ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ ПРАВООХОРОНЦІВ НА ЗАСАДАХ ГЕНДЕРНОГО ПІДХОДУ

Короткий зміст

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено зв'язок роботи з науковими планами та проблемами, об’єкт та предмет дослідження, зазначено методи дослідження, висвітлено новизну, наукове та практичне значення роботи. Крім того, містяться дані про апробацію результатів дослідження, публікації та структуру дисертації.

Перший розділ «Теоретико-методологічні аспекти проблеми професійного самовизначення особистості у світовій психологічній науці» присвячений теоретичному аналізу сучасних наукових праць з проблеми професійного самовизначення.

Процеси професійного самовизначення дорослої людини, в тому числі працівника ОВС, її професійного розвитку за останні роки у вітчизняній науці стали предметом ретельного вивчення, насамперед в межах таких наук як психологія праці, юридична психологія, акмеологія, андрагогіка, соціологія (Б.Г. Ананьєв, О.М.Бандурка, О.О. Бодальов, А.О. Деркач, Н.В. Кузьміна, Є.О. Клімов, Т.В. Кудрявцев,  І.В. Кузнецова,   А.К.Маркова,  Л.М. Мітіна,  І.А.Зязюн, Н.С.Глуханюк,  В.Л.  Погрібна, С.М.Чистякова,  М.С.Пряжніков, В.І. Слободчиков та ін.). Обговорюється питання про сутність процесу професійного самовизначення, його часових меж, типів і рівнів, етапів та криз, розкривається проблема співвідношення професійного самовизначення з особистісним та життєвим, з самоактуалізацією та життєвим шляхом особистості. Велика увага приділяється аналізу структури професійного самовизначення (Є.О.Клімов, Є.М. Борисова, І.В.Кузнецова), його чинникам (І.М.Захарова, С.М.Чистякова, Г.П.Ніков, О.В.Падалко, В.Ф.Сафін).

При аналізі зарубіжних досліджень було виявлено, що в зарубіжній психологічній науці процес професійного самовизначення особистості представлений як: оптимальна відповідність якостей особистості до однієї певної професії (Ф. Парсон); система орієнтувань в різних професійних альтернативах та прийнятті рішення щодо вибору професії (Х. Томз, Г. Рис); зіткнення власних уподобань індивіда з професійними альтернативами, що призводять до створення картини перспектив професійного розвитку та «образу Я» (Д. Тідельман, О. Хара та ін.); з позиції визначення особистісного психотипу індивіда, його інтелектуальної сфери та самооцінки при  виборі професії (Д. Холланд); з позиції теорії «саморозуміння», в якій особливу увагу приділено професійному дозріванню і розвитку (Дж. Сьюпер).

Спираючись на дослідження провідних вітчизняних вчених можна констатувати, що головною метою професійного самовизначення є  поступове формування у людини внутрішньої готовності до усвідомленої і самостійної побудови, корекції і реалізації перспектив власного професійного розвитку, готовності самостійно знаходити особистісно значущі сенси в конкретній професійній діяльності (М.С.Пряжніков), тобто формування суб’єкта професійного самовизначення (Є.О.Клімов). Особливо це стосується правоохоронців, професійне становлення та самовизначення яких ускладнене змістом, умовами, організацією службової діяльності (О.М.Бандурка, Л.М.Балабанова, О.В.Землянська, І.В.Жданова, Г.В.Попова та ін.).

Невід’ємною складовою трансформації інституту ОВС у громадське відомство європейського типу є впровадження гендерного підходу в органах внутрішніх справ. Проблема гендеру та гендерної рівності є на сьогодні однією з найактуальніших в сучасній психології, особливо в аспекті професійного та особистісного самовизначення чоловіків та жінок-правоохоронців. Однак досліджень з цієї тематики є ще замало (К.Левченко, В.Л.Погрібна, І.В.Жданова, О.В.Ступакова, Л.О.Шевченко).

Таким чином, ядром професійного самовизначення є свідомий вибір професії з урахуванням своїх особливостей, вимог професійної діяльності та соціально-економічних умов. Професійне самовизначення відбувається протягом всього професійного життя (бо особистість постійно переосмислює своє професійне буття та самостверджується у професії), має гендерну специфіку і є важливою характеристикою соціально-психологічної зрілості особистості, її потреби в самореалізації та самоактуалізації.

У другому розділі «Особливості професійного самовизначення правоохоронців в гендерному аспекті» надано характеристику осіб, які приймали участь у дослідженні, обґрунтовано етапи та методи дослідження, наведено емпіричні дані про гендерні особливості мотиваційного, ціннісно-смислового компонентів професійного  самовизначення, а також системи ставлень до професії правоохоронців на різних етапах їх професійного становлення.

Дослідження проводилося на базі Харківського національного університету внутрішніх справ (факультет з підготовки фахівців для підрозділів слідства та дізнання) та у райвідділах ХМУ ГУМВС України в Харківській області (слідчі підрозділи). У дослідженні  взяли участь  257 курсантів та працівників ОВС. Відповідно до мети та завдань дослідження аналіз особливостей професійного самовизначення правоохоронців проводився на засадах гендерного підходу та з урахуванням етапу професійного становлення особистості. Кількісний склад вибірки дослідження наведено в таблиці 1.