МЕТОДИЧНА СИСТЕМА МАТЕМАТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ ОРГАНІЗАЦІЇ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано його об’єкт, предмет, мета, гіпотеза, завдання, методи дослідження, характеризується наукова новизна, теоретичне та практичне значення, подано відомості щодо апробації та впровадження результатів, отриманих під час дослідження.

У першому розділі дисертації „Предмет та теоретичні основи проблеми дослідження” проаналізовано сучасний стан науково-методичних засад математичної підготовки менеджерів організації у ВНЗ, визначені її мета, завдання і зміст в умовах кредитно-модульної системи навчання; виділені психолого-педагогічні передумови навчання математичних дисциплін студентів менеджерський спеціальностей і сформульовані методичні вимоги до їхньої математичної підготовки.

Проведений аналіз літературних джерел дозволив виявити досить широкий спектр уже виконаних науково-методичних досліджень, спрямованих на підвищення якості математичної освіти студентів нематематичних спеціальностей вищих навчальних закладів з різних фахових спрямувань. При цьому математична підготовка студентів менеджерського фаху не розглядалася окремо від математичної підготовки майбутніх фахівців економічних спеціальностей. Тому науково-методичні основи математичної підготовки студентів, майбутніх менеджерів, залишилися поза увагою широкого загалу науковців, методистів, викладачів та ін.

Разом з тим порівняльний аналіз функціональних аспектів їхньої діяльності засвідчив не тільки наявність суттєвих відмінностей у їх майбутній професійній роботі, а й посилення уваги до менеджмент-освіти у ВНЗ в цілому та до якості її фундаментальної складової у тому числі. Особливої нагальності ця тенденція набуває у контексті Болонської угоди, до якої приєдналася наша держава.

Забезпечення фундаментальності менеджмент-освіти у ВНЗ значною мірою досягається за рахунок нормативних дисциплін математичного циклу („Вища математика” (ВМ), „Теорія ймовірностей та математична статистика” (ТЙМС), „Математичне програмування” (МП), „Дослідження операцій” (ДО)), що регламентуються програмами відповідних курсів з чітко визначеною загальною кількістю навчальних годин (аудиторних і для самостійної роботи) в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу.

У зв’язку з виокремленням менеджмент-освіти з економічної, особливої актуальності набувають визначення мети і завдань математичної підготовки студентів менеджерських спеціальностей ВНЗ.

У результаті проведеного дослідження зроблено висновок, що мета математичної підготовки студентів менеджерських спеціальностей ВНЗ на сучасному етапі полягає у:

- забезпеченні студентів системою базових математичних знань, умінь і навичок їх практичного застосування;

- оволодінні студентами комп’ютерними засобами навчання математики – математичним інструментарієм для розв’язування типових проблем майбутньої професійної діяльності;

- розвитку здатності до перспективних форм управлінської діяльності шляхом творчого застосування математичних методів і комп’ютерних засобів аналізу та методології математико-статистичного прогнозування результатів цієї діяльності.

Досягнення поставленої мети математичної підготовки студентів ВНЗ можливе за умови розробки і впровадження в навчальний процес професійно орієнтованої методичної системи.

Визначальною особливістю професійно орієнтованої методичної системи навчання математичних дисциплін студентів ВНЗ із фахового спрямування „Менеджмент організацій” є підпорядкування всіх компонентів відповідної методичної системи математичної підготовки цілеспрямованому формуванню тих складових професійної компетентності майбутнього менеджера, що можуть бути забезпечені за рахунок математичної підготовки.

