ПІДГОТОВКА МАЙБУТНЬОГО МЕНЕДЖЕРА-ЕКОНОМІСТА ДО ПРОФЕСІЙНОЇ САМОРЕАЛІЗАЦІЇ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність теми дослідження; проаналізовано стан її дослідженості в науковій літературі; визначено мету та завдання, об’єкт і предмет дослідження; обґрунтовано наукову новизну; розкрито практичне значення роботи; наведено відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження в практику.

У першому розділі – «Теоретичні основи підготовки майбутніх менеджерів-економістів до професійної самореалізації» – здійснено теоретичний аналіз досліджуваної проблеми, розкрито сутність дефініцій та особливостей підготовки майбутніх менеджерів-економістів до професійної самореалізації; обґрунтовано доцільність акмеологічного підходу до формування готовності у майбутніх менеджерів-економістів до професійної самореалізації.

Аналіз літературних джерел показав, що поняття «готовність» найчастіше трактується як визначений стан свідомості, психіки, функціональних систем у ситуації відповідальних дій або підготовки до них (С. Манукова, І. Мельничук, В. Сластьонін, В. Чайка, Н. Яковлєва).

Професійна підготовка майбутніх менеджерів-економістів у контексті реалізації інноваційних підходів до вивчення навчальних дисциплін для фахівців з міжнародної економіки характеризується низкою особливостей: важливість акцентуації уваги на економічній та іншомовній підготовці студентів; підготовка студентів до професійної самореалізації; використання у навчальному процесі акмеологічного підходу.

Поняття «професійна готовність» розглядається науковцями як суб’єктивний стан особистості, котра вважається здібною і підготовленою до виконання певної професійної діяльності і прагне її виконувати (Н. Болтенков); як складне особистісне формування, яке поєднує ідейно-моральні професійні погляди і переконання, професійну спрямованість психічних процесів, самооволодіння, оптимізм, налаштування на професійну роботу, здатність на подолання труднощів, самооцінку результатів своєї праці, потребу в професійному самовихованні, що забезпечує високі результати праці фахівця в економічній сфері (Л. Кондашова).

З’ясовано, що структура професійної готовності майбутнього менеджера-економіста ґрунтується на динамічній взаємодії таких компонентів: цілемотиваційного (М. Дяченко, З. Рачкова), предметно-практичного (А. Линенко), особистісного (З. Курлянд, Р. Хмелюк), змістового (М. Кулакова, В. Стасюк) та рефлексивного (І. Гавриш, Л. Кандибович). Обрані компоненти позитивно впливають на забезпечення самореалізації студентів. Поняття «самореалізація» трактується науковцями по-різному: повна реалізація можливостей (К. Хорні); прагнення людини до найбільш повного виявлення і розвитку своїх можливостей та здібностей (К. Роджерс); внутрішня тенденція розвитку себе, тобто самовираження (Ф. Перлз); прагнення людини стати тим, ким вона може стати (А. Маслоу) та ін. Професійна самореалізація пов’язує в єдине ціле наявність і прояв задатків і здібностей до фахової діяльності та потреб, які характеризують мотиваційну сторону й спрямування цієї діяльності (К. Платонов).

Визначено структуру професійної самореалізації, основою якої є особистісні передумови та соціальні фактори. До перших віднесено професійне спрямування інтересу; здібності до визначеного виду діяльності; налаштування на розвиток певних якостей і властивостей особистості; рівень інтуїтивної передбачуваності; задатки до розвитку інтелекту. До інших належать: потреби; спрямування на професійну діяльність; рівень активності прояву «Я» у соціумі (Г. Левова). Самореалізація передбачає встановлення і досягнення професійних вершин. Закономірності та феномени розвитку людини в період її зрілості і особливо при досягненні нею найбільш високого рівня у цьому розвитку вивчає акмеологія, яка трактується вченими як наука про вдосконалення, корекцію і реорганізацію творчої діяльності досвідчених фахівців (А. Деркач, Н. Кузьміна); про механізми вдосконалення людської діяльності на базі новітніх інноваційних технологій (С. Калаур). Підготовка до професійної самореалізації може бути більш ефективною за допомогою реалізації акмеологічного підходу, коли індивідуальні, особистісні і суб’єктно-діяльнісні характеристики майбутнього фахівця вивчаються в єдності та в усіх взаємозв’язках для того, щоб сприяти досягненню студентом вищих рівнів самореалізації.

