Кириченко І.В. Запобігання злочинам у сфері обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів : Кириченко И.В. Предотвращение преступлений в сфере оборота алкогольных напитков и табачных изделий

Короткий зміст

У вступі обґрунтовується актуальність теми і ступінь її наукової розробки, мета й завдання дослідження, визначається наукова новизна, розкривається теоретичне та науково-практичне значення дослідження, апробація результатів дослідження.

Розділ перший „Соціально-правова природа злочинів у сфері обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів” містить два підрозділи.

У підрозділі 1.1 „Підстави криміналізації протиправних діянь у сфері обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів” досліджено особливості криміналізації сфери господарських відносин в Україні. Виокремлено сферу обігу підакцизних товарів, зокрема, алкогольних напоїв та тютюнових виробів як таку, що посідає одне з пріоритетних місць у діяльності правоохоронних органів держави. Досліджено історичний розвиток економічної злочинності в Україні взагалі та у сфері обігу підакцизних товарів зокрема. Констатується, що злочинність у цій сфері є наслідком перехідного періоду при становленні ринкових відносин в економіці нашої держави.

Вивчивши підстави криміналізації протиправних діянь у сфері обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, автор аргументовано пояснює запровадження у КК України 2001 р. кримінальної відповідальності за незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів (ст. 204 КК України) та незаконне виготовлення, підроблення, використання або збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених марок акцизного збору чи контрольних марок (ст. 216 КК України). Дисертант зробив висновок про доцільність такого законодавчого закріплення, що стало передумовою запровадження послідовної концепції боротьби з незаконним обігом підакцизних товарів в Україні.

Виокремлено підстави, що сприяли криміналізації злочинів у сфері обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів: наявність значної небезпеки для суспільства та держави загалом, що полягає не лише в чітко вира­женій фіскальній спрямованості цих посягань, а й у заподіянні шкоди економічним інтересам держави, встановленому законодавством по­рядку виробництва та реалізації підакцизних товарів, скороченні надходжень до бюджету (через систему оподаткування) належних грошових сум від лега­льного обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, розширенні тіньового сектора економіки, зниженні інвестиційної привабливості країни, посяганні на добросовісну конкуренцію, посиленні по­зицій організованої злочинності і, найголовніше, шкідливому впливі недоброякісних фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів на здоров’я громадян.

У підрозділі 1.2 „Кримінально-правові ознаки злочинів у сфері обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів (статті 204, 216 КК України)” здійснено аналіз кримінально-правових ознак злочинів у сфері обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що надало змогу визначити специфіку цих злочинних діянь та визначити межі й обсяг кримінологічного дослідження злочинів у цій сфері.

Здійснено систематизацію дефініцій предмета злочинних посягань у сфері обігу цих підакцизних товарів. На основі аналізу складу злочинів, передбачених статтями 204 та 216 КК України, визначено їх об’єкт, предмет, об’єктивну сторону, суб’єкт та суб’єктивну сторону. Доведено, що регламентація і застосування цих кримінальних норм загалом визначені у КК України досить коректно, а їх включення до цього Кодексу є цілком обґрунтованим.

Розділ другий „Кримінологічна характеристика злочинів у сфері обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів” складається із трьох підрозділів.

У підрозділі 2.1 „Кількісно-якісні показники злочинності у сфері обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів” здійснено аналіз кримінологічної характеристики, її елементів, що стосуються злочинів у сфері обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Наведено визначення поняття злочинності у сфері обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Досліджено рівень, структуру, динаміку, географію, особу злочинця та детермінацію злочинів, що вчиняються у визначеній сфері господарських відносин. Встановлено, що у сфері обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів протягом останніх років спостерігається тенденція до зростання рівня злочинності, зокрема, 8–9 тис. злочинів на рік. Ці дані повною мірою стосуються як незаконного виготовлення, зберігання, збуту або транспортування з метою збуту підакцизних товарів, так і незаконного виготовлення, підроблення, використання або збуту незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених марок акцизного збору чи контрольних марок. Водночас у структурі господарської зло­чинності частка злочинних діянь, визначених ст. 204 КК України, предметом якої є спирт, алкогольні напої, тютюн та тютюнові вироби, і ст. 216 КК України, що пов’язана з обігом зазначених підакцизних товарів, має тенденцію до зростання. Визначено, що питома вага цих злочинних виявів змінюється прямопропорційно динаміці їх рівня.

