ФОРМУВАННЯ ПОШУКОВО-ІНФОРМАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ У ПРОЦЕСІ РОБОТИ ЗІ СЛОВНИКОВО-ДОВІДНИКОВОЮ ЛІТЕРАТУРОЮ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність теми дослідження, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, сформульовано наукову новизну, теоретичне й практичне значення результатів наукового пошуку, охарактеризовано етапи експериментальної роботи, доведено вірогідність здобутих результатів, наведено дані про їхню апробацію та впровадження.

У першому розділі – „Теоретичні основи формування пошуково-інформаційної компетентності майбутніх учителів” – здійснено педагогічний аналіз інформаційно-пошукової діяльності майбутніх учителів, охарактеризовано зміст і структуру поняття «пошуково-інформаційна компетентність майбутніх учителів», визначено критерії та рівні сформованості пошуково-інформаційної компетентності.

У дисертації проаналізовано сучасний момент життя українського соціуму, що характеризується вступом в епоху суспільства знань, яке є продуктом раціонально організованої науки й відіграє визначальну роль в освіті сучасної людини. Вища освіта України, перебуваючи під впливом суспільних трансформацій і перетворень, має ефективно розвиватись у контексті створення оптимальних умов для розвитку наукового мислення майбутніх фахівців, що є цінним і потрібним інструментом не тільки для професійної діяльності, але й повсякденного життя. Для забезпечення розвитку наукового стилю мислення потрібно для кожного студента визначити особливі градації корисності, позиційності та інструментальної апробованості набутих знань, що мають стати знаннями, готовими до повсякденного використання.

У розділі підкреслено, що всупереч педагогічній традиції сучасні науковці (С.У. Гончаренко, О. Войскунський, А.О. Карпов, М.П. Лещенко, Ю.І. Мальований, М.М. Солдатенко) визначають дійсно важливим шлях пошуку наукової істини, а не суму знань, що їх отримають студенти. Реалізація концепції науково-інноваційної технологізації змісту вищої освіти передбачає моделювання наукового пошуку в ході пізнавальної діяльності, наголошує на важливості застосування студентами прийомів отримання знань, на необхідності створення атмосфери духовного розвитку особистості в ході навчально-пізнавальної діяльності. Набуті студентами метазнання (знання про особливості пізнавально-дослідницьких процесів) створюють сприятливі умови для гармонійного життя й самореалізації в суспільстві знань, що вимагає повсюдного застосування інформаційно-комп’ютерних технологій.

Важливим аспектом наукового структурування змісту вищої освіти є ідентифікація поняття знання, а також вивчення особливостей пізнавальних процесів. На сучасному етапі не існує чіткого розмежування понять “інформація” й “знання”. Для їх тлумачення використаємо підхід російського науковця О.І. Ракітова, на думку якого, будь-яке інформаційне повідомлення можна розбити на короткі повідомлення – елементарні одиниці інформації. Для розгляду повідомлення як форми знань необхідно, щоб на його основі студент міг здійснювати певні дії. Таким чином, можливість здійснювати доцільну діяльність на основі отриманої інформації є вирішальним критерієм, що дозволяє віднести його до класу знань, а пошуково-інформаційні уміння визначити як особливо важливі для майбутнього вчителя.

Дослідження сучасного стану застосування інформаційно-пошукових технологій у професійній підготовці майбутніх учителів показало, що в більшості студентів виникають різного роду труднощі в процесі пошуку необхідної інформації, про що свідчать: недопустимо великі проміжки часу для знаходження інформації, необізнаність з можливими до застосування в конкретній ситуації інформаційними джерелами, невміння застосовувати отриману інформацію для практичних потреб.

