ОЗДОРОВЧІ ТЕХНОЛОГІЇ У ПРОЦЕСІ ПОЗААУДИТОРНИХ ЗАНЯТЬ З ЛЕГКОЇ АТЛЕТИКИ ЗІ СТУДЕНТАМИ УНІВЕРСИТЕТІВ Автореферат

У вступі обґрунтовано вибір наукової проблеми, аргументовано її актуальність, визначено об’єкт, предмет, мету, задачі та методи дослідження, висвітлено наукову новизну й практичну значущість роботи, визначено особистий внесок здобувача в отриманні результатів наукового пошуку, подано інформацію про публікації, структуру, обсяг дисертації та апробацію результатів дисертаційного дослідження.

У першому розділі дисертаційної роботи „Теоретико-методичні основи покращення фізичного стану і стану здоров’я людини засобами фізичного виховання” на основі аналізу матеріалів літературних джерел узагальнено інформацію щодо вирішення проблеми підвищення рівня фізичного стану студентів-чоловіків шляхом застосування різних режимів фізичних навантажень. Представлено сучасні уявлення про фізичне здоров’я людини. Охарактеризовано результати ґрунтовних досліджень, які вказують на те, що для кількісної оцінки здоров’я доцільно використовувати показники аеробної й анаеробної продуктивності організму (О.А. Пирогова, Л.Я. Іващенко, Н.П. Страшко, 1986; Т. Kostka, М. Bonnefay, L.М. Arsac et al., 1997). Відображено феномен „безпечного” рівня здоров’я, який характеризується відносною величиною максимального споживання кисню (VO_2 відн) на рівні 42 мл·хвˉ¹·кгˉ¹ (Г.Л. Апанасенко, 2005).

Встановлено, що одним з перспективних напрямків вирішення проблеми покращення фізичного здоров’я студентів університетів 21 – 23 років є підвищення аеробно-анаеробних можливостей їх організму за допомогою бігових навантажень в рамках позааудиторних занять. Виявили, що у даному напрямку проведено лише фрагментарні дослідженя. Зокрема, у науково-методичній літературі відсутні обґрунтовані рекомендації щодо обсягів та інтенсивності фізичних навантажень, які застосовуються з метою покращення аеробної та анаеробної продуктивності молоді першого зрілого віку з урахуванням рівня їх фізичної підготовленості. Також не вивченим у повному обсязі до цього часу залишається питання щодо ефективності впливу на організм студентів 21 – 23 років занять, які традиційно проводяться згідно з державною Програмою з фізичного виховання для вищих навчальних закладів України. Спираючись на результати аналізу літературних джерел, встановили, що у національному освітньому просторі назріла гостра необхідність розробки та впровадження оздоровчих технологій, які базуються на застосуванні бігових легкоатлетичних вправ у процесі позааудиторних занять та передбачають підвищення рівня фізичного здоров’я студентів університетів.

У другому розділі „Дослідження стану фізичного здоров’я студентів університетів за показниками фізичної роботоздатності, аеробної та анаеробної продуктивності” подано характеристику основних підходів щодо використання методів дослідження, проведення та організації наукових пошуків, представлено загальні відомості про контингент обстежених. Також за результатами експериментальних досліджень представлено методики та кількісні характеристики, які найбільш доцільно використовувати в процесі вивчення фізичного стану студентів університетів, і охарактеризовано розроблені програми оздоровчих позааудиторних занять біговими вправами.

Відповідно до об’єкта, предмета, мети та задач дослідження обґрунтовано доцільність використання методів теоретичного аналізу, синтезу та узагальнення інформації; аналізу програмно-нормативної документації, анкетування, опитування та бесіди; педагогічного спостереження, тестування та експерименту; фізіологічних методів досліджень. Обробка результатів досліджень здійснювалась на основі використання методів математичної статистики.

Дослідження за темою дисертації проводилися у період з 2004 по 2012 рр. у три етапи. Перший етап – 2004 – 2007 рр. – був пов’язаний з вивченням проблеми покращення здоров’я студентської молоді, пошуком і затвердженням теми дисертації, підбором адекватних методів дослідження, комплектуванням груп та вивченням фізичного стану студентів університетів. Було проаналізовано понад 250 літературних джерел вітчизняних та зарубіжних фахівців, нормативні документи Міністерства освіти і науки України щодо організації процесу фізичного виховання у вищих навчальних закладах, а також програми з фізичного виховання ВНЗ Луганської та Донецької областей. Також було проведено опитування й анкетування провідних фахівців, викладачів і студентів; проведено бесіди зі спортивними педагогами та лікарями. На цьому етапі у дослідженнях взяли участь 247 студентів у віці від 21 до 23 років та 17 спортивних педагогів і лікарів.

Протягом другого етапу – 2007 – 2011 рр. – було проведено основні дослідження (у тому числі – тривалий експеримент), які дозволили оцінити ефективність занять за розробленими програмами. Здійснена статистична обробка отриманих даних. Протягом зазначеного етапа у дослідженнях було задіяно 304 особи.

На третьому, завершальному етапі, що тривав з 2011 по 2012 рр., сформульовано висновки, які відображають значення отриманих результатів для науки і практики фізичного виховання. Здійснено оформлення дисертаційної роботи.

Загалом в процесі досліджень було обстежено 413 осіб чоловічої статі (студентів) віком 21 – 23 роки, з яких 109 осіб займалися з бігу протягом 24 тижнів згідно з розробленими програмами. Усього було застосовано 7 програм, зміст яких визначався методом тренувань, режимом енергозабезпечення роботи і об’ємом навантаження. Фізичне виховання осіб, які входили у восьму (контрольну) групу здійснювалося згідно з навчальною Програмою для ВНЗ України: заняття проводили за навчальним розкладом (двічі на тиждень) і один раз на тиждень самостійно. В заняттях використовувалися вправи з легкої атлетики, гімнастики, спортивних та рухливих ігор. Обстеження здійснювалися поетапно – до початку тренувального циклу, через 6, 12, 18 і 24 тижні від початку, а також через 6 і 12 тижнів по їх завершенню. Це дало змогу простежити динаміку змін досліджуваних показників.