Дослідження географії вчинення цих злочинів показало, що вони мають переважно „міський” характер, адже за останні декілька років більше половини цих зареєстрованих злочинів (приблизно 61–75 %) було вчинено в містах та селищах міського типу. Географія незаконного виготовлення, зберігання, збуту або транспортування з метою збуту підакцизних товарів охоплює багато областей, найбільш криміналізованими є: Волинська, Дніпропетровська, Запорізька, Івано-Франківська, Львівська та Одеська області. Що ж стосується незаконного виготовлення, підроблення, використання або збуту незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених марок акцизного збору чи контрольних марок, то за період 2003–2008 рр. найбільш криміналізованими були такі області, як Донецька, Івано-Франківська, Львівська, Одеська та Чернівецька.

Зважаючи на значну кількість зареєстрованих злочинів у зазначеній сфері господарських відносин, обсяги латентної злочинності у сфері обігу підакцизних товарів можуть становити 60–70 % від загальної кількості зареєстрованих злочинів. На підставі цього дисертант зробив висновок, що нині стан боротьби зі злочинами у сфері обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів є незадовільним, тобто того обсягу заходів, який проводиться щодо запобігання злочинній діяльності у цій сфері, явно недостатньо.

У підрозділі 2.2 „Основні кримінологічні риси осіб, які вчинили злочини у сфері обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів” досліджено особливості осіб, які вчинили злочини у сфері обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів. На думку автора, такі дані необхідні при здійсненні прогнозування поведінки окремих осіб, виробленні конкретних індивідуальних заходів превентивного характеру та для виявлення закономірностей поведінки винних осіб під час вчинення злочинних діянь у сфері господарських відносин з обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Дослідженням встановлено, що: 1) у вчиненні злочинів у сфері обігу алкогольних товарів та тютюнових виробів беруть участь здебільшого особи чоловічої статі, їх частка становить більше двох третіх від усіх вчинених злочинів цієї групи; 2) найбільш криміногенною віковою групою, яка вчиняє злочини у сфері обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, є особи віком від 41 до 50 років; 3) переважна частка осіб, винних у вчиненні злочинів у сфері обігу алкогольних товарів та тютюнових виробів, має середній рівень освіти; 4) на момент вчинення злочинів, що розглядаються, суспільно корисною працею займалися майже усі винні особи; 5) винними особами, як правило, були такі службовці і працівники, як: директори підприємств, їх заступники або в.о. директора, керівники окремих структурних підрозділів підприємств, старші (головні) бухгалтери, завідуючі сховищами та ін.; 6) доходи, отримані злочинним шляхом, були для винних осіб не основним джерелом існування, а додатковим джерелом прибутку; 7) дії винних осіб кваліфікувалися здебільшого лише за однією із вказаних статей, і тільки четверта частина мала сукупність злочинів; 8) співучасть за попередньою змовою винних осіб була доведена лише у двох відсотках вивчених справ; 9) більше половини злочинів у сфері обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів продовжувалися протягом одного місяця; 10) абсолютна більшість винних у вчиненні злочинів у сфері обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів раніше не притягувалися до кримінальної відповідальності, а за вчинення злочинів, що нами розглядаються, були визнані винними вперше;
11) мотиви протиправної діяльності цих осіб мали корисливу спрямованість;
12) переважна більшість винних осіб виявили ознаки каяття щодо вчинення зазначених вище злочинів та ін.

Наведений перелік негативних тенденції та особливостей дозволив встановити характерні ознаки й мотивацію осіб, які вчиняли злочини у сфері обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

У підрозділі 2.3 „Особливості детермінації злочинів, передбачених статями 204 і 216 КК України”, встановлено, що протиправні діяння у сфері обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів детермінуються низкою причин та умов, до яких належать економіко-правові, соціальні та морально-психологічні детермінанти.

Розглядаючи економіко-правові детермінанти злочинності, автор зазначив, що перехід до вільних ринкових відносин держави і відхід від командно-регульованих відносин в економіці призвів до появи значної кількості злочинів у цій сфері. Перехід від „планової” до „ринкової” економіки супроводжувався кризою в економіці держави загалом та у сфері господарських відносин зокрема. Отже, склались умови для порушення виробничих відносин у всіх сферах – інфляція, спад виробництва, зниження життєвого рівня населення тощо. Зазначене зумовило появу тіньової економіки. Дисертант зазначає, що злочинні дії у сфері оподаткування, зокрема, ті, що пов’язані з незаконним обігом підакцизних товарів, є порушенням норм податкового законодавства і безпосереднім наслідком тіньової економіки.