Тому цільова стратегія математичної підготовки студентів менеджерського фаху ВНЗ у нашому дослідженні була спрямована на: проектування змісту математичної підготовки згідно з соціальними потребами суспільства з ринковою економікою; підсилення прикладних аспектів математичних дисциплін шляхом розробки та реалізації структурно-логічних схем встановлення міжпредметних зв’язків навчання математичних і професійно орієнтованих дисциплін відповідного фаху; опанування методологічними підходами до економічного прогнозування на основі математичних методів і моделей з використанням інформаційно-комунікаційних технологій опрацювання статистичної інформації; організацію самостійної навчальної діяльності з наданням можливості кожному студенту рівноправного партнерства з викладачами щодо визначення індивідуального вектору розвитку у формуванні аналітичної складової його професійної компетентності.

Одне із положень розробленої методичної системи стосується змісту математичної підготовки студентів менеджерського фаху ВНЗ. Зміст навчальних дисциплін математичного циклу обумовлюється не лише предметом і змістом відповідних математичних наук, а й завданнями, що покладаються на цю дисципліну в контексті досягнення загальної мети менеджмент-освіти. Отже, проблема відбору та структурування змісту математичних дисциплін полягає в тому, щоб з великого обсягу питань нормативних програм відібрати матеріал для відповідних навчальних модулів, які найбільшою мірою можуть забезпечити опанування базовими математичними поняттями та основними вміннями як основи для аналітичної складової фахової компетентності майбутніх менеджерів.

Основний зміст математичної підготовки складається з п’яти навчальних модулів, які визначають тематику лекційного курсу та практичних занять. Основні поняття формуються за рахунок розділів (змістових модулів) з „ВМ” (лінійна алгебра, аналітична геометрія, математичний аналіз, диференціальне числення, інтегральне числення, ряди, диференціальні рівняння), „ТЙМС” (теорія ймовірностей, математична статистика), „МП”(лінійне програмування, спеціальні задачі математичного програмування) та „ДО” (методи економіко-математичного моделювання, математичні моделі управління). Практичним результатом математичної підготовки студентів є опанування основними вміннями, що визначені відповідними нормативними програмами. Великий обсяг навчального матеріалу та відносно короткий термін опанування ним передбачає розподіл його на інваріантну та варіативну частини. Вивчення питань, віднесених до варіативної частини, організовується за рахунок різноманітних форм навчання, таких як самостійна, індивідуальна та науково-дослідна робота студентів. Крім того, варіативним є обсяг викладу фактичного матеріалу та пошуку напрямів його практичного застосування в контексті потреб професійно орієнтованих дисциплін.

Для побудови ефективно діючої методичної системи необхідним є розуміння вікових і психологічних особливостей студентів, що переважно впливають на якість процесу опанування математичними знаннями. Враховуючи основні особливості, притаманні різним типам особистості, можна реально проектувати та здійснювати педагогічну корекцію динаміки психічних процесів, стимулюючи, перш за все, емоції, почуття, інтереси тощо. Саме тому, в розробленій методичній системі представлені психолого-педагогічні основи навчання циклу математичних дисциплін студентів менеджерського фаху ВНЗ і шляхи активізації їх навчально-пізнавальної діяльності.

Важливим є те, що розроблена система математичної підготовки майбутніх менеджерів спрямована на формування системи базових математичних знань, головною особливістю яких є їх універсальність, яка може трансформуватись у конкретні знання залежно від змісту поставлених завдань. Останнє потребує методичного забезпечення, що цілком відповідало б поняттю „математична підготовка”, яке у нашому дослідженні розглядається у двох аспектах: як дидактичний процес навчання і як результат цього процесу. Саме тому, в контексті проведеного дослідження раціонально поєднувалися різні методи, організаційні форми і засоби навчання на основі дотримання їх цілісної єдності з іншими структурними компонентами розробленої системи математичної підготовки майбутніх менеджерів (метою, завданнями, змістом тощо). При цьому була сформована система узагальнених методичних вимог щодо організації процесу навчання студентів менеджерських спеціальностей ВНЗ.

