація та алкоголізація населення, вплив засобів масової інформації та мережі Інтернет, віктимна поведінка потерпілих, низький рівень довіри громадян до правоохоронних органів.
5. Суб’єктами злочинів проти статевої недоторканості дитини у 97 % є чоловіки віком від 26 до 49 років. Здебільшого злочини вчиняють особи, які безпосередньо причетні до виховання дітей: близькі родичі, педагоги, вихователі шкіл–інтернатів, дитячих будинків. У 78 % злочинець під час вчинення дій сексуального характеру перебував у стані сильного алкогольного чи наркотичного сп’яніння. Серед жертв злочинів слід виділити три підгрупи: до 10 років, від 10 до 14 років, старше 14 років (у віковій групі від 10 до 14 років вікову віктимність поєднано з поведінковою віктимністю). У більшості випадків між винним і потерпілим (потерпілої) ще до моменту вчинення злочину існували стосунки різного ступеня близькості – від родинних до ситуаційного знайомства. Саме ці стосунки зазвичай є конструктивним елементом, що забезпечує умови для здійснення посягання та визначає латентність цих діянь.
6. Загальносоціальні заходи щодо запобігання злочинам проти статевої недоторканості дитини розподілено на первинні (що спрямовані на виявлення рівня насильства загалом і виокремлення специфічних груп ризику), вторинні (виявлення специфічних груп осіб з негативними девіантними формами поведінки) й третинні (допомога жертвам злочинів). У запропонованому проекті Комплексної цільової програми запобігання злочинам проти статевої недоторканості дітей відповідні заходи систематизовано за такими напрямами: удосконалення нормативно-правової бази, організаційне та інформаційно-аналітичне забезпечення, удосконалення форм і методів профілактичної роботи, мінімізація впливу негативних соціальних процесів на формування морально-психологічного клімату в сім’ї та інших соціальних групах, наукове та навчально-методичне забезпечення. До осіб, стосовно яких необхідне проведення індивідуальної профілактичної роботи, віднесено насамперед тих, які ведуть антигромадський спосіб життя, зловживають спиртними напоями, наркотиками, дебоширять, відбули покарання в місцях позбавлення волі та перебувають на обліках через вчинені ними насильницькі злочини або дії сексуального характеру, про яких відомо, що вони використовують свій статус для вчинення злочинів проти статевої недоторканості дитини. Окремим напрямом індивідуальної профілактики статевих злочинів щодо дітей має стати контроль за поведінкою осіб з психічними аномаліями.
7. До інших пріоритетних напрямів удосконалення нормативно-правового забезпечення запобігання злочинам проти статевої недоторканості дитини та іншим виявам жорстокого поводження з дітьми визначено ратифікацію Україною Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального розбещення і Гаазької Конвенції про захист дітей та співробітництво з питань міждержавного усиновлення, прийняття проектів законів України щодо внесення змін і доповнень до КПК України (щодо обов’язкової участі психолога на всіх етапах судочинства за участі дитини, забезпечення безоплатної юридичної допомоги дітям, зобов’язання органу досудового розслідування виявляти інформацію про загрозу безпеці дитини, стосовно якої є відомості, що вона стала жертвою злочину, і забезпечувати її захист до визнання цієї дитини потерпілою, пом’якшення процедури допитів та опитувань неповнолітніх жертв і свідків злочинів тощо), внесення змін і доповнень до законів України “Про психіатричну допомогу” (щодо проведення психіатричного огляду в разі наявності підозри на гострий психічний розлад), “Про охорону дитинства” (щодо додаткових вимог до осіб, які постійно контактують з дітьми), “Про захист суспільної моралі” (щодо узгодження термінології та захисту неповнолітніх від впливу продукції сексуального чи порнографічного характеру), “Про освіту” (щодо попередження сексуального розбещення дітей).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Айхорн А. Трудный подросток / Айхорн А. – М. : ЭКМО-Пресс, 2001. – 377 с.
2. Злочинність в Україні. Основні показники стану та структури злочинності за 2001–2011 рр. : стат. зб. – К. : ВПЦ МВС України, 2012. – 201 с.
3. Департамент зв’язків з громадськістю МВС України. – 2010. [Електронний ресурс] – Режим доступу :
http://www.mvsinfo.gov.ua/events/2005/12/121005_2.html.
4. Судовий розгляд справ, пов’язаних з вчиненням насильства в сім’ї в Україні: проблеми відповідності міжнародним стандартам та шляхи вдосконалення : наук.-практ. посіб. / [М. В. Євсюкова, Г. О. Христова, О. А. Шаповалова та ін.]. – К., 2011. – 196 с.