У ході спостереження з’ясовано, що переважна частина викладачів підтримує необхідність забезпечення пошуково-інформаційної діяльності студентів у ході професійної підготовки; водночас майбутнім учителям не вистачає спеціальних теоретичних, методичних, практичних навичок щодо використання словниково-довідникової літератури в навчально-виховному процесі; у більшості випадків майбутні вчителі використовують словниково-довідникову літературу не на заняттях, а під час написання курсових робіт, рефератів, доповідей, дипломних робіт, при читанні іншомовних текстів тощо, але майже зовсім не включають словниково-довідникову літературу в навчальний процес; більшість майбутніх учителів недостатньо ознайомлена із сучасною словниково-довідниковою літературою як класичною друкованою, так і на електронних носіях.

Враховуючи те, що словниково-довідникова література є додатковим компонентом у навчанні, уміння працювати з нею у дисертації розглядається як комплексне, яке включає такі складові: уміння працювати зі словниковою статтею, уміння працювати з позатекстовими компонентами, уміння користуватися апаратом орієнтування. З’ясовано, що успішність інформаційно-пошукової діяльності майбутніх фахівців різного профілю значною мірою залежить від загально-дидактичних умінь користуватися словниково-довідниковою літературою.

Нами виділено чотири етапи навчання роботи зі словниково-довідниковою літературою: ознайомлювальний – на початковій стадії вивчення іноземних мов; підготовчий – навчання вмінь користуватися словником, що є в підручнику; основний – уміння користуватися загальним словником; результативний – власне перевірка того, як студенти молодших курсів навчилися користуватися словником.

У розділі здійснено аналіз понять: джерело, інформація, словник, енциклопедія, довідник, інформація, інформаційна культура, інформаційна система, інформаційно-пошукова система, інформаційна технологія, інформаційний продукт, компетентність та компетенція. У процесі наукового пошуку було сформульовано поняття пошуково-інформаційної компетентності майбутніх учителів, яке трактується в дослідженні як здатність майбутніх учителів здійснювати пошуково-інформаційну діяльність з використанням новітніх прогресивних технологій на професійному рівні на основі опанування практичних навичок роботи зі словниково-довідниковою літературою, аналізу отриманої інформації та її використання.

Основним підходом щодо формування пошуково-інформаційної компетентності майбутніх учителів є особистісно-діяльнісний підхід.

У дисертації пошуково-інформаційна компетентність майбутніх учителів трактується як інтегрована особистісна характеристика, що має взаємозв’язані складові, наявність яких утворює відповідний рівень пошуково-інформаційної компетентності майбутніх учителів для пошукової діяльності. Аналіз проблеми дозволив виокремити такі основні компоненти пошуково-інформаційної компетентності майбутніх учителів: мотиваційний, когнітивний, операційний. Важливо підкреслити взаємозв’язок усіх компонентів пошуково-інформаційної компетентності майбутніх учителів, що зумовлений єдністю здібностей студентів до пошукової діяльності.

На основі теоретичного аналізу проблеми дослідження й результатів констатувального експерименту, в дисертації було визначено критерії сформованості пошуково-інформаційної компетентності майбутніх учителі, їх складові та рівні сформованості: перший критерій – інформаційної грамотності, другий критерій – особистісно-професійного ставлення майбутнього учителя до інформаційної продукції (словниково-довідникової літератури), третій критерій – здатності використання інформаційних джерел для професійних цілей майбутніми учителями.

Було подано характеристику кожного рівня сформованості пошуково-інформаційної компетентності майбутніх учителів у цілому.

Високий рівень (39-45 балів) – студент виявляє особливі пошукові здібності, самостійно працює без додаткового контролю та допомоги викладача, вміє самостійно добувати та обробляти різноманітну інформацію за короткий час. Використовує набуті вміння в нестандартних ситуаціях.

Середній рівень (30-38 балів) – студент уміє порівнювати, узагальнювати, систематизувати інформацію під керівництвом викладача, в цілому самостійно знаходить та застосовує її на практиці, але витрачає більше часу на її пошук та обробку.

Достатній рівень (18-29 балів) – студент володіє вміннями пошуку та обробки інформації, але тільки під керівництвом, здатний за допомогою викладача відтворювати значну кількість знайденої інформації.