Серед них:

- вимога відповідності організаційно-методичного інструментарію меті, завданням і змісту їх математичної підготовки;

- вимога продуктивного сполучення традиційно класичних та інноваційних методів як основи для опанування способами навчально-пізнавальної діяльності, що є невід’ємним компонентом процесу навчання;

- вимога взаємодоповнення та взаємопроникнення інформаційних методів і методів проблемного навчання як необхідної складової реалізації базових форм навчального процесу (лекцій, практичних і лабораторних занять, самостійної, індивідуальної та науково-дослідної роботи);

- вимога стосовно формування у студентів основ управлінського мислення, що відповідає цільовій стратегії їх математичної підготовки;

- вимога щодо більш активного впровадження методів навчання дією та відповідних організаційних форм як основи для формування індивідуальної бази математичних методів аналізу, придатних для використання в майбутній професійній діяльності;

- вимога доцільності вибору організаційних форм навчання з урахуванням предметних зв’язків між професійно орієнтованими та математичними дисциплінами з відповідно диференційованим методичним забезпеченням;

- вимога цілеспрямованого добору найбільш ефективних засобів навчання та комп’ютерної підтримки як основи для накопичення досвіду використання математичних методів і моделей у процесі прийняття управлінського рішення.

Проведене нами експериментальне дослідження засвідчує, що творча реалізація вищенаведеної системи методичних вимог не лише посилила інтенсивність навчання і надала йому більш якісний характер, а й значною мірою сприяла досягненню мети математичної підготовки студентів управлінського фаху в системі менеджмент-освіти.

У другому розділі „Методика навчання математичних дисциплін студентів із фахового спрямування „Менеджмент організацій” розглянуті проблеми планування роботи викладачів математичних дисциплін і організація вивчення теоретичного матеріалу в процесі навчання; визначені особливості формування навичок і умінь у процесі навчання; розроблені методи, організаційні форми, засоби проведення практичних занять та вимоги до системи вправ і контролю знань студентів.

Успішна реалізація методичної системи математичної підготовки студентів менеджерського спрямування потребує ретельного планування організаційно-методичних напрямів роботи викладачів математичних дисциплін.

Важливим у цьому процесі є чітке визначення ролі та місця математичних дисциплін у структурно-логічній схемі, що передбачена освітньо-професійною програмою підготовки бакалавра з менеджменту; розподіл навчального навантаження студентів на аудиторну та самостійну роботу; своєчасний контроль навчальної діяльності студентів (термін, види і способи контролю); необхідність формування базової системи математичних знань та їх адаптації до типових завдань майбутньої діяльності; індивідуалізація та рівнева диференціація; наявність періоду адаптації у студентів першого курсу стосовно їх входження в університетське освітнє середовище та методичних підходів до прискорення цього процесу; впровадження в процес навчання математичних дисциплін студентів ВНЗ інноваційних та інформаційних технологій та ін.

Працюючи в рамках експерименту по впровадженню кредитно-модульної системи, ми одержали підтвердження того, що спланувати варіанти відповідних методичних стратегій, максимально націлених на досягнення успіху кожним студентом при навчанні математичних дисциплін, можливо за умови проектування об’єктів засвоєння (основних понять, фактів і відповідних способів діяльності) і системи диференційованих завдань.

Особлива увага в нашому дослідженні була приділена узгодженню розвиваючих цілей навчальної діяльності студентів-менеджерів у процесі опанування ними математичними дисциплінами з загальними цілями менеджмент-освіти на основі виділення операційно-діяльнісних орієнтирів, які є основою для реалізації особистісно орієнтованого навчання.

