ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНИМ ЗАХИСТОМ НАСЕЛЕННЯ В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ Статья

Актуальність теми. Невід’ємною складовою процесів просування України на шляху до ЄС та розбудови соціально-зорієнтованої економіки є впровадження науково-обгрунтованої соціальної політики, створення ефективної системи соціального захисту населення. В сучасних умовах в Україні спостерігається системна економічна криза, одним з проявів якої є інфляція, викликана, зокрема, хвилеподібним зростанням соціальних виплат та трансфертів, не узгоджених ні з економічною, ні з демографічною ситуацією в країні. Макроекономічні наслідки такої ситуації у середньо- та довгостроковій перспективі можуть бути вкрай негативними, а система соціального захисту взагалі ризикує втратити свою стабілізуючу та захисну функції.

Особливої актуальності, внаслідок цього, в Україні набуває розробка наукових засад сучасної, адекватної розвинутій та соціально-зорієнтованій ринковій економіці системи державного управління соціальним захистом населення. Активізація заходів державного управління соціальним захистом населення, та її складової – системи пенсійного забезпечення, безпосередньо пов’язані з комплексом таких питань як досягнення макроекономічної стабілізації та економічного зростання в межах національної економіки, збільшення доходів населення та забезпечення гідного рівня життя громадян країни тощо. Ці питання мають велике практичне значення. Лише на засадах функціонування розвиненої системи соціального захисту населення Україна може сподіватися на віднайдення у ХХІ ст. власного безпечного та стабільного шляху до становлення соціально-зорієнтованої ринкової економіки, гарантовано втілити стратегію щодо приєднання до складу країн ЄС.

Теоретичні засади функціонування системи державного управління соціальним захистом населення в умовах ринкової економіки у своїх працях висвітлили відомі західні вчені: В. Беверідж, Г. Браун, Г. Ламберт, А. Мюллер-Армак, Х. Мадлен, Г. Сміт, Дж. Хабермас, С. Хаджес, Х. Хекло та інші. Специфіку реформування системи соціального захисту населення в умовах трансформаційних перетворень української економіки проаналізували С.Бандур, С.Біла, В.Близнюк, Т.Заяць, Т. Ковальчук, Р. Ларіна, Е. Лібанова, В. Мандибура, О. Мартякова, С.Сіденко, В.Скуратівський, В.Черняк та інші. Вагомий внесок у формування теоретико-методологічних засад тематики державного управління соціальним захистом населення та забезпечення функціонування цієї системи в умовах ринку здійснили Н.Болотіна, Т.Боярчук, О.Макарова, О.Новікова, Г.Пікалова та інші. Водночас, комплекс питань, пов’язаних з формуванням дієвої та ефективної системи державного управління соціальним захистом населення в Україні в умовах ринкової економіки і досі залишається недостатньо висвітленим. Актуальність проблеми, недостатній рівень її розробки, теоретична та практична значущість обумовили вибір теми та завдання дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота висвітлює результати наукових досліджень, отриманих здобувачем при виконанні науково-дослідної роботи в межах комплексного наукового проекту „Механізми управління об’єктами і процесами ринкової економіки” упродовж 2006 – 2007 рр. (номер державної реєстрації 0105U2566) (Гуманітарний університет „ЗІДМУ” (м. Запоріжжя); з темою науково-дослідної роботи „Дослідження організаційно-економічного механізму логістичного фінансового управління підприємствами металургійної галузі” (номер державної реєстрації 0108U001823) Приазовського державного технічного університету (ПДТУ, м. Маріуполь). Роль автора полягала у теоретико-методологічному обґрунтуванні пропозицій щодо напрямів удосконалення, оптимізації державного управління соціальним захистом населення в умовах ринкової економіки; в удосконаленні організаційно-економічних підходів щодо управління фінансового забезпечення соціального захисту працівників на підприємствах України.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є обґрунтування напрямів удосконалення державного управління соціальним захистом населення в умовах ринкової економіки, розробка теоретичних і прикладних положень щодо підвищення його результативності в Україні.

Для досягнення мети в роботі були поставлені такі завдання:

– дослідити еволюцію теорії державного управління соціальним захистом населення в трансформаційній економіці України;

– висвітлити роль держави в моделях соціального захисту населення;

– проаналізувати світовий досвід формування системи державного управління соціальним захистом населення (на прикладі функціонування системи пенсійного забезпечення країн ЄС);

– здійснити періодизацію розвитку системи державного управління соціальним захистом населення в Україні, висвітлити сутність та соціально-економічну результативність цих етапів;

– розробити ієрархічну модель оцінки ефективності діючої в Україні системи соціального захисту населення (як з позицій ефективності реалізації державної політики, так і з позицій задоволення потреб населення) як основи для моніторингу та подальшого удосконалення державного управління соціальним захистом населення в умовах ринкової економіки;

– визначити основні недоліки сформованої національної системи соціального захисту, а на цій основі – пріоритети та напрями удосконалення державного управління соціальним захистом населення в Україні.

