підвищення конкурентоспроможності підприємств-виробників продукції для залізничної галузі Статья

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку економіки України однією з основних категорій, яка визначає інтенсивний розвиток наукомістких галузей і машинобудування, розвиток транспортної системи та міжнародних транспортних коридорів (МТК), що особливо актуально в умовах прискорення глобалізаційних процесів, є конкурентоспроможність.

Конкурентоспроможність транспортної системи та залізничних МТК, в першу чергу залежить від стану рухомого складу, знос якого сьогодні складає майже 76 %. Покращення становища залежить від розробки дієвої концепції забезпечення конкурентоспроможності підприємств-виробників продукції для залізничної галузі, в основі якої повинні знаходитися потенційні інтелектуальні можливості робітників.

Сьогодні існує усвідомлення того, що без об’єднання вітчизняних підприємств у групи не можливо здійснювати опір зарубіжним корпоративним структурам. Це стосується і діяльності підприємств-виробників продукції для залізничної галузі, які страждають від засилля іноземних виробників, що пропонують продукцію з більш конкурентними характеристиками. Пріоритетним шляхом подолання проблем неконкурентоспроможності підприємств повинен стати «трикутник знань» — наука, освіта і інновації.

Теоретичні і методологічні основи конкурентоспроможності підприємств і стратегії її забезпечення розроблено в дослідженнях зарубіжних і вітчизняних вчених: Г. Л. Азоєва, Л. Є. Воронкової, В. М. Горбатова, В. Л. Диканя, А. М. Золотарьова, Ю. Б. Іванова, О .М. Тищенка, І. П. Отенка, В. А. Павлової, М. Портера, Р. А. Фатхутдинова, В. Г. Шинкаренка, А.Ю. Юданова. У роботах цих авторів визначено понятійний апарат, принципи, методи оцінки конкурентоспроможності підприємств, розглянуті питання формуванням стратегії підприємства.

Економічна доцільність та ефективність інтеграційних процесів у межах промислово-фінансових груп (ПФГ) обґрунтована такими вченими, як: В. В. Глущенко, В. М. Горбатов, Б. В. Дерев’янко, В. Л. Дикань, Є. В. Ленський.

Стратегічному управлінню інноваційним розвитком підприємства з метою підвищення конкурентоспроможності приділяється увага в роботах: В. П. Бабича, А. В. Гриньова, М. В. Гненного, А. М. Гуржій, В. В. Дорофієнка, І. Ю. Єгорова, Б. Санто, В. П. Соловйова, Л. І. Федулової. Вченими розкриті теоретичні та практичні аспекти інноваційних перетворень на підприємствах, принципи формування на цій основі конкурентоспроможності, методи і форми реалізації нововведень, фактори впливу на інноваційну активність підприємств. Однак, треба зазначити, що авторами інноваційні перетворення на підприємствах більшою мірою розглядаються з позиції технічного або технологічного переоснащення, і недостатньої уваги приділяється значенню науки і освіти, як основам інноваційного розвитку підприємств з метою забезпечення конкурентоспроможності.

Незважаючи на наявність широкомасштабних розробок, в теоретичному та практичному плані остаточно не вирішеними залишаються проблеми розвитку науки й освіти як передумови створення основ конкурентоспроможності підприємств у складі групи. Крім того, на цей час розвиток наукової і освітньої діяльності ускладнюється відсутністю державної підтримки створення об’єктів інноваційної інфраструктури та недостатнім обсягом фінансових ресурсів. Результатом здійснення перетворень в сфері науково-освітньої діяльності має стати її розвиток підприємствами, що входять до складу ПФГ.

Актуальність цих питань і зумовила вибір теми дисертаційної роботи, визначила її мету та задачі.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана як ініціативна згідно з планом науково-дослідної роботи кафедри економіки, організації та управління підприємством Української державної академії залізничного транспорту за темою «Залучення об’єктів підприємницької діяльності у сферу обслуговування транспортних коридорів», відповідає цілям та задачам, поставленим у Стратегії економічного та соціального розвитку України "Шляхом європейської інтеграції" на 2004 - 2015 роки (затверджена указом Президента України вiд 28.04.2004 № 493/2004) та Концепції «Державної цільової економічної програми «Створення в Україні інноваційної інфраструктури на 2008 – 2012 рр.» (схвалена розпорядженням КМУ від 6 червня 2007 р. N 381-р).

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретичних, методологічних основ і науково-практичних пропозицій з підвищення конкурентоспроможності підприємств-виробників продукції для залізничної галузі.

Реалізація поставленої мети зумовила необхідність формулювання і вирішення наступних задач:

виявити проблеми залізничного транспорту та розглянути передумови їх вирішення;
вивчити методологічні засади конкурентоспроможності залізничної галузі: складники конкурентоспроможності, конкурентні переваги та потенційні можливості;
визначити складники та фактори конкурентоспроможності підприємств-виробників продукції для залізничної галузі і на їх основі розвинути понятійний апарат конкурентоспроможності;
дослідити підходи до визначення стратегії підприємства, її види та сформувати систему стратегій, яка стане в основі забезпечення конкурентоспроможності підприємств-виробників продукції для залізничної галузі;
обґрунтувати необхідність промислово-фінансової інтеграції, розвинути методологію створення і функціонування ПФГ на базі підприємств-виробників продукції для залізничної галузі;
розробити теоретико-методичні основи науково-дослідної діяльності ПФГ, вивчити вплив знань на забезпечення конкурентоспроможності та економічне зростання ПФГ;
розкрити основи мотивації науково-дослідної діяльності підприємств ПФГ, визначити роль навчання як механізму заохочення персоналу підприємств групи до науково-дослідної діяльності;
сформувати концепцію конкурентоспроможності підприємства в ринкових умовах, в основі якої знаходяться наука, освіта та інновації.