Це дозволило сформувати систему методичних вимог до задач з математичних дисциплін, які опановуються студентами менеджерського фаху вищих навчальних закладів, а саме:

- добір задач системи повинен бути підпорядкований досягненню поставленої дидактичної мети при проведенні практичного заняття з конкретного навчального модуля;

- задачі системи повинні варіюватися за рівнями в межах кожного типу завдань (формалізованих, прикладних, ситуаційних та їх сполучень) відповідно до вимог диференціації;

- у систему задач кожного навчального модуля повинні включатися різноманітні завдання, що забезпечують реалізацію методичного ланцюга: "знати - уміти - володіти - творити";

- серед задач системи повинні бути завдання, які передбачають необхідність одержання нових дидактичних одиниць математичних знань для їх розв’язання;

- система задач повинна містити завдання, які дозволяють актуалізувати знання попереднього навчального матеріалу;

- умови прикладних та ситуаційних завдань повинні бути спрямовані на реалізацію інтеграційних зав’язків між математичними та професійно орієнтованими дисциплінами менеджерської підготовки;

- серед ситуаційних завдань системи перевага повинна надаватись нестандартно сформульованим задачам, що за умовою можуть імітувати типові задачі майбутньої управлінської діяльності й тому вимагають прийняття відповідного рішення;

- задачі системи повинні сприяти створенню індивідуального банку математичних методів і моделей опрацювання статистичної інформації та з комп’ютерною підтримкою у тому числі, реалізація яких значною мірою забезпечує надійність процесу прийняття управлінського рішення;

- система задач повинна забезпечити опанування студентами менеджерського спрямування загальної методології формалізованого прогнозування як необхідної складової стратегії розвитку організації.

Необхідність посилення теоретичного компонента професійної підготовки майбутніх фахівців з менеджменту зумовила також пошуки організаційно-методичних шляхів і способів інтенсифікації вивчення теоретичного матеріалу стосовно блоку математичних дисциплін.

У ході реалізації розробленої нами методичної системи було виявлено, що найбільш перспективним є використання комп’ютерно орієнтованих технологій опанування найбільш складними теоретичними питаннями відповідних навчальних модулів. При цьому під час проведення лекцій з математичних дисциплін ми надавали перевагу слайд-лекціям (наприклад, на основі використання Microsoft Power Point) як невід’ємної складової комп’ютерно орієнтованих технологій.

Опанування теоретичним матеріалом математичних дисциплін започатковується на лекціях і досягає глибини й повноти засвоєння в процесі інтенсивної самостійної роботи студентів. І тому шляхи організації та керування самостійною роботою студентів на основі створення відповідного методичного забезпечення, чітко спланованого контролю, самоконтролю й консультаційної допомоги посіли чільне місце в методичній системі.

Особливу увагу в розробленій методичній системі приділено виробленню раціональних способів діяльності, формуванню досвіду управлінського мислення й соціального спілкування на основі залучення математичних методів, моделей, різноманітних алгоритмів і технік аналізу щодо вирішення різноманітних проблем під час проведення практичних і лабораторних занять. Останнє досягається за рахунок методів активного навчання з відповідними формами та засобами їх реалізації. Особливу роль при проведенні практичних занять з математичних дисциплін відведено методам інтерактивного навчання (евристична бесіда, дискусії, тренінги, аналіз ситуацій, ділові ігри та ін.) з відповідними методичними рекомендаціями щодо їх застосування. При цьому сформована система методичних вимог, реалізація яких у цілому забезпечує позитивний вплив на якість математичної підготовки студентів, майбутніх управлінців.

Організація навчального процесу у ВНЗ за кредитно-модульною системою чітко регламентує контрольні заходи щодо оцінювання навчальних досягнень студентів у межах кожного навчального модуля. У розробленій методичній системі ефективність контролю значною мірою досягається за рахунок: об’єктивності перевірки й оцінювання; індивідуального характеру контролю; рівневої диференціації; систематичності, але різноманітності форм контролю; визначеності критеріїв оцінювання щодо різних форм навчальної діяльності студентів; всебічності та гласності системи контролю; коректного ставлення до студентів та забезпечення здорової конкуренції у навчанні студентів.

Реалізація модульно-рейтингової технології оцінювання знань виявила однозначно позитивний вплив як на організацію навчання, так і на якість навчально-пізнавальної діяльності студентів фахового спрямування „Менеджмент організацій”.