Початковий рівень (9-17 балів) – студент знає, де і як можна знайти необхідну інформацію, але не володіє необхідними навичками її пошуку та обробки. Без керівництва викладача він починає губитися, витрачає на пошуки необхідної інформації досить багато часу.

Нульовий рівень (0-8 балів) – студент володіє пошуково-інформаційними навичками на елементарному рівні, довго затримується над пошуком та розумінням різних понять, слів та інформації у цілому. Повертається до вже прочитаного, щоразу витрачаючи на це дорогоцінний час.

Рівень, що відповідає вимогам чинної програми (13%) – високий, середній, достатній та рівень, що не відповідає вимогам (87 %) – початковий, нульовий.

Теоретичний аналіз проблеми дослідження, хід і результати констатувального експерименту довели необхідність і доцільність розробки авторської моделі формування пошуково-інформаційної компетентності майбутніх учителів у процесі роботи зі словниково-довідниковою літературою.

У другому розділі — "Моделювання та експериментальна перевірка ефективності формування пошуково-інформаційної компетентності майбутніх учителів” обґрунтовано педагогічну модель формування пошуково-інформаційної компетентності майбутніх учителів у процесі роботи зі словниково-довідниковою літературою та проаналізовано зміст розробленого методичного забезпечення формувального експерименту, визначено етапи експериментального дослідження, узагальнено на основі розробленої методики результати констатувального експерименту та перевірено ефективність апробованої моделі формування пошуково-інформаційної компетентності майбутніх учителів у процесі роботи зі словниково-довідниковою літературою.

Ми проаналізували експериментальні моделі Ю.М. Кулюткіна та Г.С. Сухобської, модель підготовки вчителів В.І. Мірошниченка, модель формування творчої особистості гімназиста в пошуково-дослідницькій діяльності О.П. Павленко та інші моделі таких дослідників як І.В. Герасимчука, Т.Є. Гура, Т.П. Гусєва, Є.В. Кулика та дійшли висновку, що вони розкривають сутність тієї чи іншої сторони навчально-виховного процесу, чим покращують розуміння даного явища.

Авторська модель формування пошуково-інформаційної компетентності майбутніх учителів у процесі роботи зі словниково-довідниковою літературою є образним і логічним утворенням, реалізація якого сприятиме удосконаленню процесу формування пошуково-інформаційної компетентності майбутніх учителів.

Модель складається з взаємопов’язаних методологічного, діяльнісно-змістового та результативного блоків. У методологічному блоці визначено мету, завдання та принципи моделі, які є підґрунтям для формування пошуково-інформаційної компетентності майбутніх учителів до пошукової діяльності. Особлива увага в змістовому компоненті сконцентрована на формуванні пошуково-інформаційних умінь у ході викладання іноземної мови, ділової української мови та професійно спрямованих дисциплін. Заняття з філологічних дисциплін створюють перспективи для успішного застосування набутих умінь при засвоєнні професійно спрямованих дисциплін. Одним з варіантів, що поєднує гуманітарну й професійну складові формування пошуково-інформаційної компетентності майбутніх учителів є розроблений авторський спецкурс ”Педагогічні технології використання сучасної словниково-довідникової літератури у процесі підготовки майбутніх учителів”.

Діяльнісно-змістовий блок передбачає врахування не тільки кількісного накопичення інформації та специфіку роботи з нею, а й рівень сформованості пошуково-інформаційної компетентності майбутніх учителів на кожному етапі. Процес формування пошуково-інформаційної компетентності майбутніх учителів здійснюється в трьох напрямах: особистісному (формування особистісних якостей майбутніх фахівців); теоретичному (забезпечення необхідними для майбутньої професійної та пошукової діяльності знаннями); практичному (формування фахових пошукових умінь). Зміст моделі передбачає підготовку майбутніх фахівців до пошукової діяльності в аудиторний час (у процесі вивчення навчальних профільних дисциплін, у тому числі спецкурсів) та позааудиторний час (самостійна робота студентів).