У другому розділі – «Педагогічна технологія підготовки майбутніх менеджерів-економістів до професійної самореалізації на засадах акмеологічного підходу» – розглянуто організацію підготовки майбутніх менеджерів-економістів до професійної самореалізації на засадах акмеологічного підходу; визначено критерії, показники та стан сформованості готовності майбутніх менеджерів-економістів до професійної самореалізації; конкретизовано педагогічні умови професійної самореалізації в процесі підготовки у ВНЗ та обґрунтовано педагогічну технологію підготовки майбутніх менеджерів-економістів до професійної самореалізації.

З метою визначення ефективності організації підготовки майбутніх менеджерів-економістів до професійної самореалізації був проведений констатувальний етап експерименту з використанням експрес-методик і тестів на визначення інтересу, мотивації до майбутньої професійної діяльності і рівня знань з іншомовних та фахових дисциплін. На цьому етапі в експерименті брали участь 216 студентів I-IV курсів Тернопільського національного економічного університету, факультету міжнародного бізнесу та менеджменту, за спеціальністю «Міжнародна економіка». Результати емпіричного дослідження показали, що 26,3% з усіх опитаних студентів мають низький рівень готовності до професійної діяльності, 27,2% − задовільний, 34,9% − достатній і лише 11,6% − високий. Низькі показники пояснюються недостатньою готовністю майбутніх менеджерів-економістів до професійної діяльності. За допомогою отриманих результатів було уточнено критерії, показники їх прояву та рівні сформованості готовності майбутніх менеджерів-економістів до професійної самореалізації.

Низький рівень готовності студентів до майбутньої професійної самореалізації проявляється за такими ознаками: спрямованість студента на здобуття спеціальності «Міжнародна економіка», що обумовлюється здебільшого зовнішніми мотивами: такі студенти не виявляли бажання брати участі в проведенні практичних семінарів; у бесідах займали пасивну позицію; мали лише елементарні знання з іноземної мови. У них відсутні навички читання та перекладу економічних статей, тому двосторонній переклад базувався тільки на використанні словників. Для них властиві: низька обізнаність специфіки професійної діяльності в економічній сфері; недостатнє розуміння значення професійної діяльності для суспільства; недостатні знання сутності функціональних обов’язків; нечітке усвідомлення відповідальності за якість та результати своєї діяльності. Задовільний рівень готовності майбутніх менеджерів-економістів до професійної самореалізації властивий студентам, у яких інколи присутній інтерес до виконання завдань. Вони не завжди виявляють бажання брати участь у професійно спрямованій взаємодії іншомовного спілкування, мають задовільний рівень підготовки із дисциплін економічного циклу, не впевнені у своїх уміннях і навичках відобразити зразок вільної професійної поведінки в певній фаховій ситуації; не вміють правильно висловити свою думку, не беруть активної участі в дискусіях. Для них властива недостатня сформованість умінь щодо складання ділових документів. Достатній рівень готовності до професійної самореалізації передбачає, що студент чітко і відповідально виконує усі завдання, інколи пропонує власні варіанти вирішення професійних завдань. Для студента властива повна сформованість умінь щодо складання ділових документів. Він швидко набуває впевненості у виконанні професійних дій і навичок професійної поведінки. Високий рівень готовності майбутнього менеджера-економіста до професійної самореалізації визначався за такими ознаками: студент характеризувався наявністю фахових знань і високорозвинених спеціально-практичних умінь та навичок, які забезпечували йому виконання практичних завдань професійного характеру на високому рівні. Студент правильно і самостійно готував ділові документи; був обізнаний зі специфікою професійної діяльності менеджера-економіста з використанням іноземної мови; розумів значення своєї професійної діяльності для суспільства; знав сутність функціональних обов’язків; мав глибоке усвідомлення відповідальності за якість та результати своєї діяльності.

