ТЕОРЕТИЧНІ І МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ПРОФЕСІЙНИХ ЗНАНЬ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ЕКОНОМІЧНОГО ПРОФІЛЮ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність за визначеною проблемою; здійснено характеристику наукового апарату дослідження, висвітлено ступінь її розробленості, визначено об’єкт, предмет, мету і завдання; з’ясовано методологічні та теоретичні засади, методи дослідження, наукову новизну, теоретичне і практичне значення результатів наукового пошуку, доведено вірогідність та достовірність здобутих результатів, наведено відомості про апробацію, впровадження результатів дослідження.

У першому розділі «Теорія і практика формування професійних знань майбутніх фахівців у системі неперервної економічної освіти» актуалізовано теоретико-методичні засади формування професійних знань з економіки у профільних, середніх професійних і вищих навчальних закладах в сучасних умовах розвитку українського суспільства; уточнено і сформульовано ключові поняття досліджуваної теми: «модернізація системи професійних знань з економіки», «майбутні фахівці економічного профілю»; актуалізовано передовий досвід економічної освіти в реаліях Болонського процесу.

Сучасні умови і перспективи підвищення економічної ефективності розвитку українського суспільства з’ясовано в ході аналізу філософських праць В.Андрущенка, В.Кременя, С.Курбатова, О.Рябенка. Зазначені автори характеризують сутність економічної ефективності освіти в умовах суспільства «економічності знань» і контексті людиноцентричної парадигми. Фахівці з філософії розвитку освіти виокремлюють специфіку економічно доцільних освітніх інновацій: інновації освітнього простору (В.Г.Кремень), педагогічну інноватику (С.В.Курбатов), базові принципи сучасної освітньої парадигми (В.О.Рябенко), а також науково обґрунтовують сутність поняття «економічна ефективність освіти» на рівні методології.

Розвиток економічної освіти зумовлюється новою ерою «суспільства знань», становлення якої відбувається у напрямі від техногенної до антропогенної цивілізації. Актуальним методологічним підґрунтям інноваційного розвитку України в системі міжнародної економіки є: теоретичні і практичні аспекти підприємницької діяльності в умовах глобальної економічної системи, врахування сучасних тенденцій розвитку світової економіки: проблеми глобалізації та моделі стійкого розвитку; національна ідентичність і тенденції глобалізації; європейський вибір соціально-економічного розвитку України. Відтак в епоху нових суспільних і освітніх цінностей нагальною стає проблема формування «економічної людини» (Г.В.Ільїна), а також такі ключові поняття як:

дидактичний принцип економічної ефективності освіти; ключова економічна компетентність; економічна здібність і економічна обдарованість.

До найважливіших загальнолюдських цінностей, без яких неможливо домогтися прогресу цивілізації, має належати широка економічна система неперервної освіти у навчальних закладах різних освітніх рівнів, будь-якої форми навчання, а також економічний всеобуч в системі освіти дорослих.

Сьогодення вимагає докорінної перебудови неперервної системи економічної освіти у нашій країні з урахуванням компетентнісного і особистісно зорієнтованого підходів. І прерогатива тут належить профільним школам, коледжам, університетам, які мають дати майбутнім фахівцям економічного профілю особистісно - ціннісні і сенситивно - доцільні знання з економічних теорій, зокрема, з мікроекономіки, національної та світової економіки, основ виробництва матеріальних благ, професійні знання глобальних процесів ринкової економіки, професійні знання із підприємництва, бізнесу, фінансової системи, менеджменту і маркетингу, інтелектуальної власності та інформації й інших важливих курсів.

Аналізу підлягали праці, присвячені теоретичним засадам навчання старшокласників за економічним профілем у загальноосвітній школі. Було виявлено, що компетентнісному і особистісно зорієнтованого підходам до профільного економічного навчання приділено недостатньо уваги. У міжшкільних навчально-виробничих комбінатах також не виявлено досвіду роботи з економічно обдарованими старшокласниками загальноосвітніх шкіл.

Педагогічна і психологічна діагностика економічно обдарованих старшокласників, її зміст і структурні особливості, наукове обґрунтування формулювання сутності виявилися поза межами уваги вітчизняних дослідників психолого-педагогічної науки, не зважаючи на вимоги особистісно і компетентнісно зорієнтованої доктрини української освіти, урядових програм щодо виявлення і педагогічної підтримки обдарованої молоді, стандартів базової і повної середньої освіти.