5. http://www.unicef.org/ukraine/ukr/overview.html
6. Сафонова Т. Я. Домашнє насильство над дітьми: його види та наслідки / Т. Я. Сафонова, Є. І. Цимбал // Кримінальне право України. – 2006. – № 11. – С. 37–41.
7. Щербак Н. Д. Експериментальне дослідження соціально-педагогічної програми профілактики жорстокого ставлення до дітей у сім’ї / Н. Д. Щербак // Вісник Харківської державної академії культури. – 2003. – Вип. 11. –
С. 262–269.
8. Машинская Н. В. Уголовно-правовая квалификация жестокого обращения с несовершеннолетними / Н. В. Машинская // Юрист. – 2000. – № 3. – С. 60–61.
9. Белов В. Ф. Уголовно-правовая охрана несовершен¬нолетних от жестокого обращения по действующему Уголовному кодексу / В. Ф. Белов // Вестник Саратовской государственной академии права. – 2006. – Вип. 50. – С. 106–111.
10. Загальна декларація прав людини від 10 груд. 1948 р., затв. Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй, Європейською конвенцією про захист прав людини й основних свобод від 4 листоп. 1950 р.
11. Конвенція ООН про права дитини, резолюція 44/25 Генеральної Асамблеї ООН від 20 листоп. 1989 р. Ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лют. 1991 р.
12. Про затвердження загальнодержавної програми “Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини” на період до 2016 року : Закон України від 5 берез. 2009 р. № 1065–VI. Електронний ресурс. – Режим доступу :
http://www.zakon.rada.gov.ua
13. Про охорону дитинства : Закон України від 26 квіт. 2001 р. Електронний ресурс. – Режим доступу :
http://www.zakon.rada.gov.ua
14. Про освіту : Закон України від 23 трав. 1991 р. Електронний ресурс. – Режим доступу :
http://www.zakon.rada.gov.ua
15. Про затвердження Порядку розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або реальної загрози його вчинення : спільний наказ Державного комітету України у справах сім’ї та молоді, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров’я України від 16 січ. 2004 р. Електронний ресурс. – Режим доступу :
http://www.zakon.rada.gov.ua
16. Крижна Л. В. Злочини у сфері сімейно-побутових відносин (кримінологічний аспект) : [моногр.] / Крижна Л. В. – К., 2003. – 105 с.
17. Про попередження насильства в сім’ї : Закон України від 15 листоп. 2001 р. Електронний ресурс. – Режим доступу :
http://www.zakon.rada.gov.ua
18. Попередження насильства над дітьми : інформ.-метод. матеріали та аналіз нормативно-правової бази / [Грицевич О. В., Лозован О. М., Онишко Ю. В.]. – К. : Видавничий дім «КАЛИТА». 2007. – 141 с.
19. Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав : Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 берез. 2007 р. № 3. Електронний ресурс. – Режим доступу :
http://www.zakon.rada.gov.ua
20. Уілер Ф. Удосконалення діяльності щодо запобігання випадкам жорстокого поводження з немовлятами / Ф. Уілер // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2005. – Вип. 31. – С. 100–103.
21. Про внесення змін до статей 155 та 156 Кримінального кодексу України щодо відповідальності за розбещення неповнолітніх : Закон України від 25 верес. 2008 р. № 600–VI. Електронний ресурс. – Режим доступу :
http://www.zakon.rada.gov.ua
22. Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25–26. – Ст. 131.
23. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / за ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. – [4-те вид., переробл. та допов.]. – К. : Юридична думка, 2007. – 1184 с.
24. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України / за заг. ред. В. Г. Гончаренка, П. П. Андрушка : [у 3 кн.]. – Книга перша. – К. : ФОРУМ, 2005. – 326 с.
25. Кримінальне право України. Загальна та особлива частина : [навч. посіб.] / за заг. ред. М. Й. Коржанського. – К. : Істина, 2005. – 379 с.
26. Кримінальне право України: Загальна Частина : підруч. /
[Ю. В. Александров, В. І. Антипов, М. В. Володько та ін.] ; відп. ред. Я. Ю. Кондратьєв. – К., 2002. – 408 с.
27. Борисов В. До питання про сутність кримінально-правової характеристики злочинів / В. Борисов, О. Пащенко // Вісник академії правових наук України. – 2005. – № 3 (42). – С. 180–190.
28. Дудоров О. О. Кримінально-правова характеристика злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи : [моногр.] / Дудоров О. О. – Луганськ, 2011. – 352 с.
29. Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар /
[Ю. В. Баулін, В. І. Борисов, С. Б. Гавриш та ін.] ; за заг. ред. В. В. Сташиса, В. Я. Тація. — К. : Концерн “Видавничий Дім “Ін Юре”, 2003. – 1196 с.
30. Брич Л. В. Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи за законодавством України / Л. П. Брич. – Львів : Львів. держ. ун-т внутр. справ, 2010. – 83 с.
31. Богатирьов І. Г. Кримінологічні засади запобігання статевим злочинам / І. Г. Богатирьов, М. О. Ларченко. – Ніжин, 2010. – 219 с.
32. Бандурка І. О. Кримінально-правова характеристика злочинів проти моральності у сфері статевих стосунків : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 “Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право”/ І. О. Бандурка. – Запоріжжя, 2010. – 20 с.
33. Джужа О. М. Запобігання злочинам, пов’язаним із сексуальним насильством : [моногр.] / Джужа О. М. – К. : Атіка, 2009. – 240 с.
34. Синєокий О. В. Психолого-правові проблеми кримінальної сексопатології : [моногр.] / Синєокий О. В. – Х., 2009. – 752 с.
35. Шеремет А. П. Злочини проти статевої свободи / Шеремет А. П. – Чернівці : Наші книги, 2008. – 215 с.
36. Лановенко І. І. Концепція ранньої профілактики статевих злочинів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 “Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право” / І. І. Лановенко. – К., 1995. – 23 с.
37. Жижиленко А. А. Половые преступления / Жижиленко А. А. – М. : Право и жизнь, 1924. – 220 с.
38. Люблинский П. И. Преступления в области половых отношений / Люблинский П. И. – М. – Л. : Право и жизнь, 1925. – 240 с.
39. Игнатов А. Н. Ответственность за преступления против нравственности (половые преступления) / Игнатов А. Н. – М. : Юрид. лит., 1966. – 207 с.
40. Яковлев Я. М. Половые преступления / Яковлев Я. М. – Душанбе : Ирфон, 1969. – 453 с.
41. Советское уголовное право: Особенная часть. – М., 1971. – 531 с.
42. Рашковская Ш. С. Преступления против жизни, здоровья, свободы и достоинства личности / Ш. С. Рашковская // Советское уголовное право. Часть особенная. – М. : ВЮЗИ,1959. – Вып. 4. – С. 59.
43. Курс советского уголовного права. – М., 1971. – . –
Т. 5. – 1971. – С. 148.
44. Яхонтов В. А. Предупреждение половых преступлений несовершеннолетних / Яхонтов В. А. – Львов, 1966. – 179 с.
45. Андреева Л. А. Состав преступления изнасилования в советском уголовном праве : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.02 / Андреева Лариса Анатольевна. – Л., 1962. – 230 с.
46. Михайленко П. П. Борьба с преступностью в УССР / Михайленко П. П. – К., 1966. – . –
Т. 1 : 1917–1925 гг. – 1966. – 490 с.
47. Кримінальний кодекс України : проект. – К., 1993. – 120 с.
48. Сучасне кримінальне право України : [курс лекцій] / Савченко А. В., Кузнецов В. В., Штанько О. Ф. – К. : Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2005. – 496 с.
49. Александров Ю. В. Половые преступления: преступники и потерпевшие : [учеб.-практ. пособие] / Александров Ю. В. – К. : КВШ МВД СССР, 1975. – 91 с.
50. Коржанський М. Й. Кримінальне право України. Частина загальна / Коржанський М. Й. – К., 1996. – 286 с.
51. Игнатов А. Н. Уголовное право России : [учеб. для вузов] /
А. Н. Игнатов, Ю. А. Красинов. – М. : Норма-ИНФРА, 1998. – 463 с. –
Т. 1 : Общая часть. – 1998 – С. 205.
52. Шапченко С. Д. Механізм кримінально-правового регулювання в правовій системі України: поняття та структура / С. Д. Шапченко // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні наук. – 2000. – Вип. 40. – С. 34–39.
53. Осипов П. П. Половые преступления (Общие понятия, социальная сущность и система составов) : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : 12.00.08 “Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право” / П. П. Осипов. – Л., 1967. – 22 с.
54. Блиндер Б. А. Ответственность за изнасилование по советскому уголовному праву : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : 12.00.02 “Уголовное право и криминология” / Б. А. Блиндер. – Ташкент, 1966. – 27 с.
55. Репецький С. П. Суспільна моральність як об’єкт кримінально-правової охорони : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. : 12.00.08 “Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право” / С. П. Репецький. – К. : Нац. акад. внутр. справ, 2010. – 20 с.
56. Про охорону дитинства : Закон України від 26 квіт. 2001 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=575.