Аналіз отриманих результатів у ході констатувального етапу експерименту свідчить про необхідність модернізації системи підготовки майбутнього фахівця до професійної самореалізації в руслі сучасних вимог та актуалізації цілеспрямованої підготовки майбутнього менеджера-економіста на засадах акмеологічного підходу, оскільки згідно досліджень акмеологічний підхід переводить навчання з режиму функціонування до режиму розвитку. При цьому значно підвищується якість освіти, тому що в усіх суб’єктів освіти систематизуючими стають пізнавальні мотиви, навчання стає внутрішньою потребою, а творче переосмислення дійсності стає провідним. Визначені особливості та структурно-компонентний склад готовності до професійної самореалізації дають змогу цілісно та всебічно розглянути та обґрунтувати педагогічні умови, що сприяють підготовці студентів економічного профілю. Формування готовності майбутніх менеджерів-економістів до професійної самореалізації досягалося шляхом реалізації сукупності взаємозв’язаних і взаємообумовлених педагогічних умов.

Педагогічна умова – підвищення пізнавального інтересу майбутніх менеджерів-економістів до професійної самореалізації – полягає в якості та тривалості стану готовності майбутнього менеджера-економіста до професійної самореалізації й визначається зацікавленістю студентів процесом пізнання внутрішнього світу, розкриттям резервного потенціалу, реалізацією його в професійній діяльності. Інтерес є спеціальним психічним механізмом, спонукальною силою активності, самореалізації майбутнього менеджера-економіста в професійній діяльності та приносить емоційне задоволення виконаною роботою. Тому для реалізації зазначеної педагогічної умови ми вводили у процес підготовки майбутніх менеджерів-економістів професійно-спрямовані цікаві практичні завдання, які спеціально розроблені для аудиторної та позааудиторної роботи студентів. З позиції основних положень теорії інтересу готовність майбутнього менеджера-економіста до професійної самореалізації є метою, потребою, мотивом, ставленням, схильністю, вольовим імпульсом, задоволенням реалізації потреб.

Реалізація педагогічної умови з підсилення мотиваційних установок до професійної самореалізації передбачала вивчення спрямованості мотивації студента на досягнення акме в професії менеджера-економіста і розглядалася як потреба в досягненні мети. Досягнення мети в професійній самореалізації майбутнього менеджера-економіста набуває ціннісної значущості, коли студент усвідомлює важливість цього процесу для себе, що віддзеркалює його індивідуальні особливості, які є реальними, потенційними, об’єктивними, адекватними, спрямованими на вирішення суперечностей між об’єктивним характером потреби та суб’єктивним характером її задоволення. Цінним є те, що вони спонукають майбутнього менеджера-економіста до активності (В. Лозова), перемоги, успіху, руху вперед. Реалізація цієї педагогічної умови здійснювалася шляхом виконанням професійно-спрямованих вправ.

Педагогічна умова – запровадження акмеологічного підходу в навчально-виховний процес ВНЗ економічного профілю – передбачає формування предметно-практичного компоненту. Засобами її реалізації є навчально-методичне забезпечення, яке містить автентичні матеріали та комплекс мовленнєвих вправ для формування у майбутніх менеджерів-економістів готовності до професійної діяльності на засадах акмеологічного підходу. Навчально-методичне забезпечення вирішує такі завдання: організацію підготовки майбутніх менеджерів-економістів на основі формування соціальної компетентності, яка орієнтована на інтенсивне спілкування, успішну комунікацію та ефективну взаємодію. Для цього розроблені багаторівневі навчально-методичні комплекси, які враховували вікові та психологічні особливості студентів ВНЗ, спрямовувалися на розвиток професійно значущих якостей. Ефективній реалізації цієї педагогічної умови сприяло виконання комплексу вправ, спрямованих на розвиток навичок читання, письма, монологічного та діалогічного мовлення.