Науковим дослідженням з економіки у коледжах та університетах присвятили праці О.А. Даниленко, С.Т.Дуда, В.С.Марцин, Н.Г. Міценко, Ященко О.І., В.І.Орліогло. У дослідженнях з проблем економічної освіти в коледжах нами виокремлено як ефективний досвід діяльність учнівських наукових товариств. Наукове товариство студентів - наукова студентська самоврядна організація, що сприяє розвитку студентів коледжу як багатогранних, творчих та цілісних особистостей, дає можливість кожному студенту розширити коло власних інтересів й отримати нові знання. Метою НДТС є допомога студентам у їхньому розвитку як науковців, створення умов для розкриття наукового та творчого потенціалу, розвиток наукового мислення і навичок дослідницької роботи, розвиток інноваційної діяльності. Таким чином, головне завдання НДТС можна охарактеризувати як всебічний розвиток особистостей - учасників товариства.

Основними завданнями студентського наукового товариства є: активізація різних видів пошукової, навчально-дослідної діяльності, залучення найбільш обдарованих студентів до активної участі у науково-дослідній діяльності; заохочення студентів, які досягли помітних успіхів у науково-дослідній роботі.

Функції студентського наукового товариства: формування умов для розкриття наукового та творчого потенціалу студентів; допомога у забезпеченні глибокого вивчення і освоєння дисциплін навчального плану; оволодіння сучасною методикою і навичками проведення самостійних наукових досліджень; оволодіння формами організації та проведення наукових досліджень;організація роботи студентів у науковому житті коледжу та поза ним;сприяння розвитку міжвузівського співробітництва студентів; пошук та підтримка талановитих дослідників серед студентів коледжу, надання їм всебічної допомоги.

Особливо різнобічними ( І. Бланк, І. Прокопенко, А. Павленко, О. Аксьонова) є дослідження проблеми формування професійних знань у вищих економічних навчальних закладах. У ході аналізу сучасних теоретичних джерел з економіки на засадах людиноцентричного підходу виявлено розбіжність між науковими положеннями з філософії освіти, вимогами особистісно і компетентісно зорієнтованої доктрини української освіти і реальним станом формування професійних знань у неперервній системі економічної освіти. Так, сутність компетентності полягає у професійному володінні не лише знаннями, уміннями й навичками, але й у позитивному ставленні фахівця до їх здобуття і використання. Тобто, компетентісний підхід нерозривно пов'язаний з особистісно зорієнтованим, а відтак і здатністю учнів, студентів до самоосвіти (в т.ч. на всіх її рівнях): профільному, середньому, вищому. До самоосвіти, саморозвитку і культурної самореалізації до навчання в неперервній системі економічної освіти і навчання впродовж життя здатні, переважним чином, економічно обдаровані учні й студенти.

Економічно обдарований – це компетентний фахівець, здатний до оволодівання професійними знаннями з економіки з мінімальними затратами сутнісних сил єства і максимальними навчальними досягненнями у процесі неперервної економічної освіти. Економічно обдаровані учні профільної школи, економічних коледжів і студенти вищих економічних навчальних закладів відзначаються сформованістю підприємницької компетентності, передбаченої новими стандартами базової повної середньої освіти. Вимогою стандартів є розширення меж знань з урахуванням інноваційних та глобальних змін. На такій методичній засаді освітнього нормативного документа стає можливою модернізація формування системи професійних знань у майбутніх фахівців економічного профілю, які виявляють природну економічну обдарованість і потребують підтримки для її подальшого розвитку у педагогічно доцільному навчальному середовищі. Таким педагогічно доцільним навчальним середовищем є навчально-науковий комплекс типу «школа-коледж-університет» економічного профілю.

З точки зору фахівців І. Бланка, В. Черняка, Й. Петровича, І. Михасюка, економіка – це сукупність суспільно-виробничих відносин, тобто базис певного суспільного ладу, визначальним моментом якого є відносини форми власності на засоби виробництва. У широкому розумінні економіка - це виробничі відносини в єдності з продуктивними силами, тобто народне господарство, яке складається з певних галузей, наприклад, промислового і сільськогосподарського виробництва, сфери послуг, транспорту, зв'язку тощо. Терміном економіка позначають також науки, які вивчають специфіку виробничих відносин у певній галузі або сфері суспільного виробництва. Але особистісний фактор економічно обдарованих учнів і студентів майже не актуалізується у дослідженнях з економіки.

Предметом основ економіки вважають сферу діяльності людей, пов'язану із виробництвом і використанням матеріальних благ. Основними напрямами предмета економічної науки ми вважаємо ті, що відображені в таблиці 1.