– виробити практичні рекомендації щодо підвищення результативності державного управління соціальним захистом населення в Україні в умовах ринкової економіки.

Об’єкт дослідження – економічні відносини, що виникають у процесі державного управління соціальним захистом населення в умовах ринку.

Предмет дослідження – організаційно-управлінські засади, теоретичні, методологічні та прикладні проблеми державного управління соціальним захистом населення в Україні в умовах ринкового реформування національної економіки.

Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що наукове обґрунтування пріоритетів та шляхів удосконалення державного управління соціальним захистом населення сприятиме зростанню доходів, платоспроможного попиту, підвищенню рівня життя населення, а отже створить реальні передумови (на кшталт макроекономічної та соціальної стабільності) на шляху просування України до складу ЄС.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань, в процесі дослідження застосовано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів: дедукції, індукції; історичний та логічний; наукового абстрагування; системно-аналітичний; економіко-математичний; прогностичний тощо, що дало змогу узагальнити наукові розробки вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів, визначити пріоритети та напрями подальшого удосконалення державного управління соціальним захистом населення в умовах ринкової економіки (на прикладі України). Так, методи порівняння, індукції й дедукції були використані в процесі дослідження еволюції теорії державного управління соціальним захистом населення та узагальнення світового досвіду формування державної політики у цій сфері; історичний та логічний методи були використані в процесі виокремлення етапів становлення та розвитку державної політики соціального захисту населення в Україні; методи економіко-статистичного та структурно-функціонального аналізу, порівняльної кількісної оцінки а також системний підхід і метод аналізу ієрархій застосовані в процесі комплексного аналізу ефективності функціонування системи державного управління соціальним захистом населення в Україні; методи класифікації, аналізу й синтезу дозволили визначити сутність, основні закономірності та шляхи удосконалення державного управління соціальним захистом населення в умовах ринкової економіки; прогностичні методи застосовані для розробки рекомендацій щодо удосконалення державного управління системи пенсійного забезпечення в Україні як невід’ємної складової соціального захисту населення в умовах ринкової економіки.

Інформаційною базою дисертації є основоположні законодавчі та нормативно-правові акти, програмні документи державних органів України, зокрема Конституція України, Закони України, Укази Президента України, нормативні документи Кабінету Міністрів України та інших органів влади, звітні дані Державного комітету статистики України, монографії, статті та інші наукові праці вітчизняних і зарубіжних авторів, Iнтернет-ресурси.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у вирішенні важливого науково-практичного завдання у галузі економіки та управління національним господарством – обґрунтуванні шляхів удосконалення механізмів державного управління соціальним захистом населення в умовах ринкової економіки України. Виходячи з цього у дисертації

вперше:

- на основі застосування системного підходу та структурування проблеми побудована ієрархічна модель оцінки ефективності системи соціального захисту населення як основа для прийняття державно-управлінських рішень у системі національного господарства;

- на основі комплексної оцінки ефективності функціонування системи соціального захисту населення, що синтезує в єдиний технологічний цикл метод аналізу ієрархій, аналітичну оцінку рівня розвитку процесу та методику кон'юнктурних обстежень здійснено розробку та наукове обгрунтовання системи показників для оцінювання ефективності діючої системи соціального захисту в Україні як з позиції ефективності державної політики у цій сфері, так і з позицій задоволення потреб населення.

удосконалено:

- комплексний аналіз ефективності системи соціального захисту, теоретична основа якого ґрунтується на синтезі методів експертної оцінки, порівняльного кількісного аналізу та аналітичного планування з методами стратегічного управління, що розширює можливості щодо оцінювання ефективності, виявлення недоліків та визначення пріоритетних напрямів удосконалення державного управління соціальним захистом населення в умовах ринкової економіки;

- систему індикаторів для створення моніторингу, що дозволить регулярно здійснювати оцінку ефективності діючої системи соціального захисту населення (у тому числі в Україні). Такий моніторинг доцільно використовувати як базу для відстеження індикаторів в динаміці та прийняття на цій основі державно-управлінських рішень стосовно соціального захисту населення;

- обґрунтування щодо необхідності термінового реформування системи пенсійного забезпечення в Україні на основі розробленої прогнозної моделі демографічного навантаження населення старше працездатного віку на населення працездатного віку в Україні на період до 2012 р.;

- підходи до теоретичного обґрунтування пріоритетних напрямків подальшого розвитку державного управління соціальним захистом населення за рахунок комплексного узгодження дії традиційної (солідарної), накопичувальної та страхової (приватної) системи соціального захисту населення в Україні (на прикладі пенсійного забезпечення).