57. Уголовный кодекс Российской Федерации [Электронный ресурс]. – Режим доступа :
http://www.ug-kodeks.ru/.
58. Уголовный кодекс Республики Беларусь [Электронный ресурс]. – Режим доступа :
http://www.pravo.kulichki.com/vip/uk/index.htm.
59. Козлюк Л. Г. Кримінологічна характеристика особистості злочинця, який вчинив статевий злочин щодо неповнолітнього : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 “Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право” / Л. Г. Козлюк. – К., 2009. – 16 с.
60. Кучанська Л. С. Поняття та система злочинів проти моральності у кримінальному праві України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 “Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право” / Л. С. Кучанська. – К., 2007. – 20 с.
61. Лисько Т. Д. Кримінальна відповідальність за зґвалтування (порівняльно-правовий аналіз) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 “Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право” / Т. Д. Лисько. – К., 2008. – 20 с.
62. Мид М. Культурам мир детства. Избранные произведения / Мид М. – М. : Прогресс, 1988. – С. 45–48.
63. Пудовочкин Ю. Е. Ответственность за преступления против несовершеннолетних / Пудовочкин Ю. Е. – СПб. : Юрид. центр Пресс, 2002. – 212 с.
64. Игнатов А. Н. О критериях половой неприкосновенности / А. Н. Игнатов // Социальные и клинические проблемы сексологии и сексопатологи : сб. конф. – М., 2003. – С. 89–90.
65. Игнатов Л. И. Ответственность за преступления противоправности (половые преступления) / Игнатов Л. И. – М. : Юрид. лит., 1966. – 169 с.
66. Кримінальна відповідальність за зґвалтування та насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом : [моногр.] / [А. В. Савченко, В. В. Кузнецов, Д. П. Москаль та ін.]. – Ужгород, 2012. – 272 с.
67. Ухвала Колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 2 берез. 2007 р. (справа № 5-207к07) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.reyestr.court.gov.ua.
68. Вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 12 верес. 2008 р. (справа № 1-748/2008) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.reyestr.court.gov.ua.
69. Вирок Турківського районного суду Львівської області від 20 жовт. 2008 р. (справа № 1-119/08) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.reyestr.court.gov.ua.
70. Москаль Д. П. Кримінально-правова характеристика зґвалтування та насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 “Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право” / Д. П. Москаль. – К., 2009. – 20 с.
71. Чмут С. В. Кримінальна відповідальність за статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : 12.00.08 “Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право” / С. В. Чмут. – Запоріжжя, 2010. – 20 с.
72. Правила проведення судово-медичних експертиз (обстежень) з приводу статевих станів в бюро судово-медичної експертизи від 17 січ. 1995 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www. mozdocs.kiev.ua/view.php?id=5245.
73. Вирок Володимирецького районного суду Рівненської області від 3 квіт. 2009 р. (справа № 1-48/09) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.reyestr.court.gov.ua.
74. Сімейний Кодекс України від 10 січ. 2002 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2947-14.
75. Вирок Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 19 лют. 2010 р. (справа № 1-12/10) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.reyestr.court.gov.ua.
76. Постанова Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 груд. 2008 р. (справа № 1-669/08) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.reyestr.court.gov.ua.
77. Декларация прав ребенка 20 нояб. 1959 г. [Электронный ресурс]. – Режим доступа :
http://www.zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_384.
78. Кримінологія : навч. посіб. / [Джужа О. М., Василевич В. В., Іванов Ю. Ф. та ін.] ; за заг. ред О. М. Джужи. – К. : Прецедент, 2006. – 208 с.
79. Wyatt G. R Issues in the definition of sexual abuse in prevalence lesearch / G. E. Wyatt, S. D. Peters // Child Abuse and Neglect. – 19X6. – Vol 10. – P. 231–240.
80. Lang R. A. How sex offenders lure children / R. A. Lang, R. R. Frenzel // Annals of Research. – № 1. – 1988. – P. 303–307.
81. Reber A. Dictionary of Psychology / Reber A. – London, Pengumbooks, 1995. – P. 44, 265, 267, 408.
82. Шостакович Б. В. Половые преступления против детей и подростков / Шостакович Б. В., Ушакова И. М., Потапов С. А. – Ростов н/Д, Феникс, 1994. – С. 17–23.
83. Мастерс У. Основы сексологи / Мастерс У., Джонсон В., Колодни Р. – М. : Мир, 1998. – 444 с.
84. Международная классификация болезней десятого пересмотра. – Женева, ВОЗ, 1995. – . –
Т. 1. Раздел F : Психические расстройства и расстройства поведения. –1995. – С. 347.