Педагогічна умова – соціокультурний підхід до мовної освіти майбутніх менеджерів-економістів – пов’язана зі змістовим компонентом і полягала: в розвитку комунікативної культури студентів та усвідомлення себе як носія національних цінностей; навчанні етики поведінки в суспільстві та етики спілкування, іншомовного спілкування в контексті діалогу культур; орієнтації на міжпредметні культурологічні знання студентів, які є основою у процесі формування соціальної компетентності. Реалізація даної педагогічної умови здійснювалася шляхом упровадження в навчальний процес дисципліни «Країнознавство».

Реалізація педагогічної умови – розробка і використання комплексу тренінгових занять – передбачала формування у студентів особистісно-професійної компетенції в міжособистісній взаємодії. Засобами реалізації визначено методичне забезпечення «Комплекс тренінгових занять для майбутніх менеджерів-економістів». Методичне забезпечення вирішує такі завдання: навчання студентів вступати в контакт, формулювати питання, вести «малу розмову», стимулювати співрозмовника до з’ясування його позиції, пропозиції та ін.; чути й зрозуміти те, що мав на увазі співрозмовник; зрозуміти те, що співрозмовник був неспроможний висловити; передати партнеру, що його почули і зрозуміли; вирівнювати емоційне напруження в бесіді.

Педагогічна технологія формування готовності майбутніх менеджерів-економістів до професійної самореалізації розроблялася з урахуванням її основних ознак: доцільності – будь-яка технологія повинна містити опис мети і завдань, на вирішення яких спрямовані проектовані способи та дії; результативності – наявності вагомих результатів; алгоритмічності – фіксації послідовності дій викладача та студентів; відтворюваності – систематичного використання алгоритму дій і засобів в організації педагогічного процесу; керованості – можливості планування, організації, контролю і коректування дій; проектування – технологія створюється і реалізується штучним способом, підлягає модернізації і коректуванню з урахуванням конкретних умов.

Для підготовки майбутніх менеджерів-економістів до професійної самореалізації на засадах акмеологічного підходу розроблена спеціальна програма, яка складалася з трьох етапів підготовки студентів. Кожен з етапів передбачав поглиблення, узагальнення і систематизацію професійних знань, поступове формування професійних умінь, розвиток якостей особистості майбутнього менеджера-економіста, необхідних для професійної самореалізації, що відображено в структурно-схематичній моделі (рис.1). Перший етап підготовки майбутнього менеджера-економіста до професійної самореалізації (1 курс) передбачав оволодіння студентами базовим рівнем іноземної мови, під час вивчення дисципліни «Іноземна мова». Метою навчання і головним завданням визначено формування вмінь та навичок з усіх видів мовленнєвої діяльності. Другий етап (2-3 курси) полягає у вивченні професійно-зорієнтованої іноземної мови паралельно з вивченням дисциплін «Країнознавство», «Менеджмент». Метою і головним завданням іншомовної підготовки була організація навчально-пізнавальної діяльності студентів. На третьому етапі (4 курс) реалізована завершальна стадія підготовки майбутнього менеджера-економіста до професійної самореалізації. Удосконалена програма і тематичний план дисциплін «Іноземна мова професійного спрямування» і «Менеджмент», орієнтованих на повну та ґрунтовну підготовку студентів до професійної самореалізації. У результаті інтегративного підходу до освоєння зазначених дисциплін відбувалося формування необхідної комунікативної спроможності студентів у ситуаціях професійного спілкування в усній та писемній формах під час обговорення загальноекономічної тематики, що сприяло виробленню у майбутніх менеджерів-економістів упевненості у власній готовності до роботи за фахом і стимулювало студентів до визначення нових акмеологічних цілей для професійного зростання та самореалізації.

Таким чином, упровадження розробленої моделі підготовки майбутнього менеджера-економіста до професійної самореалізації сприяло