Автор вважає, що детермінуючими чинниками є і такі обставини: понад чотири роки не було закріплено порядку підготовки та направлення митними органами податкових повідомлень платникам податків; акцизні склади створювалися і на спиртових, і на лікеро-горілчаних заводах, однак законне право контролю за відпуском та сплатою акцизного збору в податківців було лише щодо етилового спирту, а не лікеро-горілчаних напоїв; сплата акцизного збору іноді здійснювалася до придбання марок акцизного збору та подання податкового розрахунку. Водночас наявність суперечностей в законодавстві, що регулює обіг алкогольних напоїв та тютюнових виробів, недоліки податкової системи свідчать про те, що податкове законодавство є недосконалим і не відповідає економічним реаліям ринкової системи відносин українського суспільства. Обставиною, що також детермінує злочинність у сфері обігу зазначених підакцизних товарів, є і те, що сьогодні податкове законодавство передбачає надмірно високі ставки оподаткування.

Дослідження соціальних детермінант дало змогу зробити висновок про те, що в державі сформувався так званий сегмент ринкових відносин, який зумовив появу безробіття, що стрімко зростає. Таким чином, суттєвою соціальною детермінантою є поява в Україні осіб, позбавлених звичних та постійних джерел до існування.

Встановлено, що значний детермінуючий вплив на свідомість злочинців, які вчиняють правопорушення у цій сфері, справляє соціальне мікросередовище, з яким останні вступають у контакт: родина, референтні групи, трудовий колектив тощо. Підкреслено, що морально-психологічні детермінанти злочинності у сфері обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів характеризуються насамперед психологією користолюбства.

Розділ третій „Система заходів запобігання злочинам, що вчиняються у сфері обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів” складається із двох підрозділів.

У підрозділі 3.1 „Загальносоціальні заходи щодо запобігання злочинам у сфері обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів” визначено, що загальносоціальні заходи запобігання злочинності у сфері господарських відносин як частина основних напрямів соціального управління є одним з основних пріоритетів у правоохоронній політиці України. Ця діяльність має включати в себе реалізацію державної системи політичних, економічних, культурних, правових, організаційно-виробничих, технічних та ін. заходів, що спрямовані на нейтралізацію, припинення, зниження дії обставин, які зумовлюють злочинність у сфері господарських відносин.

Зазначено, що в системі загальносоціального запобігання економічній злочинності загалом та злочинам у сфері обігу підакцизних товарів, зокрема, слід зосередити увагу на таких основних напрямах запобігання, що мають економіко-політичну, соціальну, правову та організаційно-управлінську спрямованість.

Дисертантом проаналізовано концепцію економіко-політичних заходів запобігання злочинності у сфері обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що включає стабілізацію фінансової системи, зміцнення національної валюти, подолання безробіття, розвиток та удосконалення діяльності вітчизняного товаровиробника тощо. Зроблено висновок, що необхідними економіко-політичними заходами запобігання економічній злочинності мають стати: оздоровлення економіки й підвищення ефективності використання її ресурсного потенціалу; підвищення інвестиційної активності, пов’язаної з підприємницькою діяльністю; забезпечення соціальної, економічної та правової захищеності українських громадян й організацій; забезпечення функціонування таких ринкових складових, як: свобода підприємництва, чесна та сумлінна конкуренція, захист приватної власності, контроль за дотриманням валютного, податкового законодавства та ін.

На думку автора, соціальні заходи запобігання економічній злочинності мають реалізовуватися разом із заходами економіко-політичної спрямованості, оскільки вирішення проблем економічного характеру безпосередньо пов’язано з якістю соціального забезпечення громадян. Дисертантом обґрунтовано необхідність розробки та прийняття документа, що визначатиме перелік першочергових заходів запобігання злочинності в господарській сфері, зокрема, обігу підакцизних товарів – алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Зазначено, що відсутність Податкового кодексу України детермінує високий рівень злочинності в зазначеній сфері. Тому зроблено висновок, що сьогодні в Україні питання щодо стабілізації законодавчого регулювання податкової сфери є одним з найактуальніших як для господарських, так й економічних відносин узагалі.