85. Косенко С. Захист неповнолітніх потерпілих від статевих злочинів (на прикладі кримінального законодавства зарубіжних країн) / С. Косенко // Право України. – 2003. – № 2. – С. 35–38.
86. Хавронюк М. І. Кримінальне законодавство України та інших держав континентальної Європи: порівняльний аналіз, проблеми гармонізації : [моногр.] / Хавронюк М. І. – К. : Юрисконсульт, 2006. – 1048 с.
87. Москаль Д. Кримінальна відповідальність за зґвалтування та насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом в Україні та іноземних державах: порівняльний аналіз / Д. Москаль // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 8. – С. 154–158.
88. Крючкова О. Задоволення статевої пристрасті неприродним способом: проблемні питання кваліфікації / О. Крючкова // Вісник прокуратури. – 2003. – № 10. – С. 37–40.
89. Уголовное право зарубежных государств. Особенная часть : [учеб. пособие] / под. ред. И. Д. Козочкина. – М. : Издательский дом “Камерон”, 2004. – 528 с.
90. Котюк І. І. Кримінальне, кримінально-процесуальне та кримінально-виконавче право України: Гендерна експертиза / І. І. Котюк,
О. М. Костенко. – К. : Логос, 2004. – С. 72–74.
91. Хавронюк Н. Что новый кодекс нам готовит? / Н. Хавронюк // Зеркало недели. – 2000. – 25 марта.
92. Малиновский А. А. Сравнительное правоведение в сфере уголовного права / Малиновский А. А. – М. : Междунар. отношения, 2002. – 376 с.
93. Definitions for crime trends from the FBI’s Uniform Crime Reports. Criminal Offenses. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.fbi.gov.
94. Бержерон Р. К. Правила нормо проектування / Бержерон Р. К. – Оттава : Канад. агентство міжнар. розвитку, 1999. – 53 с.
95. Савченко А. В. Сексуальні злочини: кримінально-правовий і порівняльний аспекти / А. В. Савченко // Актуальні проблеми юридичних наук у дослідженнях учених: Додаток до журналу “Міліція України”. – 2001. – № 10. – С. 21–26.
96. Federal Criminal Code and Rules. – St. Paul, Minn., West Group, 2003. – 1436 p.
97. Савченко А. В. Кримінально-правова та кримінологічна сутність статевих збочень (парафілій) / А. В. Савченко // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 2001. – № 5. – С. 110–116.
98. Савченко А. В. Кримінальне законодавство України та федеральне кримінальне законодавство Сполучених Штатів Америки: комплексне порівняльно-правове дослідження : [моногр.] / Савченко А. В. – К. : КНТ, 2007. – 594 с.
99. Оболенцев, В. Ф. Латентна злочинність: проблеми теорії та практики попередження / Оболенцев В. Ф. – Х. : СПД ФО Вапнярчук Н. М., 2005. – 127 с.
100. Исиченко А. П. Оперативно-розыскная криминология / Исиченко А. П. – М., 2001. – 174 с.
101. Насильственная преступность / под ред. В. Н. Кудрявцева и А. В. Наумва. – М., 1997. – 97 с.
102. Пионтковский А. А. Преступления против личности / Пионтковский А. А. – М., 1938. – С. 161.
103. Гилинский Я. И. Криминология. Теория, история, эмпирическая база, социальный контроль : [курс лекций] / Гилинский Я. И. – СПб. : Питер, 2002. – 377 с.
104. Антонян Ю. М. Терроризм. Криминологическое и уголовно-правовое исследование / Антонян Ю. М. – М. : Щит-М, 1998. – 186 с.
105. Гаухман Л. Д. Насилие как средство совершения преступления / Гаухман Л. Д. – М., 1974. – С. 3.
106. Сердюк Л. В. Психическое насилие как предмет уголовно-правовой оценки следователем / Сердюк Л. В. – Волгоград, 1981. – 91 с.
107. Бандурка А. М. Вандализм / А. М. Бандурка, А. Ф. Зелинский. – Харьков : Ун-т внутр. дел, 1996. – 103 с.
108. Уголовное законодательство зарубежных стран (Англия, США, Франция, Германия, Япония) : сб. законодательных материалов / под ред.
И. Д. Козочкина. – М., 1998. – 142 с.
109. Михайлов О. Є. Профілактика насильственних злочинів органами внутрішніх справ / О. Є. Михайлов, В. Г. Лихолоб. – К., 1993. – 63 с.
110. Стан і структура злочинності в Україні за 2007–2011 рр. Офіційний веб-сайт Міністерства внутрішніх справ України [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.mvs.gov.ua.
