У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, сформульовано гіпотезу, обґрунтовано наукову новизну, теоретичне й практичне значення одержаних результатів дослідження, вказано експериментальну базу, наведено відомості про апробацію і впровадження результатів дослідження.
У першому розділі – „Теоретичні засади організації самостійної роботи студентів вищих навчальних економічних закладів” – проаналізовано основні теоретичні підходи до організації самостійної роботи студентів у сучасній психологічно-педагогічній літературі та особливості організації самостійної роботи студентів у вищому навчальному економічному закладі.
На основі теоретичного аналізу проблеми дослідження визначено, що важливим завданням професійної підготовки майбутніх економістів є підготовка конкурентоспроможних і професійно мобільних в умовах сучасного соціуму фахівців. На реалізацію окресленого завдання спрямована самостійна навчально-пізнавальна діяльність студентів, організація якої у вищих навчальних економічних закладах передбачає поєднання керованих викладачем та самокерованих індивідуальних і колективних форм професійної освіти.
У розділі схарактеризовано різноманітні підходи до організації самостійної роботи в процесі професійної підготовки майбутніх фахівців, якими є: шляхи забезпечення наступності у самостійній навчальній роботі учнів загальноосвітніх шкіл і студентів вищих навчальних закладів (О.Г. Мороз); принципи, форми і методи самостійної пізнавальної діяльності учнів і студентів (М.М. Солдатенко); самостійна робота студентів та її інформаційно-методичне забезпечення (В.А. Козаков); концептуальні умови управління самостійною роботою студентів у вищих закладах освіти (Л.Журавська); дидактичні умови організації самостійної навчальної роботи студентів вищих навчальних закладів (І.М. Шимко); розвиток у студентів здібностей самостійно приймати рішення і відповідати за їх втілення (Н.І. Дідусь); використання мотивації студентів при організації самостійної роботи (Д.В. Крусір); організації самостійної роботи студентів в умовах особистісно-орієнтованого навчання (В.В. Луценко); організація самостійної роботи студентів педагогічних університетів на основі індивідуально-орієнтованого підходу (І.А. Шайдур); організація самостійно-пізнавальної діяльності студентів сільськогосподарського інституту (С.І. Заскалєта); педагогічні умови організації самостійної роботи студентів у процесі викладання української мови (Т.М. Лобода); організація самостійної роботи в сучасній фармацевтичній освіті (В.П. Черних). Теоретичний аналіз проблеми фахової підготовки майбутніх економістів показав, що увага науковців була сконцентрована на вивченні дидактичних умов організації самостійної навчально-пізнавальної діяльності майбутніх економістів у вищих навчальних закладів (С.М. Кустовський); педагогічних умов організації самостійної позааудиторної роботи студентів економічних спеціальностей (Л.В. Онучак); дидактичних засад організації самостійної роботи з іноземної мови студентів вищих економічних навчальних закладів (М.І. Смирнова); особливостей формування професійної самостійності студентів економічного коледжу засобами інформаційних технологій (Я.В. Галета).
Вивчення донаукових літературних та узагальнення досвіду професійної підготовки майбутніх фахівців економічного профілю дали можливість з’ясувати особливості організації самостійної роботи студентів у вищих навчальних економічних закладах, які визначає: цілеспрямована організація самостійної роботи студентів (СРС) різних спеціальностей економічного профілю (менеджмент організацій; економічна теорія; економіка підприємства; економіка підприємництва на ринку товарів і послуг; фінанси, облік і аудит та ін.), що має бути відображено в положенні про організацію СРС в умовах кредитно-модульного навчання; розвиток професійно-педагогічної компетентності викладачів шляхом проведення семінарів та тренінгів з метою усвідомлення науково-педагогічними працівниками значення і завдань самостійної роботи студентів при формування у них незалежного економічного мислення, умінь знаходити, застосовувати професійну та особистісно-значущу інформацію, навички самоосвіти, самореалізації і саморозвитку; створені умови для забезпечення різних видів самостійної роботи (підготовка до аудиторних занять, пошуково-аналітична робота; наукове дослідження; стажування та професійно-навчальна практика на підприємствах); наявність методичних рекомендацій (на паперових і електронних носіях) щодо виконання самостійної роботи з усіх навчальних дисциплін відповідно до робочих програм; проведення семінарів і тренінгів для студентів з метою розвитку в них здатності до самостійної пізнавальної діяльності; здійснення моніторингу самостійної роботи студентів в умовах кредитно-модульної системи оцінювання.