За результатами дослідження стану фізичного здоров’я студентів університетів, зокрема, вивчення показників аеробної та анаеробної продуктивності їх організму, встановлено, що як абсолютні, так і відносні показники PWC_I₇₀ і VO₂_max в період з 21 до 23 років не зазнають суттєвих змін. Дослідження динаміки рівня аеробної продуктивності (РАП), яку оцінюють за відносною величиною VO₂_max, засвідчує його зниження в 22 роки порівняно із середнім значенням цього показника, який був зареєстрований у 21-річних студентів. Так, у 21 рік РАП відповідає „посередньому”, а у 22 роки – ”нижче посереднього”, утримуючись таким і в 23 роки. Встановлено, що рівень фізичного здоров’я за шкалою Г.Л. Апанасенка (1999) у чоловіків з 21 до 23 років погіршується, знижуючись до „безпечного” рівня у 22 роки і опускаючись нижче „безпечного” рівня у 23 роки. Рівень анаеробної продуктивності організму чоловіків у 21, 22 і 23 роки дорівнює показникам нижче середніх значень. Результати досліджень підтвердили, що аеробні та анаеробні можливості організму студентів віком 21 – 23 роки не відповідають належному рівню, тому вимагають корекції. В процесі досліджень встановили, що така корекція буде найбільш ефективною за умов розробки і впровадження оздоровчих технологій, які базються на використанні у позааудиторних заняттях бігових вправ. По-перше, через доступність, простоту і об’єктивність дозування, бігові навантаження можуть служити універсальним засобом ефективного впливу на фізичне здоров’я людини. По-друге, за умов раціонального використання саме бігові вправи можуть забезпечувати необхідний вплив як на аеробні, так і на анаеробні механізми.

Як вже зазначалося, в процесі досліджень підтверджено ефективність викорстання з метою оцінки рівня фізичного здоров’я студентів певних методів та методик, зокрема, педагогічних методів тестування рухових якостей, антропометричних методик, фізіологічних методів визначення рівня максимального споживання кисню і фізичної роботоздатності, а також методик оцінки енерговитрат, реєстрації частоти серцевих скорочень і визначення внутрішнього обсягу фізичного навантаження. Крім цього, на основі використання зазначених методик встановлено кількісні характеристики показників фізичного стану студентів з різнем рівнем підготовленості.

Також у другому розділі представлено програми позааудиторних занять (I – VII) легкою атлетикою, які розроблені на основі експериментальних досліджень і узагальнення передового досвіду фахівців та забезпечують суттєве підвищення показників фізичного здоров’я студентів. Крім того, висвітлено методичні основи створення зазначених програм, які відрізнялися комплексним підходом до вирішення проблеми покращення фізичного стану, через те, що вони включали засоби і методи впливу на аеробну й анаеробну продуктивність організму. За задумом дослідження в основу програм І, ІІІ, V покладено бігови вправи, які розвивають аеробні можливості, а в основу програм ІІ, ІV, VІ, VІІ – вправи, що переважно стимулюють розвиток анаеробно-аеробних механізмів. Застосування даних програм виключало можливість виникнення погіршення стану здоров’я тому, що об’єм фізичних навантажень визначався для кожного досліджуваного індивідуально (за абсолютною величиною VO₂ _max _абс.).

Також за результатами досліджень встановили, що цілеспрямований вплив на аеробні та анаеробні процеси енергозабезпечення організму студентів залежить від змісту занять, який визначається методом тренувань, а також інтенсивністю і величиною об’єму виконаної роботи. Розроблені в процесі наукових пошуків та апробовані експериментальним шляхом програми були покладені в основу створення універсальних оздоровчих технологій, які охарактеризовані в розділі 3.

У третьому розділі „Обґрунтування оздоровчих технологій на основі застосування різних режимів бігових навантажень у процесі позааудиторних занять легкою атлетикою” представлено матеріали експериментальних досліджень, присвячених вивченню впливу запропонованих програм на функціональну і фізичну підготовленість та розробці універсальних технологій оздоровлення студентів, які базуються на підвищенні аеробних і анаеробних можливостей їх організму в процесі позааудиторних занять.

Зокрема, висвітлено результати дослідження впливу позааудиторних занять з навантаженнями різної спрямованості на показники фізичного стану студентів: на характеристики фізичної роботоздатності (PWC_I₇₀), максимального споживання кисню (VO₂_max) і максимальної кількості зовнішньої механічної роботи за 1 хв (МКЗМР). Також представлено результати досліджень, пов’язаних з вивченням впливу розроблених програм на показники рухових якостей і параметри ЧСС студентів (рис. 1). Встановлено, що при періодичності занять 3 рази на тиждень ефективність впливу бігових вправ на фізичну роботоздатність, аеробну, анаеробну продуктивність і фізичну підготовленість студентів-чоловіків залежить від величини внутрішнього об’єму і режиму енергозабезпечення роботи, а також методу тренувань. Результати проведених досліджень підтвердили наукові відомості про те, що при трьохразових на тиждень заняттях для покращення аеробних можливостей організму величина внутрішнього об’єму бігових навантажень незалежно від режиму енергозабезпечення бігової роботи повинна перевищувати порогову, яка становить близько 44% від максимально допустимої величини енерговитрат.