111. Христова Г. О. Судовий захист від насильства в сім’ї : інформ. матеріали для суддів / Христова Г. О. – К. : Юрінком Інтер, 2010 – 31 с.
112. Михайлова О. Ю. Проблема жестокости в криминальной психологии (природа и феноменология) : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. психол. наук : спец. 19.00.06 “Юридична психологія” /
О. Ю. Михайлова. – М., 1986. – 20 с.
113. Антонян Ю. М. Причины преступного поведения / Антонян Ю. М. – М. : Изд-во Акад. МВД РФ, 1992. – 207 с.
114. Литвак О. М. Держава і злочинність : [моногр.] / Литвак О. М. – К. : Атіка, 2004. – С. 98–101.
115. Зелинский А. Ф. Криминальная психология : науч.-практ. изд. / Зелинский А. Ф. – К. : Юринком Интер, 1999. – 237 с.
116. Антонян Ю. М. Насилие. Человек. Общество : [моногр.] /
Антонян Ю. М. – М. : ВНИИ МВД России, 2001. – 256 с.
117. Михайлова О. Ю. Криминальная сексуальная агрессия: теоретико-методический подход / Михайлова О. Ю. – Ростов н/Д : Изд-во Ростов. ун-та, 2000. – 325 с.
118. Леонтьев А. Деятельность. Сознание. Личность / Леонтьев А. – М. : Политиздат, 1977. – 172 с.
119. Фрейд З. Очерки по психологии сексуальности : пер с нем. / Фрейд З. – Х. : Фолио, 2000. – 379 с.
120. Russell D. H. Sex and repressіon іn savage socіaty / Russell D. H. – New York, 1975. – 150 p.
121. Groth N. Sexual lіfe іn Ancіent Chіna / Groth N. – Leіden, 1977. – 110 p.
122. Malamuth N.M. Rape fantasіses a functіon of exposure to vіolent sexual stіmulі. – Arch. Sex. Behav., 1986. – Vol. 10. – P. 33–47.
123. Кримінальна справа № 1-29/2005 р. // Архів Гребінківського районного суду Полтавської області.
124. Кримінальна справа № 1-357/2010 р. // Архів Староміського районного суду м. Вінниці.
125. Кримінальна справа № 1-367/2011 р. // Архів Франківського райсуду м. Львова.
126. Кримінальна справа № 1-56/2011 р. // Архів Апеляційного суду Полтавської області.
127. Кримінальна справа № 1-434/3 2002 р. // Архів Звенигородського районного суду Черкаської області.
128. Кримінальна справа № 1-621/ 2011 р. // Архів Апеляційного суду м. Краматорськ Донецької області.
129. Кулаков А. В. Уголовно-правовой и криминологические аспекты насильственних действий сексуального характера : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08 / Кулаков Андрей Владимирович. – Рязань, 2004. – 216 с.
130. Кунер В. История розги во всех странах, с древнейших времен до наших дней : пер. Алексеева / Кунер В. – Харьков : Интербук, 1999. – 630 с.
131. Glaser M. Cycle of child sexual abuse: links between being a victim and becoming a perpetrator / M Glaser, I. Kolvin, D Campbell, A Glasser, S Farrelly // British Journal of Psychiatry. – 2001. – Vol.179. – P. 482–494.
132. Tingle D. Childhood and adolescent characteristics of pedophiles and rapists / D. Tingle, G. Barnard, L. Robbin, G. Newman, D. Hutchinson // International Journal of Law and Psychiatry. – 1986. – № 9. – P. 103–116.
133. Кон И. С. Совращение детей и сексуальное насилие / И. С. Кон // Педагогика. – 1998. – № 5. – С. 64–66.
134. Курс советской криминологии. Предупреждение преступности / под ред. В. Н. Кудрявцева. – М. : Юрид. лит., 1986. – 422 с.
135. Андреева Л. А. О некоторых обстоятельствах, способствующих половым преступлениям несовершеннолетних, и мерах их предупреждения / Л. А. Андреева // Вопросы борьбы с преступностью. – М., 1969. – Вып. 10. – С. 108–113.
136. Корчова Г. Г. Профілактика статевих девіацій у молодіжному середовищі : [навч. посіб.] / Г. Г. Корчова, М. М. Корчовий. – К., 2007. –
С. 27–29.
137. Ратинов А. Р. Судебная психология для следователей /
Ратинов А. Р. – М. : Наука, 1967. – 290 с.
138. Іnternet watch foundation: в интернете прибавилось жестокости и педофилии [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http:// itua.info/internet/8804.html.
