ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ РЕФОРМИ В УКРАЇНІ (РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ)

Короткий зміст

Основний зміст ДИСЕРТАЦІЙНОЇ роботи

У першому розділі “Теоретичні та методичні підходи щодо територіальної організації державної влади на рівні громади„ розглянуто властивості та критерії адміністративно-територіальної одиниці, визначено особливості, цілі і принципи адміністративно-територіальної реформи відповідно до проектів концепцій реформування, розглянуто методичні підходи щодо територіальної організації державної влади на рівні громади.

Узагальнюючи наукові та практичні дослідження з питань адміністративно-територіального устрою, визначено універсальні умови для адміністративно-територіальних одиниць всіх рівнів такі, як: адміністративно-територіальні одиниці повинні мати виключну та повну компетенцію;  розподіл компетенції здійснюється за принципом субсидіарності; адміністративно-територіальна одиниця повинна мати неподільну територію; інфраструктура адміністративно-територіальної одиниці повинна бути типовою; рівень дотаційності не повинен бути понад 50%; взаємодоповнення і послідовність державної влади та самоврядування; реальна спроможність здійснення бюджетних процедур; стійкість до впливів демографічних та економічних викликів; забезпечення належного представництва в органах управління адміністративно-територіальними одиницями; узгодженість з територіальними структурами органів державної влади; гармонізація системи адміністративно-територіального устрою з рекомендаціями ЄС.

Визначено типологію адміністративно-територіальної одиниці та її властивості, сутність яких полягає у створенні трирівневої системи органів місцевого самоврядування – область – район – громада, яка максимально формалізуватиме взаємовідносини між державою та самоврядуванням, а також у наділенні адміністративно-територіальної одиниці такими властивостями, як: наданням повноважень, принципами надання повноважень, рівнем компактності.

Розглянуто різні варіанти організації адміністративно-територіальної одиниці (АТО) базового рівня (громади), які умовно можна віднести до наступних:

Варіант 1. Перерозподіл повноважень та відповідальності без укрупнення та об’єднання громад.

Варіант 2. Укрупнення шляхом добровільного об’єднання громад та розподіл функцій в залежності від наявних договірних відносин.

Варіант 3. Укрупнення громад шляхом централізованого об’єднання, в тому числі примусово.

Варіант 4. Розукрупнення існуючих районів до рівня мінімально можливого для виконання делегованих повноважень та формування громад навколо центрів економічного розвитку. Цей варіант передбачає, що за основу формування АТО на рівні громади, як правило, береться центр економічного тяжіння селища, містечка, міста. Формування громад на основі соціальної інфраструктури можливе як виняток на територіях з низькою щільністю населення, у важкодоступних районах чи територіях, де таке формування доцільне з етнічних чи релігійних мотивів. При цьому, на рівні поселень (територіальних одиниць) створюється орган самоорганізації населення.

Кожний рівень АТО отримує повну компетенцію в частині виконання делегованих повноважень, визначену законом. Рівень територіальної одиниці (ТО) має компетенцію лише в частині власних повноважень, як визначену законом, так і ту, що передається рівнем громади.

Відповідно до проведеного аналізу саме четвертий варіант є найбільш прийнятним для України. Переваги та недоліки 4 варіанту формування АТО базового рівня наведено у табл. 1.

Визначено пріоритетні цілі адміністративно-територіальної реформи в Україні, які пов’язані з етапами проведення реформ, а саме: підготовчим етапом, який включає: затвердження концепції реформи, розрахунок поточних та капітальних видатків, підготовку кадрового потенціалу, розробку відповідних проектів змін до нормативно-правових актів, утворення відповідного органу щодо реалізації реформи, моделювання адміністративно-територіальних одиниць; етапом формування бази реформи, який передбачає проведення масштабної інформаційно-роз’яснювальної кампанії щодо проведення реформи (можливо з проведенням соціологічних досліджень щодо розуміння населенням реформ з наступним коригуванням організаційних заходів проведення реформ та інформаційної політики), формування громад на принципах, визначених концепцією; етапом утворення та затвердження нового адміністративно-територіального устрою, а також етапом розширення повноважень органів місцевого самоврядування районів та регіонів, який пов’язаний з ухваленням змін до Конституції України та фінансовим забезпеченням реформи.