Об’єкт дослідження – процеси функціонування підприємств-виробників продукції для залізничної галузі.

Предмет дослідження – теоретичні, методологічні і практичні аспекти конкурентоспроможності промислових підприємств-виробників продукції для залізничної галузі.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертаційного дослідження є фундаментальні положення загальної економічної теорії, Закони України, наукова, економічна й довідкова література, праці провідних вітчизняних і зарубіжних економістів, періодичні економічні видання України та країн СНД з питань підвищення конкурентоспроможності підприємств і стратегічного менеджменту.

У процесі дослідження використано такі загальнонаукові та спеціальні методи: логічного аналізу – для уточнення понятійного апарату конкурентоспроможності підприємств в умовах міжнародних транспортних коридорів; системний підхід – при аналізі категоріального апарату конкурентоспроможності та стратегії підприємств; аналізу і синтезу – для деталізації об’єкта дослідження внаслідок розчленування його на окремі складові частини; математично-статистичного аналізу та порівнянь – для дослідження сучасного стану залізничного транспорту; графічні – для наочного зображення статистичного матеріалу і схематичного представлення теоретичних і практичних положень дисертаційної роботи; економіко-математичні – для обґрунтування доцільності функціонування промислово-фінансових груп і створення у їхньому складі науково-інформаційних центрів.

Наукова новизна отриманих результатів полягає у розробці нових теоретичних і методологічних основ, науково-практичних пропозицій з формування та реалізації концепції забезпечення конкурентоспроможності підприємств-виробників продукції для залізничної галузі, в основі якої знаходиться розвиток наукової діяльності.

Основні положення дисертаційної роботи, що визначають її наукову новизну, полягають у такому:

вперше:

розроблені принципи органічного поєднання сумісної діяльності промислових підприємств-виробників продукції для залізничної галузі з метою забезпечення конкурентоспроможності залізничного транспорту і стабільного розвитку вітчизняної транспортної системи в конкурентному середовищі;

удосконалено:

теоретичні підходи до визначення конкурентоспроможності підприємств, за рахунок включення фактора «рівень розвитку мережі МТК та її інфраструктури», який враховується при формулюванні поняття «конкурентоспроможність підприємств в умовах функціонування МТК»;

модель управління капіталом ПФГ з урахуванням необхідності включення до об’єктів керівництва ПФГ логістичного ядра, функції якого набувають значення в умовах економіки знань;

теоретичні і методичні основи формування науково-дослідної діяльності у складі ПФГ шляхом створення науково-інформаційних центрів;

оцінювання ефективності створення і функціонування ПФГ шляхом урахування синергетичного ефекту від об’єднання всіх його складових підрозділів;

концепцію конкурентоспроможності підприємств в ринкових умовах на базі гнучкості, в основі якої знаходиться «трикутник знань»: наука, освіта та інновації;

дістало подальшого розвитку:

теорія мотивації робітників через самореалізацію та самовираження в процесі інноваційної діяльності;

визначення місця науково-дослідної та навчальної діяльності в процесі забезпечення конкурентоспроможності підприємств у складі ПФГ, на основі моделі, яка визначає залежність темпів економічного зростання від величини людського капіталу у дослідницькому секторі.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що їхнє використання дозволить підвищити конкурентоспроможність залізничного транспорту завдяки створенню наукомістких підприємств-виробників продукції для залізничної галузі. Упровадження розробок дисертаційного дослідження в діяльність ПФГ сприятиме відродженню наукового потенціалу промислового виробництва і може розглядатися як дієвий механізм підвищення конкурентоспроможності України.

Розроблені положення дисертації використані при формуванні плану розвитку ВАТ «Старокраматорський машинобудівний завод» (довідка № 000090 від 06.06.2008 р.); при визначені і обґрунтуванні основних напрямків удосконалення конкурентної стратегії ВАТ «Технологічне і спеціальне обладнання» (довідка № 010/21 від 10.06.2008 р.) та враховані Краснолиманською дирекцією залізничних перевезень при формуванні плану розвитку залізничної галузі (довідка № 2/151-1 від 30.05.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Висновки та результати дисертації зроблені автором самостійно. У дисертації висвітлені ідеї та розробки, що належать особисто автору. Опубліковані наукові праці повністю відображають ті положення, висновки та пропозиції, які сформульовані здобувачем, та його внесок у проблему, яка досліджується. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використані тільки ті положення, що складають особистий внесок, а саме, за списком опублікованих праць, наведених в авторефераті [9] – розроблено методологічні основи створення та функціонування науково-інформаційної підсистеми промислово-фінансової групи, запропоновано структурну схему науково-інформаційного центру як суб’єкту ПФГ.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дослідження викладено у доповідях на: III Міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми міжнародних транспортних коридорів та єдиної транспортної системи України" (Коктебель, 2007), ІV Міжнародній науково-практичній конференції «Наука и технологии: шаг в будущее» (Прага, 2008 р.), ІI Міжнародній науково-практичній конференції «Научное пространство Европы - 2008» (Софія, 2008 р.); IV Міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми міжнародних транспортних коридорів та єдиної транспортної системи України" (Коктебель, 2008)

Публікації. Результати дослідження опубліковано у 13 працях, з яких 9 наукових статей надруковано в наукових виданнях, визнаних ВАК фаховими з економічних наук. Загальний обсяг публікацій складає 2,6 друк. арк., з них особисто автору належить 2,45 друк. арк.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків. Повний обсяг роботи складає 187 сторінок комп’ютерного тексту, в тому числі основний текст займає 140 сторінок. Матеріали дисертації проілюстровано 34 рисунками і 8 таблицями та містять 9 додатків. Список використаних джерел нараховує 155 найменувань.