139. Дремова И. А. Вопросы мотиваций преступлений несовершеннолетних (по материалам уголовных дел по ст. 117 УК РСФСР) / И. А. Дремова // Вопросы борьбы с преступностью. – М., 1971. – Вып. 14. – С. 106–114.
140. Минская В. С. Криминологическое и уголовно-правовое значение поведения потерпевших / В. С. Минская // Вопросы борьбы с преступностью. – М., 1997. – Вып. 16. – С. 9–26
141. Блиндер Б. А. Уголовно-правовая охрана свободы и достоинства женщин : науч. тр. / Блиндер Б. А. – Ташкент : Изд-во Ташкент. ун-та, 1970. – Вып. 370. – С. 112–114.
142. Криминология : [учеб. для юрид. вузов] ; под ред. доктора юрид. наук проф. А. И. Долговой. – М., 1999. – 609 с.
143. Закалюк А. П. Типология личности преступника и мотивация преступного поведения / А. П. Закалюк, К. Е. Игошев. – Горький, 1974.
144. Павліченко А. Ціннісні орієнтації у системі становлення особистості / А. Павліченко // Психологія і суспільство. – 2005. – № 4. – С. 46–52.
145. Социология : [краткий темат. словарь] / [ред. А. В. Лубский, Н. В. Немчина, М. Б. Маринок, Н. И. Чернобровкина] ; ред. Н. Е. Ерохин ; под общ ред О. Г. Волкова. – Ростов н/Д : Феникс, 2001. – 142 с.
146. Кудрявцев В. Н. Генезис преступления. Опыт криминологического моделирования : [учеб. пособие] / Кудрявцев В. Н. – М. : ФОРУМ-ИНФРА-М, 1998. – 366 с.
147. Внуков В. А. О характере личности правонарушителя и механизмах правонарушений в области половых отношений / В. А. Внуков, А. О. Эдельштейн // Правонарушения в области сексуальных отношений. – М., 1927. – С. 23–76.
148. Cohen, М. I. Sociometnc study of sex offenders /M. L. Cohen, Т. К. Seghom. W. Calmas // Journal of Abnoimal Psychology. –1965. – Vol. 74. –
P. 249–255
149. Мишота В. А. Предупреждение сексуальных преступлений против несовер¬шеннолетних в семье : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 “Уголовное право и криминология” / В. А. Мишота. – М., 2000. –18 с.
150. Исаев Д. Д. Иллюстративная знциклопедия сексуальности / Исаев Д. Д. – СПб. : Продолжение жизни, 2002. – 350 с.
151. Васильченко Г. С. Психопатия: Сексопатология : справочник / Г. С. Васильченко, Ю. Л. Решетняк / под ред. Г. С. Васильченко. – М. : Медицина, 1990. – С. 445–450.
152. Кримінологія : навч.-метод. посіб. / [О. М. Джужа, Є. М Моісеєв, В. В. Василевич та ін.] ; за заг. ред. О. М. Джужи. – К. : Атіка, 2003. – 400 с.
153. Антонян Ю. М. Сексуальные преступления и их предупреждение / Ю. М. Антонян, С. П. Познякова. – М. : ВНИИ МВД ГССР, 1991. – 189 с.
154. Курс криминалистики : в 3 т. / под ред О. Н. Коршуновой и А. А. Степанова. – СПб. : Юрид ценгр Пресс, 2004. – . –
Т. 1 : Криминалистическая методика. Методика расследования преступлений против личности, общественной безопасности и общественного порядка. – 2004. – 455 с.
155. Groth, N. Men Who Rape the Psychology оГ the Offender / Groth N. – N.-Y, : Plenum Press, 1979. – P. 101.
156. Могачев М. И. Предупреждение серийных изнасилований : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 “Уголовное право и криминология”/ М. И. Могачев. – М., 2002. – С. 16–17.
157. Якубова А. В. Клиническая характеристика лиц с агрессивными формами аномального сексуального поведения: судебпо-психиатрический аспект : дис. ... канд. мед. наук : 14.00.03 / Якубова Антоніна Василівна. – М., 1996 – 243 с
158. Лановенко И. П. Пьянство и преступность: история, проблемы / Лановенко И. П. – К. : Наук. думка, 1989. – 110 с.
159. Джужа А. О. Алкогольне сп’яніння як віктимогенний фактор, що сприяє вчиненню сексуальних злочинів / А. О. Джужа // Науковий вісник КНУВС. – 2010. – № 2. – С. 184–186.
160. Кримінальна справа № 1-35/2009 р. // Архів Комунарського районного суду м. Запоріжжя.