дістало подальшого розвитку:

- положення про те, що для аналізу проблем державного управління соціальним захистом населення в умовах ринку найбільш прийнятними є теоретико-методологічні засади інституціоналізму, що дозволяє застосувати синергетичний, міждисциплінарний підхід до дослідження проблеми та комплексно висвітлити її економічні, юридичні та кон’юнктурно-статистичні складові;

- теоретичні узагальнення про етапи формування системи соціального захисту населення в Україні, що враховують її правові та інституційні основи, а саме – прийняття Конституції та Бюджетного кодексу України;

- ідеї щодо недоцільності застосування в практиці державного управління соціальним захистом населення показника рівня забезпечення прожиткового мінімуму, що нині використовується в Україні як база для розрахунку державної соціальної допомоги.

Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані в дисертації висновки та конкретні рекомендації можуть бути використані державними органами законодавчої та виконавчої влади, у тому числі Міністерством праці та соціальної політики України в процесі удосконалення державного управління соціальним захистом населення. Матеріали та висновки дисертації доцільно використати у ВНЗ України в процесі підготовки спеціалістів за фахом „економіка та підприємництво”, „соціальна робота”, „державне управління”.

Основні результати дисертаційного дослідження, наукові висновки, практичні рекомендації щодо удосконалення державного управління соціальним захистом населення в умовах ринкової економіки, зокрема, авторські пропозиції щодо реформування системи пенсійного забезпечення, були використані Секретаріатом Кабінету Міністрів України під час розробки Стратегії розвитку пенсійної системи України (довідка № 51 – 15/6 від 22 травня 2006 р.). Авторські пропозиції щодо удосконалення державного управління соціальним захистом безробітних та зайнятих (на випадок непрацездатності внаслідок набуття інвалідності), були використані Московською районною радою м. Харкова при розробці плану соціально-економічного розвитку району на 2006 – 2010 рр. (довідка № 3131 від 06 грудня 2005 р.), а також при розробці Програми соціального захисту населення Іллічівського району м. Маріуполя на період 2007 – 2010 рр. (довідка № 137 від 12 лютого 2007 р.).

Матеріали, висновки, теоретичні узагальнення дисертаційної роботи знайшли використання у ВНЗ під час викладання профільних економічних та соціальних дисциплін в процесі підготовки фахівців за економічними спеціальностями та за фахом „соціальна робота” (довідка № 73/01 – 1078 від 22 квітня 2008 р., видана ПДТУ, м. Маріуполь).

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення дисертаційної роботи пройшли апробацію на міжнародних наукових та науково-практичних конференціях, зокрема: на міжнародній науково-практичній конференції „Российский и зарубежный опыт развития системы экономического образования”: (13 – 14 грудня 2001 р., Пермський державний університет, м. Пермь, Росія); ІІ Міжнародній науковій конференції „Розвиток демократії та демократична освіта в Україні” (24 – 26 травня 2002 р., м. Одеса); міжнародному симпозіумі „Нобелевские лауреаты по экономике и российские экономические школы” (18 вересня 2003 р., м. Санкт-Петербург, Росія ); ІV міжнародній науково-практичній конференції „Теорія і практика сучасної економіки” (15 – 17 жовтня 2003 р., Черкаси); міжнародній конференції “Simpozionul inte
ational tinerilor cercetatori” (29 – 30 квітня 2004, м. Кишенеу, Молдова); міжнародній науково-практичній конференції „Реформування фінансово-кредитної системи і стимулювання економічного зростання” (4 – 5 червня 2004 р., м. Луцьк); VIII міжнародній науковій конференції „Проблемы прогнозирования и государственного регулирования социально-экономического развития” (18 – 19 жовтня 2007 р., м. Мінськ, Республіка Білорусь); міжнародній науково-практичній конференції „Новое качество экономического роста: инновации, инвестиции, конкурентоспособность” (25 – 26 жовтня 2007 р., м. Мінськ, Республіка Білорусь); міжнародній конференції „Інноваційний розвиток суспільства за умов крос-культурних взаємодій” (20 – 21 лютого 2008 р., м. Суми).

Публікації. Основні наукові результати, висновки та рекомендації дисертаційної роботи викладені в 16 одноосібних наукових працях (5,4 друк.арк.), 7 з яких опубліковані у фахових наукових виданнях (загальним обсягом 3,4 друк. арк.); 9 – у матеріалах міжнародних науково-теоретичних та науково-практичних конференцій (загальним обсягом 2,0 друк. арк.).

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації – 260 сторінок, у тому числі: 201 сторінка основного тексту; 23 таблиці, що містяться у додатках; 17 ілюстрацій (з них 15 у додатках); 16 додатків (що містяться на 40 сторінках). Список використаних джерел містить 184 найменування.