Теоретико-методичне та експериментальне дослідження здійснювалося протягом 2001– 2006 років. Під час проведення педагогічного експерименту було обрано дві групи: експериментальна та контрольна, різниця між якими до початку експерименту була статистично не значущою.

На констатуючому етапі проводилося вивчення стану математичної підготовки студентів ВНЗ Полтавського, Київського, Донецького і Черкаського регіонів з фахового спрямування „Менеджмент організацій”. Зокрема, були проаналізовані дані моніторингу навчальної діяльності студентів факультету економіки і менеджменту, що проводився у ПУСКУ в травні 2002 року, у межах якого було здійснено опитування студентів, викладачів як кафедри вищої математики, так з викладачів з фахових дисциплін. З метою виявлення думки викладачів ВНЗ щодо ступеня відповідності математичної підготовки студентів із фахового спрямування „Менеджмент організацій” потребам професійно орієнтованих і спеціальних дисциплін, неодноразово відвідувалися лекції, семінари та засідання методичної ради відповідного факультету. Були отримані дані, що засвідчили необхідність розробки нових концептуальних ідей і відповідного їм методичного забезпечення стосовно досліджуваної проблеми. У зв’язку з цим була сформульована гіпотеза дослідження та поставлені відповідні завдання.

Під час пошукового етапу експерименту були виділені теоретичні основи побудови моделі методичної системи математичної підготовки. Відбір і структуризація навчального матеріалу з циклу математичних дисциплін, пошук адекватних методів, форм та засобів навчання, в тому числі комп’ютерних, відбувався з метою виокремлення тих, які в умовах кредитно-модульної організації навчального процесу у ВНЗ сприяють формуванню аналітичної складової професійної компетентності студентів менеджерського фаху. Використання розроблених на цьому етапі пробних методичних стратегій на основі інноваційних, навчальних й інформаційних технологій, організаційних форм і засобів активного навчання надало можливість суттєво активізувати навчально-пізнавальну діяльність студентів і підтвердило доцільність установлення змістових і методологічних зв’язків математичних курсів із професійно орієнтованими та спеціальними дисциплінами у процесі побудови конкретних елементів експериментальної методичної системи.

Формувальний етап експерименту був спрямований на апробацію, уточнення та впровадження розробленої нами методичної системи. Порівняння ефективності навчання студентів експериментальних і контрольних груп здійснювалось за наступними критеріями: 1) за результатами засвоєння матеріалу циклу математичних дисциплін („ВМ”, „ТЙМС”, „МП”, „ДО”) з відповідним розподілом за показниками: „абсолютна успішність” та „якісна успішність”; 2) за результатами опанування дисципліни „Методи прийняття управлінських рішень” („МПУР”), що завершує математичну підготовку студентів менеджерських спеціальностей вищих навчальних закладів з аналогічним розподілом за показниками успішності. На даному етапі на основі планування контрольних зрізів знань із кожної математичної дисципліни було сформовано статистичну базу експерименту з відповідним розподілом за роками набору студентів. Обробка результатів контрольних зрізів знань студентів, яка здійснювалась методами непараметричної статистики за двостороннім критерієм „χ²”, дала підставу для відхилення нульової гіпотези на користь альтернативної про позитивний вплив розробленої методичної системи на процес навчання кожного із циклу математичних дисциплін (із рівнем значущості a = 0,05).

Результати аналізу контрольних перевірок під час навчання вищої математики за вищеозначеними показниками успішності засвідчують, що в експериментальних групах поступово підвищується відсоток якісної успішності, який досяг 67 %. Аналогічний відповідний показник у контрольних групах не перевищує 57 %.

Відповідні тенденції спостерігались щодо інших математичних дисциплін.

Рівні абсолютної та якісної успішності студентів в експериментальних групах виявилися вищими, ніж у контрольних.

Для оцінки рівня залишкових знань з математичних дисциплін використано результати контрольних зрізів знань під час вивчення дисципліни „МПУР” (Методи прийняття управлінських рішень).