РОЗВИТОК ПРЯМОГО ОПОДАТКУВАННЯ У СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено мету, задачі, об’єкт і предмет дослідження, сформульовано наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, наведено відомості про їх апробацію.

У першому розділі «Теоретичні засади прямого оподаткування» узагальнено теоретичні підходи і розкрито зміст «розвиток прямого оподаткування» як економічної категорії; здійснено аналіз особливостей і закономірностей його розвитку; методичні підходи щодо формування механізму прямого оподаткування у сільському господарстві.

Дослідження еволюції теорії податків, їх соціально-економічної природи, дозволило уточнити їх сутність. Встановлено, що податки є формою відчуження частини доходу суб’єктів господарювання як платежу державі, які сплачуються ними відповідно до законодавства для фінансування видатків, пов’язаних з виконанням належних їй функцій. Податки як фінансова категорія виступають у формі відносин перерозподілу і сплачуються на засадах загальності, рівності, соціальної справедливості, економічності, нейтральності, стабільності. Із розвитком суспільства і становлення його державності змінювалася лише форма податків, а їх економічна сутність залишилася незмінною – вилучення частини власності фізичних та юридичних осіб на користь держави. За економічним змістом податки, з одного боку, виконують своє основне призначення – забезпечують фінансову базу держави й є головним знаряддям реалізації її економічної політики. З іншого боку, виступають як втрата добробуту платників, зумовлена зниженням доходів, що спричинене їх оподаткуванням.

Узагальнення теоретичних засад дало змогу розкрити зміст прямого оподаткування, як економічної категорії, яке являє собою сукупність прямих податків, що встановлюються конкретному платнику податку, розмір яких залежить від обсягів новоствореної вартості; порядок обкладання ними доходів, прибутку, майна (рухомого та нерухомого) платників податків та механізму їх справляння згідно з діючим законодавством. У роботі визначено ознакову трансформацію прямого оподаткування за видами податків, їх функціями, перехід від одноканального до багатоканального рівнів оподаткування, режими оподаткування для сільськогосподарських підприємств. Кожна з ознак має свої особливості і відіграє окрему роль у податкових відносинах. Визначено, що між ними існує єдиний зв'язок, який впливає на формування системи оподаткування, що у свою чергу вимагає комплексного підходу у прийнятті рішення щодо оподаткування товаровиробників та оцінки їх результатів.

Визначено, що вихідною умовою при оподаткуванні доходів сільськогосподарських товаровиробників є максимальне врахування специфіки галузі, головна особливість якої полягає в тому, що основним засобом виробництва є земля. Сільськогосподарське виробництво має сезонний характер, що зумовлює нерівномірність надходження коштів, які є джерелом сплати прямих податків. Крім того, до особливостей сільськогосподарського виробництва належать: неспроможність людини контролювати природні умови, нееластичний попит на сільськогосподарську продукцію, низький рівень віддачі від авансованого капіталу, неврегульованість міжгалузевого цінового механізму, який формується, як правило, не на користь сільськогосподарської продукції, наявність чималої кількості різних організаційно-правових форм господарювання, які потребують диференційного підходу при побудові податкових відносин, хронічна нестача фінансової та матеріально-технічної бази виробництва, що традиційно потребує фінансової підтримки і врегу-лювання з боку держави. Все це вимагає виняткового підходу до вибору механізмів справляння прямих податків від сільськогосподарських товаро-виробників, організації такої системи оподаткування у сільському господарстві, такого підбору та співвідношення її складових, який би забезпечував гармонійне функціонування її внутрішніх елементів із загальнодержавною системою оподаткування. Повне вирішення цих проблем може бути досягнуто лише при умові виділення системи оподаткування сільського господарства як виокремленої підсистеми загальнодержавної системи оподаткування.

У другому розділі «Оцінка стану прямого оподаткування у сільському господарстві» - проаналізовано стан, тенденції та роль прямого оподаткування у формуванні податкових надходжень бюджету; здійснено аналіз справляння прямих податків та рівня їх впливу на економіку сільськогосподарських підприємств; досліджено механізм функціонування фіксованого сільськогоспо-дарського податку.