161. Александров Ю. В. Кримінологія : [курс лекцій] / Александров Ю. В., Гель А. П., Семаков Г. С. – К. : МАУП, 2002. –259 с.
162. Баранов П. П. Юридическая психология / П. П. Баранов, В. И. Курбатов. – Ростов н/Д : Феникс, 2004. – 422 с.
163. Протопопов А. Л Расследование сексуальных убийств // Investigation of sexual murders / Протопопов А. Л. – СПб. : Юрид. центр Пресс, 2001. – 237 с.
164. Краснюк Г. П. Ненасильственные сексуальные посягательства на лиц, не достигших четырнадцатилетнего возраста : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : 12.00.08 “Уголовное право и криминология” / Г. П. Краснюк. – Краснодар, 2000. – 20 с.
165. Жабокрицький Г. В. Судова психіатрія : [навч. посіб.] / С. В. Жабокрицький, А. П. Чуприков. – К. : МАУП, 2004. – 196 с.
166. Christie M. M. A descriptive study of incaiceiated lapists and pedophiles / Christie M. M., Marshall W. L., Lanthier R. D. – N.-Y., 1979.
167. Имелинский К. Сексология и сексопатология : пер. с пол. / Имелинский К. – М. : Медицина, 1986. – 218 с.
168. Каплан Х. С. Сексуальная терапія / Каплан Х. С. – М. : Класс, 1994. – 73 с.
169. Антонян Ю. М. Криминальная сексология / Антонян Ю. М., Ткаченко А. А., Шостакович Б. В. – М., 199 с.
170. Морозова Н. Б. Психические отклонения у детей и подростков жертв сексуального насилия / П. Б Морочова // Дети и насилие . материалы Всерос. науч –практ. конф. – Екатеринбург, 1996. – С. 78–81.
171. Фромм Э. Психоанализ и религия / Э. Фромм // Сумерки богов / [сост. и общ. ред. А. А. Яковлева]. – М. : Политиздат, 1990. – 282 с.
172. Кримінологічна віктимологія : навч. посіб. / [Моісеєв Є. М., Джужа О. М., Василевич В. В. та ін.]; за заг. ред. проф. О. М. Джужі. – К. : Атіка, 2006. – 352 с.
173. Синєокий О. В. Проблеми мотивації сексуальної агресії / О. В. Синєокий // Вісник Донецького національного університету. Серія В. Економіка і право. – 2004. – № 1. – С. 337–342.
174. Савченко А. В. Мотив і мотивація злочину : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / Савченко Андрій Володимирович. – К., 1999. – 185 с.
175. Симонов, П. В. Мотивация / П. В. Симонов // Большая Советская Энциклопедия. – М., 1979. – . –
Т. 17. – 1979. – 266 с.
176. Годфруа Ж. Что такое психология ? / Годфруа Ж. – М., 1992 – . –
Т 1. – 1992. – 156 с.
177. Якобсон П. М. Психологические проблемы мотивации поведения человека / П. М. Якобсон. – М. : [б. и.], 1969. – 122 с.
178. Казміренко Л. І Кримінальний кодекс України (психологічний аналіз кримінально-правових понять) : [моногр.] /Л. 1. Казміренко, О. Л. Мартенко. – К. : КИТ, 2008. – 216 с.
179. Игошев К. Е. Типология личности преступника и мотивация преступного поведения / Игошев К. Е. – Горький : Горьк. высш. шк., 1974. – 167 с.
180. Коновалова В. Е. Основы юридической психологи : [учеб.] /
B. Е. Коновалова, В. Ю. Шепитько. – Харьков : Одиссей, 2005. – 296 с.
181. Криминология : учеб. [для курсантов учебных завед. МВД Украины] / под ред. В. Г. Лихолоба и В. П. Филонова. – К. : Донецк, 1997. – 212 с.
182. Философский энциклопедический словар. – М. : ИНФРА-М 2005 – 568 с.
183. Кримінальна справа № 1-47/2008 : у 2 т. // Архів Згурівського районного суду Київської області.
184. Устав уголовного судопроизводства // Судебные уставы с изложением рассуждений, на коих они основаны : 20 нояб. 1864 г. – [2-е изд., доп.]. – СПб. : Изд-во Государственной канцелярии, 1867. – Ч. 2. – VII, XXV, 523 с.
185. Кримінальне право України. Загальна частина : [підруч.] /
[Баулін Ю. В., Борисов В. І., Кривоченко Л. М. та ін.] ; за ред. В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – К. : ЮрІнком Інтер, 2007. – 495 с.
186. Баулін Ю. В. Звільнення від кримінальної відповідальності :