У розділі показано, що самостійна робота студентів вищих економічних закладів освіти організовується кафедрами і передбачає розробку викладачами інформаційно-методичного забезпечення змістових модулів курсів, що включають різноманітні завдання, а саме: підготовка до різних видів контролю (поточного, тематичного, підсумкового); закріплення знань, одержаних на лекційних, семінарсько-практичних та лабораторних заняттях; самостійне оволодіння знаннями в ході роботи з інформаційними джерелами; самостійне набуття практичних навичок; розвиток умінь самоосвіти. Вимоги до змісту завдань поєднують: професійну спрямованість (моделювання ситуації виробничого характеру), інтегративність (необхідність поєднання при розв’язанні завдань раніше засвоєних знань під час вивчення різних тем), диференційованість (відповідність рівню підготовки студентів) і поліваріантність (можливість вибору з позиції мотивів, бажань та інтересів).
У розділі наголошено на тому, що сучасна економічна діяльність потребує від фахівців умінь оцінювати її результативність, діагностувати перешкоди, які утруднюють її виконання, визначати шляхи подолання труднощів та врахування набутого досвіду у подальших професійних діях. При цьому не менш важливою є здатність підтримувати стабільний психоемоційний стан, позитивний почуттєво-емоційний настрій, запобігати професійному вигорянню.
Відповідно до потреб сучасної соціально-економічної ситуації у розділі обґрунтовано положення щодо особливостей організації самостійної роботи майбутніх економістів, які полягають у створенні умов для розвитку спрямованості на розвиток оцінно-рефлексивної самостійності студентів, що передбачає здатність особистості до раціонального оцінювання та почуттєво-емоційного усвідомлення сутності професійної ситуації, планування та виконання дій для досягнення успішного результату і прогнозування наступного перебігу подій з урахуванням перешкод, що виникають у процесі пошуку оптимального виконання поставленого завдання.
У другому розділі – «Педагогічні умови формування оцінно-рефлексивної самостійності майбутніх економістів» – охарактеризовано діагностику рівнів сформованості оцінно-рефлексивної самостійності майбутніх економістів та обґрунтовано методику формування оцінно-рефлексивної самостійності майбутніх економістів у процесі фахової підготовки у вищому навчальному економічному закладі (Див. рис.1).
Діагностика рівнів оцінно-рефлексивної самостійності майбутніх економістів здійснювалася в ході констатувального експерименту, в якому взяли участь 419 студентів та 49 науково-педагогічних працівників (викладачів кафедр іноземної мови, філософії, загальної економічної теорії, політології, мовної та психолого-педагогічної підготовки, економіки підприємства, міжнародних економічних відносин, регіональної економіки та екології) факультету економіки управління виробництвом Одеського державного економічного університету й Інституту економіки та управління Київського славістичного університету і експеримент здійснювався у три етапи.
На першому етапі констатувального експерименту на основі теоретичного аналізу проблеми дослідження і результатів спостереження за навчальною діяльністю студентів було схарактеризовано структуру оцінно-рефлексивної самостійності, що складається з чотирьох компонентів: змістовно-мотиваційного (здатність знаходити професійно та особистісно-значущу інформацію для задоволення пізнавальних інтересів); комунікативно-емоційного (уміння здійснювати позитивну комунікацію в ході виконання і презентації завдань за результатами самостійної роботи.); діяльнісно-порівняльного (здатність критично аналізувати процес та результати самостійної пізнавальної діяльності, планувати дії для подальшого саморозвитку); інноваційно-імпровізаційного (здатність творчо діяти на всіх етапах самостійної роботи, схильність до імпровізації та пошуку нових джерел інформації, форм і методів діяльності, вміння продукувати нові ідеї під час розв’язання поставлених завдань).