У контексті дослідження заходів організаційно-управлінської спрямованості підкреслено, що недостатня взаємодія контролюючих органів є однією з головних причин незадовільного стану організації боротьби зі злочинністю у сфері господарських відносин. Обґрунтовано думку про необхідність створення єдиного державного органу, що мав би найширші повноваження стосовно всебічного, повного й об’єктивного контролю за сферою обігу саме алкогольних напоїв та тютюнових виробів; розроблення та прийняття певної соціальної програми, що має бути розрахована на тривалий час, та ін.

У підрозділі 3.2 „Спеціально-кримінологічні заходи щодо запобігання злочинам у сфері обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів” приділено увагу розробці спеціально-кримінологічних заходів щодо запобігання злочинам у сфері обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів з урахуванням етапів цієї діяльності: отримання сировини, безпосереднього виготовлення, розфасовки та упаковки фальсифікованого товару, транспортування та безпосередньої реалізації. Окрім вказаних аспектів спеціально-кримінологічного запобігання, досліджено певні організаційно-технічні, управлінські, правові заходи, а також матеріально-фінансове забезпечення цих заходів. Розроблено певні пропозиції щодо вдосконалення перерахованих напрямів спеціально-кримінологічного запобігання злочинам у сфері обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Автором при аналізі організаційно-технічних та управлінських заходів запобігання виявлено головні проблеми щодо складності відслідковування всіх можливих каналів та місць збуту фальсифікованої продукції щодо вибіркового характеру рейдів органів, які контролюють якість товару на споживчому ринку та порядок їх реалізації тощо. На підставі отриманих результатів дисертант акцентує увагу на доцільності розробки та впровадження плану, у якому б були зосереджені основні напрями запобігання незаконному виготовленню та обігу фальсифікованих алкогольних напоїв, тютюнових виробів та підроблення марок акцизного збору.

Розглянуто управлінські аспекти роботи органів внутрішніх справ, податкової адміністрації, управління у справах захисту прав споживачів, державного центру стандартизації, метрології та сертифікації, управління промисловості, транспорту і зв’язку. На думку дисертанта, слід удосконалити заходи щодо підвищення контролю за процесом утилізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів, непридатних для споживання, або вилучення цих товарів, що були незаконно вироблені чи перебували в незаконному обігу, їх знищення, передача на промислову переробку, а за можливості – подальше їх використання для задоволення потреб споживачів; підвищення вимог процесу перевірки повноти і достовірності утилізації технологічного браку під час виробництва марок акцизного збору для підакцизних товарів, вживання всіх заходів щодо недопущення використання такого браку; перевірка відповідності обсягів фактично виготовлених марок акцизного збору за кількістю дійсно використаних за номенклатурою виробів, міцністю алкогольних напоїв та даними про виробника; налагодження системи контролю за цільовим використанням спирту шляхом запровадження форм фінансової звітності, якими б підтверджувалися зобов’язання суб’єктів господарської діяльності, що отримують спирт для переробки на іншу підакцизну продукцію, сплатити суми акцизного збору, розраховані за номенклатурою цієї продукції; посилити систему безпеки щодо зберігання акцизних товарів на складах, спеціально пристосованих для цього тощо.

Приділено увагу питанню соціальної реклами про наслідки зловживання як алкогольними напоями, так і тютюновими виробами, що уможливить формування у людей негативного ставлення до цих шкідливих для здоров’я продуктів. Для впровадження ефективного механізму соціальної реклами дисертантом запропоновано створити на базі Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України окремий відділ соціальної реклами алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Зроблено висновок, що впровадження сучасних рекламних технологій допоможе змінити ставлення громадян до вживання алкогольних напоїв і тютюнових виробів, знизити рівень пияцтва та алкоголізму, убезпечити неповнолітніх осіб від шкідливої звички паління тощо.

Аргументовано необхідність внести зміни до формулювання санкції ч. 3 ст. 204 КК України, вважаючи, що такі дії сприятимуть зменшенню рівня злочинів у сфері обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, масштабності випадків смертності серед населення від отруєння неякісними алкогольними напоями та негативного впливу на людський організм неякісних тютюнових виробів. Надані пропозиції щодо вдосконалення окремих норм чинного КК України, на думку автора, позитивно позначаться на проведенні заходів спеціально-кримінологічного запобігання злочинам у сфері обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів.